Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.06) на тему:Профилактика маститов у коров безмедикаментозными биологически безопасными методами

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК РГ6 О^ІСІИГУТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МВДИЦИНИ

' На правах рукопису

КРИЖАНІ ВСЬКИй ЯРОСЛАВ ЙОСИПОВИЧ

УДК 619:618.19-002

ПРОЙЛАКГИКА МАСТИТІВ У ШРІВ БЕЗВДШЖГОЗШМИ ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНИМИ МЕТОДАМИ '

16.00.06 - ветеринарна санітарія, ветеринарио>-сангтарна експертиза і гігієна переробки .проекті в

■ тваринництва

' АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Кигв - 1994

Дисертація є рукопис

Робота виконана в Українському відділенні Всесоюзного . . науково-дослідного Інституту ветеринарної санітарії і в Тернопільському відділі Інституту ветеринарної медицини УААН.

Науковий керівник : доктор ветеринарних наук, .

' професор Оксамитний М.К. '

Офіційні опоненти : доктор ветеринарних наук,

професор Хоменко В.І. '

доктор ветеринарних наук ■

Калиновський Г.М. .

Провідна організація - Білоцерківський сільськогосподарський Інститут -

^ .^Захист відбудеться 1994 року

о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.01.38.01 при Інституті ветеринарної медицини / 252І5І, м.Киї в-151, вул. Донецька, ЗО /. ' ‘

З дисертацією мокна ознайомитись в бібліотеці Інституту.

Автореферат розісланий " & З ” £е./**е5Х994 року ,

Вчений секретар л : '

спеціалізованої ради, . ./ .. '

кандидат ветеринарних наук ^ В.П.Сапейко

зАшы-ia характеристика роботи.

Актуальність тем». З розвитком промисловості та сільського осподарства ускладнюється екологічна ситуація, тому світова гро-адськість приділяє багато уваги захисту людей, t в першу чергу -ітей від згубного впливу зовнішнього середовища. З цього приво- ■ у прийнята конвенція ОСН про права дитини, а також Всесвітня де-ларація про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей.

Основою дитячого харчування є молоко і молочні продукти. Ви-оги щодо якості молока, придатного для виробництва продуктів ди-ячого харчування і сиру, визначені державним стандартом ГОСТ 3264-88: перший клас за редактазнота пробою, кількість мікробів І м^не більше 300 тис., соматичних клітин - 500 тис., термо-тійкість першого-другого класу.

Рівень соматичних клітин у молоці загального надою є в основ-ому індикатором домішки молока корів, хворих на мастит. Отже, ви-ішення проблеми одержання молока, придатного для дитячого харчу-ання, а також для виробництва сиру, прямо залежить від оздоров-ення корів від маститів. З огляду літератури відомо, що ця проб-ема надзвичайно складна, набагато складніша за проблемі' одержан-я молока з низьким мікробним обсіменінням.

Багаточисельні літературні дані свідчать про широке розпов-одження маститів серед корів як у нашій країні, так і за рубежем И.К.Оксамитний, 1973; В.І.Мутовін, 1974; 1.Й.Балковий, В.В.Вино-уров, 1977; Дж.Р.Кемпбел, Р.Т.Маршал, 1980; В.М.Карташова, .І.Івашура, 1988; О.О.Кадточій» 1989; Г.Ф.Коган, Л.П.Горінова,

Э90; В,О.Парйков, 1990; М.П.Погребняк, 1991; -A.Tolle,1973;

' . » • - - • «

l.Erharxdt, 1982j A.Phelps, 1983} J.М.Booth, 1988; И.S.Sunder, P.C.Choundhurl, 1988 та ін/. ’ . .

Всі дослідники визнають той факт, що мастити наносять великі. <ономічні збитки як виробникам молока, так і його переробникам, зім економічного, мастити мають і соціальне значення, бо молоко виготовлені з нього молочні продукти втрачають при г:ьс><у пстияну

й біологічну цінність, стають неповноцінними продуктами і небезпечними в санітарно-епідеміологічному'відношенні для людей і молодняка тварин; , .

Хоча проблема маститів не нова, але багато питань, що стосуються їх етіології і особливо патогенезу, ще недостатньо вивчені. • Із-за цього ускладнюється діагностика, лікування і профілактика маститів. ■ . , . .

Запропоновано вже багато різних методів лікування маститів. Останні декілька десятиріч найбільш часто при лікуванні маститів застосовуються антибіотики, які майже повністю витіснили всі інші терапевтичні засоби. Проте з широким застосуванням антибіотиків для лікування маститів виникли і нові негативні проблеми: зниження їх ефективності внаслідок набуття стійкості збудниками маститів до деяких антибіотиків, зниження резистентності молочної залози і молочної продуктивності після застосування антибіотиків аж до повного припинення виділення молока /атрофія чверток вим"я/. Але найг-більш негативним наслідком, застосування антибіотиків при лікуван- . ні маститів в наявність-залишків антибіотиків у збірному молоці.

Це погіриує технологічні властивості молока і завдаз шкоди здоро-

в"ю ЛЮДЯМ. ■ ' .

Тому останнім часом активно1ведуться пошуки, методів-лікуван- ‘ ня маститів без застосування антибіотиків. У. зв"язку з цим все більше привертають увагу дослідників йізичні методи лікування /ультразвук, електромагнітне поле, поле УВЧ, інфрачервоні ь лазерні промені та ін/.-Ці. методи вимагають розробки доступних способів їх застосування у тварин, обгрунтування і. всебічної перевірки ефективності. - - _ . . ■

Якими б ефективними не були методи лікування маститів,,одни-ми лікувальними засобами неможливо досягти великих успіхів у боротьбі з маститами. ‘ .

Отже для успішної боротьби з маститами необхідна розробка і провадження ефективних профілактичних заходів, чітка програма бо-отьби з маститами. Для цього потрібна концентрація зусиль в дано-у напрямку на державному /чи загальнонаціональному/ рівні. Вихо-ячи з цього, у ряді країн з розвиненим молочним скотарством ство-ені національні програш боротьби з маститами і відповідні струк-ури для їх здійснення. Необхідна розробка-такої програми і в на-ій країні.

Але незважаючи на довготривалий період боротьби з'маститами міжнародному масштабі, успіхи у справі ліквідації маститів не-начн£-« Все це свідчить про те, що методи лікування-і профілактики аститів недосконалі, недостатньо ефективні, вимагають нових розобок і удосконалення.

Мета і завдання досліджень. Метою наших досліджень було: роз-обити і теоретично обгрунтувати окремі ланки комплексної системи рофілактики маститів у корів, яка б реально Забезпечила збільшен-я продуктивності і одержання молока з низьким вмістом соматичних яітин, придатного для виробництва високоякісних молочних лродук-ів. . - . , '

Для реалізації цієї мети були поставлені такт завдання:

• - дослідити поширення маститів корів і їх збудників на фермах

іхідного регіону України;

- визначити придатність молока, що надходить на молочні за-зди регіону, для виробництва продуктів дитячого харчування і сиру ї вмістом соматичних клітин-при наявному рівні захворюваності,коїв на мастити;

’* ' •

- дослідити вплив теплотехнічних властивостей підлоги З рі3-ІХ матеріалів і конструкцій на захворюваність корів на мастит;

- вивчити вплив поля УВЧ на здорову і хвору на мастит молоч-

г залозу корів. Визначити можливість профілактики маститів шляхом >ріодичної обробки вим"я здорових: корі а лолем УВЧ та її вплив на

якість молока;

- вивчити можливість профілактики маститів корів шляхом згодовування їм деяких біологічно-активних кормових добавок;

- визначити ефективність санації молочної залози шляхом пе-реддоїльної і післядоїльної санітарної обробки вим"я.

Наукова новизна роботи.Вивчено поширення маститів і їх збудників у Західному регіоні України. Досліджена санітарна якість ' молока за вмістом соматичних клітин, зв"язок.її із захворюванням корів маститами. Визначена лікувальна ефективність електромагнітного поля УВЧ при різних формах маститів і порушеннях секреції молока. ' ■

Вперше вивчено профілактичне значення впливу поля УВЧ на молочну залозу. Грунтовно дойліджено вплив теплотехнічних властивостей підлоги на фізіологічний стан молочної залози та її продуктивність. .

Вперше установлена можливість профілактики маститів шляхом згодсшуващя коровам у. сухостійному періоді сірковмісного преміксу тіороза-25. З нових позицій перевірена ефективність переддоїльної та післядоїльної -санітарно? обробки вим"я.

Практичне значення досліджень. Результати обстеження корів на мастити і дослідження збірного молока на вміст соматичних клітин . спонукають до посилення боротьби з маститами. ; ‘ .

Одержані дані про. теплотехнічні властивості підлоги та розміри боксів увійшли у "Ветеринарно-санітарні вимоги при проектуванні, будівництві, реконструкції і експлуатації тваринницьких приміщень", затверджені ГУВ Держагропрому СРС? /1987/ та в "Загальносоюзні норми проектування приміщень для великої рогатої худоби /ОНТП-І-59/"

Уточнена лікувальна ег^ективність поля УЗЧ дозволяє більш раціонально використовувати лікувальний доїльний апарат ЛПДА-2 УВЧ' при різних формах маститів. Розроблені методичні* настанови щодо'' застосування цього апарата для профілактики маститів. ' '■ ■'

Обгрунтована доцільність застосування порогам у сухостійний еріод біологічно-активних преміксів типу тіороза-25 для профілак-ики маститів та післяродових захворювань, швидкого відновлення епродуктивної здатності корів. V .

Конкретизована ефективність санітарної обробки вим"я та упо-ядкування машинного дотння дозволить більш раціонально застосову-ати санітарні засоби, удосконалювати технологія машинного дотння.

Відпрацьовані окремі ланки комплексної системи профілактики

аститів у корів до майбутньої національної програми боротьби з

аститами і одержання молока, придатного для виробництва продуктів

° • . итячого харчування і сиру. . "

. Ка захист виносяться: '

- результати обстеження поголів"я корів на мастити у госпо-.

арствах Західного регіону України та визначення вмісту соматичних

лі тин у збірно»';- молоці; • ,

, ^

- значення теплотехнічних властивосте? підлоги і розмірів

оксів для виникнення запальних процесів у молочній залозі та про-уктивності корів; .

. - лікувальна і профілактична ефективність поля УВЧ та згодо-' ування біологічно-активних речовин при маститах; '

■ . значення санітарних та організаційно-технічних заходів для • рбфілактики маститів'. - ' ■

,. Апробація результатів, дослідження. Основні результати доелід-знь доповідались на Всесоюзному науково-технічному семінарі "Дос-ід використання зоогігіенічних заходів у промисловому тваринницт-с" /м„Самарканд, 1982/; на учених радах Всесозного науково-дослід-зго інституту ветеринарної санітарії,/1976-1379/ та Інституту ве-зринарно? медицини УААК /1993/; на обласних конференціях і семі-арах з проблемних питань ветеринарної медицини /1992-1994/.

Публікації. Основні положення.! результати досліджень опублі-

ковані в 5 друкованих роботах, в тому числі видано 3 інформаційни листки.

Об"ем і структура роботи. Дисертація викладена наІ97сгорінка машинописного тексту, ілюстрована 54 таблицями, 4 малюнками. Робо та складається з таких розділів: вступ, огляд літератури, власні дослідження, обговорення результатів досліджень, висновки, пропоз: ці т виробництву, список літератури, додатки. Список літератури включає 290 джерел, в тому числі 153 на українській та російській мовах і 137 іншомовних. ■

2. власні досиїданш .

2.1. Матеріали і методи дослідження і . •

Роботу виконували в Українському відділенні Всесоюзного НДІ-

ветеринарної санітарії /1979-1982 p.p./, а також в Тернопільському відділі Інституту ветеринарної медицини Української академії аграрних наук /1992-1993 p.p./, на молочних фермах господарств Тернопільської області. При визначенні поиирення маститів обстеження молочних ферм проводили додатково в господарствах Івано-Франківської, Хмельницької, Рівненсько? та Чернівецької областей. Всього обстежено 19 господарств із загальною кількістю корів I2SI7 голів протягом першого і І27ІІ голів протягом другого період;/ досліджені І' тваринницьких приміщеннях вимірювали температуру і вологі сі повітря'асптраційним психрометром !.|В-4, швидкість- його.руху шаровим кататермометром і термоанемометром тип;' ЕА-2М, вміст у повітрі вуглекислого газу - по Суботі ііу-Кагорському, аміаку - універсальним газоаналізатором УГ-2, визначення бактеріального обсіменіння повітря апаратом Кротова.

Теплов^дачу вим"я при контакті з підлогою визначали за допомогою переносного потенціометра ГИ-63 і тепломірів, які установлювали в зоні контакту вим"я з підлогою з моменту 'контакту і протято»' І години. '

Теплотехнічні властивості підлог вивчали шляхом визначення змператури їх поверхні до контакту і під час контакту з вим"ям зрови протягом І години, з відліком через кожні 5 хвилин, за дорогою переносного потенціометра ПП-63 і термопар /хромелькопе-звих/. .

Клінічне обстеження молочної залози проводили за загально-зийнятою схемою.

В процесі клінічного обстеження тварин відбирали проби моло-і для проведення мікробіологічних і цитологічних аналізів. Мік->біологічні аналізи молока виконували, керуючись "Методичними сазівками по бактеріологічному дослідженню молока і секрету м"я "корів" /ГУВ МСГ СРСР,. 1983/. '

Видову ідентифікацію мікроорганізмів проводили згідно схем, :ладених на основі восьмого видання короткого визначника Бергі 980/.

Для підрахунку соматичних клітин у молоці використовували тод Прескота-Бріда з фарбуванням мазків за Папенгеймом, що дає жливість добре диференціювати структуру клітин /В.Н.Нікітін,

49/. визначення загального білка в молоці проводили на рефрак-метрі УФР-464. Лізоцимну активність молока визначали за В.І.Му-віним. •

Кров для аналізу відбирали зранку, через дві-три години піс-годівлі в дві пробірки одночасно: в пробірні' з стабілізатором зпарином/,- для морфологічних досліджень і в чисту - для біо-ііічних аналізів. Тут же.^а місці робили мазки крові для подал£-ї досліджень.

У крові визначали кількість*еритроцитів, лейкоцитів /А.А.Куд-зцев, Л.А.Кудрявцева, 1973/, еозинофілів /У.С.Піралгшвілг,

>2/ в камері Горяева, лейкогра^' виводили на основі підрахунку тин в мазках, фарбованих за Романовськиу-Гтмза. Визначення

гемоглобіну проводили методом Салі за допомогою гємоглобінометра.

Вміст загального білка в сироватці крові визначали рефрактометром за методом Рейсса, білкові фракції за допомогою нефелометра за Олл-Макордом в модифікації С.А.Каргаока. '

Лужний резерв крові визначали за методом Раєвського, холестерин за Ільком із застосуванням реактиву Лібермана-Бурхарда, рівень сіалових кислот - за методом Гесса,в основі якого лежить гідроліз безбілкового фільтрату сироватки крові. ’

Бактерицидну активність клітин ігрові визначали за вмістом в гранулоцитах лізосомально-катіонних білків, бактерицвдна дія яких зумовлена порушеннями структури і функцій мембран мікробної клітини, а іекож здатності змінювати активність дихальних і ферментативних процесів різних збудників.

В мазках крові досліду вали також активність лужної фосфатази /метод Гоморі/ і глікогену /реактивом^Шиффа/, які можуть служити маркерами інтенсивності обмінних процесів у лейкоцитах. 1 ’ Отримані дані статистично обробляли за методом малих вибо-рок. Зв"язок між окремим показниками визначали з використанням коефіцієнтів рангової кореляції Спірмана. Вірогідними вважали , відмінності при рівні вірогідності Р>0,95. ■ •

‘.2.2. Поширення маститів та тх збудників . . ..

Вивчення маотитної ситуації в’ Західному, регіоні У-країни проведено протягом двох періодів: І977-І9С2 p.p. та І992-І993' р.$ У першому періоді обстеження поширеність маститів становила 17,5^, а в другому - 11,6^. Серед 3745 хворих на клінічні мастити-припадає 672 корори, або I7,Gf.. 4

На молочних комплексах із 'безприв"язнмм боксовим утриманням' і доїнням н<з установках "Ялинка" кількість хворих на масти* ко- , ■ pis досягала 31,1_ 36і5Д>. Згодом комплекси було реконструйовані),

' . .10 корів переведено'на прив"язне утримання і на лінійне доїння переносними апаратами. Захворюваність на мастити зменшилася до 12,7-18,2$ або в 2,9-1,7 рази.

с Основними збудниками маститів у перший період дослідження були стрептококи /64,4?/ та стафілококи /30,4$/, в тог.?;,’ числі у 21,0? випадків це були золотисті стафілококи в чистій культурі чи в суміші з іншими-мікроорганізмами. У другий період дослідження виявлено різке скорочення випадків ввділення золотистих стафілококів /у 19 разів/. їх місце заступили стафілококи інших видів.

Кількість маститів, спричинених кишковою паличкою та паличкою синього гною, була незначною, від 0,5 до 1,7? випадків.

Спостерігалося досить поширене носійство у здоровому вим”ї збудників маститів: до 17,5% випадків виділялися стрептококи, до

11,25? - золотистий стафілокок. Носійство золотистого стафілокока в другий період дослідження різко скоротилося, в десятки разів зменшилася щільність інфікування. •

. • Як результат значного поширення маститів, у молоці, яке надходить для лереробки на молочні заводи, відзначається підвищений вміст соматичних клітин. Так, до 10? його містить більше І млн/мл клітин, і .оцінюється як брак, що непридатний для харчових потреб, і тільки 15,1? його містить до 500 тис/мл соматичних клітин і може бути використане для виробництва сиру та продуктів дитячого харчування. 98,9? збірного молока було інфіковано золотистим стафілококом, середня кількість золотистого стафілокока в І мл молока становила ІС90І205. Таке молоко при певних умовах зберігання може стати небезпечним для споживача.

■ • 2.3. Вплив теплотехнічних властивостей підлоги і розмірів

боксів на стан молочної залози

' Установлено, що темпратура дерев"яних т цегляних /з солси"я-мгю підстипкск/ підлог була на 3-4°С вищся у порівнянні з -.■! -і ■

ними залізобетонними і чавунними підлогами. Протягом одногодинно-го контакту з вим"ям температура дерев"яних і цегляних підлог підвищується до 25-30°С і наближається до температури поверхні вим"я, температура чавунних і залізобетонних підлог за цих же умов підвищується всього до 20-24°С. Взимку температура цих підлог завади була нижчого на декілька градусів від температури повітря. ,

' ’ ‘ 2 Тепловитрати вим"я взимку з розрахунку' на І м. Його, площі

на решітчастих підлогах з чавуну і залізобетоні’ були на 52-58$

- -більші в порівнянні з тепловтратами на дерев"яній підлозі /Р>0,99/. ... ' , '

На теплих підлогах тварини лежать вільно, на холодній - сторожко, виставляючи задню нижню кінцівну вперед, і цим зменшуючи

контакт вим"я з підлогою, менше відпочивають. Така стресова ситуація призводить до зниження молочної'продуктивності /табл.І/.

. . Таблиця І / *.

Молочна продуктивність корів, що утримувалися на підлогах з різних матеріалів і конструкцій протягом 5 місяців -

лактаці ї і . ’ /п=ІС/

Група корів, що утримувалася на: Падог по молока : ' . .

підлозі • М кг ' ' • -■ : ' - Р -

І. Решітчастій залізобетонній 1475 -45 • 1:3> 0,9С

2. Решітчастій чавунній . 1345 4Є -2:3 >0,99 ;

3. Суцільній дерев"яній 1657 22

Молочна продуктивність корів третьої групи була більшою на 12,3?' у порівнянні з першою і на 23,2? - з другою групою..

За морфологічними і біохімічними показниками крові корів

»

трьох груп суттєвої різниці не виявлено. Про.зменшений рівень неспецифічної резистентності свідчать малий альбумін-глобуліно-

ий коефіцієнт, дещо підвищене значенья резервної лужності кропі, мження її бактерицидної і лізоцимної активності.

Зниження рівня неспецифічної резистентності служило одним з зкторів сприяння запаленню вим"я корів в умовах т.з. промисло-эх технології виробництва молока. Про це свідчив і той факт,

о в молоці цих корів був незначний вміст лізоцимі в у порівнянні молоком корів, що відпочивали в боксах на дерев"яній підлозі, рівень маститів був у 2,0-2,3 рази вищим /табл.2/.

. Таблиця 2

Захворюваність корів на мастит, що утримувалися на різних підлогах

рупа корів, що утримувалася на:Кіль-:___________з них________________

підлогах :кість:хворт на мастит:з травмами

' ._____________________________: корі в;_______________: виті" я

. Решітчастих залізобетонних ЗО 6 = 20,0$ 2 = 6,7#

. Решітчастих чавунних ЗО 7 = 23*3# 3= 10,0#

. Дерев"яних . ' ЗО 3 = 10,0# 0

' 2:3 Р>0,95

Утримання* корів на щілинних підлогах спричиняє значний трав-їтизм вим"я, що досягає 10#.

' Для визначення оптимальних розмірів, боксів і станків, де б убезпечувалися комфортні умови відпочинку корів та їх чистота,

5ли постійне спостереження за поведінкою корів у різні періоди зби. Визначали поведінку корів у боксах різних розмірів, чисто-і стійла. •

Виявлено, що у пристінних бдксах тварини обмежені в своїх /хах, короткі бокси частіше ігноруються коровами, а довші дуже ібруднюються. Нами усановлено, що оптимальна довжина бокса зтанка/ має дорівнювати довжині тіла корови, помноженої на кое-гцізнт 0,93. Довжина пристінних боксів мав дорівнювати довжин?

. ІЗ

тіла корови. Оптимальна ширина бокса /станка/ дорівнює висоті корови в попереку. . .

2.4. Вивчення лікувальної та профілактичної дії поля УЗЧ при маститах корів

2.4.1. Визначення лікувальної ефективності поля УВЧ при маститах

Використовували доїльний апарат ЛПДА-2 УВЧ, що складається з генератора УВЧ, блока живлення, узгоджувального пристрою, випромінювачів, високочастотного кабеля та кабеля живлення. Монту-етізя з доїльним апаратом, живлення -від побутової сітки електромережі. Сеанс дії УВЧ на вим"я відбувається під час доїння

корів у автоматичному режимі, тривалість сеансу 5±І хв. '

І ,

Хворих на мастит корів дотли лікувальним апаратом два рази

на день шість днів підряд. Курс лікування становив 12 сеансів. Проводили роздільне контрольне доїння по конній чвертці окремо ' до лікування і на 3-4 день після закінчення лікувального курсу. Молоко досліджували’на вміст жиру, білків,' соматичних клітин, визначали кількість мікробів у І мл паренхімного молока. Продуктивність хворих чверток порівнювали з продуктивністю аналогічних здорових чверток цього ;к вим”я. Піддаючи впливу поля УВЧ хвору чвертку вим"я, ми впливали і на здорові чвертки цього к вии"я. Ефективність лікування показана в табл.З.

-чк видно з таблиці 3, лікування хронічних форм мастит;в з явии.;а»»и гіпогалактіт, часткоЕо’т‘ атрофії чверток - справа непер--спективна /ефективністьІІ,Ь%/. Молочна продуктивність не відновлюються, кількість соматичних клітин у мслоці хоч і зменшуються в 3 рази, але залишається на досить високому рівні /1,6 млн/мл/.

Добрі результати одержано яри лікуванні, гострих серозних маститі в. Молочна продуктивність відновлюється повністю, ктлькіет соматичних клітин у мслоці кабликааться до норми,' наявність мік-

. ■ ^

Результати лікування маститів полем УВЧ та вплив його на здорову молочну залозу

Кіль- ■ Стан до лікування Пі сля лікування : Результати

Стан кість: молочна :кількість :кількість молочна : кількість:кількість :вилі- :покра~:покра-

молочної чвер- про,пук- :соматичних:мікробі в продук- соматичних мікробів :кува- щання гщання не

•залози ток :тивність :клітин у. :у молоці, тивність :клітин у : у молоці, :но : стану : було

: ■ : чолопт, : тис/мл : молоці, : тис/мл : : ; '

: : тнс/мл : ■ - ; тис/мл : : : •

Хронічний 17 31-61$ від БССС-І2П0 40,3-4,7 35-64‘^від І65С±250 І5,5±0,3 2 II -4

мастит контролю кіптролю Р> 0,95 11,8$ 64,7$ 23,5$'

Гострий 6 на -15,7$ 4600±99,5 7,Т±0,П дорівшоз 562±І05 0,9±0,2- 5 І -

серозний менше контролю ?.> 0,95 83,3$ 16,7$ .

мастит контролю

Субклінічний 7 6С$ від І£00±350 І,1-0,2 61,4$ від- 52І±І20 І,0±0,2 5 2 -

мастит контролю контролю 71,4$ 28,6$

Подразнення 12 760±І50 !3,0±0,6 на 5,2$ більше від контролю 480±90 0,98±0,-32 •У

Здорова 12 337±45,4 І,6±0,37 на 5,6$ 329±35,3 І,2±0,2

більше від контролю

Р< 0,95 _ 0,95

15 - ‘ .

робін зменшується в 7,4 рази. .

Лікування субклінічних.маститів досить ефективне /71,4%/, але молочна продуктивність не відновлюється. Очевидно, т.з. суб-клінічні мастити - це хронічна форма маститу, що уразив незначну частину молочної залози, перебіг хвороби без клінічних ознак. ■ ,

Шестиденна дія поля УВЧ на здорову молочну залозу дещо підвищує молочну продуктивність. Збільщується вміст жиру в молоці з 4,3-4,2^ до 4,7-4,4%, білків відповідно з 3,1-3,3# до 3,2-3,5%.

■ 2.4.2. Визначення профілактичної дії поля УВЧ відносно маститів ' • ''

Для визначення оптимальний строків профілактичної дії . поля УВЧ відібрали здорових.щодо маститу 78 корів на 2-4 місяці лактації і провели п"ятиденне доїння їх апаратом ЛПДА-2 УВЧ. і Контролем служила група здорових корів /95/ гол, підібрану за ■

• • л *

принципом аналогів. Молоко з кожної чвертки дослідили за допомогою димастину на 15—й, 30-й, 45-й та 60-й день після закінчення курсу обробки вим"я полем УВЧ, а тйкож визначили в молоці вміст соматичних клітин. ■ ’ ,

На початку досліду -вміст соматичних клітин умолоці корів обох груп буй однаковим /4І2І35 та 395І4І тис'/мл/. У дослідній групі тільки на 30-й день після курсу обробки полем УВЧ виявле-* но 5 випадків подразнення молочної залози, але це не спричинило підвищення рівня соматичних-клітин у збірно/^’ молоці. На 45 день, виявлено 3 випадки за: эорювання на прихований мастит, через 60 :

днів на прихований мастит захворіло 5 чверток, а кількість, сома-'

• і

тичних клітин у збірному молоці зросла до 698І54 тис/мл. ,

У контрольній групі корів уже на І5-й день було 3 випадки з подразненням молочної залози. На 30-й день - 24 випадки з подразненням /6,3%/ і 4 випадки з'запаленням /V//, на 45-й день -39 /10,3%/ з подразненням і 12 з запаленням, на 60-й день

. .16,

48 - /12,7$/ з подразненням і 10 /2,6^/ з запаленням. Кількість соматичних клітин у "збірному молоці зросла до 809І68 тис/нл.

Отже, профілактична обробка здорового вим"я корів полем 2'ВЧ за нашою схемою гарантовано попереджає як мастит, так і подразненні протягом не менше 20 днів. Тридцятиденний інтервал можна вважати цілком прийнятним. Збільшення строків між проведенням профілактичних обробок вим"я полем №4 не гарантує від захворювання корів на мастит. . '

, 2.5. Профілактика маститів шляхом підвищення біологічної

цінності раціону

Період сухостою є найбільш напруженим для організму корів.

В цей час активно формується плід, на що спрямовано весь комплекс обмінних процесів. Узимку або ранньої.весни, коли більшість корів знаходиться у сухостої, е проблеми з повноцінною годівлею тварин.

За нашими даними, кількість захворювань корів на мастит протягом ЗО днів після отелення в 3,7 разів більша, ніж на 3-5 місяці лактації. Кількість клінічних маститів відповідно більша' в

16 разів. Отже, профілактика післяродових маститів надзвичайно актуальна'. ' . .

. Вибираючи для досліду'біологічно-активні добавки до раціону ** • ' ' ' корів, ми зупинилися.На препараті "тіороза-25", в складі якого з сірка. При цьому виходили з таких міркувань.' Амінокислоти /цистин, цистеїн, метіонін/, що мають у свозму складі сірку, виконують в організмі тварин важливі функції. Вени стимулюють ріст і розвиток організму., з незамінними в процесах біологічного окис-’ лення, виконують функцію знешкодження токсинів і виділення їх

з сечею.

Дослід проведено в січні-серпні 1553 р. Препарат згодовували коровам дослідної групи /200 гол/ щоденно по 50 г протягом сухо-

)

стійного пєріода і ІС-І2 днів після отелення. Контролем служила група корів цієї ж ферми /100 гол/. - ‘ ,

Дослідженнями, проведеними в період сухостою, установлено, що захворюваність корів обох груп на мастит була досить значною і досягала 70'*. Основна маса захворювань .припадає на перші три декади сухостою, тому згодовування препарату в цей період ще не дало результату. *

Виявлено, що протягом 30-добового періоду після отелення дослідні корови в два рази менше хворіли на мастит /табл.4/.

. Таблиця 4 ’

Захворювання корів на мастит протягом 30 днів '

■ -■ після отелення ‘

■Група корів : Захворіло корів на : Кількість хворих чверток ■ і ' •

: мастит, % : на одну хвору корову

• 4 •. *

Дослідна 17,8 " , 1,4

Контрольна 3§,0 ' 2,1

Інтенсивність захворювання /співвідношення кількості хворих чверток до одної хворої корови/ в дослідній групі .була в 1,5 рази меншою порівняно з контрольною групою.

‘•Морфологічні показники крові обох груп після отелення суттєво не змінилися. ' _ ■ І

Вплив тіорози на модочну продуктивність корів досить своєрідний. Дослідні корови, які були здоровими в сухостійний період і протягом одного мясяця після отелення, мали добовий надій молока /12-15 день лактації/ на 3,6 кг більше у порівнянні з такими ж коровами контрольної групи /Р> 0,999/. Корови, що перехворіли на мастит в сухостої, але після отелення були здоровими, мали добовий надій на 1,6 хг більше, ніж надій аналогічних контрольних корі'ь /р> 0,99/, Кількість білків у молоці досяїдних корів

становила 3,62 ■» 3,76$ проти 3,39 - 3,48$ у контрольних.

Рівень соматичних клітин у молоці корів дослідної групи був на 40/5 нижчим порівняно з контрольною групою.'

Згодовування тіорози в сухостійний період позитивно позначилося на репродуктивній здатності корів і здоров"ї новонароджених телят /табл.5/. -

. ( • . . Таблиця 5 .

Вплив тіорози на стан здоров"я новонароджених телят і .репродуктивні’ здатність корів

' Показники , : Групи : контрольна корі в : : дослідна : Р

Кількість корів'у- групі ' , ■ 100 200 ■

Тривалість сервіс-періоду,

дн. І04±І5 83±Є у 0,95

Затримка послід;', г ■ . 35 ,<7 10,5 О > 0,95

Акушерсько-гінекологічні •

захворювання, # 23,1 ' 7,8 > 0,95

Захворіло телят протягом , .

перших ТО днів життя, % 68,0' 31,0 > 0,95

_ Отже, згодовування коровам препарате "тіороза-25" протягом сухостою сприяє активізації обмінних процесів, підвиде рівень неспецифічної резистентності. В результаті кількість післяродових маститів зменшується вдвічі, покращується репродуктивне функція корів, знижується рівень післяродових ускладнень і захворю-

' • ' V ' ' .

вань, вірогідно зменшується захворюваність новонароджених телят, підвищується молочна продуктивність на 12,4-24,5^ в перший місяць нактаці ї. .

2.6. Визначення ефективності деяких санітарних та організаційно-технічних заходів профілактики маститів ’ , 1

2.6.1. Санітарна обробка вим"я корів перед доїнням

Установлено, що основною мікрофлорою шкіри дійок є кокові. форми /60-847?/, грампозитивкі спорові і неспорові палички /10,5— 16,0/5/. Грамнегативні паличкові'.форми тимчасово заселяють шкіру вим"я х легко видаляються миючим розчином без застосування дезинфікуючих засобів. 1 '

Дослідження ефективності передцогльної' обробки вим”я корів робочими розчинами миючих і миюче-дезинфікуючих засобів при температурі 40-45°С /тепла вода - контроль, 0,5% розчин миючого засобу В, 0,5$ розчин засобу В + 0,025% активного хлору, 0,5% розчин засобу В + 0,5$ активного хлору, 0,5% розчин дезмолу, робочий розчин, йодофору "Ланодіп"/ показали, що кишкова паличка чвдалае-ться з шкіри дійок навіть при застосуванні миючого розчину. В . той же час ні один із засобів не забезпечив видалення золотистого стафілокока, навіть після чотириразової обробки, які прово' ’ . і- • дилися з інтервалом 20 хвилин.

Кокова мікрофлора,^ т.ч. і золотистий стафілокок, заселяє не тільки поверхню шкіри, але й протоки потових та жирових залоз і може не піддаватися впливу короткотривалої дії дезинфікуючого' засобу. Після чергової обробки шкіри через І5-20 хвилин'золотистий стафілокок виділяється на поверхню шкіри і може інфікувати молоко і предмети зовнішнього середовища.

Г,об суттєво знизити рівень носійства золотистих стафілококів

на шкірі вим"я, необхідне тривале застосування передцоїльної об-

і

робки /табл.6/. . '

Отже, експериментально підтверджено, цо ідея одномомецтного

. ♦ •

тотального знищення золотистих стафілококів на шкірі вим"я є нереальною, Цей мікроорганізм може тривалий час інфікувати шкіру

■ . . Таблиця б

Ефективність довготривалої переддотльної обробки дійок

0,25^-нии розчином миючого засобу "В"

___________________^

Період досліду :Кількість:3 них інфіковано золо-:Кількість ста: змивів : тисгим стафілококом :філококів у : : кількість : процент :І мл змиву

До дослід^' 4С 21 52,5 320

25 день дослід;' 40 5 . 12,5 40

навіть в умовах регулярної її обробки миючо-дезинфікуючими засов * . бами. Використанні! для обмивання вим'я серветок сприяє перенесенню збудника маститу від інфіковано? корови до здорової. Тільки в процесі тривалого застосування миючс-дезинфікуючих засобів' можна суттєво зменшити кількість носіїв золотистого стафілокока на . шкірі дійок і знизити щільність Інфікування.

2.6.2. Санітарна обробка вим"я корів після доїння ,

У довготривалому досліді /75 днів/ визначено, що післйдої-льне занурювання кінчиків дічок у антисептичну- емульсію ВІЩЇЗС

і у розчин йодофору не спричинилося до зменшення кількості стафілококів у цистернальному молоці здорових корів /табл.7/.

_ ' . Таблиця 7

Зплив тривалої птслядо"льно'т обробки дгйок антисептиками на наявність стафілококів у цистернально?іу молоці

Група чверток :Кільктсть стафілококів у І мл нистегнального молока ' : антисептична емульсія : розчин йодофору

' Контрольна^ Дослідна

32С ± 51 410 ± 6С Р^С.95

260 ± 47 250 ± 36 Р^ 0,25

У даному випадку діє постійний більш сильний фактор, який призводить до регулярного інфікування молочної залози. За допомогою методу виявлення проникнення мікроорганізмів через сфінктер дійок в ємкість вим"я із зворотним потоком молока в процесі машин-' ного доїння /А.С.СРСР 816566, автори 1.П.Даниленко, І.Й.Еалковой та інші, 1980/ установлено, що стафілококи корови-носія можуть бути занесені зворотним потоком молока в цистерну вим"я.чотирьом-п"яти здоровим коровам, інфікування,шкіри дійок досягає сьомої-' восьмої корови. ’Де свідчить про те, що під час кожного доїння вим"я корови інфі кується мікрофлорою попередньо видоєної корови.

Отже, таке явище, як інфікування вим"я внаслідок зворотного пртоку молока при машинному доїнні зводить нанівець результати післядоїльної дезинфекції дійок. . ' • . .

2.6.3. Профілактика маститів шляхом упорядкування, машинного ♦ доїння . , '

Па Молочних фермах трьох господарств провели профілактичний ремонт доїльних установок, замінили зношені, деталі, відрегулювали частоту пульсацій доїльних апараті-в1, - організували регулярну їх санобробку. Протягом року здійснювали контроль за роботою доїль-нот техніки згідно паспортним вимогам.- На другій ферк": .кожного ' господарства /контроль/ в організацію"машинного допшя не втручалися. Перевір»’ кортя на наявність маститів проводили одномоментно на дослідній і контрольнім фермі. Птд кінець дослід;,- кількість ' маститів на дослідних фермах у середньому зменпилася в 1,7 разів.

. 22 ■■>

. ■ , ВИСНОВКИ

1. В Західно^' регіоні України середня поширеність ■»,аститів корів на даний час становить II,&*•, з них субклінічні мастити /стрічаються у 5-6 разів частіше, ніж клінічні. Сснсвниг'и збуд-іками маститів є стрептококи /62,2-79,1!*/ ® стафілококи /24-35,3!’'/, їі досить поширені на молочних фермах.

2. При такому поширені; на моловших фермах маститів середня ількість соматичних клітин у І мл збірного молока перевікує

)0 тис. Лише 15,1?. молока, що надходить на молочний комбінат, лло придатним для виробництва продуктів дитячого харчування та іру /до 500 тис/мл соматичних .клітин/. ,

О ‘

3. При широкому' розповсюдженні маститів стафілококово? етю->гії /30,4?/ кількість золотистого стафілокока в І мл збірного

шока перевищує 1000,-що при певних умовах зберігання може ство-

)вати небезпеку стафілококових харчових отруєнь людей.

4. Визначені оптимальні розміри боксів для безприв"язного гримання районованих в Західному регіоні корів чорно-рябо? і ментальської порід: довжина - 200-215 см, ширина - 120 см.

5. Захворюваність корів мастита»™, при відпочинку тх на ре-

тчастій залізобетонній і чавунній підлозі в 2,0-2,3 рази біль- '

і, а молочна продуктивність на 12,3-23,2? нижча порівняно з дпочинком корів на суцільній дерев"яній підлозі. ‘

6. Ефективність лікування полем 334 гострих серозних мастив - 83,3?, субклінтчних маститів - 71,4е*. Ефективною з дія

ля У5Ч на,чвертки вим"я, що знаходяться в стані подразнення ормалізузться вміст соматичних клітин у молоці, зменшується , лькість мікробів/. Лікування полем З’ВЧ корів з хронічним настом безперспективне /виліковується всього IX,випадків/.

7. ІГ'ятиденне дворазове доїння здорових корів лікувальним їльнкм апаратом'ЛПД;\-2 УВ1І попередила виникнення кастетів лро-гом одного місяця. Навіть через 2 МССЯЦТ ПІСЛЯ проведеного

профілактичного доїння захворюваність корів маститами в 2 рази менша порівняно з контролем.- ' ) ' .

Є. Згодовування коровам в сухостійний період препарату тіо-роза-25 /суміш сірки з лікарською рослинного сировиною/ підвипуе резистентність організму, зменшує в 2 рази захворюваність'корів маститами у післяотельний період, підвищує молочну продуктивність на 12,4-24,5!?, покращує якість молока, збільшуючи в ньоіу вміст

' * 9

білка на 0,42$ і знижуючи кількість соматичних клітин на 40/5.

9. Застосування преміксу'тіороза-25 поліпшує також репродуктивну здатність корів, скорочуючи сервіс-період на 21 день, ' зменшуючи кількість випадків затримки посліду в 3,4 рази, акушерсько-гінекологічних захворювань в 3 рази. Новонароджені телята від таких корів вдвічі рідше хворіють.

10. Передцоїльна обробка вим"я розчинами миючо-дезинфікую-

і , *

чих засобів легко звільняє шкіру дійок від грамнегативної палич-,

коподібної мікрофйори /кишкова паличка/, але не знипує:повністю

• 1 ' * ■ •'■! золотистого стафілокока. ■ • ' . .

Регулярна ліслядоїльна дезинфекція дійок шляхом короткочасного занурення їх в дезинфікуючий розчин не перешкоджає проникненню стафілококів у молочну залозу, яке відбувається внаслідок зворотного'потоку молока при машинному доїнні. .

11. За рахунок постійного кваліфікованого контролю технічного стацу доїльних установок, своєчасного ремонту, заміни зношених деталей, регулювання величини вавууіу та кількості пульсацій можна зменшити кількість захворювань на мастит в 1,7 раза.

' , . 24

. . ПРОПОЗИЦІЇ’ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою профілактики маститів, підвищення молочної продуктивності і якості молока при будівництві та реконструкції козівників улаштовувати підлоги з матеріалів,, що мають теплотехнік-її властивості, близькі до дерев"яних підлог^

2. Для лікування і профілактики маститів застосовувати лі-[увальний доїльний апарат ЛЦЦА-2 УВЧ. •

3. З метою профілактики маститів, покращання якості молока, іідвищення продуктивності та репродуктивної здатності згодовувати ;оровам у сухостійний період біологічно активні добавки типу тіо-юза-25, що містять сірку.

4. В господарствах з широким розповсюдженням маститів засто-овувати переддоїльну і післядотльну дезішфекцію ДІГіОК.

5. Для зниження захворюваності корів маститами здійснювати ' остійний котрсль за технічним станом і роботою доїльних устано-ок. ...

■ ' ‘ сгпзсн

■ _ робіт, опублікованих по темі дисертації

■ <1-.. КрижановскиЯ -ЯЛІ. Зляяние размеров боксов и теплотохнй-іеских свойств полов на продуктивность и возникновение маститов

’ коров І/ Тезис’! дскл. .Зсесопзг-г^го. технического семинара /г. ?а--арканд/.-' тС-с2.--ч^ Л5Т-Т52. ’ ' .

’ 2.. Іріяанівськи* і ли*-як- З.Т., "дннленіх І .П. ’ ЗЧ-тара-

іт я • мастит ів-‘ корі в // Зі смик аграрної нз’ киг ї??3.- ’"Я.- С.оГ'-бГ.

.3. Крижанівсьний Я.З.; климик З.Т. Нетрадиційний метод профілактики маститі із корів.// ІнФорм.листок,- Львів.- ТГСЗ.

4 4.' Криланівський«Я.Л. Терапія і профілактика маститів у корт в

:а допог'огога апарата ЛЦІД—2 УЗ-І // Інформ.лпстг'К.- Льв’я.- ТГГЗ..

5. Кріггаігвський Я.^., Клиник З.Т. ТісроРГ-25 - засіб тре*’-

аі:тики маститів у корів // Інформ. листок,- Львів.- Д9СЗ.