Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.02) на тему:Постнатальный период онтогенеза тимуса кур кросса "ломан-браун"

! ІЛІ иоі ІЛЛЬ!ІИЙ ЛІ РЛГ'і П ІЙ Уіііві ;рси'п;т

*'С СЭ

о ^

О-Сг -=г

Гречкосій Палія Володимирівна

со - І

я

1

УДК 619:611.438:636.5

ПОСТІІАТАЛЬШШ ПЕРІОД ОНТОГЕНЕЗУ ГНЧ> СА КУРЕІІ КРОСУ “ЛОМАН БРАУН”

16.00.02 - патологія, онкологія і морфологія тварин

А втореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор ветеринарних наук, професор Хомич Володимир Тимофійович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри гістології, цитології та ембріології

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Кривутенко Олександр Іванович, Одеський державний сільськогосподарський інститут, завідувач кафедри нормальної і патологічної анатомії

доктор ветеринарних наук, професор Криштофоро-ва Беса Владиславівна, Кримський державний аграрний університет, завідувач кафедри анатомії та фізіології сільськогосподарських тварин

Провідна установа: Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена Національної академії наук України

Захист відбудеться “1,3,.” 2000 р. о ІО годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.004.03 в Національному аграрному університеті за адресою: м. Київ - 41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету: 03041, м.Київ, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10

Автореферат розісланий “ ІЦ ” ХМУтХУ^О 2000 р.

„ /7

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради и л * „Бортнічук В. А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОІЮП1

Актуальність. Вивчення і пізнання закономірностей розвитку, будови і функціонування орі анів імуногенезу, які забезпечують замісі організму від всього чужорідного, е однією з фу пдамешаїьпих і прикладних проблем сучасної біології, гуманної і ветеринарної медицини.

Серед органів імуногенезу особливе значення приділяється тпмусу. Згідно і сучасними даними він с центральним органом імуногенезу. В ньому у іворююі ься Т-лімфошгіи. ефекторні кліпши яких забезпечують клітинний імунітет і стимулюють або пригнічують розвиток гуморального (F.M.Burnet. 1962: Л.Иоликар. 1965; А.Я.Фріїденппейн. И.Л.Черіков. 1969;

1І.Ф.Здродовский. Г.А.Гурвнч. 1972; Р.В.Петров. 1976; А.Е.Вершигора. 1990; А. Ропі. 1991). Поряд з цим встановлено. шо в тнмусі продукуються біологічно активні речовини (тимочини). які впливають на проліферацію і дозрівання Т-лімфоингів. їх диференціацію в ефекюрні кліпши га ріст і розвнюк організму (A.Goldstein et all. 1977. 1981; Ю.А.Гриневич. В.Ф.Чеботарев. 1989).

Питанням розвитку, будови і фізіології тимуса людини та лабораторних тварин у нормі і при патології присвячена велика кількість наукових праць, які узагальнені в багатьох монографіях і посібниках (Д.Миллер. П.Дукор. 1967;

А.К.Агеев. 1973; З.Купер. 1982; Р.В.Петров. 1982; Т.Г.Курбанов. М.Г.Алнев. 1983; З.Кемилева. 1984; В.Ю.Сальннк. В.Ю.Серебров, Г.А.Су ханова. 1987; Ю.А.Гриневич. В.Ф.Чеботарев, 1989; А.А.Ярилин. В.Г.Пинчук. Ю.А.Гриневич. 1991; М.Р.Сапни. Л.ЕЗтинген, 1996).

Незважаючи на значну кількість робіт, вчення про тимус не можна вважати завершеним (А.А.Ярилин. В.Г.Пинчук, Ю.А.Гриневич, 1991). Аналіз літературних даних свідчить, шо результати досліджень розвитку, будови і функціонування тимуса дуже суперечливі і неповні.

Для пізнання закономірностей будови і фу нкції органів важливе значення мають знання про їх індивідуатьний і особливо історичний розвиток. Вони розкривають причинну обумовленість організмів в окремих органах, показують джерела їх розвитку і особливості будови та функціонування у представників різних видів тварин залежно від умов їх життя. Для одержання таких знань необхідно вивчати біологію тимуса у представників різних класів та їх видів хребетних тварин, у тому числі і свійських.

Розвиток, будова і фізіологія тимуса свійської птиці, у тому числі курей, вивчені недостатньо (М.Е.Пилипенко, 1965, 1978; А.И.Кривутенко, 1984;

А.А.Новьіх, 1988; И.П.Филиппенко, 1993; О.Н.Клименко, 1998І. Більшісіь наукових праць, присвячених цим питанням біології тиму са, розрізнені, неповпі і суперечливі. Дані про тимус курей кросу “Ломан Браги” у спеціальній літературі відсутні. У зв'язку з цим вивчення постнатального періоду

онтогенезу іимуса курси є актуальним. Його результати розкривають по іільки окремі закономірнийі сіанов.іепня цього органа у філо- і оніогенсзі. а іі дакиь змог) зооветспеціалістам більш гювпо визначити функціональніш статус курей ПСИНИХ ВІКОВИХ груп.

íií'íisok робо г її і науковими прогрітими, імамами, темами. Дисертаційна робота с частиною наукової темп “Вивчення розвитку, макро- і мікроструктури піднебінних мигдаликів свіГіської свині, тимуса і клоакадьіюї сумки курей", над якою працює колектив учених кафедри гістології, цитології іа ембріо.ки ¡у Національного аграрного університету (НАУ) (ре<страціпішй номер -0197 U 007146). ’ "

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи було вивчиш будову, ріст та розвиток тимуса курей кросу “Ломан Браун" у посгнагальному періоді онтогенезу.

Для реалізації мети бу ли поставлені такі завдання:

- дослідити топографію та макроструктуру тимуса:

- вивчити мікроструктуру цього органа:

- встановити строки закінчення росту тимуса і формування його

морфофункціональних одиниць:

- виявити, у якому віці курей починається інволюція тиму са. і з'ясувати її етапи:

- встановити популяції клітин паренхіми тимуса:

- провести цитохімічні дослідження лімфоїдних клітин паренхіми

тимуса.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено

дослідження топографії, .макро- і мікроструктури тимуса курей кросу “Ломан Браун" та клітинного складу його паренхіми в постнатальному періоді онтогенезу.

Одержані нові дані про ріст тимуса і строки його закінчення. Новими є результати досліджень про джерела утворення морфофункціональних одиниць (часточок) цього органа і терміни їх формування. Встановлено вік курей, в якому починається інволюція тимуса. і з’ясовані її етапи. Вперше виявлені популяції клітин паренхіми тимуса та визначений їх кількісний вміст. Новими є також резу льтати цитохімічних досліджень клітин лімфоїдного ряду тимуса.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень можуть бути використані морфологами для більш глибокого розуміння етапів формування органів імуногенезу в філогенезі, спеціалістами ветеринарної медицини та імунологами при вивчені імунітету птахів. Результати досліджень розвитку тимуса дають змогу більш повно визначити функціональний статус курей певного віку, що використають у своїй роботі зооветсгіеціалісти при розробці науково обгрунтованих технологій утримання, годівлі і використання курей. Матеріали дисертаційної роботи можуть використовуватись у

авчальнін робо і і при вивченні морфології і иарнн і підготовці відповідних ідручнпків іа посібників. І\ »же часі осоку юіь у навчальній роботі на афедрах: гісгології. ціпології та ембріології ІІЛУ. нормальної та патологічної паї ом ії Дпінропеїровського державного аграрного університету, анатомії і ¡етології Державної аіроекологічної академії (м.Житомир), анатомії та іііології сільськогосподарських тварин Кримського державного аграрного ніверситету. анатомії та фізіології тварин Сумського державного аграрного ніверситету. анатомії, патологічної анатомії і гісгології Львівської академії леринарної медицини, гіеіології іа ембріології сільськогосподарських тварин анатомії Харківського зооветеринарного інституту, нормальної і патологічної тагомії іа нарачшо.іогії і гісгології Одеського державного льськогосподарського інс гитуту.

Особистії внесок здобувача. Автором роботи самостійно відібраний атеріал, проведені всі дослідження, зроблений аналіз одержаних результатів і формульовані висновки. Ідея проведення дослідження належить науковому :рівнику здобу вача- професору В.Т. Хомичу.

Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідатись на наукових знференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів НАУ (1997 -?99): 11-націонаіьному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів і

шографоанагомів України (Луганськ. 1998): міжнародній науково-виробничій знференції. присвяченій пам'яті заслуженого діяча науки, доктора біологічних зук. професора П.О.Ковальського (Біла Церква. 1998): міжнародній науково-зактичній конференції молодих вчених і спеціатістів "'Направления абилизаиии развития и выхода из кризиса АПК в современных условиях” Воронеж. 1999).

Публікації. Результати дослідження за темою дисертаційної роботи ісвітлені в 7 наукових працях, які опубліковані у збірниках "Науковий вісник аціонатьного аграрного університету” (3), "Вісник Білоцерківського :ржавного університету” (І) та матеріалах конференцій (3).

Структура га обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу. З )зділів. 28 підрозділів, висновків, пропозицій виробництву, списку ікористаної літератури, який включає 306 джерел, у тому числі 104 датекого ірубіжжя і додатка. Текст дисертації викладений на 145 сторінках зішшоппсу. Матеріали дисертації проілюстровані 39 рисунками і 17 іблицямн.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ .Матеріал і методи дослідження

Матеріал для дослідження (тимус) відібрані від 61 голови здорових курей осу “Ломан Браун” віком від вилуплення до 1260 діб (табл. 1).

ТаГ». піп її 1 - Характернсіика курей, від яких iti.ufipa.iii маїсріа.і і. ні

дослідження

Вік курей (, діб) Стать Кількість голів

1 X. 4

10 'ґ. 4

20 х 4 :

30 4

61) V 4 .

90 і' 4 :

120 і . 4

150 4

180 5 :

210 6

[ О ' і Г- 1 гч 1 і 1 5 !

360 2 5

540 5 і

1260 ^ :

Всього 61 !

Добових курчат закупили у державному племпта.хозаводі “Рудня" Броварського району Київської області. Іх утриму вали у клітках в приміщенні віварію при факу льтеті ветеринарної медицини НАУ. Годівлю птиці проводили відповідно з існуючими зоотехнічними нормами. Корми для певних вікових груп закупляли у ньому ж господарстві. Матеріал для дослідження тимуса курей віком 1260 діб відібрали від курей невстановлених порід і кросів.

Дослідження проводили після забою птиці і починали його з препарування тимуса. При цьому встановлювали топографію цього органа, підраховували кількість часток, які входять до його складу, описувати їх форму, колір і визначали консистенцію. Після цього тимус відділяли від тушки і визначали його довжину, абсолютну та відносну масу, а також абсолютну і відносну масу, довжину, ширину та товщину його часток.

Матеріал (частки), відібраний для мікроскопічних досліджень,етикетували і фіксували у 10%-му водному розчині нейтрального формаліну та заливали в парафін (Г.А. Меркулов, 1969). Із залитого в парафін матеріалу готувати зрізи товщиною 5-11 мкм, які фарбувати гематоксиліном Караці та еозином, за ван Гізон і резорцин-фуксином за Вейгертом (Р.Лилли, 1969). Ретикулярні волокна виявляли за методом И. Келемена (И.Келемен, 1971).

Для мікроскопічних досліджень використовувати світлові мікроскопи МБ1-15. МБ1-6 та МБС-1. Співвідношення структур часток і часточок між собою визначати методом “крапкового підрахунку“ (Г.Г.Автанднлов, 1973).

Ишоморфологічні іа циіохічічпі дослідження паренхіми тимуса проводили па препараіах-відбитках. які забарвлювали за ГІапенгеимом (ПАЇ.Карнуть. І986) і па яких ставили реакції па кислу фосфатазу (КФ). кислу неспецифічну еетеразу (КНП)та глікоген (Ф.Дж.Хейлоу. Д.Кваглино. 1983).

Всі одержані препарати чапроюкольовані і частково сфотографовані. Цифрові лані оброблені статистично (И.Л.І І.іохипский. 1961).

рі-:ї> дьтатп дос.нд/Кеііь та їх лнллн

Топографія і макроструктура тимуса

Проведеними макроскопічними дослідженнями встановлено, шо тимус куреїі. на відміну від іпмуса свійських ссавців, немає грудної частини і представлений тільки вольованпми шийними частинами. У зв’язку з цим. ми погоджуємося з даними М.Ю.Пплпиенка (S978). що тимус курей необхідно вважати парним органом.

Результати наших досліджень підтверджу ють дані М.Ю.ГІилипенка (1978) і А.А.Новых (1988). що кожний із тимусів ку рей складається з окремих часток, які розташовані на дорсо-латер&льній поверхні трахеї, за ходом яремної вени, протягом від 3-шийного хребця до входу в грудо - черевну порожнину. Разом з цим. ми ні в одному випадку не спостерігали, щоб краніальні частки нього оріана досягали голови, а каудальні - основи серця (И.Д.Рихтер. 193!). бронхів (К Н.Кржишковский. 1933) і гіришитоподібної залози (K.M.Язикова. 1936).

До складу кожного із тимусів входить від 5 до 8 ізольованих часток, які об'єднані пухкою сполучною тканиною в суцільний тяж. Частки мають переважно овальну і ку лясту форму, рідше - серпоподібну.

Колір часток тимуса курей різних вікових груп неоднаковий. Так. у курей віком до 90 діб він блідорожевіш з червоним відтінком, а курей старшого віку -сіро-рожевий з жовтим відтінком. Вікові зміни забарвлення часток тимуса М.Ю.Пилипенко (1978) і A.A.Новых (1988) пояснюють зміною фізіологічного стану (яйцекладка) птиці. На нашу думку, ці зміни також обумовлені розростанням сполучнотканинної строми часток- та появою в ній жирової тканини. У курси віком 120 діб і сіарших ця тканина виявляється і макроскопічно.

Консистенція часток тиму са у курей віком до 120 діб помірно щільна. У птиці старшого віку вона стає більш пухкою. Зміна консистенції часток визвана, на наш погляд, накопиченням у їх сполучнотканинній стромі жирової тканини.

Абсолютна маса правого тимуса добових курчат становить 78.3 + 9,9 мг. а лівого - 83.0 + 8.7 мг (табл. 2). Вона збільшується до 120-добового віку курей (правий тимус - 3423,3 + 165,8 мг, лівий - 3366,6 + 306,8 мг). У курей старшого віку абсолютна маса тимуса поступово зменшується і у 1260-добових сіановить 322,6 + 19,7 мг (правий т имус) і 317,6 + 18,8 мг (лівий тимус).

Таблиця 2 - Абсолюція і підноснії маса чимуса

Вік курси, діб

1

10

20 ........

30

¿5

І 20.......

150

Ж

210 .......

270'

' 360

540 1260 Примітки: 1. Р

Абсолютна маса тпм\са. мі’

праного

78.3 1 9.9

.111(010

Відносна маса шмчса. %

ліиого

142.3 ± 13,4

235.3 ± 19,4

............... 401.3 ! 58,2

450,0 ±42'б

1756.6 + 61.7 ’ 3423,3 ±165,8

""" 1299.0 ±100.1

" 1128,8 • 53.4

859.3 + 22,1

656,0 + 6,2 і36 (|8 5

444.3 + 27.7

‘ " 322.6 ± 19.7

< 0.05 2, *Р > 0,05 '

83,0 ± 8,7 145,7 ± 6,6 218,6+ 6,7

458.5 ± 65.9 505.1) ± 55,1

1763.3 + 42,5 3366,6 ± 306,8

1282.5 + 68.1 1057,2 ± 26,5

863,0 + 38.2

643.3 ± 20.6

527.6 + 15.6 '

440.3 + 26,6

317.6 ± 18.8

праної о 0,16 + 0.005 0,25+0.012 0.22 + 0.013 0.23 + 0.015 0.12 + 0.024 0.25 ± 0,01 І 0,31 +0.008 0,1! +0.01 І 0.08 + 0.009 0,06 + 0.013 0,04 ±0.0011 0.03 ±0.0021 0,03 ± 0,015* 0,02 ±0.0021

0,17 + 0,005 0,25 + 0.015 0.21 ±0.012 0.26 ± 0.019 0.13 ±0.004 0,26 ±0.009 0.30 + 0,009 0.11 ± 0.010 0.07 + 0.001 0І)6 + 0.014 0.04 ±01)010 0.03 ± 0.0020 0.03 ±0.014« 0.02 ±0.0012

i іаіібільша ні.¡по*:на маса шмуса зарессіровапа іакож y І20-добовнх курей (правий шмус - 0.31 * ().()(í>. .¡іішіі шмус - 0.30 j 0.009°«) (іабл. 2l. Bona перевишу( іаку добових курчаї майже н 2 рази. V курей старших вікових груп поіі пока?ппк пім\са ¡мепітгіься і у 1260-добовпх сгапоізпіь 0.02 - 0.002"., (правий шмус) іа 0.02 ± 0.001"» (лівші шмус). І lamí лапі про вік курей. в якому всіанов.іспа максимальна відносна маса тимуса, не погоджутоп.ся s даними Л Л ! toparпмова і В.Л.-Іу кьяпчепка (1979). які підміїилп. що найбільшої о значення цей пока ииік ii:unна< у 45-ло0овп\ курчаї. і даними С Ь. Селезнева ( 1987). який всіаноіши напбі.іьшх відносну масу іпмуеау 60-добовп\ курей.

Довжина ііімуса збільшу пъся до 180-добовоі о віку ку реіі іправий пімус-145-1 - 9 5 мм. лівші - 14М.4 ^ 12.9 мм). Порівняно ; іовжииою гпм\еа добових курчат вона зростає в 4 рачн. У курей старших 180 діб довжина шмуса поступово змепшуєіься і у 1260-добовпх становіпі» 122.0 * 1-2 мм (правий шмус) і 120.3 + 0.3 мм (лівий тимус).

ІПирипа часюк правого шмуса добових курчат дорівнює 2.0 z. ()-2 мм. а лівого - 2.1 ¿ 0.1 мм. Вона їростас до 120-лобового віку курей < 10.2 - 0.3 мм -правий шмус і і0.4 - ч,м ~ лівий тимус). Із збільшенням віку курей цеп показник тимуса зменшується і у 1260-до0ових становить відповідно - 3.7 -0.08 мм і 3.9 ± 0.05 мм. Особливо різке зменшення ширини часюк (майже в 2 рази) відбувається у курей віком від 120 до 180 діб.

До 120-добового віку курей збільшуггься і товщина часток шмуса (5.0 ~ 0.1 мм - правий тнм\с і 4.8 і 0.1 мм - лівий тимус). Порівняно з товщиною шмуса добових кчрчаї вона зростає майже в чотири рази. У курей сіарших 120 діб товщина часток тимуса зменшується і у правому тпмуеі 1260-дооовнх курей становить 1.98 ; 0.02 мм. а в лівому -2.1 т 0.06 м.м.

Проведені нами макроскопічні дослідження показують, що ріст шмуса курей відбувається до 12и-добового віку. Він закінчується з настанням статевої чрілое і і (яйцекладки ).

Ми не можемо погодишся з повідомленнями Д.М.Авгокрагова (1928). J.Kolda. M.V.Komarek (1958) і Г.С.Крок (1962). які вважають, що тимус впявляєіься тільки в молодої пінці. Він добре виражений і у 1260-добовнх курей, а за даними М.Ю.Пилипенка (1978), цей орган існує протягом всього життя шипі.

■Мікроструктура тимуса

Мікроскопічними дослідженнями встановлено, що частки шмуса курей побудовані із ct/олучжпкашшноїстроми і паренхіми (часточок), що .характерно не тільки птиці (Г.Ф.Задарновская, 1979; А.Л.Новых, 1988). а і ссавцям (А.К.Агеев. 1973: Т.Г.Курбанов, М.Г.Алиев. 1983).

Сполучноїканшша строма утворена нсоформленою пухкою сполучною ікапиною. в якій виявляються багато колагенових волокон, і значно менше

s

е.таст 11ЧШі\ іа ретикулярних. Boita фирму< kîihcv.i\. 1110 оточує частки і ірабекулн. Оскшпі ні. ira тужуunвся піл річними кутами ні.і каис\.ш і поділяють частки на часточки. В часточках знаходиться периферично розташована кіркова речовина і центрально - мозкова. В кірковііі і мозковій речовині розташовані кровоносні судини. а в мочковій - шс й тимуспі тільця.

V' добових курчаї у частках тимуса лобро виражені кіркова і мозкова речовина. Ile підтверджує дані А.і І.Ст ре.тьішкова ( 19751. И.Л.Ьолошпкова і і< гВ.к'ононатова (1987). що тпмус пі нці починає функціонуваін ніс в іпкубппіііїшн період. За еччастіми даними, <]трм\ванпя кіркової рсчонпнп іюь'язано і процесом утворення в ній Т-лімфонінів (Л.Л.Яри.тин. В.1 .1 ¡инчук. іи.Л.і риневич. I9vl ).

Частки тимуса добових курчаї повністю не розділені на часточки. Інформовані часточки займають центральну і периферичну частішу часток, а сформовані - тільки периферичну. Сформовані часточки повністю оточені ірабекулами або ірабекхлами і ділянкою капсули. Формування часточок обумовлене розростанням трабеку.т у глибину часток. І Ірії цьому вони можуть відокремлювані тільки частину кіркової речовини, або частину кіркової речовини з прилеглою до неї мозковою речовиною. Процес формування периферичних часючок у частках тимуса закінчується у 60-добових курей, а центральних - у 90-добовпх. Це свідчить нро те. що у 90-добових курей мікроструктура тимуса як органа повністю сформована.

Кількість часточок у частках тиму са курей збільшується до їх 90-добового віку (11.3 і 0.3). що пов'язано з процесом їх формування. У курей старшою віку кількість часточок поступово 'зменшу ється внаслідок їх реду кції і у 1260-добови.х становить 5.1 + 0.2.

Розміри часточок (їх поперечник) збільшуються до 120-добового віку курей ( 1653.2 + 45.6 мк.м). Порівняно з поперечником часточок добових курчаї. він зростає майже в 4 рази. Збільшення розмірів часточок, на нашу думку, обу мовлене збільшенням абсолютної маси часток та їх довжини, ширини і іотііішни. У курей, старших ¡20 діб. поперечник часточок поступово ■зменшується і у 1260-добових дорівнює 1311.5 + 188.2 мкм.

Форма часточок залежить від етапів їх формування. Несформовані часточки мають прямоку тну і підковоподібну форму , а сформовані - переважно полігональну.

Часточки, як ми відмітили вище, у творені кірковою і мозковою речовиною. Кіркова речовина розташована на периферії, а мозкова - в центрі. В несформовашіх центрально розташованих часточках кіркова речовина повністю не оточує мозкову, оскільки остання є- спільною для декількох часточок. Часточки добових курчат, які сформувалися в кірковій речовині часток, представлені тільки кірковою речовиною. Мозкова речовина в них виявляється у куреіі віком 30 діб.

о

Кіркова і моікони речовина займакмь н часі очках неоднакову площу. У іо'кжііч курча і ндоша кіркової речовини (65.2 - 1.12°,,) значно переваж;» іаку \!(>¡кової (34.8 ± 1.12%). Із '{{лишениям вік> курей площа кіркової речовини ліеішіу< іься. а мозкової - збільшується. У 60- і 90-добових курей їх співвідношення сіа( нракшчно однаковим (50 па 50%). У курсі) ліком 360 діб і старших кіркова речовина часточок іимуса лійка* або представлена невеликими острівцями. 'Зменшення площі кіркової речовини часі очок і збільшення мочкової речовини у курей віком ло 0() - 00 діб пов'язано. на наш мої ляд. із форм\ианням самих часючок. особливо іи\. які \ іворююіьої іільки н кіркової речовини часток. В останні, як ми відмішли внше. у курей молодшою віку впяв.іж ївся лише кіркова речовина. 'Зменшення площі кіркової речовини у часточках курей. старших 90 діб. відбу вас ться внаслідок заміщення П жировою тканиною сполучнотканинної строми часток.

У мозковій речовині часточок розташовані тим \ сні гільця. Вони виявляються в часточках добових курчат. Наші лані ч нього нніання не погоджуються з даними Ш.Д.Галустяна (1949). який вважає, шотимусні тільця в часточках курей відсутні. Кількість тнмуснпх тілеиь в окремих часточках збільшу ється від добового віку курей (2.43 х 0.29) до 150-добового (6.1 -т 0.56). У курей старшого віку певних закономірнеєіей їх збільшення, або зменшення ми не встановили. Розміри (поперечник) тимусних тілеиь коливакп ься від 117.8 ±8.71 до 204.9 х 19.68 \ік-.м.

Іч збільшенням віку курей змінюється і площа, яку займають у частках час/очки і сподучногканинна строма. У добових курчат сполучнотканинна строма займас найменшу плошу (16.4 + 0.81%). а часточки - найбільшу (83.6 ; 0.81%). У курей старших вікових груп площа сполучнотканинної строми часток ■збільшується, а плоша часточок зменшується і у 1260-добових становить відповідно - 31.9 + 1.3% і 68.1 + 1.3%. Збільшення сполучнотканинної строми у частках тнмуса курей до їх 90-добового віку, на нашу думку, обумовлене формуванням часточок, що супроводжується ростом трабекул, які відділяють їх одна від одної. У 90-добових курей у сполучнотканинній стромі виявляються ділянки жирової тканини. Площа останньої різко збільшується у курей старшого віку, що приводить і до збільшення площі строми. При цьому змінюй ься і гіс гостру ктура сполучнотканинної строми. її пу хка сполучна тканина чаміщаєіься жировою.

Клітинний склад паренхіми тнмуса

Цнтоморфологічними дослідженнями встановлено, то до складу паренхіми (часточок) тнмуса входять такі клітини: епітеліоретикудопити. "кліпши-нянькіГ. лімфобластн. пролі.мфоіштп, лімфоцити, плачмоцити. кочові макрофагошп н. моноцити і іранулоцнти.

I niie.liopeillKN.IOUItlll форму Юі Ь ОСНОІП часючок. Вони \ ІВОріОІОН. специфічне мікрооточепия. г. якому мож.іккіtít розвиток Т-лімфоцитів <Ф.Ьерпет. 1971). Вважати,, то чистил з них нродукус оіо.юі ічпо акт пізні рсчошшн. які сшму.поюіь уїворсння Т-лімфоцитів і диференціацію ї\ у сфскіорпі к.ііїнни іа вп.шваюі!» на ріс/ і розвптк оріанізму (А.1..(ioklsiein.

1..K.1.0U. Vl.McAdoo. 1 977; A.L.GoIdsiein. LK.I.ou. Ci.B. lhunnan. І9ХІІ.

Результат наших досліджень не підтверджують даних М.1-.І Іидіпіепка (1967). що у формуванні основи часточок беруть участь колагенові, реіпкудярпі і с.іасшчні водоісна Ми шіявпли їх тільки г. неріімаск\.іяртіч просторах мозкової речовини.

"к'лііппи-ішнькп" ііпяізляюі і.ся и паренхімі шмуса дуже рідко, В заїлибленнях їх цитоплазми розташовані лімфоцит. Ці клітини вважають різновидом епігедіоретнкудошпів. Функції їх до нього часу 104)10 не не кіпок/ієні. ¡Зважають, шо в "'к.тіїппах-пяпьках" Т-дімфоніпп набувають vianiocri відрізняти "чуже від свого" (11.А.Болотников. L'.K.Олейник. С.А. Гакшеев. 1984).

.¡¡мфобдастн і нролімфоцпіи і клішнями відповідно - 4 і 5 класу лімфоцитолоезу. Наявність цих клітин у паренхімі тнмуса підтверджус заі альновідомнй факт, шо в ньому оріані відбувається антигенне залежне утворення Т-лімфоцитів. Вміст лімфобласт ів збільшу тлься до 120-добового віку курей {2.0 - 0.21%). Порівняно з ї\ вмісіо.м у лобових курча і він збільшу с гься майже в два рази. У ку рей старшого віку вміст цих клітин змеишупься і у 1260-добових становить 1.2 ± 0.12°о. Вміст пролімфошітів більший за вміст дімфобдастів. Він -збільшується від добового піку (2.2 + 0.16%) курей ло їх 90-лобового (2.85 ± 0.42%). У курей старшого віку вміст пролімфошітів поступово зменшу сі ься і \ 1260-добових становить 1.5 ± 0.14%). Найбільший су марний вміст лімфобластів і пролімфошітів (4.75%) у паренхімі тимуса встановлений у ку рей ríkom 90 і 120 діб.

Лімфоцити (тнмопнти) - найбільша попу ляція клітин паренхіми тимуса (без врахування еиітедіореіикулоциіік і "клітин-пяньок"). їх вміст дещо •¡меишупься від добового віку курей (96.4 + 0.27%) до 1260-добового (88.15 ± 0.44%), Причиною нього, на нашу думку, с зменшення площі кіркової речовини часточок, в якій вони переважно знаходяться. Серед лімфоцитів ми виділили малі, середні і великі.

Малі лімфоцити утворюють найбільш численну субпогіуляцію лімфоцитів. Відомо, то така група лімфоцитів характерна для Т-лімфоцитів (Ф.Верпсг. 1971; W.Droege. R. Zucker. 1975). Крім цього, в цю трупу .можуть входити клітини-попередники Т-лімфоцитопоезу. Слід відмітити, що до цього часу вони точно не встановлені. Ними можуть бути стовбурові кдіїини крові, кліпіни-понерединки лімфошноноезу і клітишнюнерединкн Г-лімфопіпопосзу (Л.А.Ярплип. 1985). В.місі малих лімфоцитів у паренхімі

Il

iiiMvea зменшиться із 'збільшенням піку типі. У лобових курчат він становить 70.6 + 2.32%. а у І260-добони.х - 52.3 + 1,99® о віл загальної кількості лімфоцитів.

Середні і великі лімфоцити також можуть бути Т-лімфоцитами. або їх попередниками (Ф.Бернет, 1971: А.РоГп. 1991). Вмісг середніх лімфоцитів перевищуй вміст великих лімфоцитів у паренхімі тимуса курей усіх вікових груп. Він збільшиться із збільшенням віку курей. У лобових курей вміст середніх і великих лімфоцитів становить відповідно - 20.6 + 1.78 і 8.8 + 0.71°о. з у 126U- добових - 30.8 + 1.29 і 16.9 + 1.09% від загального вміст}' лімфоцитів.

Лімфоцит, як відомо, поділяють на бурсозалежні (В) і шмуезалежні ( Г). Для їх диференціації на цитологічних препаратах застосовують реакції на виявлення ферментів КФ. КНЕ та глікогену. Встановлено, шо Т-лімфоціпи лають позитивну реакцію на КФ та КНЕ і негативну - на глікоген, а В-лімфоцити, навпаки, негативно реагують на КФ і дають позитивну реакцію на глікоген (D.Catovsky et al. 1974: G.Basso et al.. 1980: Ю.А.Уманскин, В.Г.ГІпнчук. 1982).

Проведені нами цитохімічні дослідження показують, що переважна більшість лімфоцитів (92 - 96%) тимуса реагують на КФ і КНЕ з локалізацією кінцевих продуктів реакції в цитоплазмі у вигляді дрібної зернистості. Такий прояв реакції характерний для клітин лімфоцнтопоезу. які знаходяться у стадії диференціації в Т-лімфоцитн (А.А.Ярилин. 1985).

Найбільший вміст Т-лімфоцитів у стані спокою (зрілих), які проявляють крупногранулярну реакцію на КФ. ми виявили в тим) сі курей віком 90 діб, (8.2 + 0.76%), а на КНЕ - у 120-добових (6.4 + 0.68%). Сумарний же вміст цих клітин, за нашими даними, є найбільший (14.5%) в тиму сі курей 90 діб. Враховуючи те, що в тнмусі курей цього віку встановлений також і найбільший сумарний вміст лімфобластів та пролімфоцитів. ми прийшли до висновку, що у 90-добових курей проявляється найбільша функціональна активність тимуса як органа Т-лімфоцитогтоезу.

В-лімфоцити (PAS-позитивні) виявляються в паренхімі тимуса з 20-добового віку курей. Вміст цих клітин становить 0.1 + 0,06% - 0.15 + 0,07% від загального вмісту лімфоцитів. Плаз.моцити, які є ефекторшгми клітинами В- лімфоцитів, ми виявили в тимусі курей починаючи з їх 30-добового віку. У курей віком 30 - 270 діб їх вміст коливається від 0.05 + 0,05 до 0,1 + 0.06%, а у курей старшого віку він становить 0,15 + 0,07%.

Літературні дані про наявність В-лімфоцитів і плазмоцитів у паренхімі тимуса ссавців і птахів діаметрально протилежні (A.N.E.Marchai, R.C.White. 1961; М.Е.Пилипснко. 1968; З.З.Юсфина. А.И.Яковлева. 1968;

В.А.Аиаіенко, 1994). Ми приєднуємося до думки А.Л.Ярилииа.

B.l .1 Іинчука і Ю.Л.Гршіевіїча (1991). то ІЗ-:іімфошпи і антигени можуть попасти в мочкову речовин) часточок тимуса через кровоносно русло, оскільки в ній відсутній гемо-тимічнин бар'єр (Г.Г.Лминова. 1987: Л.С.ІПевелев. 1991). Кооперація макрофагоцптів. які є в мозковій речовині, аітиепу і В-лімфоцитів приведе до розвитку імунної реакції з утворенням н.тазмошпів.

Кочові макрофагошітн завжди знаходяться в оточені лімфоцитів. Вміст кочових макрофагоцптів га їх попередників моноцитів у паренхімі тимуса добових курей незначний (0.15 + 0.05%). Із збільшенням віку курей він зростаї і у і 260-до<5овпх становить 2.3 ± 0.!8%. Макрофагошпи. як чаї альиовідомо. виконують захисну функцію. Крім цього, наявність їх у паренхімі тимуса обумовлена тим. іцо вони -здійснюють елімінацію Т-лімфошітів. які набули рецепторів для антигенів власного організм)-, та виділяють фактори хемотаксису і проліферації лімфоцитів (Z.A.Cohn. 1968).

Нейтрофільні гранулоцити виявляються в паренхімі тимуса курей, починаючи з їх 10-добового віку (0.05 + 0.05%). а еозинофільні і базофільні

- } добових (відповідно - 0.1 + 0.06 і 0.05 + 0.05%). Вміст цих клітин зростає із збільшенням віку курей і у 1260-добових становить: нейтрофільннх гранулоцитів - 2.3 ± 0,16%. еозинофільних - 2,5 + 0,14 і базофільних - 1.9 + 0,16%. Гранулоцити, як відомо, є клітинами крові. Вони мігрують із кровоносних судин в оточуючу їх тканину, в якій виконують захисну функцію. Місцем міграції гранулоцитів у паренхіму тимуса, на пашу думку, може бути мозкова речовина, в якій, як ми відмітили вище, відсу тній гемо-тимічний бар'ф.

Інволюція тиму са

Дані про макро- і мікроскопічні зміни тимуса птиці, які визначають початок його інволюції, суперечливі. Г.Ф.Задарновская (1979) та А.А.Ибрагимов і В.А.Лукьянченко (1979) вважають, що макроскопічно вони проявляються зменшенням його абсолютної маси. Є дані, що інволюція цього органа починається із настанням статевої зрілості курей

О.З.Пенионжкевич 1962). М.Е.Пилииенко (1967). Г.Ф.Задарновская (1979) і И.ІІ.Филпппснко (1993) встановили, що інволюція тимуса характеризується збільшенням площі сполучнотканинної строми часток і зменшенням площі часточок. При цьому відбувається і зменшення площі кіркової речовини в часточках. О.Н.Клименко (1998) відмітив, що процес інволюції також супроводжується зменшенням кількості епітеліоретикулоцитів основи часточок та зниженням їх секреторної активності.

Ми не можемо погодитися з думкою авторів, які вважають, що збільшення площі сполучнотканинної строми часток тимуса є критерієм

оцінки його інволюції. 'За нашими даними. збільшення цього компонента час і ок іииуса відбу ваєіься іцс до закінчення формування морфофункніопальних одиниць (часіочок) цього органа, які обумовлюють ного функцію в постна і атьному періоді онтогенез}'. Не можна, на наш погляд, вважати і критерієм оцінки початок інволюції тпмуеа зменшення площі кіркової речовини часточок і збільшення площі їх мозкової речовини, без врахування строків повного його становлення як органа в онтогенезі. Дані про те. що інволюція тимуса починається із настанням статевої зрілості німці та після набуття ним максимальної абсолютної маси, викликають сумніви. Відомо, що однією з характерних особливостей органів імуногенезу є їх рання інволюція, яка починається ще до віку статевої зрілості (Р.В.Петров. 1976: Л.Н.Вершпгора, 1990).

На наш погляд, початок інволюції тимуса можна визначити тільки зміною його гістостру ктурн. У зв'язку з цим ми приєднуємося до думки

0.И.Кривутенка (1984) та Ю.И. Бородина и др. (1987), що початок інволюції тимуса проявляється появою в його сполучнотканинній стромі жирової тканини. За результатами наших досліджень, вона виявляється в цьому компоненті часток у вигляді поодиноких аднлошітів та їх груп у курей віком 90 діб. На нашу думку, поява жирової тканини в сполучнотканинній стромі є першим етапом інволюції. Із збільшенням віку курей вміст жирової тканини в сполучнотканинній стромі зростає. Так. у 90-добових курей він становить 17,5 + 2,81%, від загатьної площі строми, у 150 - 38,4 + 4.16, у 180 - 47,2 + 3.08. у 210 - 62,7 ± 4,58, у 270 - 77.5 + 2,29 і у птиці старших вікових груп майже 100%. При цьому пухка сполучна тканина сполучнотканинної строми заміщується жировою тканиною, що є другим етапом інволюції. Слід відмітити, що повне заміщення сполучнотканинної строми часток тимуса жировою тканиною спостерігав у курей віком 150 - 240 діб і И.Н.Филиппенко (1993). У третьому етапі інволюції жирова тканина вступає в контакт із часточками. Вона поступово заміщує спочатку їх кіркову речовину, а пізніше і мозкову. Внаслідок цього змінюється співвідношення площі, яку займають ці речовини в часточках, і відбувається повна редукція останніх.

ВИСНОВКИ

1.Тнмус курей кросу "Ломан Браун" є парний орган. До його складу входять 5-8 часток, які розташовані на дорсо-латеральній поверхні трахеї, від третього шийного хребця до входу в грудо-черевну порожнину.

2. Ріст тимуса відбувається до 120-добового віку курей. У курей цього віку встановлені найбільші показники абсолютної і відносної маси тимуса і його часток, а також ширшій і товщини останніх.

5. Чашки 'іпм\сп побудовані в сполучнотканинної строми і паренхіми.

• Сполучнотканинна строма представлена капсулою, яка окутує чашки і трабекулами. котрі поділяють їх на часточки, в яких с кіркова і мозкова речовина.

4. У добових курчаі частина часточок пімуса несфор.мована. їх утворення відбувається із кіркової речовини часток та кіркової речовини і прилеглою до неї мозковою речовиною. Формування часточок часток тнмуса 'закінчується у 90-добовпх курсі!.

5. У мочковій речовині часточок тнмуса добових курчат знаходяться т йму сні гільця. Іх кількість збільшу ється до 150-добового віку куреїі.

6. із збільшенням віку курей зростає площа, яку займають у частках

сполучнотканинна строма, а в часточках - мозкова речовина, і навпаки, площа, яку займають в частках часточки, а в часточках кіркова речовина, зменшується. Однакову площу займають у часточках кіркова і мозкова речовина у курей віком 60 - 90 діб. .

7. До складу часточок тимуса курей, крім епітеліоретпкулоцитів. які формують їх основу, входять переважно клітини Т-лімфоцптопоезу: лі.мфобласти. пролімфоцити і лімфоцити, а також у невеликій кількості В-лімфоцити. плазмоцити, кочові макрофагоцити, моноцити, гранулоцити та ''клітини-нянькіГ. Плазмоцити виявляються в часточках тнмуса з 30-добового віку курей.

8. Найбільший сумарний вміст у часточках тимуса лімфобластів, лро.тімфошітів і Т-лі.мфоцитів у стані спокою (зрілих), який свідчить про максимальну лімфопоетичну активність цього органа, встановлений у курей віком 90 діб.

9. Інволюція тимуса починається у 90-добовнх курей. Вона відбувається в три етапи: виникнення в сполучнотканинній стромі жирової тканини, повне заміщення пу хкої сполучної тканини строми жировою тканиною і заміщення жировою тканиною часточок.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Гречкосій Н.В. Мікроструктура часток тимуса курей в постнатальному періоді онтогенезу //Проблеми ветеринарної медицини /Науковий вісник Національного аграрного університету. - К. - 1998. - Вип.6. -СЛ 23 - 125.

2. Гречкосій Н.В. Постнатальний період онтогенезу тнмуса курей кросу “Ломан Браун" (макроскопічні дослідження) //Морфологія - практичній ветеринарії та медицині /Вісник Білоцерківського аграрного університету. - Біла Церква. - 1998.- Вип.6, 4.1. — С.14І — 144.

3. Хомич В.Т.. Гречкосій Н.В. Макро- та мікроструктура тнмуса добових курчат кросу “Ломан Браун" //Проблеми ветеринарної медицини

Науковий вісник ! Іашоиальної о аїрарпою уншерсінеїл. - К. - ¡998. -

Вип. 11, -С.99- 101. ’ '

Дисертант відібрала матеріал, провела мікроскопічні дослідження і

статистичну обробку одержаних результатів.

4. Гречкосій М.В. Клііиннии склад часі очок пімуса курей у

постнатальному періоді онтогенезу //Актуальні проблеми морфогенезу органів ссавців і птиці /Науковим вісник Національного аграрного університет). - К. - І999. - Вип. 16. - С’.4<8 - 50.

5. Гречкосій Н.В. До постачальної о період) онтогенеза пімуса курей

пороли “Ломан Браун" (макроскопічні дослідження) // Актуальні

питання морфології /Фахове видання наукових праць Національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України. -Луганськ. 1998. - С.74.

6. Гречкосей Н.В. Макро- и микроструктура тимуса кур кросса “Ломан Браун" //Те з. докл. Международной научно-практической конф. молодых ученых и специалистов "Направления стабилизации развития и выхода из кризиса АПК в современных условиях”. - Воронеж. - 1999. -

С. 137- 138.

7. Хочич В.Т.. Гречкосій Н.В. Мікроструктура тимуса курей кроса “Ломан Браун" //Тез. доп. наук. конф. проф.-викл. складу, наук, співроб. та аспірантів НАУ: За підсумками н,-д. робіт 1998 року. - К.Тнтелект.

1999.-С. 33.

Гречкосій Н.В. Постнатальний період онтогенезу тнмуса курей кросу “Ломан Браун”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.02 - патологія, онкологія і морфологія тварин. -Націонатьний аграрний університет, Київ. 2000.

Дисертаційна робоча присвячена дослідженню морфології тимуса курей у постнатальному періоді онтогенезу. Вивчені топографія, макро- і мікроструктура тнмуса та клітинний склад його паренхіми. Встановлено, що тимус курей є парний орган. Розвиток морфофункціональних одиниць (часточок) тнмуса закінчується у 90-добовнх курей, а його ріст - у 120-добових. Максимальна функціональна активність тнмуса. як органа лімфоцитопоезу, виявлена у 90- добових курей. У курей цього ж віку починається інволюція тимуса, яка протікає у три етапи.

Ключовіслова.курн, тимус, частки, часточки, кіркова речовина, мозкова речовина, лімфоцити, тимусні тільця.

I рсчкоссй II.В. Поспкиа. 1Ы1ЫЙ период опннеисза шмуса кур кросса “Ломан Нраун”. - Ру копись.

Диссертация па соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук ио специальности 16.00.02 - патология. онкология и

морфология животных. - Национальный аграрный университет. Киев. 2000.

Диссертационная работа посвящена исследованию морфологии тимуса кур в постнатальном периоде онтогенеза.

Изучены томография, макро- и микроструктура тимуса и клеточный состав его паренхимы к\р возрастом от суток ло 1260 суток.

При выполнении работы применялись макроскопические. I паоло! нческие. гистохимические. цитоморфологическпе и цитохимические методы морфологических исследований.

Установлено, что тимус кур. в отличие от тимуса млекопитающих -парный орган. Он состоит из пяти-восьми изолированных друг от друга долей, которые расположены на лорсо-латеральной поверхности трахеи от трет ьего шейного позвонка до входа в груло-брюшнуго полость.

Рост тимуса заканчивается у кур возрастом 120 суток. У птиц этого возраста зафиксированы наибольшие показатели абсолютной л относительной массы тимуса, а также ширины и толщины его долей.

Доли тимуса построены из соединительнотканной стромы и паренхимы (долек). Соединительнотканная строма образована рыхлой соединительной тканью. Она формиру ет капсулу', которая окутывает доли и трабеку лы. Последние отходят от капсулы и разделяют доли на дольки.

У суточных цыплят доли тимуса не полностью разделены на дольки.

I ^сформированные дольки занимают центратьную и периферическую части долей, а сформированные - только периферическую часть. Формирование периферических долек происходит в корковом веществе долей, а центральных - в корковом веществе и прилегающих к нему у частках мозгового вещества. Процесс формирования долек заканчивается у 90-суточных кур. К этому же возрасту птицы увеличивается и количество долек в долях тимуса. Размеры долек возрастают до 120-суточного возраста кур.

На периферии долек расположено корковое вещество, а в центре -мозговое. В мозговом веществе находятся тимусные тельца. У суточных цыплят площадь коркового вещества в дольках почти в два раза превышает площадь мозгового вещества. С увеличением возраста птицы площадь коркового вещества уменьшается, а мозгового - увеличивается. Одинаковую площадь в дольках корковое и мозговое вещество занимает у кур возрастом 60 - 90 суток. У птицы возрастом 360 суток и старше корковое вещество долек представлено только отдельными островками.

В долях тимуса су 1 очных ubin.iMi соеднншелыичкашшя строча занп.часч iijouia.ii> « няи> раз меньшую плошали долек. С увеличением возраста кур площадь соединительно!каппой сгромы увеличивается, а площадь долек уменьшается.

В состав паренхимы (долек) тмуса входят помимо эпнтслиоретикудоцитои. которые образуют ее основу, преимущественно клетки Т-лимфоцитопоэза: лимфобласты, иролимфоииты и лимфоциты, а также в ¡¡еоолыи'ом количестве й^лнмфоцнты, плазмоциты. кочевые макрофа! оциты. .моноциты. i рапу.тоииты и “клетки-няньки”. Наибольшее суммарное содержание лимфобластов, пролимфоцитов и Т-лимфоцнтов в сосюяшш покоя (зрелых) установлено в паренхиме шмуса кур возрасю.м 90 суток. 'Jto свидетельствует о том. что у птицы этого возраста проявляется наибольшая активность тимуса как органа лп.чфоцитопоеза.

Микроскопически признаки инволюшш тимуса обнаруживаются у 90-суточных кур. Она протекает в три этапа. В первом этапе в соединительнотканной строме долей тимуса появляются одиночные адипоциты н их скопления (жировая ткань). С увеличением возраста птицы площадь жировой ткани возрастает и она полностью замещает рыхлую соединительную ткань соединительнотканной стромы. что характерно для вюрого этана инволюции. В ipeieM Tiaite инволюции жировая ткань замешает сначала корковое вещество долек, а затем и мозговое, что приводит к уменьшению площади коркового вещества в дольках и снижению количества долек в долях тимуса.

Ключевые слова: куры, тимус, доли, дольки, корковое вещество, мозговое вещество, лимфоциты, тимусные тельца.

Greehkosiy N.V. The postnatal pei-iod of thymus chickens ontogenes of kross “Loman-Braun”.- .Manuscript.

Thesis for Doclor of Phvlosophy degree by speciality 16.00.02 - Animal Pathology. Oncology and Morphology. - National Agrarian University. Kyiv,

2000. " ’ *"

The dissertational work devoted to the study of the morphology of hens thymus in the ontogenesis postnatal period. The topography, macro-, microstructure of thymus and its parenchyma cytological composition were studied. It is found, that thymus is a paired organ. The development of morphofunctional units (lobules) of the thymus had finished in the 90-days old hens, and growth the thymus have finished in the 120-days old. Maximal functional activity of the thymus, as an organ lymphocytopoiesis, had discovered in the 90- days old hens. In it is old hens the thymus involution begins.

Key word: hens, thymus, lobes, lobules, cortex, medulla, lymphocytes, thymic corpuscles.