Автореферат и диссертация по медицине (14.03.01) на тему:Анатомия сердца человека в двухмерной эхографии

ргб од

- 8 ОКТ Ю96

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ВАКУЛЕНКО Іван Петрович

АНАТОМІЯ СЕРЦЯ ЛЮДИНИ В ДВОМІРНІЙ ЕХОГРАФІЇ

14. 03. 01 - нормальна анатомія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

Харків - 1996

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М.Горького

Наукові консультанти: доктор медичних наук, професор

Георгій Степанович Кір’якулов; доктор медичних наук, професор Микола Іванович Яблучанський.

Офіційні опоненти: Лауреат державної премії, академік

АПН України, заслужений діяч науки, доктор медичних наук, професор Кульчицький Костянтин Іванович; доктор медичних наук, професор Топоров Генадій Миколайович; доктор медичних наук, професор Шапаренко Павло Пилипович

Провідна організація: Полтавська національна медична

стоматологічна академія

Захист дисертації відбудеться " oté " 1996

року о__________годині на засіданні спеціалізованої Вченої

ради Д.02.38.03 при Харківському державному медичному університеті за адресою: 310022, м.Харків, пр. Правди,12.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного медичного університету (310022, м.Харків, пр.Леніна, 4).

Автореферат розісланий ' " с10 " 1996 р.

Вчений секретар спеціалізованої Вченої ради д.м.н., професор

І.В.Сорокіна

з

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність проблеми. Впровадження в клініку неінвазівних засобів діагностики поставило нові завдання і відкрило широкі перспективи подальшого вивчення анатомії серцево-судинної системи ( И. И. Бобрик и и соавторы, 1991). Серед променевих методів найбільш важливе значення набувають ультразвукові дослідження.

Незважаючи на те, що ультразвук відноситься до променевих засобів і ультразвукову анатомію серця природно розглядати як подальший розвиток променевої, основа якої була закладена вітчизняними вченими (М.Г.Привес и соавторы, 1984; К.И.Кульчицкий и соавторы, 1990), його істотною ознакою є надання інформації про будову малих за розміром структур серця, що функціонують (Н.И.Яблучанский и соавторы, 1993; T.Yoshizato et. al., 1994).

При обстеженні пацієнта ультразвуковими методами лікар спостерігає не орган, як ціле, а відображення його зрізів. Тому їх успішному клінічному застосуванню повинні сприяти анатомо-ультразвукові зіставлення, які до останнього часу на системному рівні не проводились.

В літературі мається невелика кількість публікацій, присвячених такому підходу. Вони показують тільки його перспективність, але не вирішують проблему як таку (Л.М.Кузнецова и соавторы, 1983; И.И.Беришвили и соавторы, 1992; Y.Nimura, et al., 1980; D.В.Wilson, J.L.Vasek, 1990). Саме тому в посібниках з двомірної ехокардіографії подано лише опис ехограм (А.Ю.Пену, 1990; Р.Я.Абдуллаев и соавторы, 1993). До них інколи приєднуються схематичні малюнки структур серця, які з відомих причин не відбивають всіх деталей його будови (H.Feigtnbaum, 1981; A.Aubert, D.De Geest, 1986 ). В деяких

роботах є фотовідбитки зрізів, одержаних із анатомічних препаратів серця, що відірвані від ультразвукових досліджень і втратили свою клінічну значимість (J.A.Kisslo, 1980; R. Hall, 1985).

Виконані нами попередні дослідження серця за допомогою ультразвуку (Г.С.Кирьякулов и соавторы, 1990-1995;

Н.И.Яблучанский и соавторы, 1987-1994) показали, що є тісні взаємозв'язки в будові малих за розміром структур серця і типом конституції. їх вивчення має сприяти повним клінічним кількісним і морфологічним дослідженням серця.

Іншою важливою проблемою є проведення цілеспрямованих робіт з морфометрії ультразвукових відображень серця. Розробки в цій галузі, як правило, проводилися клініцистами з огляду на їх конкретні інтереси, і ніколи не систематизувалися (В.С.Аграненко, 1984; О.С.Антонов, В.А.Кузнецова, 1985; Г.М.Соловьев и соавторы, 1990; W.F.Armstrong 1988). Відповідно до цього, в різних роботах подаються нормативи для різних структур, але немає повного опису кількісної ультразвукової картини серця, і, що особливо важливо, в різних роботах використовуються різноманітні методичні підходи до вимірів, які часто не дають змоги порівнювати їх один з одним та робити певні висновки (Ю.М.Беленков и соавторы, 1981; М.П.Бурих, 19911993; C.N.Bayrey et al., 1988).

Досвід, накопичений ученими в галузі функціональної анатомії, не знайшов поки що широкого застосування при ультразвукових дослідженнях, але його впровадження стало необхідним (А.М.Бабин, 1982; С.А.Мартынчик, и соавторы, 1988;

H.Kiat et al., 1995). Крім того, морфометрія як наука створюється і широко використовується саме морфологами (Г.Г.Автандилов и соавторы, 1981, 1990), але є маловідомою клініцистам і тому ними

рідко використовується.

Встановлені анатомами конституційні норми серця (С.С.Михайлов, 1987; Д.Б.Беков, 1988 и др.) у вирішенні завдань анатомо-ультразвукових зіставлень і об'єктивізації отримуваних в клініці даних вимагають, щоб кількісні підходи були розповсюджені і в цій галузі.

Мета дор.літіження. Метою цього дослідження є опрацювання принципу анатомо-ультразвукових зіставлень з описом на його основі особливостей будови малих за розміром структур серця з різноманітних акустичних доступів і визначенням параметрів, що характеризують його морфометрію, пов'язану з конституцією людини і поцикловими змінами форми органу. -

Для досягнення поставленої мети визначені наступні завдання:

1) розробити принцип і засоби анатомо-ультразвукових зіставлень серця;

2) адаптувати засоби морфометрії до кількісних досліджень ультразвукових зображень серця;

3) провести анатомо-ультразвукові зіставлення серця з лівого білягрудинного, верхівкового, епігастрального і надгрудинного доступів;

4) здійснити морфометрію ультразвукових зображень серця на рівнях лівого і правого шлуночків, передсердь, передсердно-шлуночкових отворів, цибулини аорти і легеневого стовбуру;

5) провести кореляційний аналіз між морфометричними параметрами серця і показниками конституції людини.

Наукова новизна роботи. Вперше розроблені принцип і засоби, а також виконані анатомо-ультразвукові зіставлення серця на рівнях лівого білягрудинного, верхівкового, епігастрального і надгрудинного доступів; здійснена морфометрія ультразвукових

зображень серця і його камер, передсердно-шлуночкових отворів, цибулини аорти і легеневого стовбуру; проведен кореляційний аналіз морфометричних параметрів серця і показників конституції людини.

Основні положення, які виносяться на захист:

1. Об'єктивізація ультразвукових досліджень серця базується на принципі анатомо-ехокардіографічних зіставлень, які грунтуються на топологічному сполученні приготовлених в однакових умовах і наведених до одного принципу виміру і площинному відображенню на сканограмах і зрізах анатомічних препаратів. Об'єктивність ультразвукових досліджень забезпечується шляхом поєднання анатомо-ехокардіографічних зіставлень і вимірів, що сприяють систематизуванню морфометричних характерних показників камер серця і їх стінок, судин виносного тракту на сканограмах, виконаних в ортогональних до вимірюваних параметрів проекціях.

2. Відповідно до результатів анатомо-ехокардіографічних зіставлень, лівий білягрудинний і верхівковий доступи дозволяють візуалізувати велику частину серця із структурами, що утворюють його, через безліч взаємоортогональних площин сканування, причому верхівковий доступ дає можливість оцінювати серцеві структури на рівні цілого органу; при епігастральному доступі картина ультразвукових зображень більше одноманітна, а анатомо-ультразвукові зіставлення найбільш надійні в площинах подовжньої вісі серця; надгрудинний доступ дозволяє дослідити судини основи серця; анатомо-ультразвукові зіставлення деталізують ультразвукову картину будови і сінтопію внутрішньосерцевих структур.

3. Проведені морфометричні дослідження показують, що незалежно від конституційних різниць подовжні розміри

шлуночків і передсердь мають перевагу над поперечними і більші в осіб чоловічої а ніж жіночої статі; міра витягнутості форми шлуночків більша ніж передсердь; в серцевому циклі змінюються усі (подовжні і горизонтальні) лінійні розміри камер серця, міра змін їх визначається статтю і будовою тіла; від астенічної до гіперстенічної будови тіла товщина стінок лівого шлуночку наростає, вона є більшою в осіб чоловічої статі, при цьому різниця по систолічній товщині більш істотна; лінійні розміри передсердно-шлуночкових отворів, цибулини аорти і початкового відділу легеневого стовбуру за величиною порівнювані між собою; в систолу зростають лінійні розміри не тільки початку судин, але і передсердно-шлуночкових отворів, що пояснюється анатомічними взаємовідношеннями, які утворюють їх фіброзні кільця із міокардом шлуночків і передсердь; конституційні особливості форми і розмірів камер серця і судин інваріантні до фаз серцевого циклу.

4. Не виявлено взаємооднозначної відповідності в розмірах правих і лівих камер серця з показниками конституційних груп; розміри камер лівого серця більш пов'язані з віком обстежених; з антропометричними показниками тісно корелюють товщини стінок лівого шлуночка і міжшлуночкової перегородки; зв'язок з типом будови тіла фронтальних і відсутність в змінах сагітальних розмірів передсердь зумовлені обмеженням сінтопії серця; кореляції в розмірах основи серця і діаметрах аорти і легеневого стовбуру з типом будови тіла є структурною основою біомеханіки серця.

Практична значимість роботи. Розроблені принцип і засоби, виконані анатомо-ультразвукові зіставлення мають практичне значення в підготовці фахівців і студентів з клінічної анатомії серця, рекомендуються для використання під час вивчення інших

органів і систем; описані типові анатомія і морфометрія ультразвукових зображень серця і його вихідних трактів залежно від конституції і статі є відправними при вивченні патології, в діагностиці, діференційній діагностиці, лікуванні і реабілітації хворих, спортивній медицині при розрахунку фізичних навантажень і наступному лікарському контролі.

Впровадження результатів дослідження. Розроблені нові засоби морфологічного дослідження серця захищені авторськими посвідченнями на винаходи і впроваджені в практику морфологічних лабораторій медвузів України, в роботу бюро судово-медичної експертизи. Основні положення дисертаційної роботи упроваджені в навчальний процес медичних університетів Донецька, Вінниці, медичної академії в Дніпропетровську, Харківському державному університеті.

Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідалися та обговорювалися на обласній науковій конференції "Науково-технічний прогрес в кардіології", м.Харків, 1986; біологічній науково-практичній конференції "Науково-технічний прогрес у медицині та функціональні проблеми біології", м.Харків, 1987; обласній науковій конференції морфологів, м.Донецьк, 1989; обласній науковій конференції, присвяченій 60-річчю Донецького медичного інституту, м.Донецьк, 1990; XI Всесоюзному з'їзді анатомів, гістологів і ембріологів, м.Смоленськ, 1992; І-ом Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів України, Івано-Франківськ, 1994; І-ом Міжнародному конгресі по інтегративній антропології, Тернопіль, 1995.

Об'єм і структура дисертації.

Дисертація написана російською мовою на 247 сторінках машинописного тексту, складається з вступу, огляду літератури, розділів власних досліджень, закінчення, висновків, практичних

рекомендацій та списку літератури. Список літератури включає 239 джерел. Робота ілюстрована 36 таблицями і 64 малюнками.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Поставлені завдання вирішувалися за допомогою засобів описової і кількісної (морфометрія) анатомії в додатку до серцевих препаратів і двомірним ультразвуковим зображенням сердець практично здорових осіб.

Анатомічні дослідження проводили на препаратах аутопсійних сердець осіб, смерть яких не пов'язана з поразкою серцево-сосудинної системи в зрілому віці. Матеріал для досліджень одержували в бюро судово-медичної експертизи Обласної клінічної лікарні ім. Калініна м.Донецька. Всього було вивчено 160 препаратів. Середній вік склав 42±5 роки і відповідав середньому вікові умовної людини, прийнятому експертами ВОЗ.

Трупи осіб чоловічої статі спостерігали в 98 і жіночої - 62 випадках. В 40 випадках препарати сердець забирали у трупів, які фіксували через судинну систему 10% розчином формаліну із експозицією протягом 20-30 днів. Таку підготовку перед забором сердець проводили для збереження їх положення в середостінні з метою можливості наступної оцінки проекції їх структур на передню стінку грудної клітки при вирішенні завдань, зв'язаних з будовою і частково реалізацією принципу анатомо-ультразвукових зіставлень. В 120 випадках вивчали ізольовані серця за розробленою нами методикою. Через судини основи серця, розташованного в перикарді, вводили 10% р-н формаліну , заповнюючи всі його камери під контролем манометра і витримуючи фіксацію протягом 8-10 днів. По закінченні зазначеного терміну препарати поміщали в холодильну камеру побутового холодильника для помірного замороження з метою

збереження просторової орієнтації внутрішлуночкових структур, а також наступного одержання гладких зрізів серця. Далі одержували подовжні, поперечні і скісні зрізи серця по відношенню до його довгої вісі і з урахуванням розміщення ультразвукових доступів до серця. Зрізам серця попереджало розміщення орієнтуючих топографічних голок до відповідних площин ультразвукового дослідження. Зрізи фотографували, а фотовідбитки використовували для зіставлення із ехограмами серця.

Ультразвукові дослідження серця були проведені на 170 дорослих добровольцях у віці 44±7 років. В їх числі було 106 осіб чоловічої і 64 - жіночої статі. Сформована група спостереження відповідала середньому вікові умовної людини, прийнятої експертами ВОЗ. Дослідження проводилися на ехокамерах типу "Aloca" і "Simens " на базі відділення функціональної діагностики Українського НДІ терапії НАН України і відділення функціональної діагностики 1-ї міської лікарні м. Макїївки Донецької області, відділення ультразвукових досліджень Донецького діагностичного центру. Ультразвукова томографія (ультразвукове секторальне сканування) дає можливість спостерігати в динаміці зображення площинних зрізів структур серця від аорти до його верхівки і від передньої стінки правого шлуночку до задньої стінки лівого шлуночку в широкому діапазоні положень сканера. В даному дослідженні застосовували датчики з частотою 5 Мгц. Для ідентифікації систоли і діастоли здійснювали синхронізацію зображення структур органу із його електрокардіограмою. Необхідні зображення із екрану ехокардіографа реєстрували поляроідною камерою. Дослідження пацієнтів проводили в положені лежачи на спині із піднесеною на 45 градусів верхньою частиною тулуба, а також на лівому боці.

Ультразвуковий датчик влаштовували почергово в над-грудинному, лівому білягрудинному, верхівковому та епігастральному акустичних доступах (вікнах). З кожного доступу, змінюючи орієнтацію датчика, одержували сканограми у взаємно-перпендикулярних площинах. Так, як анатомічні зрізи препаратів сердець, ехограми лаштували в умовах, які відповідали ультразвуковому скануванню, їх одержували в умовах максимального наближення до виготовлених зрізів анатомічних препаратів серця.

В анатомічних і ультразвукових дослідженнях виділяли конституційні типи з урахуванням статі та будови тіла. Астенічний, нормостенічний і гіперстенічний типи будови тіла визначали за формою грудної клітки, величиною реберного кута і відносинах ростових показників (ширини і довжини туловища) у відповідності з рекомендаціями ВОЗ.

В основі принципу анатомо-ультразвукових зіставлень нами було покладено вчення про типову анатомію людини, згідно з якою подібні зовнішні ознаки, топографічне положення, мають і однакові кількісні дані. Принцип вимагає відповідності в одержуючих анатомічних зрізах і сканограмах серця. Для зіставлень використовували фотовідбитки зрізів препаратів сердець, сканограми серця, виконані в максимально близьких один до одного умовах з урахуванням напряму сікучих площин (стосовно до акустичних доступів ультразвукового сканування), їх відношення до анатомічної вісі серця (уздовж вісі і перпендикулярно до неї), виконанних в топологічній еквівалентності (шляхом наведення розмірів фотовідбитків зрізів препаратів серця до розмірів відповідних сканограм), розміщенням фотовідбитку анатомічного зрізу препарату серця під сканограмою і накладенням на фотовідбиток зрізів препаратів серця куту

розвертання променя ультразвукового сканування для виділення областей, які підлягають- зіставленню та опису. Послідовно описувалися камери серця в цілому, їх порожнини, стінки, сполучення камер серця між собою і судинами, судини, внутріпорожнинні структури. Одним і тим же утворенням на сканограмах і фотовідбитках анатомічних препаратів сердець привласнювали одну й ту ж нумерацію або одні й тіж літерні позначки.

Враховуючи той факт, що в дослідженнях серця першорядне значення набуває визначення базових лінійних характеристик, по яким добутки від них легко розраховуються за допомогою елементарних алгебраїчних перетворень, і враховуючи те, що різні вчені вибирають різні моделі форми серця і його камер, в морфометрії органу ми зупинилися саме на його лінійних характеристиках.

Важлива проблема в морфометричних дослідженнях серця складається в одержанні ортогональних зрізів, виконаних тільки в перпендикулярній площині для їх виміру. В іншому випадку виникає необхідність внесення поправок на міру неортогональності і це завдання вирішувалося нами з використанням відповідних доступів. Вимірювали лівий і правий шлуночки, ліве і праве передсердя, аорту і легеневий стовбур. Виміри лінійних параметрів зазначених структурних компонентів серця і судин його основи здійснювали для фаз систоли і діастоли із тим, щоб при необхідності можна було знайти від них добутки об'ємних і інших характеристик, в тому числі характеризуючих функціональний стан серця, як, наприклад, його ударний об'єм. Виміри лівого шлуночку здійснювали в фронтальній, сагітальній і перпендикулярній (по відношенню до його довгої осі) площинах. Знаходили довжини лінійних розмірів порожнини шлуночку,

товщини його передньої, бокової і задньої стінок, а також міжшлуночкової' перегородки. Виміри правого шлуночку виконували вздовж горизонтальної і прямовисної осей.

Обмежувалися вимірами довжин лінійних розмірів порожнини шлуночку. В передсердях, як і для правого шлуночку, вимірювали довжини лінійних розмірів порожнин вздовж горизонтальної і прямовисної осей. Щодо аорти і легеневого стовбуру, то в них вимірювали їх діаметри.

Одержані морфометричні дані опрацьовували засобами математичної статистики з розрахунком середнього арифметичного, його дисперсії, середнього квадратичного відхилення і помилки середнього. Обробка даних велася по групам осіб, окремо для фаз систоли і діастоли, з урахуванням антропометричних показників статі, ваги, віку, типу конституції. Додатково з використанням кореляційного аналізу визначали тісноту і характер зв'язку між кількісними показниками камер серця і судин, а також антропометричними показниками. Обробка даних здійснювалася на ЕОМ IBM PC IT з використанням стандартних ліцензійних пакетів статистичних програм Lotus -123, STADIA, STATGRAF.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ Розроблений принцип анатомо-ультразвукових зіставлень був застосований до стандартних доступів, включаючи ліві білягрудинні, верхівковий, надгрудинний і епігастральний.

Для прикладу на мал. 1, 4 приведені анатомо-ультразвукові зіставлення для різних акустичних доступів.

Пари ехокардіограм і зрізів препаратів серця виконані в наступних комбінаціях :

1) для групи лівих білягрудинних доступів :

- площини січення по довгій осі органу з третього міжребер'я

на рівні висхідної частини аорти і правого передсердя ( мал. 1);

- тіж умови, але на рівні основи серця і верхніх відділів правого і лівого шлуночків;

- площини сканування уздовж довгої осі серця з четвертого міжребер'я ліворуч на рівні середніх відділів шлуночків;

- тіж умови, але на рівні верхівки серця;

- площини січення уздовж довгої осі органу з четвертого міжребер'я білягрудинного доступу на рівні верхнього і середнього відділів лівого шлуночку в зоні переднього сосочкового м'язу передсердно-шлуночкового клапану;

- площини січення уздовж довгої осі органу на рівні середніх і верхніх відділів шлуночків, а також початкової частини висхідної аорти з четвертого міжребер'я ліворуч;

- площини січення по довгій осі органу на рівні висхідної частини аорти, верхнього і середнього відділів лівого шлуночку в зоні розміщення заднього сосочкового м'язу передсердно-шлуночкового клапану з четвертого міжребер'я ліворуч;

- площини січення уздовж довгої осі органу з четвертого міжребер'я ліворуч на рівні цибулини аорти, верхнього, середнього і частково нижнього відділів шлуночку на рівні основи заднього сосочкового м'язу лівого передсердно-шлуночкового клапану;

- площини січення уздовж довгої осі органу на рівні верхнього, середнього і нижнього відділів лівого шлуночку;

- площини січення уздовж довгої осі органу з п’ятого міжребер'я ліворуч на рівні цибулини аорти, верхніх, середніх і нижніх відділів правого і лівого шлуночків;

- площини січення уздовж довгої осі з п’ятого міжребер'я ліворуч на рівні цибулини аорти, верхніх, середніх і нижніх відділів шлуночків в зоні розміщення заднього сосочкового м'язу лівого передсердно-шлуночкового клапану;

- третє міжребер'я в площині передсердно-шлуночкового сполучення на рівні цибулини аорти;

- теж міжребер'я в площині передсердно-шлуночкового сполучення на рівні верхнього відділу передсердь, легенового стовбуру і аорти;

- четверте міжребер'я в площині передсердно-шлуночкового сполучення на рівні митрального клапану (мал. 2 );

- тіж межребер'я в площині передсердно-шлуночкового сполучення на рівні верхівок сосочкових м'язів;

- тіж міжребер'я під кутом до площини передсердно-шлуночкового сполучення через середні відділи лівого і правого шлуночків;

- площини зрізів передсердно-шлуночкового сполучення на рівні верхніх відділів сосочкових м'язів;

- площини передсердно-шлуночкового сполучення на рівні середнього відділу сосочкових м'язів;

- площини передсердно-шлуночкового сполучення на рівні основи сосочкових м'язів ;

2) для верхівкового доступу:

- уздовж анатомічної осі органу перпендикулярно до міжшлуночкової перегородки на рівні лівих шлуночка і передсердя, через задній сосочковий м'яз лівого передсердно-шлуночкового клапану;

- уздовж анатомічної осі органу і в площині, перпендикулярній до міжшлуночкової перегородки, по передньому краю заднього сосочкового м'язу;

- площини сканування анатомічної осі, яка проходить вздовж органу і перпендикулярно до міжшлуночкової перегородки на рівні лівих шлуночку та передсердя спереду від заднього сосочкового м'язу;

Малюнок 1. Сканограма (а) і зріз препарата серця (б) виконані із лівого білягрудинного доступу, третього міжребер'я. Площина зрізу - по довгій осі , на рівні його основи та верхніх відділів шлуночків. 1 - передня стінка правого шлуночку; 2 -права півмісяцева заслінка; 3 - порожнина легеневого

стовбура; 4 - артеріальний конус лівого шлуночку (ЛЖ); 5 -півмісяцеві заслінки аорти; 6 - передня стулка лівого передсердно-шлуночкового клапана; 7 - передня стінка лівого передсердя (ЛП); 8 - отвір легеневої вени; 9 - сухожилкові струни; 10, 11 - задні стінки лівого шлуночку та передсердя.

Малюнок 2. Сканограма (а) і зріз препарата серця (б) в площині передсердно-шлуночкового з'єднання на рівні стулок митрального клапана. 1, 2 -задня і передня стінки ЛЖ; 3, 4 -передня та задня стулки митрального клапана; 5 - вихідний відділ ЛЖ; 6 -артеріальний конус; 7 - вихідний відділ правого шлуночку (ПЖ); 8 - міжшлуночкова перегородка (МЖП); 9 - сухожилкові струни ПЖ; 10 - півмісяцеві заслінки легеневого стовбура.

- площини сканування вздовж анатомічної осі органу та перпендикулярно до міжшлуночкової перегородки на рівні середніх лівих шлуночку та передсердя;

- площини, яка проходить вздовж анатомічної осі органу перпендикулярно до міжшлуночкової перегородки із чотирьохкамерним зображенням при більшому захваті правих шлуночку та передсердя;

- площини уздовж анатомічної осі органу та перпендикулярно до міжшлуночкової перегородки з чотирьохкамерним зображенням при пропорційному захваті правих та лівих шлуночків (мал.З );

- площини уздовж анатомічної осі серця перпендикулярно до міжшлуночкової перегородки з чотирьохкамерним зображенням при неповному захваті лівого шлуночку;

- уздовж анатомічної осі серця і перпендикулярно до міжшлуночкової перегородки з чотирьохкамерним зображенням при більшому захваті лівих шлуночку та передсердя;

- при тих же умовах в площині, дотичної (стосовної) до міжшлуночкової перегородки;

- уздовж анатомічної осі серця і перпендикулярно до міжшлуночкової перегородки на рівні правих шлуночку та передсердя, ближче до їх задніх стінок;

- з верхівкового доступу вздовж анатомічної осі органу та перпендикулярно до міжшлуночкової перегородки, на рівні середніх відділів правих шлуночків і передсердя;

- з верхівкового доступу уздовж анатомічної осі органу перпендикулярно до міжшлуночкової перегородки на рівні передньої частини правих відділів серця;

- під кутом до анатомічної осі органу та перпендикулярно до міжшлуночкової перегородки на рівні правих шлуночку, та перед-

Малюнок 3. Сканограма (а) і зріз препарата серця (б) із верхівкового доступу. Площина зрізу по довгій осі і перпендикулярно до міжшлуночкової перегородки. Чотирьохкамерне серце. 1 - бокова стінка ЛЖ; 2 - верхівка серця, З - стулка митрального клапана, 4 - бокова стінка ЛП; 5 - МЖП; 6 - легенева вена; 7 - верхівка правого шлуночка (ПЖ); 8,9 -м'язова та перегородкого-крайова перекладки; 10 - передня стулка тристулкового клапана; 11 - верхня стінка правого передсердя (ПП); 12 - гребенясті м'язи.

сердя та більшої частини лівих шлуночку та передсердя;

3) для епігастрального доступу: •

- уздовж анатомічної осі лівого шлуночку і перпендикулярно до міжшлуночкової перегородки ближче до нижньої стінки лівого шлуночку;

- площини сканування уздовж анатомічної осі лівого шлуночку перпендикулярно до міжшлуночкової перегородки;

- площини уздовж і поблизу анатомічної осі лівого шлуночку перпендикулярно до міжшлуночкової перегородки;

- уздовж анатомічної осі лівого шлуночку перпендикулярно до міжшлуночкової перегородки, ближче до передньої стінки лівого шлуночку;

4) для надгрудинного доступу:

- в фронтальній площині;

- в лівій косій площині назад від легеневого стовбуру (мал.4);

- в лівій косій площині через ліву легеневу артерію.

Дослідження підтвердили, що зображення, які одержують за

допомогою ехокардіографа з різних міжреберь лівого білягрудинного доступу, при якісній подібності істотно різняться в деталях. Відповідно до цього ретельне ультразвукове дослідження серця припускає зміну куту нахилу та переміщування сканеру до передньої стінки грудної клітки для одержання найповніших даних про форму, розміри, їх зміни і синтопію внутрішньосерцевих структур в біомеханіці органу.

Результати показують також, що зображення деталей серця, що одержуються при його скануванні, принципово не залежать від вибору міжребер'я.

На вибір більше впливають анатомічні взаємовідносини серця і передньої стінки грудної клітки, що визначаються типом будови тіла, а також мірою близькості, частини серця до того або

Малюнок 4. Сканограма (а) і зріз судинного пучка серця (б) із надгрудинного доступу в лівій косій площині назад від легеневого стовбуру. 1 - нисхідний відділ аорти; 2 - плече-головний стовбур;

З, 4 - праві підключична і загальна сонні артерії; 6 - сполучна тканина між аортою та легеневим стовбуром.

іншого міжребер'я.

Щодо верхівкового доступу,' то він дозволяє одержувати сканограми через все серце. Вибираючи відповідно положення сканера, можна в зону сканування вводити не тільки всі, але і здебільшого праві та ліві камери органу, візуалізувати в січеннях на протязі міжшлуночкову та міжпередсердну перегородки, сосочкові м'язи, створки лівого та правого передсердно-шлуночкового клапанів, причому в проекціях, що забезпечують зображення їх руху в найбільш повному обсязі. Захват в зону сканування всього серця дозволяє оцінити особливості анатомічної будови та функції внутрішньосерцевих структур із погляду на весь орган.

При епігастральному доступі картина зображень січень серця більш одноманітна, в порівнянні з лівим білягрудинним та верхівковим доступами. Значення його не можна недооцінювати у зв'язку з можливістю, що відкривається локації лівого шлуночку в широкому діапазоні площин сканування від передньої до задньої стінок органа, а також, що особливо важливо, він є найбільш інформативним при дослідженні правих камер органу в гіперстеніків.

Надгрудинний доступ дозволяє дослідити зміну геометрії січення судинного пучка в акті біомеханіки серця. Дані показують, що деякі деталі розпізнавання судинного пучка серця при його скануванні в багатьох випадках надто проблематичні.

Проведені морфометричні дослідження камер серця, передсердно-шлуночкових отворів, початкових відділів аорти та легеневого стовбура показали результати в середньому близькі до приведених даних у літературі. Проте, в нашому дослідженні вони були систематизовані для різних відділів серця, вивчених у зв'язку з безліччю конституційних ознаків, при цьому встановлено

істотний зв'язок між вивченими показниками. Крім того, морфометричні дослідження серця в систолі та діастолі дозволили встановити особливість відповідних змін не тільки камер, але й інших утворень серця.

Дослідження показують істотну залежність розмірів лівого шлуночка в осіб зрілого віку від статевих і конституційних ознаків (табл. 1, 2). У осіб жіночої статі з нормостенічним типом будови тіла фронтальні розміри більші за сагітальні або відповідають їм, прямовисні мають істотну перевагу над ними. Всі діастолічні розміри мають перевагу над систолічними. У напрямі від основи серця до верхівки зменшуються сагітальні і фронтальні розміри шлуночка, швидкість їх зменшення по всій довжині шлуночка виявляється приблизно однаковою.

При гіперстенічному типі будови тіла фронтальні розміри більші за сагітальні, прямовисні відрізняються від них меншою мірою. На відміну від нормостенічного типу будови тіла, вони значно більші на рівні основи шлуночку у порівнянні з рівнем верхівки. Найбільш істотна різниця в розмірах лівого шлуночка при нормостенічному та гіперстенічному типах будови тіла визначаються в прямовисних розмірах, а щодо горизонтальних, то вони влаштовуються на рівні верхівки шлуночка. При астеничному типі будови тіла відсутні значущі різниці в його фронтальних і сагітальних розмірах.

Прямовисні розміри ймовірно мають перевагу над горизонтальними. По мірі вилучення від основи до верхівки шлуночка спостерігали зменшення його горизонтальних розмірів. Міра різниць в розмірах лівого шлуночка при астенічному та нормостенічному типах будови тіла виявляється меншою в порівнянні з гіперстенічним типом.

Результати визначення систоличного та діастоличного ліній-

К о н с т и т У Ц я т л а

астенічна нормостенічна гіперстенічна

РІВНІ зрізів о с І В И м І Р і в

серця фронтальна сагітальна фронтальна сагітальна фронтальна сагітальна

ч ж ч ж ч I ж ч I ж Ч I ж “ I ж

с и с т о л а

основа 39.02 40.23 37.34 40.13 42.23 36.51 46.62 38.50 45.61 41.91 46.13- 39.01

2.76 4.32 2.37 3.74 2.35 3.53 3.12 3.17 3.37 4.36 3.91 3.17

середина 35.10 32.92 35.44- 29.31 35.22 39.01 36.93 34.04 46.14 50.30 46.91 46.42

4.03 3.65 3.08 4.92 3.81 5.43 1.98 5.07 3.23 4.01 3.99 5.87

верхівка 16.82 17.41 19.41 16.72 18.94- 29.34 19.01 20.24 29.41- 7.30 27.51 4.90 '

2.97 4.09 2.37 3.87 2.94 4.33 4.21 2.10 2.98 3.72 3.01 2.10

Д а с т о л а

основа 55.01- 48.71 43.41- 54.42 54.80 43.03 54.91 51.62 49.32- 44.43 52.42 53.62

3.06 3.21 2.99 3.41 3.16 3.80 2.66 4.67 2.99 3.21 4.01 4.67

середина 54.13- 41.43 38.82 43.94 40.61 44.82 42.42- 47.23 52.62- 57.12 53.42- 40.21

3.11 2.98 3.41 2.98 1.92 5.77 3.28 2.37 3.99 3.27 3.29 2.37

верхівка 31.21 30.90 41.20- 36.02 31.53 31.12 32.53 29.71 40.90- 12.32 36.23- 6.42

3.01 5.21 2.48 2.99 2.34. 3.60 3.86 2.77 3.53 2.83 2.99 2.67

)* -тут і далі Р<0.05 проти групи з нормостенічною конституцією тіла однієї статі )* -тут і далі Р<0.05 проти групи з відповідною конституцією тіла протилежної статі

Таблиця 2

Лінійні розміри порожнини лівого шлуночка залежно-від статі та конституції тіла за довгою віссю, М, а (мм)

Рівень К 0 н с т и т і ц і я тіл а

зрізів астенічна нормостенічна гіперстенічна

серця Ч •/IV Ч ■/XV Ч ч/ГЬ

вертикальний С и с Г О Л а

розмір, 70.33 3.11 68.81 5.43 65.61 2.93 66.13 4.20 70.11 2.98 60.52 6.73

фронтальна д і а с тол а

площина 75.32 4.76 74.10 3.71 77.70 4.21 74.61 5.50 85.30 3.09 70.03 5.53

них розмірів полості лівого шлуночка у осіб чоловічої статі з нормостенічним типом будови тіла показали, що фронтальні розміри більшою мірою ніж у осіб жіночої статі, відповідають сагітальним, прямовисні розміри також істотно мають перевагу над горизонтальними. При гіперстенічному типі будови тіла, як і при нормостенічному, на відміну від осіб жіночої статі, фронтальні та сагітальні розміри виявляються близькими один до одного, тоді як прямовисні мають перевагу над ними.

Найбільш істотна різниця в розмірах лівого шлуночка у осіб чоловічої та жіночої статі лежить в різних відносинах горизонтальних та прямовисних розмірів з гіперстенічним типом будови тіла. Щодо співвідношення розмірів на різних рівнях горизонтальних зрізів, встановлена для осіб жіночої статі з гіперстенічним типом будови тіла ситуація зберігається.

Найбільшими вони визначаються на рівні середньої третини шлуночка, де мають місце закономірності, ' які цілком відповідають встановленим для осіб жіночої статі з відповідною конституцією. В осіб чоловічої статі з астенічним типом будови тіла відсутня істотна різниця в його фронтальних та сагітальних розмірах. Прямовисні розміри, вірогідно, більші горизонтальних. У міру вилучення від основи шлуночку до його верхівки виявили зменшення його горизонтальних розмірів. Як і у осіб жіночої статі, до середньої третини шлуночка зміни горизонтальних розмірів лівого шлуночка несуттєві, проте, далі швидкість їх зменшення швидко зростає. Біля верхівки горизонтальні розміри більш, ніж у два рази, виявляються меншими встановлених для основи. Прямовисні розміри лівого шлуночка у осіб чоловічої статі з нормостенічним типом будови тіла виявляються близькими для встановлених у осіб з іншими типами будови тіла.

У осіб жіночої статі при нормостенічному типі будови тіла переважною є товщина передньої та задньої стінок лівого шлуночка, тоді як товщини міжшлуночкової перегородки і бокової стінки займають проміжне положення (табл. 3). У напрямку від основи шлуночка до його верхівки товщина передньої, бокової і задньої стінок зростає, тоді як міжшлуночкової перегородки в середній частині зменшується. Систоличні товщини мають перевагу над діастолічними. Має місце велика міра приросту систолічної відносно до діастолічної товщини всіх стінок шлуночка в областях основи і середньої частини, тоді як в області верхівки вона виявляється певно меншою. При гіперстенічному типі будови тіла, як в систолу, так і діастолу, передня і бокова стінки лівого шлуночка найбільші розміри мають в області основи і до верхівки зменшуються. Задня стінка шлуночка і міжшлуночкова перегородка найбільшу товщи-

Конституція тіла

Рівні астенічна нормостенічна гіперстенічна

зрізів с т і н к и ш л у н 0 ч к і в

п б 3 мжп п б 3 мжп п б 3 мжп

с и с т 0 л а

основа 11.20 10.51 12.52 11.12 13.01 12.40 15.70 12.90 17.20* 17.23* 16.13 14.31*

3.21 3.12 2.64 2.30 2.73 1.63 2.13 1.13 3.21 3.05 1.99 2.96

середина 13.32 10.41 11.53 12.93 14.73 13.40 14.60 11.71 15.41 16.40* 18.50* 17.40*

3.74 3.07 3.46 2.45 1.23 1.67 2.97 1.91 1.963 4.82 3.82 4.87

верхівка 10.52* 11.72* 13.23 11.40* 16.60 16.13 15.02 14.03 13.64 14.01 15.94 14.61

3.94 3.12 3.87 2.99 2.00 2.03 1.37 2.83 3.61 4.28 2.99 4.92

Д і а с т 0 л а

основа 8.71 7.03 9.91 8.21* 8.02 8.22 9.70 10.01 12.82* 12.81* 11.92 10.82

2.55 2.23 3.64 4.33 1.93 0.53 1.73 0.93 2.97 2.98 2.19 3.81

середина 9.11 8.30* 8.35 8.60 9.61 10.51 9.20 9.10 11.12 12.12 12.31* 12.80

2.88 2.56 4.61 3.08 0.83 2.20 1.70 1.23 4.54 3.59 3.29 3.39

верхівка 8.20 9.25* 9.71 8.61 12.41 12.51 10.21 9.80 10.91 9.12 11.30 11.73

3.09 2.41 3.09 3.94 0.50 0.47 0.71 1.63 4.01 3.67 3.97 3.29

ну мають у середній частині і найменшу - у верхівки. У забезпеченні функції скорочення лівого шлуночка найбільше значення належить тому їй середній частині.

Обидві вони найбільш сильно впливають на насосну функцію шлуночка. Астенічний тип будови тіла на відміну від інших характеризується більш рівномірною товщиною стінок лівого шлуночка на всьому їх протязі. Абсолютні значення товщини, як в систолу, так і діастолу, виявляються істотно нижче в порівнянні з іншими типами. Особливістю розподілу товщини стінок лівого шлуночка є найбільше значення в його середніх відділах, але не в області основи, або верхівки. У осіб чоловічої статі з нормостенічним типом будови тіла закономірності розподілу товщини стінок шлуночка і їх змін на фазах систоли і діастоли такі ж, як у жінок (табл. 4). Має місце тільки одна принципова відміна - показники товщини в усіх місцях вимірів в систолу і діастолу виявляються великими відносно до вимірених у осіб жіночої статі.

Правий шлуночок у осіб жіночої і чоловічої статі з нормостенічним типом будови тіла характеризується перевищенням прямовісних розмірів над горизонтальними (табл. 5). Систолічні розміри виявляються менш діастолічних. На фазах серцевого циклу форма шлуночка змінюється і в систолу вона виявляється більше витягненою.

Міра систоло-діастолічних змін правого шлуночка більше лівого. При гіперстенічному типі обидва розміри шлуночка більші. Істотною особливістю його є зміни саме горизонтального розміру. Астенічний тип будови тіла характеризується діаметрально супротивною картиною. Але у осіб чоловічої статі обидва розміри шлуночка більші.

Передсердя, як і шлуночки, мають витягнену уздовж вісі

Рівні зрізів Конституція тіла

астенічна І нормостенічна гіперстенічна

с т і н к и ш л у н 0 ч к і в

п б з | мжп | п б з мжп | п б І з мжп

с и с т о л а

основа 12.03* 10.52 12.13 11.52 14.92 11.52 14.61 13.02 17.51* 15.82* 17.05* 16.22*

2.97 2.18 3.43 2.47 2.92 2.28 2.87 1.97 2.85 3.21 2.89 3.28

середина 12.31* 12.40* 13.31 13.51* 16.53 14.41 15.42 15.71* 17.41 14.83 16.12* 18.73*

2.53 3.01 3.27 3.09 2.10 2.11 4.34 3.41 4.11 3.53 3.31 3.65

верхівка 11.62* 11.23* 11.20* 12.83 16.12 15.12 17.50* 14.70 17.23 15.21 16.84 16.73-

3.17 3.07 2.46 3.17 2.76 1.99 3.81 2.73 2.09 3.90 3.21 3.11

Д і а с т 0 л а

основа 9.62* 8.90 10.70 8.50 11.31- 8.60 11.73 8.10 11.32 10.21 12.91 11.91

3.04 2.56 2.98 2.90 3.11 3.51 3.21 2.56 3.01 2.78 3.94 2.94

середина 8.60* 8.21 9.60 8.10* 12.04* 10.83 10.41 11.43 10.10 9.80 10.71 9.91-

4.01 2.48 2.93 2.91 3.01 3.21 1.39 2.74 3.42 3.21 2.79 2.70

верхівка 7.50* 8.04* 8.40* 8.62* 10.50 11.94 12.90 11.72 11.91 11.73 10.12 10.72

3.43 1.99 3.11 2.15 3.02 3.03 2.53 5.01 3.21 3.39 3.05 2.46

Таблиця б

Лінійні розміри порожнини правого шлуночка у фронтальній площині залежно від статі

та конституції тіла, М,а (мм)

Коне т и т у ц і я тіла

Осі вимірів астенічна нормостенічна гіперстенічна

ч ж ч І Ж Ч І Ж

с и с т 0 л а

коротка 23.61 22.32 27.52 16.92 29.12* 24.52

вісь 3.03 3.68 4.21 2.53 3.23 4.99 •

довга вісь 66.42* 61.70 62.91 56.23 66.80* 60.03

2.76 5.04 4.41 4.27 3.45 5.29

Д і а с т о л а

коротка 26.93 25.91 31.50 26.03 36.31 33.71

вісь 3.23 3.39 3.71 3.57 3.09 3.91

довга вісь 75.30* 70.31 69.92 69.01 69.03* 62.91

3.13 3.22 3.90 5.37 2.96 4.41

форму (табл. 6).

Міра витягненості істотно менша. Як правило, розміри правого передсердя більші розмірів лівого. У серцевому циклі змінюються обидва розміри передсердя - і в його систолу, і в його діастолу. В осіб жіночої статі з нормостенічним типом будови тіла прямовисні розміри лівого передсердя мають перевагу над горизонтальними, а горизонтальні правого - над прямовисними. Гіперстенічний тип будови тіла характеризувався великими діастолічними розмірами обох передсердь, частіше, за рахунок збільшення прямовисного розміру. При астенічному типі будови тіла розміри передсердь були менші, ніж при гіперстенічному. У серцевому циклі змінювалися обидва розміри, більш істотні зміни відбувалися саме з прямовисними розмірами обох передсердь. В осіб чоловічої статі з нормостенічним та гіперстенічним типами будови тіла знайдено також співвідношення в прямовисних та горизонтальних розмірах лівого передсердя, як і в відповідних групах шлуночка, але за величиною вони були більшими. Астенічний тип будови тіла характеризується меншими розмірами передсердь в порівнянні з гіпер- і нормостенічним, але вони також більші, ніж у осіб жіночої статі.

Проведені дослідження показали, що лінійні розміри (діаметри) передсердно-шлуночкових отворів, цибулини аорти та легеневого стовбура за величиною є порівнюваними між собою (табл. 7).

Діаметри аорти і легеневого стовбура є великими, а передсердно-шлуночкові отвори - меншими. Якщо систоло-діастолічні зміни аорти і легеневого стовбура були очікуваними (в систолу вони зростали), то цього не можна було сказати про передсердно-шлуночкові отвори. Саме в систолу, а не діастолу шлуночків їх лінійні розміри були великими. Пояснення цьомо

Лінійні розміри передсердій залежно, від статі та конституції тіла, М,о (мм)

Рівень зрізів та осі вимірів К о н с т и т У Ц і я т і л а

астенічна нормостенічна гіперстенічна

ЛП ПП ЛП ПП ЛП ПП

ч І ж Ч ж ч ж ч ж ч ж ч ж

с и с т 0 л а

горизонталь- 32.32* 22.72 32.41* 25.34 30.81* 25.52 35.70 33.03 31.21* 25.82 35.14 28.23

ний за фрон- 3.17 2.98 2.98 4.02 3.42 6.12 3.21 1.60 2.98 3.78 3.11 3.65

тальною

віссю

вертикаль- 43.93* 36.10 36.32* 27.91 36.52 35.91 35.83* 23.17 40.43 40.02 34.51 35.43

ний за вер- 2.07 2.88 3.08 2.98 2.91 1.37 2.81 3.90 3.05 4.87 2.94 3.88

тикальною

ВІССЮ

Д і а с г 0 л а

горизонталь- 46.31* 27.71 46.83- 34.21 37.42* 29.91 47.31- 41.01 41.03* 38.21 48.21 40.60

ний за фрон- 2.08 3.42 3.41 3.99 4.03 2.78 2.69 0.97 3.23 5.32 3.20 4.28

тальною

ВІССЮ

вертикаль- 56.31* 49.90 52.04- 47.73 45.31 43.23 38.60 35.90 58.52 55.51 47.84 49.14

ний за вер- 4.01 3.45 2.49 3.43 3.22 0.77 3.61 1.60 2.87 3.94 3.81 5.01

тикальною

ВІССЮ

та конституції тіла, М,о (мм)

К о н с т и т У Ц і я т і л а

Назва астенічна нормостенічна гіперстенічна

структур систола діастола систола | діастола систола діастола

серця ч ж ч ж ч ж ч І ж І ч І ж ч ж

лівий

передсер- 32.12* 24.53 26.54- 23.51 36.81 26.92 32.03- 24.81 36.82 35.32 34.41* 27.7

дно -шлу- 2.87 3.95 3.47 4.03 2.82 4.10 3.71 3.97 3.12 3.08 3.27 2.63

ночковии '

отвір

правий передсер- 30.82-* 26.62 23.91* 24.80* 35.82* 23.74 35.41* 20.21 36.23 34.74* 32.20 33.12*

дно-шлу- 3.01 4.42 2.56 3.76 3.22 2.33 3.19 3.97 2.73 4.87 4.01 3.63

ночковии

отвір

аорта 31.35* 26.92 28.84 25.61 33.54 30.24 32.21 28.01 33.13 33.63 31.24* 29.52

1.99 4.32 2.48 3.91 3.12 4.13 1.98 4.52 2.49 3.47 3.01 2.77

легеневий 29.21 29.04 27.63 27.21 34.04 31.43 35.61* 29.21 34.92 36.21 32.83 31.60

стовбур 2.62 2.98 3.25 3.45 2.24 3.73 4.01 5.20 3.41 3.53 3.26 3.29

факту, ми вважаємо, в тому, що обидва отвори обмежені фіброзними кільцями, що є тією частиною кістяка серця, де починається одночасно і міокард шлуночків, і міокард передсердь. Під час систоли збільшення названих отворів може бути зумовлено за рахунок тяги з боку міокарда шлуночків.

При нормостенічному типі будови тіла у осіб чоловічої та жіночої статі взаємовідношення розмірів передсердно-шлуночкових отворів, цибулини аорти і легеневого стовбура були подібними.

Щодо гіперстенічного типу, то, якщо у осіб жіночої статі вони характеризувалися збільшенням розмірів всіх вимірених структурних елементів, у осіб чоловічої статі розміри відповідних структурних елементів були приблизно такими ж, як і в разі нормостенічного типу будови тіла.

При астенічному типі будови тіла у осіб чоловічої та жіночої статі всі виміряні показники були меншими, ніж в групах нормо-і гіперстенічного типу будови тіла. На відміну від даних осіб жіночої статі, різниця в розмірах правого і лівого передсердно-шлуночкових отворів була несуттєва. Кореляційний аналіз, проведений між ростом та вивченими параметрами серця, показав, що позитивний зв'язок установлюється для більшості з них в діастолу, і тільки для обмеженої кількості в систолу. Результати знаходять пояснення у тому, що розмірні характеристики серця в систолу залежать також і від його спроможності скорочуватися, що визначається функціональним станом організму на момент дослідження і при ультразвуковому скануванні не може бути стандартизованим. У той же час в діастолу вони є більше консервативними до умов функцінування органу і визначаються більшою мірою саме конституційними особливостями організму. Так, зокрема, в систолу виявляється середньої міри кореляційний

зв'язок серед обстежених між ростом та товщиною бокової стінки лівого шлуночка, а також лінійним розміром правого передсердно-шлуночкового отвору.

ВИСНОВКИ

1. Об’єктивізація ультразвукового дослідження серця грунтується на поєднанні принципу анатомо-ультразвукових зіставлень і побудові на його основі кількісних вимірів в ортогональних до структур органу проекціях. Принцип анатомо-ультразвукових зіставлень грунтується на приготовленних в однакових умовах і наведених до одних вимірів у площинному положенні на сканограмах і зрізах анатомічних препаратів серця структур, що порівнюються.

2. Лівий білягрудинний доступ дозволяє візуалізувати велику частину серця із структурами, що. утворюють його. Результати сканування принципово не залежать від міжребер’я, в якому здійснюється доступ. З кожного з них можна одержати сканограми в одних і тих же площинах дослідження. На вибір міжребер'я більш впливають анатомічні взаємовідношення серця і передньої стінки грудної клітки, що визначаються конституційним типом і мірою близькості до неї частини серця. Анатомо-ультразвукові зіставлення уточнюють не тільки внутрісерцеві структури, але й деталі їх будівлі.

3. Верхівковий доступ дозволяє оцінювати внутрісерцеві структури на рівні цілого органу. У зону дослідження виводяться одночасно всі або здебільшого праві та ліві камери органу. Доступ дозволяє здійснити вибір областей, що підлягають дослідженню, і планувати алгоритм ехокардіографії іншим доступам і позиціям. Анатомо-ультразвукові зіставлення деталізують ультразвукову картину перегородок серця і сінтопію внутрісерцевих структур.

4. При епігастральному доступі картина ультразвукових

зображень більш одноманітна, як при лівому білягрудинному і верхівковому доступах. Доступ дозволяє виявляти лівий шлуночок в широкому діапазоні площин сканування від його передньої до задньої стінок. Анатомо-ультразвукові зіставлення найбільш надійні в площинах подовжньої осі серця.

5. Надгрудинний доступ дозволяє дослідити судини основи серця, включаючи аорту, легеневий стовбур, правий плечеголовний стовбур, що відходить від аорти, ліві загальну сонну і підключичну артерію. Використання доступу обмежено конституційними особливостями грудної клітки і шиї людей, які обстежуються. Найбільш ускладнено сканування судин основи серця при гіперстенічному типі будови тіла. Анатомо-ультразвукові зіставлення є необхідною і достатньою умовою ідентифікації судин основи серця.

6. Незалежно від конституції обстеженних подовжні розміри лівого і правого шлуночків мають перевагу над поперечними і більші у осіб чоловічої в порівнянні з особами жіночої статі; поперечні розміри лівого шлуночка при нормо- та астенічному типах будови тіла у фронтальній і сагітальній площинах сканування найбільші у його основі із закономірним зменшенням до верхівки; при гіперстенічному типі будови тіла вони найбільші в його середній частині з швидким зменшенням до верхівки; від астенічного до гіперстенічного типу будови тіла товщина стінок лівого шлуночка зростає; вона більша у осіб чоловічої статі, причому міра різниці в систолу значна; конституційні особливості форми і розмірів обох шлуночків інваріантні до фаз серцевого циклу і зберігаються як в систолу, так і в діастолу.

7. Незалежно від типу будови тіла передсердя в порінянні зі шлуночками характеризуються меншою мірою витягнутості форми; розміри правого передсердя мають перевагу над розмірами

лівого, але не завжди статистично значущі, і закономірність більше носить характер тенденції; в серцевому циклі змінюються прямовисні та горизонтальні розміри передсердь, міра яких визначається конституційними ознаками; при гіперстенічному типі будови тіла більше змінюються горизонтальні, а при астенічному - прямовисні розміри, тоді як при нормостенічному має місце пропорційна зміна прямовисних і горизонтальних розмірів; у осіб чоловічої статі розміри передсердь більші, ніж у осіб жіночої статі.

8. Лінійні розміри передсердно-шлуночкових отворів, цибулини аорти і початкового відділу легеневого стовбура за величиною порівнюються між собою; лінійні розміри аорти та легеневого стовбура мають перевагу над розмірами передсердно-шлуночкових отворів; в систолу спостерігали збільшення лінійних розмірів не тільки судин, але і передсердно-шлуночкових отворів, що пояснюється анатомічними взаємовідношеннями фіброзних кілець з міокардом шлуночків і передсердь; у осіб чоловічої статі при гіперстенічному типі будови тіла лінійні розміри цієї сукупності утворень великі, у осіб жіночої статі при астенічному типі будови тіла - менші; їх систоло-діастолічні зміни в більшій мірі визначаються типом будови тіла.

9. Не існує взаємооднозначної відповідності розмірів правих і лівих камер серця і конституції людини; розміри камер лівого серця більше пов'язані з ростом обстежених; з іншими антропометричними показниками тісно корелюють товщина стінок лівого шлуночка і міжшлуночкової перегородки, що підтверджує зв'язок останньої з функцією лівого шлуночка; існування тісних кореляційних зв'язків між розмірами товщини різних стінок лівого шлуночка у фази серцевого циклу є свідченням ролі їх узгоджених змін для забезпечення його насосної функції; зв'язок

з типом будови тіла фронтальних і відсутність в змінах сагітальних розмірів передсердь зумовлені обмеженнями сінтопії серця; кореляції в розмірах основи серця і діаметрах аорти і легеневого стовбура з типом будови тіла є структурною основою біомеханіки серця .

10. Збудований принцип анатомо-ультразвукових зіставлень і описана на його основі будівля зрізів малих за розміром структур серця і його камер в стандартних акустичних доступах, встановлені морфометричні показники камер серця, передсердно-шлуночкових отворів, цибулини аорти і початкового відділу легеневого стовбура в різноманітні фази серцевого циклу залежать від параметрів, які визначаються конституцією, а також мірою кореляції між ними, що являє собою основу індивідуалізації і підвищення якості ультразвукової діагностики серця.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Принцип анатомо-ультразвукових зіставлень рекомендується до використання в дослідженні різноманітних органів, не тільки в умовах норми, але і при аномаліях розвитку і типових патологічних процесах. Анатомо-ультразвукові зіставлення повинні здійснюватися у відповідності із акустичними доступами до відповідних структур органу при можливо повному для конкретного доступу наборі площин, що сканують.

2. В ультразвукових дослідженнях серця при ідентифікації структур, що сканують, рекомендується використовувати наведені в цій роботі анатомо-ультразвукові зіставлення серед безлічі акустичних доступів як еталонних.

3. При проведенні морфометричних вимірів серця під час ультразвукових досліджень необхідно вивчати розміри лінійних параметрів для сукупності камер, передсердно-шлуночкових отворів і судин, що відходять від серця, не менше, як в два узлові

моменти серцевого циклу, відповідно в систолу і діастолу. Для одержання об’єктивних результатів, без використання спеціальних засобів перетворення, виміри необхідно здійснювати на сканограмах, виконаних в ортогональних проекціях для показників, які характеризують камери і інші утворення серця.

4. При інтерпретації результатів вимірів необхідно враховувати існування конституційних норм у відношенні розмірних показників камер і інших утворень серця. Необхідно враховувати, що для всіх камер здорового серця характерна перевага діастолічних розмірів над систолічними, а для початкових відділів аорти і легеневого стовбура, обох передсердно-шлуночкових отворів систолічні розміри більш діастолічних, що зумовлено особливостями їх структурної взаємодії із міокардом шлуночків серця.

СПИСОК РОБІТ, ЩО ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Интерпретация двухмерной эхокардиограммы //Харьков :Вища школа, 1989. - 224 с. ( Співавтори: Малая Л.Т., Яблучанський М.І., Горб Ю.Г., Кір'якулов Г.С., Васильєв В.А.).

2. Динамика прочности стенки левого желудочка сердца крысы при неосложненно протекающем экспериментальном инфаркте миокарда //Бюл. эксперим. биологии и медицины. -1987, Т. 27, N8. - С. 89-90 (Співавтори : Яблучанський М.І., Шляховер B.C. ).

3. Анатомо-эхокардиографические сопоставления как метод повышения информативности двухмерных эхокардиограмм //Арх.анатомии, гистологии и эмбриологии.-1990.-Т.99, N8. -С. 75-82 (Співавтори: Кір'якулов Г.С., Васильев В.А., Спіцина Т.В.).

4. Roentgenological évaluation of lung density in the diagnosis of the pulmonary circulation state in patients with left ventricular

failure // School of Fundamental Med. J.-1996.-V.2, № l.-P. 58-64 ( Співавтори: Kamenetsky M.S., Pervak M.B., Tkachenko G.D., Vernikov B.L., Archangelskaya N.S.)

5. Гемомикроциркуляторное русло некоторых внутренних органов при моделировании шунта между предсердиями //Архив анатомии, гистологии и эмбриологии-1991.-Т100, N2. -с.18-24 (Співавтори: Антіпов М.В., Васильев В.А., Кір'якулов Г.С., Бугайова Л.С.).

6. Устройство для испытания прочности стенок полых органов на разрыв //А. С. 1069828 СРСР, 1 МКИ А 61 М 37/00. N 3419121/28-13; Заявлено 08.04. 82, Опубл. 30. 01. 84, Бюл. N 4 //Открытия, изобретения. -1984. - N4. -С. 35 (Співавтори: Кір'якулов Г.С., Яблучанський М.І., Васильев В.А.)

7. Устройство для патологоанатомического исследования

миокарда А. С. 1055466 МКИ/ А61 БСО/В23/2846115/ 28-13; Заявлено 11. 03. 82г., Опубл. 23. 11. 83, Бюл. N 43//Открытия, изобретения.-№ 43.- С. 25(Співавтори: Шевченко В.В.,

Яблучанський М.І., Губенко В.Г.).

8. Способ моделирования постинфарктной аневризмы сердца А.с. 1418803 СРСР МКИЗ 09В 23/28. /СССР/. - N 4015736/31-14; Заявлено 31. 01. 86; Опубл. 23. 08. 88, Бюл. N31 //Открытия. Изобретения. -1988. - N 31. - С. 186 (Співавтори: Сокрут В.М., Яблучанський М.І., Ніколенко Ю.І.).

9. Способ подготовки препарата сердца для морфометрического исследования А. с. N 1705239, МКИ G 01 1/28. - N 4740227/14; заявлено 25. 09. 89; Опубл. 15. 01. 92, Бюл. N2 // Открытия. Изобретения. - 1992. - N 2. - С. 56 (Співавтори: Васильев В.А., Рябцева Т.В., Кір'якулова Т.Г.)

10. Прочность стенок желудочков сердца человека на разрыв // Донецк, гос. мед. ин-т.-Донецк, 1983. -15 с. -Деп. во

ВНИИМИ М3 СССР, Д-7222-83 ( Співавтори : Кір’якулов Г. С., Васильев В.А., Яблучанський М.І. ). •

11. Прочностные свойства и зависимость давление-объем тотально ишемизированного сердца в эксперименте //Доцецк.гос.мед. ин-т.- Донецк, 1984. - 12 с. Деп. во ВНИИМИ М3 СССР, Д-7552 (Спіавтори: Кір'якулов Г.С., Яблучанський М.І., Шляховер В.С., Шевченко В.І., Грачова Р.К., Даниленко О. В. ).

12. Гипотеза о ранних разрывах сердца при инфаркте миокарда: постановка задач для построения математической модели //Донецк.гос.мед. ин-т.-Донецк, 1984. -13 с. -Деп. во ВНИИМИ М3 СССР, Д-8496 (Співавтори: Яблучанський М. I., Шляховер B.C. ).

13. Human heart morfomenrty in ultrasound application // School of Fundamental Med. J.-1996.-V.2, № l.-P. 80

14. Body antropometry and differences in heart chambers morphomenrty // School of Fundamental Med. J.-1996.-V.2, № l.-P. 80

15. Системный подход к изучению количественно-

пространственной организации внутренних органов человека и экспериментальных животных //Общие закономерности морфогенеза и регенерации: Тез. докл. VI Украинской

Респ.конф.анатомов. Тернополь, 1975. С. 269270 /(Співавтори: Яблучанський М.І., Брюханов В.М., Моісєєв JI.B., Антіпов М.В., Кондратенко П.Г., Думанський Ю.В., Епіфанцев A.A., Кожем’якін А.Г.).

16. Некоторые вопросы морфогенеза сосудистой системы //

Тез. докл. обл.науч.конф., посвящ. 50-летию Донецк, мед. ин-та им. М.Горького.-Донецк, 1980. - С. 15-16 (Співавтори:

Г.С.Кір’якулов., С.Б.Зелігман., Клєщова Р.П., Бугайова JI.C., Корнілова А.Ф., Пола А.П., Руденко М.Г., Антіпов М.В.,

Богуславський В. 3., Васильєв В.А., Дугадко Л.М., Ілларіонова JI.I., Позднякова О.В.).

17. Особенности морфометрических изменений сердца при экспериментальной триаде Фалло //Научно-технический прогресс в медицине и функциональные проблемы биологии: Тез. докл. биол. науч.-практ. конф., сент.,-Харьков, 1987.- С. 91-92 (Співавтори : Кір'якулов Г.С., Васильєв В.А., Поважна C.B. ).

18. Методические рекомендации по преподаванию анатомии сердца человека с позиций диагностических сечений двухмерной эхокардиограммы // Тез.докл.обл.науч.конф.морфологов /10-11 фев. 1989г./.- Донецк, 1989. - С. 24-25 ( Співавтори: Васильев В. А., Жданов Є.В. ).

19. Повышение информативности двухмерной

эхокардиограммы при анатомо-эхокардиографических

сопоставлениях //Тез. докл. обл. науч. конф.морфологов /10-11фев. 1989г./.Донецк, 1989. - С. 45—46 (Співавтори: Кір'якулов Г.С., Васильев В.А., Спіцина Т.В., Філіпенко Є.А.).

20. Особенности компенсаторно-приспособительных

изменений кровеносных сосудов миокарда при некоторых врожденных пороках сердца //Научно-технические проблемы современной терапии: Тез.докл.обл. науч.-практ. конф. Харьков, 1989. - С. 151-152 (Співавтори: Кір'якулов Г.С., Васильев В.А., Рябцева Т.В., Спіцина Т.В. ).

21. Алгоритм действия при изучении трудных разделов нормальной анатомии человека //Тез. докл. VII обл. науч. конф. морфологов // 15-16 нояб. 1990г./. -Донецк, 1990.- С. 90-92 (Співавтори: Кір'якулов Г.С., Ва-сильєв В.А., Жданов С.В.).

22. Новые методы морфологического исследова-ния сердца //Медицинская наука - здравоохранению Донбасса: Тез. докл.обл.науч.конф., посвящ. 60-летию Донецкого

медицинского института, 26-27 дек. 1990г. - Донецк, 1990. С. 154-1-55 (Співавтори: Кір'якулов Г.С., Васильєв В.А., Рябцева Т.В., Бородій Т.В.).

23. Использование новых методов в исследовании анатомических структур //Тез. докладов VIII обл. науч. конф. морфологов /15-16 окт. 1991г./.- Донецк, 1991.-С.144-145 (Співавтори: Кір’якулов Г.С., Васильев В.А., Статінова Є.А.).

24. Использование новых методов в морфологических

исследованиях //XI съезд анатомов, гистологов и эмбриологов : Тез. док. г. Смоленск, 16-18 сент. 1992г.- Полтава, 1992. - С. 108 (Співавтори: Кір'якулов Г.С., Васильев В.А., Жданов С.В.,

Бородій Т.В., Статінова Є.А., Рябцева Т.В., Кір'якулова Т.Г.).

25. Удельная плотность кровеносных капиллярных сосудов

миокарда желудочков животных с экспериментальными дефектами межпредсердной перегородки /ДЖМП/ //Морфологічні та клінічні аспекти лімфології: Матеріали наук, конф.,

присвяченої 100-річчу з дня народження професора М. С. Спірова.

- Київ, 1992. - С. 31-32 (Співавтори: Кір'якулов Г.С., Васильєв В. А., Чередник С.А. ).

26. К методике подготовки препарата сердца для морфометрического исследования // Тез. док. IX обл. науч. конф. морфологов 15-16 окт. 1992г. - Донецк, 1992. - С.93 (Співавтори: Кір'якулов Г.С., Васильєв В.А., Берішвілі І.І., Кір'якулова Т.Г.).

27. Topograpno- anatomical peculiarities of the coronari

arteries and cardiac veins in heart developmental anomalies in children //The ninth European Anatomical Congress; Krakow, Poland, September, 14-18, 1992. -Krakow, 1992. -p. 122.

(Співавтори: Кір'якулов Г.С., Васильєв В.A.)

28. The Possibility of using ultrasound for Description of the myocardium tissue structure //XVI Congress of the Polish

anatomical society : with international Participation, september 16-19, 1993,-Olszyn- Poland, 1993. -P. 60 (Співавтори: Кір’якулов Г.С., Шляховер B.C., Васильєв В.A.).

29. К методике подготовки препарата сердец для исследования геометрии полостей предсердий и желудочков // Тез. докладов X обл. науч. конференции морфологов /15-16 октбря 1993г. Донецк : ДонМИ, 1993. - С.32 (Співавтори: Васильєв В.А., Васильева JI.B., Кір'якулова Т.Г.).

30. Случаи кровоснабжения сердца единственной коронарной артерией:Юбилейный сборник тез. докл. науч.-прак. конф. акушеров-гинекологов, посвященный 60-летию основания кафедры акушерства и гинекологии N1.-Донецк, 1993.-С.228 (Співавтори: Кір'якулов Г.С., Васильев В.А., Рябцева Т.В., Чередник С.А., Кір'якулова Т.Г.).

31. Анатомия сердца детей подросткового возраста при ультразвуковом изображении //Морфология.- 1993.- Т. 105, вып. 9-10.- С. 93 (Співавтори: Кір'якулов Г.С., Васильев В.А.).

32. Формирование полости левого желудочка у детей по данным ультразвукового исследования //Актуальні питання морфології : Тези доповідей 1-го Національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів України /Івано-Франківськ, 8-10 вересня 1994р./.- Івано-Франківськ, 1994. - С.27.

33. Методические подходы в стереометрии внутренних органов человека с позиций клиничной анатомии //Актуальні питання морфології: Тези доповідей 1-го Національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів України /Івано-Франківськ, 8-10 вересня 1994р./.-Івано-Франківськ, 1994. - С. 198 (Співавтори: Яблучанський М.І., Гуцол О.А.).

34. Количественная анатомия клапанного аппарата обычно сформированных сердец у детей раннего неонатального периода /

Сборник : Актуальні питання морфогенезу. - Чернівці, 1994.- с. 77-78 (Співавтори: Кір’якулов Г.С., Васильєв В.А., Бугайова JI.C.).

35. Двухмерная эхокардиография в изучении анатомии сердца //Матеріали І міжнародного конгресу з інтегратівної антропології /25-29 вер. 1995р./.- Тернопіль, 1995 - С. 86-87.

36. Роль кардиометрии в установлении особенностей роста структур сердца на этапах постнатального онтогенеза //Матеріали І Міжнародного конгресу з інтегратівної антропології /25-29 вер. 1995р./.-Тернопіль, 1995. - С. 90-91 (Співавтори: Васильєв В.А., Кір'якулов Г.С., Жданов Є.В.).

37. Использование трудов Н.И.Пирогова в анатомоэхокардиографических исследованиях сердца //Пироговські читання, присвяч. 185-річчю з дня народження /12-13 жовтня 1995р./: Збірник матеріалів. - Вінниця, 1995. - С. 29-30 (Співавтори: Кір'якулов Г.С., Васильєв В.А.)

38. Толщина стенок левого желудочка сердца у лиц женского пола зрелого возраста по данным двумерной эхокардиографии //Актуальні питання педагогіки, експеріментальної та клінічної медицини. Республік, збірка наукових праць. -Донецьк, 1995. - Т. 1.- С. 78-79.

Vakulenko I.P. Human heart’s anathomy in two-dimentional echography. The doctoral dissertation for an' academy degree of Doctor on Medicine on speciality 14.03.01. - ordinary anathomy, manuscript. Kharkov State Medical University, Kharkov, 1996. Principles and ways have been developed; anathomy-ultrasonic comparisons of a heart on the levels of breastbonal, apical, epigqstral and upper-breastbonal accesses have been carried down; morphometries of ultrosonic images of a heart and its chambers, ventrical apertures, aortic knuckles and trucks have been done; correlative analyses of heart morphometric parameters and of human constitution’s indexes have been carried down, correlative dependancy of all above-mentioned parameters has been found and studied.

Вакуленко И.П. Анатомия сердца человека в двухмерной эхографии. Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.03.01 - нормальная анатомия, рукопись. Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 1996. Разработаны принцип и способы, а также выполнены анатомо-ультразвуковые сопоставления сердца на уровнях окологрудинного, верхушечного, эпигастрального и надгрудинного доступов; осуществлена морфометрия ультразвуковых изображений сердца и его камер, предсердножелудочковых отверстий, луковицы аорты и легочного ствола; проведен корреляционный анализ морфометрических параметров сердца и показателей конституции человека, выявлена между ними корреляционная зависимость.

Ключові слова: серце, ультразвук,морфометрія, конституція людини. /*