Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.06) на тему:Ветеринарно-санитарная оценка мяса кур больных аскаридозом и совершенствование методов повышения его качества

>

Сх!

М1Л1СТЕРСТВ0 СШШЮГО ГОСПОДАРСГМ 1 ИРОДОВОИЬСТВА УКРАШ 0Д£СЬШЙ С1ЛЬСЬК01'0СП0ДАРСьККЙ 1НСТЛГУТ

На правах руког.^с/

- Б Б 3 С М Е Р Т Н И Й Василь Маркович

ШЕРШАРНО-САШ'АРНА Ш1НКА М'ЯСА К/РЕЙ . ЖОРИХ АСМАР1Д103Ш 1 УДОСКОШБШЯ ШТ0Д1В П]ДВШ{УННЯ ЙОГО ЯК0СТ1 -

16.00^06 - ветеряварна санхтархя, ветсй'кэксшртиза та Нггсиа пзрэробк;! продукт г з тваранкиигва

Автореферат дксертаци ка здобуття вчокого ступени кандидата ветеринарках наук

Одеса - 1995

Дисертацхя е рукопкс. •

Робота виконака в Ыннииькоиу дер-дашону ;с1льськогосподарськс-

му 1НС'..1ТуТ1. *

Науковий кврхвник: доктор ¿аологхчнФс наук,

про^сор Власенко В.В.

0фхшйн1 опоненти: доктор бгологхчтх наук,

професср и1а(5л1й В-Я.

кандидат ветеринарках наук • Козак М.Б. .

Бров1дна органгзаигя: Наихоиальнай аграрная у^верситет

Яахист дисертаиП вхдбудеться " 'г^и^Аи/) 19У5 ролу о на засхдаки:'стш1ал1зовано1 ради 0o.I3.02 при Оде-ськоуу с1льськогосг.одарсько1.'.уИнститут: за адресов:' 270010, к-Оде-са, ву£.Краснова, 3-А.

Просимо взята участь и оСгоцоренк! дисергаш! при 11 захислч або тсл&т Ваш вгдгук на автореферат в'2-х примтршках, засшд-чежй печагкеа, га , адресов270039, и.Одеса-, аул. панатт , Рдеський схльеькогосподарськкй' институт, вченому секретарю.

? дисертаитев нэч:на озкг.ьоу.итись в (;1бл1отеи1 Оде с ь ко г'О с!;;ь-ськогосюдарсьхого тституту. . . '

Автореферат родтсланкл " £.(> ЛЫС7£мр.

Вченяй сскретар спецт$л1зовгмоГ ради, , кандидат ветеринарних наук . , ■ ь.ал-'озум

ЗАГАЛЬНА ХЛРЛШРКСГИКА РОБОТИ

Актуальность 'ЗОхльаення виробздитва продуктов тварин-юшхва. а1двщ9кна якостх с однхею з основных задач, якх стоять пзрэд аграрг.'о-пзрерсбним комплексом Унра?ш. Особливо актуальна 1кхенс!:фхйаи1я такот галуз! ш*'адпх1вюштво.

.Але а збхльаэнш Епра&кюгпа I гпдецщзннх якостх ц»яса пти-и^значноо гчретсодоп е захворэБашя, особшшо 1нваз1йн1. Тому •гареробка хворо! пгщи кз тхлык фаиус зиробниптво м»яса, еле : В. зюауо Його ях1с?ь х б!олсг!чцу ^н::хсгь. Яргм.того, нэр1дко и'ясо 1 мясопродукт:!, о?р::м:гн*' пр:; забо* хяоро* хямшх, непри-дг.тнх ддл :кцпугапи 4 плиракопуггь, с;э з^эспуе виробкиитво н»яса. .. ' . ..Г.

Сорзд тазлх згаворзззкь зкаяку п:гго:у вагу зайиаз аскар*д:{-озлдграй. ВсгашЕлзш, щ [хщя. аскар*д!оз! йдиЬ?а©г&©т- загиб'еяь птицх, зюгкегшл шсучоот! А пслр1сгу.етЕ0 паги та яххс^ь м'яса.

' .,Дом1да!щ» пракодзкт о!тчкакякт гсзкигг (Й.Т.лЬп!в?0нко, 1972; 'н.л.ясплдэе, 1971, 1973; л.вльлй^и, 1971, 1972, 1976), Естнзплзио, що аскаа!д11 кгвзяксахь зкачгй ^ш!ональн1 зм!ни в орхмгих г гурсЛ. ' ч

Влявдэпо, по гедгли зиа'-гво пр'дпшгуда.ь к<унку вхдпов!дь ;;пз;;тедд на гсхарслог*паг апгггск;» цо спр;шс пржитгсЕому заселенна '¿каши! 'х орган!в птиц! ¡.пкродтерсп (В.С.Брзгов, б.С.Лейкх-ка, 1976; б.С.Лейк*аа, 1973, Ш>; if.il. Озерйшговська, 1976, 1979). То:лу :.:»ясо хтгиих нзр&хо 'лзляс потатЫно дкорзло шнакнемя са-лыя>в*льоз1в у ладей ОЗ.С.Буда.'Чян, 1965, 1972; б.С.Краснииька, 1970; £Д.&и?ровсьиа, 1971; Н.ИЛЬфодьева,' 1973; о.гагвепГеЫ , 1945; У.ШхцвсЬог^, 194В ; З.КЬегха, .1965). При цьему люди, кон-тактуюч1 з отримаккм вгд хворо! птяи! м'ясом, можуть бу?и банте-

рхоносхями (I.С.Загасвський, 1961, 1ЗД0 ; 1.В.Шур, 1970; - Д.А.Бочаров, 1960; Р.Меага,- 1979).

Особляву нзбезпечнхсть в сакгтарнаму вгдношеинх являе м'яс< отримане вхд доросло! пткиг несучих пор1д, якх надходять на за-бхй шсля вибраковки.

Але це не достатньо вивчек: питания бактерхальнот эасхякос-Т1 тулок курей при захворюваннх аскархд1030м,-якхсний склад м*я са та його бголог1чна шнн1сть. В ов'язку з шш в^сутнх ветери нарно-санхтарн! вимоги до гпслязаб1йно1 ветеринарно-санхтарно! экспертиза тушок курей иссучок, як! поступають а господарств, неблагонадхйних по хнвазхйним захБортванням. На мека пажлиаим с встановлення економхчних збитххв, якх наноситься переробкоя курей, хворах асхаргдхозом, х удисконалекшг &пзтод1в п{двкщеиня якостх'м'яса пр.1 иьому захворэаант.

Кета I завдання дослтдаень. Метою наазх дсавЗд-гега бу:;2 ро; робка ветсринарно-санхтарно'. оцта и* пса. иурай, . хы>рих ас кар 1 д^озом х удосконалення методхв шдвищення його якосп з вирпш ням слхдуючкх завдань:

1. Обгрунтувати передэабхйну Д1 агностику аскар1д1оза 1сурей.

2. Розробити теоретлчнх осноБИ I дати експерикекгальне обгрунт; ваши д1Т аскар1д1озио1 пшазН на якхсть м'яса курек.

3. Дати.кетеринарно-сакхтарну си:н>у тушок курей при аскархдхо:

4. Еиявити екснсмхчнх эбитки, якх наноситься г.ереробкою куре Г хеорих аск;1р1д1озом.

5. Удосконаляти методн прорхлактаки аска.хдхоза курсй i.вивчит :: ' дхю 1х на якхсть м'ясг..

: Наукова новизна. Впорде-проведет коиялексн!. досиЬдеёння'-• передз&б1{Ый д1агност:ип аскартдхоза курей. Ьлвчеко витст кровт курек, -хворих- аскархд1сзом* • с!ал окис" кислот.сахару,:.хол

стерину I залишкового.азоту як комплекса тестхэ стресовсго стану органику.Вивчем в динаиЫ патологоанатомхчш змхня ь тхмусх, фабрягпевгй суш г г селез1кпх курей при асхар1Д1сз1. но послужл-ло теоретичшм обгрунтуваначм дх! аскархд1оза на лкхсть м'яса курей.

Впераё дана комплексна ветеплнарнс •сан1тарна х якхска отн-ка м'яса курей при аскартдхозх. Влвчена бхологхчна цхннхсть м'яса. Установлен! економхчн: зблтки, пк! наноситься переробкою курей, хворих аскархдхозом. Розроблена схема х1мюпрофхлактиы ас-кархдхоза курей з використанням препарату агпост:м-1, розроб'ле-. но'го I влготовлеиого з'в1тчкзняно1 саровлни. Вперие влвчеко дхя ххмгопроф1лак"'1Ки аскархд1оза курей з вико.рмсгання.м препарату авхостхм-Г на проду/тивнхсть, як1сть 1 б1ологхчну шннхсть м'яса та його неик!дяив1сть. Наукозо оогрунтодана ефектлвнхсть вирсщу-ванкя. I утриыання курей з проведениям.ххмгопро^хлактллм по реко-макдспан1й методиих з наступкою переробкоа методом поэного погрешим. '"'•'

Практична цхннгсть робота поЛягае в тому, о,о на основ! ва-конанлх-дослхдяень- 'удоскон&яенх метод« ветерянарко-санхтарно* експертизи.'тушок 'курей-при аскархдхоз! та !х'первянно! перероб-кл, 'л;о дасть'.можлйвIсть змекпити кхлькхсть харчозкх токспсохн^е-.'лпй 1 токс1..-:оз1в прл викорнсганнг м'яса птиих.

Епрозадт.ення в пралтяку . вахонаних дослгдгв буде сярлг.тя збхльшеш» влробшитза х шд'виценн» якостх м'яса птлцх.

. .. ° Апробашн роботп. Результата виконаних дослхдаеьз апробова-Н1 в.ряд: птахогосподарств Впшлцько? облает!, а рёксмендагз11 по Еетер;-!нарно-сан\тарн1й еиспертлзх тушок курей при аскархдхоз! ;вь1РлшЛ в "Правила ветерлварного осмотра убойных .животных' и вы-■ терлнарно-сакитарноЛ экспертизы мяса и мясных продуктов". М. Аг-

ропромиздат, 1984 г. с.22-23 роздхл 4 п.4.2.4.4 i впровадженх м м'ясопереробних пхдпряемтсвах краКни.

Осковнг матер1али роботи доповхдались на: .IX Kotijopaiffliï Укра'.нського республгканського наукового тозарлства napaaiTOJto гхв, Львгв, i960 р.; звгтних наукових конференихяэс профасорсько-викладацького складу i аспхрантхв в Ï993-Ï995 роках. ::

Публ! K&ui ï. За матерхалами дисерташ! опублхковадо В праиь Структура и об'ем дисерташйноГ робоги. Дксертал1я вихгладо на на стор. машинописного тексту i складаеться Î3 встуцу огляду лхтератури, матерхалхв i метод iв дослхдкення, результат власних дослхджень, обговорення. результат!в дослздгозкь, виснов KiB,' пропозиихй виробнлитву, списку використано! лхтературя, хцс включав джерел, Î3 них хноземних. Дисвргашя Ьшстро вана таблтвши. . *,

-, ' EJ1ACH1 Д(ХЯ1ДЖЕНЩ

Матерхали та' методи дослхдження. Досдхдезння проводились н кафедр! Ы1кробхолог11 i. технолог!ï переробки тваркн Шкгащького

державного схльськогоспэдарського шстктуту, ветсрнкарни!: ivAiû ках Тульчинськ'ого' Еотеринарко! кодпи 'Гульчмкськ:?

птахофабриц! й'-пхахорадгосхп "ШсарзБсымЙ" ВЬ;н:щы:о1 облйС\-х y.nepiiîiii'cepiï дс Л1Д!£ вивчали вппкв acs:api;;i.'; орган::: курчат при i природному ?>: ?скг

рхдхозои. За х^ироэ хгтлхлек» r.e:::îci. клхнЛчнг его стер х:ок>,!;, врзке вували живу вагу, ¿иьчали морфологхчний i 6ioxi.':i4K<:îi оклад r.p: вг; пхеля забою вивчалд патологоанатомам, х'гсаологхч)!! та rie тс хмхчн1 эмхни е органах i тканинах.

Дослади проводили в динамшх: до заражения курчат, niсля в рЪпчх фазах розвитку. аскархдхй в органхзш i телл дегельькп тл: au: ".. '.■'■-

Усьоп_ з дослхдах було використано 46000 курчат несучих по-рад х 15000 м'ясних. При проведеннг дослхдхв використовувалл за-гальковхдом1, сучаскх г новх методики дослхдаень.'

.••Яйыя. асгсархд культи вували по кетодиш П.Т.ТвердохлхбоЕа (1963), капрологгчн1 досл1даення проводили по методу Фюллеборна в модифисаи!1 Т.А.Котсльнхкова х Г.М.Хреьова (1973). Гекоглобш пнвчади по методу Г.В.Дервхза I А.Н.Воробйова (1959). Кхлыпсть ерятроцит1в I лейкоцит 1 в вивчали методом про^руванач по А.а.Кудрявцеву (1974). При проведеннх гхстолог1чних дссл1ддень частини дослхдауваних органхв фгйсували в 10$ нейтральному .формалх нл г е р1динх Корнуа, Л1СЛЯ чого готували зрхзи на мхкротомх.

У другхй срг.1 дослхджень вивчали санхтарнх х якхснх показ-ники м'яса курей, хворих аскар1Д1озом. Дослхди проводили в умо-пах эабхйного иеху I кафедри .мхкробхологх!. Забхй I первинна ге-рзробка птипг проводились з дотриманняк техкологхчних :1кструкшй "Технологические инструкции по убою, обработке и хранению мяса птихйз" ГИслязабгйгмй ветеринарно-саштарной огляд тушок

I впутрхпнхх органгв проводили ПХСЛЯ ТХ первинно! обробки зг1дн0 "Правил ветеринарного осмотра •■ ветеринарно-санатарной экспертизы мяса и •мясопродуктов" С1970). .

Досдхдкення проводили за загально визнаними юхасичнимл методиками (А.С...абшська, 1У7Ь) х «етодикам тхдко з держстандар-гом (ГОСТ 7702.-74 "Мясо птицы. Метода отбора образцов. Органо-лзптяческле методы оценки качества" I ГОСТ 7702.I.-74 "Мясо птицы. Методы химического и микроскопического анализа свежести ьм-:а").

Еяктергологгчн1 дослгдження и' ;са проводили вхдпоахдно-до цер-кстаедарту (ГОСТ 21237-76 "Мясо. Методы бактериологического анализа"). Проби брали з поверхнт туики,, середин! I товц! м'яз:з

о -

i доелгдк^вали íx на »агальну бактерхальну засхянхсть, наявнхсг бактергй групп киаковоГ налички, стафхлококгв i. споровоХ ;«ík-рофлор«, а такок.вхЕчаля культураяьно-бхсххм^нх, серологхчш i патог..mi властивостх культур, що вядхляються. .

' BioxiMÍ4HÍ властявостх видхленкх шташв еяерхххй вивчалися на живяльних середавицах за загальнопрчйнятиш методикам;^ серс лопчш - за допомогою тяшвлх "О moho- i по'лЗзаленгюис дхагюс тичких полхсивороток", згхдно до "Наставления по.исшльзОЕашя типовых о-псли . и поливалентных агглютинирующих длагкостпческю сывороток" (1974). Вивчення патогенное« плдхлаклх звтамхв прОЕ< дилось на б i лих мишах за • ¡методикою ШЛ.АхкедовоТ (1965). Вид' ленкя стафхлококхв проводили kocíbom на ®m:un»hí середовища зг: дно з методиками держстацдарту та '"Ыетодическиюх рзког&лщацаяк по идекткфикаиии стафилококков"., (1975).

Еид1лвння спорово! мхкрофлори. проводили nociEoi: tía глвиль середоаища, шсля прогрхву/зшвхв пра температур! 80°С ка про*

3Í 30 ХВИЛИН. : '

' 1 ,

Лнатомхчно розбиракня тушок курей проводил;: по .метода Btytfll (Т.М.Пол1вокова, 1957). Xiuirótó склад к'яса: Еивчоли'аг] ко з з&гальноЕйзнашгд класичнямк методиккгя: зкхст вогоги -.'! суауваккя»« при. теклоратург 105°С, загальюго' азоту - '.¡за К*ед£д ж-«, жиру - за Сокслех к, кНярслшс: psvotaK - илязгок ехалав; н_<; при. температур! 700°С. у •

feáicT макроелеке1ша - кальих» i фосфору вквчали'-хш1чн методами, мхкрселекентхв - спектральном акял^зом. Кхльк!ош kkíc'íüíí склад а.мгкок;1сло~' ь б1лкгс; м'яеа.вадчаяи ка ашнокис H\.jy aKatíeaTopi KÍA-5. ($ipMa ."XiTaHi").,/-

Бхологхчну uiHKicíb м'яса' та його нешк1дяив^ст1» вивчали криб' лог!Ч№!к кетодоц з Бикористанням хифузор^Х Тетрак1иет. оз^ормхс втдповзднодо методики МС2'Н1Е ЧВ.Н.и1аблхй тахн., 19'

Ефективнхсть Х1м10пр0ф1лактизш I переробки м'яса методом ковного потрошхнкя кя проводили зг£дно "Методики определения экономической эффектдвгюсгн использовании в народном хозяйстве новой техники, изобретений и рационализаторских предложений" (1977).

Результата одертшшх дослхджень обрсбленх статистично за ш$щт Сзг'вдента {С.Т.Лебедев та хн., 1969) гз урахуванпям' се-р2дньсар)ф'лткчнта величин та 1х статистичних помилок (м±а), а та.:ся бизнзязншш достоверно! р1з!М1П,(Р) П0КаЗНЯК1Б, що порхв-

кавалиея.

¿£ЗУ1ЬТАТИ Д0СИ1даНЬ ТА IX ОЫ^ОВОРЕНШ

I. Порздзаб1йка д1агиостика асхар1дхоза курей

Естатшгзтю, щр у курчат хворих аскархдхозом при ретельному досл1дашкн:1/ исяливо всгакоти зиЬш, як! вфбуваоться в органу зм* п4д д!бо аскар1д1й. 3 клЬхКста: озкак в4дм*1чаеться зиижекня адатиту, э«ял1сть, ыааорухоглсть» бл1д!с?ь гребокя х сережок, - август!сть, худшта,' понос/поругеннл коордяка{хх1 руху 1 пос-5р!йнэ з^квзикя приросту шдо 5 кася. У курчат нвсучих пор1д хво-. рях асиар1д!оус.й, у С-;; • глва ■ иаса из перзвщпуя

770а у 1141+14. Аналогична яако-

ном1ршеть цурча?. и'яснлх гор!д,' вата хзорих

. курчат нз изрйвачуа 1275^^.2» а здорпих - 2141+42.

ВиБчаН£!ям мор^»лог£ч;:сго с;шду яров! хворях курчат встано-влеко, що гид долм&озс а 10 дня ст!йко змзкщузться к1-

яьгасть вратрашйв, яиа с?аяое«ть у 3-шслчному В1пх 1,90, а у здорово!' пяш1 2,ЬЬ+и,14 клк/ккл. Аналогична картина спостерг-гаеться з вшстом у кровх гемоглобину, у хворих курчат в 3-мх-сячному вшг вш складае 6,2+0,3, а у здороЕЯХ 10,5.10,4%.'

- о -

При вивчеш« лейкоцитов встановлено, що к!льк1сть 1х у к| В1 стхйко збхльшуеться : в 3-мхсячному вгцх складас 33,3£2, а у здсро„их не перевищуе 26,7-12,3 тие/мкл. Кхлькгсть загалы го бхлку в сиворопп кров] з першого по 30 день п!двищуеться складае 4,55±0,16, а у здоровях 3,76+.0,165?, пхсля чого зюйд ться I в 3-м1сячному вхш не перевищуе 4,27±0,17, а у ¿доров1 4,69± 0,23%.

На протяз1 всього перходу зменшуеться в кров! вмхст схш вих кислот х в З-ыхсячному вш! складае 64,36*9, а у здоров; не перевщцуе 20,5±7,б мг.%.

При вивченнг вы1сту в кровх холесчерину встановлено, що 3-го дня к1лькхсть його у хворих курчат рхзко пхдвшцуеться 1 Т] маеться на протяэ1 мхсяия на р1внх 12Ь,2±7,8 - 105,2±В,'7, а здорових курчат в ией час не перевищуе 64.2+. 0,07 мг.Я. Пода) пшй рхвень холестерину у :ровх хворих курчат практично не змп еться, а дорхвнюс рхвню здорових.

При вивченн1 зйлишкое го азоту в кров! хворих курчат вхд| чаеться його шдвищення, що складас у З-мхсячному вхххх У6,3+.Б а у здороь.ос 75,9+ 4,1 мгД. .■

Вмхсг пукру в кров1 хворих курчат п1двищуеться до мгсячн< в1ку, а подальша кхльк1сть його дсрхвн»? вмтстуу здороЕих кур

3 каведених даних вдцно, цо на пхдставх отриканих нами ; зультапв клхшчннх х .лабораториях дослЛдяень моклива об'сюга: постановка передз&бхйнэго д!агнозу при аскархдхозх курей.

. 2. Теоретична х екег.ерн^ентальда обгругаувзг.ня вплиеу . аскархдхоэно! хнваз11 на шлсть и'пса курой-.

Проведение дослхдаш по Бивченнэ патологоанатом!чних за в органах I тнининах курчат ири 8встарикеиталь.нс?«у х хриродно:

ранений аскар!дгозом встановлзно, що змхнл в органах 1 ткани-к курей при тслязабгйнШ ветеринарно-санхтарнхй экспертизI не сытньо типовх, 1до ускладнюе експертизу.

Встаноаяено, до пря аскар!д{оэ1 курей тяловх х стхйкх змхни дм1чаоться' у т;1ьус1, фабришев1й сумих I селез1нш. М„сп цих 1ган1в у хворчхЦурчат, неэалежно В1д форми заражения *х аска-д!озом, эначно мэша, шж у эдорових. У З-мхсячкому вхш маса мусу на перевтцуе 0,71 ±0,20, фабряш'ево* сумки - 0,75 ¿0,22 I ¡лэз1нка - 1,431 0,25, а V эдорових курчат маса них орган:в иадае: 3,491 0,31, 2,10 + 0,32 , .'3,3410,27 г, вхдповгдно. Дро-1яшнг ашш спо сторчались 1 у наднирковхй залозх, яка у хво-сс аскар1д1озом курчат мшз б1льшу шсу, нгку здоровкх. У хво-(а ггурчат кзсуадх курэЯ каса каднирково! залози у 3-м1сячному ш! салодаяа 64,815,4, м'ясних -. 93,5 + 4,8 г, а. здорових - . 2,012,2 1 77,713,0, п!дпов1дно. При цьому вбтановлено, що на mm.it«у маек орган!с, як1 швчаються, впяивав гнтенсивнхсть 1н-аз11. Кр!и иього, при захаориваннх аскархдхозом курей вгдшча-егься стхйкг корфолог1чн! зыхни В'т1мус!, фабрицхевхй сушхх, се-1 нздк.чркав*й залоз!, як! властяв1 тхльки при аскархдхо-Встановлзно, що в органах, яха досл_1дауються, з 18-го по Ю-й день п!сля заражения змокпуеться кхль^сть лхмфошшв, а 1ишях клхткоеих едеазнт1в зб!льйуеться. 1нтенсивн1сть хнвазх! гщше ашнзенко приросту яивок мася хворо! птипх.

Результата досл!даень дають мозклив1сть вважати, що хстотна змхна клхткового с.сладу тгаусу фабрицгевоУ сумкя х селезхнюг курей при аскар1дхоз1 евхдчать про стресовг дй аскархдхй на орга-'ь нхзм птипх. Таким чином, отриманх наш результата експерим'гнта-льних дослхджень теоретично обгрунтовують впллв аскархдхозно* хнваз!! на як1сть м'яса.

3. Ветеринарно-саштарна ошнка тушок курой

При передзабхйному оглядх пт;ш! встановлаих тхльки 'рравма-тичнх пошкодтсвнкя.' У курей, якх поступили на забгй хз благополу-чних по аскархдгозу господарств, травматичш'пошкодкення склада" . ли 10,2%, а неблагополучних.- 12,6$ (табд.1)«

,-■ Таблаия I

Санхтарна ошнка тушок курей-несучок при повному потрошЪшх

Го с п о да р ст в а

Показники благоплучн! 1 неблагополучнх

гол1в • гол!в : * * %

Поступило на забхй 1690 100 1И90 100

Видтлено хьорих пер«д'забоем "• г. .. '■ 'т '-"

травмованих 192 10,1 23Ь 12,6

Вид тле но туаок,. урате'ш:

лейкозом 4 » 0,2 9 0,&

пер1тон1том 23 1.2 37 2,0

хвор-баии печхнки 14 0,7 Я-^-УЙГ-. : м

трашоваинх 44 2,3 ОС! 3,1

аскархдтозом : 123 6,й . 1294 ■■ со,4

''При проводеннх тсляэабхйнох ветеринаряо-сан1тарно1 експер тизи тушок, оброблених методом повного потроаиння, шлвлено, що 2,2-3,5^ оглянутих тушок уражен1 лейкозом, перхтонхтом х хворо бами печхнки, крхм травматичных пошкоджень. При цьпму з тушок якг надхйшли э господарств, неблагополучиях по аскархдхозу, ¡за явлено пошкодкен!1х органгв : тканин на 0,0$ бхлыле. 3 кишечника тушок, якх надх/.шля з неблагопол„ чних по аекархдхоэу госг.одарстЕ

п -

аСкар1д!1 «уял видiлен! у 68,5%, а ¡ЗлаГоПойучних - у 6,6%.

ilpo3Gxctt!ii.uri 6актор1ологхчнлмл досл1дже»нями тулок курей» хворях аскар!дхозоч, встановлено, що вони були практично в два рази б!льше засхянх ыхкрофлорою но тхльки на поверхн1, але i в ¿либин! м'язово! тканини. 3 тушок, отриманих В1д забою курей, хворих асхархдхозом, вид1леш 92 культури бактерхй груга иишко-во1 палнчкч,HKi по eioxiMiuKifl TH.iiaau'it були вХдкесеш до 2-го, 3-го i 4~го б!ох1м1чних sapiaHTiB, а серологхчною хдентиф1кашею до серовархв: 01 - Ь культур (11,1%), 02-6 (8,3%), Ob - У U2.5&), ОШ - (Il.iiS), 055 - 35 (40,652), Olio - 6 (Ь,30б).

.При досл!даенн1 тушок, отриманих В1д забоп здорово* птшп» вид!лено 34 культури хншхово! паллчкя, якх по 6ioxiMi4Hiii тип!-3auil В1дкесен1 до 3-го бхохшхчного варианту, а по серологхчнхй До елхдупчйх серовар1 в: 02-4 культури (19,0£), 055-10 ( 47,®),

оиб - ? (аз.з^)*

Прд вйвченнх патогенност1 використано 12 найб1лыл типових iatauia бактерхй групя кишковоТ палички. Встановлено, що хз 12 aapsxemx мясей затянуло 5 (41,®), ост ami 7 хворхлл на протя-3t ДОбИ.

При вивчвнн! токслчнлх власти востей бактерхй груш кшяково! . палички, яК1 дослвдкуваяись, установлено, що у 50% влявлен силь-: ний crynim токсячностх»у 12,слабкий i у 37,5$. культур вхд-cyrni токсичнг аластлвостх.

1з тушок курей, хворях аскархдхсэом, влдхлено 12 культур стафхлокоиJ, В Т.ч. 4 (33,3&) Staph, aureus, 2 (16,Staph, epidoraidis i ^ VoO,Q%) otapii. ■■saprophyticus. В той час як у туаок здорово: xrrsui влдхлено 4 культури стафЪюконхв: I (25,0$) ■¡iiapii. aureus, 1 (2u,0$) staph, .«iidc-raidis i 2 (50,¡>taph.

saprophvticue.

1нша сан!тарно-показова кхкрофлора (сальмонели, протей) з , тушок, отриманих при забох хворих аскаргдхозом курей, не * лялас? .

3 наведених даних видно, що захворювання курей асхар!д1озо сприяе повторному засхянню орган1в 1 тканин и!крофлорою, що иож бути потеншйним дкерелом харчових токсикохк$екц1й х токсикоз!в

4. Як1сна I бхологхчна ыхннхсть м'яса курей _

Шслязабтйним досл1дженням ттпок, отряианих вхд забое куре встановлено, що захворювання курей аскархдсозоы эменщуе и'ясн! показники якостх тушок (табл. 2). В уракених тушок понииуеться забхйний вих1д м'яса на 1»7Й в пор1внянн1 хз здоровыми 1 кхль К11_ть тушок I категорх! - на 10,9??. Знижуеться виххд и'язово! ткани ни х шири з шдршрним жиром, тобто в иг лоцу влххд хстхв них частин; стввхдношення хстхвних частин туаки до не1ст1вних в1дношення ыаси м»яз1в до маек кгсток 1 вхдношення грудних и'я З1в до маси вс1х и'яз1в. При пьому иаса потрошено! туаки, отри мано! вгд хворих курей, була на 25,7Й иегаа в яор!внянн1 1з з^о ровими.

По зовнхштм покаэникам ы'ясо, отримане в!д забой хворях аскар1Д1озйй курей, не вхдазНяеться вхд и'яса эдорових. Аналс гхчн1 дакх отриман! при дегустаихйнгйоцхни! ы'яса 1 бульйону курей. Аде бульйон, отрямашй вхдваркитутаок хворих курей, ма| "ззначне зменшення аромату, наваристост1 I проаорост!, що знизе ло загальну оцхнку бульйо^ на 0,1&%.

1дентичн1 дант нами отриманх при дегустаих! вареного { жареного м»яса, яке мало нижчу-оцхнку на 0,1э л 0,7$, вхдповхдно, в тюрхвнянш з м'ясом, стржаним вхд здорових курей»

Таблица 2

Ы*ясн1 показники якост! тушоккурей (м±в, а - 5)

Показники

Од. вим.

Тушки.

неуражек! : ураженг

Заб1йняй вяххд Катагор1я вгодовакост! - I

п

Нзпотрояэна тушка Нап1втотротена тушка Потрошена *

М»язи

Шн1ра э л}дпх1ргаш жиром ..Вцу*р1ап1 орган» Усього 1ст1вних части» 1Ыст1вн1 частнни В1дгааонвд |ст|вних

частин до.кэ1ст1гшх

В^нопоння маси м»яэ1в до >аси жесток

В1дсоток маси груднюс м'язхв до цасн ветх.

Мускулистость: к!ля стегка гомулки

% ' 73,2

%

81,3+1,2 18,71. о,а 1934 + 45,9 1762±4Г,9 1358+26,3 775 + 18,5-. • 255Д6,9 • 174± 6,7 1204 + 31,8 721+14,2

.1,7 + 0,0 2,4 + 0,0

37,3+0,2

25,8+0,3 22,6+0,3 11,2+0,1

71,5

70,4+1,1 29,6+1,4 1444 + 40,8 1306+36,6 1033+28,0 587 + 18,2 187 + 5,3 119 + 3,2 • 893 + 26,6 545+15,6

1,6+0,0 2,2+0,0

36,8 + 0,8

20,6+0,3 19,3±0,3 Ь,с)± 0,2

г

По ф1Эико-х1мхчним покаэиикам, як! характеризую«, як!сть м'яса,-остановлено, що ы'ясо, отримане в!д забов хворих курой, практ :чно не втдрхзняеться вхд м'яса здорово! птиий Аде < в£дм1~ чаються окремх вхдхилення в рН, высту летучих жирних кислот, кислотного х перекисного чисел жиру (табл.3).

Таблиця 3

Ф1эико-ххм1чн1 показники якостг м»яса х жиру курей *

через 24 годяни теля забою (М1т, а - 5)

Показники

Трупа. мгязхв

Ту ш к и

неуражещ

урвкен!

рН

Реакц1я з схрча-нокислою мхддю

Вмх ст летучих жирних кислот

Кислотне числс}.

Непекисне число

6Ш червонх

6Ш ' червон!

6Ы червон!

Ьр: .

л;1дшк1рн. внутр.

ггёдпкгрн. внутр.

5,97 + 0,02 6Д4+0,03

+

6,17 + 0,03 6,22+0,01

+■

1,1 + 0,3 ' 2,0+0,4

0,15+0,05 0,18 + 0,07 .

0,00310,006 0,004+0,ОШ

3,9+0,4 Ь,0 + 0,6

0,37 + 0,03 0,4510,05

0,004 + 0,003 0,005 + 0,001

Проведеними дослхдами ^о збер1ганню тушок курей при температур! 0-+4°С : в1дносн:Т.вологост! В0-85& встановлено, що у ту-аок, отримашпс при за£»ох курей.,, хворих асцар1эд1озом,. яочатковх о>!1№1 свхлостх вхдшчались на другу добу зберхгання. На третю -г*'ясо ьхд забо».хворих аскархдхозом курей визнане як кесвгжэ,

1 ы'ясо, отримане вхд эдорових курей, тхльки на шосту добу було (ризванв як кеса1же.

Встановлено, що захворявання курей аскар!д10з0м впливае на' «гётинкий склад м'яса (табл.4). В м'яс! зб1льшуеться,вмхст воло-'И, проте*ну I зннжуеться Х1льк1сть жиру 1 його калорШ: 1сть в юр!внянн1 1э ц'ясом эдорових курей.

Вивчоиням ямсного складу б^лкхв м'яса курей встановлено, цо захворявання курей аскаргдхозои незначно впливае на його ;клад; в!дм1ча®ться зменне"ня суш < незам!нних амгиокислот на 1,06-1,2% 1 зб1льшення замените на 2,5В-2,69й, в порхвкяннг з а'ясом, отр5шании в1д здорових курей (табл.5).

Встановлено, що група лиятованих аыхнокйслот в м'ясх, от-раыаному в!д забоя хворихкурай, доходить до тести-секи, а в м'яс! здоровях т пэрэвисуе трьох, ч..

Встаноплоио, що захворован"д курей аскартдхозом знижуе бхо-лоНвду цЬш!сть м'яса ; пор!вияльна б1олог1чна шннхсть м'яса скяадав 86,4+ 0,5$. Змонщуеться 1 бхлковий якхсний по казни к в ы»яс1, отрнманоцу в1Д забои. х»о]1ах курей, в|н становять 5,1 (61-л!.м'язи) Л 4,а (червой), а в м»яС1 эдорових курей - 7,3 х 6,5, в*дпов!дно. Отриманх данх.парвконливо ебгрунтовують вплив захворовання курей аскар!д1озоы на яисть м'яса.

5. Еконоыхч1й збитка, викликангпвроробкою куреЯ, хвор:« асиархд^зом

Розрахунок ьконом1чних збяткхв проводили по фантичшй кхль-

«*

кост1 забитох птиш, яка поступила на заб1й з неблагополучного по аскархдхозу господарства, керушись результатами пхслязабгйнст ветсанекспертизи тушок курей (табл. 2). Контролем с::у.глггл кури-аналоги, якх поступили з благополучтх по аскархд1озу гсспоцчрсгв.

Таблиц? 4

Хгигчний склад и яса курей (И а,п - 5)

Показник В % на природну вологу

' Неураяен1 \ • Ураже»х

БШ м'яэй Червон! м'язи : Б1л1 м'язи Червонг м'язи

. I -•' : 2- ■ з 4 5

Кода

Сух1 речовини ПротеТн '.

Жир . . '' Калоргйн1сть, «Дк Шн&ральт речовини, в тому числг (мг.55): кальа!й фосфор натр!й зал!зо

72,37+0,1 27,63 + 0,1 19,91+0,1 6,84+0,1 608,65+2,0 0,88+0,0

39,9+0,8 178,1+ 2,4 44,2+2,2 62,1+1,4

70,78 + 0,1 29,22Л0,1 ' 18,02+0,2 10,23+0,3 708,20 + 8,8 0,97+0,0

42,5± 0,8 181,2+2,3 47,5+ 1,9 ез;5±2,1

74,14+ОД 25,86 + 0,1 • 22,91 + 0,2 2,08+0,2 474,64± 2,6 ' 0,87+0,1

27,5+0,3 183,4+ 2,6 68,4+ 1,0 63,9+ 3,3

73,05+0,2 26,95+0,2 19,94 + 0,3 6,03 + 0,2 377,54+3,0 0,98+0,1

33,4+0,5 189,9+3,2 . 83,8л 1,3 83,8+3,2

Продовження табл.4

I i - 2 • I 3 I 4 : 5

калтй 129,Ы 0,5 131,3 + 0,4 . 100,I±0,б 120,ЫО,4

магнгй 2,410,2 I,ö±0,3 2,9 * 0,3 0,97 + 0,1

кремнгй • 0,20 + 0,02 0,25 + 0,01 0,4Ы 0,05 0,72 1 0,03 ..

цинк 2,3 + 0,2 2,7 + 0,2 2,У+0,х 3,1 + 0,3

алюмгнхй 0,5510,06 ■ Q,6äl0,03 0,3710,01 ,\títí 10,03

М1дь 0,033 1 0,005 0,041 + 0,001 ■ 0,0251 0,001 0,0521 0,001

марганеаь . 0,023 1 0,002 0,03в± 0,002 0,0221 0,002 0,06310,001

молгбден 0,003 1 0,002 0,017 1 0,003 ; 0,00910,001 0,0151 0,002

тттан ' - 0,0017 1 0,0001 0,002110,0005 0,00231 0,0001 0,0010 + 0,0005

кобальт ' .0,002tíl 0,0003 0,0037 i 0,0002 О,ООП-0,0003 0,000910,000Í Мташни (мкг/г) •

TiawiH 2,3310,11 2,<«10,09 -1,041 0,09 . 2,201 0,07

р!бофлав!н 2,69Ю,1о 3,4110,Id- 2,0310,12 2,7010,09

Таблиия &

Вихст амхнокислот в бтлках м'яса курей, %

М»ясо курвй

Ашнокислоти [ Неураженх ! ' Уражен!

: б*л* червон1 : б1лх : черво!

Наэамхти:

триптофан 1,39 1,30 1,49 1,60

лгзян , 8,99 ' 8,70 '9,16 7,46

тре-ин 3,49 3,54 3,34 3,11

вал1н 4,37 4,29 3,39 4,53

кеыонхн "1,66 1,87 2,12 1,о4

хзолейиин 3,89 3,75 3,59 3,95

лейшн 7,31 .',46 о,а4 7,29

фентлаланхн ' 3,89 3,1м 3,60 3,42

Сума 35,21 34,47 34,13 33,20

За"1нн1:

ГХСТИДИН 2,26 2,14 2,57 2,29

аргппн 6,40 6,11 6,99 6,71

астрг{нова кислота 7,98 8,27 8,73 .-■в»«

сер1н 3,57 3,32 4,25

глутамгнова кислота К ,70 12, Ь2 14,18 12,64

пролгн 3,88 3,55 г 3,82

РЛ1ЦИН 4, да 4,22 4,94 4,бе

аланхн ., 5;18 5,91 6,57

тирозин •■ 2,43 2,4а 2,02 2,21

оксипрол1н 0,19 0,20 0,29 о.з:

иистин ■ •. 1,57 1,57 1,36 л ,31

Сума 53,14 40,25 55,72 52,9

Головна лхмхтована аых- треокхн вал:н вал! и треон

нокислота, скор., % . 87,3 Ь5,8 79,8 . .77

Друга л1м1товава^амхно- вал!и. треонхн ТрЙОНШ изт1он

кислота, скор,, % 87,4 66,0 СчЭ,0 иистин

Трем ттмхтована амино- "хзолейшш хзолейцин хзолейии»: вал г

кислота, скор., % 97,о 93,8 90,«

фс'нлалс.- '¡»енгла

нгнчглсо- нхшти

зин ЗИН 90

лейиик ■ .1 золей

•/7,7

метхочгн +

иистин 9а,* i ■ '

'Остановлено, т,о оконо'.пчнт эбсткл складаються хз знкження заб:ЛШ1х виходхл м'яса х сортностх тушок.

Проведенный розрахунками встановлено, що при забо! хворо! ;аскархдхсзом птиаг птрачагать до За5 г м'яса (на одну голову), цо практично н1до не зраховус/.ься, I меше на 10,9% ре л1зуеться 'тушок 1 категор:!, що становить в шн?" 19Й0-1У90 рокгв - 0,Ь9 крб. на голову.

б. Удосконалення кетод!в шдвищення якпст1 м'яса курей при аскартдхоз!

Розроблена методика ххмхолроф1лактяки аскархдгоза курей з викорястакиям запропонованого нами препарату авюстгм-Х, як:-.;! еи-готовляеться з вхтчкзняно! сировини I по антигельмгнткям власти-востпм на поступасться добре в1дсмому закордонному препарату нх-льверму.: Алэ ; виробниитво запропонованого нами.препарату значно' яростхше: I дешевке, що дас мояшявтсть впровадаення його у вироб-■ шитво';-,'.. ■''."■."■

Проведения х1мхопро£длакт«ки курей прети аскархдхозу з вико-ристанйяи препарату ав10СТ1м-1 у- 93,2% птиц! профхлактус захво-.рювання {спри'яе пхдвшдення'X! живо! ваги на 11,45??, несучост1 на 125 х змэнаеншо загибел: на 2,2% в поргвняннт з контролем. ; ■ При пхелязабхйнхй ветеринарно-санхтарнгй експертизх кхль-к1сть тушок курей, з яких видхлялись аскаргдИ, зменямлась-на 9о,7^ порхБнлНо э контролем. 1к:таяовлено, що проь„дення х1мхопро-ф1лактики по рекомендованхй нами 'метсдацг не эплив?" на якхсть ,м'яса.Но санкТарним,.органслептичним х.$1зико-ххм!чним показнд- . кам, ххм1чнрму складу, б1ологхчнхй ихнноетт 1 неакхдливостх м'ясо, отримаке вхд забою курей, яким проводили ххм!опррф1лактику, не вхдрхзн-сться в1д м'яса курей-аналогхв, що нз хворхють аскархдхо-ЭОК. ' '

7. Економхчна ефектг шхсть

. Розрахунки економхчнох ефективкостх виро-дування г утряыання курей проведениям ххмхопрофхлактики ав1ост1мом-1 х посупдудаов переробкою курей методом повного по1А.юшння ми проводили на ссно-вх виххддах даних Тульчинськох птахофабряки, згхдно з показника-ми, наведеними в табл.6.

Таблиця б

Еконсм1чн1 показнякй ххмхопрофхлактивд аскархдхоза курей в залежност! вгд антигельмхнтика

Показники Г р у п и

контрольна :п1ддрсл1дка 1|юддосл1д«а «

Жива маса до прове- 14600 15500 14440

дения дослхдгв, КГ • т

Жива маса пхсля про- 30020 " 33-160 31020

ведения дослхдхв, КГ

в т.ч. на I гол., г

ПрИрХГТ ЖИВ01 15420 1673 • , 1561

маси, кг

Середньодобовий 12,8 15, В 13.8

прпрхст, Г.

Вартхсть антигель- 62,4 157,3 .

мхнтика, руб. ¿а ^

Вартгсть I кг живсГ ' 1,68 ' 1,68 ■ ' 1,еа

маси, руб*

к Розрахунки проведен! в ихнах т9Ь0-1990 р.

Встановлено, що при вирощуваннх та утряыанш курей з проведениям х1мхопрофхлактики аьхост1мом-1 економхчна ефективнхсть сь. адае 290,<3 руб. на ЮиО голхв, а ,з використанням нЬшверма ■ 899 р. Загальна економхчна ефективмсть утриманкя курей по роз-роблг !й методамI дорхвнас: . •

— ■ — ■

О а °у * епр + еп • ву - екоиешчн1 ¿битки при переробих хворих курей; еПр - екокомхчна ефективнтсть хтмхопрофхлактики; еп - економхчна ефектившсть переробки курей методом повного потрошхння. : е » 0,аУ + 0,29 + 0,12 «=1,30 руб. на одну голову або 1300 руб. на 1000 голхв.

В И С Н О В К И

I. Захворювання курей аскархдхозом эикллкае змхни в корфоло-гхчкому х ххмхчному скпадх кровх; змекпуеться кхльк1сть еритроци-т!в до 1,74 млн/мкл 1 гемоглобина до 7,(Й, тдвииуються лейкопати до 4Б тис/мкл. У перп дн1 пхсля заранення вхдшчаеться еозхнспе-нхя, л1мфоиитопен!я 1 псевдоеозхноф1Л1я з послтдутачлми базо$Ш-еп, еоэ^офШс», моноиитозом, выносною лшфоиитопешею х абсо-лютним лхмфоштозом.

Емхст эагального бтлку г глобул гнхв у снворотих кров: зб1ль-шуеться» а"альбумгнгв зиегауеться. Найбхльш р1зкх зшни в морфо-лопчних показниках кровх охдьнчаптъся на 18 день, а хгмгчких на I 30 днх.

' 2. В)лет схалових кислот, цукру I холестерину в кров! курей пси аскархдтозх не гостхйшй, а залеяить в!д форми аскархдхоза. Пр;1 лавральноыу аскархд1оз1 концентрация с1алових кислот не змх~ кзоеться, ■вм1ст'иукру птдвшцуеться на ■1а,о-2с^,4^, а холестерину на ,7-4(1;??-... При хмаг шальному аскаргдхсзх вм1ст схало'^.'х кислот збхльзуетьея, К1льх1еть нукру х холестерину эалиааеться :з межах

ИСрМ-!..

о. При екерериментальноиу аскарШоэх курей маеа тхмуса, фа-бриихрр.ог сумки та селезхнкл зкекцуеться з 6,2, 3,0 1 4,2 рази,

ввдповхдно. У природно хнваэованях курчат при низькхй пгеексивно стх хнваэгх (до 9 аскаргдхй) маса лпфоТднях оргаихв- не змхнюсть ся, .а при високхй (до 27 аскархдхй) ыаса тгмуса, фабринхеЕОХ сум ки i слезхнки зменшуеться в 2,0, 1,4 i 1,3 рази, вхдпов^дио,

4. У тхмусх хворях аскар1дхозо,, курчат кхрковий шар pisEC звужуеться i в дольках переванас шзкоьлй шар. Спостврхгаетьад ыасовйй осе редком й Л1эхс лЬфэшгахв, утвореиня численких пороз нин i тхлеяь Гассеяя. У фабрипхевхй сушх спостерггаеться rin< шазхя i атрофхя фолхкулх;а, ьпграшя л1мфопитхв is Kipxosoro xsaj в шж^олткулярну з'еднуючу тканину. У мозковому map! cnocTepira« ться клхтинна иорожнеча, явище каргопхкноза i кархярзксхса лхн$< иитхв, створення зернисто* маси i?численних просвхтхв. У селззг Iii зменшуеться сгб'ем приваскулярно I л¿мфо Кдко 1 -ткакики • i к1ифоа тхв, зшкають лхьфзТдш фолхкули. У Thtyci i фабриц1е»!й суми зменшуеться кхлый ст& jxtKjoaaräB t зб1л.ьиусться-к1льк1сть item клхтин. ... - ,

5. Захворювакня iiypaß ssciiapisioaoji сщте ттортр

ню органгв i тканин м12(рофло|юю,'збхл'ьшуико щ тразададк туаок i на 0,<$ уражекхх органхэ г тканин та аняяен:© «гнх-уарвс якостх м»яса. Засхяшс/гъ тущой бактериями групп кпшково8 'айшич! м-афискйказ: i".cr.oporä» и1кроф.чорою збхльпуегься. г два рази, туаок вядгд^огься ейт.огопатогошй соровор!антй кеткова?' галкт: 01,02, OS, Olli, Ol 15,• ntci кайчастше вйшшйть xsjwos

TOKCJJKOiHiJßKui I у ЛЕДОЙ. ..

о. Зщарр»вакиз Kjpsii аскартд1озом знинуе Ч.х ортаколепти^ JiDHK0-xiMi4Ki i дзякх бхсх^лчш та ;,?>яен: показ кики. ту-~гок: бх:. а:Г; впххд ы'яса змзкауеться на 1,7^, к1лькгсть тушох: I кате pir на вхдношення 'хстхв'них частин до Hei стх тих № 0.

каси.^'язхв до маси кгстск на '¿-27° та грудних w'язiв до BCix i зтв на 0,5*. ■ '

7, У и'ясх, отриманоку вхд тушок курей,-хворих аскархдоозок, збхлызузться В'пст зологл на 1,77-2,27$, протеГну на 1,92-3,0%, зг.:е шукться вмгст. жиру на 4,2£ 1 його калорхйн1сть на 130,66134,01 кДх та ;идьк1сть иззамхиних амхнокислот в бтлках м'яса на 1,06-1,27%,-а обг-хкиупться замхнм амхнокислоти на 2,со 2.6%.

в. Захворявання курей аскаргдхозсж сприяе зкпженню в м'ясх мхнэрадыта рзчовия (%): кальпх» на 1,24-9,1; калхю ка 10,5-29,7; ..'аятШа иа;: 0,ш-0,а0 ; м!дх ка' 0,02-0,08 ; кобальту на 0,00070,0017; вхтамШа (ыг.%) : . т1амхку. на 0,49-0,60; рхбофлавхну на 0,60-0,71 г бхолог'гчдаГ цхкксстг м'яса. Абсолютна бгологхчна ихн-нЬть и'пса оизюуаться на 2,4, вхдноска ва 3,6 х порхзняльна на 13,6, Зияжустьея бхляово-якхсшй показ ник на 1,7-2,2 од.

: 9. Иороробка уурзй, хворях аскархд10зом, знияуо влробшцтво х якхсть ц'пса "х накосить господарствам I м'ясопзреробним пхдпри-СМСТВй!.! ЗбИТКЯ, в суцх 0,69 р}гб. на ОД Ну голову* ../..'.• 10... Е$8ктявн1с»ь . х!и1рпро${яа8тикй аскархд1озу курой по роа-,роблек!й каш ыетодиц! э використамш; препарату ав1ост1м-1, ви-'готовяеноро а вгтчкашшог сиросдад, из поступав, зарубхпкш препарат«,? (.нхльвзрк хи. );. п прсрлактуе аскархдхоз х одпоча-•сй0'-.п!дш«у0 ххр:{р!ет. зкяго!' нас» нд 11,77,1,.

.• II. Проведен:!? хЬпепро^лгшшх'аскар^дхоъу курей азхостх-•иок-1 по.розрсСД'ШЦ дотодац? не знахуе с&кхтаряу якхсть . ы»пса,:не сдрлг.о зм1к&к орг а:техшчтх х фЬяко-хх^г-ш,::: показ-...■хвшз, вмхсту у м*яо{ б!лх!в, зшр*в, в^таллнхв.та його б1олог!ч-'кгй шкксет!.. Сх:р^7с шдвищенкго м»яеиих показ дога в т^тиок: за51£-. аяххд м'яса збхяьгдусться на 0,2-2,7,2, а кхлькхсть тудак 1 ка--тегорхо иа 8,0-17,2;?.

. . 12. Проведения ххмзогрофтлактякя. з /еикортстанням авхссгхыу-1 э господарствах при влронузаннх I утриманн! курей по рекомеедова-.

нпЧ нами методиш з послхдуючою переробкоэ курей методом ровного потроаиння оуде сприяти эб1льшенню вирсбн^нхтва та пхдввденшз яка-стх м'яса тиих з економхчниы ефектом у сумх 1,72 руб. на одну голову.

ЫЮПОЗйШ ВЛРОБНуЫГЬУ

I. При проведеннх вэтеринарно-санхтарно! експертизи при аскар* цхоз1 курей враховувати комплекс поредзабхйних та патолого-анатомганк; зм1н, встановлених нами в тхмусх, ^абришсвхй суми1 х селезхних. • (.'•

• 2. Ххмхопрофхлактику аскар1дхозу курей проводите по роэроб-ленгй нами методицх з використанням препарату ав10стхм-1, виго-товленого-з вхт«изнянсх сировлни.

3. Переробху курей при аскар1дхозх праведнтл методом повноп потрош1ння, згхдно а викона^ши нами досл1даення;ми, якх -увхйзпи з "Правила ветерлпарного осмотра убойных давоснь::-: готерннарг'о-са-нитарной экспертизы'мя'^а и мясных продуктов"'. И,'.- Агрохгроцлздат 1985 р. с.22-23, розд.4, п.4.2 1 4.4. .

Перел1к роохт, якх.ули опубликован! за темою дисертаихх'

1. %кьяненко В.Ы., Безсмертнлй В.15. Сравнительная ^¡¡фективность некоторых антнгельминтиков. при ••смешаной нематодоэной инвазии кур/Сб. научных работ Украинского республиканского. научного общества паразитологов. Львов, 19о0, ст.33.

2. Безсмертний Ь.М. Аскар!д!оз/.В кн.: Зоог1гхска з основами во ■ терянар1*. Усив, "Вищц школа", 1У8б, ст.360-361. . ■ : - '.-•>:

3.. Безсмертний В.М. Аскарндиоз р / В кн.: Справочник .{ельдиера ветеринарной ыед1шиньт.. Киев,: "Урокай", 1у93, ст.247-24У.'

t

- 25 -

4. Баэсмарткий В.М. Аснархдхоз / В кн.: Зоогхггена з осгэваш ве-терадарЬ. Ки1в, "Вица школа',' 1994, ст.394-396.

5. Крикунов М.С., Вовчзнко . Н.М., Безсмертнмй В.М. Опыт ликвидации смешакых гельмиптозов кур ка птицефабриках i Сборник научных ' статей. В.Иэрковь, 1994, ст.171-173. . '

6. Безскертшй В.М. Ввтеринарко-сан1тарна оихнка тушок курей, хво-рпх аскархдхозоа/Науков! npaui "Питания пхдвищення продуктив-hoctí тварин". Вшмпя, 1995," ст.1В9-191.

7. Власекко В.В., БззсмертнийВ.М. Ветеринарно-санхтарна охпнка ■ ' н'яса npstх!ы1опроф!лактиц1 аскархд1озу курей / Науковх працх

"Пятакня пгдвяг^гш продуктивное« тварин". Вхнниця, 1995, ст.191-193. .

tí. Вйасокко В.В., Бандура B.U., Безсмертний В.М. Органолептичнх i доякх бЬхМчнх похазшиш AitocTi ы'яса- пгсля подр1бнення иа 1шшм B-I при покар1д1оз1.

БО'ЖАл!

*

iiczsmertniy Vasiliy Karkovich. .

Veterinary and saaitaxy estiaation Of aecarir.sia poultry aeat aad iaproving methods of its quality. With rights of aanuscipt.

X6.00.u6 - veterinary eani'tatioa, votsanexamination and.hygiene. of produce processing of cattle-breeding .-'• Odessa agricultural Institute, Odessa, I?95. '■'''■■■ . ' i-iain ido.aa.: elaborate veterinary, ела oaaitary- estimation. of. asoariasis poultry neac and to improve methods- ' of increasing, quality.

iteenlta: urbe possibility of. asctriasis diagnostics before poultry al aught or is given; veterinary-eai.itary estiaation of aeca-rjasip- poultry oeat is elaborated;'.' ecolonic damage caused by processing of ascariasic poultry is'determined; prophylactic method:- оГ poultry ascariasis and its influence on poultry neat quality are i-.proved.

:. АНН0ШШ ' :

Безсмертний Василий Маркович.

Ьетеринарно-саштарная опенка мяса кур.большое аскародозри к со-вершенствованл» методов nor метая его качества. На правах рукописи. . .-..:.'

16.00.06 - ветеринарная санитария, .ветсанэкспертнзс' и гигиена . переработки проектов-животноводства.-' .:

Одесский ссльскохоэяЙса-йенныЯ институт. Одесса, 199о.' ' :

Ос.новhhs идел: Дать Бетеринарно-сштарвуд опенку wica кур.седьнь аскариднозом и совершенствовать методы nouuenui его Качества. Результаты: Обоснована ь'сзкочность' предубоЯноЯ диагностики аска; диоза кур» разработаны теоретические.основа и дано, • дксперодею.ш ное обоснование -'наляная . аскаридиозноГг ннлазла; на . .качество¡.ш кур, дана ветеринарно-санлтарная оиея.ка тууек кур при аскпридиос устаывлен'экономический' ущерб; наносимой игрёра'боткр/: кур бодые аскаридиозом, -усоверсенствоваш методы - про^клпктккп -'-. аскетидиозг кур «влияние их на качает £ о 'мнеа. ^

Кл'-рчовт слова: ветерч'нарно-санхгар№/ексг.вэ?;ка, :■.

показникк, амхнокислоти,"мтаитки, млкроелеиектк, кгшкбва .паличка

стафхлококи., х1мхопрофхлакткка, cisioc'iiM-I, сислогхчнаГигннхсть