Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.06) на тему:Усовершенствование методов ветеринарногно контроля мяса и мясоопродуктов в условиях лаборатории ветсанэкспертизы

.. _ , одеський сЬтьськсгосшдлроьшй інститут '

ї‘ і І" ч

На правах рукопису

СШЕШ аУЕКГііНА ІВАНІВНА

УДОСКОІШОЕШа МЕТОДІВ штеріишю-слнітарюго контролю М'ЯСА І М’ЯСОПРОДУКТІВ В УМОВАХ ЛАБОРАТОРІЙ БЕГСАШКСПЕРГШИ

Іб.ОО.Об - ветеринарна санітарія, ветеркітрчо-санітарна експергїйза і гігієна переробки продуктів тваринництва

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукозого ступеїи кандидата ветеринарних наук

Одеса - 1593

Дисертація є рукогис

Робота виконана на кафедрі ветеринарно-санітарної експертизи Одеського сільськсгосподарського інституту.

Науковий керівник - заслужений діяч іиуки і техніки Україна доктор ветеринарних наук, професор

В.И.Ксвбаеенко

Офіційні опоненти - доктор ветеринарних наук, професор . В.М.Гончаренко (ОСТІ) ■

кавдидат ветеринарних наук В. В. Май (Одеське обласне управління м’ясної промисловості).

Провідна організація - Науково-дослідний інститут ветеринарної

шдишіни ААН України

Захист відбудеться " ЛЧ " ІіЩхМи7 1993 року на засіданні р/

- спеціалізованої рада К-,І20.9І;0Й% Одеському сільськогосподарському інституті (270039, Одеса-39, Свердлова, 99). ,

З дисертаціє» можна ознайомитися у бібліотеці інституту.

Автореферат розісланий "Лі іtTpUCCfC,^993 р#

Вчений секретар спеціалізованої . л ь, /’ ^ '

ради, кавдидат ветеринарних наук cQ, ' А.Я.Кравченко

- з

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одна з основних завдань, яке стоїть перед аграрним комплексом України, с збільшенім виробництва продукції тваринництва і підвищення її якості.

Між тим, у зв’язку з переходом на ринкові відносини в Україні і пов’язані з ними перебудови: процеси в сільскому господарстві почали різко проявлятися численні фактори, котрі мчить нагатившій впяив на якість продуктів тваринництва, особливо тих, що виробляються безпосередньо в господарствах. Розширення,сфери переробки тварин в умовах господарств знижус ефективність ветеринарно-санітарного контролю за переробкою сировини тваринного походження і сприяє порушенню санітарно-гігієнічних умов технології забою тварин, збереженню м’яса, його переробки і транспортування, а такоя можливості засіву мікрофлорою м’яса і м’ясопродуктів, що моке призвести до захворюзань лпд^й (В.К.Грищзнко та ін., 1970; І.С.Загаєвськлй, 1964, 1967; Ю.О.Колос, 1974; Р.Є.Мінор та. ін., 1980; В.О.Постовіт, 1978, 1984 та ін.).

Тому в даний час особливої актуальності набувають питанні ветеринарно-санітарного контролю продуктів тваринництва в умовах лабораторій ветсанекспертизи на базарах як одні з основних ланок профілактики харчових токеиксінфзюіій і токсикозів в країні, викликаних м’ясом'і м’ясопродуктами (Є.В.Козлозський та ін., 1980; В.А.Сздоров та ін., 1986).

А між тим, методи ветеринарно-санітарного, контролю якості м’яса і м'ясопродуктів, що застосовуються в даний час, недосконалі, трудомісткі і вимагають досить довгого часу для проведеній досліджень {Л.л.Соловейчик та ін., 1976; П.В.Кнтвнйо, 1980;

А.Ю.Жвирлянська, 1983 та ін.). .'

Особливо відчутна недосконалість методів досліджень продук- . тів тваринництва в. умовах.лабораторій ветсанекспертизи на базарах, де б основному застосовуються органолептичні методи дослід-кзння, що не.гарантує.реалізацію якісних у санітарному відношенні м’яса і м’ясопродуктів і часто-густо услугує причиною харчових тоїссико’інфвзшій І ТОКСИКОЗІВ. '

• Ката і завдання дос^і.цяйнря. Метою даної роботи стало удосконалення і обгрунтування ветеринарно-санітарної експертизи м’яса ■і м'ясопродуктів в умовах лабораторій'.ветеринарно-санітарної експертизи на.базарах з розв'язанням таких задач:

1. Вивчення санітарної якості м'яса і м'ясопродуктів, які надходять для реаліеапії на базари.

2. Удосконаленій методів бактеріологічного дослідкеніт м’яса і

м'ясопродуктів на бактеріальний засів, наявність бактерій групи кишкової палички і сальмонел. ’

3. Розробленій і наукове обгрунтування експрес-методів санітарного дослідження якості м'яса і м'ясопродуктів.

4. Обгрунтування ефективності застосування розроблених експрес-методів контролю ’якості м’яса і м'ясопродуктів в умовах лабораторій ветсанекспертизи на базарах.

Наукова новизна роботи. Ьперіе проведені дослідження санітарної якості м.*яса і м’ясопродуктів, що виробляються безпосередньо на фермерських та іі-иих господарствах і реалізуються на базарах після їх ветеринарно-санітарного контролю в ла.боратсрях ветсанекспертизи. Встановлено, що методи ветеринарно-санітарного контролю, якості м’яса і м'ясопродуктів, які застосовуються в лабораторіях ветсанекспертизи на’базарах, на в повній мірі гарантують санітарну-якість продукції, ідо реалізується. •*

.Удосконалено живильні середовищ і розроблено експрес-мето-ди бактеріологічного дослідженні! м'яса і м’ясопродуктів на загальний бактеріальний засів, наявність бактерій група кишкової палички і сальмонел, які скорочують час досліджень до 6-12 годин. Науково обгрунтована ефективність застосування експрес-методів дослідження м’яса і м’ясопродуктів в умовах лабораторій ветсанекспертизи. . ■

Практична цінність роботи полягає з тому, що на основі виконаних досліджень розроблені і науково обгрунтовані експрес-кето-ди бактеріологічного дослідження і досліджень м’яса і м'ясопродуктів на нешкідливість, що сприяє скороченій) часу досліджень в 2-А рази у порівнянні із загальноприйнятими класичними. А це дає змогу практичного їх застосування в умовах лабораторій ветсанекспертизи на базарах. Розроблені рекомендації і практячкі пропозиції ввійшли до методичних рекомевдацій "Ускоренные методи исследования санитарного•качества мяса" (Одеса, 1985), затверджених Всесоюзним ВДІ ветеринарної санітарії і Одеським обласним правлінням науково-технічних товариств сільського господарства. .

Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідалися на Всесоюзній конференції "Ветеринарно-санитарные основы увеличения рроизводсті і'и "повышения качества продуктов животноводства"

(Одеса, 1984), а також на звітних наукових конференціях профе- • сорсько-вякладацького складу і аспірантів Одеського сільськогосподарського інституту (1986, 1987, 1983, 1Э89, 1990) і введені до лабораторно-практичішх занять для студентів факультету ветеринарної медицина з курсу ветеринарно-санітарна експертиза.

Публікації наукових досліджень. За матеріалами дисертації опубліковано 3 статті, видані методичні рекомендації, схвалені Всесоюзним науково-дослідним інститутом ветеринарної санітарії і Одеським обласним правлінням науково-технічній: товариств сільського господарства.

Структура і обсяг роботи. Дисертація викладена на 148 сторінках машинописного тексту і складається із вступу, огляду літератури, матеріалу і методики власних досліджень, обговореная результатів досліджень, висновків і пропозицій, списку літератури, до якого входить 300 літературних джерел, з них 201 належать вітчизняним і 99 - зарубіжгам авторам, а також додатку. Дисертація ілюстрована 32 таблицями.

Матеріал і методики досліджень. Дослідження проводилися на ' кафедрі ветсанекспертизи і пятанзтомії Одеського сільськогосподарського інституту, лабораторії Одеського відділу Всесоюзного науково-дослідного інституту ветеринарної санітарії та ряду лабораторій ветсанекспертизи на базарах м.Одеси. Матеріалом для досліджень слугували м'ясо і м'ясопродукти, а такок тушск курей, які надходили для реалізації на базари з Одеської, Миколаївської, Херсонської, Вінницької і Кіровоградської областей.

Дослідженню підлягало м'ясо і м’ясопродукти, що пройши БЄ-теринарно-санітаршіЯ контроль у лабораторіях ветсанекспертизи на базарах і були допущені до реалізації.- Ветеринарно-санітарна екс-пзртиза Туп і органів, а також м’ясопродуктів-у лабораторіях вет-санэкспсртнзи проводилися згідно з "Правилами ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса і м'ясопродуктів" (Мі, І9Й9). Для лабораторних досліджень від туй і м’ясопродуктів, допущеній до реалізації, відбирали проби м’яса і віїутріоніх органі», а також проби коєбас для проведення бактеріологічних-і біологічних досліджень. Вивченні бактеріологічного засіпу м’яса і м’ясопродуктів проводили за загальноприйнятими класичними методиками і методика!,::;, викладе ви в ГОСТах 7700-74 і 21237-75 "Мясо. Методы бактериологического контроля". При цьому визначався загальний бактеріальний засів, наявність ентеро-

патогенних штамів кишкової палички, сальмонел, протея, стафілококу, а такок були иивчені культурально-біохімічні, серологічні і патогенні властивості виділених культур. . •

Біохімічні властивості виділених штамів ешерихій вивчали на середовищах Гіса з вуглеводами іі багатоатомним:! спиртами (лактоза, сахароза, глкжоса, мальтоза, маніт, інозіт, сорбіт та і»і.), ставили реакцію з мєтил-рот, Зогес-Проскауера, вивчали ріст на нитратному середовищі Симонса. Серологічні якості висіяних культур вивчали з допомогою типових колі сивороток (026, 07Ь, 065, 0125,027, 0145, 05$, ОІЇ1). Вивчення патогенності виділених штамів проводили на білих мишах за ме.тодикою, рекомендован» їй. І.Ахмедовою' (1965).

■ Засів м’яса і м’ясопродуктів стафілококами проводили на жов-. тково-сольовому агарі по Чистовячу (1952). Гемолітичні властивості стафілококів визначали на кров'яному агарі по І.С.Загаевсько-му (1367) з використанням як середовища накопичення м’ясо-пептон-вий бульйон з 7 % розчином хлористого натрію і 2 % глюкози. Для визначення сальмонел використовували ШіА, середовища Лев і на, Кауфмана, вісмут-сульфітшй агар і бактоагар Іілоскірєва. Серологічну і біохімічну типізацію виділених культур проводили згідно з методиками, викладеними в ГОСТІ У 21237-75 "Ьілсо. йетоды бактериологического анализа". Виділені штами сальмонел випробовувалися на патогенність та вірулентність на білих мишах за загальноприйнято» методикою. .

Нешкідливість м’яса і м’ясопродуктів визначали мікробіологічним методом з використанням як теет-об’окту інфузорії Тетра-хімечу шриформіс за ..іетодикою ІІЛСТНІЛ (В.Я.ІІіаблій та ін. ,1977).

При бактеріологічному дослідженні м’яса і м’ясопродуктів поряд із загальноприйнятими методиками застосовувалися і розроблені вдми прискорені методи. Застосовуючи їх при дослідженнях м’яса і м’ясопродуктів, проводили порівняльну оцінку одержаних результатів з даними класичних методик як у кількісному, так і в якісному відношенні.

Результати одержаних досліджень оброблені статистично за ме- ' ' тодом Ст’юдентн (її.Т.Лебедев та ін., 1969) з вирахуванням серед- •

'ньоарифмадичних величин і їх статистичних помилок (м + п), а також визначення достовірності різниці (Р) показників» ир порі вдавалися. Розрахунок економічної ефективності виконали у відповідності з "Методикою виз”а<іення економічної ефективності 'використання в

народному господарстві коеої техніки, винаході і і раціоналізаторській препозицій" (1977).

Бактеріальний застр м’яса. Проведеними дослідженнями встановлено, и;о м’ясо і субпродукти, одердаш від забою великої рогатої худоби, свиней і овець, і які надходять на базарк з Одеської, Миколаївської, Херсонської. Вінницької, Кіровоградської областей, у багатьох випадках засіяні бактеріями групи кншхової палички, стафілококами і сальмонелами. о виділених 74 культур бактерій групи кипкової палички було типовано 56 (75,6 %) культур, які були віднзсені до 5 сероваріантів: С26, 086, 02В, 09, 055. Всі . виділені штами були патогенні. З м’яса і м'ясопродуктів виділено 10 культур сальмонел: S. tjphinurium (б), ,ї. duMin (3), S. еп-toritidis (І), з яких всі, крім І итама s. typhicurira мали вірулентні властивості. Виділені з м’яса і субпродуктів стафілококи в 32,4 % мали ентеротокоигеї-ні властивості: 60,2 % ентеротокси--геш :х стафілококів коагулювали мазку кгоеі кролика (табл.ї).

Санітарна оцінка м’яса птиці. Проведені дослідженій тушок курей встановили, що їх реалізація в напівпотроикованему вигляді сприяє продму завідоио неблагополучного в санітарному підношенні м’яса, 16,7 % тушок були уражені різними хворобами, в т.^. -

2.2 % - лейкозом; 3,4 % - перитонітом; 4,2 % - хворобами печінки;

1.2 $ цирозом та ін., що знижувало якість м’яса. Ураняні тугаш в

основному були низької вгодованості, погано знекровлені, а у м’язовій тканині у деяких випадках спостерігалися дегенеративні зміни з симсаним або ковтушням відтінком. Ураження тушок цими хворобами сприяло засів у м’язової тканини і субпродуктів бактеріями групи кишкової палички, стафілококами і сальмонелами (табл.2). Серологічною ідентифікацією було типізовано 130 культур бактерій групи кнккової палички, котрі .віднесені до б-сероваріантів: 01,

02, 03, ОІІІ, 0115 і які були патогенними. З тушок курей, ураже-іих лейкозом, виділено 33 культури стафілокока, у тім числі 12 .

(36,9) культур at", aureus, 18 (54,5 J?) St. epideraidie І З (8,6 %) st. saprophyticis ; при перитоніті - ЗО культур, у тім числі 10 (33,3 %). gfc. aureus, б (20,0 %) Si;. epidermidis і 14 (46,6 %) sb. soprophyticus ; при цирозі - 55 культур, у тім числі 16 (2В,Гі St. aureus, 21 (37,5 %) St. epideraidis і 19 (33,3 %) St. scprophyticus. ’ .

3 53 виділених культур типізовано 52 культури сальмонел, в т.ч. S. typhinuriua 12 (23 %), S.' hexdelbtrg IB (34,6 %),

• . Табжсія І

Засів органів і тканин м'яса великої рогатої худоби, свлней та овець, що реалізують ' . па базарах, бактеріями групи кишкової палички, стафілококами і сальмонелами

Вид м'яса

Кількість

досліджу-

ваних

Виділені

мікроор-

ганізми

Органи і тканини, з яких виділені мікроорганізми

Лімфатичні вузли

передло-

середс-

Печінка

Легені

М'язи

[проб; туш ;к-ть: % к-ть : % : к-ть 1 % к-ть % - к-ть % к-ть %

Яловичина 40 240 ЕГКП 5 12,5 2 5,0 8 16,8 4 10,0 3 7,5 ■ 4 10,0

стафілококи 2. 5,0 - ■- - 2 5,0 3 7,5 2 . 5,0 І 2,5

сальмонели І 2,5 - 2 5,0 - ■ - 2 5,0 - ~

Свинина 32 192 ЕГКП • 4 12,5 3 9,3 6 18,7 5 18,7 Ь 25,0 3 9,3

стафілококи ' І .3.1 І 3,1 3 9,3 2 б,І 1 3,1 І 3.1

сальмонели. 2 6,2 - - - І 3,1 І 3,1 І 3,1 І 3,1

Баранина 26 156 ЕГКП 2 7,6 4 15,2 5 19,2 о 11,5 2 7,6 2 7,6

стафілококи І 3,9 І 3,9 2 В 2 7,8 2 7,8 - -

сальмонели І 3,8 - - І 3,Ь

Таблиця 2

Бактерійний засів тушок і органів кур-нзсучок, ідо реалізуються на базарах, при різндх хворобах

Захворювання Кількість досл ідау-паних Органи і тканини, з яких виділена мікрофлора .

: и язи : серозна ; : оболонка : печінка

туиод: проб

:к-ть % Ік-тьі % і к-ть і %

Бактерії групи киакової палички

Лейкоз 20 60 16 80,0 18 90,0 20 100,0

ІІироз печінки ЗІ 93 24 97,4 ЗО 96,7 ЗС 96,7

Перитоніт 38 114 8 21,0 21 55,2 22 57,6

- Стафілококи

Лейкоз 20 60 В 40,0 іг бо.о ІЗ 65,0

Цироз печінки ЗІ 93 12 38,7 22 70,9 22 70,У

Перитоніт , 38 114 б 15,7 10, 26,2 14 38,2

Сальмонели

Лейкоз 20 60 2 10,0 2 10,0 7 ЗЬ,0

Цироз печінки ЗІ 93 9 29,0 12 38,7 10 32,2

Перитоніт . 38 114 3 7,9 6 15,3 7 іи.з

»>. dublin 10 (19,2 %), S. enteritidis 4 (7,7 %), ,та Б.rostoc 8 U5,5%). Встановлено, що Б. rostofc (50%), S. heidalborg (27,7%) і ti. typbimiriuKi (25 %) мали сильні вірулентні властивості; o.ty-phimuriua (33,3 %), S. dublin (ЗО), S. rostoc (25 %), S. hei-delborg (22,2 %) - вірулентні; В. enteritidis (75 %), S. dublin (50 %), S. t.jphinuriua І S. rostoc (25 %), S. hsidelberg (16,6 %) елабковірулентні; S. eateritidis (25 %), S. dublin (20 %), S. ty-ptumiriu» (17,7 %), a. heidelberg (16,5%) авірулентні.

Санітарна очіпка ковбас. Встановлено, що більше Ш % ковбас, котрі реалізуються на базарах, не відповідають ветеринарно-санітарним вимогам із загального бактеріального засіву; 25,5 % - із засіву бактеріями групи кишкової палички ; 5,4 % - сальмонелами; 1,9 % - стафілококами і 15,7 % - протеем. У В0 % проб, що брали, загальний бактеріальний засів перевищував 1000 м.к. в одному грані і коливався від 1100 до ІВООО.

Виділені з ковбас 42 культури бактерій групи мішкової палички були віднесені до сероваріантіс: 026 (42,7 %), 0ІІІ (57,9 %), 0145 (9,5/о), які мали токсичні властивості. З 5,4 % ковбас, що досліджувалися, були виділені сальмонели: S.tj^bisuriun (28,2%), S. choler&e auie (42,В %), S. dublin. (14,2 %) і S. eateritidis (14,2 %). Всі виділені культурі були патогенні. Виділені з ковбас стафілококи віднесені до St. aureus (33,3%), St. epidoxai-dis (22,2 %) та at. eaprnphyticus (44,4 %), з яких 36,В % мали ентеропатогенні властивості. У результаті виечєннл токсичності ковбас встановлено, що тільки 60,7 % ковбас, що реалізуються на базарі, не шкідливі (не токсичні), 34,4 % - мали помірну токсичність, п 3,4 % - були високотоксичними. .

Удосконалення бактеріологічних методів дослідження м’яса і м'ясопродуктів. При розробці експрес-методів бактеріологічних досліджень м’яса і м’ясопродуктів ми виходили з досліджень раніше виконаних вітчизняними і зарубіжними вченими. їх дослідження підтвердили теоретичні положення про збагачення кивильного середовища компонентами, які стимулюють ріст мікроорганізмів. З цією метою нами запропоновано збагачення ША. трифеїмлтетразоліем хлористим, метиленовою синькою, глюкозою і пептоном (ЬША-3), виготовлення середовища Ендо на талій еоді з одночасним збагаченням вітаміном Bj (Еццо-Ю та вісмут-сульфітного агара етрелом (ВСА-Е) за розробленою нами методикою. Встановлено, що використання удосконалених нами кибильних середовищ дає могливість скоротити виз-

качення загального бактеріального засіву м’яса і м’ясопродуктів до 8 год;ш, бактерій групи кишкової палички - до 12 годин, сальмонел - до 6-7 годин (табл.З).

Для теоретичного і практичного обгрунтування оо’єктиеності досліджень з використанням ^кспрес-методів, які запропонували, користувалися музейними штанами в. coli 055 і 026, сальмонел а. typhinurius "Еоронеж" та Б. сЬоіегоє еиів 1392, якими контаміну-вали пробії фаршу з наступним пос.івсм на класичні і запропоновані нами живильні середовища. Встановлено, що інкубація бактерій групи кишкової палички і сальмонел на запропонованих кивильних середовищах не має впливу на морфологічні, біохімічні і серологічні властивості культур. A us дає змогу модифікації живильних середовищ Ы1А-3, Е(ідо-М, ЁСА-Е рзкомездувати для використання при експрес-!,!ет0дах досліджень. s -

Проведені нами дослідження дали змогу встановити, що визначення токсичності ковбас екопрес-метсдом з використанням Тетра-хімени пириформіс у 80 % випадках дає можливість одержувати достовірні дані. Однак, враховуючи, що при даному методі передбачена класифікація як помірно токсична, можна вважати, що у всіх 100 $ випадках токсичність цим методом можна визначати.

Економічна ефективність. Використання експрес-м.етодів бактеріологічного контролю м'яса і м’ясопродуктів дає можливість знизити затрати на проведення одного дослідження на 4,3 крб. (в цінах 1985 року) і одержати значний економічний ефект соціального значення, спрямований на профілактику в країні харчових токсико-інфешій й токсикозів, викликаних м’ясом і м’ясопродуктами.

ВИСНОВКИ -

1. М’ясо, одержано від забою великої рогатої худсби, свиней і овець, яка реалізується на базарах після проведення ветеринарно-санітарного контролю, засіяне бактеріями групи кишкової палички від 7,6 до 10 %, стафілококами - від 2,5 до 3,1 %, сальмонелами - 3,1 %•, субпродукти, відповідно, від 7,5 до 25 %, від 3,1 до

9,3 %, від 2,5 до 6,2 %.

2. З м’-са і субпродуктів виділено 5 серокаріантів К coli 026, 028, 09, CS6, 055, які мають патогенні властивості, і 3 культури сальмонел S. fcyphimiriu.'S, S.ctublia, 3. enter! t.idia, sci вони, аа виїштком одного штшу s. tgrphicuriiа, мають вірулентні властивості.

, Таблиця З

Вплив живильних середовищ на час інкубації мікроорганізмів, виділених з ковбаснях вирабіи .

Досліджувана культура Середа : Час інкубації (г.>д)/ Кількість колоній , що виросли

бій: ІС 12 І 14 І 16 : 18 : 20 : 24 : 48

Загальний бакте- МЛА (контроль) 430 / 443 452

ріальний засів . Ш-3 - 385 390 390 393 398 429 443 445- 459*;

Бактерії групи Екдо (контроль) — _ ■ „ _ 240 280 300

кишкової палички Евдо-М - - - 220 224 230 230 236 236 236

Сальмонели ВСА (контроль) • . _ _ - _ — 18 42 43

ВСА-Е - ЗІ ЗІ 32 35 35 ■ 36 40 40 41

- ІЗ -

3. Взтеринарно-санітариа експертиза тушок курей- в лабораторіях ветсанекспертизи на базарах, які направляються до реалізації в капіЕпотроккованоі<у вигляді, сприяє продажу наперед неблагополучного у санітарному віднсизнкі и’яса, кількість якого досягає 16,7 %, в тім числі ураженого лейкозом - 2,2 %, перитонітом-

3,4 Чо, хзоробами пепінки - 4,3 %, цирозу печінки - 1,2 % та іп.

' 4. Тушки, одержані від забою курей, хворих на лейкоз, цироз печінки і пзритоніт, сприяють засіву .м’яса і субпродуктів бахте-ріями групи киїакової палички від ЗІ до 80 %, стафілококами - від

26,2 до 70,9 %, сальмонелами - від 10 до 3(3,7 %. Виділено б серо-варіантіи Е. соїі: 01, 02, 08, 0ІІІ, 0115; стафілококи Зі.аагвиз, Вї. ерійегаісііа, Йї. варгорІїуЬісиз; сальмонели 8. їурЬіаигіия,

3. ІзеісІвІЬегз, З. (іиЬІіп, 3. епіегіііаів, 3. гоа1;ос.

5. Ковбаси, яці реалізуються на базарах після ветеринарно-санітарного контролю в лабораторіях ветсанекспертизи, не відповідають санітарним вимогам•цодо загального бактеріального засіву в 80 % ковбас, и,о досліджувалися; засів бактеріями групи кишкової палички становив в них 25,5 %, сальмонела!,їй - 5,4 %, стафілококами - 1,9 %, протеєм - 15,7 %. Токсичність мали 37,8 ковбас, и;о до сл і дну пади с;і, з них 3,4 % були високотоксичні.

о. Загальний бактеріальний засів у 81,05 % ковбас, що досліджувалися, перевищував 1000 м.к. в одному грамі і коливався від 1100 до 18000 із.к. З ковбас виділені сероваріанти: іі. соїі -026, 0ІІІ, 0145; сальмонели в. ЬурЬіиигіиа, 3. сЬоівгче виіз ,

В. еп1;еі:ііі(іів, 8. (іиЬІіп; стафілококи віг. аитаиа, St. еріа&ві-<ііз і ааргорЬуі:ісив. Всі виділені Е. соїі і сальмонели мали патогенні властивості, 36,8 % стафілококів - ентерогенні власти вості.

7. Збагачення живильних середовищ (МЛА, середовища 2ццо, вісмут-сульфітний агар) коїяіонзнтами, чо стимулюють ріст мікроорганізмів (трифенилтетразоліЯ хлористий, метиленова синька, гяи коза, пептон, вітамін Вх і етрел), згідно з розробленою нами методикою скорочує ріст мікроорганізмів у залежності зід 'ультурн, яка дослідаується,.до 6--І2 годин.

8. Дослідження м'яса і м’ясопродуктів експрес-*єтодами методиками, -р рекомендуються, з використанням удосконалених нами кивильнш; середовищ 0ША-3, Ендо-М, ВСА-Е) даюті можливість визначити загальний бактеріальний засів протяти и годин, наявність бактерій групи кишкової палички - 12 годин, сальмонел - У годин.

9. Визначення загального бактеріального засіву, наявність бактерій групи кишкової палички і.сальмонел на запропонованих середовищах Ш1А-3, Еццо-М та ВСА-Е не впливає на морфологічні, біохімічні, серологічні та інші властивості виділених культур.

10. Визначення токсичності ковбасних виробів а використанням як тест-організму інфузорії Тетрахімени пириморфіс в БО % випадках дає можливість одержувати достовірні дані. При використанні цього методу запропонована класифікація помірно токсична, що дає можливість у 100 % ковбас, що досліджуються, встановити токсичність.

11. Використання запропонованих наьш бактеріологічних експрес -метод і в дослідження м’яса і м’ясопродуктів в умовах лабораторій ветсанекспертизи сприяє одержанню економічного ефекту на одне дослідження у розмірі 4,3 крб. (за розцінками 1835 року) і попереджає виникненню спалахів харчових токсикоінфекцій і токсикозів серед населення.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

ї. Рекомендувати Головкому ветеринарному управлінню України внести до "Правил ветеринарного огляду забійних тварин і ветери-нарно-санітярної експертизи м’яса і м’ясних продуктів" доповнення: . .

п.6.2.2 "Готові м’ясні вироби" (ковба'си, окіст), виготовлені на давальних засадах на підприємствах м'ясної промисловості і споживчої кооперглії, підлягають обов’язковому бактеріологічному дослідженню на переробних підприємствах з наданням посвідченім якості"; ! • ' .

п.6,2.2.4 "Ковбасні вироби, що виготовляються у фермерській господарствах або домашніх умовах і надходять для реалізації на базари, підлягають бактеріологічним дослідженням на загальний бактеріальний засів, наявність бактерій групи килкової палички і сальмонел в лабораторіях ветсанекспертизи".

2. При проведенні бактеріологічних досліджень м’яса і м’ясопродуктів у лабораторіях ветсанекспертизи керуватися експрес-ме-тодаш, викладеними нами в методичних рекомендаціях "Ускореннке метода исследовашія санитарноі’о качества мяса" (Одеса, 1985), які затверджені Одеським обласним правлінням науково-технічних товариств сільського господарства.

ПШ1ЩИ

Т, Копбасанко Б.Н., &зуля В.И. Мзтодические р^оиаедации "Уело-рзшша иетьда исслздовапп санитарного качества маса4. -Одесса, 1935. - 17 о.

2, Козуля В,й, Вог-кояность нспользовагша талоЯ води с добавлени-

ем вутаячна В| для прягстоьлегая питательные сред. В ан.: Бла-зизя я аэрозольная дези^е клня в зэ'герякария. К., 1986. -

С.56. ■ '

3, Козуля В. И. ^пользование ускоренного иатода ассладоранкч кя-са для профала:>эдш1 гшщезюс тоясяхоиифекиий М ЛечеОно-профа-лактячвекио «ара против кээараэних и зараз1ь;г заболеваний, сельскохозяйствен» животных: Сб. науч. ту. / Одесск. сельхозинститут. - Одесса, 1987. - С.122-125.

4, Савченко В. И. Санитарная оценка колб ас кж нздш/пй з условиях колхозное риикоа^ Ветер:? царно-сашгеарикэ основы увеличения

' производства и посыаекя:! качества продувов гявотиоЕОдства:

Сб. мау\тн. тр. / Одесск?Я СХИ. - Одесса, 1969. - С. 101-105.

Подл, я пач. & И- 93 Формат 69 х В4*/1б Объем V* о п.л. Зах. £53 Тир./*вР-» 0ОД1