Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.02) на тему:Лимфатическое русло и регионарные лимфатическиеузлы матки коровы, свиньи и норки.

НАШОНАЛЬНЙЙ АГРАРНИЙ УН1ВЕРСИТБТ

РГ6 Oil

< -2

На правах рукопису

8НАМЕР0ВСШЙ Валер! й Евгенович

Л1ШТИЧНБ РУСЛО ! РЕГ10НАЩ1 Л1МФА1ЙЧН1 ВУЗЛЙ МАШ

нврош. штг г НОРКИ 16.00.02.-патологи, онколог!я I. морфолог 1» тварии

автореферат диеертапп на едобуття наукового ступени кандидата ветеринарних наук

KHIB-10Í5

ДисертаЩя в рукописей.

Робота виконана иа кафедр! анатомП 1 г1дтолог11 с1дьсько-господарських тварин Нац1онадъного аграрного ун1верситету.

Науковий кер!вник

-ааслухений прац1вник народно! освхти Украши, академ!к АН Ш УкраТни, доктор ветеринар-них наук, професор С.К.Рудик

0ф1ц1йн1 опоненти

-доктор ветеринарки* наук професор ОЛ.КривУтенко; -доктор медичних наук Л.В.Чернишеико.

Пров1дна орган!аад1я

-Б1доцерк1вський сальськогос-подарський 1кститут

•мЙ?-« _______1

Захист дисертацИ ч1дбудеться "-о»-"--------------1995 р,

о 14 годш1 в НацЮнальному аграрному ун!верситет1 на васАданн} Спец1адьно1 ради Д 120.71.03 аа адреса»: 252041, м„Ки1в, вул.Потбх1на, 16, уч.корп. 12,. ауд, 412.

Запрошуеш взяти участь в обговоренн1 дисертацП при II аахист! або над!сдати Ваш в!дгук на автореферат аа адресою: 252041, м.Кшв-41, вуд. Геро'хв Оборони, 15, НАУ, сектор захисту дисертадП. . . - '.

В дисертад1вю можна овншомитись а б1бдютец1 Нац1онально-го аграрного ун!верситету.

Автореферат ров1сданий __" 1995р.

Вчаний секретер СпвЩал18овано| ради, професор

Б0РТН.1ЧУК В.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальность тени. Лшфатичне русло i perioHapHl л1мфатич-Н1 вузли б складоыши частиками лхмфатичноТ системи. яку остан-Hiu часом нааквають 1мунною системою. Вона виконуе в орган!aui тварин дренажну, депонуючу, обигнну i кровятворну фунгадю, а такта функцйо 1мункого аахисгу. У лв'язку з цим,знания роавитку будови га функцН компонента tuei сийтеми дае мокл!в1сгь глиб-ше зрозум1ти процеси ж1ттгд!яльност! орган!3MiB, як в норм! так i при патолог!! (Д.А.ЗЦданов, 1952; ЬРусньяк, М.Фельд!, Д.Сабо, 1957; Л.В.Чернишенко, А.А.Сушка, 1973; В.В.Куприянов та 1нш1, 1983;.Ю. I.Бород 1н, та iHEii, 1990- В.Т.Хомич,1992).

Л!мфатичне русло матки I Ii perioHapHl л!мфатичн1 вуали . у людини на сьогоднштй день вивчем1 достатньо добре (G.Leopold, 1874; В.мержебвський, 1880; I.Iossifow 1930; Р.А.Курбська, 1949; B.K.BiHHHi^>Ka, 1953, 1983; б.В.Рсвдествейський, 1955, 1957; С.П.Ревазов i М.П.Кадаев, 1981).

Будова л!мфатичного русла 1 регЮкарн! л!мфатичн! вуали матки тварин вивчена недостатньо. Л1тературн1 джерела по цьому питанию переважно обм<?кен! данними про позаорганн! лхмфатнчн! судини i perioHapni л!мфатичн! вуали катки та топ'ографП л!мфа-тичних вузл1в у кор1в (H.Baum, 1913; W.Ellenberger, H.Baum, 1915-1943;-В.П.Григор'бв, 1963-1972), у свиней (Н.Вацт, H.Grau, 1938; В.В.Сафонова, 1965),у собак ! кр1льчих (П.0.Фр1дол1н. 1872; Х.М.Мусабаев, 1940; Н.В.Доброседов, 1949; l.C.Кудр!н, 1953; Б.М.Хромов 81 сп1авг., 1973; е.В.Федько,1990), у кхаок (Л. Н.Коробкова, 1949), у лабораторних шур1в (I.M. McLean, l.G.Mosleya, A.C.C.Glbbs, 1974; I.G.MoLey, I.M. Mclean, A.C.C. Gibbs, 1975 i Ю. КБородгн 3i cniBaBT. , 1982).

Дан! про внутр1шньоорганне л1мфатичне русло матки тварин поодинок! i суперечлив! (Л.Франк, 1878; 1910; G.Heggan, 1882; H.Baum, 1912; Н.Ф.Мишк1н 1937; В.П.Григор'ев, 1965-1972).

У спец1адый л1тератур! ми не знайшли праць про будову внутрХшньоорганного л!мфатичногорусла матки свиней i-норок. .

Me га i аавдання досд!дження. Мета яашого досл1дження вивчення лШфатичного русла i рег!онарних д1мфатичиих вузл1в матки корови, свин1 i норки. Для досягнення uiel мети були поставлен! сл1дуюч! вавдання:

- вивчити особлив ост! будови 1 арх!тектон!ки внуршньоор-гаякого л!мфатичного русла-,

- провести м!кро~ i ультрам1кроскоп1чн1 досг1дження структура ст1нки л!мфатичн:!х кап!ляр!в;

- еиявити шляхи в!дтоку лгмфи в!д матки та 11 рег1онарн1 д!«фатичн! вузли;

-провести морфоьгетр1га компонент!в л!ифатичного русла та

встановити щ1льн1сть роаташування л!мфатичних кап!ляр!в в оболонках ст!нки матки;

- встановити наявн1сть вааемозв'яаку внутрашньоорганного л1ыфатичного русла матки в яйцепроводом 1 п!хвою.

Наукова новиана._Вперше вивчен1 особливоси будови 1 ар-

х!тектон!ки внутр1шкьоорганного лгмфатичного русла матки свюп 1 норки та позаорганн! Л1кфатичн1 судши ! рег!ояарн1 лхмфатич-н! вуали матки норки. Проведена морфометрхя компонент!в лшфа-тичного русла та ветановлена щ1льн1сть розташування л!мфатичних кап1ляр!в в оболонках ст1нки матки. Доловнен! дан1 про будову внутр!оньоорганного лгмфатичного русла матки корови.

Вперше вивчен1 особливосИ будови ендател1оцит!в ламфатич-них 'кап1ляр1в слизово! оболонки досл1дкуваних тварин та вота-новлений зв'язок внутр1шчьоорганного л1мфатичного русла матки а внутраиньоорганним лхмфатичким руслом яйцепроводу 1 гйхви.

Доповнен! дай; про шляхи В1Дгоку лшфи вгд катки 1 II ре-гЮнарн! лшфатичк1 вузли у корови 1 свий.

Теоретичне I практичне значения роботи. Теоретичне значения роботи подягае в установление заканом1рностей розташування компоненте внутршньоорганного л1нфатичного русла в стгнд! матки корови, евин! 1 норки, вар1аб1льност1 пштв в1дтоку лгмфк В1Д не1, топографП регхонарних л1мфатичних вуал!в та особли-востей будови стхики л!мфдтичних кап1ляр1в.

Дан! д0сл1длення вносять нове у пор1вшш>ну 1 функцЮналь-ну морфолог 110 л1кфатичио! системи 1 иохуть бути використан1 при написшш1 вЛдповгдних роздШв п1дручник!в ^методичних пос1б-ник!в по анатом!1, акушерству, г1неколог11 та х!рург11.

Результат« досладлень маить практичне значения для клпц-V, цист!в при вивченн1 та л1куванн1 зачворювань статевих органа в

> самок 1 для ветеренарно-сан1тарних експерт!в при оц1нщ туш.

Матер1али дисертацП використовугаться у навчальному процё-с! на кафедрах анатомII Нацюнального аграрного ун1верситету, Кримського, Одеського, Сумського 1 Херсонського схльськогоспо-дарських 1нститут1в.

0сновн1 положения, що виносяться на захист: -законом1рност! будови, топограф!! та арх1тектон1Ки внут-р!шньоорганного л!мфатичного русла матки корови, свин1 1 норки;

-особливост! будови ст1нки л!мфатичнях кап!ляр!в слизово! оболонки матки;

-дан! про шляхи в!дтоку л1мфи в!д матки та II рег!онарн! л!мфатичн! вузли;

-ав'язок внутрхшньоорганного л!мфатичного русла матки в л!мфатичним руслом яйцепроводу 1 п!хви. -

Дпробац1я роботи. Матер1али дисертацП апробован1 на кон-ференцП "Морфолог!чн! та кл!нкчш аспекти д1мфологИ" присв'к-тчен! 100-р1ччя В1Д дня народжеиня професорз К.С.Стирова (Ки1в,

1992), науков!й конференцП молодих вчених 1 спец!ал1ст!в Укра-1ни "Проблеми ветерикарно! медицини по обслуговуванню тварин-ництва колективни*: та фермерських гоеподарств" (XaptsiB, 1992) Республгканський науков1й конференцП ' Проблеми ёвалюц1йноТ, nOplBHHJlbHO'i i ФУНКЦ10Н2ЛЬН01 морфологи СВ1ЙСЬКИХ тварин i пушних 3Bipi& miiTtcoaoro утркмання",( Омськ, 1993), Укра'1нсыий конференцП молод их вчених "Сучасю проблеми ветеринарно! медицини", (Ки!в, 1994), та щор!чних наукових конференц1их виклада-4iB 1 молодих вчених НАУ (1992-1934).

ПублдкацИ. За матер1алами роботи опобл1ковано 7 праць.

Структура i обсяг роботи. Дисертац1йна робота викладена на 143 сторшках машинопису 1 складавться si вступу, огляду ллте-ратури, власних досл1дмень, обговорення реаультат1в досл1д-кень, BKCHOBKie, списку лххаратури. Слисок л!терЗтури включав 150 автор1в СИД ' . 58 аарубтчих джерел. Робота ¿люстрована 21 таблицами 32 фотограф1ями з м!кроприпарат1в i макроприпараг!в i 3 рисунками.

2. .Матер! л i методи доол!дження.

Досл1дж'9ння проведен! на ыагер1ал1 в!д!браному в1д 110 гол!в неваг1тних тварин в.пер!од д1еструса, 1 а них на 50 коровах чорно-рябо! породи, . 25 свинях украиюъко! б1ло! породи 1

35 нррках америкалсько! породи.

При цьому внутршньоорганае л1мфатичне русло матки вивчено на 42 тваринах (25 KopiB, 8 свиней i 9 корок).

Позаорганне л!мфатичне русло i perioHapHi л1мфатичн! вувли матки досл!джен1 на 48 тваринах (18 icopiB, 10 свиней i 20 норок).

Морфологi4Hi особллвост! ендотел1оцит1в (сватова MiKpoc-Konia) л!мфатичяих кап1ллр1в слиаово! оболонки матки вивчен1 на 11 тваринах (4 корови, 4 свин1 1 3 норки).

Електронном1кроскоп1чн1 досл!дження будови ст!нки л1мфа-тичних кал!ляр1в слизово! оболонки матки проведен! на 9 тваринах (3 ютрови, 3 свин1 1 3 норки).

MaTepian для дослдаення выбирали в!д клШчно здорових тварин в учгоспах Нац1оналъного аграрного уйверситету, на Ки'1вськойу м'ясокомб1нат1 та в ав!рогоспсдарсгв1 агроф1рми "Норка" Бариш1вського району Ки'1всько1 облает!.

BiK тварин визначали по ваписах в журначах в1дпов!дних документе, данних анамнезу,' по в!ковим зм1нам ay6iB (М.М.Богданов, 1913; П. А.Заводчиков si сп!вавт., 1973).

Внутр!шнЬоорганне д1мфатичне русло наловнювали фарбуючими розчинами 1 масами (М.Ф.Висоцький, 1878; D.Gerota, 1896; Ф.Сте-4>aHic, 1902) шляхом непрямо!' 1н'скц15 (S.Sonmering, 1801; V.Fohmana, 1821). 1н'ековал1 препарати ф!ксувади в 7Z, роачии! формал!ну на протяз! S-7 дхб, обеаЕоджували в спиргах аростав-

чо! концентрацИ 1 просв!тляли в ксилол! (В.Л.Стефайс, 1902, 1904).Просв1тлен1 препарата вивчали при допомоа1 стереоскоп!ч-ного м1кроскопа МБС-1. Д1аметр компоненте внутр1шньоорганного л1мфатичного русла 1 щ!льн1сть розташування кап1ляр!в визначали вим!рювальною шкалою 1 с!гкою, яка входить в комплект микроскопу МБС-1. В1дкошення компонент1в внутр!шньоарганного лгмфатич-ного русла до структур дослхджуючого органа вивчали г1столоПч-ним шляхом. Препарати для г1столог1Чних досл!джень готовили по методу В.А.Краева (1957). 1а параф1нових блок!в виготовляли 8р1зи товщиною 8-2.0 мкм. як! пот1м фарбували гематоксил1ном 1 еоэином та по Ван-Г1зону. Пофарбован1 -зр!зи заключали в ка-надський бальзам 1 £ поел? цуючому вивчали пхд м!кроскопом МБИ-1

Позаоргаши л1мфатичн1 судкни матки виявляли методом внут-р1шньотканинно! пол1хромно! ан'скцП (0.1.Пожарийський,1929) на трупах норок та органокомплексах (корова, свиня). Для !н'екщ1 використовували Z0Z роачин туш1 разного кольору, масн С1ефал1са 1 Герата. Шсля ш'екцП позаоргаши л!мфатичн! судини препару-вали до л!мфатичних вузл1в.

Морфолог1чн1 особливост! ендотел1оцит1в л1мфатичних кап1-ляр!а слизово! оболонки матки (евгтяова м1кроскоп1я) вивчали шляхом внутрд'шньотканинно! !н'екцП л1мфатичного русла 12 роз-чином н1трага ср!бла (А.А.Сушко 1 Л.В.Чернишенко 1957). Особливост 1 IX будоаи вивчали при допомоз1 м1кроскопа МБИ-1.

Матер1ал для електроняо! м1кроскоп!1 л!мфатичних кап1ляр!в слиаово! оболонки матки выбирали в!д забит их тварин 1 ф1ксува-ли в 1,62 розчин! глутарового альдег1ду на 0.1 М кокадхлатному буфер!, з посл!дуючо» доф!ксац!ею IX розчиком 0304 на цьому х буфер!. Шсля дФг!дратацП препарати заключали в сумаш епон-аралд1т. 1з одерланих блок1в на ультратом! ЬКВ готували нап!втонк\ гр!ги, як! контрастували уран!л-ацетатом ! цитратом свинцю (Б.Уикл!, 1975). Приготовлен! ультратонк1 зр!зи вивчали при допомоз! трансмаС!иного електроняого м!кроскопу ЭМ - 100.

Вс! одержан! результата досл1джеш> описан! в протоколах, окреы1 препарати аарисован1 аба сфотографован!. Макро- м!кро-препарати внутр1шньоорганного л1мфатичного русла сфотографован1 п1д м!кроскопой МБС - 1, МБИ - 1, (б.В.Виренков, Б.1.Браг!н, 1956). Цифровий матер1ал оброблений методом математично! статистики (А.В.Поляков, Я.А.КЩцький, 1985) на МК - 52, 61. Мож-ливХсть надходженкя середн!х показник!в у розрахованих межах р1вна 0,95 (Р-0,05).

З.Результати власних досл1дкень ! обговорення.

3.1. Внутр!шш>оорганне л!мфатичне русло матки корови, евин! Цнорки.

Пров еде ниш досл!дженнями встановлено, по внутр1шш>оорган-

- ? -

не л!мфатичне русло ст1нки матки складаеться is непереривно! с!тки кап1ляр1в i сплетень судин, HKi poaMimeHt у сполучнотка-HHHHifi стром1 слизово!, м'яаово! i серозно! оболонок.

У слизовш оболонц! розташована багатошарова с!тка д!мфа-тичних кап!ляр!в i сплетения внутр!шньоорганних судин, як! зна-ходяться у Н власнш пластинц!. 3 рогах i Ttai матки с!тка л1мфатич}шх..кап1ляр1в.розм1щена Mix матксвими залогами (поверх-, нев! шари) i п1д ними (глибок! вари). Внасл1док цього ор!гнта-ц!я кап!ляр!в 1. сформованих ними петель поверхневих шар!в кап!-лярнох схтки аалежить в!д топограф!! маткових залоз, а також в!д арх1тектон!ки пучк!в волокнисто! сполучно! тканини, в якхй розташзван! ц1 аалози. 0р!ентац1Я кап!ляр1в i петель глибоких шар1в кап!лярно! с1тки рог1в, т!ла 1 ■ поверхневих шар!в пгийки матки зумовлена лише папрямком сполучнотканинних волокон.Так, у рогах i тШ ыатки л!мфатичн1 кап1ляри роамхщен! в1дносно~ eni-телхю слизово! оболонки вертикально, горизонтально або косо, а у шийц! матки мають поздовлш1й, косо-поздовжн!й i поперечний напрямки. Результата наших досл!джень по цьому питании, доповню-ють дан! Д.А.Кданова (1955), В.В.Куприянова (1965, 1981),

A.В.Борисова (1972, 1978), Л.В.Чернишенко, А.А.Сушг®- ft^/31,

B.К.Костюка (1986) В.Т.Хомича (1992), що ор!ентащя с!так л1м-фатичних кап1ляр1в взавмопов'яэана з арх!тетектон!кою волокон сполучно! тканини, в як!й вони знаходяться ! як!) вони дренуюгь. Такох^каш! дан1 св!дчать про те, up apxiTeirroniKa внутр^щньоор-ганного л1мфатичного русла слизово! оболонки матки аумовлена особливостями топограф!! та будови залоз, як! в н!й знаходяться. Л!мфатичн! кап1ляри поверхневого шару слизово!-оболонки по-чинаоться сл1по ! мають булавопод1бну, пальцепод!бну. i гостро-к1нцеву форт, а у кор1в ми щэ виявили гачкоподабну, серпопо-д!бну i звивисту форми. У Bcix дослздхуваних нами вид1в тварин контури CTinoK л!мфатичних кап!ляр1в нер!вн!.

Ми привднуемось до думки ряду досл1дник1в (E.Clark, E.Clark, 1937; А.А.Суико, 1956; Н.М.АлексЕбва, 1958; А.С.Наряд-чикова, 1959; А.В.Борисов, 1965-1983; Г.Г.Аминова, 1970; Л.В.Чернишенко, А.А.Сутко, 1973; В.Т.Хомич, 1992),що аа рахунок л1мфатичиих KaniJwpiB.nKi почкнаиться cjiino, в1дбувааться р!ст иових кагпляр1в. На наш погляд завдяки ним проходить зб1льшенпя IX довжини в матц1 при BariTHOCTl тварин.

Д!аметр л1мфатичних кап!ляр!в слизово! оболонки матки зб!льпузться у каудальному капрямку до шийки. Так, у KopiB д!а-метр л1мфатичнкх кап1дяр!в рогin матки становить 59,6 ккм, т!ла 98,2 ! ыийки 77,9мкм, у свиней в!дпов1дпо 35,4; 56,0 ! 43,0 ! у яорск 15,8; 17,1 i 16,2мкм.

ЗПдно данйх: А.А.Суско (1961) д!амэгр л1ифатичиих кап!ла-р!в заледнть в!д mij&aocTi розтапування оточувчях сполучнотканинних структур, пр 1 п!дтверджувться нязими досл!дкеннями. У

сливов1й оболонц1 матки кор1в д1метр л!мфатичних кал1ляр1в най-б1льший, а у норок - найменший, що на нашу думку зумовлено особливостями ввду.

Л1Ыфатичн1 кап1ляри з'еднуючись м1ж собой формують петл1, як1 у свиней 1 норок незамкнен1. Замкнен1 г.етл! л1мфатичних ка-п1ляр!В у рогах матки корхв розм1щен1 в поверхневих 1 глибоких шарах кап1лярно! с1тки, а в т!л1 1 шийгц - лише в поверхневих шарах. Петл! л1мфатичних кап1ляр1в маать овальну, . овально-ви-тягнуту, багатокутну, трикутну 1 чотирикутну форми. роамхри петель ламфатичних капЫярхв, як 1 д1аметр л1мфаткчних кап1ляр1в, зб1льшуються у каудальному налрямку. В1д 100,0-214,бмкм (краш-альна д1лянка роПв матки) до 205,7-507,9мкм (шийка матки). Ми вважаемо, що незамкненнЮть петель капхлярно! с1тки слизово! оболонки матки пов'язана в можлив1стю !х розтягнення п1д час ваг1тност1.

У слизов1й оболонц1 т1ла матки в д1лянц1 з'еднань лхмфа-тичних катлярхв-утворюються розширення - лакунн, розм1ри нких в 1,5-3 рази бадьш и!ж д!гметр л!мфатичних кап!ляр1в. На нашу думку, за рахунок них проходить. вб1дьпення довжшш капшф1в при ваг1тност1. На^вн1сть таких лакун спостерхгапи вчен1 6.В.Рождественський (1957), А.С.Нарядчикова (1959), А.В.Краев, Л.6.Етингеи (1961), В.Ф.Забродська (1962), В.Н.Кузьменко (1972), В.К.Кравченко (1973), А.В.Борисов, А.Н.Шипулин (1973), Т.С.Гусейнов (1975а), Н.А.Пестерова (1981), В.С.Ревазов (1983) в органах (шлунок, матка, кишечник, сечовий ьахур) функц1я яких 'також пов'язана з розтягненням !х ст1нок.

Щ1льн1сть розташування ламфатичних кап!ляр1в слизово! оболонки у р1зних !! частиках 1 д1лянках рог1в матки неоднакова. Найб1льш висока щ1льн1сть л1мфатичних кап1ляр1в встановлена у рогах маиги, а найменша - у тШ. Неоднакова пцльнхсть розгашу-вання л1мфатичних кап1ляр1в у р1зних вид1в досл1джуваних тва-рин. У корхв вона становить у рогах матки 16,2, тШ 7,3 1 ший-ц1 10,2,. у свиней вхдповХдно .13,0; в,6; 8,8 1 у-норок 11,0; 8,8; 9,7мм2. Ми "п1дтримуемо думку В.А.Шахламова (1971) 1 В.В.Куприянова (1983), що щ1льн1сть розташування л!мфатичних кап!ляр1в залехить в1д метабол1чно! активност! органхв, в яких :вони розм1щен1. Як в1домо, окреы! частини матки морфофункцЮ-нааъно неоднаков1. В рогах. 1 частково в т1л1 виношувться шад. •У зв'яаку а формуаанням пладенти в цих частиках матки . в!дбува-еться 1нтенсивний обм1н речовин 1 спостер1гаеться висока Щдъ-н1сть л1мфатичнйх (сап1ляр1в.

В1д л1мфатичних кап!ляр1в слизово! оболонки матки кор1в 1 свиней беруть початок внутр1шш>оорганн! л!мфатичн1 судили, якГ масть ч1ткопод1бну форму. Ми не виявшга л!мфатичн1 суднни у слиаов1й оболонц! матки норок. У кор!в 1 свиней внутр!шньоор-ганн! л1мфатичн1 судини у рогах матки починаються В1д глибокого

шару с!тки л^мфатичних катляргв, а у т1л1 i шийц1 * в!д Kani-

дяр1в поверхневого шару. Вони мамгь поадовямАй i косо-поздовжнхй налрямок,' а у т!л1- ще й поперечний. З'еднуючись м!х собою анастомозами, судини формують сплетения. Д1аметр Л1мфатичних судин, як i кагплярхь, зб1льгауБться у каудалъному напрямку до шийки матки. Неоднаковий д1аметр судин i у р1зних еид1в тварин. Так, у рогах матки kopîb bïh становить 80,9мкм, т!л1 208,6 i у шийц1 192,2, а у свиней в1Дпов1дно 57,9; 92,3 1 84,6мкм.

У м'язов1й оболонц! матки знаходиться багатошарова ciTKa л!мфаткчних кап1лпр1з i сплетения знутр1птоорганних судин, як1 розм!щеш у сполучн1й тканин! м!ж пучками М10цит1в И полового, судинного i. поздовжнього шару. Сл!д в!дм1тити, ¡до у свиней в1д-сутн!й судинний пар.

У eoix шарач м'яэово! оболонки матки л1мфатичн1 кап1лявн перевалшо починаються cuiino i мають таку к форму, ¡¡to i в ад-.зо-в!й оболонц!. В коловому i судинному шар1 норки в1дсутн! кап!-ляри булавоподЮно! форми. Нами встановлено, що у судинному ша-pi м'язово! оболонки в окремих частик матки i д1лянок poriB л!мфатичн! кап1ляри неьаз^еийиз., Так, у кор!в ми Тх не.виявшш у шийц1 матки, а.у норок - у тШ, иийд1 i каудал4«1й /цлянцх poriB матки.

ОрхентаЩя л!мфатичних кап1ляр!в м'язово! оболонки, також . залежитъ арх1тектон1ки сполучно! .тканини 1 напрямку пучйв м1оцит1в BiflHOGHO ос! матки. У коловому шар! scix часг.та матки вони маять поперечний налрямок, у судинному napi - /свсо-поа-довжн1й. У поадовжньому napi на зелик1й кривнн! poriB матки -поздошайй i бхля широко! зв'язки матки кссо-поздомлзй, т1л1 ! шийщ матки (дорсальна ! вентрашьна позерхня) поздовмйй, a 6i-ля широко! зв'язки натки - поперчний налрямок. Контури ctîhok д!мфатичних кал!ляр1в нер1вн!.На Ix ст1нках в1дм1чапться вип'я-чуваиня, або заглиблення. Наявн!сть останн!х , на нашу думку, зумовлено скороченням окремих м!оц:'г!з та ïx пучк!в, Mis якими рогташоваи1.ц1..кап1ляри...

Д!шетр л1мфатичних кап!ляр1в в окремих шарах м'язово! оболонки неоднаковий. !ак, у кодовому mapi bïh иаименшии, ' у су-данному (корова, норка) i у поздовиньому mapi (свкля) - лай-б!льщий. Неоднаковий !д!аметр д1мфатичиих капылр!в у окремих чгстинах i д!лянках матки. Нами встановлеяЬ, цо в!к зб!лъшубть-ся у каудалъному напрямку;у коловому шар! (у кор!в у рогах матки становить 22,9, т!л! 39,6 i иийц! 42}0мкм, у свиней в1дпо-з!дио 20,4.; 24,1: 24,3 1 у норок 11,5; 12,3 ! 12,7mkm) i у судинному илр! (у îîopis у рогах матки 58,4 i тШ 74,7) l 'y.норок у рогах матки 44,3) пар! вс!х чгсита катки, are у поэдоаяяьc=îy arspl r-opis (poria матки - 54,¿мим, ?!ла - 60,9 i кийка 51,0) липе до ¡¡кики ыатки, а.у свиней (paris ыатки - 31,3-82,6нкк, 'т!ла-31,0, шийки -25,0мкм) 1 у корок (poria иаткя -.15,1-17,5,

- 10 - '

Tijia - 16,6, шийки - 16,4)- до тхла матки.

Л1мфатичн1 капШри формують петлх, як1 незамкнен! у bgíx шарах м'яаово! оболонки евинi, у кодовому шарi тхла i у судинному шар! Ила i шийки матки у кор!в, у кодовому, поадовжньому, ■ i у судинному шарах т1ла, шийки а також каудально! дхляики ро-tíb матки -у норки.

Петл! л1мфатичних кап!ляр!в мають перевалено овально-витяг-нуту форму. У поадовжньому шарi у кор!в аустр!чаються також newri овально! i багатокутньо! форми, а у судинному mapi норок .- овально!, чотирикутно! i багатокутно! форми. Орзентавдя пе-. тель, як i орхентащя л!мфатичних кап1ляр1в, зумовлена напрям-кои волокон сподучно! тканини 1 напрямком пучк!в míouhtíb. Саме тому . у . кодовому mapi вони розташован! поперек oci матки, а у кор!в у судинному i поздовжньому шар!-косо-поздовжньо. У судинному napi норок у д!лянц1 вели^ъо! кривини 1х розташування к поадовжне, косо-поадовжяе, & бок!в - поперечне I Gijm широко! ав'язки матки - «осо-поздовжне. Роам1ри петель л1мфатичних ка-п!ляр!в, як i самих кап1ляр1в, зб1льиуеться у каудальному нап-рямку. Так, у корхв у кодовому mapi ix величина коливаеться в1д 71,6 - 166,3 до 192,5-252,Smkm, у судинному mapi у KopiB в1дпо-в!дно 68,4-223,6 i 98,5-249,2; норок 94,0-161,9 i 120,9-200,3 i у поздовжньому шар! у кор!в 72,0-178,7 1 250,0-400,Omím.

Щ!льн!сть розташування л1мфатичних кап1ляр!в у м'язов1й оболонц! матки зменшуеться у каудальному напрямку; Неоднакова !х щ1льн!сть i в окремих шарах. Найб!льшо! величини вона caras у кодовому ¿api (у KopiB в!д 29,3 до 11,6, свиней 22,6 i 20,4, у норск - 25,7 i 18,7мм2), а иайменшо! у судинному шар! у Kopia (17,1-5,5), у поздовжньому у свиней (8,9-5,6) ! у норок (11,4-4,2мм2).

Л!ыфатичн! судини м'язово! оболонки кор!в i свиней почина-ються вхд cítkh л1мфатичних кал1лярхв вс!х П шар!в, а також вони в продовженням судин слизово! i серозно! оболонок. У норки л1мфатичн! судини втълеи! т!льки у судинному mapi т!ла, • шийки I каудаяьн1й д!лянц1 рогiв матки. З'еднуючись mí«"собою анастомозами, вони формують сплетения судин, яке розташоване у вс!х шарах м'яаово! оболонки. Сплетения судин м'яаово! оболонки роз-мщене поблиау ajrrepiñ ! вен, цо особливо 4ítko видно у судинному napi м'яаово! оболонки. Таке розташування д1мфатичних су^-дин, на нашу думку, сприяв току л!мфи в них внасл!д9к пульса-ц!1 артер!й ! вен,' про uto в!дм!чали в cboIx роботах б.В.Рож-дественський (1955, 1957), В.П.Григор'ев-(1965-1972). У кожному, шар! м'яаово! оболонки сплетения судин мае св!й напрямок. Так, у кодовому шар! воно розташэвано по в!дношенню до кап!лярно! с!тки п!д прямим кутом. У судинному ! поздовжньому uapi м'яаово! оболонки сплетения судин мае повдовж^й, косо-поздовжн!й 1 пиперечний напрямок. Д!вметр судин зб1лАшуаться у каудальному

- и -

напрямку (у норок лише до шийки матки) i його показникй неодна-KOBi для кожного шару та виду тварин. Так, у коловому mapi д1а-метр л1мфатичних судин коливаеться у KOpiB взд 40,5 ра 95,6мкм, а у свиней - в!цпов1дно 37,1 i 75,0мкм,- у судинному пар! у ко-piB 173,3 i 255,6, а у норок - 53 3 i 73,8 i у поздовжньому ша-pi у KopiB (160,1 I 2£0,5мк>0 1 у свиней (170,6 i 322,8мкм).

У серознхй оболон1ц ст!нки ¿иатга аиявлена одношарова сгтка л1мфатичних кап1ляр1в, яка розташована у И власн1й пльстинц1.

Л1мфатиши капхляри в серознай оболонщ матки лереважно починаються сл1по i маггть г£Зстрок1нцеву, падьцеюцхбну i булаво-под1бну форми, проте у KopiB i норок можуть мати гачкоподК5ну, серпопод1бну 1 эеивисту форми. Контури стхнок л1мфатичних Kani-ляр1в HepiBHi i вони мають поздовжн1й, косо-поадовюйй 1 по-перечний напрямок. Дхамётр л1и$атичних кгп!ляр1в найменший у кран1альн1й д!ляиц1 рог1в натки i становить у KopiB 55,8мкм, свиней 23,0 i у норок 16,4мкм. Найб1ЛЫпо! величени е!н сягав у KOpia у т1л1 (75,1мкм), а у свиней (25,2мкм) i норок (19,5мкм) - у каудальн!й д1лянц1 poriB матки. ПЦльнхсть л1мфатичних кап1-ляр1в зменшуетъся у каудальному напряжу (у кор1в в!д 17,1 до 5,5мм2, у свиней в1дпов1дно 15,8 1 7,0 i у норок 14,0 1 11,4мм2). Л1мфатичн1 кап1ляри, як i в 1нших оболонках матки э'еднуяться м!ж собою i формують незначну чатину аамкнених петель у рогах ■ i тШ матки (корова)*» лише у рогах матки (норка). У свиней замкнен1 петл1 BiflcyTiii. Петл1 л1мфатичних кап1ляр1в маить овально-витягнуту, чотирикутну i багатокутну форми 1 од-наковий напрямок, щр 1 л1мфатичи! кап1ляри. Розм1ри петель л1м-фатичних . кап1лярхв серозо! оболонки магки зб1льшуються у каудальному напрямку (KopiB в!д 68,4-223,6 мкм до 98,5-249,2 i у норок в1дпов1дно 55,1-130,3 1 120,0^250,0мкм).

В1д с!тки л1мфатичних кап1ляр!в беруть початок л1мфатичн1 судини, як1 в п1дсерозн!й ochobI формують.сплетения. У корок у серознай оболонц1 судини в1дсутн1. Д1аметр судин цього сплетён-ня вб1льшубться у каудальному напрямку 1 коливаегься. у. Kopiij, в!д 173,3 до 255.6мкм, а у свиней - в1дпов1дно 39,3 i 79,4мкм.

Сл1д в1дм1тити. що у досл1ддуваних нами тварин внутрШшо-органне л1мфатичне русло кран1ально! д!лянки рог1в матки рро-довжуеться у внутр1шньоорганне л1мфатичне русло каудально! -д1-лянки яйцепроводу, а внутр1шньоорганне л1мфатичнэ русло каудально! дхлянки шийки матки - у внутр1шньоорганне л1мфатичне русло кран1ально! д1лянки л!хви.

Ендотел1оцити слиаово! оболонки матки норови, евин! 1 норки.

Стгнка л1мфатичних кап1ляр1в слизово! оболонки маткй утео-■ рена лише одним шаром ендо?ел1оцит1в. Вони мають фестончасту, ромбопод!бну 1 неправильну форми 1' в'сднуються м!ж собою проо-

тим,лускопод!бним i складним способом. Проев1т л1мфатичного ка-п1ляра обмелений двома — трьома ендотел1оцигами. Mix ендотел1о-цитами розташован! МжклЗтиши щ!лини, окрем1 д!лянки яких бу-вавдь аначно розширеними. Под!бн1 розширення м!гккл1тинних ц!лин cnociepirami Л.В.Чернишенко (1957-1985), А.А.Сушко (1959, 1961), А.А.Сушко, Л.В.Чернишенко (1957, 1970), Г.Г.Аминова (1970), В.Т.Хомич (1978- /992), Л.КЧеркишенко (1957-1985) вва-жае, що розширення м1ккл1тинних пдлин е непост1йними утворами, а вони виникають внасл!док реьорбцП в лШфатичн! каШляри, що. i було nisnime Шдгверддано елекрошю-м1кроекоп1ЧНИМИ дссл1дкен-нями (А.П.Дамерян, 1970, 1Q72; В.А.Шахламов, А.П.Дамерян 1972» 1982).

Ендотел1оиити л1мфат*/чнкк кап1дяр1Б плоек! i витягнут1. Ильки ядровмЮтгаа частика ендотел1оцит1в розширена i виступае в npocBiT кап1ляр1в. На внутр1шн1й i зовн1пшй поверхностях ци-топлазми ендотел1оцит1в е вирости plBHoi форми i довжини. В цитоплазм! енлотел!оцит1в виявлен! органели, HKi е i в !нших со-иатичних гайтинах, за виключенням клитикного центру. Окрем! ораганели мають сво! особливостх розташування. Так, лхзосоми в бхльшост! випадкав posMimeHi' по края/: i в виростах цитоплазми ендотелюции'в. Шноцитозн! пухирц! найб1льш сконцентрован! пхд плазмалемою ендотел!оцит1в, цитоплазматичн! ф1ламенти - в д1-лянках вдтоплазми, направлен™ до перекап1лярного простору. В перекап!лярному простор! виявляеться велика к!льк!сть ф!ламен-xiB, коллагенових волокон i в!дростк!в ф1бробласт1в.

Позаорганн1 л!мфатйчн! судини матки i П рег!онарн! л1мфат!чн! вузли.

Проведеними досайдженнями встановлено, що В1Д мзтки KopiB, свиней i норок л1мфа в!дт!кае судгшами, як1 формують три ыляхи в1дтоку: кразйальний, середнХй i каудальний. У норки середн!й шлях непост!йний.

Одержан! нами дач! про шляхи в1дто!су л!мфи в!д матки у ко-р!в сгЦвпадають а данный Fi. П. Г ритор'сва (1953-1972). Ми не мо-жеио результати cboix дослйджель пор1вняти в данкш Н.Баш (1912), V/. Ellenbörger, H.Baum (1915-1943), Н.Вашп, H.Grau. (1938),В.В.СафоноЕо1 (1965), як! не вид1лялк окремих шлях!в BiflioKy л1мфи в1д мат(к кор!в i свинеи.

Поааоргашй д!мфаткчн1 судини катки беруть початок !s сплетения вяутр1шньоорганния судии, яке роатаисзаие Шд П се-рознсю сболонкоа в д1лякц! ыало! кривгсш. Вони покидаэтъ ст!нку катки в обох бок!в у Micui переходу И сэрозно! оболонки у строку зв'изку матки. .еисткзйш осхаиьр! fcoблкзу стпгки) судини, в'сдяулчись анастомозами, фориузть ейлзтеннп позаорганних суд л;. ' 3 цього согсгеиня аочкнеатьсн судиии, ш?! i уязарикъ олкхи „iltijii в!д кагкп. • -

Кршйальний шлях в!дтоку л!мфи Bifl матки досл!джуванних тварин утвореннй 2-5 судинами у KopiB, 3-6 судииауи у свиней i 1-2 судинами у норок, як1 починаяться ia сплетения позаорганних судии кран1ально1 i середньо! дхляяки poriB, а у норок - лише з кран1ально1 дыянки poriB матки. Д1аметр ц>« судин найб1лъший у KopiB (489,9ккм) 5 найменшкй у норок С132.8мкм). У свиней BiH становить 398,2мкм. Судини KpdHiaabHoro шляху супроводжують KpaHiaiibHy маткаву aprepia на всьому ii npoTaai i з'еднаш косо розташованними анастомозами Mi ж собою. В Micui переходу KpaHi-ально! матково! артерИ в ясчникову судини ■ кран1ального шляху направляються каудально в1д яечнкково! артерП i впадать у icopiB в клубов! середн1 л1мфатичн1 вузли, у норок-клубов i cepeflHi i поперековх i у свиней - клубов! б1чн! л!мфагичн1 вузли.

Судинами середнього шляху (1-3 у KopiB, 2-6 у свиней i 1-2 у норок) в1дт1к&5 л1мфа вгд сплетень позаорганних судии се-редньо! д!лянки poriB матки, а у KopiB ще й вхд кран1ально! 1 каудально! д1лянки рог!в, а такаж кран1ально! д1лянки т1ла матки. У свиней додатково ¡ид каудально! дхлянкл poriB, а у норок - в1д кратально! д1лянки poriB. Дгаметр судин середнього шляху найб1льший у кор1в (621,9мкм), а найменший у норок (73,4мкм). У свиней в1н сягае 492,0мкм. Судини цього шляху у кор1в i свиней розташован1 поблизу середньо! матково! артерП. В и1сц! в!дга-лудження середньо!. мат ков о i aprepi'i в!д пупково! судини середнього шляху'пря!,(ують KpaHiaubHO i впадаять в середнг клубовi лпсратачн! вузли. У KopiB додатково входять ще й у 6i4Hi клубо-Bi,. а у свиней - в клубовостегнов1 лхмфатичн! вузли.

Каудалышй шлях Ein току формушть позаорганн! судини сплетения т!ла i шийки матки. У норок вони ще починаються в!д poriB матки, ix д1аметр становить у корхв 711,8, у свиней 511,5 i у норок 136,7мкм. Л1мфатичн1 судини цього шляху при впад1нн1 в л1мфатичк1 вузли (на початку свого шляху) проходить разом з се-човодом, а у норок ще й б1ля середньо! матково"1 артерП. Л1мфа-тичн! судини'каудального шляху впадаютьгв середн1 клубов!, а також в п!дчеревн! л!мфатичн! вузли, а у KopiB ще ü у 6i4Hi клубов! л!м$аткчн! вузли.

Як правило, позаорганн! л!мфатичн! судини в!д правого аöa JiiBaro pory.i BiflnoBiflHHX поверхонь Ила i шийки матки вступа-ють в л!мфатичн! вузли, розм!щенн! з право! aßo л!во! оторони черевно! аорти. Проте в окрем! лхмфатичн! вузли (п!дчеревн1) . вони можуть впадати з обох ÖcKiB матки.

У KopiB i свиней серед середн!х клубових дШфатичних вузл1в ми ьиявили у окремих тварин гемол1мфовузли.

В И С Н О В R И 1. Влутршньоорганне л!мфатичне русло матки корови, евин! i норки складаеться !з непереривно! oiTKu Л1мфатичних

KaniJmpiB 1 сплетенъ судия, як! розташован! у спояучнотканини1й стром! II оболонок.

1.1. У слизов1й оболонц! внутрИпньоарганне л1мфатичне русло внаходиться тальки у i'i ъласнИл плаотишЦ, в м'яговш обо-лонц! - у Bcix 11 шарах, у серозн!й оболонц! - лише у власн!й шшстинц1 1 п1дсерози1й ockobI.

2. Внутргшньооргаяне л!мфатичне русло слизово1, м'язово! 1 сероано! оболонок окремих частин 1 д!лянок матки мае особли-BocTi арх1тектон1ки, форми та д!амети- д!мфатичних кап!ляр1в i судин, а також щ!лбност! розтаиування л1мфатичних KaniJwpiB.

2.1. Арх1тектон1ка внутр1шньоорганного а1кфатичного русла оболонок ст!нки матки обумовлена ор!внтац!ао волокнистих структур Ix сполучнотканинно! основи.

• 2.2. Л1мфатичл1 катляри иають пальцепод1бну, гострок!нце-ву 1 булавоподЮну форми i в б!лыпост1 випадк!в починаються exino.

2.3. Л!ифатичн! кап!ляри 1 судини рог!в матки мають менший д!аметр, н1ж у т1л! 1 иияц!. Найб1льдий д!амотр л1мфатичних кашляр1в i судин в1дм1чений у кор1в, а найменший - у норок.

2.4. Щльн!сть розташування л!мфатичиих кал!ляр!в прямоп-ропорцйгаа I« д!аметру. Найб!лъш високй щ!льн!сть роаташування л1мфатичних кап1ляр1в встановлека в рогах матки.

3. 8нутр!шньоорганн! лхмфатичн! судини матки корови 1 сви-н! беруть початок ia кап1лярних с1ток вс!х П оболонок i лише у норок вони формуються з кап!лярно! с!тки м'язово! оболонки.

4. Позаорганн! судини матки починаються ia сплетения внутр!шньЬоргалних судин п1дсерозяо! основи з1 стороии П мало1 кривини. Вони формують три шляхи в1дтоку: кран1альний, середн!й 1 каудальнии. У норки середн!й шлях в!дтоку яепост!йнии. .

5. РегЮнаршши л1мфатичними вуалами матки корови в 6i4Hi i оередн! клубов! та п!дчеревн1 л!мфатичн1 вуали; евин! - б1чн! 1 середн! клубов1, п1дчеревн1 та клубовостегнов!; норки - се-редн! клубов! i попереков! л!мфатичи! вуаяи.

6. Ст!нка л1мфатичних кап1яяр1в слизово! оболонки матки утворена лизе одним шаром еадотел!оцит!в, як! иають фестончасту, ромбопод!бку 1- нёправильну форму.

• 7. Сум!жн1 ендотел!оцити з'еднуються uia собою простим, лускопод!бнгш i складним способами.

7.1. Mi* окрешши ендотелЮцитамз! зуотр!чаються гначн1 роэвирення uiiMiTHHEiK ц!лин,як! в" являются лише в процго! реаорбцП колсЗхд1в в л!мфатичн! кап!ляри.

8. В(тутр!шкьооргш!не ¿иыфгшгчке русло ет1нкй матки безпо-серсдньо продовкусться у внутр1Еш,оорга?«''кг- л!и£з.тичне русло в!д;:ое!дних частин яйцепроЕод1в та п!хви.

- 16 -ПРАКТИЧН1 ПРОПОЭИЦП

1. Одержан! нами дан! про будову внутр!шньоорганного л!м-фатичного русла корови, евин! ! норки необх!дно бР&ЛокаЯСГц при вибор1 радикального оперативного втручання.Так, з метсю наймен-шого пошкодженяя л1мфатичних судин, роэр!з необх!дно робити з боку велико! кривини рог1в. Сормування великих внутр!шньоорган-них судин проходить з1 сторони мало! кривини, як! переходять в позаорганн1 судини.

2. При патогенез! захворювання матки сл!д звергии увагу на те, що 1! внутр1шньоорганне л!мфатичпе русло е непереривним у вс1х оболонках 1 може сприяти роэповсодженио бактер1й, то'к-син!в, (Штин злояк!сних пухлин !з одного шару в 1ншнй, а також по продовженню в яйцепров1д ! пгхву.

3. Проводячи ветеринарно - сан!тарну оц1нку туш корхв свиней, особливо вимушено забитих тварин, необх!дно пам'ятати, що регшнарними л1мфатичними вузламй матки'с б1чн1 1 середн! клубов1, п1дчеревн1, а у свиней ще й клубовостегнов! л1мфатичж вузли.

4. Дан! про л1мфатичне русло матки 1 II рег1онарн1 л!мфа-тичн! вузли у корови, евин! ! норки рекомендувться ейкорисгову--вати у навчальному процес! на кафедрах анатом!! с!дьськогоспо-дарських тварин, ветеринарно - сан 1 тарной експертиз!, ххрургП, акушерства! гхнекологИ, а також при написанн! в!даов!дних розд!л!в п1дручник!в, поо!бник1в та дов!дник!в.

1. ЗНА?^ЕР0ВСЬККЙ В.6. ВнутрИаньоорганне л1мфатичне русло сл^ово! оболонки матки: 1нформ.листо!с.-ки5в,1994.-4с.

2. ЗНАМЕРОВСЬКИЙ В. 6. Л!мфатичне русло рог1в матки амери-кансько! норки//Пробл.агропромисл.комплексу: пошук, досягнен-ня.- Ки!в, 1994.-С.83.

3. 3НАМЕРОВСЬКИЙ В.е.,Рудик С.К.Морфолог!я л1мфатичних су-Д1Ш матки кор1в//Тваринництво Укра!ни.-1994.-Н4.-С.23.

4. 3НАМЕРОВСЬКИЙ В. 6. Рег1онарн1 л1мфатичн1 вузли матки св1йсько! свин1//Сучасн1 пробл.вет. медицини.-Ки!в,1994.-С.90-91. _

5. ЗНАМЕРОВСЬКИЙ В. 6.Шляхи в!дтоку л!мфи матки 1 И рег!о-нарн! л!мфатичт вузли у велико! рогато! худоби//Пробл.вет.ме-дидини по обслуговувангао тваринництва колектив. та фермер, гос-подарств.-Харк1в, 1992.-С.52.

. : 6. РУДИК С.К., ЗНАМЕРОВСЬКИЙ В.Е. Екстраорганн! л!мфатичн1 - судини 1 рег!онарн1 л!мфатичн1 вузли матки американсько! норки// Морфол.та кл!н. аспекти л1мфологП.-Ки!в, 1992.-С.68.

7. РУДКК С.К., ЗНАМЕРОВСКИЙ В.Е. Пути оттока лимфы и регионарные лимфатические узлы катки, яйце проводов и яичников американской норки//Пробл.эволюц. и функц. морфологии домашних животных и пушных зверей клеточ. содержания,-Омск, 1993.-С.154.

Зншеровский В.Е. Лимфатическое русло и регионарные лимфа- ' тические узлы матки коровы, свиньи и норки.

Диссертация (рукопись) на соисканиё ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.02-патология, онкология и морфология. Национальный аграрный университет, Киев, 1995.

Впервые изучены особенности строения и архитектоники внут-риорганнаго лимфатического русла матки свиньи и корки, а также внеорганные лимфатические сосуды и регионарные лимфатические узлы матки норки. Произведена морфометрия составных частей лимфатического русла и установлена плотность расположения лимфатических капилляров в оболочках стенки матки. Дополнении данные о строении внутриорганного лимфатического русла матки коровы.

Впервые изучены особенности строения зндотелиоцитов лимфатических капилляров слизистой ободочки, исследованных животных и выявлена свяаь внутриорганного лимфатического русла матки с . внутриорганным лимфатическим руслом яйцепровода и влагалища.

Дополнены данные о путях оттока лимфы от матки и ее регионарных лимфатических узлах у коровы и свиньи. s

.Znamerovsky V.E. Lymphochanel and Regional Lymphonoduses of Cow's, Swine's and American mink's Uterus.

The Dissertation (manuseript) for the conferring of tne degree of Candidate of Veterinary Science by the Speciality 16.00.02.-Pathology, Oncology and Morphology of animals. National Agricultural University, Kiev, 1995.

The intramural .lymphochannel structural features and architectonics of Swine's and American mink's uterus and the extramural lymphangions and regional lymphonoduses of American mink's uterus were studied for the . first time. The lymphochànnel constituent parts morphometria «ras done and the arrangement density of the lymphatic capillaries in the lauers of the . uterine wall was ascertained. The Cow's uterine intramural' lymphochartoel structure information was supplemented.

The mucous membrane lymphatic capillary endotheliocyies structural features of the searched animals were stusdied fpr the first time and the uterine intramural lymphochannel bond with thé oviductal and ■ vaginal intramural lymphochannel waj found.

Intormation about the ways of the lymphadrainage from the uterus and its regional lymphonoduses' in cow and swine were supplemented.

Ключов! слова: внутрiшньоорганне i позаорганне л!мфатичне русло, periouapHi л1ыфатичн! вуали, матка, шляхи вгдтоку, катляри, ц1льн1сть, мсрфометр!я, ендогелгоцити, оля-аова ободоика, корова, свкня, нерка.

' НАЧ. & г ЮС.