Автореферат и диссертация по фармакологии (15.00.02) на тему:Фармакогностическое изучение омелы белой и разработка на ее основе фармакологических средств

УКРАШСЬКА ФАРМАЦЕВТИЧНА АКАДЕМШ

? Г R ОД

Красикова Тетяна Олександр'шна

, • аи >399

УДК: 615.322:582.651.224.

ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ОМШШ BMOÏ IРОЗРОБКА НА ïï OCHOBIФАРМАКОЛОПЧНИХ ЗАСОБ1В

15.00.02 — фармацевтична xímíh та фармакогнозия

АВТОРЕФЕРАТ днсертацЦ на здобутгя наукового ступени кандидата фармацевтичыих наук

Харкш—-1999

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана на кафедр! фармакогнозй УкраТнсько! фармацевтичн

академн, Мшютерство охорони здоров'я Украши.

Науковий кедиввик: доктор фармацевтичних наук, професор,

КОВАЛЬОВ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ, Украшська фармацевтична академ1я, завщувач кафедри фармакогнозй.

Офвдйш опоненти: дохтор фармацевтичних наук, професор СЕРБ1Н АНАТОЛШ ГАВРИЛОВИЧ, Украшська фармацевтична академш, завщувач кафедри медично? ботангки;

кандидат фармацевтичних наук, доцент ЧУБЕНКО ОЛЕКСАНДР ВЛАДКОРОВИЧ, Харкшська медична академия тспядиппомно! освгги, доцент кафедри кттчно! бюх1мн та судово-медично! токсикологи.

Провщна установа: Державнин науковий центр гакарських засоб^в, паборатор1я пошуку рослинних препарата 1 б1отехнолопй (м .Харюв)

Захист ^вщбудеться ■39 " _1999 року

/О ' годин! на засщанш спец[ал{зованоТ Вчено'{ Ради Д64.605.01 г Укра'шсыай фармацевтичшй академн за адресою: 310002, м.Хар1 вулЛушкшська, 53.

3 дисертац1ао можна ознайомитись у бйбшохещ Укра1нсько'1 фармацевтич академ!! (310168, м.Харюв, вул. Блюхера, 4).

Автореферат роз^сланий 6ШМ1ЛХ _1999 року.

Вчений секретар

спещашзовано/ВченоТ ради , , Гриценко 1.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалъшстъ теми. Одним з важливих завдань фармацп е розробка нових лшарських засобш. Фггозасоби з лжарськоУ рослинноУ сировини широко використовуються в медичнш практиц! для профшактики 1 лгкування захворювань серцево-судинноУ системи, зокрема, ппертошчноУ хвороби. Пошук рослин з достатньою сировинною базою, яга можуть бути додатковим джерелом до офщинальних вида, рацюнальне 1 комплексне використання сировини, а також створення на Ух основ» нових засоб1В-актуальне завдання сучасно! фармацн. Особливо! уваги заслуговують рослини, як1 мають багатовЬсовий досвщ використання в народнш медицин!.

До таких рослин вщноситься омела бша, пагони якоУ використовують у народами та науковш медицин! як ппотензивний, протипухлинний, геронтолопчний 1 кровоспинний заетб.

Продовжус залишатись актуальною проблема пошуку нових засоб^в гшотензивноУ дн, а також розробка \ впровадження в практичну роботу сучасних методдв стандартизаци рослинноУ сировини 1 ф!тозасоб1в, особливо збор1в з лжарськоУ рослинноУ сировини.

Недостатке Х1м1чне та фармаколопчне вивчення пагошв омели бшоУ, а також дослупшсть сировини, стали пщставою для наших дослщжень.

Зв'язок робота з науковими програмями, планами, темами. Дисертацшна робота виконана згщно з планами науково-дослщних робЬг УкрФА з проблеми МОЗ УкраУни (№ держреестращУ 0!98У007008).

Мета та задач! досадаення. Метою робота було провести цослщження пагошв омелн бшоУ флори УкраУни, вивчити можшшсть комплексного застосування рослинноУ сировини, створити на ц основ1 нов! ткарсш засоби, а також розробити метода анал1зу сировини 1 фпгоасоб1в Для досягнення мети виpiшyвaлиcь наступш завдання :

♦ видшити та щентифжувати бюлопчно активш речовини (БАР) пагошв омели бшоУ;

♦ визначити кшькгсний вм1ст БАР у пагонах омели в залежносп вщ дерева-хазяУна;

♦ встановити залежшстъ мЬфоелементного складу пагон!В омели бшоУ вщ дерев- хазяхв;

♦ встановити основш анатомо-шагностичш ознаки пагошв омели бшоУ;

♦ розробити ппотензивний зб]р, метода його щентифжаци та анал1зу;

♦ розробити методики одержання 1 анал1зу екстракгпв гипотензивного збору та вивчити к фармаколопчш властивосп;

♦ розробити проекта анаттичнсн нормативно! документаци на сировину пагони омели бшоУ та лпотензивний зб1р.

Наукова новизна одержаних результата. Проведено систематичне фтжм^чне, фармаколопчне вивчення пагон1в омели бшоУ флори Укра'ши. Визначена присутшсть вуглеводав, амшокислот, стероотв, фенольних сполук: оксикоричних кислот, оксикумарингв, флавоноццв, дубильних речовин, лшофшьних речовин (хлорофшш, жирних кислот). 3 пагошв омели бшо1 видшеш та щентифжоваш 16 сполук серед яких: 2 похщш кумарину — вперше, 2-тритерпенощи, 4-флавоно'щи, 2-оксибензойш та 5-фенолхарбонових кислот, 1 стерощ. Визначено наявшсть 22 мгкроелсментта.

Вперше проведено вивчення вм!сту бюлопчно активних речовин пагон^в омели бшоУ в залежносп вщ строку загствл1 1 м!сця зростання рослини. Встановлеш ocнoвнi анатомо-дагностичш ознаки омели бшоь

Опрацьоваш оптамальш умови одержання екстрактш 1 окремих фракцш бюлопчно актвних речовин. Встановлено, що сух! ехстракти омели 61Л01 та ппотензивного збору проявляють ппотезивну та сечопнну даю. Розроблено споаб анал!зу комплексу фенольних сполук ппотензивного збору, визначено морфолопчш та анатом1чш ознаки збору для розробки АНД. Розроблений склад ппотензивного збору I подано заяву на патент.

Пражтичее значения одеркаяих результата. Одержат фтшшчш та фармаколопчш дан» вказуютъ на можлив1сть застосування пагон1в омели бшо11 ппотензивного збору в лисуванш лпертошчно1 хвороби. Розроблеш проекта Тимчасових фармакопейних статей на пагони омели бшоГ та гшотензивний зб'1р. Розроблена технолопя одержання фармаколопчних засоб1в з пагон1в омели бшоУ з метою створення лжарських препарата ппотензивно! да. Технолопя ппотензивного збору опрацьована в умовах ЗАО "Леирави".

Матер\али роботи використаш в навчальному процеа УкрашськоТ фармацевтично'1 академй та Запор^зького медичного ушверситету.

Особистий внесок здобувача у розробку результата, що виносяться на захист:

♦ проведено анал1з лггературних даних з використання зборш лжарсько! рослинно1 сировини для лжування ппертошчноУ хвороби, а також даних по розповсюдженню, х1м!чному складу та використанню рослин роду омела;

видшено та щентифжовано бюлопчно активш речовини пагонш омели бшог,

♦ встановлено кшьисний вм1ст БАР у пагонах омели бшоТ в залежносп вщ дерев- хазяш;

♦ вивчена анатом1чна будова пагон1в омели бшо\';

♦ розроблено способи одержання сумарних екстракпв \ окремих фракцш дцочих речовин та вивчено £х фармахолопчш властивосп;

♦ розроблено ппотензивний збip, метода aнaлiзy його тотожносгп, юльккного вм1<лу фенольних сполук, числов! показники якосп збору.

♦ запропоновано способ одержання лжарського засобу 1 пщготовлено нормативно-техшчну докумснтацио на сировину 1 фггозааб.

Апробащя результат дисертацГГ. Основш положения дисертацшно'{ робота доповщались на науково-практичнш конференцп, присвяченш ювшего Ярославського фармацевтичного шсттуту (Ярославль, 1993), мЬкнародкш науково-практичнш конференцп "Аетуальш питания фармацевтичноУ науки та практики" (Запор1жжя, 1995), науково-практичнш конференцп, присвяченш 75-р1ччю Укра'шсько1 фармацевтично) академи (Харкш, 1996).

Публжаци. За результатами дисертацп опублжовано 12 наукових робгг, в тому чисш 5 статей у журналах, 2 депонованих рукописа та 5 тез доповщей.

Обсяг та структура дисертацй. Дисертацшна робота викладена на 130 стор1нках « складаегься 31 вступу, огляду л1тератури, п'яти роздшв експериментальних дооиджень, висновюв, списку використаних джерел.

Робота ¡люстрована 32 таблицями, 5 схемами та 11 рисунками. Список використаних джерел мостить 156 джерела, у тому чишп 20 шоземних.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

1. Попередне визначення, видалепня та х!м1чне вивчення бтлопчно активних речовин омели 61Л01.

За результатами фггсшм1чного аналззу в пагонах омели бшоГ, що зустр1часться в Укранн на деревах хазяях (гаи укра'шський, робш!я псевдоакация, тополя чорна, яблуня домашня, клен татарський), встановлена наявшсть оксикоричних кислот, вшьних амшокислот, лектитв, вшьних та зв'язаних цукр!в, дубильних речовин конденсованоТ групи,тритерпенових сполук, кумарин1в, флавонощш в залежностс вщ дерева - хазяша.

Методами рщинноУ екстракци, паперовоУ, тонкошарово1 та колонковой хроматограф!) вндшено ] встановлена будова 16 речовин: 2 -похщних кумарину (вперше за вщомостями доступно? нам лзтератури) 2 -похщних тритерпеноццв, 5 - похщних оксикоричних та 2 - похщних бензойно'1 кислот, 4 - флавонощи, 1 -речовина стерощно! природа .

Деяю ф1зико-х1м1чш властивосп видшених речовин нaвeдeнi у таблищ

1 .Структуру видшених речовин встановлено на пщстав1 х1М1чних, ф1зичних та ф1зико-Х1м1чних метода аналпзу.

Оксихумаршш. Видшеш речовини 2.1 1 2.2 на пщстав1 яюсних реакцш, хроматограф1чного анашзу, за флуоресценщею до 1 шсля обробки реактивами були вщнесеш до похщних кумарину.

Речовини 2.1 1 2.2 мають характеры! максимуми поглинання в УФ -спектр1 в обласп 218-256 нм I 298-344 нм, що зумовлеш поеднанням шронового 1 бензольного кшьця.

Таблица 1.

Деяю ф1зшсо-х5м1чш власти восп речовин видалених з омели б1ло!

№ Речовини та Батальна Т, топ., М.м |«1 Э» Сне лг

п\п Ьс шифр формула С0 тема

1 2 3 4 5 б 7 8

Оксибспзсйга кяслатя

1 2.11. Галова кислота (3.4,5-трнпдроксибензойна кислота) С;Ш05 253 1702 А Е 0,65 0,44

2 2.12.Елагоаа кислота (дилактон гексаохси-дифсново!' кислоти) СмН605 360 розкл. 302,2 А Е 033 0.82

ОкажорвнЛ кислота

3 2.6. Кавова кислота (3.4-дигццюксикорична кислота) СаШО« 195-197 199,4 А д 0,81 0,50

4 2.7 л- куыарова кислота (4-окснкорична) СШбО} Н20 212-213 180,5 А Д 0,90 0,60

5 2.8. Фсрулова кислота (3-истокси -4-ожжкорична СюНю04 168-170 194,5 А д 0,88 0,55

б 2.9.Хпорогенова кислота (5-0-кофеш-Б-тинна кислота СмНиО» 202-204 353 ДО -32,8 (нетаяол) А Б 0,62 0,70

7 2.10. Нсохлорогенова кислота (3-0 кофеш-Б-хшна. кислота) С^НиО® аыорф. 354,31 +2,6 (метавол) А Б 0,62 0,70

Оксику. ниршщ

8 2.1.Ум6сшфсрон (7- окснкунарин) С рН бОз 232-234 152Д - Ж 0,24

9 22. Скополетин (б-истокси-7-оксякумарнн) СюН804 202-205 192,16 Ж 0,61

Продовяешш таблиц! 1

11 2 |3|4|5| б I 7 I 8

Фямаяа&а

10 2.13.Кверцетин (3,5,7,3',4'-пентапдроксн-флавон) С15Н10О7 309-311 302,22 А В 0,71 0,44

11 2.14. Лютеолш (5,7, 3',4'-тстрагщрокси-флавон) СиНюОб 232-241 286,22 А В 0,67 0,41

12 2.15.Кверцитрин (кверцетия-З-О-а-Ь рашгошраназнд) С21Н20О12 174-176 465,4 -18,4 (метанол) А Е 0,63 0,39

13 2.16.Ьокверцнтрин ( кверцетин-З-О-р-Б-гшокоп ¡рапознд) СцНгвОп 238-241- 465,4 -69,0 (летая ол) А Е 0,53 0,36

ТрвтерпемТйи

14 2.4.0леанолова кислота СзоШвОз 300-303 460,8 +79,0 (хлороформ) А Г 0,90 0,44

15 2.5.Урсолова кислота СзоШвОз 280-283 460,8 +62,5 (хлороформ) А Г 0,89 0.45

Сгнеряяа

16 | 2.3.р- сятостерип С»Н5оО 133-135 398,71 +37,5 (хлороформ) А Г 0,95 0,54

Прикопка. Системы розчиннишв: А-и-бутанол-оцгова кислота-вода (4:1:2); Б-н-бутанол-тридин-вода (6:4:3); В-н-бутанол-мурашина кислота-вода (4:1:5); Г-н-бутанол-амшк (8:2); Д-15% оцтова кислота; Е-2% оцтова кислота; Ж-хлороформ-формамщ (9:1).

В 1Ч-спектрах спостерншоться смути погпинання, ароматичних подвшних зв'язкш (1610-1575 см1), валентних коливань карбоншьно'1 групи, а-трону (1730 - 1690 см1), гщроксильних груп (3260-3350 см). 1Ч-спектр речовини 2.2 (окр1м смут поглинання характерних для структур и кумарину) мае максимуми при 2985 1 2843 см1, що вщповщають метоксгаруш.

Виходячи з ф!зико-х1м1чних властивостей даних молекулярно! маси, елементного складу, УФ- та 1Ч-спектр1в, а також властивостей продукпв ацстилювання, метилювання та дезметшповання, речовина 2.1 щентифжована ж 7-оксикумарин (умбшферон), речовина 2.2 - як 6-метокси-7-оксикумарин (скополетии).

Похщш бензо-а-трону видшеш нами з омели бшо1 вперше.

Тршшрпентди. На основ1 xpoмaтoгpaфiчнoгo анализу речовини 2.4 та 2.5 були вщнесеш до тритерпенодав.

1дентифжац«о речовин 2.4 та 2.5 проводили через одержання Ух ацетата, ям не давали депреси температури топлення з в^рогщними зразками ацетата урсолово! та олеаноловоУ кислот та результат 14-

спектрш дослцриуваних сполук. Кзниця смут погаинання дю характерн! доя коливань -СН та метильних груп, пщгверджуе припущення , що сполуки е ¡зомерами I вщр1зняються р!зним* розташуванням метильних груп у кшьш Е. Речовина 2.4 щентифшована як урсолова та 2.5 — як олеанолова кислота.

Оксибензойш кислоти.Про належшсть речовин 2.11 1 2.12 до оксибензойних кислот свщчать дан! 1Ч-спектрш Присутшсть карбоксильно!" 1рупи пщгверджуегься смутами погаинання в облает! 3050-2670 см1 (-ОН-група 1 СООН) та 1720-1712 см-1 (С=0 в -СООН), присутшсть фенольних оксигруп в обласп 3465-3300 см1, ароматичного ядра в обласп 1632-1455 см1.

Таким чином, за ф1зико-х1м1чними властивостями, продуктами метилювання, даними УФ-, 1Ч-спеетр1в речовина 2.11 щентифжована з галовою кислотою. Ацильне похщне речовини 2.12 не давало депреей температури топлення з в1рогщним зразком тетраацета1у елаговоТ кислота (Т.топл. 335° С).На пщстав1 вищевикладеного ми щентифжували речовину 2.12 як елагову кислоту.

Оксикоричш кислоти.При хроматографуванш речовини 2.6-2.10 мають в УФ-свтв блакитне забарвлення р^зно! ¡нтенсивносп, яке поглиблюеться (речовина 2.6-2.8), або зм1нюегься, в зелено-блакитну (речовини 2.9-2.10) пзд даею пар1в ам1аку, що характерне для похщних корично1 кислоти.Приналежшсть цих сполук до оксикоричних кислот пщшерджена даними спектральних дослщжень в УФ-обласп.

Даш хроматограф1чно1 повегонки, температури топлення, лужного сплавления 1 пдрол1зу, результата УФ-спектроскопп в пор]внянн! з показниками в!рогщних зразкш оксикоричних кислот дозволили щентифисувати речовину 2.6 як 3.4-дигщрооксикоричну (кофеину), 2.7. п-кумарову кислоту (4-оксикоричну), 2.8 ферулову (3-метокси 4-оксикоричну кислоту) речовину 2.9 — як 5-0-кофеш-Б-хшну (хлорогенову), речовину 2.10 — як З-О-кофеш-О-хшну (неохлорогенову) кислота.

Флавонощи.Видшеш сполуки 2.13-2.16 вщнесеш до похщних флавоно'ццв за результатами як!сних реакцш, паперово1 хроматограф!!' та даних спектрального анашзу. За результатами УФ-спектрально'1 характеристики речовини 2.13-2.16 вщнесеш до похщних флавонол1в, про що евщчить рЬниця м!ж максимумами поглинання I та II смути 90-100 нм ! бшьш ¡нтенсивний максимум друго1 смути.

Глжозидна природа речовин 2.15-2.16 пщгверджена 14-спектроскотею та результатами кислотного та ферментного гщролЬу.

На пщстав1 ф!зико-х1м!чних дослщжень, поршняння з в^ропдними зразками речовина 2.13 визначена як кверцетин (3, 5, 7, 3' 4'-

пентаоксифлавон), 2.14 — лютеолш (5,7, У 4'-тетраоксифлавон), 2.15 — кверцитрин (кверцетин-З-О-а-Ь -рамношранозид), 2.16 — ¡зокверцитрин (кверцетин-З-О-р-О-ппокошранозид).

2.Визначе1ШП гальисного вшсту деяких груп бюлопчно активких речовин у погонах омели бшоТ.

Вперше визначено кшьюсний вм1сг бшково-полгсахаридних комплекс1В, хлорофиту, вшьних амшокислот, суми окислених пол1фенол1в та фенолкарбонових кислот у пагонах омели бшо*1 флори Украши, яка заготовлена восени та навесш з п'яти дерев-хазяш : акацн псевдоробшп, тогами чорноУ, яблуш домашньо!, ясену звичайного та глоду. Встановлено, що вм1ст цих сполук залежить вщ дерев на яких паразшус омела бша. Результата дослоджень наведет у таблищ 2

Таблиця 2.

Юльюсний вмст груп БАР у пагонах омели б!лоТ.

Дерева-хатн Теркина загогада

КмЫаСПНЙ вист %

Листопад 98 Березевь 99

БП СК хло-рофш ашно-кнсто-тн окнс-люват пошфсн олн окси-коряч-Н1 кис-ЛОТИ БП СК хшз-рофш аышо-киспо-1Н окис-шоваш пошфе ноли оксн-корич- Н1 кисло ти

Акадия ПССВД0р0бш1Я 3.8 0,54 4,4 зд 0,7В 3,6 0,51 4,5 3,1 0,77

Тополя чорна ЗД 0,9 5,1 3,33 0,79 за 0,92 4,9 3,34 0,80

Яблуяя домашня 2.4 0,81 3,9 2,9 0,87 2.6 0.8 3,8 2,8 0,88

Ясен звичанний 1,78 0,75 4.1 1.17 0,47 1,82 0.74 4,1 1,15 0,45

Гшд украУнеькнн 2,49 0.44 4.4 1.20 0,69 2.52 0Д2 4,3 1.19 0.68

Кшькюний вм1ст бшково-полюахаридних комплекс1в визначали грав1метричним методом, хлорофшу -фотоелекгроколорометричним. Спезарофотометричним методом визначали вм1ст амшокислот та оксикоричних кислот.Суму окислюваних пол1фенол1в визначали перманганатометрично.

Вперше вивчено жирнокислотний склад пагон1в омели бЬго1,що паразитуе'на топол! чорнш.Встановлено присутшсть 10 жирних кислот. Вм1ст ненасичених жирних кислот складас 54,25 % з переважною киьюстю олешовоУ 20,06 % 1 лшоленово1 кислота 23,39 % , а насичених 45,75 % з переважною кшьюстю пальмтшово1 кислота 37,03 %

Методом атомно-емгсшного спектрофотометрування встановлено,що

на накопичення 22 мжроелементш впливае дерево, з якого заготовлена сировина омели 6woï.

Bmíct мкроелеменпв у сухому екстракп омели 6inoï значно менший нас у сировиш, але bmíct шкелю, мол1бдену, зал1за, хрому в ньому збшьшився i складае: нжелю вщ 1,4 мг/кг до 3,8 мг/кг; мол!бдену вщ 0,1 'мг/кг до 0,3 мг/кг; затза вщ 320 мг/кг до 360 мг/кг, хрому вщ 0,6 мг/кг до 0,9 мг/кг.

3. Морфолого-анаташчн! дослщясення пагошв омели 6úioí

В результат проведених дослщжень для пагонш омели 6moï встановлеш нижче наведен! мжродагностичш ознаки.

Для листав, пелюсток, оцвггини, стебла характерна добре розвинута кутикула жовтого кольору, опукла над клгтинами, ¡нколи сосочковидна; велика кшькнпъ друз, особливо у зонах провщноУ тканини; друзи складаються з кристшвв, що розташоваш по колу, а в ценгр1 мають темну пляму.

Для стебла та листка характерна видовжено-дуговидна ор1снтац5я клшш мезофшу та кори стебла; дшянки луб'яних волокон розмкцеш над флоемою та пщ ксилемою провщних пучкш; клггини з кристшичним nicKOM.

Листки мають шацитний тип продихового апарату з великими замикаючими клгтинами, з хутикулярними виступами

Для kbítkh характерш численш 2-, З-клпннш tohkoctíhhí волоски Í3 спещфчною термшальною клтшою.

4. Розробка та анализ ппотензивного збору.

3 метою розширення арсеналу гшотензивних засобш рослинного походження розроблено 36ip, який мае ппотензивну, седативну, сечогшну, спазмолггичну та судиннорозширюючу дно. До складу збору входить 5 вида лжарсько! рослинно'1 сировини(Солииг Visci albi, Flores Cralaegi, Herba Leonuñ, Herba Eqiseti, Herba Mille/оIii y cnieeidnoutemti 1:6:3:3:3)

Рацюнальну рецептуру збору було розроблено в ход попередшх скришнгових експериментш.

Узагальнеш вщомосп про xÍMÍ4HHñ склад та фармаколопчну актившсть компонента збору з точки зору використання в лжуванш rinepT0HÍ4H0Í хвороби. Проанал130вано стан запасш лжарськоУ рослинноУ сировини, що входить до складу збору.

Визначеш технолопчш аспекта приготування та анашзу збору. Визначеш числов! показники: волопсть, bmíct золи, поярбнешстъ. Po3po6neHÍ показники щентафжаци' збору за зовшшшми та мжроскошчними ознаками.

За результатами яккних реакшй визначеш групи БАР для водного

витягу збору: вшьш цукри та зв'язаш цукри, амшокислоти, полкахариди, стерощш сполуки, сапонши, кумарини, проси феноли, оксикоричш кислота, флавонощи, дубильш речовини. За результатами вщгворення до проекту ТФС внесен! ягасш реакцп на оксикоричш кислота, флавонощи та дубильш речовини.

3 метою щентифжацп збору одержан! водний та спиртовий витаг (50% етанол) збору. Сумарний спекгр ппотензивного збору мае пжи поглинання при 270, 285, 327 нм та плече 295-312 нм , що спшпадае з максимами поглинання хлорогеново1 кислота та пздгверджуегься результатами хроматограф1чного анал1зу фенольних сполук ппотензивного збору.

За яккними реакц1ями, результатами хроматограф!чного та спехтрофотометричного анал1зу встановлено, що групою диочих речовин, яка мае перевату, с комплекс фенольних сполук. 3 метою розробки методу кшьюсноУ стандартизацн суми цих речовин нами було визначено вм1ст суми фенольних сполук у збор1.

Суму пол1фенольних сполук визначали у спиртовШ витяжщ збору (50% етанол) перманганатометричним методом (X¡=5,24% ± 0,3).

Визначення кгаьккного вм1сту суми флавонощш та фенолкарбонових кислот проводили методом перманганагометрп теля осадження дуб иль них речовин 5%-им розчином желатину (вщетоювання при I 3-4°С протягом 24 годин (Х2=3,33%+0,5).

Вм1ст дубильних речовин визначали за розницею м)ж вм1стом суми ут пошфенольних сполук, що окислюються та вм1стом суми флавонощш та фенолкарбонових кислот ( Хз=1,89% ± 0,6): Кшьюсне визначення флавоноццв проводили спектрофотометричним методом (Х4=0,17% ± 0,4). Вм1ст суми флавоноцвв вели в перерахунку на кверцетин, так як блышеть похщних флавоноУдав, що входять до складу рослин компонента збору е похщними кверцетину. Суму фенолкарбонових кислот визначали за р1зннцею и\ж сумою флавоноУщв та фенолкарбонових кислот 1 вм1стом флавонощв (Х5=3,16% ± 0,5).

Вперше вивчено методом газорщинноУ хроматограф» жирнокислотний склад ппотензивного збору у зв'язку з можиитспо використання подр1бненого збору у вигляд капсул.

Визначена присутшсть 16 жирних кислот.Встановлено, що вм1ст ненасичених жирних кислот складас 56,24 % з переважним вм1стом линолево1"21,95 %, линоленовоУ -20,34 % та оле'шовоУ -12,8 %, а вмкя насичених складас 43,11 % з яких 33,20 % припадас на пальмитинову кислоту.

Визначено кореляцЬо м1ж накопиченням 22 мкроелемента у сухих екстрактах збор1в в залежносп вщ екстрагенту. Сухий водний екстракт

гшотензивного збору накопичуе в поршнянш 31 спирховим екстрактом бшьшу кшьгасть марганцю ( 65 до 16 мг/кг), кобалыу( 1,3 до0,5 мг/кг), свинцю (16 до 12 мг/кг), нжелю ( 4,2 до 3,9мг/кг), значну кщьюсгь стронцио ( 26 до > 1 мг/кг) та алюмшно (180до П5мг/кг). Сухий спиртовий екстракт в пор1внянш з водним м1стить бшьше мцц (33 до 2бмг/кг), цинку (33 до 26мг/кг) та залза (160 до 47мг/кг).

5. Розробка та дослщженнв екстршгпв з пагошв омели бшо! та гшотензивного збору.

Присугшсть лектинш у сировшн омели бшоУ вщповщае за ¡муномодулюючу та протипухлинну даю. Ппотензивна дая омели бшо] зумовлена присутшстю усього комплексу речовин. Для пщгвердження наявносп лектинш у екстрактах ми використали властив!сть лектинш приводити гепаришзовану кров до аглютинаци через деякий час. Екстракти виготовляли з пагошв омели бшо'ь яка паразитуе на деревах-хазяях: яблуш, груш, клену татарського, гаоду, верб!, топол!, ¡з свЬко! та сухо!' сировини 1 сировини, очищеноУ вщ лшофшьних речовин. Сировина була заготовлена восени та навесш.

За результатами реакцп аглютинаци найбшьший вм1ст лектинш визначено для водного екстраюу свЬкоУ сировини пагонш омели, яка паразитуе на верб! бшш. Суха сировина пагонш омели бшоУ м1стить меншу кшьюсть лектанш у поршнянш ¡з свЬкою. Сух! екстракти з пагонш омели бшо! не мають властивосгп до аглютинаци, так як м1стять денатуроваш лектини.

Для вивчення фармаколопчно1 активноот нами було виготовлено 9 видав ппотензивних зборш з лкарськоУ рослинноТ сировини, доступно! в Укра!ш1 одержан! сух! комплексш екстракти. До складу збор!в обов'язково входили пагони омели бшо']' та квггки глоду, шшз компоненти основного п'яти компонентного збору чергувалися. Дослщжували сухг екстракти п'яти-, чотирьох- та трьохкомпонентиих зборш.

Фармаколопчну актившсть сухих екстракпв ппотензивних збор1в 1 сухого ексгракту пагон1в омели бшо!' було вивчено на кафедр! фармакотерапн УкрФА пщ кер1вництвом завщуючого кафедри, доктора фармацевтичних наук, профссора Самури Б А.

Сух1 екстракти ппотензивних зборш вщносять до нетоксичних. 1хня середньо смертельна доза ЬВзо дор!внюе 750 мг/кг. Сух! води! та спиртов! екстракти рослинних зборш з омелою бшою виявляють лпотензивну даю ! по своУй активност! не уступають препарату поршняння папаверину гщрохлориду.

Тривалу ппотензивну дао проявив сухий водний екстракт

и

п'ятихомпонентного збору, який у доз) 50мг/кг даяв протятом 14 хвилин, знижуючи артер1альний тиск на 50 мм.рт.ст.

Найтривашший ппогензивний ефект на протяз1 15 хвилин вняв ив сухий водний екстракг пагонш омели бшоь який при доз1 10 мг\кг знижував артер!альний тиск на 40 мм.рт.ст. Збшьшення дози цього екстракту до 30 мг\кг 1 бшьше приводило до проявления токсично'1 да на серцево-судинну 1 дихальну систему пщдослщних тварин.

Ппотензивна дш сухого екстракту пагон!в омели бшо! не пов'язана з вм1стом лектин1в у ексгракть

Сух1 екстракти чотирьох- та п'ятикомпонентного зборгв виявили також дуретичну дао (155,2% 1 137,9%, вщповщно), яка лише на 25-40% поступалася еталонному препарату пор1вняння -лпотиазиду.

висновки

1.Вперше проведено комплексне фггох]'м1чне вивчення пагонш омели бшо1 флори Украши. Встановлена наявшсть р1зних груп БАР: оксикоричних кислот, вшьних амшокислот, лектинш, вшьних та зв'язаних цукр1в, дубильних речовин конденсовано! групи, тритерпенових сполук, кумаринш, флавоно'дов в залежносп вщ дерев- хазя'ш.

2.Методами рщинно? екстракцй, паперово?, тонкошарово1 та колонкозо) хроматограф« видтет 1 встановлена будова 16 речовин: 2-похщш кумарину - умбел!ферон та скополетин (вперше за вщомосгями доступно? нам лгсератури), 2-шшдш тритерпенощдв (урсолова та олеонолова кислота), 5 - похщних оксикоричних кислот ( кавова, п-кумарова, ферулова, хлорогенова та неохлорогенова), 2 похщних бензойно/ кислоти (галова та елагова), 4 - флавонощи (кверцетин, яютеолш, кверцизрин, 530кверцитрин), 1 речовина стерощно/ природа (Э-отостерин).

3.Вперше визначено кшьмсний вм1ст бшково-полкахаридних комплекс1В, хлорофшу, вшьних амшокислот, суми окислених пол1фенол1в та фенолкарбонових кислот для пагонш омели бшо! флори Украши, яка заготовлена восени та навесш з п'яти дерев-хазяш : акацп псевдоробша , топол! чорноГ, яблун! домашньоУ, ясену звичайного та глоду. Всгановлено, що вм1ст цих сполук залежшъ вщ дерев, на якнх паразитуе омела бша .

4.Вперше вивчено жирнокислотний склад пагонш омели битс» 1 залежшсть м1ж накопиченням мжроелеменвв у сировиш та деревом-хазяшом, (на якому паразитуе омела бша. Всгановлено, що вм!сг ненасичених жирних кислот складас 54,25 % з переважною кшьюспо оле/новоУ 20,06 % I лшоленово1 кислот 23,39 % , а насичених 45,75 % з переважною кшькктю пальмггиновоГ кислоти 37,03 %.

5.Проведеш анатом^чш дослщження пагон1в омели бшо! дозволили

встановити дцагностичш ознаки. Для листтсш, пелюсгок оцвпини, стебла присутшсть добре розвинукй' кутикули жовтого кольору, onyioioi над клпинами; велику кшыасть друз, що складаються з кристшнв, як! розташоваш по колу, а в ueHipi мають темну пляму. Для лисгк1в шацитний тип продихового апарату з великими замикаючими юптинами, з кутикулярними выступами. Характерну видовжено-дуговидну opicHTauho кппин мезофшу дня стебла та листка. Присутшсть у Kopi стебла дшянок луб'яних волокон над флоемою та пщ ксилемою провщних пучкш i клггин з кристал1чним шском.. Характеры для KBiiKH численш 2-, З-клггинш TOHKOcriHHi волоски i3 специф1чною термшальною юптиною. Результата дослщжень використан! для розробки проекту ТФС "Пагони омели бшо'Г.

6.Розроблено технолопю виготовлення i склад ппотензивного збору, визначеш показники щентифжацп збору, а також волопсгь, BMicr золи, подр1бненшсть, кшыасний BMicr оксикоричних кислот (3,16 %), флавонощш (0,17 % )га дубильних речовин(1,89 %). Одержат результата використаш для розробки АНД.

7.Вперше вивчено жирнокислотиий склад ппотензивного збору у зв'язку з можтгастто використання його в пощмбненому сгаш у капсулах. Встановлено, що вм1ст ненасичених жирних кислот склада с 56,24 % з переважним BMicroM лшолево1-21,95 %, лшоленовоУ -20,34 % та оле\'ново'1 -12,8 %, a BMicr насичених складас 43,11 % з яких 33,20 % припадае на лальмггинову кислоту.

8.Визначено кореляцш м1ж накопиченням 22 мисроелементтв у сухих екстрактах збор1в в залежносп взд екстрагенту. Сухий водний екстракт ппотензивного збору накопичуе в поршнянш 3i спиртовим екстрактом бшьшу кшьюсть марганцю, кобальту, свинцю, нжелю, значну ктынсть стронццо та алюмшйо. Сухий спиртовий екстракт в поршнянш з водним Micrnxb бшьше мщ, цинку та залпа.

9.3а результатами реакци аппотинаци встановлена залежшсгь BMicry лектннш вщ вицу сировини та способу одержання ексхракту.Найбшьший bmict лектинш визначено для водного ексгракту свЬко1 сировини пагонш омели ,яка паразитус на Bep6i бшй. Суха сировина пагон1в омели 6inoi MicmTb ыеншу кшьюсть лектин1в в поршнянш i3 св1жою. Cyxi екстракти з пагонш омели бшоТ не мають властивосп до аглктшацн.так як MicraTb денатуроваш лектани,що свщчить про те, що ппотензивна актившсть сухого екстракту омели не залежить вщ BMiciy лектишв.

Ю.Визначена токсичшсть сухих екстракпв ппотензивних збор!в. Cyxi екстракти ппотензивних зборш вщносять до нетоксичних. 1хня середньо смертельна доза LDso доршнюс 750 мг/кг.Спещфчна ппотензивна дая сухих водних та спиртових екстракпв рослинних зборш з омелою бшою по свош

активносп не поиупаеться препарату пор1вняння папаверину гщрохлориду. Одержат експериментальш даш про лпотензивну та дауретичну актавшсть сухих екстракпв зборш з омелою бшою свщчать, що вони проявляють комбшовану дио i можуть ефективно знижувати артер!альний тиск за рахунок р1зних мехашзмш дй' на серцево-судинну систему.

11.3а результатами дослщжень розроблено два проекта ТФС: " Пагони омели öinoi", "36ip ппотензивний". Результата дослщження впроваджеш у навчальний процес УкрашськоУ фармацевтично'1 академн та 3anopÍ3bKoro медичного уншерситету.

Список опубликованных праць за темою дисертацП.

1 .Залежшсть агтотануючо'1 здатносп лектин1в омели 6inoï вщ технологи' отрнмання екстракту / В.М.Ковальов, А.В.Мартинов., Т.О.Красникова // Bíchkk фармацш. — 1996. — №3 - 4. — С. 23-25.

2.Перспективные направления в области изучения лекарственных растений и создания отечественных фитопрепаратов / Ковалев В.Н., Кисли-ченко B.C., Журавель И.А., Шмараева И.Э., Заболотный ВА., Ступакова ЭА., Красникова ТА., Король В.В. // Провизор. — 1998. — №22. — С. 3940.

ЗАнализ состава гипотензивных сборов /Ковалев В.Н, Красникова ТА.// Провизор. — 1998.— №13,— 35 с.

4.Вивчення фармаколопчноУ активносп сухих екстракхтв ппотензивних збор!в / БА.Самура, В.М.Ковальов, А.В.Таран, Т.О.Красникова II Лекарства человеку: Сб. науч. ip. VIII научно-практической конф. по созданию и апробации новых лек. средств. — Вильнюс — 1998.—С. 150-155.

5.Красникова Т.О. Вивчення мисроелементного складу пагошв омели 6inoï // Ф1зюлопчно актавш речовини. — 1999. —№1(27). — С. 105-107.

6.Спектрофотометричне дослщження суми лектинш омели 6úioiV В.П.Черних, В.М. Ковальов, A.B. Мартинов, Т.О. Красикова, Н.1.Фгамонова//; Укр.ФА.-XapKÍB, 1996.-8с. Деп. в ГНТБ Укра'ши 9.01.97. №33-Ук97

7.К вопросу о трансдермальных жидкостях для локальной терапии злокачественных новообразований/ ИЛ. Дикий, В.Н. Ковалев, A.B. Мартынов,- ТА. Красникова, Н.И. Филимонова II Укр. ФА.- Харьков.-199б.-7сДеп. в ГНТБ Украины 9.01,97_No 32-Ук97

8.Красникова ТА., Ковалев В.Н. Фитохимическое изучение и технология производства препаратов из побегов омели белой//Матер. МЬкрепон. наук.-пракг. конф."Актуальш питания фармацевтичноУ науки та пракга-ки"23-24 лисгопада.-ЗапорЬкжя .-1995.-С.13-14

9.Белецкий Ю.Н, Красникова Т.А.Изучение запасов сырья боярышника, произростающего на Украине II Сб. науч. трудов, поев. 10-му выпуску провизоров"Современные изыскания в области фармации".-Ярославль.-1996.-С.118

Ю.Белецкий Ю.Н, Красникова ТА. К изучению лекарственных растений Слобожанщины // Сб. науч. трудов, поев. 10-му выпуску провизо-ров"Современные изыскания в области фармации".-Ярославль.-1996.-С.119.

11 .Красикова Т.О., Ковальов В.М. Перспективи розробкн ппотен-зивних зборш IIМатер1али наук.-практлсонф. "Досягнення сучасноУ фармаци в медичну практику" .-XapKiB.-1996.-C. 218.

12.Краснжова Т.О., Ковальов В.М. Попередш фшшм1чш досладження пагонш омели бшоУ II Матер1али наук.-практлонф. "Досягнення сучасноУ фармаци в медичну практику" .-Харк1в.-1996.-С. 217.

Красшкова Т.О."Фармакогностичне вивчення омели бшоУ 1 розробка на 'й основ1 фармаколопчних засоб1в".-Рукопис.

Дисертащя на здобуття науковогх» ступеня кандидата фармацевтичних наук за спещальшстю 15.00.02-фармацевтична х1м1я 1 фармакогноз1я.-УкраУнська фармацевтична академия, Харкав, 1999.

Вперше проведено комплексне ф!тох1м1чне вивчення пагонш омели бигоУ флори УкраУни. Встановлена наявшеть р1зних груп БАР: оксикоричних кислот, вшьних амшокислот, лектин1в, вшьних та зв'язаних цукр^в, дубильних речовин, 1ритерпенових сполук, хумариив, флавоноццв в залежносп вщ дерев- хазяш. Видшено 1 встановлена будова 16 речовин: 2 -кумарини (умбел1ферон, скополетин), 2-тритерпеноУди (олеанолова, урсолова кислоти), 5- оксикоричних кислот (кавова, п-кумарова, ферулова, хлорогенова, неохлорогенова) та 2- бензойних (галова, елагова), 4-флавонощи (кверцетин, лютеолш, кверцитрин, ¡зокверцитрин), 1 речовина стероУдноУ природа (р-сггостерин). Визначено кшьисний вм1ст бшково-полкахаридних комплексов, хлорофшу, амшокислот, суми окислених пол1фенол1В та фенолкарбонових кислот, мЬсроелементтв I жирнокислотний склад омели бшоУ флори УкраУни. Вивчено анатом1чш дагностичш ознаки пагонш омели бшоУ. Встановлена залежшеть вм1сту лектин1в вщ виду сировини та способу одержання екстракту. Розроблено технологио 1 склад

гшотензивного збору, визначеш показники щентифшаци та кшьюсний bmict основних дпочих речовнн. Одержан! cyxi ехстракти збору. Визначено BMicr мжроелементш у сухих екстрактах збор1в в залежносгп вщ екстрагенту. Визначена токсичшсть та спещфчна гшотензивна гая збор1в. Розроблено два проекта ТФС: " Пагони омели 6inoi", "36ip ппотензивний".

Юпочов! слова: омела бша, Viscum album, фармакогностичне вивчення, бюлопчно активш речовини, мисроелементи, жирш кислота, ппотензивний 36ip.

Красникова Т.А. "Фармакогностическое изучение омелы белой и разработка на ее основе фармакологических средств".-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.02-фармацевтическая химия и фармакогнозия.-Украинская фармацевтическая академия, Харьков, 1999.

Впервые проведено комплексное фотохимическое изучение побегов омелы белой, которая распространена в Украине. Установлено присутствие различных хруп БАВ: оксикоричных кислот, свободных аминокислот, пектинов, свободных и связаных Сахаров, дубильных веществ конденсированной группы, тритерпеновых соединений, кумаринов, флавоноидов в зависимости от деревьев - хазяев.

Методами жидкосной экстракции, бумажной, тонкослойной и колоночной хроматографии выделены н установлено строение 16 веществ: 2- производных кумарина - умбелиферон и скополетин (впервые по сведениям доступной нам литературы), 2- производных тригерпеноидов (урсоловая и олеоноловая кислоты), 5- производных оксикоричных кислот ( кофейная, n-кумаровая, феруловая, хлорогеновая та неохлорогеновая), 2-производных бензойной кислоты (галовая и элаговая), 4 флавоноида (кверцетин, лютеолин, кверцетрин, изокверцетрин), 1 вещество стероидной природы (Р-ситосгерин).

Впервые определено количественное содержание белково-полисаха-ридных комплексов ( 1,78,-3,8 %), хлорофилла (0.44-0,9%), свободаых аминокислот (3,9-5,1%), суммы окисляемых полифенолов (1,17-3,33%)-и фенолкарбонових кислот (0,47-0,87%) для побегов омелы белой флоры Украины, которые были заготовлены осенью и весной с пяти деревьев-хазяев : акации псевдоробинии , тополя чёрного, яблони домашней, ясеня обыкновенного и боярышника украинского. Установлено, что содержание этих соединений зависит от деревьев, на которых паразитирует омела белая.

Впервые методом газожидкостной хроматографии изучен жирнокислотный состав побегов омелы белой. Установлено присутствие

10 жирных кислот, среди которых содержание ненасыщенных составляет 54,25 % с преобладанием олеиновой ( 20,06 % ) и линоленовой кислоты (23,39 %), а насыщенных - 45,75 % с преобладанием содержания пальмитиновой кислоты (37,03 %). Методом атомно-эмиссионного спектрофотометрирования установлена зависимость между накоплением микроэлементов в сырье и деревом - хазяином, на котором паразитирует омела белая.

Определены анатомические диагностические признаки побегов омелы белой. Для листьев, лепестков цветка, стебля характерно присутствие хорошо развитой кутикулы желтого цвета, выпуклой над клетками; большое количество друз, состоящих из кристаллов, расположенных по кругу с темным пятном в ценре. Диацитный тип устьичного аппарата с крупными замыкающими клетками, с кутикулярными выступами. Для стеблей и листьев характерно удлиненно-дуговидное расположение клеток мезофилла. Присутствие в коре стебля участков лубяных волокон над флоэмой и под ксилемой проводящих пучков и клеток с кристаллическим песком. Для цветка характерны многочисленные 2-, 3-клеточные тонкостенные волоски со специфической булавовидной терминальной клеткой. Результаты исследований использованы для проекта ВФС "Побеги омелы белой".

По результатам реакции агглютинации установлена зависимость содержания лектинов от вида сырья и способа получения экстракта. Наибольшее содержание лектинов определено для водного екстракта свежего сырья побегов омелы, паразитирующей на иве белой. В сухом сырье лектинов содержится меньше. Сухие экстракты омелы не вызывают агглютинации. Гипотензивная активность сухого экстракта омелы не за висит от содержания лектинов.

Разработан состав гипотензивного сбора: побеги омелы, цветки боярышника, трава пустырника, трава тысячелисгика, трава хвоща. Предложена технология приготовления и определены показатели идентификации сбора по внешним и анатомическим признакам, а также влажность, зольность и измельченость, количественное содержание оксикоричных кислот ( 3,16 %), флавоноидов (0,17 % ) и дубильных веществ(1 ¿9 %).

Впервые изучен жирнокислотный состав гипотензивного сбора в связи с возможностью использования капсулированной формы измельченого сбора. Установлено, что содержание ненасыщенных жирных кислот составляет 56,24 % с преобладающим содержанием линолевой-21,95 %, линоленовой -20,34 % и олеиновой -12,8 %, а содержание насыщенных составляет 43,11 % из которых 33,20 % приходится на пальмитиновую

кислоту.Получены из водных и спиртовых извлечений гипотензивного сбора сухие экстракты.

Установлена корреляция между накоплением 22 микроелементов в сухих экстрактах сборов в зависимости от экстрагента. Сухой экстракт водного извлечения гипотензивного сбора накапливает большее количество марганца, кобальта, свинца, никеля, стронция и алюминия. Сухой Э1С ví'p MiCT спиртового извлечения содержит больше меди, цинка и железа. Определена токсичность сухих екстрактов и .специфическая гипотензивная активность.

Разработаны АНД на побега омелы белой и гипотензивный сбор. Результаты работы внедрены в учебный процесс Украинской фармацевтической академии и Запорожского медицинского университета.

Ключевые слова: омела белая, Viscum album, фармакогносгическое изучение, биологически активные вещества, микроэлементы, жирные кислоты, гипотензивный сбор.

Krasnikova Т.A. Phaimacognosic study of Viscum album and development on its basis of pharmacological means.

Thesis for the Candidate in Pharmaceutical Science Degree m speciality 15.00.02-Pharmaceutical chemistry and Pharmacognosy. - Ukrainian Academy of Pharmacy, Kharkov, 1999.

Phytochemical study of the Viscum album in Ukrainian flora has been carried out. Isolated have been diverse biologically active substances: derivatives of cinnamomic acids, free amynoacids, lectines, free and bound sugars, tannines, threeterpenoids compaunds, oxycumarins and flavonoids depending on a host tree. From the investigated raw material the structure of 16 individual substances have been isolated and their structures established, i.e. 2 cumarins, 2 terpenoids, 2 benzoic acids, 5 derivative of cinnamic acids, 4 flavanoides, ! steroid. A quantitative analisis in the contents polysaccharidum- proteins complexes, chlorophylls, free amynoacid, aggregate polyphenols, benzoic acids and iipid acids as well as microelements and lipid acids in Viscum album of Ukraine has been performed.The anatomical peculiarities of the sprouts of Viscum album have been studied. The dependence of lectine contents on a raw material of a host-three as well as method of extraction seems wassanted. Elaborated nave been techniques and contents for a hypotensive, including identification parameters and quantities of basic agents. Diy extract samples of the composition have been obtained with a subsequents study of the microelements depending on ¡.lie solvents. Specific hypotensive action as well as toxic side-effects have been determined. Two projects of Temporary Pharmacopoeia Articles " Cormus Viscum album" and " Species hypotensivum " have been perfomed.

Key words: Viscum album, Phaxmakognosy study, biologically active substancies, microelements, lipid acid, hypotensive composition