Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.06) на тему:Ветеринарно-санитарная и качественная оценка мяса индеек, выращиваемых на кормовых рационах, обогащенных гуматом натрия

ч ^

*\/ ОДЕСЬКИЙ СІЛЬСЬКОІШІОДАРСЬКИП ІНСТИТУТ

На правах рукопису

ПІДТЕСАНИЙ Микола Іванович

ВЕТКРИНАШО-СШТАНІА 1 ЯКІСНА ОЦІНКА М*ЯСА ІНДИЧОК ПРИ ВИРОЩУВАННІ ЇХ НА КОРМОВИХ РАЦІОНАХ, ЗБАГАЧЕНИХ ГУМАТОМ НАТРІЇ)

16.00.06 - ветеринарна санітарія, ветсанекспертиза та гігієна переробки продуктів тваринництва

Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата ветеринарних наук

І) де с а - І 9 9 7

Дисертація є рукопис.

Робота виконана а Одеському сільськогосподарському інституті

Наукові керівники: 1 Заслужений діяч науки и техніки України,

доктор ветеринарних, наук професор

- Ковбасенко В.М.

Кандидат біологічних наук доцент Чалий А.С.

Офіційні опоненти: доктор.ветеринарних наук

професор Гончаренко В.М.

Кандидат ветеринарних наук . Гострик В.М.

Провідна організація: Біло-Церківський Державний аграрний

університет

Захист відбудеться ”18” іуО 199 ,У- року

0 ^ год. на засіданні спеціалізованої вченої Ради

К 0b.I3.02 при Одеському сільськогосподарському інституті за адресою: 270010, м.Одеса, вул.Краснова, 3а.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Одеського сільськогосподарського інституту: 270039, м.Одеса,вул.Канатна,99.

Автореферат розісланий " ^ 3 « Сі г іА $ ^дд ^р>

Вчений секретар спеціалізованої ради, кандидат ветеринарних

з

І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність і ступінь досліяженості теми дисертації Збільшення виробництва м’яса, підвищення його якості є одним з основних завдань, які стоять в сучасних умовах перед тваринництвом України.

В розв’язанні цієї проблеми значна роль відводиться птахівництву як найбільш скороспілій галузі тваринництва. Збільшення виробництва м’яса птиці можливе при використанні кормових раціонів збагачених біологічними стимуляторами, що підвищують ефективність використання кормів.

Досліди, проведені вітчизняними та зарубіжними вченими, встановили, що один з чинників інтенсифікації виробництва м’яса індичок та підвищення його якості в інтенсивна відгодівля індичат /до 14-16-тижневого віку/ з використанням біологічно активних речовин, зокрема таких, як метіонін, вітаміни А, Дд, В2, холінхлорид, препарат "Ауревіт-І2" та ін./

Чимало з рекомендованих біологічно активних препаратів, що використовуються в птахівництві, е невід’ємною складовою частиною повноцінних збалансованих раціонів. Значна більшість препаратів які використовуються для стимуляції продуктивності птиці, виробляються за кордоном і коитуеть дорого, тому не завжди доступні для широкого використання в Україні.

Саме це спонукало до пошуку нових природних біологічно активних сполук і розробки на їх основі екологічно чистих високоефективних препаратів для підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин і птиці. Звідси і випливав актуальність даної проблеми для тваринництва України, зокрема птахівництва. Україна має багатющі запаси сировини, з якої можна отримувати біологічно активні речовини. Найбілцпдоступною і практично не- .

вичерпною сировиною в торф. Торф містить до 30-50% гумінових сполук, які в малих концентраціях стимулюють ріст і розвиток рослин та тварин, підвищують;їх урожайність і продуктивність /Л.А.Христева, 1973; А.М.Галушка, А.Я.Безкровна, 1975; А.І.Го-рова та ін., 1983/.

Препарати гумату натрію, виготовлені з торфу, крім стимулюючої дії нормалізують життєву діяльність організму тварин, підвищують стійкість до багаточислениих захворювань, до дії токсичних речовин та підвищують імунобіологічну реактивність організму /П.Ф.Бобир, Л.А.Епішена, 1980; Н.М.Грановський та ін. 1980; Т.ДЛотош та ін., 1980; В.П. Соловйова; 1983/.

Досліди, проведені В.А.Дьоміною /1977/, ІІ.І.Лобач /1983/, В.М.Ковбасенком /1983/ та ін., встановили, що використання гумату натрію в тваринництві підвищує продуктивність молодняка великої рогатої худоби, свиней, курчат-бройлерів і кролів на 7-14%.

Однак даних про вплив гумату натрію на продуктивність тварин не так багато, і ці досліди проводились тільки на окремих їх видах, фактично не вивчено питання про дію гумату натрію на якість, шкідливість та біологічну цінність м'яса сільськогосподарських тварин і птиці.

Немає даних про вплив гумату натрію на продуктивність індичок, та якість м’яса. Тому теоретичні і практичні розробки цього питання сприятимуть підвищенню виробництва індичого м’яса в країні.

Мета роботи. Робота проводилась з метою вивчення впливу гумату натрію, який використовується як біологічний стимулятор, на продуктивність, ветеринарно-санітарну і якісну оцінку м’яса індичок з наступним науковим обгрунтуванням шляхів використання даного біостимулятора при вирощуванні індичок.

£Г

Завдання досліджень

1. Вивчити вплив гумату натрію на продуктивність індичок.

2. Визначити ветеринарно-санітарну оцінку м'яса індичок, яких вирощують з використанням гумату натрію.

3. Вивчити вплив гумату натрію на якість і біологічну цінність м’яса індичок.

4. Встановити економічну ефективність використання гумату нат-рія при вирощуванні індичат та утриманні індичок.

Теоретична та практична цінність дослідження і його наукова новизна. Проведені комплексні досліди встановили, що збагачування кормових раціонів індичат та індичок гуматом натрію /в рекомендованих нами дозах/ сприяв підвищенню приросту живої маси, відносно швидкому росту та збереженню птиці. У індичок підвищується яйценосність.

М'ясо індичат та індичок, у яких кормові раціони збагачували гуматом натрію, нешкідливе і за санітарними показниками ідентичне м’ясу птиці, яку вирощували на основних раціонах. Збагачення кормових раціонів індичат та індичок гуматом натрію, у рекомендовайих нами дозах, сприяє підвищенню якості м’яса, а також збільшує забійний вихід м’яса, його сортність, відношення їстибшх частин тушки до нвїстивних.

За органолептичними та основними фізико-хінічними показниками м’яса піддослідної групи птиці не відрізнялось від контрольної. В м’ясі піддослідних індичат та індичок під впливом гумату натрію зменшується вміст вологи і підвищується вміст протеїну, жиру, вітамінів групи В і деяких мінеральних речовин. Підвищується також біологічна цінність м’яса.

Встановлено, що використання гумату натрію при вирощуванні індичат та утриманні індичок в рекомендованих нами дозах сприяє збільшенню виробництва м’яса і зниженню його собівартос-

ті.

Новизна виконаних дослідів полягає в тому, що нами вперш проведено комплексні дослідження щодо вивчення дії гумату нат-рі ю як бі ологі чного стимулятора вирощування птиці, впливу йогс на продуктивність, санітарну і якісну оцінку м'яса індичат та індичок. Вперше проведено комплексні дослідження щодо вивченш шкідливості м'яса індичок, яких вирощували з використанням гуі ту натрію. До розгляду наукової новизни відносяться і дослідає ня щодо вивчення біологічної цінності м’яса індичок, яких вире щували з використанням гумату натрію.

Практична цінність роботи полягає в тому, що в ній запропоновано методику збільшення виробництва та підвищення якості м’яса індичок шляхом збагачення кормових раціонів птиці гуматс натрію. Одержані результати досліджень апробовані в господарсі вах Одеської області, використовуються на деяких птахогоспода; ствах півдня України, а також використані при складанні "Рекс мендацій по застосуванню гумату натрію в птахівництві", Одеса, 1994р.

Рівень реалізації та впровадження результатів досліджень.

Дане дослідження е фрагментом планового завдання 19.04. "Провести науково-дослідницькі роботи по ветеринарно-санітарні оцінці продуктів тваринництва при використанні нетрадиційних кормів", програми фундаментальних досліджень Південного відділення академії сільськогосподарських наук на 1980-1990 роки.

На підставі проведених дослідів розроблені рекомендації щодо збільшення виробництва та підвищення якості м'яса індичок шляхом використання гумату натрію як біостимулятора підвищення продуктивності птиці, які впроваджуються у виробництво в ряді птахогосподарств Півдня України.

Апробація та публікація результатів наукових досліджень. Основні положення роботи доповідались та обговорювались на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу і аспірантів Одеського сільськогосподарського інституту в 19851990 роках; Всесоюзній науковій конференції "Тканевая терапия" /Одеса,1983/; міжвузівській науково-практичній конференції "Використання гумату натрію в сільськогосподарському виробництві" /Ізмаїл, 1984/; міжвузівській науковій конференції "Дослідження в галузі ветеринарії"/Одеса,1994/.

За матеріалами дисертації опубліковано шість наукових робіт.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, власних досліджень і заключної частини.

Бібліографічний список складається з 363 джерел, з низ 71-іноземні. Робота викладена на 123 сторінках машинописного тексту і містить ЗЬ таблиць.

Особистий внесок дисертанта у розробку наукових результатів. шо виносяться на захист. Особистий внесок дисертанта полягає у самостійному виконанні всього обсягу експериментальних робіт, проведенні ветеринарно-санітарних та біологічних досліджень, за винятком вивчення дії гумату натрію на продуктивність, та мінерального складу тканин птиці, які проводились разом зі співробітниками кафедри акушерства та патофізіології Одеського СГІ.

Результати проведених досліджень дозволили винести на захист такі положення:

1. Продуктивність індичат і індичок при вирощуванні з використанням гумату натрію. • ,

2. Ветеринарно-санітарна оцінка м'яса індичок і індичат при вирощуванні з використанням гумату натрію.

3. Якість та біологічна цінність м'яса індичок і індичат при вирощуванні з використанням гумату натрію.

4. Економічна ефективність вирощування індичат та утримання індичок з використанням гумату натрію.

2. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Матеріал т методи досліджень.

Робота виконана у 1986-1995 рр. у лабораторіях кафедр акушерства і ветсанекспертизи Одеського сільськогосподарського »■ інституту та ряді птахогосподарств області. Дослідження проводились на індичатах з одно- до 90-денного віку та індичках з І£ до ІЬ-місяців, яких вирощували на кормових раціонах, збагачений гуматом нагрію відповідно з кількості Ь, 10 та 15 мг/кг живої маси.

Всього було проведено 3 серії дослідів на 750 індичатах ті 260 індичках. В першій серії дослідів вивчали дію гумату натрії на індичат та індичок, в другій - вплив гумату натрію на санітарні показники і шкідливість м’яса, в третій - вплив гумату » трію на якість і біологічну цінність м’яса.

Птицю для проведення дослідів підбирали за принципом аналогів і згодовували їй кормові раціони за загально прийнятими нормами /норми МСГ СРСР/, раціони піддослідної птиці збагачували гуматом натрію в рекомендованих нами дозах. Контролем слугувала птиця, якій згодовували*кормові раціони без гумату натрію Досліди проводили згідно зі схемою /табл.І/.

Продуктивність, ріст і розвиток індичат враховували шіяхої визначення живої маси; середньодобових приростів, а також відносної швидкості росту за формулою Майнота-Броді /0.1.Маслівва 1970/. При проведені і дослідів на ідцичках щодня враховували кількість знесених яєць. Після закінчення дослідів з кожної гр

пи відбирали по £0 голів-анвлогів даної групи, які забивали згідно з "Технологічною інструкцією по забою, обробці та зберіганню м’яса птиці" /1966/.

Таблиця І

Схема дослідів'

№ дос-! ліду

№ !

групи! Групи

і

і

! К-ть !го-ї лі в ! і

! Вік

І

Періоди

Іпочатку!ПіДготоачий! Основний ! досліду! дн • в і ращ он і ^ в і он

І I Контрольна 125 І - - 90 ОР

2 Піддослідна 125 І - - 90 0Р+5Х

3 Піддослідна 125 1 - - 90 0Р+І0х

4 Піддослідна 125 І - - 90 0Р+І5Х

2 I Контрольна 125 40 15 ОР 60 ОР

2 Піддослідна 125 40 15 ОР 60 0Р+І0х

3 I Контрольна ЗО 360 15 ОР 90 ОР

2 Піддослідна ЗО 360 15 ОР 90 0Р+5Х

3 Піддослідна ЗО 360 15 ОР 90 0Р+І0х

4 Піддослідна ЗО 360 15 ОР 90 0Р+І5Х

4 I Контрольна 35 360 15 ОР 120 ОР

2 Піддослідна 35 360 15 ОР 120 0Р+5Х

3 Піддослідна 35 360 15 ОР 120 0Р+І0х

4 Піддослідна 35 360 15 ОР 120 0Р+І5Х

Примітка: х - 5, 10, 15 мг/кг живої ваги гумату натрію

Після забою враховували забійний вихід м’яса та категорію вгодованності тушок згідно з Держстандартом /ТОСТ 217-84-76 та ГОСТ 25 391-82."Мясо птицы. Определение упитанности"/. Після-забійну ветеринарно-санітарну експертизу тушок індичат та індичок проводили згідно з "Правилами ветеринарно-санитарного осмотра убойных животных и ветеринарно-санитарной экспертизы мяса и мясопродуктов" /М.1988/ га класичних методик /А.С.Дабінська, 1978/ і методик згідно э Держстандартом /ГОСТ 7702.2-74 "Мясо птицы. Методы оценки качества" і ГОСТ 7702.1-74 "Ыясо птицы.Ме-

тоды химического и микроскопического анализа свежести"/.

Бактеріологічні дослідження м'яса проводили відповідно до Держстандарту /ГОСТ 21237-75."Мясо. Методы бактериологического анализа"/.

Змиви для дослідів брали з поверхні тушок, в середині і товщі м’язів і досліджували на загальну бактеріальну засіяність, наявність бактерій групи кишкової палички, стафілококів, протея та сальмонел, а також вивчали культурно-біохімічні, серологічні і патогенні властивості культур, що виділялись.

Біохімічні властивості виділених штамів ешеріхій вивчали на живильних середовищах аа загальноприйнятими методиками за допомогою типових "0- щоно- і полівалентних діагностичних полі сироваток", згідно до "Наставления по использованию типовых 0-поли и поливалентных агглютинирующих диагностических сыроваток", /1974/.

Вивчення патогенності виділених штамів проводили на білих мишах за методикою Ш.І.Ахмедової /1965/. Виділення стафілококів проводили шляхом посіву на живильні середовища згідно а методиками Держстандарту та "Методическими рекомендациями по идентификации стафилококков" /1975/.

Нешкідливість м’яса вивчали комплексно: мікробіологічним ме тодом а використанням інфузорії Тетрахімена ліріформіс та біологічним , на лабораторних тваринах згідно з "Методическими рекомен дациями по использованию инфузории Тетрахимена пириформис для токсико-биологической оценки сельскохозяйственных продуктов" /1983/ та "Методическими рекомендациями по определению токсичности кормов, используемых в птицеводстве" /2984/.

Якість м'яса індичат та індичок визначали шляхом вивчення органолептичних і деяких фіаико-хімічних показників м'яса, проведення анатомічного розтину тушок, вивчення хімічного складу

м’яса та його біологічної цінності.

Оцінку якості вареного м’яса та бульйону проводили шляхом дегустації за Ь-ти бальною системою /Г.П.Іоцюс, 1967/. Концентрацію водневих іонів /pH/ проводили в м’ясній витяжці потенціометричним методом на приладі ЛПУ-3. Вміст летучих жирних кислот, перекисні та кислотні числа, реакцію на поліпептиди визначали за загальноприйнятими методиками /С.Т.Калмиков, 1976; С.І.Матро-зова,І977/.

Анатомічний розтин тушок проводили за методикою ВНДІП /Г.М.Поліванова, 1967/. Хімічний склад м’яса вивчали згідно зі загальнрвизначеними класичними методиками: вміст вологи - висушування при температурі І0Ь°С; загального азоту - за К’ельдалем; жиру - за Сокслетом; мінеральних речовин - шлярсом спалювання тканин при температурі 700°С.

Вміст макроелементів - кальцію і фосфору визначали хімічними методами» мікроелементів - спектральним аналізом; кількісний склад амінокислот в білках м’яса - на амінокислотному аналізаторі КІД-Ь /Фірма "Хітачі"/. Триптофан вивчали за методом, описаним Г.Солнцевон?/І96Ь/, оксіпролін - за Т.Красилькиковою /1968/.

Біологічну цінність м’яса вивчали комплексно: мікробіологічним методом - за допомогою інфузорії Твтрахімена пиріформіс та хімічним - з розрахунком білкового якісного показника.

Ефективність вирощування індичат та індичок на кормових раціонах, збагачених гуматом"натрію, розраховували згідно з "Методикой определения экономической эффективности использования в народном хозяйстве новой техники, изобретений и рационализаторских предложений" /1977/.

Результат проведених дослідів оброблені статистично за методом Сюдента /С.ГЛебедев та ін.1969/ з врахуванням середньоарифметичних величин та їх статистичних помилок /М±м/, а також

визначенням достовірної різниці /Р/ показників, що порівнювалися. _

2.2. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.2.1. Вплив гумату нагрію на продуктивність індичок Проведеними дослідами встановлено, що збагачення кормових раціонів індичат гуматом натрію з 5 до 90-денного віку /перша серія/ та з 40 до 100 денного /друга серія/ в кількості Ь, 10 і 15 мг/кг живої ваги сприяє кращому росту та розвитку індичат і пришвидшенню росту живої ваги. Але найбільш ефективне збагачення раціонів гуматом натрію в кількості 10 мг/кг живої ваги /таб; 2/, яке дає можливість вважати перспективним використанням гума-ту натрію при вирощуванні індичат.

Таблиця 2

Продуктивність івдичат /М- м, - 125/

(

Серії дослідів

Показники

Паша

!контрольна!піддослід'кЬнтрольна !піддослід-______________________і___________[на________!____________!на________

Жива вага на початку 56,5*0,6 56,8±0,4 6І9тО,6 б20± 0,4

досліду, г

Жива вага в кінці 2І80,0±І,2 2964,8+4,6 2059,0*3,4 2480,0+2,1 досліду ~ "

друга

% до контролю

100,0

136,0

100,0

120,4

Загальний прирост 2123*2,6 2908,0*3,2 1440,0+2,1 1860,0*3,2

живої ваги, г "

Середньодобовий при- , , , ,

ріст живої ваги, г 23,6*0,6 32,3*0,4 24,0*0,2 31,0*0,6

% до контролю 100,0 136,9 100,0 129,1

Відносна швидкість

росту, Ъ 194,8 196,2 138,8 150,0

Збереження, % 70»2 98.2 84,2 97,6

При вивченні дії гумату натрію на продуктивність іедичох також встановлено, що найбільш ефективною дозою в 10 нг/кг живої

ІЗ

ваги, яка сприяє підвищенню живої ваги на 9,0-12,2%, середньодобових приростів - на 26,9-28.1%, відносної швидкості росту -10,7-12,1%, яйценосності - на 29,0-31,4% та зберіганню поголів'я

- на 8,6-10.0%.

Встановлено, що ефективність збагачення кормових раціонів індичат та індичок залежить від тривалості застосування препарату: чим довший термін використання раціону, збагаченого гума-том натрію, тим більша ефективність.

2.2.2. Ветеринарно-санітарна оцінка тушок індичок Проведеними дослідами встановлено, що збагачування кормових раціонів гуматом натрію в кількості Ь-І5 мг/кг живої ваги не викликав патологоанатомічних змін в органах ітканинах індичат та індичок. Однак спостерігаються в окремих тушках індичат та індичок травматичні пошкодаення і зміни в тканині, які не перевищували 10-30% від загальної кількості,відмічені зміни характерні для яирової дистрофії, відмічались піддослідних та контрольних груп.

При вивченні бактеріальної засіяності тушок індичат встановлено, що як з піддослідних, так і контрольних групах загальна засіяність.була практично одинакова і не перевищувала 8001000 м.к. на І см^ на поверхні та 94-290 м.к. на І ск£ - в середині . .

В товщі м'язів досліджуваних тушок мікрофлора не була виділена. Наявність бактерій групи кишкової паличка на поверхні тушок не перевищувала 160-310 м.к., а в середині - 56-КО и.к. на І см2. Серед виділеної мікрофлори була і спорова, кількість якої не перевищувала 62-120 м.к. на поверхні і 30-60 м.к. на І см2 в середині. Необхідно відзначити, що в жодній з дослідних тушок не виділено сальмонел, протея і стафілококів. Аналогічні

дані отримано при вивченні бактеріальної засіяності тушок індичок, з тією різницею, що вона була трохи вища.

Виділені з тушок індичат та індичок як піддослідних, так і контрольних груп бактерії групи кишкової палички були віднесені до сероваріантів 0,2, 0Ь5, та ОІІЬ.

’ 3 наведених даних видно, що збагачення кормів індичат та

індичок гуматом натрію у запропонованих дозах не впливає на де-семінацію органів і тканин мікрофлорою і не знижує санітарної якості м’яса. Як відомо, один з основних критеріїв оцінки санітарної якості м’яса е його нешкідливість. Проведеними комплексними дослідами м’яса /мікробіологічними, хімічними та біологічними/ встановлено, що м’ясо, отримане від індичат та індичок, яких вирощували з використанням гумату натрію - нешкідливе.

2.2.3. Якість і біологічна цінність м’яса індичок Встановлено, що збагачення кормових раціонів індичат та індичок гуматом натрію у запропонованих нами дозах, що вивчались, не знижує м’ясних показників, а навпаки, підвищує забійний вихід м’яса на 4,І-Ь,3% кількість тушок 1-ої категорії - на

22,0-26,7% а також масу потрошоної тушки, вміст в ній м’язових тканин та їстивних частин. Підвищується відношення Істивних частин до неїстивних, відношення маси м’язів до маси кісток, а також мускулистість кіля, стегна і го*і чж*. Найкращий результсї на м’ясні показники тушок отримали при збагаченні кормового раці ону.гуматом натрію в кількості 10 мг/кг живої ваги /табл.З/.

Вивчення органолептичних і деяких фізйко-хімічних показників якості м’яса дало змогу встановити, що тушки, отримані від забою індичат та індичок, вирощених з використанням гумату натрію, не відрізняються від контрольних. Аналогічні дані отримано при дегустації м’яса і бульйону піддослідної птиці.

За основними фізико-хімічними показниками /рН, реакція з

ІЬ

М’ясні показники тушок індичат та індичок

/М * м, п -5/

п ФД* ! Індичата І нііички

Показники !ви-!мір. 1 контрольні! ! піддос-Лідн і !контрольні! ! ! ПІДДОС- ЛІДНІ

абійний вихід % 76,8 82,1 79.1 83,2

дтегорія вгодо-аності: % І П 60,0 40,0 86,7 13,3 64,7 33,3 86,7 13,3

епотрошена ушка г 1713,0*2,1 2430,0±8£ 6247,0*3,2 7140,0*2,6

отрошена -"- 1395,0*3,6 1898,0*4,4 5001,0*2,1 5483,0*4£

’язи 898,0*4,1. І132,І±І,7 3226,9*3,5 3567,4*2,3

кгра з підшкір-им жиром -"- 251,1*2,4 341,8*4,1 872,4*4,2 953,5*1,7

убпродукти -"- 235,4*2,4 320.1*1,8 779,2*3,6 851,4*2,3

сього їстивних астин 1314,5*2,6 1704,0*2,2 4915,5*4,2 5342,3*2,3

еїстивні частини-"- 774,8*2,7 978,1*2,2 2329,3*2,1 2478,9*4,3

ідношення їстив-их частин до не-стивних % І,6*0,І 2,4*0,6 2,1*0,2 2,1*0,6

ідншаення маси '

і сток - 2,2*0,2 2,4-0,6 3,5*0,4 3,8*0,І

ідсоток маси рудних м’язів до аси всіх м’язів - 36,8*0.6 38,4*0,2 41,4*0,7 41,9* 6

ускулистість: кіля стегна гомілки - 20,3*0,4 ■ 22,3*0,2 • 10,6*0,6 26,3*0,4 17,1*0,3 16,5*0,2 71.0*0,3 44,1*0,5 30,3*0,1 76,7*0,4 48,0*0,6 32,9*0,4

ірчанокислою иіддю, вміст летучих жирних кислот, перекісне і ислотні числа/ м’ясо індичат та індичок, вирощених на кормових

раціонах, збагачених гуматом натрію, не відрізняється від м’яса контрольної групи.

Відзначено незначні коливання окремих показників, але в ме жах фізіологічної норми. '

Проведеними дослідами встановлено, що використання гумату натрію за рекомендованою нами методикою не знижує якість м’яса індичат та індичок і прн зберіганні.

Вивчення хімічного складу м’яса індичат та індичок дало змогу встановити, що збагачення кормових раціонів гуматом натрії в кількості 5-15 мг/кг живої ваги сприяє деяким змінам в хімічному складі м’яса, які підвищують його якість. Зокрема, в м’ясі знижується вміст води, підвищується вміст протеїну та жиру. Особливо ж підвищується якість м’яса при використанні гумату натрію в кількості 10 мг/кг /табл.4/.

Таблиця 4

Хімічний склад м’яса івдичат та індичок /М * м, п- - 5/

10д.Г

Показники !вим!

! І

Індичата

Індички

контрольні І ліддос- !контрольні! підцос-! лідні ! | лідні

Вода %

Сухі речовини Протеїн Жир

Калорійність

Мі неральні речовини

Вітаміни

Тіамін

Рибофлавін

Нікотинова

кислота

мкг/г

71,2*0,17 69,3*0,19 70.6*0,12 .66,4*0,12

і

28,2*0.09 30,7*0,03 29,4*0,03 33,6*0,6

19,1*0,10 20,6*0,04 І6,Ь±0,І0 16,6*0,4

7,6*0,05 8,4*0,04 11,9*0,05 15,3*0,5

146,12*0,4 175,86*0,6 161,24*0,3 210,76*0,4

1,8*0,01 1,8*0,03 1,6*0,02 1,6*0,02

2,69*0,12 2,83*0,02 2,61*0,07 2,83*0,0'

3,22*0.03 3,40*0,16 3,11*0,13 3,29*0,1:

-"- 238,8*0,11 254,2*0,34 238,6*0,21 250,2*0,3-

При вивченні хімічного складу окремих м’язів /білі та червоні/ встановлено, що збільшення вмісту сухих речовин, жиру і протеїну відмічається більше в червоних м’язах. Така ж закономірність відзначена і в динаміці калорійності м’яса.

Вивченням якісного складу білків м’яса встановлено, що збагачення кормових раціонів гуматом натрію в кількості 10 мг/кг живої ваги сприяє незначному збільшенню вмісту як незамінних, так і замінних амінокислот /табл.Ь/, що в основному обумовлено незамінними амінокислотами /лізином, валіном, метіоніном, ізолейцином та ін./ і замінними /гістидином, аргініном, аспаргінової і глутамінової амінокислот та ін./.

При вивченні якісного складу білків окремих м’язів встановлено, що найбільш інтенсивні зміни відбуваються в білих м’язах, що сприяє збільшенню в них як замінних, так і незамінних амінокислот .

Встановлено, що вирощування індичат та індичок з використанням гумату натрію за рекомендованою методикою сприяє підвищенню в м’ясі вмісту вітамінів групи В. Це найбільш характерно при використанні гумату натрію в кількості 10 мг/кг живої ваги /табл. А/. В м’ясі збільшується вміст тіаміна, рибофлавіне та нікотинової кислоти. Більше міститься вітамінів в червоних м’язах.

Збагачення кормів гуматом натрію у запропонованих нами дозах сприяє деяким змінам вмісту мінеральних речовин у м’ясі, однак особливих змін для встановлення закономірності в динаміці вмісту макро- і мікроелементів не встановлено. Отже, такі зміни не впливають на якість м’яса. .

Проведеними дослідами встановлено, що використання гумату натрію при вирощуванні індичат та індичок в кількості Ю мг/кг живої ваги сприяє підвищенню біологічної цінності м’яса на 3,44,1% /табл.6/.

Вміст амінокислот в білках м'яса індичат та індичок /в % до білку/ Ц*м, п- -5

1 Індичата і Індички 1

Амінокислоти |------------------і----ГРУ1?.11-------------------------

контрольні }піддослідні | контрольні(підцослідн

Незамінні:

Триптофан 1,68*0,04 1,74*0,03 1,71*0,02 1,87*0,

лізин 8,43*0,11 8,63*0,04 8,51*0,04 8.90*0,

треонін 3,94*0,02 3,94*0,01 4,06*0,05 4,11*0,

валін 4,71*0,02 4,75*0,07 4,52*0,11 4,61*0,

метіонін , 1,69*0,06 1,78*0,02 1,58*0,02 1,65*0,

і золейцин 4,59*0,12 4,71*0,08 3,79*0,02 3,86*0,

лейцин 7,40*0,04 7.52*0,03 7.12*0,04 7,12*0,

фенілаланін 3,65*0,06 3,74*0,11 3,48^0,06 3,79*0,

сума 36,12*0,19 . V. 36>33*0,17 34,74*0,21 35,53*0,

Замі нні:

Гі стидин 2,46*0.02 2,58*0,02 2,22*0,06 2,20*0,

аргінін 6,36*0,11 6,46*0,09 6,14*0,12 6,32*0,

аспаргінова • кислота 9,32*0,07 9,44*0,09 9,01*0,06 9,09*0,

серін 3,52*0,03 3,34*0,05 3,82*0,04 3,94*0,

глутамінова кислота 15,39*0,16 ,15,60*0,06 13,16*0,14 13,38*0,

пролін 4,06*0,02 4,16*0,04 4,09*0,03 3,83*0,

гліцин 5,12*0,04 ч 5,19*0,03 4,89*0,05 5,03*0,

алані н 5,53*0,05 5,81*0,02 5,76*0,04 6,07*0,

тирозин 2,76*0,03 3,28*0,01 3,65*0,03 3,94*0,

оксилролі н 0,22*0,01 0,22*0,01 0,21*0,01 0,22*0,

цистин 1,69*0,04 1,73*0,02 1,64*0,03 1,75*0,

сума 55,87*1,27 57,82*3,17 54,91*2,13 Ь5,78*2

Загальна сума 91,99*3,42 94,75*4,42 89,65*4,7 :91,31*3

Біологічна цінність м'яса індичат та індичок /М * м, п - 10/

Показники! Куряче-

Індичата

Індички

| це (контрольні {піддослідні контрольні}підцослідні

47,6*0,2

85,9*0,6

100,0

8,1*0,16

49,4*0,3

89,1*0,2

103,4*0,7

8,5*0,17

АБЦ ЬЬ,4±0,І 46,7*0,4 48,6*0,3

ЗЩ 100 84,2*0,12 87,7*0,4

ПБЦ 100,0 104,1*0,2

БЯП 7,6*0,12 7,3*0,21

Примітка: АЩ - абсолютна біологічна цінність ЗЩ - загальна біологічна цінність ПБЦ - порівняльна біологічна цінність БЯП - білковий якісний показник

2.2.4. Економічна ефективність На основі проведених дослідів встановлено, що використання гумату натрію при вирощуванні індичат та утриманні індичок шляхом збагачення кормів гуматом натрію н кількості 10 мг/кг живої ваги сприяє підвищенню їх продуктивності і якості м'яса та отриманню додаткового прибутку /табл.7/, який складається з ефективності вирощування /збільшення живої ваги та яйценоскості/ і переробки /підвищення якості м'яса/.

Таблиця 7.

Економічна ефективність на одну голову, в грн.

і Серії ! Економічна ефективність ! Загальна

Птиця [дослідів!- - ■ -•■■■■. ■ .і . ■■■ ! економічна

і (вирощування ! переробки | ефективність

Індичата І • 8,29 5,97 14,26

П 4,25 3,86 8,11

Індички • І 11,74 9,83 21,57

П 12, ьа 8,62 21,14

ВИСНОВКИ

1. Збагачення кормових раціонів індичат і індичок гуматом натрію в кількості 5-15 мг/кг живої ваги сприяє підвищенню росту і розвитку індичат, а також збільшенню приросту живої маси індичок.

Найбільш ефективним в застосування гумату натрій в кількості Ю мг/кг живої ваги.

2. Вирощування індичат з І до 100-денного віку на кормових раціонах, збагачених гуматом натрію в кількості 10 мг/кг живої ваги, сприяв підвищенню відносної швидкості росту на 1,4-11,2%, приросту живої ваги - на 20,4-36,056 і збереження поголів’я - на

11,2-28,0% в залежності від віку і тривалості згодовування збагачених раціонів.

3. Використання кормових раціонів, збагачених гуматом натрію в кількості 10 мг/кг живої ваги, при утриманні індичок з

12 до 16-місячного віку сприяє підвищенню приросту живої маси на

9,0-12,2%, яйценоскості - на 23,0-31,4%, відносної швидкості росту - на 10,7-12,1% і збереження поголів’я - на 8,6-10,0% в залежності від тривалості згодування збагачених раціонів.

4. Вирощування індичат і утримання індичок на раціонах, збагачених гуматом натрію в кількості Ь-ІЬ мг/кг протягом 90120 днів не впливає негативно на організм птиці, а також на десимінацію органів і тканин мікрофлорою, на санітарну якість м’яса. М’ясо, отримане від індичат і індичок, вирощених з використанням гумату натрію, нешкідливе. .

5. Застосування гумату натрію в кількості 5-15 мг/кг живої маси при вирощуванні індичат і утриманні індичок підвищує м’ясні показники тушок. Підвищується забійний вихід м’яса у індичат на І,7-4,1% і кількість тушок І категорії на 6,6-22,0%; індичок відновідно на 1,2-3,4 і 20,0-30,0%. При цьому підвищу-

еться маса потрошеної тушки, кількість м'язової тканини і всіх їстивних части, а також мускулистість кіля, стегна і гомілки.

6. За органолептичними і основними фізико-хімічними показниками /рН, реакція з сірчанокислою мідцю, вміст літучих жирних кислот, кислотне і перекісне числа жиру/ м’ясо і бульйон, отримані від забою індичат і індичок, вирощених з використанням гу-нату натрію, ідентичне м’ясу птиці, вирощеній без використання гумату натрію.

7. Вирощення індичат і утримання індичок на кормових раціонах, збагачених гуматом натрію у кількості 10 мг/кг живої ваги, впливає на хімічний склад м’яса. В м’ясі індичат знижується вміст вологи на І,9£, підвищується вміст білка на І,Ь%, жиру -на 0,8%, калорійність - на ІЬ,І2%. В м’ясі індичок вміст вологи знижується на 4,4%, підвищується вміст білка на 0,1%, жиру - на 3,4%, калорійність - 34,%.

8. Збагачення кормових раціонів індичат і індичок гуматом натрію у кількості 10 мг/кг живої ваги сприяє незначному підвищенню амінокислотного складу білків м’яса: в білках м’яса індичат загальна сума амінокислот підвищується на 2,34%, в т.ч. незамінних - на 0,83$, замінних - на 2,34%; в білках м’яса індичок

- на 1,66%, в т.ч. відповідно на 0,79*> і 0,77%, що зумовлено підвищенням вмісту лізину, валіну, метіоніну, ізолейцину, лейцину /незамінних/ і гістидіну, аргініну, аспарагінової і глутамі-нової кислот, гліціну га ін./замінних/.

9. Під впливом гумату натрію, застосованого за рекомендовано» нами методикою, в м’ясі індичат і індичок підвищується вміст вітамінів групи В. В м’ясі індичат підвищується вміст тіаміну на

0,14 мкг/г, рибофлавіну на 0,18 мкг/г і нікотінової кислоти на ІЬ,4 мкг/г; в м’ясі індичок відповідно на 0,22 мкг/г; 0,18 мкг/г

і 11,6 мкг/г.

10. Збагачування кормових раціонів гуматом натрію впливає на вміст макро- і мікроелементів в м’ясі індичат і індичок. В м’ясі індичат відмічається незначне збільшення натрію і молібдену і зниження кальцію, фосфору, калію і міді; індичок - підвищення вмісту калію, натрію і хрому.

11. Вирощування індичат і утримання індичок з використанням кормових раціонів, збагачених гуматом натрію в кількості 10 мг/кг живої маси, підвищує біологічну цінність м’яса. Абсолютна біологічна цінність м’яса індичат підвищується на 1,9, індичок - на 1,8; відносна біологічна цінність індичат - на 3,5, індичок - на 3,2; порівняльна біологічна цінність індичат - на 4,1%, індичок - на 3,4%. Білковий якісний показник м’яса індичат піддослідних груп виіций ніж у контрольних на 0,3, індичок - на

0,4.

12. Збагачення кормових раціонів гуматом натрію в кількості 10 мг/кг живої маси за рекомендованою нами методикою підвищує економічну ефективність вирощування індичат /на І голову/ на суму Ь,27 грн; індичок на 12,13 грн. Первісна переробка індичат сприяє отриманню додаткового прибутку на І голову на суму 4,91 грн., індичок - на 9,22 грн. Загальна економічна ефективність застосування гумату натрію в індичарстві становить: при вирощуванні індичат 10,Ьб грн, утриманні індичок - 21,35 грн.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. При вирощуванні індичат і утриманні індичок необхідно використовувати повноцінні кормові раціони, збагачені гуматом натрію в кількості 10 мг/кг живої маси.

2. При застосуванні гумату натрію в індичарстві необхідно керуватись матеріалами, викладеними в "Рекомендаціях про застосування гумату натрію в птахівництві" /Одеса,1994/.

Перелік робіт, які були опубліковані за темою дисертації

1. Ященко Г.Ш., Лидтесаный Н.И. Изменения показателей ферментной активности крови под влиянием гумата натрия /Сб.Тканевая терапия.-Одесса, 1983,-т.Л.-С.74-7Ь.

2. Ковбасенко В.М.,Чадый А.С..ПидтесяныЙ Н.И. Влияние гумата

натрия на мясные качества и некоторые морфологические и химические показатели органов тканей индеек //Исследования в области ветеринарии: Тез.докл.на межвуз.науч. конф.-Одесса, 1994,-С.го-21. .

3. Чалий А.С., Акатьева Ж.Б., Підтесаний М.1. Про застосування гумату натрію в птахівництві /Рекомендації.-Одеса, 1994.-І8с.

4. Ковбасенко В.М., Пидтесаный Н.И. Влияние гумата натрия на качество мяса индюшат //Информ.листок ОЦНТиЭ.-№047.-Одесса, 1996.-Зс.

Ь. Пидтесаный Н.И. Выращивание индюшат с использованием гумата натрия //Информ.листок 0ЦНТиЭ.-ЮЬ1.-Одесса, 1996.-Зс.

6. Пидтесаный Н.И. Использование гумата натрия для повышения продуктивности индеек //Информ.листок 0ЦНТиЭ.-)ЮЬ7.-Одесса, 1996.-Зс.

SUMMAKX

Pldtesaniy KI. ■

Veterinaryxsanitary and qualitative estimation of turkey meat raised on feed diets enriched by sodium humat.

With rights of manusorlpt.

J6.00.06 - Veterinary sanitation,vetsanexamination and hygiene

of produse processing of cattle“breeding,

Odessa Agricultural Institute, Odessa, 1997.

Complex investigations of sodium humat influence on productivity and quality of turkey and turkey-poult meat have feen carried ou It wos determined that turkey feeds enriched by sodium humat resulted In body weight increase and improveaent of meet, qualitj The effective use of sodium humat in turkey feeds has been solei tifically grounded. Methodical recommendations have been worked out. : . '

‘ АННОТАВДЯ •

Пидтесаный Николай Иванович.

Ветеринарно-санитарная и качественная оценка мяса ладеек, выращиваемых на кормовых рационах, обогащенных гуматом натрия.'

На правах рукописи.

16.00.06 - ветеринарная санитария, ветсанэкспертиза и гигиена переработки продуктов животноводства.

Одесский сельскохозяйственный институт.Одесса. 1997.

Изложены результаты комплексных исследований по изучению влияния гумата натрия на продуктивность и качество мяса индюшат и индеек. Установлено, что обогащение кормов индюшат и индеек гуматом натрия способствует увеличению прироста живой массы и повышению качества мяса. Научно обоснованы эффективность использования гумата натрия в индейководстве и разработаны методические рекомендации. . -

Ключові слова: гумат натрію, індичата, індички, бактеріальна аасіяність, фізико-хімічні показники, амінокислоти, вітаміни, мікроелементи, біологічна цінність.