Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.01) на тему:Влияние прополисных препаратов на клинико-физиологическое состояние и уровень неспецифической резистентности организма новорожденных телят

ХАРКІВСЬКИЙ ЗООВЕТЕРИНАРНИЙ ІНСТИТУТ

МОГИЛЕВСЬКИЙ ВАДИМ МИКОЛАЙОВИЧ

¡ге оа і з ан

УДК 619:612.017.11/.12:636.22/.28.053:638.135

ПЛІІВ ПРОПОЛТСІПІХ ПРЕПАРАТІВ НА КЛШІКО-ФІЗІОЛОГІЧНИЙ СТАІІ ТА РІВЕНЬ НЕСПЕЦИФІЧНОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ ОРГАНІЗМУ НОВОНАРОДЖЕНИХ ТЕЛЯТ

16.00.01 - діагностика і терапія тварин

АВТОРЕ ФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Харків - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському зооветеринарному інституті Мінісіерсі аграрної.політики України.

Науковий керівник : доктор ветеринарних наук, професор Павлов Мнхаш

Офіційні опоненти:

доктор біологічних; наук, професор Чумаченко Володимир Юхимові!1

Національний аграрний університет, професор кафедри терапії та клінічні діагностики;

доктор ветеринарних наук, професор Влізло Василь Васильови1

Білоцерківький державний аграрний університет, професор кафедри терапії кліничної діагностики. '

Провідна установа:

Інститут ветеринарної медицини УААН, м. Київ, лабораторія неінфекційни хвороб с.-г. тварин з ветеринарною санітарією.

Захист відбудеться "2$ " 2000 р. о ЬО годині

засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.070.02 при Харківсько;

зооветеринарному інтитуті за адресою: 62341, Харківська область, Дергачівськ район, с. Мала Данилівка, морфологічний корпус, ауд. № 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківсько

зооветеринарного інституту за адресою: 62341, Харківська область, Дергачівськ район, с. Мала Данилівка, головний навчальний корпус.

Автореферат розісланий “ ___2000 року.

Єфремович, Бєлгородська державна сільські господарська академія, м.Бєлгород, Росія, завідувг кафедри діагностики і терапії.

Вчений секретар спеціалізованої вченої і кандидат ветверинарних наук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасні методи ведення сільського господарства упроводжуються впливом на організм тварини техногенного пресингу, стрес-факторів, накопиченням в оточуючому середовищі значної кількості ксенобіотиків мікоорганізмів, в тому числі й патогенних (Чумаченко В.Е., 1982, 1990, 1997; Уіикаев В.А., Митюшин В.В., 1982; Урбан В.П. с еоавт., 1991; Бусол В.О. зі :півавт., 1995). Необгрунтоване застосування антимікробних і біологічних [репаратів призводить до зниження природної резистентності організму та юрушення взаємовідносин між макро- та мікроорганізмами і обумовлює іиникнення захворювань (Mitchell D., 1981; Аршавский И.А., 1982; Левченко В.І. і співавт. 1982,1988, 1995; Чумаченко В.Е. 1984,1997; БСарпуть И.М., 1993, 1995). Іровідне місце за чисельністю, масовістю і величиною економічних збитків аймають шлунково-кишкові і респіраторні захворювання, а також патології >бміну речовин і кормові токсикози (Павлов М.Е., 1982, 1985; Зароза В.Г., 1985, 989; Кондрахин И.П., 1983, 1985; Айпшур М.В., 1997; Влізло В.В., 1S99). Тому в >снові лікувально-профілактичної роботи у тваринництві закладений насамперед іринцип підвищення загальної резистентності організму тварин, особливо у >анньому віці (Шишков В.П., Шипилов B.C. и др., 1983; Абрамов С.С. и др., 1990; Іавірюха А.І., Левченко В.І., Фукс П.П., 1994; Головко А.М., 1996).

Адаптаційні зміни, періоди імунодифіцитів, недостатній розвиток імунної :истеми і низький рівень неспецифічної резистентності організму ювонароджених, особливо телят з ознаками гіпотрофії, відіграють важливу роль у іиникненні хвороб молодняку. Це зумовлює використання'' імупостимулюючих асобів в комплексній терапії захворювань новонароджених (Кивалкина В.П., їарсков A.A. и др., 1985; Ноздрин Г.А., 1995; Тетерев И.И. и др, 1998; Стадник 'і.М., Сливінська Л.Г., 1998). Водночас, правильна клінічна оцінка фізіологічного тану тварин, рівня резистентності організму і обміну речовин залежить від умов і .іетодів дослідження їх показників і дозволяє виявляти патологічні зміни в :убклінічний період розвитку та своєчасно призначати лікування. Приймаючи до гааги переважне значення серед стабіліпогенів екологічно чистих, нехімічного юходження речовин, мають наукову та практичну значущість дослідження сімічного складу прополісу, розробки прополісних препаратів з посиленою ідаптогстюю дією, визначення їх впливу на організм новонароджених телят, а ■акож застосування їх для корекції клінічного стану та неспецифічної резистентності у хворих тварин. Важливо встановити умови виникнення і юобливості перебігу захворювань у новонароджених, та розробити схеми їфективного використання препаратів.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Робота виконана за планом аспірантської підготовки на базі кафедри діагностики і терапії Харківського зооветеринарного інституту і є фрагментом прикладної науково-дослідної роботи, що виконувалась на замовлення Мінсільгоспроду України: УДК: 619:616., реєстраційний номер № 0193У041906, за темою: “Розробка методів ранньої діагностики та профілактики окремих незаразних хвороб сільськогосподарських тварин” з 1993 по 1997 роки.

Мета роботи - корекція клінічного стану, стимуляція неспецифічної резистентності і первинної імунної відповіді організму новонароджених телят з ознаками гіпотрофії ї хворих на аліментарну диспепсію прополісними препаратами.

Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:

а) з’ясувати загальний клінічний стан тільних корів залежно від умов утримання і раціону годівлі тварин;

б) вивчити особливості клініко-фізіологічного стану та неспецифічної резистентності організму фізіологічно розвинених новонароджених і телят з ознаками гіпотрофії і хворих на диспепсію, а також причини симптомокомплексу захворювань;

в) встановити хімічний склад зразку прополісу і на основі стандартизованого зразку сировини розробити прополісні препарати з посиленими адаптагенпими властивостями. Визначити токсичність, нешкідливість і специфічну активність прополісних препаратів;

г) вивчити вплив повторних, введень прополісу і його препаратів на клініко-фізіологічний стан та рівень неспецифічної резистентності організму клінічно здорових новонароджених телят, з ознаками гіпотрофії та хворих на диспепсію;

д) встановити терапевтичну і економічну ефективність застосування прополісних препаратів новонародженим телятам.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в вивченні і доповненні основних клінічних, біохімічних та імунологічних критеріїв, які характеризують організм клінічно здорових телят і при захворюваннях (гіпотрофія, диспепсія). Встановлено хімічний склад зразку прополісу і створено нові імуностимулюючі препарати: 20% водио-спиртова емульсія прополісу, “ПРОПОМІН” і

“ПРОПОВГТ”. Вперше встановлено стимулюючий вплив і ефективність застосування препаратів прополісу телятам, особливо при - гіпотрофії і захворюваннях на диспепсію.

Практичне значення виконаної роботи полягяє в обгрунтуванні можливості застосування прополісних препаратів для корекції клінічного стану і неспеціфічноі резистентності телят, особливо у гіпотрофіків і при лікуванні диспепсії. Для

з

ранньої діагностики імунної недостатності запропоновано тестування фагоцитарної функції (мікрометоди “Комплекса стандартных и унифицированных тестов I и II уровней”) і методика визначення лізоцимної активності сироватки крові. Створено препарати: 20% водно-спиртову емульсію прополісу,

“ПРОПОМІН” і “ПРОПОВІТ”. Розглянуто подання на прополісні препарати на засіданні Вченої ради і методичної комісії факультету ветеринарної медицини Харківського зооветеринарного інституту (протокол № 23 від ЗО червня 1999 р.) для розробки тимчасової настанови і подання у Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів і кормових добавок.

Особистий внесок здобувана. Виконана робота є самостійним дослідженням дисертанта, особистий внесок якого полягає у складанні планів досліджень, розробці схеми застосування прополісу і його препаратів, лікуванні хворих тварин, виконанні всіх передбачених методичним планом клінічних, морфологічних і біохімічних дослідженнь, а також аналізі та узагальненні отриманих результатів. Дослідження зразка прополісу було проведено на кафедрі хімічної метрології Харківського державного університету.

Апробація результатів дисертації проводилася на міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми зооінженерії та шляхи їх вирішення” (м. Львів, 1999 р.), на 1-й Всеукраїнській конференції молодих вчених і аспірантів (м. Суми, 1999 р.), на Всесоюзному семінарі "Современные методы аттестации методик выполнения измерений" (м.Харків, 1990 р.), Всесоюзній конференції молодих вчених з зкстракції (м.Донецьк, 1990 р.), Республіканській конференції "Ветеринарная медицина экономические социальные и экологические проблемы" (м.Харків, 1990 р.), Всесоюзній науковій конференції “Повышение продуктивности сельскохозяйственных животных и совершенствование мер борьбы с болезнями в условиях интенсивного ведения животноводства и создания фермерских хозяйств” (м.Харків, 1991 р.).

Публікації. Результата експериментальних досліджень опубліковані у З статтях, що вийшли у збірнику “Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжіщького” (1), збірнику “Вісник ХЗВІ: Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини” (1) і збірнику “Вісник Сумського ДАУ.-Серія “Ветеринарна медицина” (1), а також у вигляді тез у матеріалах чотирьох науково-практичних конференцій (4).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, викладення власних досліджень, обговорення результатів досліджень, висновків та пропозицій виробництву, списку використаних літературних джерел і додатків. Робота викладена на 158 сторінках комп'ютерного набору, ілюстрована 86 таблицями та 8 рисунками. Список використаних літературних джерел включає

369 найменівань, у тому числі 44 - іноземними мовами. У додатку наведено З документи.

ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Робота виконувалася протягом 1990-1994 і 1999-2000 рр. у Харківському зооветеринарному інституті.

Матеріалом для досліджень були лабораторні щури, клінічно здорові телята, новонароджені з ознаками антенатальної гіпотрофії, молодняк, хворий на аліментарну диспепсію, та зразок прополісу і речовини, що відповідали вимогам Фармакопейного або технічного Держстандартів, які були використані для розробки прополісних препаратів. Дослідження проведено на поголів’ї телят (120 голів) з двох навчально-дослідних господарств Харківського зооветеринарного інституту та двох господарств (120 голів) Харківської і одного (90 голів) Сумської області. Було проведено дослідів: на 50 лабораторних щурах - два попередніх і три основних. На поголів'ї новонароджених телят - один попередній (5 голів) і дванадцять основних основних (120 голів відповідно розподілених на дослідні групи по 10 тварин у кожній), а також розширений виробничий дослід (210 новонароджених телят).

Дослідження передбачали:

1. Визначення загального клінічного стану 37 корів і встановлення умов утримання та годівлі тварин;

2. Вивчення клінічного статусу, деяких показників неспецифічної

резистентності та гемопоезу у фізіологічно розвинених новонароджених, телят з ознаками антенатальної гіпотрофії і молодняку, хворого на аліментарну диспепсію. Лабораторні дослідження матеріалу від телят проводили: в основних

експериментах - на 1-, 3-, 6-, 9- і 12-ту добу, а у розширеному виробничому досліді

- на 1- і 12-ту добу після народження;

3. Стандартизацію зразка прополісу, створення препаратів на його основі з посиленою імуностимулюючою дією і визначення їх токсичності та специфічної активності;

4. З’ясування можливості корекції клінічного стану і неспецифічної резистентності організму телят з ознаками антенатальної гіпотрофії і хворих на аліментарну диспепсію прополіснимн препаратами, які задавали усередину, у дозі 10 мл/гол, щоденно, зранку до годівлі протягом перших 12-ти днів після народження.

Клінічний статус новонароджених визначали за загальною схемою з встановленням маси телят при народженні, коефіцієнту життєздатності,

температури тіла, пульсу і дихання, оцінкою стану волосяного покриву, часу і характеру прояву безумовних рефлексів руху та ссання. Гематологічні дослідження: вміст гемоглобіну - уніфікованим гемоглобіндианідішм методом (1974), на приладі ГФ-Ц-04. Кількість еритроцитів і лейкоцитів - уніфікованою методикою на приладі ГЦМК-З. Лейкоцитарну формулу на пофарбованих мазках крові - уніфікованими методами фіксації, фарбування та мікроскопічного дослідження (1979). Біохімічні досліджеіпія: загальгого білка - рефрактометрично, концентрації глюкози - ферментативно, загального кальцію — за кольоровою реакцією з глюксаль-2*біс-оксанілом. Останні дві реакції проводили на реактивах тест-наборів виробництва “ЛАХЕМА”. Біохімічне дослідження сечі -уніфікованою пробою Ланге (1979). Цитохімічні дослідження лейкоцитів: (СЦК -середній цитохімічиий коефіцієнт) мієлопероксидази, ЛКБ-тесгу (лізосомально-катіоннийй тест), НСГ-тесту (тест відновлення нітросинього тетразолію) -мікрометодами “Комплекса стандартных и унифицированных тестов I и II уровней” (Інститут імунології МОЗ, Москва, 1989). Імунологічні дослідження: С-рб (С-реактивний білок) - уніфікованим методом кільцепреципітації у капілярах, лізоцимна активність сироватки крові - за модифікованою методикою В.І. Стогній, В.П. Голик та ін. (Харківський інститут удосконалення лікарів, Харків, 1989). Фактори клітинного імунітету і фагоцитарної активності нейтрофілів (ФЧ12о та ФІпо - відповідно, фагоцитарне число і фагоцитарний індекс за 120 хв) -мікрометодами тестів І та II рівней. Вимірювання світлоггоглинання кольорових реакцій - на спектрофотометрі СФ-46, електрохімічні вимірювання — на приладі ЭВ-74. Одержані результати оброблено на ЕОМ методами варіаційної статистики.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ Клініко-фізіологічний стан та неспецифічна резистентність організму новонароджепих телят

В навчальному господарстві “Прогрес” раціон задовольняв потреби організму тварин за основними поживними речовинами, водночас у навчальному 'осподарстві “Шевченківський” - не відповідав потребам тварин. Дефіцит склав %) за кормовими одиницями - 20, перетравним протеїном - 24, обмінною шергісю - 12, крохмалем - 15, фосфором - 23, цукром - 17, сіркою -31, міддю -14, цинком -21, йодом - 23 та каротиноїдами - 36. Співвідношення цукру до іротеїну в раціоні склало 0,86. Клінічними обстеженнями корів з цих навчальних осподарств, було встановлено, відповідно: міокардіодистрофію (17% і 30%), іпотонію передшлунків (29% і 40%), гепатодистофію (35% і 30%) і істеодистрофію (58% і 45%). Клінічними обстеженнями у новонароджених телят ¡ід хворих корів було встановлено ознаки гіпотрофії. Телята мали недостатню

масу тіла (24,210,37, у нормотрофіків - 35,2±1,38 кг), збільшений час реалізації спроби піднятися (40,1±3,15 проти 29,2±1,23 хв.). Смоктальний рефлекс був затриманим до 77,8+6,84 хв, порівняно 53,4±6Д5 зі здоровими, температура тіла дещо знижувалася 37,7±0,23 °С проти 38,5±0,06), а частота пульсу (128,3+1,72 пошт/хв проти 103,711,5) і дихання (41,7±1,83 дих.рух/хв проти 35,1±1,01) ставали підвищеними. У одноденних телят-гіпотрофіків вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів і лейкоцитів були нижчими, ніж у фізіологічно розвинених, відповідно, 94,7+2,79 і 154,613,11 г/л, 5,92±0,44 і 9,5510,27x10п/л та 7,14±0,42 і 9,94±0,41х106/л. У подальшому показники повільно зростали, але на 12-ту добу, були вищими у нормотрофіків. У телят-гіпотрофіків, при народженні, кількість лейкоцитів була нижчою, ніж у фізіологічно розвинених телят, а подальше зниження менш виражено. Лейкоцитарна формула у них характеризувалась підвищеним вмістом молодих гранулоцитів. У сироватці крові вміст загального білка, глюкози і загального кальцію був нижчім ніж у телят-нормотрофіків, відповідно, 50,2±0,94 і 57,410,22 г/л та 3,1+0,27 і 3,64±0,31 ммоль/л і 3,1±0,27 і 3,4±0,25 ммоль/л. У телят-гіпотрофіків встановлено зниження фагоцитозу (ФЧ12ота ФІ]2о), відповідно, 3,1+0,47 і 4,1±0,84 та 26,912,59 і 48,3+2,27%, лізоцимної активності сироватки крові відповідно, 30,1+2,17% і 53,712,9. Реакція на С-реактивний білок, у одноденних телят обох груп була негативною, але на 12-ту добу, більш вираженого у телят-гіпотрофіків (+++). У лейкоцитах одноденних теляг-гіпотрофіків, у порівнянні з нормогрофіками, встановлено зниження показників СЦК (середній цитохімічний коефіцієнт) мієлопероксидази (од. СЦК), відповідно, 1,1Ю,05 і 1,63+0,07, ЛКБ-тесту (од. СЦК), відповідно, 0,4810,06 і

0,64+0,09. У крові телят вміст НСТ-позитивних лейкоцитів (%) був зниженим, у нєстимульваному варіанті, відповідно, 15,310,49 і 16,811,17 та у стимульованому-30,111,84 і 34,811,52. У подальшому показники знижувались, але були вищими у нормотрофіків.

Розробка препаратів прополісу та встановлення ефективних доз

Отримані результати хімічного складу прополісу наведено в таблиці 1. Зразок прополісу було використано для приготування 96°спйртової витяжки, з якої готували 20% водно-спиртову емульсію з дистильованою водою. Прополісний препарат “ПРОПОМІН” це суміш 20% водно-спиртової емульсії прополісу з солями мікроелементів: цинка сульфату - 1,7%, міді сульфату - 0,3%, кобальту хлориду - 0,02%, заліза закисного сульфату - 2,5%. Прополісний препарат “ПРОПОВІТ” це суміш 20% водно-спиртової емульсії прополісу з вітамінами: А (ретинол-ацетату - 0,01%), Е (концентрату вітаміну Е 25% - 0,6%), С (аскорбінової

кислоти - 2,5%). Препарати було створено на кафедрі діагностики і терапії Харківського зооветеринарного інституту.

Таблиця 1

Хімічний склад прополісу Харківської області

Показники Величнна Одиниці виміру

Віск 30 мас.%

Рослинні смоли і бальзами 52 мас.%

Ефірні масла 10 мас.%

Пилок і механічні домішки 5 мас.%

Вітаміни

Токоферола ацетат 0,7 мг%

Аскорбінова кислота 4 мг%

Каротин 12 мг%

Мікроелементи

Кобальт 7,0 мг%

Мідь 5,0 мг%

Цинк 9,0 мг%

Натрій 11,0 мг%

Хлор 18,0 мг%

Залізо 3,1 мг%

Селен 0,1 мг%

Дослідження впливу препаратів прополісу на клініко-фізіилогічішй сган на неспецифічну резистентність організму новонароджених телят

У дослідженнях впливу 20% водно-спиртової емульсії прополісу у фізіологічно розвинених телят дослідної групи визначено вірогідне підвищення ¡місту гемоглобіну (г/л), відповідно, на 3-ю добу (166,2+3,5) - на 9,3% (Р<0,01), 6-гу (160,4±2,25) - 10,6% (Р<0,001), 9-ту (155,0+3,22) - 13,1% (Р<0,001), 12-ту 146,2±4,2) - 9,5% (Р<0,05) та еритроцитів (х1012/л), відповідно, 10,40+0,24 - на

11,6% (Р<0,01), 8,00±0,4 - 22,0% (Р<0,01), 8,41±0,3 - 27,2% (Р<0,001), 8,75±0,19 -),8% (Р<0,05) і лейкоцитів (х 10%) - на 12-ту добу (8,б4±0,24) - на 17,4% Р<0,001). Встановлено вірогідне підвищення вмісту загального білка (г/л) - на 3 і 2-ту добу, відповідно, 62,2+0,26 - на 3,6% і 68,5±1,32 - на 11,9% (Р<0,001), а акож глюкози (ммоль/л) - на 9-ту добу (2,76+0,3) - на 57,7% (Р<0,01). Показники фагоцитарного числа були вірогідно підвищеними на 6-ту (11,3+0,59) та 9-ту 14,3+0,52) добу, відповідно, на 25,5% (Р<0,01) та 41,6% (Р<0,001), а фагоцитарна іктивність нейтрофілів (%) - на 6-ту (59,1±2,60), 9-ту (64,8±2,07) і 12-ту (53,3+1,9) (обу, відповідно, на 14,1% (Р<0,05), 17,6% (Р<0,01) та 11,0% (Р<0,001). Реакція на ^-реактивний білок була позитивною у тварин обох груп, але більше вираженою у

контрольних тварин. СЦК мієлопероксидази (од.СЦК) у телят дослідної групи був вірогідно вищим на 9-ту (1,66+0,08) та 12-ту (1,7+0,08) добу, відповідно, на 33,8% (Р<0,01) та 14,9% (Р<0,05). Показники ЛКБ-тесту (од.СЦК) - на 12-ту добу (0,75±0,04) - на 33,9% (РОДИ). Вміст формазаипозитивних нейтрофілів (%) у крові дослідних телят у неспшульованому НСТ-тесті був вірогідно вищим на 6-ту (13,7+0,6), 9-ту (18,4+1,41) і 12-ту (12,9+0,93) добу, відповідно, 20,2% (Р<0,05); 71,9% (Р<0,001), 48,3% (Р<0,01) і стимульваного теслу, відповідно, 58,3±1,26 - на 20,0% (Р<0,001), 67,0±3,12 - на 16,3% (Р<0,01) та 60,3+1,81 - на 26,9% (Р<0,001).

Піп впливом препарату “ПРОПОМІН”, у телят встановлено вірогідне підвищення вмісту гемоглобіну на 6, 9 та 12-ту добу, відповідно, 120,1+1,22 — на 12,5% (Р<0,001), 114,0+2,94 - на 14,7%(Р<0,01) та 112,0±2,2 - на 14,2% (Р<0,01), еритроцитів - на 9-ту добу (8,00+0,26) - на 12,4% (Р<0,05), 12-ту (7,9±0,19) - на 15,5% (Р<0,01) і лейкоцитів - на 12-ту добу (8,6+0,27) - на 17,8% (Р<0,01). Вміст загального білка був вищим - на 3-ю добу (61,2±1,15) - на 6,1% (Р<0,05), 6-ту (63,1+0,53) - на 7,7% (Р<0,001) та 12-ту (72,0+1,12) - на 13,6% (Р<0,001), глюкози

- на 12-ту добу (3,94+0,22) - на 23,1% (Р<0,05), загального кальцію - на 3-ю добу (3,7+0,22 ) - на 23,3% (Р<0,05). Фагоцитарна активність була вірогідно підвищеною на 6-ту добу (12,3 ±0,51) - на 16,3% (Р<0,05) та 9-ту (12,9±0,28) - на 17,3% (Р<0,01), лізодимна активність - на 6-ту (42,1+4,13) та 9-ту (47,3±4,49) добу, відповідно, на 24,6% та 28,5% (Р<0,05). Реакція на С-реактивний білок у дослідних тварин була негативною, у контрольних - позитивною (++) на 6-ту та 9-ту добу життя. Активність міспопероксидази — вищою на 9-ту (1,43±0,05) та 12-ту (1,57±0,04) добу, відповідно, на 19,2% (Р<0,05) та 31,9% (Р<0,001), а ЛКБ-тесту -на 3-ю (0,62±0,01) та 12-ту (0,77+0,44) добу, відповідно, на 24% та 30,5% (Р<0,001). Показники НСТ-тесту - вищими у нестимульваному тесті на 6-ту (8,8±0,59), 9-ту (16,1±0,61) та 12-ту (15,3±1,77) добу, відповідно, на 41,9% (Р<0,05), 130,0% (Р<0,001) та 125,0% (Р<0,05), у стимульованому - на 6-ту (55,4+0,97), 9-ту (60,1±І,25) та 12-ту (65,8±1,06) добу, відповідно, на 48,9%, 34,5% та 30,8% (Р<0,001).

Під впливом препарату “ПРОПОВГГ” у телят встановлено вірогідно збільшений вміст гемоглобіну на 6-ту (116,7+2,89), 9-ту (109,0+3,63) та 12-ту (108,7±7,2) добу, відповідно, на 9,3%, 9,7% (Р<0,05) та 10,8% (Р<0,001), еритроцитів - на 9-ту (9,0510,46) та 12-ту (8,94+0,27) добу, відповідно, на 27,1% і 30,7% (Р<0,001) та лейкоцитів - на 12-ту добу (8,8310,14) - на 21,0% (Р<0,001). Вміст загального білка був вірогідно збільшеним, відповідно, на 6-ту (62,0±1,37) -5,8% (Р<0,05), 9-ту (64,210,36) - 8,4% та 12-ту (72,712,52) — 14,7% (Р<0,01), глюкози - на 12-ту добу (4,12+0,21) - на 28,8% (Р<0,01), загального кальцію протягом всього періоду досліджень - 4,1+0,26, 3,310,23, 2,910,24 та 3,310,14 -

відповідно, на 36,7%, 57,1% (Р<0,01), 31,8% та 32,0% (Р<0,05). Було встановлено вірогідне підвищення фагоцитарного числа з 6 по 12-гу добу експерименту: 11,3+

0,39, 12,4±0,39 та 13,7+0,27, відповідно, на 6,6%, 12,7% (Р<0,05) та 47,3% (Р<0,001), фагоцитарного індексу протягом всього експерименту - 47,1+1,02, 70,9±1,27, 69,0±1,35 та 70,6±1,36, відповідно, на 15,2% (Р<0,001), 13,8%, 15,4% (Р<0,05) та 16,1% (Р<0,01), лізоцимної активності - на 6-ту (41,6+2,41) і 12-ту (39,4±2,4) добу, відповідно, на 23,1% та 20,9% (Р<0,05). Реакція на С-реактивний білок була позитивною і знижувалась у дослідних тварин. Активність мієлопероксидази була вищою у телят дослідної групи на 6-ту (1,3±0,04) добу - на 44,4% та 12-ту (1,5±0,03) - на 26,1% (Р<0,001), катіонних білків - на 3-ю (0,55+0,01), 6-ту (0,71±0,02), 9-ту (0,95+0,08) і 12-ту (0,9+0,02) добу, відповідно, на 10% (Р<0,05), 18,3% (Р<0,001), 39,7% (Р<0,05) і 52,5% (Р<0,001). Встановлено вірогідне підвищення показників нестимульованого НСТ-тесту протягом експерименту - 18,9±0,72, 13,4+0,94, 16,5+0,72 та 17,3+0,52, відповідно, на 112,4%, 116,1%, 138,6% та 154,4% (РО.ООІ) і стимульованого - 50,7+1,08, 60,0+1,12, 72,4+1,55 та 77,2±2,17, відповідно, на 24,7% (Р<0,05), 61,3%, 61,6% та 53,9% (Р<0,001). У проведених дослідженнях не встановлено негативного впливу на організм новонароджених телят прополісних препаратів.

Корекція клінічного стану та неспецифічної резистентності телят з ознаками гіпотрофії препаратами прополісу

Під впливом 20% водно-спиртової емульсії прополісу у телят-гіпотрофіків встанавлено вірогідне підвищення кількості еритроцитів — на 3-ю та 9-ту добу, відповідно, 7,6±0,09 - на 10,8% і 7,91±0,43 - на 21,3% (Р<0,05), загального кальцію

- на 3-ю добу (3,3+0,04) - на 13,8% (Р<0,05), загального білка - на 6-ту добу досліду (59,2±0,5) - на 7,1% (Р<0,001), на 12-ту (56,3+0,68) - на 5,2% (Р<0,01). Вірогідно підвищений фагоцитоз виявлено з 3 по 12-ту добу, відповідно, 5,3±0,11, 8,4±0,2, 9,1±0,17, та 6,0+0,1, - на 35,9% (Р<0,01), 33,3%, 51,7% та 22,4% (Р<0,001), фароцитарну активність - на 3-ю (37,9+1,94) і 12-ту (35,2+1,95) добу, відповідно, на 23,9% (Р<0,05) та 75,1% (Р<0,001). Реакція на С-реактивний білок була позитивною. СЦК мієлопероксидази був вірогідно вищим - на 3-ю (1,12+0,01) і 6-ту (1,2±0,01) добу, відповідно, на 24,4% (Р<0,001) і 6,2% (Р<0,01), ЛКБ-тесту - на 12-ту добу (0,5+0,02) - на 35,1% (Р<0,01). Вміст формазанпозитивних лейкоцитів у нестимульованому НСТ-тесті — на 3-ю добу (16,4±0,12) - на 10,8% (Р<0,001), 6-ту (14,1+1,24) - 93,2% (Р<0,001), 9-ту (15,6+1,11) - 92,6% (Р<0,001) та 12-ту (14,2+0,5)

- 12,7% (Р<0,05), у стимульованому - на 9-ту добу (37,4+1,22) —29,4 %(Р<0,001).

Під впливом препарату “ПРОПОМІН”, у телят-гіпотрофіків вміст гемоглобіну зростав з 3 по 12-ту добу: 110,1±2,7, 110,5+2,37, 109,5±2,2 та

109,5+2,39, відповідно, на 9,2%, 8,3%, 8,6% та 10,6% (Р<0,05), еритроцитів - на 3, 9 та 12-ту добу, відповідно, 8,010,1 — на 16,6% (Р<0,01), 8,0±0,57 - на 22,5% (Р<0,05) та 8,7210,34 - на 25,6% (Р<0,01), лейкоцитів - на 12-ту добу (9,3110,39) - на 20,0% (Р<0,05). Були підвищеними: вміст загального білка - на 6-ту (57,8Ю,77) та 9-ту (55,710,51) добу, відповідно, на 4,5% та 4,1% (Р<0,05), загального кальцію -протягом експерименту: 3,210,03, 3,210,01, 2,310,09 та 3,310,01, відповідно, на 10,3% (Р<0,05), 45,5% (Р<0,001), 27,7% (Р<0,01) та 65,0% (Р<0,001). Фагоцитарне число - на 3, 9 та 12-ту добу, відповідно, 7,110,21, 7,0Ю,28 та 7,110,14, - на 82,1% (Р<0,001), 16,6% (Р<0,01) та 44,9% (Р<0,001), фагоцитарна активність на 6 і 12-ту добу: 44,712,5 і 46,313,03, відповідно, на 30,3% (Р<0,01) та 130,3% (Р<0,001), лізоцимна активність - на 3-ю добу (38,511,22) — на 19,6% (Р<0,01). Реакція на С-рб була позитивною. СЦК мієлопероксидази був вищим на 3-ю (1,110,01), 6-ту

(1.1810.01) та 12-ту (1,2710,48) добу, відповідно, на 22,2% (Р<0,001), 4,4% та 21,6% (Р<0,05), показники ЛКБ-тесту - на 3-ю (0,5910,03), 9-ту (0,5910,08) та 12-ту (0,59Ю,03) добу, відповідно, на 43,9% (Р<0,001), 84,4% (Р<0,05) та 59,5% (Р<0,001). НСТ-активність у нестимульованому тесті була вищою на 3-ю (17,210,14), 6-ту (11,0+0,48) та 12-ту (15,410,39) добу, відповідно, на 16,2%, 50,7% та 22,2 (Р<0,001), у стимульованому - 34,911,44, 33,712,51 та 35,2+2,17, відповідно, на 28,8%, 33,7 та 21,8% (Р<0,01).

Під впливом препарату “ПРОПОВІТ” у телят-гіпотрофіків вміст гемоглобіну був вищим на 3-ю (115,413,1), 6-гу (118,112,5), 9-ту (109,0+2,3) та 12-ту (118,712,36) добу, відповідно, на 14,5% (Р<0,01), 15,8% (Р<0,001), 8,1% (Р<0,05) та 19,9% (Р<0,001), еритроцитів — на 3-ю (8,1210,23), 6-ту (9,010,19) та 12-ту (9,9310,16) добу, відповідно, на 18,4% (Р<0,001), 17,7% (Р<0,05) і 28,2% (Р<0,01) і лейкоцитів - 9,210,38, 9,010,19 та 9,9310,16, відповідно, на 15,5%, 14,2% (Р<0,05) та 28,0% (Р<0,001). Вміст загального білка був вірогідно вищим на 6-ту (58,110,7), 9-ту (55,810,53) та 12-ту (56,410,31) добу, відповідно, на 5,1% (Р<0,01), 4,3% (Р<0,05) та 5,4% (Р<0,001), глюкози - на 6-ту (9,31Ю,23) і 12-ту (56,4Ю,31) добу, відповідно, на 18,1% та 24,1% (Р<0,05), загального кальцію - на 3-ю (3,6Ю,07), 9-ту (2,7Ю,16) та 12-ту (3,3+0,02) добу, відповідно, на 24,1% (Р<0,01), 50,0% та 65,0% (Р<0,001). Показники фагоцитарного числа - на 3-ю (5,310,21), 9-ту (8,4Ю,33) та 12-ту (9,0Ю,84) добу, відповідно, на 35,9% (Р<0,01), 40,0% та 83,7% (Р<0,001), фагоцитарного індексу - 40,212,17, 50,214,27, 54,913,15, 49,2+3,16, відповідно, на 33,6% (Р<0,01), 46,4%, 47,6% і 144,8% (Р<0,001), лізоцимної активності - на 12-ту добу (41,9+2,53) - на 14,8% (Р<0,001). Реакція на С-рб була позитивною. Активність мієлопероксидази була вищою на 3-ю (1,1410,01) і 6-ту

(1.2510.01) добу, відповідно, на 26,7% і 10,6% (Р<0,001), СЦК ЛКБ-тесту - на 3-ю (0,610,02), 6-ту (0,6310,03), 9-ту (0,610,06) і 12-ту (0,59+0,08) добу, відповідно, на

46,3%, 31,3% (Р<0,001), 87,5% та 59,5% (Р<0,01), показники нестимульованого НСТ-тесту протягом експерименту - 15,9±0,2, 24,111,51, 18,211,47 та 20,2±1,83, відповідно, на 7,4% (Р<0,05), 230,1%, 124,7% і 60,3% (Р<0,001) і стимульованого -39,4±2,01, 41,7+2,62, 36,8+1,51 та 46,1+3,06, відповідно, на 45,4%; 65,0% (Р<0,05), 27,3% та 51,6% (Р<0,01).

Корекція клінічного стану та неспецифічної резистентності телят, хворих на аліментарну диспепсію препаратами прополісу

Застосування хворим телятам 20% водно-спиртової емульсії прополісу супроводжувалось підвищенням вмісту гемоглобіну на 6-ту (111,3±2,15), 9-ту (114,5±2,12) і 12-ту (108,7±2,37) добу, відповідно, на 10,5% (Р<0,05), 14,0% (Р<0,001) та 7,4% (Р<0,05), кількості лейкоцитів — на 12-ту добу (8,2610,31) - на 35,0% (Р<0,001). Загапьгого білка - на 3-ю (56,310,71), 6-гу (54,0+0,25) і 12-ту (51,1 ±0,32) добу, відповідно, на 7,2% (Р<0,01), 4,0% (Р<0,05) та 5,2% (Р<0,001), глюкози - 3,31+0,07, 3,47+0,11, 3,64+0,22, відповідно, на 6,4% (Р<0,01), 44,6% (Р<0,05) та 56,2% (Р<0,01). Фагоцитарне число було підвищеним протягом досліджепь - 6,2+0,16, 6,4+0,13, 6,7+0,18, 5,6±0,27, відповідно, на 12,7% (Р<0,01), 28,0%, 55,8% та 78,8% (РОДИ), фагоцитарний індекс - на б-ту добу (18,1±1,06), відповідно, на 32,1% (РОДІ), лізоцимна активність - на 6-ту (35,5+1,81) та 9-ту (33,4±1,53) добу, відповідно, на 27,2% (Р<0,05) та 26,5% (Р0,01). Реакція на С-реактивний білок була позитивною. Активність мїєлопероксидази була вишою на 6-ту (1,21±0,11) і 9-ту (1,2+0,08) добу, відповідно, на 72,9% та 60,0% (Р0,05). НСТ-активністг, у стимульованій реакції протягом досліджень, - 30,1+1,82, 27,3±1,42, 28,7+1,12, 28,411,32, відповідно, на 44,0% (Р0,001), 35,1% (РО.ОІ), 47,9% (Р0,001) та 28,5% (Р0,05), у нестимульованій - 14,6±0,6, 14,0+0,5, 13,0±0,71,10,0±0,6, відповідно, на 38,8%, 129,5%, 136,4%, 56,3% (Р<0,001).

Застосування хворим телятам “ПРОПОМІНУ”, супроводжувалось підвищенням вмісту гемоглобіну на 6-ту (114,5+3,1), 9-ту (108,2±2,66) та 12-ту (110,4+1,93) добу, відповідно, на 13,7%, 7,8% та 9,1% (Р<0,05), кількості еритроцитів на 3-ю (7,12+0,18), 6-ту (6,96±0,32) та 12-ту (7,36±0,68) добу, відповідно, на 15,2%, 25,6%, 33,3% (РО,05), лейкоцитів - 9,18+0,37, 8,72+0,33 та 8,34+0,24, відповідно, на 24,1%, 15,3% (Р0,05), 36,3% (Р<0,001), загальгого білка

- 57,5±0,32, 56,110,7, 50,0±0,51, відповідно, на 9,5% (Р<0,001), 8,9% та 5,9% 'Р<0,01), глюкози — 3,42+0,08, 3,83±0,33 та 3,61±0,3, відповідно, на 22,1% 'Р<0,001), 59,6% (Р0,05) та 55,0% (Р<0,01), загального кальцію — на 6-ту добу "2,510,11), 9-ту (2,410,1) та 12-ту (2,910,1), відповідно, на 38,8% (Р<0,001), 20,0% Р<0,05) та 45,0% (Р0,001), фагоцитарного числа - 6,410,15, 7,510,47 та 5,810,24, відповідно, на 28,0%, 74,4% та 75,8% (Р<0,001), фагоцитарної активності -

21,9±1,32, 21,7+2,62 та 1б,4±1,94, відповідно, на 59,9% (Р<0,001), 83,9% (Р<0,01) та 100% (Р<0,001) і лізоцимної активності - 33,9+2,04, 33,4±2,71, 25,8+1,35, відповідно, на 21,5%, 26,5% та 5,3% (Р<0,05). Реакція на С-реактивнин білок була позитивною. СЦК пероксидазної реакції був вірогідно підвищеним на 3-ю (1,3+0,12) і 6-ту (1,34+0,18) добу, відповідно, на 44,4% і 91,4% (Р<0,01), ЛКБ-тесту

- на 9-ту добу (0,37+0,04), на 54,2% (Р<0,01). Протягом експерименту вміст формазанпозитивних клітин в нестимульованому НСТ-тесті був вірогідно підвищеним - 12,8±0,6, 15,2+0,31, 10,6+0,94, 14,9+0,71, відповідно, на 24,3% (Р<0,01), 149,2%, 92,7% та 132,8% (Р<0,001), у стимульованому - 25,4±0,9, 33,8±0,91, 28,3+2,2, 31,512,48, відповідно, на 21,5% (Р<0,01), 67,3% (Р<0,001), 45,9% та 42,5% (Р<0,01).

Застосування хворим телятам “ПРОПОВІТУ” супроводжувалось підвищенням вмісту гемоглобіну на 3-ю (113,9+2,12), 6-ту (117,511,95) та 12-ту (116,413,18) добу, відповідно, на 10,5% (Р<0,05), 16,7% (Р<0,001) та 15% (Р<0,01), еритроцитів - на б-ту (7,4210,55) і 12-ту (7,610,21) добу, відповідно, на 33,9% (Р<0,05) та 37,7% (Р<0,001), лейкоцитів - на 3-ю (9,3110,29), 6-ту (9,06+0,46) і 12-ту (8,8210,4) добу, відповідно, на 23,1%, 19,8% (Р<0,05) та 44,1% (Р<0,001). Вміст загальгого білка - на 6-ту (57,310,7), 9-ту (55,010,96) та 12-ту (51,710,46) добу, відповідно, па 15,0% (Р<0,05), 10,4% (Р<0,001), 9,1% (Р<0,01) та 9,5% (Р<0,001), глюкози - 3,49Ю,1, 3,7510,4, 3,6810,4, відповідно, на 24,6%, 56,3% (Р<0,05) та 58,0% (Р<0,01), загального кальцію - на 6-ту (2,4Ю,1), 9-ту (2,9Ю,15) та 12-ту (3,310,09) добу, відповідно, на 33,3% (Р<0,01), 45,0% та 65,0% (Р<0,001). Були вірогідно збільшеними протягом дослідження: фагоцитарне число - 6,810,19, 7,2Ю,17, 8,0Ю,51 і 6,5+0,15, відповідно, на 23,6%, 44,0%, 86,0% і 97,0% (Р<0,001), фагоцитарний індекс — 36,512,12, 22,311,46, 20,411,18 і 17,311,15, відповідно, на 45,4%, 62,7%, 72,9% і 110% (Р<0,001), лізоцимна активность - на 9-ту (36,112,38) і 12-ту (34,111,03) добу, відповідно, на 36,7% (Р<0,01) і 86,3% (Р<0,001). Реакція на С-реактивний білок була позитивною. СЦК пероксидазної реакції був вищим на 6-ту (1,3510,21), 9-ту (1,15+0,14) і 12-ту (1,6410,17) добу, відповідно, на 92,9%, 53,3% і 80,2% (Р<0,05), ЛКБ-тесту - на 9-ту (0,4Ю,05) і 12-ту (0,6710,09) добу, відповідно, на 66,7% (Р<0,01) та 91,4% (Р<0,05). Показники НСТ-тесту у нестимульованій реакції протягом досліджень - 15,110,73, 18,410,6, 16,110,83, 16,010,4, відповідно, на 46,6%, 201,6%, 192,7%, 150,0% (Р<0,001), у стимульованій

- 33,711,1, 36,212,17, 34,912,62, 37,213,1, відповідно, на 61,2%, 79,2%, 79,8% та 68,3% (Р<0,00і).

Економічна ефективність їастосування препаратів прополісу новонародженим телятам

Результати досліджень наведені у таблицях 2 і 3.

. Таблиця 2

_____Ефективність застосування прополісних препаратів телятам_________

Показники

Групи тварин Кількість телят, гол Захворіло за час досліду, гол. Збережність, % Маса тіла на початку досліду, кг Середньодобовий приріст, г

1 здорові 17 2 100 37,22±0,25 473

гіпотрофіки 20 5 95 25,41+0,33 401

2 здорові 20 1 100 37,44+0,3 497

гіпотрофіки 15 3 100 26,51 ±0,31 417

3 здорові 20 0 100 37,32±0,28 540

гіпотрофіки 18 3 . 100 25,7410,26 475

4 здорові 18 7 94,4 36,17+0,37 454

гіпотрофіки 12 9 83,3 24,83±0,42 361

Таблиця З

Розрахунок ефективності застосування препаратів прополісу________

Показники Групи тварин

1 2 3 4

1 2 3 4 5

Кількість тварин, гол. 37 35 38 ЗО

Кількість тварин, гол. 37 35 38 30

Захворіло за час досліду, гол 7 4 0 16

Збережність від загального поголів'я, % 97,3 100 100 90

Середньодобовий приріст маси, г 437 480 508 408

Загальний приріст за період досліду, кг 188,8 201,6 231,6 132,2

Додатковий приріст, кг 56,6 69,4 99,4 -

Вартість додатково одержаного приросту, гри. 295,2 312,3 447,3 -

Вартість використаних препаратів, грн. 99,36 100,8 118,6 -

Додаткові витрати в експерименті, грн. 10,92 3,15 - -

Зсього витрат, гри. 110,28 103,95 118,6 -

Економічний ефект, грн. 184,92 208,35 328,7 -

Зфект з розрахунку на 1 грн. додаткових витрат 1,68 2,0 2,77 -

З таблиць 2 і 3 видно, що середньодобовий приріст тварин 1-ї групи (20% водно-спиртова емульсія прополісу) був вищим, ніж у контролі: у здорових - на 4,2%, у гіпотрофіків - 11,1%.

У 2-й групі (препарат “ПРОПОМІН”), відповідно, на 9,5% і 15,5% та у 3-й групі (препарат “ПРОПОВІТ”), відповідно, на 18,9% і 31,6%. У 4-й (контроль) групі телят-гіпотрофіків захворюваність склала 75%, водночас у фізіологічно розвинених тварин - 38,9%. Застосування прополісних препаратів

супроводжувалось зниженням захворюваності і прискоренням росту телят. У цьому відношенні “ПРОПОВІТ” був на 8,7% ефективнішим за “ПРОПОМІН” і на 14,2% ефективнішим за 20% водно-спиртову емульсію прополісу. Результати досліджень показали, що активізуючий вплив на неспецифічну резистентність телят препарату “ПРОПОВІТ” у дозі 10 мл/гол на добу виражено більшою мірою, ніж у “ПРОПОМІНУ” та 20% водно-спиртової емульсії прополісу у тих же дозах.

ВИСНОВКИ

1. Однією з причин розвитку патології обміну речовин і внутрішніх хвороб сухостійних корів є незбалансована годівля та дефіцит основних поживних речовин у раціонах, а також порушення умов утримання тварин, що спричиняють затримку внутрішньоутробного розвитку плода і, як наслідок, - народження фізіологічно незрілих телят-гіпотрофіків. На фоні імунної недостатності у новонароджених телят виникають шлунково-кишкові хвороби, в комплексній терапії яких використовують імуностимулюючі препарати. Завдяки макро- і мікроелементам і вітамінам, що входять до складу прополісу, він активізує механізми неспецифічної резистентності, імунітету та метаболічні процеси в організмі тварин, а також є лікарською сировиною для створення ефективних імунокоректорів.

2. Морфофункціональний статус новонароджених телят з ознаками антенатальної гіпотрофії характеризується недостатністю маси тіла (24,2±0,37 кг), більш тривалим часом реалізації безумовних рефлексів (40,1 ±3,15 хв.) та порушенням функції окремих органів і систем організму.

3. У телят з ознаками гіпотрофії, порівняно з фізіологічно розвиненими новонародженими, вміст гемоглобіну (94,7±2,79 г/л), кількість еритроцитів (5,92+0,44) і лейкоцитів (7,14+0,42) зменшені. Лейкоцитарний профіль телят-гіпотрофіків характеризується підвищеним вмістом незрілих клітин нейтрофільного ряду.

4. У крові новонароджених телят-гіпотрофіків встановлено зниження концентрації глюкози (3,1+0,27 ммоль/л), гіпопротеїнемія (50,2±0,94 г/л),

гіпокальційемія (2,5±0,2 ммоль/л). Встановлені зміни є постійними ознаками фізіологічної незрілості новонароджених тварин.

5. Стан імунної недостатності і низький рівень загальної резистентності організму те лят-гіп отрофі кі в характеризується зниженням фагоцитарної активності нейтрофілів (26,9+2,59%), лізоцимної активності сироватки крові (30,1+2,17%), активності внутрішньолейкоцитарних ферментних систем -пероксидази (1,1 ±0,05 од.СЦК) і катіонних білків (0,48±0,06 од.СЦК) внаслідок зниження рівня окисно-відновних процесів у гранулоцитах.

6. У телят, хворих на аліментарну диспепсію, встановлено пригнічення функцій гранулоцитопоезу, зниження фагоцитарної активності (Фіш -

11,8±1,38%) і зменшення внутрішньофагоцитарних бактерицидних резервів (19,4±1,12% НСТ-позитивних нейтрофілів у стимульованій реакції).

7. Для ранньої діагностики імунної недостатності та рівня неспецифічної резистентності організму новонароджених телят є доцільним використання клінічних і лабораторних методів, які характеризують первинну імунну відповідь: визначення загальної кількості лейкоцитів і лейкоцитарної формули, абсолютної кількості лімфоцитів у периферичній крові, С-рсактивного протеїну, тестування фагоцитарної функції з визначенням фагоцитарного індексу, резервів бактерицидності нейтрофілів - НСТ-тест (NBT-тест - Nitroblau-Netrasolum Test), дослідженням спеціфічних лейкоцитарних ензимів (мієлопероксидаза, лізосомапьно-катіонні білки) та визначення лізоцимної активності сироватки крові.

8. Максимальний імуностимулюючий ефект прополісних препаратів на загальну резистентність новонароджених телят встановлено у 20% водно-спиртової емульсії прополісу на 9-11 добу введень, у препаратів “ПРОПОМІН” і “ПРОПОВІТ” - на 6-8 добу.

9. Застосування прополісних препаратів з метою корекції неспецифічної резистентності організму новонароджених-гіпотрофіків і при лікуванні хворих телят забезпечує високу профілактичну і терапевтичну їх ефективність: зменшує захворюваність на диспепсію і підвищує збереженість тварин, що є економічно вигідним.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Одноденних телят, які народилися від корів з порушеннями процесів обміну речовин і хворих на внутрішню патологію, піддавати обов’язковим клінічним обстеженням за загальноприйнятими схемами, що дає можливість виділити тварин з підвищеним ступенем ризику до захворювань.

2. Для ранньої діагностики імунної недостатності крім загальноприйнятих методів досліджень необхідно використовувати клінічні і лабораторні тести, які

характеризують первинну імунну відповідь: визначення загальної кількості лейкоцитів і лейкоцитарної формули, абсолютної кількості лімфоцитів у периферичній крові, С-реактивний протеїн, тестування фагоцитарної функції з визначенням фагоцитарного індексу, НСТ-тест (NBT-тест - Nitroblau-Netrasolum Test), визнечення спеціфічних лейкоцитарних ензимів (мієлопероксидаза, лізосомально-кагіонні білки).

3. Для підвищення резистентності новонароджених телят-гіпотрофіків, профілактики порушень адаптаційних механізмів і лікування телят з ознаками гіпотрофії та хворих на аліментарну диспепсію необхідно широко застосовувати прополісні препарати: 20% водно-спиртову емульсію прополісу і препарати з посиленими адаптогеншіми властивостями - “ПРОПОМШ” і “ЛРОПОВГГ” у рекомендованих дозах.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Могилевський В.М. Застосування препаратів прополісу для підвищення неспецифічної стійкості організму новонароджених телят //Наужовий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім.С.З. Гжицького. - Львів, 1999.-Вин. З.-Ч. 1.-С. 153-154.

2. Могилевський В.М. Вплив прополісних препаратів на гематологічні показники і рівень неспецифічної резистентності організму новонароджених телят //Вісник ХЗВІ: Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - Харків, 1999. -Вип. 5(59). - 4.2. - Ветеринарні науки. - С. 199-204.

3. Могилевський В.М. Дослідження впливу гірополісного препарату на

загальну неспецифічну стійкість організму новонароджених телят //Вісник Сумського ДАУ. - Серія “Ветеринарна медицина”. - Суми, 1999. - Вип. 4. - С. 140-141. .

4. Могилевский В.Н, Мельник Ю.В, Рашпок В.В. Исследование состава прополиса Харьковской области и его применение в ветеринарии //Тез. Всесоюз. семинара: Современные методы аттестации методик выполнения измерений. -Харьков, 1990.-С. 192.

5. Ю.В. Мельник, В.Н. Могилевский, Ю.С. Голуб, В. А. Бочаров Экстракционно-атомно-абсорбционное определение микроэлементов в прополисе //Тез. докл. Всесоюз. конф. молодых ученых по экстракции. - Донецк.: ДонГУ, 1990.-С. 75.

6. Могилевский В.Н., Мельник Ю.В., Белецкая Т.В. Исследования химического состава прополиса и его применение в лечебной практике //Тез. докл.

Ремгубл. конф.: Ветеринарная медицина экономические, социальные и

экологические проблемы, - Харьков, 1990. - С. 127.

7. ¡Передера К. Я.1 , Могилевский В.Н. Прополис в ветеринарной хирургии //Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. посвященной 140-летию Харьк. зоовет. ин-та.: Повышение продуктивности сельскохозяйственных животных и совершенствования мер борьбы с болезнями в условиях интенсивного ведения животноводства и создания фермерских хозяйств. - Харьков, 1991. - С. 78.

Могилевський В.М. Вплив прополісних препаратів на клініко-фізіологічний стан та рівень неспецифічної резистентності організму новонароджених телят-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.01 - діагностика і терапія тварин. - Харківський

зооветеринарний інститут, Харків, 2000.

Дисертація присвячена дослідженню клінічного стану і неспецифічної резистентності новонароджених телят у нормі і при захворюваннях (аліментарна диспепсія, гіпотрофія), та їх корекції за допомогою прополісних препаратів. Для ранньої діагностики імунної недостатності новонароджених запропоновано методики тестування первинної імунної відповіді і визначення активності тізоцима. Наведено дані хімічного складу прополісу, обгрунтування і методику триготування 20% водно-спиртової емульсії прополісу і його препаратів з тосиленими адаптагенними властивостями - “ПРОПОМІН” і “ПРОПОВІТ” та (становлена їх ефективність для профілактики адаптаційних порушень та іікування хворих на диспепсію телят.

Ключові слова: новонароджені телята, неспецифічна резистентність,

нтенатапьна гіпотрофія, диспепсія, діагностика, лікування, біохімія крові, мунологічні методи, прополісні препарати.

Могилевский В.Н. Влияние прополисных препаратов на клинико-іизиологическое состояние и уровень неспецифической резистентности организма оворожденных телят.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по [гениальности 16.00.01 - диагностика и терапия животных. - Харьковский юветеринарный институт, Харьков, 2000.

Целью диссертационной работы является изучение клинико-изиологического состояния и уровня неспецифической резистентности эворожденных телят в норме и при заболеваниях (гипотрофия, диспепсия), а

также коррекцию резистентности телят с признаками антенатальной гипотрофии больных диспепсией с помощью прополисных препаратов.

Причинами пренатального недоразвития телят являются нарушения услови содержания и дефицитное по основным питательным элементам кормлени стельных коров, что обуславливает изменения клинико-физиологическог состояния животных, нарушения обменных поцессов и развитие связаных с эти: отдельных соматических заболеваний (миокардиодистрофия, гепатодистрофи; гипотония преджелудков, остеодистрофия). Новорожденные-гипогрофики имею коэфициент недостаточности массы тела более 25%, пониженную температур тела, повышенные частоту пульса и дыхания, а также увеличенное время попытк встать на конечности и проявления сосательного рефлекса. У однодневных телят гипотрофиков концентрация гемоглобина, количество еритроцитов и лейкоцито ниже, чем у физиологически развитых телят, соответственно: 94,7±2,79 154,б±3,11 г/л, 5,92±0,44 и 9,55±0,27х1012/л, 7,14±0,42 и 9,94±0,41хЮ6Л Лсйкоформула у гипотрофиков характеризуется повышеным количество] незрелых форм нейтрофилов. Гипогликемия (3,1±0,27 ммоль/л), гипопротеинеми (50,2+0,94 г/л) и гипокальцийемия (2,5+0,2 ммоль/л) - постоянные признак гипотрофии. Низкий уровень резистентности гипотрофиков обусловле структурно-функциональной незрелостью их организма. Иммуннут недостаточность характеризуют сниженные фагоцитарная активность яейтрофило (26,9±2,59%), лизоцимная активность сыворотки крови (30,1±2,17%), активност внутрилейкоцитарных бактерицидных систем - пероксидазы (1,1+0,05 ед.СЦК) катионных белков (0,48±0,0б ед.СЦК) вследствие снижения внутрифагоцитарны окислительно-восстановительных реакций (низкие показатели НСТ-теста Снижение естественной резистентности телят-гипотрофиков обуславливает и высокую зоболеваемость. У телят, больных алиментарной диспепсие! устанавливается угнетение гранулоцитопоэза, снижение фагоцитарной активност (ФИ120 - 11,811,38%), уменьшение бактерицидных резервов фагоцита

(19,4+1,12% НСТ-положительных нейтрофилов в стимулированной реакции) лизоцимной активности сыворотки крови. Для ранней диагностики иммунно недостаточности и уровня неспецифической резистентности телят целесообразн использовать клинические и лабораторные методы, которые характеризую первичный иммунный ответ организма.

Использование 20% водно-спиртовой эмульсии прополиса и прополисны препаратов “ПРОПОМИН” и “ПРОЛОВИТ” с целью коррекции резистентност телят при заболеваних обеспечивает высокую профилактическую терапевтическую эффективность, а также экономически выгодно.

Ключевые слова: новорожденные телята, неспецифическая резистентность, антенатальная гипотрофия, диспепсия, диагностика, лечение, биохимия крови, иммунологические методы, прополисные препараты.

Mohylewsky V.N. Effect of propolis-containing preparations on clinical and physiological condition and level of non-specific resistance of newborn calves.— Manuscript.

Thesis to compete academic degree of Candidate of Veterinary Sciences on Speciality 16.00.01 - Diagnosis and Animal Therapy. - Kharkiv Zooveterinary Institute, Kharkiv, 2000.

The dissertation is devoted to investigation of clinical state and non-specific resístanse in newborn calves in normal condition and in pathology (hypotrophy, dyspepsy) and their correction by propolis preparations.

Metodics to test the initial immvme response and to define Lysocim activity have been proposed to diagnose the immune difficiency of newborn calves at an early stage. Data on propolis chemical composition foundation and methods of producing 20% water-alcohol propolis emulsion and propolis preparatoins having the enhanced adaptive abilities - “PROPOMIN” and “PROPOVIT” have been given.

The above preparation efficiency to control adaptive abnormalities and to treat calves having dyspepsy has been determined.

Keywords: newborn calves, non-specific resistance, antenatal hypotrophy, dyspepsy, diagnosis, treatment, blood biochemistry, immunological methods, propolis-containing preparations.