Автореферат и диссертация по медицине (14.00.13) на тему:Клинико-физиологическое обоснование системы дифференцированного применения физических факторов у больных поясничным остеохондрозом с рефлекторными синдромами (клинико-экспериментальное исследование)

¡о о — 9 а

'О

" ы1н1стерств0' 0х0р0ни здоров"я укра1ни ;ки1всшй 1нстгот удосконалення л1кар1в

На правах рунопису

ВАСИЛЬШиШНЩЫСА Лариса Як1вна

1Шн1ко-а1з1сшог1чнЕ обпунтувадоя

систш даершц1йобаного застосування 41шних йакт0р1в у. хвошх пшешовш

остеохондроз® з ршльнтомши синдромами .

/клЪико-екопериментальне доолхдження/

14.00,13 - Нервов! х?ороби

14,00.34 - Курортология та ф1э10Терап1я

Автореферат дисертацп на эдобуття вченого ступеня

доктора медичнпх наук

Кихв-1993

.Робота виконана в Харкхвському и!нститут1 удосконалення л1кархв

Науков! консультанти:

Орщалън! опоненти:

доктор ыедични? наук професор Я.В.Пшелъ

член-кореспондент Академ!! наук ТК Украти до к т со медичних наук професор Л.Д.Тоад1Й

Ведуча установа:,

■ 3 ас лужений дхяч науки 7кра1ни доктор медичних наук професор 6. Г.Дубенко

доктор медичних наук црофесор Б.В.Оржешковський

Харк1вскьий(науково-досл!дний 1нститут кл1н1Чнох та ёкспе-риментально; неврологи та психхатр!!

Захиот дисертацп вадбудегься " ¿¿4 " 1993 р.

££ . годин Г ка- аас1данн1 спец!ал1эовано! Вчено!" ради

Д С74.044.03 при Ки1вському 1нститут1 удосконалення л!кчр!в Шнхстерства охорони эдоров"я Укра1ни /252112, м. Кихв, вул. Дорогож!. \ька, 9/. - .,

3 дисертац!ею можна ознаЯомитися в б!бл1отец1 1нституту /вул. Дорогожицька, 9/, ■ ■ -

Автореферат розосланий " ^1993 р.

ВчениИ секретар спец!ал1зовано1 Вчено! ради, кшщидаг медичних наук, доцент

В.М.Парамончик

Актуальность проблем." Невролог1чн1 прояви поперенового остеохондрозу /ЛОХ/ s пров!дними у структур! эахворгаваност! периферичноУ первого? систеш /Я,ЙД1опе.)..шський,1974 j 1989;

H.JU Kein, W.H. Klrlceldyr Willi«, 1980» H. Vogel, 1382;

А.'А.'Ярош, НЛ1.7н1ч,198б ; Я.ВЛПшель та сп{вавт.',19881 07Л.Мачервт,1989; АГМ.ПрохоровськиЧ,1990/Г Вони зустр(ча-готься переважно у ос!б молодого та середнього BiKy f супро-воджуються значною втратон працездатност:, що визначае не ' Т1льки медичну, ала !t сощально-економ1чну загалън.державну аначимЮть ¡троблеык /?. Еевьаде» ,1931 ;'Г."Я."Лукачар,

1985 ; НЛ.Хвиспк, Н."АЛСор*с,1987 ; 1992 ; Р.Иордемар,1933 ;" 1.Т1ГАнтонов та сп1завт,\1990/,* Близько до ох третий випадшв неврологхчних проявы ПОХ складають ре^ленторн! синдромов Л1куванн1 яких одна з проахдних мхець належить ^1зичнйм <*ак~ . торам, при иьому anöip найб1льш е*>ективних методов е одним з на!1вазлив1ших i наНскладнгших завдань *>i3io?epani Y ПОХ /Д7Т.ЧоГг;ик,1971; Л.'А.Кадирова, Л.Г.ТЯиганова, 1985 ; ДЛ1."Байс-$эльд,1980; НЛ.Т>гр1лкова,Г991/.~

Традиц^но при прлзначенн? Згзичних *актор!В врахову-

кгься осиовш клёничн1 прояви оахворювання, а тако* Tf меха-

«

нiзми патогенезу, коректя яких можлива методами ii3io?apani? /Е.Т;Дубенко,1Ш2 ; З.Б.ОржетасъзькШ, 198t; й.П.'Лиманський та cniBaiiT.",I9G8; В.С.1обз1н,Т990/."

пр'м того, в останнг роки велика увага а реалгзащТ е$ек~ ту лпеування хворнх з ре^локторними синдромами ПОХ надаеться саногенотнчшгм реакцгям, вопив на як; вгдгграе ваяливу роль у механизмах д:? ^!зичних "актор?и /С.!.!.ПэйЛйнко,Т973 ; 1900; Б.Х.Еаеиленко, 1975; Т9^7 ; О.Г.Коган та сп:ьавт.', 1983 ; I9S8;

ЛГД.Тондхй, Л.Я.Васильева-ЛшецькаЛЭВЭ; В.П.Веселовськи??, A.H.Bi лялова, 1991/.'

У розвитку остеохондрозу 'гребта ta *,opuyBaHHi Яого клiнич-них синдром!®, а такоя у здИсненш саногенеттших эаход{в захисту значне мЮце налетаг-ь впгетативн!Ч nopsosil систем! /ВНС/, систем! míкроцир^'ляшY та iMyuiTeTy, як1, як св!дчать досл!дке,чня, по проводнлися в останш роки; tícho вза5Моповмя-эан! та ьзавмозале*н1 mí* собою /Р.ВГПетров, А.'МГЕорисова, 1987; ОХКоршзва, 198?; р. в*т«оипа ,19с0, С.В.1Гко"ен-

К0.1990/Г

BiflOMO, що Hi3iraHi Яяктори спрмяоть пелхптпенгт вегетативных та 1гёкротягркуляторних поршень,'а такоп епричинягсть íг.туно^ корегуотиЯ вплив, певнпЯ доев iд накопотеняЧ при цьому i у хво-ptnc з рейлекторниш синдромами ПОХ /А.~Р.Лгрич;шсы<иЯ,1959; ГГА.Торчаксга,1979 ; В.'С,Улащик,19а1 ¿ В.Й.Кенц,'190э ; А."Н."Опросов, 07А7Кр«лов,!555 ; Т.ПЛмакова, 0.'Г.'Дукова,1991/,

У той же час у дано? категорП хворгос майггз не внзчен! особливост! яеготативно? регуллцП, лкуе в поодиноких роботах . представлен! де.ь! про стан сютеми Мгфодиркуляш? í, особливо, киснепабезпечэння тканин."

Немаё споетере-хень, пркевлченич: комплексному гивиешго стану ЕПС, míкродаркуляи! 1 i itjytjiieTy', •нодоотатньо досл!даон{ т»-wiboctí корокпИ -Ызичними ^кторага." Однак, на1мэнл тъче-ниы с питания про Bníip оптимальних методi в íisiorepanií, нэ-р^дко пропонутаться cynepcwiitBi або навК*ь взаековиключт роко-' MeHinani? /ЯЛЭ.*ПопелянськиЯ, 1986 ;'В7Я.®1Щонко, Г7?Л&ртинзнко та ствамч ,1909; А.'Т/Гурленя, Г.К.'Вяголь, 1009/, п;о обумовляс доц!лънхеть кошлексних досл^дчснь, присвячеких.вкзчэшт особ-ливостэЧ вплнву ,Tiзйгчштх #актор1В на ззеготативнг, uiкрэциркулл-

тррн! та !мунн! порутлзння,! виэначэнни крптер1¥в ди*1эренгйкованого застосування метод¡в фгзгот'ерага? у хворих з ре*лекторниш ■ синдронаг и ПОХ."

!.?етоп роботц е комплексна визчення стану вегетативно? нерво-воТ систем, м;кропиркулятпУ I п«аптету у хворих з рэ^лекторнк-т синдромами ПОХ та визначення особлияоеге«- впливу на шгх ряду гМзштних. ^экторг в для обгрунтування критер!¥з вибору наКб1лып адекватних методIв Л^эхотерап!?."

1

3 урахуванням шльовоУ установки були виэначен; такг зав. дання:

I," Вивчити особливост! вегетативного гомеостазу у хворих ПОХ з рзйлекторни'.-л синдромами шляхом кл1н1ко-;')1э!олог{чш1х дослгдтень вегетативного тонусу, вегетативно? реактивности ■ вегетативного забезпеченчя дгяльност! та встановити мо^сливостх впливу на них ф!з;гених ^акторгв, що вивчаютьея, а такоя л!ку-вальних комплекс!в.'

2Г Встановити виявлешсть поруптень мпсротглркуляц!? у хворих я м"язо-тощчною та нэйродиетроЛршою формами лямбо1шалг1Т /Л1А/ Та виявити особливом! амгоипульстераЩ? /А?/, ультра-тонотерагиУ /УГ/ та низько1цтенсивного електромагн!тного випро-м!нввання »¡л!метрового диапазону /НЕ?ЩЦ/ нэ н!кропирг/лятерн! порушвиня." '

3.' Внзна^ити Стан клгтинного та гуморального ¿мунхтету у ' хворих з ре^лекторниш синдромами ПОХ та мотаивост! кореяц1?

Чого порушэнь при ди*ервнц1кованому вияористанн! у комплекс! з ралоновими ваннзш АТ.СМС-елетяро^ореэу дексазону. УТ, НЕВВЦДГ •

4.' Рсзробити мэтодику диференш ковано? АТ, електро*орезу СМС дэксазону, ун!тиолу, ххтиолу для л^кування разнит кл!н!чнпх вяр!ант!в ре*лйкторн№< синдром!в ПОХ з урахуванням характеру-яертебрально? де^ормагЦ ¥, постуралъних синдром!в га екстравврто-

бральних порушень,

5.' Провести експериментальн! доел (двойня СМС-електрофорезу дексазону, ун!тиолу, tx\ лояу для воначення рухливоет! препарат [в в електричному пол( синусо!дольних модульованих струм!л /СМС/, збегреження Yx xfMtiHoY структур. ni ,ля впливу електричного струму» полярност! форетирування то оптимальнее параметр!» CMC, та концен-трац!й л!карських речовин,' Прижиттсвими електрофорезометричнкми спостерекеннями визначити можливост! введения CMC речовин, цо роз-глядавться кргзь непошходжену nmfpy людини.

6. Зд1йснити рандом!зоване вивчення ефективност! застосуван-ня у хворих з рефлокторними синдромами ПОХ AT за методиками, що розроблен!, i точками акупунктури, СС-електрофореэу дексазону, ун!тислу, !х?иолу, УТ та НЕМВМД у комплекс! з радоновими ваннами

та обгрунтувати диференцШвон! показа.,ня для ix використання з урахуванням кл!н!чного проИкання захворювання, стану БНС, порушень м!кроциркуляц! Ч та 1мунного гомеостазу»'

7. Екходячи з анал{ау ефективност! л!кування з урахуванням особливостей впливу ф!зичних фактор!в на вегетативну регуляц!ю f вегетативн! сегмэнтарн! порушення, визночити критер}У вибору опти« мальнит ?.:отод!о л!кування хворих з рефлекторними синдромами»'

Нвуково новизна,' Вперие проведено комплексна вивчення стану ВНС, м}кроциркуляц1У 1 !мун!тету у хворих ПОХ з рефлекторними синдромами та визнвчення особливостей впливу на них ф!зичних фактор!в, що роэглядаються.

3 utero мзтого вперше у хворих з рефлекторними синдромами ПОХ эд!йснен! фуннц!оняльно-дннам!чн! досл!джоння стану ВКС з виз-начонням вегетативного тонусу, вегетативно* реактивност! та вегетативного забезпечення ф!зичноТ д!яльност!. Встановлена можли-

в!сть застосування показник!н сердцевого ритму для оц1нки впливу ф!зичних фактор!в на стан ВНС; при цьому показана б!льш ви-сока !нформативн1сть внвчення вегетативноТ реактивност! I вегетативного забезпечення д!яльност! у пор!янянн! з показниками вегетативного тонусу. Вперше проведено рандом!зоване досл!джен-ня пор!вняльного впливу одноразово* процедурн д!Т С'.С на эони I точки акупунктури /ГА/, СМС-електрофорезу ун!т!олу, !хтиолу, дексазону, УТ та НВ5ШД, а також Чх курсового використання у комплекс! з радоновими ваннами на вегетативну рагуляц!п хворих ■ на рефлекторн! синдроми ПОХ.' На п!дстэв! анал!зу о^ективност! л!кувоння показана доц!льн!сть обл!ку особливостей впливу ф!-зичних Фактор!в на стан ВНС при вибор!' найб1льш адекватних ме-тод!в ф!а!отерап!Т«

Проведено пор!вняльне вивчення впливу АТ, УТ та НЕМВМД у комплекс! з радоновими ваннами на стан м!кроциркуляц!У у хворих з н"язотон{чноп 1 нейродистроф!чноп формами Л1А, встановлен! .особливост! д!? комплекс!в, що вивчаються, на судинн! та внут-р!иньо-рудинн! порутаення, а також киснеэабезпечэння тканин.'

Розроблен! методики диференц!йованого застосування С!.С з уоахуванням характеру ф!ксовяно? дефбрмам!? поперекового в!д-д!лу хребта та виникапчиг при цьому постуральних вар!ант!в Л1А /скол!отичного, к!Фотично1,о, лордотичного/, а також екстра-вертебральних порукень, як! проявляться м"язотон!чними, нейро-'дистроф!чними та вегетосудинними зм!нами» На Мдстав! кл!н!ко~ б!омехан1чних досл!д*ень встаноалена б!льш висока ефективн!сть впливу розроблених методик на вертебральн! та екстравертебраль-н! синдроми пор!вняно з традиц!йноя АТ, Вперше проведено пор!в-няльний анал!а еФективност! впливу СМЗ на эони та ТА на кл!н!ч-не прот!кання захворювання ! стан вегетативно! регуляц!?.

Експериментальними ф!зико-х!м!чними та електрофорезометркчни-

ми досл{дженнями СМС-електрофорезу дексазону, ун{тиолу, !хти-олу визначена рухлив(сть препарат}в у елсктричному пол! СОТ, збереження Тх струнтури п{сля д(¥ струму, полярн(сть форетиру-вання, оптимальн} параметри СМС та концентрату л!карських ре* човин, а тако* можливост! Тх введения СМС кр{зь нопошкоджену шк1ру людини.' Виходячи э одерканих дани* розроблен! методики застосування, е;Ьектилн}сть використання яких вивчена у хворих з р!зними вар!антами рефлекторних синдром!в ПОХ.

Проведено досл!дження {мунного гомеостазу у хворих а реф-лекторниш синдромами ПОХ 1 пор!вняльне висчення впливу на стан природного } набутого }цун1тету АТ, УТ, СМС-електрофореэу дексазону I НЕИВМД у комплекс! з рйдоновими ваннами

На п}дстав! результат1в проведених досл{джень запропонова-на концепц}я про вза8мозв"язок та взавмозумовлен{сть впливу ф(зичних фактор{в на стан ВМС, порушення м!кроциркуляц{I { 1мунний гомеостаз у хворих на ПОХ. Розроблена класиф!кац1я ф!зичних Фактор1в, яка враховув на т!льки Ух природу, але Й особливост! впливу на ыехан{эми пото-та саногонезу.

Практична ц!ннтсть. Роэроблен! методики диферонц!йованоУ АТ залетшо в!д виду вертебральноУ де$ормац1У } постурального вар!анту Л1А, спрямовано вплиоавчи на м"язотон!чн1, нейродис-троЛ1чн! та вегетосудинн! прояви, доказана б1льи висока ейек-тивн!сть Ух застосування пор{вняно з традиц{йною АТ. Вивчен} можливост! д!У СМС на ТА у хворих з рефлекторнида синдромами ПОХ, встановлений Ух сггриятливий вплив на больов!, вертебраль-н1; м"язотон1чн! та нейродистроф!чн! прояви, !дентичн1 ефекту ЛТ по зонах при менш вираяен1й ваготропн1й д!У.

Експеримеетальними доы^дженнями встановлен! можлиеост! та оптимальн! параметри СМС-електрофорезу дексазону, ун1гиолу, 1х-тиолу, розроблен! методики Ух диференц!йованого аастосугвання з

урахуванням ведучого невролог!чкого синдрому 1 проведено вив-чэння ефвктивност! використання, при якому наПкращ! результа-ти виявлен! у хворих э нейродистро<Ычними порушеннями. На п!д-отав! кл!н!ко-б1омохан!чних досл!джень визначен! показания для застосування у комплекс! з рэдонозими ваннами струн!в надгональ-ноУ частоти /СНЧ/ та НЕМВ'-Щ.

При проведенн! Лункц!опально динтЛчних доел!дчень ВНС встйновлено, що у значно? к!лт-.кост! хворих з ре^лекторними синдромами ПОХ спостер^аэться порушення стану ВНС, як! прояв-. ляються змЫами вегетативиоУ регуляш 1' ! вегетативчо-сегаентар-ного апарату, ЗНзичн! методи ! комплекси, що вивчаяться по-ргз-ному впливаэть на стан ВНС, облгк цих особливостей при вибор! адекватних 'Ыекчних метод!в сприяе п!двищэнн10 ефективност! л!~ кувйння. Як Н8йб1лы1т доступний та {нформативниЗ тест оц!нки впливу 1$хэичних фактор}в на стан ВНС обгрунтовоно застосування анэл(яу сордцевого рит).гу методом ппрггпп йно? пульсометр! ¥ при . проведенн! функц!ональних проб, як! характеризуюсь вегетативну реактив)!¡сть {ра вегетативнй забезпечення ф!зичноХ д!яльност!.

ВивчоНня природного { набутого гкун!гету св!дчи?ь про порушення !мунного гомеостазу у значко! к!лькост! хворих з рефлок-торкгс.т синдромами ПОХ те ч-ткий 1кунокорегуючий впяив ф!з!о-бальнеокомплояс!в цо застбсовуптьелг, При цьому б!льш виявлений е.^ект !мунокорекц!¥. в!дзначяно при викорнстаннГ у комплекс! з ' радоновими ваннами КЗМВМД 1 СМС-элвктройореэу дексазону пор!в-няно з АТ.'

Структура ! обопт тэобьти.

Дисертац!№?а робота включав в себе встул, огляд я!тератури, розд!ли, лрисвячен! вяаенш досл!джв!!нпм /7 глав/ »а обговорен-ню отриманих результатов висноэк!в та показчика л!тературн. .

Робота представлена на 246 с?ор!нкэх машинописного тек-

с?у, мае 14 малюнк! в /фотограф?Я, грофШа/ 46 таблиць. Список л!тератури включаа 519 роб 1т.'

Реал!эац!я результата та ягтробац!я роботи«"

В ход! виконання дисертац! йноТ роботи п!дготовлено 25 публ!кап!й за розроблвноп темою. Матер!али досл!д*ень ув!йшли у книгу "Курорт Березовськ! м!неральн! води", КиТв, Здоров"я, 1991, до автором написан! розд!ли "Еплив ф!зичних 1 курортних фактор!в на MSxaHtam саногенезу" та "Остеохондроз хребта" j !кформац!йний лист "Ампл!пульстерап(я поперекового остеохон- . ■ дрозу", КиТв, 1962 } методичн! рекомендацИ Хорекп!я курортни-» ми психотерапевтичними та (fit зичними факторами вегетосудинних, м"язотон!чних ! нейродистрофtчних синдром!в поперекового остеохондрозу" »Харк! в, 1988 } "Комплексна консервативна торап!я невроз лог!чних синдром!в поперекового остеохондрозу", Харк!в,!989} "Диферснц1йоване застосування пело!добальноо?ерап!1 1 ф!зич~ . них фактор!в у хворих з невролог!чними синдромами поперекового остеохондрозу", 0деса,1990."

Основн! положения дисертац!I пов!домлен! на У а"1зд! грав* матолог!в-ортопед!в республ!к Прибалтики /Рига,1986/; X з"Тзд! травматолог!в-ортопед!в УгграТнЯ /0деса,1987/ { на територ!аль-Hi,i науково-практичн! Я конференц! Т центрально! Ради з коруван-ня курортами профсп!лок та л!кар!в Ставропольского краю /Ставрополь, 1989/{ Республ!канськ!й науково-практичн!й конфе-ренцИ "Санаторно-курортне л!куваннл хворих захворюваннями опорно-рухового апарату ! нервово? системи" /Слав"янськ,1990/ \ 1У Конгрос Св!тово! Федврац!Т украТнських л!карських товариств /Харк!в,1992/.

Результати проведених досл!джень враховутеься fmmm спо-ц!ал!стами, в посилання у монограф!ях Я.Ю.Попелянського "Пель-зоомомбральн! синдроми поперекового .остеохондрозу - л!кування,

проф!лактика, експертиза", видавництво Казанського ун!верси~ тету,198б 5 ЛТА.КомаровоТ, Л.А.Терэнт!йово1, ГЛ.СгоровоУ "По в д н á н I : методи ф!з!отерап!У", Рига, Зинатне,198б | "Кл!н!чна ф!з!отерап!я" п!д ред.В.С.Оржежковського, КиУв, Здоров"я, 1987; журнальних статтях, авторефератах дисертац!й.' Нов! положения, розроблен! нами i представлен! в дисертац!! викладвютьоя на лекц!ят та практичних заняттях цикл!в удоско-налення з ф!з!отерап!Т, невропатолог!Í, травматолог!Т i орто-пвд!t у Харк!вському fнститут! удоскокалення л!кар!в, а також кафедр ф!з!отерапН та курортолог!! К::Гвсысого ! Санкт-Петер-бурзького !нститут!в удосконалення л!кар!в ! факультету удоо-коналення Одеського медичного !нституту,

Розроблен! методики i комплекеи л!кування використовують-ся у кл!н!ках Харк!ьського !нституту удосконалення л!кар!в на курортах Слав"янськ, Березовськ! м!неральн! води, Налбчик, у л!кувально-проф!лактичних установах УкрэТни, Рос!йськоТ ®еде-рац!?, республ!ки 5!лорусь, республик Молдова, республ!ка Крим.

Положения, що виносяться на захист.

I. Результати вивчення ст°ну вегетативного гомеостазу у хворих з рефлекторними синдромами ПОХ за даними кл!н!ко-ф!з!о-лог!чного досл!дження вегетативного тонусу реактивност!, вегетативного звбезпече'ння д!яльност! Та сегментарних реакц!й t догд!льн!сть 1х урахувяння при призначанн! ф!зичних фактор!в. Адекватн!.сть досл!дження сердцевого ритму методом вар!ац!ПноТ пульсометр!? для оц!нки впливу ф!зичних фактор!в на стан ВНС. Необх!-дН!сть використання функц!ональних навантажень, що харак-*ериэують вегетативну реактивн!сть ! вегетативно забеэпечення

д!яльност{, як! в б!льш !нормативными для оц!нки впливу ф!э!ол!кування на ВНС пор!вняно з досл!дженням вегетативного тонусу.

2. Обгрунтування особливоствП впливу АТ, УТ { НЕМЩЦ

у комплекс} з радоновими ваннами на стан м!кроциркуляц!Т у хворих з м"язотон!чними ! нейродистроф1чними синдромами ПОХ.

3. Доц!льн!сть розробки метод}к дифаренц!йованоУ АТ, що враховуготь характер вертебрально! деЪормац!К, вар!анти по-стуральних синдром!в та екстравертебральних порушень, ! що . викликають б!льши*! терапевтичний ефект у х >рих з рефлектор-ними синдромами ПОХ пор{внпно з традиц!йною АТ. Ефективн1сгь використання СМС для д1У на точки акупунктури пор!вняно з 1х призначенням на зони.

4. Експериментальне обгрунтування можливостей та оптимальных параметр!в СМС-електрофореэу дексазону, ун!тиолу, 1хтиолу, ефоктивм!сть використвнь розроблених методик у хворих на м"п-зотон!чн! ! нвйродистроф!чн! Форш Л1А."

5. Можливоет! впливу <Мзкчних метод!в, що вивчаються на зм!ну кл!тинного та гуморального !мун!тету, як! спостер!га-ються у хворих з ре'Ълекторними синдромами ПОХ, Обгрунтування . особливостей д!Т застосованих у комплекс! з радоновими ваннами АТ, СМС-елоктрофорезу дексазону, у^тиолу, {хтиолу, УТ, НЕМЩД на !мунний гомеостаз.йриор!тетн!сть використання НЕМВМД 1 СМС-елоктрофорезу дексазону пор!вняно з лгазшми методами, що вивчаються,'

6. Результата використання в комплекс! з радоновими ваннами АТ за традиц!йними ! розроблекими'методиками, д!? СМС на ТА, СМС-електрофорозу дексазону, унмиолу, }хтиолу, УТ, НЕМВВД для диференц!йованого л!кування хворими э рефлекторними синдромами ПОЗ э урахуванням найб!льш значимих кл!н!чних прояв!в за-

хворавання, особлиаосг'е'» с? а ну ВИС, г<м:н мпсроцмркуляц!?, порушонь кл!тинного та гуморального тмуш'тету.

7.'Доц{льн1оть вивченкя вегетативного гомеостазу та впливу на нього ф1зичних фак7ср1в для nfдпищекня афектлвност! л?кування хво рих з рефлекторниги синдромами ГШ. ОЗгрунтування концепи!У про взбвмозв"язок та взаемообумовлен'сть д!Т ф{экчних факторов на вегетативн! ыскроциркг/ляц!ñHt та ¡муннт порутаения.

3:ЛСТ РСБОТИ

"1АТЕР1АЛ i метода дотгданнн

Кл{н{чн{ спостерояення та доелгдчення прове-чен? у 502 хворих ИОХ з рефлеюгорними синдромами Bfvc и вгд 23 до 5? рок!з та давн!с?ю оахворювання в{д дмплькох míchuíb до 15 рокгз, а яких т1лыш у 28 /5+ГЯ/ була дтагностована лрм<5алг!яг ярей."?} зипадк}в поряд з вертгйральними проявачи в1дзнвчалися зкетраверткйральн! синдроми. При цьему у 253 хвор:ге, що спосгерггалися, вони

мали' м"язотон!чний характер та проявлялись у TIO. /22+íít/ хворих .на синдром рефлекторного напружешп хшиокруральних м"яз'п, у 13 /3+15/ ~ елндромом мало? та середньо? е!дничних м"яп1в» у 24 /5+1*/ сбстежених зязначався агориняий синдром гругзэвидного м"язу, у 16 /3*1%/ - синдром тазового дна, у десяти /2+1?/ -адукторний синдром Тревзл, у b /1±1%/ -> Ыднпчно-трактовиЯ енн-дрои, в решт?! аипадк!в сг.йсхор'гэдись кбс íx písHt сполучення, ado вони ко вкяадаяис?. у кя!н!аду пар»лну окре»** сивдрсяИв, хсча .'« в1дпов{даяч Ebütsíítry к"я1о-®сй!ч|на1 .ферми Л1А.

Нейродистро^'.чн! пропва ЛИ дгаглосгован! у М5 /29+2л/ хворих, серед Ü ьарГян«!а нзйчастгшпм був п{дкол!нняЯ синдром -у 44 /9+??!/ хворвх, хрижо-здухяиняий коЯродютроМчйнй синдром у ЗО/б+Г?/ тчх, що споатвр1галкси,лёр!сугдоЗ!в hwmít kík-itíbok ви.эчачазел у 41 /8+1?/ опсточ^них. Вогетативно-судинна форма ' ЛТА була вствновяена у бб /13+1'*/ хяорих, причоц/ в 50 /10+Г?/

-12* ■ I

випадках превалювали явища периферийного вазоспазму 1 лише у 16 /3+ Iе?/ обстежених перелатали вазодилататорн! порушення.' Для вериф!кац!Т д!агнозу ус!м гворим було проведено рентгенолог {оде досл!дження хребта у прям!й та боковой п^оекц!ях, при необх1дност: - у стан! згинання та розгинання Його.'

Кл!н!чна картина, захворювання була традиц!йноя та вичерпу-валась сдаргоми но бол! р!зного характеру» !нтенсивност! та локал!зац!1 в ус!х хворих, обмеженням обсягу рух!в у поперену у 447 /69+1«/тих, що епостер!гали, та екстравертебральними проявами, що в!дпов!дають кл!н!чним вар!ант.:м синдром!®.

Для об"ектив!эац!Т ступени виявленост! невролог!чних про-яв!в з урахуванням основних синдром!с захворювання - вертебраль-, ного та екстрасертебрального - наш вд!йснен! б!омохан!чн! до-сл!дження, як! полягяли у визначснн! !нтегральМого коеф!ц!енту виявленост! хвороби /КВХ/ на Шдотав! парц!альних !ндекс!в, , .що його складають; показника стуленя болю та наггруження мня~ з!в, симптому !псилатерального напруження багаторозд!лового м"язу, коеф1ц!внту симптом Ласега та м"язовоТ хворобливост! /Я.Ю.Попелянський, Б,П.ВеоеловськиА,1977/. Проведен! б!омеха-н!чн! досл!дг:енля св!дчать !гро {стстнэ п!двищ«зння ус!х парг^-альних покаэник!®, що вивчаються, що сизначило кайжз триразо-зе и!дв:щеннл КВХ пор!вняно я нбрмогэ - до 11,62 + 0,14 /р<0,001/,

Звашшчи но завдання, що стоять перед нами, особливу ува-гу при вивченн! кл!н!чкого стану хворих ми звертали на вегета-тиан! прояви, як!, на ду*жу М.К.Вротмана /1575/ при попереко-вому остеохондроз! зустр!чаоться не ргдтз, н!ж при шйн!Я ло-кал!эац:1 процесу хоча 0 не так! полхморфн! та демонстратиэн!, р!дко вичерпують эмгст кл!н!чно? картини захворювання та не смтроЕоджууп'ься ягтальними поручениями.' Проведений нами она-

2{з сегмэнтерних та надсегментарних вегетативних поругает п1дгверджув данх М.К.Бротмана /5975/, А.А.Барв!нченко /1987/, ,А.Г.Глаурбва.В.В.Могильникова /1985,1969/ про значну частоту вегетативних розлад!в у хворих на ПОХ.1

При ньому серед сегмэнтарних псрушень ка«част1шим синдромом був симпаталг!чний, який спостер!гався у 206 /41+2°?/ хворих,' Депо р!дше ми в!дзиачали появу д!лянок неПроостесА)!брозу у м"язах попереку та к!нц!вок, та! спостер'гались у 135 /27+2^/ хворих, а таяои пвищ пер! артрозу сугло^; в шг-штх кппд'воп, як! , мали м!сцэ у 41 /В+1$/'випадку.: Вегета?ивно-судинн! поруиення ман№етув8ли у кл!н!чн!й картин! бб /13+1??/ хворих, у.той ко час судинн! реакц!? пон!рного отупеня виявленост! зустр!чали-ся значно част!ша - 6txbn, у тротин! хворих, причому у 140 /28+2??/ спостережэння вони мали симпатичну, в 35 /7+Т^/ -парасимпатичну направлен 1сть.'

Поряд з вегетптивними сегконтарними ггроявами майго у третий) хворих - 156 /31+2 fj - спостср!галися вегетативно-судинн! по-• рутоння шдсегментарного характеру, як! част!п за все проявлялись головними боли,«и, порушеннями сну, HecTitiKfcTn артериального1 тиску» виявлэнога емсн!ональноп лзб!льн!стю. При ггьому сл!д в!дзначити, тдо поеднаиня сегментарних та надсегментарних вегетативних порутпень в!дзначализя у ПО /22+2?>/ хаорих, в реш-т! випадк?в кл!н!чно вдавалося фгксувати або т!льки сегментарн! •або надсегментарн! зм'ни,

■ 3 метою б!льи детального вивчення стану ЗНС нами проведен! ',Лункц?онально-динам!чн! досл!дження, як! дозволяють скласти ц!л!снэ уявлення про вегетптивний гомсостаз шляхом визначення вегетативного тонусу та вегетативно? реактивност!, met харяк-теризуить гомеостатичн! мож'лизост! орган!зму, а тако* вегетативного забезпечення.дтяльност!, яке св'дчить прс Лого алаггтквн!

• можлибост! /А.М.ВеЯн та с«1вавт.,Т981; 1991; В.Л.Берсеней та сп!ваБт1,Т990/.' Вкзначекня воготятиянэго тонусу проводилося на основ! спешаяънсУ тсблиш - оплтшжа /А.М.ВоЯн та cnts-алт,, 1931/. 3 moto« ошнки ступени превалювакня симиатичких або парасимпатичних ознак нами эапропоновачо обчисленнл кое-ф!щвнту вегетатианих реакций /ÍCBP/, якиЛ визначаеться як в!д-ношення числа балть, гцо характеризують симпатичн! ознаки, до

. кглькост! ба,"!в, ад в1дбивоють парасишатичн! прояви.'

Кртм того, задлд визначення вегетативного тонусу ми вике-ристали матсматячний анал'.з сердцесого рит:;у методом aapia-utiiHoi пульсометр if у стан!' спог.ою, задля оцЬши еегетативноУ реактизност! - при реал!зац!Т окосерце'зого та синокаротидного рафлекс!». Вегетативна зябеяпечвння *|1зичноУ д!яльност! шв-чали при проведенн! ортоотатичпоУ та клиностатнчдоУ проб, задля oiitHKU вегетотивних сегмэнтарнлх поруиеиь використову-

• вали проби Вальсальги та форсогаяого дихання А).Л.Храмов, В.Р.Вебер, I9S5 jВ.М.Гехт тз cnt£DBT.(I989/.

Стан м!кроц:гр!суляц! Y вивчався методом мйгрофатогра'фування судии булъ*ар:гоУ ;:ои"снктири а використашгям система як!сно-кíлыс!cíj/x псказник!в та оцгнкою кон"юнктивальних !ндекс!в /КГ/ -Kir, KIj>, KTg, як! в!дпов!д.чо. х^дсивасть перйваскуляр-hí. судянн! та !нтравазальн! порушення / <?• mtzui, r. с luir, I354Í К. Eorl eke, 1Э7Э; В.В.ТроцгоК. В.С.ВОЛКОЭ,.

1982/.

При вивченн! !мунного'гомеосгазу визначали показкики кл1 тинного 1ыун!тету - В - та Т~яЬфциии / г. к.1воп «t ti,

1974 Д у Сому числ! Т-хелпери та Т-супрезо^й / а. shore, 137В' /. Для оц1нки гуморального íмулtтегу вивчели

р1вонь Гбтероф!льних /Л,В, Актипенська„1989/,

Г.УТ0П.5УК1КГХ Я!м*оцито?оксичиих ЭНТЯТЕЛ / A. ¿reaiav, I9f3. /,

циркулювчих Iыунних комплекЫв / и. d igean, 19 77 /. 1муно~ . Г1ГОбул!н1в КЛас{8 А,М,С / С. Menci 111, 1375 /> антит}л до губ-• чатоУ тканини т!ла хребц!в /AFj/, ф!брозному к1лыдга /АГд/, замикательн!й пластинц! /ЛГ^/, хрящу дугоутзорюючих суглоб{в /АГ§/ методом А.А.Гвшюва /1968/, Для характеристики стану не-специф!чноУ реактивност: визначали концентрац!ю комплементу /О.Е.В"язова, Й.Х.Ходжавв, 1973/.'

Обчислення проводилися на ЕОМ КС—1046 з використанням сис-теми програмування на алгоритм!чн!ймов! " ровиш а

. також на м!крокалькулятор! "Електрон!ка I.Ei-бТ". Для визначення достов1рност{ в!дмгнностей Mix покапинками, що досл(д«увалися, використовували методи ®1тпера-Стьюдента, критер!я знак!в та процентних_пор{внянь. При в1дсутносТ1 нормального розпод!:лу вдавалися до додаткових розрахунктв двох нопарамётричних кри-тер!Ув Зигеля-Тьгаки, при наявност! малих вкборок використовували також критергУ Шап1ро-Углкома.

МЕТОДИКИ ТА КОМПЛЕНСИ ЛТКУВЛПНЯ Для. вивчення був обраний ряд А1зичних Фактор1в, що pta-нилися м!ж собою своею природою, особливостяш MexaHtsMtB дИ та ступени вивченост!. Досл!джувався вплив НЕМВМД, СНЧ та CMC, д!я якими ггроводилася за традип!Чними методиками, а також за розробленими нами з урахуйанням виду вертебральноУ деформан1Т вар!ант IB постуральних синдром!в та особливостеЧ естраверте-'бральшгх порушень. Окр!м того ми використали CMC для д!У на ТА, беручи до уваги сучаснг уяви про перспективн!сть пунктур-Но7 Ф!з1отерап!У /Д.С.Лященко, 1984 { Я.Г.Портнов,1987 ; Т.З.Самосюк та cnisasT.,1992/ та в той же час практично повна в!дсутн!сть пор!яняльних досл!джень еФективност} признвчення одного t того ж ^{зичного Фактора на.зони та ТА.

-164

Виходячи з данях про ефективн!сть методу СМС-електро-форезу, який повднув позитивн! якост! AT та л!карського електро-форезу/В.С.Улащик,1986 ; Л.А.Комарова та сп!вавт.',198б/, ми використали також СМС-електрофорез дексазону та с!рком!ських препарат!в /ун!тиолу, !хтиолу/. Вибtр npenapaTts був обновлений можливостями Yx д!Y на механ!зми патогенезу та саногене-тичн! "реакпЯ хворих / н. с1«шал' ■ ,1975 ; Л.М.Пас!втэ!л! ,1980 ; Г.В.Зобн!на,В.С .Улащик,1984/.

Ус1м хворим праводилося комплексна л!кування, що вклго-

■ чало ф!з!обальнеометоди, причому як процедур аагально! д!Т,

. хвор! одер*сували радонов! ванни концентрацию радону 1,2 кБк/л,

■ температурою 36-37 градус!в, тривал!стю дfТ 10-15 хвилин, к!льк!стю 10-12 ванн на курс.' Л!кувальн! комплекси р!знилися м!ж собою т!льки видами ф!з!опроцедур, що використовувалися.'-При ньому 70 хворим д!я CMC проводилась за традиц!йними мато-

\ диками, 72 тих, що спостер!галися,- дифпренц!йована AT з ура-хуванням ведучих вертебральних та ёкстравертебральних синдро-м!в, 66 - д!я CMC на ТА, 77 - СМС-електрофорез дексазону Комплекс л!кувоння 74 хворих м!стив СМС-електрофорез ун!тио~ ' ' лу, або !хтиолу, 75 - УТ, 68 - Н0ЩЦ. Групи досл!джуваних комилектувалися рандом!зовано /методом випадкового в!дбору/ ! були !дентичними за вих!дними показниками - в!ку хворих, давност! захворювання, вар!антам водучих невролог!чних синдром^, виявленост! нл!н!чних та б!омехан!чних прояв!в, особ-ливостяш вегетативно-судинних порушень, до дозволяло проводи-ти пор!вняльне вивчення ефективност! терап!? /В.П.ЗаЙцев, Т,Е."Каляг! на, 1982/.

ШПЕРИМЕНГАЛЬНГ ДОСЛЩЕННЯ t

Кл!н!чному застосуванню елактрофорезу препаратfa, що ' вивчалися передували експериментальн! доел!доения, як! включали два етапи,! На першому eiant проводелися Ф!зико-х!м!чн! • спостереження, як} визкачали рухом!сть л!карських речовин, що вивчалися в електричному пол! CMC, здатн!сть ?х проход-ження кр!зь штучну нап!впроникну мембрану, полярн!сть фо-ретирування, збережеиня х!м!чноУ структури п(сля д!¥ елек-тричного струму, а також оптимальн! параметри GTpyi.itв та ' концентрац!й л!карських речовин, що виэначають мож'ивост! максимального введения препарат {в,1 Для виконанння цих дос-л!джень використовувалась спец!альна м!кроустановка, запро-понована В.С.Улащиком /1976/ та видозм1нена нами таким чином, що дозволяв дог.увати силу струму, яка б дор!внювала його щ!льностг.' HKiCHi та к!льк!сн1 закономгрност! електро-форезу CMC эгаданих сполучеиь вивчалися методами, запропо-■ нов а ¡теш Шжнародною фармакоп!еи /йодомзтричний метод для ун!тиолу, У^-спектроФотом0тр1я для дексазону та !хтиолу/.'

Проведеними доелтдженнями ветановлена рухом!стъ ycix перел!чених препаратгв у пол! CMC,1 Доведено, що дексазон, !хтиол та ун!тиол не зм!ншгь хШчдаТ структури п!сля д!? гяльвангчного та синусотдальних модульованих струм!в то форетирутзться переважно з катоду, при цьому оптимальними для дексазону в 0,2 - 0,4 процента концентрац!Y препарат!в, для ун!тиолу - 2,5 - 5"?, для !хтиолу - 3-5"?.'

У ход! 137 експериментальних досл!джень визначено, що оптимальними параметрами для електрофорезу дексазону а . Ш та ТУ роди роботи С,ЧС, частота модулятп* 70 Гц, глибина модуляп'Т 75^, IO-15-хвилинна експозишя, коли з 0,2^5 роз-

-IB-

л

чину вводиться G50 + 15 мкГ/мл препарату, що в 2-3 рази перевищув результати застосування решти пераметр!в частоти та глибИни модуляц!Т струм!в.

Опттлальн! параметри CMC для члектроЛорезу ун!тиолу вклгочають Ш та ТУ роди роботи при частот! модуляцИ 100 Гц, глибин1 модуляшf 75^,при використанн! яких кЕлькгсть ун!ти-олу, що вводиася через мембрану, була максимальною. Для СМС-електрофорезу !хтиолу перевага втдцаёться застосування частоти модуляц!Т ТОО Гп та глибини модуляп!? 507!, коли к!льк!сть {хтиолу, що вводився була максимальною t спадала 1,44+0,15 мг. '

П!сля завершения ф}зик'о-х!мгчних досл!джонь переходили до другого етапу, який полягав у прияиттввих електрофорезо-мотричних саостереженнях, що проводилися з метою визначення можливостей введения CMC препарат!в, що розглядалися, кр!зь непоикодяену шк!ру лядини.' Для пього використовували спецхаль-ний скляний електрод-ванночку, який заповняли досл!джуваним розчином, та розташовували на згинальну поверхню передпл!ччя лпдини I проводили електрсТюрез CMC, оптимальниш параметрами струм!в, як! були встановлен! при ^!зико-х!м!чних спосте-реженнях. У.ход! досл!дтень встановлено, що вс! лткарськ! ре-чьаиня, що вивчалися, проходять кр!зь живу непоикоджену mtipy лгадини, що було ^дставога для проведения настулних кл!н!чних спостережень.'

РЕЗУЛЪТАТИ ДОСЛЩЕНЬ Анал!а результат i в л!купания показав, що застосування ус!х комплекс!я, що вивчалися мало сприятливу д!ю на кл!н!чн! прояви захворювання, хоча отуп!нь uteí дг! на больов! та, • особливо, симпаталг!чн! ^еномени, м''пзо-тон!чн!, нейродистро-Ф1чн1, а також согмонтпрн! та надсегментарк! вегетативно-су~ гпинн! порушоння знатною _Mipon залежав в!д використову^аних

ф1вичнтс фактор i в,'

Отже, при симпаталг[чному!характерг бол{в наЧб1льш ви-яалрну д!ю на больовий синдром при yeíx BapiaHTox ЛТЛ мали GMC, особливо використан! за розробленимч нами методиками f . при д{? на ТА) коли значке змекшення больового синдром в{д-зиа«ялося У 23 з 72 /30 + 5V та 23 з 66 /35 + хворих.• Сл!д в!дзначити» по болевтамовупчиЧ еФект AT за модиЛНкояани-ми методиками та д{? CMC'на ТА був {дентпчним /р»0,Т/, тод{ як при викориетанн! AT за традий! йнкми методиками значне змзн-■.шечня бол13 втдзначалося р!дше - у 1С я "О /21 + 5"?/ обстеисе-' них, rovo р1зниод не була статистично значимой /р>0,1/.'

Пэра i проиедури СМС-едектрофорезу доксазону ïa уштиолу бут неадзкватнима для 14 хворих, що полягаяа в ггояа! нестерп-hoï печ{? ni,n електродами, п*дсяленн1 бол{в, особливо скмпа-;алг1чнкх, небачанн: проловжуватй Л!кування, що стало п!дста-в'оя для в(дм!ни процедур та зам!ни ïx íhojuüh д{ями, част i me .за seo С'й на зонм або ТА, я;:i добро спрнймалися yciua хзори-ш, Однрк при позитивному сйрийня'гт{ процедур значна зменшення боЛ1в було досягнуто при призначенн! Cí-ÍC-електрофорезу .декоазо-* ity у 34 + обетояених» при викорисганн! СМС-електроФорезу cipKOMicbKip! npenapaTîB ~ у 28 + &Й хворих. Характерно, що .б'льщ ефзкгивним йаегосув&шя них метод fa було при нбйродастро-. ф{чних порушеннях, коли результат застооування CMC из зони та .'ТА був пом?тно слабк!шм.

УТ добре переносилаея ychía хворями, в тому числ! при стататалгтчних вегетативна.болях, однак болевтамовуючкй ефект П у дано? кат.егор'Л хворих, що ônocîgpfгзлися, був слабк'шим та наставав п!зн!те, нг<* при AT. В тсй час при пом1рн1й 1н-тенсивност! больовога синдрому значне floro змэншення cnocTept-галсся у Sô && обстожених, серед яких превалэвали xscpt з ,

м"язо-тон!чНога та вегето-судинною формами Л1А.

Вплив ИЕЛЭД також добре переносили ус! хйор!, однак . у хворих з виявленими симпата. Мчними болями помттного Тх зни-кення не спостер!галося, тод{ як г.^и пом!рн!Я !нтенсивност! • больового синдрому його д! гам: :а була позитивной практично в ус!х хворих. При цьому найкращ! результати досягалися У хворих з м"язо-тон?чною та нейродистроф!чною формами Л1А, при вегето-судинних порушеннях ефект метода'- був д?що нижче, н!ж при вико-ристанн! ?нших ф!зичних фактор!в.'

1стотно змешшлися в процес! Я1кування ! надсегмектарн! вегетативно-судинн! розлади, при цьому головн? бол! зникли, або стали значно слабк!шими у 54 з 83 /65 + Ш/ хворих, арте-р!альний тиск кров! став до корми у 80 з 105./76 + 4*/ обсте-жених, покращився сон у 33 з 41 /СО + 1стотноТ ргзниц! впливу метод!в, що вивчалися, ми но пом!тили, за винятком синдрому емог'онально! лаб!льност!, яка част!ие зустр:чалася у • хворих з симпаталг!чним забарвленням бол!в та шзидша ! пом!т-н!шо змен1зувалася при д!1 СМб за модиф!кованими методиками та ТА, коли офект був отриманий у 77-7£$ хворих тод! як при вико-ристанн! !нших метод!а в!н не перевищував 5(Й.

Анал!з ф!нкц!онально-динам!чних доол!джз!;-, стану ВШ св!дчить про перовегу у хворих симпатичних роаКц1й, у зв"язку з чим вих!дний КВР склав 1,37 + 0,02, що було р!вня контролю /1,14 + 0,05, р<0,001/.' На п!двищення симпатичного тону- ' су вказуе також згогаения моди Л'о/ до 0,84 + 0»03 пор.Шмко з р!внем контролю 0,51 + 0,02 о'' /р< 0,05/, Решта парц!ояьних показшш!в зазнала не!стотно! зМ1Ни /р> 0,1/, однак !ндекс напрухення, який в!дбивав вплив ипдих в!дд!л!в ВДС на серцевий ритм, а також ступ!нь напруяення систеш регуляц!?, був значНо -ище аналогичного параметру норми /в1дпов!дно 140,23+14,01 ум,'

од. та 99,11 ±12,34 ум.'од., р<0,05/. Уст групи, як} ми вивчали, 'мали !стотну зм!ну реакд(Я BUG в nporjeci лfкуяання, При цьому в!дзначалася б!лыя висока динам!чШеть зруаень п{оля одноразовоУ дiТ пор{вняно э курсовою при в1дсутност{ , {стотних зм1н П1сля ллацебо-проиедур, а також б!лъша {нормативность Функщ онэлъних навантажень /особливо ортоотатичноУ та Вальсальви/ пор1вняно g доел¡доениями вегетативного тонусу у стан! спокою,

Отже застосування ва!х метод{в «¡кування, що вивчакЛь-ся, не мало стаТистично-зегомого впливу на показники, що характеризуют вегетативний тонус,. хопя й сприяло зниденни IH до pi пня норми. В той же час покращэння вегетативного забез-почення д(яльност! спостерггалося при використанн! CMC в yotx BapigHTax, а також НН.2Щ, але.не а1дбувалося при призначенн! УТ,' Вегетативн! сегментарн! psaKiti? нор>;ал!зувалиая при л:ку-ваннг хворих CMC по зонах, ТА, а також при викорнстанн* СМС-

• електроФорейу унгтиолу та дексазону, та не покрацувалися при ' УТ та д!У НЕМЗЭД;

БЬтаи детальна винчения вегетативно? регуляшУ дозволило визначити доецть широкий д{опазон показшШв, що розгля-далися у tsoptix. Отже, максмк;льни1 КВР дор!внпвав 2,08, м!-н!маль-ний 0,64, MQ споксю.була в межах в{д 1,08 до 0,75 с»' а талмуда мбдй /АМ0/ - в}д 65,08 до 28,37?, !Н - в1д 38,74

• до 340,32 ум.од. При функп(оналыт навантаженнях р!зниця максима ль ними та М1н1мальними значениями була ще б!лып !стот-нор. У звиЯзку э ним наг/и було проведено ранжирування показни-к!в, при якому встановлено, що у 176 /47,18^/ хворих КВР буз

в межа'х норми, у 127 /34,05^/ був вищий, у 70 /18,Т7%/ - нижчий за неУ,'

-224 I

Величина KBP у хворих з високим Totrycor.i' СНС складала 1,79 + 0,73, що у niuTopa рази перевшцувала ревень контролю /1,14 + 0,05, Р < 0,001/, yci почазники серпевого ритгду, що вивчалися, як у стан! спокою, ?а.к f при нав.антажиннях, значно , в!др!знялися втд контрольна, в результат! пого IH у 2-3 рази перевищував в!дпов!дн! параметри нормк, що св!дчить про ёнач-> не напруження механ!зм!з регуляц!? СНС.

У хворих з високим бонусом ГКО КВР еклав 0,85 + 0,02, що було tcTOTHO ничете р!вня контроле /р< 0,001/, ус! показни--'. ки серцевого ритму, що вивчалися, також св!м.(йли про превалхь вання парасишатичних реакцгй та сТатиятично вогомо в!дргзня-лися в!д параметр!в корми, що вмзначило дво-триразово они-;ен-ня IH, як у стан! спокоя, так ! при ycfx навантатенннх, характеризует глкбок!. порушвкня вегетативного гомеостазу» Таким чином б!льш, н!« у половйни хворих нами зарегстрогвн! ■значн! вегетативна зрушення, як!' май*е у два рази част{иа ■ мали симпатичну направлен!сть ! проявлялися поряд з порушен". нями вегетативного тонусу щз б!лыя !стотниш порушеннями

вегетативного забезпечення дгяЛьносТг та вегетативно! реактивности , а таг.оя вегетативнши Ьегментарниш зрушекнямй» '

Врахэвуючи результат« проведених досл!джень, наш! зд!йснено ди.ференц!йовоний анал!з спл;'к/ застойованих Л!куваль-них метод13 i комплексхв на вегетапган! порущення хворих з ура-хуванням прозалиоання симпатичного i .парееимпатичного тонусу.1 При цьому було встановлено, що act л!кувальн! методи ! ком- ' плекси, що вивчалися, активно вшгивали на вегетативн! порушен-ня,. в1др!зняючисъ за ступенем та направлен!-стю д!1.! Отяе, вс! методи однаксвов м!рою еярияли помЫюму зкижзнню вйсокого симпатичного тонусу, покращували р'гвень вегетатшшого забезпечення дхгльност! хзори<£, лише при •використанн! НЕ.ЗЭД зру-

1 -23- • -

шення оулй £ещо менш виявленЦ В Той же час покращення вегетативно? реактйвност! доеягпося при призняченн! CMC по зонах та ТА, атйкож ут, та не вйзначалося при використанн! н! СМС-електрофорезу ун!тио'лу або дексазону, н! НЕ.ЗВД,' Сстанн'й метод мент зй aaix -впливав i на сегментарн! вегетативн! рсакц!?.1

Застосован? йе#одй' i коилдексИ л!кування по-р!зному зпливолй на вёгетативн! поругания хворих з високим f онусом ПНС, прй. чому б?льт fстотно ця р!зниця проявлялася при прове-Денн! функй!онаЛышх проб, як! характе'изупть ве^еть-ийне за-безпечення д!яльност! пор!зняИб э досл!дженнямн вегетативного тонусу, пом!тних эм!и яйого на споатер!галося в ггротдэс! л!icy— вання «одно! з груп. В той т час при вивченн! вегетативного забезпечёння д!яльНост! Остановлено, що AT по зонах { СМС-електрофорез ун!тйолу слрияють додатковому п!двищеннк) пара-симпатичногб эпливу. В сво., чвргу при д{? CMC по ТА не т!льки Не заревстровано поейлення парасимпатичних peaknift при вивчен-н! вегетативно? peaKfHEHOCTi та вегетативного забезпечения д1— яльИост!^ але й а!дзиачано слриятливйй ефект д!Т на веготатив-н! сегмзнТйрн! порутаення*

СМС-електрофорез дексазону при одноразов!й процедур! посилював превалтзвання парасимпатичних вшшв!в при функц!ональ-них нявантажённях в ггроцес! Курсового л!кування» очевидно, внпсл!док накопйчеиня дексазону, спостер'.галася тенденция до його змзнпення» НШВМД !сто?но но впливяючи на вегетативний тонус .та реактивя!сть викликало покращення вегетативного зо-безг/ечекйя д'яльнест! ! Функц!? сегментарного апарату..

Таким чином* проведений mm анял!з стану ВНС у хворих 'з.рефлекторными синдромами ПСХ пиказав, що б!Дьш, н!а у поло-йини хворих / спостер!гались зм!ни вегетативного гомео-

стазу, ттричому симпотикотон!я мала м!сце вда!ч! част!ш9* н!д

парасимпатирртоМя в!дпов!дно 34,05"? та 18,775? хворих, У ^»"явку э ним вивчення вагетатирних реа:щ!й у вс!вТ ГРУРИ хворих в ц!лому маокуе порушання, ща ыаються, та не. дозводяс! ?иявити особлйвоот! впливу Ф!зичнсго фактора на них, «од! як диферен- ; ц!йоввчий анал!з рв!дчить'прр 1стотн1 в!дм!нност! ®пливу ф!-зичних фактор!в, вд вивчалися на вегетвтивний гомеостаз.

Одержан! дан! дозволяэть визначити дошлън!сть проведения диференц!йованого енал!зу ефоктивност! застосувадня ДО-8ичних фактор!а з урахуванням особливостей У? впливу на ваге-тативн! реакц!У хворих,1 Вивчення ефективносТ! д{кування у об-стежених з початковоп}двищешш тонусом СНС св!дчцть про пози-тивний вплив ус г к заст'осованих комплекс!а ! дозволяв в«явити його особливостI.' Отже, найввдий еФект одержано'при викорйс-танн! у комплекс! з радоновими ваннами АТ за Модиф!коваНими методиками, коли полЁпшення спостёр!галися у 95 + 5 а хворих, а також при д!Т но ТА, при як!й анало^чн! результата в!дзнэ-" чен! у 89 + О? обстежених. ' ■ ■'

Одержан! дан! св!дчать про р!вноп!нний вплив д!Т СУО на зони та ТА на кл!н!чн! прояви захворюваннп та узгоджують-ся з вхдзначенога нами динам!кою КВР , о «акож й'результатами Тх впливу на аегетативну регуляц!кц Кргм того, вгдзйачен! дан! сл!владають з результатом! численних досл!джвяь, сн!дчот& про високу ефективн!сть АТ /ОЛ.бЯанов, Т*Ф»Дзанагова,1980 *, В.Г.Ясногородський, 1988/ та в як!йоь м!р!, як ед'авъься.» поясняв ТТ.

ЕФект застосування АТ без урахування основну - вертебраль-нгос та екстравертебральних прояв!в ¿¡ув нижчий, н!ж при вико-ристанн! СМС за модиФ'кованими методиками !- склав 75+ТО^*. /Р < 0,1/, що св!дчить про дошльг)1сть розровки методик диФе-ренц!СованоТ АТ з'урахуванням ведучи'х клЫчних прояв1в.':

ЕФективн!с*ь використання СМС-електрсЛорезу дексазону та с!рко-> М!еьКих препарат}« в!дпов!дала 78 + Й та 80 + 9Я, !х б!льл низЬкий пор! ГШ яно з д!еп С;.1С за Модиф!кованимй методиками та ТА еФекТ сп!впадае з данями, як! спостер!галйся при кл!н!чному застосуванн! ме?од!э *га досл!дженн! вегетативного гомеостаяу, про перезбудження симпатичних бтруктур при використанн! ви-прямленого режиму СМС, що узгоджувться з результата!«! !нших досл!дяень /В.Г.ЯсногородськиЙ,1973, 1979 ; Т.П.ТСтепгна.ТШЗ, 1907/. •

Вйкористаннй УТ не було ефективним у 19 + 10^ хворих з симпаталг!чним характером больового синдрому,але забезпечу-вало в той же час значне покращення у 33 + 10"5 обстежених.' Застосування НЕЩЦ у хворих з високим тонусом СНС було менш сфектизним та супроводжувалося покращенням в 68 + 10% випад-' й!в, що було нижче, н!ж при эинористанн! !нших методтв та, Особливо, АТ за модиФгкованими методикам! /р^0,05/. Сдоржз-н! дан! •гпкотс узгоджутаться з особливостями впливу методу, . яя! спостер!галйся при йл!н!чнсму ■застосуванн! та вивченн! вегетативного гомеостазу.

Однак найб!льа знашга р!знвця сФективност! л+кування в!дзначенз у ±ворях з П1двищеним тонусом ШС, що повн!стю совпадав з оспблийостями встановленого нами впливу Ф!зичних фактор!з на стан вегетативних реакц?й хворих. Отче при використанн! трэдиц!йних та модифткованит м тодик \Т, атакож СНС-електрофореза ун!тиолу та !хтиолу л!кузальний ефект не спо-сТер!гався э!дпов!дно у 82 + 12*?,, 65 + 15^ та 75 + 13^ тих, що опостер!галйся. Ран!ще нами, вте було в!дэначена несприят-'лийа-д!я цих метод!в на показники вегетативно! реактивност! та вегетативного ЬабезпеченНя дгяльност! у хворих з шдвищеним тонусом ПНС, При-д!! СМС на ТА кл!н!чний е^ект остановлено у

бб + що в1дпоЕ1дав метому напру*ецнп вегетативно? регу-ляц!? при використаннг CMC на.ТА пор!вняно э д!ею на велик! зони у хворих а парасимпатикоуоь^сго." Hafldtльш значний е^ект в! дзначецо при .використанп: СМС-едвктроФорезу дексазону - у 90 + 10% хворих, УТ у 90 + й^ та ЦЗМВЦД - у 91+ -9?, обсто-зених, при цьому значив покращеннд спостер1галося Öijibiaa, н!е у тре-гини хворих них груп,

Таким чином, представлений пор[в^яльний анализ о^ективност! застосовуваних л!кувальних комплексов-у хворих на рейлекторн! оиндроми ПОХ свгдча.ть ripo игтку залвян!с?.ь результат!в Окунания В1Д вихгдного стану ВНС хворих 5?а особливостей впдиву, який справляють на ¡-того й>!зичн1. Жаотор*;. Обл!(? цих особливостей сприяе эначному П1двитценню еФективност! терапг?,

Вквчения стану М1крошркуляцЦ' проведено у хворих в ¡ком в!д 28 до 45 роктв а м"язо-тонг*!новз »а нейродистроФ!чною Формами Л!А при в:дсутнрст! клш!чно вагомих вёге?.атЧвног<;удиншта пору-иань.1 Анаглз 428 м!кро$отогра*ий бульбарно? нончюе-;ктивк св1дда*гь про знечн! порушенпя м1кро1мркуляи|! з перевего» судиншгх та' {нтравозалышх порутпснь над пер!ваокулярда>й1.' Найчас^ще в!дзна-, чала с я нер!внои'1рн:сть кал{бру еуднн, особливо"взнул - у 62+5^ хворих, квнстрикц! я артер!ол у 61 + 5% обств^ених, р!дшэ зу-стр!чались i3BHTtcTb судин - 36 + оудинц! аневризм:!- - 2 £¿5"?, с!тковидна структура судин - 20 ±'4% хворих» В результат! KTg який iHTorpys судинн! зм1пи, склав 4,58.+ 0,21, що б!льи, н!ж в два рази перезицував ртвень контроля /1,92 + 0,18, р« 0,001/,' ИнтрзвазальЕ!! поруш„яня перевахно У яиГляД! .елэш;~сиццрому спостер!галися у 61 + 5Ü обсте*ених,♦¡гри«с.,лу у 27 ±54 ма-в -rtcna артерЁолярний сладч, який заноситься до безсумнгвних патолог.ёч-них вид!е агрегат?.

В результат: КТд склав 2Т24 + 0,10, що бтльте, н^ втрич!■ перевищувало р{вень контроле /0,61 + 0,08, р<О,00Т/.' Поза ' судинн! зм!ни р!дкими, КТ^ н<з ягдр{знявся в}д рхвня норми.' /р^0,1/.

Л}кування, що про'водилося, покращувало стан м!кроцнрку-. ЛятпТ, при пьому вплив ргзних метод {в мав сво? особлшэост! СкажЕмо, одноразова процедура ЛТ та УТ по:л{тно 'зменшувала констрикцГю ар*ер!ол, що сприяло значному зниження КТд /р 0,05/, тод! як зменшзння^ладж-синдрому не с :ос!~р 1галося /р >0,Т/.' В той же час дЫК'БУДЬтотно вгошвала на реоло-гхчн! якост! кров?, сггриятачи зниженнл КТд з 2,21 + 0,14.до 1,70 + 0,17 /р< 0,05/, та не зменшувала помЕтно констрикц1ю артер!ол /рр- 0,1/. Плоисбо-продадури пом1?но не зм{нпвали жодного з показник:в.'

. Вплив курсового лгкузаиня на стан мгкроциркуляц?? був б*льт значним поргвняно з одноразовою д!с"з, в усдх групах, що спостер!галися, зменшувалися як судинн!, так { ¿нтравас-кулярн} змгни.' Однак динам}ка судинних поруаень при вико-ристанн! НЕМЗМД була менш пом!тною, н!ж в гнших трупах, про що св{дчить зниження КТ^ з 4,60 + 0,28 до 3,52 + 0,51 /р<0,01/, яке було пор!вняно меншим, н1яс при призначенн1 УТ /р^-0,01/ та АТ /р<0,05/.' В той же час найб!льш тстотна змёниення к{лькост! хворих 1з сладж-скндромом в?дзначено при включенн! до комплексу л}кування ПК^МД, со визначило зниження КГд 3 2,2Т +. 0,14 до 1,21 + 0,15 /р <0,001/, яке було статистично б'льш загоним, н1ж при використаин! АТ /р< 0,05/та УТ.?

Вивчення киснезабезпечення тканин вражоно?' ноги методом транскутанного вианачення напруження кисню св!дчить про значне на 17-20": - зниження рО., в{дНосно р?вня корми

/р --0,001/ та' пом!тне його Шдвищення впроцес! л{кувация, яка однак, було нер1вноц{нним при вийористашИ р{зних метод!в. СкажЬ,га, при д{? СНЧ птд час першоТ процедури рОд досягло меж норми /в{дпов{дно 9,08 + 0,13 кПа тр 9,35 + 0,15 кПа,'р >0,1/, а п{сля курсу л!кування хоча й було нижче УУ /р <0,01/, та перевгацувало перв1сний р1вань на 14"? /в!дпов{дно 7,61+0,19 кПа та 8,68 + 0,11 кПа, р.'<0,001/,

Результати д!У АТ також були значними та полягали у п!д-вищенн! р02 п1д час процедури з 7,77 + 0,12 кПа до 8,82+0,19 кПа /р< 0,001/, тобто на 141?, п{сля л!кування - до 8,52+0,14 кПа /р< 0,001/, тобто майже на 10#, хоча й на досягали в обох групах меж норми.' В той же час при д!У НЕМВМД на зареестрова-но }стотного п^вищэння1 р02 н1 п1д час, и! одразу п!сля пер-. шоУ процедури /р>0,1/ та лише при курсовому л^куванн! в!д-значено п{двищення рО^ з 7,74 + 0,13 кПа до 8,19 + 0,12 кПа /р < 0,05/, що зумовлено,вирог1дно, ефактом впливу }ншх компонента л!кувального комплексу. При цьому р{вень рОр птсля. л(кування буе нйжчим, и 1 ж у гру^ з використанням у комплекс! з радоновими ваннами УТ /р< 0,05/та АТ /р<0,Т/,

Разом з ним сл!д в(дзначити, що в жодн!й з труп, що вивчалися, не спостер1галося нормал1зац1Т жодного з показник!в м!кроциркуляц!У, кон"пнктивальний 1ндвкс та п!сля л!куванн'я • не мета н{ж у пг втора рази перевищував р1вень норми в ус!х групах /р с0,001/, а оксигенаШя тканин була значно" знижена, що св1дчить про необх!дн(сть продовження корегуючоТ терапЯ, р також про можливу р^ль порушень м{крот1иркуляп!У у прогре-,суванн{ та эагостренн} захвортваньго, 'сготне значения в роз-витку яких належить також ауто?1,;унним порушенняк.

При вивченн1 ¡мунного гомэостазу у Т48 хворих но ПОХ з

рефлегсгорними синдромами у 41,2% не виявлено эм!н Т- та В-л{мфопит1В, тод! як у 58,0о обстежених э!дзначено пригн!чен-ня Т-ланки.та нормальний стан або г!перФункц1я В-ланки {му-н!тету, як! В.Я.Латишева /1988/ визИачав як другий та трет!й типи !мунно! в1дп0в{д'{, при яких прот!кання захвортсвання но-бував затяжного характеру, а ефектившсть терапИ знижуеть-ся." Репта показник!в ,у данноТ категорг! хворих також була -змхнена, що проявилося п!двищенням концентрац!Т циркултаячих 'мунних комплекс!в /Ц1К/ р 1 зних розкир!в у 71 + 5*5 гстеро-$1льних гемол!зин!в /ГГ/ у 60 + антил!мфотгитарних анти-т!л /АЛА/ у 36 ± 5* обстежених та эниження р!вня 1муноглобу-л!н£в А у 35 + 5? тих, що спостер!галися."

У 72 + 5"? хворих в!дзначалося значнэ шдзищення концен-траггёТ спетШчних антит!л до антигентв р}зних тканин хребта, при цьому в 62 + 5* ви..адк!в мало м!сце п!двищення р!в-ня ус1х п"яти вид!в антит^ що вивчалися, у рётати обстежених спостер1галося пгдвищення вм!сту антит!л 3-4 вид!в.' При цьому ргвень антит!л до губчастоТ тканини т{ла хребц!в б!ль-ше, н!ж вдв{41 перевищував р!вень норми /р <0,001/, концен-трац!я антит!л до пульпозного ядра була вище в 3-4 рази /р^О.ООТ/." Таким же високим була к!льк!сть антит!л до зами-кальноТ пластинки та. хрящу дугоутворюпчих суглобгв, як1 пороняно з показниками контрольно! групи були вище в 3-4 рази /р <0,001/.

Застосован! лгкувалып комплекси сприятливо впливали на 1мунолог1Чнг показники, однак пой вплив не був равношнним та ч?тко залежал вгд вар!анту терап^Т, що використовувалася,1

Зокремз, {стотне зниження пг^вищеного рхвня В-лгмфоцитгв спостер!галося Т1льки при введенн! до комплексу лгкування

НЕМВЗД, коли число В-Л1мфоцит!в вменшилося з 23,48 + Т,9&% до 18,87 + 1,63°?, р>0,Т та досягло piBHH норми /14,00+2,01??, р>0,Т/. В ус!г групах зменшенэ до л!куванкя число Т-л!кйода--Tis щдвищилося до норми, але до.-тов!рним та'найб!льи значним ni двшцэння було у хворих, як! отримували ПЕМВМД,- коли к!ль-к1сть Т-л'дЛлглт!в вросла я 36,14 + 4,52a? до 49,98 + 5,13"?, р< 0,05.' Р!вень Т-супресоргв такогк п{днявся до норми при ви-користанн: устх чотирьох л!кувальних комплексов, однак най-iCTOTHtnr.M було п1двип?ення T-cynpecopîs при призначетй НЕМВМД, коли число Т-супресор!в зросло з 13,84 + 2,631! до 21,12 + 2,45^ /р <0,005/, Качкениi зрушення спостер^галися у rpyni хворих, яким застосовували CMC,

Позитивна динамгка спостер1Галася в ходт л^кування t э боку гуморального {мунттету, при цьому тдвшцений р{вень ГГ зменаився в ycix трупах, та найзначн{шим його зниження було у хворих, на яких впливали НЗ.ЕЩ /р <0,001/,'найменш? эру-пення Бхдзнлчен! при використанн1 AT у комплекс: з радонови-ми ваннам! /р^О.Т/.^ Конпентрап!я Ц1К малгос роэмтр!в, як! мають токсичну достов[рно знизилась т!льки при викорис- , таннт НЕМЗЗД э 0,18 + 0,03 од.опт.пл. до 0,10 + 0,02 од,опт.пл. /р<0,05/, хоча як i рантше пом!тно перевищуваля ргвень норми /0,040 + 0,005 од.опт.пл., р*. 0,001/. Тстотне зменгаення к!ль-KocTt ЦГ-К спостер!галося при признвттенн? НЕВМД /р< 0,01/ та СМС-електро^орезу дексазону /Р0,05/ при вгдсутпост! достоверных зрутиень в imrax групах.'/р> 0,Т/,'

Емтст Нтуноглобул'н!в А птдвшзизся в ycîr грулау, однак найзначн'шим в;н був при використа^н* НКВ'ЛД, коли р^вонь по-казника п'дзищився з Т,92 + 0,09 г/л до 2,35 + 0,03 г/л, р 0,00Т/ та досяг мет норми./2,44 + 0,09 г/л, р»С,Т/, тодг як в регтт груп п'двищення було мена значни\т ! не .••оходпло до

зеличкн норки. Концентрат.!!я АЛА, помтрно п!двищена у хворих •' з рефлекторними оиндромагя! ГОХ* значно энизилася л ус г х групах за б-имятком хворих, в л!кувально;,!у комплекс: яшпс була ЛТ та де зменшення АЛА було не гстотжм /р^0,Т/.

ДиНам!ка вм1сту специ-Т-.тчних антиттл до тканин хребтового стовпа була однонаправленою в уе!х трупах, хоча ¡1 ртзни-лася за !нтенсивн!стп та торкалася перевашо антитела до губчасто! тканини т?л хребшв та пульпозному ядру, будучи мекш вагоном з боку антптгл до |шмх тканин хреГ~а. ^т.-ке, пм!ст АГр !етотно п!двищони;1 перед л!кусаниям, эменшивЬя до керш при взеденн! в комшекс .лЬкування ТОЕЩ," СМС-електрофор&эу дексазону та УТ, При прязкаченн! СМС кала мгепе тенденц1я до нормал!зач[? /р< О,I/«. Р!вень АГ^ знизив-ся до нелишни контролю при використанн! НЕМБМД та 'УТ. Застосування СМС-елёктроТ:оре^у дексазону-та АТ танож еяричло . статистично загомому змекаеннга вм!сту АГ^ /р < 0,01/, одняк р!вкя контролю при цьему не було доелгнуто. Р!зень рештя ' антигенов, що аивчалкся но досягав пгсля л!кування глея норми, хоча зниження Ух яонцентрац!Т в!дзначалося в усгх групах. Однек, лише при використанш К5.ЕШД зменыения кЬчькост! анти-т1л до фгброэного к!льця та замикальноУ пластинки мало ста-тистично-загому нопрззлен!с?ь /р<0,1/, тод! як призначеиня 1гпеитг нетод!з но давало достоз!рних зрушень /р>0,1/.' I яте з боку снтит!л до хрзбпя дугоутлорпечих суглоб!з не спостер!-галося "стотних зм!н в жсдн!П з груп,

В юЯ. жэ час пол {тления стану неспецифгчноУ розистентнос-орган!эму в!дзначеко каш при використакн! ус'х л!кувальних кошленс!в, що проявлялося знижепням п!двищенсго р!вня комплементу до'р!вня; норки в ус!х групах, що зиваалися.'

Узагальнюгачи одержан! дан!, сл!д в!дэначитц, що у значдоТ к1лькост! хворих з" рефлекторними синдромами ПОХ / 58,8£/ нами остановлен! виявлен! порушення природного та набутого !мун!тету, ф!зичн! фактори, що зивчалися, у'комплекс! з ра-доковнми ваннами викликали {стотне полгпиення 1мунного гомео-стазу, при цьому най!стотн!ш1 зрушення були досягнут! при ви-користанн! НК.ВМД, дещо менш! результати спостер!галися при введенн! до комплексу л!кусания СМС-електрофорезу дексазону та УТ, менш вагомий Емунокорегуючий ефект в!дзначено при при-значенн! АТ," Враховуючи одержан! дан1, ми провели вивчення тих же параметр!в !мун!тету через б м1сяц!в. у хворих до комплексу л!кування яких входили С.',И та д!я Ш5.1ВМД.' Результати дсслхджень св!дчать про тз, що !мунокорегуючий ефеят л!куван-ня не т!льки збер!гся протягом п!вроку, але й в!дзначалося подальше идновлення !мунного гомеостазу з ряду параметр!в.'

Отже, у хворих, що отримували АТ, спостер'галося подаль- . ша знит.зшш п!двищеного у!вня ЦТК малих /р < 0,Т / та великих, /р<0,05/ розм!р!в, у хворих, до комплексу лткування яких входило ИЕШЭД, поряд з аналог{чничи зрушеннями в!дзначалося , також зменкення ЦТК середн!х розм!р!в /р<0,Г/, зникення до р!вня норми к'лькост! антит!л до фтброзного к!льия та зыен-шення до ргвня контроля числа В-л!мфотит!в.'

Таким чином, результати вгддалених досл!джень п!дтверд~ яують !мунскорегуючий ебект ф!зичних *актор!в, що Вивчалися.' Сп!вставленн.ч результат!в впливу фгзичних ^актортв на веге-тативниЯ та {мунний гэмеостаз св!дчить про тс, що нз^значн!-ший !мунокорегуячий .вплив надаэть*1! з чих, як! сприя^ть по-м'рному зниженню вчоокого тонусу С'.ТС та, в тол псе час пом!т-но зменшупть параеимпатичн! впливи пор!вняно з !;*з;;чни;-г»1 Факторами, як! значно знигутать тонус СЧС та посил-гтть пара-

симпатичн! реакп!Т.

Ка Шдстав! результата лроведених досл!джень та Ух ана-л!эу нанисформульована концепц!я про наявн!сть т!сного взаё-мозвиязку та ззаямообумовленост{ д!Т ф!эичних фактор!в на вегетативн! м'кропиркуляторн! та !мунн! порушення хворих на ре|текторн{ синдроми ПОХ. В цьому зв"язку для визначення особливостей впливу Ф!зичних фактор!л на стан ВНС,- м!нр о циркуляр! та !,мун!тету обгрунтозана доц!льн!сть вивчання сер-цевого ритму методом вар!ац!^но! пульсометр!? та оц!пки д!? ф<зичних факторов на показники вегетативно! реактивности та вегетативного забезпечення д!яльност!. Очевидно, реал!зац!я впливу ф!зичних фактор{в на м!кроциркуляторн! та !мунн? поручения при д!Т на не!мунокомпетентн! органи значною м!рся зд{Яснссться через вегетативну нэрвову систему,1 При цьому кайвагом!пл корекп!я !муннк* порупекь тод!, коли використо-зуэться ф(зичн1 -^астори, що знииують надм!рний тонус СМС, ала нй виялккают*) перонапружень адаптац! Йних токоп зменаухяь високий тонус ГО1С» В той же час методи, як! спритмь энижентгвисокого Тонусу СМС, викликають судино-розшркячий ефект, а методи, як! зменшупть напрукен!сть па-» рзсимпаглчних реакц!й справляють б!льш вияв'лений дезагрега-ц!йний вллив, мояливо, йоэ"язаний з взаемод!вю еритроцитгв з 1мунноо системой та зкеняенням патолог1чнкх реакшй :мун-ного оаГ.:С?у.

Одержан! даН1 розширшть мояливост! шлесгтркмозаного за-стосування ''хзичшгх Факторгв для корекш? порупень стан;' ВНС, м!кроц1фкуляц!Т та гмунного гомеостазу, що сггрияв п!двище"ннп "е^ективност! лгяувяння хзорих на ретлектори! синдроми ПОХ»

-31. б и с. н а в к и

1,' При <Туикп£онально-динам1чнону досл1дкаян1 сгйму ВНС у хворих s рейлекторшши синдромами ПОХ в 62,9= шлвдк!® виявлен! порушення вегетативного гоиеостазу, причому у - -34,05^ обстежених назначено превалювавня тонусу симпатично!, а у 10, - пара симпатично! нарзово? систем«.' Встанов-лено, що *:зичн£ *актори, цо внвчэлкся, справляпть piöHKft вплив "на отан ВНС, .при пьэчу матомртичниЧ аил!э «етпдэзого ритм;' методом ваЫашЙно! пульсометр!! при використапн! Фун-кшональних навант.ажень, як! характеризуют^ вегетативна зе~ безпечення дгяльност;' та вегетатив!гу роаетивнхсть, 8 б!льш

1нформативним для опенки Т використаних метода пор!вняно s виЕченням вегетативного тснуеу.

2. Вквчяння ссобливостэй впливу <$!зичн.1х йак?ор!в fia стан вегетативного гомеостазу показало, mos

- впткя CMC по зонах шрпяг пнижэнчю виеокого тонусу СНС та зменшеннл Його напруженост! при %нкц£Онзльних нэвантажен-нях, яикликагочи в той же час п!двиязння напружн:юст! адапта-n¡ Ино-компенсаторних мэхан!зм1в' при лочатйова ni дареному тонус! ШС ;

- застосузашп 0HG на ТА отауе вясокяЧ тонус СНС та на т!льки не викликае «!дзиления напрукеноотi НПО при початково-му п!:пвн;декн! У! тонусу, ало пол!пяуе стан ъегетатиршгх еег^ ментарних реякп!й ;

- иризначення CMC—еявкгрп*оразу ;лН«»олу та !тгаяу спрняв унижепкп високогс тонусу .СЮ, ало noripnr/e стан вегетяткзно? реактивное?í, при зисокому генус! ¡313 метод такс* оЭ"!лыге наггруження ьдаптагп Гиих сист ; *

- СМС-електрофорзз дсксазому при одноразов !Ч глюцедур!

мзз вплив {дентичний л г Т СЖ-електроФорезу ун!тиолу, а при курсовому лгкуваннт сприяя . зл{пиен(то вегетативного забезпс-чення дгяльност! та вегеТативних сегментаршгх рсакц!й у хво-рих з високич тонусом ПНС';

- НЕЛЗЦД не!стотн'о зничув лисоки1 тонус СНС, при пара-симпатикотонгТ полхгппус яегетативне забегзпечення дгяльност! та г^ункц: Т сегментарного апарату ;

- УТ знитсуе високий тонус СНС та зменшуе напруження адаптащйних механ!зм1в при Лункцгенальних наваг-а*е :нлх, при почаТково псдвиценому тонус! ПКС пол!пшуе вегетативну реактивнгсть та вегетативно забезпачення дхяльност!.

3. При вивчённ! стану мЬсродаркудяцЕТ у хворих на м"я-зотошчну та нэйродистрогМчну Фортят Л1А В1ком до 45 рокгв яиявленн! значнг судинн! та ЮТравазальн! поручения, щогтро-являптьйя переважно констр..кц!ел артер{ол /61 + 5^ хворих/ та слад*-синдрсмом /60 + обстежених/, а також ^стотним зниченням киснезабеэпечення ткянин на вра»ен!й кгнц!вц1. Встановлено, що застосузання АТ та УТ при одноразовой д!?

то при курсовое/ лгкуванн* у комплекс! з радоновими ваннами мае судино-розгсирюючий вплив, тодт як використання Н5Г,®МД викликав вагомгший дезогрегацгйний еФект."

4. На П1дствв.1 визчення показниктв кл!тинного та гуморального !иун!тету виявлен! ппруяення' гмунного гомеостазу

у значноТ кхлъкост! хворих з рефлекторнитл синдрома-,™ ПОХ.' ■ Доведено, що фактори, що виачаються, спраолячть корегудчий вплпв ьа .стан !мунно7 систет, при пьому найвагомхаглй еФект досягаеться при влкористанн! у комплекс! з радоновими ваннами 'ЫЖЩ.1 Дещо менш эиявлеш позит.лн! зрукення 'в!дэначэн! при введенн! до комплексу лгкування СЖ-електроФореэу дексаяону то УТ, наймешь ! 1гунокорегую-ту д{то эстаноэлено при викорис-

танн! AT.'' '

5. В результат! проведения дослгдженъ встаноалено, що

. застосування AT'за розробленими наш методиками з урахуван-ня11 вар!ант}в лзртебрально! деформац!!, постуральних.синдро-ы!в та особливостей екстравертебральнгос прояв!в у хворих з п(двищеним тонусом CHG викликае полШшення кл!н!ко-б!омеха-н!чних показник!в в 95 + випадк{в," в тому числ! эначн8 покращення в!дэначено у 45 4 II"? хворих, що було пом!тно (Ияыпим, н!ж при вйкористанн! традиц!йних методик AT - в!д-пов!дно 75 + 10°? те 20 + 9"? тих, що спостер!галися." Ейектив-н!сть д!Т CMC на ТА !дентична ефективност! застосування CMC на эони за модифгкованими методиками."

6. При експериментальних- ф1знко-х{мг.чних та ггрижиттевих електрофорезометричних досл!дженнях встановлено, що дексазон, ун!тиол, !хтиол не руйнуються в електричному-пол! CMC, pyx-лив! та здатн! до проходження кр!зь нап!впроникну штучну мембрану та непошкоджену шк!ру людини, эязначен! оптимальн! па-раметри струм(в та концентрат! л!карських препарат!в, як! сприяють максимальному введению речовин, Розроблен! ди^ерен- , ц!йован! методики СМС-електройорезу дексазону, ун!тиолу, tx- ■

у

тиолу, доведена ефективн!сть Тх використання пореважно у хворих з м"язотон!чною та нейродистроф!чною формами ЛТА.

7. На п!дстав! комплексного вивчення вегетативного, микро- i циркуляторнаго та ¡мунного гомеостазу хворих з ре*лекторними i

■ I

синдромами ПОХ в процес! л!кування визначен! особливост! 1

впливу на них ■Тпзичмгс фактор!в, встановлена сполучен^сть д!1 метод!в, що вивчалися на кл!н'*ше П"?от!кання захворюван-ня, стан ВНС, и;кроциркуляц!7 та гомеостазу ! доведена мож-лив!сть використання математичного використання сериевого ритму методом вар!ац!йноТ пульсометр!! для визначення особ-

ливостей впливу ф!зичнюс фактор!в на вегетативна м!кроцирку- » ляторн! та !мунн! порушення.

8. Ветановлено, що застосування ЛТ найефективн!ше у хворих з симпаталг!чним характером больового синдрому при р!з-них вар!антах вертебральних та екстравертебральнйх порушень . у хворих з високим тонусом СГО, зм!нах м!кроциркуляц!Т з явищами вазоконстр!кц!1 та поы!рних поруоеннях !мун!тету. Д{я СНГ на ТА даже бути використана як при високому тонус! СНС, там 1 у хворих з парайимпатикотон18п*

9." Застосування СМС-електрофорезу с!рком!сьдих препара-т!в найефективн!тпе у хворих з нейредистроф!чними проявами при п!дгострому характер! больового синдрому та пом!рному п!двищенн! тонусу СНС." СМС-електроФорез дексаэону також особливо ефективний при нейродистроФ!чному пар!ант; ЛТА при пом!рн!й виявленостг бол!в як у хворих-з пом!рно пгдвищеним тонусом СНС, так ! ПНС, при знапних !мунний порушеннях.'

ТО.' УТ спрзаляе найб!льший ефек? при м"ялстон*"йн;пс та вогетосудинних синдромах без симпаталг!*ших прояв!в, до-ц!льна при пгдвищенону тонус! СНС та ПНС, мае виявлену вазо<* активну д!ю,в комплекс! з радоновими ваннами справляз !стот-ний ¡нунокорегуючий вплив. •

II. Д!я НЕШГ.Щ на«б!льш показана в пгдгостр!й стад!Т, особливо для корекп!Т м"яэотон!чних та не(1родистроф!чних порутпень пор!вняно з вегетосудинними синдрома®! у хворих з пом!рним Шдвииенням тонусу СНС та ПНС, при порушеннях м!кро-даркульа!Т з явищами внутр!ганьосудинно? агрегац!Т еритроци-т!в, а також при значних порушеннях ¡мунного гомоостазу.

ПРАЮТЧНГ РЕКСМЩАЦ11

1." Дхя СНС та СНЧ, а такой СМС-електрофорез дексазону; ун!?иолу, 1хтиолу у хворих ПОХ з рейлекторними син.дромаш дощльно проводити на д!лянку враяен^гьЦРр» а такотс екстра-вертебральн! зони, як: визначавться залетно В1д'вар1антгв вертебралыю? дейормащ Т /сколиозу, "кЦюзу, ггперлордозу/, постуральннх синдромов Л1А та особливостей кл!н!чних проя-в1в.

2.' При м''яз0-Т0Н1УН1й ^орм! Л1А д1п проводиться поел!-довно на Д1лянку ПРС та мЮтоми стегна та гол!нки з урахувзн-нпм деформац:? хребту ;

- при гШерлордотичиому варган®! д!ють на задню поверхнп нитаьо^' третини стегна та ровншню повврхню верхньоТ третини гол}нки;

- чрп кгЯотичному вариант! д!ють на передню поверхнс нитаьоТ третини стегна та заднп поверхню верхньо¥ третини гол!нки;

- при скол1отичнсму вар!ант1 на опорн1й ноз'г д[ють на медтальну поверхню верхньоУ третини гсмЫии та лзтеральну зону верхньо? третини стегна, на неопорнЕй ноз! - на зовн!ш-¡¡¡й вгддгл верхньо? третини гояглки та внутр!шю поверхно середньоУ третини гочхлки.

3. У хворих на Л1А з нойродистро^гчними прояваш-г д!ють •послЕдовно на попереково-крюкову зону, а такоя або на.дг-

лянку суглобу, пер!атроэ якого визначав кл!нп?ну картину захворювання,або на д{лянки хворобливих м"язоеих ущ!лышнь в на1бтльш навантажених мготоках 3 ура\уванням варЕантгв вертебралыю? до^ормацИ.

4. Хяорим з вегетоеудинними порупенн«™ д{уггь на дглянку

вражеиих, ТШС та зони проокп!Т великих судин кЫщ.вок: при вазоспасти'тному вар!ант: - гртер:!!, при вазодилататорних проявах - вен.'

5."Для д!Т CMC на ТА адекватне використання режиму /Р/I род! в роботи /РР/Ш ! 1У-, иастоти нодуляц!? /4M/ 100Гц, глийини модуляп!Т /ГМ/ 50^, тривалост! поеилок 1-1,5 с при тривадост! процедур» 4-6-8 хв, Бибор ТА иизначаеться особ-ливостями кл!н!чних проявгв захворэтання."

6.' При СЖ-електроФорез! дэксазрну оптималыга е засто-сування 0,2-0,4? концентрац!!1 розпин!я та таких параметр!в CMC: ? П, РР И ! 1У, 4M 70 Гц, ГМ 75*, тривал!сть поеилок Т-1,5 с, тривалтеть проиедури Т0-Т4 хв.

7. На£б!льша к!льк!сть ун!тиолу при СМС-електрофорез! вводиться при застосуванн! 2,5-5^ розчингв, РР И í 1У,

4M 50 Гц» ГМ 'Tôt, тривал1сть поеилок 1-Т,5 с. «

8.* Оптичальними параметрами.СМС-електроФореэу !хтяолу в Ш ! 1У роди роботи, 4M ТОО Гц, ГМ 50* при 3-5^ концентрациях препарату.'

9. При вибор! параметр!® СНЧ сл!д враховувати виявлен!сть больового син.дрому та кл1н!чн! особливост! ЛТЛ: при !нтенсив-ному больовому синдром! призначачть СНЧ нзвисохоТ потутност!-до 4-6 вт /5-7 позначок пткали/ 8-Ю хвилин, процедур« провоз дяТься щоденно або двпп на день." При' зменшенн? тнтенсивнос-Ti бол!в поту?ш;сть дтТ тдвищуоть до в—ТО вт /7-10'позначок икали/, тривал!сть процедури до Т0-Т5 хвилин." При напвност! вогетосудинних порушень потужшеть СНЧ не перевищув 4-6 вт, при не?»родистро*)1чних проявах склада s б—8—ТО вт.

10.: Д'я Н5МЗУД зд^сниеться па ТА переважНо запального або специфичного ^пливу

протягом процедури використовусться одна або дй1 ТА» ЦЦль-

р

н{сть потоку енергП' 1-3 ¡.'Вт/см , експозишя при дЦ' на одну точку 30 хв, на да г - 40 хвилин.

Список надрукованих роб[т за темою дисертащ!; ■ I. Методичт документи та монограгЫя

1. Амплипульстерапия поясничного остерхондроза/Л1нфор-мационное письмо.-Киев.-1982/соавт.Я.В.Пишель, Л.ДДондий/.

2.' Коррекция курортными, психотерапевтическими и Физическими ¿акторами вегето-сосудистых, мьшечно-тонических и нейродистройических синдромов поясничного остеохондроза// Методические рекомендации.-Харьков,-1988.-24 с./сонат. Л.Д.Тондий и др./. ■

3. Комплексная '.онсервативная терапия неврологических синдромов поясничного остеохондроза//Методические рекомендации.-Харьков-1939.-46 с./соавт.Л.Д.Тондий, Т.И.Ахмедов/.

4. Дифференцированное"применение полоидобальнеотерапии и физических факторов у больных с неврологическими синдромами поясничного остеохондроза//11етодические рекомендации Одесса,-1990.-16 с./соавт.П.П.Шмакова, Л.Д.Тонднй и др./.

5. Курорт Березовские минеральные воды.-К.:Здоровье,-1991.-136 с.Главы: Влигше физических и курортных факторов на механизмы саногеноза, с.47-52. Остеохондроз позвоночника, с.120-129.

П, Статт! у пергодичних виданнчх

6. Дифференцированная физиобальнеотерапия различных форм дискогенной люм5ошпиалгии//В кн.: Санаторно-отрортное лечение больных с заболеваниями органов движения/.Тез.докл. республ.конференции.- Славянок.-1982.-с.215-216/соавт. Я.В.Пишоль.Л.д.Тондил и др./.

7. Дифференцированное применение Лизиобальнеойактороэ для лечения больных поясничнам остеохондрозом//В кн.: новие методы диагностики, лечения, профилактики основных форм нервна и психических заболеваний./Тез.докл.на^/ч,-практ.конференции.-Харьков.-1982.-с.26-27./сеявт,Л.Г.Шига-нова, Л.Д.Тондий/.

8. К вопросу о систематизации лечебных Физических фак-торов//В кн.: Научно-технический прогресс в"медицине и фундаментальные проблемы биологии/Т»з.догл.научно-практ.конференции Севоро-Восточнмй научнмй центр АН УССР.-Харьков-.-1987.-с.342-344. /соавт.Л.Д.Тондий/,

9. Биофизические механизмы действия лечебных факторов// » Научно-технический прогресс в медицине и Фундаментальные проблемы биологии./Тез.докл,науч.-практ.конференции.Северо-Восточный центр АН УССР.-Харьков.-1987.-с.167-168./соавт. Л.Д.Тондий и др./.

10. Амплипульстерапия поясничного остеохондроза.//Ортопедия, травматология и протезирование.-1906.о.-с.46-47« /соавт.Л.Д.Тондий, Л.Г.Шиганова/.

11. Система Физиотерапевтических мероприятии в восстановительном лечении больных поясничнм остеохондрозом//Тез. докл.У съезда травматологов-ортопедов Советской Прибалтики. 4.1.-Рига.-1985.-е.167-170.

12. Использование электрофореза дексазсна синусоиппль-ными модулированными токами в лечении больных пс.;сни-;ным .. остеохондрозом.//Актуальные вопросы невропатологии,психиатрии и нейрохирургии/Тез.докл.обл.научно-практ.конференции. -Харьков.-1937.-с.99-100./соавт.Л.Д.Тондий, М.Асавда/.

13. Обоснование дифференцированного применения ампли-пульстерапии при различных клинических проявлениях поясничного остеохондроза//Вопр.курортологии, физиотерапии и ДЗК.~ 1987.-» 3.-е.42-45. /соавт.Л.Д.Тондий и др./.

14. Вопросы реабилитации и диспансеризации больных остеохондрозом позвоночника.//Тез.докл. X сьезда травматологов-ортопедов Украины.1!.I.-Одесса,-1987.-с,7-8. /^оавт. Н.И.Хвисюк и др./.

15. Дифференцированная лечебная гимнастика и ,'изиоте-рапия в системе реабилитации спортсменов с поеттравмати-чс^ким остеохондрозом позвоночника.// Тез.докл.111 Всесоюзного сьезда специалистов по лечебной Физкультуре и спортивной медицине. Ч.П.-Ростов/Дон.-1987,-с.137. /соавт. Т.И.Трегуб/.

16. Обоснование дифференцированного применения электрофореза синусоидальными модулированными токаш серосодержащих препаратов и дексазона у больных поясничным остеохондроз 'м.//В кн.: Курортология и Физиотерапия вертеброгенных и периферических заболеваний и травм нервной системы.-Ставрополь.-1987.-с.17-20./соавт.Л.Д.Тондий/.

17. О стимуляции физическими методами механизмов сано-генеза в процессе реабилитации больных г рефлекторными синдромами поясничного остеохондроза.//Тез.науч.-лракт.конференции НГО.-Харьков-1909.-с.72~73.

18. Клинико-экспериментальное обоснование электрофореза дексазона синусоидальными модулированными токами в комплексном лечении больных с рефлекторными синдромами поясничного остеохондроза.//Тез.науч.-практ.конференции НТ.О.-Харьков.-1989.-е.111-112.

19. Применение токов надтональной частоты в лечении больных поясничным остеохондрозом.//Современные проблемы ' использования физических факторов в комплексном лечении

и реабилитации больных с заболеваниями опорно-двигательного- аппарата, нервном системы и женских половых органов./ Матер.кежтерриториальн.науч. -практ,конференции.-Одеяла.-I989.-c.72.

20. Влияние физических йакторов на механизмы саногенэ-//Врачебное дело.-Ш?»-?? П.-с.56-58,/соавт,Л.Д.Тондий/„

21. Транскутанное полярографическое исследование в оценке эффективности Аизиобальнеолэчения больных с неврологическими синдромами поясничного остеохондроза.//В кн.: Современные проблемы использования физических факторов в комплексном лечении и реабилитации больных с заболеваниями опорно-двигательного аппарата, нервнол системы и женских половых органов./Материалы меяггеррит'ар,научно-практ .конференции.-Одесса. -1989. -с.7б-/соавт.Г. А.Головко, В.Ф.Веспа-лый/. ' . ' .

22. Коррекция механизмов саногенеда у больных атеросклерозом в сочетании с остеохондрозом позвоночника на санаторно-курортном этапе реабилитации.//В кн.: Санаторно-курортное лечение больнжс с заболеваниями сердечно-сосудистой системы./ Тез. докл.науч.-лракт.конференции.-Одесса.-1989.-

с.113-114./соавт.Л.Д.Тондий/.,

23. Влияние санаторно-курортного лечения на адаптационные реакции больных хронической ипемической болезнью сердца в сочетании с заболеваниями сердечно-сосудистой системы. ЛГез.докл.научно-практ. энференции.-Одесса,-1989- с.44-45, /соавт.В.А.Журавлев, А.2.Гавриленко/;

24. Состояние системы микроциркудяиии у больных с рефлекторными синдромам! поясничного остеохондроза в процессе физиобальнеолеченкя.//Курортология и Лизиотерапия/Республ. межведомственный сборник.К.: Здоровье.-1990.-вып.23.-с.65-67,/соа8Т.Л.Д.Тондий, А.5.Гавриленко/.

25. Клинико-Тмзиологическое обоснование дифференцированного лечения больных с неврологическими синдромами поясничного остеохондроза//Санаторно-курортное лечение больных

заболеваниями нервной системы, органов опори и движения эффективность и качество/./Тез.докл.республ.научно-практ. конференции,-Славянок.-1990.-е.39-40./соавт.Л.Д.Тондий и др./

26. Сравнительная опенка влияния синусоид-льнмх модулированных токов и микроволновой резонансной терапии на болевой синдром у больных поясничным остеохондрозом.//Санаторно-курортное лечение больных с заболеваниями нервной системы, органов опору и движения/аф^эктивчостЬ и качество/./Тез. докл.рвепубл.научно-практ.конференции.-Славянок.-1990.-с.48-49.

27. До питания про класиф!кац!ю л1кувальних ф!зичних факторгв.// Тези докл.1У конгресу св1тово! федерацЦ украУн-ських Л1карських товариств.-харк1в.-1992«~с.100-101/соа8т. Л,Д.Тонд1й/.

Ш. Рац{онал?заторськ{ пропозицИ

28. Способ амплипульстерапии при люмбаго. Уд.№ 945 от 25.03.83 г./соавт.Л.Д.Тондий, Я.В.Пшпель, Л.А.Кадьгрова/ХИУЕ,

I

29. Способ дексазон-электрофореза. УД.'? 1262 от 22.05.S6n /соавт.М.Асавда/,ХИУВ.

I ■

30. Способ лечения синдрома грушевидной 'мышцы. Уд.№1440 от 29.05.87 г. /соавт.Л.Д.Тондий, Л.А.Кадырова/.ХИУВ.

31. Способ оценка эффективности однократной процедуры

у больных поясничным остеохондрозом. Уд. 1553 от II.02.88г. . /соавт.Л.Д.Тондий, М.В.Брикульская/, ХИУВ.

32. Способ физиотерапии больна^ поясничным остеохондрозом. 1988.-/соавт.Л.Д.Тондий/, Уд. ;р 1601 от 17.03.88 г., ХИУВ.

33. Способ лечения больных с неврологическими проявлениями поясничного остеохондроза. Уд«"Г° 1773 от 22.03.89 г., ХИУВ.