Автореферат и диссертация по медицине (14.01.02) на тему:Диагностика и лечение нарушений функционального состояния большого дуоденального сосочка и биохимического состава желчи у больных постхолецистэктомическими синдромами

16 да да

М1Н1СТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ"Я УКРА1НИ КиКвсыса медогчна акадекая тслядишюмно! осв1ТИ

на правах рукопису

ЛОПУХ 1ГОР ЯРОСЛАВОВИЧ

Д1АГНОСТИКА I Л1КУВАННЯ ПОРУШЕНЬ ФУНКЦЮНАЛЬНОГО СТАНУ ВЕЛИКОГО ДУОДЕНАЛЬНОГО СОСОЧКА I БЮХ1М1ЧНОГО СКЛАДУ ЖОВЧ1 УХВОРИХ П1СЛЯХОЛЕЦИСТЕ1СГОМ1ЧНИМИ СИНДРОМАМИ.

14.01.02 - внутршгш хворобн

АВТОРЕФЕРАТ на эдобуття наукового ступени кандидата медичних наук

Ки1в.-1996р.

Дисертац^ю с рукопис. Робота виконана на кафедр1 гастроснтерологи та даетотерапл Юйвсько! медичио! акадеьш тсляднпломног освети.

НАУКОВИЙ КЕРЮНИК:

доктор медич!шх наук Анохша Галина Анатолйвна ОФ1Ц1ЙН1 ОПОНЕНТИ:

доктор медичних наук, професор 1.1. Дегтярьова доктор медичних наук, професор Т.Д. Никула

Провщна установа -УкраХнсыскй шстатут гастроснтерологи м. Дншропетровсыс.

Захлст вщбудеться А* _199бр. об 11 годиш на засщати

сисщалиовано! Вчено! Ради Д.01.12.02 при Кишському державному шепнул удосконалсння лисарш (254112, м.Ки1в, вул. Дорогожицька, 9).

м г

Автореферат рожслшшй у»/" ¿¡, 1996р.

3 диссршшсю можна ознайомитисъ в бШлютеш шетитуту (м. Кит, вул. Дорогоискцыса, 9)

О. 1. Ромаиснко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальгасть теми.

Жовчноквм"яка хвороба налгжить до найбшыл поширених захзюрквянь жшини, шлринясться тевденщею до невпинкого зросгвння, уражснням ооо маггшого та оереянюго вжу, виоокою частотою уаовпншь (САБаал, Г.Р.ГЪкровсыш, 1981; Ф.ХМансуров, 1963; НЯСкуя, Ю.ПРубок; 1907, Г.А. Анохша, 1992).

Зггшго даних озрсякйсыяк шторш, частота вияалзння жсшч1юквм"яно1 хвороби в esponi niara 1940 реву в серегшьому стгаюшпь 18^5%, в США. -24,3% (М Etett, D. S. Ftoker, 1976; D. Teflum, Е ОЬш. 1988). П» ширяю поширеиня жовчнокем'янзГ хсороби сшдчнть той фект, що холшистосгомш зеймае перше MÍcue серед ирурпчних втручань та органах черви roí порождали (V. U. WayBri. Т. GStter, 1993; R Fhilip, М P.Schauer, 1994). Зростшкя захворкззаносп на жшчказа2м',яну хворобу i велика частота датаисгастомй пргаводщь до збшьшення юлыгосп хворих, пю стралсдаоть гаамхешщистжквочнимн синдромами (ПХЕС) (RA Гсйиулш, 1984; Х.Х.Маисуров, 1985; Т. Raguse, JC. Р. Reisener, 1986).

Екшчешим тспяхоюоюгектомчних синдрома зяймшжхз, богато зяюордонних та йтчизняних готсрЛв: X X Мдасуроа (19В1Х G. А Баац. Г. Р. ГЬкровшш (1983Х Я П ВороОшв (1984), Е I. Галшерш (1988), В А Максимов (1985Х Р. А 1ваггиякова (1990), Г. A Анокаа (1992Х A L Ншп(1980), D. A linos (1981). Востдаш рокл; оооблиэов нашйткройо, шыасхь доепщжень, пю сгосуеться ПХЕС незначна i в основному прнсвячша мрурпчким пробжмнм ПХЕС. Дао, що сгосукпьсз стану газдасчшхошк проток, осх^йливо великого дуоденального сосочка (ВДС). а тавсояс холэсехреторисЯ футшй ггечшки у хворих ПХВС машчноельга, а даяи э них суперечлит. ГЪтребуе додапсового уточнения супереч!ивий попвш га стал хилгсекрегорнсЛ фунгай печшкк i лтегенш власпшосп. зтов1а у хьорюс ПХЕС.

Зпщно даних A Kimbsll (1976), В Н ИКшкоаа (1980Х X X Мансурова (1982), у хворих на жовчнокам"яиу хворобу гасла шшшипш явочного >лл">рд ;muiemd ат "nmocri жов'п збсрювються. Влтерет>р11 кшэждага про те, шо

а

гасла холздютеетомй" хоттоутворкаоча фунгаця печипш пщашюеться 1 прахощпь 1юрматзашя бюхЬлшюго скдаду жовчц а хо^здохолашо е вторинннм, тобто це залшла п пщ час операнд (резидуалып) камеи, а не реадцив жовч}юквм"я1!ся хвороби (Е Н Климов, 1932; В Д Ваюградов, 1985; М. Тигипеп, 1984). Нздосгашьо розроблап метода профшшликн, дспгчно! та медшсаментозно! терагш ТТХЕС.

Викладене пнзначило меху 1 завдання дослщження.

Мета робота.

йтчнти фушхоональний стаи великого дуоденального сосочка, звгашга жовчно! протоки та холессзсреторз [у функщю печи пси. у хворих рЬзшми кл1пчиими фирмами ПХЕС, розробти метода да]кре5Щшованого дстоаюпчлого та медикамеитояюго шувзиш хворих ПХБС з урахувашюм клинки, тонусу ВДС1 стану холесекреторно! функцц печшки.

Завдання дослщжешшя

1. Пшчиш фушаЛошльгшй стон ВДС методом рееслраид часу закршого ВДС при проведай а цуоденалыюго зондуваших 1 шляхом ендоскотчного введения подразника в 12-палу кишку у хворих ПХЕС.

2 Г^хэвесш етдику функщоиатыюго стану запинка жовчло) протоки ишахом ымрююшш и дцамеяру методом ультрасонограс^и, ресстрацц об"ему то швндкосп вшвлашя холэдохово! жовч1 при дуоденальному зонауваша у хворих ПХЕС.

3. Провести пор1В1оакшышй анаш клипко-шбораторних, бюх1мичшк то шсф>*«зпш1ш!« поквзииыв фунвдолалиюго стану шлунку, ПеЧШКИ, кишечника у хворих ПХЕС з ппертошею та плотошоо ВДС.

4. йш'вгти ВМ1СТ вювчних кисют та холестерину в псчнжовШ та холедоховШ жовч! у хворих ПХЕС з урахуваиням тонусу ВДС.

5 &шч>ггишивш ашзма'атакш — мютрогпюгоашмалтаапшивершсу, меша'вшха аттфижлу та супаюго МЬ.чагана-атюса гасгроцегану, Ш-пспмикчшх реиопорш рапсану на тонус НДС у хворих ПХЕС з ппертомюо Ш1С. в тому ч»о1 ыжлихиюю нишпшошм киоютоугворюючм

А

функцц шлунка, при одноразовому введенга препарата! та шелл курсового лкування.

6. Вгочнти вплив препаралв жовчних кислот урсосану та урсофольку на бюммчний склад печшково! та холедоховсл жовч! у хворих ПХВС а зкиженою хола.оутворкясчою фунювао печшки; обгрутуваш дошлыпе™. та спостб 1х застосування.

7. Розробши принципи, днферапдйованого дсталопчяого га медикаментозного лшуваши хворих ПХЕС з ура^ванням функционального стану ВДС, жовчно! протоки, холесекреторно! функцц пеганки.

Наукойа новизна.

ЕЬерше проведаю комшЕгсше доапдження фугпаооналыюго стану ВДС, хшкдоху та холгеекреторно! фун{шд печпнки у хворих рпними кшачними формами ПХЕС 1 встановлсна зажжшегь мЬк тонусом ВДС% функщональним станом холедоху г кшачними праявами ПХЕС Встлено, то ппертошя ВДС спрняе роовлтку ярсначнаго паннреотшу, хротчного лишп:гу, хрелгппгого гегиппу, ппотогая ЦДС пргаводгпь до вншанааш заховрквань травного каналу, рефшеже петршу. сшшролу подразнено! товсго1 кишки, яккй прояышсться хологсшгою дареаа Ёгкртю разроблено доступнии { високлшформпгшшшй аюаб ощнки фушадонагалого стану ВДС за допомогою метод/ стщоасотчко! реестредХ »¡асу закрытого ВДС гесля ввеяапет подразшка в просшг 12-палй" ышад. 'Вперше проведений то^внювалытй пналЬ стану хсисшто^творюгочо! фушад! шлуннз > фу1 жцюналшого стану ВДС та внявлэга виоака частота ппертонц ВДС у хворих з шлупковою гагерсекршао. Впершз проведена оцдака ста (у хожеафк -)рно1 ф>тааш печшки у хвор! к з ртим тонусом ВДС 1 пнянлаю, що плертсяпя ВДС припичус хашгоупзоргасму фушашо печшкн, сирияс збережамо лггогеннкх властавосгей жов'й теля >иледастаггоьп1, гтохотя ВДС ешмугаое холзгоупзорюючу фушецио печшки I тим азм:м всас да норматзаци показшпав холато-холестсршгового коефииснту.

Шершс вивчаю вплив риних за мехягазмом дй прашретв (гпяаверш!, талфитш, гасяроцстпн, рягпсан) при одноразсг-сму ввепешп та курсовому лжувант на 4^кшональннй егш ВДС 1 шпначао ритери 1ч ^'вйлгла'

оптимального застосування у хворих ПХЕС з плертотао ВДС. Вперше розроблэй приникли даференщйованого дстичного лшування хворих ПХЕС з урахувагпшм кшпчио! форми ПХЕС, стану обмшу речовин, а також ышчеяо вплив преяфапв жовчних кислот (урсофальку, урсосану, хенофальку та хеносану) на холагоугворюочу та холестфиншццльну функцц печшки, обгрунтоваш покнзи щодо 1х застосування у хворих ПХЕС з гшертошею ВДС а також особливосп прийому аггеросорбатв 1 препарату що метать жовч, або окремз жовчш кислота у хворих ПХЕС з гшотошао ВДС.

Практична цшшеть результат робота.

Результата проведених дослщжень сидчэть про злачну роль порушень фуюапоналыюго стану ВДС у формувант кшпчних прояв!в ПХЕС, що вимапас ранньоУ 1х диагностики Вняашно, що розвтхж ппогонц ВДС спрняе виникнашю ПХЕС,Ъумовлзшх дуодено-гастралышм рефлкжеом, синдромом подразнено! товсто! кишки, хашгапюю дшреао. Рсовиток ппертонп ВДС супроводжусться розширшням халедоху, розшпком жовчезастшного синдрому, хрошчного холанпту, гепаашу а також бшарного панкреатиту. Охрима а дат авщчшь, то лцеування хворих ПХЕС необхшно проводнш з ура^ианням фу! ооо онального стану ВДС \ хсагесскрегоргкл функцц печшки. Хьорнм з гшертошею ВДС рекомендовано пршначаш М1-холшалтгк гаспроцепш, або Н2-бт»агори потами ювих реиешорш, там як рашеан та исшц якгцо плертошя ВДС повИяза>т з тдаишаюю кислэтоуторюючою 45100000 шлунка Ц просохли знижукль тонус ВДС 1 не поглибшаюп. жоьчашгпЛюго шилрому, ш вщмио' ид папаверину та пшпфшЬу, ява, як шюмо, широко внкорнстов>хлься в лисуьашпй ирактшз. Хворям ПХЕС з гшертотао ЦДС. роаширешшм холвдоху, наяыпетю жовчезаспйного шиярому, хотигпу для норматлаш! процеав жовчовидуташя та лрофимстки хаадохшвпазу покшаний >рсофальк, урсосан та шнп препарат жопчнкх кислот.

Хворим ГКВС з ггпотошао ВДС, шо веде до неконгрольованого ыедлааш жовч> в нрсаит тонка кишки з метою знижашя подраспосючо! да тпепху жгочиих киев? в М1жх;|рчоыш период через .2 год гасля 1»а 1к*ллг<о прея сменив пачсорбу Вра-хч1\к><н те, то у хворих з гшототао

ВДС га перюд трашитя шпщкое дефшит жовчних кислот, який веде до розвтку порущень травления, необхшио прилетели препарата, що мешь жовч, або жовч! кислота вщразу пicля Ьга.

Огримаш в процеа досшджеяь результата дали можлшмегь розробити принципи диф^эаодйовано! хосголопчно! теряли ПХБС. Детотерашя хр-пих ПХЕС повинна буш ¿ндивщунльною; враковувата кт<оо оообливосп ПХЕС, попереяжуватиЬспрогресувашш, компенсувати процеси травления, запобитагш розвитку порушень обмшу речовин.

Враховукни те, що ПХЕС вшшкве у хворих на жовчнокам"яну хворобу, ;яким видалили жовчний ьпхур, а одтею з причин розвитку холелтазу с порушення холестеринового обману, необхщно дотримуватись наступних детолэпчних приншешв: квдорШшгп» рашону повинна вщповьдати еяергозатратам оргатзму, /¿ста передбачас обмеження вупкводв, що легко заазокжлься, холзстерину, замшу частани твзршшого жиру роелншеим; достал се вживання харчових волокон, особливо пектину, аасорбшовет' кислота, антиоксиданто.

Детотерашя хворих ПХЕС Ь ппертомею ВДС жовчезастшним синлромом повинна буш направлена ш пщашеяня жоичовндьтаии за рахунок збшыпення в раидош роста Ш01 оли, викорнсгання кагату, сорб1ту, продукпв, багаггих хврчовими волок! шми. Д^стотерагпя хворих ПХЕС з ппотомею ВДЦ наявгаспо синдрому подразнено! кишки, хологенною даареоо повинна базуватись на пршшипах дзеш 46, 4в, котрт використовуються при захворгапяшшх кишечника Ця' ПХЕС, зумовлаюму хротчним панкреатитом в харчувяиня хворих повинна вводитись достигая кишасть битка з мегою поперепжешм розвитку Э0вншп£Ь0секретор1(01 недоста чоетт пшшлунковсл залоги.

Вировадження результа-пв доогадження.

Результата досшджання впроваджаа в роботу. 1) гастрскатерслмт'оюгЪ 1 терапевтнчнош выдикль кшачно! лпезрш .№¡30 м. Киева, 2)патлса}аки Мшсысого району м. Киева, 3) вщлшеиня ендоскспц м1сисого хаягноспгосого центру, 4|Головному вшськовому шпигат Милстерства оборо»ги

Основш результат дослцгжап» вклютет в учбовий процес, використовуклься при читянт лекцШ та проведенш праютчних занял» з лкзрями на цикл гастроезггеролэги та дстотераппи у Кишському державному шституп удосконалення jrixapiB.

Marepiami даоертаци доповщались на зааданш терапеатичних, гастроентералэпчних товариств, науково-пракшчних конференщях, I Украшському KOHrpeci гастроентеролопв.

Апробащя роботи.

Матер 1али дисертшц повщомлап. на V 3"ï3id cbîtoboï федераиц Украшськкх лисарських товарисгв (Дйпропетровськ, 1993), конференцц "Актуалып питания охорони эиоров"я" (Киш, 1994), науково-праетичнш конференци "Нэвое в диагностике и лечении заболеваний органов пищеварения" (Харюв, 1994), науковЩ конференцц "Акгуальш гаггшпш кжмчно! медишпш" (ГЬлгвва, 1994), I Украл сисому конгреа гастроентеролопв (Дшпропетровськ, 1995).

Публжацц.

За темою дисертацц' опублжовано 7 роб1т, в яких вщображено ïx зшет.

Декларащя конкретного особистого инеску дасертанта у розробку

науковнх результат, що шшосятъся на захист.

Г^юыв юшко-лабораторне та шетрументальне обстежашя хворих, впровасош методику шшзчення лтогопак вгасшвосгей жовч1 у хворих ПХВС. впровашш новий метод оишки фушаооналшого ствну ВДС, узашлышв результата, лрийкяв участь в Sx практичшй реатзади.

Структура та обе яг дисертаци.

Д> юертши аашасоса ¿3 вступу, огшщу лтерагури, материалу та метода достожэаы, 2-х розшлш швенкх доатщаошь з обговоренням отриманих pciyri/rama, внаювыв, пршаичних рекомащадй, списку використажм ;игератури. , '

Зм1Сг дисертвцц розташовшо на 129 сторшкнх машинописного тексту та про1шострова1 ю 13 таблицами I 5 малюнкнмн Еблогрхфчний покшник мктитъ 228 джерел (98 В1тчитяних та 130 шоземних ).

Матер1ал та метода дослшження.

Обстеждао 132 хворих, уякнхвихогана операщя холадастехтомя э приводу жовчнокам"яно1 хвороби. Серед обсгсясенихпер«ажали аанки - 120 (91%), чолэвшв буш 12 (9%Х перевавкали хвор! середнього, ндабитьш гграцездатного ви<у вщ 31 до 50 роив (<Цб%), з тривагаспо ПХЕС до 5 роив -50%, до 10 роюв - 38%, 101 бшыпе рогов - 12%.

Г£и виконант роботи був використвний метод динамичного кшпчного отостереження, який включав юпнцео-лаборагорга, шструментальт, бюх1М1чт дослщження до призннчеяия даференцШовяного детичнаго та медикаментозного лжування та через 3 тиши теля його проведения.

Футсщоналытй стан ВДС ощшшшея методом реапраш часу закритого ВДС теля введения подразгассз в 12-пзлу кшву при дуоденальному эонпувато, а також за допомогою розроблзюго нами методу сядоакогачноГ реестраШ часу закритого ВДС (рашаналгзаторська пропозишя №4 вщ 17.06.1988).

Вмркиався дааметр загальнм жовчнй протоки при ультразвуковому дослщжент, а також визначзвея об'ем та швилгасть шлшзння холедохово! та печшковоГ порцШ жовч при дуоденальному зоицувяшп. Для ошнки лтогенних власпивосгей ж>вч1 проводилхь шпначення вкпету жовчних хисяот та холестерину 1 вираховувався хплэто-хожегершовий косфивагг в печшковШ 1 холедоховй поршях жовч! (Л.Л.Громашевська то сш'вавт. 195

Шл прстгарагпв на фуккшоналыой стан ВДС вивчзвея як при одноразовому введении так 1 теля курсового лжування.

Статисгичка обробка цифрового материалу проводилась з використянням метода вар1ашйнся статистики, вираховувався гсоефшзагг трелят - ■ будувались графжи регреей.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩЖЕНЬ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ.

1. Функщональний стан великого дуодсн. ¡ьного сосочка,

загалъно'! жовчнсн протоки та холесекреторна функщя печшки у хворих ПХЕС.

У хворих на жовчнокам"яну хворобу теля видалення жовчного мЬ^ра загальна жовчна протока та сфпопер Оцщ, що входить до асдапу ВДС, е оаювними аиатомо-фЫолэпчними частинами бййарно'1 систему яю забезпечують вихщ жов'п в проевп тонко! кишки.

Велнкс значения при цьому мае функщоналышй с™1 ВДС, його нормотошя, яка забезпечус необхщний для процеав травления вихщ жовч! 1 панкреатичного соку в тонку кишку 1 там самим викпикас зниження шску в загалыай жовчшй протощ та протоковш систем гвдшлунково1 залози. Цз запобн-ас розшгтху панкреаюту I жовчозаспйного синдрому не тшьки в позапс^анкових, але й в серединно-печшкових жовчних протоках.

Еивчення часу закрытого ВДС показало, що у хворих ПХЕС вш риний I його показники койиваюгься гад 0,5 до 7,5 хвилин. В ко!прольгай грут цей покггасЕк становив 3,86±0,32 хв. 1з 132 хворих ПХЕС нормою}¿я ВДС вцмча и у 29 хворих (22%), ппотошя — у 36 хворих (27,3%), гшертотя — у 67 хворю; (50,7%), при цьому помрш гшертотия агастерц-агась у 35 хворих ПХЕС (26.5%), виражена - у 32 хворих (24,2%).

Бтчення футпаооналыюго стану ВДС показало, що гпеля хшад¡стастоьс] наибшьш частм порушешшм тонусу ВДС е його ппертонт. Бона шостериталао» у 50,7% випцдов. Г^эоведенш ктачний анатз показав, що мик тонусом ВДС 1 юяичними фермами ПХЕС ¡а!уе паи залежтсть. У хвор;« хслздохсгапшом у 100% Еипадав була плертошя ВДС, при цшу час згасритого ВДС у 833% був бшьпдш 6 хвилин. Висока частота ппертонп ВДС даностована у хворих хрошчним халатном (100%), при цьму у 66,6% воиа була виражаюк\ о у 333% — помрнгаа Еиоока частота ¡оперто! ш ВДС гмм^а-псьухвориххроючшмгшнкреапгшм -уб2,1%хворквиражена, ау 27.№о - по.\орна гшертохпя ВДС. Серед хворих храшчним гепатитом теж iu.-pawoa.-st хвор! з ппергошао ВДС. в бшьшосп випадюв (46,9%) вона була почерпаю. У хворих ПХЕС жий з>мовлений уражеапим кишечника, що проявлялось хатогхзаюю дарссю, тонус ВДС у бшыхюсп випашав був этшженнй (67.6%).

I V

Таким чипом, на формування кшйчних форм ПХЕС у эаюрих гасля хсшащстектомиясачкчй вплив мае тонус ВДС. Йэго гтертошя прюводить до щпвищення тиску в жовчних протоках, протощ пцдашунково1 залоои, порушу uircriic як >koq4Í, так i панкреатичного соку i сприяе розвитку захворквань готагопанкреатоб1ш£ф1Ю1 системи. Цзи виражеия гшертош ВДС вс лка ítMonipiflCTb виникнення холздохстгаазу, хротчного холанпту, хротчного панкреатиту та хротчного гепаппу. Ппототя ВДС, при яюй аюсгертхпься надорие витшвння магюконцешровашй жопч1 в npocßiT tohkoï кишки, пршводить до захворювагает кишечника, öiniapiraro гастриту та лужного езофагпу.

Для оццши функционального стану загалыгги жовчнся протоки нами зам1рявся ïï дамеягр методом ультразвуково'1' сонографц. Шхомо, що у здорових оаб дамеяр холедоху не перевншуе 0,6 см. У хворих ПХЕС при нормальному тонуа ЕДС Гюго розмри становили (X54+0,5 см. При гшотонй ЕДС дамегр холедоху не вщязнявся вщ йога розмзрш у здорових, при ггсмрнш гшертони bíh в 1,6 рази, а при вирзжппй - в 2,5 рази був ширший i сшновив вщповшно 0,98±0,1 см i 1,43Щ12 см (Р0.001). Вшчення корсляцйно!' зашжност маг часом закршого ВДС i диаметром хшвдоха ыгавило позитнвну корелявйпу затаиапспь» коефйщснт кореляцй становив£= +0,83.

Нами тшзож виявлена залгжзасп» шж тонусом ВДС i об"емом холздохово!" жовчц отримако1 Гфи дуодезсашгому зотщуваюй. Так, якщо об"ем xojKaoxoBoï жовч1 при ппотонй ВДС сгеношга 3,8±0,15 мл, то при noMipióñ ппертош — 24,12±2,8 мц а при вираиапй ппертош ВДС — 3б,4±3,46 мл (7,б1±0,28 мл в контрольнШ гр>ти). Бтчення ф!зико-хзла>иик властивос ей хогаадохово!' ждал у хвортк ПХЕС з гтпертогаао ВДС позевало, що у цих хворих вона набллжена до MÎxypoBoï жовчз.

Визначення riMicry жовчних кислот та холестерину в 5kob4Í хворих ПХЕС проводилось з урш^ванням тонусу ВДС В залежносп вщ тонугу ВДС bc¿ XBopi були рсшалял на три групп. В перщу групу вшйшло 29 хвортк з нормальним тонуххэмВДС другу трупу аизали XBopi Г1ХЕС з ппсртошсю ВДС ( 67 чал.), до третьот групи ввшшлэ 36 хворих ПХЕС з rinoromao ВДС Д'яй наведет в таблищ №1. . j

Таблиця 1

Вмют жовчних кислот, холестерину, холато-холестериновий коефшйент у хворих ПлЕС в залежносп вш тонусу ВДС

Показники здоров! хвор1 ПХЕС

(п-17) Iгрупа II група Шгрупа

(п=29) (п=67) (п=36)

ЖОВЧН1 кислоти (ммоль/л)

холедохова 19,21±0,57 20,15±0,75 жовч

порцшС

холестерин (ммоль/л) холедохова жовч

порцш С

х/х коефииснт холедохова жовч

лоршя С

Рк>0,05

17,13±0,40 1б,60±0,5б Рк>0,05

2,96+0,18 3,40±0,14 Рк>0,05

2,05±0,14 2,80±0,13 Рк>0,05

7,2б±0,37 6,12±0,30 Рк>0,05

8.11Ю.32 7,40±0,49 Рк>0,05

23,90±0,80 Рк<0,01 Р1-Н<0,05

11,10+0,29 Рк <0,001 Р1-1Ю.01

4,56+0,15 Рк <0,001 Р1-И<0,01

3,40±0,1б Рк<0,001 Р1-И<0,05

4,40±0,17 Рк<0,01 Р1-И<0,01

3,60±0,20

Рк<0,001

Р1-И<0,001

14,40±0,32

Рк<0,01 Р1-Ш<0,001 РН-РШ<0,001 13,90+0,40 Рк<0,01 Р1-Ш<0,01 РИ-Ш<0,01

2,80+0,14 Рк>0,05 Р1-Ш<0,05 РН-Ш<0,01 2,30±0,11 Рк>0,05 Р1-Ш<0,05 РИ-Ш<0,01

5,9б±0,48 Рк>0,05 Р1-Ш>0,05 РН-Ш<0,05

б,04±0,50 Рк>0,05 Р1-Ш>0,05 РИ-Ш<0,01

Прньатха: I група — хвор1 э нормотошао ВДС;

II група — хвор! з ппертотао ВДС;

III група — хвор* з гтотртао ВДС; Рк — поршшшня з групою здорових;

Р1-П поршшшня показшпсш хворих э ппертошао ВДС з . гворими з нормотошек» ВДС; Р1-Ш порхвняння показнгаав хворих з нормототао ВДС з гшототао ВДС;

РП-Ш пор]вняння показтшв хворих з ппертошао ВДС з гшототао ВДС.

Як ь.шко з даних таблиц), кснцопргщя жовчних кислот в печишовш жовч1 хворих з ппертошао ВДС найнижча (11,10+0,29 ммсшь/л), а в холздоховШ — ннйвигца (23Д)±0,80 ьшат/л), пщвшцадай в жовч1 даних хворих 1 вмюг холестерину (4,5б+Д15 ммол/п). Ххдаго-хсшесгериновий коа^агг у хворих з гшертоиехо ВДС в 1,5 рази нижний пор1Вняно з хворими з нормотошао 1 гшототао ВДС (Р<0,01).

Вище вкнзане дозволяе зробита висновок, що гшергошя ВДС пригтчуе холесофегорну функццо печшки. Вщомо, що бюх1м1чний склад жовч! мае великий вплив на формуьлння знхворкюаш жовчовивщких шляхш. Зниження вм!сту в жовч1 жовчних кислот, котрг еошдцохь виражшими бактдяостагичгшми та багсгервдциимгг власпгоосгями, може буш причиною роашшу хромчного хошнпту. Крм цього шшщюсть току жовч1 по сережпшопечижових протоках зшходшься в позтивнш прямолншнш залежносп вщ кохгцапраиц яювчних кислот, тобто чим бшына кшыясть жовчних кислот, там вита шшщясюь тогу жовч1 Розвигок жовчезасшшого сшщрому на фот знижетого вшяу жсвчшк киедат може буш причиною шфЪсування жовчовгадщпк питав. В лтерггвдл е дао, що пщ впливом бвктерш бшрубш жовч1 перетворгоеться в вавооорозчинт комплекс« бшрубшату Са 1 це моют буш причиною розвтну холздохплтаэу (Н.П. Скакун, 1988).

Отримгзп результата сшдчать про те^ що своечаага дашостика та корекщя порушень тонусу ВДС мае вслихе знача шя для профитааики та лЬсувагега багатьох клипчних форм ПХЕС.

ГЗ

2. ДиферсицШована патогенетнчна терагая тсляхолецистекто-

ШЧНИХ СИНДрОМШ.

Для даегичного лшуванш хворих ПХЕС iaiyc 5хц (гцадяча) дета' (А А ГЬкровсышй, 1S87). Протс риномшйиасть кшачних форм ПХЕС вказ_ : на дощлышль шгцтодашюго пщтацу до хврчувгшя них хворнх. Основою ^ля пршначешга деш е юмачна форма ПХЕС тому ми пропонуемо рекомеццуваш хворав у яких ПХЕС зумовлшшй ураженнямн пзштобшзрно! шсгеми дает 5а, 5; при хрошчшк панкреатитах - 5п; при захворкшаннях кишечника - 46, 4в.

Слщ враховуващ те, що XBopi ПХЕС — це и ж XBopi на жовчно-квм"яну хворобу, -пльки без жовчшто Mixypa Тому, незадажда вщ кттчнсй форми ПХЕС, для вах хворнх загалышм е те, що ix харчування мае буш афямоване на нормалшщю порушеыь обмшу речовин i перш за все — далестершгового обмщу. Резгамашуаься обмежшня продукпв багетах холес1" -рином, пуринами, вупшюдами, що легко засвошклься, та збшыпення спожившшя продуктзв, багаткк пектином, вггамшом С, антиоксидантами

Одиим з ошовних фоктор1в, що Ешшвають на формування клшчних форм ПХЕС, е roiiyc ВДС. Розшгхок таких частик форм ПХЕС як зфотчний панкреатит, хрошчний гепатит, хрошчннл хошнпт liaio пов"язано з тшертошею ВДС. 3 метою вибору ефекшвшк методш лшування даних форм ПХЕС вивчеио вплив деякнх препарат m тонус ВДС як при одноразовому ix введешп, так i гпсля курсового лшуваши. В зашжносп нщ препарату, що тс на ВДС, ва XBopi бушг роздтсзй на 3 груше в Пфщу трупу ввшиш 25 хворих яким пршначався мюгеиний спазмоштик папаверин в доз1 2 мл 2% розчшу.або го^шфшш в доз 1мл 0,2% розчнну щутршньом"язово дач! на добу. Вшочапга цих препаргтв в дослщжешш зумовлепо широким ix засгосуванням в лшувашп шегроаперолопчтк хворнх, в тому чиста i хворих ПХЕС. Другу трупу склада 23 хворих, яким пршначався М1-холшолпик гастроцеган в доз! 50 мг в11у1ршп1ЬОм"язово дач на добу, в трепо трупу хворих ввШшло 19 чоговис, яга отримували Н2 - блокоторн пеггамшових peuaTTOpiB (ратсан в досд 150 мг per оз дач1 на добу). Застосування ратешгу .зумовлено там фактом, що у 43,20% хворих ПХЕС з rinepromao ВДС виявлена писокн шлункова секрещя. Надходжеиня киоюго потникового BMiciy

пород з високим тонусом горасимгашчно! нсрвова! системи у цих хворих може бути одп.ао з основ1шх причин гшертонй ВДС.

Впгат препаралв швчався як при одноразовому введент так i niara курсового лшувння. При одноразовому введши препарат призначався за 3-4 год до обсгеження. Цзи цьому на фот вал препарат вщм1чшгось зменшення часу закрнтого ВДС тетя введения подраяпша (33% розчин арчанокисшш магтя в юлькосп 30 мл) в простат 12-паго1 кишки, що андчиго про зпижашя тонусу ВДС, за вшспючехшям двох хворих, у яких в нпступно^ за допомогою методу ретроградно! панкреатохолздохшрафц виявлений стенозугачий паптт.

^гочлня показниюв холесекреггорно! функцц печцшг показало, що теля лжування 6íoxímÍ4hhíí склад ji<ob4Í покращився у bcíx трьох групах ^хворих. Ц; пояснюсться нормал1защао процеав жовчошщугення в результата усунення гшертонй ВДС. Цэоте порки повалылж апалЬ вмелу жовчних кислот виявив, що нанбшьш згет-лг ix гпдвищешгя отосщлгалось в другш та трети! групах, яга отримували гастроцепш або pardean (Р<0,05). ГЬлшшення бгохмчного аслапу жовч! у хворих ПХЕС з гшфтогаао ВДС, зумовленого гадвищенням секреторно! функцц шлунка,гад впшюом терагш гастроцегшюм та рашеаном пояапосться зняттям спазму c4¿mrrepa Одщ за рахуиок зхпгасеиня подразнкяочого впгагоу шлунково! гшерсекрецц. Ндомо, що жовчоыщщиш функщя печшки залеязпъ вщ багатьох факгорш i, в тому часта, вщтиску в позапечшковихпротог<ах. Ндгфхптя ВДС i вишеэшш жов^л веде до зменшешш тиску в жовчошпздннх протоках i ешмулянй роцеав жовчовиддленпя.

Результат сбсгежвт показали, що таи холеилегектомй у частики хворих не aiocrepirasibCH говно! нормалЬздд холатоутворюгочо! пешиш. Ц; може буш причиною розшпку жовчезастшного апшрому. Ндомо, що швидгаегь току жовч1 по серэдгашо-печикових протоках знаходиться в прямошайнш залежносп вщ кондапрацц жовчних кислот (АС. Офатшсов, Н.П. Скакун, 1991).

Нкзький piBaob жовчних кислот також не' забезпечуе досгатньсп бактер1осппично1 та бакгсршщцю1 да жовчй що створюе сприятлиги умови для розвитку in(J«cim в жовчних протоках. №явюсп> шфекцц в ловчлих

протоках приэводпь ДО утворашя нерозчинних аюлук бшрубщу з квлыдем 1 розвитку холедохолтазу.

Ераховуюти вище вквзанс, нами проведено вивчення пращрапв жовчних кислот уроофальну, хенофолшу, урсосвну та хаюсвау на йооамчн"! склад жовч1 у хворих ПХВС з ппертомао ВДС Цкпарзт жовчних кислот призначались в дсш 250 або 500 мг (ззлзшо вщ шеи т!па) 1 раз на д обу, на ич; курс лшувашш схщдав 3 тишц. Швчшня (йскввчного стащу жовч1 у хворих, то отримували урсофальк чи шла препарата жовчних кислэт, виявюю значив зниження лиогвшгас вгасгавосгей жовчЦ прискорёння шввдкосп жовчовидшення (Р<01,001). Г^и цьдцу выявлено, що ннйбшьш ефекшвною кс. обшащао прошралв е посднання галроцепшу з урсофельком. Так, якщо до листания у хворих ПХЕС з плертошао ВДС концегаращя жовчних кислот в печшков® жсшзд сгановила 11.2+Д34 ммопь/л, то теля курсу лшувшия гастроцетшом з препаратами жовчних кислэт (урсофальк та ш.), IX вмгет сгановив 22,4610,70 ммоль/л Концеитращя холгетерину в жовч1 змнповашсь незначно (р>0,05). В ргаультай лЬування вшшчено значне пщвшцення хожш-холэсгеринового коефодапу з 3,63±0,21 до лжування 1 до 8,40+0,42 гасля лаування (Р<0,01). У хворих з вираженою ппертотао ЕДС лшування можна розпочати з короткотривалото (2- 3 дт) введения папаверину чи ГОЕгпфшну з переходом нв гаслроцетн з урсофельком або шшим препаратом жовчних кислот на 21 - 24 дш.

Значну проблему в ласувант хворих ПХВС сшншшь недосгапшпь ЕДС. Цж дьому слщ враховуваги той факт, щи виб1р пзтогенеаичних препарапв, тобто таких, яга б пцщищували тонус ВДС, неможливий, оаальки таких препарат не ¡отуе; за вшняшзм здашосп морфио викликнш спазм ВДС. Одннкцей препарат з вщомих причин не може буш використаний для лжування хворих ПХВС. В зв"язку з цим, лжування хворих ПХВС з ппотомею ВДС^ в основному, повинно буш спрямоване на усунення негативного впливу жовч! на слизову кишечника В перюд тршикшш цей механизм не мае великого значения, якщо не враховуваш того фаету, що випуию! жовч1 недосгашьо для забезпечення нормальних процеав травления. Остювт юшачш прояви ПХЕС при ппотонц ВДС викликвт нагоорним виялжням жовч1 в мигосфчовий пер од КЬнтактуючи Ь слизовою 12-пало! кишки, жовч викликае

вищпеяня хсшевдсжжшш-пащсреозшиу, гормону, котрпй пщсилюе моторику тонко! та топсто! кишок, викпикагочи остром подранненого кишечника. Нщдишок ковш сшмугаое шшигакшя як ншшього, так i верхнього дуоденогастралыюго рефтстссу, . рефлкясо-iacipiny та рефшако-езофвпту. I<pÍM цього, жовчт киатта годрашгекнь отзову кишечника, викпикаюхь запальт процсси, а, зпдао даних дэпсих .mropiB, (P.G. Alley, 1983; S.D. Allende, 1987; I. Regula, 1990) e факторам пщвищенош ризиву розвигку раку товсто! кишки.

№ми вперите розроблегегй принцип лкувашш хворих ПХБС з гшототею ВДС, яке направлено на норматзащю процеав тршжтя в харчовий перюд i захист слизово! травного каналу в мгжхарчовий перюд.

Нами, в залежносй вщ препарапв що пртначались, обсгежено 3 групп хворих ПХБС з гшототею ВДС. В першу трупу ввшшш 12 хворих ПХБС, яким в компакка ликувшшя не засгосовувались адсорбента i препарата жовчй Другу ipyny склада 10 хворих, яким для зменшення подразмогачо! дц' жовтд в мйкх^5Човий nepiofl пршначзвся енгдэосорбент пойсорб в доз1 1 столово! лэжки ítEÍ4Í на день М1Ж прийомами íná. До третьо! групп ввшшгю 14 хворих, яга отримували вщразу гасля íjkí по 2 драже аллохолу або холензиму ipiwi на день, а через 1,5-2 год — ентеросорбент,

Ефегаивтсть лшувапших комшккав ощшовалась по швидкосп зникнешш ошовних, харакгерних для щк хворих кжтчних прояв1в ПХБС i копролопчшгх показниюв, яха вщображаютъ стан травления ( таблиця №2)

Як видно з таблищ №2, тага кшпчт симтами як непереноамсть жир1в i метеоризм у хворих I i II труп о результат хакування повшспо не зникли, що пояапосгься вщсушкяю в теротатгашх комплексах цдх хворих npenapará, що тстять жовч, або окрем лхгачт киотэта Цэо збереження порушешш процеав травляпм жиру у цих хворих сидчать дав копролопчного дослйвшяш. Як видно з таблгал 2, у хворих I та II груп вщм1чажхзь тшьки зменшення BMiciy кешрапьного жиру i жирних кисшт в rani. Найбшшг виражена терапевтична ефектимасть лжування вщм!чена у хворих ПХЕС Ш групп, яга в комплекса лшувшшя отримували nanicopö i холелзим чи агаюхол. У них хворих в перил дт вщмзчено зменшення проявш дуоденогаслралыюго рефлюксу i диснеиснчного синдрому.

Таблиця 2

Динамка деяких клшко-лабора горних поквзнюсш у хворих ПХЕС з гшотошао ВДС.

I трупа II група III група

(п=12) (й-10) (п= 14)

Показники__

зменшен- зникнен- зменшен- зникнен- зменшен- зникнен-ня (дш) ня (дш) ня (дш) ня (дш) ня (дш) ня (дш)

Нудота 5,4+0,5 8,4+0,7 3,5±0,4 7,2±0,4 1,2±0,5 2,5+0,3

Пркий присмакв

рол б,4±0,5 14,5±0,8 4,2±0,4 10,2±0,б 3,2±0,2 б,7±0,4

Непереносн

мклъ жир1в 14,7±0,3 ~ 12,4±0,3 4,б±0,4 10,3±0,8

Метеоризм 7,8±0,3 — 9,5±0,5 — 3,4±0,4 5,4±0,5

Боллв

живота 4,5±0,4 8,4+0,6 3,4±0,4 7,3±0,5 2,1+0,5 5,2+0,3

Д1арея 6,9±0,7 12,5±0,31 5,5±0,б 9,7+0,6 3,4+0,7 5,7±0,4

Змлш копролога:

иейтр. жир 10,8±0,6 ~ 8,4±0,5 -- 6,8±0,4 12,4±0,6

ЖИрШ

кислота 11,4±0,7 — 10,4±0,б — 7,2±0,5 15,4±0,8

Нуздота змегопилась в оаговному на 2-й день лшування, а повтспо припинювсь на 3-й день (2,5+0,3 да); метеоршм зменшувався на 3-й, 4-й день (3,4+0,4 дга), а припинявся на 5-й, 6-й день л1кування. Хшюгшна дарея зникала повтспо на 5-й, 6-й день, а копролэпчга прояви сгеетора повисло зникали через 2 тажш на фот прийому фгаалэпчноа норми жиру (80 - 90 г на добу — норма дш оаб, що не займаклься 4азичною працею). Отримага результат свщчазь про доцшыпсть застосуванш у хворих ПХЕС з ппотошао

ЕЩС прегшрапв жов'й як зашснха терагш вщразу гпсля йю, а погасорб в шжхарчовий "ерюд.

ВИСНОВКИ

1. Функцюналышй стан великого дуоденального сосочка впливас на формувашш кшлчних форм ПХЕС: гшгртгапя великого дуоденального сосочка афияс розвитку ^охпчного панкреаппу, хратчного гепаппу, хротчного холанпту, хоикдокол'пазу, гшотошя сосочка призводгаь до вгашкнення синдрому подразненого кишечника, рефлюкс-гастриту.

2 МЬгс часом закритого великого дуоденального сосочка, даметром хогазцоха, об"смом холедохово! жовч1 1снуе пазишвний прямолшшний корелящйний зв"язок чим довшии час закритого великого дуоденального 'сосочка, там ширший холедох 1 бшьший об"ем холедохово! жовч1

3. Функщональний стан великого дуоденального сосочка впливае на холесежреторну функццо лечйиш: гшертотя супроводжусться зниженням, 'а гшотомя гадвищеяням вм1сту жовчиих кислот в печапсовш жовч1 хворих ПХЕС.

4. Ппертомя вешасого дуоденального сосочка супроводжуелься гадвищенням л^тогешвк шыстивостей жовш 1 може розотщашсь як фактор ризику холедохолшаэу.

5. Дсготфягйя хворих ПХЕС повшша враховуваш клццчт особливосп ПХЕС: при захворквант гагатобтарпо! системи дета 5, 5а, при хротчному панкрештт варианта 5а дети, захворюванм кишечника - дети 46, 4в; сприяти нормат-зацц процеав тршикиня 1 обмшу речовии — вмилдш зменшену кшыасль холестерину, лепсозасвоктаних вупквохцв 1 пщвищену гальюсть пектину та антиоксидттв.

6. Для зниження тонусу великого д}-оденашгого сосочка перевшу слщ надавали М1-хо^нолпику шстроцапну, у вшадку тдашцено! шлунково! секрецц мож}ш '-як-тосоиувши Н2-б.шкашри ршептор1в пстамхну (ршпсан); мюгснний аипмолтик папаверш1 та холшолпик шип(|ялш доцигшо призначаш тиам! короткими курсами лкуванпя ■ з метою запоб]гпп1ш жовчотспйного синдрому.

7. У хвори : ПХЕС з пщшцаш»ш лтогашими власшвостами жовч1 дощпшо застосовуващ лрепщзахи зшвчних киагох. Урсофальк, хенофальк, урсосан зшгасуготь лтошпо ышсшвосп JEOBni i запобггають розвитау холедохолтазу.

8. Цзи лоуваша . хворих ПХЕС з плототею ВДС, проявами 'Тоденогвстралыюш рефлкжсу та згашгешо! дациЗ для захисту слизово! травного канату вд лодразЕпасно!, дд нлзвчшк кислот рекомендовано призначеиня в ьожхЁрчовий перюд иоасорбу, а для компшсаци травления вщразу теля гаа препарат жовчь'".'

ПРЛКГГЧН1 РЕКОМБНДАЦЙ.

1 .Уам хворим ПХЕС неободдио проводти обстеження функхдонального стану ВДС з мегою вияшкшш: itoto linepToiriL Для гтертош ВДС характерно: збшьшення часузакршого ВДС (бшыпе б хз при дуоденальному зощуванш i бшьше 4 хв при ещоасотчному обстеженш!), розшнрення загально! жовчно! npoToiai (бшьше 8 мм), збтьгпеиня об"ему холедохово! жовч1 (бшьше 15н

2 Для лшування гтертош ЦЦС додшыю шшористовуваш коротким курсом мюгапшй спазмоштак папаверин в досд 2 мл 2% розчину обо М-ходшолпик плапфтн в деки 1мл 0,2% розчину внугр1шньом"язово ЩПЩ ИЗ добу на 4-5 депв з наспупним переходом на гастроцепш в доз1 50 мг внутршшьом"язово дв!ч1 на добу. Г|ж иеефеетнвносп лкувашш рекомендовано проведали ашшоляцд ВДС (РПХГ) з метою выявления стенозуючого папшпу з настушпш усуиешшм його xipyprinmiM методом.

3. Для профшакпп:®: хавдоходвазу у хворнх ПХЕС необхщно провод! пи вивчення лтзгешшх власптосгей жовч! (вивчення ршня жовчних кисшт, холестерину, холгго-хожстерщювого коефедапу) i, при пщашценш ллогенносп жовч1 пршввдзщ препарата зкшчшкхнегот, тага як уроофальк, урсосан, хшофалыс чи хшосан. Доза препарату пщбнрасгься з урахуванням маси тша, в сереяньму сгаиошоть 500 мг 1 раз на добу пдзеа сном. Курс лнеування — 3 тижш, по 2-3 курен на piK.

4. Хворим ПХЕС з rinoromao ВДС для полшшеиня процеов тршшзага snpib росомецдовано нрнном препараяв, що micnrrb жовч (агохоц. хшензим, любш та шип) тлщхяу mora im. Для зменшеншг подразшаочо5 да на слизову

ободэнку травного каналу жовч! при наконгрольованому вишшнш ïï в мЬкхарчовий г^лод через 1,5-2 год nicroi Ьи рекомендовано прийом сорбенпв (полюорб, смекта та innri).

Список наукових po6iT, опублшованих за темою дисертацц.

1. Возможности комбинированного использования урсофалька и эссенциальных фосфолипидов при хрошгческих заболешттюх

жса г 1(ззыводяшцх путей // Marepiarai науково! конференцц "Актуалып питания кгашчно1 медицини". ГЪлпша, 20-21 вересня 1994. - 180 с. (cniBaBTopn: Скотченко C.B., Анохша A.A., ApicTOB Л.M., Черненко В. В)

2. Влияние антисекреторных препяралов фирмы "Здравлг" на функщтоиалыюс; состояние большого дуоденального сосочка // Marepiann на>ково1' конферез:щд "Актуалыа питшшя юптчнса медашгаш". ГЬлгава, 20-21 вересня 1994. - 167 с. (ствавтори: Анохша Г.А., Скотченко C.B.)

3. Особливосп Лл.увашм ппфкшепино!' дисхииези великого дуоденального сосочка // MnrrepiajTH хгауково-прагстчног конференцц "Новое п диагностике и лгчегвш заболеваний органов пищеварения". Хгзргав, 14-15 грущш 199-1 - 80 с. (ствавтори: Аножна Г.А, Дегтярьова I.I., Скотченко C.B., ApicTOB JI.M.).

4. Лечение начальных стадий холестеринового холелшиаза хшофапьком и урсофальком // Материалы научно-практической конференции "Новое в диагностике и лечении .заболеваний opianon пищеварения". Харкш, 14-15 груцня 1994. - 98 с. (ствавтори: Черненко ВВ, Дегтярьова I.I., Анохша Г.А.).

5. Прима каше современных гепатопротекторов для лечения больных хроническим токсическим (радиационным) гепатитом (ХГГ) // Материалы инучно-практическон кон^ерезщии "Нэвое в диапюстикс и лечении заболеваний органов пищеварения". Xapiciu, 14-15 грудня 1994. - С. 8Х-8*1 (cniBaBTopn: Пилипенко Н.В., Дегтярьова I.I., Черненко В.В., Aiioxiria 1

6. Мегипсамапозне лкування хворих хологашою ;oajx*:io // Теш доп. I Украшсисого ксштресу пхлроаггерилэпв. ° Дюпропетроисмс, I9-.il вересня 1995 - 112 с (сп1вавгори: Anoxina Г.А , Скошченко С В )

'<f.\

7. Особливосп засгосування препарепв 4»р>ми "Здранлг" при деяких захворкюанняхжовчанивцщих шлянв // Тези доп. I Укршнського конгресу гастроенгерсиюпв. Дшхфстетроваж, 19-21 вересня 1995. - 111 с. (апвавтори: -Анохша Г.А., Скошченко С.В.).

ANNOTATION

Lopouch Igor Yaroslavovidt Diagnosis end treatment of functional disorders of arapulla of Vater and biochemical content of bile inpatients with the postcholecystectomy syndroms. Dissertation for a degree of Candidal of Medical sciences on the speciality 14.01.02 - Internal medicine. Miiristiy of Public №d(h of Uknme. Kyiv Stfe Institute for Advanced Msdical Training of Physic:ans.

It was defended 7 scientific publications, in wich was summarised data of investi^tion of 132 patients with different kinds of postxholecystectomy syndroms. The patients were given on common spasmolysant, pyreracpine, ranitidine and combination of piren2epme .with bile acid agents: ursodeoxycholic add, chenodeoxycholic add; during 21 days. As a result of treatment clinical remission, improvement of physical paramitexs of bile and normali2ation oflithogenic index of bile were observed. It was determined that рггепжрте in combination with bile acid agent improved increase of their therapeutic effect.

АННОТАЦИЯ.

Лопух Игорь Ярославович. Диагностика и лечение нарушений функционального состояния большого дуоденального сосочка и биохимического состава желчи у .больных гоетхожадсгакгомшесхими синдромами. Диссертация на соискание ученой схшени кандидата медицинских наук по отециалшосги 14.01.02 - внугрезшие божзни.Ккеаа<ая медицинская академия последипломного образования. Киёв. 1996.

Защищаются 7 нйучных работ, в которых изложены результаты обследования 132 больных с различными формами ТКБС. Больные получали спазмолитики (пнпаверин, платифшймн), , КП-хплйнолишк гастроцепин, Ш-блокагор шстаминовых рецепторов'ранисан, комбинацию гаслроцепина с. препаратами желчных кисгот (урсосан, хшосан). В результате лечения

наблюдалась клиническая ремиссия, сшжшие тонуса большого дуодеяальногг сосочка при сто гипертонии, улучшение физических свойств желчи, снижение индекса ее литогенности.

Установлено, что комбинация гастроцегоша с препаратами желчных кислот является наиболее эффективней при ппкртонуое большого дуоденального сосочка у больных ПХЕС.

Ключов1 слова гасляхшндасгеккиачшй синдром, великий дуоденалший оосочок, загальна жовчна протока, лЬогеягасть жовчг, препарата жовчних кислот, холедохол1паз.

Пошукувач 1.Я. Лопух