Автореферат и диссертация по медицине (14.01.01) на тему:Гипокинезия как причина маточных кровотеченийи травматизма в родах. Профилактика и лечение

РГб од 1 1 НОВ 1933

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

СТАРКОВА Ірина Володимирівна

ГІПОКІНЕЗІЯ ЯК ПРИЧИНА МАТКОВИХ КРОВОТЕЧ І ТРАВМАТИЗМУ У ПОЛОГАХ. ПРОФІЛАКТИКА 1 ЛІКУВАННЯ.

' 14.01.01 — акушерство і гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Харків 1996

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Харківському державному медичному університеті.

Науковий керівник

академік УАННП, заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, 'професор Микола Григорович Богдашкін

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Ольга Валентинівна Грищенко доктор медичних наук, професор Микола Олександрович Щербина

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. акад. О. О. Богомольця, м. Київ

Захист дисертації відбудеться «-------» ___________ 1996 р.

о____________годині на засіданні спеціалізованої вченої ради

Д. 02.38.04 у Харківському державному медичному університеті (310022, м. Харків, пр, Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського державного медичного університету (310022, м. Харкіп, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий

1996 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук, доцент

в. в. кислиця

- з -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність проблеми. Кровотечі у родах і ранньому післяродовому періоді, незважаючи на успіхи анестезіології, реаніматології і трансфузіології, виявляються однією з головних причин материнської смертності /Мнхайлексо О.Т. та співавт., 1988; Репіна М.А. та співавт., 1991; Айламазян Е.К.,• 1995; За-рубіна О.Н. та співавт., 1995/.

фактичне значення травматизму жінок у родах з’ясовується великою частотою /10,3-39,0 %! родових травм, які ведуть до підвищеної крововтрати у пологах, розвитку запальних і септичних захворювань, лредракових станів шийки матки, опу-щеюпі ^а ййПадіНіго’пЬіоговкх>оргакхв/ІЬіхайленко О.Т. та співавт., 1989; Айламазян Е.К., 1995/.

Многогранність причинних факторів маткових кровотеч, недостатня ефективність лікувальних заходів дозволяють вважати, ер ця проблема, як і раніше, вимагає подальшого і всебічного вивчення.

Науково-технічна революція, яка зараз перейшла у постійно зростаючий науково-технічний прогрес і1 заявила про неекін-ченну могутність і силу людського розуму, разом з тим поставила людину в умови соціальної гіпокінезії /Смирнов К.В., 1990/. • .

Впливу гіпокінезії на жіночий організм та його специфічні функції присвячені тільки окремі роботи /Вогдашкін Ы.Г., Оіу-зова Г.Т., 1987; Лебедева Т.Е., 1990/, а питання її зв*язку з травматизмом і матковими кровотечами у пологах не висвітлено.

• Мета роботи.. Вивчити роль гіпокінезії у розвитку маткових кровотеч у родах та травматизму м’яких тканин пологових шляхів. Розробити заходи профілактики та лікування ускладнень ва-

гітності та пологів.

Завдання дослідження.

1. З'ясувати видив гіпокінезії на частоту виникнення трави м’яких ткшшн пологових илнхів та маткових кровотеч у пологах.

2. Визначити функціональні та морфологічні зміни внутрі-шньотазових м'язів та м'язів тазового дна у жінок, які знаходилися в умовах обмеженого обсягу діяльності м’язів.

3. Установити особливості системи згортання крові при вагітності, що проходила під впливом гіпокінезії.

4. Комплексно дослідити імунний стан /клітинну та гуморальну ланки/ з наступним з’ясуванням його ролі у розвитку патологічних порушень у жінок з обмеженим обсягом діяльності м’язів.

5. Розробити комплекс лікувально-профілактичних заходів із застосуванням немедикаментозних методів /гімнастичні вправи/ та екстракту елеутерокока для вагітних, які знаходилися в умовах гіпокінезії.

6. Визначити оптимальний режим застосування запропонованих медикаментозних та немедикаментозних заходів з урахуванням показань та протипоказань до їх призначення.

Наукова новизна. Вперше на підставі отриманих результатів досліджень з’ясовані патогенетичні механізми розвитку маткових кровотеч і травматизму у пологах, які виникають під впливом обмеженого обсягу діяльності м’язів, з’ясована роль порушень ііщтного стану та морфо функціональних змін м’язів тазового дна та внутрішньотазових м’язів у розвитку указаних видів акушерської патології. Запропонований комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на профілактику і лікування па-

тологічних явищ, які визивае у жінок гіпокінезія, встановлений оптимальний режим їх застосування.

Теоретичне і практичне значення робота. Теоретичне значення має встановлення взаємозв'язку ніж імунним станом, системою згортання крові, морфологічними та функціональними змінами м'язів тазового дна та внутрівньотазових м'язів у вагітних з гіпокінезією.

Отримані дані дають можливість рекомендувати практичній охороні здоров'я та широко використовувати розроблений нами комплексний метод л ікувально -профі лак точних заходів з оцінкою їх ефективності, що сприяв зниженню відсотку маткових кровотеч та акушерських травм у жінок з обмеженим обсягом діяльності м’язів.

Впровадження результатів дослідження. Результати досліджень впроваджено в практичну діяльність пологового відділення Обласної клінічної лікарні, пологового будинку М. м.Харкова, жіночої консультації дільничої лікарні станції Основа м.Харкова. -

Апробація робота. Основні положення дисертації були висвітлені та обговорені на засіданнях Харківського обласного • наукового товариства акушер і в-г і неколог і в /1995/, конференції, присвяченій 190-річчв заснування Харківського державного медичного університету /1995/, конференції молодих вчених /Вінниця, 1995/, міжнародній науковій конференції, присвяченій 150-річчю з дня народження І.І.Мечнікова, 22-30 листопада 1995 р. /Харків, 1995/, спільному засіданні співробітників кафедои акушерства і гінекології 12, курсу лікувальної фізичної культури, центральної науково-дослідної лабораторії Хар-

- б -

ківського державного медичного університету та Харківського науково-дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань /1996/.

Публікації за темою дисертації. За темою дисертації опубліковано 6 наукових робіт в медичних журналах, збірниках, працях конференцій. Отримано 2 свідоцтва про раціоналізатор -ські пропозиції №2485 та №2483 від 3.0І.І995 р. /м. Харків/.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 153 сторінках машинописного тексту та складається із вступу, двох глав огляду літератури, чотирьох глав власних досліджень, заключення, висновків; практичних рекомендацій і'списку літератури, який містить 222 вітчизняних і 56 закордонних джерел. Дисертація ілюстрована 25 таблицями і 15 малюнками.

Декларація особистого внеску у розробку наукових результатів. які виносяться на захист. Усі положення, що винисені до захисту, розроблені автором особисто. Отримані нові відомості про зміни показників імунологічної реактивності, системи згортання крові, морфо функціональні зміни м'язів, що має суттєве теоретичне і практичне значення. Автором самостійно зібраний матеріал, виконані статистичні розрахунки.

Положення, що виносяться на захист.

1. Обмежений обсяг діяльності м'язів, який впливає на жінку до й під час вагітності, веде до збільшення частоти виникнення маткових кровотеч та травм у пологах.

2. Гіпокінезія спричиняє різноманітні морфологічні та функціональні зміни у м’яких тканинах пологових шляхів та матки.

3. Порушення в клітинній та гуморальній ланках іцунітету сприяють розвитку патологічних явищ у жінок з обмежений обсягом діяльності м’язів.

4. Використання екстракту елеутерокока та гімнастичних вправ б одним з ефективних лікувально-профілактичних заходів під час гіпокінезії.

5. Використання гімнастичних вправ необхідно здійснювати у мінливому варіанті з урахуванням соматичного стану вагітної.

Матеріали та методи дослідження. Основою для виконання роботи стали результати клінічного обстеження 161 жінки. Усі пацієнтки були розділені на чотири груш.

Перщу основну груцу склали 56 вагітних, котрі знаходилися у стані обмеженого обсягу діяльності м’язів на виробництві та побуті у денний час доби. Спостерігання та ведення вагітних у жіночій консультації проводилося за загальноприйнятою методикою.

У другу основну груїу ми включили 35 вагітних, які знаходилися в умовах гіпокінезії. їм застосовувався розроблений нами комплекс лікувально-профілактичних заходів, який включав використовування екстракту елеутерокока та лікувальних фізичних вправ.

Контрольну групу склали 45 вагітних, руховий режим яких був звичайним, а ведення у жіночій консультації було за загальноприйнятою методикою.

Спостерігання за жінками обох основних груп та контрольної проводилося з моменту узяття їх на облік за вагітністю у жіночій консультації до виписки із стаціонару після пологів.

У додаткову контрольну групу включені 25 невагітних

І

співробітниць заводу "Комунар", професійна діяльність яких проходила в умовах обмеженого обсягу діяльності м'язів.

Груш обстежених жінок були ідентичні за віком, соціально-побутовими умовами, у працюючих відсутні професійні шкідливості /хімічні та фізичні фактори, пил, робота з інфікованим матеріалом, психо-емоційне перенапруження/. Температурний режим та вимоги, пред’явлені до виробничих приміщень, відповідали загальноприйнятим стандартам.

Спортом та гімнастикою до і під час вагітності ніхто з обстежених жінок не займався.

Особи з обмеженим обсягом діяльності м’язів знаходилися в умовах впливу цього фактора від 5 до 8 годин у денний час доби. Строк перебування у зазначеному режимі складав від 5 місяців до 15 років.

Перебіг теперішньої вагітності у жінок першої основної групи у 92,9 % випадків супроводжувався різноманітними ускладненнями, з яких найчастіше зустрічалися загроза передчасного переривання вагітності /33,9 ї/ та анемія /32,1 %( першої половини вагітності, а також гестози як до строку 20 тижнів, так і після.

У жінок контрольної групи ускладнення зустрічались у 80,0 % випадків й найчастіше були представлені загрозою передчасного переривання вагітності /24,4 55/ та гестозами /15,6 першої половини вагітності.

Вагітність у пацієнток з гіпокінезією, яким проводилися розроблені нами лікувально-профілактичні заходи, у 77,1 % випадків мала ускладнення, основним з яких був гестоз /17,4 %/ до строку 20 тижнів.

Обмежений обсяг діяльності м’язів порушував нормальне

протікання пологів і сприяв несвоєчасному відходженню навколоплідних вод - 37,7 % випадків, а також слабкості пологової діяльності - 16,1 %. У жінок контрольної груш ці види патології зустрічалися лише у 17,8 та 8,8 % відповідно.

Новонароджені від жінок першої основної групи мали у 46,4 % різноманітні ступені асфіксії, у той пас новонароджені з контрольної групи мали цю патологію лише у 37,8 % випадків.

Обмежений обсяг діяльності м'язів у матері сприяв часто /21,4 %( підвищенню маси новонароджених понад 3500 г та у 3,8 % - зниженню її менше за 2500 г.

Середня маса новонароджених, а також їх довжина, коло голівки та грудей у першої основної та контрольної групах відповідали загальноприйнятим нормам. Таким чином, антропометричні характеристики новонароджених не могли суттєво відбитися на перебігу родового акту у обстежених жінок.

Загальна тривалість пологів та їх окремих періодів найбільшою була у жінок-першої основної групи, а достовірно /Р < 0,001/ швидше пологи та їх окремі періоди проходили у жінок контрольної групи. •

Середня крововтрата у пологах у жінок з гіпокінезією, яким не застосовували лікувально-профілактичні захода» та у жінок, руховий режим яких був звичайним, складала 300,9+18,3 та 213,5+17,4 ші відповідно.

Обмежений обсяг діяльності м’язів веде до підвищення пошкоджень м’яких тканин пологових шляхів до 48,2 %, а у жінок контрольної груш ця патологія складала лише 35,5 %. Одночасно два види травм спостерігалися лише у породіль першої основної групи - 8,9 % випадків.

Таким чином, гіпокінезія до і під час вагітності погано впливав на II перебіг та перебіг пологів.

Обстеження пацієнток проводилось за допомогою анкетування і наступного спостереження в амбулаторних та стаціонарних умовах. Ни вивчали контракцію м’язів, які приводять стегно за допомогою міотонометра Сірмаі, а саме musculus gracilis /м’яз тонкий/ та musculus adductor longus /довгий привідний м’яз/ на обох ногах, тому що ці м’язи розташовані поверхнево та доступні для дослідження, функціональний стан цієї групи м’язів дозволяє нам дати середню оцінку внутрішньотазовим м’язам.

Міотонометр - це прилад статичного типу, дія якого побудована за таким принципом: вимірюють піддатливість поперечносмугастих м’язів шляхом удавлювання у поперечному напрямку постійного вантажу. Вйсунута з приладу натискувальна голівка /щуп/ передає•підсилення через пружинний роліковий важільний механізм на стрілку. Оцінювали тонус спокою /Т/-твердість м’язу у стані спокою. Після преведення ноги у стан максимального напруження отримували показник /КТ/ - сума тонусу та контракції. Значення контракції обчислювали завдяки форелі: К=КТ~Т.

Ступінь розвитку м’язів тазового дна /леваторів/ визначали за допомогою апарата Палкіна, який складається з гумового наконечника, укріпленого на з’єднувачі, гумових трубок, металевого манометра та гумового балона для нагнітання повітря. Стерильний наконечник вводиться у піхву, за допомогою балона тиск доводиться до 100 ми рт.ст, після чого жінка утягує задній прохід, при цьому стрілка манометра указує на скоротливу здатність м’язів-леваторів.

Морфологічні особливості м’яких тканин пологових шляхів

ми вивчали після Хх біопсії під час пологів. Фіксація матеріалу здійснювалася у 10 % нейтральному формаліні, після чого шматочки дегідраїували в спиртвх наростаючої міцності та заливали у парафін. Зрізи товщиною 5-6 мкм фарбували гематоксі-лін-еозином, за Ван-Гізоном. Ставили ШИК-реакцію з дофарбовкою за Хейлом, Нами проведені гістологічні, гістохімічні, квріо-метричні та ця то фотометричні дослідження біоптатів тканин промежени, піхви, шийки матки та матки.

Антропометричну характеристику новонароджених робили на основі даних про їх масу, довжину, кола голівки та грудей.

Зміни коагуляційних властивостей крові установлювали за допомогою таких показників, як протромбіновий індекс /Quick A.J., 1954/, кількість фібріногену /1?утберг ,Р.А., 1961/ та фібріногену Б /ЇЗалуда В.П. та співавт., I960/, етанолової проби /Балуда В.П. та співавт., 1980/, активований час рекальци-фікації плазми, кількість тромбоцитів.

Нами вивчались особливості імунологічного стану жінок, які мали вплив гіпокінезії. Серед показників клітинного імунітету визначали кількість лімфоцитів та їх популяційний склад /Грішина T.L, Мюллер С., 1978; Mendes Н.Р. та співавт., 1974 Limatibul S. та співавт., 1978/, а гуморального - кількість імуноглобулінів класів A,M,G за допомогою імуноферментного аналізу, циркулюючих імунних комплексів /Фролов В.М. та співавт. , 1986/, лізои^цу /Дорофейчук В.Г., 1978/ та комплементу /Вавілова Я.М. та співавт., 1984/.

Ми проводили клінічні аналізи крові, сечі, дослідження втгту піхви за загальноприйнятою методикою.

йівчення стану м'язів та коагуляційних властивостей крові, імунологічні дослідження виконувалися у жінок під час ва-

- іг -

ГІТНОСТІ.

Отримані дані оброблялись за допомогою методів варіаційної статистики а визначенням середньої арифметичної ряду, її помилки, середнього квадратичного відхилення. Достовірність результатів оцінювали за допомогою критерію Стьюдента. Про наявність взаємозв'язку міх двома вибірками судили за значенням коефіцієнту лінійної кореляції.

РЕЗУЛЬТАТИ ЩАСНИХ ДОСЛІДКШЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Для з’ясування механізмів розвитку травматичних пошкоджень м’яких тканин пологових шляхів та підвищеної крововтрати у пологах, які виникають під час гіпокінезії, 100 вагітним проведені дослідження коагуляційних особливостей крові, морфологічного та функціонального стану м’яких тканин пологових шляхів та матки.

Оцінка даних коагулограм у вагітних з обмеженим обсягом діяльності м’язів та звичайним веденням у жіночій консультації та контрольної групи виявила деяку тенденцію до гіперкоа' гуляції, значніше виражену у перших /табл. І/,

Таблиця І

Показники коагулограм у обстежених жінок /М + т/

• Групи дослідження

Показники . основна : контрольна

Протромбіновий індекс, % 94,11+0,99* 89,86+1,30

Активований час рекальци-фікації плазми, с 65,68+1,39* 56,54+0,43

Загальний фібріноген, г/л 3,74+0,01 3,ТО+0,ІІ

Кількість тромбоцитів, тис/мл 347,68+8,54* 311,82+8,8?

Примітка. * Різниця в показниках між групами дослідхен-

ня достовірна, Р< 0.001.

Під час оцінки результатів міотонометрії м'язів, які приводять стегно на обох ногах, ми установили, що у жінок основної групи значення контракції м'язових волокон певно знижені при порівнянні з контролем /табл. 2/.

Таблиця 2

Результати міотонометрії /міотони/ у вагітних основної та контрольної групи /М + п/

Показники : Праворуч : Ліворуч ! [Праворуч гііворуч .

Основна група

Тоцус спокою 51,82+0,54 50,43+0,61 53,93+0,48 52,42+0,62

Сума контракції 0 тонуса спокою

61,41+0,46 _ 60,31+0,60 64,21+0,56 63,13+0,41

Контракція 10,25+0,44* 10,58+0,4^ 9,95+0,4ІЯ 10,01+0,41*

Контрольна група

Тоцус спокою Сума контракції й тонуса спокою 53,31+0,45 52,80+0,56>; , ; ,54,71+0,49 53,93+0,54

ТО,62+0,52 69,47+0,60 7I.64jP.8I 76,82+0,64 •

Контракція 16,66+0,44 16,12+0,49 15,99+0,45 15,18+0,52

Примітка. к Різниця в показниках значень контракції статистично достовірна, Р-1 0,001. , .

Результати проведеної леваторотонометрії у вагітних обох груп представлені у табл. 3. Отримані дані свідчать про середню ступінь розвитку тазового дна в усіх обстежених жінок,-але у групі контролю показник достовірно /Р < 0,001/ збільшений, що пояснюється відсутністю несприятливого Впливу обмеженого обсягу діяльності М'ЯЗІВ.

Таблиця З

Показники ступеня розвитку м’язів тазового дна у вагітних основної й контрольної груп /М + о/

Групи спостереження : Результати вимірювань, од

Основна 10,57+0,46

Контрольна 15,00+0,45

Р < 0,001

Відносно високі показники леваторотонометрії у вагітних з обмеженим обсягом діяльності м’язів обумовлені, очевидно, тим, що у 34 /60,7 /6/ жінок цієї групи час перебування в умовах впливу гіпокінезії був невеликим і складав до трьох років.

Гістологічні, гістохімічні, морфометричні та ци то фотометричні дослідження біоптатів тканин м’яких пологових шляхів та матки дозволили показати, що обмежений обсяг діяльності м'язів приводить до огрублювання та відносного збільшення сполучнотканинного компоненту цих тканин, гіпотрофії м’язового компоненту, зменшення морфофункціональної активності епітеліальних тканин шийки матки..

Таким чином, на основі проведених досліджень нами з’ясовано,.що під впливом гіпокінезії виникає комплекс морфофун-кціональних змін у м’яких тканинах пологових шляхів та матки, які можна вважати патогенетичною основою розвитку акушерських травм у зпнок та маткових кровотеч під час пологів.

У процесі виконання роботи з’явилася необхідність вивчення імунного стану як захисного механізму, спрямованого на подолання бар’єру тканинної несумісності у системі мати-плід. На основі глибокого та всебічного вивчення імунологічної

реактивності розкриті деякі механізми розвитку морфологічних та функціональних змін м'язів та особливостей системи згортання крові, які виникають у результаті вплину обмеженого обсягу діяльності м'язів. Для досягнення цієї мети нами обстежено 74 жінки.

Установлено, що у вагітних, які перебували в умовах гіпокінезії, виникав значне зниження загальної кількості лімфоцитів при порівнянні з показниками у жінок контрольної та додаткової контрольної груп, що обумовлює деяку гіпокоагуля-цію, з іншого боку - розлагоджується діяльність міофібріляр-. них структур.

Дослідження популяційного складу лімфоцитів показало, що під час розвитку вагітності, яка проходить на фоні звичайного рухового режиму, відбувається поступове вирівнювання процентної кількості Т- і В-лім$оцитів, але у вагітних з обмеженим обсягом діяльності м’язів ці зрушення затрицуються.

Гіпокінезія, особливо у вагітних, сприяє значному збільшенню хелперної та супресорної популяцій лімфоцитів при порівнянні з цими показниками у контрольній групі обстежених жінок. Таким чином, отримані дані, з одного боку, свідчать про те, що у вагітних з обмеженим обсягом діяльності м’язів /основна група/ можлива деяка тенденція до гіперкоагуляції, обумовлена високим вмістом хелперної популяції Т-лімфоцитів, яка стимулює систему згортання крові, з іншого боку, порушуються характерні для фізіологічного перебігу вагітності зрушення, які спрямовані на збереження нормальних взаємовідносин між організмами матері та плоду.

Під час оцінки гуморальної ланки імунітету ми установили найвищий вміст імуноглобулінів А та й /3,2+0,І та 21,6+0,8 г/л

відповідно/ у вагітних з обмеженим обсягом ДІЯЛЬНОСТІ М'ЯЗІВ при порівнянні з показниками контрольної /2,9+0,2 та 18,0+1,7 г/л/ та додаткової контрольної /2,5+0,2 та 14,3+0,5 г/л/. Щз-до іиуноглобуліну класу М, необхідно відзначити, що у всіх трьох групах обстежених жінок значної різниці його вмісту виявлено не було.

Аналіз результатів визначення кількості циркулюючих імунних комплексів показав незначну різницю їх вміщення у жінок -основної та контрольної груп /відповідно 92,7+5,8 та 101,6+19,1 г/л/. У невагітних з обмеженим обсягом діяльності м’язів /додаткова контрольна група/ цей показник був знижений у два рази при порівнянні з даними у вагітних, які перебували в аналогічних умовах /45,6+1,2 проти 92,7+5,8 г/л/.

Отримані дані свідчать про те, що у жінок під час вагітності збільшується вміст циркулюючих імунних комплексів, при чому цей процес, здається, носить фізіологічний характер і спрямований на поліпшення коагуляційних властивостей крові, щоб перешкодгувати підвищеній крововтраті у пологах, оскільки цей показник гуморального імунітету являється активатором тромбоцитів та внутрішнього шляху згортання крові. Слід підкреслити, що у вагітних з обмеженим обсягом діяльності м’язів ці зміни затримуються. • •

. На процес гемокоаіуляції впливає, як відомо, лізоцим. У вагітних з гіпокінезією виявлено низьке значення цього білка-33,9+1,1 г/л, -а у жінок контрольної та додаткової контрольної груп він був трохи більшим /42,2+1,1 те 38,3+1,1 г/л відповідно/.

Ми установили зворотний слабкий /гЕ=-0,03/ корелятивний, зв’язок між часом впливу обмеженого обсягу діяльності м’язів

і зниженням лізоциму у вагітних основної групи.

Отримані дані свідчать про те, що коагуляційний механізм може порушуватися завдяки гіпокінезії, причому особливо під час вагітності.

Серед показників гуморального імунітету ми визначали рівень комплементу у сироватці крові. При порівнянні у обстежених жінок трьох груп значення цього фактору неспецифічного захисту різнилися не суттєво.

Проведені імунологічні дослідження показали, що гіпокінезія погано впливає на імунологічний стан жінок, особливо під час вагітності. Численні зрушення у клітинній та гуморальній ланках обумовлені, здається, впливом продуктів деструкції тканин. ■

На підставі отриманих даних, ми констатуємо деяку тенденцію до гіперкоагуляці! крові, але при цьоцу мав місце дезадаптація гемостазу.

Зміни в стані клітинного імунітету у вагітних а обмеженим обсягом діяльності м’язів ведуть до активації реакції ■ відривання плоду як ало трансплантанта.

Отримані результати дослідження виявились, обгрунтуванням застосування розроблених нами медикаментозних та немедикамен-трзних заходів, - які включали лікувальну фізичну гімнастику та використовування елеутерокока.

Рідкий екстракт елеутерокока призначався по 20-30 крапель 2-3 рази на день за ЗО хвилин до їжі протягом 10 днів, причому у вечірні години та під час підвищеної 'чутливості препарат не застосовувався.

Лікувальні фізичні вправи викочувалися у повільному або середньому темпі два рази на день /уранці та увечері/ за -45-

50 хвилин до Тчі або через 1-2 години після II приймання, але не пізніше чотирьох годин до сну.

Комплекс лікувальної гімнастики для вагітних з обмеженим обсягом діяльності м'язів був розроблений разом з кафедрой фізичної культури Харківського державного медичного університету /зав. курсом лікувальної фізичної культури доцент ' Ы.1. Коваль/.

Навчання вагітних лікувальної гімнастики проводили протягом 2-3 днів у жіночій консультації при пильному контролі за загальним їх станом, цульсом, артеріальним тиском /на обох руках/, частотою подиху, частотою сердцебиття плоду до та пі-1 сдя занять.

-З метою оцінки ефективності лікувальної гімнастики усім

жінкам другої основної групи тричі /один раз на два тижні/

' , і - '

. проводилася міотонометрія за описаною методикою. Ми установили, що фізичні вправи поліпшують контрактильні здібності м'язів,^ і.приводять стегно, що може позитивно відбитися на стані вчутрішньотазових м'язів. '

' Розроблений нами комплекс лікувально-профілактичних за, ходів Проводився у 35 вагітних з обмеженим обсягом діяльності м'язів /друга основна група/, починаючи зі строку ЗО тижнів. Після лікування у жінок зменшилися загальна тривалість пологів та їх окремих періодів,

. Ускладнення пологів спостерігалися лише у чотирьох /11,4 їй/ жінок другої основної групи та були представлені несвоєчасним відродженням навколоплідних вод.

Лікування за розробленою нами методикою сприяло зниженню середньої крововтрати у пологах до 206,57+9,46 мл при порівнянні з показником у першої основної груш жінок.

Травматичні пошкодження м’яких тканин пологових шляхів бум у II /31,4 &/ породіль. Післяродовий період у всіх жінок проходив звичайно, вони виписані додому на 7-9 добу після пологів.

Простота, доступність та ефективність розроблених нами лікувально-профілактичних заходів дозволяють рекомендувати їх для широкого застосування у вагітних з обмеженим обсягом діяльності м’язів.

ВИСНОВКИ

1. Обмежений обсяг діяльності м’язів жінок до й під час вагітності збільшує тривалість родового акту та окремих його періодів, сприяє зросту кількості травм м’яких тканин пологових шляхів до 48,2 % та величини крововтрати у пологах.

2. Під впливом гіпокінезії виникає огрубления та відносне збільшення сполучнотканинного компсненту м’яких тканин пологових шляхів та матки, гіпотрофія м’язового компонента, що сприяє значним функціональним змінам в них.

3. У жінок з обмеженим обсягом діяльності м’язів виникають числені зрушення клітинної та гуморальної ланок імунітету, про шо свідчать зниження загальної кількості лімфоцитів, перерозподіл їх популяцій, зміни у складі імуноглобулінів, зниження активності лизоциму'. Ці зрушення обумовлюють різноманітні ускладнення вагітності та пологів.

4. Зміни в імунному стані під час гіпокінезії відбиваються на процесі згортання крові, ведуть до дезадаптації гемо-коагуляції при зберіганні тенденції до гіперкоагуляції.

5. У жінок з обмеженим обсягом діяльності м’язів застосування лікувальної гімнастики та екстракту елеутерокока за розробленою нами методикою сприяють зниженню кількості поло-

-го-

тових травм до 31,4 % та величини крововтрата у пологах.

6. Метод міотонометрії є тест-контролем ефективності лікувальних фізичних вправ у жінок з гіпокінезією.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

І. Вагітним жінкам з обмеженим обсягом діяльності м'язів необхідно призначати комплекс вправ з профілактики ускладнень вагітності та пологів. Починаючи зі строку тридцяти тижнів вагітності рекомендуються спеціальні гімнастичні вправи для формування правильного дихання, укріплення м’язів тазового дна, черевного пресу, переборювання застійних явищ у малому тазі.

Комплекс лікувальної гімнастики:

1. П.П. /початкове положення/ стоячи, п'ятки разом, носки окремо, руки вільно уздовж тулуба. Вик. /виконання/: спокійна ходьба, ходьба на носках та п’ятках. Дихання довільне /І хвил/.

2. П.П. стоячи, п’япСи разом, носки окремо, руки вільно уздовж тулуба. Вик.: повільно встати на носки, руки підняти через сторони уверх - вдих, повернутися у п.п. - видих. Повторити 5-6 разів.

3. П.П. стоячи,руки на поясі, ноги на ширині плечей. Вйіь: повернути тулуб праворуч, розводячи при цьому руки - вдах, прийняти п.п. - видих. Повторити 6-7 разів.

4. П.П. сидячи на килимі, руки в упорі позаду, ноги ра -зом. Вик.: не відриваючи п’ятки від підлоги, розвести ноги /кут між стегнами повинен скласти 100°/ - вдих, повернутися у п.п. - видих. Повторити 6-7 разів.

5. П.П. лежачи на спині, руки під головою, ноги трохи зігнуті у колінних та тазостегнових суглобах. Вик.: імітація

ходьби. Дихання довільне /1-2 хвил/.

6. П.П. лежачи на спині, руки уздовж тулуба, ноги разом. Екік.: зігнути праву ногу максимально у колінному та тазостегновому суглобах, при цьому приводячи до животу - видих, прийняти п.п. - вдих. Повторити кожною ногою 4-5 разів.

7. П.П. лежачи на спині, руки уздовж тулуба, ноги разом. Вкк.: черевне дихання /ЗО с-І хвил/.

8. П.П. сидячи на стільці, ноги та руки витягнуті уперед. &ік.: розвести руки у сторони - вдих, перевести руки уперед, ноги розвести у сторони - видих. Повторити 5-6 разів.

9. П.П. стоячи, п’ятки разом, носки окремо, руки вільно уздовж тулуба. Вик.: спокійна ходьба. Дихання довільне

/І хвил/.

Сьому вправу ми радимо виконувати у мінливому варіанті, змінюючи початкове положення: лежачи, сидячи на килимі, сидячи на стільці.

2. З метою профілактики та своєчасної корекції ускладнень вагітності та пологів, яйі виникають під впливом обмеженого обсягу діяльності м’язів, необхідно застосовувати рідкий екстракт елеутерокока зі стрес-захисним ефектом у дозуванні 2030 крапель 2-3 рази у день за X хвилин до їжі протягом десяти днів.

3. Під час виконання лікувальної гімнастики як тест-контроль необхідно застосовувати оцінну контрактильної здібності м’язів, які приводять стегно, за допомогою міотонометра Сірмаі.

Проводити міотонометрію за методикою уранці, натщесерце. Вимірювання проводити тричі /з наступним обчисленням середніх показників/, через 2-3 хвилини, окремо для правої та лівої но-

ги в одній точці - на відстані 5 см від місця початку тонкого м'яза та довгого привідного м'яза стегна. Значення контракції обчислюється за форцулою: К=КТ-Т, де Т-тонус спокою, КТ-сума контракції та тонуса спокою.

4. Вагітні жінки, праця яких зв’язана з гіпокінезією, підлягають диспансерному спостеріганню у жіночій консультації у групі високого ризику щодо розвитку кровотеч у пологах.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ Ю ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вплив гіпокінезії на морфологічні особливості м’яких тканин пологових шляхів.// Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 1996. - М, - С. 67-68 /співавт. Г. І.ГУбіна-Вакулик/.

2. Функциональные изменения мышц тазового дна у беременных при гипокинезии.// Вестник проблем биологии и медицины. - 1996.

- вып. 3. - С.І05-І09.

3. Особенности гуморального иммунитета женщин, находящихся в условиях гипокинезии. // Вестник проблем современной медицины^ 1995г вып. І0.-С.67-69 /соавт.О.Н.Чернышова, М.В.Чепнян/.

4. Гіпокінезія як причина травм м’яких тканин пологових

шляхів і маткових кровотеч у вагітних.// Актуальні питання акушерства і гінекології. Тези доповідей конференції молодих вчених. - Київ, 1995. - С.І76. •

5. Деякі особливості імунологічного стану жінок, які перебувають в умовах гіпокінезії.// Актуальні проблеми сучасної медицини. Тези доповідей. - Харків, 1995. - С.І34/ співавт. О.М.Черкишова, М.В.Чепнян/.

6. Некоторые механизмы иммунных нарушений у беременных, работающих в условиях гипокинезии.// Ццеи И.И.Мечникова и развитие современного естествознания. Тезисы докладов. - Харьков,

1995. - С.344 /соавт. О.Н.Чернышова, Э.Н.Будянская, М.В.Чепнян/.

Старкова И.В. Гипокинезия как причина маточных кровотечений и травматизма в родах. Профилактика и лечение. Г^копись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. Харьковский государственный медицинский университет. Харьков,

1996.

На основании проведенных клинико-лабораторных исследований выявлены патогенетические механизма развития маточных кровотечений и травматизма в родах, возникающие как результат воздействия на женщину ограниченного объема мышечной активности.

Полученные данные позволили нам разработать комплекс лечебно-профилактических мероприятий, направленных на коррекцию нарушений, вызванных гипокинезией. Осуществлено внедрение предложенных методов лечения, приводятся данные об их эффективности.

Staxkova 1.7. Hypokinesia as the cause of womb bleedings and traumas in confinements. Prophylaxis and treatment. Manuscript. Thesis for a candidate of medical sciences degree in. the field of obstetrics and gynecology (14.0-f.01). Kharkov State Medical University. Kharkov, 1996.

Some pathogenic mechanisms of the development of womb bleedings and traumas in confinements that are caused by the limitation of muscular activity of women have been revealed as a result of clinical and laboratory investigations. Obtained data permit to elaborate complex of medical and prophylactic measures that are aimed' on correction of breaches caused by hypokinesia. Proposed methods of treatment have been used in practice. It is given data about the efficiency of these methods.

Ключові слова: гіпокінезія, маткові кровотечі, травматизц м’язові порушення.