Автореферат и диссертация по медицине (14.03.04) на тему:Изменение реактивности сосудов при старении, развитии экспериментального атеросклероза и сахарного диабета

Сс

г ^

1нститут геронтолог!? АМН Укра?ни

На правах рукопису

Сикало Шна Володимир1вна

ЗМ1НИ СУДИНЮ1 РЕАКГШНОСГ! ПРИ СГАР1НН1, РОЗВИГКУ ЕКСПЕРШЕНГАЛЬНОГО АТЕРОСКЛЕРОЗУ 1 ЦУКР0В0Г0 Д1АБЕГУ

14.03.04 - нормальна фтзгологтя

Автореферат

дисертащ! на здобуття наунового етупеня кандидата б!ологгших наук

КИГВ - 1996

Дисертавдею е рукопис

Робота виконана б 1нститут1 геронтолог!! АМН УкраХни

HayKOBi кергвники

доктор медичних наук академик HAH i АМН УкраУни, прс ФРОЛЬКЮ Володимир BeHiaMiHOE

доктор медичних наук НУЛЬЧИЦЬКШ Олег Константинов

Офхщйнх опоненти

доктор 01олог1чних наук професор AHEKCESBA 1рина Мико

доктор медичних наук НЕЩЕРЕГ Олександр Павлович

Проввдна орган1зацхя

1нститут кардхологх! iu. акад. Н.Д. Стражеско АМН Укра1ни

Захист вздбудеться

1996 рок

на засвданн1 слещалдзовано* Вчено* ради Д50.15.01 при 1нститу геронтолог1Е АМН УкраГни: 254II4, Ки1в-П4, вул. Вишгородська,

3 дисертацкю можна ознайомитися у бхблхотец1 1нституту геронтолог!! АМН УкраЗГни.

Автореферат роз топаний " '// " jggg року.

Вчений секретер спец1ал1зовано! Вчено! ради '^Х? кандидат медичних наук ~ Потапенко Р.1.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть проблеми. В останШ десятир!ччя досягнут! вагом1 ус-iXH у внвченн! механ!зм1в регуляцП сулинного тонусу, рол! у цьому ранспорту кальШю, гуанозинмонофосфату, ендотел1ю (Базилик О.В., эрштейн С. А. , 1989; Сагач В.Ф. та 1н.. 1994; Шуба М. Ф. та 1н., 1994; oloviev А. I. et al., 1991). Проте bIkobi зм1ни регуляцП судинного онусу не привернули ще належно! уваги досл1дник1в. Разом з тим, як 1домо, зрушення судинного тонусу можуть бути одн1ею з причин порушен-я функцП кровооб1гу при стар1нн1 та розвитку'bIkoboi патологи, biomo, що при стар1нн1 Ютотно зм1нюеться характер вазоактивних реакц1й а р1зн1 ф1з1олог1чно активн1 речовини (ФАР). При цьому оц1нка реакЩй удин на р1зн1 ФАР з bIkom е неоднозначною - одн1 автори виявляють 1двищення констрикторно! активност! судинно! ст1нки, 1нш1 - не знахо-ять н1яких в1кових в1дм1нностей у розвитков! вазоактивних реакц1й ФролькЮ В.В. та 1н., 1984; Koga Т. etal., 1988; Toda N., 1991). ■м1ни судинно! реактивност! е одн1ею з причин зрушень судинного тону-;у, вони створюють передумови для розвитку патологИ (Фрольк1с В.В. та н.. 1984; ФролькЮ В. В.. 1989; Winkelmann В. R. etal., 1992; Feingold :.R. , 1992). Разом з тим, неясно, що е першопричиною, "пусковым" меха-цзмом прогресування в3.кових порушень гемодинам1ки. Враховуючи дан1 )станн1х дослшень (Фрольк1с В.В. та 1н.. 1993; Nagao Т.. vanhoutte '.М., 1991; Soloviev A.I. etal., 1993), можна припустите, невелика >оль у в1кових зрушеннях гемодинам1ки належить зм1нам мЮцешх меха-ii3MiB регуляцП, пошкодкенню мембран кл1тин 1 пов'язаному з цим поручению ix функц!й.

0станн1м часом особливе значения у регуляцП судинного тонусу i ioro порушень при стар1нн1 i розвитку патологП надаеться ендотел1ю. зск1льки багато ФАР справляють св1й модулюючий вплив на судини, диэчи прямо на гладеныи м'язи (ГМ), а через ендотел1й. Кр1м того, ендо-гелЮцитами синтезуеться Щлий ряд ФАР як вазодилятаторно!, тгчс 1 ва-зоконстрикторно! дП (Сагач В.Ф. та 1н., 1994; Soloviev А. 1. et al., 1991; Moncada S. et al., 1991). Встановлено, що при стар1нн1 иомкоджу-зться ендотелШ, порушуеться його функц!я, зм1нюеться синтез 1 баланс SaKToplB ендотел1ально! природи (ФролькЮ В. В. та 1н.. 1993; Ojritoki .1. et al., 1986; Shlrasaki Y. et al., 1988). що приводить до ролзитку ?1зних патолог1чних процес!в. Разом з там, до цього часу не бу.:о вияс-нэно, як зм!нюеться реактивнЮтъ ГМ судин при цьому, як зм'.;ирсться внесок р1зних механ1зм1в у формування вазоактивно! реакц11 при дП

?13них чинник13.

У з1дпоз1лност1 з сучасними уявленнями. 1снуе нерозривний зв'язс Mis старшням i розвитком атеросклерозу, розвитком дислшопротешем] та атеросклерозом (Фрольк1с В.В. та 1н., 1994). Встановлено. що BiKOE змши концентрацП та сп1вв1дношення р1зних фракц1й л1попроте1н1з :-cpoBi приводять до формування дислШопротешемШ, а останн1, у сзс чергу, приводять до розвитку атеросклерозу (Фрольк1с В. В. та in. 1994; Нов1кова С.M., 1995). Разом з тим, останн1м часом з'явилися ощ ничн1 роботи, де говориться про прямий вплив л1попротеш!в (ЛП) кроЕ на судини (Ведерн1ков Ю. П. та !н., 1988). Це представляе значний ште рес у зв'.язку з тим, що зьйна сп1вв1дношення р1зних фракц1й ЛП у кроЕ е важливим механ1змом розвитку атеросклерозу. Тому уявлялось доц1льш вивчення вшових особливостей дилятаторно! дп р1зних клас1в ЛП на с: динну реактивн1сть, зстановлення механ1зму цих змШ при атеросклероз:

В1домо, що захворювання на цукровий дгабет дуже часто супроводж: -:ться 1стотним пошкодженням судинно! ст1нки; б1льше н1ж у 50% люде; хворих на д1абет, виявляеться артер1альна г1пертенз1я (6ф1мов A.C. ' 1н., 1983; Епштейн О.В.. Булат О.В., 1988). Разом з тим. цукровий д!г 5ет налегать до ряду вхкових патологШ. Тому вважалося доц1льним вш чення зм1н реактивност! судинних ГМ при дп деяких ФАР у дорослих старих тварин при моделюванн! у них цукрового д1абету.

Отже, при розвитку таких в1кових патолоПй, як атеросклероз, цуз ровий д1абет, артер1альна Г1пертенз1я та iH. Ictotho пошкоджуеться с; динна ст1нка, ïï ендотел1альний шар (Christoph S. et al.. 199; Winkelmann В. R. et al., 1992; Feingold К. R. et al.. 1992), змШюеты характер вазоактивних реагацй на pi3Hi ФАР, що циркулюють у кров: Знания конкретних механ1зм1в ïx д11 на гладеньком'язов1 кл1тини (ГМ1 судин, ïx зм1н у старост! може сприяти пошуку речовин. як1 здатш ю регувати реактивнють судин у залежност1 в1д наявних порушень. Toi встановлення вХкових особливостей зм1н судинно! реактивност!. вивчен механ1зм!в И порушень у старост! та при моделюванн! в!ково! патолог мае важливе теоретичне i практичне значения.

Мета досл1дження. Вивчити в!дм1нност1 реакц1й судин на ргзн! Ф та механ!зми ïx дп в npoueci стар1ння. при розвитку експериментальн го атеросклерозу i цукрового д1абету. Встановити роль ендотел!ю у м хан!змах формування зм!н вазоактивних реакцШ зрушень судинно! реа тивност! у старост! та при моделюванн! bIkoboï патологП.

Завдання досл1дження.

1. Вивчити BiKOBi особливостх реакц!! судин на ФАР: норадренал

НА), ацетилхолш (АХ), карсохолт (КХ), н1тропрусид натрхю, !нсул1н 1 :роанал1зувати роль ендотел:ю у механ!змах 1х зпливу на судини.

2. Встановити в1дм1нност! реакцП судин на ФАР констрикторно! та ;илятаторно! д!1 у тварин р1зного в1ку при розвитку у них експеримен-■ального атеросклерозу.

3. Вивчити вплив ЛП р!зно! густини, що вилучен! з кров1 дорослих . старих тварин, а також тзарин з експериментальним атеросклерозом 1 :ров1 людей похилого в1ку з атеросклерозом, на ГМК судин щур1в р1зного ¡1ку.

4. Вивчити в1ков1 особливосп реакцП судин щур1в на ФАР при мо-;елюванн1 у них цукрового д!абету.

Наукова новизна робота. У робот! показано, що у старост! зазо-;онстрикторн1 реакцП перевааають над вазодилятаторними. Встановлено, ю послабления вазодилятаторних реакц1й зумовлене порушенням функцП ;ндотел1ю судин, який здатен синтезувати ендотел1альн1 розслаблююч1 )актори (ЕРФ). Показано, що механ1зм розслаблення судинних ГМ з в1ком [е порушуеться, проте зм1нюаться шляхи реал1зацП судиннорозширюючого гфекту р1зних регуляторних чинник!в.

У старост! та при розвитку експериментального атеросклерозу пос-таблюеться судиннорозширюючий ефект ЛП. Виявлено, що при старшн! у Лльшш м!р1 послаблюеться вазодилятаторний ефект ЛП високо! густини :ЛПВГ). тод1 як при атеросклероз! виразн1ше зменшуеться реамдя судин 1а ЛП низько! та дуже низько! густини (ЛПНГ та ЛПДНГ, вШов!дно). Зажливо в1дзначити, що при експериментальному атеросклероз! спостер1-"■аеться такий же тип зм1н судинно! реактивност1, як 1 при стар1нн1 -тосилення реакцП судин на констрикторн1 речовини, послабления - на 1илятаторн1, у тому числг зменшення чутливост1 судинно! ст1нки старих гварин до ЛП. Оскыьки ЛП в!д1грають важливу роль у розвитку атероск-иерозу, виявлена здатн!сть 1х справляти судиннорозширюючу д1ю ! послабления Ще! здатност1 з в1ком додае нов! уявлення про механ1зми ате-зогенезу. Тобто можна сказати, що розвиток атеросклерозу визначаеться тхльки участи ЛП у пошкодкенн! судинно! ст1нки, але й в1ковим пос-пабленням 1х вазодилятаторно! дП, що може обумовлювати п!двищення хонстрикторно1 аКТИВНОСТ! судинно! СТ1НКИ 1 приводить до зрушень су-цинного тонусу.

Виявлено, що при експериментальному стрептозотоциновому цукровому ц1абет1 вазодилятаторна реакц!я судин на 1нсул1н зменшуеться у дорослих тварин 1 зб!льшуеться у старих у порхвнянн! з в1дпов1дним контролем. Це може бути проявом адаптац!йних механ1зм!в, як! можуть спосте-

р1гатися у старих шур1в в.умовах в1ково1 нестач1 1нсул1ну.

-Практична значим1сть досл!дження. Досл1дження в1кових змш судин них реакц1й, анал!з механ1зм1в д11 ендотелш-залежних та ендотел1й-не залежних вазодилятатор1в обгрунтовуе доц!льн1сть використання у клШ Щ речовин, як1 здатн1 впливати на функщю ендотел1ю. модулюючого су динн1 реакцП, здатн1 в1дновлювати мембрани ендотелхальних кл!тин.

Виявлен1 мехаШзми порушень регуляцП судинно! реактивност! пр розвитку експериментального атеросклерозу та при моделюванн! цукровог д1абету можуть сприяти розвитку нових уявлень про можлив1 шляхи впли ву, проф1лактики та л1кування в1ково! патологи.

Апообатя робота. Матер1али дисертац1йно! роботи допов1дались обговорювались на ХН з'1зд! Укра1нського Ф1з1олог1чного товаристЕ 1м. I.П. Павлова (К21в, . 1994), на симпоз1ум1 "Б1олог1чн1 механ1з^ старшня" (Харк1в, 1994), на II НацЮнальному конгрес1 геронтолог1в 1 гер1атр1в Украши (Ки1в, 1995), на зас1даннях в1дд!лу б1ологИ стари ня 1нституту геронтолог!! АМН Украши (1993, 1994), на зас1даннях лз бораторП ф1з1олог11 1нституту геронтологи АМН Укра1ни (1990-1996).

Структура та об'ем дисертацП. Дисертац1я викладена на 134 стс р1нках машинописного тексту 1 складаеться 1з вступу, огляду л1терат^ ри, огшсу метод1в дослШення, трьох розд1л1в власних досл1джень, зар лючення та висновк1в. Список використаних л1тературних джерел м3.стш 285 найменувань. У дисертацП 7 таблиць та 17 рисунк1в.

Публ1каиП. За темою дисертацП опубл1ковано И роб!т.

Основн! положения, що виносяться на захист.

1. При стар1нн1 зм1ниеться реакц!я ГМК судин на ФАР - посилюютьс вазоконстрикторн1 реакцП 1 послаблюються вазодилятаторн!. Послаблен! вазодилятаторних реакц1й пов'язане з порушенням функцП ендотели який приймае участь у 1х.зд!йсненн1. При цьому сам механ1зм розсла( лення ГМ судин. який реал!зуеться, як в1домо. через цГМФ 1 блока; шлях1в надходження кальц1ю, з в1ком не зм1нюеться.

2. При стар1нн1 1 розвитков! експериментального атеросклеро; зм1нюеться д1я ЛП р1зно! густини на ГМК судин. При стар1нн1 у б1льш: м1р1 послаблюеться вазодилятаторний ефект ЛПВГ, а при експериментал; ному атеросклероз! - ЛПНГ та ЛПДНГ. Поряд з цим зменшуеться чутлив1с само1 судинно! ст1нки до вс1х фракц1й ЛП.

3. При експериментальному атеросклероз! у дорослих 1 старих кр< л1в р1зко посилюються вазоконстрикторн! реакцП 1 послаблюються ваз< дилятаторн1, що зумовлене порушенням функцП ендотел1ю. У старих тв; рин га зм1ни б!льше виражень

4. При экспериментальному цукрозому д1абет! у дорослих' 1 старих ур1в показники. як1 характеризують процеси скорочення 1 розслаблення М судин. зм1нюються по-р1зному: у дорослих тварин з д1абетом збыьшу-ться реакц!я судин на НА 1 зменшуеться 1х розслаблення на 1нсул1н, од1 як у старих, навпаки, у дослших тварин реакШя на НА була меняю у пор!внянн! з контролем, а на 1нсул1н - б1льшою.

5. Порушення м1сцевих механ!зм1в регуляцП реактивност! судин 'бумовлюе функц1онально-метабол1чн1 зрушення у ГМК судин, зм!ни судин-:о1 реактивност! у старост! та при розвитку в1ково! патологи.

Особистий внесок дисертанта у розробку наукових результата, шо шосяться на захист. Автором дисертатйно! робота особисто розроблено фограму та методолог1ю досл1джень, виконано ус1 ф!з1олог1чн! та 6Ю-:1м1чн1 методики. самост1йно проведено обчислення та анал1з усього от-)иманого матер1алу, сформульован1 положения та висновки роботи.

МАТЕРIАЛИ ТА МЕТОЛИ ДОСЛШЕННЯ

Досл1дження проведен! на дорослих (8-10 м1с) та старих (24-26 Не) щурах л1нП В1стар 1 на дорослих (1,0-1,5 року) та старих (4-5 )ок1в) кролях породи Шиншила. Тварини утримувались в умовах з1вар!:о [нституту геронтологи АМН Укра!ни.

Скоротливу здатн1сть !зольованого сегменту грудинно! аорти тварин цосл1джували за модиф1кованою методикою Б,]оПп еь а1. (1978). Розра-кунки зм1н тон1чно! напруги ГМ !зольованих сегмент1в грудинно! аорти гварин проводились як в абсолютних одиницях (мН) - сила скорочення, гак 1 у в1дносних - для вазодилятаторних реакгцй - у % в1д заданого р1вня активованих НА сегмент!в. Для вивчення судинно! реактивност! ви-користовували ЛП, вилучен1 з кров1 щур1в р1зного в1ку, з кров1 крол1в з експериментальним атеросклерозом, а також з кров1 практично здорових ! хворих на атеросклероз людей похилого в1ку. Р1зн1 фракцП ЛП (ЛПВГ. ЛПНГ, ЛПДНГ) отримували методом препаративного ультрацентрифугування у град1ент1 нЦльносп МаВг (Шмов А. Н. та 1н., 1980). В одержаних ЛП визначали вм!ст б!лку (МагкюеП М. е1 а1.. 1978). загального холестерину (Кейтс М., 1975). фосфолШд1В (БуапЬо^ А., ЗуепегсЬоХш Ь.. 1961) п1сля попередньо! 1х екстракцП (МагктеН М. а1., 1975).

Експериментальний атеросклероз у крол!в моделювали за допомогою тривалого навантаження холестерином. Холестерин вводили тваринам за допомогою зонду кояний день на протяз! 3-х м!сяц!в з розрахунку 0,25 г холестерину на 1 кг ваги тварини у 10%-ному розчшй олП.

Експериментальний 1нсул1н-залежний цукровий д1абет у дорослих 1

старих inypiB викликали шляхом внутр!шньочеревного введения стрептоз тоцину у доз1 60 мг\кг живо! ваги (Титюк Т.Г. та iH., 1990). PiBe глкжози у кров! визначали за кольоровою реакШею з орто-толу!дин (Колб В.Г.. Камишников B.C., 1976).

BiporlflHicTb результате досл1джень ощновали за t-KpHTepieM Ст: юдента.

0CH0BHI РЕЗУЛЬТАТА РОБОТИ

BIkobI особливост! впливу деяких вазоактивних •речовин на судини.

Для сп1вставлення в1кових особливостей вазоактивних реакц!й бу. використан1 вазоконстрикторн! та вазодилятаторн! речовини - НА, А КХ, 1нсул1н, д!я яких на ГМК судин реал1зуеться через ендотел1й-зале: Hi та ендотел1й-незалежн1 механ1зми. Особливе значения мае вивчен реакцП судин на нхтропрусид натр1ю, оск1льки останн1й, на в1дм1ну в АХ, КХ, е ендотелш-незалежним агентом 1 здатний в1дщеплювати N0, як прямо д!е на ГМ судин. Усе це дало можлив1сть детально проанал1зува особливост1 зм1ни механ1зм1в скорочення 1 розслаблення ГМ судин п стар1нн1 1 розвитковЗ. зчеплених 1з ним патолог1й.

Проведен1 досл!дження показали, що чутлив1сть 1зольованих сегме: т1в грудинно! аорти дорослих 1 старих щур1в до НА не в1др1зняеться складае ю нмоль,• а амшцтуда скорочення в!рог1дно б1льша у стар: тварин у nopiBHHHHi з дорослими (Рис. 1).

В1домо, що д1я НА на судини не опосередкована ендотелХем. Разом тим,- Шсля видалення ендотел1ю ампл1туда скорочення судинних препар т1в на НА зменшувалась як у дорослих, так 1 у старих щур!в. Це мо: пояснюватись послаблениям синтезу фосфо1нозитолу, який приймае учас у реал1зац11 процесу скорочення судинних ГМ при д1х НА, а утворен фосфо1нозитолу, у свою чергу, активуеться ендотелШом, який синтез еться ендотел!ем. П1сля видалення ендотел!ю, природньо, зменшуеть утворення ендотел1ну. Проте вазоконстрикторна реагадя на НА п1сля в далення ендотел!ю залишаеться все одно в!рог1дно б1ль'шою у старих щ р1в у пор1внянн! з дорослими.

Судинорозширююча-д1я-АХ опосередкована ендотел1ем 1 реал!зуеть завдяки вид!ленню ендотел!овдтами ЕРФ, що являе собою оксид азоту (N 1 д1е на ГМК судин, викликаючи 1х розслаблення (Furchgott R.F., 198 Ignarro L.J., Kadavltz P.J., 1985). Проведен! досл!дження показали, у дорослих щур!в АХ викликае дозозалежне розслаблення попередньо акт

Рис. I. Ría норадреналпг/ на реактивмсть гладеньких м' да i п 1вольоваиого сегменту грудинно! аорти дорослих /I/ i старих /2/ mypie э штактним /сущльда. jiihíh/ i видаленим /штрихова лпия/ ецдотед:ем.

По coi абсцис - ксшцентрац1я норадренал1ну ty С, моль/л/; по oci ординат - сила опорочения судинного сешенту /F , мЦ/.

14 12 10 1 8 6

I_I_I <1 ■ I ■ 1

Рик. 2. Д]я ацстилхсипну на реактившсть гладеньких ы'яэ^в актмвованого ноуадрегсиином гзольованого сетенту груднмюу аорти дорослих /1/ 1 старих /2/ щур1в. По осI абсцис - концентравдя ацетилхолхну моль/л/;

по ост ординат - розелабдешл судинного сегменту в % в!д вихадного р!вня НА-контрактури, який прийнався за 100 %.

- 10 -

вованих НА к1льцевих препаратов грудинно! аорти (Рис. 2).

У старих тварин реакцП ГМ грудинно! аорти ка АХ.були неоднозна1; н1. В одних випадках АХ викликав дозозалежне розслаблення судинни препарат1в, проте амшитуда його була в!рог1дно меншою у пор1внянн! 1 дорослими щурами (Рис. 2). В 1нших випадках розслаблення ка АХ аС взагал! "В'Шутне/ або замЮть нього з'являеться скорочення, яке пр максимально концентрацП АХ (10 мкмоль) зм1нюеться розслабленням. Ви далення ендотел1ального шару у препарат1в грудинно! аорти однозначн зм1нювало реакц1ю на АХ у дорослих 1 старих щур1в - розслаблення вИ сутне, а зам!сть нього з'являеться скорочення, що пШверджуе участ Е?Ф - N0, який синтезуеться ендотел1ем, у зд1йсненн1 судинкорозширюк ч;1 д11 АХ.

При застосуванн1 ендотел1й-незалежного агента 1нсул1ну спостер! ганся розвиток дозозалежного розслаблення 1зольованих сегменттв гр^ динко! аорти дорослих 1 старих щур1в. Амшитуда розслаблення судиннк сегмент1в старих щур!в на 1нсул1н була в1рог1дно меншою у пор1внянн! дсрэслими тваринами.

Сл1д в1дзначити, що вазодилятаторний ефект 1нсул1ну може бут обновлений як пасивним виходом 1он1в кал1ю з ГМК, так 1 активацк Ыа.К-АТФази, тобто розвитком г1перполяризаШ1 ГМК судин. Кр1м тоге оуло пока?ако, що у розвитку ПперполяризацП у ыитиьах р!зпОГО ты певке значения може мати синтез спец!альних б1лкових регулятор1в ста>: плазматичних мембран, названих В. В. Фрольк1сом 1нверторами (Фрольк! В.В., 1992). У спец1альн1й серп досл1д1в було вивчено вплив 2-ам1нс п1ридину (блокатор К-канал1в), оуаба!ну (блокатор Иа,К-АТФази) та а* тиномЩину Д (блокатора етапу транскрипцП процесу б!осинтезу б1лкг на розвиток викликаного 1нсул1н0м розслаблення судинних препарат1в дс рослих 1 старих щур1в (Рис. 3). Результата них.дослШв показали, и 2-ам1ноп1ридин у дорослих тварин блокував вазодилятаторну реакц!ю т 1нсул1н на 73 Ж, а у старих - на 68 % (Р<0,05). Б1льш виражен! в1 даш ноет! блокади 1нсул1нового розслаблення препарат1в грудинно! аорти дс рослих 1 старих щур1в виявлялись при застосуванн! оуаба!ну. Так, у дс рослих.щур!в ауаба1н-блокував -реакцхю- суданного-еегменту- на-1нсул1н г 74 Ж. а у старих - лише на 20 %. Отже, -у'старост! в1дбуваеться перс розшшл внеску разних механ!зм!в,- що приймають участь у розвитку ре акцП розслаблення судин на !нсул!н. Застосування актиномИшну Д щл водило до блокади !нсул!нового розслаблення судинних сегмент1в у дс рослих.щур1в на 74 ,%. а у..старих,- .на .69. % (Р<0.05).. Де свШить .щ те, що у розвитку 1нсул!нового розслаблення судинних препарат1в дорос

JE

m S

■n к

О, I &

a s u О» * с s О, сз

Еч О U О

са

ч о о ft о 1=1

СО

сч

I-1-Г-

Q

О о H ® о

о

о

<0

о ю

о

о

СО

о

Oí

ta

X со s

Í>

S >Ï

fr. s

9» S о er

(Я -м

2

зч о

О X

® s s S

E03

ai <й eh

л 4

о &

ж о Je

г*?

I

•M

a

о . я

со

Ci

СП

я \

ai

s >=

и X

ÍU

ü и и Ю -w

5 >, R

Я O >j

со

<ч - я

чэ \ <в

ON 3

ч \ с,

и ID

ГО >! О

О К

В, g О

о s о с, а, в

О -M Я

Р s

о

з'Г Pi

со

о ^

. о о> я

J.n

<-'¡ rs CT«

я

<D

ч я чэ Я <о га с; m о >î со о о

С.. !

о.

- 12 -

лих 1 старих Д1ур1в певне значения мае синтез 1нвертор1в.

Особливе значения мають результата дослШв з застосуванням н1т-ропрускду натр1ю. Це особливо ц1каво у зв'язку з тим, що н1тропруси! натр1ю е джерелом N0, який д1е безпосередньо на ГМ судин. викликаюч* !х розслаблення 1 обминаючи при цьому ендотел1й. Показано, що н3.троп-русид натр1ю у концентрац1ях в1д 10 нмоль до 1 мкмоль викликае дозоза-лежне розслаблення попередньо активованих НА 1зольованих сегмента грудинно! аорти щур1в р1зного в1ку. Ия реакц1я в1рог1дно не в1др!зня-еться у дорослих 1 старих тварин, тобто вазодилятаторна д1я н1тропру-сиду натр!ю з в1ком не зм1нюеться.

Таким чином, у процес! стар1ння посилюються вазоконстрикторн1 ре-акцп. а вазодилятаторн! послаблюються. Так, НА у старих тварин виклл-кав значно б1льше виражене скорочення судинних препарат1в у пор1внянн: з дорослими. тод1 як розслаблення сегмент1в грудинно! аорти при дП А1 у старих щур!в було значно меншим, н!ж у дорослих. Сл!д в1дзначити, щ< у ряд1 зипадк1в розслаблення судинних сегмент!в старих щур!в на к) взагал1 було в1дсутне 1 зам1сть нього з'являлось скорочення. Це пояс-нветься тим. шо при прямш дП АХ на ГМК судин в1н зв'язуеться з хол!-нсрецепторами !х плазматичних мембран, що приводить до скорочення судинних ГМ. Скорочення судинних сегмент1в дорослих ! старих щур1в пр; д!! АХ спостер!галось ! п1сля видалення ендотелИо. що п1дтверджу< участь останнього у зд1йсненн1 вазодилятаторно! дп АХ та !нших ФАР. Под!бну реакцИо судин на АХ при експериментальному видаленн! ендотели спостер1гали й !нш1 досл!дники (Кова Т. ег а1., 1988). Разом з тим, результата дослШв !з застосуванням н1тропрусиду натргю св!дчать пр( те, що в старост! сам мехашзм розслаблення судинних ГМ, що реал!зу-еться через цГМФ та блокаду шлях1в надходження кальц!ю у ГМК, практично не зм1нюеться. Реактя судин на ендогел!й-незалежну дно !нсул1ну : в1ком зменшуеться, що, напевно, обумовлено зм1ною сп!вв1дношення р!з-них механ1зм!в, як! визначають розслаблення судин при дН !нсул1ну Отже, при стар!нн1 по-р!зному зм!нюються р1зн! механ1зми, що приймают: участь в реал1зац11 процесу розслаблення судин 1 вазоактивних реамц] взагал!, що приводить до порушення м!сцевих механ1зм1в регуляцП су динного тонусу ! може створювати передумови для розвитку в!ково! су динно! патолог!I.

Зм!ни судинно! реактивност! у дорослих 1 старих тварин при моделюванн! у них атеросклерозу.

1снуе немало даних про зм!ни реактивност! судин при атеросклеро

1, як у тварин. так i у людей (Фрсльк1с В.В.. 1989; Сагач В.Ф. та н., 1994; Galle J.. 1991; FolkowB., Svanborg Л.,■1993). Звертае на ебе увагу. що роботи по экспериментальному атеросклерозу викснан1 го- ■ :овним чином на дорослих тзаринах. У той же час атеросклероз част:ше ■озвиваеться у старост!. Тому для анал1зу мошшвих зм!н судинно! реак-tibhoctí уявлялось важливим вивчення механ!зм1в И порушення у npoueci тар1ння та при розвитков! экспериментального атеросклерозу.

Проведен! досл1дження показали, що у старих крол!в чутлиз1сть су-ин до норадренал1ну на порядок вища. н1ж у дорослих. Сила скоротливо! leaKUii сегмент1в грудинно! аорти на НА в!рог!дно бглыпа у старих кроив у nopiBHflHHi i3 дорослими (табл. 1). Kdím того, у старих крол1з у [ор1внянн! з дорослими 3iporiflHO зб1льшуеться як сила скорочення су-мнного сегменту на НА. так i тривал1сть зростання скорочення, а швид-:icTb зростання скорочення в!рог1дно зменшуеться. Ступ1нь розслаблення .зольованих сегмент!в грудинно! аорти при дП КХ в1рог!дно менша у ;тарих тварин у пор!внянн1 з дорослими (табл. 2). Тривал1сть розвитку юзслаблення íctotho не в!др1зняеться у дорослих i старих крол1в, тод1 [к швидкють розвитку розслаблення у старих тварин в1рог1дно менша у lopiBHflHHi з дорослими. Под!бн1 законом1рност! виявляються при розвитку експериментального атеросклерозу у дорослих i старих крол1в. Так. гри моделюванн1 атеросклерозу також спостер!гаеться зб1льшення сили жорочення- судинних препарат!в дорослих i старих кролав при дП НА i ¡меншення швидкост! зростання сили скорочення, тод! як тривал1сть фостання скорочення■значимо не в!др1зняеться в!д контролю в обох bí-:ових трупах (табл. 1). Вазодилятаторна реакц!я на КХ як у дорослих. :ак i у старих крол1в з експериментальним атеросклерозом BiporiuHo !енша у пор1внянн1 з контрольними тваринами, причому ц1 зм1ни були Цльше виражен! у старих тварин (табл. 2). У той же час тривалгсть юзвитку розслаблення судинних сегмент1в при дП КХ у дорослих i стали крол1в з експериментальним атеросклерозом в!рог!дно не в1др!зня-:ться В1Д контролю (табл. 2). Тим не менше, зм!ни судинно! реактивное-' при моделюванн! атеросклерозу за ступеней вираженост1 под1бн1 до гих, як! виявляються у вазоактивних реамдях.при стар1нн!. Сл1д в!дз-гачити, що. як в!домо, крол! не хвор!ють на спонтанний атеросклероз, fe дивлячись на це, моделювання у дорослих крол!в атеросклерозу приво-шть до такого типу-змш еудинно! реактивност1, який властивий старому зрган!змов1. Це свШить про те, що на piBHi регуляцП судинного тону-:у, скоротливих властивостей судинно! ст!нки при cTapiHHi i атеросклероз! "спрацьовують" под!бн1 механ!зми.

?айл:;ш 1.

Осясгп! параметр!-! сксроченкя 1есльова1:ого сегменту грудинно! аорт:: дорослих 1 старих крсдхз пря експеримектальисму атеросклероз! :пд вшизом цорадренгл!ну (ОД шфюль)

' Контроль | Атеросклероз

Покаегшк ;-----:-------------

I Доросли | Стар! | Доросл! I Старь

Сила скорочення,

мН 12,С0±0,37 18,7010,25« 14,3010,48 20,30+0,34«

Тр:;вал1сть роз-г'лтлу скорочення. хе 19.75-il.il 23,00+1, 3* 27,0013,36 24,00x4,98«

!!!31Щк1с.гь г-рос-такня скорочення, :.:Н\кб' 0,61+0,03 0,38+0,03* 0,53+0,03 0,43+0,02»

Пркмз.тка. *,» - В1дтнност1 мхж дорослими 1 старими кролями статистачно з1рог!дн1 (Р<0,05).

Таблица 2.

Осноенх параметри розслаблення норадреналнюЕо! контрактури Хзольованого сегменту грудинно! аорти дорослих 1 старих крол!в при експериментальному атеросклероз! п!д вшшвом карбохолхну (1 мкмоль)

! Контроль | Атеросклероз

Показник |-:-

| Доросл1 1 Стар1 | Доросл1 | Стар!

Сила розслаблення, мН -6,15*0,55 -3,20±0,38* -4,30±0,27 -2,60+0,33»

Тривалхстъ розвитку розслаблення, хв 14,29±1,78 16,00±1,63 10,?2±2,12 10,00±1,94

ШвидкЛсть розвитку розслаблення, мН\хв 0,34±0,05 0,19±0,03* 0,28+0,08 0Г26+0,07

Приттка. *,« - ВЦмшкост! м1ж дорослими ! старими кролями статистично вхрогйдн! (Р<0,05).

- 15 -

Вазоактивна.-- я!я ЛП при стар!нн! та экспериментальному .атеросклероз!.

Розвиток атеросклерозу зизначаеться як в!ковими зм1нами регуляцП оудинного тонусу, так 1.зм1нами при стар!нн! BMiCTy i сп!вв1дношекня pi3HHx клас!в ЛП - дисл!попроте!нем!ями. В1домо. що одн1ею 1з головних причин розвитку атеросклерозу е накопичення ЛПНГ та ЛПДНГ у судинн1й ctíhuí (Кл1мов А. Н., Нагорнев В. А., 1984; Ross R., 1979; Tasak.1 Н. et al., 1994). Разом з там, ЛП можуть також прямо впливати на тонус су-динно! cTiHKH, а саме - вони справляють зиражену судиннорозширюючу

Д!ю.

Проведен! дослШення показали, що bmíct ЛПВГ та ЛПНГ у кров! до-рослих i старих тварин в1рог!дно не в!др1зняеться. Разом з тим, у кро-si старих щур!в в!рог!дно збйьшуеться (на 27 %) вм!ст атерогенно! фракцП ЛП - ЛПДНГ. Отже, . у щур1в, яким властива видова стИШсть до розвитку спонтанного i экспериментального атеросклерозу, bíkobí зм!ни зм!сту ЛП все-таки мають дейкий атерогенний характер. KpiM того, у старост! спостер1гаеться зм!на структури ЛП, ix лШдного складу. Так, у ЛПВГ старих щур!в знижуеться bmíct фосфол!п!д!в i зростае р!вень запального холестерину. внасл!док чого змениуеться величина фосфолШ-ди/загальний холестерин ! фосфол!п!ди/зв'язаний холестерин. Досить ймов!рно, що под!бн! зм!ни л!п!дного складу ЛПВГ можуть приводите до порушення ix властивостей як вазоактивних речовин. KpiM того, зм1на властивостей ЛП може бути .пов'язана ,! з,.в.!к0.8ими. .змшами ,1х .алодротез~ нового спектру (Фрольк!с В. В. та !н., 1994; Нов1кова С.М.. 1995).

Для вивчення впливу ЛП на реактивн!сть судинно! ст!нки нами було проведено 3 серП досл!д1в: 1) вплив ЛП. вилучених !з кров! дорослих i старих ¡yypiB, на реактивн!сть сегмент!в грудинно! аорти mypiB р1зного в!ку; 2) .вплив. ЛП. ...вилунених ia KpoBi !нтактних крол!в i крол!в, як! на протяз! 3-х м!сяц!в отримували з хжею холестерин, на реактивн!сть судинних сегмент!в дорослих щур1в: 3) вплив ЛП, вилучених i3 кров1 практично здорових ! хворих,на.атеройклерох людей похилого в!ку, на реактивн!сть судинних сегмент!в дорослих щур!в. Проведен! дослШення показали, що ус! -фракцП ЛП кров! -дорослих 1-старих-1дур!в -справляють виражений вазодилятаторний ефект (Рис. 4). Звертае на себе увагу те. що у старих niypiB розслаблення судинного сегменту при д!1 ЛП було bí-рог!дно меншим, н1ж у дорослих, причому найб1льш виражене ослабления вазодилятаторно! реакцп спостер1гаеться при дп ЛПВГ. Це узгоджуеться з даними про bíkobí ..зм!ни !х лШдного складу. ...... . .-. .

При вивчекк! впливу на судинну ст1нку ЛП, вилучених i3 Kpoei кро-

3 2 1

Рис. 4. Дилятаторна реакщя активованого норадреналгном /10 мкы хзольованого сешенту грудинно! аорти дорослих i старих щурхв г дх! р1зних фракщй лтаопроте!н1в, вилучених Í3 кров i тварин pía ного BÍKy.

По oci абсдис - концентрация лхполротетнзв /-¿&-С, иг боку/мл nil/; по oci ординат - стугинь зниження напруги гладеньких м'яе судинного сешенту в % ввд вихвдного ргвня НЛ-контрактури.

А: сущльна Л1нхя - судини дорослих щурхв, ЛП дорослих щурхв;

штрихова Л1нхя - судини старих щурib, ЛП старих щурхв. Б: сушльна лхнхя - судини дорослих щур1В, ЛП старих щур*в» штрихова л!Н1я - судини старих щур!в» ЛП дорослих щурхв.

л1в з експериментальним атеросклерозом, а також i3 кров! людей похило-го BiKy з атеросклерозом, також було виявлено зменшення ix вазодилята-торного ефекту в пор!знянн1 з ЛП, вилученими з кров1 !нтактних тварин i практично здорових людей. Cjiia вШначити, що при атеросклерозi бхльш виражено послаблюсться судиннорозшрююча д1я ЛГ1НГ та ЛПДНГ. Встановлене послабления вазодилятаторного ефекту ЛП у старост!, а також при розвитку экспериментального i спонтанного атеросклерозу може пояснюватися як bíkobhmh змшами чутливост! само! судинно!^ ctíhkh до цих речовин, так i 3mího¡o з bIkom íx бъткового та л!п!дного складу.

Таким чином, у процес! стар1ння. а також при розвитку атеросклерозу знижуеться вазодилятаторний ефект ЛП. Можна припустите, що це може бути одним з фактор1в, як! визначають Шдвшцення судинного тонусу як при CTapiHHl, так ! при атеросклероз!. KpiM того, при стар!нн1 зменшуеться чутлив1сть само! судинно! ctíhkh до ЛП. Весь цей комплекс 3MiH може вШгравати велику роль у вг-швих зрушеннях судинного тонусу.

Зм!ни судинно! реактивност! у дорослих i стаоих' luypiB при моделюванн1 .цукрового д!абету. При цукровому д!абет1. частота якого blporuho зростае з bíkom. також виявляються íctothí пошкодження ендотел1ю судин. розвиваеться артер!альна Ппертенз1я, 'атеросклероз та його прояви (6ф1мов A.C.. 1983; Епщтейн е. В., Булат О.В., 1988; Altan V.M. et al., 1989). Вияви-лось, що при розвитку експериментального цукрового д!абету у старих щур!в в1рог!дно зб1льшуеться сила скоротливо! реакц!! !зольованого сегменту грудинно! аорта при дП НА у пор!внянн! з контролем. У той же час. вазодилятаторна реакЩя на 1нсул!н у цих тварин в1рог!дно б!льша у пор!внянн1 з контрольними. тод! як у дорослих водив цього не спосте-р1гаеться. Це можна пояснити тим, що у старих тварин взагал! cnocTepi-гаеться 1нсул1нова нестача i вони у певн1й Mipi адаптован! до пору-шень, як! розвиваються при цукровому д!абет!. Ймов1рно, окр1м судинних порушень у старих тварин при розвитку експериментального цукрового д!-абету мобШзуються i деяк! пристосувальн! механ!зми. У дорослих щур1в цього не спостер1гаеться. '

Таким чином, при розвитку експериментального цукрового д!абету у дорослих i старих щур1в неоднаково зм!нзеться метабол1зм i функЩя су-диннно! ctíhkh, про що св!дчать р!зноспрямован! зрушення судинних ре-

акЩй на ФАР при моделюванн! цукрового д!абету у тварин р!зного в!ку.

* * *

Таким чином, у процес1 стар1ння зм1нюеться реактивн1сть судин пр. д11 ФАР - НА. АХ, КХ, 1нсул!ну - П1двищуеться констрикторна активн1ст судинно! ст1нки 1 послаблюеться дилятаторна. Разом з тим, пор1внянн: реакц1й судин на АХ 1 н!тропрусид натр1ю дозволяе припустити, що старост1 пошкоджуеться не сам механ1зм розслаблення судинних ГМ, а в! кове послабления вазодилятаторних реакц!й пов'язане з порушенням функ цП ендотелИо, послаблениям синтезу ЕРФ. Под1бн1 законом1рност! спос тер1гаються 1 при моделюванн1 атеросклерозу 1 цукрового д1абету. Роз виток атеросклерозу, як в!домо, приводить до виражено! дислШопроте! немп та дисапол1попроте1немП. Зм1ни судинно! реактивност! при експе риментальному атеросклероз! св!дчать як про зм1ни чутливост1 само! су динно! ст1нки до ФАР, так 1 про послабления прямого впливу ЛП на суди ни. При експериментальному атеросклероз!, як ! при стар1нн1, спостер1 гаеться зб!льшення внеску вазоконстрикторних реакЩй 1 зменшення вазо дилятаторних у формування судинного тонусу, що може бути одн1ею з при чин його Шдвищення, розвитку в1ково! патолог!!. Взагал1, зм1ни судин но! реактивност! як при стар1нн1, так ! при розвитку експериментально го атеросклерозу 1 цукрового д!абету мають схожий характер ! багато чому пов'язан! з порушенням функцП ендотелт Разом з тим, порушенк судинно! реактивност! в старост! пов'язане не т!льки з порушення функцЩ! ендотел1ю, але й !з змшою ! перерозпод1лом внеску р!зних ме хан1зм1в, за участю яких зд!йснюються процеси скорочення ! розслаблен ня судинних ГМ. Це приводить до порушення м1сцевих механ1зм1в регуля Щ! судинного тонусу у старост!, що створюе передумови для його В1кс вих зрушень, порушення гемодинам1ки ! розвитку судинно! патологИ.

ВИСНОВКИ

1. У старост! посилюеться вазоконстрикторна реаыця на НА 1 пос лаблюються вазодилятаторн1 реакц1! на АХ, КХ, !нсул!н. При д!! АХ I деендотел!зован1 судинн! препарата розслаблення не розвиваеться. а зг м!сть нього з'являеться скорочення. Це св1дчить про те, що ослаблеш вазодилятаторних реакц!й у старост! може бути обумовлене в1ковим пос кодженням ендотел!ального шару судинно! ст1нки.

2. Блокатор К-канал1в 2-ам!ноп1ридин 1, особливо, блокатс М,К-АТФази оуаба!н у менш!й м1р! блокували !нсул1нове розслаблеш !зольованих сегмент1в грудинно! аорти старих щур1в у пор1внянн1 з д< рослими. Це св1дчить про те, що активн1сть Ма, К-АТФази у старос зменшуеться. Застосування.блокатора етапу транскрипц!! процесу б1осю тезу бШа актином1цина Д приводило до блокади 1нсул1нового розсла^

¡ення судинкпх сегмениз дорослих 1, у мекш1й м!р1, старих щур!в. Тс5-•о у зд1йснекн! вазодилятаторко! реакцп на шсулш пезне значения ма->ть спеШалып пептидн! регулятори стану плазматичних мембран - !нвер-•ори, як1 мають б!льше значения у дорослих тзарин. Стже, ослабления ¡удиннорозширюючо! д11 шсул!ку у старост! обумовлене зм1ною сп1вв1д-юшення р1зних механ1зм!в. як! приймають участь у його зд!йсненн1, що ¡е опосередкован! ендбтэл1ем.

3. Судиннорозширююча д1я н1тропрусиду натр1ю, яка не опосередко-¡ана ендотел1ем, з!рог1дно не вир1зняеться у дорослих ! старих шур!з, Ю св1дчить про те, що здатн1сть судинних гладеньких м'яз!в до розс-таблення у старост! не лорушуеться.

4. Роззиток экспериментального атеросклерозу приводить до послания констрикторно! та послабления дилятаторно! активност! судинно! ;т1нки, що може бути пов'язане з пошкодженням ендотел!ю 1 порушенням ;интезу ендотел1й-залежних регуляторних фактор1в.

5. Л!попроте!ни р!зних клас!в справляють виражену вазодилятаторну Цю у дорослих 1 старих щур1в. У старост! та при моделюванн1 атероск-терозу у дорослих ! старих крол1в послаблюеться судиннорозширююча д!я п1шщроте1н1в кровь Це пов'язано як 1з зм1нами л!п!дкого та б1лкового ;пектр1в ЛП, так 1 з послаблениям чутливосп само! судинно! стшки до дих речовин.

6. При розвитков1 экспериментального стрептозотоцинового цукрово-го д1абету у дорослих 1 старих щур1в посилюеться зазоконстрикторна решил на норадренал!н. При цьому вазодилятаторна реакп1я на !нсул!н тослаблюеться у дорослих тварин 1 посилюеться у старих. Под1бний ефект лри д!абет! може бути обумовлений особливостями судинно! реактивност! з умовах в!кового зниження 1нсул1ново1 забезпеченост1 орган1зму.

7. Зм!ни судинно! реактивност! у старост! та при моделюваши в1-ково! патологИ (атеросклероз, цукровий диабет) мають схожий характер 1 заключаються в посиленн1 вазоконстрикторних ! послабленн! вазодиля-таторних реакц!й. В основ! розвитку цих зрушень лежить порушення ендо-тел1й-залежних м1сцевих механ1зм!в регуляцН судинного тонусу, функЩ-онально-метабол!чн! зрушення при стар1нн1 та розвитков1 в1ково! пато-лог1!.

СПИСОК ОПУБЛ1КОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ПО ТЕМ1 ДИСЕРТАЦП

1. Сыкало К.В. Возрастные особенности реакции гладксмышечных клеток грудной аорты крыс на действие инсулина.//ДАН Украины. - 1993. -N 3. - С. 150-153.

2. Фролькис B.B., Базилюк О.В., Сыкало H.B. Роль эндотелия в воз раотных изменениях реактивности сосудов к действию физиологически ак тивных веществ и гипоксии.//Пробл. старения и долголетия. - 1993. - 3 N2. - С. 83-90.

3. Сыкало Н. В. Влияние атеросклероза на сосудистую реактивност взрослых и старых кроликов.//Пробл. старения и долголетия. - 1994. 4, N 2. - С. 203-212.

4. Сикало Н.В., Базилюк O.B. В1ков1 зм1ни реактивносП судин д дп Ф1з1олог1чно активних речовин 1 ПпоксП та роль у цьому ендоте лхю.//Тез. доп. II Нащонального конгресу геронтолоПв та replaTpi Укра1ни 4-6 жовтня 1994 р., Ки1в. - КИ1В, 1994. - Ч. 2. - С. 560.

5. Сикало Н.В. Вплив л1попроте1д1в, вщЦлених 1з кров1 твари р1зного в1ку, на судинний тонус дорослих i старих щургв.//Тез. доп XIY з'Хзду Укр. ф1з1ол. товариства 1м. 1.П. Павлова. - Ки1в, 1994. С. 344-345.

6. Сикало H.B. BiKOBi особливост! реакцп судин щур1в на д1ю не радренал1ну та 1нсул1ну при розвитку у них експериментального цукровс го д1абету.//Тез. доп. симпоз. "Б1олог1чн1 механ1зми стар1ння" 12-1 травня 1994 р., Харк1в. - Харк1в, 1994. - С. 134.

7. Сыкало Н.В. Изменение сосудистых реакций на действие физиолс гически активных веществ при развитии экспериментального сахарного дг абета у крыс разного возраста.//ДАН Украины. - 1995. - N 6. - С 140-143. . ■

8. Фролькис В.В., Сыкало Н.В., Кульчицкий O.K. и др. Липопротещ крови и их влияние на сосудистый тонус у животных разного возрас та. //ДАН Украины. - 1995. - N 5. - С. 132-136.

Сыкало Н.В. Изменение реактивности сосудов при старении, развит! экспериментального атеросклероза и сахарного диабета.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологическр наук по специальности 14.03.04 - нормальная физиология. Институт ге ронтологии АМН Украины, Киев. 1996.

Защищается 8 научных работ, которые содержат теоретические свед« ния об изменении местных механизмов регуляции сосудистой реактивное« Показано повышение- констрикторной активности сосудистой стенки и ос лабление дилататорной в старости, а также при развитии экспериментал! ного атеросклероза и сахарного диабета, что во многом связано с нар? шением функции эндотелия сосудов. Установлено ослабление вазодилатг торного действия липопротеинов, выделенных из крови старых животных,

■акже из крови взрослых и старых кроликов с экспериментальным атероск-[ерозсм и из кров:: пожилых людей с атеросклерозом. Это обусловлено как вменением чувствительности сосудистой стенки старых животных к липоп-ютеикам. так л изменением их структуры и свойств при старении и раз-:итии атеросклероза.

Sykalo N.V. Vessels reactivity In aging, experimental .therosclerosis and diabetus mellitus.

Dissertation on the scientific degree of Candidate of Biological Sciences, Normal Physiology (14.03.04), Institute of Gerontology of Lcademy of Medical Sciences o:" Ukraine, Kiev, 1996.

8 scientific works concerning the impairment of the mechanisms of ressel reactivity regulation in aging are presented for the defense. :t is shorn that constrictor activity of vessel wall is increased and lllatation is decreased In aging and development of experimental itherosclerosis or diabetus mellitus, which could be connected with ;he impairment of vessel endothelium function. The vasodilatation if feet of lipoproteins from the blood of old animals, as well as from ;he blood of adult and old rabbits or old patients with itherosclerosis is diminished. This may be the result of both decrease )f the sensitivity of vessel wall of old animals or the changes of ;heir structure and properties in aging and development of itherosclerosis.

Ключов! слова: реактивн!сть судин. ендотел1й, стар1ння. атероск-тероз, цукровий д1абет, л1попроте!ни, ф1з1олог1чно активн! речовини.

СР"

Зам. 54 "Формат 60x84/16 Умовн. друк. арк. 1.00 Шдписано до друку 05.04.1996 р. Тираж 100

Ки1вська книжгазва друкарня науковсй' книги. Кшв, Ретина,4-.