Автореферат и диссертация по медицине (14.00.33) на тему:Автоматизированная информационно-прогностическая система санаторно-курортного лечения больных хроническими неспецифическими заболеваниями легких

Г ч

Го

г - «• ^^ I м1н\"-~------

Ь'терство охорони здоров'я Автономно': Республики Крим

Кримський респу6л!канський науково-досл1дний институт ф!зичних метод1В л!кування та медично* юнматологп И/ен! 1.М. Сеченова

На правах рукопису

КОРОЛЕНКО бвген Серпйович

АВТ0МАТИ30ВАНА IНФОРМАЦIЙНО-ПРОГНОСТ ИЧНА СИСТЕМА САНАТОРНО-КУРОРТНОГО Л1КУВАННЯ ХВОРИХ НА ХР0Н1ЧН1 НЕСПЕЦИФ1ЧН1 ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ

14.00.33 - курортолог!я ! ф!з!отерап!я

Автореферат дисертац!* на здобуття наукового ступени доктора медичних наук

Ялта - 1996

Дисертащею е рукопис.

Работа виконана в Кримському республканському науково-доел ¿дне му 1нститут1 ф1зичних методов лжування та медично* юпматолог) 1мен1 1.М. Сеченова

Науковий консультант

заслужений Д1яч науки 1 техники Украгни, доктор медичних наук, професор С. С. Солдатченко

ОфЩйн! опоненти:

доктор медичних наук Е А. Поберська;

доктор медичних наук, професор Л. В. Куниц 1 на; доктор медичних наук акежов

Пров1Дна оргашзащя: Украгнський НД1 медичног реабштащг 1

курортологи МОЗ Украгни

- ' -{3 0¥

Захист дисертацп в1дбудеться у /_ 1996 г.

«ист дис(

о 4ч

годин! на зас1дашп спещал1зовано! ради Д 32.03.01 при Кримському республ!канському науково-дос-л1 дному 1 нститутI ф!зичних методгв лтуЕання та медично'х «Шматологп 1меН1 I. М. Сеченова (334203, Ялта, вул. Мух1-на, 8)

3 дисертащею можна ознайомитися у бюлютещ Кримського республ1канського ЦЦ1 ф1зичних метод!в л1кування та медичног кл1матолоп I ¿мен! I. М. Сеченова

Автореферат роз¿слано ..//'.: ¿у. 1996г.

Вчений секретар спещал1завано'1 ради, доцент

О. Ф. П' янков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть пробдеми.

Високе розповсюдження, неухильне зростання захворюваност1 та смертности, чимэл1 економ1ЧИ1 збитки, що заЕдаються сусшльству, дозволяють вватати хроН1ЧН1 неспециф^чш захворювання легень (ХНЗЛ) найважлив 1 шою соц1алыю-мёдичною проблемою. Це вимагае удосконалення гх д1агностики, розробки 1 впроЕадження комплексних програм проф1лактики, Л1кування'1 реабштацгг (Путов Е Е 1 сгпвавт. , 1982, 1983; Чучал1н А. Г. ,1994; Фещенко Ю. I. 1 сп1-вавт. ,1995). Особливе значения для повторно! проф1лактики ХНЗЛ мае етап санаторно-курортного Л1кування (СКЛ) (Путов Е В. 1 ст-вавт. , 1982; Данилов I. П. 1 Макаревич А. Е. , 1989; Бокша В. Г. ,1989, 1991; Клячк1н Л М., 1992, 1994; Кокосов А. К, 1994; Хадарцев А. А., 1994). В. I. Тишецький та сшвавт. (1982) стверд-жують, що третина хворих на ХНЗЛ пгсля стацюнарного лгкування потребуе обов'язкових реабштащйних захоД1В. Використання при цьому СКЛ дозволяе досягнути добрих медичних результат¿в, а також знизити еконокпчш збитки (Путов Н. В. 1 сгпвавт. , 1982; Богданов Е Е 1 ствавт., 1986; ТрубШков Г. В. 1 Карманова Т. Т., 1988). Отже, шдвищення ефективност1 СКЛ хворих на ХНЗЛ е проблемою, котра вимагае постойного ршення (Данилов I. П. 1 МакареЕич А. Е., 1989; Еокша В. Г., 1989, 1991; Клячк^Н Л. М. , 1992). Останне в чимал1й м1р1 залежить В1Д якост! д1агностики захворювання на цьому етап1, прогнозу його ефективност1 1 адекватного вибору за-собу Л1кування (Бокша В. Г. , 1991; Клячклн Л. М. ,1992).

Загальнов1домо, що точшсть 1 повнота д1агнозу е головними чинниками, що визначають прогноз захворювання. Останн1й йде за диагнозом вдруге, Н1де не формулюеться, а визначення його е^д м-

каря фактично не вимагаеться. Mix тим, прогноз, тобто заЕбачення передр1кання майбутнього nepeöiry i насл1дку захворювання, ма самост!йне, BUMiHHe В1Д дгагнозу значения i виконуе ряд важливи функщй, що визначають Д1яльн1сть л1каря. Будь-яке Л1кування вва жаеться обгрунтованим тальки в тому випадку, якщо воно зм!нюе пе-pe6ir захворювання i дозволяе досягнути оптимального BapiaHT; прогнозу (.Померанцев В. П. i сгИвавт. , 1988). Це в повнШ Mip взноситься i до етапу СКЛ хвороб. Отже, з одного боку, прогно; багато в чому визначае BH6ip i тактику л1кування, а з 1Ншого бок; - дозволяе об'ективна ощнити його реальну цшшсть.

Якщо дотримуватися визначення, зпдно якого прогнозування -це одержання обгрунтовано'1 ¡нформацп про значения параметра системи, що встаноЕЛЮються в наступиi моменти часу, то виникае багато проблем роботи з медичною шформащею (Кйнцер О. П. i Молотков В. Н. , 1983; Jighe R. J., 1993). ВирШити проблему прогнозування для шло* групи хвороб з анал1зом чинникгв, що визначаюп завбачення, можна т1льки в раз! утворення системи (.технологи) робот;: is медичними даними, котра частше всього називаеться медичною ¡нформацШною системою (MIC) (Канцер 0. IL i cni-вавт. ,1986; van Mi Ilgen E. M. et al. , 1993; Jighe R. J. ,1993; Stoelting C. et al.,1993). Утворення MIC вимагае серйозно'г подготовки i анал1зу процесу, котрий потр1бно автоматизувати (Мамиков а. г., 1973; Модш а. а. ,1973; ббл1л0вський 6. м. i сшвает. ,1994; Rudi van de Veld, 1992; Jighe R. J. , 1993; Stoelting C. et al.,1993; Bukland R. , 1993). До цього часу прогнозування насл1д-KiB СКЛ хеорих на ХНЗЛ з утворенням комп'ютерно'г спещал1зовано* Ы1С практично не вивчалося. Окрim цього вимагають подальшого уточнения i питания, що стосуються коррекцп СКЛ з врахуванням спод!ванного прогнозу.

Мета досл1дження: етворити автоматизовану 1нформацойно-прог-ностичну систему (А1ПС) завбачення результат1в СКЛ хворих на ХНЗЛ, а також оцонити ефективность р1зномаштних немедикаментоз-них комплексов на санаторно-курортному етапо реаб1л1ташх подобиях хворих.

Завдання дослдження:

1. Провести анал1з предметно'! облает о А1ПС: етворити структуру медично! онформацо 'г 1 модель даних, стандартизувати та пара-метризувати медичн1 дано, а також спроектувати структуру бази даних (БД).

2. Обрати комп'ютерну платформу для А1ПС, етворити спец1ал1-зовану БД 1 розробити технолопю комп'ютерног обробки медичних даних.

3. Проанал1зувати в1дом1 Шдходи до ощнки ефективнссто 1 обгрунтувати категорн безпосереднох результатов СКЛ, прийнятних для прогнозу, у хворих на ХНЗЛ.

4. Розробити модел1 прогнозу насл1дк1в СКЛ в щлому по групо хворих на ХНЗЛ 1 окремо для хворих на хрошчний бронха (ХБ) 1 на бронх¡альну астму (БА) на основ! даних первинного обстеження.

5. Поровняти ефективнють розно.ман1тних немедикаментозних комплексов у хворих на ХНЗЛ, що мають несприятливий прогноз СКЛ.

6. Створити онструментально-програмний комплекс, який забез-печував би функфювання А1ПС СКЛ хворих на ХНЗЛ на персональних ЕОМ для р1зномантих конфогурацой 1 р1зновидних комп'ютерних мереж.

OcHQBHi положения, щэ виносяться на захист.

1. А1ПС, щр мютить спещально структуровану медичну шфор-мацт на формат зованих нос1ях, 1нструментально-програмн1 засоби - операщйне середовище UNIX, система управлшня базою даних UBASE (в наступи1Й Bepcii - INFORMIX i сервер БД INFORMIX-online Dynamic Server, As-модель технологи "КЛ16НТ -сервер") i спе-щальне математичне i алгоритмов забезпечення, дозволяв об'ек-тивно оц1нювати ефективнють CKJI, прогнозувати його насл1дки, а також вибирати найб1лып оптимальн1 л1кувальн1 комплекси.

'2. Ощнку ефективноси СКЛ хворих на ХНЗЛ дощльно проводити за такими категор1ями: "тшпшення", "незначне тшпшення", "без 3MiH" (при первинно нормальних показниках), "без тшпшення" (при первинно порушених показниках) i "поПршення", а прогноз безпосе-реднього насл^дку - визначати як "благополучний", "в!дносно бла-гополучний " i "неблагополучний'^.

3. Математичн1 модели котр1 вглючають'доступы i показники д0сл1дження, дозволяють з високою точнЮтю прогнозувати безпосе-редш насл1дки СКЛ хворих на ХНЗЛ на ochobi даних первинного обс-теження.

4. В pa3i прогнозу несприятливих насл1дк1в СКЛ шдвипдати його ефектившсть у хворих на ХНЗЛ можна шляхом п1дбору оптимального л!кувального комплексу з включениям таких немедикаментозних д1янь: лазеротерап1 J, гдпоксично-пперкашичних тренувань i аро-матотерап!i.

Наукова новизна роботи.

Вперше створена медична А1ПС СКЛ хворих на ХНЗЛ, що метить спещально структуйовану медичну ^формат ю на формаи зованих но-ciHX, сучасн1 хнструментально-програши засоби - операщйне середовище UNIX, систему управл1ння базою даних UBASE (в наступи1Й

Bepcif - INFORMIX i сервер бази даних INFORMIX-online Dynamic Server, As-модель технолог!I "юпент-сервер"). Розроблена ^фор-мац! йно-пошукова мова (тезаурус) з розд1лу "СИзютерашя i курор-толопя" для Укра'*ни.

Математично обгрунтована правом1рн!сть вид1лення четирьох категор!й оц1нки ефективност! СКЛ хворих на ХНЗЛ - "полтшення", "незначне полтшення", "без 3Mik" (при первинно нормальних показ-никах), "без полтшення" (при первинно порушених показниках) i встановлен! 0CH0BHi KpHTepii визначення цих категор!й.

Вперше за допомогою спещальних математичних моделей встановлен! чинники, що визначаюгь прогноз результатiB СКЛ, описан! патогенетичн] механ^зми, KOTpi обумовлюють "благополучний", "Bifl-носно благополучний" i "неблагополучний" насл1дки л1кування. Збу-доваш математичн! модел1 передр^кання насл1дк1в СКЛ хворих на ХНЗЛ на основ! даних первинного досл!дження.

Визначен1 л1кувальн1 немедикаментозн! комплекси, rayrpi включали лазеротерап!ю, rin0KCH4H0-rinepKanHi4Hi тренування, аромато-Tepanira, що Шдвишують ефективн!сть СКЛ в pa3i прогнозу несприят-ливих насл1дк1в.

Практична значущ!сть роботи.

Розроблен! стандартизован! Hocii первинно': медично: ¡нформа-цгг (формал1зована iCTopiH хвороби, комп'ютерна icTopiH хвороби) для хворих на ХНЗЛ на еташ IX СКЛ. Створена для персонально: ЕОМ структура БД. Випрацьована методолог in роботи з медичними дани-ми, що м!стяться в БД, на основi системи управл1ння базою наданих (СУБД) UBASE в операщйному середовищ! UNIX.

Уточнен! критерп оц!нки безпосередньо': ефективност! СКЛ хворих на ХНЗЛ. 0бгрунтован1 категорГ: прогнозу насл!дк1в СКЛ i розроблен! математичн! засоби його завбачення в щлому по rpyni

ХНЗЛ 1 окремо для ХБ 1 БА в залежносп в1д стану пац1бнив в перин дн1 л1кування.

Розроблено 1Нструментально-програмний комплекс, щр забезпе-чуе функциовання А1ПС СКЛ хворих на ХНЗЛ на персональна ЕОМ при р1зноман!тних конф!гуращях 1 р1зновидах комп'ютерних мереж.

Запропонован1 засоби шдвищення ефективност! СКЛ хворих на ХНЗЛ шляхом впливу гел1 й-неонового випромшювання на акупунктура точки С лазерний терапевтичний комплекс "Пульсар"), а також за до-помогою г токсично-гтеркапн1чних тренувань 1 перебування в сере-до вини , що метить • еф1рш олИ рослинних ароматичних речовин (композищя "Полюл"). Уточнен! показания до *х призначення в ра-31 прогнозу несприятливих насл!дк1в л!кування.

Апробащя результат4в досл!дження.

Основн! положения дисертацн були викладеш . на IV з* хзд1 кардюлопв Укра*ни (Дншропетровськ, 1993), I Всесв!тньому конг-рес1 нетрадищйног медицини (Гурзуф, 1993), I Всеукра*нськ1й нау-ково-практичн1й конференцп "Здоров'я 1 освиа" (Льв1в, 1993), 4-му, 5-му 1 б-му Нацюнальних конгресах з хвороб оргашв дихання (Рос1я, 1994, 1995 1 1996), науково-практичн!й конференцГг "Актуальна питания виробництва 1 використання природних бюрегулято-р1в" (Ялта, 1994), Всерос!йськ1й конференцГг, присвяченог 50-р1ч-ниц1 П'ятипрського НД1 курортологи (П'ятипрск, 1995), Укра-гнськ1й науково-практичнлй конференцп "Курортна медицина в су-часних сощально-економ1чних умовах" (Ялта, 1995), м1жнародн!й науково-практичн1й конференцГг "Актуальна проблеми медичног кл!матологГг 1 кл1матотерашI" (Ялта, 1995), науково-практичн1й конференцГг "Природн1 бюрегулятори" (Ялта, 1995), науково-прак-тичн1й конференцл "Використання природних бЮрегулятор!в в практичней медицин!" (Ялта, 1995).

Впровадаоення. 0публ1кован1 методичн! рекомендацН: "Застосу-вання гелютерапи в реабштацп ociO ia зон з радюнукл1дним забрудненням" (Ялта, 1995), "Методики пунктурног ф1зютерапи хрошчних обструктивних захворювань легень" (Ялта, 1996), "Засто-сування летючих рослинних ароматичних речовин в проф1лактичних ц!лях" (Ялта, 1996), "Нормобаричш ппоксично-гшеркашпчн! тре-нування в пульмонологi4Hifl nparcraji" (Ялта, 1996).

А1ПС реал!зована на персональних ЕОМ в лабораторп медичних комп'ютерних технологifl i шформащйних систем i в пульмонологi4-них кл1Н1ках Кримського респу{Шканського НД1 iM. I. М. Сеченова, на кафедр1 Tepani'f факультету удосконалення л1кар1в Кримського медичного !нституту 1м. С. I. Георг 1евського.

Вплив гел1й-неонового випром1нювання на акупунктурн1 точки (лазерний терапевтичний комплекс "Пульсар"), ппоксично-пперкап-н1чн1 тренування, еф1рн1 ол!i рослинних ароматичних речовин (КОМПОЗИТА "ПОЛЮЛ") використовуютьсй В пульмонологi4HHX КЛШКаХ Кримського республ1канського НД1 iM. I. М. Сеченова, л1куваль-но-проф1лактичних закладах mict Киева i Севастополя, Херсонськог, Запорикськог, JIbBiBCbKO'r, Одеськог областей.

Розроблена конструкщя i налагоджене cepiftHe виготовлення лазерного терапевтичного комплексу "Пульсар" (ухвалено Ком1тетом по нов1й медичшй техн!ц! МОЗ УкраЛни - ршення N10 в!д 30.08.94 про дозв1л на випуск апарату терапевтичного лазерного "Пульсар". Апарат зареестровано в Кримському центрi стандартизащi i метрологи 25.09.95 р. N 293).

Публикацгг. По тем! дисертацп опубл!ковано 26 po6iT, в тому числ1 дв! монограф! if (Бобров В. А., Короленко Е. С. , Солдатченко С.С. Системная артериальная гипертензия при хронических обструк-тивных заболеваниях легких. -Ки'гв: Здоров'я, 1994. -229с.; Кубыш-

9

кин В. Ф. , Солдатченко С. С., Короленко Е. С. Сердечно-сосудистые заболевания и синдромы при легечной патологии. -Кигв : Здоров'я, 1995; -224с.).

Обсяг структура дисертащ г. Дисертащя викладена на____

сторшках машинописного тексту 1 складаеться 1з введения, шесп глав, присвячених результатам власних досл1джень, обговорення,

висновк1в 1 списка л!тератури, -котрий включае ---- найменуван!

(____ в1тчизняних 1 ____ 1ноземних). Текст 1люстрований ---- таб-

лицями та 4 схемами.

МАТЕРIАЛИ ТА МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ

Комплексне обстеження проведено 620 хворим на ХНЗЛ у в!Ц1 в1д 18 до 65 рок1в, серед яких чолов^в було 283 (45,6%) 1 ж1нон

- 337 (54,4%) ос!б. В1ком до 20 рок1в було 7 пац1ент1В (1.13%), 21-30 роК1в - 48 (7.74%), 31-4Ц рок!в - 117 (18.87%), 41-50 рок!Е

- 228 (36.77%), 51-60 рок!в 1 197 (31.77%) 1 понад 60 рок!в - 2; (3.71%) людини. Середн1й В1к хворих склав 45.7+-0. 3 рок1в.

1з загального числа хворих ХБ д^агностований у 444 (71.6%), БА - у 156 (25.2%) 1 бронхоектатична хвороба (БЕЗО - у 20 (3.2%) людей.

Тривалють бронхолегеневого захворювання до 6 рок1в встанов-лена у 273 хворих (44.1%), 6-10 рок1в - у 151 (24.4%), 11-20 ро-К1в - у 141 (22.8%), 21 1 б1льше рок1в - у 55 (8.7%) пащент1в. Середня тривал1сть захворювання склала 10. 0+-0. 5 рок1в. Загост-рення захворювання за останн!й р!к були в1дсутн1 у 68 (10.9%) ос1б, в1дзначалися з частотою 1-2 рази на р1к у 403 (64.9%), 3-4 рази на р1к - у 124 (19.8%), 5 раз за р1к 1 биыле - у 25 (4.4%) людей. Середня частота загостреннь за останнхй р1к склала 1.8+-0. 2 раз на р1к.

Навчальну виб!рку склали 420 nauieHTiB. 1з них були сформован! групи для виршення поставлених завдань: при вивченн1 дина-MiKH показник1В досл!Дження, досягнуто* внасл!док лжування, i розробщ категор!й оценки ефективност1 СКЛ використан1 дан1 400 людей; при утворенн1 виршальних правил прогнозування насл1дк1в СКЛ в Щлому по rpyni ХНЗЛ - 310 людей, окремо при ХБ - 200 людей i при БА - 110 людей.

Розроблен! прогностичш модел1 були апроб ован1 на екзаме-нац1йн!й виб!рц1, яку склали 80 хворих. I, нарешп, вплив немеди-каментозних чинникиз -в комплекс! СКЛ хворих на ХНЗЛ був вивчений на BH6ipui 13 175 людей. Цю виб1рку склали пащенти, яким nepBic-но завбачувалися несприятлив1 результати лгкування. 1з них конт-рольну трупу склали 35 хворих (приеднання 20 хворих i3 екзамена-Щйног виб1рки зб1льшило склад Ц1ег групи до 55 людей), групи nauieHTiB з включениям в л)кувальний комплекс лазеротераш1 (Ж), ароматотерашI (AT) i ппоксично-^перкапнгчних тренуваннь (ГГТ) були р!внок1льк1сн1 - по 40 людей. Останш чотир1 групи з анал1-зованих параметр1в досл1Дження немали Mix собою в1роПдних В1Д-м1нностей.

Методи обстеження хворих.

KniHi4He обстеження хворих традиц1йно включало опитування, огляд, вияв ф1з1кальних зм!н. Анал1зувалися 8 анамнестичних оз-нак, 9 суб'ективних (скарги) i 13 об'ективних показник1в. ВШб-paHi для аналгзу кл1н1ко-анамнестичн1 ознаки були складовою час-тиною клшчного фрагменту MIC i оц1нювалися в залежност1 Bifl ви-paxeHOCTi гх 3MiH в балах зпдно з рекомендащями Г. I. Марчука i сшвавт. (1986). Браховуючи деяк1 особливост1 nepe6iry ХНЗЛ на еташ СКЛ кл!н!чне трактування б1льшост! симптом1в була орип-нальною (Савченко В. М. , 1993).

1з лабораториях методик вйкористали кл1н1чний анал!з кров! 1 цитолопчне досл!дження харкотиння. При цьому визначалося 13 по-казник!в. БЮХ1м1чними засобами визначали концентращю ф1бр1ноге-ну в плазм! кров1, р!вшв гаптоглобшу,- с!алових кислот х церу-лоплазмту в сиворотц! кровь

Ощнка !мунолопчного стану проводилася по узвичаеним методикам. Визначали в!дносну к!льк1сть Т-л!мфоцитов, IX хелперну ! супресорну субпопуляц!I, а також в1дносну к1льк1сть В-л1мфоцитов в перифер!йн!й кров! при допомоз! моноклональних антит!л ! анти-т!л серп ОКГ-3, О^СГ-4, ОКТ-8 з урахуванням результат!в на люм!н!сцентному м!кроскоп! Люмам-1-3. Стан гуморальног ланки ощ-нювали шляхом досл!дження к!лькост1 !муноглобул!на класу А, М, 6 в кров1 по методу МапсЫт (1965). Концентрац1ю !муноглобул!Н1в класу Е в сиворотц! кров! вивчали твердофазним 1муноферментним анал1зом, результата якого вра^овували ка реестратор1 ШШБкап (Ф1нлянд!я). Вм1ст л1зоциму в'кров1 досл1дили нефелометричним за-собом по В. П. Дорофейчук (1968). Вияв !мунних комплекс!в, що цир-кулююгь в кров! зд!йснювали по 01гБоп (1977) в модиф!кац!1 V.Наэкоуа (1979). Титр нормальних антит!л в сиворотц! кров! визначали по реакцп гемагглгаинац!I з еритроцитами кролика по 6. Ф. Чернушенко 1 Л.С. Когосова (1978). Всього анал1зувалося 11 параметр! в 1мунного стану.

Функщя зовн!шнього.дихання (ФЗД) у вс1х хворих.вивчалася за допомогою пневмотахометр!I ! сшрографп. Рееструвалася петля "пот1к-об'ем" на апарат! "Пульмонет-П" (Шдерланди). При розра-хунках легенев! об'еми ! показники легенево! вентиляцп приводи-лися до умов ВТР5. Зд!йснено анал!з 19 функдюнальних показник!в, щр оц!нювалися в в1дсотках до належних величин по Р.Ф.Клементу (1987). На п!дстав1 ЕКГ-даних формувалися д!агностичн1 висновки !

визначався тип ЕЙ1. Проводилася одноразова (при надходженн!) ог-лядова рентгенограф1я органов грудно* шатки з наступною оригинальною бальною ощнкою як1сних ознак рентгенограми. При цьому використовувалися таш поняття, як емф1зематозн1 зм1ни (ЕЗ) та ф!брозн1 зм1ни (0X3) орган1в дихання, для яких була розроблена к1льк1сна оц1нка. Таким чином, комплекс обстеження хворих на ХНЗЛ включав визначення 70 показник1в клшчного, лабораторного, бю-х1м1чного, 1мунолог1чного, функцюнального 1 1Иструментального метод!в досл1дження 1 в1дпов1дав стандартному обстеженню пульмонолог 1чного хворого-в умовах стацюнару.

Методи л1кування хворих.

Ес1м хворим проводилося комплексне СКЛ, що складалось 1з Л1-кувальног ф1зкультури, шпматопроцедур з урахуванням стану хворих 1 перюду року (пов1трян1 1 сонячн! ванни, обтирання, денна 1 щ-лодобова аеротера^я, морськ1 купания), 1Игаляц1йно1 терапи. За показаниям призначалася апаратна *ф1з1отерашя, санацП бронх1аль-ного дерева засобом ендотрахеальних вливань, медикаментозн1 пре-парати (в1дхаркувальн1, бронхол1тичн1, антибактер1альн1, ппо-сенсгбшзукш та 1н.). Зазначене базове Д1кування використовува-лося у хворих навчальног 1 екзаменащйно* виб1рок, а також в контрольна груш. У 40 хворих на фон1 базового лтування було застосовано ЛТ 1 у тако? ж к1лькост1 хворих - ГГТ та АТ.

Методика проведения лазеротерап11. ЛТ зд^йснювали за допомо-гою лазерного терапевтичного•апарату "Пульсар" власно* конструк-цп. Методикою передбачаеться вплив на акупунктура точки ге-л1й-неоновим лазерем за допомогою св!товоду (печатна методика). Довжина хвшп 0.63 мкм, потужн1сть 0.5-2.0 мвт, дгаметр пучка випром1нювання на виход1 1 мм, режим випром1нювання безупинний. Методика контактна. За один сеанс опромшюеться 7-8 точок по 1-2

хвилини кожна, сумарип доза опромшювання складае 0. 84-1. 92 дж. Тривашсть процедури 10-20 хвилин. Курс л!кування - 8-12 щрденних сеанс i в.

У хворих на БА i ХБ використовували так1 акупунктурыi точки: • Р7, Р8, Р9; Rp2, Rp3, Rp4; Т20, Т26; V13, V15; J17, J21, J22. При cynyTHiñ патологи в рецептуру включали в1дпов1дно до нозологп точки акупунктури: при вазомоторному phhítí - Т26, Gil9, 6120; Igl9; при rinepTOHi4Hiíl XBopoöi 1 i 2 стад!I - V15, V23; ЕЗб; при остеохондроз! шийно-грудного в!дд1лу хребта - V12, V15; Til, Т12 Т14 i íhuli в в1дп0в1дн0ст1 3 кл1н1чними проявами i особливостями симптоматики.

Методика проведения г i поксично-г i перкапничних тренувань. В ochobí методики закладений принцип прогресуючо* пперкапнп i ri-noKcii, щр реал1зуЕться за допомогою засобу "зворотнього дихан-ня". Для тренуваннь використовулали сшрограф ГГГ-400 (Угорщина). Загальний обсяг закритог системи, включаючи пов1трянопров1ДИ1 трубки, складав 12 л^рав. Перед тренуванням сШрограф пров1трю-вали за допомогою пов1тродувки протягом 5-ти хвилин (об'емна швидк!сть продувки 4 л/сек).

Патента подключали через загубник i трубку до сШрографа is вимкнутим поглиначем вуглекислого газу. В процес1 дихання вугле-кислий газ, що постШно вид1лявся, накопичувався i приводив до поступового зб1льшення дихальног активности пащента, аж до максимально можливог, nicjra чого пащента в i дмикали В1д дихання в сшрограф. Одночасно проводили запис "навантажувально!" cniporpa-ми за допомогою газоаналiзатора "SPYROLIT" i реестрували bmíct вуглекислого газу i кисню у noBiTpi, котре вдихалося в сшрограф. Тренуванння проводили щодня, курс тренуваннь складав 10 процедур.

Методика ароматотераш г. АТ становила собою тгаляцп летю-чих фракщй еф1рних ол!й в природних концентращях (0.3-0.5 мг/мЗ). Розпилення проводилося в примщенш обсягом 50 мЗ за до-помогою спец1ального приладу, що дозволяе досягати потр!бно? кон-центрацп еф!рно^ олП. Застосовувалася композищя шд назвою "Шлюл" сл1дуючого складу: еф1рн1 олгг лаванди, шавлП, кор1анд-ра 1 троянди у сп1вв1дношенн1 1'I 1 : 1 : 0.1. Тривал1сть процедуру що проводили щодня на протяз1 13-15 дн1в, складала 30-40 хв.

Математико-статистичн! засоби обробки результат!в досл!д-ження.

Математична обробка результат!в досл1дження проводилася методами стандартно'!1 вар1ащйног статистики 1 багатом1рного статис-тичного анал1зу. При цьому використовувалися як в1дом1 программ продукти, так 1 власн1 розробки. Визначали так1 статистичн1 характеристики виб1рки: середнв арифметичне (М), середнв квадратич-не в1дхилення (3), помилка середнього арифметичного (ш). В1ропд-н1сть В1ДМ1нностей м1ж виб!рками (оц1нка р1знищ середн1х величин) проводили з використанням 1-критер1ю Стьюдента. Р1вень до-в1рчо? 1мов1рност1 (р) визначали за допомогою спещальног таблиц! (Лак1н Г. Ф. , 1990). Взаемозв'язок М1ж ознаками вивчали шляхом об-числення коеф1ц!енту л!н1йнок кореляцп (г). В свою чергу, для г вираховувалася середня помилка 1 ощнювалася його ,в1роПдн1сть. 0ц1нка р1знищ середн1х 1 коеф1ц1енти кореляцп вважалися значу-щими при р<0. 05.

Для вивчення множинних взаемозв'язк1в м1ж показниками дос-л1дження здШснили багатом1рний факторний анал!з методом головних компонент (ФАМГК) (1берла К. ,1980; магаммов Г. К. 1 сп1вавт. ,1983; Благуш П.,1989). Побудова прогностичних моделей проводилася на

15

основi множинного регрессного анал1зу (МРА) (Mîciqk H. С. ,1976; Дрейпер Е i сшвавт. ,1986). Одержана perpeciflHa модель описува-лася стандартними параметрами: коеф!ц1ентом множинног кореляцГх (R), помилкою annpoKciMauir (Se), критер1ем ФШера (F). Обгрунто-ванють використання розроблених обчислювальних sacoöiB прогнозу доказувалася шляхом визначення в1дчувальност! та специф1чност! для кожного засобу (Двойрш'&Е i Юаменков А. А. ,1985; Дж. Флейс,1989; Чи Голдмен, 1993).

Статистичну обробку даних проводили на комп'ютерах IBM PC/AT за допомогою В1Домих програмних продукт!в i електронних таблиць: STAT6RAPHICS, SUPERCALK-5, STAT ISTICA 4. 5/W. Для виконання ФАМГК i ЫРА даних виб!рок, одержаних ia БД, використали програми STATIST ICA 4.5/W i SSP IBM (Александров RR i Шнейдеров R С. , 1984).

f

РЕЗУЛЬТАТ« ВЛАСНИХ Д0СЛ1ДЖЕНБ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ Обгрунтування розробки А1ПС СКЛ хворих на ХНЗЛ. Першим кроком в побудов1 будь-яко1 1нформац1йно! системи е визначення предметно! облаетi 1нформацП i побудова модел1 даних. В налюму випадку предметною галуззю е медицина, ïï роздгли -пульмонолопя 1 ф1зютерап1я. Ochobhî термин (поняття) предмет-hoï обласп по роздиу пульмонолопя запозичен1 is спещал1зова-ного тезауруса тералевтцчно! пульмонологи:, щр був розроблений у Всесоюзному НД1 пульмонологи ЩЗ СРСР ( 1лькович М.М. ,1976; Кокосов A. R i сшвавт., 1980). Деяк1 пульмонологi4Hi поняття нами були уточнен! i доповнен!. Терм1нолопя по роздиу "Курортолопя i iiaioTepanifl" остаточно не визначена i не систематизована до цього часу. Саме тому в Кримському ЦЦ1 iM. i. Ы. Сеченова вперше розроблена ^формащйно-пошукова мова (тезаурус) по роздиу "Ку-

Шсля опису предметно! облает 1 терм!нами (поняттями) була спроектована модель даних. Дан1 в наций робот 1 - це наб1р пара-метр1В досл1дження 1 деяких понять , под1лених на лопко-смислов1 сп!льностк Спиьнють становить сукушпсть показник1в, що реест-руються при якомусь метод! обстеження (клтчному, лабораторному, б1ох1м1чному, функцанальному 1 т.д.), або сукупшсть понять. 3 точки гору комп'ютерних технологий под^бн! сп^льност! називаються просто таблицями. Тому модель даних - це наб^р таблиць, кожна \з яких м1стить певний перел1к параметр1в досл1дження чи перел1к певних термшв. Особлив ¿сть нашог модел1 даних - це наявн1сть одинарних 1 групових таблиць. Одинарна таблиця в!дпов!дала одному запису кожного прим!р'ника сп!льност1 (залежн1сть один до одного). Груповою вважалася таблиця, коли кожному прим1рнику сшльност! в1дпов1дало дек1лька записав (залежшеть один до багатьох). М1ж таблицями були визначен1 взаемозв'язки, що в сво'гй сукупност1 склало концептуальну схему даних. Перел1к основних сшльнос-тей-таблиць, що були сформован! для нашо'г модел! даних, приведений в табл. 1.

Таблиця 1

Перел!к таблиць (лопко-смислових сукупностей) в модел! даних для побудови А1ПС СКЛ хворих на ХНЗЛ

п/п

Назва

таблищ

: Вид таблищ: К1льк!сть .•атрибут! в

1. Паспорта дан! Одинарна 30

2 Д1агностичний висновок Групова 35

а Скарги 1 ф1зичне досл^дження Групова 30

4. Анамнез Одинарна 65

5. Лабораторне досл!дження Групова 30

6. Бюх!м!чне дослзження (показники активноси запального процесу) Групова 15

7. 1мунолопя кров! (основний ком- Групова 50

плекс дослзження)

8. 1нструментальне досл!дження (рен- Групова 30

тгенограф!я орган!в грудно'г

9. кл!тки, ЕКГ, ф!бробронхоскоп1я)

Функщональне досл!дження (сп!рограф1я, петля шпчк-об'ем) Групова 35

10. 11. 12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22. 23

24.

25.

26.

2?.

Алергологпчне Д0сЛ1Дження :

Досл!дження реактивност1 бронх1в : Групова

Досл1дження ф!зичноУ работоспро- : Групова

можност1 :

Досл1дження р!дини бронхоальвео- : Групова лярного лаважу

Бюх!м1чне досл1дження (показники : Групова

обмшу л1Шд1в 1 в1льнорадикально- :

го окисления) :

Бюх1м1чне досл!дження (показники : Групова

системи протеол1зу, показники :

здатност1 кров! до згортання та :

1Н.) :

1мунолог1я кров! (додатковий : Групова

комплекс досл1дження) - :

Ендокр1нолог!чне досл1дження : Групова

(вм!ст гормон!в в кровО :

Досл1дження загальног емкост1 ле- : Групова

гень, вентиляцп та перфузп :

Досл!дження дифузГг легень : Групова

Досл!дження кислотно-лужного: ста- : Групова

ну 1 морального обм!ну :

Досл!дження центрально! I легене- : Групова

во! гемодинам!ки :

Досл!дження б!омехан1ки дихання : Групова

Плет!змограф!чне досл1дження : Групова

Засоби л!кування : Одинарна

Динам¿ка показник!в досл!дження : Одинарна

Досл1дження безпосередн1^ : Групова

реакц!й на вплив чиннида :

Кл!н1чна апробац1я експеримен- : Групова

тальних метод!в д!агностики ! :

л1кування :

Зак!нчивши проектування модел1 даних можна розпочати р1шення таких взавмозв'язаних завдань, як розробка стандартизованоí ícto-piJ хвороби (С1Б) з параметризад1бю показник!в досл1дження i оп-рацювання структури комп' ютерно'г БД. При розробщ С1Б для пульмо-нологiчних хворих на етап! ix СКЛ нами були дотриман! основн! ви-моги до утворення формал!зованих 1стор!й хвороби (Мшцер О. П. i сп1вавт., 1986). Структура С1Б Оагато в чому в1дпов!дала модел1 даних. В нашому випадку параметризац!я стосувалася т!льки якюних ознак, щр оц!нювалися в балах. При бальн!й оц!нц! показник!в дос-л!джвння, коли сл!д було вказати Mipy зм!ни параметра, кодування проводилося за принципом: 0 - ознака в!дсутня, 1 - ознака вираже-

на незначно, 2 - ознака виражена покирно, 3 - ознака виражена значно, 4 - ознака виражена р1зко. С1Б Юнувала в двох вар1антах: паперовому та комп'ютерному. Структура комп'ютерно! С1Б повнютю в1дпов1дала БД, а, отже, 1 модел! даних. На схем1 представлена структура БД для АШС.

Наступним етапом розробки АШС були стандартизац1я 1 В1ДП7 рацьовування технологи збирання, внесения, збер!гання, корегу-вання 1 виведення медичног 1нформацГг. Ршення цього завдання ук-ладалося в розподш функцюнальних обов'язк1в м1ж суб'ектами АШС 1 визначешп напрямк1в потокгв 1нформаЩ1. Перша верс1я АШС реализована на нерозпод1лен1й комп'ютерн1й мережу а друга - на розпод1лен1й.

Сл1дуючим завданням опрацювання АШС був вибгр ¡нструмен-тальних засоб1в. Сучасна шформац1йна система повинна володт! такими властивостями :

- забезпечувати автоматизоване збирання 1 занесения в БД ме-дично'1 Шформацн;

- мати можлив1СТЬ накопичувати, збер1гати 1 опрацьовувати великий обсяг гнформацм;

- забезпечувати роботу з шформащею одночасно багатьом ко-ристувачам (багатотерм1нальний режим);

- забезпечувати розпод1лену обробку гнформацП 1 роботу в режим1 "юиент-сервер";.

- забезпечувати 1001 захист гнформацп в1д комп'ютерних В1-рус1в; - забезпечувати захист В1Д несанкщонованого доступу до 1нформац1г;

- мати б1льш низьку соб1варт1сть у пор1внянн1 з аналопчними системами.

Вс1М цим вимогам в1дпов1дав такий наб1р шструменталь-

<: en X X

ce X

X X

а о и X

<; и

и с

к <

ч

X

X X я Ч

X «

«в VO

«

а

н

sc

i-ч

а н U

Si

щ J и

»

1 .я

3 s * fs « д

0 « 11

I es s 9 S Ц

? 1 11

С « §

HS

е г -

¿И

. "g CQ

§> it = « £ I lê (2 A

Iii

i *8

ш

« s

и X

и

51 i 1

CQ

M'

sil

ni

но-програмних aacoOiB: операщйне середовище - UNIX, As-модель технологи "кл1ент-сервер", СУБД UBASE за першою Bepciera, а в наступай - INFORMIX i сервер БД INFORMIX-online Dynamic Server.

Розроблен1 ochobhi елементи А1ПС дозволили розпочати утво-рення технологи прогнозування ,насл1дк1в CKJI у хворих XH3JL За короткий TepMiн вдалося систематизувати i табулювати первинн1 да-Hi, сформувати i опрадювати необх!дну к1льк!сть виб1рок. Процедура розробки медичног технологи прогнозування насл1дк1в СКЛ пе-редбачала вивчення законом!рностей динамики показник1в досл1джен-ня, анал13 системи оценки ефективност1 л1кування i вироблення власного п1дходу до цього питания, побудову математичних моделей передр^кання насл1ДК1в СКЛ i управл!ння л1кувальним процесом.

Обгрунтування категор1й ощнки ефективност! СКЛ хворих ШЗЛ.

На цей час найб^льш прогресивним i об'вктивним засобом ouiH-ки ефективност1 СКЛ е метод "¡нтегральног оц1нки" (Ясногородський КГ. i сшвавт. , 1984). Авторами було запропоновано п'ять катего-piй безпосередн1х результатiB лжування: "значне полтшення", "полшшення", "незначне полшшення", "без полшшення" i "norip-шення". Тут новим було те, що заметь ощнки "без 3MiH" запровад-JKBHi KaTeropii "незначне полшшення" i "без полтшення". 3 погля-ду автор1в, результат лжування "без полтшення" властивий хво-рим, л1кування у яких виявилось неефективним, а результат л1ку-вання "незначне шшпшення " - хворим в mii Hi ко-лабораторий peMici'r без видимог динам1ки кл1шчних i лабораторних даних. Для ощнки ефективносп використовувалось 34 показники. Шдтримуючи описаний вище niflxifl к!льк]сно'г i об'ективно'г ощнки ефективност1 СКЛ хворих, необх!дно шдкреслити, що використання його можливе т1льки в pasi бального трактування запропонованих параметров дос-л!дження. Авторами не описаний алгоритм експертно'г оценки резуль-

TaTiB л1кування хворих.

На наш погляд, критерг! ощнки ефективност1 CKJI хворих на XH3JI потребують доробки. Система критерпв (категор1й) ощнки результате л1кування повинна забезпечувати не ильки власне процес анал1зу ефективносп терапи, але й бути одночасно елементом iH-шок системи, наприклад, системи прогнозування. 3 цих позищй про-понуеться ощнювати ефективнють СКЛ хворих на ХНЗЛ по таким ка-тегор!ям: "значне полшшення", "полшшення", "незначне полшшення", "без 3MiH" (при первинно нормальних значениях показник1в), "без гошпшення" (при первинно порушених значениях показншив), "попршення".

РШення про результат лтування приймалося за таким алгоритмом. Перв1сно було визначено 9 груп показник1в досл1дження, на Шдстав1 яких формувався висновок про результат л1кування: скар-ги, дан1 ф1зичного обстеження,,загальний анал1з KpoBi, загальний анал1з харкотиння (цитология харкотиння), показники 6ioxiMi4Horo досл1дження кров1 (ощнка активноси запального процесу), легене-Bi об'еми та емкостi (ощнка ФВД), показники вентиляЩ! легень (оц1нка ФЗД), показники механики дихання (оценка ФЗД), ЕКГ дань Дал1 оц!нювалася динам1ка не кожного окремого показника, яких було майже 70, а динамика в ц1лому по rpyni: "позитивна", "В1дсут-ня" або "негативна".

Шсля цього було вир!шено "значним пол1пшенням".вважати таку ефективн1сть, коли внасл!док л^кування досягнута позитивна дина-мгка показник!В б1льше, н1ж в 80% анал1зованих трупах параметр!в досл1дження.

"Шлтшення" фиссували в раз1 позитивно! динамши показник^в в 50-79% трупах.

"Незначне полшшення" визначали при позитивней динам:ui по-

казник1в в 20-49% трупах.

Стан "без зм1н" ф1ксували т1льки у осмб з перв1сно нормаль-ними чи незначно зм1неними показниками (в основному це були скар-ги та об'ективн1 данО 1 у яких динам1ка параметр1в була в1дсутня чи незначною 1 в1дзначалася не биьш як в 20% трупах параметр1в обстеження.

Стан "без полтшення" реестрували у хворих з обов'язково по-рушеними показниками при надходженн1 1 у яких шд дгею л^кування не була досягнута позитивна динамка ознак хвороби. В цьому ви-падку було або повна (100%) в1дсутн1сть динамти параметр1в дос-л1дження, або допускалася наявнють позитивно* динам1ки не б1льш н1ж в 20% трупах (част1ше всього це були скарги чи дан1 ЕКГ дос-л!длоэння) 1 якщр була негативна динам1ки в 1-2 трупах параметров на фон1 в1дсутност1 таког в ¿нших трупах.

"Пог1ршенням" вважалося наявн1сть негативно! динам1ки показ-ник1в досл1дження не менш н1ж в 10-20% анал1зованих трупах пара-метр1в на фон1 в1дсутност1 динамки в тших трупах показник^в.

По описаному вище алгоритму у 400 хворих на ХНЗЛ ¡з навчаль-но! виб^рки була ощнена ефективн1сть л1кування. Результат Л1ку-вання "значне тшпшення" визначений у 3 (0.75%) пащент1в, "по-лшшення" - у 85 (21.25%), "незначне пол1Пшення" - у 147 (36.75%), "без зм1н" - у 110 (27.5%), "без полтшення" - у 50 (12.5%) 1 "попршення" г 5 (1.25%) пац1ент1в.

Вивчення динамти показник^в д0сл1дження в залежност1 в1д насл1ДК1В СКЛ показало, що у хворих з результатом л^кування "по-лШшення" показник1в, у яких величина прирост1в (прир1ст - в1дно-шення р^знищ м1ж значениями пюля л1кування 1 до лтування до значения на початку л1кування, помножене на 100; одиниця вим1ру -высоток) зм1нювалася на 20 1 понад 31Дсотк1в в1д вихгдного зна-

чення, було 31 (51,7%), у хворих а "незначним псшпшенням" - 19 (31,7%), у хворих з результатом "без 3MiH" - 9 (15.0%) i у хворих з результатом "без полшшення" таких показшшв було 12 (20.0%). Цри цьому к!льк1сть цих показник1В в rpyni хворих з "пол1пшенням" вiрогiдно В1др1зняеться в1д такого ж параметра в rpyni хворих з "незначним полтшенням" (t=2. 269, р<0.05). ВизначеШ fl0CT0BipHi BiflMiHHOCTi по цьому ж параметру М1Ж групою хворих з результатом лгкування "незначне полшшення" i патентами з насл1дкам "без 3MiH" (t=2.206, р<0.05) i немаб в1дмшностей з групою, що мае результат "без полшшення" (t=1.479, р>0.1).

"Середн1й прирхст" по 60 параметрам в rpyni хворих з "полш-шенням" склав 26.1+-2. 9%, у хворих з "незначним полШшенням" -16.7+-2.2%, у хворих з результатом "без 3MiH" - 9.5+-1.6% i у хворих з результатом "без полшшення" цей параметр р^внявся 12.3+-1.9%. Тут середня величина приросту в rpyni хворих з "полШшенням" BiporiflHO В1др1зняеться Bifl такого ж параметра в rpyni хворих з "незначним пол¡пшенням" (t=2.517, р<0. 02). Майже Bipo-Идною е BiflMiHHicTb по середньому приросту М1ж групою хворих з результатом л1кування "незначне полшшення" i пациентами з нас-Л1Дком "без 3MiH" (t=1.979, р>0. 05) i в1дсутня р1зниця з групою, що мае результат "без полшшення" (t=1.499, р>0.1).

Вивчення множинних зв'язк1в значень приросту основних показ-HHKiB досл*дження в трупах хворих з р1зним результатом Л1кування св1дчить, що кожн1й rpyni хворих властивий св1й портрет чинник1в, тобто свог законом!рност1 корелящйних зв'язк1в. Так, для хворих з результатом лшування "полшшення" властива здебиыюго динамi-ка noKa3HHKiB, що в^ображають бронх1альну npoxiflHicTb, неспеци-ф1чну резистентшсть оргатзму, запальний бронхолегеневий процес, Т-системний контроль гуморального iMyHiTeTy та iH.

Результат л1кування "незначне полшшення" характеризуемся, передусмм, динам!кою показник1в неспециф1Чнот резистентное^ ор-ган!зму, зм!нами кл!н1чних ознак стану кровообогу, динам1кою характеру запального процесу ! мосцевог алергГг, зм1нами Т-ланки гмуниету та тше.

Результат лжування "без полшшення" грунтуеться на зм1нах реактивност1 бронхов, ЕКГ даних-, кл1н1чних ознак фозичного стану орган 1 в дихання, активное^ запального процесу, показников Т-ому-норегуляцп та ¿н.

Стан п 1 с ля локування "без зм1н" мае сво! особливост1 динамо-ки показник1в досл!дження. Тут найбиыл важлив1 змони характеру запального процесу 1 м1сцевоо алергог, мають значения динам1ка резервов дихання 1 бронхоально'г прох1дност1, показник1в неспеци-ф1чно! резистентност1 орган1зму, а також змони показник1в Т-1му-норегулящI.

Таким чином, проанал1зован1 категорп оц1нки ефективносто СКЛ грунтуються на Ч1тких к1льк1сних закономорностях динам1ки показников досл1дження. Кр1м цього, кожна видолена категор1я результату СКЛ формуеться тольки гй властивими взаемозв'язками прирост в показник1в дослзження.

Розробка математичних моделей прогнозу насл1дк1в СКЛ хворих на ХНЭЛ.

Прогнозування насло.дк1в захворювання на етапо СКЛ вимагало врахування особливостей перебогу ХНЗЛ в цей пер1од. Це змусило виробити нов1 походи до оц1нки ефективност1 СКЛ, про що викладе-но вище. Запропонован1 категорГг результате л1кування мають значения саме для процесу прогнозування. На наш погляд на еташ СКЛ для прогнозування доЩльно вид1ляти так1 насл!дки л1кування:

- "благополучний" (безпосередной результат л1кування "значив

псшпшення" або "псшпшення");

- "В1Дносно благополучний" (безпосереднС результат л1куван-ня "незначне шшпшення");

- "неблагополучний" (безпосереднС результат лгкування "без полгпшення" або "понршення").

Шбудова прогнозу проводилася на основ 1 первюних даних, одержаних в перш! три дня перебування пациента на курорт 1. Мате-матична модель прогнозу засновувалася на регрессному анал!31.

Внасл1док досл1джень встановлено, що хвор1 з благополучним насл!дком л1кування це переважно Ж1нки у в1Щ 41-50 рок^в. Ак-тившсть запального процесу ощнювалась у них переважно фазою не-повно* рем1сП, вираженють алерпчних зм!н при ХБ в1дпов1дае стану попередастми з наявнютю приступ1в утрудненого дихання або неч1тким проявам, а в раз: д1агнозу БА - фаз! нестабиьно! рем1-си 1 загострення (100%). Щ п^ц!енти частше всього нездужають не довше 6 рок!в з к!льк1стю'загостреннь за осташпй р!к 1-2 рази, вони менш всього палять (9%).

Пащентами з вгдносно благополучним насл1дком л!кування е в б1льшС М1р1 ж1нки у вЩ1 41-50 рок1в. Частше всього запальний процес Б1Дпов1дае фаз! неповно! рем!сп та рем1сп, а вираженють алернчних ознак при ХБ - неч1тким проявам 1 стану попередастми, а при БА - нестаб1льн1й рем1сГг. Тривал1сть захворювання до 6 ро-К1в мае незначну перевагу, а також р1вном1рно розпод^ена в межах 6-10 1 11-20 рок1в. 1'м властиво 1-2 загострення захворювання за осташлй р1к. Серед цих хворих ос1б, щр палять, було 24%, середня тривал1сть пал1ння р1вняеться майже 6 рокам при середнС гнтен-сивност1 - 3. 7 сигарет за добу.

Серед хворих з неблагополучним насликом л1кування мали перевагу чоловжи у в1Щ 51-60 рок1в. Частше всього у них д1агнос-

туеться ХБ в $aai Hen0BH0i peMici'i запального процесу. Тут алер-ri4Hi зм1ни при ХБ част me BiflcyTHi, а при БА переважно зустрг-чаеться фаза нестаб1льно'г peMicií алерпчного процесу. Щ хвор! майже piBHOMipHO розпод1лен1 за тривал1стю хвороби в таких межах: до 6 poKiB, 6-10 i 11-20 рокi в i част me всього нездужають 1-2 рази на piK. Особи, KOTpi палять, склали 38Х, в rpyni середня тривал1сть пал1ння р1вняеться майже 9 рокам при середн1й i нтен-сивност i 5 сигарет за добу.

При nopiBHHHHi цих груп хворих за основними конст1туЩйними та д1агностичними параметрами встановлен1 достов!рн1 bíamíhhoctí по ряду параметр!в mí* групою з неблагополучним насл1дком л1ку-вання i хворими з насл1дками лжування "благополучний" i "всносно благополучний".

Дан1 KJÍiHí4Horo, лабораторного, 6ioxiMi4Horo, 1нструменталь-ного (СПГ, рентгенограф!я, ЕКГ) i 1мунолопчного досл1Джень св1д-чать про HaflBHicTb ютотних в!дм1нностей м1ж вид!леними трупами хворих. Знайден1 ímobíphí bíamíhh по багатьом перем1нним м1ж групою хворих з благополучним i в сносно благополучним насл^дками л1кування. 0станн1 flBi групи мають pi3H0MaHiTHy вираженють запального процесу, pi3Hi стани неспециф1чно5г резистентное^ орга-Н1зму i функцм opraHiB дихання. При цьому хворим з благополучним насл1дком властив1 биып виражей порушення.

Розр1зняються М1Ж .собою пащенти з благополучним i неблагополучним насл1дками Л1кування. -Так, у хворих з благополучним нас-л1дком б1льш значн1 smíhh oíhí4hhx даних i параклшчних показ-hhkíb активност1 запального процесу, тут вiрог iдно б1льш виражей порушення бронх1альнок прох1дност1 на piBHí середн1х i др1бних бронх i в.

При анал!з! лабораторних даних встановлено, що благополучний

наелодок наступав при в1ДНосио високому р1вн1 в кров1 палочкоя-дерних нейтроф!лов 1 ломфоцитов, але низькому - сегментоядерних нейтрофшв. В свою чергу, неспециф1чна резистентн1сть у хворих з неблагополучним насл1дком описуеться найб1льш високим ровнем сегментоядерних нейтрофшв та моноцит 1в при найменших значениях Л1Мфоцит1В кров!. У цих же хворих вм1ст в кров о еритроцит1в 1 ге-моглоб!ну було найболып високе. Т-ланка 1мунно1 системи зображена нормальнкми величинами Т-ломфоцитов 1 гх Т-хелперног фракцо'г серед хворих ус1х груп. Кром цього система 1мун1тету характери-зуеться зниженням Т-супресор1в у ос¿6 з благополучним г неблагополучним насл1дком, зниженням р!вня л1зоциму у хворих з неблагополучним результатом, шдвищанням титру нормальних антитол 1 р1в-ня Е у всIX хворих.

Отже, знайдено кольк1сн1 статистичн; характеристики, що оли-сують стан хворих при надходженн! 1 котр1 вказуюгь на залежШсть результатов СКЛ вод перв!сного стану хворих на ХНЗЛ

Наступний ФАМГК показав значн1 водм1ни структур множинних взаемозв'язков серед основних показник1в досл1дження видолених груп хворих. Так, благополучний наело док визначають стан ФВД (за тструментальними даними), неспецифочна резистентность органозму, активность запального процесу (за клоночними даними), реактив-н!сть бронх¡в 1 конституции! особливосто органозму.

В1дносно благополучний наслодок залежить, здеСНлыюго, вод стану функцн орган1в дихання <за даними клоачного о онструмен-тального досл1дження) о реактивност1 бронхов, в1д активносто 1 характеру запального процесу' (за даними кл1ночного 1 лаборатор-но-б1ох1м1чних засоб!в дослодження), органочних зм1н органов дихання та алерПчних зм1н.

Неблагополучний насл!док Л1кування формуеться остотними по-

рушениями функцп оргашв дихання (га даними кл1Шчного 1 1нстру-ментальних засоб'в досл1дження), станом реактивност! бронх1в, конституцп'шими особлиЕостями лашвктев 1 актившетв запального процесу з перевантаженням мехашзм1в резистентности оргашзму.

Таким чином, математичними засобами встановлеьч ¡стотк; в;д-м1нност1 в сташ хворих на ХНЗЛ на початку Л1кування залежно Б1Д насл1дк!В СКЛ.

Наступним етапом роботи був пошук оптимально! регрес1йног модель завбачувала б насл1дки л1кування на шдстав1 даних об-стеження хворих при ыадходженнк Для цього проведений МРА взае-мозв'язкев значень понад 60 показник1в досл1дження з наследком СКЛ у хворих в Ц1лому по груш ХНЗЛ 1 окремо для ХБ ; БА. Внасл1-док цих розрахунк1в було знайдено три р!вняння регрес!!. В кожному р1внянн1 регреси залежна переменна називалася прсгностичним 1Ндексом (Ш) 1 становила К1ЛЬК1сно ведбитий наел!док СКЛ при ви-деленш трьох його градаций (0 -'благополучний, 1 - в1дносно бла-гополучний 1 2 - неблагополучний). Пвня'ння мають такий клнцевий вигляд:

Шгр = 0.8116 - 0. 248б*ПА - 0. 2237-*ХХ + 0.23С9*ХП + +0. 0075*С011Е5-75 + 0. 2215*ЕЗ;

Шхб = 0.9526 - 0. 2538*ХХ + 0. 6315*ХП - 0. 3330*ХД - 0. 1534-аСК + +0. 0075*СОШ26-75;

П1ба = 1.5878 - 0.2798*113 - 0. 0134*М0Ш25 + 0. 0121*М011Г75.

В приЕедених ревняннях прийнят1 таш умовш позначення: Шгр - ¡ндекс у хворих в целому по груш ХНЗЛ, Шхб - ¡ндекс у хворих на ХБ, Шба - ¡ндекс у хворих на БА; ПА - наявшеть пристушв за-духи (утрудненого дихання при ХБ) в анамнез!, XX - характер хар-котиння, ХП - характер перкусп, СОШ25-75- максимальна середня

об'емна швидк1сть видиху на piBHi 25-75% форсованог життево! ем-KocTi JiereHiB (ЖБЛ), ЕЗ - емф1зематозн1 smîhh за даними рентгено-лопчного Д0СЛ1Дження, ХД - характер дихання, СК - piBeHb ciajio-вих кислот в кров i, ПЗ - вирахенють приступ ¿в задухи, ЮШ25 i ЮШ75- максимальт o6'6MHi швидкост! видиху на piBHi 25% i 75% форсованог ЖБЛ.

Розроблен1 прогностичн1 модел1 були апробован1 на екзамена-Ц1йн1й виб1рц1, яку склали 80 хворих. В ц1й виб1рщ отнювалася значущсть математичного прогнозу шляхом обчислення вхдчувальнос-Ti i специф^чност! .для трьох П1 (Двойр!н В. Е i Кименков А. А. ,1985), результата яког приведен! в табл. 2.

Таблиця 2

В1дчувальн1сть i специф1чшсть математичного прогнозу насл1дк1В СКЛ у хворих на ХНЗЛ екзаменац1йно'г виб!рки

Вид регре-с i йно моделi ( п=80) Наслики санаторно- курортного Л1кування

Благополучний ( П=25) В1ДНОСНО бЛагополучний (п=41) Неблагополучний ( п=14)

В^дчува-: льншть : Спедиф!-чнють В!дчува-льн!сть : Специф1-: чнють В!дчува-: льнють : Специф1- ЧН1СТЬ

Шгр 81.1 : 80.3 71. 3 : 68.7 81.5 : 79.7

Шхб 85.0 : 82.1 75.2 : 74.5 85.6 : 82.3

Шба 82.2 ! 82. 2 76.6 : 72.1 82.7 : 80.6

1з таблищ видно, що найб1лыпа точшсть передр1кання характерна для визначення "благополучного" 1 "неблагополучного" нас-Л1дк1в СКЛ як в целому по груш- ХНЗЛ, так 1 окремо для ХБ 1 БА. Тз тръох р1вкянь найкращ статистичн1 характеристики мае регресса модель прогнозування насл1дк1в л!кування при ХБ, а шсля цього - ргвняння побудови прогнозу при БА.

На основ1 даних екзаменащйно* виб1рки були остаточно уточнен! мела коливань значень для Шхб та Шба (табл. 3).

30

Таблиця 3

Мэж1 коливань значень прогностичних ¡ндегамв залежно В1Д насл!д-к1в СКЛ у хворих ХБ 1 БА

Прогнос- тична модель Насл1дки санаторно-курортного л1кування

Благополучний насл1док : В1дносно благопо- : : лучний насл1док : Неблагополучний наел1док

Шхб <= 0. 83 : 0.84 - 1.04 : >= 1.05

Шба <= 0.85 : 0.86 - 1.03 : >= 1.04

Таким чином, прогнозувати насшдки СКЛ можна за допомогою

математичних моделей. Завбачувати насл1дки л1кування найбьтып до-0

щльно окремо у хворих на ХБ 1 окремо у хворих на БА. Встановлено 8 показник1в досл1дження, що в склад 1 регресШних р1внянь В1ро-Пдно 1 з високою точшстю СО. 75-0. 85) передр1кають насл1дки СКЛ у хворих на ХБ та БА.

Немедикаментозн! засоби шдвищення ефективност! СКЛ хворих

на ХНЗЛ.

Анал1з ефективност1 лжування хворих на ХНЗЛ в контрольна труп! I в випадках додання до базового лтування немедикаментоз-них вплив1в показав полтшення клшчного стану хворих в ус1Х трупах. Найб1льш виражена динамо клшчних даних в1дзначалася у хворих, щр одержували ГГТ 1 ЛТ, найменша - у пац1ент!в контрольно* групи.

Лабораторно-бЮх1м1чн1 показники, що характеризують актив-нють запального процесу 1 алерпзащю оргаШзму, мали р1знонап-равлену динам1ку. Найб1льш 1стотн1 зм1ни параметр1в, що в!добра-жають актившсть запального процесу, були властив! хворим, котр1 одержували в л1кувальному комплекс! ГГТ. В цьому випадку в1дзна-чалася виражена 1 достоверна динам!ка в кров! числа палочкоядер-них нейтрофтв, пшидкост1 ос1дання еритрощшв, к!лькост1 лейко-ципв в харкотинш. Значш позитивш зм!ни мали бюх1м!чн1 р1вш

31

гаптоглобшу, смалових кислот, ф1бр1ногену 1 церулоплазмону в кровь В цьому х напряьа сталися зм1ни зазначених лабораторних 1 бюх1М1Чних параметров у хворих, що одержували в л1кувальному комплекс1 ЛТ. Але, динам!ка у них була менш вираженою. Ще менш значущими були зм1ни цих показникгв у ос!б, яким проводилося ло-кування з включениям АТ.

Лабораторн! параметри, шр характеризуют алерпчн1 зм1ни в орган1зм1, мали найб1льш виражену динам!ку у хворих в раз1 засто-сування в л!кувальному комплекс! ЛТ. У цих хворих шсля лжування В1дзначалися ютотн! зм1ни клон!чних ознак реактивное^ бронхов (вираженосто 1 частоти приступ1в задухи). Протиалерг1чна доя при-таманна також ГГТ 1 АТ, але в менппй морь Ще менш значущим цей ефект був при використаши т1льки базового л1кувального комплексу.

Перв1сн1 вентиляц1йн1 порушення шсля проведеного Л1кування мало змгнювалися у хворих контрольно! групи. В раз1 використання ГГТ сталося полтшення вентиляЩйно! спроможносто легень 1 опти-мизувався стан резервов дихання, а при використанн! ЛТ - зменши-лися обструктивн1 порушення на ровш середн1х о др1бних бронх1в.

Досл1дженнями було встановлено вплив комплекс¿в, що викорис-товувалися для локування, на стан органов кровоб!гу. Так, п!дви-. щений при надходженн1 артер1альний тиск у частини хворих знизився. теля впливу лазерного випром1нювання до нормальних величин сие-: толичного 1 д1астоличного його компонент!в. Ищбна тенденц1я, визначена 1 при призначенн! ГГТ. Не досягнуто позитивних резуль--. тат1в в оптимозацп стану орган!в кровоб1гу у хворих контрольно!: групи 1 у патентов, в л1куванн1 яких використовували АТ.

Лабораторн1 дан! посв1дчують про зм1ну стану неспециф1чно*. резистентност1 органозму шд доею деяких вивчених л1кувальних

комплекс 1 в. В ус IX випадках використання немедикаментозних впли-В1В визначило шдвищення в кровг загально* к1лькост! л1мфоцит1в. На цьому фош лазерне випром1нювання 1 АТ сприяють зниженню в кров1 сегментоядерних нейтрофгл^в. Кр1М цього, шд Д1ею ЛТ стало-ся деяке зниження в кров1 моноцтчв. Отже, застосування в лжу-вальному комплекс АТ 1 ЛТ оптим1зуе стан неспециф1чнох резистентной орган1зму. Знайдено, що ЛТ впливае здебглыпого на Т-ланку 1мун1тету. Анал1з зм1н 1мунолопчних показник1в з враху-ванням гх перв1Сного стану показав 1Мов1рне збиыпення шсля л1-кування первюно зииженого числа Т-л1мфоцит1в (до л!кування: 52. 44+-1.12, Шсля: 58.62+-1. 05%; п=19, р<0. 001) 1 Т-супресор1в (до Л1кування: 7. 48+-1.62, шсля: 13. 76+-1. 31%; п=15, р<0. 02), зниження перв^сно шдвищеного числа Т-хелпер1В (до лжування: 57.64+-1.88, шсля: 49. 22+-2. 05%; п=11. Кр1м цього, лазерне вип-ромшювання сприяв зниженню алерпзацп оргашзму 1 шдвищув ак-тившсть неспециф1чних чинник1в захисту оргашзму. В Ц1й груш хворих не встановлено 1стотно1 динам!ки первюно змшених показ-ник-;в гуморально'г ланки ¿муштету.

Под1бний анализ зм!н 1мунолог1чних показник1в у хворих, що одержували АТ з урахуванням 1х первюного стану, показав 1мов1рне зростання первюно знижених р1вней А (до л!кування:

1.22+-0.17, шсля: 1. 93+-0. 13 г/л; п=12, р<0. 01) та 6 (до л1-кування: 8. 52+-0. 24, шсля: 9.11+-0.13 г/л; п=13, р<0. 05), а тагах достов1рне шдвищення перв1сно зниженого вм1сту В-л1мфоцит1В (до л1кування: 16.9-1 0.52, Шсля: 20.2+-1.11%; п=12, р<0.02). Встановлено також достов1рне. зростання перв1сно зниженого числа Т-л1мфоцит1в (до л1кування: 57. 42+-0. 72, шсля: 59.13+-О. 22%; п=15, р<0. 05) за рахунок шдвшцення зниженого числа Т-супресоров (до лтування: 13. 35+-1.23, Шсля: 16. 67+-1.11%; п=9, р>0. 05) 1

деякого зниження nepBiCHO шдвищеного числа Т-хелпер1в (до лту-вання: 53. 43+-1.46, П1сля: 51.22+-1. 05%; п=11, р>0. 2). У цих па-•Щбнив динамика показник1В Т-ланки була менш вираженою, чим у хеорих попередньо1 групи. Не знайдено у цих хворих i значущого зниження nepBiCHO шдвищеного piBHH Ig Е (до Л1кування: 340.48+-44. 57, шсля: 280. 54+-38.62 МО; п=13, р>0. 2), але визна-чено 1стотне шдвищення неспецифгчно! резистентност! орган1зму (достов1рне зростання piBHH л1зоциму в кров1 ). Таким чином, включения в лжувальний комплекс AT сприяе оптим1зацП функщо-нального стану перавзжно гуморальног ланки 1муштету i шдвишуе актившсть неспециф^чних чинник1в захисту оргашзму.

Застосування в комплекс 1 CKJI хворих на ХНЗЛ ппоксично-ri-перкапничного впливу дозволяв знизити калькасть неблагополучних насл!дк1В Л1кування на 25% i всносно благополучних на 18% в по-piBHHHHi з глльмстю, що прогнезувалась при надходженш. При ви-користанш лазеротерапп к1льк1сть запрогнозованих неблагополучних результат1в Л1кування зменшуеться на 32% i в1дносно благополучних - на 28%. Включения в л!кувальний комплекс ароматотерашi приводить до зменшення к1лькост! неблагополучних ^асл1дк1в л1ку-вання, котpi прогнозуються при встуш, на 22% i видноено благополучних - на 15%.

Заключним етапом утворення AIПС було в!дпрацовання iHCTpy-ментально-програмного комплексу, що забезпечуе фу.чкщювання системи на персональних ЕОМ при р!зномаШтних конф1гурац1ях i pi3Ho-видах комп'ютерних мереж. 0ск1льки А1ПС була реал1зована в опера-Шйному середовищ UNIX, то бгльшють мережевих проблем в перппй вереи системи була вир1шена завдяки можливостям обраноI опера-ц1йно1 системи. До локального сервера БД, що знаходився в клш-Ц1, можна було приеднати необх^ну к!льк1сть терм!нал1в, котpi

34

мались робочими мюцями для суб'екпв системи - л1кар1в, медичних сестер, зав1дуючого клшкою та 1н. ■

Не постало особливих труднощв при робот 1 з медичною шфор-мац1ею. Технолопя занесения, контролю, збершання, корегування даних засновувалася на серв1сних можливостях СУБД ЦВА5Е, котра дозволяе перел1чен1 завдання виршити повн!стго. СУБД ЦВАБЕ на цьому етап1 е оптимально); 1 в раз1 обробки медичних даних. Бона дозволяв достатньо швидко формувати будь-як1 виб1рки, п1дготовля-ти 1х до наступного лопчного або статистичного анал1зу. 3 те! причини не розроблялося спещальне програмне математичне забезпе-чення, а проведена ильки адаптащя в!домих статистико-математич-них засоб!в (програм) обробки результат!в наукових досл1джень. Останне в значив м1р1 скоротило терм1ни створення А1ПС.

Розроблен1 елементи медично'г технологи прогнозування результат СКЛ (анал1з стану хворого, при надходженн1 - прогноз насл1дк1в Л1кування - виб1р оптимального терапевтичного комплексу - анал1з динам1ки показникев досл1дження, досягнуто* внасл1док лжування, - оц1нка ефективност1 л!кування) були реал1зован! власними програмними продуктами.

висновки

1. А1ПС, шр мютить спещально структуйовану медичну 1нфор-мацш на формал1зованих жхмях, 1нструментально-програмн1 засоби - операщйне середовище UNIX, система управл1ння базою даних UBASE (в наступн!й вере! if - INFORMIX i сервер бази даних INFORMIX-online Dynamic Server, As-модель технолога "кл1ент-сер-вер") i спещальне алгоритмичне та математичне забезпечення, дозволяв об'ективно ощнювати ефектившеть СКЛ, прогнозувати його наслзки i вибирати найб!льш оптимальн1 л1кувальн1 комплекси.

2. Оц1нку ефективностi СКЛ хворих на ХНЗЛ дощльно проводити за такими категор1ями: "полтшення", "незначне полтшення", "без 3MiH" (при первюно нормальних показниках), "без полшшення" (при первюно порушених показниках) i "шлмршення". Вщилен1 категорГг результат!в СКЛ засновуються на четких к1льк!сних законом!рностях i описуються особливими взавмозв'язками приросте показшшв дос-л1дження.

3. У хворих на ХНЗЛ дощльно прогнозувати так! категорП насл1дк!в СКЛ: "благополучний", "в!дносно благополучний" та "неб-лагополучний", колена з яких описуеться cboimh к1льк1сними статис-тичними характеристиками i залежить в!д стану пац1Бнт1в в перин ДН1 Л1кування.

4. Благополучний насЛ1Док СКЛ визначаеться станом взаемоз-в'язк1в 1нструментальних показник!в зовнипнього дихання при ix значних к1льк!сних зм1нах, задовзьною неспециф!чною резистент-н1стю орган!зму, кл1Н1Чиою актившетю запального процесу без сформованого ще б!ох1м1чного органопатологочного стереотипу i станом реактивности бронхiв.

5. Езносно благополучний наслзок СКЛ залежить, здебиьшо-го, Biд стану зв'язмв клшчних i 1нструментальних показниклв

36

функцеё оргашв дихання при гх пошрних змшах, в1д реактивност1 бронх 1в, в1д характеру 1 активносте запального процесу при вже сформованому беох1м1чному органопатолог1чному стереотипе, вед орган! чних зм1н орган 1 в дихання 1 алергечних прояв1в.

6. Неблагополучии« наследок СКЛ формуеться ¡стотними пору-шеннями функцеё органев дихання з наявнютю багатьох м1жсистемних взаемозв' язмв показникев функцп дихання з параметрами енших систем, станом реактивносте бронх!в 1 незадов1льним станом резистентное^ орган!зму.

7. Прогнозу?,ати ласл1дки СКЛ можна на основ 1 даних, одержа-них в перин дн1 перебування патента на курорту за допомогою ма-тематичних моделей. Найбелыи доцельно передрекання наследив ле-кування окремо у хворих ХБ 1 окремо у хворих БА шляхом обчислення прогностичних 1ндекс1в. Вивчення характеру харкотиння, перкусп 1 дихання, вираженосте пристушв задухи, ревня с1алових кислот в кров1, СОШ25-75, М0Ш25, М011Г75 дозволяе в складе регрес1йних рев-нянь в1рогедно 1 з високою точнютю (0.75-0.85) завбачувати нас-Л1дки СКЛ у хворих на ХБ е БА.

8. В раз1 прогнозу несприятливих наследкев СКЛ шдвишити йо-го ефективнесть у хворих на ХНЗЛ можна шляхом педбору оптимального лекувального комплексу з включениям немедикаментозних впливев, зокрема, лазеротераш г, ппоксично-гшеркапничних тренуваннь 1 ароматотерапП.

9. Використання ппоксично^геперкапничних тренуваннь в комплексе СКЛ хворих на ХНЗЛ дозволяе знизити в пор1внянн1 з К1ЛЬК1С-тю, шр попередньо прогнозуеться, неблагополучю наследки лису-вання на 25% е в1дносно благополучие - на 18% за рахунок кл1неч-ного полепшення пашент1в, позитивно! динамки лабораторно-бюхе-М1чних показник1в, як1 характеризуют здеб1льшого активность за-

пального процесу, оптиьизацГг вентилящйног спроможноси легень 1 реэерв1в дихання, шшпшення функционального стану Т-ланки 1мун-но1 системи.

10. Застосування лазеротераш! в комплекс! СКЛ хворих на ХНЗЛ сприяе значному шшпшенню клшчного стану пащент1в, до-сягненню позитивно! 1 значущо! динам1ки лабораторно-бЮх1м!чних показник1в, що характеризуют^ здеб!льшого алерпзацио орган1зму 1 менш остотно порушень, котр1 в^дображають активнють запального процесу, зменшенню обструкцп на р1вн1 середн!х 1 др1бних брон-Х1в, значущому полшшенню стану орган!в кровоб1гу, позитивним зрушенням в 1мунн1й систем! перевалено Т-кл1тин, зниженню алергп негайного типу 1 п^двищенню активност1 неспециф1чних чинник1в за-хисту орган!зму. При використанн! лазеротерапп млькють небла-гополучних результат1В Л1кування, що завчасно прогнозуються, зменшуеться на 32% 1 в Сносно благополучних - на 28%.

11. Включения ароматотераш! в комплекс СКЛ хворих ХНЗЛ приводить до зменшення к!лькост! неблагополучних насл1ДК1в лгкуван-ня, що прогнозуеться при надходжеши, на 22% 1 в1дносно благополучних на 15% за рахунок кл1И1Чного полшшення пац1ент1в, позитивно! динам пси показник1В досл!дження, ЯК1 характеризують пере-важно актившеть запального процесу, оптим!зацп функцюнального стану гуморально! ланки 1мунно! системи 1 шдвшцення активное^ неспециф!чних чинншив захисту организму.

ПРАКТИЧН1 РЕК0МЕНДАЦ1I

1. При автоматизованому збиранн1 i занесены! медично* !нфор-Mauiï в комп'ютерну базу даних, корегуванн!, накопиченн1 i збер1-ганн! медичних даних найб!льш слушною е СУБД UBASE в операц1йному середовишд UNIX. Для забезпечення роботи з 1нформац!ею одночасно багатьом користувачам (багатотерм'1 нальний режим), • розподиено* обробки 1нформацг* та роботи в режим! "кл1ент-сервер", а також для захисту шформацп В1Д комп'ютерних BipyciB ! несанкщонова-ного доступу до даних найбиьш дощльним 6 використання СУБД INFORMIX i сервера бази даних INFORMIX-online Dynamic Server i Аэ-модел1 технологи .'"юиент-сервер".

2. Для побудови прогнозу безпосередшх результат!в СКЛ у хворих на ХБ i БА достатньо визначення таких показник1в, як характер харкотиння С XX), , характер перкус i ï ( ХП), характер дихання (ХД), виражен!сть пристушв задухи (ПЗ), piBeHb cianoBHX кислот в кров! (СК), С0Ш25-75, М0Ш25 та МОПГ75.

3. Для хворих на ХБ параметр прогнозу (Шхб) насл!дк!в СКЛ складаеться i3 п'яти ознак:

Шхб = 0. 9526 - 0. 2538*ХХ + 0. 6315*ХП - 0. 3330*ХД - 0.1534*СК + +0. 0075*С0Ш26-75;

При значенш параметра, piBHOMy чи б!льшому 0.84, можна при-

пускати несприятлив1 насл1дки л!кування i провести своечасну ко-рекцио Tepaniï.

4. Для хворих на БА параметр прогнозу (Шба) насл1ДК!в СКЛ складаеться i3 трьох показник1в:

П1ба = 1.5878 - 0. 2798*113 - 0. 0134*М0Ш25 + 0. 0121*М011Г75.

При значенн1 параметра, р!вному чи большому 0. 86, можна при-

пускати несприятлив! насл1дки лтування i адШснити виб1р най-б!льш оптимального терапевтичного комплексу.

5. При прогноз! несприятливих насл1дк1в СКЛ хворих на ХНЗЛ рекомендуеться включати в терапевтичн! комплекси немедикаментозн1 д1яння, зокрема, г токсично-г1перкапн1чн1 тренування (ГГТ), лазе-ротерапно (ЛТ) та ароматотерапно (АТ).

Призначення ГГТ найб^льш ефективно у хворих з вираженими за-пальними зм!нами в бронх1альному дерев1 1 порушеннями вентилящй-нот спроможност1 легень. Серед основних показань до призначення ЛТ - покирн1 запальН1 зм1ни в бронх1альному дерев!, наявШсть оз-нак алергп, а тако,ж шдвищення системного артер!ального тиску. АТ додатково включаеться в терапевтичний комплекс при порушеннях гуморально! ланки 1мун1тету (зниження перв1сних р1вней В-л!мфоци-т1в, ¿муноглобулшв А 1 В на фон1 незначного Т-1мунодефщиту.

ПЕРЕЛ1К РОБ1Т, ЩО ОПУБЛ1КОВАНI ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦ1I

1. Новые подходы к прогнозированию результатов электроимпульсной терапии у больных с постоянной формой мерцательной аритмии // IV съезд кардиологов Украины (Тезисы докладов). -Днепропетровск, 1993. (Соавторы - Солдатченко С.С.).

2. Естественное целительство в Крыму: его возможности и перспективы // Труды I Всемирного конгресса нетрадиционной медицины. -Гурзуф, 1993.

3. Методология, государственная политика охраны здоровья и просвещения в формировании оздоровительного поведения // I Всеук-раинская научно-практическая конференция "Здоровье и образование". -Львов, 1993.

4. Прогнозирование результатов санаторно-курортного лечения больных ХНЗЛ // Тезисы докладов 4-го национального конгресса по

болезням органов дыхания. -М. ,1994.

5. Принятие клинических решений в процессе диагностики у больных хроническим обструктивным бронхитом // Тезисы докладов 4-го национального конгресса по болезням органов дыхания. -М. ,1994.

6. Системная артериальная гипертензия при хронических обс-труктивных заболеваниях легких. -Киев: Здоровье,1994. -229с. (Соавторы - Бобров В. А. , Солдатченко С. С.).

7. Динамика показателей перекисного окисления липидов и ан-тиоксидантной активности у больных хроническим бронхитом под влиянием лечения композицией эфирных масел // Актуальные вопросы производства и использования природных биорегуляторов: Тезисы докладов научно-практической конференции. - Ялта,1994.

8. Растительные ароматические биорегуляторы и их использование в практическом.здравоохранении// Труды Крымского республиканского НИИ физических методов лечения и медицинской климатологии им. И. М. Сеченова. -Т. VII. -Симферополь, 1994. (Соавтор - Николаевский В. В.).

9. Динамика показателей перекисного окисления липидов и ■ ан-тиоксидантной активности у больных хроническими неспецифическими заболеваниями легких под влиянием лечения стандартизованной композицией эфирных масел // Тезисы докладов 5-го национального конгресса по болезням органов дыхания. -М.,1995.

10. Влияние нормобарических гипоксическо-гиперкапнических тренировок на показатели центральной гемодинамики у больных хроническим бронхитом // Всероссийская конференция к 50-летию Пятигорского НИИ курортологии. -Пятигорск,1995 (Соавторы- Юсупалиева М. М. , Ковальчук С. И.).

11. Динамика показателей перекисного окисления липидов и ан-

тиоксидантной активности у больных хроническим бронхитом под влиянием лечения композицией эфирных масел // Там же.

12. Эфирные масла - древнейший способ целительства. -Симферополь: Таврия, 1995. -102 с. (Соавтор - Солдатченко С. С.).

13. Применение гелиотерапии в реабилитации лиц из зон с ра-дионуклидным загрязнением: Методические рекомендации. -Ялта, 1995. (Соавторы - К П. Пяткин). '.

14. Сердечно-сосудистые заболевания и синдромы при легочной патологии. -Киев: Здоровье, 1995. -224 с. (Соавторы - Кубышкин В. Ф. , Солдатченко С. СУ.

15. К вопросу о взаимоотношениях медицинской климатологии и обшей экологии // Актуальные проблемы медицинской климатологии и климатотерапии: Материалы международной научно-практической конференции. -Ялта, 1995. (Соавторы - Богданов Н. К , Мизин В. И.).

16. Состояние и перспективы развития медицинской климатологии на Украине // Там же. (Соавторы - Солдатченко С.С., Ярош А.М.).

17. Клинико-биохимическая оценка эффективности лечения больных хроническим бронхитом препаратом "Полиол" // Природные биорегуляторы: Тезисы докладов научно-практической конференции. -Ялта, 1995.

18. Влияние препарата "Полиол" на протеазо-ингибиторный баланс и перекисное окисление липидов при хроническом бронхите // Там же.

19. Перспективы использования растительных ароматических веществ в профилактической медицине // Использование природных биорегуляторов в практической медицине: Тезисы докладов научно-практической конференции. -Ялта, 1995. (Соавторы - Еременко А. И.).

20. Роль и задачи курортной медицины в современных социаль-

но-экономических условиях // Вопросы курортологии, физиотерапии и ЛФК. -1995. -N5. (Соавторы - Ярош A.M., Ястреб ЕИ,).

■ 21. О целесообразности создания медицинской информационной системы санаторно-курортного лечения внутренних болезней // Курортная медицина в современных социально-экономических условиях: Тезисы докладов Украинской научно-практической конференции. - Ялта, 1995. (Соавторы - Савченко ЕМ., Коротков 0. Э.).

22. К вопросу о создании информационно-прогностической системы санаторно-курортного лечения хронических неспецифических заболеваний легких у взрослых // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского медицинского института. -Симферополь, 1995.

23. Методики пунктурной физиотерапии хронических обструктив-ных заболеваний легких: Методические рекомендации. -Ялта, 1996. (Соавторы - Солдатченко С. С. , Пидаев A. R ).

24. Применение летучих растительных ароматических веществ в профилактических целях: Методические рекомендации. -Ялта,1996. (Соавтор - А. Е. Еременко).

25. Нормобарические гипоксическо-гиперкапнические тренировки в пульмонологической практике: Методические рекомендации. -Ял-га,1996. (Соавтори-С. И. Ковальчук, М. М. Юэупалиева).

26. Песпективы развития санаторно-курортного дела в Украине // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия.-1996. -N2.

Короленко Е. С. Автоматизированная информационно-прогности ческая система санаторно-курортного лечения больных хроническим; неспецифическими заболеваниями легких.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицински: наук по специальности 14.00.33 - курортология и физиотерапия. Крымский республиканский НИИ физических методов лечения и медицинской климатологии им. И. М. Сеченова; Ялта, 1996.

В результате проведенной работы создана автоматизированназ информационно-прогностическая система санаторно-курортного лечения (СКЛ) больных ■хронических неспецифических заболеваний легких. Система содержит специально структуированную медицинскую информацию на формализованных носителях, современные инструментально-программные средства - операционную среду UNIX, систему управления базой данных UBASE (в последующей версии - INFORMIX и сервер базы данных INFORMIX-OnLine Dynamic Server, AS-модель технологии "клиент-сервер"). Разработан информационно-поисковый языь (тезаурус) по разделу "Физиотерапия и курортология" для Украины.

С помощью специальных математических моделей установлень факторы, определяющие прогноз результатов СКЛ, описаны патогенетические механизмы, обусловливающие "благополучный", "относительно благополучный" и "неблагополучный" исходы лечения. Построень математические модели предсказывания исходов СКЛ больных ХНЗЛ на основе данных первичного исследования.

Определены лечебные немедикаментозные комплексы, включающие лазеротерапию, гипоксическо-гиперкапнические тренировки, ароматотерапию, повышающие эффективность СКЛ в случае прогноза неблагоприятных исходов.

Ключов1 слова: xpoHi4Hi неспециф1чн1 захворювання легень, санаторно-курортне Л1кування, прогноз, шформащйна система.

Korolenko E. S. Automatic information prognosing system of spa treatment of patients with chronic non-specific lung diseases.

The thesis is for a Doctor's degree on the speciality of spa treatment and physiotherapy 14.00.33. Sechenov Crimean state Research Institute for Physical methods of treatment and Medical Climatology, Yalta, 1996.

In the result of multiple research investigations the automatic information prognosing system of spa cure of patients with chronic non-specific lund diseases has been devised. The system comprises specially structured medical information, modern programme devices - operational base UNIX, system of data base operation UBASE (posterior version - INFORMIX and data base Server - INFORMIX - Online Dynamic Server, As - model "Client-Server"). . A special information searching language

0

("tezaurus") for "Physiotherapy and spa cure" division has been devised for Ukraine.

With the help of specical mathematic models were established those factors which determine the prognosis of spa cure results; patogenetic mechanisms, described ther, stipulate "safe", "relatively safe" and "bad" results of treatment.. Mathematic models of treatment results, prognosis have been, formed on the basis of primari investigation. Non - medical complexes of treatment were determined, thee include laser therapy, hypercapnia training, aroma therapywhich facilitate the efficiency of spa cure in case of "bad" results prognosis.