Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.06) на тему:Санитарная оценка, биологическая ценность и усовершенствование контроля качества черноморских мидий, которые используются для пищевых и кормовых целей

•£?укра1нбька аклдшя агракшх-' наук

.•л

1нститут веткрина рн01 медицини

На правах ру копи су антошина олена володимир1вна

сан1тарна оцгнка, бтолопчна шшсть i вдосконален-ня контролю як ост i чорноморських м1д1й, як1 використо-вуються для харювих i кормових ц1лей

16.00.06 - ветеринарка сан! тар} я, ветери-нарно-сан!тарна експертиэа I г!г1ена переробки продукт! в тваринництва

автореферат

"дисертац!!" на здобуття наукового ступени кандидата б!олог1чних наук

ки1в - г99'г

Дисертац1я е рукопис

Робота викокана в Одеському с!льскогосподарському ^статут! I Одеському в!дд1л! Всесоюзного науково-досл! дного 1нотитуту ветеринарно! сан1тар!¥

Науковий кер!вник : доктор б!олог!чних наук, професор Шабл!й В.Я,

•Оф!ц!йн! опоненти: доктор ветеринарних наук,

Пров!дна орган!эац!я - Щвденний науково-досл!дний •,1!ститут рибного господарьтва 1 океанограф!V

о 14 годин! на зас!данн! спщ!ал!зовано1' вчено!' ради Д,01.38.01 при !^ститут!. ветерина'рно* медицины (252151, м.КиУв - 151, вул. Донецька, 30) ■ '

3|"дисертац!ею можна оэнакомитись в б! бл! отец! 1нституту

професор Хоненко В.1,

кандидат б1олог!чних наук, Губзнов В.В,

року

ФАТАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА Р0Б0Т11 ' Актуальн!сть теми. Основне завдання, яке етоУть в сучасний пер! од перед аграрним комплексом Украгни, е забеслечення населения продуктами харчування, а промисловост! - сирошног!. Для реал!зац!У цього завдання особливе м!сце повинно бути в!дведено розвитку тваринництва та винаходженню додаткових, нетрадиц!йних ресурс! в харчового f кормового б!лка.

Досл1дами, проведеними в!тчизняними 1 заруб!жними вченими (В.М.Ковбасенко та iн. ,1981,1985; А.Амт!славський,1984,1985; Б.Бурк!нський,1985; Д.Анцукова та !н.,198б; Ю.Зайцев, 1989; f/.Wí6«>ova , 1959; IU . W <vta-i s ,1970; c.Í4ow son , 1976 та ! н.), встановлено, що одним з ресурс! в харчового t кормового б!лкв, а також джерелом в!там!н!в ! м!неральких речовин е г!дроб!олог!чн! ресурси моря. Тому використання ресурс!в Чорно-го моря розглядаеться як одна з державних проблем, що п!дтверд-жено Указом президента УкраУни " Про нац!ональну програму дос-л!диень 1 використання ресурс! в Азово-чорноморського басейку, 1нших район!в св!тового океану на пер!од до 2000 року", та р!-шенням Каб!нету М!н!стр!в УкраУни про створення нац!ональноУ програми досл1джень по використаннс ресурс!в Азово-Чорноморсь-кого басеЯну.

i

Серед б!олог!чних pervpcfB Чорного моря практичний !нте-рес'виявлясть молюски-ы!д!У, як! складасть основну питому вагу серед марекультури, св!това продукц!я якоУ повинна досягти до. 2000 року 25 млч, т С А.Акт!славський, 1985).

Використання м!д!Я мае ряд потенц!йних переваг перед традиц!йними метбдаКи одер^ання продовольетва, особливо, якщо йрахувати' високий вих1д продукцГУ на одиницю площ!, в!д 120 до 600 т з I га,.легк!сть Тх йирощування та високу харчову ц!нн!сть.

. -

Мд!1 м!стять повноц!нн! б!лки, в!там!ни та М1неральн! речовини, к!ль'к!стъ яких перевишуе Ух вм!ст у бага.тьох харчо-вих продуктах, що сприяло, з давн!х час!в, використанню м!д!й для л!кувальних I д!етичних ц!лей." ■

' За останн! роки значно вир! с !нтерес до м}д!й як додат-кового джёрела кормовоУ сировини, що- п! дтверджено роботами, вл-конаними в Одеському с!льокогосподарському {нститут!, Одеськону в!дд!ленн!' !нституту економ1ки АН УкраУни та ¡ниих наукових п! дрозд! лах п!вдня УкраУни.

Остановлено, що площа м!д!йних пол!в у п!в11!чно-зах!дн!й частин! Норного моря перевищуе 2 млн. га, а р}чн! запаси оц!-нюшься до 250 тис.тонн м1д!й. Але, за останн! роки, в зв'яз-ку 1з забрудненням прибережних вод Чороного норя, запаси ы!д!й значно зченшились, а р!чне добування 1'х не перевищуе 15-17тис. тонн. -Тому-практичне знач'ення набувае штучне вирощування Ид!й, що дае. можлив!сть отринувати з I га водно? поверхн1 400 -'600 тонн м!д!й, як! по якоот! значно вищ!- м1д!й природно'1 популяцП'.

Вир!шуючи проблему використання морських г!дроб!онт!в як джерела нетрадиц{йно1 харчовоУ ! кормовоУ сировини, необх1дно враховуватй IX сан!тарну> як!сть. Встановлёно, що м!д!У, ф!льт-руючи иорську воду, затрииують в орган1зм! м!крофлору ! р!зн! х!м!чн! р'рчовини, як!' знахрдяться у вод! I можуть бути потен-ц!йними дкерелами харчових токоико!нфекц!й ! токсикоз!в. Тому представлен! в дисертац! Грезу льтати досл{дкень .направлен! на профилактику, харчових токсико!ифекц!й I токсикоз!в, 1нфекц!й-■них та !нших. захворювань людей ! тварин, а такфа подвпшення екологгчного. стану г при.берзжних годах Чорногб моря.

Вигоней!- 71004!дкення розглядастьсл ЛацЮнальнин агенст-вом иорсъких дося! д«ень •! технолог! й при Каб!не.т! •М1ч!стр.!в

7кра?ни як складова частина роб!т за проектом национально 1' программ " Створення системи фермерських госппдарств на узбе-реагж! Азовського 1 Чорного мор}в для вирощувакня м!д!й та то-варних устриць, а такоя одержання харчово!', техн!чно1' та оздо-ровчо-проф1лактично! продукц!'1 (лист №325 в!д 28.11.1994р.).

Мета ! завдання досл!джень. Метой наших досл1джепь було вивчення сан} тарного стану I б!олог1чно! ц!нност! м!д!й, як! культивуються у Чорному мор!, в залежност! в!д способу культиву-

г

вання, сезону року та !нших фактор!в, а також удосконалення ! наукове обгрунтування метод!в сан!тарного контролю'м!д! Я 1 продукт!в IX переробки з вир1шенням сл!дупчих завданв:

1. Дати сан!тарну оц!нку у!д!й в залежное?! в!д умов культиву-вання та фактор!в навколиинього середовища.

2. Вивчити б!олог1чну ц!нн!сть м!д!й в залежност! в!д способу культивування.

3. Удосконалити бактер!олог!чн! методи досл!дження м!д!й ! морсь-коГ води.

Розробити методику сан! парного контролю м{д!Й ! продукт!в IX переробки.

5. Встановити економ!чну ефективн!сть сан!тарного контролю м!-д!й зг!дно з розроблеиов методикою.

Наукова новизна роботи. Вперше проведен! комплексн! дос -Л1джйння сан!тарно'1 якост! Чорноморських м!д!й, як! використо-вусться для харчових ! кормових ц!лей, в залежност! в!д умов ' культивування ! фактор!в навколитнього середовища. Встановлено, що д!вч! нетоди. контроля м!д!й не в повн!й м!р! гарантусть 1х . сан!тарну як!сть. Удоскокалено методику сан!тарного контролю . м!д!Я, яка передбачае обов'язкове досл!дження м!д!й на токсич-;исть: Удосконален! бакт^'р!олог!чн! методи, а також розроблен! експрес-методи визначення загадьно!' бактер!ально1 зас1янност!

- и -

ы!д!й, наявност! в них бактер1й групп кишкою!' палмчки, сальмо-нел. I протея,, як! скорочують досл!дження до 6-12 годин. Науково обгрунтована ефективн!сть застосування експрес-метод!в в умовах виробництва.

До елемент1 в науково'! новизни в!дносяться досл!дження по вивченнс ¿1 ол.ог1чно'1 ц!нност! м!д!й залечено в!д умов \'х культи-вування, на основ! ?ких науково обгрунтован! п!дходи до Ух вико-ристання не т!льки для харчових 1 кормових ц!лей, але !з враху-ванням питань, пов'язаних з еколог!ео навколишнього середовища.

Практичне значения доел!джень. Встановлен! фактори, як!, сарямованг ка-зниження сан!тарно'1 якоот1 1 б!олог1чноУ ц!нност! ы!д!й. Вивчена сан!тарна як!сть морсько'1 води в районах вирощу-вання м!д1й.

Удосконален!' ! науково обгрунтован! методи бактер! олоИ чних дослЦжень ы!д1й та розроблен! експрес-методи вид!лення бакте-р!й групп кишковоУ палички, сальионел 1- протея, що сприяе скоро-ч'енно часу досл!дкень в 2-4 рази, в пор!внянн! 1з загальноприня-тиш. • ■ ■

. Розроблена методика сан!тарного досл1дження м!д!й, яка включав не т1льки бактер!ояог!чн! досл!дження н!д1й, але ! досл!д-кення 1'х на токсичность, що дае мокяив!сть об'ективно оц!нсвати саи!тариу рк1сть и!д!й в умовах'виробництва.,

• Матер! али досд!диень ув1йшли в рекомендацП Облас^но* нау-ков.о-техн!иноУ конференц1![ "Ветеринарно-сан!тарн! основи п!двицення якоот! продукт!в тваринництва"(0деса,1988) , "Мето-дичн1 рекомендац}.Т£ по викориотаннв нерибних б1огог!чних ресур-с1в Чорного.юря для тваринництра"(Одеса, 1993) ! "Нетадичн!. рекомендадЦ по 6,ад!тарно-бактер!олог!чному контролю ы!д!Я,як1 використовуцться для харчових! кормових ц!лей" (0деса,1994).

- 5 -

Апробац!я результат!в досл!джень. Основн! результати дос-л!джень допов!дались на Республ!канськ!й конференц!! "Ветеринар-на медицина, економ!чн!, соц!альн! та екологНн! проблеми" (м. Харьк!в,1990), на облас н}й науково-техн!чн!й конференц! 1' ';Вете-ринарно-сан!тарн! основи п!двищення якост! продукт!в тваринницт-ва (Одеса, 1988), на зв!тних н^ових конференц!ях професорсько-викладацького складу 1 асп!рант!в Одеського с!льскогосподарсько-ро !нституту (1989-1993 роках) I використовуються при проведен-н! лабораторно-практичних занять !з студентами факультету вете-ринарно! иедицини з курсу ветеринарно-сан1тарно'1 експертизи.

Публ!кац! I. Основн! положения ! результати досл!дшень опуб-л!кован! в 10 друкованкх роботах, в тому числ! в 3 статтях, 5 !нформац!йних.листках ! двох методичних рекомендац!ях, схвале-них Одеським с!льскогосподарськии 1нститутом та обласимм прав-л!нняи науково-техн!чних товариств с! льског^осподарстча.

Об'ем 1 структура робота. Дисертац!я викладена на 164 стор!нках машинописного тексту. Робота складаеться з вступу^ ог-. ляду л1тератури, матер!алу !' методик досл!джень, власних досл!д-жень, висновк!в I пропозиц!й, списку л!тературп, до якого вхо-дять 342 л!тературних джерел, з яких 275 належать в!тчизняним 1 66 заруб!жнии авторам, а також додатку. Дисертац!я !люстрована •46 .таблицями.

, 2. ВЛАСН1 • ДОСЩЖЁННЯ Материал.!. метода досл!дження. Доел!джения проводились на-кафедр! ветсанекспертизи 1 фармаколог!П Одеського с!льскогоспо-дарського 1нституту'та Одеськоиу в!дд!л1 Всесоюзного науково-"досл!дного !нстиг?ту аетеринарноУ сан!тар!У. Матер!алом для дос-"л!джень служили и!д!У природних популяц!й, яких виловлювали в • п!вк1чво-зах!дних районах'Чорного моря 1 штучно вирощували на

експериментальних плантац!ях Одеоького в!дд!лення !нституту б!о-лог1 У п1вденни* мор!в, а такой проби морсько? води з район!в культивування м!д!й. Всього було досл!джено 254 проби м!д!й, 164 проби иорсько'( води ! гикорисгано в досМдах 86 лабораторных тварин.

У першей серН досл!днень вивчали бактер!альну зас!янн!сть 1 токсичн!сть м!д1й .в залежност! в!д умов Гх культивування, сезону ! району вилову.

У'друг!й -.вивчався х!м!чний склад ! б!олог!чна ц!нн!сть м1д!й в залежност! в!д.умов 1х культивування.

У трет1й вивчались методи !ндикац!1 з м!д!й бактер!й гру-пи кишково'1 палычки, сальмонел ! протея в пор!вняльному аспект! з посл!ду'ючим використанняы найб!льш достов!рних метод!в для удосконалення бактер!олог! чних досл!джень ! роэробки експерс-метод11} контролю сан! тарно! якост! ы!д!й. .

Ямсть м!д!й вивчалась методой анатом! чного розтину та ор-ганол! птично зг!дно з ТУ 15-04-435-85 ." -Мидии черноморские-живИе сырец". .''''■■

Бактер!олог1чн! досл!днення и!д!й проводили в!дпов!дно до "Глотрукц! Гпо сан!тарно-бактер!олог!чноыу контролю ы!д!й в райо~ нах IX лирощ/вання ! очисгц! м!д!й в!д-бактер!ального забруднен-ня" (1988)! та держстандарту (ГОСТ 2123Я-75 ^'М'ясо. Методи бакте-р!олог!чного анал!зу"). Для чого в!дбираяи проби м'яса м!д!й ! доел!дщгвали 1'х на загальну бактер!альну зас!янн!сть, наявн!сть бактерий групи кишковоГ палички, сальионел, стаф!локок!в, пара-гемол!тичних в!бр!он!в ! протея, а також вивчали культурально-б!о*1«1чн1, серолог! чн1.1 патогени' властивост! культур, що вид! ляються. .

При визначеша ' загальноГ к1 лькост! м1кроорган!вй!в у н!д!ях користувались СТ.СЕВ-3015-81 "Прйнципи культивування .мгкроорга-н!зм!в ! засоби обробки результат!^ пр^5 м1кроЬ!олог!чних досл!д-

женнях".

БактерП' групп кишковоУ палички вивчали зг!дно э м!жнарод-HOD номенклатурою С С.о£ ¿^obws фао/ВОЗ i СЕВ), а такой 41Ьчим держстандартом ( ГОСТ 2874-82 "Вода титьевая).

Б!ох!м!чн! властивост! вид!лених штам!в ешер!х!й вивчали-ся на кивильних середовищах за загально принятими методиками, серолог!чн! - за допомогои типових "О" moho - f пол!валентних ^агноотичних кол!сивороток, зг!дно .. до "Наставления по вико-ристаннр типових 0-кол! f пол!валентних аглютин!руючих д!агнос-тичних сивороток С М.1974>. Вивчення патогеяност! вид!лених итам1в проводили на б!лих мишах за методикою Ш.1.Ахмедово'1(1965).

Наявн!сть садьмонел вивчали пос!вом.на середовища накопи-чення, з посл!дуючим вис!вом на тверд! живильн! середовища, ви-д!ленням чистих культур 1 серелог!чною ! дентеф!кац!ес зг!дно до "Методичних вказ!вок по вивченно сальмонел в експертн!й про-дукц! í" (M.I9S4).

Вид!лення стаф!локэк!в проводили пос!вом на живильн! середовища эг!дно з методиками дс Гостандарту (ГОСТ 212-37-75 ) " М'ясо. Методи бактер!олог!чних досл!джень" 1 -"методичними ре-

комеядац!ями по видов!й 1деитиф!кац!i стаф!локок!в" (1975).

£

Наявн1сть протея визг^чали пос!вом в конденсац!йну вологу скошеного' агару ( за Щукевичом) для Н-формл середовище Плоск!ре-ва для виявлення 0-форм. 1дентмф!кац!ю проводили реакцГес аглв-тинацП, ничористовуочи- пол!валентн! трупов! О-сиворотки.

Вид1лення патогенних галоф!льних в!ápioHiв проводили за-cf вон на середовище накопичення з 3% хлориду натр!ц ! посл!дус-чим зас!вом на диференц!ально-д!агностичний агар.

Аналог!чно проводили дослглження i морйькоУ води з райо--н!в в^рогаування м!д!й. Б8ктер!олог!чне доел!днекня' морсько!" води проводили- эг! дно з держетандатром (ГОСТ 18963-73 "Вода питье -

вая. Методи сан!гарно-бактер1олог!чного анал!зу" 1 "1нструкц11' по сан1тарно*-бакт£:р1олог1чному контролю м!д1й в районах 1'х виро-щування 1 очистки в!д бактер!ального забруднення" (1988).

При проведенн1 досл!д1в по розробц! мето^в сан!тарно-бак-терголоНчного контролю м!д!й, в пор! впяль ному аспект!, були ■ вивчен1 методи загально* бактер1ально: зас1ЯННост1, наявн1сть б.актер1Е групи кишковоГ паличкк, сальмонел I протея, як! най-б!льш поширен! 1 е ориг!нальними або принципово новими, з пос-л1дуючим 1х удосконаленням 1 визначенням ступеня чутливост! в!дпов1дно до ы!крэфлори ы!д!й.

Х!м1чний склад м'яса м!д!й вивчали зг!дно з загально виз-наченими. класичними нзтодиками: вм!ст вологи - висуоуванняи при температур! Ю5°С, загального азоту - за Кьельдалем, жиру - за Сокслетои, м!неральних речогия - иляхом елалювэння при температур! 7СС°С. _ ,

. Вм!от макроелемент!в (кальц!г 1" фосфору) визначалй х!м!ч-ними методами, м!кроелемент!в - спектральним анал!зоы.

К}ль'к!сть ам!нокислот в б!лках м'яса аивчали на ам!нокис-лотному анал!затор! ( К1А-5 "Х1тач!").

Б!олог!чну ц!нн!ать. м'яса ! токоичн!сть м!д!й та морськоУ води вивчали м!кро0!ологйним методом з використанняы !нфузорН; Тетрах!ы^на п!р!форы!с""вЦпов! дно до методики ВАСГКП (В.Я.Шаб-л!й та !и., 1977).

-Результата одержаних досл!джень оброблен! статистично за методой Ст'юдента (С.Т.Лебедев та !н,,1969) !з.врахуванняу серед-ньоарифметичких величин ! 1'х статисгичних поминок ( М - ), а тахож аизначеккям достов}рнрст! р1эниц! ( ?),'показник1в, що по-р!в(гюдалися.

CAHITAPHÂ ШСТЬ М1Д1Й '

Бактер!альна зас!янн!сть н!д!й. Встановлено, то зас!янн!сть м}д!й м!крофлорос не пост}Яна }. залежить в!д способу ïx культи-вуваняя, району эиловяення, пори року та якост! морсько? води. Найб!льш зас!ян! м!крофлорою породно культивован! м1д1'1 ! мен-ше - штучно. Висока забруднен! сть м}д!й м!крофлорою в!дм}чаеться весною ! л!том, менша - восени I значно ыенша - зимою, що залежить bîâ температуря навколишнього середовища t бактер!альноУ зас!янност! морсько! води, а також ф1з}олог}чних особливостей м$д!й. Встановлено, що за останн! роки в!дм}чаеться.п!двищення бактер!ально1" зас1янноот1 м!д1й.

БактерП групи кишковоГ палички вид!ляюься }з м!д!й у вс! пори року, незалежно в!д способу ïx культивування (табл.1). Але дисем!нац!я тканин штучно культивованих м1д1й бактер!ями кишково? палочки, практично, на половину менша, н{ж м!д!й природно! копуг ляцН, а к!льк!сть м!кроб!в в I г тканини в 5 раз!вменше.

3 м1 д!й природно! популяцП* вид!лено 58 культур, а. штучно •

вирощуваних - 30 культур бактер!Й групи кишково!' палички. 1з ви-

д!лених 58 культур було типовано 42 {12,4%) культури бактер!й

групи кишковоУ палички, як} були в!днесен! до 7 серовар!ант!в:

026, 055, 078, 0111,0115, 01 ?7 { 0137. Аналог} чн!'дан! -отриыан!

!з

при" тил!зац! ï бактер!а групи кийков'о! палочки, вид! лених/йтучно вирощувених м!д1й. Вс! вид!лен! штами були патогенн!.

Зас!янн!сть и!д!сальмонглами залегать в!д. способу ïx культивування i пори року. 1з м!д!й природноУ популяцН' сальмо-нели вид!лясться весной, л1том ! восени, !з штучно культивованих - Л1т6м Г восени.-Зимою сальконели. з мШй не вид!лялись не за-'лежно в!д спо.собу ïx культивовання. 1з м!д!й вид1лено-56 культур сальмонел, 42 !з м!д!й прйродно! популяц!'!"! Щ !з.штучно виро-щутаних, як! були в!днесен! до 4 серовар!ант!г: S.t^pV\w»ui.iuvn.

Табаэдя I.

.Ixeeutbaqii ikühííb. täißi'l caKteptC-K frjsfrä fji:;kg30Ï наличии, с&льчолелаами i . стаф1я0кокгмк, в -за^овчогг^ ъ)я «пособу ïx культивувакня

CîiOisS б i;ys¿7sir . i Прри 4 Дог5я1г.» Виз}лето ба r.TCpifi •

эеуванш . •1 poxy 1 Еано. i .•m:; OSOÏ ПЙйЦ^И 1 ' сальмокел 1 ст s.hi локок! в

. . .1 . . V i В П?Х»- ¡ S 0 i В I Г ¡2 про i î! % S I I Г, i3 про I в % «в I т

■ i 6<:Х 1 i ТИСт. i б X 1 »ТИС.¡Л.Y l 43i!X I 1ТИС.И.Т.

Пй-иж! sica 16' б 50, С 126,2:1,27 - - - _ .

rwy^vmi 3 •аеена 14 " ' Ï4 ' .100,0 .^Ic^l" 5,11 10 71,1 1,6*0,12 II 78,5 21 »6*3,-2

st то. . SO 20 ■ . 100,0 12 16 90,0 2,€к)ггч • 19 95,0 100, Й,

CCiHb - 16 ' 16 . тко 11 87,5 2,Г-0,1 i- 11 ■ 37, 5 61,3*3,1

В' СЕредк» . ' 87.5 ■ 250 8?, 9' ' 2.2 ' ' ci/;

EiíJfCJO 'ЗИ'ай _ 1С ' ■ . 12,5 . 2,6 ~ 0,31 ' VW

веста Ï1 б 12,0 7t9 t 1,21 - . - .

sito... 20 Ï2 £0,С 72, Ti 0,35 0 10, Q Il 55,0 8,270,3

. £cîhb . 16 10 ' 'i tO.72 б 2,2±0,îl С 37,5

2" сзредп. • " './U * - ■6,2 ' -C/j-

- 15 (3($), b.cWatae.^ui«, _ J3 (20%), Ь. (230,s- pftta-tap^"1- - it (25$).

Зас!янн!сть м!д1й стаф!лококами в!ди!чаг/"лся: природно куль-тивоваиих вссцов, at tan t восенн, а атучко зирощуваних т!льки л1-тон i восени ( табл.1). 3 м}дШ вид!лена 61 культура стаф!локо-' к!в, як! 0ули в!днесеп! до S-fc, au - 23 (37,7$?), fct-ep'v-

dauwdii. -'.20 (32,7%) ! J>t. ьорЧз^^смь _ 18(29,'"$). Серед

вид!лвйил отаф!локок!в 37,^ волод!ли ентеротокскгвииими власти»

востями. •

Зао!яш1сть м!д!Й протеем в!дм!чаеться в л!тню ! ос!нно пори року, нэ заданно в!д способу 'ix культивозання. 1з Hiд!й вид!-лено 21 штам бактер!Я групп протея, як! в!днесея! до 5 серолог!ч-НИХ труп: 03-4(19,СЮ, 08-2(9,5Ю, 01-5(23,8f«>. 023-6(28,5$) ! 030-4 (19,0%), Вс! .вид!лен! птани, кр!м одного 023 ! 030, проявляли а!рулентн1 властивост!.

Зас!лян!сть н!д!Я пар1генол1тичним в!бр!оном в!дм!чазться тапоз з л!тиа ! ocifnra пори року не залеаяо в!д способу культиву-такня,- Лае з м! д!Я прлродно! популяц!? в!бр!оп вид!лясться в 7С$ доол!дтениг.проб, а ит^чно вироцуваних - в

• Токсичность Hin!Д. Встановлено, цо 12,% н!д!й, як! вилов-люэться у Чоряоиу пор!, проявля&ть токсичн!сгь, яка практично не затенить в!д пори року, але л!тон i' socemt токсичн!сть и!д!Я значно зростае. Штучно куяьтагован!-'!11д1 Т ненпе пропвлквть -так-сичн!сть (10-20$), н!и прирэдно! популяцП (20-6С#). Проведекими . досл!дег(и не эстановяена закопои!рн!сть вилову зас!яяпоет! и!д!И уновно-патогенноо !-патогеняоо н!крофлоров на i'x токсичгйсть. Отрицал! дай! п!дтвердкують думку про. те, цо основннч днерелом ток-сичпоот! и!д!й с р1зн! х!и!чн! сподуки, як! знатодяться у вод!.

САН1ТАР110-БАКГЕР1ОЛ0Г1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА-•М0РСБК01 ВОДИ

Бактер!альна зас!янн!сть морськоУ води..Встанивлено, що бактер!альна зас}янн!сть морсько!' води в районах культивуван-ня м!д!й ¿актер1ями групи кишково!" па.лички, сальмонелами, ста-ф!лококом,протеем ! парагемол{тичнкм в!бр!оном аналог!чна за-с!янрост! м!д!й. БактерП' групи кишко_во1 палички знаходяться у морськ5-й вод1 у вс! пори року .Ш том 5 госени кишкова паличка ви-д!ляеться з 100$ досл!дмених проб, взятих з поверхневого шару води,весною в 90-100$,зимою в 20-30$ залемно В1д району в^дбору проб води, ...

У пробах води, вШбраних .з.глибоких шар!в (м1сць культиву-вання м1д1й), нарвн!оть бактер!й групи кишково!' палички значно менша; лгтом ! восени не перевищуе 60-70$ досл!джених проб, весною 20-~60$; зимою -10$. н!льк1сть м1кробних кл1тин в мopc¿кiй во- . ' ■. . I

д1. в поверхневих шарах не перевищуе 3,2^-0,52 - 24,3^0,19, а гли-боких - 0,5±0,12 - 3,91:0,52 тис.в I мл. 3 морсько? води вид!лено 171-культура бактер!й групи кишково*' палички, 'э яких типовано 126 (71,2$)4итан1в, як! в!днесен1 до 9 серовар!в: 08-19(15,1$), 09-17(13,5$), 026-20(15,9$), 055-22(17,4$),.078-14(11,1$), . . 0Ш-1(Х;8,0$), 0115-6(6,3$), 0127-9(7,1$), 137-7(5,5$).

Сальмонели вид1ляються з морсьню? води в м!сцях культивуван-ня ы£д{В у'вс! пори року. 3 поверхневих шар1в води сальмонели вид!лясться в!д 20 до 70$ досл!джених проб, взятих з поверхн! ! в!д 10 до 40$ з глибини.

3 морсько? в о дк нами вид!лено 57 культур сальмонел, як! були аиднесен! др 5 серовар!ант!в: !Ь А^^Апу^и^и^ 13(22,6$), Ь.с^оеачае-Ъи^' -16(28,1$), елЛ^Ш^ _11(19,3$), ^^аад-Нй^ - 16(17,5$), 2,2$).Вр1 вид!леи1 штамп

проявляли в!рулен?н! властивост!.

Встановлено, що стаф!лококи вид!ляються з морськоУ води л!тоы, восени i BennoD. При цьому в!ди!чаеться загальна законо-н!рн!сть аналог!чна зас!янност! морськоУ води бактер!ями груди хишковоУ палички 1 сальмонел»«и.

_„3 .морськоУ води вид!лено 93 штами стаф! локок! в, якх в!д-несен! до 5»t. ошгемь -38(43,0#), *>t. e.fsia«-iw,icl(S -36(40,30, Ь. ьарчо-19(16,6$); Серед вид!лених стаф!локок!в 31,% проявляли ентеротоксичн! властивост!.

Зас!янн!сть морськоУ тди протеем в!дм!чаеться в основному в л!тн!й i о'с!нн!й йер!оди.' К!льк!сть проб, з яких видглявся протей, коливаеться в!д 20 до 80% з поверхневих шар!в i в!д 10 до 60$ з глибини. 3 морськоУ води вид!лено 58 и'там! в бактер!й, як! по О-антигену в!днесен! до 7 серовар!ант!в: 03-10(17,2$), 06-12(20,7%), 08-6(10,3£),. 010-9(15,5$), 323-7(12,1^), 028-9(15,5^} 030-5(3,6$). Вид!лен! штами протея по патогенним властивостям !дентичн! сероварам, вид!леним !з м!д!й.

Встановлено, що парагеыол!тичний BitfpioH вид!ляеться з морськоУ еоди в н1сцях культивування м!д!й д!том ! восени. Але, при сильн1й забруднеиност! морськоУ тоди, вид!лення парагемол! тич-ного BifipioHa ыожливо t зимоп. При цьому встановлено, що параге-мол!тичний s!6pioH також як ! .!нш! м!кроорган!зми б!льгае вид!ляе-ться з поверхневих иар!в води. 3 морськоУ води нами видглено 71 штан парагемол!тичного в!бр!она, який по б!ох!м!чним властивостям t дентичний литамам(вид1 лениы з ы1д!й. . ..

Витавання м!ктоорган!з»!в у морськ!й вод!. Викивання м!кро-б!в у морськ!й вог,1 ми вивчали на тест-м!кроорган!змах E.coII штам 1257, Ь^- штам 2С9-р; S>. t^Vx'wwu'UuNM читан

TC-I77, .

Jocniдження проводили за загально принят и методикой, или-

- 14 -

хом п}дготовки оптичного стандарту куяьтур з посл!дуючим зас1воа

..-в*;

на тверд! живильн! середовища., '.V

Встановлено, (габл. 2), во на протяз! перших 3-5 д! б в!д~ м!чалось зб!льшення тест-м!кроорган!зы1в у мороьк!й вод! не залеж-но в!д температури. йаксииальн! показникн росту в!д«1чалиоь на четверт!й досИ у стаф!докок& (197.,4%), на трет!й у ешер1х!Я.1 сальмонел (226,0 1 272,1$ в!дпов!дно), з посто* доби ! на протяз! всього досл!ду к!льк!сть м!кроорган!зн!в зменаувалаоь. Встановле» но, що найб!льш оптимально!) температурою для росту бактер!й групп кишково! палички, стаф!локок!в ! сальмонел у морськ!й вод! с . температура 18-20°С, при як!Я на 60 добу досл!дкення живиыи зали-шалось 19,4^ бактер!й групй киекоео! палички,' 18,5^ стаф!лскок!в ! 29,3^ салвмонея. При нкэьких температурах (^-б°с) в!дм!чаеться поступове в!дмираяня в1крооргап1ззг!в, а к!льк!сть 1х до 60 доби не перевищуе 0,ч-1,2й. При хлсоках Температурах (36-37йС).в перш! 5-6 д!б в!дм!чаеться р!зке 8б!дьп.ання и! кроорган! зи! в у морзь-к!й вод! з посл!дуючкв гненпеннка ! до 60 доби в1дм!чаеться' зменшення сальмонел до.20,6^ та загибзаь бактер!Л групп ккпкохоГ палички I стаф!локок!в............

Токсичн! от?» порсько? води. Встановлено, вд в середньощ*. 50-57,5$ проб корсько! води, вее?! з.раПон!в культивугангл.к1гДБ, не токсичн!, 32,5-37,5$ проявлять по«1рну. токсичн!сть 1 'т! льки 10,0-12,5$ - еисоко токсичн!. 3 поверхневкх сар!в.иорсьпоТ води б!льие вид!яяеться токсичних проб, к!к г ггпбоких.. Топокчн!сть . иорсько'1 води практично не зв'язаназ порою ро^у.'! пе галекить-в!д II зас!якност1 м1кроорган1змаии. Отрииан! дан! п!дтвердкупть те, цо основною причиною токсичност! иорсько! води с р!зп! х!Шч-н! сполуки, як! попадають у воду.

Тайж-ия 2

Вдаииаия г;ак:вт>1Я г^упя í пал.с. -KiB ! е.; ija-иояел

•ÏT г j >* 'OpsrXiiVLOil

I .'. |:S*.<HfCÏ ¿ :wr.!X «si r/a при • в I ая волк С з <0

; t.'. г'д'сетЛ ï г супя :.ntÄOi.,Oi » Ш.ЧК.Г -i охай i лило ;и ! ¡а^ЬКОЬ'сЛ!!

a.;- 5 ¡ Iri—LO i 2. «■;->• i А-5 5 13-Г.О i Зо-ЗУ ¡ 4 «- ó i 18-20 ¡ ЗС-УГ

¿III i i I Í i i i

I 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 I00t0 100,0 100,0

3 113,3 131,5 212,3 ПОД 123,4 IG3,0' 143 с0 181,9 255,5

lib, 2 149,4 кr ¿ > 110,3 150,7 197 Л . 161,0 20-4,0 157,2

5 113,7 144,9 226,0 99,3 . .159,4 187,3 132,7 190, ï 272,1

fi- 94,4 142,7 217 Д 92,7 103,3 162,0 : 83,5 155, 5 214,7

IO 50,5 119,7 J64,3 87,9 13?, 9 129,1 75,4 161,4 T.óS.ó

20 37,9 83,4 m,и 51,8 121,5 99,3 53,2 ■93,4 123,7

30 37,5 53,1 47,2 43,6 95,2 57,9 47,9 . 64,0 72,54

40 34,9 37,5 37,2 31,9 . 62,6 31,9 35,5 54,5 35,6

50 14,1 20,0 20,8 17,0 21,8 ' 13,1 12,7 44 s б 29,0

60. ...1,2 . ... IS,4. . . . .0,4. 18,5 .- .. . .0,5 . 29,3 . 20,5 .

ЯК1СНА ХАРАКТЕРИСТИКА^ I Б1Ш0Г1ЧНА Ц1НН1СТЬ МГД1Й

Встановлено, що як!сть м!д1й, що надходять на переробку» залежить в!д багатьох фактор!в, з яких основним е метод Ух куль-тивування. Шд!У природноУ популяцП значно г!рв! по якост! в!д штучно культивованих. У м!д!ях природноУ популяцГУ к!льк!сть до-ихщок ( п!сок, мул, кам!нц! 1 1н.) складае в1д 10,4 до 16,2$, а вм!ст порожн!х стулок 34,4-51,6$; к!льк!сть ц!лих'м!д!й у вилов-лен!й мае! не перевищуе 39,5-49,7$. У штучно культивованих м!д!ях к!льк!сть дом1шок складае в!д 1>6 до 2,7$, поро«ш!х стулок 3,14,3$, а ц!лих м!д!й 90,9-94,1$ в!Д виловленоУ маси. В!доыо, що основним показником якост! м!д!й е вм!ст в них м'яса, що зг!дно з проведеними нами досл!дами залежить в!д способу Ух культивуван-ня. .

Встановлено, що вм!ст м'яса.в штучно культивованих м!д!ях в 2-2,5 рази б1льший, н!ж в м!д!ях природноУ популяц!У. Але, не залежно в!д способу культивування, в м'яс! ы}д1й знаходяться пов-ноц!нн1 ам!нокислоти, жкри, в!таи!ни 1 м!неральн! речовини, к!ль-к!сть яких перевищуе Ух вм!ст в багатьох харчових продуктах 1 кормах (табл.3). Пор!вняльна б!олог!чна ц!нн!сть штучно культивованих м!дИ1 на 6,59$ вища в!д м!д!й природноУ.популяцП.. ' •

3 отриманих даних видно, що м!д!У, не задекно в!д способу ¡х культивування, мапть високу б!ояог!чну. ц!нн!сть. Але при викорис-танн1 на харчов! { кормов! ц!л! необх!дно враховувати, ио кхльк!сть Ц1лих м!д!й у виловлен!й мае! складае в!д .40,6 до 92,2$, тобто I т сировини, яка поступае на переробку, м!стить 406-922 кг. ц!лих м!д!й, що дае можлив!сть отримати в!д м!д!й природноУ популяц! У 70,3-95,8 кг м'яса, а в!д штучно.культивованих 380,3-464,6 кг з вм!стом б!лка 8,85 кг в!дпов!дно. . . .

Встановлгно, що використання природно культивованих м!д!й

: Таблиця 3

Х!ы1чНий склад м'яса м1д!й залежно в!д умов Ух культивування М ¿Ьл , п-5

Показники ¡ОДИНИЦЯ1 вы! от в м'яс!

¡вим!рю--1вання ¡ природно 1 штучно

культивованих 1 культивованих

Волога % ' 81,9 + 0,32 76,4 + 0,12

Сух! речовини „И _ 18,2 ± 0,26 23,6 + 0,32

Б!лок 10,35 + 0,17 14,6 + 0,12

Жир 1,52 + 0,18 1,6 + 0, 21

Б Е Р —II ^ 4,63 л 0,5 6,0 + 0,24

М1неральн! речо вини в т.ч. 1.6 + 0,22 1,4 + 0,31

Кальц!й г/кг . 3,24 + 0,32 4,06 0,51

Фосфор 0,09 + 0,16 0,09 + 0,27

Кал! Я 0,16 + 0,44 0,17 + 0,32

Магн!й мг^ 0,14 0,07 0,15 + 0,04

Марганець 51,04 + 0,41 52,03 + 0,27

Зал!зо . 46,04 + 0,29 45,17 + 0,12

Алюм!н!й —м — 10,12 0,06 11,01 + 0,10

Кремн!й 6,14 + 0,05 6,48 + 0,12

Хром сл!ди сл!ди .

Шкель 3,64 + 0,26 3,21 + 0,18

М! дь Натр1й Свинець 4,01 210,21 0,61 + + + 0,06 0,49 0,06 3,89 218,42 0,58 + + + 0,14 0,62 0,04

Мол!бден 1,72 + 0,07 1,54 + 0,11

Цинк ■ 38,61 + 0,23 40,01 + 0,19

Стронц!й 18,42 + 0,06 17,94 + 0,08

Бар!й. 31,06 + 0,27 32,01 + 0,19

Кобальт ' с л! ди сл1 ди

; Продовження таблиц! 3

_ ¡ £ i i- - 3 i 4 ~~

Йод vtv% - - -В!там!ни:

0,425 - 0,01 0,544 - 0,01

1,527 i o,03 1,726 - 0,02

0,0% t 0,004 0,122 +-Ó,002

для харчових ! кормових ц!лей економНно не виг!дно. Кр!м того, використання м!д!й природних популяц!й спрямовано на пог!ршення " екопог!чного стану Чорного моря, що веде до зникення в!дтворюван-ня рибних запас!» i самоочищения.морсько! води.

УДОСКОНАШНЯ САН1ТАРНИХ МЕТОД IB Д0СЛ1ЦЕННЯ М1Д1Й ....... ТА IX ТЕ0РЕТИ1НЕ ОБГРУНТУВАННЯ .

• Бактер!олог!чн! методи досл!дкень. 3 метою удоскояалення загально! бактер!ально1' зас!янност! м!д!й нами були проведен! дос-л!ди по можливост! використання редуктазно! проби. Встановлено, що попередня шдготовка проб м!д!й штутелюваннян.з посл!дуючим niдрощуванням при температур! 40°С на протяй! 2-х годин дае ыок-лив1сть отримати результати досл!джень за .2-4 години в залекносг! вхд к!лькосг1 м! кроорган! 3Mi в у пробах. При вм!ст! в м!д!ях до 10 тис.м.к. в I г редуктазна проба (позитивна) проявляемся через 4 години, а при зб!льшенн1 загально'1 бактер!ально? зас!янност! час прояву реакд!: скорочуеться до 2 годин.

Для розробки експрес-методу визначення загально'1 бактер!аль-

ho'í засхянност! м!д1й з к!льк!ским п!драхуванням м!крофлори нами були проведен! дослгди по виявленню можливост! використання зба-гачувального MIA (МПА-З) 'за методикою кафедри ветсанекспертизи,-ША збагачували трлфен!лтетразол! ем хлористим, метиленовов слнь- :

В

В

В

коз, глскоэос 1 пептоном. Встановлено, п;о викориотання ША-3 дав можлив!сть зменпити чао 1 нку<3ац!Г м$кроб!в до 8 годин, тобто скбротити процес доел!дження в 2-2,5 рази.

При розроСц! експрес-методу вид!лення з м!д!Я бактер!й групи кишковоУ палкчки було запропоновано використовувати середовище Ендо, виготовлене на тал!й вод!, з одночасним збагаченням його в!там! ном В^ (е йдо - М), то дае можлив!сть скоротити час виз-яачення бактер!й групи кишково'У палички до 12 годин.

Для вид!лення бактер!й групи кишкою У палички !з м!д!й ми лропонуемо поо!ви проводити на оередовище Ейкмана з посл1дусчим висхвом на середозище Ендо-И.

При вид!ленн! сальмонел !з мШй встановлено, що найб!льш ефективниМ' е метод посл!довного збагачування з викориотанням для п!дродування.5% ыан!тового бульйону, а для збагачування селен!то-зого бульйону.з посл!дуичим вис!вом на В1смут-сульф!тний агар.що дае мо«лив!сть виявити наявн!сть у м!д!ях 2-4 м.к. сальмонел. 3 нотою схорочення досл1днень пропонуено використовувати в!смуг-сульф!тниЗ агар збагачений етролом, який стимулов р!ст сальмонел, '¡цо дае моклив!сть скоротити !нкубац!ю мпсроб!в до 6-7 годин.

Для п!амнцення ефактивност! вид!лення протея !в М1Д1й пропонуемо користуватися методикою ВНД1ВС (1981р.) по п!дроцуван-нп м!кроб1з перзд зас!зом в 0,1$ розчен! пептонно'1 води або м'ясо-к!сткового бульйону, цо сприяе зид!леннс протея 1з ы!д!3 при наяв-ност! 10 м.к. в I г. Для прискорекня досд!дкень пропонуемо продо-дити пос!з в збагачувальний МПА (МПА-3) за методикою Щукевича, що скорочуе час !нкубац!У протея до 0 годин.

Запропонован* вдосконален! методи скорочують бактер!олог! чн! досл!дкення в 2-2,5 рази в пор1внянн! з класичними, не энижуючи Ух ефектквиост!.

Досл!дження и!д!й на токсичк!сть. Враховуючи оеобливост! еколог!чних умов на Украгн!^..особливо в екваторИ Чорного моря, де щор!чно в!дм!чаеться забрудненн1сть морсько? води у прибрежий зон! 1 враховуючи значку токсичн!сть м!д!й,- що п!дтвёрд*ено проведениями нами досл!дами, пропонуемо включити в 1нструкц!ю по сан!тарно-бактер!олог!чному контролю м!д!й, як обов'язкове, проведения досл!джень на токсичн!сть, що п1двищить як!сть сан!тарно-го контролю м!д!й.

Визначения токсичност! м!д!й ми пропонуемо проводкти м!кро-б1илог1чним методом з.вико ристаниям 1 нфуэор! I Тетрах!мена п!р1-форм!с за методикою В.Я.ШаблГя, яка по ефек<тивност! не пооту-паеться класичному методу на лабораторних тваринах, але Й!льш доступна.для використання у вирабництв!.

Еконош'чяа ефективн!сть. Використання експрес-метод! в бак-тер!олог!чних досл{дкень при проведеня! одного комплексного цос-л!дження (загальна йактер! а ль на зао1янн1сть, иаявн1сть бактер!й групи кишково! палички, сальмонел, протея ! токоичноет!) дають можлив!сть знизити затрата на 143 тис. крб, (В ф!ксованих ц!нах 1993 року) I одержати значний економ!чний ефект социального значения, спрямований на проф!лактику харочових токскко!нфекц!й 1

токсккоз!в серед населения. . 1 •

Досл!д*ення д1й, як1 використовуються для кормових ц!-

лей( зг1дно з рекомендованими методиками, дае: можлив:сть запоб!гти

збитк!в на суму 1935 тис.крб. т!льки в!д запоб{гання захворювань

тварин кол!бактериозом 1 паратифозом при згодуванн! I т и!д!й або

виготовлених з них корм!в.

ВИСНОВКИ

1. Сан1тарна як!сть м!д!й, як! добувавться в п!вн{чно-зах}дн!й частин! Чорного моря, залежить в!д ы!сця Ух добування, пори року, чистоти морськоУ води 1 способу Ух культивування. Бакте-р1У групи кишковоУ паяички гид!лясться з тканин м!д}й у вс} пори року, не залежно в!д споообу Ух культивування: сальмоне-ли I сгаф1лококи вид!лявться з природно культивованих м!д!й ■ веснов, л! том 1 восени, а штучно - л! том I восени, Дисемпт-ц!я тканин ы!д1й протеем I парагемол!тичним в!бр!оном в1дм1-> чаеться т!льки л!том 1 воовяи, незалекно в!д способу Ух культивування. Видхлення сан!тарно-показовоУ м1крофлори 1 к!ль-к!сний Ух ви1ст в м!д!ях природноУ популяц!'! вище, н!ж у штучно вироцених.

2. Дисем1нац1я тканин мШй природноУ популяц! I сан!тарно-пока-зовов м!крофлоров вища, н!ж штучно вирощених. Бактер! У групи кишковоУ палички вид!лявться в середньому. в 87$ дослмжених проб, сальмонели - 82%, стаф1лококи - 87,1$, протей - 30?, парагемолЬтичниЙ в!бр!он - 70$. 3 штучно культивованих м!д!Я -44,4$ , 39,С$ , 46,с% , 20% I 40% в!длов!дно, Видоен! штаыи Е.соИ в!днесен! до серовар!ант! в - 026 , 05 5, 078, ОШ, 0115, 0127 1 0137у сальмонели ^чч'чл^л , оиоЫае ьм'Л 3, «уЛ'г'м^с^Ь 1 3. 9слсЛа>\ . пр0Тей - 03, 08, 010, 023,

1 030, вс! з яких волод!г)гь в!рулентними властивостями; стафг-лококи -Е^-. очгди«, , е^ЫвЬ-УмиЬ ! ^Л. Ъа р г о -

, 37$ яких волод!ли ентеротоксичними властивостями. В!д 17,5 до 42,досл!джених проб м1д!й проявлявть токсич-к!сть, яка не :.ов»язана з IX бактер!алыюв зас!янкоств.

3. Норська вода, в як!Й ростуть ы!д!У, значно зас1яна м!крофлоров. 3 80$ доел!джених проб вид!лявться бактер! У групи кишковоУ паяички у во! пори року: сальмонели до 4%, сч гр!лококи - 57$

- ¿г - -

весной, л! том i восени; протеЯ до 3% i парагемол!тичний в!б-

t .т о it до 40^ л!том t восени, к!льк!сть яких у вод! в 1,5-8 рази .

пенша, Hi« у м!д!ях. Вид! лен! з морськох води итами м!кроорган! з-

мв }дентичн1 тим, як! м!стяться в Шд1ях.

'I. Сангтарно-показова м!крофлора виживае у м'орсьх!й вод!- б!лыле

¿-х м!сящв. 3 п{двищенням температур! води до 37°С в!дм!чаеть-

оя загибелъ E.coII i Ь на протяз! 50 дн1в. 1нтенсив-

ний piCT м!кроб!в у морськ!й вод! в!дм!чаеться в перш! 4-5 дн!в

п!сля i'x попадания у воду i сгановить 118-226^. йак?имальний

р!ст в!дм!чаеться при температур! 37°С у "Ъ^--ач'ъила на 4 доб!

(197,4$), E.coII ! S.-t^^ViWi^ww» на 5 доб1 (226 ! 272,1$?).

До бС-го дня к!льк1сть E.coII в морськ!й вод! зменшуеться до

1,2-19,4$, до 0,4-18, ! до

0,5-29,8$ в эалежност! в!д температури води.

г>. Морсъка вода в районах культивування м!д!Ц у 5С$ досл!джених

проб м!стигь токсичя! речовини,. в 32,5-37, % морсъка вода nowip-

но токсична, в 10,0-12,5$ високо токсична. Токсичн!сть морсько!

води не пов'язана э бактер!альнсв заЫянноств ! яайб!льш

часто в!лм!чаеться у л!тн!й пер! од до ! 10$ в!лпов!дно.3имос

к!льк!сть проб з пом!рною токсичн!стп не перевищуе а високо-

токсичн! в!дсутн!. 6. Пк!сть ! б!олог!чна niHiiicTb м{д!й, як! .викоррстовуються для

харчових i кормових ц(лпй, залежить в основному в!д способу i'x культивування. Штучно вирощуван! м!дИ по якост! значно вищ! м!-д!й природног популяц!!, у виловлен!й мае! яких м!ститься в 2 рази б1льше ц!лих м!д!й, вих}д м.-яса в них в 2-2,5 рази вищий, вм1ст б1лку. в м'яс! на 4,68$ б1льше; вище якхений показник ам!но-кислот, б!льше м!ститься в1там!н!в Bj, Bg ! Bg ! вище на 5,59^ 01".лог!чиа ц!нн!сть м'яса. При nepepoOui I т сировиги штучно вирощених м!д!й отрикувть 424,4 кг м'яса, а м!д!й природно!" попу-ляд! i - 63,5 кг.

7. Дрискорений четод визначення загалыго? бактер{алы<01 зас!ян-ноет! м!д!£ з використанням редуктазнох проби скорочуе час досл!дчсень до 5 годин, а використання МПА, забагачвного компонентами, стимулвючими р!ст м! кроорган!зм! з, за розробленою методикою скорочуе час досл!джень до в годин ! п!двищуе про-дуктивяЮть прац!.

8. Метод визначення бактер1Я групи кишково'1 палички у м!д!ях з

попередн!м ¡гх накопиченням в середоги^! Ейкмана ! посл!дуючим

вис!вом на середовище Ендо, виготовлена на тал!й вод! 1 збага-

чене в! там!ном В^ за розробленою методикою п!двищуе чуйн!сть

досл!джень до 93,3$ з мохлив!стю визначення до 20 м.к. в I г

! скорочуе час досл!джень до'30 годин, солычонсл

9. Вид!лення1гэ м!д!й методом посл!довного збагачення з використанням для п!дрощування 5$ ман!тового бульйону, а для збагачування - селенитового бульйону э посл!дуючим пос!вом на в!смут-сульф!тяий'агар, збагачений естрелом (ВСА-Е), за розробленою методикою лае моиив!сть виявляти до 2-4 м.к. при чуйност! методу до 93,3$ 1 скоротити чао досл!джень до 30 годин.

Ю.Вид!лення бактер!й групи протея в м!д!ях з використанням методики п!дрощуванняв 0,1$ розчин! пептоново! води або 0,1$ роз-чвн! и'ясок!сткового бульйону з посл!дуючим поо!вом на МПА, збагачений стимулюючими компонентами, за методикою ОСП, дае монлив!сть зид!лити до 10 м.к. при чуйност! методу 100$ ! скоротити час досл!джень до 12-13 годин.

II.Вид!лення бактер!й групи кишково'1 палички, сальмонел ! протея в м!д!ях , а!дпов!дно реконендовании методикам з використанням диферекц!альних вивидьних середовищ МПА, середовище Ендо ! з!смут сульфатного агара, виготовлених за стандартними клаоич-.тами методиками без збагачення стимулюючими компонентами, не знй-нуйть ступени зиявяення м!кробних кл!тин ! чуйн!сть нетод1э,але

зпижуе продуктивн} сть град!.

1?. Використання рекомендованиХ методик при проведенн! сан!тарно-бактер}олог!чних досл!дяень м}д!й, як} використовусться для харчових ц!лей,буде сприяти пгоф!лактиц! харчових токсико!н-фекц!й 1 токсикоз!в з одноразовим отриманням економ!чного ефекту при проведенн} одного комплексного досл!дкення в сум} 143 тис.крб., в т.ч. при визначенн! загально!" бактер!аль'но'Г зас!янност} - 16,7 т.крб., бактер}й групи кишковоУ палички -10,6 т.крб., сальмонел - 15,7 т.крб., протея - 15,6 т.крб., токсичност! - 84,3 т.крб. „

Використання I т м1д}й для кормових ц}лей дае .монлив1сть за-поб!гти економ}чному збитку у сум! 19359 т.крб.

ПРОПОЗИЦ1! ВИРОБНИЦТВУ

1. Рекомендувати Головному Ветеринарному Управляли УкраУни:

1.1. Заборонити вилов м!д{й пр'иродяо}' популяц!У в Чорному мор! для харчових ! кормових ц!лей.'

1.2. Ввести в .1нструкц!ю то сан!тарно-бактер!олог!чкоизг контролю м!д}й п.1."Досл!дження м!д}й на токскчн!сть".

2. При проведен н! сан1тарно-бактер!олог1чного контролю штучно, культивованих м!д!й, як{ використовуютьсфа харчо?! ! кормов! ц!л!, керуъатися методиками, викладеними в "Методичних реконен-дац!ях по сан? тарно-бактер} ояог!чному контролю м!д!й, що використовусться на х»рчов! ! кормов! ц}л!" (Одеса, 1994 р.).

- 25 -СПИСОК podiT, опубликования пп тем! дисертсцтï

1. Антошна Е.В. Санитарная оценка и биологическая ценность мидий з зависимости от их культивирования // Межвузовский ¿6. научных трудов. Ветеринарнс-санитарные^ ооноьы увеличения производства ».повышения качества продуктов животноводства.--Одесса, 1989.-о.130-138.

2. Антошина Е.Б. Санитарный контроль качества пищевых мидий// Межвузовский об.научных трудов. Ветеринарно^санитарные ооно-вы увеличения и повышения качества продуктов животноводства. Одесса, 1989, с.138-143.

3. Антонина Е.В. Двустворчатые моллпоки-мидии потенциальный источник распространения заболеваний сельскохозяйственных животных.//Тезисы докл.Республиканской конф."Ветеринарная медицина, экономические, социальные и экрлогичесяив проблемы" (г.Харьков), 1990, с.287-288.

4. Крук Ю.Б., Антовина Е.В. Методические рекомендации по использованию нйрыбных биологических реоурсов Черного моря е животноводстве. Одесса,1993, о.47.

5. Шэблий В.Я., Савченко В.И., Антошина Е.В. Методические рекомендации по санитарно-бактариологипескому контролю мидий, используемых на пищевые и кормовые цели. Одесса, 1994, с.27.

6. ЩаблиЯ В.Я., Кривуаенко А.И..Антонина Е.В. Нетрадиционные корма из морепродуктов и их использование в животноводстве// Информ.лиоток Одесского ДОТИ (§074, 1991.

7. Антошина О.В. Бактер!альна зас!янн1сть Чорноморських нШй в залежност! в!д ïx культивування./Днформ. листок Одеського ЦНТиЕИ »038, 1993.

8. Антонина О.В. Б} олог! чна,.ц! нн! сть чорноморських м1д}й.//.-1н$орн.яу,сток Одеського ЦНТ1Е1 »035, 1993.

9. /нтошина О.В. Сан1тарна оц1нка морсько'/ води в районах'вкро-чування 1вформ.листок Одеського ЦНТ}Е1 №44,1993.

Ю.Антошина Е.В. Совершенствование бактериологического контроля мидий. // Инфорв.листок Одесского ЦНТиЗИ Ю9.1993.

Лодаи к печ. У*- У- кормит 60 »34 1/1Ь Сйьои А о п. т. ;:пк. 44 П1ир/ех> Гтф. р- т (.■СХК