Автореферат и диссертация по медицине (14.00.13) на тему:Клиника-физиологическая характеристика вертеброгенно обусловленных ранних форм нарушения мозгового кровообращения и их коррекция с помощью мануальной терапии

1 6 МЛИ 1995

ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ УДОСКОНАЛЕННЯ ЛІКАРІВ

На лраоах рукопису ПАНЧЕНКО Інна Олександрівна

КЛІНІКО-ФІЗЮЛОПЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВЕРТЕБРОГЕННО ОБУМОВЛЕНИХ РАННІХ ФОРМ ПОРУШЕННЯ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ ТА ЇХНЯ КОРЕКЦІЯ З ДОПОМОГОЮ МАНУАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ

14.00.13 - нервові хвороби

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття вченого ступеня кандчтата медичних наук

Харків - 1995 р.

Диссрташя с рукипис.

Робот» виконана в Українському науково-дослідному Інституті клінічної та експериментальної неврології та психіатрі} '

НаукошіП керівник*.

Офіціііні опиненглі:

доктор медичних наук, професор П.В. Волошин

доктор медичних наук, професор В.Д.Деменм»

кандидат медичних наук, доцент В.І. Сало

Пропідніїй науковий заклад:

Дніпропетровська держання медична академій ✓

Захист дисертації відбудеться 42%£г. 1995 р.

об Ж годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К074.25.02 а Харківському інституті удосконалення лікарів ‘

за адресою: 310176 м.Харшв, вул. Корчагшців 58

З днсертйііігю ножно оінаіібмятисй о бібліотеці Харківського інституту удосконалення лікарів

П-

Автореферат рщіслано Ч3^”~ - 1995

Вчсішіі секретар снеіиалішваїші ради. .

кандидат медичних наук, доцент

І.А. ГРНГОІ’ОВА

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність лпслілжсния. Хронічні порушення мочкового кровообігу є однією 'і провіяти проблем сучасної неврології, бо дасть чаєш ішюш-каиль клінічну, соціальну та трудову дезаптацію хворих (М.К. Боголепов, 1963; Є.В. ІІІмідг, 1976; М.В. Верешагін, 1980; Н.Б. МапьковськіїП, А.Я. Мінц, 1989; А.А. Ярош, 1979; П.В. Волошин, 1982-1994; Є.Г. Дубенко, 1976; М.М. Іщенко, С.1. Шкробот, 198Э; В.11. ТаЛнлін, 19X6, 1991; И.Д. Деменко, 19S7.1990; I.N. Walton, 1977; R. Adams.M. Victor, 1986 та in.).

Особлива увага приділяється вивченню рашііх форм судинної патології головного мозку (початкові прояви недостатності мозкового кровообігу та дисшіркуляторна ешіефалопатія І стадії), при шаїх лікувальні та профілактичні заходи нийбільш ефективні (Г.А. Акимов, 1983; В.Д. Троїшш, С.П. Семенова, 1979; В.І, Сало, 1990; Г.М. Кушнір, 1993; 1.111. Весельськнії, 1993).

За даними eniaev логічних обстежень, більш як у третини випадків причиною вшцікнеїшя порушень мочкового кровообігу служить дегенера-■пгено-дистрофічне ураження хребта шнііної локалізації (Я.ІО. Попеяянськніі, 1989; І.Р. Шмідг,1966; О.Г. Коган, 1983; А.А. Луцнк, 1973, 1981; АЛО. Рат-нер, 1968; 1.П. Антонов, 1986).

Однак тгочешія рптііх етанів формуваїиіа пертеброгешю обумовлених днегемін знаходиться на початковіЛ стадії і с лише окремі роботи, присвячені цін проблемі (Д.М. Табссва, 1971; О.В. Стспанчсико, 1983; II. Тімурбаатор, 1984, 1985; О.А. Скоронець, 1983, 1990; А.Б. Сітель, 1990, *

1992). В літературі відсутні дані про особливості розвитку нерсбро-паскулярпнх порушень, обумоплешіх дистрофічним ураженням хребта на тнГімим_\ pitttii; що розпивається на фоні іеиерилі'іонаііої t інсрмобільї^осш (ГГМ) - надмірної рухливості в суглобах, зв'язках і м'язах, обумовленої порушенням сіруктурн з'єднувальної іхшшіш ( P. .Beighton, R. Grahume,

Н. Blrd.1983).

Медикаментозна корекція патології, яка вивчається, д)жс утруднена і часто-густо малоефективна, оскільки не враховує патобіомеханічннх змін в

шийному иіиіі.іі хребш(ШВХ). В оічанні роки всс частіше внкорнсюнучтьсн мануальна терапія (КІТ), як в комплексі з лікарськими засобам», так і ізольовано ( К. Левіт у співлпт., 1993; В.Н. Шсвпга, 1993; С.К. Євтушсико, 1993 та ія.). Однак відсутні диференційовані критерії застосування різких видів М І' у хворих з ранніми клінічними формямл недостатності мозкового кровообігу ( РКФНМК). обумовленими патологією Ц1ВХ.

. Віішсвикладене шпна'іас актуал; - >сть проблеми, бо розв'язання даних шгтань сприятиме удосконаленню діагностик» порушень мозкового кровообігу. своєчасності та поліпшенню якості лікування хворих, профілактиці ускладнень.

Мета роботи. Вивчення особліщосгоіі церебральної гемодішлміюі, біоелектричної активності мозку і сгатоюііетіїчннх порушень у шішному відділі хребтя при вертеброгенно обумовлених церебровяскулярних порушеннях (РКФНМК) та можшгпостеіі їхньої корекції за допомогою мануальної терапії.

2аманіииш£.зіа®сішя:

1. Досліді ті клшіко-нсврологі'ШІ та всртебрологіїш особ.швості хворих з РКФНМК та розробити ліференцііто-діапіостіпші критерії.

2. Вивчиш особлішості кровопостачання мозку за даними рсосіщефа-

лографії (РЕГ) і полярографії та Гюго біоелектричної активності! за даними електроеицефалографії (ЕЕГ). ■ *

3. Виділити найбільш інформативні показніші РЕГ і ЕЕГ у хворих з вертеброгенно обумовленими РКФНМК для оцінки сфсктког.ості лікування.

4. Провести порітіяльну оцінку динаміки обраних параметрів РГ.Г, ЕЕГ в досліджуваних фуиах хворих і порівняні ефективність різних ліку* пальїшу комплексів

5. Вивчиш динаміку деяких показників комп'ютерної шпроіюме'ірії и процесі лікування хворих з допомогою мануальної терапії.

6. Розробити длференшноваїтп підхід до застосування різних видіь мануальної терапії) конпішента хворих. який вивчається.

ІІц}К»ИА_ж>тн[и'._ цього дослідження полягає в тому, шо вперше взаємозв'язок вегезагнвного забезпеченая судншшх функції! і вергебро-гепної злегемії проаналізовано в залежності від ступеня мтаженості цереброваскулярної патології, характеру та стадії синдрому хребетної артерії, ріпця та форми -дистрофічного процесу. Також вперше вивчено клініку, церебральну гемодннаміку, біоелектричну активність мозку та біомеханіку ШиХ у хворих з дистрофічним процесом на шиґшому рівні з позиції формування стійкого патологічного стану (СПС) за Н.П. Бехтерсвою (1978), в тому числі і у осіб з генералізованою гілермобільніспо. Дано докладну порівняльну характеристику ефективності медикаменте шої корекції, мануальної терапії за їхнього цоеднапня при лікуванні хворнх з РКФ1ШК обумовленими паїологіїто ШВХ. Розроблено днференціПоваїшіІ підхід до застосування різних видів ману альної Тс-раїш у хворих з вертебро-гешіми днегеміямн. Ьіглнолено, шо ефективність МТ у даної категорії хворнх з ряду параметрів перевершус тра.иіціґші метода лікування. Вперше для ошіікн ефективності одного сеансу МТ використовувалася полярографія. Положеніїи, мкі_ пі цімсnri.cn на личчсг.

1. Г'опь різних форм патології шиішого відділу хребта у формуванні хронічних порушень мозкового кровообігу у осіб молодого віку та їхні особливості у хворих з ГГМ.

2. Наявність ГТМ як фактора, що сгірпяс шішиснсннго вертеброгешшх дифгміп у осіб молодого віку.

3. Можливість використання деяких параметрів Р1ЇГ та ННГ для

поріннпзмюї оцінки ефективності мануальної терапіі. меднкяиенго того лік) шшня і« їхнього ііо<,ш.пшя -

4 Ъсюсуиання мануальної терапії дім корекції гемоді:начіт, біоелекірнчмої цкіитюсгі мозку, а піком біомеханічних змін у шийному відділі хребш при веріеброгснно обу иоа.іеїшх РКФНМК ;іля спишу на форму ваіпія СІ 1С.

Практичне іничпіни риГкліі. Складено диференційовану рецсшуру лікування вертеброгенно обумовлених РКФПМК із застосуванням МТ. Запропоновано методику мануальної терапії для лікування цсрсброваскуляр-шіх порушень у хворих з дистрофічними змінами в ШВХ, в тому числі і тих, що розвішаються на фоні П'М. Розроблено критерії оцінки ефективності терапії, яка проводиться. 1

Апробація робот». Результат проведених досліджень були доповідані та обговорені за публікаціями на республіканській науково-практичній конференції “Реабілітації інвалідів із порушеннями рухливих функцій" (Повокузнецьк, 1991), на І Українському з'їзді рефлексотерапевтів та мануальних терапевтів (Львів, 1992), III Міжнародному конгресі вертебро-аеврологів (Казань, 1993), республіканськії! науковій конференції "Клінічна, соціпльно-трудовя реабілітація в неврології, психіатрії то наркології” (Чернівці, 1993), на семінарі-конференції невропатологів Харківської області ' та и.Харкоаа “Нове у діагностиці та лікуванні захворювань нервової системи” (1993), шоково-практичнії! конференції, присвяченії! 70-річчю Харківського інституту вдосконалення лікарів (1993).

Публікації та інші форми впровадженая. 'За матеріалами дисертації опубліковано 7 робіт. Видано іиформаціГивіГі лист “Кліиіко-фізіологічна характеристика корекції цереброваскуляршіх порушень, зумовлених шиГиши остеохондрозом, методом мануальної терапії"- ( Київ, 1994 ). Результати досліджень пиісористовуюпля в нспрологічних відділеннях Українського НДІ клінічної та експериментальної невролопн та психіатрії, міській клінічній лікарні Харківського району, КІС-Ч МІ ПВО “Турбоатом", Українському НДІ охорони здоров'я дітей та піалітків.

Оіїеяг і структур» роботи. Робота викладена на 237 сторінках, складається Ь вступу, огляду літератури, п'яти глав власних досліджень, закінчення, висновків, списка літерат)рн ( 347 вітчизняних та 85 зарубіжних джерел ), включає 36 таблиць і ЗО рисунків.

ЗМІСТ РОКОТИ

к'онтиитгг унориу. Лікупнлиіі комплект». Методики. Куло обстежено 90 хиирмх іі почіпкоішии ирониями недосчачносп mojkoboiv кровообігу (74%) і днсшіркулярною «щсфалопатісю І стадії переважно у вертебробазн-пярному бассіїиі (26%), асі виникли внаслідок шігіоднстошчної (74%) і шиіоднстонічно-ішемічної (26? і) стадій сшідрому хребетной артерії іж вертеброгенно обумовленої цервнкокраніалгіі з м'язово-тонічннмн та вегетативно-судинними порушеннями і як прояв остеохондрозу ШВХ І-Н стадій за Зекксром.

Серед обстежених було 62 жінки (69%); 23 чоловіків (31%) віком від 14 до 42 років. Середній вік хворих становив 27,6 років.

Залежно від віщу терапії, що проводилась, було виділено такі групи хворих ( по 30 чоловік в кожній): І - хворі, яким МТ проводилась як моиомегод; II - МТ "нкорнстовувалась у поєднанні з медикаментозним лікуванням; III - хворі отримували лише лікарську терапію. D І групі виділялась підгрупа хворих з вираженою ГГМ (16 чоловік), 92% якої складали жінки. Для визначення ГГМ внкорнстевувся тест Grahaine & Jenkins ( 1972 ).

Комплексне іслініко-параклінічне обстеження хворих включало:

1. Клінічну неврологічну та вертебрологічну характеристику хворих за спеціально розробленого картою.

2. Рснтгріоірафію шішлого відділу хребта ( верифікація змін проводилась з допомогою стандартних знімків у прямій і боковій проекціях. Прн наявності показань викорастовуваласі. оральна укладка па Sandberg і Gulmunn, знімки з фуикціошшьшімн намишажсшіммн за Кнухценом).

3. Стан церебральної гемодіпіаміки оцітолаисч та даними РР.Г Проводився візуальний аналіз іа вішчоїиісь такі кількісці нарамеїрн; реоірафіч-ШіЛ індекс (РІ), діастолнчний індекс (ДІ), реографічннй коефіцієнт (РК), коефіцієнт мЬисульової асиметрії (КЛ). Досліджувалась як фонова РЕГ, так

і ізіше після функціональннх навантажень - флексії, екстензії, бокових

- б .

нахилів, ротації в шийному відділі та гіпериеіггнлшй протягом 2 хя. Полярографічне дослідження напруги кисню в хкамшах для оцілкн сфектив-ності одного сеансу мануальної терапії проводилось при незмінпому положенні електродів, які вводилися в точку проекції хребетної артерії.

4. Для оцінки біоелектричної шани пості мозку використовувалась ЁЁГ. Реєструвались хвильові, частотно -амплітудні та зональні характеристики, а також альфа-індекс у потиличних відведеннях після гіпсрпеїгпшяцй протягом

2 хм.

5. За допомогою комп'ютерної антропометрії проводилась кількісна оцінка відхилення від центральної вісі тіла (в мм) в ипШиому відділі хребта в поставі спокою і в рілшх функціональних положеннях (флексія та бокові нахили) в сагітальній та фронтальній площинах. Датчики накладалися иа зовпідтій потиличний бугор і не остиглій відросток Суп-

Клінічне обстеження, електрофізіологічні дослідження та комп'ютерна антропометрія проводились до і після курсу лікування.

Ч. Результати клінічного та паракяіиічного обстеження піддавались • и агем етичній обробці. Достовірність відміїшоогіі показ шиов до і після впливу перевірялась за Допомогою статистичного критерію хі-кнадрат. Наведені дані отримані з достовіргастю р<0,05. Взаємозв'язок різних показників між собою перевірявся з допомогою кореляційного аналізу. Дані, наведені в процентах, огругпеш до цілих чисел.

Теоретичною передумовою проведения досліджень послужила теорія

Н.П. Бехтеревої (1978) про формувати стійкого патологічного стану при хронічних захворюваннях нервової системи за допомогою зв'язків різного ступеня жорсткості, а також робота Г.Н. Крнжаяовського (1980) про детермінанті структури в організації нервової системи 1 визнання ролі численних механізмів регулювання мозкового кровообігу, які функціонують за принципом саморегуляції ( М.А. Бернштейн, 1966; У.Росс Єшбі, 1962; П.В. Волошин у сііівявт., 1983). Робочою гіпотезою стало припущення про

мулмифакторіальність паїогенетнчних механізмів цсрсброваскулярних порушень у хворих з патологією ишіїного відділу хребта.

Нам» була розроблена методика МТ, спрямована на зниження гіпер активности регуляторних механізмів мозку, характерної для ранніх етапів хронічішх порушень мозкового кровообігу ( П.В. Цолоїшпі у співавт., 19821984 ), “подолання надмірних ступеніб свободи” ( М.А. Бернштейн, 1966 ). Особливістю методики МТ, яса застосовувалась, стало переважне використали* “м'якотканної” техніки <шіацу, фасціальної, періостальної, краніальної і краніо-сакральної та постізомстричної релаксації м'язів (ПІРМ). її суть - розслаблення епдзмнрованнх та посилення гіпотонічних м'язів, нормялізаиія тонусу м'язів-антогоністів та сішергістів, тобто відновлення правильного рухового стереопту та огтгнмального рухового ритму із створенням м'язового корсету опорно-рухового апарату (В.П. Веселовськні!, 1 і/у І: Г.А. Іваннчев, 1990; О.Г. Коган, Л.Ф. Васильєва, 1991; А. А. Лісв, 1993; Л.А. Каднрова, 1991; L.H. Jones, 1981; R.C. Ward, 1991). Це не виключало застосуваїиія техніки мобілізації та маніпуляції прп наявності показань та відсутності протипоказань ( К. Левіт із співши-., 1993; А.В. Клнменко, 1994; В.М. Шевага, І993;.С.К. Євтушенко, 1993; М.І. Хшіскж із співалт.,1990). . ■ ' -

При проведешіі МТ у xbqpiix із ГГМ вншпсалн особливі складності у зв'язку з особливостями локомоторного паттерну, локомоторного рнтму множинністю ^фуіолііомалт.пчv блокіроиок, легкістю, іноді спонтанністю деблокування і, ари міоадашншиїх Uuiiiax, iud зберії шогься, швидкістю утворення функціональнії* блокін. Тому у даної категорії хворії» також віддималась перевага м'якоіканніП” техніці, причому на початку процедури корегувалось вісьове навантаження, фіксувались біомеханічні активні зоші черепа, хребетного стовпа та ніг, потім проводився сеанс МТ з наступною обов'язковою фіксацією заінтересованого відділу хребта.

/Via медикаментозної корекції в курс лікування включались вазоактнвш препарат, антиоксиданти та ноотроші, вітаміни, діур етики, ганшіо- і

адреноОілокигори, вегегоіропні та протіпапилювальці препарати, дезінтокснкацШна та десениібілізук>ча. терапія, біоспімуляторн та хондро-тропн.

Результати дослідження

У хворих і пертеброгенно обумовленими РКФНМК пітпітчаґться посдланіїх поліморфізме скарг з їхньою ііссгіШкісіїи, нсілдСільшсио клінічних змін за відсутності наявності вогнищевого ^рлАтинч головного мозку.

' Динаміка клінічних проявів вертсброгеїшо обумовлених РКФНМК відображена в таблиці І.

Зміна вііражомості провідних неврологічних синдромів у хворих виділених клінічних груп до (чисельник) і після (зпаменшік) застосування різних лікувальних комплексів.

■ ■ . Табліця 1.

Розподіл синдромів за групами хворих ( в%)

Назва синдромів І група 1 група (ГГМ) II група 111 група

І. Лікворногіпср- 69 25 £6 69

тензійішГі 26 34 23 37

2. Нестибуяярітіі 52 и' і2 40

20 15 26 20

3. Мозочковніі 56 72 22 22

17 15 26 20

4. Парокснзмальїшх 16 11 22 25

стані» 1 — - — 7

5. Вегетативно 52 85 72 22

СУДИННОЇ дистонії 52 ■ 77 ' 63 <і 7

6. Цефзлгічішн 100 100 т т

20 8 23 20

7. Астенічішй 84 Ж 20 25

33 59 26 зо

Як видно з таблиці, після курсу лікування регрес лікворногіпертен-зійних тп ипроксшм/иіьішх проявів був нянбільш мірвжешш у II групі, за

рештою снмптомокомплексів, які виділені, поліпшення клінічного стану хворих було приблизно однаковіш незалежно від тактики лікувшнш. Для хворих з ГТМ характерна нестііпсість і короткочасність досягнутого ефекту,

обумовлена поєднанням ГГМ а вегетативною недоеіаініспо, ши спонукало до розробки особливої методики мануальної терапії в режимі “стабілізаціГ.

Аналіз пертебрологічннх змін виявив наявність ознак віграженої генера-оЬованої гіпермобільїюсті, на фоні якої розвинувся дистрофічній процесс, у 33-35% хворих досліюкуваних клінічних груп , то і визначило, згідно з поставленою метою, виділеная 8 І гріти підгрупи таких хворих. Дослідлжішя показало, то патологія ШВХ значною мірою (від 26% доЗЗЧ'о у різгаїх клінічних групах і 39% у підгрупі хворих з ГГМ) представлена дистрофічний уражешіям ішШпого відлічу хребта, шо шшікло на фоні аномалій краніо-вертебрального пq)exoдy та ШВХ (аномалії Юммеряі коикресценсцй тіл хребців, феномена пршпіпяішя птлтггя, ппідрому Бяяструпя, шнГшого ребра, додаткового шийного хребця, незарошураїшя дужки хребта). У 53-66% хворих в різних клінічних групах і у 77% хворих підгрупи з ГГМ відзначалось днстроф, іе ураження верхньощцііного відділу хребта. Функціональні блоки на трьох ї більше рівнях відзначались у 43-56% хворих виділених клінічних груті і у 77% хворих з ГГМ. Нестабільна фори» дегеие-рцптпо-днстрофічного процесу мала місце у 66-69% обстежешіх хворих і у 85% осіб з ГГМ. з них відповідно у 33-40°/о і 69% нестабільність мала багаторівневий характер. '

Як видно з вшцевнкладеного, для вшпвснення дистрофічного процесу в хребті у осіб молодого віку характерна генералізована гіпермобільність, нестабільна фориа ураження, ііого полісегментарність, наявність аномалія розвіику гребців. •

Дшіамік-у провідних вертебрологічних синдромів представчено в таблиці ?.

.лііа;ііз отриманих результатів показус, що в І і II групах значно зменшилась внраженість шинного постурального дисбалансу за рахунок ліквідації міотонічішх порушень і нормалізації статичної складової рухового стереотипу, практично не визначалось обмеження оосягу рухів в ШИА, поолішоїгі фут.-ціональні блоку еаїшя не мали клінічного значення.

Зміна Шірі-ЖСПОСТІ провідних вертоорологічшіх снкяроміп у хворих ВНДІЛгіШХ КЛІНІЧНИХ груп до (чнсслышк) і після (знаменник) застосування різніх лікувальних комплексів.

Т абліща 2.

Назва синдромів Розподіл синдромів за групами хворих ( в°/о)

І група І група (ГГМ) II ірупа Ш група

1. Зміна фізіологічних ‘ 22 22 100 96

вигинів ШВХ 53 46 53 96

2. Обмеження обсягу 44 15 43 43

рухів в ШВХ • 7 - 7 33

3. Функціональні блоки 43 77 53 5£

в трьох і більше рівнях 7 - 7 53

4. Міодантнвні иорушешія 100 100 2£ 100

33 36 33 72

Менша вігрожсність обмеження обсяг>' рухів і міотонічиого синдрому в III групі свідчить про міорелйксугочгш і яіггяллчнніі ефект препаратів, які застосовуються.

Таким щіпом, регрес вертебрологічної симитоматики був більш виражений при лікуванчі із застосуванням мануальної терапії.

При оцінці ич>еиралыюТ гемодшіаміки за даними. РЕГ у всіх відзначалась нестійкість судинного тонусу на фоні дешо пошіжеіюго рівня кровона-човнешія, підвищення периферичного опору, помірного підвіїшешія внутрічерепного тиску, порушення венозного відтоку, тенденції до зменшення обсягу мозкового кровотоку і .збільшенню міжкульової асиметрії.

Вищеописані зміни були більш виражені и оісшіпіто-мастоїдальшіх (ОМ-) відведеннях- Наіібільш інформативної^ виявішась сукупність параметрів РІ.ДІ, ГК і КА в ОМ-відведсннях, які досліджувались язе у фоновому запису, так і після функціональних навантажень у вигляді рухів в ШВХ і гіпсрвеїтіляпії. Випначалася залежність показників та їхнього розкиду від р> \іп. шо може свідчити як про зниження адаптаційних можливостей судин внаслідок роздраіувшиїя неріаргеріадьноіо иілеііння хребетної артерії. гак і про порушення забезпечення регуляції судинного тонусу через ішемію лімбіко-рсінкулярного комплексу.

Динаміку значення найбільш інформативних параметрів РЕГ та їд.аіі розкид піл вплітом різних лікувальних комплексів, відображено в таблиці і.

Порішішіьна характеристика параметр із я ОМ - шдиеденних у хпорнх з ксргебротшо обумоиленпми РКФНМЬС до і після

застосування різних лікувальних комплексів.

Та&лкцв 3.

Групи чворих Стан • 11 Up2.MC Грі

1>І (п Ом) ДІ РК(в%) 1СА(%)

М tin М+т Mini Міт

S D . S 1 » S D

І До лік}ванни 0.131+0.010- 0.1S410.014 0 129.t0.0l7-0.152*0.016 1.30+0.071.71 +0.22 1,2(.±0,09- 1.56+0.14 12.75*0.72- 15.55-2.31 9.14+1,0811.87*2 OS 9.8=2.05- 15.6+4.06

після лік>вакня 0.154 ±0.0060.164+0.011 0.150*0.0040 159+0.010 1.52+0 041.71 +0.07 r 1.50*0.031.69+0.07 8.47+0.4712.22-.1.82 7.7S+0.76- 9.04+1.46 4.8_-!.32- 7.8+2.38

X і ГГМ ) до wQKVfiilHHB 0.136*0.009- 0.171*0.023- о.ізою.оп;- 0.168+0.027 1.44+0.11-1.S2+.0.43 1.15..0.121.72 + 0.26 10 66+0.7513.74.-2.25 8.90+1.2512.76* 2 79 58.z0.59- 15,°±3.29

■ ПІСЛЯ .шствання 0.162*0.004- 0.172+0.017 0.15410.0050.168*0.015 1.51 + 0 02162.* 0.14 1.51+0.301.71*0.11 6.86*0.65- 9.70*1.65 6„40*1. ІЗ-ІІ. 10+248 0.6+0.008- 8.47*2.12

II ДО лікувшшя 0.132*0.009- 0.153*0.013 0.129+0.00090 15410.012 1.16 + 0 041.3210.07 1.17*0.03- 1.2910.0S І1.92і0.77-13.29:: 1.47 10.06+0.7612.51+1 59 9.8z2.23-13.1 + 6.28

після ЛІКУВІШН* 0.151*0.006- 0.160*0.012 0.145*0.0050 160+0.011 1.41+0 07-1.63t0.14 1.29*0.04- 1.48*0.09 10.83*0.74-13.66г 1.10 8.86*.0.71-12.10+1 16 9.2:1.71- 16.6*5.13

ІП ДО ЛІК>ІШ1!ШГ о.і; ’і о.ооу- 0.12S.10.013 0.124+0.0080.1.12+0.01 S 1.24*0.08- 1.38+0.13 1.26*0.07-1.42і0. 11 10.60*0.75- 15.57-_1.58 9.13*1.20- 12.23*1.76 10.5*2.£5-21.0*6.39

ЛІСЛЯ лікування 0.127-0.011 0 151.-0.015 0.135*0.0110.157*0.015 1.36*0.09 1.59+0.14 1.40*0.08- 1.54*0.12 12.46*0.6515.50:1.50 9.22+0.0616.95+1 64 4.9^ 1.67-Ь.4*3.31

Як шішіо ц тиСіліщІ, більші значіння амплітуди РЕГ-крпвої їй їхня відносна постійність при навантаженнях були виявлені в 1 і II групах, а також у підгрупі хворих з ГГМ, причому показники розкиду даних істотно знижувались в І групі і підгрупі хворих з ГГМ, незначно - у II групі і дещо зростали при ізольованому застосуванні лікарської терапії. Характеристики венозного відтоку були оптимальнішими & І групі, значення їхнього розкиду зменшувались в І групі і підгрупі хворих з ГГМ та практично пе змінювались в інших групах хворих. Цифрові показники обсягу мозкового кровообігу також були більш, оппшальиі та стабільні в І групі та підгрупі з ГГМ, а в ПІ групі спостерігалось його зменшеїпш, шо розцінювалось нами як свідчення зростання діаметру сушш. Відмінності розкиду параметрі» виявились несут-тсвігми. КА зщіжушшся в групах хпорнх з ізольопашш застосуванням будь-якої з методик, особливо о підгрупі хворих з ГГМ, і дещо зростав при поєднаному застосуванні МТ і медикаментозної терапії, мабуть, як результат . несприятливого вплішу МТ на "спровоковані” вазоактнвіщмн препаратам!! судили. 'Значення розкиду даних КА зменшувались в усіх групах, за вннят- . ком II гругш. де воші залишалися практично незмінними.

Слід відзначити, шо в усіх досліджуваних групах, крім II гругш, після лікування відзначалось “ужесточігаїя" кореляційних взаємозв'язків мЬк досліджуваними параметрами РЕГ. Так. у І групі число сильних зв'язків (коефі-иісігг кореляції більше 0,8) зросло з 28 до 33, а в підгрупі хворих з ГТМ - з 20 до 22; в Ш групі - з 2К до 35, у II групі їхня кількість дещо зменшилась з 17 до 16. Наведені дані іакож свідчать про можливості “ембілізяцц" церебральної геиодннамікн л результаті лікунашія будь-яким із лікгуяальгшх комплексів, які часіоіонуютьси. ізольовано. Зміни в II іруні хворих також служать ілюстрацією неоднозначності впливу поєднання МТ і медикаментозного ліку* пания на досліджуваних хворих. Менша динаміка у підгрупі хворих з ГТМ явно відбиває характерніш дія них. тіш перебігу захворювання, названій ‘ Л.1. Чпмкшою (ІУ73) "спіи-'оюнссгіШлстіо".

- ІЗ -

Такни чином, результати наших досліджень підтверджують, що на ранніх етапах вертеброгеїшої судинної патології нестійкість клініко-параклінічіпіх проявів знаходггь своє відбиття у формуванні реографічної кривої. Виражена залежність досліджуваних РЕГ - параметрів від функціональних навантажень і значні показники розкиду підбивають процес формувати патологічного стану з системою жорстких зв'язків, яка ще не аслалася, “пошук меж комфорту розкиду” (М.А. ЬернштеПн, 1966).

Нами було вішплено позитивну спрямованість впливу мануальної терапії на церебральну гемодзшаміку у хворих з вертеброгешю обумовленими РКФНМК і наявність у ти достатньо розвішутої системи компенса-торітх ре.ікш'й. .

Прн вимірювати напруги кнепю в точні проекції хребегової артерії з допомогою полярографії відзначалось її збільшення від 32,15±0,66 мм.рт.рг. до 36,32±0,44 мм.рт.ст. ліворуч і від 3Z.31iO.39 мм.рт.ст. до 37,7і0,б4 мм.рт.ст. праворуч після однйго сеансу мануальної терапії. Таким чином, зростання окнелювалышх процесів може посередньо свідчігпі про поліпшення кровопостачання верхньощнШюї ділянки, в якому бере участь і хребетова артерія, за рахунок релаксації м'язів, мабуть, внаслідок ліквідації патологічної аферентної імпульсашї та біомеханічних порушень, і, отже, про полілшен-ня гемодіпіаміки у всртебробаїилярпШ системі.

Прн дослідженні біоелектрітчиої активності мозку у хворих з вертеброгешю обумовленими РКФНМК за дшшмн ЕЕГ внявлепо такі хлрпктерні особливості. До лікувлшія фонові’криві характеризувалися домінуванням осповішх ритмів, альфа - поліріїтміпо, згладженістго регіональних відмінностей, відсутністю межкульорої асиметрії. Крім того, іноді спостерігалась спонтанна білатерально-синхронна парокензмальня активність перепаяно альфа - діапазону, в деяких випадках з бета- та тета-компонентами. Функціональна реактивність була різною. Так, у ряді випадків у відповідь на відкриття очей відіппатась депресія основних ритмів, раток з тим у багатьох хворих реакція на світло була пониженого. Прн гіпсрвягтнлицЯ

рсїсгр)вилось іюснлешія фонової нарокіїїзмальної икшвносп, ; хворих - формувашія парокснзмів. Крім цього, мала місце тенденція до нормалізації ЕЕГ - характеристик порівняно з фоновим записом.

Характер змін ЕЕГ для підгрупи хворих з ГГМ та їхня дішаиіі:а після курсу МТ практично не вирізнялась від групи в цілому.

Наведені дані можуть свідчити про участь серединних регуляторних структур мозку у формувати клінічної симптоматики у хворих з вертебро-генно обумовленими РКФНМК.

Прп повторних ЕЕГ - дослідженях після курсу ліку вання відзначалась нормалізиція основних фонових ритмів, поява або посилення регіональних відмішіостсй, регрес пярокензмальної якттності, оітімізлція функціонпль-нйї реактивності (таблиця 4).

Диначік-а девкич КЕГ-чарактернстнк у хворих ииді.існич клінічних груп до (чиссльник) і після (знаменник) застосування рімшх лікувальних комплексів.

Т айліща 4.

Наша параметрі!»

Розподіл параметрів за групами

1 групо [| групи 111 групи

1. Оптимальні значення 6_£ 3.6 и

' амплітуд основних ритмів ■ 100 79 64

2. Виражена реактивність до 32 26 23

функціональних навантажень 56 53 36

3. Правильніш просторовий 46 50 50

розподіл ритмів 56 63 20

4, Наявність парокешмальної 2Й 22 23

шгіншіосгі 13 20 10

Як видно з таблзті. кілмііспі хлрктерпетнки амплітуд альфа- та бета-рігтміа зростали більшою мірою у хворих 1 груші, меншою - у II, а в III групі спостерігалась тсндеіпіія до "сплощення'' ЬЬГ. У групах хворих, які отримували МТ, спостерігалось ігідвіїщешгя толерантності до фЬіологічішх навантажень. Слід відзил'игпі, юо оітпімізація розподілу осиовішх ритмів у 1 групі відбувайтеся більшою мірою за рахунок идьфа-рнтму, в 11 групі - за рахунок бста-ритму, а в III групі хворих після курсу лікування відзначалось >йі;п.шгнн« дифузного («лполіпу бега-рнтму, яке. можливо, в риті випадків

гаіД'Шіь про іштнваїшо десіїнхроішуючиї системи можу. Реірес парокснз-иальної активності був дешо більшим прн проведенні курсу лікування із включенням медикамента.

Аналіз внрамхиос-гі альфа-ритму показав: у І групі показники зростали і склали 29.3 ±1.9Чо і ЗР.біг.З’о ліворуч і 25.0±1,8°Ь і 52,5з=І,8?о праворуч, що може слідчігпі про активацію синхронізуючої інтегративної системи мозку; у II групі покгпшпен достовірно не змішовались і дорівнювали відповідно 48,5±3,2"'о і 53,0±+.7% ліворуч, і 5І,5іЗ,ї"'о і 4Ї,5±4,6 праворуч; у Ш Грурі ДО лікування альфа-індекс склав 28,5±l,7Vo ліворуч і 28,0±l,7Ve праворуч, після курсу лікування він знітився і дорівнював 1S,0±0,7'їо о обох.сторін, демонструючії ДЄ.ЯІСЄ посилення десішхронізуючої системи мозку'.

Таким «ліком, за ЕЕГ даннмн, у хворих з вертеброгеїшо.обумовлентш ранніми формами церебровяскулярної недостатності с характерні зміни біоелектричної активності мозку. Прн ньому різноманітність клінічної снмпто-мппгкн поєднується'з неоднорідністю ЕЕГ-характернспік, які під впливом різних лікувальних комплексів гетерогеніт у виділених клінічних груп хворих.

Мабуть, МТ-вшлш відбувається на біоелектричну активність мозку через ссрсдгшні неспецифічні структури (лімбіко-рспгкулгрнпіі комплекс) на етапах формування СПС. При цьому сама мануальна терапія зміїаос біоелектричну активність мозку шляхом впливу на генератори патологічного збулжстн я (міофасціалмшгі апарат), якіїїі г г. даному випадку детермінантою, та поліпшення кровообігу у вертебро-иазіїлярному басейні.

KoMn'roTqwo-a>rrponoMeTpii4iif> визначались зміни гтатнчнт та динамічної складових руховою стереотипу.

Прн аналізі отриманих даних для оцінки результатів достатньою була сукупність параметрів відхилення датчиків від центральної вісі тіла у фронтальній та сагітальній площинах Ті йозі спокою і при нахллах вперед і в сторони. Ці дяиі виявились адекватними для визначенії* рддмчпюстеП між

станом міофасиіальннх сгруктур і хрсОсшо-рухоинх сама ці» до і п.снз курсу мануальної терапії у дослвдкуваної категорії хворих. Так, відхилення датчиків у позі спокою склало в сагітальній площині до лікування «8,8±4,5 ни, нісші - ЗІ,8і4,7 им ; у фронтальній- вилоиідно 28,7x5,8 ям і 14,2x3,0 мм; при нахилі вперед (сагітальна площина ) • 79,4x10,3 им і 96,6і9,5 им; при нахилі ліворуї - 44,7±4,3 ми і 62,6±5,5 ші; праворуч - 46,55+10,9 ші і 66,5+9,4 им. Дннииіха показників скідчігп, про можливості корекції статокіііеппцшх порушень з допомогою МТ.

Особливій інтерес викликало шівчешія анатомо-біомехдні'ишх особливостей шшіного відділу хребта у підгрупі хворих з генералітованою гіпермо-більпіспо.

При клінічному обстеженні було виявлено, що практично у всіх хворих обсяг рухів у ШВХ не зменшувався, навикаючії на наявність міотонічннх змін в ньому Після курсу КГГ відбувалось деяке збільшення амплітуда рухів ’ за типом “позамежного", що розцінювалось нами двояко: по-перше, як иожгшвість “нормалізації" тонусу м'а.зів шиї, і по-друге, як можливість егабіїшцції кістково-зв'язувальною апарату ШВХ за рахунок створення м'язового корсста та корекції рухового сттрелттіу. Відхилення датчиків в нозі спокою у хворих з ГГМ дорівнювало о сш і пишній ішоиииіі до нікуиіишя 41,9±5,5 ми, після нього - 28,9*5,!) ми; у фроіпалиііЛ - відповідно 38,6±9,2 ни

1 17,6+5,0 им; гіри нахилах вперед • 91,7+17,2 ми і 109,7+12,9 ми; ліворуч -59.1*5.4 им І 63,018,4; праворуч - 56,6±12,2 ми 164,3±15,4 ми; причому слід віомшчшн.'шо зміни показників амплітуди руху малії статистично не достовірний хараятер, Показники обсягу руїія у цшЛноиу відділі кребта у хворих з 1ТМ до лікування практично не відрізнялись від показників обсягу рухів у ШВХ в групі в цілому після курсу МТ. '

Аналіз результатів дослідженій показав відмінності біомеханічних особливої*? еЛ в 1ШЗХ у контингент а хворих', якніі впвчапгса, в залежності від їм*вйості ГГМ.

Підтвфджеж», шо к\рс мануальної терапії за розробленою шиш методикою сприяє корекції поггурального дисбалансу, зокрема, в шинному пілллі. можливо, за рахунок зменшення або відсутності патологічної афе-реігпюї імпульсації із змінених сгр}ш;р та о.'гпімізашї рухового стереотипу і рухового рігтму. Виявлено біомеханічні особлнпостн 11.ШХ у хворих з ГГМ у вигляді “позамежного" обсягу рухів, незвалсаючц на наявність міоадаїгпіЕЩіх порушень і алгічішх проявів та можливість їх оітшмізашї за допомогою МТ, мабуть, за рахунок зниження іііькості ступенів свободі (М.А. ПершитеЙи, 1966). . '

ТіІКІІМ Ч1ШОМ, комплекс КЛНІІШШХ та клініко-фізіологічішх досліджень показав, шо у репрезентативного коїггшігеїггу хворих с два основних патогенетичних Ічікторп, які розмішуються на різшіх рівнях нерпової системи: регіональний П'Тііфернчішй {подразнення хребетового нерву) і центральній! (порушення функціонування налсегментарннх структур, п перту чергу, лімбіко-ретнкулярного комплексу, іяо приводить до днефункціі вегетатнв-иого забезпечення регуляції судинного тонусу), наявна міофасціальна патологія с одним з факторій ошішененля патологічно” аферентної імпульсації у впщележачі відділи нервової снстенн, то може поглиблювати перебіг основного захворювання. >

Бпщевнклддснс ілюсгрус можливість застосування мануальної терапії як для ліквідацГЇ впливів патологічно змінених структур Ш15Х на періарте-ріальне сплетіння хребетної ортерії, так і для оіттнміззшї вегетативного забезпечення регуляції судинного тонусу. Про це свідчили норма-іишни показників РЕГ, більша їх однорідність у відповідь на функціональні навантаження, скорочення надмірної варіаіітиосгі парамеїрів'. Також виявлено позитивну спрямованість впливу МТ на інтеїратніші системи мозк) у вигляді зниження їхньої гіпсрреактнвності. Отже, ману альна терапія сприяє скороченню надмірного регуляторного розкиду, тобто кнлітас на аїліівність саморегулюючих систем і з оільніосп показників пгревершус меднкамснтоіис лікування.

В результаті проведших досліджень були встановлено їіисс. Вертеброгенно обумовлені РКФНМК, як і ранні етани формування церебро-васкулярної патології атеросклеротичного і гіпертензійного генпу, характеризуються нестабільним типом перебігу патологічного процесу, вкраД вираженим у хворих з ГГМ, шо, мабуть, можна розглядати як систему жорстких зв'язків, яка складається в патологи, шо розвивається, кили відбувається вибір варіантів компенсації за рахунок піучкнх зв'язків. Наші дослідження доводять можливість впливу мануальної терапії на формування стійкого • патологічного стану у хворих з вертеброгеїшо обумовленими РКФНМК, шо дозволяє рекомендувати МТ для иемеднкамсптозногО лікувати даної категорії хворих.

Висновки

1. Однією з причті хронічних порушень мозкового кроьооби}' у осіб

молодого віку можуть слуматі дегенеративно-дистрофічні зміни в шийному відділі хребта, зокрема такі, шо розвиваються на фоні аномалій розвитку опорно-рухового апарату, гсигралізовамої гіпсрмобільпості та їх поєднання з переважанням багаторівневої нестабільної форми ураження або локалізації у верхіїьоїшіііиому відділі. - '

2. Порушений церебральної гемодннаміюі проявляються у вигляді

(иіГІОДНСТОиіі. обумовленої ІЮДрАЗІІГШШМ НсрІАртерІАЛЬІІОГО сил стіш иа хребетної артерії зміненім» структурами шиИного відділу хребта та дисфункцією регуляторної щшхи. '

. 3. Лдя'оШіолі церебральної гемодішаміюі за даними реоеішеф апографи іфіі вертеброгеїшо обумовлених риіиііх клінічних форм иедостатноегі мозкового кровообігу іиШбільш інформативною е сукупність иоказыпеи» реогра-фічної о иосксу, діаего.'шчного індексу, рсографічного коефіцієнта та коефіцієнта міжхуаьової асиметрії в окшіпіто-мастоїдальних відведеннях прн •. функціональних іш>антажсшіях у вигляді рухіь у шийному відділі хребта і . гіпернгітіліііїї ч урщундшіяи анашшії їх рожі іду.

4. Дослідження стану біоелектричної активності полку прн всртгбро-гепно обумовлених ранніх клінічних формах недостатності мозкового Кровообігу виявило зміїиі у рамках амплітудних характеристик альфа-та бета-рігшів, їх просторового розподілу та реактивності мозку, шо свідчить про зміну інтегративних систем мозку.

5. На підставі комплексних досліджень репрезентативного контингенту встановлено, шо спостсрігпсться формування стійкого патологічного стану за рахунок цереброваскулярннх порушень (раїшіх клінічішх форм недостатності мозкового кровообігу) і міофасіїіальиих змін, обумовлених дегенера-тивно-дзіорофічішм процесом у шийному відділі хребта, який хярпктеріпустьея нестабільною кяртшюю юшііко-пярч'клінічіптх змін, особливо вираженою у Хворих з генералЬованою гіпермобільністю.

6. Запропоновані методи оцінки церебральної гемодшп'иіки. біоелектричної активності мозку 1 статокін етичних порушень яри вертеброгеино обумовлених порушеннях мозкового кровообігу розширюють можливість їх діаріостки і дозволяють оцінити ефективність лікувальних комплексів, які застосовуються. З ряду клікіко-інсірументальних показників вплив мануальної терапії перевершуе традиційне лікування, можливо, за рахунок о типізації діяльності регуляторних механізмів мозку.

7. Для хворих з вертсброгпшо обумовленими ранніми клінічтшп формами недостатності мозкового кровообігу найбільш клінічно адекватним с проведення' мануальної терапії требта, і Пфсяажинм використанням "м'якотканної” тсхішш: фасціальної, иєріосіальної, краніальної га кроніо* сакральної, посгііометричної, релаксації м’язів, аутомеюілізацн І роботи я корекції рухового стереотипу. Прн нахвносгі функиіонадьшіх блоків у ннж-чележа'шх відділах хребта додатково повшша використовуватись мобілізаційна та маніпулхиіЛна техніки. .

- *■

Практичні рекомендації

1. Вивчешія вертсбролоіічного статусу доцільно проводити З урахуванням ознак генералізованої гіпсрмобільиості

2. Вивчення церебральної гемодішамікп у хворих з вертеброгсішо обумовленими РКФНМК необхідно проводити з використанням функціональних проб та оцінкою змін покшникін та їх розкиду, шо дозволяє діагностувати ступінь недостатності мозкового кровообігу.

3. В спсгсмі лікувальних заходів при ссртеброгеїшо обумовлених РКФНМК рекомендусться використовувати мануальну терапію у запропонованій модифікації.

Список робіт, надрукованих по томі дисертації

1. Возможности компьютерной антропометрии для изучении биомеханических взаимоотношений н обіжгшшзашш корремиш опорно-двцгатель-, ного аппарата при различных патологических сосгояниях // Гсцбнлшашія шиїатілоя с нарушением двигательных фумишЛ; Тез, дшел. - Новокузнецк, 1991. * С. 107 • 10S I coaor. H.T. Копадька, A.A. Дышшк).

'2. К клншпео-ыорфологнчеекйй характеріістнко крашм-всртсбрального Перехода IIІ Українським з’ пд ргфлексотералептії^' мануальних терапевті»: Tea. докл. - Льнии, 1992. - С, SU-S2 (vuVutt. Л.А. Кадырова, В.И. Бобин).

.1. Реабілітація методом мануальної теряліі хяпрн* з nqireoporeiiiuiMii ціребривискуніфШіжі іи>р}шсішчмн II Клінічна, соціально-ірулови реабілітація в неврології, психіатрії та наркології: Тез.доп. - Харьков, Н'93. с.50.

. 4. Умст генерализованной пшсрмобіїльностн в генезе веріеОрогепньїх

дімемші IIШ Меадунар. кошр. eqnсброне^ролоюс: Тез. докл. - Казань,

-}»УЗ. • О. SX (еоаат. Л.А. Каді.ірова; В.Г. Марченко ).

5. Морфологическая характеристика крамно-вертебрального перехода

- "Оашснных” черепов II 111 М саду пар. кошр. веріеброневрологов: Тез. докл.

. - Казань, 1SWJ. - С. 58 (соавт. Л.А. Кадырова; B.U. Бобин ).

6. К вопросу об устомчннои паюлошчееком состоянии в патошшсгнке миофасциальных болей//Мануальная медицина. -1994. -N>1. -С. 21-22

(солит. Л.А. Кадырова н др.). ' ■

7. Югініко-фітіологічна характеристика корекції цереброваску.'іяршіх порушень, зумовлених шпшим остеохондро'юм, методом мануальної терапії

II ІнформаціпшШ лист. - Київ, 1994

Аннотация

Панченко ІІНна Александровна. “Клинико-физиологическая характеристика вертеорогенио обусловленных рашпіх форм нарушения мозгового кровообращения и их коррекция с помошио мануальной тералшУ. Диссертпшія-р5тс0шісь на сонскаїпіе ученноП степени кандидата медишпіскнх наук. Специальность - “Нервные болезни" (14.00.13). Защша состоится п Харьковском ішетитуте усовершенствования вртсЛ (г.Харькоп. 1995 г.).

Проведенное комплексное исследование клинических, электрофизических и биомеханических особенностей 90 больных с г.ертеброгенпо обусловленными ранними клиническими формами церсбриьисжулармыл нарушений позволило вняімпь формы патологии шейного отдела по-.воноч-ннка, способствующие возникновению вq)тcбpot■eнныJ^ днсгеипЛ у лиц молодого возраста, изучить дяішую «роблену с поліпиш теорий формирования устойчивого патологического состояния и детермннаїгтньїх структур в организации нервной системы. Установлено, что для репрезентативного кои-пшгента больных характерен неустоірпгоьт пш течения заболеваїпія, обусловлеіпіьгїї длсфуикшіе/'і центрального регулярного звена. С равнение эффективности предтагасмой модификаций мануальной тераинн. медикаментозной коррекции и их сочетания выявило, что ііо ряду показатели! мануальная тералня превосхошгг традиционное лечение, что дает возможность рскомсидопагъ сс для лечения данной категории больных.

ABSTRACT

A comprehensive investigation of clinical, electrophysiological and biotncchanical features in 90 patients with early clinical forms of cerebrovascular disorders wiih vertebrogenic origin has revealed the types of pathology of the ccrvical cord, which promote veitrbrngcnic disgemia.'i in J tiling adults. It also permitted lo investigate the problem from the point of view of the theory of htublc pathological slate formation and determinant structures in the organization of the nervous system. It I ms been determined that nn unstable course of disease caused by nllunclk'ning of the central regulatory link is characteristic for a rqiresent alive group of the patients. The comparison of the cfficicncy of the proposed version of manual therapy and medication correction and lheir combination has revealed that the manual therapy is superior m a number features 10 the traditional treatment, which makes it possible to recommend it for treating this category of .patients.

Ключові слооа:

недостатність моткового кровообігу, .шпШшй відділ, хребет, сгШкшІ патологічішії стан, мануальна терапія, генералізоеана гінермобільність.