Автореферат и диссертация по медицине (14.01.11) на тему:Использование суфана в комплексном лечении острой левожелудочковой недостаточности у больных острым инфарктом миокарда

РГ6 од

^ З ПЙ^ЦІ^АЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. 0.0. БОГОМОЛЬЦЯ

ПРУДКИЙ Ігор Васильович

ІИКОРИСТАННЯ СУФАНУ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ГОСТРОЇ ЛІВОШЛУНОЧКОВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА.

14.01.11 - Кардіологія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ‘1996

Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі госпітальної терапії N 1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця

Науковий керівник -доктор медичних наук, професор Амосова Катерина Миколаївна.

Науковий консультант -доктор медичних наук Гриневич Олександр Йосипович.

Офіційні опоненти:

• академік АМН Укргїни, член кор. НАН України, член.-кор. РАМН, доктор медичних наук, професор Коркушко Олег Васильович доктор медичних наук, професор Солоненко Іван Миколайович

Провідна установа

Український науково-дослідний інститут кардіології ім. МД.Стражеска, МОЗ України, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться “ "________” 1997 р.

о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.01.21.04. при Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця (252004, м. Київ, бульвар Т.ГЛІевченка, 17, аудиторія терапевтичної клініки).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ, вул. Зоологічна 3).

Автореферат розісланий “_____"_____________1996 р.

Вченний секретар спеціалізованої вченної ради доктор медичних наук, професор

г

Боднар П.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Хвороби серцево-судинної системи займають одне із провідних місць серед причин інвалідності та смертності населення. Серед цих захворювань та їх ускладнень особливе значення має гостра лівошлуночкова недостатність (ГЛШН) при гострому інфаркту міокарда (ПМ) (Л.І.Ольбінська та ін., 1986). Летальність таких хворих в декілька разв вища, ніж у інших категорій пацієнтів (М.М.Мазур, 1988;Р.51іа1і, 1992; М.Вгйш, 1993). Незважаючи на досягнуті успіхи в вивченні механізмів розвитку та лікування ГЛШН (К.М.Амосова, 1996; АЛ.Мс СІїіе, 1992), в інтенсивній терапії данної патології є ряд невирішеиих питань, які спонукають до продовження пошуку шляхів оптимізації лікувальних заходів, створенню нових кардіотонічних сполук та вивчення їх ефективності (В.1. Метелиця, 1987; І.І.Сахарчук, 1993; І.С.Чекманта ін., 1988; С.У.Ьеіег, 1986; А.От й аі., 1993).

Відомо, іцо в умовах гіпоксії та ішемії міокарда, які супроводжують більшість серцево-судинних захворювань, суттєво змінюєтся система гліколізу та окислювального фосфорилювання (В.А.Сакс, 1988; Я.В.Леи^ еі аі., 1989). В зв'язку з цим, в нинішній час особливу увагу приділяють дослідженням кардіотонічних ефектів неглікозидних сполучень метаболічного типу дії, зокрема інтермедіаторів циклу Кребса, які здатні зв'язувати тканинне дихання із окислювальним фосфорилюванням та збільшувати енергетичний потенціал ішемізованого міокарда (Р.МеПеіз еі аі., 1990).ІДілеспрямований синтез та вивчення нових оригінальних сполук бурштинової кислоти, які були проведені співробітниками кафедри фармакології НМУ та ХНДІХЕГ, надали можливість виділити найбільш активну - дікалієву сіль 1-сукцин-сі, 1-триптофану або суфан, шо має позитивний інотропний ефект (Н.О.Горчакова, 1986).

Проведені експериментальні дослідження показали, що суфан проявляє кардіотонічну дію, має деякі вазодилятуючі та антиаритмічні якості, здатен обмежувати зону некрозу при тромбозі коронарних судин (Н.О.Горчакова, 1985; О.М.Рощупкіна, 1991; О.Й.Гриневич, 1994). Препарат схваленні! Фармакологічним комітетом Міністерства охорони здоров'я Украіни та знаходиться на ІІ-й фазі клінічних досліджень (протокол N 4, від 23 лютого і 995 р.)

Одержані екиериментальні дані по вивченню властивостей суфану стали підставою для вивчення його терапевтичних властивостей у хворих ГЛШН при Г1М, у яких покращення скоротливої активності міокарда має важливе значення в оптимізації патогенетичного лікування.

Мета роботи .- удосконалення лікування хворих ГЛШН при ГІМ на підставі вивчення впливу включення в комплексну терапію нового кардіотонічного препарату суфан на клінічний перебіг захворювання, стан центральної гемодишіміки та розробка рекомендацій по використанню цього препарату.

Завдання дослідження

1. Вивчити фармакодинаміку суфану та динаміку сироваткової концентрації похідних бурштинової кислоти при одноразовому внутрішньовенному введенні у хворих ГІМ, ускладненим ГЛШН.

2. Визначити клінічну ефективність лікування суфаном та його переносимість у хворих на ГІМ із ГЛШН II класу по Т.Кіїїір -ІКітЬаІІ (1967).

3. Оцінити вплив суфану при його включенні в комплексну терапію таких хворих на скоротливу активність міокарду, систолічну та діастолічну функцію ЛШ та стан легеневої гемодинаміки в порівнянні із традиційною терапією і традиційною терапією в поєднанні з мілдронатом.

з

4. Розробити новий спосіб лікування ГЛШН при Г1М та практичні рекомендації щодо використання суфану в комплексній терапії таких хворих.

Наукова новизна та теоретична цінність роботи. Вперше проведено вивчення фармакодинаміки суфану та динаміки сироваткової концентрації похідних бурштинової кислоти та розроблений новий спосіб оцінки їх вмісту при допомозі газової хроматографії (інформаційний лист N , 1996). Вперше визначені вплив суфану на основні патофізіологічні механізми ГЛШН при ГІМ та клінічна ефективність його включення в комплексну терапію таких хворих, як кардіотонічного препарату із антиангінальними та антиаритмічними властивостями, продемонстрована його первага перед

загальноприйнятим лікуванням та лікуванням зі включенням мілдронату. Розроблений новий ефективний спосіб лікування ГЛШН при ГІМ. Вивчена та доведена безпечність суфану для хворих.

Практична цінність роботи. Виявлено, що клінічна ефективність суфану при ГЛШН II класу по T.K.illip-J.Kimball (1967) базується на його здатності сприяти корекції порушень центральної гемодинаміки таких хворих. Доведена добра переносимість препарату при довгостроковій внутришньовенній інфузії в гострому періоді ЇМ. На підставі цього, та з врахуванням фармакодинаміки суфану та динаміки сироваткової концентрації похідних бурштинової кислоти, розроблені практичні рекомендації по використанню суфану в комплексній терапії ГІМ з помірною ГЛШН, які забезпечують оптимальний клініко-гемодинамічний ефект.

Впровадження результатів досліджень в практику. Практичні рекомендації, що базуються на основних положеннях дисертації, впроваджені до практики роботи відділень кардіологічної реанімації Центральної міської клінічної лікарні м. Київа, Центрального військового госпіталю Міністерства оборони України,

Українського НДІ кардіології ім. М-Д.Стражеска, а також до курсу лекцій та практичних занять зі студентами V та VI курсів на кафедрі госпітальної терапії N 1 Національного медичного університету.

Апробація роботи та публікації. Результати проведених досліджень доповідались на Міжнародному симпозіумі ане-стезіологів та реаніматологів (м.Одеса, 1992), Міжнародних хірургічних днях для молодих вчених (м.Киів, і 993), семінарі "Сучасні аспекти військової медицини" (м.Киів, 1995). За матеріалами дослідження опубліковано 9 робіт, інформаційний лист та отримана пріоритетна довідка на винахід (N ,1996)

Апробація дисертації була проведена на засіданні кафедри госпітальноі терапії N 1, а також на засіданні Апробаційної Ради “Загальні питання терапії" НМУ.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, описання матеріалів та методів дослідження, результатів власних досліджень та їх обговорення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури та додатку. Зміст дисертації викладений на 121 сторінці машинописного тексту. Робота проілюстрована 11 таблицями та 28 рисунками. Показчик літератури містить 205 джерел, з них 89 вітчизняних та 116 зарубіжних.

Основні положення, що виносяться на захист і особистий внесок автора

1. Обгрутування доцільності включення в комплексне лікування ГЛШН II класу при ПМ нового кардіотонічного препарату су-фан.

2. Закономірності впливу суфану на клінічний перебіг ПМ, ускладненого помірною ГЛШН та стан центральної гемодинаміки таких хворих.

3. Обгрунтування методики призначення суфану хворим ПМ з ГЛШН II класу.

В процесі роботи автором самостійно були виконані клінічне та інструментальне обстеження всіх хворих та аналіз результатів лікуваня,

які лягли в основу цієї роботи. Газохроматографічне дослідження вмісту похідних бурштинової кислоти в сироватці були проведені в співробітництві з фахівцями лабораторії газохроматографічних досліджень (зав. в.н.с. Брюзгіна Т.С.) Науково-дослідної лабораторного центру НМУ (зав. проф. Яценко В.П.),

Особисто був проведений аналіз результатів досліджень, на підставі чого були підготовлені до друку всі наукові праці, підготовлена до захисту дана дисертація, а також здійснено впровадження результатів наукових досліджень у роботу відділень кардіологічної реанімації.

ЗМІСТ РОБОТИ Матеріали та методи досліджень. Обстежено 1 ЗО хворих первинним ГІМ з зубцем Q, які були госпіталізовані в перші 12 годин захворювання. Діагноз ГІМ був поставлений в відповідності до критеріїв ВООЗ на підставі характерних клінічних, ЕКГ та ензімологічних даних. У всіх хворих на момент включення в дослідження були в наявності ознаки II класу ГЛШН по Т.КіІІір та J.Kimball (1967). ЗО хворим проводилось вивчення фармакодинаміки та визначення концентрації похідних бурштинової кислоти в сироватці крові кожні 15 хвилин, на протязі 5 годин, після одноразового внутрішньовенного введення суфану в дозі 55-60 мкг/кг/хв. на протязі ЗО хв., згідно рекомендаціям О.Й.Гриневича (1994). Ефективність довгострокового включення суфану в комплексну терапію ГЛШН вивчалось у ЗО хворих (І група), яким на протязі 3-х діб проводилась внутрішньовенна інфузія препарату в дозі 55-60 мкг/кг/хв. (О.Й.Гриневич, 1994).

Контрольну групу (КГ) склали ЗО аналогічних хворих, яким проводилась традиційна терапія, включавша внутрішньовенну інфузію нітрогліцеріна, діуретики, аспірин, бета-адреноблокатори в загальноприйнятих дозах.

Групу порівняння, або далі II группу, склали ЗО хворих, які додатково до стандартизованої терапії отримували мілдронат, як кардіотонік метаболічного типу дії, що добре себе зарекомендував при лікуванні серцевої недосгатньості, та вводився внутрішньовенно струмінно в дозі 0,5 г двічі на добу (фірма "Гріндекс", Латвія).

10 анлогічним хворим проводилась інфузія суфану під контролем інвазивного моніторингу гемодинаміки на протязі 24 годин.

Всі хворі були співставні по віку, статі, локалізації та глибині ГІМ, а також по перебігу захворювання до моменту включення в дослідження та розподілу по групах по мірі надходження в клініку.

Обстеження хворих, крім загальноклінічного, включало сучасні інструментальні неінвазивні (ЕКГ, рентгенографія, доплер-ЕхоКГ) та інвазивні, а також лабораторні методи в динаміці. ЕхоКГ проводилась на ультразвуковому сканері із доплер-блоком "Biomedica SIM 5000-plus" (Італія) з визначенням показників систолічноі та діастолічноі функції лівого шлуночка (ЛШ). При цьому об'ємні показники -кінцеводіастолічний, кінцевосистолічний та ударний об'єм (КДО, КСО, УО) ЛШ в перерахунку на 1 м2 поверхні тіла (КДІ, КСІ, УІ ] розраховували в двомірному режимі по формулі "площа-довжина", а швидкісні (максимальна швидкість раннього та пізнього діастолічногс кровотоку Ve, Va) - в режимі імпульсно-хвильового випромінення, за описаними раніше методиками (К.І.Коритніков та ін. 1990; C.H.Appeltoi et al., 1988). Скоротливу здатність міокарда ЛШ оцінювали по величині фракції викиду (ФВ) та кінцевосистолічном; індексу КСТ/КСО (K.Sagawa, 1981), де КСТ - кінцевосистолічний тиск розраховується по М.В.Костилєву (1993). Кінцеводіастолічний тисі (КДТ) в ЛШ визначали за формулою T.Stork (1989).

Інвазивні методи досліджень включали катетерізацію легенево артерії катетерами типу Swan-Gans з визначенням тиску, а такоя серцевого індексу (СІ) методом термодилюції.

Крім загальноприйнятих біохімічних, проводились спеціальні газохроматографічні дослідження для визначення концентрації бурштинової кислоти в сиворотці крові.

Статистична обробка результатів досліджень виконувалась з використанням критерію непараметричноі статистики и Вілкоксона-Уайта.

Результати власних досліджень та їх обговорення

Як показала оцінка фармакодинаміки суфану, його одноразове внутрішньовенне введення приводило до значного покращення систолічної функції ЛШ зі зменшенням КСІ на 12,1% та збільшенням У1 на 11,9% (р<0,05) внаслідок первинного підвищення скоротливої активності міокарда. Про це свідчило збільшення ФВ рис.1 при незмінних показниках перед- та післянавантаження (КДІ та загального періферійного опору судин - ЗПОС).

Рисунок. І Динаміка фракції' викиду та концентрації похідних бурштинової кислоти

_______ Фракція викиду * - вирогідність різниць р < 0,05

— — Концентрація бурштинової кислоти **-вирогідність різниць р < 0,01

(порівняно з вихідними даними)

Порівняння даних по фармакодинаміці суфана та визначення концентраи похідних бурштинової кислоти в сироватці крові рис.1 показало, и гемодинамічний ефект препарату проявляється з 60-тоі хв. після введены досягає максимального впливу в період з 90-тої по 105-ту хв. ' знижується після 150-тої хв. Таке запізнення гемодинамічного ефек' суфану, мабуть, зв'язано із необхідністю часу для включення йоі складових в цикл Кребса та стабілізації метаболізму ураженого міокарда умовах ГЛШН.

Як показав аналіз клінічного перебігу захворювання, включення суфану в комплексну терапію ГІМ сприяло зникнення ГЛШН у (86,7% в порівнянні із 56,7% в КГ та 70,0% в II групі) та попереджувало ії усугубления. Це, можливо, частково зумовлювало супутній антиангінальний ефект, а також антиаритмічний ефект по відношенню попередження ектопічних шлуночкових порушень ритму, в тому числі фібріляцій шлуночків. Ці клінічні ефекти лікування суфаном, виявлені під час його безперервноі внутрішньовенної інфузії в перші 3 доби ГІМ, зберігалися і в більш пізні терміни госпітального періоду.

28

27

29

зо

-Я--Кг

мл/м2 и/

УІ

25 -

__ Норма — 37,9 + 2,5

23 Н-----------------1---------------1---------------1---------------1

Початкове Через 1д. Через 2д. Через Зд. (До)

Рисунок2. Динаміка середніх величин Ударного індексу (УІ) при курсовому

лікуванні в КГ, 1 та II групах ■ ■ - ■ вірогідність різниць р < 0,05

— — вірогідність різниць р < 0,01 ( між показниками що зрівшоготея)

* - вірогідність різниць р < 0,05 ** - вірогідність різниць р < 0,01 ( порівняно з початком )

(До)

РнсунокЗ .Динаміка середніх величин фракції викиду (а) та КСТ/КСО (б) при курсовому лікуванні в КГ, І та II групах

-------- вірогідність різниш, р < 0,05 * - вірогідність різниць р < 0,05

— — вірогідність різниць р < 0,01 ** - вірогідність різниць р < 0,01

( між показниками шо зрівнюються) ( порівняно з партком )

Клінічна ефективність комплексної терапії ГІМ з включенням суфану по відношенню усунення та запобіганняння усугублення ознак ГЛШН, попередження ангінозного синдрому та ектопічних шлуночкових аритмій перевершує таку при використанні мілдронату.

Суфан добре переносився та не мав серьозних побічних дій. Недивлячись на наявність в складі суфану калію, рівень в плазмі цього іона на протязі 3-х діб лікування істотно не змінювався. Була відсутною і негативна динаміка рутиних показників функції печінки та нирок.

Аналіз стану центральної гемодинаміки показав, що включення суфану в комплексну терапію ГЛШН II класу сприяло помітному підвищенню інотропної функції міокарда. Про це свідчило збільшення УІ рис.2, ФВ рис.За та індекса КСТ/КСО рис.Зб (р<0,01). Останнє не відмічалось в КГ та II групі. Покращення систолічного опорожнення ЛШ при лікуванні суфаном приводило до зменшення його дилятації по даним КС1 рис.4а і КДІ рис.4б та супроводжувалось зниженням ЧСС і подвійного добутку (ПД) - потреби міокарду в кисні (в кінці 3-ї доби, відповідно на 13,3% та 26,9% від початкових величин, р<0,01). Поєднання позитивного інотропного із негативним хронотропним ефектом, можливо, внаслідок зменшення гіперактиваціі симпатикоадреналової системи при покращенні насосної функції серця, являється важливою перевагою суфану перед рядом інших кардіотонічних агентів.

На відміну від суфану, лікування мілдронатом не приводило до змін КДІ, КСТ/КСО та УІ рис.2,3,4, що в поєднанні зі зниженням ЧСС (на 8,7%, р<0,05) сприяло минуючому зниженню СІ на 5% від початкового рівня на 2-гу добу лікування.

Істотний позитивний ефект терапії суфаном впливав і на діастолічну податливість ЛШ, що приводило до більш вираженого зниження КДТ в

а)

б)

60

55

50

45

40

90 -88 -86 -84 -82 -80 78 76 74 72 70

КСІ

мл/м2

Початкове

(До)

-----)-----------------1----------------1

Через 1д. Через 2д. Через Зд.

Початкове Через 1с. Через 2с. Через Зс.

(До)

Рисунок 4. Динаміка середніх величин КДІ (а) та КСІ (б) при курсовому лікуванні в КГ, І та II групах

— ■ ■ - - вірогідність різниць р < 0,05 * - вірогідність різниць р < 0,05

— — вірогідність різниць р < 0,01 **- вірогідність різниць р < 0,01

( між показниками щ зрівнюються) ( порівняно з почкт«>« )

порівнянні із КГ та II групою (відповідно, на 19,1%, 7,9% та 10,1% в кінці 3-і доби, р<0,01 для І групи, р<0,05 для КГ та ІІ-гої). Це сприяло більш значному зниженню показника Уе/Уа в 1-й групі в порівнянні із КГ на 16,1% та на 11,1% відповідно. Така позитивна дія суфану на діастолічне наповнення ЛШ та його податливість може бути зв'язана з покращенням активного розслаблення міокарда внаслідок енергозберігаючого ефекту препарату, а також його антиішемічної дії за рахунок зниження потреби міокарду в кисні.

Як видно із одержаних результатів вплив суфану на скоротливість міокарда, систолічну та діастолічну дисфункцію ЛЖ значно перевищує вплив мілдронату на показники гемодинаміки, що вивчались рис.5. Гемодинамічний ефект починав проявлятись з кінця 2-ї доби та збільшувався в кінці 3-ї доби лікування рис. 2-4, що слід враховувати при призначенні препарата.

НКЛШ ІУРЛШ

Рисунок 5. Динаміка (в %) показників гемодинамікі в КГ, 1 та II гр. за чаї курсового лікування. ЬірогІЗніст» Ь порівнянні Ъ ПОЧАТКОМ^* -р< ^05

кст/ксо кдт/кдо

Рисунок б.Динаміка (в %) показників гемодинамікі за данимі інвазивних методів дослідження на прикінці 1-ої доби лікування суфаном.

За даними інвазивних методів дослідження суфан сприяє помітному

покращенню скоротливої функції як лівого, так і правого шлуночка,

що проявляється в збільшенні їх насосних коефіцієнтів та індексів

ударної роботи рис.6. Це привело до збільшення УІ та зменшення тиску

в легеневій артерії та “легеневих капілярах", а також в центральних

венах. Цей гемодинамічний ефект розвивався в основному, через 18

годин інфузії препарта, зберігаючись до кінця доби. Відзначені нами

істотні (р<0,05-0,01) зменьшення тиску в легеневій артерії, ЦВТ, а

також середній артеріальний тиск та ЗПОС не дозволяє виключити

можливість додаткової вазодилятуючої дії суфану, яка була показана в

експерименті (О.Й.Гриневич, 1994).

Досягнуте в ході лікування зменшення перед- та післянавантаження ЛШ та ЧСС сприяє зниженню потреби міокарда в кисні та попередженню усугубления його ішемічного пошкодження.

(До)

(До)

Рисунок7 .Динаміка середніх величин фракції викиду (а) та КС1(б) при курсовому лікуванні в КГ, І та II групах

------ вірогідність різниць р < 0,05 * - вірогідність різниць р < 0,

------вірогідність різниць р < 0,01 ** - вірогідність різниць р < 0,

( між показниками що зрівнюються) ( порівняно з печмю*» )

Як показав аналіз результатів лікування суфаном у індивідуальних хворих вираженність його позитивного ефекту на систолічну функцію та скоротливу активність міокарда ЛШ була неоднаковою та залежала від початкової глибини цієї дисфункції. Так, у хворих із початково більш низьким (<30%) величинами ФВ (підгрупа 1С, N=16), приріст цього показника в кінці лікування був більше, або дорівнював 25% та був менше 25% у пацієнтів з початковою ФВ рівною, або більшою за 30% (підгрупа 2С, N=14). Більш виражена ефективність суфану в

випадках початково "гіршого" стану кардіогемодинаміки проявлялась також і в зникненні значної різниці між підгрупами 1С та 2С по величинах КДІ ( на 19,7%, р<0,05), КСІ (на 28,5%, р<0,01), а_ також ФВ (13,7%, р<0,05), КСТ/КСО (на 20,2%, р<0,01) рис. 7а,б. В звязку з цим включення суфану в комплексну терапію ГЛШН II класу доцільно у відносно більш важчого контенгенту таких хворих із ФВ нижчою 30%, а також із КДІ більшим за 80 мл/м2, КСІ вищим 60 мл/м2, та КСТ/КСО нижчим 0,9 мм рт.ст./мл.

ВИСНОВКИ

1. Фармакодинаміка суфану при його одноразовому внутрішньовенному введенні хворим з помірною ГЛШН характеризується покращенням систолічної функції ЛШ внаслідок первинного підвищення скорочувальної активності міокарду без суттєвих змін ЧСС. Цей ефект починає проявлятися з 60-тої хв, досягає максимума на 90-105-тій хв та зменьшується після 150-тої хв.

2. Пік фармакологічноі дії суфана у хворих з ГНЛШ запізнюється по відношенню до максимуму сироваткової концентрації похідних бурштинової кислоти, який визначається на 30-тій хв. Повернення концентрації цих продуктів до початкового рівня визначається на 195-тій хв.

3. Включення суфану до комплексної терапії ГІМ з помірною ГЛШН сприяє позитивному впливу на клінічний перебіг захворювання,

сприяючи зменшенню ГЛШН та попередженню її прогресування, що супроводжується антиангінальним та антиаритмічним ефектом. При цьому клінічна ефективність суфану перевершує таку у мілдронату. Суфан добре переноситься та не має істотної побічноі дії.

4. В основі гемодинамічного ефекту суфану при його тривалій ( на протязі 72 год.) безперервній внутрішньовенній інфузії на фоні традиційної терапії ГЛШН лежить покращення насосної функції серця внаслідок підвищення скоротливої властивості міокарду та в меншій мірі збільшенню діастолічної податливості ЛШ. Підвищення роботи та потужності лівого та правого шлуночків супроводжується зменьшенням легеневої гіпертензії, ЦВТ, ЗПОС, ЛАО, а також ЧСС, ще сприяє зниженню потреби міокарду в кисні.

5. Вплив суфану в складі комплексної терапії ГЛШН Не скоротливість міокарду, а також систолічну та діастолічну функцік ЛШ істотно перевищує вплив мілдронату.

6. Гемодинамічний вплив суфану більш вираженний у хворих ГЛШГ

II класу з початково "гіршим" станом скоротливості міокарду т; систолічної функції ЛШ ( ФВ меньше 30%, КДІ більше 80 мл/м2, КС більше 60 мл/м2, КСТ/КСО менше 0,9 мм рт.ст./мл). Він почина проявлятися, в основному, в кінці 2-гої доби інфузії та зростає в кінці З тьоі доби лікування, що дозволяє розглядати препарат як допоміжниі засіб патогенетичного лікування ГЛШН та запобігання її збільшення.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.

1. Для підвищення ефективності лікування хворих ГІМ з помірної ГЛШН (II клас по КіІіір-КітЬаІІ) в традиційну терапію доцільн включати новий неглікозидний несимпатоміметичний кардіотонічнії препарат, який має здатність покращувати клінічний перебі захворювання завдяки покращенню скоротливості міокарду та насоснс функції ЛШ в поєднанні зі зменьшенням потреби в кисні.

м

2. Призначення суфану в доповнення до загальноприйнятої терапії ГЛШН найбільш доцільно у хворих з ФВ < 30%, у яких він має більш виражений гемодинамічний ефект.

3. Введення суфану рекомендується проводити шляхом

внутрішньовенної інфузії зі швидкістю 55'60 мкг/кг/хв на протязі не менше 48-72 годин, під контролем АТ, ЧСС та рівня калію плазми, бажано через центральну вену (пріоритетна довідка N , 1996).

4. Дякуючи негативному хронотропному ефекту та гемоди-намічному розвантаженню ЛШ лікування суфаном сприяє змень-шенню потреби міокарду в кисні, шо дозволяє включати його до комплексної терапії ГЛШН, починаючи з першоі доби ПМ.

5. Приймаючи до уваги те, що до складу суфану входять біологічно-активні речовини, являється небажаним прийом препарату хворими на полівалентну алергію, а токож він не показаний до застосування при вираженій ХНН, гострій атріовентрикулярній блокаді ІІ-ІІІ ступеню, так як до його складу входять іони калію.

СПИСОК РОБІТ, НАДРУКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1 .Особенности лечения больных острым инфарктом миокарда, осложненным сердечной недостаточностью и кардиогенным шоком (соавт. А.Н.Пархоменко, ПАЛазарев и др.)// II Международный конгресс медицины катастроф - тез. докладов, Киев, 1991 т.2,с.65-бб.

2.Перший досвід використання нового кардіотонічного препарату суфану при в комплексному лікуванні гострої лівошлуночкової недостатності у хворих на гострий інфаркт міокарду (співавт. О.Й.Гриневич, ОЛЗ.Потапков, О.В.Моісєев //Актуальні питання

невідкладної допомоги. 1 Українська науково-практична конференція з невідкладноі допомоги. Одеса, 1993. - с. 50.

3.Влияние нового кардиотонического препарата суфан на показатели гемодинамики (по результатам однократного введения), (соавтор А.В.Потапков)//Международные хирургические дни для молодых ученных. - тез. докладов, Киев, 1993, с.119.

4.Гемодинамический эффект применения суфана в лечении застойной сердечной недостаточности (соавтор А.В.Потапков) //Современные проблемы неотложной терапии. - тез. докладов, Киев, 1993, с. 13-16.

5.Вплив комплексної терапії з використанням суфану на перебіг гострого періоду інфаркту міокарда, ускладненого серцевою астмою, (співавтори О.Й.Гриневич, О.В.Мойсеєв та ін.)//Українськ. кардіол. журнал. - 1994. -14. - с.47.

6. Применение суфана у больных ИБС, осложненной застойной сердечной недостаточностью, (соавт. А.И.Гриневич, Е.Н.Амосова и др.) //III наукова конференція асоціації серцево-судинних хірургів України. - тез.доповідей, Київ, 1995, с. 44.

7.Гемодинамические эффекты суфана по результатам пробы с однократным введением, (соавторы А.В.Потапков, А.И.Гриневич и др.] //Современные аспекты военной медицины. - тез. докладов, Киев 1995, с. 275-276.

8.Перший на Україні досвід використання інгібіторів фосфодіастерази при лікуванні гострої лівошлуночковоі недостатності у хворих на гострий інфаркт міокарду.(співавт. К.М.Амосова В.Д.Кудлай та ін.) // VI конгрес СФУЛТ, Одеса, 1996, с. 134.

9.Вплив на клінічний перебіг та гемодинаміку комплексної терапі з використанням суфану у хворих на гострий інфаркт міокарду ускладнений ГЛШН. //Українськ. кардиол. журнал, (додаток) - 1996 с.56.

10. Спосіб лікування гострої серцевої недостатності при гострому інфаркті міокарда, (співавт. ІСМАмосова, О.Й. Гриневич, JIJI. Сидорова та ін.) // заявка на винахід, пріоритетна довідка N . -

Київ,-08.11.1996.

Pmdkiy I.V. 'The Use of Sufan in the Complex Treatmentof acute left ventricular failure in patients after acutemyocardial infarction". National AA.Bogomolets medical university, Kyiv, 1996.

130 patieits with acute left ventricular failure of second class (according to Killip-Kimball classification) resulting from acute Q-wave myocardial infarction were studied. A comparison of Sufan and Mildronat efficiency in the complex treatment of patients with acute left ventricular dysfunction was carried out. It was shown that Sufan had antianginal and antiarrhytmic effect and it had positive influeice on hemodynamics (improvement of left ventricular systolic and diastolic function and increase of myocardial contractility), The degree of the acute left failure was decreased under the influence of Sufan. Results of this study have demonstrated that Sufan had a positive effect on. the clinical course of acute myocardial infarction and the degree of this effect was higher than the effect Mildronat had. Thus, Sufan can be included in the complex treatment of patients with acute myocardial infarction complicated by acute left ventricular failure of the second class.

И.В.Прудкий "Использование суфана в комплексном лечении острой левожелудочковой недостаточности у больных острым инфарктом миокарда". Диссертация на соискание ученной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11. "Кардиология”. Национальный медицинский университет им.

АА.Богомольца г.Киев, 1996.

Обследовано 130 больных острым инфарктом миокарда с зубцом Q, течение которого осложнилось острой левожелуцочковой

недостаточностью II класса (Кі11ір-КітЬа1|. Проводилась сравнительная оценка эфффективности применения суфана и милдраната при включении их в комплексную терапию острой левожелудочковой недостаточности. Полученные результаты свидетельствуют о положительном влиянии суфана на клиническое течение острого инфаркта миокарда - уменьшалась степень остройлевожелудочковой недостаточности, препарат обладает антиишемическим и антиангинальным свойством; на состояние гемодинамики - улучшалась систолическая и диастолическая функция левого желудочка, улучшалась его сократимость, Степень влияния на клиническое течение и состояние гемодинамики у суфана выше чем у милдроната. Суфан может быть включен в комплексную терапию больных с острой левожелудочковой недостаточностью іі класса при остром инфаркте миокарда.

Ключові слова

інфаркт міокарду, гостра лівошлуночкова недостатність, суфан, стан гемодинаміки.

Список скорочень які зустрічаються в тексті ПД - подвійний добуток.

ІУРЛШ - індекс ударної роботи лівого шлуночка. ГУРПШ - індекс ударної роботи правого шлуночка. КДТ - кшпево-даастошчний тиск.

КДО - кінцево-діастолічний об'єм.

КДІ - кінцево -шастошчний індекс.

КСТ - кінцево-систолічний тиск.

КСІ - кінцево-систолічний індекс.

КСО - кінцево-систолічний об'єм.

ЛАО - легенево-артеріальний опір.

ЛШ - лівий шлуночок.

НКЛШ - насосний коефіцієнт лівого шлуночка. НКПШ - насосний коефіцієнт правого шлуночка. ГІМ - гострий інфаркт міокарду.

ГЛШН - гостра лівопшуночкова недостатність. ЗПОС - загально-періферичний опір судин.

CAT - ередній артеріальний тиск.

СІ - серцевий індекс.

CTJIA - систолічний тиск в легеневій артерії.

УІ - ударний індекс.

ЦВТ - центральний венозний тиск.

ФВ - фракція викиду.

Ve/Va - відношення швидкостей раннього та пізнього кровотоків.

ДТЛШ - діастолічний тиск в легеневій артерії. ТЗЛА - тиск заклинювання легеневоі артерії.

ДНПВ - диаметр нижньої полої вени.

Підписано до друку 29.11.96р Тираж 120пр Замовлення №235