Автореферат и диссертация по медицине (14.01.10) на тему:Аллергический диатез у детей (диагностика, клинико-патогенетические особенности, реабилитация)

М1Н1СТЕРСТВ0 ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРА1НИ

НАЦЮЫАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНИВЕРСИТЕТ ОД ¡мен! акад.О.О.Богомольця

| Б ДЬП Ш8

На правах рукопису

ПОМИТК1НА Людмила Родюшвна

УДК: 616-056.43-053.2

АЛЕРГ1ЧНИЙ Д1АТЕЗ У Д1ТЕЙ (д1агностика, клжжо-патогенетичш особливосл, реаб^тацт)

14.01.10 - пед^атрт

Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

КиУв -1996

оПо,

Дисертац1я е рукописсм

Роботу виконано в Нацюнальному медичному ужверситет1 ¡м. акад. О. О. Бого-мольця.

Науковий консультант:

Заслужений Д1яч науки УкраУни, доктор медичних наук, професор А. О. Андрущук

Оф|Ц1йн1 опоненти:

доктор медичних наук.професор Л. I. Чернишова

доктор медичних наук Г. А. Навроцька

член-кореспондент АМН УкраТни, Заслужений д1яч науки Украши, доктор медичних наук, професор К. Ф. Чернушенко

Провщна установа: КиТвська Медична Академж ПюлядипломноТ Осв1ти

Захист дисертацн ввдбудеться ФМШ _ 1996 року о

годин1 на засщанж Спец1ал1зованоТ вченоТ ради Д 01.21.05 у Нацюнальному медичному ун'шерсител ¡м. акад. О.О.Богомольця (252004, м.КиТв, вул. Терещенк'шська, 23, кафедра пед1атрп № 4).

Вщгуки на автореферат надсилати за адресою: 252004, КиТв, вул. Терещенювська 23, кафедра пед1атрн № 4.

3 дисертац1ею можна ознайомитись в б1блютец1 Нацюнального медичного унтер ситету ¡м. акад. О. О. Богомольця (Кит - 57, вул. Зоолопчна,1)

Автореферат розюлано". ОдЬ Л и1/ 011Ссд'<^< 1996 року

Вчений секретар Спец1алЬованоТ вченоТ ради доктор медичних наук,доцент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальжсть проблеми. В сучасних умовах у всьому свт спостер1гаеться не-4льне некероване наростання частоти (10—20% населения земно? ку.ni) i тяжкост! ерп'чних захворювань з випередженням захворюваносп длей в пор!внянж з дорос-ми, що е серйозною медико-соц1альною проблемою (И.И.БаЛаболкин с соавт., 90; Р.Хаитов, А.Адо, И.Гущин, 1992; Ю.Е.Вельтищев, О.Б.Святкина, 1995; Passali ,1986; Loewe G.,1986; Jager Lothar,1990 та iH.).

Недостатньо в и сока ефективи'сть рших метод1в лжування алергозш, вщсутнють вготривало-д'ночих засобш контролю дано? групп хвороб робить актуальним пошук рвинно-профшактичних, превентивних лщход1в в цьому напрямку, розробку до-золопчних реабштацшних заходю.

В переважнт бшьшосл випадюв алерпчн1 захворювання у д1тей формуються на >«» алерпчно змшено'!' редктивнбст!, алерпчного (атоптного) д1атезу — донозо-пчного стану схильносп до розвитку алерпчних хвороб. Рання д|'агностика алер-ного д1атезу у дтей i полередження трансформацм йога в алерпчне захворюван-е аюуальним завданням превентивно'!' пед^атрн.

В останш 10-15 роюв, з урахуванням нових наукових даних про мехашзми успад-зання схильносп до хвороб, в пед|'атрм складаеться нове уявлення про суть д1ат-/, в тому числ1 про суть алерпчного (атолнного) д1атезу у дтей. TepMiH алерпчний (атогнчний) д'отез прийшов на змшу назв1, що ¡сторично склалася "ексудативно-катаральний дютез". При цьому дагноз ексудативно-катарального 1тезу вщображав, як правило, не лльки схильнють, але i вже сформоване алерпчне кворювання, часлше алергодерматоз, у дтей грудного i раннього вту. За сучасними уявленняыи алерпчний (атогичний) дютез — це фоновий, донозо-пчний, клшЫно без- або малосимптомний стан схил'ьност! до розвитку алерпчних ороб; це мМмальж вюхилення, нершноцшш захворюванню, а попередж йому ».Е.Вельтищев, О.Б.Святкина, 1983,1995; И.М.Воронцов. 1985, А.В.Чебуркин, 1986; З.Стефани, Ю.Е.Вельтищев, 1996; G.R.Burgio,1996). Визиачеко ряд основних tcni-мих1 патогенетичних маркер|'в алерпчного (атошчного) д1атезу у дггей. В небагать-роботах, на невеликих трупах д|'тей вивчеж окрем1 питания патогенезу атопмно-дттезу, що стосуються, головним чином, маркерних ¡мунних зм!н i, рщше, rinep-активност» öpoHxia при рецидивуючому обструктивному бронхт,-ГлибокоТ, конкретно)', фактичноУ розробки проблеми алерпчного (атот'чного) дшт-i у дп"ей,-з врахуванням нового уявлення, в останн] роки не проводилося. Не ви-ачена розповсюдженнють атотчног'о д1атезу у дтей в сучасних умовах. Немае )роких, з великим числом спостережень, клМчних розробок по атогочному д1ате-, з урахуванням сучасного уявлення про йога суть як стану алерпчноТ схильносп. s розкрито багато патогенетичних особливостей атотчного д'|атезу у д'ггей, як фо-вого, донозолопчного стану, в тому 4ncni npoBiflHi — ¡мунолопчж, метабол!чш, эмональж, вегетативм та ¡н. Не описан) OKpeMi вартнти, р|'зновиди алерпчного гошчного) д!атезу у дтей з оцшою )'х клЫко-пэтогенетичних особливостей.

-Вивчення факторт, що сприяють розвитку алерпчноТ (атошчноТ) схильност, ■, також розкриття патогенетичних механ(зм1в П формування — е основою для викори стання адекватних реабтггацшних гвдходт, вщпрацювання программ реабМтацГ диспансерного нагляду дггей з метою попередження трансформаци алерпчноп д1атезу в алерпчне захворювання.

Отже, можна вважати, ицо питания д!агностики, виявлення шшчних \ патогенетич них особливостей, визначення шлях1в реабттаци дтей з алерпчним (атотчним д1атезом е актуальними в плаж сучасних стратепчних завдань превентивно'! пед1 атри. За Тх комплексним р!шенням в ряд! випадюв можливе попередження форму вання алергозт, зниження частоти 1 тяжкост1 алерпчних захворювань у дггей.

Мета роботи. Вивчення патогенетичних особливостей алерпчного (атошчного дгатезу у д1тей, йога рЬних кгпн|'ко-етюлопчних вар|"антщ, а також вщпрацювання ре абт1тац1Йних тдход1в, що лопереджують трансформации алерпчного д1атезу в алер пчн! захворювання.

Основш завдання дослщження

1. Вивчити розповсюдженжсть алерпчного (атошчного) д/атезу у дтей.

2. Вивчити кп1н1чн) особливост! алерпчного (атошчного) дштезу у д1тей I визначит фактори, що сприяють формуванню алерпчноТ схильностк

3. Вивчити патогенетичн! (алергсимунолопчш, метаболмж, гормональш, вегета тивн/, генетичж, дисбютичж) особливост1 алерпчного (атоп1чного) Д1атезу у д1тей.

4. Вивчити патогенетичж особливост1 р1зних клМко-етюлопчних вар1антт алер пчного (атошчного) д1атезу у д1тей.

5. Розробити диференцшоваж рекомендац» по диспансерному спостереженню реабштаци Д1тей з алерпчним (атопмним) д'|атезом.

Наукова новизна роботи. Вперше на великому клМчному матер1ал1 проведен! комплексне вивчення клУко-патогенетичнихаспектш алерпчного (атоп!чного) д(ат езу у дггей, як донозолопчного стану алерпчноТ (атопмноТ) схильносл. При цьом дослщження проведен! в перюд шжчного благололуччя, поза ¡нфекцмних \ алер пчних вияв1в ¡, таким чином, вщображають фоновий стан организму.

Встановлена розповсюдженшсть алерпчного (атошчного) д1атезу, а також факто ри, що сприяють його формуванню \ трансформацП в алерпчне (атошчне) захворю вання.

Виявлеж значущ1 показники фоновоТ специф|'чноТ неспециф|'чноТ сенсибтюаци висока частота ') ршень еозжофшй I загального 1дЕ кров!, а також специф!чних 1дЕ , 1дС-, 1д64-реагшових антитщ до алергежв рших груп, що пщтверджують не тшь ки клшмно явну, але \ високу частоту латентно!' побутовоТ, епщермальноТ, харчово! пилковоТ сенсибш|'заци'. Для виявлення специф!чних 1дЕ-антитт використано розроб лений нами бюхемтюмжесцентний метод д1агностики алергм.

Визначено частоту маркерних ¡мунних дисфункцм, в тому числ1 "малих аномали ¡мужтету" у д'тей з атотчним д!атезом.

Виявлена висока фонова активнють лроцест перекисного окисления лЫдш, Щ( сещчзть про структурно-функцюнальну дестабшшцто мембран, що вщображае най бтьш ранн'|, юшинж механ'1зми формування алерпчноТ' схильностк 2

Виявлена фонова депреа'я функцюнального стану кори надниркових залоз у дтей атопмним д1атезом, а також при переважанн! симпатикотошчного вихщного веге-ггивного тонусу — пперсимпатикотожчний (стресорний) тип вегетативно'! реактив-зет!, що евщчить про знижеш можливост! адаптаци до зовшшньосередовищних эзр!шаючих фактор1в.

Уперше виявлена висока частота \ концентрацт стигм сполучно-тканинного ди-;мбргогенезу з характерними конкретними диспластичними виявами, що евщчить эо порушення первинних, генетичних механпмт адаптаци. Визначена частота I характеристика дисбютичних порушень м!крофлори кишечника юрожнини рота, а також персистенц/7 в'/русно! I бактермноУ шфекцй' носоглотки. Сформульована концепц!я атотчного д1атезу як ¡мунно-гормонально-вегетативноТ лефункцн на основ! первинноТ генетично!' дисфункцн.

Вид'тен! I описан! з оц1нкою характерних клМчних! патогенетичних особливостей клшжо-етголопчних вар'1анти атошчного д'|атезу: з ¡зольованою харчовою алерпею; ¡зольованою медикаментозною алерпею; з ¡нгаляцмною сенсибт|'зац|'ею, що фор-уеться; з поеднаною сенсибЫзацюю.

Розроблено схему диспансерного спостереження \ диференцмованих реабш!-1Ц1йних заход'ш дтей з р'юними вар!антами атотчного д'1атезу. Проведена пор1вняльна оцтка, з шжко-лабораторним контролем, застосування превентивному л1куванж дтей з атотчним д!атезом левам1золу, тималжу, елеуте-экоку, метилурацилу, глщираму, задтену, аевггу в поршнянж з контрольною групою тей. Уперше в медикаментозному превентивному лкуванж д!тей з атопмним Д1ат-зом застосовано левам1зол в доз! 1-1,25 мг на 1 кг маси тта на прийом в пор!вня-41 з загальноприйнятою дозою {2,5 мг на 1 кг маси тта на прийом) в поденному -нпому дослщ1 з оцшкою кл!н!ко-|'мунолопчно1 ефективносп'. Уперше в превентивному л!куванн! д!тей з повторними явищами бронхообструкцП" високим ефектом використано метод л1кування високодисперсним аерозолем нат-ю хлориду з наступною аероюн!зац!ею (штучна спелеотерапш). Практичне значения. Нове уявлення про суть алерпчного (атотчного) д1атезу у тей, що розкрито в даж'й робот!, вщпрацювання шжчних критернв його розшз-авання, дшгностики, дозволяе практично виявити д!тей з донозолопчним станом сильност! до формування алерпчного (атоп!чного) захворювання для ефективно-I зд!йснення первинно'1 профтактики алергоз!в.

Виявпено високу розповсюдженн'ють алерпчно'1 (атошчноТ) схильност! у д!тей, що чмагае проведения широких превентивних заход1в великим дитячим контингентам практичжй клУчжй робот! для успшного попередження алерпчноТ захворюваносп. Виявлен! фактори, що сприяють формуванню алерпчноТ схильност!, а також фак->ри, що зумовлюють трансформацию алерпчного д!атезу в алерлчн! захворювання, ;унення або ослабления впливу яких можуть значуще знизити ризик формування перпчного захворювання.

Розроблений бгахемтюмЫесцентний метод д!агностики побутовоТ, егидермальноТ, зрчовоГ, пилковоТ алергн високошформативний, техн1чно неекпадний, вимагас ма-

лоУ юлькосл Kpoei, нешю'дливий для дитини (метод in vitro, без введения алергену оргаш'зм), що надто важливо в пед|'атричн!й практиц!, i може бути впроваджений практичну охорону здоров'я для оцмки процеав специфмноТ сенсибшюацн, алерг лопчного тестування.

Виявлення патогенетичних (¡мунолопчних, метаболнних, гормональних, вегет тивних, генетичних) особливостей алерпчного (атотчного) д'етезу у дтей, видтен! його окремих клмко-етюлогмних eapiaHTie, може бути використане для адекватн го призначення диференц'мованих реаб!л1тац1йних коми л екав, що попереджага формування алерпчного захворювання.

Науково обгрунтована i впроваджена в штчну практику система диспансерно спостереження длей з алерпчним (атоппчним) дгатезом з використанням превенти ного реабшгацшного комплексу призначень, що включають ппоалергенне щадЫ| орган1зму дитини на Bcix етапах онтогенезу, загальнооздоровч! заходи, дифере цжоване застосування засоб1в, спрямованих на корекцш виявлених |'мунних, мет болгчних, гормональних, вегетативних дисфункцт, що сприяло зниженню часто' трансформацГг алерпчного д1атеэу в алерп'чш захворювання, а також полтшенню п казниюв здоров'я д1тей з алерпчною схильшстю.

Випробуван! i запропоноваш для широкого впровадження HOBi бфективш мето/ медикаментозноУ (левам!зол в половиной вщ загальноприйнятоУ дози) \ немедик ментозног (штучна спелеотерапт при повторних обструктивних бронхетах) реаби тацк даей з алерпчною схильшстю.

QcHOBHi положения, що викосяться на захист.

1. Алерпчний (атотчний) диатез у дтей е фоновим донозолопчним станом схил носл до формування алерпчного захворювання. Алерпчна схильтсть формуеть протягом усього онтогенетичного розвитку як результат взаемозв'.язку комплек генетичних i зовншньо-середовищних факторт.

2. Встановлеж законом1рж змш показниш сенсибмзацн, ¡Мунггету, в1льно-рад кальних процеав, стану надниркових функцж, вегетативного гомеостазу, бронхо-м торного тонусу, висока стигмацт дгай з алерпчним (атотчним) даатезом — дозв ляютьрозглядати алерпчний (атопнний) дгатез як вияв 1мунно-гормонально-веге1 тмвноУ дисфункцм на основ! первикноТ генетичноУ дисфункц». Остання, мабуть, i мовлюе гетерохрожю пренатального розвитку i постнатального дозр1вання ¡мунн ендокринноУ, вегетативно! нервовоУ систем, —тих, що грають домшуючу роль в фс муванж атопи. Пщ дюю розршаючих зовнииньо-середовищних фактор1в фонов стан алерпчноТ схильносп може стати пограничним i надалл реалюуватися, траь формуватися в алерлчне захворювання.

3. Виявлен) патогенетичн! особливосл окремих клЫжо-етюлопчних eapiamiB ал€ пчного (атотчного) д1атезу у дтей — з ¡зольованою харчовою алерпею, з ¡зольое ною медикаментозною алерпею, з ¡нгаляцмною сенсибш1зац1ею, що формуеться, посднаною сенсибш1зац'1ею — можуть бути використаж в диференц|'альшй fliamc тиц| р|'зновид!в атотчного д1атезу, а також для адекватного призначення дифере цжованих реабш)тац1йних комплекса.

4. Диспансерне спостереження дней з алерпчним (атоп^чшм) диатезом э систе-матичним комплексним використанням диференцмованих реабт'|тац1йних призна-чень дозволяе ¡статно зменшити можливють трансформацм алерл'чноТ схильносп в алерп'чне захворювання i полтшити початково низью показники здоров'я uiei фупи [утей. KpiM лпоалергенних умов життя i харчування, щадячих метод1в щеплення, про-¡ресшнж ортнтацл з врахуванням етюлоп'У сенсибмзацм, що формуеться, загаль-нооздоровчих заходв, — реаб^тацмна програма включае диференцмоване при-значення преларатщ ¡мунокорегуючо! i неспецифмно") стимулюючоТ дм; засобш, що активують наднирков!' функцм; антиоксиданл'в; мембраностаб1л1'заторт; немедика-ментозних метод<в превентивного лЫування, включаючи штучну спелеотерашю.

Декларашя конкретного особистого внеску дисертанта у розробку наукових зезультат1в. що винос:яться на захист. Дисертацйна робота с особистою працею автора. Автор особисто анал1зував влчизняну та закордонну литературу з проблеми, цо вивчалася, особисто планував мету роботи та завдання дослщження. Bei wiihnhi, зегетативж, генетичн! та бшьша частина алерголопчних i метабол1чних дослщжень шконувалися автором самостийно. Також алерголопчж, метаболмж та ¡мунологнж *ослщження виконувалися автором ептьно ¡з ст'вробггниками в лабораторп кафед-зи педгётрн №1 Нацганального медичного ужверситету (НМУ); В1дд1л1 ¡мунологй НД) *ед|'атри, акушерства i гшеколопТ, лаборатори алергодгёгностики НД1 вакцин i сиро-¡аток ¡м. П.Мечжкова, а 6ioxiMiMHi дослщження —у В1дд1л1 газорщинноТ хроматогра-})ii НДЛЦ НМУ. Дослщження бронхо-моторного тонусу i Л1кування дтей з обструк-ивними бронхтами в камер1 штучно!' спелеотерапн виконувалися автором епшьно з спшроб1Тниками на кафедр1 ледгатрн №2 НМУ, а гормональж дослщження — на :афедр|" медичноТ радгалопТ НМУ. Автор висловлюе щиру подяку спгвробггникам та ;ер1вникам вищеназваних медичних установ та Тх пщрозд1Л1в за допомогу в робот! ^втор особисто npoßiB вивчення ефективносп диференцмованих засобт peaöi-и'тацм д1тей з алерпчним диатезом. Розробка, анализ i Ытерлретацт матер'1алу, що |редставлений у дисертацн, виконаж автором самоспйно.

Апообаш'я роботи. Головж положения роботи доповщалися i обговорювалися на асщанж КиГвського мюького товариства пед!атрт (1987), наукових конференцЫх МУ (1981,1990,1990), науково-практичних конференцтх пед1атр1в Укр.ЗалЬниц! 1983,1986,1987,1988), засщанж кафедри пед1атрй' №3 Санкт-Петербурзького пе-11атричного медичного жституту (1989), ceMiHapi Головних пед'|атр'ш мереж1 залга-1иць MI1IC (Жмеринка, 1991), 1 Всесоюзному Конгреа' з хвороб органш дихання КиТв, 1990), Пленум!' УкраТнського наукового товариства дитячих Л1кар1в (Тернолшь, 995), Республ1кансько'( науково-лрактичноТ конференцп (Днтропетровськ, 1996).

Впровадження в практику охорони здоров'я. Отримаж результати дослщження проваджеж в роботу дитячого стацюнару i дитячоТ положки ДорожньоТ клт1чноТ дкарж №1 м.Киева, дитячих полжлжж i стэц'юнар'т лкарняно-сан;,тарноУ служби 'кр.3ал!зииц1, дитячо!' клмчно'Г лтарж №2 м.Киева. Ochobhi' положения дисертацм ключеж до курсу лекцм i практичних занять для студентт лшувального та медич-ого факультета, ¡нтернт-педштрт, а також слухач1в факультету пщвищення квал!-

фжацп викладач1в ВУЗт УкраУни на кафедр! пед|'атрн №1 Национального медичнс го ужверситету.

Матер!али робота експонувалися на ВДНГ СРСР (1986), ВДНГ УРСР (1989), на городжеж СрЮною медаллю i Дипломом II ступеня ВДНГ УРСР (1990).

ОCHOBHÍ положения дисертацп викладеж у 35 друкованих роботах. Оформлен: заявка на винахщ, галузева рацпролозиц1я, виданий ¡нформацшний лист, а також: методичних рекомендацн.

Структура та обсяг дисертацГг. Дисертацп викладена на 364 стор!нках друковг ного тексту i складаеться з вступу, огляду лтератури, 6 розд1шв власних дослщжет bhchobkíb, практичних рекомендацм, списку л!тератури, що включае 334 джерел украУно- та роайськомовних автор'ш i 111 po6iT заруб!жних aBTopia. Робота Глюс трована 89 таблицями, 5 малюнками.

ЗМ1СТ РОБОТИ

Обсяг i методи досл1дження. Для визначення розповсюдженност! алерпчног (атоп1чного) д1атезу проведене суцшьне поглиблене кл1'жко-анамнестичне обстеженн з анал1зом амбулаторних карт розеитку дп-ей оджеУ з пед|'атричних дшьниць дитяч* non¡kn¡HÍKH ДорожньоТ шжчноУ ntxapHi №1 м.Киева (кп!жчноУ бази кафедри пед'|атр №1 Нацюнального медичного ужверситету). При цьому обстежеж bcí д1ти дтьниц! -787 чол. Виходячи з сучасного уявлення, дагностику алерпчного Д|'атезу, його ат< п!чного eapiaHTa, що найб!льш вщповщае клМчним поняттям про алерпю, в умовах п< л!шнмного прийому проводили з врахуванням таких маркер!в, як спадкова обтяжеь сть по aneprií; легк'| транзиторж алерпчж реакци на Ужу, медикамента, вакцини, ешде| мальн! фактори, укуси комах та in.; повтори) явища бронхообструкцП' i стенозувань гортаж при ГРВ1; "географмна" почерканють язика; еозЫофшж кров!; для дтей ста] ших 3-p¡4Horo в|'ку допускали наявжеть в анамнез! транзиторних алергодерматоз грудного! раннього в!ку при вщсутносп' Ух клМчних вияв!в протягом 2-х! больше рок (не менш 2-х маркер!в). Вщб!р дтей з атопмним д!атезом, кр!м того, проводили на ai булаторному консультативному алерголог'нному i педатричному прийом! в дитячш п nÍKniHÍL(i ДорожньоТ кпш/чноТ лжарж №1 по нзпряму дитячих лжувально-профта тичних установ Укр.3ал1зниц! i районних дитячих пол!клЫ!к м.Киева.

Для оц'мни клУчних особливостей обстежено 835 дпей з атоп1'чним д!атезом (А/ Трупами пор!вняння були д1ти з алерпчними захворюваннями (A3) —165 чол. i дг без ознак алерпчно змЫеноУ реактивное^ ("д!ти без АД") — 199 чол.

Для вир'киення поставлених в робот'| завдань комплексне обстеження в першоче говому обов'язковому порядку проводили в перюд Kn¡HÍ4Horo благополуччя, по: алерпчних (легю транзиторн! реакци) i в1русно-бактер!йнихзапальних'(гостре ¡нфе ц!йне захворювання, загострення хрожчних вогнищевих шфекц!й ! захворюван еп!зод1в. Ряд паралельних задач вимагав, kp¡m того, проведения деяких досл'щже! в динам'щ! патолопчного процесу: nifl час алерпчних вияв1в, на bhcoti гострого ре nipaTopnoro захворювання i в фаз: реконвэлесценц!Т, в пер'юд загострення супутнь го хронмного захворювання.

Комплекс истсдт алорголопчного обстеження включав: 36ip алерголопчне

намнезу; оцжку вщносноТ i абсолютно'! еозЫофтп Kpoei (И.Алексеенко,1994); визна-ення ртня загалъного ¡муноглобулжу Е сироватки Kposi ¡муноферментним методом <абори "Abbott IgE EIA"); специф1чних IgG- i 1дС4-антитт методом твердофазного луноферментного аналпу (1ФА); специф1чних реапнових lgE-антитт розробленим ами методом бюхемтюмЫесценци (БХЛ), проведеному на В-аналЬатор1 в умовах ¡драхунку одиничних фотожв з лобутовими, егндермальними, харчовими, пилкови-1И алергенами. При вщп'рацюванж методу бюхемтюмЫесцент-ного алерготесту-ання 30-ти д'ггям паралельно були проведет шюряж алерг'мж скариф'жац'мш проби вказаними трупами атошчнихалергежв за загальноприйнятою методикою. 3 вра-уванням високоТчастоти 36iry результате БХЛ i шюряного алерготестування, а та-ож БХЛ i даних алерголопчного анамнезу, надал1 для уточнения етюлогн' сенси-т1зацГ( використали БХП-метод, не зв'язаний з введениям алергену в оргашзм ди-ини (що е iCTOTHMM недолгом шфяних проб). )мунололчне обстеження включало визначення вщносноТ i абсолютно'/ ю'лькост/ В-, 0-л1мфоцит1в лериферичноУ кров1 методами спонтанного Е- i ЕАС-розетко-творення {E-PVKi ЕАС-РУК); при цьому використали мкрометод, розроблений в ла-ораторй' нашоУ кафедри (Н.Г.Бичкова, В.е.Казм1рчук, 1981) на ochobi' визначення исла Т-л1'мфоцитщ методом J.Bach (1973), В-л1мфоцитт — методом V.Gulliano et I. (1974). KpiM того, дослщжували теофтЫ-резистентну (вщображае ртень Т-хел-epie) i теофтж-чутливу (в(дображае ревень T-cynpecopie) субпопуляцн Т-л1'мфоцилв 1етодом E.Gelfand et.al. (1979); функцюнальну активнють Т-лмфоцилв реакцию ласноТ трансформацп з фп"огемаглютижном в мжромодиф]кацГ| И.Н.Копеляна, Ш.Григорьевой (1972) методу J.Bach, K.Hireschhern (1963); р|'вня ¡муноглобул1'нш сновних клаав G, А, М сироватки кров1 по Manchini et al.(1965), циркулюючих ¡мун-их комплешв (Ц1К) сироватки кров'| методом прецил'ггаци в пол'штиленглжол! з еестрацшю на спектрофотометр!' (Ю.А.Гриневич, А.Н.Алферов, 1981). Для оцшки процесш перекисного окисления niniflis (ПОЛ) використовували резуль-ати реакци ¡ндукованоУ перекисом водню БХЛ плазми Kposi (без додатку алергену), i також показники жирнокислотного спектру niniflie клаинних мембран конденсату -оаггря, що видихаеться, газохроматограф1чним методом (Е.В.Рыбакова, В.М.Сиде-¡ьников, Т.С.Брюзгина, Э.Я.Кравченко,1991).

Функцио кори надниркових залоз оцЫювали за р1внем кортизолу кров1 радю1муно-юпчним анализом з використанням набор1в "СТЕРОН-К 125-J" в1тчизняного вироб-ицтва i 17-кетостероУд1в (17-КС) ceni (по методу М.А.Креховой, 1968). Про стан вегетативно'! нервовоТ системи робили висновок за даними опитування о таблицах А.М.Вейна-Н.А.Белоконь, пристосованих до дитячого вюу, а також по-азниках кардюЫтервалографм (Н.А.Белоконь, М.Б.Кубергер,1987). При цьому |цЫювали вихщний вегетативний тонус i вегетативну реактивнють.

Пперреактивнють бронхт визначали, дослщжуючи функцю зовжшнього дихання ¡ри проведенж ¡нгаляц|йних тесле з пстамжом i ацетилхолЫом (Т.М.Голикова,1983). 1атентний бронхоспазм виявляли ¡нгаляцшними пробами з бронходилятаторами новодр'ш, салбутамол, астмопент). .

Для клМчноТ оцЫки тенетичних особливостей д1тей, за якими спостер1ггли, [ослщжували стигми дизембрюгенезу.

Kp¡M того, для виявлення супутньоУ патологи, особливо з боку травноТ i дихальноУ систем, використовували даж комплексного лабораторно-гнструментального обсте-ження, що включае загальношжчж аналои (розгорнений загальний анализ Kpoei, загальний анал!з ce4i, аналЬ калу ¡ анального зюкобу на яйця глистш ¡ найпрослших), а також 6ioxiM¡4He дослщження кров1 (ртень 6m¡py6ÍHy з фракц!ями, холестерин, АЛТ, ACT, тимолова проба, загальний бток з фрак^ями, амтаза, беталтопротеУ-ди, лужна фосфатаза i ¡н.). nocis калу на дисбактерюз, копрограму, пробу Ласуса (виявлення амЫоацидури), УЗД органа черевноУ порожнини (сонограф ф!рми "Picker"), дуоденальне зондування, ф1брогастродуоденоскотю (ф1броскоп ффми "Olympus"), визначення кислотносл шлункового вмгсту зондовими методами (фракцмним, рщше одномоментним), nocien слизу 3¡Ba на мжрофлору, BÍpyconorÍ4HÍ дослщження носо-глоткового змиву ¡мунофлюоресцентним методом, а також в парних сироватках (на-ростання р1вня против1русних антитт); за необхщжстю використовували рентгено-графмне ¡теплографнне (термограф ф'|рми "Agema") дослщження; проводився ог-ляд фахшцю (отоларинголог, ендокринолог та ¡н.).

Отриманий цифровий матерел оброблений на персональна електронно-обчис-лювальнш машин!' "Електрошка" методом вар|'ац(йноГ медичноУ статистики з викори-станням t-KpHTepira Стьюдента-Фшера, а також методом кореляцмното aHani3y.

Результати дослщжень та Тх обговорення

При суцтьному поглибленому клМко-анамнестичному обстеженж 787 дггей пе-дгатричноУ дтьниц! атотчний д1атез д1агностований у 64,2% (505) дтей. Маркери атотчного дгатезу у двох третин дтей ¡дентифжуються вже на першому рощ життя, а до 3-х рокш у переважноТ бтьшосп д1тей можна констатувати наявнють (або вщ-сутжсть) атогачноУ схильносп.

KnÍHÍ4He обстеження 835 д1тей з АД (табл.1) в поршнянж з дпъми без ознак алерпчно змшеноУ реактивносл виявило, KpiM шжчно властивих Ум MapKepie, тенденцто до б1льшоТ частоти раннього змшаного i/або штучного вигодовування, достоверно бтьш високу частоту перинатально'! акушерськоУ патологи матер1в, низь-коУ маси тта при народженж, перинатально'! патологи, вад розвитку, частих ¡нфек-ц1йних захворювань (при цьому характерна рання ¡нфекцшна захворюважсть, повть-на адаптац1я до перебування в дитячому колектив'1, тзнм перехщ в трупу дггей, що ешзодично хворать), хрошчних вогнищ ¡нфекцп носоглотки, гепато-бт/арних ¡ гаст-родуоденальних захворювань, — що загалом вщображае бтьш низью показники здоров'я д1тей з алерпчною схильжстю у bcí bíkobí перюди дитинства i визначае пренатальш i деяю постнатальнг фактори формування атотчного д1атезу.

У д1тей з алерпчними захеорюваннями достоверно частше рееструвалися множимы!, nonianepr¡4Hi харчов1 i медикагиентозж реакцп, явища бронхообструкцн при ГРЗ, транзиторж алергодерматози грудного i раннього Bixy, вщмналося помине пе-реэажання хлопчиш, особливо в 2-3 - рнному b¡m¡ (69,6%), — що визначае фактори, як| сприяють реатзацп алерпчного диатезу, трансформацГ|' його в алерпчне за-хверювання.

Таблиця 1

КлМчна характеристика д1тей з АД (%% д1тей)

Кл1н!чн| ознаки Д|ти без АД (159) Дгги 3 АД (835) Дни э АЗ (165)

Алерпчно обтйжена СЛЗДКОВЮТЬ 4* 77,8 68,3

Ускладнення ваптност! \ роД1в 44,2* 69,2 67,3

Низька маса тта при народженн! 11.55* 17.1 18,2

Надм1рна вага при народженн) 10.05 10.5 13,9

Перинатальна патолопя 3,5* 7,5 7.9

Вади розвитку 2.5" 8,3 11,5

Ранне зм!шане, штучне вигодовування 40,7 48.1 47,9

Харчов| алерпчн! реакцп - пол|'алерпчн| - 68.1 72.1

- 53.3 70,3*

Медикаментозн! алерпчн! реакц|Т - пол!алерпчн1 - 32,9 38,8

- 41.8 67,2*

1нсе1стицидж алергнн! реакци - 16.0 12,7

«Географ1чний» язик - 7.4 10,9

Поствакцинальж алерпчн! реакци - 7,0 7.9

Повтори! явисца бронхообструкцм, стено31а гортаы 22,6 33.9*

Алергодерматози раннього в^ку - 25,6 80,6*

Част! ГРЗ 36,2* 53.9 58,2

Хрон1чн1 вогнища 1нфекцП' носоглотки - прооперован! 25,6* 38,3 33,9

6,0* 10,5 9.6

Гепато-б1Л1арна патолопя 15,1* 26,1 24,2

Гастро-дуоденальна патолопя 2,5* 6,6 6.7

Примака: * — вщмжнють з АД достов1рна, р < 0,05

Результата алерголопчного обстеження д|'тей з аперпчним (атошчним) д!атезс показали високий р!вень фоновоТ неспецифнноТ 1 специф1чноТ сенсибглЬацм о гажзму. Так, еозтофш1я кров1 виявлена у 55,8% випадюв (у 274 з 491 гематолопч! обстежених длей з атотчним датезом) ¡з середжм ршнем 10,3±0,3%, 812±18 клт в 1 мкл кровк При цьому у 42,0%(206) дггей спостер1галася мала еозжофш1я (; 15%, до 1000 клп-ин в 1 мкл кров]), у 12,8% дггей (63) — середня еозмофЫя (16-30' 1001-2000 клп-ин в 1 мкл), у 1,0% дней (5) — велика еозшофт1я (> 30%, > 20( клп-ин в 1 мкл). Показники еозшофтн кров1 у дггей з атотчним дгатезом достовф! перевищували не тшьки показники дтей без ознак алерпзацм, але I по деяких пар метрах (середжй р1вень еозмофМв I число дтей ¡з середньою еозжофтшю)— дт з алерпчним захворюванням, що вщображае високий р1вень фоновоТ сенсибйза! I п'щтверджуе готовмють, схильжсть дггей з атопмним дютезом до розвитку але пчного захворювання, формуванню алерпчноТ нозологи.

Вмют [муноглобулЫу Е в сироватщ кров1 дослщжений у 124 дней з алерпчм (атоп1чним) дштезом в перюд шжчного благополуччя, 16 дней — пщ час гостро рестраторного захворювання, 15 д!тей — на висоп алерпчних реакцш. В пери клУчного благополуччя пщвищений ршень 1дЕ виявлений у 72,6% (90) дней з атоп1 ним д1атезом I складав в середньому 195±15 МО/мл, що достов1рно перевищуе п казники дней без АД (52±17 МО/мл, р<0,001) I вщображае високий р1вень фонов сенсибии'зацГС. Пщ час ГРЗ алерпчних еш'зод|'в (незважаючи на легку транзитор! теч1ю останжх) р1вень 1дЕ ломано зменшувався, однак, не досягаючи нормалью показниш (вщповщно 103±18 МО/мл, 83±21 МО/мл), що, мабуть, обумовлено пер розподтом 1дЕ мгж периферичною кров'ю I мюцем ¡нфекцмного або алерпчного з палення на користь останнього, а, значить, зменшенням його юлькосп в периф ричжй кровг Наступне наростання 1дЕ в перюд клУчного благополуччя, очевидн обумовлено, з оджеТ сторони, генетично детермшованою здатнютю дней з атоп1 ним д1атезом до пщвищеного синтезу 1дЕ, з шшого боку — антигенним стимулюва ням, що продовжуеться, ¡ндукованим зовжшньо-середовищними факторами. П лтшення клЫнного стану при цьому супроводиться переходом 1дЕ в кров'яне ру ло.

Пщвищена кшьюсть 1дЕ кров! у дтей з алерпчними захворюваннями спостер/гае ься значно частше, у 91,2% дпгей, з достов1рно бтьш високим середжм ршнем • 638±80 МО/мл, що може бути використано в диференцшльжй д1агностиц'| \ прогн зуванж можливоТ трансформаци алерпчного д1атезу в алерпчне захворювання.

Визначення специфнних реагжових 1дЕ-антитт в плазм|' кров1 методом бюхеи люмЫесценцй з атопмними алергенами проведене в 260 дней з алерпчним д'1ат зом в перюд клУчного благополуччя 1 в 70 дней — пщ час ГРЗ 1 алерпчних реакц Вам дням визначали наявнють 1дЕ-антитт до комерцмних харчових, побукш епщермальних алергежв; 42-м дням з явищами алерпзаци дихальних шлях1в (п вторними явищами бронхо-обструкцп \ стенозування гортаж при ГРВ1), кр!м того,) пилкових алергежв.

Позитивж БХЛ-алергопроби в перюд клЫмного благополуччя були виявлен 74,6% (194) дней з атотчним д1атезом. 10

Реап'нов! антитта до харчових алергежв рееструвалися у 48,1% (125) д!тей, най-5!льш часто — до алергежв бтка I жовтка яець (по 15,4% дней), коров'ячого молока ;14,2% д!тей). При цьому у 23,8% випадюв (62 дигини) позитивн! дан! алерголопчного анамнезу совпадали з позитивними результатами БХЛ-алерготестування. В 24,3% »ипадк!в (63 дитини) виявлеж 1дЕ-антитта до харчових алергежв у д1тей без явних сл1н|'чних виявт харчово/ сенсиб^зацн до алергежв, що дослщжуються, тобто д!аг-юстована патентна харчова алерпя.

Реапнов11дЕ-антитша до побутових алергежв виявлен! у 60% (156) дггей з ато-нчним д|'атезом, в тому числ! до алергену домашнього пилу у 46,2%, б!блютечного 1илу — 35%, п!р'я подушки — 11,2% д|'тей. При цьому у 58,5% випадюв (152 дити-1и) д1агностована патентна сенсиб^зацт до побутових алергежв, в переважжй нльшосп випадш — у дпгей з ознаками аперпзаци дихапьних шпях1в.

Реапнов!1дЕ-антитта до еп!дермальних алергежв виявлеж у 22,3% (58) д1тей з гготчним дттезом, найбшьш часто до алергену шерст! собаки — 9,6%, в|'вц{ — 1,2%, юшки — 8,5% д!тей. При цьому у 21,1 % випадюв дшгностована латентна сен-ибткза^я до епщермальних алергенш, переважно у дггей з явищами алерпзацн' ;ихальних шляхт.

Реапнов) 1дЕ-антитша до пилкових алергежв виявлен! у 26,2% (11 з 42 обсте-сених) д!тей з явищами алерпзацн дихальних шлях!в, в тому числ|" у 7,1 % — д1агно-тована латентна пилкова алерпя.

При БХЛ-алерготестуванж, проведеному 70 д1тям в перюд кл!жчного неблагопо-уччя, позитивн! результати алергопроб рееструвалися достов1рно рщше I з меншим ислом алергенш, що, мабуть, обумовлено участю реапж'в в алерпчному (при алер-чних реакц!ях) I банальному вфусно-бактержному (при ГРЗ) запальному процес! ¡, аким чином, перерозподтом Чх, виходом з периферичноТ кров! в шоков! органи ! канини (подано динамщ! загального 1дЕ кров!). Таким чином, метод БХЛ-алерготе-гування найбшьш ¡нформативний в перюд шинного благополуччя, поза аперпчии-и |' ¡нфекцжними ешзодами.

При проведен! клУко-БХЛ-алерголопчних пор1внянь встановлено, що за даними перголопчного анамнезу (клж!чно явна алерпзащя) переважае харчова сенсиб!-!зац1я. Однак, з урахуванням виявлення специф!чних реапнових 1дЕ-антит!л (мето-ом БХЛ), потребно вважати ведучою сенсиб!л!зац!ю (переважно латентну) до по-/тових алергежв,! в менил'й м!р! — (по убуваюч!й) до харчових, пилкових, епщер-альних алерген!в. Висока частота латентно! атопмноУ сенсиб^зацм в!дображае онову готовжсть,схильн!сть д!тей з алерпчним д!атезом до трансформацм в алер-•1не захворювання. Формування латентно!' побутовоТ, еп!дермальноТ, пилково!' (¡нга-адйно'О сенсиб!Л1заци найбшьш характерне для д!твй з кл!жчними ознаками алер-заци дихальних шлях!в ! свщчить про високий ризик формування рестраторних 1ергоз!в.

Визначення специфмних 1дС-! 1дС4-антит!л до алергенш молока! яець проведено 18дтей з алерпчним д!атезом в перюд ключного благополуччя. Ршень 1дС-! 1д64-тгг'т до алергену молока був п'щвищений у вах дней з алерпчним датезом \ в ¡редньому складав вщповщно 167,6+24,4 мкг/мл, 9,8±4,2 мкг/мл, вщмшшсть з нор-

мою висока достовфно (р<0,001), при цьому у 3 дтей дан1 совпадали з наявн!стю шнмно виражених алерпчних реакцм на молоко, у 15 — вгдображали латентну сен-сибтюащю. Р1вень 1дС-антитт до алергену яйця був пщвищений у 11, 1дС4-антип'л

— у 14 дтей з атопмним датезом I в середньому скпадав в'щловщно 159,1±35,6 мкг/ мл, 68,8±12,0 мкг/мл, вщмшнють з нормою висока достов1рно (р<0,001), при цьому у половини дтей д1агностована патентна сенсибт1зац1я.

Висока частота латентно? сенсиб|'л|'зацн до алерген(в молока I яець рееструеться протягом вс1х вкових перюдт дитинства, гцо свщчить про стабшьний фоновий до-нозолопчний стан алерпчноТ схильностк

При зютавленж отриманих даних з результатами БХЛ-алерготестування виявле-но, що у близько чверт1 дтей з атошчним д1атезом реапнов'| антитша представлен! одночасно ¡муноглобулжами кпаст Е, в, С4.

Визначення ршня Т-, В-, 0-л1мфоцитт кров1 проведено 285 дпгям з атопнним д1ат-езом в перюд ключного благополуччя. Фонов1 ¡мунж вщхилення в!д нормальни> показнимв стосувалися, головним чином, тимус-залежних л1мфоцитт.

Р1вень Т-л1мфоцит1в кров1 (Е-РУК) був ютотно знижений у 94,7% дтей з алерпчнии/ д1атезом 1 складав в середньому у дтей до 5 рош 29,3±0,7%, 0,909±0,04 х 109 /л, 614 рокш — 28,8±1,3%, 0,464±0,04 х 109 /л, вщмшнють з нормою високо достов1рна р<0,001. ;

Середжй рюень В-лшфоцитш кров1 (ЕАС-РУК) у дтей з алерпчним д1атезом дос-товфних вщмЫ вщ нормальних показниюв не мав.

Ртень 0-л1мфоцит1в кров1 був ¡стотно пщвищений у 51,9% дггей з алерпчним д1ат езом складав в середньому у дтей до 5 рош 44,9±1%, 1,393±0,05 х 109 /л, 6-1^ роюв — 43,7±1,9%, 0,704±0,0б0 х 109 /л, вщм!ннють з нормою високо достов/рна р<0,001.

Визначення регуляторних субпопуляцм Т-л1мфоцитт кров1 — теофтш-резис тентних Е-РУК, тих, що ототожнюються з Т-хелперами, 1 теофЫн-чутливих Е-РУК тих, що ототожнюються з Т-супресорами, проведене 230 дгам з алерпчним д'ште зом. При цьому виявлено достов1рне зниження як Т-хелперш, так I Т-супресор|'в однак, з поманим переважанням частота \ вираженосл Т-супресорного дефщиту.

Так, р'вень Т-хелпер1в був ¡статно знижений у 70,9% дтей з алерпчним дштезог (складав в середньому у дтей до 5 рокш 19,1±0,5%, 0,616*0,020 х 109/л, 6-14 рою;

— 19,1 ±1,2%, 0,308±0,025 х 109/л.

Ртень Т-сулресор1в був достовфно знижений у 86,5% дтей з алерпчним дштезог \ складав в середньому у дтей до 5 рокш 9,6±0,4%, 0,293±0,03 х 109/л, 6-14 роюв -9,7±0,8%, 0,156±0,01 х 109/л.

Но'рмальне сшввщношення Т-хелперноТ \ Т-супресорноТ сублопуляцм л1мфоцит1 мало м1сце ттьки у 20% дтей з алерпчним д1атезом, у ¡нших 80% — вщм1чавс дисбаланс ре1уляторних субполуляцш — один з вияв1в малих аномалм ¡мунтет (Ю.Е.Вельтищев, 1989).

У 49 дтей 1,5-5 рмного в1ку з алерпчним д1атезом дослщжували функцюнальн активнють Т-л1мфоцитт в реакцп бласноТтрансформацм л1мфоцитю (БТЛ) пщ д1е!

итогемаглютинша (ФГА). При цьому виявлено ¡стотне зниження прол1феративноТ ктивност! Т-л1мфоцилв у 55,1% дтей ¡з середшм ртнем бласних штин 47±2%, ,771±0,122 х 109/л, вщммжсть з нормою достов1рна, р<0,001. Визначення ¡муноглобулМв основних клаа'в — А, М — в сироватщ кров! проедено у 283 дтей з алерпчним д1атезом.

СереднЩ ршень сироваткового 1дС ] 1дМ ¡статно не вщр1знявся вщ нормальних оказникш. Однак, серед дтей першого року життя з алерпчним д1атезом у 19,0% ипадюв виявлено дефщит 1дС, що дозволяе думати про пкзжй ¡мунолопчний старт 160 транзиторну лпогамаглобулмем'ио немовлят), що вщносять до малих аномал1й |унтету (Ю.Е.Вельтищев,1989).

Середжй р1вень сироваткового 1дА був ¡стотно знижений у ва в1ков! перюди дитин-гва I складав у дтей 7-11 мюяцщ 0,40±0,04 г/л, 1-6 рокш — 0,67±0,05 г/л, 7-14 рош -0,98±0,11 г/л, вщмЫжсть з нормою достов1рна, вщповщно р<0,05, <0,05, <0,001. айбшьш р1зко виражене зниження 1дА у дтей шкшьного вжу, разом ¡з низькими 1фрами протягом усього дитинства, — свщчить про незртсть 1дА-антиттоутворен-що посипюеться з вжом. Селективний деф'щит 1дА — один з вар'шнт'ш малих ано-алт ¡мунноТ системи (Ю.Е.Вельтищев,1989) вщммений у 37,5% дтей з алерпчним атезом, у вжовому аспект! — у 14,3% дтей першого року життя, 39,5% дтей ран->ого \ дошюльного В1ку, 38,5% дтей шшьного в^ку. Наростання, нар1вн1 з глибиною, ютоти деф'щиту 1дА з вжом може свщчити, кр1М незршосл 1дА-антиттоутворення, >о гетерохрожю постнатального дозршання ¡мунноТ системи ¡, можливо, в ряд1 ви-|Дюв — про ретардац1ю )Т формування.

Визначення циркулюючих ¡мунних комплекав, в ф1зюлопчних умовах що ефектив-I беруть участь в елшнацн антигенш, проведене у 20 дтей з алерпчним д!атезом перюд шшчного благополуччя. Пвдвищений вмют Ц1К виявлено у третини дтей, середжм ршнем 112,15±23,1 од, що достов1рно перевищуе нормальж показники, :0,05. Пщвищений р1вень Ц1К, що свщчить про надм1рне антигенне стимулювання, 16 несприятливе прогностичне значения, вщображае високий ризик формування ¡ергоза. Вм1ст Ц1К перебувае в прямому кореляцмному зв'язку з виражежстю спе-ф1Чно( сенсибтзаци (ршнем специф'мних 1дЕ-, 1дС-, 1д64-антит'т). У вах дтей з алерпчним д|'атезом вщзначалося поеднання деюлькох змжених /нних показниюв. Загалом, фоновий ¡мунний статус дтей з алерпчним датезом рактеризуеться дефщитом тимус-залежних л1мфоцилв, ршим зниженням Тх фун-юнальноТ прол1феративноТ активное^, дисбалансом ¡мунорегуляторних субпо-пящй (з переважним дефщитом Т-супресор1в), високим ршнем недиферен-юваних О-лмфоцил'в, вираженим дис1муноглобулжем|чним синдромом з високим 1нем 1дЕ 1 депреаею 1дА, а також пщвищеним р1внем Ц1К (мал.1). Найчаслше в'щ-(аеться пщвищення вмюту 1дЕ в поеднанж з дефщитом Т-л1мфоцитт I Т-супре-рнв, дисбаланс ¡мунорегуляторних субпопуляцй, що потребно вважати маркера-атош'чного д1атезу. Звертае увагу висока частота малих аномалм ¡мунтету.

Ол

Ц1К

№

Мал.1.1мунолопчж показники (М) у дней з АД ИИШИ - показники Т-системи ¡мужтету

(?) - показники, Д0СТ0В1рН0 ВЩМ1ИЖ вщ норми

Перекисне окисления лтадв, активащя якого е найбтьш ранньою I поспйною пг тогенетичною рисою будь-яких пограничних \ патолопчних станш, в тому числ1 але[ пчних, досл'щжено по результатах реакцн ¡ндукованоТ бюхемтюмшесценцн плазм кров1 у 275 дней з алерпчним дгатезом в перюд шжчного благополуччя 1 у 70 дне

— пщ час алерпчних або ¡нфекцмних вияв1в, а також по жирнокислотному спектр лтдав штинних мембран конденсату повпря, що видихаеться, у 18 дней з повто| ними явищами бронхообструкцм в1русного генезу поза ГРВ1.

Методом БХЛ в перюд шжчного благополуччя, у 68,4% дней з алерпчним д!а' езом виявлено посилення втьно-радикальних процеав, при цьому у 32,4% випадк

— пом1рне, в 36% — рше посилення активное™ ПОЛ. Пщ час алерпчних або ¡нфе цшних егпзодш у вах дней рееструеться р1зке посилення хемтюмшесценцп плазм кровк

При дослщженж жирно-кислотного спектру л!пщ1в конденсату повнря, що вид| хаеться, у дней з повторними обструктивними бронхпами в перюд шинного бл; гополуччя виявлено високий р1вень ненасичених жирних кислот (олеТновоТ, лЫ( левоТ, лЫоленово7, арахщоново'О — 53,8±0,9%, при зниженж р1вня насиченихжи| них кислот (пальмниновоТ, стеариново!) — 46,2±0,8% (вщмжжеть з нормою Д01 товфна, р<0,05), що евщчить про активащю процеав перекисного окисления лтщ штинних мембран.

Фонове пщвищення активное^ процеав вшьно-радикального окисления може д1гравати провщну роль в структурно-функцюнальжй дестабтюацм мембран I, зким чином, в реал!зац11 будь-яких запальних, в тому числ! алерпчних процест 1 дображае найбшьш ранж меха' Нми формуаання алерпчноТ схильносп, розкривае эв! гран! и патогенезу.

Функцюнальну активнють кор| надниркових залоз, в норм'| що забезпечуе адек-этн1 адаптивш реакцГТ оргажзму на зовжшньо-середовищж фактори, дослщжува-и в перюд клМчного благополучия у 78 дней з алерпчним д1атезом за р1внем кор-чзола сироватки кров11 у 37 дней — за вм1стом 17-кетостероТд1в в добов1й сечи При зому виявлений у 55,1% випадш нормальний вмют кортизола кров1, в 32,1% — двищений, в 12,8% — знижений; середин р1вень кортизола достов1рно перевищу-зв нормалью показники I складав 720,6±44,3 нмоль/л. Навпаки, при визначенж 17-!тостероТдш сеч1 виявлений у 78,4% випадюв знижений вмют 17-КС, в 2,7% — нор-альний (тшьки у 18,9% — пщвищений. Середж показники 17-КС сеч1 у дней з алер--1НИМ д|'атезом у вах вюових перюдах дитинства законом1рно знижеж. Таким чином, у дггей з алерпчним д1атезом загалом вщмтаеться пщвищений за-!льний кортизол кров11 зниження екскрецн з сечею 17-кетостероТд1в. Отримаж дан1 цображають складж, неоднозначж ¡ерарх!чн1 взаемовщносини системи наднирко->1 регуляцГ/1 метаболюму горможв.

3 урахуванням того, що загальний кортизол кров1 представлений переважно не-гтивною, зв'язаною з транскортжом формою, а 17-кетостероТди сеч1 вщображають вень втьного, активного кортизола, що дозволяв бшьш адекватно оцжити бюло-жу активнють стероТдт ¡, таким чином, функцП' надниркових залоз, (МАКрехо-1,1968; В.Шрейбер, 1987; Дж.Теппермен, Х.Теппермен,1989), на нашу думку, по-■¡бно вважати, що загалом для дггей з алерпчною схильнютю в перюд шжчного 1агололуччя, поза стресових ситуацщ (ГРВ1, алерпчж синдроми 1 ¡н.) е характерним онове зниження функци' кори надниркових залоз, що зумовлюе низью можливосл (аптацГГ до зовжшньо-середовищних фактора.

Делреая функцм надниркових залоз, в свою черту, може зумовити дисбаланс гор-энально-рецепторних взаемовщносин, порушення ¡муногенезу, ¡нщгац1ю ¡муно-1толопчних лроцесш, пперпродукцю 1дЕ, активац1ю вшьно-радикальних реакцм в 'язку ¡з зниженням стабшюуючого ефекту глюкокортико'дав (В.А.Кельцев, .1986; Р.Корецкая, 1988; Б.А.Зелинсшй, М.В.Власенко, 1990; Б.А.Магрупов, Ю.Г.Алексе-юких, 1991).

Вихщний вегетативний тонус (ВВТ) дослщжували по таблицях Вейна-Белоконь у (5 дней \ за даними кардюжтервалографи (К1Г) — у 51 дитини з алерпчним д1ат-ом. По таблицях Вейна-Белоконь у дпгей з алерпчним д1атезом виявлено виражеж мни ВВТ в пор1внянж з даними обстеження практично здорових д1тей, у яких у 80% падках ресструеться ейтожя; — ейтожя у д1тей з алерпчною схильнютю вщзнача-юя в поодиноких випадках (1,9%). Переважали дай з дистожчним ВВТ (37,2%); ¡м того, в 15 разш частеше, жж в норм1, (у 31,4% дней) рееструвався симпатико-жчний ВВТ I в 1,6 раза частше (у 29,5% дней) — ваготожчний ВВТ. Беручи також

до уваги середне число ваготожчних (8,3±0,2 при норм'| до 4-х) \ симпатикотоннни: (7,0±0,3 при норм1 до 2-х) ознак, потр1бно визнати домшування загалом у д1тей : алерпчним д1атезом в вихщному фоновому стаж вегетативное нервовоТ системи сим патикотонн.

Результата кардю1нтервалографГ( шдтверджують дану законом1рнють: у вах вко вих трупах д1тей з алерпчним д1атезом вщзначалися достов1рно низью показнии вар1ацшного розмаху (вх), що евщчить про зниження активности парасимпатичноп вщдту; значне пщвищення ампл1туди моди (АМо) 1 рюко пщвищений ¡ндекс напру ження (1Н) Баевського, пщтверджуючи високу активнють симпатичного вщд!лу веге тативноТ нервовоТ системи, переважання симпатикотожчного вихщного вегетатив нота тонусу. Кардю1нтервалограф1чним методом дослщження симпатикотожчнш ВВТвиявленоу 68,6%, ваготожчний — у 19,6%, ейтожчний — у 11,8% дггей з алер пчним дютезом.

Виявлення переважаючого симпатикотожчного вихщного вегетативного тонусу; дггей з алерпчним д1атезом е в певж'й м1р! несподшаним, осктьки в науковш лп"ера тур! конкретж даж про фонове ВВТу дггей з алерпчною (атоп1чною) схильнютю вщ сутж, а у дггей з атотчним захворюванням бшьшють авторш описують переважанн; ваготони.

Вегетативну реактивжеть (ВР) за даними кардгаштервалографм в споко'Т I орта стаз1 дослщжували у 24 дтей з алерпчним д1атезом в перюд клУчного благополуч чя. При цьому у половини д1тей виявлено пперсимпатикотонмний (стресорний) ти| ВР; у третини — нормальний, симпатикотожчний; у поодиноких випадках (3 д1тей — знижений, асимпатикотожчний (дистресорний) тип ВР. Характер вегетативни реакцш не залежав вщ вихщного вегетативного тонусу.

Таким чином, для д'тей з алерпчним д1атезом характерне переважання симпати котож'чного вихщного вегетативного тонусу I пперсимпатикотожчного (стресорногс типу вегетативно'! реактивности, що евщчить про напруження компенсаторно-регул* торних мехажзмш \ знижеж можливосгп адаптацм ¡, з урахуванням даних лп-ератур (Л.И.Прохорова, 1990), дозволяе припускати наявжеть пперреактивносп дихальни шлях|'в до р1зних ¡нгаляц|йних ¡ританлв.

Визначення пперреактивносп бронхш 1 виявлення латентного бронхоспазму за дс помогою фармаколопчних проб з бронхоконстрикторами (ацетилхолж, пстамш) бронходилататорами (новодрЫ, сальбутамол, астмопент) проведено у 17 дггей повторними обструктивними 6ронх1тами в перюд шжчного благополуччя пщ контре лем вентиляцмних показниюв. Останж, при достов1рних вщхиленнях вщ норматиЕ них на висот1 бронхо-обструктивного синдрому (БОС), що евщчать про вентиляции недостатнють 1-11 ступеню по обструктивному типу, — не в'щрЬнялися вщ норми перюд ключного благополуччя.

При проведенш фармпроб змжа функцюнального стану тонусу бронх1в вщммг лася у б'тьшосп (15) д1тей, в тому числ1 у двох третинах випадюв рееструвалас пперреактивжеть бронхш з наибтьш частими позитивними реакц1ями на ацети/ холж; I у 47,1% випадкш виявлений латентний бронхоспазм.

Змта тонусу бронхю, що виявлена у бтьшосп дней з повторними обструктивними бронхнами в nepiofl клштного благополучия, вщображаючи можливу неспромож-нють В2-адренорецептор1в бронхт (на думку О.Г.Иванько,1991, — первинну, що являе собою самоСтшний конституцмний дефект), пщвищення активносл пстамм-ових рецептор1в, вегетативну дисфункц'ио, — свщчить про низью адаптации! мож-ливосл бронхо-моторного тонусу, фоновий стан схильност1 до бронхо-спастичних ре-акцЕй i високий ризик формування бронх1ально| астми.

Для кл!н!чноТ оцЫки генетичних особливостей дослщжували стигми дизембрюге-незу у 102 дней з алерпчним д1атезом паралельно з дньми без АД (136) i дньми з алерпчними захворюваннями (30). При цьому у дней з алерпчним д1атезом встанов-лена висока частота (у 97% проти 52% дней без АД, в тому числ! множинж стигми у 80,4% проти 8,1%) i концентрацт (3,78 стигми на 1 дитину з АД проти 0,83 на 1 ди-тину без АД) стигм дизембргагенезу, под!бна стигмаци дней з алерпчними захворюваннями (в!дповщно 97%, 90%, 3,67). Близькють фенотитчних рис дней з алерпчним датезом i алерпчними захворюваннями ще раз клУчно пщтверджус генетич-ну обумовлежсть алерпчноТ схильносл. До найб!льш характерних диспластичних рис дней з алерпчним дттезом потр1бно вщнести ппертелэризм очей, несправжню 4-пальцеву складку, низький picT волосся на лоб!. Висока i своерщна стигмацш може розглядатися йк один з маркер1в алерпчного (атопЫного) д1атезу у дней.

В зв'язку з особливим патогенетичним значениям в реал1зацн алерпчноТ схиль-HOCTi стану бюценозу рших локуав оргажзму, дослщжували стан бюценозу кишечника у 119 дней 1 порожнини рота у 163 дней з алерпчним д1атезом.

Порушення бюценозу кишечника, кишковий дисбактерюз виявлено у 73,9% (88) обстежених дней в лерюд шжчного благополуччя, у ecix у латентжй форм1, без дос-TOBipHnx вщмш частоти в залежносл вщ В1ку. При цьому характерж досить глибою, у 69-75% випадюв — II ступеня, дисбютичж порушення кишечника, з вщсутнютю анаеробноТ флори (B.Bifidum) у 73,9% (65 з 88) i активац1ею аеробних представникт мкробюценозу, часлше гемол'ничноТ E.Coli, у 39,8% (35) дней. Враховуючи участь нормально'! мжрофлори кишечника у Bdx фЫолопчних процесах — в порожнинно-му травленж, контрол1 макромолекулярного транспорту, стабтюацй' коложзацшноТ резистентности травного тракту, ел^нацй' алергенних субстанцш, вплив на мюцеву i загальну ¡мунобюлопчну реактивн1сть (1.Б.Куваева, К.С.Ладодо, 1991, Schreiber R.A.et al.,1989), потрйно вважати порушення мкробюценозу кишечника оджею з ¡стотних патогенетичних рис, властивих дням з алерпчною схильжстю. Кишковий дисбактерюз передуе i, мабуть, сприяе формуванню хрожчноТ патологи шлунково-кишкового тракту.

Для оц1нки стану бюценозу порожнини рота проводили бактерюлоп'чне (поа'ви слизу 3isa на мжрофлору) i паралельне в1русолопчне обстеження (¡муно-флюорес-центне дослщження носоглоткового змиву для виявлення вфусних антигежв) у час ГРЗ i в перюд клУчного благополуччя.

В перюд клМчного благополуччя у Bcix дней рееструвався нормальний, еубютич-ний стан ротоглотки. На висол ГРЗ, тих, що прошагать з явищами бронхообструкцП',

у 15% дп~ей виявлеж дисбютичш порушення порожнини рота, що мають тимчасовий, транзиторний характер, що, очевидно, не вимагае спец!ально'1 корекци в зв'язку з са-, мосшним вщновленням еубютичного стану.

Паралельно проведене вивчення етюлопчних факторш гострих респфаторних за-, хворювань у дтей з алерпчним д1атезом виявило провщне значення аденов|'русно'( ¡нфекцн (у 44,8% дп-ей), а також участь бактерМноТ флори, частше пюгенного стреп-токока (у 42,3% дггей) з формуванням в третиж випадюв в1русно-м1кробних асоц1ац1й. Для обструктивних форм гострих ресшраторних захворювань характерний бшьшба-гатий I р1зноман1тний мкробний пейзаж порожнини рота в портнянш з необструктив-ними ГРЗ. В 14,1% випадкш, як правило, на фон! хрожчного аденотонзшгсу, пщ час ловного клУчного благополуччя спостер!гаеться постмна присутшсть в порожниш рота пюгенного стрептокока, а також у 6,1 % випадкш — персистенцЫ аденовфусноТ ¡нфекцн, що може ¡нщ1ювати процеси сенсибшюацй' ¡, таким чином, брати участь в формуванн! алерпчноТ схильност!

Зведеж дан! патогенетичних особливостей алерпчного (атошчного) д!атезу у дтей подан! в табл.2.

Таблиця 2

Патогенетичн! особливосп АД у д!тей

Патогенетичж особливост! Число обстежених %% д!тей

Еоз!ноф!л1я кров! 491 55.8

в т. ч мала 42.0.

середня 12,8

велика 1,0

ГИдвтцення 1дЕ 72,6

1дЕ-АТ 260 74,6

с-1дС-АТ до молока/яець 18 100,0/81,1

с-1д34-АТ до молока/ясць --г 100,0/77.0

Дефщит Т-л1мфоцит!а 285 94,7

Шдвищення 0-л1мфоцит1в 51,9

Деф1цит Т-супресор!в 230 86,5

Дисбаланс субпопуляц!й Т'Л1мф0ЦИТ1Э 80,0

Деф!цит Т-хелпер1в 70.9

Зниження БТЛ э ФГА 49 55,1

Дефщит 1дА 283 37,5

Дефщит 1дС на 1 роц| житгя 21 19,0

Пивищення р!вня Ц1К 20 35.0

Активация ПОЯ (БХЛ) 275 68.4

Зниження 17-КС 37 78,4

Симпатикотон1чний 8ВТ (К1Г) 51 68.6

Пперсммпатикотон1чна ВР 24 50,0

Пперреактивншть бронх!в (при БОС) 17 64,7 •

Латентний бронхослазм (при БОС) 47,1

Стигми диэембр1огенезу ( в т. ч. множинн!) 102 97,1/80,4

Дисбюз кишечника 119 73,9

Дисбюз порожнини рота (при ГРЗ) 163 12,2

М|кробна персистенц!я в носоглощ 14,1

В'|русна персистенц!я в носоглотц| 6,1

Резюмуючи отримаж даж про патогенетичж особливосп алерпчного (атотчного) дштезу у дп-ей, необхщно зробити висновок, що висока частота \ рюномажтнють ¡мунних порушень, Тх складж взаемовщносини I поеднання, дозво-ляють розгляда-ти атоп!чний дгатез як вияв ¡мунноТ дисфункцм.

Депреая функцюнального стану кори надниркових залоз, симпатикотожчний ви-хщний вегетативний тонус, пперсимпатикотожчний (стресорний) тип вегетативно! реактивное^ у д!тей з атопнним дттезом, дизадаптац1я бронхомоторного тонусу при передастматичних станах — зумовлюе загалом низью адаптации! можливост1 до зовжшньосередовищних факторт I дозволяе розглядати атопнний Д!атез як гор-монально-вегетативну дисфункц|ю.

Достовфно бшьш високе, жж в загальжй популяци, накопичення диспластичних стигм у дтей з атоп1чним д1атезом, наршж з високою частотою вад розвитку ! прена-тальних порушень, дозволяе розглядати атолнний дгатез як генетичну дисфункцш.

Мабуть, первинна генетична дисфункц1я, що зумовлюе гетерохрожю пренаталь-ного розвитку I постнатального дозршання ¡мунноТ, ендокринноТ, вегетативно! нер-вово'Т систем, що грають домжуючу роль в формуванж атопп.

Дисбюз рюних локуеш оргажзму, а також в!русно-бактер!альна персистенцт в носоглотц1, як! е факторами ¡нУацй процесш сенсибМзацн, вщображають додатков! фенотип1чн'| риси формування алерпчноТ схильностг

3 урахуванням етюлогн сенсибМзаци (як загальноприйнято в кл1н1чн1й алерго-логн), встановленоТ за шжко-анамнестичними даними, д1ти були роздшеж для по-р!вняльного анал'ву на 4 групи, 4 шжко-етюлогнних вар1анти атогичного Д1атезу:

1 — з ¡зольованою харчовою алерпею (ХА) — 53 дитини;

2 — з ¡зольованою медикаментозною алерпею (МА) — 42 дитини;

3 — з ¡зольованою ¡нгаляцжною сенсибт1зац!ею, що формуеться (1СФ) — 44 дитини;

4 — з поеднаною сенсиб^зацюю (ПС) — 205 дггей.

Проведено оцжку клжыних особливостей дтей груп, що зр1внюються, \ деяких показниш сенсибтюацп (еозжофМя \ ршень загального 1дЕ кров'1, змют реапнових 1дЕ-антит(л), ¡мужтету (ртень Т-, В-, 0-п!мфоцит!а, Т-хелперш, Т-супресор1в кров1, • сироваткових 1дЭ, 1дА, 1дМ), а також стану перекисного окисления л1пщ1в кл1тинних мембран (¡ндукованоТ БХЛ) \ бюценозу кишечника I порожнини рота. Дослщження проведен! в перюд клМчного благополуччя I вщображають, таким чином, фоновий стан оргажзму.

Для д!тей всЬ< груп були характерж описаж вище кл!н1чн1! патогенетичж риси атотчного д!атезу загалом. Кр1м того, виявлено ряд особливостей, характерних для окремих вар!ант1в атоп!чного д!атезу.

Для дггей з ХА характерна найбшьш висока частота транзиторних алергодер-матоз1в грудного ! раннього вжу, гепато-бт1арноТ I гастродуоденальноТ патологи, а також висока частота виявлення специфнних |дЕ-антитш до харчових алергенш, патентна побутова (бтьш, нЬк у половини д!тей), в менш!й м)рЕ (13,6%) — патентна епщермальна сенсибт1зац!я. Харчов! алерпчж реакцГ! найбшьш характерж для д!тей раннього дитячого вжу. 20

Для дней з МА характерний найбшьш низький ршень латентноТ харчовоТ (27,0%) гпщермальноТ (8,1 %) сенсибтюацй" при висоюй частой латентноТ побутовоТ (54,1 %) энсибш1зацм, а також менша частота ¡мунних дисфункцж, що вщображають менш 1ибок1 патогенетичш порушення у дней ц1еТ групп. Медикаментозн1 алерпчж реакцм Дммаються з подШною частотою у вс1х втових перюдах дитинства.

Для дней з 1СФ характерна висока частота ГРЗ, хрошчних вогнищевих ¡нфекцм но-эглотки I жовчних шляхт, найвища частота виявлення 1дЕ-антител до побутових ¡0,6%) \ епщермальних (38,7%) алерген1в, а також в третий випадюв — латентна арчова сенсибИзацт. Повтори!' явища бронхообструкцГГпри ГРВ1 найбшьш харак-эрнI для дней раннього вжу.

Для дней з ПС — найбтьш серйозний вар1ант атопнного д1атезу — характерна исока частота алергодерматозт грудного \ раннього В1ку, лол1алерпчних харчових медикаментозних реакцШ, ГРЗ, хрожчних вогнищ шфекцм носоглотки, гелато-¡л1арних I гастродуоденальних захворювань, найвищ1 показники специф1чноТ I не-пециф1чноТ сенсибтшацп, дисбюз порожнини рота.

Виявлеж особливосБ були основою для вщпрацювання адекватних пщходт до Тх эрекцм в числ! реабшиацшних заход1в. Реабтнацшна лрограма включала призна-ення режиму антигенного щадшня (лпоалергенна д1ета ! умови життя, щадяч1 схе-и вакцинаци, адекватна профеайна ор^нтацт) \ загальнооздоровчих заход1в (по-¡тряний режим, загартування, пмнастика).

При висоюй частой алерпчних реакц!й, схильносп до частих затяжних ГРЗ, по-горних явищах бронхообструкцм \ стенозування го рта ж при ГРВ1, з урахуванням энкретних патогенетичних особливостей, а також частота I тяжкосл ГРВ1 \ бронхо-бструктивних виявш, в оанньо-зимньо-весняний перюд дифференцшно призначали репарати ¡мунокорегуючоТ дм — левамйол, тималш; неспецифмж ¡муностимуля-эри — елеутерокок, метилурацил; стимулятор кори надниркових залоз — глщирам; нтиоксидант аевн; препарат мембраностабтЬуючоТ дп — задней. Кр1м того, вда-алися до л^ування в камер1 високодисперсного аерозолю натр1ю хлориду з наступ-ою аероюжзац1ею (штучна спелеотератя).

Левам130л пщ кл^конмунолопчним контролем застосовано в реабтИтацяному ¡куванж60 дней 1 -6 роюв з алерпчним дгётезом, тих, що належать до слаборезис-энтноТ групи, з повторними явищами бронхообструкцм в чверл випадюв, з вираже-им фоновим дефщитом Т-л1мфоцит1в при нормально або знижежй ктькосп л1мфо-ит1в в периферичжй кровг 30 дней отримували левамюол в звичайжй доз1 (2,5 мг а 1 кг маси тта) 1 раз на тиждень протягом 3-х мюяцщ, при цьому 10 дней — в ледяному елтому досвщ1; 30 дней — в лоловинжй доз1 (1,25 мг на 1 кг маси тта) по ¡й же схем'1, при цьому 11 дней — в подвмному ошому доевщк 20 дней склали кон-рольну групу, в тому числ110 дней були включен!' в подвмний елтий доевщ I отри-|ували 1 раз на тиждень протягом 3-х мюящв плацебо. Контрольне обстеження оказало попереджй р1вень захворюваност11 попередн1 ¡мунн1 показники у дней кон-рольноТ групи. У дней, що лкувалися левам1золом, вщмналося зниження частота РЗ г обструктивних вияв1в в 1,7-4 (в залежног/п вщ форми захворювання) рази,

зменшення тяжкосл переб1гу \ тривалосл захворювань, достовфне збтьшення аб солютного числа Т-л1мфоцилв кров1, а у дней, що отримували левамкзол в доз! 2,£ мг/кг, кр1м того, достовфне пщвищення числа бласних клнин гид дюю ФГА. Мабуть враховуючи бшьш виражений ¡мунокорегуючий вплив левам1золу в звичайних дозах саме Тх потр1бно використати при важких повторних ГРЗ, виражених явищах в1рус ноТ бронхообструкцГТ, а дням з меншою частотою I тяжюстю брон:;ообструктивних за хворювань — мении дози левам^золу.

ТималЫ використовували в л1куванн1 18 часто хвор'кочих дней раннього 1 дошкшь-ного в|'ку з алерпчною схильнютю з вихщним фоновим вираженим дефщитом Т л1мфоцилв при нормальному або зниженому чисш л1мфоцилв в периферичнш кров протягом 5-7 джв внутршньом'язово в звичайних дозах. Застосування тималЫу су проводжувалося вираженим позитивним шжконмунолопчним ефектом: зниженняг» частоти ГРЗ в 1,9-4 (в залежносл вщ форми захворювання) разш, достов1рним лщви щенням ртня Т-л1мфоцитт, особливо Тх Т-хелперноТ субпопуляцм.

При пом1рнш частол ГРЗ \ явищ бронхообструкцп в реабтпацшну програму 17 дням включили елеутерокок 20 — метилурацил (останжй з врахуванням початко во зниженоТ кшькосл нейтрофтт в периферичнш кров'|) в загальноприйнятих дозах елеутерокок — протягом 3-х мюяц1в, метилурацил — 3-х тижжв. При цьому такох виявлено помнний шжкочмунолопчний ефект. Однак, полтшення показниюв Т лЫфоцилв не досягло порога в1рогщност1, трохи менше вир?жена позитивна ди намжа захворюваност1, але ефект I цих препаралв досить чикий.

В превентивному лкуванж 23 часто хвор1ючих дней з алерпчною схильжстю ви користали глщирам в звичайних дозах протягом 3-х мюяцш. При цьому вщмналос? зниження частота ГРЗ в 1,35-3 (в залежносл вщ форми захворювання) разш, змен шення тяжкосл1 тривалосл хвороби, а також достовфне пщвищення початково зни женого зм1сту 17-КС сеч1, що свщчить про адекватну оптим1зацш активносл корк надниркових залоз.

Загалом з препаралв стимулюючоТ дл найбшьш ефективж левамЬол \ тимал'ш тому Тх потрЮно використати в найважчих (шжчно I ¡мунолопчно) ситуацтх. Трохк менший, однак, досить ч'нкий ефект був вщ прийому елеутерококу, метилурацилу ■ глщираму, призначення яких доцтьне у випадках меншоТ' тяжкосл ¡нфекцмноТ захво рюваносл1 явищ бронхообструкцп.

3 урахуванням вираженоТ активацм процесш перекисного окисления л1пщш у дпе( з алерпчним д1атезом, в комплексне реабтнацшне лжування часто хворточих дпеС з алерпчною схильнютю включали антиоксидант прямот дн аевп протягом 3-4-х тиж жв — з помфно вираженим клУчним ефектом 1 помпним зниженням активносл вшь но-радикальних процеав до нормалшацм Т'х в бшьшосл спостережень.

В реабтпацмномул1куванж20 дней з повторними обструктивними бронхпами ви користали задней в звичайних дозах протягом 3-х мюяц1в пщ клУкочмунолопчнм контролем. При цьому в бтьшосп випадюв бронхообструкцп' не повторювались, г в ¡нших випадках вщмналось значне зниження Т'х частоти; кр1м того, достовфно пщ вищився ршень Т-л1мфоцилв кровк

В реабтЬгацн 25 дней з повторними обструктивними бронхнами використовували л!кування високодисперсним аерозолем натр1ю хлориду э наступною аероюжзац^ю, курс включав 20-25 сеанов. Помпний позитивний шжчний ефект був досягнутий у 23 дней, при цьому у 21 — вщмшний (ж одного еп1зоду бронх1альноТ обструкци про-тягом року). Спостерггалося достовфне пщвищення Т-л1мфоцилв кров*, полшшен-ня р1вня сироваткового 1дА, нормал1защя тонусу бронхш у 22 дней, зникнення у всос латентного бронхоспазму, зниження частоти пперреактивносл бронхш до поодино-ких випадюв, - що дозволяе високо оцЫити превентивний ефект штучноТ спелеоте-рапм.

Беручи до уваги результата контрольних ¡мунолопчних, гормональних, метаболм-них дослщжень, проведених дням через 6-12 мюяцш теля призначеного лжування, що виявили вщсутн'ють ст1Йкого пол'1пшення показник'ш, вважали доц'тьним через 56 мюящв призначення повторних курст превентивного лжування, ¡нод) ¡з змшою препарату. Полтшення кл'1ЖчноТ ситуаци було пщставою для застосування бшьш м'якого ¡муностимулятора (елеутерокок, метилурацил, глщирам), недостатня ефек-тивжсть терага' — ботьш сильного ¡муномодулятора (левамйол, тималт) або спального призначення 2-х препаралв ¡мунноТ спрямованосл (наприклад, левами зол+глщирам). При повторних явищах бронхообструкци вар1антами вибору являлися задтен \ штучна спелеотератя. При висоюй чабтол харчових алерпчних реакцм, не-цостатньоУ ефективносл епшнацмних заходов була потр!бна корекц^я травних дис-функцм.

Диспансерним спостереженням було охоплено 188 дней з атотчним д!атезом. Ре-абшпацшна програма складалася ¡ндив1дуально, превентивне лжування призначали з врахуванням диференцжованихпоказань, корещя призначень зд|'йснювалася не ощше 2-х раз1в на р!к. Глибина катамнеза складала вщ 1 до 9 роюв.

ВщмЫний (сл'йке зникнення алерпчних виявт 1 зниження частоти ГРВ1 до етзод-лчно'О 1 хороший (помине зменшення \ полегшення алерпчних виявт, зниження час-готи ГРВ1 до ешзодично'О ефект реабтнацжного л1кування вщзначено у 81,9% дней. 3 12,2% випадюв спостер1галося збереження колишнього стану дитини. I лльки у 5,9% дтей сталася трансформац1я алерпчного дштезу в алерпчж захвсрювання, що ¡начно, в 2-3,5 раз1в нижче частоти алерпчно!' захворюваносл в дитячм популяци.

Регулярне диспансерне спостереження дней з алерпчним (атотчним) дттезом ) диференцшованим призначенням реабтнацмних комплекса превентивного л1ку-шння найбтьш ефективно саме на етап! дштезу, що сприяе попередженню форму-¡ання алерпчних захворювань, знижуе частоту 1 тяжмсть алергозю в дитячому вщ1, 1 також полтшуе загальж показники здоров'я дней з алерпчним д1атезом.

ВИСНОВКИ

1. Розповсюдженжсть алерпчного (атопнного) дттезу у дней за результатами об-¡теження пед1атричноТ дтьниц1 складае 64,2%. Маркери атопнного дштезу у дней ! б'тьшосл випадш ¡дентиф'жуються на першому роц'г життя.

2. Факторами, що сприяють формуванню атотчного дттезу у дней, е: алерпчно

обтяжена спадковють, акушерська патолопя матера ранне змаиане ¡/або штучне ви-годовування, перинатальна патолопя, чаоп ¡нфекцмж захворювання, хрожчж вогни-, ща ¡нфекцп носоглотки, травж захворювання \ дисфункцГТ, персистенц1я вфусно-бактермноТ ¡нфекци, а також дисбюз р1зних локуав оргажзму.

3. Трансформац1я атопЫного д1атезу в атотчж захворювання вщбуваеться частше у хлопчиюв, в ранньому дитячому вщ1, з наростанням частоти харчовоТ I медикаментозноТ'полюенсибтйацм, явищалерпзацй'дихальних шлях1в, слйкихтри-валих алерпчних уражень шюри з першого року життя, ¡з збшьшенням вихщно пд-вищеного ршня 1дЕ сироватки кров1! частоти його виявлення.

4. В перюд шжчногоблагополуччя уд1тей з атоп1чним д!атезом виявлеж значущ! показники специфмноТ 1 неспециф1чноТ сенсибт1зацн — висока частота I р1вень фоновоТеозжоф'шГ! ¡загального 1дЕ кров1, а також специф1чних 1дЕ-, 1дО-, 1дС4-анти-тш, що пщтверджують не тшьки клМчно мажфестну алерпю, але \ високу частоту латентно'1 побутовоТ, епщермальноТ, харчовоТ', пилковоТ сенсибшЬацп.

5. Запропонований бюхемтюмжесцентний метод д1агностики побутовоТ, епщер-мальноТ', харчовоТ, пилковоТ алерги високошформативний для оцжки процеав сен-сибш1заци, алерголопчногО тестування.

6. Фонов1 ¡мунн! змЫи у дтей з атоп1чним д1атезом представлен! законом1рним дефщитом Т-лшфоцилв з1 зниженням Тх прол1феративноТ активност), дисбалансом ¡мунорегуляторних субпопуляцм з ведучим дефщитом Т-супресор1в, пщвищенням р1вня 0-л1мфоцитш, дисмуноглобулжемюю з високим ртнем 1дЕ \ дефщитом 1дА. Висока частота рюномажтних ¡мунних порушень, Тх складж взаемовщносини I лоедн-ання, дозволяють розглядати атожчний д1атез як вияв ¡мунноТ'дисфункцн.

7. Висока фонова активжсгь процеав перекисного окисления лшщш кл!тинних мембран у дтей з атоп!чним д1атезом вщображае структурно-функцюнальну дес-таб1л!зац!ю бюмембран \ е найбшьш ранжм, штинним мехажзмом формування \ реэлкзацП' алерпчноТ схильносл.

8. Фонова депреая функцюнального стану кори надниркових залоз, лпер-симпа-тикотожчний (стресорний) тип вегетативно'! реактивность що виявляеться у бть-шосл д1тей з атопмним д1атезом, а також фонова пперреактивнють бронх1в з на-явжстю латентного бронхоспазму у дтей з повторним бронхообструктивним синдромом, - вщображають низью адаптации] можливост'1 до зовжшньо-сере-довищних розршаючих фактор1в, що дае можливють розглядати атотчний д1атез як гормо-нально-вегетативну дисфункфю.

9. Достовфно бтьш високе, жж в загальжй популяцП', накопичення дис-пластич-них стигм у д1тей з атотчним д1атезом, наршж з високою частотою вад розвитку 1 пренатальних порушень — свщчать про внутр1утробне пошкодження дитини на етап1 ембрюгенезу, ¡, таким чином, про порушення первинних, генетичних мехажзм1в адаптации що дозволяе розглядати атопЫний д1атез як генетичну дисфункц1ю.

10. Первинна генетична дисфункцт, зумовлюючи гетерохрожю пренатального розвитку I, можливо, постнатального дозр1:_ання регул,:торних мехажзм'ш, ¡ндукуе формування ¡мунно-гормонально-вегетативноТ дисфункцГТ. Пщ д1ею розршаючих

ювн!шньо-середовищних факторш фоновий стан алерпчноТ схильносп може стати гограничним 1 надал1 реал1зуватися, трансформуватися в алерпчне захворювання.

"П. Патогенетичж особливосп вивчених шжко-етголопчних вар1ант1в атопнного (¡атезу у дней — з харчовою алерпею, з медикаментозного алерпею, з ¡нгаляцмною ¡енсибозац'юю, з поеднаною сенсибт'гзац1ею, — визначають показания до призна-1ення диференцжованих реабшггацмних заход1в.

12. Рання д1агностика алерпчного (атошчного) датезу у дней, своечасне прове-1ення диференцмованих л1кувально-профтактичних заходю, що включають режим (нтигенного щаджня з використанням зпдно показаннь препарата ¡мунокорегуючоТ ¡муностимулюючоТ дм, засоб!в, що активують функцга кори наднирковихзалоз, ан-иоксидантгв, мембраностабт1затор1в, курав високодисперсного аерозолю натр!Ю лориду з каступнога аероюжзац'|ею, —сприяють пол'тшеннга показниюв здоров'я, опередженню трансформацм алерпчного д1атезу в алерпчне захворювання.

ПРАКТИЧН1 РЕКОМЕНДАЦ11

1. При оц1нц1 стану здоров'я дней необхщно виявляти фоновий донозолопчний тан алерпчноТ схильносп — алерпчний (атошчний) д!атез — готовжсть до розвит-Ч алерпчних (атотчних) захворювань.

Д1агностика атошчного д1'атезу в ш'ж'чжй практик основана на виявленж спадко-оТ алерпчноТ обтяженосл; легких, транзиторних алерпчних реакця дитини на хар-ов! продукти, медикамента, вакцини, укуси комах, хшчж речовини I ¡н.; картини естмкого сп'льця, часлше на периюму роц| життя; "географ1чноТ" почерканост! язи-5; ловторних явищ бронхообструкцм I стеноз!в гортаж при гострих вфусно-бактерм-лх рестраторних ¡нфекц1я'х; фоново'Т еозжофшп кров!; для дней старших 3-р1чно-> вку допустима наявнють в анамнез! життя транзиторних алергодерматоз1В груд-зго г раннього вгку при повжй вщсутносл Тх кл1жчних вияв1в протягом 2-х \ бтьше эюв. Для д1агностики атошчного д1атезу необхщно виявити не менш 2-х маркер1в. Виявлення дней з такими ознаками становить I етап дюгностики алерпчноТ схиль-зсл, алерпчного (атоЫчного) д1атезу.

2. При виявленнг атотчного д1атезу у дней необхщно визначити його клж'жо--¡олопчний варгант (з »зольованою харчовою алерпею, з ¡зольованою медикамен-13НОЮ алерпею, з гнгаляцмною сенсибтазац1ею, що формуеться, з поеднаною сен-|бт1зац1ею), з урахуванням якого при наполегливому повторенж транзиторних 1ерпчних вияв1в визначаеться комплекс необхщного обстеження 1 диферен-йованих реабш'нацШних призначень.

3. ВЫм дням з атошчним дгатезом показаний режим антигенного щаджня: юалергенне харчування \ ппоалергеннг побутов! умови, щадяч! схеми вакцинацп, [екватна профеайна оршнтац|'я з врахуванням етюлоги сенсиб|л1зацп, що формует-я. Чим менша за вком дитина, тим вище ризик реал1зацм атотчного д1атезу, в 'язку э чим ппоалергенж рекомендацм повинж найбтьш суворо дотримуватися в рш1 роки життя, в перюд раннього дитячого вку I особливо у немовлят.

4. При стжкому повторенж транзиторних алерпчних симптом1в (легких скороми-

нущих харчових, медикаментозних, поствакцинальних, ¡нсектицидних алерпчни; реакцш, повторних явищах бронхообструкцп при рестраторних захворювання: в^русно-бактершного геиезу), дощльно в nepiofl юижчного благополуччя провесл алерго1мунолопчне обстеження звизначенням еозшофти кровЬ загального Igt KpoBi, специфЫних lgE-антитш до основних труп алергенш (побутових, етдермаль них, харчових, пилкових), р!вня Т-л^мфоцитт, T-xennepie, T-cynpecopiB, ¡муногло булУв основних класт — G, А, М. Показано визначення активносп перекиснол окисления niniAtB, функцюнального стану кори надниркових залоз, стану вегетатив нот реактивности KpiM того, з врахуванням клУко-етюлопчного варшнту атошчноп д!атезу в комплекс обстеження необхщно включити: при харчовм алерги— оцшк стану травних функц!й (УЗД оргажв черевноТ' порожнини, копрограму, nociB калу н дисбактерюз, пробу Ласуса i ¡н.); при ¡нгаляцмжй сенсибизацн, що формуеться -дослщження вентиляцшних показникт (сшрограма), оцЫку лперреактивносл бронх« наявносп латентного бронхоспазму, та також повторив дослщження носоглоткови змив!в для визначення в1русних антигент, nocisie слизу з!ва на мжрофлору — дл уточнения можливоТ лерсистенцп в|'русноТ i бактермноТ ¡нфекцГГ i стану бюценозу не соглотки.

Виявлення конкретных патогенетичних особливостей становить II етап fliaraoci ики атошчного д1атезу у д!тей i с основою для використання адекватних peaöin тацмних П1дход|'в.

5. При висомй частол ГРВ! i етзодичних бронхообструктивних виявах в реа-бш тац:йну програму дней з атопмним д1атезом доцшьно включати в бтьш важких (кл жчно i ¡мунололчно) випадках/¡авамзол по 1,25-2,5 мг на 1 кг маси т!ла 1 раз и тиждень на протяз! 3-х м)сяц!а або тималш по 2-3 мг на ш'екц1ю внутр1шньом'язов протягом 5-7 днш. У випадках меншоТ' тяжкосл (в плаж ¡нфекцмно! захворюванос I явищ алерлзацн дихальних шляхт) доцшьне застосування елеутерокока протяго 3-х мюяцш, метилурацилу протягом 3-х тижн1в, глщираму протягом 3-х м1сяц1в загальноприйнятих дозах. KpiM того, обгрунтоване послщовне включения в pea6ir тацШну програму 3-4-тижневого курсу аевпу (1-2 курси на piK),

6. При повторних явищах бронхообструкцп' вфуенв-бактержного генезу, загро формування бронх'шльноТ астми, — вар1антами вибору являються курси зад'не» (0,25 мг на 1 кг маси Tina на прийом 2 разу на добу протягом 3-х м1сяц1в) i uny4h спелеотерашя (л1кування високодисперсним аерозолем натрю хлориду з н^ступно аеро1он!зац1сю, 20-25 ceaHciB на курс). В випадках бщьшо! тяжкосл вони можуть б у посилеж вщповщно ¡мунокоректорами (наприклад, задней + левамюол) i глщирамс (по замнченж курсу спелеотерапп).

7. Медикаментозне реабМтацтне лкування доцшьно повторювати через кожж 6 мюяц1в до отримання слйкого шинного ефекту - зменшення частоти ГРЗ до enis ричноТ, зникнеиня бронхообструктивних вияв1в. При пол1пшенж кл1жчно'( ситуа! можливе застосування використаного ражше препарату або б1льш м'якого ¡мун стимулятора (елеутерококу, метилурацилу, г;лцираму). Недостатня ефективн!'сть ^ pan'ii е основою для призначення бшьш сильного ¡муномодулятора (левамюол, т

иалж) або 2-х препарата ¡мунноТ спрямованосл (наприклад, левамиол + гл!цирам).

8. При виссшй частот! харчових алерпчних реакцш, недостатжй ефективносл мтнацмнт рекомендации, п'юля уточнения стану травних функцш реабттацмну 1рограму необхщно доповнити лжуванням виявлених патолопчних стажа (за покаяниями — ферментж препарати; жовчогонн!; засоби, як1 нормал1зують стан бюце-юзу кишечника! Ы.).

9. Диспансерне спостереження бшьшост! дней з алерпчним (атошчним) дютезом ювинке здшснюватися в звичайж декретоваж строки, рекомендован! для диспан-:еризацм здорових д1тей; лльки при передаст! (д!ти з ¡нгаляцшною сенсибтЬац!-:ю, що формуеться, повторними обструктивними бронхнами) — часлше, не рщше ! разу на квартал. 1-2 рази на р!к неоВх'щно проведения загальнош'жчних анал!з1В, ?також огляд отоларинголога, стоматолога, ендокринолога.

Реаб1лнац!йна програма кожжй дитиж повинна складатися ¡ндивщуально з вра-суванням вар1анту! вираженосл маркер1в алерпчного (атошчного) д1атезу! коректу-¡атися не рщше 2-х раз!в на рж, включаючи в обов'язковому порядку ппоалергенн! >екомендацн ! за показаниям диференцжоваж медикаментозн!! немедикаментозн! юмплекси.

10. ПрофшЗктичне щеплення дням з алерпчною схильжстю необхщно проводити то |'ндив|'дуальному календарю щеплень, в лерюд стшкого кл1'жчного благополуччя (а фон! прийому протигютамжних препарата (2-3 дж до-! 5-7 джв пюля щеплення). 3 ряд! випадш (при поствакцинальних реакцых дитини ! його рщних) доцшьно за-щалепдъ- визначати ¡ндивщуальну переносимють вакцини (реакцию ¡мунолейкол!зу). Насамперед рекомендуеться проведения щеплення проти полюм1ел1ту, дифтер!Т, 1равця. Н'адал!, при вщсутносл поствакцинальних реакцш — проти епщеммного юротиту,! з великою обережжстю — проти кору. В!д щеплення проти кашлюку дням | Ыгаляцмною сенсиб!л!зац!ею, що формуеться, рекомендуеться стриматися.

СПИСОК РОБ1Т, ОПУБЛ1КОВАНИХ ПО TEMI ДИСЕРТАЦН

1. Обструктивные формы бронхитов. // В кн.: "Неотложные состояния у детей". -Киев, "Здоров'я". — 1994. — С.365-368.

2. Про аперпчний даатез у дней. // Педатр1я, акушерство i пнекололя. —1988. -№5. — С.12-15.

3. Харчування як фактор запоб1гання мажфестацм алерпчного д1атезу у дней. Педгатрш, акушерство i пнекололя. — 1989. — №5. — С. 14-17.

4. Досвщ л1кування дней з астматичним бронхпом ¡ бронхшльною астмою за умо камер штучного мжрокл1мату. // Пед1атр1я, акушерство ¡ пнекололя. — 1989. — №(

— С.16-18. (В спюавт. з Сидельниковим В. М., Рибаковою О. В., Прохоровой) М. П Яромко В. В.)

5. Критери д'югностики i програма реабтггаци дтей з алерпчним д1атезом. II П< д1атр1я, акушерство ¡ пнекололя. — 1991. — №2. — С.32.

6. Шляхи реабтггаци дней слаборезистентноТ групи з алерпчним д1атезом. Пед1атр1я, акушерство i пнекололя. — 1992. — №1. — С.20-21.

7. Стигми сполучнотканинного дизембрюгенезу у дней з алерпчним дштезом. Пед1атр1я, акушерство i пнеколопя. — 1993. — №2, — С.18-20. (В спгеавт. з Ai тошкЫою А.М.)

8. KniHNHi аспекти алерпчного датезу у дней. II Педатрт, акушерство i лнекологЬ

— 1996, —№2.-С.11-13.

9. Пищевая аллергия у детей с аллергодерматозами на фоне хронических восп< лительных заболеваний желчевыводящих путей. II Респ. межвед. сб. "Иммунологи и аллергия". — Киев. —1980. — Вып. 14. — С.52-55. (В спшавт. з Пашун Т.В.).

10. Клинико-иммунологическая оценка терапевтической эффективности левам! зола у часто болеющих детей с симптомами аллергизации. II Респ. межвед. сб. "Ии мунология и аллергия". — Киев. — 1989. — В.23. — С.81-83.

11. Результаты применения тималина у детей с аллергическим диатезом повторными острыми респираторными вирусными инфекциями. II Респ. межвед. tí "Иммунология и аллергия". — Киев. —1991. — В.25. — С.78-80.

12. Клинико-иммунологическая характеристика и особенности реабилитации д( тей с повторными острыми респираторными инфекциями на фоне аллергическо! диатеза. // Респ. межвед. сб. "Детские инфекции". — Киев. —1991. — С.99-103.

13. Клинические и этиопатогенетические аспекты острого обструктивного бронх! та как варианта течения атопического диатеза у детей. II Респ. межвед. сб. "Детски инфекции". — 1992. — В.22. — С.103-107. (В ошавт. з Рибаковою О.В.)

14. Диатезы - предрасположенность к заболеваниям, вопросы диагностики и npi филактики. II Мат-лы конф.педиатров Украины "Педиатрия на рубеже XX и ХХ1 сп летий". —Днепропетровск. —1996. — С.37-40. (В сшвавт. з Андрущук А.О., Тяжко О.В.)

15. Распространенность аллергического (атопического) диатеза и аллерги-ческ1 заболеваний у детей по материалам педиатрического участка. // Мат-лы конф. и диатров Украины "Педиатрия на рубеже XX и ХХ1 столетий". — Днепропетровск. -1996. —С.118-122.

t6. Клиника-иммунологическая характеристика часто болеющих детей раннего юзраста с проявлениями аллергической реактивности. // Тез. докл. Ill Респ. науч. онф. молодых ученых-медиков по актуальным вопросам кардиологии, иммуноло-ии, общей и неотложной хирургии. — Черновцы. —1981. — С.275-276.

17. Состояние иммуногомеостаза при рецидивирующем астматическом бронхи-е у детей раннего возраста. // Мат-лы V съезда детских врачей Грузии. — Тбили-:и.—1981. —С.349-351.

18. Диспансерное наблюдение часто болеющих детей раннего возраста с призна-ами аллергизации. //Тез. докл. VII Респ. съезда детских врачей УССР. — Харьков. -1982, — С.64-65!

19. Левамизол в лечении детей раннего возраста с аллергическими проявления-w и повторными респираторными заболеваниями. //Тез. докл. У Респ. науч. конф. ю аллергологии "Коррекция Нарушений иммунологической реактив-ности". — Киеа. -1983. — С.175-176.

20. Диагностика и противорецидивное лечение респираторных аллергозов у де-ей раннего возраста. //Тез. докл. V Респ. конф. молодых ученых-медиков. —Харь-ов, —1984, —С.172.

21. Профилактика повторных респираторных заболеваний у детей слаборезис-ентной фуппы с увеличенной вилочковой железой и аллергическими проявлениями i раннем возрасте в условиях детской поликлиники. II Тез. докл. Респ. науч. конф. Актуальные вопросы профилактики и диспансеризации детей разных возрастных рулп". — Тернополь. — 1985. — С. 120. (В сптавт.з Тяжкою О.В.).

22. Применение различных доз левамизола в реабилитации детей с частыми ОРЗ а фоне аллергического диатеза и тимомегалии. // Тез. докл. Всесоюзн. конф. "Ак-уальные проблемы пульмонологии детского возраста". — Москва. — 1985. — 1.119-120. (В сптавт.з Тяжкою О.В.).

23. Преморбидное состояние часто болеющих детей с аллергически измененной еактивностью. // Тез. докл. VIII съезда детских врачей УССР. — Тернополь. —1987.

- С.149-150.

24. Варианты реабилитации детей с аллергическим диатезом. // Тез. докл. II цар. симп. "Реабилитация иммунной системы". — Цхалтубо. — 1990. — С.331.

25. Частота поствакцинальных осложнений и особенности плановой иммунизации етей с аллергическим диатезом. // Мзт-лы Всесоюзн. конф. "Поствакцинальные ос-ожнения". — Москва. —1991. — С.85.

26. Распространенность аллергического диатеза и аллергических заболеваний у етей по результатам обследования педиатрического участка. // Тез. докл. Всесо->зн. конф. "Аллергические болезни у детей". — Махачкала. —1991. — С.22.

27. Изменение гиперчувствительности бронхов у детей с бронхиальной астмой и бструктивным бронхитом под влиянием искусственного микроклимата соляных гахт. //Тез. докл. Всесогозн. конф. "Аллергические болезни у детей". — Махачкала.

- 1991. — С.81.(В сп1вавт. з Сидельниковим В.М. Дрохоровою М.П., Рибаковою I.B.)

28. Спектр неинфекционной (атонической) сенсибилизации у детей с пред-

29

астматическими состояниями. // 2 Всесоюзн.Конгресс по болезням органов дыхания Сб. резюме. —Челябинск. — 1991. — С.245.

29.4-х летний опыт использования камеры искусственного микроклимата соляных шахт в реабилитации детей с бронхиальной астмой и предастматическими состояниями. // 2 Всесоюзн. Конгресс по болезням органов дыхания. Сб. резюме. — Челябинск. — 1991. — С.274. (В сшвавт. з Сидельниковим В.М., Рибаковою О.В. Прохоровою М.П.)

30. Изучение состояния липидного комплекса сурфактанта у детей с бронхо-ле-точной патологией. //Тез.докл. Ill науч.-практ.конф. "Сурфактантная и анти-сурфак-тантная системы легких". — Ялта. — 1991. — С.99-100. (В сшвавт. з Сидельни-ко-вим В.М., Рибаковою О.В., БрюзпноюТ.С., Кравченко С.Я.)

31. Клинические аспекты аллергического и лимфатического диатезов у детей е условиях воздействия малых доз ионизирующего излучения. // Тез. докл. Радио биологического съезда. — Киев. — 1993. — С.ЗО. (В сп1вавт. з Андрущук А.О., Ан тошшою A.M., Тяжкою О.В., Лутай Т.Л.)

32. Состояние сурфактантной системы легких у детей с бронхиальной астмой i предастматическими состояниями (обструктивными бронхитами). Пути коррекцик нарушений. //Тез. докл. 4-й науч.конф. "Сурфактантная и антисурфактантная система легких в норме и патологии". — Ялта. —1992. — С.70-71. (В сшвавт. з Сидель никовим В.М., Брюзпною Т.С., Рибаковою О.В., Кравченко С.Я., Хоменко B.C.)

33. Стан здоров'я дггей дошкшьного вку з урахуванням наявносл у них аномал? конституций // Тез. доп. IX з'Тзду дитячих лтарш УкраТ'ни. — Одеса. —1993. — С.71 (В сшвавт. з Андрущук А.О., Тяжкою О.В., Антошюною A.M., Лутай Т.Л., Казаковок Л.М., Алексинською I.M.)

34. Сучасш аспекти алерпчного д1атезу у дтей (уявлення, дшгностика, реабшггац ¡я) в умовах еколопчно'| ситуацн Киева. // Тез. доп. IX з'Тзду дитячих niKapie Украши

— Одеса. — 1993. — С. 142-143.

35. Реабт1тац1я д!тей з алерпчним та Л1мфатичним д1атезами. // Мат-ли Пленум) наук. мед. товариства дитячих niKapiB "Реабт!тац!я в nefliarpiï'. — КиТ'в —Тернотль

— 1995. — С. 101-102. (В сшвавт.з Тяжкою О.В., Андрущук А.О.)

СПИСОК МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦИЙ, ОПУБЛ1КОВАНИХ ПО TEMI ДИСЕРТАЦИ

1. Диагностика, лечение, реабилитация и диспансеризация детей с аллергиче ским и лимфатическим диатезами. // Киев. — 1992. — 23 С. (В сшвавт. з Андрущу! А.О., Тяжкою О.В.)

2. Методика лечения и диспансерное наблюдение за детьми, страдающими брон хиальной астмой и предастматическими состояниями. II Киев. — 1992. —15 С. (£ сшвавт. з Сидельниковим В.М., Прохоровою М.П., Рибаковою О.В. та ¡н.)

3. Лечение детей, больных бронхиальной астмой, астматическими, обструктив ными и рецидивирующими бронхитами в камере высоко-дисперсного аэрозоля на трия хлорида. II Киев. — 1992. —12 С.(В спЬавт. з Сидзльниковим В.М., Прохоро вою М.П., Рибаковою О.В. та ¡н.)

ABSTRACT

Pomitkina L.R. Allergic diathesis in children (diagnostic, clinicopathogeneses peculiari-es, reabilitation). A manuscript. Thesis for seeking of scientific degree of the Doctor of ledical Sciences on speciality 14.01.10 — pediatrics. National Medical University. Kiev. 996.

This thesis include the materials, which have proved in 35 articles, containing the con-sption of allergic (atopic) diathesis as state of allergic (atopic) predisposition and laracterised in its main pathogenetic moments as immuno-hormono-vegetative dysfunc-:n on the base of genetic dysfunction. Pathogenetic features of four atopic's diathesis inico-ethiological variants: food allergy, medicamental allergy, formes inhalant jnsibilization, combined sensibilization is described. High preventive effect of using vamisole, thymaline, eleutherococce, methyluracile, glycyrrame, aevit, zaditen, artificial aline mine is showen.

Key words: allergic (atopic) diathesis; allergic, immune, hormonal, vegetative, genetic jculiarities; reabilitation.

АННОТАЦИЯ

Помыткина Л.P. Аллергический диатез у детей (диагностика, клинико-патогенети-;ские особенности, реабилитация). Рукопись. Диссертация на соискание ученой епени доктора медицинских наук по специальности 14.01.10 — педиатрия. Нацио-тьный медицинский университет. Киев. 1996.

Защищается диссертация, материалы которой изложены в 35 научных работах, держащих данные о концепции аллергического (атопического) диатеза, как со-ояния аллергической (атопической) предрасположенности, патогенетически ха-исгеризующегося иммуно-гормонально-вегетативной дисфункцией на основе пер-чной генетической дисфункции. Описаны патогенетические особенности 4-х клико-этиологических вариантов атопического диатеза (АД): пищевой аллергии, ме-каментозной аллергии, формирующейся ингаляционной сенсибилизации, сеченной сенсибилизации. Показан высокий превентивный эффект реабилитации де-й с АД с назначением левамизола, тималина, элеутерококка, метилурацила, гли-рама, аевита, задитена, искусственной спелеотерапии. Kni040Bi слова: алерпчний (атотчний) д1атез; алерголопчж, ¡мунж, гррмональш, гетативш, генетичн!" особливосл; реаб1л1тац1я.