Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.04) на тему:Токсичность, фармакокинетика палехина и его терапевтическая эффективность при колибактериозе цыплят

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

Г1* ,

' ^ На правах рукопису

ПАТЕРЕГА Ігор Петрович

ТОКСИЧНІСТЬ, ФАРМАКОКІНЕТИКА ПАЛЕХІНУ І ЙОГО ТЕРАПЕВТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРИ КОЛІБАКТЕРІОЗІ КУРЧАТ

Ні.00.04 — ветеринарна фармакологія і токсикологія

Авторе ф е р- а г дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

ХАРКІВ — 1995

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в лабораторії фармакологічних досліджень Державного науково-дослідного' контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок

Науковий керівник - кандидат ветеринарних наук,

■ старший науковий співробітник. Ковальов В.Л.

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук.

професор Байдевлятов А.Б., кандидат біологічних наук, доцент Гуфрій Д.Ф.

Провідна організація Дарківський зооветеринарний інститут, Мінсільгосппрод України, м.Харків

Захист відбудеться " 1995 Р-

на засіданні спеціалізованої вадної ради Д 02.32.01 с при Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН. 310023, м. Харків, вул. Пушкінська. 83.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту експериментальної 1 клінічної ветеринарної медицини (м.Харків. вул. Пушкінська, 83).

Авторефетат розісланий ” /¿Л сА/ХЛОШ)Ш^ р.

Вчений секретар

спеціалізованої Ради, ¿//;

доктор ветеринарних наук і1 Донаржевський К. Є.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ '

Актуальність теми. Останнім часом серед захворювань птиці широкого розповсюдження набув колібактеріоз, який викликаються патогенними серотипами Escherichia coll. За частотою розповсюдження колібактеріоз курей займає одне з перших місць серед інших захворювань в птахівничих господарствах (Якубова М.С., 1989; Радчук Н.А.. 1990; Pupo В., Gonzales А. 1993). ’

Для профілактики і лікування цього захворювання широко використовують різні хіміотерапевтичні препарати. Проте, останнім часом ефективність багатьох із них різко знизилась. Це пов’язано, головним чином, з утворенням 1 розповсюдженням резистентних штамів мікроорганізмів до вищезгаданих лікарських речовин.

Науково обгрунтованим є використання комбінацій препаратів з метою підвищення їх терапевтичної ефективності. Особливо це стосується протимікробних ліків, Власне, це сприяє синергідній або аддітивній дії у відношенні до мікроорганізмів (Навашин С.М., Фомина И.П.. 1982; 1 Цалева Е.,

1988; Черномордик А. Б., 1988; Сазнкин Ю.0., Навашин П.С.,

1993).

Досі є недостатня кількість препаратів для профілактики 1 лікування колібактеріозу курей, не розроблені їх комплексні лікарські форми. А ті препарати,- які зараз використовуються з цією метою не завжди ефективні, саме тому низька збереженість поголів’я птиці при колібактеріозі (Соколов В. Д.. 1987; Байдевлятов А. Б., 1992; Ковалев В.Ф., Волков

И.Б.. Виолин Б. В. и др., 1988. 1993). ' ' •

Тому у лабораторії контролю 1 стандартизації протибак-

тєрійних 1 противірусних препаратів Всеросійського державного- науково-дослідного’' інституту контролю, стандартизації 1 сертифікації ветеринарних препаратів (ВДНКІ) розроблений комплексний препарат палехін в склад якого входять: левомі-

цетин (10%). 8-оксихінолін (хінозол) (5%). цитрат (2%), по-лІетиленгліколь-115 (2%) і Ю-глюкоза (81%). Проведено випробування палехіну, в лабораторних 1 виробничих умовах тільки при колібактеріозі телят (Виолин Б.В., 1989),

■ Метою дисертаційної роботи було комплексне вивчення -палехіну, його антибактеріальної дії, токсичності, фармакокінетики та терапевтичної ефективності при колібактеріозі курей.

■ Завданнями роботи було дослідити: ’

- порівняльний аспект антибактеріальної дії палехіну на музейні та польові штами окремих видів мікроорганізмів;

- антибактеріальну дію палехіну 1 його інгредієнтів при

експериментальному колібактеріозі курчат; '

- параметри гострої 1 хронічної токсичності палехіну на лабораторних тваринах,' курячих ембріонах і курчатах з використанням гематологічних, біохімічних 1 гістологічних методів дослідження;

- фармакокінетику палехіну і визначити тривалість виведення залишкових кількостей компонентів препарату з організму курчат.

Наукова новизна. Вперше встановлено, що палехін є малотоксичним препаратом для курей (ЛД50 становить 36500 мг/кг маси тіла) 1 в нього слабко виражені кумулятивні властивості. Після внутрішнього введення палехіну в терапевтичній дозі (-100 мг/кг маси тіла) курчпам інгредієнти препарату

- з -

(левоміцетин 1 8-оксщЦнадШ виявлялись У організмі птахів упродовж 18-24 годин. Залишкові кількості препарату (левоміцетин 1 8-оксихінолін) в організмі курчат після застосування палехіну в дозі 800. мг/кг мас» тіла виявляються тільки протягом трьох днів. Нами експериментально обгрунтовано 1 виробничими дослідами підтверджено оптимальну дозу (400 мг/кг маси тіла) палехіну для лікування курчат при колібактеріозі. ’ '

Практична цінність. Головним управлінням ветеринарії Держагропрому СРСР затверджено настанову, в якій вказані способи застосування палехіну для лікування колібактеріозу курей на промисловій основі (від 12 листопада 1991 року).

Апробація- дисертації проводилась на щорічних мізклабора-торних нарадах наукових співробітників ДНДКІ (м. Львів, 1988-1994 рр.) і ВДНКІ (м. Москва, 1988-1994 рр.'). Також'матеріали дисертаційної роботи доповідались на науково-виробничій конференції "Наукове забезпечення агропромислового комплексу західного регіону України в умовах переходу до ринкових відносин" (Львів, 1992) і наукоЕо-практичній конференції "Збереженість молодняка сільськогосподарських тварин

- запорука розвитку тваринництва України" (Харків. 1994).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових праць.

Структура 1 обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, власних досліджень, узагальнення, висновків, практичних рекомендацій і додатків. Список використаної літератури містить 184 найменування. Дисертаційна робота викладена на 130 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 22 таблицями. 16 малюнками.

Особистий внесок дисертанта ппи виконанні роботи та основні положення, шо виносяться на захист. Особистий вклад дисертанта у розробку наукових результатів полягає в самостійному виконанні всього обсягу експериментальної роботи, статистичній обробці отриманих даних та їх інтерпретації. На підставі аналізу результатів експериментів та. співставлення ijc з даними літератури дисертантом сформульовані наступні положення, що виносяться на захист: '

- результати досліджень токсичності палехіну для- лабораторних тварин, курячих ембріонів і курчат;

- результати дослідження фармакокінетики палехіну. і визначення тривалості виведення залишкових кількостей інгредієнтів препарату з організму курчат;

- дані визначення оптимальЙї терапевтичної дози палехіну при колібактеріозі курчат;

- результати вивчення терапевтичної ефективності палехіну при колібактеріозі курчат у виробничих умовах; '

- дані про антибактеріальну активність палехіну і його інгредієнтів в дослідах in vitro'і In vivo.

Матеріал 1 методи дослідження. Експериментальна частина роботи виконана на 500 білих мишах, 210 курячих ембріонах, 519 курчатах породи "Хайсекс". Випробування ефективності палехіну у виробничих умовах проводили на 70 тис. курчат. З цією метою використовували палехін виробництва Експеремен-тально-виробничої лабораторії "Сігфарм" (м.Сігулда, Латвія). Зразки левоміцетину і 8-оксихіноліну отримали з хімфармзаво-ду їм.Ломоносова (м.Київ). .

Вивченням антибактеріальної дії левоміцетину, 8-оксих1-ноліну 1 па.пехіну в дослідах In vitro встановлено їх міні-

мальні бактеріостатичні концентрації (за методом серійних розведень) (Ведьмина Е.А., Власова И.Б., 1976). Досліджувались культури мікробів Е. coll 01, Е. соД 078, Е. coll 09, E.coll 02, S.pullorura, S.galllnarum, Proteus vulgaris, St. aureus, St.epldermldis, Klebsiella, Ps. aeruginosa.

Визначення ефективності левоміцетину, 8-оксих1нол1ну та палехіну в дослідах ln vivo проводили на білих мишах 1 кур-чатах-бройлерах при експериментальному колібактеріозі. , При цьому піддослідних тварин заражали добовою агаоовою культурою збудника колібактеріозу (E.coll 01; 09; 078.) (вводили її внутрішньочеревинно). Лікування тварин починали через ЗО хв після зараження. Препарати вводили через зонд в.шлунок одноразово в об'ємі 0,5 см3 в 1%-му розчині крохмалю протягом семи днів.

Гостру токсичність палехіну вивчали на 100 'білих мишах 1 100 курчатах. Препарат вводили перорально через зонд (одноразово) в 1%-му розчині крохмалю. Спостереження за дослідними тваринами здійснювали впродовж 14-ти діб. Патологоана-томічний розтин проводили у тварин, що загинули,- ЛД50 розраховували за методами Літчфільда 1 Уїлкоксона (1947), Прозоровского (1962), Штабського (1980).

Оцінку токсичності препарату визначали також на курячих ембріонах за максимально переносимою дозою (МПД). абсолютно смертельною дозою 1 дозою. . яка викликала загибель 50% піддослідних ембріонів (ЛД50) (метод Кєрбера, 1931). Причину загибелі ембріонів з’ясовували патологоанатомічними 1 мікробіологічними дослідженнями. /

Кумуляцію палехіну вивчали на 20-ти курчатах 12-денного віку. Для визначення коефіцієнта кумуляції використовували

ТесТ субхронІЧйоІ токсичності (Лім, 1961). Коефіцієнт кумуляції вираховувана за'формулои Каґана Ю. С. і Станкевича В. В. '(1964). Після закінчений досліду проводили гістологічне дослідження внутрішіх органів птиці.

Хронічну токсичність палехіну вивчали на 160-ти білих мишах 1 120 курчатах 20-ти денного віку за методом. Правдина (1947). Білі миші,'розділяли на 4 групи по 40 голів в кожній І дослідний препарат 'вводили щоденно перорально .в дозі 400, 200, 100 мг/кг маси тіла в 0,5% розчині крохмалю протягом

30-ти 'днів. Контрольній групі мишей вводили тільки о, 5 нл

0,5% розчину крохмалю. '

Перед початком досліду 1 на 11-й. 21-й, 31-й 1 35-й

день мишей зважували. На 31-й день визначали дезинтоксикаційну функцію печінки з використанням гексєналової проби (Розин Д.Г., 1964) 1 проби з плаванням'(Рылова М.Л., 1964).

Палехін вводили курчатам за аналогічною схемою у дозах 1/5, 1/10 і і/20 ЛД59, відповідно 7300, 3650 1 1825 мг/кг

маси тіла. Під час досліду курчат зважували. При цьому на початку досліду і на 31-ий, 35-ий дні від початку введення

палехіну проводили дослідження крові.1 в ній визначали кількість еритроцитів, лейкоцитів, вміст гемоглобіну 1 виводили лейкоцитарну формулу (Кудрявцева Л.А., 1974; Антонов В.Я.,

Блинов П.Н., 1974; Бессарабов Б.Ф., Обухов Л.М., Шпильман

И.Д., 1988). Поряд з цим визначали кількость креатиніну і

сечовини у сироватці крові (Возианов А.Ф., Гудзенко Т.Н.. Штанько Л.В., 1982).

На тлі ДІЇ палехіну у сироватці крові дослідних курчат перед введенням 1 на 31-й та 35-й дні після його введення досліджували активність Ферментів: аспартатамінотрансферази

(АсАТ, КФ 2.6.1.1.), аланінамінотрасферази (АлАТ, КФ 2.7.1.2.), лужної фосфатази (ЛФ, КФ 3.1. 3.18.). а-гідрокси-бутилатдегідрогенази (а-ГБДГ, КФ 1.1.1.29), а-ам1лази (КФ З.8.І.І.). креатинфосфокінази (КФК, КФ2.7.3.2.), '¡¡-глита-мілтранспептидази (Y-ГТП. КФ 2. 3.2.2.), лактатдегідрогенази (ЛДГ, КФ 1.1.27.) за допомогою мікроаналізатора ФП-900 (Фінляндія) .

Фармакокінетику палехіну вивчали на 24-х курчатах 20-ти денного віку. Препарат тваринам вводили однора<зво в дозі 400 мг/кг маси тіла. Матеріал для дослідження відбирали чо-рез 0.5; 1; 3; 6; 9; 12; 18 1 24 години після одноразового

введення згаданого препарату.

Визначення тривалості виведення залишкових кількостей левоміцетину і 8-оксихІноліну з організму курчат прсводили на 15 курчатах масою 300-400 г. яким протягом семи днів вводили палехін в дозі 800 мг/кг маси тіла. Через 24, 48. 72,

96 1 120 годин після останнього введення препарату декапіту-вали по троє курчат 1 проводили визначення левоміцетину 1 8-оксихіноліну в тих же зразках, що і при вивченні фармакокінетики палехіну. Вміст левоміцетину в тканинах органів 1 біологічних рідинах визначали за методикою Oh-Ishi S. (1968) в модифікації Гупта Р. (1980). Кількість 8-оксихіноліну визначали флюорометричним методом, розробленим в EBJ1 "Сігфарм" Латвійського 11ДІТ1В. .

Цифрові дані про вміст левоміцетину і 8-оксихіноліну в сироватці крові дослідних тварин були оброблені математично з побудовою одночастинної фзрмакокінетичної моделі зі всмоктуванням (Baggot I.D., 1Э74; Холодов Л.E.. Лильин Е.Т..

1980; Соловьев В. H., Фнрсов A.A., Филов В. А., 1980; Лакин

K.M., Крьілов Ю. Ф., 1981; Пономарбв В. Д.. Беликов В. Г., 1983; Маненко A.K., 1991).

Виробничі випробування терапевтичної ефективності палехіну при колібактеріозі курчат провели у птахогосподарствах Львівської області. Оптимальну дозу палехіну визначали в два етапи. На попередньому етапі між дозами брали широкі інтервали (200, 400, ■ 600 мг/кг маси тіла) і використовували в

групах по 150 голів курчат хворих колібактеріозом. Контрольна група тварин отримувала левоміцетин в дозі 50 мг/кг маси тіла. ' Препарати згодовували курчатам з кормом упродовж 4-7 днів. На кінцевому етапі трьом групам курчат по 600 голів в кожній задавали з комбікормом палехін в дозах: 1 групі - 350 мг/кг, 2 - 400 мг/кг, 3 - 450 мг/кг маси тіла. Курчатам 4 (контрольної) групи задавали левоміцетин в дозі 50 мг/кг маси тіла.

Ефективність лікування палехіном вивчали в порівнянні з комплексними препаратами аналогічного призначення: біофузо-

лом, ніфуліном, фурабіміном. За принципом аналогів було сформовано чотири групи курчат по 600 голів в кожній. Препарати в дозі 400 мг/кг маси тіла перемішували з кормом і задавали один раз на добу впродовж 4-7 днів. При визначенні терапевтичної ефективності в порівнянні з Іншими комплексними препаратами враховували збереженість курчат, тривалість лікування 1 кратність застосування палехіну.

Після встановлення оптимальної дози палехіну провели виробничі випробування препарату в птахогосподарствах при колібактеріозі курчат.

Статистична обробка отриманих цифрових результатів виконана ?а М'.-т'їлтмг) варіаційної статистики (Налита ¡0. 0.. Та-

расова В.В., 1985).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ Експериментальні результати дослідження антибактеріальної дії палехіну 1 його основних компонентів подані в таблиці 1. В дослідах in vitro встановлено, що при застосуванні палехіну мінімальна бактеріостатична концентрація' (МБК) у відношенні до штамів Е.со'іі 02 1 078 для 8-оксихіноліну знижувалась у 32-64 разів, а для левоміцетину - у 16-32 рази. Щодо штамів Е.сої і 01 і 09 застосування палехіну дозволило знизити МБК левоміцетину в 17-35 разів, а для 8-оксихіноліну

- в 140 разів.

. ' Таблиця 1.

Порівняльна оцінка чутливості мікроорганізмів

до левоміцетину. 8 -оксихіноліну і палехіну (мкг/мл)

Штами - :•, мікроорганізмів :■ Левоміцетин : 8 -оксихінолін : Палехін

Е.сої 1 01 15.6 62, 5 0.9

Е.сої 1 02 62,5 125 3,9

Е.С0І1 09 15,6 62, 5 0,45

Е.соїі 078 62.5 125 1,8

S.pullorum 31,2 125 1.8

S.galllnarum 62,5 250 1.8

Pr.vulgaris 31,2 62’, 5 15, 6

St.epldermldls 15,6 31, 2 7, 8

St. aureus 15,6 15,6 15, 6

Klebsiella 15.6 31, 2 15,6

Ps.aeruginosa 125 125 125

Для штамів S.pul іогшп і S.galllnarun МБК 8- оксихіноліну

знижувалась в 70-140 раз, а левоміцетину - в 17 -35 раз. Ви-

явлено зниження МБК у 2 рази пріі застосуванні палехіну по

відношенню до St. ер idennldls і Br. vulgaris до 7,8 і 15,6

мкг/мл відповідно.

Дослідженнями ln vitro встановлено, що наступила взає-мопідсилявча дія левпкіцітшу та 8-оксихіноліну на ешеріхії

1 сальмонели. Це також було підтверджено в дослідах ln vivo. Використання палехіну при експериментальному колібактеріозі у білих мишей забезпечило збереженість піддослідних тварин на 95-1005?, а при застосуванні лише одного левоміцетину чи 8-оксихіноліну цей показник становив 50-80%. Характерно, що при експериментальному колібактеріозі у курчат-бройлерів ці показники становили 85-95% 1 20-65% відповідно в першому 1 другому варіантах лікування. Варто зауважити, що тривалість життя білих мишей 1 курчат також була вірогідно вища в тих групах', тварин, в яких використовували палехін. .

Отже, основні компоненти палехіну мають взаємопідсилюю-чу дію щодо ешеріхій 1 сальмонел. .

При вивченні гострої токсичності палехіну встановлена, що препарат належить до класу малотоксичних або слаботоксич-

них сполук (табл. 2). '

Таблиця 2.

Результати вивчення гострої токсичності палехіну

. Вид тварин П 0 K а з в и к (мг/кг)

:Максимально :переносима : доза ЛЯ! 6 ЛД50 : ЛД84 Абсолютно смертельна доза

Вілі миші (п=100) 1800 2100 2550 (2296-2830) 3100 3600**

1800 1860 2500 (2140*2860) 3180. 3600** * *

Курячі 50, 0 - 250.0 - 600*

ембріони (п-210) 50, 0 110,6 246.0 (174,6*318,7) 382, 6 600**

Курчата (іі=100) 25000 29500 36500 (34828-38252) 44500 55000**

25000 35000 44000 (39388+48612) 52500 55000***

Метод визначення за: * - Кербером (1931)

** - Літчфільд 1 Уілкоксоном (19-39)

*** - Прозоровськнм (1962)

*»*♦ - ШтаОським (1080!

При вивченні кумуляції курчата дослідної групи загинули

на 22-23-й день. Сумарна доза палехіну становила 1630500

мг/кг маси тіла. Важливо зазначити, що коефіцієнт кумуляції

дорівнював 6,8 (за показником "смертельний ефект"), який вказував , на те, що палехін слабо кумулюється в організмі піддослідних тварин.

' При гістологічному дослідженні курчат (які отримували палехін у зростаючих дозах 1 загинули) встановлено в кістковому мозку спустошення комірок клітинними елементами як в центральній, так 1 периферичній частинах ретикулярної тканини. При цьому спостерігались пусті комірки, в яких містились лише поодинокі клітинні елементи. В печінці виявлялась зерниста дистрофія; цитоплазма гепатоцитів набрякла, окремі з

них містили дрібні білі вакуолі. В деяких гепатоцитах ядра лізовані. Цитоплазма епітелію звивистих канальців нирок набрякла, слабоацидофільна, містила дрібні прозорі зерна. Ядра епітелію нирок збережені, але дещо зсунуті на периферію.

Отже, палехін - малотоксичний пр-параг із слзбовираже-Нов кумуляцією.

При вивченні хронічно! токсичності палехіну у дослідних групах білих мшией і курчат загибелі не було протягом досліду. При цьому у мишей, які отримували найвищу дозу препарату (400 мг/кг маси тіла), на 31-й та 35-й день нами виявлено зменшення маси тіла. У- ній же групі спостерігаги збільшення тривалості середнього часу гєксеиалового сну. зростання коефіцієнту внутрішніх органів (печінки і нирок> при одночасному зменшенні середнього часу плавання. Отже, одержані дані пказують на порушення дезинтоксикаційної функції печінки та гішііґЦрннг загзчьного щтіічеипя у лопліятк грг) і:ц :і1 г~н

введеня палехіну в дозі 1/5 ЛД50. “

У дослідних двох групах курчат-бройлерів, які отримували відповідно по 7300 мг/кг (1/5 ЛД50) 1 3650 мг/кг (1/10 ЛД50) палехіну, впродовж усього досліду спостерігали мінімальний приріст маси тіла. При цьому у курчат 1-ї групи також спостерігали збільшення відносної маси печінки.

Встановлено, що зміни показників крові у піддослідних курчат знаходились у прям.ій залежності від дози препарату. Зокрема, через добу після закінчення введення палехіну у курчат 1-ї та 2-ї груп спостерігалось зниження вмісту гемоглобіну 1 кількості еритроцитів (Р<0,05). При цьому збільшувалась кількість нейтрофілів 1 еозинофілів (Р<0,01), але зменшувалась кількість лімфоцитів (Р<0,001). Характерно, що через 5 днів досліджувані показники крові нормалізувались.

Встановлено підвищення активності ферментів АлАТ, ЛДГ, КФК, а-амілази, а-ГБДГ, ї-ГТП у сироватці крові через добу після закінчення введення палехіну. При цьому також збільшився вміст крєатиніну та сечовини у крові.

Варто акцентувати увагу на тому, що препарат в дозах 1/5 1 1/10 ЛД50 викликав пригнічення системи кровоутворення та Функціональні зміни з боку печінки і нирок, які носили тимчасовий характер. Тривале введення палехіну в лозі 1/20 ЛД50 (1825 мг/кг маси тіла) не викликало Функціпшьних відхилень в організмі тварин.

Наступним етапом' дослідження було вивчення фармакокінетики палехіну в організмі курчат. Динаміка змін концентрацій левоміцетину 1 8-оксихінолІну в крові курчат після введення палехіну в дозі 400 мг/кг маси тіла описується в рамках одночастинної моделі Із всмоктуванням відповідними біексгіиііен-1

ціальними рівняннями:

для левоміцетину Ст= 23,60-(е'0’ гго‘ -е-г-'зої)

ДЛЯ 8-0КСИХІН0ЛІНУ ст= 12, 06- (е"°-г411 - е'1’87 0 1 ) Водночас проведені дослідження по розподіленню левоміцетину і 8-оксихіноліну в тканинах органів і біологічних рідинах організму курчат. Встановлено, що після введення пале-хіну в дозі 400 мг/кг маси тіла левоміцетин і 8-оксихінолін стидко всмоктуються з шлунково-кишкового тракту і через ЗО хвилин досліджень вони виявлені в усіх досліджуваних субстратах. При цьому максимальні концентрації левоміцетину і 8-оксихіноліну виявлені через 1-3 години після введення комплексного препарату. Найвищі концентрації і триваліший час вищезгадані Інгредієнти утримувались в печінці і нирках, а в менших дозах 1 більш коротшії час - в легенях та м’язах. Через 6 годин концентрація левоміцетину 1 8-оксихіноліну у внутрішніх органах і тканинах організму знижувалась лриблиз- • но у 2, через 9 год. - у 5, а .через 12 год. - у 10 раз. Через 24 години 8-океихінолін виявляли тільки в товстому кишечнику курчат, а левоміцетин знаходили в печінці, нирках та вмісті товстого кишечника.

Варто зауважити, ідо високий рівень левоміцетину 1 8-оксихіноліну в печінці та нирках протягом усього періоду до-слідженнь вказує на те, ще вищезгадані інгредієнти виводяться з організму піддослідних тварин з ясовччп і сечею. У вмісті шлунково-кишкового тракту левоміцетин 1 8-оксихінолін в концентраціях, які значно перевищували мінімальну бактеріостатичну, виявляли впродовж 18-24 годин.

Отже, палехін необхідно вводити в організм курчат з інтервалом 18-24 години (один раз на добу) при лікуванні за-

хворювань шлунково-кишкового тракту. ■

Окремо треба сказати за тривалість виведення залишкових кількостей левоміцетину та 8-оксих1ноліну з організму курчат. Зокрема, після семиденного введення палехіну курчатам залишкові кількості левоміцетину (3.9 мкг/мл) виявлені через 48 годин лише у вмісті товстого кишечника. Це дає нам право рекомендувати для використання м’ясо 1 субпродукти птиці, якій вводився палехін, в їжу людини через 3 дні після останнього застосування препарату.

Одночасно вивчали дію 1 оптимальних доз палехіну на організм курчат. Проведенні нами попередні досліди показали, що застосування палехіну при колібактеріозі курчат в дозах 400 1 600 мг/кг маси тіла забезпечили високу їх збереженість (95-96%). На 2-3 день від початку застосування препарату припинилась загибель курчат, покращився загальний стан. Власне, на 5 день повністю зникали клінічні ознаки захворювання. Принагідно треба підкреслити, що доза препарату 200 мг/кг маси тіла була малоефективною 1 не захистила від загибелі або вимушеного забою до 10% хворих тварин. Клінічні ознаки захворювання (проноси, загальне пригнічення, відмова від корму) спостерігались впродовж семи днів. Лікування курчат левоміцетином забезпечувало збереженість тварин на рівні 93%. Клінічні ознаки захворювання зникали на Ь-6 день від ‘початку лікування.

Проведені дослідшшя не' виявили вірогідної різниці у використанні палехіну в дозах 400 1 600 мг/кг живої маси тіла. Тому, на кінцевому етапі провели вивчення вужчого діапазону доз вищезгаданого препарату.

У результаті проведених дослідів встановлено, що засто-‘

сування палехіну при колібактеріозі в. лозах 400 1 450 мг/иг маси тіла забезпечувало збереженість курчат на 95,8 1 96. \% відповідно. Загибель курчат припинялась на 2-3 день, а клінічні ознаки захворювання зникали на 4 день. Доза 350 мг/кг маси тіла, була менш ефективною 1 не захистила хворих тварин від загибелі 1 вимушеного забою (6%), а курс лікування тривав сім днів. Вірогідної різниці в застосуванні палехіну в дозах 400 і 450 мг/кг маси тіла не виявлено. Саме тому ми зупинили свій вибір на терапевтичній дозі 400 мг/кг маси тіла’ для лікування колібактеріозу курчат. '

Результати вивчення терапевтичної ефективності палехіну в порівнянні з Іншими комплексними препаратами аналогічного призначення подані в табл. 3. •

Таблиця 3.

Терапевтична ефективність комплексних антибактеріальних препаратів при колібактеріозі курчат. (п=600)

• : Термін : Кратність : Загинуло (голів) :3береже-

Препарат: лікування: застосуван-: всього: в т.ч. від : ність,

: (днів) :ня (разів) : :колібактеріозу: в %

Палехін 5 5 26 12 95,6

БЮфузол 7 7 51 32 91.5

Ніфулін 7 7 59 37 90,1

Фурабімін 7__________7___________97 . 61__________83.7

Як видно з таблиці 3. палехін за своєю лікувальною ефективністю переважав комплексні препарати аналогічної дії. Цей препарат забезпечив збереженість поголів’я на 96%. зменшив термін лікування на 2-3 дні, в порівнянні з контролем (біофузолом).

Результати широкого вивчення.терапевтичної ефективності палехіну у виробничих умовах подані в таблиці 4.

Таблиця 4. Терапевтична ефективність палехіну при колібактеріозі курчат, (п-15000)

ВІК. Назва Доза,: Термін Загинуло, голів :3агаль- Лікува-

днів препара- мг/кг:ліку- всього:в т. ч. від: на збе- льна

ту :вання, :колібакте-: реже- ефектив

: днів : ріозу :н1сть,%:ність,%

• Жовківоький’.. племптахорепродуктор

30-35 палехін 400 . 5 598 224 96,0 70,0

30-35 біофузол 400 7 1995 959 86,7 -

Миколаївська бпойлерна Фабрика

28-32 палехін 400 4 508 189 96,7 71,0

28-32 біофузол 400 7 1709 . 784 88,6 • -

Наведені дані в таблиці 4 свідчать про те. що в дослідних групах курс лікування колібактеріозу палехіном тривав ^-5 дні, Через три дні загибель 1 кількість вибракованих курчат різко знизились. Збереженість курчат в дослідних грудах становила 96 1 97% відповідно, а в контрольних - 87 1 89%. Кількість птиці, яка загинула, в дослідних групах зменшилась у 3,3-3,5 рази в порівнянні з контролем. Треба зауважити, що в контрольних групах курчат, які отримували біофу-зол, клінічні ознаки захворювання зникали тільки на сьомий' день 1 збереженість їх була на багато нижчою. ,,

* Палехін за терапевтичною ефективністю відрізняється від' біофузолу за показником збереженості курчат, ■ при цьому скоротився час лікування н& 2-3 дні 1 зменшилась кратність застосування препарату в 1,4-1,8 рази. Лікувальна ефективність палехіну в порівнянні з біофузолом становила 70-71%. Все це знизило витрати на обробку птиці, вартість лікування хворих -

колібактеріозом курчат.

ВИСНОВКИ

1. встановлено, що палехін малотоксичний препарат із

слабко вираженою кумуляцією. Легальна доза (ЛД50) становить 2550 мг/кг для білих мишей 1 36500 мг/кг маси тіла - для курчат.- . "

2. оптимальна доза палехіну для лікування курчат при колібактеріозі становить 400 мг/кг маси тіла. Ця доза експериментально обгрунтована'1 виробничими дослідами підтверджена.

- 3. Палехін для лікування -курчат при колібактеріозі вар-

то застосовувати у суміші з кормом один раз на добу протягом 4-6 днів у дозі 400 мг/кг маси тіла (1.5-2 кг препарату на 1 т комбікорму).

4. При використанні палехіну при'колібактеріозі збереженість курчат становила 96-97%.

5. Палехін при пероральному введені курчатам у дозі 1/20 ЛД50 (1825 мг/кг маси тіла) протягом 30-ти днів не викликав морфологічних змін у крові, а.також відхилень активності досліджуваних ферментів (аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, а-гідроксибутилатдегідрогенази, лужної фосфатази. а-амілази, креатинфосфокінази, ^-глю-тамілтранспептидази, лактатдегідрогенази) у сироватці крові курчат.

6. Палехін у дозах 1/5 1 1/10 ЛД50 (відповідно 400 1

200 мг/кг маси тіла) знижував функціональний стан білих мишей 1 дезинтоксикаційні можливості печінки, що встановлено за допомогою "проби з плаванням" та "гексеналспої прСп".

7. Палехін у дозах 1/5 ЛД50 (7300 мг/кг) 1 1/10 ЛД50 (3650 мг/кг маси тіла) викликав зменшення кількості клітинних елементів центральної частини кісткового мозку, еритроцитів, лейкоцитів та концентрації гемоглобіну в крові. При цьому настабало зниження приростів маси тіла курей. Препарат також викликав збільшення нейтрофілів, еозинофілів, рівня креатиніну 1 сечовини в крові. Одночасно підвищилась активність аланінамінотрансферази, лактатдегідрогенази, а-амілази, креатинфосфокінази, а-гідроксилбутилатдегідроге-нази, у-глутамілтранспептидази ~ У сироватці крові. Збільшилась відносна маса печінки 1 нирок. Через 5 днів після введення препарату вищезгадані показники крові курей знаходяться в межах фізіологічної норми.

8. Фармакокінетика інгредієнтів палехіну (левоміцетину 1 8-оксихІноліну) в організмі курей описується в рамках одночастинної фармакокінетичної моделі Із всмоктуванням. 8-ок-сихінолін 1 левоміцетин при введенні терапевтичної дози препарату (400 мг/кг маси тіла) виявлялись у організмі курчат протягом 18-24 годин.

9. Виведення залишкових кількостей препарату (левоміцетину 1 8-оксихінолІну)' з організму курчат після застосування палехіну в дозі 800 мг/кг маси тіла тривало протягом 72 годин.

Щ ' ° •

10. Палехін викликав в 4-10 разів вищу терапевтичну ефективність у порівнянні з кожним окремим його інгредієнтом при експериментальному колібактеріозі у білих мишей 1 курчат. Палехін забезпечував збереженість заражених білих мишей на 95-100% 1 курчат на 85-95%, тоді як застосування левоміцетину 1 8-оксих1ноліну кожного окремо попереджувало заги- '

бель білих' мишей тільки на 70-80 1 50-65% 1 курчат - на 55-65 1 20-35% відповідно.

11. Антибактеріальна активність палехіну перевищує дію окремо взятих іевоміцетину та 8-оксихіноліну. Мінімальна бактеріостатична концентрація (МБК) комплексного препарату щодо ешерихій 1 сальмонел в 17-140 разів нижча ніж у левоміцетину і 8-оксихіноліну 1 становить 0,45-3,9 1 1,8 мкг/кл відповідно. Для St.epidermldls 1 Pr.vulgaris МБК палехіну у 2 рази менша чим у Інгредієнтів 1 досягає 7,8 1 15; 6 мкг/мл відповідно. '

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.

Палехін рекомендовано для лікування колібактеріозу сільськогосподарської птиці в суміші з кормом один раз на добу в дозі 400 мг/кг маси тіла протягом 4-6 днів.

Матеріали, які містять способи застосування палехіну при колібактеріозі курчат, увійшли в настанову, затверджену Головним управлінням ветеринарії Держа.ропрому СРСР від 12 Листопада 1991р.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Патерега И.П. Гексеналовая проба при изучении токсичности палехина // Пробл. пат. в экспер. и клин. / Тр. Ль-

• •

вовского мед. ин-та.- Львов,- 1991.- Т. 13. - С.143-144. .

2. Патерега И.П. Проба с плаваньем при изучении токсичности палехина // Пробл. пат. в экспер. и клин. /Тр. Львовского мед. ин-та. - Львов.- 1991,- Т. 13.- С. 144.

3. Патерега И.П., Вннарчук В.В. Активность некоторых ферментов крови цкплят при введении палехина // Пробл. пат.

В зкспер. и клин. / Тр. Львовского мед. ин-та.- - Львов.-1991,- Т. 13.- С. 144-145.

.4. Патерега І.П. Вивчення гострої токсичності комплексного антибактеріального препарату на курячих ембріонах // Наук, забезпеч, агропром. компл. захід, регіону України в умовах переходу до ринкових відносин,- Львів,- 1992.- С.149.

5. Патерега І.П. Вивчення деяких токсикологічних параметрів комплексного антибактеріального препарату на курчатах // Наук, забезпеч, агропром. компл. захід, регіону України в умовах переходу до ринкових відносин. - Львів. - 1992,- С. 150.

6. Патерега І.П., Авдосьєва І.К., Коцюмбас І.я. Ефективність препарату палехіну при колібактеріозі курчат // Збереженість молодняка с/г тварин - запорука розвитку тваринництва України / 36. ст. наук.-практ. конф. - Харків. -1994,- С. 96-97.

' " Патерега И.П. Токсичность, фармакокинетика палехина и его терапевтическая эффективность при колибактериозе цыплят. Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.04 - ветеринарная фармакология и токсикология. ' Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины УААН, Харьков. 1995. ,

Изучено антибактериальное действие, токсичность, фармакокинетика и терапевтическая эффективность препарата палехина при колибактериозе.цыплят. Установлено, что палехин малотоксичный препарат со слабо выраженной кумуляцией. На основании результатов экспериментальных исследований и производственных испытаний палехин рекомендован для лечения колл-бактериоза сельскохозяйственной птицы в смеси с комбикормом'

один раз в сутки в дозе 400 мг/кг массы тела на протяжении 4-6 дней.

Paterega I.p.' Toxicity, pharmacokinetics of palekhin and Its therapeutic action in collbacterlosis of chickens. Thesis aimed at obtaining a scientific degree "candidate of veterinary science", speciality 16.00.04 - veterinary pharmacology with toxicology. Institute for experimental and clinical veterinary medicine of UAAS, Kharkov. 1995.

Studied was the complex antibacterial drug palekhin as to Its antibacterial action, toxicity, pharmacokinetic Ingredients and therapeutic effectiveness in collbacterlosis of chickens. Palekhin was found out to belong to a class of low toxic drugs with weakly expressed cumulation. Based on results of experimental studies and industrial tests palekhins can be recommended as a drug treating collbacterlosis in poultry. The drug should be used as an ingredient of mixed feed once a day in cor-: 400 mg/1 kg of live body mass during 4-6 days.

Ключові слова: токсичність, фармакокінетика, антибактеріальні препарати, палєхік, кури, колібактеріоз

Підписано по друку З.ТІ.°5р.5ор)'5т бНхРЛ/Тб. Обзи Іїїгук.лист. Яаи.5Р5. ТкрЛОО.&мттно

Львіт. Іичакірська.З. Зг^капня УАЇ.