Автореферат и диссертация по медицине (14.01.10) на тему:Эффективность применения магнито-лазерного облучения крови и энтеросорбции при лечении пиелонефритов у детей

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

На правах рукопису

Кубей Інга Володимирівна

• „ /

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ МАГШТО-ЛАЗЕРОТЕРАПІЇ ТА ЕНТЕРОСОРБЦІЇ ПРИ ЛІКУВАННІ ПІЄЛОНЕФРИТІВ У ДІТЕЙ

14.01.10 - педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

КИЇВ - 1996

Робота виконана в Тернопільському медичному інституті ім. акад. І.Я.Горбачевського.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор,

член-кореспондент АМН України Сміян Іван Семенович

Офіційні опоненти: доктор медичних наук,

. Багдасарова Інгрет Вартангівна

доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки України . Тараховський Мирон Лазаревич Провідна установа: Національний медичний

університет ім. акад. О.О.Богомол ьц

Захист дисертації відбудеться 7рJ4 & гіЯ 1996 рок;

на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д.50.14.01 по захист; дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук по спе ціальностям "Педіатрія" та "Акушерство і гінекологія" при інс титуті педіатрії, акушерства і гінекології АМН України за ад ресою: м.Київ, вул. Мануїльського, 8.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інститут; педіатрії, акушерства і гінекології АМН України.

Автореферат розісланий "с3?" X&J THP 1996 р.

Вчений секретар спеціалізованої Вченої ради кандидат медичних наук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. В структурі запальних захворювань сечової системи у дітей пієлонефрит (ПН) займає провідне місце (О.З.Гнатейко, 1988, М.С.Игнатова, 1989, В.Г.Майданник, 1993). Серед дитячої патології ПН складає у різних країнах світу від 0,3 % до 1,4 % (М.С.Иллек, 1990) а в різних регіонах України від 0,36% до 3,5 % (В.Г.Майданник, 1993).

Морфофункціональна незрілість ниркової тканини у дітей сприяє швидкому прогресуванню захворювання, схильності до хронічного перебігу (Н.А.Лопаткин и соавт., 1979).

Наявне на сьогоднішній день традиційне лікування ПН у ді тей не завжди ефективне , не зважаючи навіть на застосування сильних антибактеріальних середників протягом тривалого часу (Г.Н.Дранник и соавт., 1988, С.Р.Утц и соавт., 1992). А тому пошук нових, нетрадиційнихметодів лікування є актуальним. Враховуючи властиві для ПН порушення імунного статусу (В.Г.Майданник 1989,1993, М.Ш.Ганиева и соавт., 1991) та метаболічних процесів (В.Е.Цветцих, 1991, Н.А.Коровина, 1992, Сміян І.С. та співавт., 1995) , які є складовими його патогенезу, ці методи лікування повинні мати імунокорегуючий, мембраностабілізуючий і детоксикуючий вплив. Згідно даних літератури, така дія властива низькоінтенсивному лазерному випромінюванню (НІЛВ) (В.П.Авдошин, 1991, Г.Г.Новикова, 1991, Р.Н.Павлова.и соавт., 1993) та ентеросорбції (ЕС) (Е.М.Лукьянова и соавт., 1987, М.А.Андрейчин і співавт., 1992, І.С.Сміян і співавт., 1995). Враховуючи посилення енергоємності і лікувального ефекту від

-з -

спільної дії НІЛВ і постійного магнітного поля (ПМП) (Л.Н.Будкарь, 1992, В.Е.Родоман и соавт., 1993), вважається, що застосування магніто-лазеротерапії (МЛТ) та ЕС підвищить ефективність традиційного лікування ПН у дітей.

Мета роботи. Підвищити ефективність лікування дітей хворих ПН шляхом сумісного використання в комплексній терапії черезшкірного магніто-лазерного опромінення крові (ЧМЛОК) окремо, а також у поєднанні з дачею ентеросорбенту СКН-2П.

Основні завдання дослідження:

1. Вивчити клінічний преребіг і стан імунної системи, пе-рекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та ендогенної інтоксикації (ЕІ) в процесі традиційного лікування ПН у дітей.

2. З'ясувати динаміку клінічних проявів, імунного статусу, ПОЛ та ЕІ у хворих на ПН при застосуванні ЧМЛОК на фоні традиційної терапії.

3. Вивчити зміни клініко-лабораторних показників у дітей з ПН при використані ЧМЛОК на фоні традиційного лікування у поєднанні з прийомом сорбенту СКН-2П.

4. Провести порівняльну характеристику ефективності ЧМЛОК при лікуванні хворих на ПН дітей в залежності від застосування сорбенту СКН-2П.

5. Дати практичні рекомендації щодо застосування МЛТ і сорбенту СКН-2П при комплексному лікуванні ПН у дітей.

Наукова новизна роботи. Вперше доказано можливість немедикаментозної регуляції порушень метаболічних процесів (активності ПОЛ, рівня ЕІ), імунного статусу шляхом використання позасудинного магніто-лазерного опромінення крові у дітей хворих на гострий ПН.

Вперше виявлено виражений терапевтичний ефект від суміс-

-4ного застосування ЧМЛОК та ЕС вугільним сорбентом СКН-2П при лікуванні дітей хворих хронічним ПН.

Практична значимість роботи. На підставі проведених дос ліджень розроблено та запропоновано для введення в практику науково обгрунтовані нові методики лікування різних форм ПН у дітей, що передбачають корекцію імунодефіциту, синдрому ЕІ та порушень ПОЛ шляхом сумісного використання ЧМЛОК та ЕС на фоні традиційної терапії.

Положення, що виносяться на захист.

1. Поряд із спільними для гострого і хронічного ПН клініко-лабораторними проявами спостерігається превалювання ознак ЕІ у хворих хронічним ПН та активація мембрано-деструктивних процесів у хворих гострим ПН.

2. При гострому ПН застосування МЛТ на фоні традиційного лікування приводить до нормалізації показників імунітету та стабілізації мембрано-деструктивних процесів.

3. При хронічному ПН не достатнім є застосування МЛТ, залишаються порушення метаболічних процесів, які можна ліквідувати при допомозі ЕС.

Декларація особистого внеску дисертанта в розробку науко вих результатів, що виносяться на захист.

1. Дисертантом проведено клінічні спостереження та ліку вання 104 хворих і проаналізовано документацію 53 пацієнтів, що перебували на стаціонарному лікуванні в соматичних відді леннях обласної дитячої клінічної лікарні.

2. Дисертант оволоділа методикою позасудинного магні то-лазерного опромінення крові та застосувала цю терапії при лікуванні 86 пацієнтів.

3. Виявлено, що перебіг хронічного ПН у порівнянні з гост-

рим супроводжується більш глибокими і тривалішими змінами метаболічних процесів (рівня ЕІ, ПОЛ) та зрушеннями імунного статусу.

4. Включеня ЧМЛОК в комплексне лікування дітей хворих гострим ПН сприяє позитивній динаміці клінічного перебігу захворювання, нормалізації показників імунітету, мембрано-деструк-тивних процесів та зменшенню проявів синдрому ЕІ.

5. Поєднане застосування МЛТ та ЕС при лікуванні хворих хронічним ПН суттєво покращує клінічну картину захворювання, сприяє нормалізації метаболічних процесів та імунного захисту. Ефективність даної терапії у віддалені строки проявляється зменшенням частоти рецидивів захворювання.

Апробація роботи. Матеріали дисертації повідомлені на науковій конференції "Первинний пієлонефрит. Інтерстиціальний нефрит. Дисметаболічні нефропатії" (Київ, 1995), конференціях молодих вчених Тернопільського медичного інституту (1994,1995 рр.), клінічній конференції дитячих лікарів області "Нові методи лікування мікробно-запальних процесів у дітей” (Тернопіль, 1994), на науково-практичній конференції молодих вчених "Досягнення лазерної терапії" (Тернопіль, 1996), на клінічних конференціях лікарів-педіатрів обласної клінічної лікарні м. Тернополя (1994, 1995).

Основні положення і результати досліджень роботи обговорено на науковому засіданні кафедр дитячих хвороб лікувального факультету та фУЛ (1995).

Впровадження результатів дослідження. Розроблені комплексні методи лікування дітей хворих на ПН із застосуванням ЧМЛОК та ЕС апробовані в дитячих відділеннях центральних районних лікарень Підволочиського, Збаражського, Борщівського

районів Тернопільської області, дитячому відділенні Дубнівської районної лікарні Рівненської області, дитячій лікарні м.Рівне.

Публікації*. По темі дисертації опубліковано 7 робіт.

Структура і об'єм дисертації. Дисертація викладена на 180 сторінках принтерного тексту, складається із вступу, огляду літератури, 5 глав власних досліджень, заключення, висновків, практичних рекомендацій та списку використаної літератури (253 першоджерела, з них українською та російською мовами 207, іноземними - 46).

Робота ілюстрована 10 малюнками, 36 таблицями.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідженя.

В роботі подано результати спостережень за 157 дітьми віком від 3 до 15 років. У 28,6% із них діагностовано гострий ПН, у 42,03% - хронічний рецидивуючий ПН в активній фазі та в 30,6% латентний перебіг хронічного ПН.

При виставленні діагнозу користувалися класифікацією М.Я.Студенікіна і співавт. (1982). Клінічне обстеження хворих проводилося в нефрологічному та урологічному відділеннях ТОДКЛ. Воно включало вивчення анамнестичних даних перебігу захворювання та життя, оцінку об'єктивного стану пацієнтів.

Для порівняння клінічної ефективності різних методів терапії ПН був використаний метод математичної обробки, розроблений С.М.Макеевим (1985).

Усім хворим проводилися загальнолабораторні та біохімічні дослідження, бактеріологічне вивчення сечі, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, оглядова та екскреторна

урографія, мікційна цистоуретерографія.

Для оцінки імунологічного статусу обстежуваних дітей проводилося вивчення вмісту в сироватці крові імунокомпетентних клітин (Т-лімфоцитів, їх субпопуляцій, В-клітин, Ig класу G, М, А), концентрацію циркулюючих імунних комплексів (ЦІК).

Для дослідження синдрому Е1 проводилося визначення вмісту середніх молекул (СМ) в плазмі крові та сечі за методикою

Н.И.Габрюляна та співавт.(1983). Величину рівня ендогенної інтоксикації (PEI) за методом А.А.Тогайбаєва та співавт. (1988).

Ступінь вираженості мембрано-деструктивних процесів проводилося шляхом визначення вмісту проміжних та кінцевих продуктів ПОЛ в крові: дієнові кон'югати (ДК), малоновий диальдегід (МДА). Оцінку антиоксидантної системи захисту (АОСЗ) робили за вмістом супероксиддисмутази (СОД) і сульфгідрильних груп (SH-групи).

Отримані цифрові дані опрацьовано статистично: абсолютні величини - з використанням критерію Стьюдента, відносні - із застосуванням непараметричного критерію кутового перетворення Фішера.

Статистична обробка даних досліджень проводилась за допомогою пакета прикладних статистичних програм на персональному комп'ютері типу IBM.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ.

Клінічна картина обстежуваних характеризувалася поліморфізмом суб'єктивних та об'єктивних ознак захворювання, які можна об'єднати в такі основні синдроми.

Найчастіше зустрічався сечовий синдром, і у хворих гострим ПН він становив 97,61 %, хронічним рецедивуючим - 87,96 % та з

латентним перебігом ПН - 75,79 %. На другому місці за частотою виявився синдром ЕІ (у 77,72 % хворих гострим ПН, у 83,03 % -хронічним рецедивуючим і у 58,63 % - латентним ПН.

Превалювання синдрому ЕІ саме у хворих хронічним ПН вказує, що для його формування і розвитку важливо не тільки ступінь гостроти запального процесу, а й тривалість.

З боку імуного статусу виявлено відхилення, які проявлялися зниженням кількості Т-лімфоцитів, порушенням їх функціональної активності, підвищенням вмісту В-клітин та імуноглобу-лінів сироватки крові, особливо ^ в, ЦІК. Спостерігалося підвищення індексу хелпери/супресори зумовлене більш вираженим зниженням супресорів у порівняні з хелперами.

Порушення імунного статусу виявлено при всіх формах перебігу захворювання, проте їх відхилення від норми найбільш виражені у хворих гострим та хронічним рецидивуючим ПН.

Найвищий рівень ПОЛ виявлено у хворих гострим ПН. Вміст МДА (4,2±0Д6) мкмоль/л перевищував у 1,5 рази показники здорових дітей та ДК - (23,52±'0,35) мкмоль/л в 1,2 рази.

При хронічному рецидивуючому як і при латентному ПН вміст ДК та МДА мав тенденцію до зниження, проте залишався вищим цих же показників здорових дітей. Щодо стану системи АОСЗ, то рівень її показників - СОД (46,63±1,23) %/1 мл ер., (р<0,05) і БН-груп (48,25±1,6) мкмоль/л, (р<0,05) найбільш був знижений у хворих хронічним рецидивуючим ПН. У решти пацієнтів він був дещо вищим, але не досягав аналогічних показників контрольної групи (р<0,05).

Отримані результати співпадають із спостереженням В.Г.Майданника і співавт. (1995) та Н.А.Коровіна і співавт. (1992) про високий рівень продуктів ПОЛ в активну фазу ПН і підтвер-

джують думку ряду авторів (Н.С.Кенс, 1991, А.А.Маркин, 1992), що активізація мембранодеструктивних процесів зумовлена дефіцитом антиоксидантних функцій організму.

Аналіз маркерів ЕІ у хворих свідчить про значне підвищен ня рівня СМ у крові і сечі. Зокрема, при гострому ПН вміст СМ у крові перевищував показники здорових дітей в 1,7 рази, при хронічному рецидивуючому - в 1,6 і латентному - в 1,4 рази. Одночасно рівень СМ у сечі був підвищений порівняно з контрольними величинами при гострому ПН у 2 рази і при хронічних у 2,2 рази. Тобто, спостерігається тенденція до зростання концентрації СМ у сечі і зниження у крові по мірі стихання за пального процесу, що свідчить про перехід від стадії декомпен сації до стадії компенсації (В.А.Козлов и соавт., 1987, С.В.Оболенский и соавт., 1991).

Для оцінки ефективності лікувальних міроприємств усі пацієнти методом рандомізації були розподілені на три групи в залежності від виду застосованої терапії.

В першу групу увійшли 48 пацієнтів, які отримували традиційну терапію. Основу медикаментозного лікування склали антибактеріальні препарати, які призначалися у вікових дозах із врахуванням чутливості до них мікрофлори сечі. Найчастіше застосовували аміноглікозиди коротким курсом по 5-7 днів, напівсинтетичні пеніциліни, антибіотики цефалоспоринового ряду.

Крім антибіотиків антибактеріальна терапія проводилася уроантисептиками, які призначалися у вікових дозах.

Широко застосовували фітотерапію у вигляді чаїв із трав'яних зборів та фізіотерапевтичні процедури.

Другу групу склали 55 хворих, для лікування яких, крім базисної терапії, застосовували магніто-лазерне опромінення.

У своїй роботі в якості джерела магніто-лазерного випромінювання використано напівпровідниковий лазер АНП-2, який випромінює інфрачервоний промінь на довжині хвилі 820 нм. Одночасно застосовувалася магнітна насадка МН-1. Пацієнтам проводилося ЧМЛОК в проекції кубітальної вени. Процедура тривала від 5 до 10 хвилин в залежності від віку дитини. Курс МЛТ складав 7-8 сеансів.

Процес проведення процедури сприймався пацієнтами пози тивно. За час лікування непереносимості або іншої побічної дії магніто-лазерного випромінювання не спостерігалося. Пацієнтам третьої групи проводилося, комплексне лікування, де застосовувалося, крім базисної терапії і магніто-лазерного опромінення крові, ЕС вугільним сорбентом СКН-2П.

Етеросорбент призначався з розрахунку 100 мг на 1 кг маси тіла на добу в 2-3 прийоми протягом 5 днів.

Порівняльний аналіз змін клінічних проявів ПН в кожній групі дав можливість оцінити результати проведених лікувальних заходів.

Традиційна терапія, що проводилася хворим І групи, в загальному дала позитивні результати. Проте на час контрольного огляду (12-14 день після початку терапії) прояви інтоксикації залишалися в значної частини обстежених, найбільше (35,7 %) з хронічним рецидивуючим ПН.

Застосування позасудинного магніто-лазерного опромінення крові дало більш виражений ефект. Вже після четвертого сеансу опромінення вдалося погасити прояви інтоксикації у третини обстежених незалежно від характеру перебігу ПН.

Після закінчення курсу ЧМЛОК ознаки синдрому ЕІ залишалися ще у 12,5 % пацієнтів з гострим ПН, у 21,7 % з хронічним

- и -

рецидивуючим ПН та у 12,5 % з латентним перебігом ПН, що майже удвічі менше, ніж у першій групі хворих. Включення в комплексне лікування заходів ЧМЛОК у поєднанні з ЕС сприяло швидкій ліквідації явищ інтоксикації у хворих III групи. Так, на четвертий день лікування прояви останьої значно зменшилися і практично відповідали таким, які були отримані на 12-14 дні терапії пацієнтів І групи.

Контрольний огляд після завершення комплексного лікування виявив, що синдром ЕІ залишався в 6,6 % дітей з гострим ПН та 8,7 % дітей з хронічним рецидивуючим ПН. У хворих з латентним перебігом хронічного ПН явища інтоксикації було ліквідовано.

Виявлено різну динаміку больового синдрому в залежності від виду лікування. Так, після загальоприйнятої терапії больові відчуття залишалися в 28,6 % і 20 % обстежених з гострим і рецидивуючим ПН відповідно та у 21,4 % хворих хронічним латентним ПН.

Проведене лікування у хворих II групи виявилося більш впливовим на больовий синдром і сприяло його ліквідації у 67,62 % обстежених вже після четвертого сеансу ЧМЛОК. Закін- чення курсу МЛТ дозволило ліквідувати больові відчуття у всіх хворих.

Приєднання до попередніх лікувальних заходів ЕС у пацієнтів III групи не виявило більш вираженої динаміки у порівнянні з пацієнтами II групи стосовно больового синдрому.

Проведено аналіз динаміки основних клінічних проявів захворювання із врахуванням коефіцієнту ефективності проведеної терапії (табл.). Застосування магніто-лазерного опромінення крові сприяє підвищенню даного коефіцієнта у 2 рази при гострому ПН і в 1,7 рази при хронічному перебігу останнього. Комплексне ви-

Таблиця

Порівняльна оцінка зменшення клінічних проявів ПІІ (в балах) нри лікуванні хворих

Обстежувані І група II група III група

ДО після До після ДО після

лікуванш лікування Б лікування лікування в К лікування лікування Б К

ІПП ІПП ІПП ІПП ІПП ІПП

Гострий ПН п-14 Хронічний ПН, рсцидивуючий перебіг, п-20 Хронічний ПН, латентний перебіг, п-14 6,83±0,48 3,65±0,21* 3,18 7,39±0,63 0,8±0,1* 6,59 2,07 6,81±0,41 0,13±0,02* 6,68 2,1

6,05±0,50 3,01±0,34* 3,04 5.98±0,41 0,83±0,10* 5,15 1,69 6Д9±0,62 0.12±0.05* 6,07 2

4,01±0,43 1.96±0,13* 2,05 3,93±0,23 0,45±0,03* 3,48 1,69 4,18±0,33 0 4,18 2,04

Примітка:

* достовірність різниці (р<0,05) між показниками до і після лікування

- 12-

користання ЕС та МЛТ покращує динаміку клінічних проявів при хронічному ПН (у 2 рази), і суттєво не впливає на показники при гострому процесі. '

УхворихІ групи після курсу базисного лікування показники клітинного і гуморального імунітету та ЦІК зазнали певних змін, характер і ступінь яких слід розцінювати як тенденцію до нормалізації.

Водночас застосування ЧМЛОК на фоні традиційного лікування у пацієнтів II групи сприяло значній стабілізації показників імунітету. Виявлено, що відносна величин вмісту Е-РУК, Еа-РУК у сироватці крові усіх пацієнтів відповідала показникам здорових дітей. Щодо імунорегуляторних клітин, то на фоні нормалізації у всіх обстежених рівня ТР-РУК виявився дещо зниженим вміст ТЧ-РУК у хворих хронічним ПН. Відповідно співвідношення Т-хелперів і Т-супресорів залишилося підвищеним у цих же пацієнтів. Спостерігається також нормалізація концентрації імуноглобулінів у всіх обстежених і наближення до норми у них рівня ЦІК, а особливо у пацієнтів з гострим ПН.

Таким чином, лікування хворих на ПН дітей із застосуванням ЧМЛОК на фоні традиційної терапії виявилося високоефективним в корекції імунного статусу у хворих гострим ПН і менш ефективним - при хронічному перебігу цього захворювання. Комплексна терапія із застосуванням МЛТ та ЕС сприяла підвищенню рівня показників клітинної ланки імунітету, де у відносних величинах концентрація Е-РУК, Еа-РУК, ТР-РУК, ТЧ-РУК приходила до норми у всіх обстежених, а в абсолютих величинах мала тенденцію до їх підвищення. Індекс співвідношення імунорегуляторних клітин знижувався до нормальних величин незалежно від форми перебігу ПН.

У всіх обстежених після лікування виявлено достовірне зниження вмісту В-клітин та нормалізація концентрації імуно-глобулінів у сироватці крові.

Отже, введення сорбенту СКН-2П в комплекс лікувальних за ходів сприяє зниженню токсико-антигенної напруженості організ му, тим самим значно покращуючи динаміку показників імунного статусу, особливо у хворих з хронічним перебігом ПН.

Достовірне зниження активності ПОЛ порівняно з показниками до лікування при традиційній терапіїспостерігалося лише при гострому ПН, проте і в цих хворих вони не відповідали рівню контрольної групи. В динаміці показників АОСЗ спостерігалася лише тенденція до їх підвищення.

Під впливом МЛТ у хворих мали місце позитивні зрушення в системі ПОЛ, що проявлялося нормалізацією вмісту ДК та МДА у пацієнтів з гострим ПН та наближенням до норми величини даних показників у хворих хронічним перебігом захворювання. Щодо показників АОСЗ у пацієнтів цієї групи, то виявлено нормальний рівень СОД і SH-груп при гострому і латентному ПН, а при рецидивуючому хронічному ПН - показники наближалися до норми.

Отже, застосування ЧМЛОК на фоні традиційного лікування сприяло стабілізації мембрано-деструктивних процесів у хворих з гострим ПН і значному їх покращенню при хронічному перебігу захворювання. Застосування комплексної терапії у пацієнтів III групи нормалізувало показники мембрано-деструк-тивних процесів у всіх обстежуваних хворих.

Проведення базисного лікування хворих на ПН дітей сприяло певному зниженню вмісту в крові СМ та PEI, проте не призвело до нормалізації цих показників. Разом з тим, дана терапія не

-15 - -

вплинула суттєво на показники концентрації CM у сечі.

Після проведеної MJ1T на фоні традиційного лікування спостерігалося достовірне зниження концентрації CM у крові та PEI при хронічних формах ПН і нормалізація їх у дітей з гострим запальним процесом. Аналогічного характеру динаміку, але менш виражену виявлено щодо вмісту середньомолекулярних токсинів у сечі.

Під впливом МИТ та EC у хворих III групи концентрація CM знизилася і не становила достовірної різниці з аналогічними показником у здорових дітей.

Щодо динаміки середньомолекулярних пептидів у сечі хворих цієї групи, то спостерігалося зменшення їх вмісту при гострому ПН до (240,36± 15,0) ум.од., (р<0,05). при хронічному рецидиву ючому процесі - до (249,7±14,2) ум.од., (р<0,05) і при латент ному - до (256,1±18,9) ум.од., (р<0,05). В той же час концентрація CM сечі не сягала рівня здорових дітей.

Враховуючи вищенаведенені дані інших лабораторних досліджень та клінічних спостеражень цих хворих, є підстави вважати, що нормалізація рівня CM у крові при підвищеній концентрації їх у сечі, свідчить про покращення функції нирок та інших детоксикаційних систем і продовження процесу виведення токсинів з організму та позитивну динаміку запального процесу і ще не повне його згасання. (В.А.Козлов и соавт., 1987, С.В.Обол онс-кий и соавт., 1991).

Отже, застосування 4MJIOK у поєднанні з дачею сорбенту СКН на фоні традиційної терапії нормалізує показники токсемії та значно покращує функціонування систем детоксикації організму хворого, що сприяє ліквідації запального процесу.

Таким чином, для лікування дітей хворих гострим ПН реко

мендується застосовувати ЧМЛОК на фоні традиційної терапії, а при хронічному перебігу ПН, де особливо виражені показники ЕІ, до вищезгаданого лікування необхідно добавляти ЕС.

ВИСНОВКИ

1. Поряд із спільними для гострого і хронічного ПН кліні ко-лабораторними проявами спостерігається превалювання ознак ЕІ у хворих хронічним ПН та активації мембрано-деструктивних процесів у хворих гострим ПН.

2. При гострому ПН застосування МЛТ на фоні традиційного лікування у 2 рази покращує динаміку клінічних проявів захворювання у порівнянні із базовою терапією і призводить до нормалізації показників імунітету та метаболічних процесів.

3. При лікуванні хворих хронічним ПН не достатнім є застосування МЛТ - залишаються прояви синдрому ЕІ, порушення мембрано-деструктивних процесів та підвищений вміст ЦІК.

4. Залучення ентеросорбенту СКН-2П до комплексу традицій ної терапії з ЧМЛОК при лікуванні дітей хворих гострим ПН сут тево не впливає на динаміку основних синдромів захворювання.

5. Застосування ЕС у поєднанні з МЛТ на фоні традиційного лікуваня у дітей хворих хронічними формами ПН удвічі покращує динаміку клінічних проявів захворювання і нормалізує метаболічні процеси.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою лікування хворих на гострий ПН дітей, у яких найбільш виражені відхилення імунного статусу, рекомендується на фоні традиційної терапії застосування черезшкірного магніто-лазерного опромінення крові.

Останнє проводити із використанням лазерної установки напівпровідникового типу, що вилучає інфрачервоний промінь довжиною 820 нм в безперервному режимі роботи і магнітної насадки потужністю 25 мТ. Опромінення крові проводити в проекції кубітальної вени тривалістю від 5 до 10 хвилин в залежності від віку дитини. Курс лікування складається із 7-8 процедур.

2. Для лікування пацієнтів із хронічним рецидивуючим ПН, при якому превалюють явища ЕІ та мембрано-деструктивні процеси, слід проводити комплексне лікування, що базується на вживанні ентеросорбенту СКН-2П в поєднанні з ЧМЛОК і традиційною терапією. Сорбент дається в дозі 100 мг/кг маси дитини на добу в 2-3 прийоми протягом 5 днів.

3. Обсяг лікувальних міроприємств при латентному перебігу хронічного ПН рекомендовано призначати після визначення показників EI (СМ крові та сечі, PEI), ПОЛ та імунного статусу.

ДРУКОВАНІ СТАТТІ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вплив середніх молекул на клітинний потенціал імунної системи при пієлонефриті у дітей //Матеріали І Міжнародної комп'ютерної конференції "Актуальні питання діагностики, ліку вання та профілактики захворювань людини”. - Тернопіль, 1993 ст. 16 (В співавт. з Сміяном І.С., Воронцовою Т.О., Ліщенко Н.О.).

2. Імунологічні зміни у дітей із супутньою патологією ге-патобіліарної і сечовидільної системи //Тези наукової конфе ренції "Актуальні проблеми клінічної і експериментальної меди цини". -Тернопіль, 1994. - С.207-208 (В співавт. з Ліщенко Н.О., Кабаковою А.Б., Марчишином Я.Г.).

3. Застосування магніто-лазерного випромінювання у комп-

лексному лікуванні пієлонефритів у дітей //Матеріали наукової конференції "Первинний пієлонефрит. Інтерстиціальний нефрит. Дисметаболічні нефропатії". - Тернопіль, 5-6 жовтня 1995 рік. -Київ, 1995. - С. 30-32 (в співавт. з Ліщенко Н.О.).

4. Ендогенна інтоксикація у дітей при хронічному перебігу пієлонефриту, хронічному холецистохолангіті та їх поєднанні // Матеріали наукової конференції "Первинний пієлонефрит. Інтерстиціальний нефрит. Дисметаболічні нефропатії". -Тер нопіль, 5-6 жовтня 1995 рік. - Київ, 1995. - С. 34-35 (В співавт. з Ліщенко Н.О.).

5. Вплив магніто-лазеротерапії на процеси перекисного окислення ліпідів у дітей хворих на пієлонефрит //Тези Міжна родного Конгресу молодих вчених-українців, 25-28 жовтня 1995 рік. - Ів.-франківськ, 1995. - С. 58.

6. Механізм дії низькоінтенсивного лазерного випромінювання (огляд літератури) //Міжнародний науковий комп'ютерний журнал "Вісник наукових досліджень". - Тернопіль, 1995. - N 4. -СТ. 61.

7. Вплив магніто-лазерного опромінення крові на процеси перекисного окислення ліпідів у дітей з хронічним пієлонефритом //Збірник тез кращих студентських і наукових робіт. - Тернопіль, 1995. - С. 89-90. (В співавт. з Ліщенко Н.О.).

АННОТАЦИЯ

Кубей И.В. "Эффективность применения магнито-лазерного облучения крови и энтеросорбции при лечении пиелонефритов у

детей". Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 - педиатрия Тернопольский медицинский институт. Тернополь. 1996.

Защищается научная работа, в которой проводится сравнение результатов лечения детей больных пиелонефритом при использовании традиционной терапии, базисной терапии в сочетании с чрескожным магнито-лазерным облучением крови и при комплексном использовании магнито-лазеротерапии, энтеросорбции угольным сорбентом СКН-2П на фоне традиционного лечения.

Использование магнито-лазерного облучения крови при проведении базисной терапии является эффективным при лечении больных острым пиелонефритом. Сочетанное применение магни-то-лазернотерапии и энтеросорбции на фоне базисной терапии рекомендуется при лечении детей больных хроническим ПН.

SUMMARY

Kubey I.V. "Effectiveness of Using Magneto-laser Blood Irradiation and Enterosorption in Children Pyelonephritis Treatment". The thesis for a Master's degree in medicine in Speciality: 14.01.10 -Pediatrics. The Kyiv Institute of pediatrics, obstetrics and gynecologi, Kyiv, 1996.

The work presented for the defence includes the comparison of the results in treating the children with Pyelonephritis while applying conventional therapy, routine therapy in combination with transcutaneous magneto-laser blood irradiation and in complex magneto-laser therapy usage, in enterosorption with Sorbent SCN-2P on the background of conventinal treatment.

Magneto-laser blood irradiation in bassic therapy appears to be

rather effective in treating acute pyelonephritis patients. A combined арзіісаіїоп of magneto-laser therapy via enterosorption on the background of basic therapy is recommended for treating children with chronic pyelonephritis.

Ключові слова:

пієлонефрит, ендогенна інтоксикація, імунна система, перекисне окислення ліпідів, магніто-лазерне опромінення, ентеросорбція.