Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.05) на тему:Поражение конечностей крупного рогатого скота при откорме хлебной бардой

1 7 ^

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ОБШТАТ Станіслав Вікторович

УРАЖЕННЯ КІНЦІВОК МОЛОДНЯКА ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ ПРИ ВІДГОДІВЛІ ХЛІБНОЮ БРАГОЮ

16. 00.05 - ветеринарна хірургія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі хірургії НАУ, хіміко-токсикологічному відділі Центральної Державної Республіканської лабораторії ветеринарної медицини (м.Київ ) .

Науковий керівник

доктор ветеринарних наук, професор Борисевич В.Б.

Офіційні опоненти

доктор ветеринарних наук, професор Фоменко Г.М.

кандидат ветеринарних наук, доцент Береза В.І.

Провідна організація

Білоцеркіський державний аграрний університет.

Захист дисертації відбудеться “ УУ ” Ф/гР-З/а 1997 р. о/У 'годині в Національному аграрному університеті на засіданні Спеціалізованої ради Д - 05.01.03. за адресою: 252041, м. Київ - 41, вул. Героїв Оборони, 15, уч. корпус 3, ауд. 65.

Просимо прийняти участь в обговорені дисертації при її захисті або надіслати відгук на автореферат у двох примірниках, завірений печаткою, за адресою:

252041, м. Київ -41, вул. Героїв Оборони, 15, НАУ, сектор захисту дисертації.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного аграрного університету.

• у

Автореферат розісланий 1997 року.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради, кандидат ветеринарних наук, доцент Міщишин В.Т.

Загальна характеристика роботи Актуальність теми.

Хвороби кінцівок у відгодівельного молодняка великої рогатої худоби зустрічаються порівняно часто і завдають значних економічних втрат (А.Ф. Бурденюк,1976; І.С. Панько, В.И. Іздепський,1974;В.И. Іздепський,1980; Г.С. Кузнецов,1980; К.И. Шакалов,1981; М.В. Пла-хотін,1982; І.С. Панько,1984; І.Є. Поваженко, В.Б. Борисевич,1987; В.Б. Борисевич, 1986; 1989 та інші).Причиною уражень кінцівок можуть бути конструктивні та технологічні похибки підлог ( Б. Ковач,1979; В.Б. Борисевич, 1981; 1984; 1986; В.Б. Борисевич, Г.М. Каліновський,1982 та інші), невлаштованість вигульних майданчиків та скотопрогонних шляхів (Г.С. Кузнецов, 1980; В.Б.Борисевич,1986; І.С.Панько,1984; І.С. Панько, П.О. Стадник,1995; П.О. Стадник, В.И. Іздепський,1995 та інші), відсутність активного моціону (І.О. Калашник з співавторами, 1979; В.І. Левченко з співавторами,1979;1980;1982), незбалансованість раціонів (В.И. Михайлов, А.Я. Хорьков,1977; В.Т. Міщишин, 1982 та інші), порушення обміну речовин (А. А.Гамота, 1976;А. А. Акопов з співавторами, 1984; М.О. Судаков, В.І.Береза,1984; І./1. Мельник з спіавторами, 1985;

З.А. Малішевський, Я.Г. Крупник, 1987).

Особливої уваги заслуговують ураження кінцівок при відгодівлі молодняка великої рогатої худоби на відходах харчової промисловості, іереважно на жомі та бразі. Хвороби відгодівельного молодняка, які зиникають в умовах жомової відгодівлі, вивчені досить непогано ( Л.А. Гихонюк, 1983; Я.Г. Крупник, 1988), що дає змогу застосовувати ефективні профілактичні та лікувальні заходи і доводити відгодівлю тварин до чалежних кондицій. Менше висвітлені особливості ураження кінцівок при зідгодівлі на бразі . В зв’язку з цим нам було рекомендовано включи--ись у вивчення даної проблеми; остання і є предметом дисертаційної зоботи.

Мета і завдання досліджень.

Метою наших досліджень було вивчення етіопатогенезу хвороб ■.інцівок у бичків при відгодівлі на бразі і розробка лікувально-ірофілактичних заходів.

Для цього було поставлено слідуючі завдання:

1.Встановити, які хвороби кінцівок зустрічаються при відгодівлі хлібною брагою.

2. Визначити характер біохімічних і гістоморфологічних змін у тваринному організмі та в органах локомоторного апарату відгодівельного молодняка великої рогатої худоби.

3. Встановити зв’язок між деякими зоогігієнічними параметрами та ураженням кінцівок.

4. Науково обгрунтувати, розробити і апробувати профілактичні та лікувальні заходи при ураженні кінцівок молодняка великої рогатої худоби при відгодівлі хлібною брагою.

Наукова новизна. 1 )Встановлено, що при відгодівлі молодняка великої рогатої худоби хлібною брагою в приміщеннях на прив’язі, найбільш часто зустрічається дистрофічний остеотендиніт та сегментарний дермофіброз. 2) Виявлено, що однією з причин уражень кінцівок при відгодівлі на хлібній бразі, є порушення обміну речовин. 3) Доведено, що зоогігієнічні параметри приміщень, в яких проводиться відгодівля хлібною брагою, суттєво впливають на поширення уражень кінцівок серед відгодівельного поголів’я. 4) Обгрунтовано використання тетравіту з метою профілактики дистрофічного остеотендиніту та гепаріну при лікуванні сегментарного дермофіброзу.

Практична цінність роботи. Опрацьовані і успішно випробовані методи профілактики та лікування відгодівельного молодняка великої рогатої худоби при відгодівлі на хлібній бразі в зв’язку з дистрофічним остеотендинітом та сегментарним дермофіброзом.

Апробація роботи.Результати досліджень доповідались та обговорювались на науково-практичних конференціях Національного аграрного університету 1994; 1995; 1996 p.p. та на 1-ій Всеукраїнській науково- виробничій конференції паталогів 1996 року .

Публікація результатів досліджень. З теми дисертації опубліковано 6 наукових робіт.

Структура та обсяг дисертації. Робота викладена на 194 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 37 малюнками, 14 табли-

з

цями і включає : вступ, огляд літератури з теми, власні дослідження та їх обговорення, висновки, практичні рекомендації, список використаної літератури, що містить 266 праць вітчизняних авторів і 75 зарубіжних, додатки.

На захист виносяться такі основні положення:

1. Особливості перебігу дистрофічного остеотендиніту молодняка великої рогатої худоби при відгодівлі хлібною брагою.

2. Особливості перебігу сегментарного дермофіброзу.

3. Гематологічні та біохімічні показники крові молодняка великої рогатої худоби при відгодівлі хлібною брагою.

4. Профілактика та лікування хвороб кінцівок при відгодівлі хлібною брагою.

Декларація особистого внеску. Особистий вклад дисертанта полягає у самостійному виконанні всіх обсягів досліджень.

2. Власні дослідження.

2.1. Матеріал і методика.

2.1.1. Характеристика умов годівлі і утримання.

Дослідження проводились у міжгосподарському підприємстві “Котівка” Андрушівського району Житомирської області на протязі 19941996 років. На 1.01.1995 року в господарстві нараховувалось 1700 бичків на відгодівлі віком 12-24 місяці.

Тварини утримуються в 10-ти рядних залізобетонних приміщеннях. Підлога в приміщеннях чааунна-решітчаста. Тип утримання бичків прив’язний. Тип вентиляції трубний вертикальний, приточно-витяжний. Видалення гною механізоване. Освітленість приміщень природня. Годівниці для тварин залізобетонні. Роздача кормів механізована: грубих - з допомогою кормороздавача, концентрованих- індивідуальна ручна, роздача браги - механізована по трубопроводах.

Господарство, згідно технології, спеціалізується на заключній відгодівлі бичків. Вони надходять на заключне вирощування у віці 12-18 місяців з живою масою 250-300 кг. Період відгодівлі, згідно технології, складає 90-120 днів, але фактично 250-300 днів.

Для проведення досліджень формували групи-аналоги дослідних тварин.Групи дослідних тварин №1-3 -це тварини, які перебували на відгодівлі брагою у зимовий період 1995 - 1996 року. Групи №1;2;4-7-це тварини з 10-ти рядного приміщення, які утримувались на чавунній решітчастій підлозі без підстилки. Група №3 - це тварини з 4-х рядного приміщення, які утримувались на цегляній підлозі з підстилкою.Групи тварин №4 -6 - це тварини, які перебували на відгодівлі брагою у весняний період 10-ти рядного приміщення. З них група №4 - це тварини, яким застосовували з лікувально-профілактичною метою періодичні ін’єкції тетравіту по 10 мл. один раз у десять день на протязі 3-4 місяців.Групи тварин №5-6 - це тварини, з раціону яких було виключено брагу і введено у раціон траву конюшини. В групі №5 було діагностовано дермофіброз і з лікувальною метою їм застосовували гепарін на протязі 6 днів. Група №7 - це тварини, які перебували на відгодівлі влітку, у раціон яких було включено брагу і траву конюшини.

2.1.2.Клінічні, біохімічні, гематологічні і зоогігієнічні дослідження .

При проведенні клінічних досліджень визначали температуру тіла, пульс, частоту дихання у тварин та румінацію по загальноприйнятим методикам. Ці показники не виходили за межі фізіологічної норми. При проведенні гематологічних досліджень визначали кількість еритроцитів, вміст гемоглобіну, кольоровий показник, кількість лейкоцитів, виводили лейкограму по загальноприйнятим методикам, описаними І.М. Бєляко-вим з співавторами (1992).

Біохімічні дослідження крові включали визначення : вмісту кальцію методом Д.Я. Луцького і Уілкінсона ; вмісту неорганічного фосфору методом Пулса в модифікації В.Ф. Коромислова і Л.А.Кудрявцевої ; неорганічного магнію по методу Кункеля, Пірсона, Швейгерта в модифікації І.В.Петрухіна ; калію і натрію визначали методом пламенної фотометрії; вміст загального білка в крові визначали рефрактометричним методом ; вміст глюкози в крові визначали по методу з орто-луїдіновим реактивом;вміст каротину визначали по методу Карл -Прейсу в модифікації Юдкіна спектрографічним методом ;вміст вітаміну

А в сиворотці крові визначали спектрофотометричним методом по Біссею в модифікації А. А. Анісимової ;лужний резерв крові визначали дифузним методом по І.П. Кондрахіну; активність лужної фосфатази в сиворотці крові визначали по гідролізу бетагліцерофосфату; перокси-дазну і каталазну активність крові визначали по методу B.C. Асатіані (1969); лізоцимну активність сиворотки крові визначали нефелометрич-ним методом по В.Г. Дорофійчуку .

Були також проведені гістологічні дослідження шкіри і підшкірних тканин в ділянці вражених кінцівок по методиці Є.М. Забелло (1988) і Ю.П. Сміяна (1987).

В одному з наших досліджень було застосовано метод декальцинації Б.В. Борисевича, що дало змогу поглибити уявлення про етіопато-генез остеодистрофії бичків та визначити особливості виникаючого на її фоні дистрофічного остеотендиніту.

З метою визначення стану кістяка відгодівельних тварин робили трепанобіопсію кісткової тканини по методу Б.В. Борисевича і О.В. Куд-рявченка (1995).

Цифровий матеріал обробляли методом варіаційної статистики ( Р.Б. Стрєлков, 1966).

Зоогігієнічні дослідження проводились по періодам року по загальноприйнятим методикам описаним І.Ф. Храбустовським, М.В. Дем-чуком і А.П. Онєговим (1984), а також А.Г. Тимченком, М.С. Борщом, В.Ф. Мазуренком та іншими ( 1989).

3. Результати досліджень.

3.1. Характеристика умов годівлі, утримання і захворюваності відгодівельних бичків.

При проведенні досліджень по вивченню захворюваності бичків хворобами кінцівок при відгодівлі їх на хлібній бразі велике значення приділяли зоогігієнічним факторам у етіології даних хвороб. Дослідження проводили по періодам року (зимовий, весняний і літній).

Таблиця №1. Показники мікроклімату тваринницьких приміщень.

№ п/п Температура повітря градусів С. Відносна вологість повітря % Швидкість руху повітря м/с Концен- трація аміаку мг/м.куб Коефіцієнт освітленості Бактеріальна забрудненість в 1М3

Зимовий період (норма) 20 40 - 70 0,15 - 0,5 10-20 1: 10 іа«ю - 100000

групи №1-2 4,62 89,2 0,38 3,3 1:20 19600

група №3 4,75 89,0 0,25 3,5 1:10 21850

весняно- літній період (норма) 20 40 - 70 0,5 - 1,0 10 - 20 1:10 12000- 100000

групи №4-6 14,01 87,6 0,30 4,9 1:20 36330

група №7 22,4 79,0 0,75 8,6 1: 20 82460

Раціон тварин включав 40 кг браги в групах №1 -4 і 7,а в групах №5; 6 і 7 - траву конюшини.Раціон годівлі мав надлишок перетравного протеїну та фосфору ( за рахунок браги у групах №1-4 і 7), але дефіцит кальцію і цукру.

Отже, протягом року у господарстві має місце суттєва зміна раціону та параметрів мікроклімату тваринницьких приміщень в залежності від пори року. Це певним чином впливає на стан обміну речовин та на захворюваність тварин.

Захворюваність тварин хворобами кінцівок зросла з 0,77% в вересні до 32,1% в травні місяці, а вибраковка відповідно зросла з 0,4% до 5,53%. В червні-липні зменшились захворюваність до 18,65%, а вибраковка до 0,71% .

В основному зустрічались такі хвороби, як дистрофічний остео-тендиніт (групи №1-4; 6 і 7) і сегментарний дермофіброз(група №5) (в співвідношенні 4-5 : 1).

Таким чином, з покращенням параметрів мікроклімату приміщень, збалансованості раціонів по вітамінах, мінеральних елементах і цукрово-протеїновому співвідношенні,покращенні біохімічних показників крові, нормалізації активності ферментів зменшується захворюваність тварин хворобами кінцівок, а середньодобові привіси бичків зростають.

3.2. Дистрофічний остєотендиніт.

Основною клінічною ознакою дистрофічного остеотендиніту найчастіше є зменшення дорзальних кутів суглобів (їх прогинання), що свідчить про подовження сухожилків, які при максимальному натягненні, контролюють певну, генетично-запрограмовану величину відповідного суглобового куга . На початку захворювання ( лонгоз сухожилка) кульгання відсутнє. Пальпацією виявляється незначно виражена тістуватість сухожилка, зменшення його регідності, болючість, як правило, відсутня. На цій стадії хвороби головним її симптомом є подовження сухожилків. При більш тривалому перебігу хвороби, звертає на себе увагу надмірне перерозгинання або згинання суглобів .Зміни суглобових кутів більш виражені, ніж в попередній період хвороби. Виявляється помітна скутість рухів. Хворі тварини порівняно швидко втомлюються, не здатні довго стояти. Іноді помітне кульгання опертої кінцівки. У зв’язку з заломом пальцевої вісі спостерігається викривлення копитець, неправильне відростання їх рогу, виникнення пододерматиту, ламініту, виразки м’якуша, короніту, лімаксу тощо.

На грудних кінцівках ми спостерігали слідуючі форми дистрофічного остеотендиніту:

1. Дистрофічний остеотендиніт міжкісткового середнього м’язу, який супроводжується надмірним прогинанням путового суглобу, дорзальний кут суглобу в нормі дорівнював 170-175 градусів, а при патології - 90-140 градусів.

2. Дистрофічний остеотендиніт поверхневого згинача пальців, який супроводжується надмірним прогинанням путового суглобу, дор-

зальний кут суглобу в нормі становив 160-165 градусів, а при патології

- 110-125 градусів.

3. Дистрофічний остеотендиніт глибокого згинача пальців, який супроводжується надмірним прогинанням копитцєвого суглобу. Дорзальний кут суглобу в нормі дорівнював 155-160 градусів, а при патології 115-135 градусів.

4. Комбіновані форми уражень, які включали поєднання дистрофічного остеотендиніту поверхневого та глибокого пальцевих згиначів.

На тазових кінцівках спостерігали такі форми уражень:

1. Дистрофічний остеодесмоїдіт прямих зв’язок колінної чашки, внаслідок чого мало місце надмірне згинання колінного суглобу. План-тарний кут суглобу зменшувався до 45-56 градусів проти 140-150 градусів норми. При цьому гомілка розташовується під дуже гострим кутом, заплесневий суглоб відставлений назад, п’ятковий бугор знаходиться позаду від вертикальної лінії, опущеної від сідничних горбів. Суглоб надмірно зігнутий ( в наслідок дії “паралелограма сил”). Перенапруження м’язів, які кріпляться до п’яткового горба, призводить до майже вертикального розташування плесна (85-89 градусів проти 70-74 градусів в нормі). Це в свою чергу супроводжується надмірним обтяженням підвішуючого апарату кісток пальців. Порушується також прикріплення до кісток сухожилок та зв’язок, посилених змінами розташованих вище ланок кінцівок. Найбільш виразно прогинається путовий суглоб (110-150 градусів проти 170-175 градусів норми).

2. Дистрофічний остеотендиніт п'яткового сухожилка найчастіше супроводжується надмірним згинанням заплесневого суглоба. Кут за-плесневого суглоба зменшується до 102-120 градусів проти норми 140157 градусів. Плесно розташовується під гострим кутом до горизонту (40-45 градусів). Вісь кісток пальців, починаючи від путового суглобу, виразно заломлена наперед. Рідше спостерігається зворотнє явище, а саме, не лонгоз п’яткового сухожилка, а його контрактура (укорочення), що супроводжується надмірним перерозгинанням заплесневого суглобу з виразно крутою поставою тазових кінцівок. Кут заплесневого суглобу

збільшується до 170-185 градусів, плюсно розташовується вертикально (87-90 градусів). Далі, як і на грудних, так і на тазових кінцівках, реєструється остеотендиніт міжкісткового середнього м’язу, поверхневого та глибокого згиначів пальців, а також різні комбіновані форми уражень.

У молодняка великої рогатої худоби при відгодівлі хлібною брагою найчастіше зустрічається п’ятковий остеотендиніт.

Наявність остеомаляції підтверджують дані багатофакторного мас-об’ємного аналізу трепанобіоптатів губчастої кістки ділянки макло-ка.При остеотендиніті виявляється виразне зменшення мінеральної насиченості кісткової тканини.Так, щільність мінеральної складової губчастої кістки маклока всього на чверть більша від щільності її органічної основи; співвідношення мінеральної та органічної фаз становитть 1,25 +

0,3. Це свідчить про стан остеомаляції, тобто недостатнього звапнення органічної матриці кісткової речовини, що є основою патогенезу остео-тендиніту. Для останнього характерна також порівняно незначна щільність сухої знежиреної кістки ( 432 + 42,14 мг./см. куб ) та досить висока щільність осеїну ( кісткового колагену ) - 200 ± 30,9 мг./см.куб.

Нами було проведено гістологічне дослідження путової і вінцевої кісток тазової кінцівки у випадках особливо виражених форм пролонгуючого дистрофічного остеотендиніту міжкісткового середнього м’язу та поверхневого пальцевого згинача.

Путова кістка (кістка першої фаланги) на середині діафіза виявилась помітно зміненою. Мало місце виразне потоншення компактної речовини. Останнє супроводжувалось помітним розширенням радіальних фолькманівських каналів та повздовжніх гаверсових каналів. Окремі га-версові канали перетворювались у виражені внутрішньокісткові цистерни. Крім того, значно розширювалась кістково-мозкова порожнина путової кістки. Виразно потоншувалися кісткові трабекули та розширювались кістково-мозкові вічка. Вцілому мала місце типова картина остео-порозу.Вінцева кістка зазнавала ще більших змін.

Суттєвих змін зазнавала і остеонна система кісток першої та другої фаланг. Окрім зменшення кількості остеонів, в останніх також змен-

шувалась кількість концентричних кісткових платівок. У першу чергу це було обумовлено остеопоротичним розширенням центральних каналів. Така рарефікація нерідко супроводжувалась повним зникненням деяких остеонів. У другу чергу зменшення кількості кісткових платівок було зумовлено загибеллю частини остеоцитів, про що свідчило запустівання певної кількості остеоцитарних лакун. У деяких з них знаходили залишки остеоцитів та кісткові клітини, які перебували у стані пікнозу або лізісу, але у більшості остеоцитарних лакун відсутні будь-які залишки кісткових клітин; такі остеоцитарні лакуни виглядали помітно розширеними. Зменшувалась кількість вставочних платівок. Остання додатково характеризувалась наявністю дрібних тріщин.

Таким чином, гістологічні дослідження виявляють виражені остео-поротичні явища у молодняка великої рогатої худоби при відгодівлі на хлібній бразі. Останні, на нашу думку, мають особливий механізм посилення у зв’язку з гіпергідратацією тканин тваринного організ-му(надходженням у організм тварин надлишку води у складі браги). Тканина гіпергідратація, як ми допускаємо, значно посилює механізми вимивання солей з кісток в умовах виникнення остеодистрофічних уражень.

Виникнення остеотендиніту зумовлено нестачею в раціоні солей кальцію, цукру, порушенням кальцій-фосфорного та цукрово- протеїнового співвідношень.

Отже, цілком очевидно, що дистрофічний остеотендиніт є наслідком ослаблення міцності кістково-сухожилкового (зв’язкового) з’єднання, внаслідок чого мають місце відриви та надриви окремих кінцевих фіброзних волокон сухожилка, які вплітаються в компактну речовину кістки. Хронічна запальна реакція у більшості випадків веде до проліферації сполучної тканини з наступним подовженням сухожилка та прогинанням контрольованих ним суглобів. Порівняно рідко, розвивається помітне ущільнення новосформованої сполучної тканини, що супроводжується укороченням сухожилка. Найбільш часто і виразно це спостерігається у випадках п’яткового остеодендиніту.

3.3. Сегментарний дермофіброз.

Хвороба починається з враження шкіри, переважно кінцівок, рідше шиї. Клінічна картина хвороби проявляється через 1 -2 місяці після постановки тварин на відгодівлю. Виявляється прогресуюче потовщення різних ланок кінцівок. Спочатку реєструється набряк, незабаром приєднується склерозування (фіброз). Температура тіла, пульс і дихання у хворих тварин у межах норми. Вражені кінцівки не болючі, не рідко спостерігається кульгання змішаного типу. Захворюваність тварин з ознаками дермофіброзного ураження кінцівок складає 5 -13% і наносить значні економічні збитки.

В окремих випадках виявляється фіброз шкіри шиї, що супроводжується набряком тканин голови, порушенням здатності вільно рухати шиєю, утруднюється прийом корму та ремигання.У випадках набряку шкіра ділянки враження помітно потовщується, набуває тістуватої консистенції, якщо її зібрати в складку, вона певний час зберігає складчаста конфігурацію і лише поступово розправляється. Все це свідчить про втрату шкірою еластичності, як однієї з своїх основних морфологічних властивостей.

Сегментарний фіброз кінцівок характеризується різною глибиною проникнення процесу склерозування у товщу кінцівки. Встановлено слідуючі ступені його прогресування:

1. Набряк шкіри і фіброз шкіри(початкова і виражена ступінь склерозування).

2. Фіброз шкіри та субфасціальної клітковини ( глибоке склерозування).

3. Фіброз шкіри, субфасціальної, міжм’язевої і міжсухожилкової клітковини.

4. Максимальне склерозування, при якому процес утворення фіброзної тканини поширується також на періост і компактну субстанцію кістки.

Фронт склерозування, який початково виникає під епідермісом, невпинно просувається вглиб (доцентрово), врешті-решт, руйнуючи навіть кісткову тканину.

Через 20-35 днів після постановки тварин на бражну відгодівлю відмічається виражена гіперемія судин - артерій дрібного калібру, артеріол, капілярів, венул, невеликих вен. У частині цих судин має місце агрегація і руйнування тромбоцитів, тромбоз деяких судин, екстраваза-ція плазми, випадіння тканини фібрину, крововиливи .

Має місце значний інтерстиціальний набряк, гіперплазія залозистого апарату шкіри, що є морфологічним відображенням посиленого видалення води через шкіру (перспірація) у зв’язку з гіпергідратацією.

Про інтенсивність набряку свідчить виражене розширення пери-капілярних і перивенулярних зон із значним обособленням мікросудин і волокнистого каркасу, з розривом тонких фібрилярних структур, які з’єднують судини з волокнистою основою шкіри . Спостерігаються явище десмолізу. Надлишок рідини в інтерстиції шкіри свідчить про порушення рівноваги між ступенем проникненості кровоносних судин, перспірацією та дренажем . Спостерігається утворення пухко структуро-ваних глікопротеїнових та білкових сполук, які помітно засмічують інтер-стицій. Аморфний, білково-полісахаридний субстрат преципітує навколо судин. Визначається виражене фібриноїдне просякнення судин стінок і навколишньої сполучної тканини. При цьому неминуче настає порушення обмінно-транспортної функції і зміни внутрішньо-тканинного середовища. Як наслідок, спостерігаються виражені клітинні перебудови: зникають тучні клітини (мастоцити); спостерігається помітна проліферація гістіоцитів, моноцитів, макрофагів, еміграція моноцитів, утворення переваскулярних муфт круглоклітинних елементів, проліферація фібробластів, формування виражених пучків товстих гіперплазованих колагенових волокон. Всі ці явища відображають процеси інтенсивного склерозування.

Через 1,5- 2,5 місяці після постановки на відгодівлю брагою у тварин хворих на дермофіброз новосформована фіброзна тканина на ділянках ураження глибоко проникає у товщу кінцівки. Гістологічно та гістохімічно в ній розрізняється три зони: тромбогеморагічну, макрофа-гально-лімфоцитарну, фібробластично-фіброцитарну. У тромбогемо-рагічній зоні, що являє собою первинне ініціативне поле дермофіброз-

ного враження, основу патологічних змін становить тромбоз кровоносних судин та геморагії. На початку хвороби ця зона локалізується в основі шкірі та підшкірній клітковині; з часом вона поступово просувається у глибину. На кінцівках у фінальній частині хвороби тромбоге-морагічний пояс проникає навіть у кістки. За ініціальною зоною слідує шар мононуклеарно-лімфоцитарної інфільтрації. Мононуклеари, преважно макрофаги, очищають тканини від ауто-і гетероантигенів та некротичного матеріалу, крововиливів, готуючи грунт для фібробластичної проліферації. Наявність лімфоцитів відображає участь у цьому процесі центральної ланки імунної системи, яка, очевидно, не тільки контролює, але і підтримує “антигенну чистоту”. Зона фібробластично-фіброцитарного розрощення спочатку представлена незрілими та досить метаболічно-активними фібробластами, що поступово перетворюються у зрілі дефінітивні клітини сполучної тканини- фіброцити. Ці клітинні елементи посилено продукують колагенові волокна, які об’єднуються у щільно переплетені між собою, нерідко гіалінізовані, товсті колагенові пучки(колагеноз). Для цього шару характерним є незначний вміст протеогліканів і рясне відкладання глікопротеїнового матеріалу. Стінки артерій і вен цього шару виразно гіпертрофовані, нерідко визначають склеротичні зміни стінок кровоносних судин, їх фібри-ноїдне просякнення, а також гіаліноз судинних стінок та прилеглої сполучної тканини. Відбувається інтенсивна організація обтуруючих та пристінкових тромбів, лізування вже сформованих тромбів.

Новоутворена сполучна тканина і її судини стійкі до повторного враження і,очевидно, являють собою бар’єр.

Пошкодження ендотелію та тромбогеморагічні порушення представляються ведучою ланкою даного патологічного процесу. Поширюючись від шкіри у глибину кінцівки, тромбогеморагічні васкуліти переходять на нові території включаючи кістки.

Вибіркове ураження окремих ланок кінцівок, на нашу думку, пов’язано з втягненням у патологічний процес інервуючих їх нервів. Гістологічно виявляється значне ураження відповідних нервів. Реєструється набряк нервів, гіперемія їх судин, наявність тромбогемо-

рагічних васкулітів, розпушення та розшарування периневрія, проникнення у глиб нервових стовбурів мононуклеарів з настуапним фіброзним переродженням нервових гілок .

Все ж першочергове значення в етіопатогенезі дермофіброзу ми надаємо внутрішньосудинній та переваскулярній патології. Васкуліти є основою патологічного процесу. Порядок та характер судинних змін, що спостерігаються при бражному дермофіброзі повністю співпадає з порушеннями, які виникають при феноменах Артюса і Оварі.

При сегментарному фіброзі кінцівок виявляється паткартина змішаних реакцій негайної і уповільненої гіперчутливості.

Гістологічні дослідження чітко документують певну послідовність тканинних змін у ділянках ураження на кінцівках тварин. Спочатку виникає і посилюється набряк, на фоні якого незабаром виникають тромбо-геморагічні і мембрамозні васкуліти та фіброз ( склерозування).

Виникненню набряку шкіри при відгодівлі брагою сприяє властивість дерми депонувати і виводити з організму воду та солі. Крім води, капіляри безперервно пропускають у тканини деяку кількість білку, що теж відіграє певну роль в утворенні набряку і фіброзу.Прив’язне утримання тварин на щілинній залізобетонній підлозі при відсутності підстилки сприяє виникненню набряків і фіброзу, в першу чергу, на кінцівках.

Ураження кінцівок, яке починається з боку шкіри не можна розглядати у відриві від її здатності затримувати білкові метаболіти і токсичні речовини з наступним виведенням їх з організму . При відгодівлі хлібною брагою в організм поступає велика кількість води і білків. В зв’язку з цим є всі підстави розглядати сегментарний фіброз кінцівок як токсико-алергічний процес, який виникає в зв'язку з гіпер-гідрацією і дією білків корму. Допускаємо, що при надходженні у шлунково-кишковий тракт жуйних, значної кількості рідкого білкового корму, в частини тварин не весь білок може бути належним чином перетравлений до амінокислот і в кров всмоктуються не тільки амінокислоти, але і поліпептиди, які обумовлюють виникненням своєрідної кишково-шкірної алергії (діатезу).

Таблиця N92. 3.4. Біохімічні показники крові бичків при відгодівлі зерновою брагою. (п=5).

№ по порядку кальцій МГ% фосфор мг% Са:Р співвідношення магній мг% калій мг% натрій мг% загальний білок г% глюкоза мг % лужний резерв У%С02

група №1 7,98 ±0,26 5,04 + 0,26 1,60 + 0,13 2,43 ± 0,12 32,18 ±2,68 433,00 ± 42,70 7,52 ± 0,16 9,26 ± 0,64 49,64 ± 3,84

група N92 8,24 ±0,47 4,64 + 0,11 1,78 ±0,14 4,64 + 0,20 25,48 ±2,53 385,30 ± 38,30 7,86 ±0,12 7,02 ± 0,19 42,82 + 2,51

група №3 8,36 ± 0,26 5,28 ±0,17 1,59 ±0,09 2,37 ± 0,20 24,26 ±2,21 364,30 + 14,27 7,66 ±0,15 8,40 ± 0,64 45,88 ±2,70

група №4 9,34 ±0,39 4,82 + 0,06 1,94 ±0,11 1,78 ± 0,14 25,84 ±2,15 381,20 ± 7,30 8,18 ±0,35 32,40 + 2,98 25,46 ± 1,54

група №5 8,80 ±0,43 5,68 ±0,15 1,55 = 0,08 1,61 ±0,04 23,70 ± 1,12 375,20 ± 15,45 9,09 ±0,44 18,44 ± 1,76 26,54 ±1,93

група №6 8,92 ±0,30 5,58 ±0,15 1,60 ±0,06 1,66 ±0,08 22,88 ±0,92 369,20 ± 18,24 8,94 ±0,25 18,96 + 1,05 27,24 ±3,07

група №7 10,16 ±0,11 5,3 ± 0,13 1,95 ±0,03 2,17 ± 0,03 19,58 ± 0,22 341,80 + 8,80 7,57 + 0,39 34,44 ±0,84 44,06 ±4,23

норма 10-12,5 4,5-6,0 1,5-2,0:1 2-3,5 15-23 320- 340 7,2-8,6 40-60 46-66

Захворювання на дермофіброз тільки частини тварин, поставле-их на відгодівлю хлібною брагою, пояснюється, на нашу думку, їх гене-ичною схильністю до алергічних реакцій.

Було також проведено дослідження кісткової тканини. Зразки /бчастої кістки хворих на дермофіброз щільніші порівняно з тваринами зорими на остеотєндиніт. Це свідчить про те, що в умовах дермо-

фіброзного процесу трохи гальмується продукування органічної матриці кістки та значно посилюється інтенсивність її мінералізації, яка в окремих тварин досягає надзвичайно високого ступеня - 3,29.

Таким чином, ми вважаємо, що як гістопатологічно так і імуноге-матологічно доведено аутоалергічний кормовий кишково-діатезний характер дермофіброзного ураження кінцівок молодняка великої рогатої худоби при відгодівлі хлібною брагою і слід розглядати як імуннопато-логічне ( аутоалергічне) ураження чутливих до цього захворювання тварин.

Аналізуючи вміст мінеральних елементів у крові бачимо, що при наростанні дефіциту кальцію, магнію, цукру і лужного резерву, при збільшенні концентрації калію і натрію наростає захворюваність тварин хворобами кінцівок. Воно спостерігається при згодовуванні браги і нормалізується при включені зелених кормів, ін’єкціях тетравіту і нормалізації зоогігієнічних параметрів мікроклімату.В групі №5 причиною гіперпротеїнемії є алергічний стан (дермофіброз), що свідчить про неповне використання білків для пластичних потреб організму.

Концентрація каротину і вітаміну А в крові усіх дослідних тварин була нижче норми, за виключенням вітаміну А в групах №4 - №7, що пояснюється дефіцитом їх в раціоні і гіршими зоогігієнічними параметрами мікроклімату в зимовий період.

Таблиця N93. 3.5.Активність ферментів у бичків при відгодівлі хлібною брагою (п-5).

N° п/п Лужна фосфатаза од.Бод. Перокси-даза сек Каталаза Лізоцинна активність

група №1 8,20 ± 0,16 19,80 ± 0,64 5,55 ± 0,31 29,34 ± 5,86

група №2 8,03 ± 0,08 16,80 ± 0,64 9,43 + 0,19 34,00 ± 4,29

група N23 7,95 + 0,09 20,60 ± 0,64 6,23 ± 0,07 46,00 ± 4,29

група №4 2,11 ± 0,12 18,60 + 0,86 8,60 + 0,30 64,96 + 4,59

група №5 1,64 + 0,06 22,40 + 1,93 9,00 ± 0,24 46,04 ±4,16

група №6 1,67 + 0,04 23,20 + 1,93 10,19 ±0,76 41,64 ± 6,52

група №7 3,35 + 0,19 25,20 ± 1,50 5,25 + 0,11 35,68 ± 2,36

Норма 1,2-2,5 15 -60 0,7 - 2,3 5,3 - 93,4

Аналізуючи активність лужної фосфатази, каталази і пероксидази бачимо, що підвищення активності їх свідчить про порушення мінераль-

ного обміну і наростання токсикозу в організмі тварин при відгодівлі на бразі. Воно супроводжується наростанням захворюваності тварин хворобами кінцівок. Активність ферментів нормалізується при покращенні біохімічних показників крові і нормалізації раціону ( включення зелених кормів). Активність лізоциму навпаки зростала при покращенні біохімічних показників крові, зменшенні токсикозу і нормалізації годівлі.

3.6. Гематологічні показники.

Аналізуючи лейкограму бачили наявність нейтрофільного зрушення вліво, що свідчить про омолодження крові, причому в групах №4

- 6 вона вказує на доброякісний перебіг хвороби. Висока концентрація еозинофілів в групах № 1 - 5 і 7 (7,0-7,5) свідчить про наявність алергії. В групах № 1 - З і 7 нейтрофілія характеризує наростання токсикозу і добру загальну опірність організму. В групі № 5 бачили лімфоцитоз (61,6, відносно групи №5 - 54,2) викликаний впливом гепаріну. Збільшення моноцитів у групах № 1 і 2 свідчило про наростання токсикозу.

Таблиця №4. Концентрація гемоглобіну, еритроцитів,

лейкоцитів у крові і кольоровий показник у відгодівельних тварин (п=5).

N9 п/п Гемоглобін г/л Еритроцити т/л Кольоровий показник Лейкоцити т/л

група №1 92,40 + 1,90 4,28 ± 0,56 1,18 ± 0,04 7,90 ± 0,56

група №2 96,20 + 3,86 4,92 ± 0,56 1,11 + 0,004 8,14 + 0,26

група №3 102,60 ± 2,15 5,14 + 0,43 1,13 ± 0,06 8,02 ± 0,51

група №4 100,80 ± 0,43 5,04 + 0,06 1,08 ± 0,01 6,92 + 0,15

група №5 108,20 ± 1,50 5,50 + 0,06 1,07 ± 0,22 9,60 ± 0,47

група №6 107,80 ± 2,79 5,54 ± 0,22 1,06 ±0,03 8,42 ± 0,19

група N27 103,60 ± 1,50 5,32 ± 0,17 1,07 ±0,03 8,08 ± 0,15

Норма 90 - 129 5 - 7,5 0,7 - 1,1 4,5 - 12,0

Аналізуючи концентрацію гемоглобіну, еритроцитів, кольоровий показник і лейкоцити бачимо, що вони зростали при покращені біохімічних показників крові і зоогігієнічних умов утримання. При відгодівлі на бразі концентрація гемоглобіну, еритроцитів і лейкоцитів падала, що свідчить про порушення їх синтезу. В групі №5 певне пригнічення ери-

троцитопоезу можна пояснити впливом гепаріну, як і стимуляцію лейко-цитопоезу.

4. Лікування та профілактика хвороб кінцівок при відгодівлі хлібною брагою.

Профілактичні і лікувальні заходи повинні бути комплексними, спрямованими на нормалізацію мінерального обміну і мати анти -Алергічний характер.

Для поліпшення мінерального живлення до складу раціону слід вводити кормову крейду, трикальцій фосфат та інші кормові мінеральні добавки і корми, багаті на кальцій. Щоб унеможливити Д -гіповітаміноз, потрібно проводити примусову вітамінізацію у вигляді ін’єкцій вітаміну Д (тривіту чи тетравіту).

З метою профілактики і лікування дистрофічного остеотендиніту при відгодівлі бичків зерновою брагою ми використовували вітамінізацію тварин тетравітом {група №4) по 10-ть мл.один раз в 10-ть день на протязі 3-4-х місяців. А у групах №6 і 7 в раціон було введено зелені корми. У результаті лікування в тварин покращились загальний стан, біохімічні і гематологічні показники, активність ферментів, зросли середньодобові привіси.

Для лікування сегментарного дермофіброзу у тварин (група №5) було використано метод повного виключення браги з раціону і заміна її зеленими кормами. Крім цього тваринам було застосовано лікування гепаріном в дозі 70-90 О.Д. на 1 кг маси 1 раз у день на протязі 6 днів.

Введення гепаріну супроводжується зміною фізико-хімічноі'и властивості крові, яке виражається у зменшенні електролітичного опору і підвищенні іонної сили. Гепарін нормалізує транскапілярний обмін і судинну проникність. Гепарін приймає участь в процесах репарації тканин, він також має здатність швидко купірувати запальні процеси, посилювати активність РЕС, фагоцитарну активнісмть макрофагів. Гепарін викликає збільшення лімфоцитів у крові в результаті мобілізації їх з депо і тормозіння переходу в лімфатичні вузли і селезінку. Він також викликає зрушення в кістковому мозку в сторону мієлоїдного кровотворення з реципрокним тормозінням еритроцитопоезу.Клінічно відмічали

покращення загального стану тварин і зменшення набряку тканин через 5-6 днів лікування, а також покращення біохімічних, гематологічних показників крові і активністі ферментів.

6. Висновки.

1. При відгодівлі бичків на хлібній бразі в основному проявляються дистрофічний остеотендиніт і сегментарний дермофіброз.

2. На захворюваність тварин дистрофічним остеотендинітом і сегментарним дермофіброзом негативно впливає надлишок у бразі фосфору, калію, кислих елементів,білку, води при дефіциті кальцію, натрію, магнію, цукрів, вітамінів груп А і Д.

3. Захворюваність тварин дистрофічним остеотендинітом при відгодівлі хлібною брагою посилюється у зв’язку з утриманням тварин на залізобетонній підлозі без підстилки.

4. Захворюваність тварин при інсоляції 1: 20 в порівнянні з інсоляцією 1:10 супроводжується дворазовим збільшенням захворюва/ності тварин дистрофічним остеотендинітом.

5. При відгодівлі тварин хлібною брагою зростає активність ката-лази, пероксидази і лужної фосфатази, а лізоциму падає. Показники активності ферментів помітно покращуються при нормалізації зоогігієнічних параметрів, збалансованості раціонів по мінеральним елементам, вітамінам, цукрово-протеїновому і кальцій-фосфорному співвідношенні,нормалізації біохімічних і гематологічних показників крові тварин. Таку ж тенденцію мали гематологічні і біохімічні показники крові тварин.

6. При відгодівлі тварин хлібною брагою знижується концентрація у крові кальцію, цукру, лужного резерву, каротину і вітаміну А, а наростає концентрація калію, натрію, фосфору, загального білку. Біохімічні показники крові покращуються при нормалізації зоогігієнічних параметрів, збалансованості раціонів по мінеральним речовинам, вітамінам, цукрово-протеїновому і кальцій-фосфорному співвідношеннях і супро-зоджуються зниженням активності лужної фосфатази, пероксидази і ка-галази при підвищенні активності лізоциму. Покращення біохімічних по-

казників крові супроводжується зменшенням захворюваності тварин хворобами кінцівок.

7. Для лікування дистрофічного остеотендиніту рекомендуємо застосовувати тетравіт один раз у 10-ть день по 10-ть мл. внугрім’язево, бажано в комплексі з препаратами кальцію, магнію, а також провести балансування раціонів по вуглеводно-протеїновому і фосфорно-кальцієвому співвідношеннях.

8. Для лікування дермофіброзу рекомендуємо ін’єкції гепаріну в дозі 70-90 ОД на кілограм живої маси 1 раз у день у комплексі з заміною зернової браги зеленими кормами, сіном, силосом на протязі 5-7 днів і більше.

9. Для лікування і профілактики дистрофічного остеотендиніту і дермофіброзу рекомендуємо часткову (на 1/ 3 - 1/2), або повну заміну зернової браги зеленими кормами, сіном, силосом.

10. Для лікування дермофіброзу необхідно застосовувати препарати кальцію, антиалергічні препарати (діазолін, супрстіН тощо), гепарін. Бажано також алергічно чутливих до згодовування хлібної браги тварин виділяти в окрему групу, вилучаючи з їхнього раціону хлібну брагу і переводити їх на інший тип годівлі.

11. Для профілактики хвороб кінцівок у бичків при відгодівлі брагою має значення своєчасна диспансеризація тварин, виявлення хворих тварин і проведення комплексу лікувально-профілактичних заходів.

12. Важливим для профілактики хвороб кінцівок при відгодівлі хлібною брагою є суворе дотримання показників постановочної живої маси ( 300 - 320 кг.).

13. При відгодівлі бичків на хлібній бразі кращими для профілактики хвороб кінцівок, є 2-х і 4-х рядні приміщення з дерев’яними і цегляними підлогами в порівнянні з 10-ти рядними приміщеннями з чавунними підлогами.

7. Рекомендації виробництву.

Для профілактики хвороб кінцівок, при відгодівлі бичків хлібною брагою необхідно:

а) ставити тварин на відгодівлю з живою масою 300-320 кг;

б) проводити примусову вітамінізацію тетравітом або тривітом;

в) балансувати раціони по цукру, мінеральним елементам і вітамінам А і Д;

г) використовувати для відгодівлі на зерновій бразі 2-х і 4-х рядні приміщення з дерев’яними і цегляними підлогами, а не 10-ти рядні, де при аналогічних раціонах захворюваність у 2 рази менша хворобами кінцівок у тварин у порівнянні з 10-ти рядними;

д) періодично проводити ультрофіолетове опромінення тварин у тваринницьких приміщеннях апаратами УФО і особливо у 10-ти рядних приміщеннях;

є) включати в раціон відгодівельних тварин у зимово-стійловий період силос кукурудзи, сіно, а влітку - траву конюшини, люцерки, зелену масу кукурудзи тощо;

ж) виділяти хворих і підозрілих у захворюванні тварин у дві окремі групи. В першу групу відокремлювати молодняк хворий на дистрофічний остеотендиніт, застосовуючи їм мінеральну підгодівлю з частковою (1/3 - 1/2) заміною браги зеленими кормами, силосом, сіном.

В другу групу виділяти тварин хворих дермофіброзом, застосовуючи їм з лікувальною метою гепарін у дозі 70-90 ОД на 1 кг живої маси один раз удень підшкірно на протязі 5-7днів, у комплексі з повною заміною зернової браги зеленими кормами, сіном, силосом .

Список робіт, опублікованих за темою дисертації.

1. Обштат С.В. Хвороби кінцівок при відгодівлі бичків хлібною бардою.// Тези доповідей наукової конференції і професорсько-викладацького складу та аспірантів,,Проблеми агропромислового комплексу: пошук, досягнення. Зоотехнія та ветеринарна медицина.” - Київ.

1994. -С. 106.

2. Обштат С.В. Особливості остеодистрофії при відгодівлі бичків хлібною бардою. //Матеріали науково-виробничої конференції, присв’яченої 75-річчю факультету ветеринарної медицини 18-20

жовтня 1995 р.„Актуальні питання ветеринарної медицини”. - Київ. 1995.- С. 87.

3. Борисевич В., Борисевич Б., Обштат С. Хвороби кінцівок бичків при відгодівлі хлібною бардою. // Тваринництво України. №10 .

1995. - С.22- 23.

4. Обштат С.В. Гістопатологія сегментарного фіброза у бичків при відгодівлі бардою. // Актуальні питання ветеринарної патології ( ч.1). Матеріали Першої Всеукраїнської науково-виробничої конференції ветеринарних паталогів (13- 15 листопада 1996 р. м. Київ ). - Київ .

1996.-С. 180-181.

5. Обштат С.В. Вплив зернової барди на біохімічні показники крові відгодівельних бичків. // Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів “Сучасні проблеми ветеринарної медицини" Київ. 10-11 квітня 1996 р. - Київ. 1996.-С. 88

6. Обштат С.В. Вплив параметрів мікроклімату тваринницьких

приміщень на захворюваність відгодівельних тварин хворобами кінцівок при відгодівлі на барді. // Матеріали наукової конференції

професорсько-викладацького складу та аспірантів. “Сучасні проблеми ветеринарної медицини” Київ. 10-11 квітня 1996 р. - Київ. 1996.-С.87

Аннотация.

Обштат С.В.

Поражение конечностей крупного рогатого скота при откорме хлебной бардой .

Диссертация (рукопись) на соискание ученной степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16. 00. 05. - Ветеринарная хирургия.

Национальный аграрный университет. Киев. 1997.

Работа посвящена изучению заболеваний конечностей молодняка крупного рогатого скота при откорме хлебной бардой. Изложены результаты экспериментальных исследований по изучению этиологии, патогенезу и лечению болезней конечностей. Болезни конечностей при откорме молодняка крупного рогатого скота хлебной бардой обуслов-

1ены действием 2 основных этиопатогенетических факторов: 1) наруше--1ИЯ минерального питания, болезнь проявляется в виде поражений состно-сухожильный соединений ( дистрофический остеотендинит);2) солагеноз на почве диатеза кожи (сегментарный дермофиброз) кормового происхождения у чувствительных к аллергии животных. В связи с этим, лечебно-профилактические мероприятия должны быть комплексными, соориентироваными на нормализацию минерального обмена и /лучшения условий содержания, иметь антиаллергический характер. Цля лечения и профилактики дистрофического остеотендинита мы ре-сомендуем использовать инъекции тетравита, а в весенне-летний пери-эд в бардяной рацион желательно вводить зеленные корма. Для лечения сегментарного дермофиброза необходимо использовать инъекции ■епарина в комплексе с переводом чувствительных к диатезу животных на рацион без барды с включением зеленных кормов или сена.

Abstract.

Obstat S.W. Damage of cattle’s limbs during bread - grains feeding.

Thesis (a manuscript) presented for the degree of Candidate of /eterinary Medicine in speciality 16.00.05.- veterinary chirurgie. National \grarian University. Kiev. 1997.

The work is deboted to investigaition of illness of calves limbs during sread-vinasses feeding. The results of experimenal reseach on etiology, pathogenesis and treating of limbs’ illness. The diseases limbs during eeding of calves with bread- grains are caused by action of two main 3tiopathogenetic factors: 1.breach of minfral metabolism, diasease

nanifests itself in the form of damage of bones and tendons junction jystrophic osteotendenitis; 2.collagenosis on the ground of derma diatesis segmentary dermofibrosis of feed origin in animals sensitibe to allergy. Due :othis therapeutic-prophylactic measures must be integrated, orientated to lormalisation of mineral metabolism and impove ment of management conditions and have antiallergic character. For the treatment and prophylaxis jf dystrophic osteotendinitis we recommended tetravit injections and in spring- summer season in grains ration to introduce lodder grass. For the

treatment of dermofibrosis the use of yeparin injections are recommended together with the transfer of sensitive to diatesis animals to the ration without grains with the inclusion of fodder grass or hay.

Ключові слова: дистрофічний остеотендиніт,сегментарний дер-мофіброз.зернова брага,біохімічні,гематологічні,зоогігієнічні показники,тетравіт.гепарін,кінцівки.