Автореферат и диссертация по медицине (14.01.27) на тему:Эффективность эрбисола в лечении больных хроническим обструктивным бронхитом

À

1НСТИТУТ ФТИ31АТРН I ПУЛЬМОНОЛОГИ ím. Ф.Г.Яновського АКАДЕМ11 МЕДИЧНИХ НАУК УКРАШИ

Демченко Олена Рудольфтна

УДК: 616.233-002-036.12-085.001.5.

ЕФЕКТИВШСТЬ ЕРБ1СОЛУ В Л1КУВАНШ ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНИЙ ОБСТРУКТИВНИЙ БРОНХИ

14. 01. 27 - пульмонолопя

АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здобуття наукового ступени кандидата медичних наук

КШВ-1999

Дисертащею с рукогшс.

Робота виконана в 1нституп фтиз1атрн 1 пульмонологи ¡м. Ф.Г. Яновського АМН Украши.

Науковий кер1вник - доктор медичних наук, професор Дзюблик Олександр Ярославович, завщуючий вщдшенням технолопй л^кування НЗЛ 1нституту фтиз1атрн1 пульмонологи ¡м. Ф.Г. Яновського АМН Украши.

Офщшш опоненти:

доктор медичних наук, професор Шуба Неонша Михайл'мна, професор кафедри терапп 1 ревматолог^' Кшвсько!' медично! академ1'1 шслядипломно!" осв1ти ¡м. П. Л. Шупика МОЗ Украши;

доктор медичних наук, професор Свтцщький Анатолш Сташславович, завщуючий кафедрою госштально! терапп №2 Нацюнального медичного ушверситету ¡м. О. О. Богомольця МОЗ Украши.

Провщна установа:

Льв1вський державний медичний ушверситет 1м. Данила Галицького МОЗ Украши, кафедра фтиз1атрп1 пульмонологи.

Захист дисертацп вщбудеться " &€'" Х^А^Ма^1999 року о " № " годин! на засщанш спец1ал1зовано1 вченоУ ради Д 26.552.01 при 1нституп фтиз1атрп 1 пульмонологи ¡м. Ф.Г. Яновського АМН Украши за адресою: 03680, Кшв-110, узв1з Протаав Яр, 7.

3 дисертащею можна ознайомитись в б1блютещ 1нституту фтиз1атрн 1 пульмонолоп'1 ¡м. Ф.Г. Яновського АМН Украши (м. Кшв, узв1з Протас1в

Автореферат розкланий " 'Ч ЖШ^ЛО^ШШ року.

Вчений секретар спец1ал1зованоТ вченоУ ради

Ж. Б. Бегоулева

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть теми. Хрошчний обструктивний бронхи (ХОБ) лишаеться одшего з провщних медико-сошальних проблем (Ю.1. Фещенко, 1995, 1996, 1997; ЮЛ. Фещенко, В.М. Мельник, 1996; Ь. РаЬЫ, 1998). Пов'язано це, в першу чергу, Ь значною розповсюджешстю даного захворювання. На сьогодш ХОБ зустр1чаеться у 4 - 6 % чоловшв та 3 - 5 % жшок (С.1. Овчаренко, 1997), причому спостерн-аеться тенденщя до зростання цього показника. ХОБ призводить до значних сощально-економ1чних збитюв 1 е частою причиною швгшдизацп та смертноеп населения у багатьох кра'шах св1ту (Н.Р. Палеев, 1990; I. Кегшагее, 1992; Б.М. Пухлик, 1995).

Незважаючи на суттевий прогрес в тсрапп ХОБ, лжування хворих з щею патолопею залишаеться складним I не повшстю вир!шеним завданням. Особливо це стосуеться такоГ форми захворювання, яка переб]гас на фош атроф1чного процесу в слизовш оболонщ бронх1в (А.Я. Дзюблик, 1990; И.В. Кулик, 1991).

/Пкарсью препарата 1 немедикаментозш методи лкування, як1 ¡снують в юпшчнш практищ, не завжди дозволяють отримати стшку ремшю хвороби \ запоб1гти подальшому прогресуванню ХОБ. Тому продовжуеться пошук нових шдход1в та удосконалення вже вдомих метод1в терапи.

У патогенез! ХОБ велику роль вщграють змши як системного, так 1 мкцевого 1муштету (Ь.\¥. Роикег, 1997; М.Г. Пнгуляк, 1998; Г.М. Драншк, 1998). У зв'язку з цим одним ¡з перспективних напрямюв шдвищення ефективност л1кування пашент1в з даним захворюванням е застосування ¡муномодулюючих препараив, як1 позитивно впливають на р1зш ланки ¡мунноТ системи.

Серед багатьох 1муномодулююч их засоб!в велику увагу останшм часом привертае до себе впчизняний препарат "Ербюол". Особливктю його е здатшсть актив1зувати деяю системи оргашзму, що контролюють гомеостаз, 1 там самим впливати на р1зш патолопчш процеси (О.М. Иколаенко, 1995). Встановлено, що ербкол також прискорюе регенеращю пошкоджених тканин шлунка та печшки (В.Н. Шипулин та сшвавт., 1995). Таю властивост1 дають можливкть цьому препарату значно пщвищувати результати л)кування пащент!в з багатьма захворюваннями (Б.К. Рейнгард, 1994; В.Н. Шипулин, 1995; Л.С. Когосова, 1996). Однак при ХОБ ербкол ще не застосовували, тому 1 виникла потреба в проведенш дано!" роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матер1али дисертацшноТ роботи е фрагментом комплексно'1 науково-дослщно!' теми: "Розроблення штегровано'1 мсдичноТ технолог!! диагностики, лкування i профьчактики хрошчного бронх1ту на основ! вивчення його основних синдролив", виконаноТ у 1995-1998 pp., № держ. реестрацп 0196U008137, шифр теми: А.96.01, УДК: 616.24.-089.87.168.1.-084-06.001.6.

Мета дослщження. Вивчити клш1чну ефектившсть, ¡мунокоригуючу д1ю та регенеративш властивосп ербколу в комплексному л!куванш хворих на ХОБ середньо!' тяжкост1 nepe6iry у фаз! загострення.

Завдання дослщження.

1. Провести анал1з юпшчноТ ефективност1 ербколу в комплексному лжуванш хворих на ХОБ.

2. З'ясувати особливост1 впливу ербколу in vitro на Т-Л1мфоцити перифершноТ кровг та альвеолярш макрофаги (AM), яю видшеш з бронхоальвеолярного змиву (БАЗ) у хворих на ХОБ.

3. Вивчити дш ербколу на системний та мкцевий ¡муштет у хворих на ХОБ.

4. Визначити особливост! впливу ербколу на морфолопчний стан слизово! оболонки бронх1в у хворих на ХОБ.

Наукова новизна одержаних результата. Вперше обгрунтована можливкть кшшчного застосування ербколу та вивчена його ефектившсть в комплексному л1куванш хворих на ХОБ середньо'1 тяжкосп nepe6iry.

В пробах in vitro встановлено позитивний вплив ербколу на функщональну актившсть ТЧшмфоципв перифер1ЙноТ кров1 та AM, яю видшеш з БАЗ у хворих на ХОБ.

Доведена доцшьшсть застосування ербколу як ¡муномодулятора у хворих на ХОБ. Препарат в1ропдно покращуе або нормагнзуе бшышсть змшених до л1кування показнишв системного та мкцевого ¡муштету. При цьому найбшьш позитивний вплив ербколу проявляеться у зм1ш кшькоси i функцюнально1 активное^ Т-л1мфоцитш та фагоцитуючих юптин перифершно! кров1, а також юлькостЦ життездатносп та сшввщношення юптин у БАЗ.

Вщзначено, що ербкол стимулюе прол1феративш процеси та зменшуе катаральш реакца у слизовш та шдслизовш оболонках 6poHxiB у хворих на ХОБ.

Практичне значения одержаних результата. Включения ербколу до комплексно!' Tepaniï дозволяе в1ропдно пщвищити ефектившсть традицшних лшувальних заход1в у хворих на ХОБ з наявшстю атроф1чного процесу в слизовш оболонщ 6poHxiB. За вщсутнос-п атроф1чних змш у бронхах ербюол приводить лише до тендешш покращання результате лшування.

Встановлено, що позитивний вплив ербколу in vitro на функшональну актившеть AM, видшених з БАЗ, може бути прогностичним ¡мунолопчним критеркм для призначення та оцшки клппчноУ ефективносп цього препарату у хворих на ХОБ.

Впровадження результатш. Результати дослщжсння впроваджеш в практику терапевтичних кшшк 1нституту фтиз1атрп i пульмонологи АМН Украши, иульмонолопчного вщдшення Республшансько'1 кшшчно1 лiкapнi нафтопереробно!" промисловога та терапевтичного в1ддшення Юишки Наукового центру paaianiHHOÏ медицини АМН Украши.

Особистий внесок здобувача. Автор дисертаци е основним розробником ycix викладених в poôoTi положень. Особисто проводив клЫчне обстеження хворих, брав участь у вивченш вентиляцшноТ функцп' легень, в ¡мунолопчному дослщженш стану системного i мкцевого ¡муштету. Обробка отриманих результате, анал13 i штерпретащя даних проведена за безпосередньою участю автора.

Висловлюемо щиру подяку професорам 1нституту фтиз1атрн i пульмонологи iw. Ф.Г. Яновського АМН Украши Л.С. Когосовш та G.I. Суслову за допомогу у виконанш лабораторних фрагменив дослщжень.

Апробацы роботи. Ochobhî положения робота доповщались на II зЧзд фтиз1атр1в i пульмонолопв Украши (Кшв, 1998), V Росшському Нащ опальному конгреа "Человек и лекарство" (Москва, 1998), Республшанськш науково-практичнш конференцн "Бронхолегенева патолопя в учасшшв Л1квщацп наслщгав авари на ЧАЕС" (Кшв, 1999), науково-практичнш конференцн 1нституту фтиз1атри i пульмонологи АМН Украши (Кшв, 1998).

Публжацп. За матер1алами дисертаци опублшовано 4 статп у наукових журналах, 2 тези у матер1алах конференций, методичш рекомендаци "Хрошчний обструктивний бронх1т" та отримано патент Украши "Cnoci6 л1кування бронхообструктивних захворювань легень", № 20268А в1д 15.07.97 р.

Обсяг i структура дисертацн. Робота викладена на 145 сторшках машинописного тексту [ складаеться ¡3 вступу, огляду лкератури, 3 роздшв власних дослщжень, заключения, висновюв, практичних рекомендаций та списку використаноТ лггератури, що мктить 213 джерел, з них 145 впчизняних I 68 шоземних. Дисерташя шюстрована 17 таблицями 1 5 рисунками.

3MICT РОБОТИ

Загальна характеристика обстежених хворих

Обстежували та л1кували 96 хворих на ХОБ у фаз1 загострення: 58 чоловшв та 38 жшок. Середшй BiK хворих складав (40,2 + 1,6) року. Середня тривалкть захворювання у хворих складала (7,8 ± 1,3 ) року.

Критеркм для вщбору хворих для подальшого обстеження та лшування було визначення градаци бронх!ально1 обструкцп за даними FEVi (зниження FEV, до 50 - 69 % вщ належних величин, що вщповщае середньому ступеню тяжкост! захворювання зпдно з критер1ями European Respiratory Society Consensus Statement, 1995).

Залежно вщ застосованих метод1в лшування пащенти були розподшеш на дв1 групи: основну (I) i контрольну (II). Основну групу склали 56 хворих, яким до традицшноТ терапи додавали ербкол за схемою - 2 мл внутршньом'язово 2 рази на добу протягом 10 дшв; контрольну - 40 хворих, яким проводили традицшну тератю без застосування ербколу. XBopi були подшеш на тдгрупи: 1а (24 хворих) i IIa (32 хворих), ix склали особи без атроф1чних змш у слизов1Й оболонщ бронх1в; 16 (20 хворих) i 116 (20 хворих), i'x склали особи з наявшстю атроф1чних змш у слизовш

оболонщ ÖpOHXiB.

Основна i контрольна групи хворих були щентичш за юитчними проявами ХОБ, вком, статтю, ступенем вираженосп запального продесу, показниками функцп зовшшнього дихання.

Як контроль для 1мунолопчних показншав системного 1муштету обстежено 20 здорових oci6 - донор1в кровь Показники мкцевого ¡муттету вивчеш у 10 здорових - добровольщв.

Традицшна терашя складалась i3 застосування бронхолкичних, муколкичних, протизапальних i за необхщност! антибактер1альних npenapaTiB, як1 використовували за показаниями, з однаковою частотою в обох анал!зованих трупах хворих.

Методи дослщження

Для вир1'шсння поставлених завдань в робо-ri застосовано комплексне кшшчне обстеження хворих: зб1р анамнезу, <|нзичш, рентгенолопчш, функщональш, бронхолопчш, ¡мунолопчш та морфолопчш дослщження.

Обстеження пащентш проводили дв!ч1 - перед початком лкування та теля заюнчення курсу терапй'.

Вентилящйну функцто легень вивчали за допомогою апарата "Pneumoscreen II" ф1рми Erich Jaeger (Шмеччина), який забезпечуе розрахунок у nponeci втпрювання основних показниюв функцп зовшшнього дихання за даними кривоТ "noTiK-об'ем". Бронх1альну прохщшсть оцшювали за такими показниками: життева емюсть легень (VC), форсована життева емюсть легень (FVC), об'ем форсованого видиху за 1 секунду (FEVi), шдекс Тлффно (FEVj/VC), максимальна об'емна швидюсть видиху при 75 %, 50 % та 25 % життевоТ емкосп легень (MEF75, MEF50, MEF25), п1кова об'емна швидюсть потоку при видиху (PEF). За допомогою проби з бронхолкиком визначали звороттсть бронх1альноТ обструкцй".

Стан слизово1 оболонки 6poHxiB вивчали пщ час ф1бробронхоскош1, яку виконували шд мюцевою анестез1ею бронхоскопом ф1рми "Olympus" (Япошя). Бронхоальвеолярний лаваж виконували на piBHi сегментарних та субсегментарних GponxiB справа за загальноприйнятою методикою (O.I. Шпак, 1991). «Кбробронхоскошя включала: огляд крупних бронх!в та сегментарних та субсегментарних витоюв з метою визначення ендобротшальноТ патологи (наявшсть атрофп та дистонп 6poHxiB, ступеня запалення); проведения бронхоальвеолярного лаважу для вивчення стану мюцевого 1муштету та з лшувальною метою; виконання бюпсшних втручань (браш-бюпшя) для морфолопчних дослщжень.

За допомогою ¡мунолопчних метод1в дослщжували стан Т- i В- систем ¡муштету, штенсившсть аутсимунних процеав, функцюнальний стан нейтрофшьних гранулощтв (НГ) перифершно!' KpoBi. Кшьюсть Т - л1мфоцит1В вивчали в тест-i спонтанного розеткоутворювання (Е-РУК) за F. Bach та сшвавторами (1969). В с у б п о пу л я ш й н о му склад1 Т-л1мфоцит1в визначали теофшнчутлив1 та теофшнрезистентш л!мфоцити (Етфч-РУК i Етфр-РУК) за методиками S. Limatibul та сшвавторами (1978) i F. Bach та сшвавторами (1969); кшьюсть "активних" Т-л1мфоштв (Еа-РУК) методом спонтанного розеткоутворювання ¡з застосуванням методики G. Wybran, Н. Fudenberg (1973); "термостабшьних" ТУшмфощшв (Етс-РУК) за методикою М. Shlesinger (1977). Вивчення чутливосп Т-Л1мфоцит1в до ербюолу проводили в реакци Еа-РУК (методика К. Verhaegeu та сшвавтор1в, 1977). Стан В-л1мфотшт1в вивчали шляхом визначення р1вня iмyнoглoбyлiнiв (A, G, М) в сироватш Kposi за допомогою спектрометричного методу

G. Mancini та сшвавтор1в (1965) в модифкащУ Л.С. KorocoBo'i, Ю.О. MaTBieHKO (1994). Визначення р1вня циркулюючих ¡мунних комплекав (Ц1К) у сироватщ кров1 здшснювалось за методом М. Digeon (1977).

Функщональний стан фагоцитуючих клшш перифершно! кров1 ощнювали за визначенням поглинальноТ властивостс: вщсотку фагоцитозу (ВФ) i фагоцитарного числа (ФЧ) нейтрофшьних гранулоципв (НГ) за методикою О.Г. ПотаповоУ (1977) та за штенсившстю кисневозалежного метабол1зму, яку оцшювали за НСТ-тестом (методика В. Park та cniBaBTopiB, 1968).

Для оцщки юптинного фактору мюцевого ¡муштету дослщжували БАЗ, в якому визначали: кшьшсть юитин, клггинний склад, життездатшсть, адгезивш властивост!, функцюнальний стан AM та НГ - поглинаючу функщю (ПФ), фагоцитарне число (Н.А. Тышко, Т.Н. Гавриленко, 1992), кисневозалежний метабол1зм (НСТ-тест) (T.I. Беляновська, 1987). Для оцшки резервних можливостей AM i НГ вивчали вплив ербколу in vitro на штенсившсть адгезивних властивостей та кисневозалежний метабол1зм (методика B.Park та сшвавтор1в, 1968).

Характер морфолопчних порушень у слизовш оболонш 6poHxiB визначали за допомогою пстолопчних метод1в дослщження. Морфометрш пстолопчних структур виконували за методикою, що була запропонована бЛ.Сусловим (1992).

Оцшку ефективносп л1кування у хворих на ХОБ проводили, сшвставляючи результати впливу традищйно'1 Tepani'i 13 застосуванням ербколу та традицшноТ Tepani'i без застосування ербюолу на юшпко-функцюнальш, ¡мунолопчш та морфолопчш показники в динамщ (до початку лкування та теля закшчення курсу Tepani'i).

Результати дослвджень

Встановлено, що приеднання ербколу до традищйного лкування у хворих на ХОБ дало змогу отримати в1ргщно позитивну динамку основних юишчних прояв1в захворювання. Так, в шдгруш 1а кашель був лквщований у (33,3 ± 9,6) % хворих, у (54,2 ± 10,2) % штенсившсть його стала меншою. Лише у 3 хворих (12,5 %) штенсившсть кашлю не змшилась. У шдгруш 16 даний симптом захворювання був лквщований у (34,4 ± 5,4) % випадюв, ¡нтенсивн{сть його стала меншою у (59,4 ± 7,8) % хворих та у (6,2 ± 4,3) % (р < 0,05) випадюв практично не змшилася. В контрольних тдгрупах динамка кашлю в npoueci лкування була значно меншою, шж в основних, -в шдгруш На кашель був лквщований у (25,0 ± 9,7) % пащентш, штенсившсть його стала меншою у (50,0 ± 11,2) % хворих та у (25,0 ± 9,7) % випадюв кашель практично не змшився; в шдгруш 116 у (10,0 ± 6,7) %

хворих кашель припинився, у (65,0 ± 9,7) % пашештв штенсившсть його стала меншою, у (25,0 ± 10,7) % (р > 0,05) випадюв цей симптом практично не змшився. Таю сам1 в1дмшност1 м1ж групами виявлеш 1 в динамод таких симптом1в, як задишка, кшьюсть I характер харкотиння.

Важливою особливютю ербюолу е 1 те, що включения йога до комплексно!" терапп' хворих на ХОБ дозволило в1ропдно полшшити вс1 показники ФЗД, яю вивчали. Так, РЕУ1 до лжування складав (48,7 + 3,5) %, шсля Л1кування шдвищився до (65,5 +4,1) %, РЕУ - вщповщно шдвищився з (52,1 + 5,1) % до (64,3 + 3,5) % (р < 0,05). У той же час в контрольнш груш традицшна терашя не дала змоги досягти в1ропдних змщ цих показниюв.

Ефектившсть лшувальних заход1в у трупах хворих на ХОБ ощнювали за допомогою таких критерпв: покращання - зменшення або лжвщащя окремих прояв1в захворювання, полшшення або норм&шзащя показниюв лабораторних 1 функцюнальних дослщжень; без змш - вщсутшсть динамки показниюв функцюнальних 1 лабораторних дослщжень. Попршення стану хворих внаслщок проведено! терат\' у жодному випадку виявлено не було.

У хворих на ХОБ без атроф1чних змш у слизовш оболонщ бронх1в ефектившсть лшування в основнш 1 контрольна! групах В1ропдно не вЬтр1знялась. У шдгрут 1а покращання було досягнуто у (87,5 ± 6,8) % хворих, а в шдгрут На - у (80,0 ± 9,7) % (р > 0,05) хворих. У пащенпв з атроф!чними змшами в слизовш оболонщ бронх!в включения ербколу до комплексного лкування дозволило досягти позитивних результат!в у (81,2 ± 6,9) % випадюв, тод!, як традицшна тератя була ефективною лише у (50,0 ± 11,2) % пащенпв (р <0,05).

Таким чином, застосування ербколу у хворих на ХОБ середньоТ тяжкост1 переб1гу у фаз1 загострення, особливо за наявноеп атроф1чних змш в слизовш оболонш бронхов, суттево впливае на динамку окремих симпто\пв захворювання I результата лкування в цшому. Це пов'язано, в першу чергу, з його д1ею на деяы важлив1 патогенетичш мехашзми захворювання.

Динамка показниюв ¡мунолопчноУ реактивное™ у хворих на ХОБ в процесс рпних вар!ант1в терапп наведена в табл. 1. 3 цих даних видно, що до початку лкування у хворих обох груп вщзначалися значш порушення показниюв юитинного та гуморального ¡муштету, висока штенсившсть аукнмунних реакщй, приппчення функцюнальних властивостей НГ перифершно1 кровь Слщ зазначити, що у хворих з наявшстю атрофп слизовоТ оболонки бронх1в змши у системному ¡муттет1 були бшьш вираженими, шж у пащенпв шдгруп 1а I На.

Таблиця 1

Динамгка показнишв [мунологхчноХ реактивность у хворих на хротчний обструктивний бронхт, (М ± т)

„. Показник Контроль (здоров1 особи) (п=20) Групи хворих

I (п=56) II (п=40)

Е-РУК, % 41,3±1,8 33,3±0,70 * 39,5±0,58 хо 32.8±1.80 * 34,7±1,50 *о

Еа-РУК, % 29,6±1,8 22.1±0.75 * 30,5±1,17 х 24,8±0,89 * 29,7± 1,28 х

Етс-РУК, % 5,0±0,7 9,7±0,40 * 6,6±0,23 хо 9,6±0.70 * 9,2±0,60 *о

Етфр-РУК, % 19,2±1,4 16,4±0,12 * 21,3±0,81 *хо 16,7±0.11 * 18,0±0,10 о

Етфч-РУК, % 11,1±1,4 8,2±0,11 * 14,0±0,40 *хо 8,0±0.12 * 10,9±0,66 хо

Етфр/Етфч-РУК, % 1,70±0,15 2,00±0.05 * 1,52±0,20 х 2,08±0.27 * 1,65±0,20

РБТЛ на ФГА, % 76,0±2,5 61,3±1,5 * 70,2±1,3 *х 60,8±2,0 * 68,2±3,0 *х

ГА, ум. од..... 3,00±0,34 1,23±0,19 * 2,60±0,15 х 1.55±0.33 * 2,27±0,28

г/л 0,97±0,14 1,25±0,12* 1,26±0,09 * 1,21±0,17 * 1,37±0,07 *

^О, г/л 8,80±0,42 7,60±0,40 7,90±0,36 7,20±0,41 * 7,20±0,49 *

1§А, г/л 2,41±0,09 1,62±0,11 * 1,86±0,17 * 1.57±0,19 * 1,60±0,16 *

ЩК, одиниць оптичноТ пильноси 90,1±12,9 148.0±13Л * 83,5±10,1 *х 137,3±14,0 * 130,9±10,8 ""о

РПК, .ум.од.. 4,3±1,4 19.5±1.19* 6,5±0,89 хо 18,5±1,11 * 17,9±2,10 *о

ПФ, % 60,3±1,6 26.8±1.35 * 46,6± 1,21 *хо 24.6±1,8 * 38,5±1,4 *хо

ФЧ, ум.од. 10,7±0,5 16,0±0.32 *о 15,0±0,37 * 13,4±0,28 * 16,7±1,51 *х

НСТ-тест, % 58,7±2,5 81,2±1,96 * 60,4±2,02 хо 79,0±2,28 * 89,7±2,40 *хо

Титр комплементу, ум. од. 0,04±0,004 0,20±0,010 * 0,08±0,003 *х 0.18±0.010 * 0,09±0,009 *х

Примтки:

1. * - статистично вгроггдна р1зниця показника (р<0,05) в поргвняншз контролем;

2. х - те саме в пор1внянн1 до та теля лтування;

З.о- те саме мгж I та II групами хворих.

4. Значения показника в чиселънику - до лгкування, в знаменнику - теля лкування.

Повторне обстеження хворих на ХОБ, яке було проведено теля закшчення лжування, дало можливють встановити, що позитивний вплив на юптинний ¡муштет, який проявлявся в1рогщним збшыпенням кшькост! Т-.-пмфощ-тв та нормал1зашею Тх субпопуляшйного складу (Еа-РУК, Етфр-та Етфч-РУК), виявлялось переважно тшьки у хворих на ХОБ I групи. В ос1б'' II групи в кшькюному 1 субпопуляцшному склад1 Т-;пмфоц|-тв та Тх функцюнальнш активности визначались лише деяю позитивш змши (в1ропдш 'пльки з боку Е- та Еа-РУК). Треба шдкреслити, що 1 теля закшчення лшування у пащенлв II групи бшышеть показниюв клшганого. ¡муштету (Е-РУК, Етс-РУК, РБТЛ на ФГА, ^А, ДО, Ц1К)

продовжувала В1др1знятись вщ норми.

В результат! лжування ербколом у хворих I групи повшетю нормал!зувались р!вш нормальних (гетерофшьних) антитш, ^А та Ц1К. У пацкнт1в же II групи ш показники достов1рно не змшговалист,. ГНсля закшчення лкування у хворих I групи були виражеш позитивш змши з боку НГ перифершно'Т кровь

Так, ус! показники, як1 характеризують поглинальну функцпо та кисневозалежний метабол1зм цих клшга, шд час проведения повторного дослщження або повнютю нормалзувалися (НСТ-тест), або значно I в1ропдно тдвищилися (ПФ). У пацкш1в II групи в1ропдно тдвищився тшьки ПФ (з (24,6 ± 1,8) % до (38,5 ± 1,4) % (р < 0,05), однак I цей показник, як \ НСТ-тест, шеля закшчення тшьки традицшноТ терапи продовжував вщргзнятись як вщ норми, так I вщ р1вня тих самих показниюв у оаб I фупи.

Дослщження БАЗ, яке було проведено до початку л1кування, дозволило визначити у хворих як I, так 1 II групи наявшеть змш у сшввщношенш клшга. У хворих обох груп спостеркали зменшення кшькост1 АМ в БАЗ, р1зкий альвеолярний нейтрофшьоз та в1ропдне зменшення кшькост1 л1мфощшв.

ГКсля закшчення комплексно!' терапп у хворих на ХОБ I групи виявлялася нормал1защя кшькост1 кл1тин та Тх життездатность Значно покращилось також стввдаошення к л ¡тин в БАЗ, в1рогщно збшыпилася

вщносна кшьшсть АМ I .шмфощтв, зменшилася кшьюсть НГ 1 еозинофшьних гранулоцийв (ЕГ). У хворих на ХОБ II групи позитивш змши з боку показниюв мюцевого 1муштету були менш вираженими (табл. 2).

Таблиця 2

Кглькгсть, життездаттстъ та сп1ввгдношення клтин, виЫлених з бронхоальвеолярного змиву у хворих на хротчний обструктивний бронхЫ, в процесI р1зних вид/в терапи залежно в1д наявност1 або в1дсутност1 атрофИ слизовог оболонки бронхгв, (М ± т)

Група обстеже-них N Кшьюсть юитин в БАЗ, х 106 Житте- здатшеть, % Клшшний склад

АМ, % НГ, % ЛФ, % ЕГ, %

Контроль (здоров! особи) 10 1,10±0,05 89,0±1,5 87,6±2,9 1,5±0,6 10,9±1,5 0,1 ±0,04

Хвор1 I групи 56 56 0.91 ±0.01* 65.5±1.1 * 64.Ш.6* 28.5±1.0 5±0.2 * 0,9±0,004*

1,10±0,02х 87,8±0,5 х 80,2±2,8х 10,5±1,5*х 9,1±0,3 х 0,2±0,001*х

Хвор!1а шдгрупи 24 24 0.98±0.05 70.4±2,0 * 68,1±2,0 * 24.6±1.7 * 7.0±0.3 * 0.3±0.006*

1,2±0,06 хо 87,8±0,5 х 84,3±2,0 хо 4,9±0,8*хо 10,8±0,5 хо 0,1±0,003хо

Хвор! 16 шдгрупи 32 32 0.84±0.03 * 1,0±0,036хо 60.5±0.9* 8б,0±0,45хо 60.6±0,9* 75,9±2,5хо 31.9±1.5* 1б,3±2,3х0 6.0±0.4* 7,4±0,5хо 1,5±0,009 * 0,40,004*х

Хвор1 II групи 40 40 0,92±0.02* 67.0±2.0 * 65,0±1.3 * 27,6±1,3 * 6.6±0.1 * 0,8±0,002*

0,93±0,06*о 72,9±2,5*о 69,3±1,5 *хо 21,3±1,5 *хо 9,0±0,3 х 0,4±0,004*хо

Хвор! Па шдгрупи 20 20 0,97±0,05* 72.5±2,3* 69,4±2,5* 23,3±1,9* 7,0±0,2 * 0,3±0.006*

0,9б±0,07 о 79,9±2,9*хо 73,9±2,1*хо 16,9±1,6*хо 9,1 ±0,3 хо 0,2±0,005*хо

Хвор1 Нб пщгрупи 20 20 0,87±0,02* 61.5±2.7* 60.6±2.1* 31.9±2.0* 6.2±0.2 * 1.3±0.003 *

0,90±0,03*о 65,9±2,8*о 64,8±2,9*о 25,7±2,3*хо 8,9±0,5 хо 0,6±0,005*хо

Примтки:

1. * - статистично в1рог1днар1зниця показника (р<0,05) в поргвнянт з контролем;

2.x - те саме в поргвнянш до та теля л1кування;

З.о - те саме М1Ж1 та II групами хворих.

4. Значения показника в чисельнику - до л1кування, в знаменнику - теля лщвання.

Включения ербколу до комплексно!' терапи дозволило в1рогщно покращити 1 практично нормал!зувати функцюнальш властивосп АМ I НГ, яы були видшеш з БАЗ. Традицшна тератя теж сприяла покращанню цих показниюв, але вони продовжували в1ропдно вщр1знятися вщ показниюв у контрол1 (табл. 2).

У робот! був з'ясований вплив да ербколу in vitro на адгезивш властивоси AM, яю були видшеш з БАЗ у хворих на ХОБ. Вщповщш даш наведет у табл. 3, анал1з якоТ дав можливкть зробити висновок, що препарат незалежно вщ наявносп чи вщсутноеп атрофи слизовоТ оболонки бронх1в BiporiflHO пщвищуе адгезивну здатшсть AM. При цьому встановлено, що у 10 (76,9 %) обстежених шдгрупи 1а теля додавання ербколу спостер1галось пщвищення штенсивност1 адгезЛ" AM. У 9 з 10 цих пащенпв (90 %) були досягнул позитив! результата лжування. В 3 (23,1%) шших обстежених препарат не впливав на адгезто AM. Кшшчний анашз показав, що у 2 з 3 (66,7 %) зазначених хворих терашя не дозволила досягти позитивного ефекту. Таким чином, в пщгруш 1а в 11 випадках з 13 (84,6 %) даш проб in vitro сшвпали з клшчною ефективнютю.

Таблиця 3

Вплив ep6icony in vitro на адгезивну здаттсть альвеолярных макрофаг1в хворих на хротчний обструктивний 6poHxim, (М +_ т)

Пщ- Показники Показники 1ндекс Кшьюсть хворих, у яких ербкол

група до шеля стимуля- впливав на адгезивш властивост1

обсте- взаемодп з взаемодп з цн, AM, (абс. число)

жених ербколом, ербюолом, %

% %

Стимуля- Пригш- Вщсутшсть

щя чення впливу

1а

(п=13) 38,71±0,7 62,1±1,5 хо 60,4±2,4 10 0 3

16

(п=21) 34,1±0,9 53,5±1,9 хо 56,9±3,0 14 2 5

Примтки:

1. х - статистично eipozidHa рЬниця (р<0,05) .шж показншами хворих nidzpyn la та 16;

2. о - статистично eipozidna р1зниця (р<0,05) Mioic до та теля взаемодиз ерб1солом.

У пщгруш- 16 пщвищення адгезивних властивостей AM теля додавання ербколу in vitro виявилось у 14 (66,7 %) пащетлв, при цьому в 13 з 14 випадюв (92,9 %) були досягнул позитивш результати лжування. Вщсутшсть впливу або пригшчення адгезп AM спостер1галось вщповщно в 5 i '2 хворих, з числа яких клшчний ефект був вщсутнш у 5 випадках. Ошвставнкть результат!в юпшчних та ¿мунолопчних дослщжень у цих Хворих склала 71,4 %. У пщгруш 16 у 18 з 21 випадку (85,7 %) показники тесту in vitro сшвпали з результатами клшчноТ ефективност!. Отримаш дан! дають можливкть зробити висновок про доцшьшсть використання niei методики як прогностичного тесту можливостл призначення хворим на ХОБ ербколу та оцшити його клтчну ефектившсть.

Морфолопчш дослщжешгя показали, що включения ербколу до комплексно! Tepani'i хворих на ХОБ дозволило BiporiflHo зменшити в I rpyni кшьккть пацкнпв ¡з стонченням сштслш слизово! оболонки бронх1в: у пщгруш la з (35,2 ± 8,7) % до (10,5 ± 8,7) %, у пщгруш 16 з (87,4 ± 9,6) % до (22,6 ± 11,4) %. Традицшне ;пкування до цього не призводило: у пщгруш Па стончення ештел1ю слизово! оболонки броюив до лжування було у (37,5 ± 12,5) % пащенпв, а теля - у (27,0 ± 12,9) % (р > 0,05), у пщгруш Нб вщповщно - (88,9 ± 10,4) % та (59,3 ± 13,7) % (р > 0,05). KpiM того, в шдгруш 16 на вщмшу в}д пщгрупи Пб ербкол сприяв в!рогщному зменшенню частки пацкнт!в з десквамащею ештелш слизово! оболонки бронх1в, стонченням базально! мембрани, набряком, некрозом та дистрофкю пщслизового шару.

Таким чином, морфолопчне дослщження слизово! оболонки 6ронх1в виявило, що у межах термш1в спостереження в ештелп слизово! оболонки бронх1в у хворих на ХОБ, особливо з наявшстю атрофп слизово! оболонки, шд впливом комплексного лжування ¡з застосуванням ербколу вщбуваеться тенденщя до нормал1зацп структуры ештел1ального пласта, пщсилення про;иферативних npoueciB та зменшення катаральних реакций в ештелп.

Проведен! дослщження смдчать, що ербкол суттево шдвшцуе ефектившсть традищйних терапевтичних заход1в у хворих на ХОБ середньо! тяжкоста nepe6iry. Найбшьш вагомий ефект препарату вщзначено у пащатв з наявшстю атроф1чних змш у слизовш оболонц! бронх1В, у яких звйчайш методи лшування зумовлюють позитивш результати лише у 50 % випадках. Це дуже важливо, оскшьки шсля аварп на Чорнобильськш АБС в Украпп значно збшьшштась кшьккть пащенпв з такою формою захворювання. Позитивна Д1Я ербколу на динамшу юлшчних прояв1в ХОБ пов'язана, в першу черту, i3 сутгевим ¡мунокоригуючим ефектом препарату та його

можливктю стимулювати процеси perenepauii у слизовш оболонщ бронх1в.

висновки

1. Застосування ербколу в комплексна терапп хворих на хрошчний обструктивний бронх1т середньо1 тяжкост1 nepe6iry у фаз1 загострення дозволяе в1ропдно зменшити штенсившсть юншчних прояв1в та покращити показники бронх1ально1 прохщносп.

2. Включения ербколу до комплексного лшування шдвищуе ефектившсть терапевтичних заход!в у хворих на хрошчний обструктивний бронх1т середньо! тяжкосп nepe6iry: у пащенпв без атроф!чних змш у слизовш оболонщ бронх1в на 7,5 %, а за наявност1 атрофй' - на 31,2 %.

3. Ербкол in vitro позитивно впливае у бшыпостс пащатв з хрошчним обструктивним бронх1том на функщональну актившсть Т-л1мфоцит1в перифер1Йно'1 KpOBi та альвеолярних макрофапв, як1 були видшеш з бронхоальвеолярного змиву. Стимулящя адгезивноУ здатност1 альвеолярних макрофапв може бути використана як прогностичний тест для призначення та ощнки юйшчноТ ефективноси цього препарату.

4. Ербкол у хворих на хрошчний обструктивний бронхк, як без атрофи, так i з атрофкю слизово! оболонки бронх1в, BiporiflHO покрашуе бшышсть показшшв системного ¡муштету. Найбшьш суттево препарат впливае на юльккть та функщональну актившсть ТЧшмфощшв, а також функщональну актившсть фагоцитуючих кттин перифершноТ кровь

5. Використання ербколу в комплексному лкуванш хворих на хрошчний обструктивний бронхк в1ропдно шдвищуе юлыасть i життсздатшсть клшш, значно покращуе Тх сшввщношення, функщональну актившсть альвеолярних макрофагов i нейтрофшьних гранулоципв, ям видшеш з бронхоальвеолярного змиву.

6. Ербкол у хворих на хрошчний обструктивний 6poHxiT, особливо за наявност1 атрофп, шдсилюе пpoлiфepaтивнi процеси та зменшуе катаральш реакци у слизовш оболонщ 6poHxiB, що характеризуеться тенденщею до нормал1зацц структури еттел!ального пласта пов1трянопров1дних шгишв.

ПРАКТИЧН1 РЕКОМЕНДАЦН

1. Препарат загальнобюлопчноТ та (муномодулюючоУ дп - ербкол -показаний у pa3i лкування хворих на хрошчний обструктивний 6poHxiT, особливо з наявшстю атрофп слизовоГ оболонки бронх1в. Призначають ербкол за схемою - 2 мл внутрппньом'язово 2 рази на добу протягом 10 дшв.

2. Ербкол можна застосовувати в комплекс! з традицшною терашею. Препарат показаний головним чином хворим на ХОБ, у яких in vitro Bin стимулюе адгезивну здатшсть альвеолярних макрофапв, видшених з бронхоальвеолярного змиву.

СПИСОК РОБ1Т, НАДРУКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦИ

,1. Дзюблик А.Я., Демченко Е.Р., Венгеров Б.Б. Применение гуайфенизина в лечении больных хроническим бронхитом // Укр. пульмон. журн.-1997.-№4.-С.11-13.

2- Вплив ербколу на стан мкцевого ¡муштету у хворих на хрошчний 6poHxiT / О .Я. Дзюблик, JI.C. Когосова, O.P. Демченко, Н.М. Недлшська, Г.Б. Каштан, Ф.Й. Новосад, Ю.О. Матвкнко // Укр. пульмон. журн.-1998.-№ 4.-С.32-34.

3. Дзюблик А.Я., Демченко Е.Р., Капитан Г.Б. Влияние эрбисола на состояние системного и местного иммунитета у больных хроническим обструктивным бронхитом // Провизор.-1999.-№ 2.-С.44-47.

4. Демченко O.P. Юншкочмунолопчна ефективнкть ербколу в комплексному лжуванш хворих на хрошчний обструктивний бронх1т з наявшстю атрофп' слизово'1 оболонки 6pOHxiB // Укр. пульмон. журн.-1999.-№ 2.-.С.39-42.

5. Патент 20268А Украша, МПК А61К35/48 Cnoci6 лшування бронхообструктивних захворювань легень / О.Я. Дзюблик, JI.C. Когосова, В.М. Мельник, О.М. Ншолаенко, O.P. Демченко, Ф.Й. Новосад, Б.Б. Венгеров (Укршна).- № 97020786; заявл. 15.07.97.

6. Клинико-иммунологическая эффективность эрбисола в лечении обструктивных заболеваний легких / JI.C. Когосова, А.Н. Николаенко, А.Я. Дзюблик, Е.Р. Демченко, Ф.И. Новосад, Ю.А. Матвиенко // V Российский нац. конгресс "Человек и лекарство": Тезисы докладов: М., 1998.-С.450.

7. Динамка показнимв мюцевого {муштету у хворих на хрошчний обструктивний öpoHxiT шд впливом ербколу / О.Я.Дзюблик, Л.С.Когосова, О.О. MyxiH, Н.М. Недлшська, O.P. Демченко, Г.Б. Капкан, Л.В. Чечель, Ф.И. Новосад, Ю.О. Матв1енко, I.C. М'ясний // Матер1али наукових праць ПзЪду фтиз!атр1в i пульмонолопв Украши.-К., 1998.-С.181.

Демченко О.Р. Ефектившсть ербколу в лжуванш хворих на хрошчний обструктивний бронх^. - Рукопис.

Дисертащя на здобуття паукового ступени кандидата медичних наук за спещальшстю 14. 01. 27 - пульмонолопя. - 1нститут фтиз!атрн i пульмонологи ¿м. Ф.Г. Яновського АМН УкраУни, Кшв, 1999.

Включения србюолу до традицшного лжування хворих на хрошчний обструктивний бронх1т гпдвищуе ефектившсть терапп, що проявляеться в1рог1дним зменшенням симптоматики захворювання i GpoirxiajibHoi обструкцп, а також сприяе зникненню запального процесу в бронхах, збишиуе частоту позитивного клппчного ефекту. В результат! комплексного лжування з приеднанням ербюолу у хворих на хрошчний обструктивний бронх1т В1дзначаеться покращання бшыцост1 показниив системного та мюцевого ¡муштету, проявляеться тенденщя до нормагизацп структури ештел1ального пласта. Цей вплив спостершаеться не тшьки при звичайному, але i при ускладненому атроф1сто слизовоТ оболонки бронх1в nepe6iry хрошчного обструктивного 6poHxiTy. Позитивна динамжа в пробах in vitro адгезивно!' здатност1 та НСТ-тесту альвеолярних макрофапв може бути використана як прогностичний ¡мунолопчний критерш для призначення i ощнки ефективност1 застосування ербюолу.

Ключов1 слова: ербкол, комплексне лкування, хрошчний обструктивний бронх1т.

Demchenko O.R. Efficiency of Erbisol in Treating Chronic Obstructive Bronchitis. - Manuscript.

Dissertation for the candidate of medical sciences degree in speciality 14.01.27 - pulmonology. The Institute phthisiatry and pulmonology named after F.G. Yanovsky, AMS Ukraine, Kiev, 1999.

Erbisol included into the complex for treating COB increases efficiency of therapy; this is demonstrated by evident decrease of symptoms of the disease and

bronchial obstruction; it also contributes to vanishing inflammation process in bronchi, making positive clinical effect more frequent. As a result of the complex treatment, those suffering from COB have better showing of system and local immunity, there is a tendency of normalizing the structure of epithelium. Positive dynamics of adhesive ability alveolar macrophagi in vitro samples can be used as a prognostic immunological criterion for the prescription and evaluation of the efficiency of the preparation.

Key words: Erbisol, complex treatment, Chronic Obstructive Bronchitis.

Демченко Е.Р. Эффективность эрбисола в лечении больных хроническим обструктивным бронхитом. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14. 01. 27-пульмонология. - Институт фтизиатрии и пульмонологии им. Ф.Г. Яновского АМН Украины, Киев, 1999.

В работе с учетом показателей клинико-лабораторных, иммунологических и морфологических методов исследования обосновывается комплексное лечение больных с хроническим обструктивным бронхитом в сочетании с отечественным иммуномодулирующим препаратом "Эрбисол", который представляет собой комплекс природных органических соединений эмбриональной ткани крупного рогатого скота. Эрбисол повышает активность макрофагов, которые играют ключевую роль в инициации процессов репарации и регенерации поврежденных клеток и тканей, а также Т-киллеров и Т-хелперов. В зависимости от иммунного статуса организма, эрбисол корригирует активность звеньев Т- и В- системы иммунитета.

Обследовано и проведено лечение 96 больных с хроническим обструктивным бронхитом средней степени тяжести в фазе обострения. Средний возраст больных составлял (40,2 + 1,6) года. В зависимости от методов лечения больные были распределены на две группы: I - основную (56 человек, которые получали в сочетании с традиционной терапией эрбисол по схеме - 2 мл в/м 2 раза в день на протяжении 10 дней) и II -контрольную (40 человек, которые получали традиционный курс терапии без добавления эрбисола). Больные были разделены на подгруппы: 1а (24 пациента) и На (32 пациента), их составили лица без атрофических изменений в слизистой оболочке бронхов; 16 (20 больных) и Иб (20 больных) - пациенты с атрофией слизистой оболочки бронхов.

Критериями оценки эффективности лечения служили: уменьшение или исчезновение некоторых клинических симптомов заболевания, улучшение или нормализация показателей лабораторных и функциональных исследований. Также изучали влияние эрбисола на показатели иммунологической реактивности организма и морфологическое состояние слизистой оболочки бронхов.

Установлено, что у больных хроническим обструктивным бронхитом без атрофии слизистой оболочки бронхов эффективность лечения в основной и контрольной группах достоверно не отличалась. В подгруппе 1а улучшение было достигнуто в (87,5 + 6,8) %, а в подгруппе Па - в (80,0 + 9,7) % (р > 0,05). У пациентов с наличием атрофических изменений в слизистой оболочке бронхов эрбисол в сочетании с традиционным курсом терапии позволил достичь положительных результатов в (81,2 + 6,9) % случаях, тогда как традиционная терапия была эффективной только у (50,0 + 11,2) % больных (р < 0,05).

Повторное обследование больных I группы, которое было проведено после окончания комплексного лечения, позволило установить, что положительное влияние на клеточный иммунитет проявлялось достоверным увеличением количества Т-лимфоцитов и нормализацией их субпопуляционного состава (Еа-РОК, Етфр- и Етфч-РОК). У лиц, к лечению которых эрбисол не добавляли, в количественном и популяционном составе Т-лимфоцитов и их функциональной активности определялись лишь некоторые положительные изменения.

В результате лечения эрбисолом у больных полностью нормализовались уровни нормальных (гетерофильних) антител, ^ и ЦИК, отмечались выраженные положительные изменения со стороны НГ периферической крови. Все показатели, которые характеризовали поглотительную функцию и кислородзависимый метаболизм этих клеток, при повторном исследовании или полностью нормализовались (НСТ-тест), или значительно и достоверно повысились (поглотительная функция - (46,6 ± 1,2) %, норма - (60,3 ± 1,6) % р < 0,05).

По завершении комплексной терапии с присоединением эрбисола у больных хроническим обструктивным бронхитом выявлялась нормализация абсолютного числа альвеолярных макрофагов и их жизнеспособности. Кроме того, значительно улучшилось соотношение клеток в бронхоальвеолярном смыве, достоверно повысилось относительное число альвеолярных макрофагов и лимфоцитов, уменьшилось количество нейтрофильных гранулоцитов и эозинофилов.

Присоединение эрбисола к традиционному лечению этих больных, влияя на важные патогенетические механизмы бронхообструктивного

Присоединение эрбисола к традиционному лечению этих больных, влияя на важные патогенетические механизмы бронхообструктивного синдрома, особенно при наличии атрофии слизистой оболочки бронхов, позволило достоверно повысить эффективность лечебных мероприятий, в больший мере стабилизировать или ликвидировать . клиническую симптоматику заболевания.

Ключевые слова: эрбисол, комплексное лечение, хронический обструктивный бронхит.