Автореферат и диссертация по медицине (14.00.21) на тему:Динамика послетравмовых изменений маргинального пародонта после поддесневой препаровке

РГ6 о

? 1 МЛ?

М1Н1СТЕРСТВ0 ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАГНИ

УКРАШСЬКИИ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ ¡меш академ!ка О. О. БОГОМОЛЬЦЯ

На правах рукопису

ЖЕГУЛОВИЧ ЗшаУда бгоршна УДК: 616.111.-001:616.311-002-003.9

ИНАМ1КА П1СЛЯТРАВМОВИХ ЗМ1Н МАРПНАЛЬНОГО 1АРОДОНТУ П1СЛЯ ПЩ'ЯСЕННОГО ПРЕПАРУВУННЯ

(14.00.21 — стоматология)

Автореферат дисертаци на здобуттп вчепого ступсня кандидата меднчпих наук

V > /

' ^У/ У*/.' ' КИ1В —1994

Робота виконана на кафедр1 ортопедично'1 стоматологи ^ шського державного медичного ушверситету ¡мет акаде О. О. Богомольця.

Науковий кер!вник: доктор медичних наук,

професор В. П. НЕСПРЯДЬКО.

Офщшш.опоненти: доктор медичних наук, професор П. С. ФЛ1С; кандидат медичних наук, доцент В. С. ОН1ЩЕНКО.

Ведуча оргашзащя — Полтавський медичний стоматолоп шститут.

Захист дисертацп вщбудеться «............»..........................................195

о..................годшц на зааданш спещал13овано! Ради (Д.088.13.04

захисту дисертацп на отримання паукового ступеня доктора по спещальноеп «Стоматолопя» (252057 м. Кшв, вул. Зоол на, 1, стоматолопчна полшлппка УДМУ).

3 дисертащею можна ознайомитися у б1блютецГ медич ушверситету.

Автореферат розкланий «............>....................................1994 р.

Вчений секретар спецкшзованоТ ради, доктор мед. наук, доцент

А. В. БОРИСЕН

ЗАГЛЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЕОТИ.

Актуалы{1сть проблеми.В останШ часи злачно розширився по-г на протезування суцгльнолитши шнструкщ ями зубних протез з пол!мернш та К5рам1чним покриттям, як1 б1льш повно в1д-в^ають естетичннм та фунюЦональним потребам. Лосить часто Dpi звертаються з прохалням про saMiny вхе хснуючлх протез1в естетичн!ш1.

Усп1х протезувашш сучасними neofriмггими суц1льнолиткми этезами забеспечуеться значнкм препаруванням коронково! час-ни зубу. Для нздалня ефекту естетичиост! конструкцП границя учно! коронки мае бути накрита ясенним краем. Це, в1дпоь1дно, требуе п1д'ясешгого препарування коронок 3y6iE i розкриття бо-ясенного йолобка. Шд час пропаруванния зуб1в виникае вЮ-ц!я, п1двииуеться температура. 1Ц фактори поряд з механ1чнои авмсю шклдлшзо впливають но тъчькн на тверд! тканини зу-в, що бозпосередньо стикаоться з абразившши 1нструментами , о й на уаесь пародонт. За$1ксован1 незн!мн1 протеэи сво'Ш аем такоя утворюють пошкодження маргинального пародонту. (Рах-нко А.Г., 1931, Калаыкаров X.А.,1987, ВасильевВ.Г.,1983, ttle М.Н.,1983, Deichsel Е..Schneider H.G., Elnglwelllns ,1986, Orkin D.А., Reddly Z..Brondshaw D., 1987).

Незважаючи на значн! ycnlXH , досягнут1 в останн1 роки у осконаленн! методик препарування зуб1в i технолог1й виготов-ння суц!льяолитих неэн1мних конструкций з естетичиим покрит-м, багато аспект1в ц1е1 проблеми потребувть подальшого вивши.

3 переглянутта л!тературних джерел в!дош, що'загальна та сцева симптоматика ускладнень при протезуванн1 незн1мними прозами вивчена носить повно: оалалеиня марг1налыюго пародонту сля проведеного препарування та ретракцП, реа)аДя пульпи та рЮдонту на травму п1д час препарування . Доказано, то присут-сть hcbhImhoI конструкцП приэводить до поручения зубо-ясенно-з'еднання та шпшинешш хрой1чних аапалеиъ тканин марг1наль-го пародонту .(Зиновьев Г,М., Павленко М. В., 1972, Абакарсв С.И., 84, Калатароз Я.А., АС.акаров С.И., Варданян Т.А., 1935, Sioz-st В.ДОВГ), MuJIel- Н.Р. ,lfJt:f), Stein R.Sli., 198?, Siailo M,, 88).

Ортоне-дичне л1кування передбачаз не т1льки закплтл дефекту, о й проф1ла)<тшг/ норфсг.огРиш та фуши^икальних зм1н тканин рожнини рота . Гб*му иравклышА вксИр тактики ортопе,очного л1-ВШНЯ е оонобсп т!ссжокк1сн<1Г0 гд оф'-кипшогг' прогзэушшя

(Бессонов B.K. ,1934, Копейкин В.Н. .1086, Калаыкаров X. А. ,1986. 1087, Абакаров С.И.,1080, Becker С.М., Kaidahl W.В.,1081, Baun L., MC Coy R.B., Anders L., 1984).

Незвахаачи на значну к1льк1сть досл1дкень, як1 п1дтвердасу-ють, що riicjui псижодження зубо-яссшюго з'еднання острого або хрон1чиого характеру , воно ио в^дноглысться, i в цьому м!сц1 пост1йно присутн! запальн1 процеси , ми но зустрш в л1тера-турпик дхерелах переконливих данях цодо д1агнсстаки щи стаи1в, а таком pcJíOMeидац!и з особливостей прспаруванни та протеаусан-ья Taiüix зуб1в. 1снуюча 1нфорыац1я про склсрогуг.ания пер1одоп-талыю1 щ1лини не розкривае в достатн1й í.Upl Фу::кц1онады1их особливостей пародонту у цьому CTaHi. Загалыюпрнння'п термиш протеаування п1сля проведения прзнарувашт syfiin Сазуються на чисто 30BI1ÍUHÍX клШчних озкаках стану ткашш крайосо! частшш ясен. Де надто суб'ективно, бо багато в чему наложить в1д дос-Е1ду л1каря. При цьому не враховують латентного nepeölry оа-палъних процес1в, досить вирою розповсюдхених в зон1 зубо-ясен-íioro а'еднашш.

ЧислеиШ, посл1довн1 пошгодження тканин зубо-ясенного жо-лобку на еталах виготовлення протьз1в в наступному сприяють лору-шешю структура!« взасыовхдношень тканин марг1нально'1 зони. Де стас причиною анил;еиня естетичних та функцЮнальних якостей протез!в. В зв'язку з цим назр1ло питания про перегляд строк1в та oTaniB виготовлення суц1лыю.литих незШмних конструкц!й , .. зв1дки й ностас одна з головних наших задач.

Мата дослЩення: розробка та удосконалення способ 1в нроФ1-лактики пошкодкеиь тканин маргинального пародонту на протяз1 строк] в протеаування суШлыюлитими протезами та патогенетичне обгрунтуваиня показань до 1х заотссування .

Вавданья доел Жжения.

1. Вивчити в експеримент1 на творинах динам1ку морфологiч-иих зм1н ыарПнашюго пародонту та аубо-ясенного з'еднання при п!слятравмов1й регеиерацП .

2. Провести пор1внялышй шш1з ochobiü« клШчних показ-нкк1в пЮлятраамсво! регеиерацП в вдсрог.сиу нррПналм!оыу па-родонт! та ношкодленому .

.8. Провести досл1дженля вагкли£10ш кЬькЮних та ягЛсиих параыетр1в ¡icetuiol р1дини ( kDukIctí. И , вы1ст гПлку. г!стам1-ну, серотшгЗну, ьанорааьних »свыпенент i в - ызгн1ю, цинку, с!рки) в тиашшех 1итактнего та пошкодженого eycci-яс-еиного колобку в ДШШМ1ц1 .

4. Но nt дел au i fjmluy laiKi'iitH; ы ö lo:r J м1 чим« riaaiiimiü

зд1йс!штл оц1шс/ ^упг-пДонзлыюго стану тканин зубо-ясонного яо-лобку на р1знпх станах протезування..

5. 3 урлхувглкям одерганнх результат^ морфолог 1чних, н!чтк та б1сх1м1чп>!х десл1д;г.>;нь запрспонуЕагл способи ретракцП мпрг1натьннх ясен та оахисту зубо-ясенного з'сднання при зд1йс-ненп1 п1д'ясеш!0Г0 лрепарувалня та на протяз! строк1в виготов-лення протез1в.

б. Сбгрултуватн опткмальн! терм1нн протезування з урахувал-нгш д:шач1к:1 пЗсллтравмовлх эм1н у марг1палыюк7 пародонт1 п!сля проведения тд'яссшюго нрепарупашш зуб1в.

Наумова новизна. 1!а п1дстав! кл1н1чннх .мсрчслог^ших та 01-ох1и1чннх мсгод!в досл1дг;ень впергае доведено, г;о характер пережигу запальних процесхв п1сля проведения гид'ясснного препару-вання знаходиться у прям!й задежност1 в1д структурных зм!н у ао-н1 зубо-ясенного молебку .

Комплексне влвченнл йцзюлоПчно активных репошш (б!лок, г1стам1н, серотон1н, магн!и, цинк, с1рка) в посднани1 з к1льк!с-шагл показп;;!<ачп ясенно! рЗднни дозволяють зд1йсн;!ти оц1нку р1в-ня метаболизму в зуОо-ясенному колобку . Деши э доел]дхуваних показнпгЛв :,:огуть бути використан1, як д1агностпчн1 та лрогнос-тичн! критерП сц1пки фунгаЦопального стану тканин зуОо-ясенного тчолобку на отавах протеаувшиш сущлыюлиткми нешшшнми ксис-тругаЦямп протез1в.

Впс-ряе запролонсвап! способи нетравматичио! ретракцП тканин маргинального пародонту при проведошй п1д'ясошгого пренару-вання.

Вперпе рекомендовано застосуванпп тимчасооих конструкЩй з мотоз Ссрг.увашп ясснного креп в р1зи! пер1одн Шсдятразшг.о! регенерацП.

Вперге обгруктовал! тсрм1ни етап1в протезування суЩльноли-тимл неа:пм!1ими копструкидями в зале.г.ностг в1д прогнозу п1слят-равмево! реггнерацП.

Праитг.чно значения робота. Проведена комплексна оц1нка рс-генераторпнх процес1п у танинах маргинального пгроденту при р1зн;1х станах зуСо-ясспнсго колобку дозволяла сбгрунтуватн строки та стали проведения протезування суШлыгслитпми незн1мш!ми констругаЦпми з мг-теэт покра^енпл естетичиия тз ¿унгциэпалъшк якостей протез!в.

Вшзчення п ряду ф1з1олог1чно ачт!:в:<их речовин в

динатц1 тслятравмоиих зми! дозволяв рекомендувати деяк1 з них як д1агностичн1 та пгогкостичн1 тести оц1ш;:т о1тш метабод1зму тканин зубо-ясешюго .т.сюОку .

Запропонован1 вар1анти нетравматично! ретракцП тканин мар-г!нального пародонту в момент проведения nifl'acenHoro препару-вання (Рац. пропозиц. N36/91, N18/92/1593).

Рекомендована тимчасова конструкц!я протезу 1а зменшеним механ1чним та токсичлим епливом на тканини марг1налыюго пародонту (Рац. пропозиц. N20/92, 35/91).

Показана можливЮтъ використання тимчасового протезу для формуваиня ясенного краю та ретракцП сйльних утворювань марг1-нальних тканин на препаровапому зуб! (Рац. пропоз. N35/91,20/92).

ЗапропоноваюспосЮ отршшшя ясенно! р1дшш , и,о дозволяе стандартизувати пробу по часу та пловЦ (Рац.пропоз N34/91).

Розроблено спосЮ анал1зу ясенно1 р1дини на рентгенофлуо-ресцентних анал1заторах "TEFA", ф1рми "Ortec", 1975 року Та "ARL-72 ООО" ф1рми "Flsons" 1932 року (Рац. пропозиц. N6/93).

Виконан1 експериментальн1 досл1дження дозволили оЩнити глибину та характер зм1н в тканинах зубо-ясенного жолобку та пер1одонту, п1дтвердити 1х патолоПчний «апрям.

Впровадження в практику результат 1в досл!джень. За матер1-алами дисертац11 опубл1ковано 9 Наукових робот.

Одержало 7 посв1дчень на рацпропозицП.

Розроблен! способи д1агностНки ta ортопедичного л1кування випробуван1 та впроваджеШ на кафедр 1 ортопедично! стоматологи УДМУ, в стоматпол1кл1и1ц1 УДМУ, в 1ЩЛЦ УДК1У, в пол1кл1н1ках Ки-1всько1, ПолтавськоЧ, Волинсько! о(5ласт1 та м. .Одеси.

Апробац1я роботи. Матер1али дисертацП розглянуто на зас1-Данн! кафедри ортопедично! стоматологП Укра!нського державного Медпчного ун1верситету (червень,1993),на 8ас1данн1 апробацПно! ради УДМУ з проблеми "СтоыатолоПя" (червень, 1993).

Матер1али дисертацП докладен1 на зас1данн1 КШвського м1ського наукового медичного товариства стоматолоПв (1992), на II ки1вськ1й м1жнародн1й науково-практичн1й конференцН "Наука та виробництво - oxoponi здоров'я"(Ки1в,1991),на 6-му Укра!некому 01ох1м1чному в*1зд1 (Ки1в,1992), на м1жвув1вському симпоз1у-м1. присвяченому 30-р1ччю НДЛЦ KMI (Ки1в,1992), на КонгреС! мо-лодих вченйх з кл1н1чно! медицини (Ки1в,1992), На Конгрес1 Ыоло-дих вчених "К1рург1чи1 дн1" (Км1в,1993), на обласн1й конференцН стоматолоПв Полтавсько1 област1 (кремейчук, 1993), на 5-й iiayico-во-практичн1й конференцН "Наука 1 вйробництво -oxopoiil здо-ров'я"(Ки1в,1993), вклвчен1 До программ ФУВ при кафедр1 ортопе-дично! стоматолог!t .

Положения, huí риносяться na aaxuci'.

1. Линам i ка морфолог1чних omíii ясеиного краю 1 пер1одонту ?и п!слятравмов1й регенерацП п1сля проведения п1д'ясешюго pei:apynoJiHj'.

2. Кл1н1чн1 та 6ioxiMi4iil характеристики процес1в, що продать у маргШальному пародопт1 п1сля пошкодкишм тютин внас-1док п1д'ясешюго лрепарупапня.

3. 0ц1нка Функц1оналыюго стану тканин зубо-ясенного о-зоку на еталах п1слятравмозо1 регенерацП з метсю плакуваинл

3pMÍI!ÍB прстсзувания с\'ц1 льиолитими koshlmhu.mii протезами.

4. Комплекс ортопеднчних вгручань, сприлючих зянленню травяного вплнву па тгсанини зубо-ясеиного холобку в процес! ииго-эвлення сущлыюлитих неан1мшк копструшдЛ.

Обсяг та структура дисертацП. Робота складаеться 1з всту-

огляду л1тератури, 4 роздШз особистих досл1дхенъ, обм1рко-'еання р<2оуль'гат1в, еиснсшпе , практпчних рскомондащн i спип-' л1тератури , який включав 136 джерел в!тч1зияних та lí:ü-ipy61,itn!tx автор1в.

Робота ви клад сна на 123 cTopimcax машинописного тексту, аострована 14 таблицями, 35 малюнкачи та фотографами.

3MICT РОЮТИ.

Матер1ал та ыетоди досл1д.г.еннл.

Для вивчення динам1ки Шслятраг.мово! регенерацП uaprl-ьльного пародонту нами було вибрано для патляду 123 пащснта в Hl в1д 18 до 4.0 poKlB. 291 опорний зуб у них п1длягав паянному пренаруванню в зв'язку з протезуванням суц!льнолнтими ihctpyituiflmm а пол1мерним та кера.пчним покриттян.

У npouecl нагляду хвор1 були розд1лен1 на дв1 групи, першу яких силачи особи (38 чолов1>:, 90 опориих оуб1в) 1а здоровня рг1нальним пародонтом, другу (0Í5 пащегтв, 191 опорний ¡зуб)-травматичним потаюдяэнняМ марг1иальяого пародонту в лньннее1.

Кд1н1чн1 досл1дг.еннЯ хворик в1дбувалися у строках "до пре-руваиня ayöiB", а такозг. через "Б-7 д1б", "11-14 д1б" 1 "27-SO б" п1сля проведения препаруваяня.

0ц1нку стану Tira im нарг1налмюго пародонту пд1и''Ь'ЮЕали з n*yt?ri>wmt rlitrinaubnoro 1ндоксу(Н. loo, s.silness,lá03) .rlriß-'lüOfTa fi'^ioy (Q. fíreth, Í. Verni 1 Iii on, 1064), к1льк1спого псваз-ка ясед!ю1 •

При HeoûxtfliiCECTl itnxH¡!.^v¡- myïiii'f^"^ жтоснгшап; ронтгг-но-li'miiHïi . В оубах la ^c^fñp,пуль поп вд1 acimnoim елекгро-Л1'тод1агпоо™^у.

Для оц!шш piDim метабол1зму в тканинах марПнального па родонту вивчалн ясенну р1дипу, 'виэначали р1вень б1лку по метод; Jloypl, г1стам1ку i серотон1пу по методу, запропонованому (Акай л1чешо) Б. В. ,1007. М1нералън1 (СомпонентИ: ыагп1й, цинк, clp.cy : ясенн1й р1днн1 визначали методом рентгенофлуоресцентного анач1:

В експеркмеит1 «а 53 морських свинках вивчали регенератор-Hi процеси в .тканинах 1нтактного та пошеодаеного маргинальная пародонту та перЮдонту.

Статистична обробка результата клШчних. б1ох1м1чнкх т; експериментальних методов дскуйдаешш зд1йснювадась а вастооу-валням метод1в вар1ац1шга! статистики.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩШНЬ TA IX 0БГ0В0РЕННЯ.

В плал1 розробки поставлено! мети доц1лыю було вивчит! кл1н1чн1 особливост! п1слятравмово1 регеперацП п1сля Шд'ясен-ного препарування в Иггактноыу марг1налыгому пародонт1 та пош-кодженому .

3 групи досл1джуваних хворих мн вШбрали 11 пац1ент1в (К опорних syöiB) э1 здорошш марг1налышм пародонтон та 18 пац1-ент!в (39 опорних oyölc) в травмованим марг1нальним пародонтом. Шелл проведения п1д'ясошюго препарування по загальвоприйнятИ методшЦ ва цими хворыми иедсся сгюстереженнн на протпз! м1сящ в метой 8'ясувапня швидкост! та характеру клШчипх ознак заго-ювання ткании маргПюльного пародопту.

Нл1н1чний оглпд показав: шздд до початку проведения препа-рування в об ох трупах не Оу.чи виявлен! оэнаки вапалення (р1веш rirlemi поромши рота 0 бал1в, г1нг1вальиий 1вдеко 0-0,3, проба ЦМлера-Писареиа та иерокнена npoüa негативн!), то в терм1н! 7 д1б i'jiliiluiii лоиаэшиш в обох трупах р1вко в1др1знялись. Tai* в nepalft rpyni в G1X вппадк1в практично в1дсутн1 були озиаю вапалшшя, а в 39% nun ад ¡ив зппалыгай процес Оув цезначним. 1 друг1й rpyni в цьому ж теры1п1 в 307. випадк1в валалення Оулс кззначниы, цо Шдтвсрджувадось г1нг1вальним 1идексоы 1,0 , i 40Z вшшлк1в вапалення прот1кало 01дьш активно; г1нг1ваяьшн 1ндекс дорШювався 1,4. В 14 д1б в nepalfi rpyni т1льки в Hi fivOiB вбер1гглись ознаки оалалешш. В друг1й rpyni у ЫХ пациент^ обср1гиднсь oanarai запапення п1сля проведения п1д'ясенно-го препарування. В 30 д1б запалення сисстер1галось в 18Х зубШ у иац1ент!в друго! групи та в 12% 8уб1в у хворих перио! групп.

Швушана ouiinta регенераторних процес1в d марг1наяьНои пародонт1 nioao п1д'ясе1шого пропарування показала, да в друг! rpyni овладения npoTiitas оначно 1итенсшш1ше та довше.

Складн1сть клШчно! д1агностики латентних аанальти про-1ес1в та насл1дк1в структурних 31,1111 в зубо-ясешюиу жолобку [рЦзвели до необх1дност1 поыуку б1льи об'ективних критерии, ;озволяючлх оцйшти стан марПнального пародоиту.

В зв'язку з цим ).щ вивчаш рпд б1ох1м1чиих показник1в сешга': р1 дики паралэльно з анал1зсм юшичних гюг-дзниклп . 3 ,1ею метою у 11 пац1ент1 периоК групп (18 опорник зуб1в) та у 8 пац!снт1в другой групи (39 опорних зубИз) проводився в!дб1р роб ясенно! р1дини для дошпдженпя рл.ду показншйв. Проби вбирали в одн1 строки з кл1н1чнимк споотереженнями: до препару-адня, в 7, 14 и СО д1б п1сля проведения препарування.

Вигаристовуючн розробленлй нами спосШ адобуття ясенно! 1динн (Рац, проп. N3-1/91), ми вияпили суттев! в1дм1нност1 в 1льк1ских показниках П в обох групах до препарування . Габл.1.). В строки спостереження в кожшй а труп поклзник ви-[лення ясенно! р1дини суттево не зм!нювався. 0тримзн1 нами ро-иьтати сШдчать про в1дсутн1сть зв'язку м1ж к1льк1стю ясенно! 1дияи та строками регенерацП.

По результатах досл1джень ми переконались, що в друНй )уп1 пацкент1в питомий вм1ст 01лку в ясекн1й ; 1дин1 эниленкй в >р!внянн1 з першою группою (Табл.2). При цьому в динам!ц1 за->ення питомий вм1ст б1лку в ясенн1й р1дин1 у пац!ент1в перао1 >упи залшаеться в1дносно стай1лышм на протяэ! ¡зс!х строк1в :остереження, в той час, коли в друг 1 и груп1 вгдбуиаеться р1з-: зб1льшеннл показншса в терм1н! 7 д1б, з поз1льяим знижеиням го в1д 14 до 30 д1б. Такс р1зко &б1лыоения питсмого вы Юту лку св1дчить про неат&51 лыисгь метаболшлу в маргинальному родонт1 з порушено» структурою. В той же час реакЩя на п1д"-енне препарування в здоровому марНнальному пародонт1 харак-ризуеться стабШним р!вьем вмгсту 01лку. Це дозволяв зробити кнопок про високий стуиШь Функц1снаш!01 адаптацП вдоравих анин.

Слроба Естановити аааемозв'язок гтгаьпж ккгыасними показ-«ми ясенно! р1дини та пигомим ыЛстем 01лку навела на досигь ^ав1 результати. Мл назвали Чя - о1лок грззка. Не к!льк1сть аку, одержана нами а г-генного кодексу за пзьний час - 9 хюи-I. Ней теря1н ьисрано Шд Чао яосл1длень.

Ватановлено, що до почагку препарування в ясенний «олобок пейний час надходить одиаияпа к1лМ11сть б1вку е обсх грундх. ГШ,' 'ЛЧЮи, НИЗЫЛЙ Г'ИТСЛ'ИЙ ЕМ1СТ 61ЛЧУ У наЦ1еНТ1В ДРУГО!

'ни гатенсуэався (<|юсг&ччям . к]лмюст1 ясепно! р1диии. мпл Г'). Псч !»оку у нань-нт* нчриго! ч-.'пн т лротя'Д

строк!в спостсре?,;о1!и;1 ц.?ь ¡ик^шшк суттсво не гьшговався. В друНй rpynl п1слп траг.мувашш р1зко зросла к1лък1сть б!лку у зразках. Причому на 30 добу пой шсазник не в1дновився до по-патконого р\ЕНя.

Про'иодячи iiopicimniu; строк1в кл1н1чного затавлення та. по-1сазшт1п в)дновлен!;я р1вня метабол1эму , сл1д в1дзначити, п;о в1-зуальн! ознаки благополуччя наота'оть paninie, ч:м в1дповлю;оться 61ох1м1чп1 показники.

Сл1д також в1дм1тити, ¡до d псенп1П р1дин1 питомий вм1сг се-poToiiiii)' пореважас над riCTSMiiioM i силэдаз в!дпоб!дно 0,057-Ю,007 и 0,041+0,007 ют/мг. 11ю законом1рн1сть вШлчеко нами на протяо1 усього периоду сиостерекэння.

В nceimifi piflhiii nopii.o'i д::с.л1длува!го1 групп bî.uct ric.a\iiny в строю! 7 та 14 д1б Щели поЕкодження практично не змЬповався в пор1вкяик1 з початковим його рИнем (p>0,05J. Проте, т1льки на 30 добу виявлено знижеппя ш.ого показни'са до 0,021+0,002 мкг/мг(р<0,05). Щодо р1вня сэро:он1ну, то в1н змИповавоя нер1в-HOMipHO 1 сгладаз вШюг1лго 0,034+0,004 , 0,050+0,011 , 0,030+0,002 viît/нг . T£i".i к-':-'- "'|1ка мог.е бути зуковлена гм!шо фаз регенераторного процесу. (Таб.4,5).

Той факт, со ц1 6ic;; 1к1ч'(i показннки ясенно!' pl."nmi у пац1-еит1в порто! групп не в1дногл!;.вались до норми , а Рули нижче П шачень , вказуе на /фонизац1ю нападения. 0бм1нн1 процеси прохо-дять на б1льш низькому plr.nl , забезпечуючи склерогувашш Tiîa-

ш1ы.

У иац1снт1п друго! групп р1вень г1стам1ну в ясенн1й р1дин1 пошкодкених ясен на протяз1 усього строку спостерекешш визнача-лои на Me.rd чутливост! npiiGopic, то дозволяв нам говорити про в1дсутн1сть його в ясенн1й р1дкн1.

Tî'jciim чином, анал1з зм1н plBHeii б1огенннх ам1н1в г1стзм1ну та cepoToniiiy в ясенн!й р1дин1 nayienTiB nepuioî та друго! груп метабол1чно зв'язаний з регенераторпими процеса),ш. Тому реаглд1 я марг1налыюго пародонту на препарувашш може бути эумовлена р1з-ним функц1ональним ïx станом .

Стосовно до плюрального складу ясенио! р1динн пасмо сл1ду-вч1 результата. DmIct магн1ю в ясенн1й р1дин1 вменшуеться на 30 добу п!сля препарування (р<0,05) в обох трупах. Але не виявлено достов1рних в1дм1нностей при пор1внянн1 показник1в обох груп в р1вн1 строга спостереження.(Таб.6).

!'!вень циН:Г/ в псо1ш1й р!дин1 у пац1сит1а Период групи иа 30 добу зшдаеться (р<0,001). Динам1чна , подЮна до хвил1, картина вм1ни р1вня показника цинку в1дм1чалась 1 у пац1ент1в дру-

T a Ei п и ц п 1 ..

KIHbKICTb ЯСЕННП1 Р1ЯИНИ Р та'ПМШ! ГПСЛЯТРЛВКОВО! РЕГЕНЕРГЩИ МРРПНППЬМОГи ППРОЛОНТУ (ькг / Э к в)

СТАН КРППОЬИХ

ясен

3ЛОРОВ I ИСНЛ <1_гр)

ХР0Н1ЧНИ1Ч ПНГ. <£ гр)

п - 15

m Г1СЕПП-РУППННЯ

1, 7+0,3

7, -1 + 0, Э

К1ЛЫ'ЛСТЬ ЛИН) П1СЛЯ ТРЛВМИ

s- 7 12 -"ТА £7 "зо

2, 1*0, С р-<;Го, о5

в, 7'О,7

p-í.To, о;

р-1 <0,001 р-1 <0,001

1,э + о, г

р-2 ГО, Ob

р- 3 >0, О¡5

6, 2 + O, ß

р-2 ГО, 05

р- J > О, 05

р-1 <0, 001

1,5 + о. г

р-г го, о5

р-.з ) о, 03

5,0 +~0.5

р-г то, os

р-3 > О, 03

0-1 <0,001

T^f-пицп

ПИТОМИП BMICT Б1ПКУ В ЯССННИЧ Р1Л11Н1 D ПРОШИЛ РЕГЬНЕРВЦИ МДРПНПЛЬНОГО ППРОЛОНТУ < вкг-/вчл )

сглн

КР."ППГ.ЦХ Si СЕН

¡¡СЮ Í1 гр) 11 " 13

хрсч1чни1ч ПгГ. <£■ гр) п - 15

ДО ПРЕПП-РУВРННЯ

si, о+з, э

12, 3+,-

р-1 <0, 001

1<1льк1сть лн!в тали тропми

4Б. 5+4, 5

о-г> IT, 05

44. 5+ &, 3

р-г <0,001

р-1 >0,05

le - 14

4Б. 0 + 4, S

р-г )"0, os

р-3 )о, 05

31, £+4, 7

p-¿ «X, 001 р-3 > О,05

р-1<0,05

£7 - 30

39,0+2, Г, р- 2 'to, 05 р-з >0,05

£0, 3+3, 1 р-г To,ooi р-з > О, 05

р-1 <0, 05

Т л ь л и м я 3

РМГСТ Б1ЛКУ В ЯСЕНН1 fi РIЛИНI В ЛИНПМ1Ц1 П1СПЯ1РНВ-MCL'HX ЗГ11Н МЛРПНЙЛЬНОГО ППРОЛОНТУ<нкг/Э ко)

стпн

К=.>1Ч0ВИХ ЯСЕН

ЗЛСРОШ

ясня (1 гр) п в 13

хр0н1чншч пнг. <£ гр) ri lu

/!0 ПРЕПО-РУВПННЯ

00,0+9,3

100, 0+23,9

р-1)О,05

1<1ЛЬК1СТЬ ~3 - 7 30,7+4, 2

р-2) а, 05

261,0 + 41,3

р-г <СТ, 001 р-1 <0, 001

дшв nicrin тгппии

12 -14

77,0+ 6,0 р-2 ГО, 05 р-3 <0, 05

1БВ, 0+23,2 р-2 ТО, 01 р-3 (О, 05

р-1<0,001

£7 - 30

СЕ.О+ 7,2 р-2 ГО, 03 р-3 >0,0j

Тзь, 7+1 3, 9

р-2 ГО, 05 р-3 > 0^05

р-1 <0, 001

пита::Ч|Ч ПР0ЦЕС1_

СТЛН KPRl'IOL't« ГСЕ.11

здоров i

«снг)

(1 грумо ) п = 1 1

xp0hi4hi1íi пнр. <2 гр) <2 групд ) п =14

Тайпиця ' BMICT riCTfiMIHy D ЯСЕННI(Ч Р1ЛИМ1 в РЕГЕНЕРПЩ1 ИОРННОЛЬНОГО ППРОЛСНТУ<нкг/нг)

ЛО ПРЕПЛ-РУВПННЯ

О,041+

+ а, 007

О, 002+

+о,оооз

р-1 <0, 001

KIЛЬК1СТЬ

5 -_7~

O,05S+

+ 0, OOS

р-г>о, os

лшв шелл трйвни

о,006+

+0Г0005

Р-г<о, oí р-Т<0, СюТ

1г

О, 054 +

+а.ооз

р-2-) О, 05 р-3 )О,05

О, 005 +

+0Г0003 р-ЕГ <0,05 _р-3 >0,05

р-Т <0, 001

£7

30

О, 021 +

+о, оое

р-г <0,05 р-3<0,001

О, 003 +

+0Г0001

р-г Jo.oS

р-3 <0,001

"р-1 ю^ооТ

ПРИМ1ТКР» Р1 гэо*нь ломипки р-1 поланий у пор1внпнн1 1 та г груп.Р1с;нь пспипии р-2 поланий у nopiBMnmti я пин1лним nouas-никои а межах групп, Pionm» попилки р-3 понаний у Пар1инянн1 пеназника в мпжак групп и попероян!м понаонииом.

питомиц им!ст сп;ротон1И>- и ясеннш Р1лин1 ^оЛИ"п

ПРОНЕС! РЕГШ-СРЙЦИ МЙРГ1НЙЛЫШГО I 1ЙР0Д0НТУ <нкг/нг>

стан

крй№шх ясен

ЗДОРОВI

ясна <1 гру|1г1 ) __г<_= 11

ХР0Н1ЧНИЙ Г1НГ1ЫТ. <£ група ) п = 14

«о препй-рубпння

О,037+

+0,007

0,004+

¿РГоооь

р-1<0,001

К1ЛЬК1СТЬ ДНЮ П1СЛЯ ТРЙВМИ 7 1£ - 14 £7~-~30~

О,034+

+0, 004 р-ё (о, 01

О, 007+

+0. ООО7 р-2 <0,05

р-1 (О, 001

О,059+

♦ 0,011 Р-£ >о,оь р-3 <0, 05

О, 006Ь

+ 0.0006 р-г ) о, 05 р-з ; о, оз

р-1 <0, 001

о, озо+ + 0.002 р-£"~<0, 01 _р-3 №,05

О, 010+

+0Г002 р-2 <0,05 р-3 >0,05

р-1 <0, 001

ВМ1СТ МДГН1Ю В НСЕГНН1Й Р1ДИН1 В ДИНАМ 1Ц1 РЕГИСРПЦ11 МйРПЬЯЛиНОГО ПЙР0Л0Н1У <од. ФЛуоресцениИ).

СТЙЫ КРЙЙОВИХ _ЯСЕН_

здорог.ч

ясна <1 група ) п * 13

хроншнил

Г1НПВ1Т, <£ група ) п Е Зо

ДО Г1РЕПЙ-РУВйПНЯ

4, £3+0, 3 7

3, 05+0, 1С

р-1 >0,03

кхлыисть

5-7 4, 13+0, £4 р-£ > О, 05

4, 1В+0, £1 р-,2 >0,05

р-1 >0,05

ДНЗ В П1СЛЯ ТРЙВМИ

1£ - 14_

3, Э£+0, £Ь

р—£ >0,05 р-3 > О, 05

4, 13 + 0, 17

р-£ > о, 05

р-з > о; оз р-1 >о,оа

£7_-_30_

з7зз+0,£8

р—£ <0, 05 р-3 >0,05

з7з7+оГ11

р-£ <0,05 р-3 <0,1)01

р-1 >0,05

ВМ1СТ ЦИНКУ В ЯСЕНШЙ Р1ДИН1 В ДИНЙМ1Ц1 П1СЛЯ¥РЙВМ0В01 РЕГЕНЕРЙЦИ МОРПНЙЛЬНОГО ПйРОДОНТУ<оп. «.чус.р)

СТЙН КРЙЙОВИХ ЯСЕН ДО ПР''пй-РУВЙННЯ К1ЛЫЛСТ* 5-7 ДН1В Л1а 1£ - 14 1И ТРЙВМИ £7 - 30

ЗДОРОВI ЯСНА <1 група ) п = 13 ХР0Н1ЧНИГ1 Г1ИГ1ВIт. <£ група > п = 30 5,в7+0,ЗЬ "гГгэ+о, £в р~Г<0, 001 7, 8£+0, 94 р-Е >0,05 5, 47+0, 47 р-2 <0,001 р-1 <0,05 5, 4Е+0,7 р-Г. >0,05 р-з >о;оа 4, 12+0, 4 р-£ <0.001 р-3 <6,05 р-1 >0,05 3, 40+0,33 р-£ <0.001 Р-3 <0,05 1, 99+0, 18 р-£ >0,05 р-3 <0,001 р-1 <0,001

ВМ1СТ С1РКИ В ЯСЕНН1Й, Р1ДИН1 МйРПМОЛЬНОГО ПЯРОЛОНТУ (ояинн

^ , Тйбпиия е

В ЯИНЙИ1Ц1 РЕГЕНЕРЙЦ1I

иь »луоресцйнц!1),

стан

№ШИХ

<1 г руль ) п » 14

ХР0Н1ЧНИЯ Г1НГ1ШТ. (е група > и = Ё5

ДО ПРЕПЧ-РУЦПННЯ

15, зз+з, г

ао, 60£

*Д0,41

р-1 <0, оо1

КГЛ(;К1СТЬ

56,59+ р-£ТО, 601

ДН1В П1СЛЯ ТРЙВМИ

107,Й1+ р- £ Г О] §■

р-Т7о, 001

1 с. -14

5Б, её+в, ое.

□-£<0,001 р*-3 >0,05

9£,33^7,£

р-Е >0,0Ь (1-3 > и. 05

р-1 <о, оси

£7 - 30

зз,саТэГзг р-£ '0,01

94, о'л п, е5

р-Ь )0,0Е р-3_>0, 05

р-1 <0, 001

ПРИМ1ТКА1 Р1ос!нь НОСИЛКИ р--1 пс-ПАнм* у пар1в'1Мнн1 1 га Е 1*руп. Р1 «ИМЬ ПОПИЛК»' ГК'й»ИИИ V пор! инпннг 3 ПЯК1ДЩ1Н РОИ

никои е нкжлх групп. Риень гони,-Гни р-3 поданий у гкр! вилнн!

п'у

показание в пвъаи групп в

к

гезпнс«пч 1м гои&амиксь.

- и -

го? групи.(Тз0.7).

Що стосуеться вм1сту с1рки, то у пац1ент!в перпо! групи дина;, пка направленост1 зм1н нагадус крипу зм!н р!вня цинку та магн1ю, в1др1зняючись • лише тим, то на 30 добу р1вень 11 стаз зпачно вище початкопого. У хворих друго! групи на початку р1-вень вмЮту с1рки в ясенн1й р!дин1 був вищий в пор!внянн1 з таким у перш! групп пац1ент1в 1 на протяз1 ус5х строк1в спосте-реження суттево не зм1нювався. Такий погазлик вм1сту с1рки в ясетий р1дкн1 моде бути зушвлений налрухенням систем тканевого дихашш та дез1нтоксшсацП. (Таб.8). • .

Аиал1з ряду б1ох1м1чних компонент!в ясенно! р1дшп1 п!дт-вердив , що ясенна р!дина в метабол!чно активною. Зм1на струк-тури тканин марг1нального пародонту п1сля п1д'военного прелару-ваиня впливае на 61ох1м1чн1 11 характеристики.

3 метою встановлення причин особли.Еостей прот1кання гЦс-лятразмово! регенерацП в здоровому марг1налыгому пародопт1 1 в позкадженому нами Оуло проведено эксперимент на 53 морських свинках.Результат досл!джень показали, що при повторному трав-муваин! в1дм1чено пролонгування запалення. Шдвищена проникли-. в!сть кроеоносних судил зумовлюе трапсудац1ю плазменних компо-нент1в , а такоя утворения вогншцевих кровотеч як в субеп!тел1-альних д1лянках слизово! оболонки та]? 1 в структурах Вермонту. Випвлен1 порушення злачно б!льи внразкен! в друПй труп! тварин. Змпш в систем1 м!кроциркуляц11 сприяють роэвитку диет-роф1чних зм1л еп1тел1апы1их структур, насл1дком чого настав увольнения та ачорФШсть покривного еп1тел1ю, поряд з цим проходить склерозуванля структур пер!одонту на б1льп глибоких р1в-иях.

При протезуванШ пац1ент!в першо! та друго! груп, досл1д-хуваних на протяз1 м1сяця з приводу клИИчних та б1ох1м1чних ознак п1слятравмово1 регенерац11 ми э1ткнулись з ютом проблем. Практично в 100% випадк1в (18 зуб1в) в псра1й груп1 спсстер1га-лись Ппертроф1чн1 розростання марг1пальш« тканин , що аава^л-ло одеряачню в1дбитк1в та припасувашш !саокас1в протез1в. В 01% випащ?1в вестибулярна поверхня сформованих вистун1в значодилась вище за р1вень ясенного края . в ус1х обстежених осЮ г1нг1вальний 1ндекс був 01ля 1,1 , проба Шилера-Писарева позитивна. Спостережешш через п!вроку п1сля цементувшшя' протез1в на досл1длуваних зубах птсааали, щсЗ в 22% пипадк!в с оголоння кереня лротезовашго зубу , в 11% розцементуваяня конструкцп .

В друг1й груп1 досл1д;1гуг.аних хворих (39 оуб1в) 1сл1и1чи1 показники стану мзрг!налъкого пародонту Мали под1бИ1 хараоте-

ристикн.При цьому и 18?. випздк1в спостер1гались оголения корена зубу через ш1сть м1сяц1в п1сля протезуг-ання, 1 в 3% мали м1сце розцементування конструкщй.

Враховуючи кл1н1чн1 оссбливост! регенерац11 . р1вн1 метабо-л1зму в здорових та травмованих марПналышх тканинах та результат» оксперименту ,ни пришли до висновку, що ефектимасть протезувания заложить як в1д вих1дного стану ыарг1нальних тканин, так 1 в1д к1лькост1 нанисених поыкоджекь на протяз1 часу виго-товлення протезов.

В зв'язку з цго,1 ми в1д!брали трупу пац1снт1в 28 чолов1к (78 опорких зуС1в), котрих п1сля старанного анал1зу стану мар-гшального пародонту взнесли до групи здороиих. 3 метою проф1~ лактики механ1чного пошкодження крамових ясин при проведенн1 Шд'ясенного препарування вир1шсно було ззетосувати ретракц!ю перед початком препарування. Ми зупинились на двох типах рет-ракцП (Рац. проп. N18/02(1503) для боково! групп зуб1в (Рац . проп. N36/91). Застосування ретракцП для проведения п1дясенно-го препарування доаволяе аробити це атравматично. Враховуючи результати б1ох1м1чнкх досл1дхень, як1 показують, що в здоровому марг1налыюму пародонт1 р1вень метабол1зму досить добре в1д-новлюеться, а це мае велико значения для функц1онаяьно'1 адапта-цП анатом1чно} структури п1сля зрушешш, ми мали змогу отрима-ти в1дбитки для ьиготовлення конструшЦй в той же день. Пара-лельно одержувались в!дбитки для вкготовлення тимчасових коронок, котр1 ф1ксувалл того ж. дня чи наступного. 3 нерел1ку тимчасових конструкц1й ми зупинились на пол!мерню; , як наиб1льш технолог 1чних. Пол1ыерн1 протеаи естешчн1, добро ь1дновхшть анатом1чну форму, 1, в1дпов1дно, функц1йн1 якоет1 зубу, ало игють ва-клив! недол1ки - набухания 1 токсичШсть. Для зменшеяня д11 цих травмуючих факщлв ми викориотали цинкевгенолову пов'яэку (Рац. проп. N35/31, 20/92). Застосування тимчасових конструкц1й в такому вигляд1 дозволяе сформувати марПналышй край , г. результат! чого забезпеЧуеться добра карНнальна алаптац1н су-Щлышитих протез1в.

В ев'явку е аалровадаеннйм с,порогов захииу марпнашюго 'пародонту при Проведенн1'^1д'кй£;й:ого'Ь?опаруааН1Ш та р про.цес1 виготоЁлеИня суц1льнолитого нез111ы1!ого'71ро1'езу ш вапройонувалй сл1дуюч1 строки протезубалня для Иац1еьт1в 1з адоровш марг1-нальниы шфодоптомi одержзкня е1д6икМй МДразу Шсля проледен-яя пренаруванля з ретракШею. Припасувалпа каркеЫь та Ф1ксащя протев1в » еагальнопрпйнят! стропи На пер1ад пиготомония су-ц1льйолитого! нр;»й1шого' ярогезу 0б0Ь'язгм50 псггрЮид загтосу

вання тимчасово! конструкцП.

В той же час кл1н1чн1 спостереження. експеримектальн1 дос-л1дження, а таксж 61ох1м1чн1 парачетри в динамЩ1 п1слятравмово! регенерацП дозволили зробити висновки про зиижеиня р!вня мета-. бол1зму, ио св1дчить про погашения адалтад1йних можливостей в травмоваиих тканинах марг1нального пародонту, пов'язаиих з по-рупенням IX структурй . В результат! цього реагаця на препару-валня виявляеться у вигляд1 досить активного запалення. Так! зуби потребумть особливого Шдходу при протезуванн1. Необх1дно забезпечити перюд покою п!сля препарування.

Для цього нами проведено препарування 156 зуб1в у 67 осЮ п1сля атравматично! ретракцП ( Рад. проп.N36/91).

Пот!м тимчасову конструкц1ю а цинк-евгеноловога формуючою пов'язкою було заф1ксувати строкой на ы1сяць. Формуюча пов'язка забезпечила умови для прискореного заживления тканин ыарг1нального пародонту. Через м1сяць ыожлиро було одержалня в1-дбитк1в без проведения ретракцП. Тимчасову конструкцию ф1ксуваля на зуб1 пост1йно до зам!ни П суц1льнолитим иезШмним протезой.

Таким чином, строки протезування зу01в а пошкодженим мар-Пнальним пародонтом склались 1з 30 д1б погаю п1сля препарування та загальноприйнятих 7-14 д16,коли виготовлявся протез.

1з 155 опорних зуб!в у груп! пац1внт16 з пошкодженим мар-Пнальним пародонтом , що протезувались по запронован1й нами Ме-тодиц!, зм1н р1вня марг1налыюго пародонту та розцементування про-тез!в на протяз1 6 М1сяц1в не виявлено.

ВИСНОВКИ.

1. Шд'ясенне препарування е 1итенсивним травмуючим Спором, я1шй приводить до иеоборотних зм!И в тканинах марПналъно-го пародонту та пер1одонту, насл1дком чого е зниження ивидкост1 регенерацП.

2. Низький р1вень г1стам!иу в ясенн!й р!дин1 (0,002+0,ОООЗмкг/мг) та високий р!вень с1рки (90,00+10,41 од.флуор.) подуть бути д1агностичнимИ тестами в р1иенн1 питания про латентний переб1г запалень в марг1нальнсиу пародонт1.

3. Зниження питомого вм1сту б1.ч!су в ясенн1й р1ди;И (12>3+2.0 мкг/мкл) та г1стам1ну (0,021+_0,002 мкг/йх) св!дчить. про порушешш р!вня метабол1зму тканин маргШального пародонту, та дсзволяе враховувати функц1ональй1 можливост1 тканин в питан-н1 регенерацП.

4. Протезування зуб1в 1з здоровим иарНнальшм пародонтом

кодливе ;¡a ¡ipoinui tí ;;)б. Зубн з попподкенпм (.¡арг1налънш паро-донтом баглчо протсзуьати с урахуванлям строк!в урШговздешга процес1в метабол1зму : 30 д10 . Таким чином, -повний теры1н про-тезупашш cy6in з по^'аддксним мзргдальним иародонтом склздас бл.нзько Швтора мЮяця.

5. Усп1х протезування у вел;;к1й wlpl залек1ть в1д стану маргинального пародоиту а тшт вхд ступени та галькост! канесе-пих пзокодкень у npCLieol внготовлешш конструкц11. Тому застосу-вапип нетравматичних способ 1 в ретракцИ та тиычасоанх протез!в мае зменпуеати ступ1нь иежкпд.-'.ешш крайових ясен.

6. Комплексна оц1нка кл1н1чнсго стану марг!нального паро-донту о урахувачням б1ох!ы1чних по1:азпи:;1в в1добрагае його фуш:-ц)й!!нй стан, ер сприлс застосуигшшз оптимального способу ретрак-ц!'1 та плануе строга протезування.

ИРАК Т И Ч II 1 РЕ К С М Е II Д А П I I.

1. При робот! з паЩкыами необх1д!ю врахоаувати кл1н1чи1 та аначпесткчн1 Факторн, цо виазуклъ на попкедаенпя тканин ыар-г1!!алыюго пародоиту.

В Еинадках, г,о ускладтжть д1ап;остику.е необх1дн1сть дссл1джеш1я ясешю! р1дшш на вм1ст г1стам1ну , б1лку та clp-ки.Це мата вказати на латентпий nepeOir заползши.

3. 3 петой шнгагння ступени пепкодкешш тканин ыарПнальнс-го пародоиту rjQTpiCiio зазтоссвуватп ретракцию крайоьих ясен п!д час препарування nyüln.

4. Шсля я1д'лсонного препарування сдерл>т>атн е1д6итки для внготовленнл суц1льнолитих ¡;е?п1н;шх протез!в ыскливо т1дьки у пацн;нт1в ia здоровн.мн ясна\!л. У нац1ент!в а аападешш.уп марг!-налыюго пародоиту одерхувати в1д01тш для виготовлокня протез!: ыоллнво не ранШо, гЛж через Шсяць.

5. 11зо0х1дно Haitpimain в1дпре:]арован1 ауби ттг-тсовгл.т конструкШями з Формуючои пов'явкою. цо забезпечуе утримашш иаог1иалыюго иаредог.ту, а таглл виегазус патолог1чну д1ю пдаст-масн на пена.

6. Тимчасаву конструкц1и а фориуючоа пов'явкой матливо ви-користовувати для ретрищП в тих вкпадкал, коли д1дыю прнтуде-т: 1 тканини крайолда; поен но п!ддамться звнчашшы мгхаи1ко-х1м1ч-мш способам ретраадП.

7. Суц1льполит1 не«н!мн1 протези а керамХчнов та пол1мерно» иоверхнеп Сажано ф1ксувати тимчаосшо на терм1н 2-3 тидднл.

•• 15 -

СТШСЧЖ НАЛРУК0ВАШ1Х 3 TQ.-j'! Л^ОГ:Р1Л!>1 Г ГОБ1Т.

1. Неепрядько В.П., Еегуловнч З.Е. Реакция маргинального ародонта при нрепдровко оубоз под ¿здсдожд коронки.// II Ки-зскал :.:c.«3tyasposiiai ноучпо-прзкодчгсказ iton<r ?ронкия изобретя-?лей "Наука и производство - здравоохранение" 8-11 октнб'.я 300 года. Тосиси докладов. Ккоь, tO'Ji.-ч. III.- стр. ¡13.

2. Неспрлдько В.П., 2eryroHia З.С. Янагносижа скрытих юпачителышх процессов в марпшаы.нсн пародопте.// II Киеве-ш международная научш-пргктичеагч ¡»¿п Дирекция нЕООретателей 1аука и проя81!одсяво - a?.paBeoxi>mr:jW* й-11 екгаеря 1090 го-I. Тезисы докладов. Киев, 1091.-ч. Ш.-еж84.

3. Ь'с-спрлдг.ко В.П., Жегуло^ич Результат морфологп-•ского исслег.о-ганкя тканей кргавей десни при поддесневой про-ровке.//Актуальные вопросы отагагслопш. Те-зиси докладов. Нол-ва,1991.- стр.144-145.

4. :.:огулсвлч 3-Е., Радлог,п::.л З.Т. . Кс&адь Н.В. О диаг-стическом значения содержания белка в деспевой жидкости. // обгл'.'И экспериментальной xercvo- сердечной педостаточноп-.Тезяси доиладоз. Киев,1992.-стр.73-74.

5. ¿егулович З.Е. Состояние тканей ¡{оршшышге. пьрс.кн-при протезирования ыотазшжераммчоекк».» протезаш. .'/Конгресс

яодш ученых по (типической медюш». Тогксм докладов. Ки-,1992.-стр.95-06.

6. Кегуловкч З.Е. Состоят» г>убо-д.снзйого .««лобка ьрл здесневой препаровке.//Шкиэрздм! xlryrri'Hii дн! для нолодкх лпк.Тези допов!дей. Ки1в.-1993.-стер.

7. Кегудович З.Е., Гриба)! A.M., ¡'ft... '¡омская И.П. Дингмикд шчества десневой жидкости после преи'гпродлил зубоз с фор-юванкем поддесневого усгупа./Л'вагауняродияя конференция по >бленам медицины ¡сатаохроф. Тезнсн дг^адоа. Клтов, 1DH2. -т. 11. ■р. 75-76.

В. ЗКегулович З.Е. зэдтяог пршюссзаенио при иоадесиовой ■ паровке./ZV научно-t.'paraiwc;'.-*! ког^орзицпл изобретателей и дприпимателей "Наука it производство - ядрчвоохранешм . -в,1993.-стр.8S.

!?. Шгулович 3.F. Оценка состоянии тканей ыаргинатыюго одонта по содлрхаш.» сие гадина к ееротонпна в десневой г,-ти. /А научно-щттаэаюл деифергнпия изобретателей и лнриннматрлей " ((дуга и njiOHP-r/vicrr.o - здравоохранению Kit-

- 16 -

рлдюнллшаторськ; проповмщ.

1, Жегулович З.Е., Неспрядько В.П.. Махницкий Н.В, Способ устранения преждевременных контактов при припасовке литых несъемных конструкций. //Удостоверение на рац. предложение N32/91/1563,виданное Киевским мединститутом 25.10.01.

2. Негулович 3.Е..Неспрядько В.П., Лось В.В., Данилюк С.Г. Приспособление дня фиксации ретракционных средств.//Удостоверение на рац. предложение N 36/91 .выданное Киевским мединститутом 13.11.91.

3. Жегулович З.Е., Неспрядько В.П., Грибан A.M., Радловская З.Т, Способ получения содержимого эубо-десневого желобка. //Удостоверение на рац. предложение N34/91, выданное Киевским мединститутом 13.11.91 г.

4. Жегулович З.Е., Неспрядько В.П., Пушкарь Э.И. Способ ретракции эпителиальных разрастаний. //Удостоверение на рац. предложение N 35/91, выданное Киевским мединститутом 13.11.91 г,

5. Жегулович З.Е., Неспрядько В.II,, Пушкарь З.И. Способ профилактики повреждений тканей аубо-десневого желобка при под-десневой препаровке. //Удостоверение на рац. предложение N18/92/1593/ , выданное Киевским мединститутом 13.05.92 г.

6. Жегулович З.Е..Неспрядько В.П..Рыжков С.М. .Данилюк- С.Г. Способ ликвидации гиперплазий тканей краевой десны в полость корня вуба, стенки которого частично расположены Ниже уровня десневого края. // УдостоверненИе на рац. предложение N 20/92/1695 .выданное Киевским мединститутом 13.05.92 г.

7. Кегулович З.Е., Струина Т.А., Кононова М.А. Способ определения минерального состава десневой жидкости методом рентгенф-луоресцентного анализа На анализаторах типа "TEFA", "ARL-72 ООО", // Удостоверение на рац. предложение N 6/93 (1609) , выданное Украинским государственный медицинский университетом 08.04.03 р,