Автореферат и диссертация по медицине (14.02.01) на тему:Гигиеническая оценка новых рецептур резин на основе хлоропреновых каучуков и изделий из них

Г " .•

МЫстсрство охоронн эдорва'й УкраУнв п Г П? ^ ' НАЦЮНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ У1НВЕРСИТСТ -О 1шеш О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

На правах рукопису

БОРИСОВА [рнва Володимиршна

ППеШЧНА РЕГЛАМЕНТА1Д1Я НОВИХ РЕЦЕПТУР ГУМ НА ОСНОВ1ХЛОРОПРЕНОВИХ КАУЧУЮВ ТА 1ШРОБ1В 3 НИХ

14.02.01 - Ппена, ысдичн! науки

Автореферат диосртацп на здобуття паукового ступеня кандидата недн'шнх наук

КиЬ - 1996

Дисертац)ею с рукопис

Робота виконана в Национальному медичному ун1верситет11мен1 О.О.Богомольця

Науковий кергеник: доктор медичних наук, професор Бардов Василь Гаврилович

Науковий консультант: доктор (Яолопчних наук, професор Катаева Св1тлана Свгенпвна

Оф1ц1йн1 опоненти: доктор медичних наук, професор Волощенко Олег Гнатович доктор медичних наук, професор Мотуэинський Микола Федорович

Пров1дний заклад: 1нститут медицин» прац! Академн наук I Академп мвдичних наук У кражи.

спец!алиованноТ Ради Д.01.21.02 ТИена" при Нац1ональному медичному ун1верситет! 1мен1 О.О.Богомольця ( 252057, КИ1В-57, проспект Перемоги, 34, гИсмчний корпус, ауд|тор!я № 2 ).

Э дисертащею можна ознайомитись у бйблютещ Нацюнального медичного ун1верситету за адресою:

252057, КиТв-57, вул. Зоолопчна, 3. Автореферат розгслано

Вчений секретер спец1ал!зовано1 ради член-кор. АПН Укрш'ни,

доктор мед. наук, професор В.1.БерзЫь

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнють проблеми. Пол1мерн1 матер1али э кожним роком знаходятъ нов* галуэ1 застосування, зам!нююч1 собою дороп метали, натур апьж матер'юли, скло. Серед лол1мер1а важпиве м1сце займаютъ гумов! матер1али, виготовлен! на'основ! хлоропренових каучук)в. До 2000 року потреба у цих еластомерах збшьшитъся до 250 тис. тон на piK, а обсяг виробництва в Украм повинен досягти 110 тис. тон на р!к (Г.И.Сорокина и соавт.,1991). Зг1дно протозу американсько! досл1ДницькоТ ф!рми "Prédicats Inc.* св!тове виробництво синтетичних каучуюв I матер!ал1в на Тк ochobî эросте до 1995 року до 24 млн. тон, зокрема гум на ochobî хлоропренового каучука до 373 тис. тон (Murakami К., 1993; Nyfors А., 1993).

В сучасний час в!тчизняною промислов!стю вироСляеться бшьш нЬк 10 тис. на1менувань виробю э гумових матер!ал1В на ochobî хлоропренових каучумв

(В.Н.Глухов, 1990; В.В.Моисеев, Ю.В.Перина, 1990). Зростаюч! галькосл цих »

enacTOMepiB використовус машинобуд!вна, хМчна, харчова промислов!стъ, вони широко застосовуються для виробництва гумових тканин, спецодягу, взуття, спортивних ToeapiB, 1грашок, вироб1в саМтарного призначення та 1н.

Зокрема, науково-дослдним об'еднанням "Еластик" (м. КиТв) синтезован! нов! марки гум на ochobI хлоропренових каучумв КР-50, ДХ, ДН, ДСН шифр1в ДХ, MP, МБ, ДМ-1, 52-914, 52-972, 52-972-Д, 52-974- 1Д. За даними ¡нституту-розробника i л1тератури hobî матер!али маютъ висом технолопчн) якост1 та характеризуютъся широкою перспективою промислового застосування.Перш за все, це висока еластичн1стъ, м!цн1стъ, ст1йк1сть до деформацй' та IhluI (Н.Д.Захаров, 1978; В.Н.Манин, А.Н.Громов, 1980; В.В.Моисеев, Ю.В.Перина, 1990).

Разом з том, е численн1 л!тературн1 дан I, що гумов1 матер1али можутъ викпикати запапення шюри, дерматози, впливати на кровотворення, нервову, !мунну та 1нш1 системи органвму (Н.И.Шумская и соавт., 1980; В.В.Станкевич и соавт., 1980; Л.Е.Еськова-Сосковец и соавт., 1986; М.С.Гижларян, 1987; X Ввит et al.,1993; M.P.Fiser, L.Р.Landwehr, 1993). KpiM того, бюлопчна /уя матерюлю

нових рецептур можв значно вщрвнятися за характером, ступенем та напрямком впливу на органом.

В л1тератур| майже в1дсутн! дан1 по вивченню впливу на органам гум, яю вироблен1 на ocHoei хлоропренових каучуюв марок ДХ, ДН, ДСН i КР-50. Практично немас в1домостей про д1ю на органам людини виро61в з цих MaiepianiB в реальних умовах ексллуатаци. Достатньо добре вивчений в токсиколопчному в1Дношенн1 основний мономер Haipiiy - хлоропрен, який можв м1грувати з еластомер1в в контактн! середовища, встановпен) його ГДК у вод! та noBiTpi. Разом э том, у лкератур1 ми не знайшли достатньо чутливих i виб1ркових методе визначення хлоропрену в водних середовищах. KpiM того, залишаетъся невщомою бюлог1чна д|я цш речовини в поеднанн! з 1ншими допомгжними сполуками i дом1шками нових рецептур гум, як! вивчаються.

Усе вищевикладене визначило головну мету наших дослщжень.

Мета дослщжень. Ппеичне обгрунтування регламентов нових рецептур гум на ochobi хлоропренових каучуюв та вироб1в з них для попередження Yx негативного впливу на органом людини.

Для досятення поставлено!' мети нами вирииувапись таи эавдання:

1. Дати комплексну токсиколого-ппенпну оценку нових рецептурних композиц!й гум на ocHoei хлоропренових каучуюв з метою ix регламвнтацп.

2. Роэробити метод визначення хлоропрену в eofti та модвльних середовищах за допомогою хроматограф« в тонкому шар! сорбенту при сан)тарно-х1м1чних дослщженнях еластомерних MaTepianie.

3. Встановити piBHi м!фацн хмчних компонента гум у повкрп та моделью середовища в зале)«ност1 в!д рецептури матер1алу та ф|Зико-х1м1чних napaMeipis модельного середовища.

4. Вивчити зм1ни сан1тарно-Х1ммних показниюв i токсиколопчж властпвосл роних рецептур гум в залежност! в|д ix яюсного та юльюсного складу, технолог)чних умов виготовлення та режимш експлуатацм.

5. Роэробити методичн! рекомендацн по пЛенЫним регламентам виробництва i експлуатацГ! еластомер1в на основ! хлоропренових каучук)в.

Наукова новизна дослщження полягае в тому, що нами впзрше:

- дана комплексна токсиколого-ппен1чна характеристика новому та перспективному класу гум, ям вироблей на основ! хлоропренових каучумв, I вироб1в з них;

- встановлен! рщн) м1фацн основного компоненту вивчених матер1ал!в -хлоропрену - у пов!тря та водн1 середовища, а також досл!джена динамка М1фацй рвних дом/шок каучуке I допомгжних речовин гум у контакт! середовшца;

- встановлеж характер I деяк1 особливост1 б!олог1чноТ дп зразюв еластомери на органом експериментальних тварин;

- розроблений метод визначення хлоропрену в вод1 та модельных середовищах за допомогою хроматографо в тонкому шар1 сорбенту;

- проведен! натурн1 випробування гумових вироб1в - пдрокостюм!В, як1 вироблен! кз зразйв (ум безпечних у токсиколоИчному в!дношен1 та встановлен Тх вплив на органом людини в реальных умовах експлуатацл;

- научно обфунтован) прогнози влливу даного класу гумовм^щуючих матер1ал(в на органам;

- розроблем ппеничн! рекомендаци по виробництву I режимах експлуатаци гумових матер1ал!в нових рецептурних композицм та вироб1в з них.

Теоретична значения роботи полягас у тому, що вивчеи! процеси I встановлем деяю эалежност) м1фацй основних х1мпних компоненте хлоропренових каучука нових марок I гум на Тх основ1 у пов1тря та модельн) середовища в!д рецептури I технолопчних умов виробництва \ експлуатацл цих матерев, а також Тх бюлопчна дя, що дозволе прогнозувати небезпечнютъ I попереджуватм несприптливий вплиэ на органом готових виробю э цих матер^алю.

Практична значения роботи полягае в тому, що результата досл1джвнь дозволили впровадити у народно господарство нов1 безпечн! материи, що мютять гуму для виробництва спецодягу, пдрокосттом!в, спортивних товаров. Комплекс^ токсиколого-г1г1ен1чн1 досл!дження та натурн! випробування готових вироб'1в дозволили обгрунтувати регламенту! та режими ексгтртацй' Д0СЛ1Джених матер1ал1в, яи найшли воображения у пууотовлених за нашою

участю методичних рекомендац!ях TirieHi4Ha оцмка гумовм1щуючих Maiepianie та Bupoöis з них культурно-побутового та господарчого призначення" (1995 р.). Розроблений метод виэначення хлоропрену у вод та модельних середовищах за допомогою тонкошаровоТ хроматографн (¡нформацмний лист № 91-94 вщ 19.05.94 р.) був впроваджений у практику Л1карщ-гшенютю CEC, науково-дослщних ¡нститупв ппен1чного проф1пю, яга займаються питаниями nrieniMHoY регламентац|Т еластомер1в, виготовлених на ochob'i хлоропрену. Результат роботи увтшли у профами пЦуотовки студента Национального медичного ун!верситету ¡м.О.О.Богомольця i лжарщ УкраТнського державного ¡нституту удосконапення nixapiB.

Впровадження. На основ! даних дослщження гпдготовлен!, затверджен! МОЗ УкраТни методичн! рекомендацн "ПпенЫна оц!нка гумовм1щуючих MaTepianiB i виробш з них культурно-побутового та господарчого призначення" (1995), ¡нформацжний лист "Определение хлоропрена в воде методм хроматофафии в тонком слое сорбента при санитарно-химических исследованиях эластомерных материалов" (1994). Результат дослщження використам у робов науково-досгадних ¡нститупв, CEC, яю займаються питаниями ппенмноТ регламентацп еластомер!в на ocHoei хлоропрену, в педагопчному процес! на кафедрах загапьноТ та комунальноТ ппени. УкраТнського державного (нституту удосконалення Л1Кар1в, на кафедр! пропедевтики плени та. радац1йноТтени НМУ 1м. О.О.Богомольця.

Алробащя роботи. Основж положения дисертацн апробоваш i висвплен на М1жнародному симпоэ'г/м! "Пределы воздействия профессиональных и коммунальных факторов химической природы" (Прага, 1989 р.), Всесоюзны науково-практичмй конференцн "Медицинские, социальные, экологические проблемы при добыче, транспортировке и переработке нефти и газа" (Надим, 1991 р.), Всесоюзна науков!й конференц/Т "Актуальные вопросы токсикологии и гигиены применения пестицидов и полимерных материалов в народном хозяйстве' (КиТв, 1990 р.), Всесоюзна науково-техн1чн!й конференцй' "Разработка и производство товаров народного потребления на предприятиях Миннефтехимпрома СССР" (Москва, 1989 р.), М|жнароднм науково-методичнм

конференцн "Роль вузов в решении проблем непрерывного образования и воспитания личности (от школьного до последипломного)" (Харюв, 1995 р.), 3 ресгтублжанських наукових конференциях сп1вроб1тниш I молодих вчених Национального медичного университету 1м. О.О.Богомольця в 1988-1990 роках.

ПуСлкащя результате досл1ажень. Основн1 положения дмсертацГГ викладем в 11 друкованих працях , список яких приведений в мнц| автореферату, з них 2 самоспйнК

Структура I об'ем дисертацГГ. Дисертащйна робота складаеться и вступу, анаптичного огляду гатератури, чотерьох роэд1п:а власних дослщжвнь, висновюв, впровадження результата досл1джень в практику, б1блюфаф|'чного списку лИгератури, що влючае 296 джерел ( 221- в!тчизняних, 75 - ¡ноземних), додатка. Робота викладена на 150 стор!нках машинописного тексту, ¡люстрована 57 таблицями, 24 малюнками.

Особистий внесок автора полпгае у пошуку, збиранн! та статистичгай обробц1 первинних матер1ап1в, яю стосуютъся сан'гтарно-хГмтного аналоу токсиколопчних, м1кробюлопчних досл!джень та натурних випробувань вивчених матер1ал!а, проведена цих Д0СЛ1ДЖвнь, розробки методу визначення хлоропрену в вод| та власне опису роботи. Роздщ роботи 5 виконан при участ! к.м.н. Ьотовй П.8., к.м.н. Давиденко П.М., к.м.н. Власюк М.Г.

ОснсвИ положения дисертацГГ, яИ виносяться на захист.

1. Ззконом!ркост1 м1фацГГ хмчних компонента рецептури гум на основ! хлоролренових каучутов в эалежностГ В1Д технолопчних умов виготовлення, яюсного та ильисного складу рецептури матер1ала I фвико-хниГчних параматр!а контактуючих э гумою сервдовищ.

2. Метод визначення хлоропрену в вод! та модельних середовищах за допомогою тонкошаровоГ хромотофафй' при сан!тарн0-х1ммних дослщженнях еластомерГв на основ! хлоропрену та хлоролренових каучук!в.

3. Токсиколого-ппшчне обфунтування регламенте та режима експлуатацД' нових гумовм!1цуюч1х матер1ал!в на основ! хлоропрену та вироС(а з них э метою попередження Гх негативного впливу на органом людини.

. о*

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТЙ

Матер1апи та методи дослщжень. Програма дослщжень включала проведения органолептичних та сан(тарно-х1м1чних досл(джень зразюв гумовм!щуючих материю, вивчення Тх бюлопчноТ дп на орган1эм теплокровних тварин, м1кробюлопчн] досл1дження, а також натурн! випробування виробяв з гум у реальних умовах експлуатацм.

Для вир(шення поставлених завдань виконано великий обсяг фвичних, х!м1чних, токсикологЫних, морфолоНчних, М1кробюлопчних I статистичних методов дослщжень та обробки даних, наведених в таблиц! 1.

Объектами наших дошджень були вперше синтезовам хлоропренов1 каучуки 3 марок - ДХ, ДН, ДСН I каучук КР-50, а також 10 нових рецептурних композиций гум марок ДХ, ДК, МР, МБ, МС, 52-914, 52-972, ДМ-1, 52-972-Д, 52-974-1Д, виготовлених на Тх основК Ц1 гуми првзначеш для виготовлення спецодягу, пдрсжосткшв, обтуратора, дихальних трубок, товаре спортивно-туристичного призначення.

Мкрац!ю компонента еластомер1в в контактуюч! середовища вивчали методами тонкошаровоТ, газовоТ' хроматофафп ( В.Н.Чекапь, 1981; Дмитриев М.Т., Мищихин ВА, 1985; Катаева С.Е., 1984, 1991).

Для визначення основного мономеру матер1ал!в, як) вивчались, -хлоропрену - використовували розроблений нами метод визначення Ц!еТ речовини у вод! I водних середовищах з використанням хроматофафп в тонкому шар! сорбенту (¡нформацмний лист № 91-94 в'д 19.05.94 р.).

У ход токсиколоп'чного експерименту ми вивчнли шюрноподразнюючу, резорбтивно-токсичну та сенсибитоуючу дю зразюв еластомер1в на органом теплокровних тварин.

Нами проведено 12 експерименш на б1лих щура* та морських свинках, впечено 24 показника стану Тх органнму, зроблено 15810 аналЫа.

1нтефальними покзэниками стану здоров"я тварин були Тх зовшшний вигляд, характер волосяного покрову I слизових оболонок, реакц/Т поведики, динамжа ваги т1па, вагов1 коеф^енти внутршних органов. СПП, хронакс1ю,

реобазу визначали за методом Сперанского C.B. (1975) за допомогою уишерсального електро1мпульсатора УЕМ.

Таблиця 1

Об'см т» методи досл!джснь

Етапи i методи досл1джень | Джерело 1нформацГГ |К1льк1етьамал1з1в

1. Сан1тарко-хш1чн! досл!дження зразк1в еластомер!в

Визначення летких компонент^ каучук(в i гум за допомогою гаэово! хроматограф» Чекаль В.Н. исоавт.,1985; Березкин В.Г., 1981 1070

Визначвння xîmmhmx речовин у вод! та модаль-них сврвдовищах за допомогою хромэтогрзфЯ у тонкому шар! сорбенту 1 спвктроФотометри ■ Кирхнчр Ю., 1981; Катаева С.Е., 1969, 1991 1040

2. Токсиколог1чн1 досл!дження HaiplTOBHX enacTouepiB

Оцтка 1нтегральних погаэниив стану оргажзма твзрин (реакцЯ поведении, вага, стан нервово! системи) Елизарова О.Н., 1952, 1971; Голиков С.Н,,Сяноцкий И,В., 1396; Сперанский C.B., 1965, 1975 ЗЭЗОх

ГематолоПчж досл1дження Комаров И. и CoasT.,1976 4720

BloxiMNHl доел!Дження (активжеть транфераз, депдрогеназ, холшастерази в печтц! i сироватц! кров!, гаталази i лероксидази в сироватц/, bmict acKop6ÎHOBOÏ кислоти i гл[«згену в органах, запиши: вого азоту та сечовини в сироватц! кров!) Reitman S., Franke! S., 135?; Gubler С.1.,1971;ТрзвинаО.В., 1955; Семаков П.В., 1945; Комаров®.И., 1976; Ерзнкацян М.П., 1980 4528

1мунолопчн| досл!джвння (фагоцкттоз, bmIct rlc-тэмжу i ГШ кров!, встановлення РСАП) ЧернушенкоЕ.Ф.,КогосоваЛ.С 1978; Кпимкина Н.В., Плит-манСИ., 1973 2630

3. М1кроб!олог!чн1 досл!дження матер!ал!в

Визкачення бактер!ального обймежння зразив гум i тэрмЫв вк*ивання патогенна та сан!-тарно-по«азов№< м!кроорган1зм1в Клемнарскач В.И., 1972 60

Вивчвння впливу зразив гум на природну микрофлору шюри Петровсгая В. Г., Мариз К С., 1976 30

4. Натурн! випробуеання готових вироб!В

Дослав носшня г!дроюстюм1в спортсмонами-аквзланг!стами (суб'гктивне досл1д>вння за даними анкетного опитувзння, дослщжэння ф!-зюлог1чних ло01ник(в стану оргажзма, термограф« шири) Соколовский B.C.. 1978; Меньшиков В.В., 1932; Фатисова Г.К., Колмагава Е.С. Хван Т.Д., 1990. 1184хх

5. Анало та статистична обробка получених даних

Оц1н>з отримзт« дзт« (з застосувгнням па-paMBTpiwHi« i непараметр^нцк tpirrepilB ана-л!зу Лакин Г.Ф., 1990; Гувлер Е.В., Генкин A.A., 1973 . 19220

х - усього в тенсикологМному еисперимент! викорютано 255 б!ли< щур!в I 290' морськи* свинок;

хх - усього в-натурних випробуваннях брали участь 32 оссби.

з-

Критертми загальнотоксичноУ ди вивчених матергал'ю кр>м ¡нтегральних показниюв були I таю високочутлив1 до дй" слолук, та видшяютъ ншрлов1 еластомери тести, як вм!ст аскорбмовоТ кислоти в органах I тканинах, активисть каталаэи, лероксидззи, хол!нестерази в сироватц) кров!, активн1сть трансфераз I депдрогеназ в сироватц! кров| I тканинах лечЫцг, вм!ст залишкового азоту та сечовини в сироватц! кровК Зазначен1 показники виэчались за допомогою загальновживаних у токсиколопчнй практиц! методов дослщжень.

При досл'|дженн1 сенсибетвуючоТ да зразмв еластомерщ на органам, визначали наступи! показники неспециф1чноТ резистентносп органому: лейкоцитарну формулу кров!, фагоцитарну активность нейтроф!льних лейкоцита, реакфю специфично'!' агломерацм лейкоцит®, вм'ют пстамму в кров1, г1стам!но-пектцчний ¡ндекс.

Внутршн1 органи лщдосладних тварин пщлягали вивченю з застосуванням загапьноприйнятих методов.

У зв'язку з можпивим негативним впливом еластомерщ на шюру, визначали сгугннь Тх бактер|ального обшменЫня, термши виживання патогенних та сан1тарно-показових м1кроорганом1в на цих матер1алах, а також Тх вплив на природну мисрофлору шири людини ( В.И.Клемнарская, 1972).

Натурн! випробування г1дрокостюмщ "мокрого" типу, виготовлених о гум марок МС, ДМ-1, 52-972-Д, 52-974-1Д проводили на баз1 експериментального вщдиту морського пдрофвичного ¡нституту АН УкраТни (м. Ялта). В дослщному нос1нн( пдрокостюм1в брало участь 32 слортсмена-акваланлста у вщ> 20-26 рок!в.

Результати дослщжень оброблеш за допомогою сучасних метода математичноТ статистики на ПК ЕС 1840. Достов!рн|'сть отриманих результата оц1нювали за допомогою лараметричного крнерию Стьюдента, а також нелараметричного критерия Уткоксона-Манна-УШ для малих виборок (Г.Ф.Лакин, 1990; Е.В.Гублер, ААГенкин, 1973).

Результата! лослшжень та Гх обговорення.

В результат самтарно-х!м1чних досл|джень хлоропренових качумз встановлена м!фац!я в контаетуюч! середовища в!д 5 до 9 р!зних xímwhmx речовин, а сама, основного мономеру HaipiTa - хлоропрену, регулятсрщ молекулярноУ ват - меркаптан!в, с!ркоокису та Ырковуглецю i побмних продукта пол1мероаци - триметилбутену, октену, гексену, транс-3-нонену, диматмлгаксену.

Найбшьш 1нтенсизно зазначен'1 речовинн м1фують в першу добу. Так, м!ф8ц|я хлоропрену в пов1тря становить вщ 0.032 ± 0.002 мг/м* (каучук ДСП) до 0.48 ± 0.005 мг/м3 (¡¡еучук КР-50). Оснозн! м1фуюч! з каучук!з ДХ, ДН I ДСП речовини визначапися на 15-ту добу з к!лькостпх, як) на перевищують допустим!, ща св!дчить про позитивну динам!ку м!фецП' компонента каучук!э (мал. 1). Б1пьш сприятлип! cshítepho-xímImh! показники мае каучук ДСП, тек пк т!льки м|фуючий з нього хлоропрен зареестровзний на plSHl O.OOS ± 0.0005 мг/м3 на 15-ту добу, а 1ний сполуки рееструаались т1льки в сл1допих ;г!лькоет?1Х. НейВ1пьш висский р!аень м1фацЛ" хМчних речовин як в пов!тря, так I в води! середовища зореестровяний у каучука КР-50. На 15-ту добу р!зень вид!лення хлоропрену та фкепуглец'о з нього о пое!тря переЕищупаз ГДК цих речовин, складаючи 0.17 ± 0.005 I 0.008 ± 0.001 мг/м3 в!дпов!дно, а а воду хлоропрен ^¡фувез на р!пн! 0.15±0.003 мг/л, перевищуючи допустимий р!вень в 10 роз1з.

Так! неспркятлиг! ссн!тарно-х1м|чн1 покпзники каучуку КР-50 ми поз'язусмо з тим, ща при його г/готозленн! буз. використаний комб!новгний спосЮ регулювення молекулярнсТ ваги з зестосувакням пк с1рки, тек I меркаптан!з. Кр!м того, його пол!мерЬац!я в!дбувалася при дужа виеойй температур! (+140°С), що посилило н2стаб1льн1стъ окремих компонент^. Каучуки ДХ. ДН I ДСН виготозлен! за новою технологию b застосузанням як регулятор!а молекулярноТ веги чи с!рки (каучук ДСН), чи меркпптан!з ( ДХ та ДН). íx пол1мер!зац1я в!дбувалась при значно нижчих температурах, що Еизначило в!дносну cTaöinbtiicTb х1м1чних компонента.

П1д час спн!тзрно-х1м1чних досл!джень 10 зразк!в г/м , виготовлек1Х на основ! вивчених на!р!тових каучук!з, в1дм1чено значне розширення спектру

речовин, що М1фують з материала в контакт»! середовпща. Цв можнз пов'яэати Ь зб1льшвнням юлькост1 вихщних ¡Нфад!ент1а рецептури. Ми зареестрували як у пов1ф|, так I в водних середовищах до 12-19 рономан!тних хМчних сполук, серед яких - хлоропрен, його спшполмери - /ухлорбутаден, хлорбутадген, д!мери I Ьомери хлоропрену - дметилбутадан, метилбутадон, метилгексан, продукти перетворення основних речовин I поб1чн1 продукти пол(мерЬацн -гексан. гептан, декан, нонан, гексен, гептен, формальдепд. У водн! середовпща м!фують також !они металш , прискорювач вулканвацД - дифен1лгуан!дин, фомальдепд (таблиця 2).

Пвень М1фац!|' бшыиосп э перерахованих речовин (алкажв, алкеев) в пов!тря та водн! середовпща перевищуе допустим! концентрацГТ з б!льшост1 зразйв еластомер!в.

Таблиця 2.

М|фац1я нестабшьних компонентов в эразюв (ум у воду при температур) 40°С (мг/л), 9.

X 1м1чн! Р!вн| м!фацЯ х!м!чних речовин, мг/л ДР.

речовини Марки гум мг/л

МБ МР 52-914 ДК мс ДХ

Хлоропрен 0.04 ± 0.СС5 0.02 ± 0003 0.10 ± 0.01 0.04 ±0.005 <0.005 0.008 ± 0004 0.01

ДФГ 0.04 ± 0.004 005 10.005 - 0.05 ±0.01 0.04 ± 0.005 0.03 ±0.005 0.15

Формальдепд 0 03 ± 0.003 0.02 ±0.005 0.03 1 0.003 0.04 ±0.01 - - 0003

1они цинку 0 40 ± 0.01 040 ±0.02 0.22 ±0.01 0.40 ±0.01 0.45 ± 0.01 0.20 ±0.01 1.00

(ОНИ М|Д| 0.40 ± 0.01 0.20 ±0.01 0.40 ±0.004 0.20 ±0.01 0.04 ± 0 005 0.03 ±0.003 1.00

!они свинцю 0.12 ± 0.01 0.10 ±0.01 0.20 ±0.003 008 ±0.006 0.02 ± 0.01 0.02 ±0.003 0.03

Звертае увату п!двии|ений рвень вид!лення формальдепду в пов!тря -0.03-0.04 мг/м5 та в водн! середовища - 0.026-0.04 мг/л зразками гум МБ, МР, ДК, 52-914, що в 10 разщ перевищуе допусшмий р!вень м!фацн. У водних

витяжках is ecix зразюв гум энайдем ¡они важких мвтал1в, таких як свинець, Miflb, цинк (таблиця 2).

При вивченн! м1фаци основного мономеру HaipiTy - хлоропрену в водн1 середовища застосували розроблений нами метод визначення ц1сТ речовини в вод! за допомогою хроматофафй' у тонкому шар! сорбенту, через те, що вщом! методи визначення його присвячен! виявленню хлоропрену в лов!тр'1 i вони недостатньо чутлив! та виб[рковг.

Отриман! результата показали суттсва зниження р|вня м^фаиД хлоропрену на 15-ту i 30-ту добу. В середньому концентрация його зниэипась в 6 pasiB до 30 доби. Таблиця 2 демонструе, що piseHb вид1пення хлоропрену ¡3 зразюв гум МБ, ДК i 52-914 на 30-ту добу значно перевищував допустимий (ДУ хлоропрену в вод! 0.01 мг/л).

Анал'ауюч! отриман'1 дан!, можна пщсумувати, що найб'шьш сприятлив! caHiTapHO-xiMNHi показники мають гуми MC, ДХ, ДМ-1, 52-972, 52-974-1Д, 52-972-Д, через те, що вишезазначен! речовини м!фугать з них в контакт™ середовища в кшькостях, яю на перевищують допустим!. НаШнтенсивн!ше xiMi4Hi сполуки м1фуютъ з зразюв enacTOMepia МБ, МР, ДК i 52-914. Це пов'язано можливо з тим, що до рецептури цих гум входить паста ПЦ-55 юльюстю 7.0 ваг.ч. (зразки МБ, МР i ДК) та 8.0 ваг.ч. (зразок 52-914), гума ДК мю~итъ барвник - лак червоний ЖБ, а зразок 52-914, кр!м того, виготовлений на основ! каучуку КР-50, якш мае несприятлив! сан!тарно-х1м1чн1 характеристики. Висока м1фаи,1я формальдегиду та метагев з цих зразюв пояснюеться забруднеистю початково'( сировини та наявистю в рецептур! барвнигав та цинкових 61лил.

Нами вщзначена позитивна динамита м1фац||" ximwhhx компонент1в з yclx зразюв вивчених еластомерв, що пщчинпется експоненц!альному закону.

PiBHl видшення хлоропрену в контактуюч! середовища з yclx зрзэк!э матер!ал1в значно перезищус piBHi вид!лення 1нших речовин, що дозволяе в!днести його до пров!дного компоненту дослщжуааного класу еластомер!в.

П!д час токсиколопчних досладжень, при вивчен! шмро-подразнювально! дГ!, не виявлено ii у жодного о зразив еластомер1в.

Результат цих екслерймент1в показали, що вивчен! матерйали мають под!бний бюлопчний вплив на органом телпокровних тварин, який полягае в гальмуюч!й ди на центральну нервову систему та íí пвриферичн1 в!дд1ли, порушеннях э боку морфолоИчноТ картини Kpoei, знижен1 актшнсст! низки ферментов у сироватц! kpobí та тканин! печ!нки, порушенн! функционального стану печ!нки, нирок, селезмки, що призводить до законом!рних структурних 3MÍH а цих органах.

На п!дстав| отриманих результате можна заключить, що найвиразн1шу бюлопчну дю мають каучуки ДН IДХ, а такожзраэки гум 62-914, МБ, МР i ДК. У тварин, ям отримували витяжки о зразюа цих Marepianis, в!дм1чапося роке в!дставання в прирост! ваги Tina, спостер|галась загибель тварин. При вивчен! таких показниюв, як СПП, хронакс!я, реобаза, виэначено цшком певно зб1льшення хронакс« в трупах 52-914, МБ, МРДХ, а в rpyni МБ - з51рьшення СПП i зниження реобази на приюнц! експерименту (таблиця 3), що св'дчить про розвиток процеа'в гальмування в центральна та периферичн!й нервових системах. Так! ж эм!ни зарвесфован! I у тварин, як! одержували витяжки э каучуку, ДН I гуми 52-972. Однак, в цих групах описан! змЫи мали тимчасовий характер та ловнютю зникали наприкнц/ експерименту.

Як можна побачити з uleí таблиц!, вивчен! матер1али вплизали I на картину кров! тварин, що проявилось в эменшенн! юлькосп еритроцит!в у групах ДК та 52-914, эменшенн! гемоглоб|ну в фуп1 МБ, а також зб!льшенн! лейкоцит!в у фупах ДК, 52-914 та МБ.

П!д час вивчення ферментних систем выявлен) зм!'ни актизноси' фермент1в, як! характеризуют б!локсинтезуючу та энашкоджуючу функц!ю печ!нки. Так, спостер!Галося зростання актмвност) аспартатам!нофансферази в сироватц! кров! (фупи МР, МБ) та в тканинах печЫки (фупа МБ), зростання активное Ti аланЫам!нофансферази в сироватц! кров! та печ!нц! (грула МБ), зменшоння актавност! 4-кетоглутаратдег!дрогенази в печЫц! в фуга МР та зростання ÍÍ активност! в печЫц! тварин груп ДК i 52-914, а також зб!льшвння okthbhocti хол;нестераэи в сироватц! xpoei тварин фупи МБ (таблиця 3). У тварин вишезазначених фуп В1Дзначалися змЫи у bmíctí аскорбЫово! кислоти в

Таблица 3.

Деяя погазники функцюнзльного стану оргашзму бшж щур!» при вивченш ширно-рвэорбтивно! ди зраэм'в гум, X ± 5$.

Показники Групп тварин за зразками гум

дк | 52-914 | МБ I ДХ

В СП ЦП», г 113.0*3.1" 117.5 ±7.2" 93 ±4 5" 151 40 16 9

135 0 ± 6.20 135.0 ±6.20 185.0 ± 7.20 160.019.50

спгт, в 4.5 1 0.50 4.3 ±0 50 6.5 ±0 7* 3.3 ±0.30

4.9 ± 0.50 4.9 ± 0.50 4.4 ±020 3.1 ±0.30

Р«0б«Э1, в 63 41.00 6.1 ±1.00 ее 10.4* 5.4 ± 0 5*

7.1 ± 1.30 7.1 ±1.30 10.5 ±0.40 4.010.40

Хронвкс1я, МО 50 0 ±2 .1* 70.0 ±50* 53 0 12.1* 61.014 00

■г Еритроцнти, X10 /л 40 0 ±2.00 40.0 ±200 45.0 ± 1 00 66014.00

6.3 1 0.2* 6.5 ± 0.2* 4.8 ± 0.40 6.610.50

6.9 ±0.10 6.9 ±0.10 4.9 ± 0.20 6.210.20

Л«йкоцит*,х1Лп 9.3 ± 0.5* 9 6 ± 0.7* 130±1.7* 801080

6 5 ± 0 30 6.5 ± О.ЭО 7.8 ± 0.50 7.610.60

ГамоглобЫ, миоль/л 1.8 ± 0.05 1.8 ± 004 1.910.06* 1.810.06

1.7 ±0.С6 1.7 ±0.06 2.210.04 1.710.05

ЗжлишховиА и ОТ 25.2 ±20* 25.5 ±2.2* 58.9 ±4 4* 39.2 1 3 3**

сироагпсм, ммоль/л 19.4 ±1.40 19.4 ±1.40 45.011.70 28.212.60

Свчовинасироватки, 8.1 ±0.5* 7.9 ± 0.4* 5.7 ± 0 6* 9 5 ± 1.0*

ммоль/л Аскорб(нова кислота ■ органах, ммоль/кп лачЫка 6.8 ±0.30 1.3 ±0.06* 6.8 ± 0.30 1.3 ±0.03* 4.4 ±0.40 1 4 ±0.10 6.9 ±0.50 1.81020

1.6 ±0.08 1.6 ±0.08 1.610.10 1.810.20

е«л«зЫка 2.2 ±0.15* 2.0 ± 0.1* 1.410.05 1.910.10

1.6 ±0.07 1.6 ±0.07 1.310.06 1.710.20

нвдннрков! аалоэи 256 ±2.2* 25.7 ±1.2* 80 7 ± 4.2* 15.311.0*

19.9 ±2.70 19 9 ±2.70 54.9 ±6 .90 9.710.90

Хоп1н«ст«ргоа, 433 ±2.80 41.8 ±1.30 59.8 ± 4.3* 26012.50

ммоль/Лхг 41.1 ±1.40 41.1 ±1.40 45.1 ±2.90 28.012.20

АоАТ а сироватЩ, 3.4 ±0.10 3.2 ±0.20 4.010.1* 5.1 ±0.20

ИИОЛЬ/ЛхГ 3.3 ±0.10 3.310.10 3.510.10 5.010.М

АоАТ в П«ч1нц1, 1X7.2 ±66.9 1140 6 ±88.4 2087.7 1 73 3* 1945.6 1 79 9

ЫМОПк/КГхГ 1219.1 ±71.4 1219.1 ±71.4 174031107.8 1905.1183.9

АлАТ ■ сироитц!, 52 ±0.20 5.2 ±0.30 34 ±0.2' 851020

миольйгхг 5.2 ±0.20 5.2 ± 0.20 2.310.10 821020

АлАТ в п«ч1нц|, 2931 2 + 153 9 27839 ± 176.9 2925 4 ± 60 4* 2251 4 1 439

ыиоль/кгяг 2776 9 ±152 2 2776 9 ± 152 2 2317.1 1 1639 2239 6 1 429

Примтя: чисвльник- покаэник дослано! грули тварин; знаменник - показник мэмтрсльмо! групп.

печЫц!, селезшц! та надниркових запоэах, що свщчитъ про порушення окислювально-в!дновних процессе в тканинах цих оргашв, а також збшьшення вмюту залишкового азоту та сечовини в сироватц! кров!, що характеризуе порушення вид!ЛЬНоТ функцн нирок.

Виявлен! функцюнальн! , порушення з боку орган1В та систем пщтверджуются морфолопчними зм!нами в них, В основ! структурних змЫ внуфшних орган1В лвжить порушення гемомжроциркуляторного русла та зм!ни структури еритроцитш, яю ввдуть до попршення трофш тканин парвнх!матоэних орган!в, що, в свою черту, призводить до десквамативних зм'/н еп1тел!альних структур ниркових каналыув (фупи ДХ, МР, 52-914 та МБ), розростанню сполучно!' тканини в печшц! з порушенням структури печмкових долей (фупи ДК та МР). Вщбувается ¡нтенсивне вимивання гемоглобину э еритроцита I в(дкладення продукту його розпаду - гемос!дер1ну - в селез!нц! (групи 52-914, МБ, МР).

Вищезазначен1 зразки гум мають також виразну сенсиб1пауючу дао на органам, яка проявляется в пригмченн! неспециф!чно!' резистентност! орган'вму до д|| х1м|'чних фактор|'в. А саме, вщбуваеться зниження фагоцитарно! активност! нейтрофшьних лейкоцит за рахунок зменшення фагоцитарного числа та фагоцитарного !ндексу (фупи ДК, 52-914, МБ), зростання вм|сту пстам1ну в кров! тварин груп ДК I 52-914 на 79.9% I 43.9% В1ДП0В1ДН0, а також эб'льшення загальноТ кшькост! лейкоцит1в в кров! тварин фуп МБ, ДК I 52-914 на 66.9%, 44%, 48.1% в'1дпов'1дно.

Зразки еластомерщ МС, ДХ, 52-972, ДМ-1, 52-972-Д, 52-974-1Д, а також каучуки ДСН, ДН I ДХ не спричинювали несприятливого впливу на органам •варин.

Аналвуючи вищенаведен! результати, можна зробити висновок, що комплекс ностаб!льних компонентов дослщжуваних' еластомерщ, до складу пкого входить бшьше 10 р'вних х1м1чних сполук, мае пол!тропний вплив на оргамзм, вражаючи там життево важпив! органи I системи, як нервова, 1мунна, видшьно, а також печенку, нирки, селезЫку. СтупЫь негативно!' бюлоПчно!' дП' на органом теплокровних тварин знаходиться у прями! запежносп вй сан!тарно-

хМчних покаэниюв еластомерних матер1ал1в. Пров!дна роль в пошкоджуючм д!| на органвм эраэюв каучуюв та гум належить, на нашу думку, таким речовинам, як хлоропрен та йога димери (стйвполмери, формальдег1д I метали.

Проведен! М!кробюлопчн1 дослщження дозволили зробити висновок про те, що вивчен! зраз к! еластомер!в лом^рно обс1м:нен1 мкрофлорою, яка властива повлрю, та не вппивають на природню м1крофлору шюри людини при 5-ти годинному контакт з нею.

П!д час досл!днот експлуатац!! г1дрокостюм1в "мокрого" типу, ус! спортсмени-акваланг1сти дослщних фуп вщммали В1дсутн1стъ неприемних в1дчугпв, таких, як сверблячка шюри I слизових оболонок, а також в'!дсутнютъ ознак подразнення шири (почервомння, сухост! та 1н.). Ус1 спортсмени, як! носили г1дрокостюми, в!дм!чали посиленнп потовидтення до занурення в воду, що пов'язано з д!ею високоТ температури пов!тря, вологост1, а також чорним кольором гум.

При дослвдженн! лжарем-дерматологом, шгара спортмешв дослщних фуп залишалась чистою, природного кольору, свербежу, висипу, ознак дерматиту не спостерл"апося. Дам фвюлог!чних дослщжень перебували у в1дпов1дност! до даних, що бупи отркман! пщ час анкетного опитування, проведоного за розробленими нами анкетами. Комб1нована /уя охолодження та надм!рного тиску при зануренн) акваланпспз у воду призводила до законом!рних зрушень з Соку функцп сердцево-судинно'Г системи. Так, пгсля деякого порюду адаптацП' в акваланпст1а достов!рно зрЬкувався пульс, звужувались периферии! судини, фохи зб'ипьшувався артер1альний тиск за рахунок систол1чного компоненту. Гематолопчн! показники досл1джуваних но в!др'1знялись в!д тих, що були у ос1б конфсльноТ фупи.

У ход! проведено!" термограф» шири до занурення I теля нього випвлено сл1дугаче: при зануренн! в воду , температура пко!' 10°С, в захисних г1дрокостюмах температура р!зних д!лянок шфи знижуеться менше, нЬк при зануренн! без костюм1в. Так, середня температура т1ла акваланг1ст1в досл1дних фуп складала 28"С, а у спортсмена контрольно! фупи - ппып 25.5°С. Градиент ' охолодження тша акваланпсто досл1дних труп становив 7.8, а в ооб

контрольно! групп - 10.4. Ц1 дан* дозволили нам заключить, що вивчен! пдрокостюми маютъ задов1льш теплозахисн1 властывосл.

В целому, результаты натурних випробувань г!дрокостк>м!в "мокрого" типу показали, що досл!джуван! виробы не виявляють шмроподразливоТ, резорбтивно-токсичноТ та сенсиб!л!зуючоУ дй на органам людини в реальных умовах експпуатацн.

Отриман! дан! дозволили впровадити у виробництво гуми марок МС, ДХ, 52-972, 52-972-Д, ДМ-1, 52-974-1Д для виготовлення спецодягу, пдрокостюм!в та Ух детал1в, ¡нших виро&а спортивно-туристичного призначення, а також заборонити застосування з вказаною метою гум марок ДК, МР, МБ, 52-914, як тих, що токсично впливають на органом.

Таким чином, комплекс проведених токсиколого-пг!ен!чних досл|джень та натурних випробувань дозволив дати всеб/чну оц/нку новому та перспективному класу еластомерних матер1ал1в на основ! хлоролренових каучугав, Отриман1 дан! значно розширили теоретичн! та практичн1 вщомосп, ям висв!тлен1 в л1терагур11 наведен! у роздал! 1 дисертацн про сан!тарно-х!м!чн), токсиколопчн!, м!кробюлопчн! властивост1 матергалю, виготовлених на основ! хлоропрену.

висновки

1. Комплексне токсиколого-г1г!ен1чне вивчення запропонованих для застосування у народному господарств! 4 нових хлоролренових каучума та 10 нових рецептурних композиц!й гум на Тх основ! дозволило в!днести гуми марок ДХ, МС, ДМ-1, 52-972, 52-972-Д, 52-974-1Д до безпечних еластомерних матер!ал1в та рекомендуваты Ух для виготовлення товар!в спортивно-туристичного призначення, спецодягу, г!дрокостюм1в, а також заборонити виробництво будь-яких вироб!в з гум марок 52-914, МБ, МР I ДК, як таких, що маютъ выражений загальнотоксичний та сенсиб!л!зуючий вплыв на органЬм.

2. Розроблено, алробовано та впроваджено у практику народного господарства новий високочутливий та виб!рковий експрес-метод визначення основного х1м!чного компоненту гумовм!щуючих матер!ал!в - хлоропрену в вод! те модельных середовищах за допомогою хроматограф?! у тонкому шар!

сорбенту. Чутшвютъ методу складае 5 'Ю-5 мг/л, помилка визначення речовини - ±15 %. Метод рекомендуетъся для використання при сан!тарно-х!м!чному анал»! I ппемчноТ оц!нки еластомергв на основ! хлоропрену I хлоропренових каучук!в.

3. Загальною властивютю вс(х вивчених еластомерщ е те, що в контакт! середовища з них м1груе осноений мономер каучуку - хлоропрен на ршнях 0.010.48 мг/м' в пов!тря ! 0.008-0.1 мг/л в водн! середовища, а також допом(жн1 речовини та домшки рецептурних композицм; процес м'1фацл вказаних компонент носить знижений часоэий експоненцмний характер та запежить в1д яюсного I юлыасного складу рецептури матер1алу, фоико-х1м1чних параметр!в контактуючих середовищ та технолоп'чних умов виготовлення еластомерщ.

4. М1грац!я токсичних речовин, що належать до фупи л'|М1туючих (хлоропрен, формальдепд, дифен1пгуан1дин), я гумових вироб1в в середовища, з якими, зпдно умов IX використання, вони здатн! контактувати, запежить вд вмюту окремих компонент в гумах ! не перевищуе фанично допустим! р1ВН).

5. Комплекс хМчних речовин, що видтяются з гум, як! эг1дно э результатами наших досл!джень не рекомендуються до впровадження, зд!йснюе П0л!ф0лний вплив на органом. Найб1пьш виразною с !'х нейро-, нефро- та гепатотоксична дш, яка полягае в зммах гемом!кроциркуляторного русла та структури еритроцит, що приводить до попршення трофжи тканин паренх1'матозних оргаив, та порушенню Тх функц!онального стану.

6. Виявлен! нами негативн! змии з боку морфолопчного складу крое! I функцюнування ферментних систем та пригЫчення чинниюв неспециф!чно! резистентност! св!дчать про захисну реакцию органаму на вплив хлоропрену, його сп!впол!мер1в та димер1в, ям складаютъ б1пьш нЬк 70% в комплекс! м|фуючих речовин. СтупЫь негативного загальнотоксичного та сенсибитоуючого влливу на органам компонент рецептури гум безпосередньо заложить в!д сан1тарно-х1м'1чних показниюв еластомер!в.

7. Результати токсиколопчних, м!кробюлопчних досл!джень та натурних випробувань пдрокостюмщ яю виготовлеж з гум марок ДХ, МС, ДМ-1, 52-972, 52-972-Д, 52-974-1Д, свщчать про те, що зазначен! вироби не маютъ

шшроподраэливо), загапьнотоксичноТ та сенсиб1гизуючоТ дм на органом. Зразки цих матер1ал1в у эвичайних умовах пом1рно эабруднан! банальною м!крофлорою I не впливають на природну М1крофлору шк!ри людини. Пдрокостюми з цих гум мають задов1льн! топлозахисн) властивосп, негативно не впливають на тегшовий стан людини.

8. Встановлен1 особливосп пол1тропного вгшиау на органам хлоропренових каучугав та рецептурних композиций гум, ям були об'сктами наших досл1джвнь можуть энайти застосування при д!агностиц| отруень речовинами в умовах виробництва ¡нших еластомерш на основ) хлоропрену та розробц1 засобш Л1кування професмних захворювань.

Виношу щиру подяку доктору медичних наук, професору кафедри пропедевтики ппени та радоцмноТ' ппени СТЕПАНЕНКУ Г«над1к> Опанасовнчу та кандидату медичних наук, асистенту ц1еТ' кафедри 130Т0В1Й Полин! В*н1амин1ви1 за консультативну та методичну допомогу при виконанм дисертац1йноТ роботи.

СПИСОК РОБ1Т, ОПУБЛ1КОВАНИХ ПО ТЕМ1 ДИСЕРТАЦ1Т

1. Гигиеническая оценка новых эластомерных материалов культурно-бытового, спортивно-туристического и медицинского назначения/УГигиена окружающей Среды: Тез.докл,- Киев, 1989.- С.59-60. (соавт. В.Г.Бардов и др.).

2. Сравнительная токсиколого-гигиеническая оценка ячеистых материалов, изготовленных на основе новых каучуков //Всесоюзное научно-техническое совещание "Разработка и производство товаров народного потребления на предприятиях МИННЕФТЕХИМПРОМА СССР": Теэ.докл,-М.,1989- С.53-54. (соавт. В.Г.Бардов и др.).

3. Гигиеническая оценка спецодежды, применяемой при работах по добыче и транспортировке нефти и газа //Медицинские, социальные, экологические проблемы при добыче нефти и газа: Тез.докл. Всесоюзн. конф.-Надым, 1991,- С.141-144. ( соавт. П.В.Изотова, Г.М.Шмутер)..

4. О токсичности ПВХ-пластизолей марок "С", "М", "Р", используемых для изготовления медицинских изделий // Врачебное дело.- 1991.-№5.- С.84-86. (соавт. В.Г.бардов и др.).

5. Впроваджвння в программ пщготовки спец1ал1ста-ппен1стщ нсвих нэухових розробок з ппенмноУ оц)нки перспективних еластомерних матер:ал!в //Мат. мтжнародноТ конф.'Роль вузов в решении проблем непрерывного образования и воспитания личности (от школьного до последипломного)": Тез.докл,- Харьйв, 1995,- С.25-26.

6. Гигиеническая оценка зластомерных материалов на основе хлоропрэна и урделий из них //Медицинские новости.- 1996,- №2.- С. 56-57.

Borisova I.V. Hygienic assesment of the new rubber materials with chloroprene caoutchouc and goods from them.

The dissertation for the Master Degree of Science (Medicine) on speciality 14.02.01- Hygiene, Medical Sciences, Bogomolets National Medical University, Kiev, 1996.

The hygienic regulations and regimes of exploitation for 10 new elastomers with chloroprene caoutchouc have been made. These materials can be used for production workihg clothes, rubber suits, sports and culture-domestics goods'. The method of determination of main monomer of these elastomers - chloroprene - has been devised in water and water surroundings with the thin-layer chromatography and introducted in the practical medicine.

Борисова И.В. Гигиеническая оценка новых рецептур резин на основе хлоропреновых каучуков и изделий из них.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01. - Гигиена, медицинские науки Национальный медицинский университет имени ААБогомольца, Киев, 1996.

Установлены гигиенические регламенты и режим эксплуатации 10 новых эластомерных материалов на основе хлоропреновых каучуков, предназначенных для изготовления слецодеэды, гидрокостюмов и товаров спортивно-туристического и культурно-бытового назначения. Разработан и внедрен в практику здравоохранения метод определения основного мономера изученных материалов - хлоропрена - в воде и водных средах с применением тонкослойной хроматографии.

Ключов1 слова: гуми, xnoponpenoei каучуки, хлоролрен, бюлопчна дш еластомерш.

Шдп. до друкугг.СЛ 2С Формат 60X84'/,ПаЫр

друк. !Л 2 . ДРУк оФсетиий. Умовн. друк. арк. <• .

Умовн. фарбо-вЦб. Об.,1к.-вид. арк. -Л

Тираж «"с'с"' . Зам. №

Ф1рма .til ПОЛ». CjJIjI, Khib, ву.1. Волинська. (¡0.