Автореферат и диссертация по медицине (14.01.01) на тему:Кесарево сечение у юных и возрастных первородящих

М1Н1СТЕРСТВ0 ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАТНИ КИ1ВСЬКА МЕДИЧНА АКДДЕМШ П1СЛЯДИПЛ0МН01 ОСВ1ТИ РР2 МОЗ УКРА1НИ

2 4 НОЯ '007

ДАНКОВИЧ НАТАЛШ ОЛЕКСАНДР1ВНА

УДК 618.3-616-818.4.053.82

КЕСАР1В РОЗТИН У ЮНИХ ТА В1КОВИХ ПЕРШОНАРОДЖУЮЧИХ

14.01.01 — Акушерство та гшекологт

Автореферат

дисертацп на здобуття наукового ступени кандидата меднчних наук

КиТв — 1997

Дисертащею е рукопис

Робота виконана на кафедр1 акушерства та гшеколога № 1/ Кшвсько! медично! академи шслядипломно! освгги МОЗ Украши

НАУКОВИЙ КЕР1ВНИК:

доктор медичних наук, професор Вдовиченко Юрш Петрович, завщувач кафедри акушерства та гшеколога № 1 Кшвсько! медично! академи шслядипломно! освгги МОЗ Украши

ОФ1Ц1ЙН1 ОПОНЕНТИ:

доктор медичних наук, професор Коломшцева Антошна Георгавна, кер1вник вщдшу патологи ваптносп та полопв iHCTmyry пед1атри, акушерства та гшеколога АМН Украши

доктор медичних наук, професор Воронш КорнелШ Валентинович, завщувач кафедри акушерства та гшеколога Дшпропетровськох медично! академи

ПРОВ1ДНА УСТАНОВА: Нац1ональний медичний ун1верситет

iM. акад. О. О. Богомольця МОЗ Украши (м. Киш)

Захист вщбудеться "_"_1997 р. о_годиш

на засщанш спещал1зовано1 вчено/ ради Д 01.12.03 при Кшвськш медичнш академи шслядипломно! освш1 МОЗ Украши (254112,

м. Киш—112, вул. Дорогожицька, 9)

3 дисертащею можна ознайомитись у б!бл1отец1 Ки\'всько1 медично! академи шслядипломно! осв1ти МОЗ Украши (254112, м. Кшв— 112, вул. Дорогожицька, 9)

Автореферат розкланий "_"_1997 р.

Вчений секретар спешал1зовано! вчено! ради кандидат медичних наук, доцент

Гвоздяк М. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть теин. Юн1 первородящ! е одн1ею э нових проблем сучасного акушерства,актуальн1сть яко! зростае з року в р1к ( И.Б.Вовк,1996 ). Х1нки в 1*0(1 до 18 рок!в п1д час ваг1тност1 скла-дають трупу внсокого ризнку подо розвитку анем1Х,п1зн1х гестоэ1в, загрози невиношування 1 недоношування ( Л.А.Иваценхо,1990; Э.Б.Яковлева, 1991 ). Автори пов'язують це з б1олсг1чноо неготовн1стю нате-ринського орган!зму,гормональным дисбалансом та високим р1внем ге-. н!тальноХ та вкстрагеи!тально1 патологИ.В п1сляпологовому пер!од1 у них в!дп1чаеться високий ризик розвитку гнШно-септнчних ускладнень,причому як локал1зованих,так 1 гекерал1зованих ( Л.В.Тимошенко и соавт.,1996 ).

Серед ваг1тних з п!двищеним ризиком перинатально! та аку-версысо* патолог1Х особливу категор1в складають пац1ентки,котр1 народхують вперше у в!ц1 30 рок1в 1 старше,так зван1 в!ков1 первородящ! ( Л.Б.Маркин и соавт.,1991 ). 0сновн1 ускладнення,що вини-каоть у них при ваг!тност1 та в пологах ( невиношування 1 недоно-■ування,аномал1К пологово! д1яльност1,фетоплацентарна недостатн1сть тощо ),пов'язують з гормональною недостатн1стю й внутр1шиьоутроб-' ним 1нф1куванням ( О.Е.Оауркевнч, 1990 ). Щсля розродхення у х1нок в1коп понад 30 рок1в такох в1дм1чаеться значниА р1вень поруоень лактацИ та пуерперальноХ 1нфекц1Х. При цьому,частота розвитку цих ускладнень пов'язана з1 способом розродхення ( Л.В.Тимошенко и соавт.,1996 ). .

Серйоэною проблемою сучасного акушерства е абдом!нальне розродхення. Це пов'язують з1 значнип-зб1льшенням ( до 20-25Х ) частоти ц!е! операц11,а такох з високим в!дсотком гнШио-запальних ускладнень ( Б.М.Венцковский и соавт.,1996 ). У в1тчизнян1И та заруб!хн1й л1тератур1 с достатне число публ!кац1й щодо проблеми кесарева розтину: частота,показания,протипоказання,особливост1 пе-реб1гу п1сляоперац1йного пер!оду,стан новонародхених тощо ( К.В.Воронин и соавт.,1988; 1996; А.Г.Коломийцева и соавт.,1991 $ 1993 ). Незвахаючи на це,ми не зустр!ли даних стосовно особливостей абдо-м1нального розродхення залехно в!д в1ково£ категор!1,у першу черту, у »них та в1кових первородящих.

Усе зазначене було для нас п!дставов для проведения нау-кових пошук1в у цьопу напрям1,а також розробки б1льп ефективннх л1кувально-проф!лактичних заход!в з петою знихення частоти аку-шерськоХ патолог!! у ж1нок в1ком до 1В 1 понад 30 рок1в.

Зв'язок роботи з науковини програмами,планами,темами. Виконана науково-досл1дна робота являеться фрагментом роботи ка-федри акушерства та г1неколог11 1Р1 КиХвськоХ медично! акадеп!Х п1слядипломно£ осв!ти № д.р. 0196 40 10590.

Пета 1 задач! досл!дження.

Мета роботи: знизитя частоту гн!йно-запальних ускладнень у »них 1 в!кових первородящих,розроджених шляхом операц1Х кесарева розтину,на п!дстав1 вивчення показник1» н!кробного зас!ву по-логових тлях1в,системного та м!сцевого 1мун1тету та удосконален-ня проф!лактичних заход!в з використаниям комплексного препарату ентеросгельанокс1клав.

Задач! досл!дхення.

1. Провести кл!н!ко-статистичний анал!з особливостей аб-дом!иального розродження у первородящих у залежност! за «1ковими категор1ями по матер!алах акутерськоХ кл1н1ки КиХвськоХ обласно! л1карн1 та 1-го пологового будинку м.Киева.

2. Встановити основн1 види ускладнень при кл1н!чнону пе-реб!гу ваг1тност! та полог!в,з'ясувати частоту II структуру по-казань до операцИ кесарева розтину у ж1нок в1ком до 18 1 понад 30 рок1в.

3. Вивчити особливост1 переб1гу п1сляпологового пер1оду у вних та л1тн1х первородящих,розроджених вляхом операц1Х кесарева розтину.

4. Вивчити особливост! системного та м1сцевого 1мун1те-ту,а також м!кробний эас1в пологових шлях!в у юних та л1ти1х первородящих до та п1сля кесарева розтину.

Наукова новизна одержаних результат!в. Вперше проведен! Досл1ди по вивченню особливостей абдом1нального розродження в залежност! в!д в1ку ж!нок. Це дозволило встановити зв'язок частоти кесарева розтину в л!тньому оспект!,основы! ускладнення пере-б!гу ваг!тност! та полог!в,як1 призводять до необх!дност! абдом!-нальногй розродження,особливост! та Хх взаемозв'язок з! станом м!кробного зас!ву та м!сцевого !мун!тету.

Вперше розроблен! л1кувально-проф1лактичи1 заходи для ж!нок до 18 та п!сля 30 рок1в,розродхених абдон!налъним шляхом, цо сприяло зниженко частоти пуерперальноХ 1нфекц1Х та скороченн» перебування хворих у стац!онар1 п!сля операцН'.

Практичне значения одержаних результат!в. Розроблено практичн1 рекомендацИ щодо ведения рних 1 л!тн1х первородящих за умов ж!ночо! консультацИ та акушерського стац!онару,спрямовь-н1 на зннження частоти оперативного розродженнл.

Запропоновако використання показник!в м!кроб!олог!чно-го статусу та м!сцевого !мун!тету для д!агностики та контролп за ефективн1сти л1кування у пних та л!тн!х первородящих,розроджених шляхом операцН кесарев розтин. Розроблена методика проф!лактики п!сляоперац!йних гн!йно-запальн.их захворювань з м1сцевим використання« комплексного препарату ентеросгельамокс!клав.

Особистий внесок здобувача. Планування й проведения вс!х досл1джень виконано дисертаитом. За пер!од 1995-1998 рр. автором проведено кл!н!ко-статистичне вивчення 250 1стор1й поло-г1в та кл1н!ко-лабораторне обстеження 90 первородящих,розроджених шляхом операц!! кесарева розтину. СамостШно проведено заб1р та п1дготовку б1олог!чного матер1алу. Значна частина лабораторних досл1джень проведена безпосередньо автором чи за його участю. Автором розроблена методика проф1лактикн гн!йно-запальних ускладнепь у пних та а1кових первородящих,розроджених абдом!нальним шляхом, з м1сцевим використанням комплексного препарату ентеросгельамок-с!клаву. Статистична обробка отриманих даних проведена особисто автором.

Апробац1я результат!» дисертацИ. Матер!али дисертацИ допов!далися на зас!данн1 обласного наукового товариства акушер1в-г1неколог1в КиХвсько! облает! ( червень,1997 ) та на зас!данн1 проблемно! ком!с!1 "Акушерство та г!неколог!я" Ки1всько1 медично! академИ п!слядипломно! осв!ти ( листопад,1997 ).

Публ!кац!1. За темою кандидатськоХ дисертацИС опубл!-ковано три друкован! прац1.

Структура дисертацИС. Дисертац!я викладена на 115 сто-р1нках машинопису,складаеться з вступу,огляду л1тератури,глави, присвячено! методам досл!дження та л!кування,двох глав власних

Досл1джень,1'х обговорення,висновк1в,практичиих рекомендац1й та покажчика л1тератури,який включае 84 в1тчнзняних 1 92 заруб!ж-них джерела. Робота 1лвстрована 32 таблнцлми.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

Об'ект.нетоди та петодолог!я досл!джепь. Для вир1шення поставлених нети 1 завдань,досл1дження було проведено у два ета-пи. На первому - проведено кл1н1ко-статистичний анал!з переб1гу ваг!тност1,полог!в,п1сляпологового пер1оду,а також стану новона-роджених у 250 первородящих., розроджених шляхом операцН кесарева розтину. Ус1х ж!нок було розпод1лено на три групи залежно в!д в1ку: перла - 50 вних первородящих ( до 18 рок!в ), друга - 100 первородящих в1кон в1д 19 до 29 рок1в 1 третя - 100 в1кових первородящих ( понад 30 рок1в ). На другому етап! проведено кл1н!ч-ну апробац1о методики проф1лактики п1сляоперац1йних 1нфекц1йних ускладнень,для чого проведено кл!н1ко-лабораторне обстеження 90 первородящих,розроджених абдом1нальним шляхом: пероа трупа - 30 ж!нок в1ком в!д 19 до 29 рок!в, друга - 15 вних первородящих, котр1 отримувапи традкцШну проф1пакткку, третя - 15 чних первородящих, у котрих використовувалн нашу методику, четверта - 15 в!кових первородящих,котр! отримували традицШну проф!лактику, 1 п'ята - 15 в1кових первородящих,у котрих застосовували нашу методику.

Загально-прийнята проф1лактика ускладнень полягала у використанн1 антибактер1альноТ терапИС ( нап1всиптетичн1 пен1-цил1ни чи ам1ногл1козйд!1 ) терапевтнчними дозуваннями упродовж 5-7 дв!в та м!сцеве використання хлоргексидину упродовж 3-5 дн!в. В1дм1тнов особлив1стю нашо! методики е те,що мя використовувалн упродовж перших 3 дн1в п!сля операц11 м!сцево комплексний препарат ентеросгельамокс!клав через 12 годин ( б 1нтраваг1нальиих введень ) без системного застосування антмб1отик1в. Цей комплексний препарат м1стить для одномоментного використання 600 мг амокс1клаву та 90 г пасти ентеросгелю.

Методика приготуваннл препарату розроблена сп1ль-но э ЗАО "60Ф КРЕОМА-ФАРМ" ( генеральний директор доктор х!м1ч-них наук,професор Ю.Н.Шевченко ).

Скоротливу д1япьн!стъ матки вивчали за допомогоо

кард!отокографа "Биопедика" методом зовн1шньоХ г!стерограф1Х ( Е.Т.Михайленко и соавт.,1984 ).

Ультразвукову плацентограф!» проводили на апарат! "Точиба" ( Япон1я ),д!агностувалн так! зм1ни: варикозне розоирення судин плаценти,г1перехогенн1 включения в структур! плаценти,набряк плаценти,контрастування базальноХ пластини,г1пер- та г1потроф1в плаценти ( М.В.Федорова и соавт.,1986 ).

При вивченн1 гормональних вэаемов1дношень у систем1 мати-плацента-пл!д визначали в сироватц1 кров! р1вень таких гормо-н!в: естр1ол,естрад!ол,прогестерон,пролактин,хор!он1чний гонадотро-п!н та плацентарний лактоген. Досл!дхеиня проводили рад!о!мунолог!ч-ним методом ( А.Г.Резникова,1980 ).

Нактер!олог1чн1 досл!дхення на периому етап! включали визначення таких вид!в п!кроорган!зм!в: золотистий стаф1локок, гепол1тичний стрептокок групи В,етерих1Х,протей,клебс1ела,кишкова паличка 1 ентерокок. На другому етап1 додатково проводили д1агнос-тування таких м1кроорган1зм1в,як хлам1д1Х,м1коплаэми та уреаплазми ( В.В.Меньшиков,1983; В.Н.Черепова,1988 ).

3 петою оц1нки системного та м1сцевого 1мун1тету проводили вивчення його фагоцитарно! ланки у периферичн1й кров! та в лох!ях. НСТ-тест нейтроф1л!в визначали за методикою А.Н.Маянського у модиф!кац11' С.М.Белоцького та сп1вавт. ( 1982 ),при цьому внко-ристовувалн н1тросин!й тетразол1й ф1рми "Хемапол" ( Чех1я ). Для визначення фагоцитарного числа й 1ндексу застосовували пол1стеро-лов1 часточки латексу д1аметром 1,3-1,6 мкм ( завод "Пол1мер", Санкт-Петербург ). П1драхунок фагоцитарного числа й 1ндексу проводили за загальноприйнятою методикою ( С.Д.Дуглас и соавт.,1983 ).

Математичн1 методи досл!дхення виконано зг!дно з ра-комендац1ями А.I.Вальвачева та В.С.Крисевича ( 1989 ).

Результати досл!джень та Хх обговорення. Кл1н1ко-статн-стичний анал1з операц!й кесарева розтину показав,до середн1й в1к х1нок за трупами складав в1дпов1дно 16,8 + 0,8} 25,4 + 2,1; 35,4 + 3,2 року. При вивченн1 анамнестичних даних звертав увагу той факт, що шк1длив1 звички у оних первородящих мали м1сце набагато част1ве пор!вняно з х1нками 1нших груп ( 18,0 проти 8,0 1 10,ОХ ). Це,зви-чайно.вказуе на значний р1вень використання тютюну,алкоголю 1 наркотике у п1дл1тк1в,що мае не лише медичне,але И соц!альне значения 3/4

ня ( В.М.Астахов,1995 ).

Проведений нами анал!з репродуктмвно! функц!! х!нок залеа-но в!д в!ку вказав на значний р1вень перенесених внутр!тньонаткових втручань ( артиф!ц1йн!,самов1льн! та п1зн! аборти ) ще до настання дано! ваг1тност1. Причому,у в1кових первородящих в1н складав 35,0%, тобто практично у кохно! третьо! х!нки,а у юних - 25,0%. 1]е,беэумов-1Ю с несприятливим препорб1днии фоном,на якому розвиваеться р1зна акушерська 1 перинатальна патолог!».

Вивчення особливостей ген!тальноХ патологИ ще до ваг!тнос-т1,на думку автор!в ( З.Н.Зайдиева и соавт.,1983) Л.А.Иваценко,1990 ), е значущнм прогностичним фактором для виэначеиня л1кувально-проф!лак-тично! тактики п!д час ваг1тност1. 0триман1 нами дан1 св1цчать про суттеву р1зницю за в1ковимн категор1ями. Це наочно мохка в!дм!тити при вивченн1 показника середньо! частот* г1неколог!чно! захворюванос-т1 на одну х1нку. Так,наКвищ1Й II р!вень спостер1гався у в1кових пер-, вородящих - 0,92 з переваханняп запальних процес!в ( 31,01 ),порутеиь менструального циклу ( 28,ОХ ) 1 патолог!чиих зм1и шнйки натки ( 27,ОХ). У юних первородящих це значения було дещо нихчим,складавчи 0,88,хоча структура була приблнзно такою х: запальн1 процеси - 30,ОХ,поручения менструального циулу - 26,ОХ 1 патолог1я вийки матки - 26,02. У *1нок в1ком в1д 19 до 29 рок1в заэначен1 зм1ни эустр1чалися в 2 рази р1дое, при цьому показник середньо! частоти складав 0,52. Отриман! нами дан1 св!дчать про високу частоту захворювань ж1ночих статевих орган1в у «них 1 в!кових первородящих ще до ваг1?ност1,що,лриродно,позначалосъ 1 на кл!н1чному переб1гу ваг1тност! й полог1в.

Серед числених фактор1в ризику розвитку акушерсько! та перинатально! патологИ захворювання внутр!шн1х орган1в завхди займали одне э пров!дних м1сць ( М.С.1еЯпакова и соавт.,1991) Л.В.Тимошенко й соавт.,1994 ). Отриман! нами результати св!дчать,що у кохно! в!ково! первородящо!.зустр!чалась та чи !нва екстраген!тальна патолог!я,при цьому показник середньо! частоти XI складав 1,03. 0ц!нювчи структуру .. соматичних захворювань у ц!й груп1,мохна вказати,що тут переважали' хвороби шлунково-кивкового тракту ( 25,ОХ ),ендокринна патолог!я ( 23,0%), захворювання нирок ( 19,0% ) та орган!в дихання ( 19,0% ). Серед р1з-них нозолог!чних форм мохна вид!лити п!елонефрит ( 15,0% ),супутне охи-р!ння ( 14,0% ) 1 гастрит ( 14,0% ). У юних первородящих спостер!га-лася дещо !нша картина. Так,показник середньо! частоти складав у них

О,84,а в структур! соматичноХ патолог!! перевахали ендокринн1 захво-рввання ( 22,OZ ) ! хвороби нирок ( 18,ОХ ). Р!дше зустр!чалнся шлун-ково-хиоков! ( 16,02 ) 1 серцево-судинн! ( 16,02 ) захворювання. Кр!м супутнього охир!ння ( 12,02 ),мн не мохемо вид1лити будь-яких нозоло-г!чних форм. У х!нок в1коп в1д 19 до 29 рок1в частота екстраген!таль-но! патолог!!* була значно нихчою ( 0,612 ),а II структура була приблизив piBHOttipHOD. На нашу думку,такий високий р1вень соматично! па-толог!! у юних 1 в!кових первородяцнх позначався'! на частот! розвит-ку р1зних ускладнень п!д час ваг!тност1.

Так,у перт!й половин! ваг!тност! пи мохемо вид!лити лише один суттевий момент - високу частоту загрози невиношування у юних ( 14,02 ) 1 в!кових ( 16,02 ) первородящих. Надал!,п!сля 20 тихн1в, найчаст!вим ускладненям була анем!я ваг!тних: у nepuifi труп! - 64,02, у трет!й - 53,0 проти 42,02 у xIhok в1ком в!д 19 до 29 рок!в. Прояви плацентарной недостатност! ( багато- ,маловоддя ! хрон!чна внутр1ш-ньоутробна г1покс!я плода ) найчаст1ае мали м!сце у ж!нок siком понад 30 рок1в ( 53,02 ),хоча й до 18 рок1в вони зустр!чалися в 46,02 спос-терехень. Серед !нлих вид!в ускладнень мохиа вказати на значну частоту п!зн1х гестоз!в у трет1й ( 21,02 ) 1 пера!й ( 18,02 ) трупах,а та-кох на загрозу недоношування ( в!дпов1дно 20,0 ! 16,02 ). За даними в1тчизняно! та заруб1хно! л1тератури ( Г.А.Козин,1989{ Л.Б.Маркин и соавт.,1991} 0.И.Самарская и соавт.,1996; G.Stevens-Simon et al., 1993 ),юн! та bIkob! первородящ! складають групу високого ризику щоДо розвитку р!зних ускладнень ваг!тност!.

Аномал!! пологово! д!яльност! е найчаст!шим ускладненням кл!н!чного переб!гу полог!в не лише у в!кових ( 34,02 ),а й у юних первородящих ( 30,02 ). Причому.в структур! перевахалн первинка сла-б!сть ( в!дпов!дно 22,0 ! 14,02 ) 1 д!скоординована пологова д!яль-н!сть ( 8)0 i 8,02"). Загальнов!домо,цо порушення скоротливо! д1яль-ност! матки част1ше виникавть на фон1 допологового в!дт!кання новко-лоплодових вод ( 0.М.Юзько,1996 ),що ми спостер!гали у обстехених третьо! 1 першо! груп ( в!дпов!дно 29,0 1 26,02 ). Як ухе зазначало-ся,р!вень фетоплацентарно! недостатност! у юних ! в!хових первородящих е досить високим. Природно,що на такому фон! прогресуюча внутр!ш-ньоутробна г!покс!я плода зустр!чалася досить таги часто: у 31,02 в!кових ! 24,0% юних первородящих. В!дм!чен! нами особлнвост! кл!н!ч-ного переб!гу ваг!тност! й полог!в не мйгли не вплинути ! на частоту оперативного розродження.

Операц1я кесарева розтину е нин1 одн1ев з найактуалън!вих проблем сучасного акушерства ( А.Г.Коломийцева и соавт.,1993 ). Це зумовлено зростаочов частотою абдом1нального розродхення та зб1ль-венням числа гн1йно-септичних ускладнень,особливо в останн1 роки ( Л.В.Тимошенко и соавт.,1996 ). Незважавчи на значне число науко-вих публ1кац!й,присвячених ц1й проблем1,мн не зустр1ли даних щодо особливостей частоти,показань та п1сляоперац1йних ускладнень у первородящих залехно в1д в1ково! категорИС.

Насамперед необх1дно в1дм1тити той факт,що частота абдом1-нального розродхення у вних первородящих складала 12,02 ( 50 опера-ц!й на 417 полоПв ),у ж!нок в1ком в1д 19 до 29 рок!в - 10,ОХ ( 100

1з 1000 ),понад 30 рок1в - 35,01 ( 100 1з 280 ). Безумовно.особ-ливий 1нтерес становлять дан!,присвячен! вивченнв особливостей по-каэань до операцИ* кесарева розтину. Так,у вних первородящих най-част1ве абдом!нальне розродхення проводили з приводу аномал1й поло-говоХ д1яльност1 на фон1 допологового в1дт!каиия навколоплодових вод та неефективного пологовикликання ( 38,),а також у зв'язку з кл!н1чно вузьким тазом ( 16,0Х ). Серед решти вид1в показань у ц1й груп1 сл1д вид1лити так!,як прогресувча внутр1ганьоутробна г1-покс1я плода ( в,0Х ),тяжк! форми п!зн!х гестоз1в ( 8,0Х ),екстра-ген!тальна патолог1я - вади серця та м1оп1я високого ступеня ( 8,0Х) 1 сукупн1сть в1дносних показань в 1нтересах плода - фетоплацентар-на недостатн1сть,крупний пл1д,тазове передлежання,непл!дн!сть в анамнез! тощо ( 8,0Х ). У ж1нок друго1 групи ( в1д 19 до 29 рок!в ) най-част1пе кесарев розтин проводили також у зв'язку з аномал1ями поло-тово¥ д1яльност1 на фон1'допологового в1дт1кання навколоплодових вод та неефективного пологовикликання ( 25,0Х ),а прогресувча вкутр1шньо-утробна г1покс!я плода на фон1 фетоплацентарно1 недостатност! эуст-р1чалась в 15,0Х спостережень. Серед 1нших вид!в показань екстраге-н1тальна патолог!я ( вади серця 1 м1оп1я високого ступеня ) складала 12,0Х 1 кл!н!чно вузький таз - 10,0Х. Серед в!кових первородящих, як 1 в двох попередн1х групах,найчаст1те операц1п кесарева розтину проводили з приводу аномал!й пологовоХ д1яльност1 ( 26,ОХ ),а також за сукупн!ств в!дносних показань в 1нтересах плода ( 20,0Х ). Прогресувча внутр!шньоутробна г1покс1я плода на фон1 фетоплацентарно* недостатност! була показаниям до операцИ у 15,0Х,екстраген1тальна патолог!я - у 12,0Х. При пор1вняльному анал!з! серед юних 1 в1кових

первородящих установлено,що найчаст!ве основним показаниям було одне 1 те ж: аномал!! пологово! д!яльност! на фон! допологового в!дт1кання навколоплодових вод та неефективного пологовикликання ( в1дпов1дно 38,0 1 26,02 ). Надал1 ми отримали ц1лковито р1зну картину. Так,якцо у юних первородящих кл1м1чно вузький таз складав 16,0Х,то у в1кових - 4,071. Л1аметрально протилехн1 дан! в1дм1чено при сукупност! в1дноснях показань в !нтересах плода: у в!кових первородящих - 20,ОХ,а у юних - лише 8,ОХ. Аиалог!чна законом!р-н1сть спостер1галась 1 серед такого поаиреного показания,як прог-ресувча внутр!яньоутробна г!покс!я плода на фон! фетоплацеитарно! недостатноет1: у в1хових первородящих - 15,ОХ,у пних - 8,ОХ. Отри-ман1 дан! дозволяоть зробити висновок,що наЯчаст1ше пологи зак1н-чувться операц!ею кесарева розтину у х!нок в!ком понад 30 ( 35,0Х ) та до 18 рок!в ( 12,0Х ); тод! як у решти обстехених ( в!д 19 до 29 рок1в ) цей показник е найнихчим ( 10,0Х ). В ус1х випадках основним показаниям в аномал!! пологово! д1яльност1,а частота реа-ти залехять в!д в!ку х!нок.

Частота гн1йно-запальних ускладнень складала у в1ковях первородящих 16,0Х,у внкх - 14,0 проти 6,0Х у *1нок в1ком в1д 19 до 29 рок1в. Анал1з структури цих ускладнень показав,у першу черту, 2,0Х перятои!ту у юних ( один випадок на 50 операц1й ) та в!-кових первородящих ( 2 1з 100 ). Це,безумовко,досить високий р1вень такого гр!зного ускладнення,що винагае проведения релапаротом!! а екстирпац1ею матки. Ус1 випадки п1сляоперац1йного перйтон!ту були пов'язан1 з ги1йиим метроендометритои та неспромо*и1стю вв1в на матц1. Частота метро- 1 ендометриту складала у юиих первородящих 8,0Х,а у в!кових - 7,0Х при 5,0Х у друг1й груп!. Звертае увагу високий р!вень таких д1агноз1в,як "суб1нволвц1я матки" та "лох1о-метра" ( в1дпов1дно за трупами 24,0; 9,0 1 23,ОХ ). Напевне.тут мохе йтися про в'ялий пеоеб1г ендометриту з! стертою кл1н1чною картиною,цо призводить,у сво» черту,до г1под1агностяки. Серед 1н-пях вид1в ускладнень сл!д вид1ляти високу частоту анем!! у юних ( 38,0Х.) та в!кових первородящих ( 37,0Х ) пор1вняно з ж!нками друго! групи ( 20,0Х ); а тако* лактостазу - в!дпов!дно 34,0; 32,0 1 21,0Х. Численн! дан! в1тчизняио! та заруб!жно! л!тературн ( Л.А. Иващенко ,1990; е.Б.Яковлева,1991; Б.К.Квавенко и соавт.,1996; 5.А.1,есЗегтап,1994 та !нш! ) св!дчить про високий р!вень п!сляопе-

рац1йно! захворвваност1 у ж1нок в1коп до 18 1 понад 30 рок1в.

Отже,яв показали наш! кл!и!ко-статистичн1 досл!дхення, абдом1нальне розродхення найчаст!ше проводиться у х1нок в1ком до 18 1 понад 30 рок1в. При цьому,в ус!х аипадках основным показаниям до операцИС е аномал 11' пологово! д!яльност! на фон! дополого-вого в1дт1кання навколоплодових вод та неефективного пологовик-ликання; Кр1м того,у юних первородящих звертае увагу висока частота кл!н1чно вузького таза,а у в1кових - сукупн1сть в1дносних показань в 1нтересах плода та прогресуюча внутр!шньоутробна г!пок-с1я. Частота п1слядоперац!йних гн!йно-запальних ускладнень у х1-нок в1ком до 18 1 понад 30 рок1в е в 2 рази вищою пор1вняно з таков у в!ц1 в1д .19 до 29 рок!в. Це,на наш погляд,вказуе на необ-х!дн!сть п1двнщення ефективност! проф!лактичних заход!в у »них 1 в1коанх первородящих п!сля абдом1нального розродхення.

Як ухе зазначалося,на наступному етап! проведено кл1н!ч-ну апробац!ю эапропоновано! нами нетодики проф1лактики п1сляопера-ц1йних гн1йно-запальних ускладнень з м1сцевим використанням комплексного препарату ентеросгельамокс1клаву.

Середн1й в1к х1нок контрольно! групи складав 24,7 + 2,1 року,юних первородящих - 16,9 + 1,0,в1кових - 34,7 + 2,7 року. При добор! хворих дотримувалися принципу рандом!зац11. Кл1н1чн1 особливост! у обстехених практично повн1сто зб!галися з установпе-ними нами ран!ве законом!рностями,у зв'язку з чим ми ввахаемо за можливе докладно на них не зупунятися.

В п!сляоперац!йному пер!од! проф!лактику гн!йно-запаль-них ускладнень проводили за трупами з використанням загальноприй-нято! терапИ та м!сцевнм застосуванням конплексног« препарату ентеросгельамокс!клаву. Алерг!чних реакц!й на введения цього л!-карського засобу не спостер!галося. Час нормал!зац!1 температури складав у перш!й груп! 3,1 + 0,3 дня,у друг!й - 5,2 + 0,4, у тре-т!й - 3,2 + 0,3, у четверт!й - 5,3 + 0,5 1 п'ят!й груп! - 3,1 + 0,2 дня. В!дм!чено достов!рну р1зницю ( Р<0,05 ) м!х трупами юних 1 в!кових первородящих з! звичайною проф!лактикою та иаиов методикою. Середн!й час нормал!зац!1 функцН' кишечника за трупами досто-в!рно не в!др1знявся ( Р^0,05 ) 1 складав 2,8 + 0,2 дня п!сля опе-рацИ кесарева розтину.

Анал1зуючи кл!н!чний переб!г п!сляоперац!йного пер!оду,

сл1д в1дм1тити тоЯ факт,цо частота гн1йно-запальних ускладнень у ж1нок перво1,третьо! 1 п'ято! груп складала по 6,72,причому в двох останн1х це були транзиторна лихоманка 1 нагноення п1сляоперац1й-иого рубця на переднШ черевн1й ст1нц1. На в1дм1ну в1д цього,у дру-г1й 1 четвертШ трупах цей показник був у 3 рази вищим ( по 20,02 ), при цьому мав м1сце уже 1 п1сляоперац1йний ендометрит. Частота ане-м11 п1сля абдом1нального розроджеиня складала 33,32 1 за трупами достов1рно не а1др1знялась ( Р?0,05 ),як 1 число лактостаз1в* 23,2 - 26,72 ( Р>0,05 ). Ц1 дан1 св1дчать про ефективн!сть розроблено! нами методики з м1сцевим використанням ентеросгельамокс1клаву,цо ви-ражаеться зниженням частоти ги1Яно-Запальних ускладнень в 3 рази,а к1лькост1 л1жко-дн1в у середньому до 4-5 п1сля абдом1нального розроджеиня.

Як уже эазначалося,прояви фетопла'центарно! недостатност! ( мало-,багатоводдя,хрон1чна внутр1тиъоутробиа г1покс1я ) у юних 1 в1кових первородящих зустр1чались досить так* часто ( 50,0% ). Це було для нас п1дставоо для проведения пор1внялыю1 характеристики кард1отокограф1чних,вхограф!чних та рад1о1муиолог1чних досл1джень у ж1нок за в1ковими трупами та застосовуванов проф1лактичноп методикой. Тим б1лыие,що в сучаси1й л1тератур1 е багато пов1домлень про особлквост1 стану фетоплацентарного комплексу у ж1нок цих груп ( З.М.Дубоссарская,1994$ Л,В,КоломеЙчук и еоавт.,1994; В.О.Радзинс-кяй и соавт.,1996 та 1н. ).

Проведен1 кард!отокограф1чн1 досп!дження до розродження показали,що у юних 1 в1кових первородящих пало м1сце достов1рне зниження АМО,к1лькост1 акцеяерацШДх ампл1туди Я триваяост!. Кр1м того,у них же в1дм1чено 1 появу децелерац1й 31 значков глибиноо 1 тривал1ств. Пор1вняльннЙ анал1з показав в1дсутн1сть достов!рних р1зниць м1ж трупами ( Р?0,05 ).

Вивчення ехог{.зф1чних даних показало,що у вних 1 в1кових первородящих зм1ни стану плаценти,як1 можна д!агностувати при ультразвуковому досл1дженн1,зустр1чавться значно ,част1ше пор1вняно э . ж!нками в1ком в!д 19 до 29 рок1в. Так,в 2-3 рази част1вв в1дм1ча-лися так1 зм!ни,як варикозне розширення судин плаценти,г1перехоген-я1 вклсчення в IV структур!,набряк плаценти,коитрастування базальноТ пластини,г1пер- та г1потроф!я плаценти. 31ставлення даних у вних 1 в1кових первородящих показало,що у останн1х дан! зм!ии були на порядок вищими.

Рад1о1мунолог!чн! доел1дження,проведеы1 перед розродженням .показали наявн1сть гормонального дисбалансу у вник 1 в1кових первородящих. Це виражалось достов1рним зниженням вм!сту естр!олу до 338,5 ± 7,3 ( Рс 0,05 ) 1 421,5 + 8,7 нмоль/л ( Р< 0,05 ),прогестерону - до 351,5 + 11,2 ( Р< 0,01 ) 1 472,4 + 12,3 имоль/л ( Р< 0,05 ), а також естрад1олу яише у вних первородящих до 110,8 ±5,1 нмоль/л ( Р< 0,01 ). При з1ставленн1 отриманих даних за трупами внявлеио,що у в1кових первородящих вм1ст естрад!олу не зм!нв-вався ( Р>0,05 ),а естр1олу 1 прогестерону - зменоувався менш ви-разно,про що св1дчать б!лыа висок! показники коеф!ц!ента достов!р-ност! ( 0,05 проти 0,01 ). Надал! за даними рад1о1мунолог1чних дос-л!джеиь вм!ст пролактину у вних первородящих достов!рно не зм1нв-вався ( Р>0,05 ),тод! як у в!кових в!дм!чалося достов!рне зб!ль-■ення цього показника до 687,4 + 308,5 мкг/л ( Р< 0,05 ). Вм!ст хо-р1он1чного гонадотроп!ну був зниженим в обох трупах до 291,3 + 20,8 ( Р< 0,05 ) 1 124,5 + 12,4 нмояь/л ( Р< 0,01 ). У первому випадку ступ!нь вираженост! зм1н хор!он!чного гонадотроп!ну був б1льш внра-женим у в!кових первородящих,про що св!дчив нижний коеф1ц!ент дос-тов1рност1 ( 0,01 проти 0,05 ).

Узагальнввчи дак1,отриман1 при вивченн! стану фетоплацен-тарного комплексу,необх1дно зазначити,що юн! та в!ков! первородящ1 перед розродженням мавть недостатн!сть функц!! плаценти,про що св1дчать як кард1о- 1 ехограф!чн!,так ! рад!о!мунолог1чн! дан!. Це може вказувати на виражений гормрнальний дисбаланс у ж1нок даних в!кових труп,а також,на наш погляд,на наявн1сть !нтраамн!ального !нф!кування,яке проявляеться таким же чином. Даний факт вказуе на необх!дн!сть обов'язкового досл!дження стану фетоплацентарного комплексу у вних ! в1кових первородящих з метов вибору оптимального способу розродження.

Серед р1зних метод1в контролю за переб!гом п!сляоперац!й-ного пер1оду багато автор!в ( К.В.Воронин и соавт.,1988; И.Т.Леонов, 1990; 0.И.Самарская и соавт.,1996 та !н. ) вказувть на високу ефек-тивн!сть бактер1олог!чних метод!в досл!дхення. 0триман1 дан! св!д-чать про високий ступ!нь м!кробного зас!вання у вних ( 33,31 ) ! в!-кових первородящих ( 36,7% ) перед розродженням пор!вняно з контрольною трупов ( 16,52 ). При безпосередньому вивченн! м!кроб!оло-г!чного статусу в!дм!чено переважання асоц1ац!б золотистого стаф!ло-кока ( 13,2 ! 13,2% ),кишково¥ палички ( 10,0 ! 6,7% ) з хлам!д!я--.

ми ( 10,0 1 13,2Х ) та м!коплазмами ( 10,0 1 6,7Х ). Достов1рк1сть р1зииць залехно в1д використовувано! проф!лактично! методики тут не спостер1галося. Надал1,у першу добу,установлено б!льи високий р1венъ м1кробного зас1вання,особливо у в1кових первородящих (56,6Х) пор1вняно з »ними (43,31) та контрольною групоп (33,32). М1сцеве застосування комплексного препарату ентеросгельамокс1клаву дозволило суттево знизити «1кробне зас1ваиня порохнини матки ухе до треть! доби п!сляоперац1йного пер1оду. Це п!дтверхуеться поодинокими випадками д1агностування золотистого стаф1локока 1 хлам1д!й у тре-т1й 1 п'ят!й трупах ( по 1-2 спостерехення ) пор1вияно з другою 1 четвертою ( 33,3 1 40,ОХ випадк1в висхвання патогенних м1кроорга-н1зм1в ),при числ1 асоц1ац1й на одну бактер1онос1йку в!дпов1дно 1,4-1,5. Бактер1олог1чн1 досл1дяення на сьому добу п!сля операцИ повн1стю п!дтвердили зазначен1 законом1рност1.

0тхе,отриман1 бактер!олог1чн1 дан1 св1дчать про висо-хий ступ1нь м1кробиого зас1вання у »них 1 в1кових первородящих ще до розродхения. Це мохна пов'язати.на наш погляд,з1 значням р1внем ген1тально! патологИ .запального генезу це до ваг1тност1. В п1сля-операц1йному пер1од1 загальиоприйнят1 проф1лактичи1 заходи не дозволили суттеао пол1ппити м1кроценоз порохнини матки. М1сцеве зас-тосування комплексного препарату ентеросгельамокс1клаву спрняло суттевону знихенню к1льк!сних та як1сних показник1в м!кроб1олог1ч-ного статусу,що,прнродно,позначилось 1 на кл1н1чному переб1гу п1с-ляоперац1йного пер1оду.

У патогенеэ1 гн1йно-запальних ускяаднень п1сля абдо-м1нального розродження пров1дну роль в!дводять стану системного й м!сцевого 1мун1тету,в1дм1чаючи високу ефективн1сть цих показник1в у прогнозуванН1 та д1агностиц1 даних ускяаднень ( В.Н.Веседин и соавт.,1986; Ю.П.Вдовиченко,1991; П.П.Вдовиченко и соавт.,1996 ). До розродження в периферччн1й кров1 в1дм1чалося достов1рне зб1ль-оення ливе показника НСТ-тесту нейтроф1л!в до 24,5 + 1,4Х (Р<0,05) 1 26,2 + 1,9Х ( Р< 0,05 ) у юних 1 в!кових первородящих. У перау добу було отримано аналог1чн1 дан1,а на третю - констатовано досто-в1рне зб1львення цього показника ливе при використанн! загально-прийнятих проф!лактичних заход1в: друга група - до 24,5 + 2,IX ( Р< 0,05 ), четверта - до 25,2 + 1,7Х ( Р<0,05 ). НА сьому добу достов1рн! р!зниц1 були повн!стю в1дсутн! ( Р>0,05 ).

На в!дм!ну в1д цього.у лох!ях на першу добу п1сляопера-ц1йного пер1оду спостер!галися б!льш значн1 эм1ни. Вирахалися вони достов1рним зб!льшенням числа НСТ-позитивних нейтроф!л1в до 32,4 + 2,IX ( Р ¿0,05 ) 1 34,5 + 3,0% ( Р<0,05 ),1х фагоцитарного числа - до 69,5 + 3,П ( Р< 0,05 ) I 70,7 + 3,31 ( Р<0,05 ), а такох !ндексу - до 4,1 + 0,2 уи.од. ( Р< 0,05 ) I 4,6 + 0,5 ум.од. ( Р< 0,05 ). Пор1вняльний анал1э показав в1дсутн1сть досто-в1риих зм1н залехно в!д використовувано! проф!лактично! методики до цього терм!ну ( Р> 0,05 ). Застосування комплексного препарату ентеросгельанокс1клаву дозволило нормал!зувати вс1 показыики фагоцитозу до третього дня п!сля кесарева розтину,причому,як у »них, так 1 у в1кових первородящих ( Р>0,05 ). При використанн1 загаль-ноприйнятих проф1лактнчних заход1в зм!ни,характеры! для першоХ до-бн.мали м!сце 1 на третю. Досл!дхення,проведен! на сьоиу добу п!с-ля операц!Х,показали наявн1сть деструктивних зм!н з боку фагоцитозу в лох!ях х1нок другоХ ! четвертой труп ( Р< 0,05 ) та в!дсут-н!сть таких у трет!й ! п'ят!й трупах ( Р>0,05 ).

Таким чином,як показали наш! досл!дхення,операц!я кесарева розтину част!ше проводиться у »них ! в!кових первородящих. При цьому,в ус1х випадках основннм показаниям до неХ е аномал!! иологово! д!яльност! на фои1 допологового в!дт1кання навколоплодо-внх вод та неефективното пологовикликання. Кр!м того,у в!кових первородящих звергае увагу висока частота сукупност! в!дносних по-казань в 1нтересах плода та прогресуючоХ внутр!шньоутробноХ г1пок-с!Х,а у юннх - кл!н!чно вузького таза. Найважлнв1аим питаниям у внр!шенн! цих проблем е висока частота п!сляоперац!йних гн!йно-запальних ускладнень у первородящих в!ком до 18 ! помад 30 рок!в, яка е в 2 рази вищою пор!вняно з такою у х!нок в1ком в1д 19 до 29 рок!в. Проф!лактика !нфекц!йних ускладнень у »них 1 в!кових первородящих, розродхених шляхом операц!Х кесарева розтину,повинна проводитись з урахуванням анамнестичних даних,показник1в фетопла-центарного комплексу,а тако* особливостёй м!кроб!олог!чного й !му-ного статусу як до операц!Х,так 1 в п!сляоперац!йному пер!од!. Використання комплексного препарату ентеросгельамокс!клаву за роз-робленою нами методикою дозволило пол!пшити стан м!кроценозу й фагоцитозу в порохнин! матки,що в к!нцевому п!дсумку сприяло знихён-нп частоти !нфекц!йнкх ускладнень та значному скороченню п!сляопе-рац!йного перебування хворих у стац!онар!.

ВИСНОВКИ

1. Частота операц!Х кесарева розтину у вних первородящих скла-дае 12,0%, 1 основними показникамн до не! е: анонвл!! пологово! д1-яльност1 на фон! дополотовото в!дт!кання навколоплодових вод та неефектнвного пологовикяикаиия ( 38,0% ) 1 кл!н!чно вузький таз

( 16,0% ).

2. Абдом!нальие розродхення проводиться у в1кових первородящих в 35,0% випадк!а з приводу аномал1й пологовоХ д!яльност1 ( 26,0% ), сукупност! в!дносних показань в !нтересах плода ( 20,0% ) та прог-ресуючоХ внутр!иньоутробио! г!покс!Х плода на фон1 фетоплацентарно! недостатност1 ( 15,0% ).

3. Гн!йно-запалы|1 ускляднення п1сля операц!Х кесарева роэтииу у *1нок в!коп понад 30 рок!в складавть 16,0%, а до 18 рок!в - 14,0% спостерехень.

4. Розвиток гн!йно-септичних захворввань у вних 1 в1ковнх первородящих в!дбуваеться на фон! високого р!вня перенесених внутр!в-ньоматкових втручань,ген1тальних 1 екстраген!талъних захворовань запального генезу,значно! частот* фетоплвцентариоХ нёдостатност!,а та-кох за рахунок високого п!кробного зас1вання та декомпенсованих зм!н фагоцитозу в порохнии! натки п!сля кесарева роэтину.

5. М1сцеее викорнстання комплексного препарату ентеросгельанок-с!клаву дозволяе нормал!зувати п1кроценоз 1 стан фагоцитозу в порох-иин1 матки п1сля абдом1нального розродження,до сприяе знихенив час-тоти гм!йно-запальних ускладнень у вних 1 в!хових первородящих ( з 14,0% до 6,7% у вних та з 16,0% до 6,7% у в!кових первородящих ) та эменшити тривал1сть перебування у стац!онар1 на 4-5 койко-дн1в.

СПИСОК ОПУБЙКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦ!!

1. Кесар!в розтия у юних первородящих // Пед1атр!я,акушерство та г!неколог!я. - 1997. - Р 2. - С. 98-99.

( Сп!ваат.: П.М.Баскаков, О.В.Горбунова )

2. Особливост! переб!гу ваг!тност!,полог!в та п1сляпологового пер!оду у юних первородящих,певканок КиХвськоХ облает! // Пед1атр1я, акушерство та г!неколог!я. - 1997. - № 3. - С. 57-58-

( Сп!вавт.'. О.В.Горбунова, А.Ф.Чабапв1л!,М.Е.Яшукевкч,В.С.Яким )

3. Кесар!в розтик у в!кових первородящих // Пед1атр1я,акушерство та г!неколог!я, - 1997. - № 4. - С. 69-70

АН0ТАЦ1Я

Данкович Н.О. Kecaple розтин у »них та в1кових первородящих. - Рукоаис.

Дисертац1я на эдобуття наукового ступеня кандидата' медичних наук за спец1альн1стю 14.01.01 - акушерство та г!неколог1я. - Ки1в-ська мсдична академ1я п1слядиплонно! ocbItii МОЗ УкраХни,КиХв, 1997.

Захищаються 3 науков! прац1,в яких на п1дстав! кл!н!ко-статис-тачних даних остановлено частоту,показания, 1'х структуру та особливос-т1 п1сляоперац1йно! захворюваност! У »них та в1кових первородящих, розродхених шляхом операц!Х кесарева розтину. Це дозволило розробити практичн! рекомендацИ щодо ведения таких хворих за умов ж!ночоХ консультац1¥ та акушерського стац1онару.

Кл1н1ко-лабораторне обстехення 90 первородящих,розродхених аб-дом1нальним шляхом,дозволило астановити особливост1 кл1н1чиого пере-61гу п1сляоперац1Йного пер!оду,м!кроб!олог!чного статусу та н!сцевого 1мун!тету,а також ix взаемозв'язок. Це дозволило розробити нову методику проф1лактики п1сляоперац1йних 1нфекц1йних ускладнень у юних 1 в1кових первородящих на основ! м1сцевого використання комплексного препарату ентеросгельамокс!клаву.

Клпчов! слова: он! первородящ1,в!ков1 первородящ1,кесар1в роз-тин ,гн1йно-запальн! ускладнення,ентеросгель,амокс1клав,проф1лактика.

АННОТАЦИЯ

Данкович H.A. Кесарево сечение у юных и возрастных первородящих. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Киевская медицинская академия последипломного образования МОЗ Украины, Киев,1997.

Защищаются 3 научные работы,в которых на основе клинико-ста-тнстических данных установлена частота,показания,их структура и особенности послеоперационной заболеваемости у юных и возрастных первородящих, родоразреаённых путём операции кесарева сечения. Это позволило разработать практические рекомендации по ведении этих больных в условиях женской консультации и акушерского стационара.

Клинико-лабораторное обследование 90 первородящих,родоразрешён-

ных абдоминальным путём,позволило установить особенности клинического течения послеоперационного периода,микробиологического статуса и местного иммунитета,а также их взаимосвязь. Это позволило разработать новую методику профилактики послеоперационных инфекционных осложнений у юных и возрастных первородящих на основе использования комплексного препарата энтеросгельамоксиклава.

Ключевые слова: юные первородящие,возрастные первородящие, кесарево сечение,гнойно-воспалительные осложнения,энтеросгель,амок-сиклав,профилактика.

SUMMARY

Dankovich N.A. Cesarean section in young and aged primiparas. Manuscript of thesis for a candidates degree of medical sciences in speciality 14.01.01 - obstetrics and gynecology. Kiev Medical akademy for Post-Graduate Education of Ministry of Health of Ukraine , Kiev, 1997 .

3 scientific works are defended in which the frequency, indications,their structure and peculiarities of postoperative morbidity in young and aged primiparas after delivery by operation of cesarean section have been established on the grounds of clinicos-tatistical data. It has permitted to work our practical recommendations about the management of these patients under the conditions of womens consultation and obstetric hospital.

The clinicolaboratory examination of 90 primiparas after delivery by abdominal way has allowed to establish the peculiarities of clinical course of postoperative period,microbiological status and local immunity as well as their interrelation. It has enabled to develop a new method of prophylaxis of postoperative infectious complications in young and aged primiparas on the grounds of local application of combined preparation enterosgelamoxiclav.

Key words: young primiparas,aged primiparas,ceserean section,pyo-inflammatory complications,enterosge1,amoxiclav,prophylaxis.

Пщписано до друку 29.10.97 (Ирма "В1ПОЛ"