Автореферат и диссертация по фармакологии (15.00.02) на тему:Изучение биологически активных веществ некоторых растений рода карагана и перспективы их использования.

ГЧІ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

на правах рукопису

Р Г Б ОЛ УДК 615.322:582.736

УСКОВА Світлана Іванівна

ВИВЧЕННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН ДЕЯКИХ РОСЛИН РОДУ КАРАГАНА ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозії!

Автореферат дисертації на ідобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук

Харків - 1995

Дисертацією в рукопис

Роботу виконано на кафедрі фармакогнозії Української фармацевтичної академії

доктор фармацевтичних наук, професор В.М.Ковальов

Науковий керівник:

Науковий консультант:

доктор фармацевтичних наук, професор П.Д.Пашнев

Офіційні опоненти:

Провідна організація:

доктор фармацевтичних наук, професор М.Ф.Комісаренко

доктор фармацевтичних наук, професор Д.І.Дмитрієвський

Запорізький медичний університет

Захист дисертації відбудеться 371995 року

о Д?_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.098.об.01 при Державному науковому центрі лікарських засобів за адресою: ЗЮ085, м.Харків - 85', вул. Астрономічна,33

З дисертацією мокна ознайомитися в бібліотеці ДНЦЛЗ Автореферат розісланий "¿ї" . 995 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор фармацевтичних наук, професор, член.-кор. ІА України

и і/

М.О.Казарінов

Актуальність теми. Актуальність пошуку та створення лікарських препаратів, призначених для лікування уро»;зіь органів гепатобіліарної системи, визначається тім, що сомь ці захворювання ззймають велику питому вагу (більш 40%) у патології системи травлення. Більш того, на високому рівні стійко зберігається захворюваність населення вірусними гепатитами, різноманітними стали токсичні, лікарські та алергічні пошкодження печінки. Проблема регенерації печінка при рісши її ураженнях залишається однією з вшштвих у медицині. Вона визначає необхідність створення нових високоефективних гепа-тотропних лікарських засобів, які б не'виявляли негативного впливу на .органи і системи організму- Препарати рослинного походження відповідають цим вимогам. Однак арсенал таки препаратів значно обмежений. Тому актуальним е пошук джерел біологічно активних речовин серед рослин, які мають достатню сировїшну базу в Україні.

Наші дослідження являються продовженням робіт, So проводяться на кафедрі фармакогнозії Української фармацевтичної академії (УкрФА) з вивчення рослин роду карагана (Caraga-na Lam.), які, за попередніми даними, можуть використовуватися для лікування гострих респіраторних, ендокринних захворювань, захворювань шлунково-кишкового тракту і печінки. Але питання розробки раціональної та доступної технології отримання субстанції та лікарської форми з цих вадів рослин ¡де не вирішене. Практично не вивчалися карагана м’яка і карагана скіфська, які можуть бути додатковим джерелом біологічно

активних речовин (БАБ). ' '

Все вищенаведене підтверджує необхідність даного дослідження, виявляє його актуальність. ■

Мета 1 завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є пошук перспективних джерел біологічно активних сполук серед рослин роду карагана і створення на їх основі лікарського препарату гепатозахисної дії. '

Для здійснення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдашя:

' - провести аналіз якісного складу маловивчених видів

карагани флори України; . .

- виділити в індивідуальному стані домінуючі речовини з обраних видів рослин і встановити їх структуру;

- провести порівняльне якісне і кількісне вивчення БАР видів карагани, що ростуть в Україні;

- розробити технологію одержання субстанції та лікарсь-

кої форми препарату гепатозахисної дії з найбільш перспективних рослин досліджуваного роду. '

Наукова новизна. Вперше вивчиний хімічний склад к£рзгс ни м’якої. Встановлена наявність в надземній частіші рослини флавоноїдів, кумаринів, оксикоричних кислот, дубильних речовин, сапонінів, ірідоїдів, . амінокислот, уреїдів, (похідних сечовини), полісахаридів і відновлюючих -цукрів. В індивідуальному стані виділено 23 сполуки:- 5 оксикоричних кислот,

4 кумарини,12 флавоноїдів, 2 похідних сечовини. Виділений водорозчинний полісахаридний комплекс карагани дерев'янистої, вивчений його моносахаридний склад. '

Вперше проведене якісне та кількісне порівняльне дослідження БАР чотирьох видів карагани, ідо зростають в Украї-

■Ц, виявлені найбільш перспективні види рослин для одержання лікарського препарату гепатозахлсної дії. Знайдена відмін-іість у складі фенольних сполук карагани м'якої і карагани {ущової дозволила з’ясувати протимовне ■ питання про вилов;’ гамостійність цих таксонів.

Розроблений спосіб одержання суми фенольних сполук з тагонів карагани дерев'янистої-, яка має гепатопротокторну та тротизапальну активність (заявка на видачу патенту України

* 93005735 від 27.10.93 р.).

Вперше вивчені фізико-хімічні і технологічні властивості субстанції під умовною назвою "Карфен", отриманої вказали вище способом. Розроблений оптимальний склад і технологія таблетованого препарату із илунковорозчинним покриттям, їосліджена стабільність субстанції та таблеток "Карфен" у іроцесі зберігання.

Практична значимість роботи. Результати досліджень показали можливість використання пагонів карагани м’якої як дарела БАР для створення лікарських засобів гепатозахисної га протизапальної дії.

Розроблена та апробована в умовах Дослідного заводу Іержавного наукового центру. лікарських засобів технологію держання сухого екстракту та таблеток "Карфен".

Результати досліджень були використані при розробці іроектів тимчасових фармакопейних статей "Пагони карагани”, "Карфон" - субстанція", "Таблетки "Карфен".

Зв'язок досліджень з проблемним планом фармацевтичних іаук. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом іауково-дослідних робіт Української фармацевтичної академії (номер державної реєстрації 01.91.0002334).

Апробація роботи. Основні положення роботи Еикладені і обговорені на науково-практичній конференції "Лекарственные средства Украины, синтез, научные исследования, производство, реализация" (Харків, 1992), міжвузівській 49-ій науково-практичній конференції (Перм, 19ЭЗ), конференції .УкрФА "Розробка складу та технології мазей, аерозолей, таблеток та інших лікарських форм різного напрямку дії" (Харків, 1993),

1 Конгресі Світової федерації українських товариств (Львів, 1994), науково-практичній конференції “Сучасні проблеми фармації" (Харків, 1994).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано

2 статті та 7 тезів доповідей. -

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на сторінках, машинопису, ілюстрована 13 рисунками і 31 таблицею і складається з вступу, шести глав власних, досліджень, висновків та списку літературних джерел, який включає 156 найменувань, з яких 21 іноземне.

В першій главі узагальнені літературні відомості з бо-

ТЗНІЧНОЇ Х2р2КТ&рі!СТИНІ1, ХІМІЧНОГО СКЛ5ДУ, фэрМ2К0Т9рЭПс,ВтР— чних властивостей рослин роду карагана. Показана перспективність використання природних фенольних сполук для лікуваїшя і-профілактики уражень печінки. В другій главі викладені результати вивчення якісного складу та виділення індивідуальних речовин з надземної частини карагани м'якої. Третя глава присвячена встановленні!) структури флавоноїдів, оксикумаринів, оксикоричних кислот і уреїдів. В четвертій главі наведені результати .якісного і кількісного порівняльного аналізу рослин роду карагана флори України. П’ята глава присвячена розробці технології отримання і дослідженню сухого екстракту

ьрфен". В постій главі викладено дослідження з розробки ладу та технології таблеток "Карфзн", покритих оболонкою.

Основні положення, що виносяться на захист:

- результати {.ітохімічіпи досліджень карагани м'якої;

- результати порівняльного якісного і кількісного ана-зу рослин роду карагана флори України;

- дослідження з розробки способу одаржання і отандартп-ції сухого екстракту "КарФен";

- дослідження з розробки складу і технології таблеток

’.рІУ-Н" .

ЗУіСТ РОБОТИ ,

1. Виділення сумарного комплексу біологічно активних речовин (БАР) з карагани »'якої та поділ його

на індивідуальні компоненти .

Гезультати попереднього фітохімічного аналізі дозволили рати об'єктом подальшого поглибленого дослідження маловнв-іиЛ вид - карагану м'яку, яка багата на різноманітні при-іїні сполуки. За допомогою загальноприйнятій якісних реак-1 в цвітучих пагонах (надземній частині) карага:пі м'якої зйдені флавоноїди, кумарини, оксикоричні кислоти, дубильні іоеини, сапоніни, ірідоїди, амінокислоти, уреїди (похідні іобини), полісахариди і відновлюючі цукри. .

Для еііділєння біологічно активних сполук та поділу їх індивідуальні компоненти використовували методи розпо-пьного фракціонування в системі "рідина-рідина", колоішо-і: хроматографії на поліаміді та силікагелі, препаративної матсграфії на папері та в тонкому шарі сорбенту з наступні рс-хроматографією та роздрібленою кристалізацією.

В результаті з надземної частини карагани м’якої в і днвідуальному стані виділено 23 сполуки, основні фізивд-х мічні властивості яких представлені в таблиці 1.

2. Хімічне вивчення виділених сполук

Структуру виділених речовин встановлено методами хімі них перетворень, за даними УФ-, 14- та ПМР-сгоктроскопії.

Оксикоричні кислоти. За результатами якісних реакці даних УЗ^-спектрів речовини 2.20-2.24 віднесені до оксикори них кислот. У продуктах лужної деструкції речовин 2.21, 2. і 2.24 знайдено протокатехову кислоту, речовини 2.20 п-оксибензойну кислоту, речовини 2.22 - ванілінову кислот Лужний гідроліз речовин 2.23 і 2.24 приводить до утворен еквімолекулярних кількостей кофейної і Б-хінної кислот. МІ це приєднання кофейної кислоти до В-хінної було встановле за результатами лактонізації цих сполук. Утворення лакто хініду спостерігалося тількі для речовини 2.24, що вказує наявність окетгрупи в С-3 положенні в-хінної кислоти.

На підставі проведених досліджень і результатів порі нлнкя а вірогідними зразками оксикоричні кислоти охарактер зовані як п-кумарова (2.20).ксфйна (2.21), ферулова (2.22 хлорогенова (2.23), неохлорогенова (2.24) кислоти.

Оксикумарини. Кумаринову природу речовин 2.15-2. підтверда'-зно розщепленням їх йодистоводневою кислотою в с редовищі рідкого фенолу і оцтового ангідриду до кумарин Аналіз даних УФ- і Н-споктрів виділених сполук дозвол охарактеризувати їх як оксикумарини. Наявність в ІЧ-спектр речовин 2.15 і 2.16 двох смуг поглинання в області 298 2843 см'1 вказує на наявність метоксигрупи. Структуру кум ринів остаточно встановлено на підставі результатів вивчен

■ : . ■ Таблиця 1.

Основні фізнко-хімічні властивості речовин, виділених з карагани м'якої

» п/п Речовина, її шифр та структурна характеристика Загальна формула Чопл., °С К"' . гр?д. 'V«,, в УФ-області шаХ спектру, ям (етанол)

1 • 2 3 4 5 6 '

Оксикоричні кислоти

1. п-кумарова кислота (2.20), 4-оксикорична кислота С9Н6°3,Н20 212-214 — ЗЮ, 228

2. Кофейна кислота (2.21), 3,4-Діоксикорична кислота с9нао4 194-196 — 325, 299, 235

3. Ферулова кислота (2.22), З-окси-4-матоксикорично кислота С10Н10°4 168-170 320, 290, 234

4. Хлорогенова кислота (2.23)> 5-0-кофеїл-о-хінна кислота °16П10°9 202-204 -32,1 325, 300, 245

5 Неохлорогекова' кислота (2.24), З-О-кофеїл-в-хіниа кислота С1бН1Є°9 аморфн. +2,6 325, 300, 245

Оксикумарини

6. Умбеліферон (2.17), 7- оксикумарин °9нб°3 228-230 — ' 328, 250

7. Ескулетин (2.18), 6,7-діоксикумарин °9Н6°4 266-272 — 316, 271, 253, 230

1 . • 2 ' - 3 4 5 6

8. Скополетин (2.16), б-метокси-7 -скс.5гумар:ш ■ С10і2804 202-204 — ' 343, 298, 256, 230

'9. ІЗОСКОПОЛ0ТИН (2.15), 6-окси-7-метоисихумзр:ін 185-107 345, 295, 255. 230

Флавони

10. Лкацетин (2.14), 5,7-діокси-4'-матоксіфлавов °16Н12°5 270-272 ' — ' 322, 269

11. Тиліаігді (£.05), • • акацетш-7-0-р-в-глюкопіра- • Н0311Д 250-253 -63,6 324. 269

12. Лінарин (2.07), . . . акацет:ш-7-0-р~Б-глскопіра-нозил-<6->і>-0-а-Ь-рамнолі-• ранозіщ , ■ . С28Н32°14 260-262 -78,1 324. 269

■ Флавоноли

13. Кемпферол (2.11),- 3,5,7,4’ -тетраоксіаїиіаво!: С15Н10°6 .274-276 — 366. 266

14. Астрагалін (2.06). кемпфорол-з-О-р-п-глюкопіра- ■ НОЗИД ■ - ' с2ікго°п . 173-176 -56,0 . 375, 268

15. Кверцетин (2-Ю), 3»5 > 7,3 *,4•-пентаокскфлавои С15Н10°7 310-312 • 375, 268 ПЛ, 256 1 .

1 2 3 4 5 6

16. Ізокверцитрин (2.02), кверцвтин-з-О-р-іьглюкопІра- НОЗИД , ' 0 Н 0 21 20 12 229-231 -12,5 355, 267 ПЛ, 256

17. Рутин (2.01), кварце тин-7-0-р-Б-глюкоп іра-нозил-<6 -* 1 >-0-а-Ь-рамнопі-ранозид °23Н30°16 168-190 -32,0 . 362, 268 ПЛ, 258

13. З-Мвтилкверцетия (2.13), 5,7,3',4'-тетраокси-3'М9-токсифлавон С16Н12°7 • 253-260 353, 267 ПЛ, 256

19. Ізорамнвткн (2.12), ■ 3>5.7,4’-твтраокси-3’-мз- токсифлавон С16й12°7 316-318 369, 255

20. Мірицетин (2.09), 3, ь,7,3',41,5-гексаоксифлавоя С15НЮ°8 318-320 374, 272 ПЛ, 254

21. Мірицвтин-з-О-галакто-ЗИД (2.03), ' С21Н20°13 1Є5г190 -53,2 367, 300 ПЛ, 256

МірИШТИН-3-0-р-В-Г8ЛЗКТОПІ-

ранозид

Похідні сзчовюш

22. АЛПМТОЇН (2.26) 5-уш ідо імідозол ідаш-2,4-« Діон °4Н6Н4С3 232-234 — — .

23. Алантоїпоза кислота (2.27) діуреїдсоцт'.іва кислото С4К8К4°4 163"1¿5 — —

фізико-хімічних властивостей їх метальних похідних. Такім чином, досліджувані сполуки охарактеризовані як умоеліферон (2.17), ескулетин (2.18), скополетин (2.16), ІЗОСКОПОЛЄ-Т!Ш (2.15).

Флавоноїди■ Флавоноїдна природа виділених речовин

2.01-2.03, 2.05-2.07, 2.09-3.14 підтверджується результатами

якісних реакцій і даними спектрального аналізу. Так, в 14-спектрі цих сполук присутні смуги поглинання, характерні для флавоноїдів: в області 3430-2900 см"1 (фенольні гідроксили) 1678-1620 см'1 (карбонільна група 7-пірону), 1628-1438 см'1 (валентні коливання ароматичні« кілець). Крім того, наявність В І4-спектрах речовин 2.05 , 2.07 , 2.12 , 2.13 , 2.14 смуги поглинання в області 2970-2780 см'1'свідчить про присутність в структурі метоксигрупи. .

Результати якісних реакцій та УФ-спвктроскопії свідчать про належність речовини 2.05, 2.07, 2.14 до похідних флавону, а вісіх інших флавоноїдів - до похідних флавонолу.

За рухомістю на хроматограмах у різних системах розчинників, а також за результатами ціанідішової реакції за Брі-антом речовини 2.09-2.14 віднесені до агліконів, а речовини

2.01-2.03, 2.05-2.07 - до глікозидів. Глікозидну природу флавоноїдів підтверджено їх кислотним гідролізом, в продуктах якого знайдено вуглеводні компоненти.

Для встановлення кількості вільних оксигруп в агліконам одержували ацетати і визначали в них долю ацетильних груп зг методом Куна та Рота. Положання вільних оксигруп встановлювали за даними прямої та даференційної УФ-спактроскопії с використанням іонізуючих та комплексоутвортиочих реагентів. Одержані результати підтверджували вивченням продуктів луж-

тої деструкції, метішовання і двзметалювання агліконів.

Місце приєднання вуглеводних залишків в глікозидах зстановлювали за даними УФ-спектрів з домішками діагностичних реактивів та порівнянням їх з спектрами відповідних агліконів.

Кількість моносахаридів та порядок їх приєднання в глікозидах визначали за результатами ступінчастого кислотного гідролізу та ферментного гідролізу рамнодіастазою.

Моносахариди ідентифікували хроматографією на папері з вірогідними зразками цукрів, а також за температурою топленая їх фенілозазонів.

Встановлення структури флавоноїдних глікозидів приведене на-прикладі речовини 2.07. В продуктах кислотного гідролізу речовини 2.07 Ь% сірчаною кислотою ідентифіковано аглікон акацет:ш, о-глюкозу і Ь-рамнозу. Приєднання вуглеводного залишку відбувається в положенні С-7 аглікону, про що свід-тать відсутність зсуву в УФ-спектрі речовини з ацетатом натрію, а також трудніть проходження кислотного гідролізу. Ступінчастий гідроліз досліджуваної сполуки і% сірчаною кислотою приводить до утворення монозиду, ідентичного речовині 2.05 (акацетин-7-0-р-Б-глтокопіранозид) і Ь-рамнози. В продуктах ферментного гідролізу рамнодіастазою речовини 2.07 знайдено біозу - рутинозу, що вказує на 1 -»б порядок зв'язку цукрів, а такоя на р-конфігурацію зв'язку вуглеводного компоненту з агліконом. Наявність в ІЧ-спектрі речовини трьох смуг поглинання в області 1100-1015 ом’1 характеризує піра-нозниЯ цикл цукрів, а смуга при 880 см"‘ підтвердзуе р-кон-фігурацію зв'язку В-глюкози з агліконом. Проведені дослідження погоджуються з даними ПМР-спвктроскопії. Так, в облас-

• 14

' \ ті 3,9-3,О м.ч. виявляється характерна група сигналів вуглеводного залишку.Аномірний протон Б-глккози резонує в області 5,07 м.ч. у вигляді дублету з константою розщеплення 6,о Гц, що свідчить про р-конфігурацію зв'язку, аномірний протон Ь-рамнози виявляється при 4,57 м.ч. у .вигляді дублету з константою розщеплення 2,0 Гц, що підтверджує а-конфігурацію глікозидного зв’язку.

Таким чином, в результаті провалених досліджень речовину 2.07 охарактеризовано як акац8тин-7-0-(5-С-глюкопірано-. зил-<6 ->1 >-0-а-ь-рамнопіранозвд або лінарин.

Аналогічно було встановлено будову інших флавоноїдів, структурна характеристика яких наведена в табл. 1.

Похідні сечовини.Речовини 2.26 і 2.27 на підставі якісних реакцій віднесено до уреїдів (похідних сечовини). За фі-зико-хімічними властивостями, даними 14- та ПМР-спектроско-пії виділені сполуки охарактеризовані як алантоїн (2.26) та алантоїнова кислота (2.27).

Всі досліджувані речовини- з карагани м'якої виділено вперле. Новими для роду карагана є флавоноїди астрагалін і м ірице гин-з-О-р-Б-галактспіранозид. .

3. Порівняльне якісне та кількісне вивчення біологічно активна* сполук видів карагані» флори Україш

Прк вивченні фенольних сполук пагонів карагани дерев'янистої, к.кущової, к.м'якої і к.скіфської зклвлено, що ці вида рослин мають як спільні речовини, так .1 речовини, за якими вони розрізняються між собою. Встановлено високий ступінь спорідненая к.м'якої і к.скіфської. Хемотрксономічне дослідження к.м’якої і к.кущової показало, що кал&гоіість дах таксонів до двох окремих видів не викликає сутлііву.

■ 15

■ Нами був проведений порівняльний кількісний аналіз вмісту флавоноїдів і фенольних сполук в пагонах деяких видів карагани. Кількість флавоноїдів визначали методом диферен-ціЯної, а фенольних сполук - прямої спектрофотометрії, як зразок стандартної речовини в обох випадках використали ру-/ тин, який в кількісному відношенні перевагсае серед фенольних сполук в сировині досліджуваних рослин. В результаті дослід-хення виявлено найбільш багаті на флавоноїди і фенольні сполук види - к.дерев'яниста (2,2355, 5,533) і к.м’яка (2,0056, 4,753)• В пагонах к.скіфської містяться незначна кількість флавоноїдів (1,225) і фтаольких сполук (3,555»).

Враховуючи сировинну базу та кількісзпй, шіст дівчих речовин, запропоновано використаная пагонів к.даров'яш'стої як основного , а пагопів к.м’якої як додаткового дгерала си-ровиш для отриманая ліиарсьісіх засобів. .

При вивченні дзшсміїсз яехоіпнєпяя флавоноїдів і фенольних сполук, в надземній частині х.дерзз’янистої визначено оптимальні терміни збирання сировини - період Ц8ІТІІШЯ.

4. Розробка технології одзрзанзя та лсслідхвгзгя сухого екстрзпту і таблаток "Нарази"

Проведені нами- дослідяения з .розробки умов екстракції . пагонів к.дерев'янистої і к.м'якої булі пекладзні а основу технології сухого екстракту "Карфон", нз спосіб одержання якого подано заявку на видачу патенту Україна (й державної реєстрації 93005735 від 27.Ю.93 р.) Встановлений раякм ра-кацоряції сировини йелвчав такі фактори: екстрагент - водо, . температура екстракції - 90-95°С, ступінь подрібнення сировини 1-3 км, співвідношення спровша-екстрагант і: 1 о (І і п контакти фаз), тривалість екстракції - 50 хв (І і П контакти

фаз). Вихід сухого екстракту, одержаного за розроблено» технологією становить 18£. Вміст суми флавоноїдів в сухому екстракті повинен бути на менше 4,Ь%, суми фенольних сполук -не менше 15%.

В складі сухого екстракту за допомогою якісних реакція були також виявлені полісахариди (ПС). Ця група БАР викликає інтерес, оскількі, як відомо, ПС потенцюють фармакологічну активність поліфенолів у комбінованих препаратах. З "Кар-фену” нами був виділений водорозчинний полісахаридаий комплекс (ПСК), вивчений його якісний моносахаридний склад. Встановлено, що очищений ПСК складається з D-галактуронової кислоти (23,96g), L-арабінози (29,76$), D-галактози (9,06%), D-ксилози (8,46?) і L-рамнози (7,40й).

При виборі лікарської форми ми зупинилися на таблетках з покриттям, як найбільш раціональній фзрлі, яка дозволяє виключити ряд недоліків сухих екстрактів ( неприємні органолептичні властивості, адсорбція вологи при зберіганні та інв.). ■ •

Аналіз фізико хімічних і технологічних месткзостсй субстанції "Карфен" визначив застосування вологої грануляції

і допомігших рвчоьин, вибір яких теоретично та експериментально обгрунтовано. Для покриття таблеток оболонкою' був використаний суспензійний метод дракирування, розроблений за участю проф. Пашнєва П,Д. , .

В наслідок проведених досліджень запропонований такий

склад таблеток ''Карфенк, покритих оболонхг'-''-.

Сухого екстракту "Карфон", проект ТФС с.юоо

Магнію карбонату основного, ДФ X, ст. 332 0,0350

Цукру молочного, ГСТ 4963-85 . 0.0080

Крохмалю картопляного, ДСТ 7699-78 0,0-:5і

Кальцію стеарату, ТУ 6-09-4233-76

0,0019

Маса таблетки-ядра

0,1900

Цукру, ДСТ. 22-78

Полівінілпіролідону, ФС-42-ПЭ4-78

Аеросилу, ДСТ 14922-77

Магнію карбонату основного, ДФ X, ст. 382

Титану діоксиду, ДСТ 9808-84

Тальку, ТУ 21-25-198-76

Воску білого, ДСТ 21170-75

Масла вазелінового, ДСТ 3164-78

0,08291 0,00105 0,00140 0,02172 0,00140 0,00140 0,00006 0,00006

Маса покриття

0,1 юоо о,зо

Маса таблетки з покриттям

Вивчено стабільність сухого екстракту і таблеток "Кар-Фен" в процесі зберігання. Встановлено, ¡цо вони стабільні протягом 2-х років (термін спостереження).

Фармакологічні дослідження, проведені на кафедрі поліклінічної педіатрії і фітотерапії Харківського інституту удосконалення лікарів Віхтинською 1.1., показали, ідо сухий екстракт та таблетки "Карфен" практично нетоксичні, мають істину жовчогінну, протизапальну, капілярозміцнюючу, антиоксидантну та гепатозахисну дію. Остання підтверджується результатами електронно-мікроскопічного дослідження, які свідчать про відновлення ультраструктур гепатоцитів і репарацію мембран ендоплазматичного ретикулуму. Препарат покращув антитоксичну функцію печінки, зменшув проникність клітинних мембран. За гепатозахисною активністю "Карфен” не поступається "Силібору", а за протизапальною - "Бутадіону". На відміну від "Силібору”, "Карфен" більше впливає на холатосинтезуючу функцію печінки, покращує колоїдні властивості жовчі віднос-

но холестерину. Субстанцію та таблетки "Карфен" вивчено в повному обсязі відповідно до вимог "Методичних рекомендацій

з представлення документації на лікарські засоби до Фармакологічного комітету МОЗ України".

На підставі проведених досліджень розроблені проекти тимчасових фармакопейних статей: "Пагони карагани", "Карфен” - субстанція”, "Таблетки "Карфен". •

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Вивчено якісний хімічний склад карагани м'якої. Встановлена наявність в надземній частині рослини флавоноїдів, оксикоричних кислот, кумаринів, дубильних речовин, амінокислот, уреїдів, сапонінів, ірідоїдів, полісахаридів та відновлюючих цукрів.

2. З пагонів карагани м'якої методами розподільного

фракціонування в системах "рідина-рідина”, рекристалізації, адсорбційної та розподільної хроматографії на різних сорбентах виділено 23 сполуки. •

На підставі досліджень з використанням сучасних фізиісс-хіііічшцг методів аналізу (УФ-, 14-, ПМР-спектроскопії), хімічних перетворень речовин доведено структуру 5 оксикоричних кислот (п-кумарова, кофейна, ферулова, хлорогенова, нео-хлорогенова кислоти), 4 оксикумаринів (умбеліферон, ескулетин, скополетин, ізоскополетин), 12 флавоноїдів (акацетин, тиліанин, лінарин, кемпферол, астрагалін, кверцетин,ізоквер-цитрин, рутин,3-метилкверцетин, ізорамнетив, мірицетин, мі-рицетин-3-0-галактозид) і 2 похідних сечовини (алантоїн, алантоїнова кислота).

Всі речовини вперше знайдені в карагані м’якій, а астрагалін та мірицетин-3-0-галактозид - нові для роду карага-

на.

3. Вперше проведене порівняльне якісне дослідження чотирьох видів карагани ' флори України, встановлений зв'язок між хімічним складом і положенням видів в секціях. При вивченні фенольних сполук даних рослин з'ясоване питання про видову самостійність двох таксонів c.frutex (L. ) C.Koch. та

0.mollis (DC) Bess.

4. Розроблені методики спектрофотометричного кількісного визначення флавоноїдів і фенольних сполук у надземних частинах деяких видів карагани. Виявлені більш багаті біологічно активними речовинами види досліджуваних рослин.

5. Розроблена і апробована в умовах Дослідного заводу ІерзаЕНОго наукового центру лікарських засобів технологія зухого екстракту "Карфен", який проявляє значну гепатозахис-іу і протизапальну активність, практично нетоксичний. На :посіб отримання екстракту "Карфен" подана заявка на видачу іатенту України (Ä державної реєстрації 93005735 від ?7.ю.93р.). Запропонована методика кількісного визначення флавоноїдів в екстракті. З сухого екстракту виділений водо-юзчинний поліса^зридний комплекс, вивчений його якісний та сількісний моносахаридний склад.

6. Вперше досліджені фізико-хімічні та технологічні

властивості субстанції "Карфен". Теоретично обгрунтований і їкспериментально доведений -оптимальний склад і технологія таблеток "Карфен", покритих оболонкою методом суспензійного іражируваїшя. Досліджена стабільність таблеток з процесі іберігання. ■

На підставі проведених досліджень розроблені проекти тимчасових фармакопейних статей: "Пагони карагани", "Кар-

фен" - субстанція", "Таблетки "Карфен". 4

Основний зміст роботи викладено в публікаціях:

1. Бойнік В.В., Ускова С.І. Порівняльний аналіз азот-вмісних сполук (уреїдів) в надземних органах рослин роду карагана флори України //Вісник фармації. - 1994. - # 3-4. -С.137-141 -

2. Поиск гепатопротекторов среди растений рода карагані / И.Л.Вихтинская, В.В.Бойник, С.И.Ускова и др. // Новое і профилактике, диагностике и лечении основных заболевашй внутренних органов. /Редкол. Л.Т.Малая и др.; Институт терапии АМН Украины.. - Харьков, 1994. - С. 33-38.

3. Ускова С.И., Бойник В.В. Качественный анализ побегої

карагани мягкой //Лекарственные средства Украины, синтез, научные исследования, производство, реализация: Тез. докл. науч.-практ. конф., 23-24 сентября 1992 г. - Харьков, 1992.-С. 85. - •

4. Ковалев В.Н., Бойник В.В., Ускова С.И. Сравнительны!

фитохимический анализ караганы кустарниковой из разных областей Украини //Лекарственные средства Укранк”, спкїоз, научнее исследования, производство, раализация:Тез. докл. науч.-практ. конф., 23-24 сентября 1992 г. - Харьков, 1992. -С. 68. -

5. Ускова С., Пашнєв П., Ндикумозэмбо Фелисите. Розробка складу та технології лікарського препарату у формі таблеток на основі сухого екстракту карагани дерев'янистої // Тез. І Конгресу Світової федерації українських фармацевтичних товариств, 27-29 травня 1994 р.- Львів, 1994. - С. 110.

6. Бойнік В.В., Ускова С.І. Рослини роду карагана -перспективні джерела біологічно активних речовин // Тез.

Конгресу Світової федерації українських, фармацевтичних то-зриств, 27-29 травня 1994 p.- Львів, 1994. - С. 110.

7. Фенольные соединения - источники получения лекарст-внных средств / В.Н.Ковалвв, В.В.Король, С.ІЬУскова и др. / Сборник тезисов межвузовской 49-ой научно-практ. конф. роф.-препод. состава, 19-23 апреля, 1993. - Пермь, 1993. -. 7.

8. Віхтинська І.Л., Ускова С.І., Віхтинська 0.0. Фарма-ологічне вивчення комплексу ВАР, виділеного з карагани •якої // Сучасні проблеми фармації: Тез. докл. республ. на-ково-практ. конф. - Харків, 1994. - С. 72.

9. Ускова С.І., Бойнік В.В., Ковальов В.М. Дослідження давоноїдних агліконів українських видів рослин роду карага-а // Сучасні проблеми фармації: Тез. докл. республ. науко-о-практ. конф. - Харків, 1994. - С. 9.

Аннотация

скова С.И., Изучение биологически активных веществ некоторых астений рода карагана и перспективы их использования, яссортация на соискание ученой степени кандидата фармацев-ичесгак наук по специальности 15.0iD.02. - фармацевтическая тая и фармакогнозия, Государственный научный центр лекарственных средств, Харьков, 1995. '

[редставлена в виде рукописи. '

[зучен качественный химяческий состав побегов карагани мяг-:ой. Из побегов исследуемого вида выделено и исследовано ¡троение 23 индивидуальных соединений: 5 оксикоричних кис-!от, 4 кумартов, 12 фдавоноадов и 2 уреидов. Проведено гравнитедьное качественное и количественное изучение биологически активных веществ видов карагаїш флора Украины. Раз-

работай способ получения суммы фенольных соединений, обладающих гепатозашитным и противовоспалительным действием. Разработаны оптимальный состав и технология таблеток на основі сухого экстракта, полученного вышеуказанным способом.

Uskova S.I. The study of biologically active substatanoes о some plants of Caragana genus and perspectives of their usa ge.

The dissertation with the aim of getting a scientific degre of the Candidate of Pharmaoeutioal Soienoe on the speoialit 15.00.02 - Pharmaoeutioal Chemistry and Phamaoognoey, Stat Centre for Drug Soience, Kharkov, 1995. •

Presented as a manuscript.

There have been studied ohemioal ingredients of sprouts с Caragana mollis. From sprouts of the researched plant thez has been extracted and studied the otruoture of 23 individi al oompounds: 5 hydroxyoinnamio aoida, 4 ооитагіпв, 12 fli vonoids and 2 ureids. There has been conducted the oompar: tive qualitative and quantatitive study of biolodioally ai ti?: subsiauoea or Caragana speoiesiea growing in Ukrairn There has been worked out the method of obtaining, the sum < phenolic compounds, poasesing hepatoproteotive and ant: inflarenatory aotivity. There has also been oarried out se: Bible subetanoe and technology of tablets on the foundati of a dry extraot reoeived with the help of the abov mentioned method. .

Ключові слова: рослини роду карагана, природні сполуки, технологія, сухий екстракт, таблетки, ге па то проте ктори.