Автореферат и диссертация по медицине (14.00.39) на тему:Иммуномодуляторы (иммуноглобулин, тималин, Т-активин, спленин) в комплексном лечении и вторичной профилактике ревматизма с вялым течением

РГб ид

. МІНІСТЕРСТВО ОХОРСШ ЗДРШ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ АЕЙ^ВНМ ОДДОЧЙИЙ УНІВЕРСИТЕТ. ім. акад. О.О.Богомольця .

На правах рукопису

ОЬІВДК Валентина Адамівна .

ішншодаягойї Лмуноілсшін, йишіін, г-жгивін, СПЛЕНІН/ у кшгішснсод лікуванні та втошнйй ПРОФІЛАКТИЦІ РШгІШ&У З В’ЯШІ ііеребігсм

l4.C0.39 - ревматологія

' - . АВТОРЕФЕРАТ - .

даеертаці ї на здобуття туйового ступеня кандидата медичних наук

Робота виконана, в Полтавскому деркав ному медичному стоматологічному інституті Наукові керівники: док.'зр медичних наук,

' професор 10,9г. армаді не ький

кандидат медичних наук, доцент 1.ПЛІагеренчук

Сфіційні опоненти: доктор медичних наук,

- професор Г.І Лисенко

доктор медичних наук : В.м.іедорич .

Провідна установа - Дніпропетровський медичний . • ' . .інститут . -

Захист відбудеться 3 4 1993 р. о ^ ^ годині

на засіданні спеціалізованої вченої рада Д 068.13.02 в У краї не їй ому державному медичному університеті . ім. акад. 0.0.Богомольця /252004, м.Київ, бульвар Шевченка

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Українсміого державного медичного університету ім. акад. 0.0.Богомольця . /мЛиїв, вул. Зоологічна, З/

Автореферат розісланий £ О ^ддз рв .

Вчений секретар •

спеціалізованої ради . -

доктор медичних Н8ук і професор ПЛ Боднар

£ЙШІ£А ХЛРЖГЕН4СТИКА РСЕСГИ.

ГУП. НеїБЕКаюЧИ на К&Я2 КІСТЬ системі’. КОКПЛЄЕС-

•:огг, лі «у ваша та. вторинно * профілактики рзвултизму, частота ре-з:і;:взр::ЕиНг;я та пов’язані о нею втрати працездатності sa-.i¡:сіються вкосгкшк. Рггпзрсюдзєні от ь ретрат кзму складає 6,62 /за лаккк гЕЄ-praa-fOCTÍ/ та 10,17 /за еенимк епідеміологічних досліджень/ на 1000 дорослих та С,3 ка 100С дітей /Ьрброзольская З.А., 1S?1; Каоокзва В .А. к соазі’., 1991/. Ревматизм та ревматичні най: серця склала»?! одну 5 голсвшяс причин інвалідності серед серцево-пулнкккх захворювань j н.;іл до 50 років та палигіаеться нзЯчасті-пос прк-чіікоп смерті від сег.цезо—судинних залворвзань у еіцг до 40 рокі? /БОСЗ, 1979; Дзяк Г.Б., Кринаковская И.И., 1982; духовііая C.J1., 197Є; ЗзерєваК.й. г.-еоавт., 1935/.

Нш-á з Україні, як і в більшості країн світу, діез система • пр~сілактш:и ревматизму, оскозу якої енледакгь біцилін та нестерс-їдкі протизапальні засоби /Насонова В .А., Саеранский А .Зі., Ееневс— лекская Л.И., 1984/. Але дані останніх років сЕідчать про те, tjo бідаліно-мєрікемєгаогь’а профілактика ve завжди ефективна у попередженні репидязів ревматизму /Анохин Б.Н.,’Нерпова Н.ІГ., Кугнешв А.!'., 1965; Балабан С.Л., Балашова Д.К., 19ВС/. Причини кееіектка-ності бііяі.’.ііжірсиілаїстішя полягшгь перп за все у збільшені частоті; Е’гаого та безперергшрецкдкзувчого перебігу ревматизму /Ак-сакетчяа Г.Е., Горяеа Ю.А., 198Q; БердккулоЕ Х.Б., Еазаров к.'І,, :?£5: ГумйаїОЕ Н.Б. и еоазт., 1965/, нерегулярному проведенні про-тгоеїд*Рівного лікування /Миндлик Я.А., Краєва Г.К., О:рцоїа J:.€., 1Ь£7/, пбільпеккі частоті*, гяеіав стрептококу, нечутлігеиг де похідні»: пеніциліну /Вулфовкч КВ., Красилькккоза O.A., Констькгккза І’.Д., 19?С/. Б’ялоперебігаючий ревматизм е особлявои іаркос імук:— патології, при якій порушення імунітету зкпередааеть імунологічні

- З -

зміни в організмі /Нестеров А.И., 1373/. У розвитку або рецидиві хвороби голову роль вірі грає відсутні сть або послаблення іменної активності організму до ревматичної інфекції. Характер імунних порушень при, рев мат и мі свідчить про те, що основна терапія ревматизму повинна базуватись на імуномодоляції.

Біцилінопрофілактика має деякі негативні сторони, серед яких -висока алергізуюча дія антибіотиків /Вишневская Ы.В., 1981; Гордон L.sö., 19С6; Дзяк Г.В., Крьиановская И.И., 1962; Ьестеров А.К., 1973; Смирнова Р.В., Бобков В.A., Година Р.Б., 19Є6/, виникнення стійких до похідних пеніциліну штамів мікроорганізмів /Красильникова O.A., Вульфович Ю.В-, 1965/, імунодепресивна дія антибіотиків /Караев З.О., 1978; Плецистый Д.Ф., Аверьянова Л.іі., 1975/.

Тому е актуальним пошук алнтернативних методів лікування в’ялопе-ребігаючого ревматизму та його .вторинної профілактики.

Мета і задачі дослідження. Метою нашої роботи була олгимі за-ція методів комплексного лікування та вторинної профілактики ревматизма з в’ялим перебігом на основі вивчення та наукового обгрунтування використання препаратів тимусу - тималіну та т-активі^, спленіну, а такой антибактеріальних властивостей часнику.

Для досягнення мети були поставлені такі задачі -

1. Дослідити ефективність використання у комплексі лікування ревматизму/ з в’ялим перебігом та його вторинній профілактиці препаратів тимусу - тималіну та т-акгивіц/ у сполученні з несте-роїдним протизапальним препаратом бутадіоном, імуноглобуліном та антибіотиком, підібраним з урахуванням чутливості мікропори зіву .

2. Дослідити ефективність використання спленіну у комплексі лікування та вторинній профілактиці ревматизму з в*явим перебігом у сполученні з бутадіоном, ікуноглобуліном та антибіотиком, пірібрашім з урахуванням чутливості кокової мікрофлори зіву.

3. Вивчити ефективність включения до комплексу протиревматичного лікування часнику як антибактеріального засобу та його вплив на хронічну носоглэточну інфекцію у порівнянні з застосуванням антибіотиків.

Наукова новизна. Вперше виявлено ефентивд ст ь використання препаратів тимусу - гимадіну та т-актив і ну і препарату спленіну у комплексному лікуванні ревматизму з в’ялим перебігом та його ато-, ринній профілактиці. Встановлено вплив тимаяіну та т-активі ну на зростання кількості Т-лімфоцитів у хворих на ревматизм. Встановлено вплив спленіну на зменшення кількості З-лімфоцитіз та зростання імуноглсбулі нів класу М у хворих на регматизм-

Вперше до елі да єно ефективність часнику як засобу антибактеріальної терапії при комплексному лікуванні ревматизму з в’ялим перебігша та його вторинній профілактиці . Встановлено вплив використання часнику на зменшення числа носі їв гемолітичного стрептококу. Одержана позитивну динаміку імунологічних показників /зростання кількості Г-лімфоцитіз та імуноглсбулі ну класу М/ при заміні антибіотиків часником.

Практична цінність роботи. Результати дослідження дозволили обгрунтувати та рекомендувати для практики ефективні методи комплексного лікування ревматизму та його вторинної профілактики з використанням імуномодулягорів /тималіну, т-активіну, спленіну/ у сполученні з імуноглсбуліном, бутадіоном та антибіотиком, підібраним з урахуванням чутливості кокової мікрофлори зіву, а також часнику як засобу санащї хронічної зогнщезої йссоглоточної інфекції у сполученні з бутадіоном та імуноглобуліном.

Запропоновані методи вторинної профілактики ревматизму дозволили скоротити втрати працездатності, пов’язай з рецидивами рев-

матизму, гострими респіраторними захворюваннями /ГРЗ/ та ангінами у спостерігавшій групі хворих у 3,3 рази. -

Впровадження результатів дослідження в практику. Запропоновані методи комплексного лікування ревматизму з. в’ялим перебігом та його вторинної профілактики впровадеені у ревматологічному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні ім. Скліфосовського, Полтавській міській лікарні Я 5, у поліклінічному відділенні Полтавської міської лікарні / 1, у медично-санітарній частиш виробничого об’єднання "Лтава" м. Полтави.

Основні положення, які виносяться на захист. •

1. Використання препаратів тимусу - тималіну та т-активіну, а також спленіну у комплексному лікуванні та вторинній профілактиці ревматизму з в’яшш перебігом значно прискорює нормалізацію імунного стану та підвищує ефективність профілактичного лікування.

‘ 2. При проведенні вторинної профілактики ревматизму в разі

алергії до антибіотиків, ефективних по відношенню до патогенної кокової мікрофлори зіву , також при відсутності хронічних вогнищ інфекції» допустимо заміняти антибіотики аувашим часнику у комплексі з. і ну но глобуліном та бутадіоном. .

Апробадія роботи. Основні положення дисертації доповідались на республіканській науково-практичній конференції "Немедикаментоз-ні методи лікування у клініці внутрішніх хвороб" /м. Харків, 195' 1 р./, на- засіданнях Полтавського товариства терапевтів та ревматологів, на підсумкових конференціях Полтавського державного медичного стоматологічного інституту /1589 - 1992 рр./. ,

Публікації-. За матеріалами-дисертації надруковано 12 наукових праць. , '

Ортууктурз та об’єм дисертантї. Дисертація складається з всту-цу, огляду літератури, присвяченого сучасному стану питання про

профілактику ревматизму. Окремі роздали присвячено власним дослідженням, обмірковували) результатів. Є заключения, висновки, практичні рекомендації. Текст викладено ка 4^0 сторінках машинопису, .Едосергація ілюстрована ЗО таблицями. Список літератури налічу в 352 назви робіт, з них 289 російсько- та україномовних, 63 - іноземних авторів. , .

ЗЙСТ РОБОТИ. .

Матеріал та методи послістгекня. У відповідності з метою до-слідаення під нашим спостереженнда знаходилось 170 хворих на ревматизм, з них чоловіків -20 /11,8 %/,.жінок - 150 /88,2 %j. Тривалість захворювання у 60,б % хворих складала від 1 до 10 років, у

8,8 % - менше, ніж 1 рік, у 30,6 % - більше 11 років. Всі хворі працездатного віку і . - , ;

. Ревматизм діагностовано згідно- з криг ері ага АНА /19Ф/.У хода дослі-двення ретельно вивчали скарга, об’єктивний стан хворих, температуру тіла, загальні аналізи крові та сечі» серомукоїди сироватки крові./Дарений Э.Г., 1957/, реакцію на С^еактивний протеїн /Воробьева АЛ., 1957/, протеїноіраму з визначенням класів імуно-глобулінів A, G ,И / Manchmi С. etoL.t 1965/, ыаст Т- та В-дімфо-цитів /Борисова AJÍ., Чередеев A.H.« Петров Р.В., 1982/, реакцію бластної трансформації лімфоцитів /BcchHirson K.t 1953; ^Григорьева К.П., Копедян И.И., 1972; Копзсова Л.С., Черцупеико 0.6.« 2ST78/, а також мікробцу флору зіву та XI властивості.

До початку спостереження 164 хворих перебували на диспансерному обліку у групі неактивного ревматизму. 6 захворіли вперта. Ураження клапанного апарату серця мали 54,7 % хворих. Переважали вади мітрального клапана, вони виявлені у 91,6 % хворях. Ознаки недостаностх кровообігу першого ступеня /за класифікацію K4v» Отражеско та Б.X.Василенко/ махи 11,8 % хворих, Л ступеня - 6,2 %

хворих:, лрокі«щ осередкк інфекції пали 74,0 % хворих, з них У стадії загострення - 20,0 %. Сімейна схильність до ревматизму виявлена у 22,0 Se хЕоркх, перевяяко з кагеринського боку, іілертічіа реакції на похідні пещіліліку кали 12.5 % хворих.

У 10* хьорого .¡»явлено негкткЕкй рєвиьтиаі!,.у 69 - активний

р0йі'уі(2ТіїЗМ MZ Ж AícUt ЬгірГ*0 СТуПСНЯ.

льорі на кеаіїтивніїіі реЕкс.ткзи під час всього періоду спостережень не tóója: скарг, пр’-тамаш-кх. активізації ревматичного процесу, у кк не прогресувало захворювання, звукова симігсог.агика з боку серця замикалась стабільною, дані інгтрумєнт£льга>:, лабвраторкче-та іку-иологічких досліде он.ь ке свіжіли про реактпвацію ревматизму.

Група хворих на актканиЛ. раз^а:чіи була неоднорідне» і поділялась, на дзі підгруп’,:. Періса підгрупа налічувала 36 хворих. Вони самостійно звертались до лікаря із скаргами, притаманними активному ревматичному процесу і мали характерні зміні: клініко-імунологічних показників. Аруга підгрупа налічувала 32 хворих, гкі самостійно до лікаря не звергались, але при активному обст^енні та ретельному уточненні скарг та клі ні ко-іьіу нологічнпх показників у них констатували реактивацію в’нлоперебігаючого ревматизму з мінімальними

ознаками актив нооті /Ррищж 1-Й., и еоавт., 1373/•

~ . *

,Мя проведення профілактичного лікування хворі були розподільні на чотири груш;. Псраа група /30 хЕоркх/ була контрольною і одержувала базисне лікування, же складалось з прийому бутадіон по 0,15 г три« та добу, трьома семиденними курсами s двома семиденними перервами, імуноглобулінупо 6,0мл внутрішньок’язово один раз на три дщ п'ятикратно та аигкбі отшга, лі дібраноЯ» S урахуванням чутливості до нього кокової мікрофлори зіву у середній добовій до-еі на протязі Ю днів . .

¿руга група налічувала 47 хворих, які у комплексі з базисним

. - 8 -

лікуванням, що поаністо повторювало лікування першої групи у співпадаючих дозах, одержували препарати тимусу. Група поділялась ка дві підгрупи: П "а" - 23 хворих, які одержували тималін по >0 мг, та П"б" - 24 хворих, які одержували т-актив і н по 1,0 мл; препарати призначали підшкірно у періпі 5 днів лікування. ■

До третьої групи увійшли 33 хворих, вони одержували спленін по 2,0 мл у перші 10 днів лікування у комплексі з базисними препарат ами. ■

До четвертої групи увійиш ЄО хворих. До комплексу їх лікування на залучався антибіотик, його було замінено зуванням часнику по 7,0 г цодня двічі на добу у сполученні з бутадіоном та іму-ноглсбулі ком.

Курси профілактичного лікування проводились сезонно, пєснззо та восени, а такси після гострих ангін, грипу, ГРЗ та загострення хронічної вогнищевої імЬекції. '

РЕЗУЛЬТАТИ ДССЛІДЙІННЯ ТА ЇХ СЕМІНССБШНВД.

Усі хворі на активний ревматизм скарзились на зниження працездатності, роздратованість, потіння, підвищену стомлюй«сть,' порушення сну. Більша частина хворих активним ревматизмом з виразними клінічними про ягами /75,0 %/ та з мінімальними клінічними проявами /Є0,0 %J мали болі у серці, а паче: колючі - 20,3 %, ниючі - 52,2 %, стискуючі - 20,3 % хворих. Перебої у діяльності серця турбували 44,4 % хворих з виразними ознаками активності та

59,3 % хворих з мінімальними ознаками активності в’ялопео¿біган-чого ревматизму. Перебої турбували хворих переважно після фізичного навантаження, яке раніше звичайно добре переносилось. Болі у ",у-глсбах перед переміною г,огоди відчували всі хворі активним ревмаагі:-змом. Скарги у хворих на активний ревматизм' з виразними ознаками ■зідрізнялись від скарг у хворих з мінімальними клінічними ознакам*!

більшою виразністю. Хворі на в'ялоперебігаючий ревматизм з мінімальними ознаками активності своє незрузання пояснювали переміною погода, метеокесприятдивимк днями, не пов’язуючи ПІДВИЩвну метеочугливість а реактиваціею ревматичного процесу. Після проведення протиревматичного лікування у хворих зникали скарги і підвищена ьіетеочутливість.

У більшості хворих, які знаходились під нашим спостереженням, /94,7 %/, швидкість осідання еритроцитів /ІІіОЕ/ не перевищувала 15 ш за годину і лише у 5,3 % складала 16 - 25 мм. Середні значення ШОЕ не відрізнялись в залежності від активності ревматизму. У хворих неактивним ревматизмом не зустрічалась ареактивна /1-3 ш/ ШОЕ та 1П0Е виїца, ніж 15 чи за год. У хворих з мінімальними ознаками активності в’ялоперебігаючого ревматизму ареактивна ШОЕ зустрічалась у 2,4 рази частіше, а прискорена ІІІОЕ у 1,8 рази рідше, ніж у хворих з виразними ознаками активності. Наші дані про характер ШОЕ у хворих на ревматизм співпадають з даними літератури /Грицш А.И., Чуакика В.Т., ІДигельский В.И., 1286; Насонова В.А., Максакова Е.Н., Болотина А.Ю., 1977/ і свідчать про те, що при визначенні активності в'ялоперебігаючого ревматизму слід враховувати не ті ліки прискорену, & й уповільнену ШОЕ.

. У ході профілактичного лікування хворих 1 - 1У груп середні показники ШОЕ еуттеео не змінились /до лікування - 8,83+0,75 -9,01+0,19 ш, після лікування - 8,15+0,32 - 8,74+0,24 ыы/. Однак, після лікування не зустрічалась ареактивна ШОЕ та лише у двох хворих збереглась ШОЕ вица, ніж 15 им за год.

Відсутність розбіжностей у динаміці ШОЕ у хворих 1, П, /підгрупах "а" та "б"/ та Ш груп свідчить про те, що динаміка ШОЕ не залезала від включення до комплексу лікування препаратів тимусу та спленіну.

вість до антибіотиків значно відрізнялась у різних '¿тамі в мікроор-ганізиів. Тая, чутливими до пеніциліну були 77,0 % виділених ша-мів гемолітичного стрептококу та 66,0 % штамів стафілококу. Низькою виявилась чутливість до тетрацикліну, вона складала 22,0 для гемолітичного стрептококу та 13,0 % дяя стафілококу.

Досліряєно динаміку мікробної флори зіву у хворих на ревматизм в залежності від характеру антибактеріальної терапії /антибіотик або часник/. До лікування кількість носіїв мікрофлори не відрізнялась і дорівнювала у першій групі 90,5 %, у групі -

84.2 %. Після лікування кількість носіїв зменшилась відповідно

до 61,9 % у першій групі і 62,2 % у 1У гоупі; таким чином, динаміка загальної кількості носіїв кокової мікрофлори зіву не залеаала від характеру антибактеріальної терапії.

Кількість носіїв гемолітичного стрептококу до початку ліку-^ - • вання складала у перцій групі 31,8 %, у 1У групі - £8,9 Після

лікування зона зменшилась у хворих 1 групи у 1,3 рази і склала

26.3 %, а у хворих 1У групи - у 2,1 рази і склала 13,5 %. Отаге, лікування з використанням часнику було більш ефективним по відношенню до носіїв гемолітичного стрептококу і сприяло зменшенню їх кількості у більшому ступені, нія антибіотикотерапія.

. Ступінь забруднення зіву коковою мікрофлорою за час лікування зменшився у хворих першої" групи у 6,3 рази, у хворих 1У групи - у

3,9 рази. Таким чином, використання часнику сприяло зменшенню ступеня забруднення зіву мікрофлорою аналогічно анткбіотикотерапії. Запропоновані методи лікування ревматизму з в’ялим перебігом і його вторинної профілактики допомогли змєкеоти протягом року втрати працездатності, пов’язані з загостреннями ревматизму, ГРЗ, грипом, ангінами у 3,3 рази.

ВИСНОВКИ

1. Залучення імунсмодудягорів /тшаліну, т-активі цу; сплені-

ну/ до комплексі1 лікування ревматизму з в’дана перебігом та його вторинної профілактики разом з бутадіоном, імуноглсбуліком та антибіотиком, пі дібраним о урахуванням чутливості кокової мікрофлорі! зіву,-сприяє покращенню та стабілізації к/аніко-імунологічного стану хворих і допомагає заієшшти втрати працездатності, пов’язані з загостреннями ревматизму, ангінами, гострими респіраторними захворюваннями. . .

2. Використання препаратів тклгусу - ткмаліну та т-активіну У

комплексі вторинної профілактики та лікування ревматизму з в’ялим перебігом сприяє нормалізації кількості Т-лімфоцитів у крові хворих, ЕБТІ та ріаня імуноглобулінів класу й. У порівняльному аспекті т-актизін справляє більш виразний вплив на збільшення кількості Т-лімфоцитів та ШГД. . . , '

3. Включення .спленіну до комплексу лікування ревматизму з в’ялим перебігом та його вторинної профілактики сприяє нормалізації В-дімфоцитів та імуноглсбу лі кіз класу її у крові хворих.

4. Використання часнику, злість антибіотика у комплексі з бу> тадіонзм та імуногдобуліном для лікування ревматизму з в’яліш пер» бігом та його вторинної профілактики сприяє нормалі заді ї кількост: Т-ліифоцитів та кількості імукоглобулікіа класу М у крові хворих.

5. Використання часнику замість антибіотика сприяє більш виразному ЗМЄНЕ2ННВ кількості носіїв гемолітичного стрептококу у порівнянні з ангибіотикотерапі єи, а по впливу на загальну кількість носіїв кокової мікрофлори та ступінь забруднення зіву мікрофлорою вплив вип;е згаданих антибактеріальних засобів аналогіч-,кия. Антибактеріальна, дія часнику у вигляді аування недостатня

при наявності віддалених осередків інфекції у старії загострення.

ПРАКТИЧНІ РЕСОМЩМЦП. ,

. ІІри проведенні сезонних курсів вторинної профілактики рев-матигл'у, гєское та восени, при гострга ангінах, грипі, тонзилітах, зсгосгреим ігронічнзї з опігацезої інфекіії, а також при лікуванні с * ялопсребі гаючого ревматизму з мінімальної) активністю в амбул,ч~ тергеи умовах поряд з нестероїднш.м протизапалтімк препарат а.-.:;:, акгнбі отіиакитаімуіюглобулігам доцільно призначати препарати тиі^у-су - тімглін або т-аетивін та спленін.

5 ургкувакням результатів дослідження базисне лікування рекомендуємо проводити нг. протязі 5 тиігрйв з використанням:

- бутадісцу по 0,15 г тричі на робу - 21 день /трьома курсами

по 7 днів з лзоада сечидекклми перервши/; ■ ’

- і су ¡»глобулі ні1 по 6,0 мл внутріпкьоц'язово о;з?н раз зь тр;:

дій, п'ять ін’ссцій на курс; ■ .

- антибіотика, підібраного з у рахуванням чутливості до нього

кокової мікрофлори зіву, в середній терапевтичній дозі, ка протязі 10 днів. ‘ . ■ .

2. Препарати ті', му су призначати гтрн змегагенні' кількості та функціональної активності Т-спуфоцигів: ткиалін в дозі 10 «г або т-ев-гквін 1,0 і.'л підшкірно йдин раз ка робу в пер« п’ять днів ліку-зання на фоні базисної терапії.

3. Спленін доцільно призначати при підвищеній кількості Ь-ліи-рсцотів по 2,0 мл на протязі пєржх 10 дія терапії базисними прг-заратаиіі.

4. Притрсвег.г-кіа сезонних курсів етзрикксї проАішпинг, у різі відсутності віддалених хронічних вогниз; ін£окаії, які гон.іЛіз;--оться ке ка рівні носоглотки, а те*:» при .нтаерскзскаосгі акгкбіо-';”:ів дзгзльнз їх зшгіка чагмсьи у виглгді жування" па ~,С г пран^

. - 17 -

та ввечері на протязі всього терміну лікування бутадіоном та іму-ноглобуліном у описаних в ще лозах.

СШССК РСБІТ, СШЕПІКШАШ ПО ТЕМІ ДОСЕИАЦІІ.

1. Гастродуодениг, язвенная болезнь как проявление реактивации ревматического процесса // Научно-технический проіресс, здоровье населения, прикладные и фундаментальше проблемы медицин* и биологии. - Тезисы обл. научно-практич. конференции. - Полтава, 1989. С. 178 - 179. /СоавтГу з яр В.В., Катеренчук И.П., Мойсеева Г .Б., Мешкова В.А./. •

2. Течение вашх форм ревматизма в амбулаторно-домашних условиях // Научно-Технический прогресс, здоровье населения, прикдад-ше и фундамент альше проблемы медициш и биологии. — Тезисы обл. научно-практич. конференции. - Полтава, 1989. - С. 179. У Со авт.: Савин В.Р., Ткаченко I.A., Зазшсина Д.С., Мешкова В.А., Мойсеева

Г JB., Юхновец Р.А./. . .

3. Показатели лкпядного обмена у больных ревматизмом // Фун-

даментальны е к прикладніе вопросы медициш, биологии /тезисы обл. научно-практич. конференции/. - Полтава, 1990. - С. 222. /Соавт.: Ткаченко Х.А., ЇЗшовец Р.А./. .

4. Использование препарата т-активина рля лечения большх

ревматизмом // Физиология и патология перекисного окисления лит-дои, гемостаза и иммуногенеза /тезисы докл. межвузовской научно-практич. конференции иолодах учение/. - Полтава, 1990. — С. 19. ■

/Соавт.: Ткаченко 1 .А./.

5. Влияние тонзилдэктомии на уровень иммуноглобулинов сыворотки крови у большх ревматизмом // Актуальше вощэосы теоретической и клинической медициш /тезисы докл. конференции, посвященной 70-летию института/. - Т.П. - Полтава, 1991. - 0. 214.

6. О влиянии елленина на ишаунчу» готовность больна ревма-

тизмом // Актуальше вопросы теоретической и клинической.медицины Тезисы докл. конференции, посвященной 7С-лоткв института/. -Полтава, 1991.- С.£14 - 215. /Соавт.: Ткаченко ¿.А./.

. Об эффективности сочетанного применения иммуноглобулина с тактивином, спленином у больных ревматизмом // Тезисы докл. Ъ: Всесоюзного съезда ревматологов /Г.Минск, 9-13 октй5ря 1591г./.

- Минск, 1991. - С.280. УСоавт.: Ткаченко Ji.il., Ёрмалинский я.А./.

8. Об эффективности использования ангимикробшх сзойстз чеснока в профилактике и лечении больных ревматизмом // Немедикаментозные метода лечения в клинике внутренних болезнё;!: Газисы докл.

республ. научно-практ . конфер. - Харьков, 1991______С.79. /Соавт.:

Ткаченко ¿.А., Ермалинский 4.А./.

9. Про ефективність засобу профілактичного лікування ревматизму з використання« часнику // 1 Пленум республіканського науково-медичного товариства ревматологів УРСР. - Київ, 1991. - С.с5.

10. Про характер імунних порушень при в’ялому перебігу ревматизму та їх корекції за допомогою імушмодуляторів // Ж з’їзд терапевтів України /Тернопіль, 7-9 жовтня 1992р./: Тези доповідей. - Київ, 1992. - С.9? - 98. /Співавт.: Ткаченко Л.А., сомалійський Ф.О., Гуцаленно 0.0./.

11. Об эффективности профилактического лечения ревматизма с использованием чеснока в комплексе с иммуноглобулином и не стер о-идрьши противовоспалительными ленарсгвеншми средствами // Наукова конференція, присвячена 70-річчю професова П.Т.Максименка /Тези доповідей/. - Полтава, 1992. - С.Є?. /Співавт.: Ткаченко Л.А./.

12. Опыт профилактического лечения ревматизма с использованием иммуномодуляторов в условиях медико-санитарной части промышленного предприятия // Наукова конференц., присвячена 70-річчю професора П.Т.Максименка /Тези доповідей/. - Полтава, 1992. - С.® - 15. /Співавт.: Ткаченко І.А., Катеренчук І.П., Гузяр В.В./.