Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.07) на тему:Коррекция трофических процессов при патологии органов размножения и разработке методов повышения эффективности трансплантации эмбрионов у коров

лылвська аклдияя ветерш1лрно1 ыеднщши х^ои 1 с.з.гшдоого

ЗАВ I РЮХА Нолодимир 1ванович

К0РЕКЦ1Я ТР0Ф1ЧНИХ ПР0ЦЕС2В ЮТ ПАТОЛОГИ ОРГАН2В р03мн0шш 2 Р0ЭР0БЦ2 МЕТОД2В ШДВВДЕННЯ ЕФЕКТИВ-Н0СТ1 ТРАНСПМНТАЦ11 ЕМНР20Н2В У КОР 2 В

■ 13.00.07 - ветеринарнв акушерство 1

РГ6 од

1 у ет 1Я?"

На правах рукопису

б1отехнолог1я вХдтворення

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобугтя наунового ступени доктора ветеринарних наук

ДисертащБЮ е руколис.

Робота виконана на кафедрах акушерства 1 штучного ос1мек1ння та х!рургП Льв1воько1 академН ветеринарной медицин« 1мек1 С.З.Гжицького.

Науковий консультант - член-кореспондент УААН,

заслужений дхяч науки Украши

доктор ветеринариих наук,

профгоор ЗВЕРЕВА Галина Володимирхвна

Офщпш! опоненти: Доктор ветеринарних наук, професор, член-кор. УААН

КОСН1КО Михайло Василъович Доктор ветеринарних наук, професор ЕОРИСЕВИЧ Володимир Борисович . Доктор ветеринары« наук, професор КОРОЗ 1ван Герасимович

Проводка оргшааащя - Кам'янець~Под1льський с!льськогоспсдар-ський 1нститут.

Захист дисертацП в1дбудеться .■ 6 » сШЩ,^95 р. о ^^год на аас1данн1 спец1ал1зовано'1 вчено! ради Д.04.08.02 у ЛьвХвськ^й академП ветеринарно! медицини 1мен1 С.З.Ггкицького (290010, м.Льв1в-10, вул.Пекарська, 50).

3 дисертащею можна овнайомитися в б1бд1отец! Льв1всько1 академН ветеринарной медицини амен! С.З.Тжицького.

Автореферат роз1оланий " ^дд^ р>

Вчений секретар спец1ал1аовано1 вчано1 ради, доцент

ГОЛОВАЧ П. I.

- 3 -

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

ДктуалыИсть теми. Сучасний piвeнь розвитку молочного скотзр-сгва, незалежно в!д характеру Й010 виробничого валрямку, грунгувть-ся 1 розвивазться на основ! п!двищення продуктискоат! 1 плодючост! та&рин. Хоча велика рогата худоба ! наноситься до одноплздного виду, але в яечниках цик тварин е сотн1 тшяч оощтв, якл можуть бути ьедичезним резервом для прискорення роэмноження аа материнською 'л!н!ею. ■

В!домо, щр вс1 життево-вахлив! функцП в орган1эм1 регулшться одночзсно двома системами - нерЕовою 1 ендокринною. У лрояв! функ-Д15 статеькх органов кр!м ендокринко-гуморзлъно1 регулнцпприйма-ють участь 1 два в!дд!ли нервово! системи, а оаме соматична 1 вегетативна. Причому, вегетативний в1дд1л в статевих органах представлений трьома сва2ми частиками: симпатичною, пзрасимпатичнсш 1 мета-скмпакгчно», а $131олог1чна фунгаЦя гуморадано-ендсжринного впливу реалгзуеться сама через вэаемоузгоджен!сть дх! 1пя цими в!дд!лами нервово! систйми.

Вивчоиня характеру взаемодН ьаж сшпзтичним та парасимпатич-ним В1дд1лами вегетативно! нервово! системи при патолог:!, тобто вогановлення рол! вегетативних днетон1й 1 неврозов у патогенез! акушерських га г!неколог!чних захворнзвань, е досигь актуальним для ветеринарно! медицини. Там розлзди призводять до зм!ни ф1з1олог1ч-но! реакцп матки та яечнигав на дхы статевих гормон!в 1 можутъ бути причиною непл1дност1 самок. Практичне застосування гормональних препарат!в для л!куЕанкя чн стнмуляц!! функц!! яечникав показуе, ¡до майке 252 кор!в э порушеним статевим циклом не реагув на парентеральна введения статевих гормон!в, а у певно! чаотини тварин вказа-н! препарата викликаоть утворення в' яечниках фол!кулярних чи дюге!-нових кЛат.

Отхе, розширення ! поглибденвя досл!джень рол1 Еегетативних невроз!в у виникненна фунюЦонэльних та морфолог!чних эм!н у статевих органах самок иаз велика теоретичне 1 практична значения для розробки тз вдосконалення ваход!в профилактики, способ!в лз. чу-вання. акуиероьких ! г!неколог!чних захворювань та стшуляцН функ-д!! отатевих залоз. Кр1м того, за останн! роки з'явилось ряд роб!т вИчизняних та эаруб1жних досл1дник!в, як! св!дчать про наявн!сть т!сного функЩонал!но-гуморального зв'язку м!ж маткою та яечкикзыи

i про MounaiCTi» вэаемообкпну бЮдог1чно активними речовинамч мдж циш органами (Губаревич Я.Г., Коиге Р. А., lQb'O 5 Гризлоа В.П., 1971; Godinr I.„ 197-1; McNeill J., 1981; Павлов D.A., 1S84; Врейд Д., 1SS7; Шорт P., 198?; Рауддс А.З., 1990 та ih. ). Вивчекня мека-н!вму цього процесу sa дослхджеккя впливу на нього вегетативних Е1дд1л1в нервово'д сисгэш даоть мохяив!огь гцлеслрямовано впливати на фунюдю opraHiB роэмнолекня садак. На ooHCBi ревультаив таких досл!джень роэробляти в!дпов1дн1 л1кувалъно-оздоровч1 заходи, спря-ыован! на попереддення непл1днос-:1. тварин i цим самим спрпнти твид-кому вддтвореккю стада.

Дос! немав едино! думки про значения розладз.ч горьинально! функцд i яечникдв у виникненнг вегетативно'! дистонП та нэвпаки, poil вегетативних невроз1в у патогенез! захворюванъ органов роэмко-жекня, HKi супроводжувгься роаладом функцИ siдтворения у тварин.

3 медичкод практики вХдомо, щр хрокгчнд запалыи процеси 1н-фекцйшо-алергдчногь чи дрритиЕио-траъ.латичного характеру одд:очасно ввюшкашть вегетатиьнд ганглдоневрити в1дпов1дних симпаткчьих пара-вергббральккх гакглПв. Саме вони, в свою чергу, s етдопатс-генэтич-шыи фактора:«» тривадого 1снування залальних процео!в у статеЕих органзх (Шполянський Г.М., 1939; Маркелов Г Л., 1948; Петров-Масла-ковМ.А., 1954; Мандельштам А.Е., 1957; Русецький I.I., 19SS; Байс-фельд Д.Н., 1967; Кирячинсъкий А.Р., 1957 та 1н. ).

У вивчення сем1отикн, кл1нШи, диагностики та дХкуванна ва-паяьних процесдв у ьнутрдшн!/. статевих органах тварил великий вклад внесли Акатов В.А., Зверева Г.В., Логвднов Д.Д., Нагорний I.C., Ши-п!лов .В.С,, Яблонський В.А., Хомин С.П., Осетров O.A. та 1н,. 0д-нак,- у лдтературд недостатньо висв1тлено ьплиь вегетативних левра-siв на Еиникнення та розвиток залальних процее1в i функцдоналъних парушень статевих opraHiB у велико'!' рогато'! худ оби.

Аетуальшы эашваеться вивченна рол1 вегетативних невроздв у патолога! органов розынолення кордв-донорхв ембр1он!в np.i реьлдаа-ц1'1 нового СЮтьхнолопчного методу роэведення худоби - трансплан-гацП eMöpioHiB.

Остьыпа часом, аавдяки досл1дженг вчелих рдзних Kpa'ïH (Deriviaux J., Ector H., 1976; Newccmb R., i6?7; Folge С. , 1377; Renard J., Ûziel i., Неаумап J., 10£2; Передера K.E., 1982; Про-коф'еь МЛ!. 1933$ Riha J., 14)83} Сергеев. МЛ.. i935; Üreve T., 1939; Huhold К., 198В; Яблонський В.А.', 1907,1906; Квесницький A.B. та iH., 1S6S; МадДсон В.В., МэДхсои В.Л., 1Î3S&; Срнст Л.К., Сергеев

М. I., 1989; Смолян1нов Б.В., 1988, 1990; Осташков.1. та in., 19SS, 1990; Бугров 0.Д., 1988; Хомин С.П., 1589, 1990; Шаловило С.Г., 1990 та iHmi) трансплантация ембр1он1в широко впроваджуетгся в практику скотзрства 1 розгладавться як ефективипй метод прискорево-го розмноження твзрин за материнськсхз л!н1ею. Цей метод дае мсжли-в!сть у один статевий цикл одержувати в!д самки до десяти 1 öiz^ue эмбраошв. Ix можна тривалкй час sCepirarn в редкому азот1, пере-саджувати в оргагпэм рецкп1ент!в ia нгагам генеикнж потенциалом i, таким чином, га piK В1Д високопродук.тиЕНо} коров;! мсжнз одержатп декьтька. десятгав нзцадк!В, чого неможливо досягти при традпвдпних методах розведення.

Одкак, технолог 1я трзнсплачтзцп ембр1он1в передбзчае' эзстосу-вакня ряду заходiB, як! невластивх для прсцесу розмноження, а сзме: введения з метою пол1овуляцх1 знзчноЗ к1лькоста гонадстропнкх гормонов, оперативне втручання у процес BariTKCOTi, шр прпзводить до аначного перенапруження функцп стагево! система тз рогвитку стре-сового стану у кор1в~донор1в. Оперативне втручання як у дснор1з, так i рецип1ент!в проводиться у лютеальну фазу статевого циклу, коли стзтев1 оргаки ТЕарини е дуже чутлив1 до д!i механ1чних та м1кробних вшшв1в, а це сприяе виникненню та рогвитку багатьох г1-некологхчних гахворювань, як1 можуть привести до втрати твзриною гдатносг! продукувзти життездзтт ембргоги. Тому питаккя ветергззр-ноЗ технологи шхпдаоть взгоме мюце в загзлъному процес! транс-плантацП ембрюн1в. Серед нга особливе мгсце ааймае рацхоная»на анестез1я, профилактика роавитку ззпалъних процесхв, способи pe-J5i-л1тацП кор1в-донор!в лхсля вимивзння ем&рзпнхв. Iii етапи технологичного процесу трансплантат'i рогроблен1 недостзтньо i venia? ви-р!шення 0314в цик гктань буде маги позитивный вплив на ефэк.тквн:^ть трансплантацП та i'i вироке практична гастосувзння.

Пета i завдання досл1джень. Метою нашк доелдаень Суло вив-чення рол1 ьегетзтивних неврозга у патогенез! гахворювань органiв розютоження KopiB та телиць; рогробка способу корекцп троф1'1Н1!>: процес!в при л1куванн1 акушерськт; та г1некслоги:ннх хворгф, стиму-ляцп функцП Я5'шик1в та пхдЕишення ефективносп 6ioT<?t<,?a.wt i трансплантат'! ембр1он1в кор!в.

Для досягнення mei метя на Еирдыення були постявлеиг т.-ул гавдання:'

- вивчити анатомо-то!1сграф1чк:ш вгБеисгв'ягок ui*. вегетативяск

1 ^омагичною нервовими системами в статевих органах кор1в;

- домпдити особливосг! обм1иу неорган!чних та оргатчних спо-лук фосфору, пентоз, рм<5онукде1нових кислот, та активность ферменту рибонуклеааи в тканин! яечник!в самок при статевому дозр1ванн1, статевому вбуджешп та стимудяцП штовуляцп;

- вивчити особливоотг регАонарного кровооб!гу, як основи функционального эв'язку м:ж мзткою 1 яечниками;

- розробитн доступний метод блокади тазового нервового спле-т:ння у корав та тедиць а метою застссуваннн його при лхкуванн! ва-пальних процессв статевих орган!в та для стимуляцП фувкци яечни-к!в;

- вивчити вплив корекцП троф1чних процес1в на ефективнЮть л1куваяня акушерських 1 г!неколог!чних хвороб та стимуляци функцП статевих эалоэ у кор!в та тедиць;

- удосковадити окремх ветеринарн! прийоми технолог!'! тракс-плантац!'! ем5р!он1в у кор1в;

- роэробити схему реабШтащйно! терапП та цикдограму бага-торазоЕого використзння кор1в-донор!в для одержання ембр1он!в;

-а'ясувати вплив рогро&ьеяих ветеринарних технолог!чних лри-йо1.пв на приживания трансплантованих зародкав у рецшиент!в,

Иаукова новизна робота. Виконагй дссл1дження дали змогу вперше експернментально рогкркти один !э мехак1&м1в локального гуморального гв'язку ».их маткою та яечниками. ¡Остановлено, щ,о елях ом дифувИ б!олог!чно актива! речовини проникають 1а кран!ально! матково! вени у артергю яечнлка. Показано знзчення м1кроциркуляц! 1 кров! в ст!кц! матки для эдпюненкя '1! секреторно! функцП.

Вперше вдало роэроблено параоакральвий метод блокади тазового нервового сплетена 1 введено його в практику як метод патогенетич-нс'1 терзлП кор1в 1 телиць при акушерських ! г1мвкодогачких эахво-ркьавнях, а тзкож для сткмуляцП функцп яечнимв у кор!в 1 телиць..

Роэроблено схему реабШтацп та цикдограму багаторазсвого вккористання доноров для одержання ембр!он!в. Вперше встановлено. поаитивний вплив блокади тазового нервового сплетения на приживления трансплантованих ембр!он1в у рецип!ент1в.

Практична щин1сть ройоти. Експернментально доведено роль ве-' гетативних дистон1Й у роэвитку окремих эахворювань та функц!ональ-клх пор-ушскь сргашв рогкножекня у самок. На основ! проведение 01о- ■

х!м1чних дослхджень та вивчення дияам1ки окреиих показник1в обману речовин в тканин! яечншив, обгрунтоЕано наявнхоть критичних перш-д!в при становленн1 статево'1 цлшичкост! у тварин та п!д час стате-еого збудження ! пол!овуляц!5. Рогроблено 1 впроваджено у практику оптимальний метод блокади тазового нервового сллет!ння у кор!е х телиць. Вивчено пота герапевтичну ефективн1ать при л!куванн! за-пальних процео1в та функц1ональних порушень с'татевих орган!в у самок. Розроблено ефективн! схеми лз.кування кор!в 1 телиць при за-пальних процеоах та фунгадонзльних розладах оргаяхз рогмножекня.

У б1отехнолог!чний процес трансплантац^ ембр1он1в уведено ра-цЮнальний метод знеболення при Ешквакн! ембр!он1в, розроблено схему реабШтащ! корхв-донорхв п:сля вимивэяня ембрхонгв та цкк-лограму багаторазового '¡х викориотаяня для одержакня' ембр!он1В.

Положения, яя! винрсяться на захист.

1. Морфслог!чзп гкини 1 функцхональн! роэдади о'ргатв розмно-ження кор!в 1 телиць виникапть внасл!док лорушення процес1з троф!ки тканин, що 'розвивавгься на основ: вегетативно! дистонН м!ж симпа-тичним та парасимпатичним в1дд!лами вегетативно! нервово! системк.

2. Зв'язок матки э яечниками здхйснюеться через артер!о-веноз-н! контакта мж артераею яечника 1 краниальной веною мзтки. 1снуить спецхалгн! мсрфолоПчн! структури, якх спркяють дифузП б!олог!чно .акгившк речовин з вен матки в вртер1ю яечника, шр забезпечуе меха-н!эм локального лютеол!зу.

3. Блокаду тазорого нервового сплет!ння у кор!в та телиць не-обх1дно лроводиги розробленкм нами парасакральним методом. В1н легко вивонуеться в умовах виробництва 1 це дав эмогу широко застосо-вуваги блокаду як метод патогенвтично! тералП.

4. Параоакрзльна блокада в комплекс! 1з медикаментоаним л1ку-ванням нешИдних кор1в при ендометритах та сткмуляц! I функцП я вчиню в гидвищуе лхкувальну ефективн1сть 1 запл1днен!сть тварин.

5. Коровам-донорам п!сля вимивакня ембр1он!в зд!йсмоютъ спец!-альний курс реаб!л!тац1йних обробок, а повтори! вккористання Зх для одер^ання ембр!он1в проводиться за розроблено» циююграмсю.

0." Парасакрадьна блокада знижув больовэ в!дчуття, виюшкае ре»-лаксац!» тз посилюе троф!чн1 процеси у тканинах котки í цэ л!двищуе приживления транспяантованих ембр1он1в у рецип1ент1в.

. - 8 -

Вчроваджения наукових розробои. Результати -досл1джень вклоченх в 1нфогмзд1йк1 листки: "Ефективний метод знеболення i лз.кування эахворгаЕань статевкх органхв у корхв" (Львхв, 1990); "Новокзшо-те-рапхя при акуверськхй i гхнекодогхчнхй патологП у корхв та телиць" (Рхвне, 1992); "Диферетдальна дхагностика i терапия при акушерсь-кш i гхнекологччнхй патологП у корхв" (PiEHe,1992) ; "Реабхлхта-д1я KOpiE-flOKopiB п!сля вимивання et.tôpioHiB" (Дьв1в, 1992), а також у рекомендации "Ветеринзрнх аспекта б1отехнологП трансплантацхЗ ембрхонхв'корхв", схвалених Мхнхс-терством схльського господарства i продовольства Украши 11.02.1993 p. (.Ръвхь, 1993) та "Механхзм нер-воваго, морфолог!чкого i функцхскалъного гз'яэку матки з яыниками в кормх та прга;цили кого корекцП при патологи у Kopis", схвалених MiHicTepcîBOM схльського господарства i продовольства Украйни (К., 1994;. ,

Результати наших досл!джень викорисговуюгься при п1дготовцх л1кар1в ветеринарно'. медицин« на кафе„рах акушерства та xipypriï 1 факультет! пхдвшдення K&rjiiiJiKauii Еетеринарних спец1ал1ст!в JîbBiB-сько! акздемП ветеринарно'! медицини хмен! С.З.Глшцького.

Апробац1к роботи. Maiepiami дисертацзЛ доповхдали: на нзуко-во-ЕироСнячпх конфер9чцз.ях у Льв1еськхй академН ветеринарно'х медп-цики (1930-1994 p.p.); на республхкаясъких наукоЕих конферекцхях "ЕлотехнолоПчн4 досл!дження i широке ïx використачня в б1отехколо-ri'i плем1кного ТЕариаництва ". (Лье1в, 19S7, 1988, 1990).

Всгесюзнкх наукових кснференцхях: Кгаинхв, 1987 р. "Питания хнтенспфхкацхï i кауково обгрунтованого ветеринарного обслуговуван-ня промыслового т.Еаринництва"; Воронеж, 1988 р. "Науков1 основи профхлзктикл i дхкуЕання патолог!'! 111дтвор»Еатно1 функцП с.-г. тварин", а також Ресяу5л1вансы»му ceuinapi по питанию боротьоч г кепл!дн1стю корхв (Тернопгль, 199Л р.).

, Шжнзродн:« конференциях: Л>£Лв, 1991 р. присвяченхй 110-й р!чниц1 з дня заснуЕання институту; XapKiB, 1991 р., прксвячадхй ио-рхчч» Харкхвського зооветхнституту хкеш М.М.Борисенка; Харк1в; 1994 р., присвяченхй 90-р1ччю з дня кародження проф.Магд!: 1.1. "Сучаскх проблем» ветеринарнох xipypriï".

Пу&Л1иацН'. За материалами дпоертацП опубликовано 3d наукових' ройзт, в тему ад^лх /isi рекомендацх'i.

Стуктура та обсяг дисертащйно! роботи. Дисертггця викладена на S2S стор1нкак мззшнопису, мостить 29 таблиць, 20 ржункоз. Соа-дгзтьсл э вступу, огляду л!тератури, ззкиоченння по огляду лхтера-тури, результатов власних дослда.энь'ix обгоЕорення, euchobkib, практичних пропоэицхй та списку л1тератури. який включав 568 джерел, в тому числ! 357 на украонськш та pociiicbKlii мовах i 211 робот на iHoseMHKx.

Декларация особиотого инеску. Вс! матер!али дослоджень,- ix сбгрунтування, практична перев1рка розроблених метод1в локувзкня та стиыуляцоо, а також висновки i пропоэицо'1 вдобут! -особиста айторо'м.

2. ВЛАСН1 Д0СЛ1ДШШЯ 2.1. Иатер1ал i метода дослгдкень

Досл!дження проводили на кафедрах акушерства i xipypri'i Ль-BiBCbKo'i академ!! ветеринарной медицини iMesi С.З.Гжицького, Рес-публоканському бхотехнолоПчному центр! Укра!нського наукозо-дос~ ладного онституту рогведення i плем!нно! справи у тваринництв!, в господарствах Льв1всько1, 1вано-Франковсько!, Ровненськоо, Черно-гецько 1 i TepaoniJibCbKo'i облзстей Укра'Ит,- а такод на пунктах трзисплантац15 екбр1он1в KopiB в селянськ!й спглц! "Квм'якка" Ка.ч'-нсько-Еузького та !м,Чапаева Золоч1вського районов Льв1всько1 облает! протягом 1979-1994 p.p.

Об'вктом дослоджень були непл!дн1 корови i телиц!, -корови-до-нори ембр!он!в, телиц! рецип!енти, свинки 2-х, 4-х, 6-ти i 9-ти иi-сячкого в!ку; кролицо 1-го, 2-х, 4-х i 6-ти м!сячного в!ку та 6Ш мишки.

Робота проводилася в деох напрямках: екеяерименталь но-лабораторному i клШчному. В процесо виконання роботи проведено 6icxi-Mi4Hi, г!стсморфолог!чн!, анатомо- топограф!чн!, клШчн! досл!д-ження, слецоально дослоди по л!куванню ! стимуляцп неплодних тез-рин у господарствах■ i д!кувально-реабол!тац!йн! заходи на керо-, вах-дойорах, а також досл!ди по приживлению емброон!в у рёцип!ен-т!в.

- 10 -

Експергакнтзлъко-лэбораторкз ластика роботи.

В;:Ечаиг акатомо-топограф1чн! occtoisoori ¿гагмщзння соматич-них та Еггетативних кервоЕих сплет1нь тазаЕО! порожнини; для цього ЕККористовуЕали боенсъкии матер1ал, а також трупи кор!в та телиць, як! загинули В2Д неэаразких захворюванъ. Препарування тканин проводили га методикою, описаною Иммельр&йхом Г.О. тз iH. (1980).

Морфологачнх дослхдження характеру реПонаркого кровообагу в тканинах матки вивчали методом рентгенографии материалу отриманого в1д тварин э нормадьким статеЕйм циклом та тварин г тривалою ана-фродиз1вю. При цьому кров'яне руоло,матки та ябчник!в галовнювали рентгеноконтрастною масою.

Ме.хан1вм фуншдональнаго вв'язку м1ж маткш та яечниками вивчали за допомогою поеднззня анатом1чних та ф1з1олог1чних досл1джень.

Для бзох1м!чних, г1стохам1чних та морфолог 1чних досл1джент> брали в1д др16них тварин статев1 органа пл&хом гастероектомп та OBapiceKTOMi'i, а в1д великих твзрин ма.ергал вадбирзли при забо! на м'ясокомбгнзт!. Материал для морфолог1чних досл1джень фгксували в ЮХ-ому розчин! нейтрального формад1ну i р1дюп Карнуа, готували зр!ги i фарбували гематоксшпн-еозшюк. Мсрфологаю тканин вивчали П1Д MiKpOCKOnOM.

В1кову динамку неорганачних та орган1чних сгголук фосфору i роэпод1д цих речовиин мхж фол1кулярною piдиною та оболонками фол1-куд1в виьчали у тканинах яечник!в кролиць та свинок пЮля гомоген!-eaqi'i тканин i осадження бз-дклв трихлороцтовою кислотою в 5Х-н1й канцэв1й концентрацН. Шсля центрифугування в надосадоый р!дин1 визначали:

неорган1чкий фосфор за методикою (Яске i Суббароу (1925) ъ ви-коркстачням аскорб1нозо1 кислоти як'в1даовника; ,

- загальн! кислоторозчиннг сполуки фосфору i фосфолШди за фосфором nicJM MiHepaii3ayi'i ix С1рчаною кислотою та перекисэм водмо:

- екстракцш фосфол!тд1в проводили га методом Штеле В., Окзму-ра М. (1964);

- пентоаи орциновим м&тодом Е1аля в ыздиф^кацП Головзцького 1.Д. (1961);

Вальн1 пентсви визначали в гомогс-натах тканин, де б1чки осад-у,усачи за Садад/t.i м. (1945), а в ^адэсадовай р1д»н1 визначали n<sH-товкгквкаганпм методом. КЗлъкють фссфорильованих пентоэ вирахо-'' вувалп ps p;&n;u;»ii ули. гумоо гагальн:;х та вгльних лентоэ.

■Рибонукле!новх кюлзти в трихлороцтовсму балклгоыу осад: е::з-начзли га методом Шнайдера В. (1945) п1сля екстрагування фосфорал!-

д!3.

Актиенхоть ферменту рнбонуклеьги (К.Ф. В.3.1.8.) у ткзнкзп яечникхв вкзкачали за методика» Чепикоги О.П. (1954). ,

. Розлод!л мхнерзльних та кислоторозчинних сполук фосфору х ри-бонугае'хноЕих кислот их« оболочками фол!кул!з та фол!кулярнсю рхди^ ною вявчади в тканинх яечнюсИз свинок у р1зн! зхков! п»р1оди стат?-вого дозрхЕаы;я тварин ! при статевому збудженШ.

Вивчення рол! Евгетативних дистонхй у патогенеза функцаокзль-них разлад:в та морфолог!чних гм!н у статевкх органах самок' проводили на маринах в лер!од статевого збудхення ! приходного паруЕэн-ня. Через годину п!сля парування в пери!й групх тзарин виключали шляхом новокашовох блокади функцхю симпатичного, а в друг1й - па-расимпатичного в!дд1л1в нерв1в вс-гога1,;вно! нервовс'! системи, яка !нерзулть статев1 органя. Шсля цього у поравняльному аспекта мал окремими трупами самок вивчапи характер кл!н!чнкх та морфолог!чнич зм!н- в сгатевих органа?:, як! наступали через 12-13 годин г часу пару вання,

Вивчади тага* впл;го овуляцП нз к1лък1сн1 змани м1неральних та срганхчнкх фосфаив у тканин! яечникхв кродиць через 3,5 гсдин Шелл природного, парувзння, а у спинок на другий день Шсля прояву клакхчних ознак статевого збудження.

У сироватц! крова ко[лв-донор!в при стимуляцП полхозуляцП визначали ЭН-групи за методом Уэбекова Г.А. у модифхкацП Фолдавева В.Ф. (1981); каротин та в!там!ни А ! Е за методом ¡Одк!на у модиф!-кацИ Паенок С.М. (1988).

!Сл1н1Чна чвигиня роботи полягала у оцхнц! стану вш'ьорення худсби в господарствах да проводили акудаерську та г!неколог!чну диопзнсериэацхю.кор1в 1 гелиць, вивченШ характеру технологичного продесу ведения тв&ринницьга! галуз!, системи ветеринарного обс/у-гевування, орг&назацН л!кувально: та проф!лактичко'1 роботи.

Отлэ, ця частика роботи була продовженкям ексгерименталыил ! полягала у розробд! метод!в лакувпння корав 1 телиць при вку-шерських, ШкеколоПчних гахворюванкях та стимуляцП функц! I яечкк-:с!в у неп-пдиих самок ! кор!в-донор1в .ембраокхв; роэробц! метод!ь ШдЕицення приживления транешантозаних зародк!в у рещппентаз. При цъому проводились кл!;ичн!. зоотехна'пп.. б^охЬичн! ! баг.терюлз-Г1ЧН1 ДООЛ1ДлгКНЯ.

- 12 - ' За пер1од ро^отк нами сбстежено понад 5000 кор!в í телкль р1о-нсю Е1ку, породи та фю!олог1чного стану. . Шд пост!йне спостере-кеннл було взято 640 кор!в 1 телиць, у я кик встановлено симптгма-тичну !!епл1д!Цсть} 35 кор1в-дэнор!в,екбр!ок1в та 19 теди»» рации:-ент1в на пунктах трансплантат! эародк1в. При наш1й консультацзЛ в господарствах проводили заходи направлен! на Шдвищення в1дтвори-вально! функцП 1 профилактику непл1днсст1 к.ор!в та гелиць.

розробку методу пзрасгкральнс: блокади тазового кервовсго сплетения проводили в викэристаяням розчкну ковокгЛку заФзрбованого метменовчм син!м, який вводили корова»: ва одву-п1втори г один и до забою. 1>ри розбиранк1 туш! пор1внюваяа гону 1нф1лътрацН. залежно в-'д способу введения резчику.

Перев1рку л1кувалько'1 ефективчост! парасакрально! блокади проводил:; на 5езпл1днг.х коровах 1 тедицнх безпосередньо в господар-стьах. Для погдкйлвного ьивчення ефективносто. комплексна лгкувать-нг.х суш проводил»? кл1н1чк1 спостережечня га станом твг.рин. Врахо-вузали р!вень резизтеЕигаот* орга&1зму корхв, який оц1нювали вигна-чзйчп в сироватц! кров! в;.ист загального б!л.ча, гамз-глобулШв, кальщю. фосфору неорг£н1чного, каротину, резервно! лужност1. Для да ого зикористовували загальнов!дом! методн досл!джень. Л; еоцимну та бактеркцидчу а^тивнюп оирсватки кров! вианачаяи ва методикою См1р»гово! О.П., описаною Маслпнко Р.П. (1988).

Чут.швхсть мЗкробних асотацай,, яка вид!ляли э статеьих орга-к!е хьорих эндометритами кор1в,' до &н?и61о?ик1в 1 б5Ктер10Д0г1чн! дослгдкеикя слиау,'. вм1сту матки 1 вшивно! р!дини. ?ка використо-»увадаоя для вимивзння ембр!ок1В, проводили засальнов!домимн методами та за методикой В1Ей, рогробленою в 1971 рощ.

Пэл!овуляцш у кор1п-донор1й викяикали введоннпм фо^пкулости-1.Г/ЛЮЮЧОГО гормону або фол!котроп!ну, ег!дко схем оОроСок, як! прий-н,1т;^Р'.спу6л1кансь;сим центром трапсплантаци ембр1он!в..

• Схем1/ реабШтац!'! 1 циклогрзму бзгаторзэового викоркстання :шр!В для сдержан»^ эм6р1отв газрсйляли на основ! власних експери-к'?йтзл1пих дани»: про вваеыоэв'язок матки е яечниками та рола симпа-гэтното г парзсимг.зтично! о в!ддШв дегэтативноИ нервово': системи у регуляцп перебегу ф1о!<элог!1шкх процесгв в стзтеаих органах. Ефек-т);2Н1Сть розроблеиих схем лзкуврлш? п?рев!рялк у виробничих умовах.

Отриманш цифровой матер: ал доел!дань виражлли в мтжньродних фчгннцях С1, статистично обробляли 8а методике«, описаною I. А.0Й31-ним СгЗбО) з використания ПЕОН.

3. OCHOBHI РЕЗУЖГАТИ ДОСЛХдаКЬ I iX («ГОВОРЕНИЯ

3.1. Лиатомо-топогра$1чн1 i $уикц1оналми ocoftjuuooTi iiiL-рва-цН та регионарного кровообйу органin розшшження i poa-роблення методу блокада тазового нерпового сплет!ния у KopiB i телкць

• Аиатомо-топограф1чкими досл1д/.еннями встанозлено, що статев! органи KopiB i телиць мають ооматичну тз вегетативну ^ерЕащю, чо- • гэ не мае Hi одна 1нша система внутргсийх opraHis.

Симпатична 1нервац1я .зд^Ьнюетюя тагозпм нерЕОВПм сплет!нням. Клнцева частина логракичних симпатпчних стовбур1в у сполучкотканин- '• ному простор! над прямою юшкою в д1лянц1 в:д другого до четвертого крлжових хребиДв формув три ганглН з1рковидно1 форми. Цх гьнг;л! окремими г!лками з'еднуютюя м!ж собою 1 формуютъ, таким чином, та-зове нервове сплетдння симпатично'! нерваво! -системи* В1д нього вниз по виутр1шШй , CTiHui таэу, бриж! прямо! кишки та в товиЦ широко! матково; эв'яакк в)дходять нервов1 г!лки дс piзних в1дд1л:\в стаге-вих органов сзмки. В1ля ctihkh .opraHib додатково формуються ciTKo-видн! нерЕсв! сплетений, в1д яких вддокреклюються по денллька гглок n

i входять е товшу станки, органу.

Тааоае нерадЕе сплет1ння дьома г1лками з'еднуеться а каудаль-ним бргоювим та Ъдн1еи - is сонячнш кервовимл' спле'Лннями. Б лро-цес1 .яиатоШчного препарування встановлено, що is соматичних нерв!в т!льки соронгтний нерв вдддае товсту гхлку до, тонки матки. Плки Е1Д середнього та каудального гемороддальних нервхв 1нерву1сть nixBy та зовн1шн! статев1 органи. Оме, в iHepBaqi'i шийки матки як вегетативна так i соматичн! нерви, але екстрэорганно Ц1 нерви не всту-пагать Mi« собою ь анатоьичний контакт. Йв1дси стаз' ерозумалим чоку при блокад! соматичнпх нерв1в статевих opraHiB методом низько! сакрально! анестезП не завзди досягевться роэс-лаблення м'яэ!е .шийки матки.

Вивчення топограф!! кровэносних судин статевих opraHiB .KcpiB показало, що артерия яьчника та анастомози, якд шдходят^.до ны в!д кршлально! матково! артери, 1чуть не грямолншию в тсвиЦ широко! матково! эв'яэки, а спочатку п!дходять до великих матксвих вен. Так, артердя яечника, тддйшоваш до передньс! маткоЕо! вени, сильно з' нею контактуе i по П псверхн! поступово опускзетьея внгз В1Д !,исвд свого формування до op;wi яечкика. На цьоиу прамиг.ку вена утворюе В1Д 25 до 28 виражених зп:н1в, цо извгь кут 90°. У uiciy.K

контакту стонки обох судин щольно эростаються ыож собою 1 потониу-югьгя еа ракунок ¡.:'лаевих оболонак. Сэме тут обидш судини ыають стольку слалучнотканикну оболснку. Шжм'пэевгй прос«р у м1сцях контакту оудин також авужений 1 в ньому вияглено скупчеяня тучних кл!тин. Анапа цово' морфслог^но! структур» г.окзэзь, и;о вона вда'о'на ьнконувати пэвну ф1в1ологгчну функцоп» тобто створюЕати основу для дифус-п бзолэг1чно актпвнкх речовин а вэни матки в иросзот артс-ро! лвчника. Для вивчеиня цього питания нами проведено експериментально ;;ослоди, в яких лромиту вод кроЫ передни маткоьу вг-ну а обох юнцов (е ¡.исц! Г]' формування та г мосцо впадання у кзудзльну поро;«-н::сту вану) переЕ'язувалч. Просвот вен'и эаповншвали роэчином естро-фану, в ■} кл якого знаходшюся 25 мкг кяопрост&налу. Аргерш яечни-ка водпр&паровузали нз початку 1 в мосцо вгдокремлекня 11 в!д кра- ' ноально! мзтково! аени. ' Лоток. по артерп пропускали деоллькз раагв чисгий озатоиочнйй ра&чин натрию хлориду. Шсля цьсгс такий ф1а1о-лог1ча;ш розчин вводили подккорно грулаы ваготких 1 неваготних бг-Х11Х. шапок в дозо по 0,2 мл двохраьово г промо^ком 10 годин. Через 10 годлн посла останнього Еьедення спочэтку клоночно, а пот!м патологоанатом чно швчали зьцни у статевих органах, яко наступили внашпдок йв&деннл вкззаяого роачину.

Доел одами встаьовлано, що у неваготипх мшок водбувалася ову-ляоия, а у вагл.тних самочок наступав аборт з роземоктувзкням жовто-гс тола. Стае, в обох групах самочок проявилася характерна реаюця на дою "Уюпростенолу. ' Таким чином, експериыентадьно доведено'наивность- дифузП естрофану веки матки в артерою яв^никз. При цьО!ду такол показано, шр до специфочн! морфологочн1 структури венаакпх та артер!альних судин е" необ); 1дним прызтосувенням, яке забевпечув ме-ханозгл лжзльнсго длтеопозу,

Ржтгеногра^цчними досл!дле>-.нями вивчеко характер резгалуження артароальгшх судин тозщ! стойки рогу матки. Для цього Промпте в1д крово кровоносне русло рогу мзткн ззпошовали рентгеноионтрастнси мзеоя. Шляхом рентгеногрзф!)' та мжропрепаруванвя встчшеьлено, що н&£кша аферой, яю входять г стонгГ/ рог/ матки, е велика С1тка ар-г«р1альк1!* анасгоыоЫв. У коров, як! регулярно мал и стад!ю абудалн-ня ствте-едго циклу, щ анзегомоэи при эй!льше«к! тиску маси в су-^илному русло печиналг» заповшватиса. Це меже бути в!рогодним по-каанякок гбаре/.енкя !х функцЮнальни! активное«.

Нкцс викорпстовувгли матероал В1д короь у яких протягом шести

1 61льше М1сяц1в реестрували анафродиг1ю, то наз1тъ при значкому зб1дьшенн1 тиску маса не проникала в назван! анаотомози. При цьому 1заповнюЕялися лише центрзльн1 артер1альн1 стовбурць Такнй факт св1дч'ить про дегенеращю нзяених анастомозхв, порушення м1кроцирку-ляцП кров! в ст1нц1 рогу матки 1 м<зК.& служити причиною порушення , репродуктивной функц!5 у кор1в.

В окремих доол!дах, при забо! кор1в-доноров на другий день пЮ-ля вшивания ембр10н!в, ми вивчали в1дп0в!дн1сть >Лж гапертроф^ею яечнюив та к1нцевою частиков яйцепровод/. При цьому проводили ака-том1чн1 пром!ри в&личини вкаэаних чайтин органов.

Анал1з отриманих результат!в пром1р!в показав, що при стимуля-ц! 1 пол1овуляцП э розвитком в!д семи : б!льшэ фол 1 кул:в яечники збШшувались до величин» кулака доросло! дюдини 1 мали вагу у межах £50-300 г. При цьому к!нцева частина яйДепроводу значно в1дстзе у сво1й гопертрофп 1 не могла повн1стп охоппти.явчник. Приблизно одна третина його величини неохоплювтьс.я бахромкою яйиепроводу. Очевидна, такий отан може бути причиною втрзтп деяко! частпни яй-цекл1тин, як1 п1сля стимуляцП полоовуляги! можуть лопздати у че-• резну порожнину. 4

Отже, результата наших досд1Дл.ень показали, що розлади регионарного кровооб1гу в роэ1 матки е основною причиною порушення П ■ секреторно! та функц1онально! активности. Лому ыетоди регуляцП троф1ки ткан.ш матки мають велике патогенетичне значения при локу-ваии г1неколог!чних захворювань.

СпеЩал1ст1в ветеринарно! медицгаш давно щкавило аитання роэ-робки такого способу йлокади нерв1Е статево'! системи, який сч ыэв добру ефективность як метод патогенетлчно! терапи при ¿пкуваннг захворюьань та стнмуляцП функцП оргыйв розмноження у кор1в 1 те-лиць. ЗапропоноваШ Ноздрачовим О.Д. (1957), 1саевим Г.С. (166?) та Фатеевим Г. С. (1976) способи блокади .ззоеого нервового сплетоння не знайшли шире кого застосування у ветеринарной практицо, Оскольки . вони в громхздк!, незручн! при виконаннг 1 болюча для тварин.

На основ! проведение анатома-топограф!чних досл1джень ми роз-["гёили метод знебо.'">ння тазового нервового сплетоння у коргв через прокол тканин у передне-верхньому кут! сIднично-прямоккаково! ямки. При цьому розчин анестетика легко вводити у сполучногканинннй прос-т1р над прямою кидаэю э р1вчом1рним його роэподолом вздовж тазового нервового сплет1ння. Назавземо цей метод парасакральна блокада. За допомогою ¿н'еюЦйно! тз направляючо! годки е ыожливхсть легко

виконувати блокаду симпатичних, а при потреб! 1-соматичних нерв!в статевих оргашв. Для бдокади вастосоЕ 'ьаля 0,6-0,7%-й роэчин новокаину в доэ! 0,5 ыл на кг масн тхда тварини, далили загальну догу надвое 1 рхвнимл порцгями 1нф1льтрували з обох бокхв т1ла тварини.

При проьедешп блокади моде зустрачатися два види ускладнень. Перпий - неправильна ор1внтащя напрзвляючо'! толки, тодг хн'екциша полка можэ проке тавати товщу крижово-с1днмчн01 зв'язки 1 розчш но-Еокашу попадав на и зсен1шшо поверхню де блокуеться С1днйчний нерв, а не симпатпчне нерЕове сплетхння.

Другий вид >складнечь - в окремих корхв ^оже бути нздто оозви-нене крижово-прямокишечне вп'ячування очеревини 1 тод! п1д час введения направляючо'! голки вона проколкЕ його 1 к1нець и попадав в черевну поролнину. У цьому випадку добре чути як пов1тря е ншпн-ня>,1 еасмоктуеться всередину порожнини. . Для усунення цього усклад-иеиия несбК1Дно галку вадтягнути назад до пригогнення ?"смоктування поЕ1тря, направит Н бхльше вверх п1д крижову кгстку 1 завершити виконання блокади. Усюадкень, як1 б азгражувагы життю тварин, ми не спостер1гали. ,

Розроблешш нами метод парасакрально! блокади тазового нерво-еого сплетпшя виябився простим у техн1чному виконанн1, доступним . для ши; :ко'1 ветермшрно'х практики, що дало-змогу поотгйна застосо-ьуьати його в щоденнш акушерськдй та Г1Иеколог1чн1й робот1 ветери-нарних спещз-астав. -

3.2. Пэиааники о0л1чу речояин в явчниках тварин у лер1од статетзого дозр1ваш!я, стад!ю стаиевого айудження 1 при штучнЧй пол1овуляц!1

Досл1дження тканин яечниклв кролиць та свинок проводили г пе-р1од стат&ього догр1вання, при статевоыу з£удлепт, в пер1од овуля-цп, а також на корОлах-донорах ьм6р:сн:в в процес! стшуляцП у них полювуляцп та у день вимивання емор1он1в.1.

Проьед&нши дослхдленнами встапоЕлено, др при статевому доэр1-ванн! кролиць та свинок в тканинах нечникгв поступово наростае ви-користання неорган!чних сполук фосфору, тому вм1ст м!неральни:; фос-^•зтт хлд одного до шгСтшлоячного ваку тварин знижувався в два 1 01льс:- ра31Е. Одночасно при цьому е61льшувався вьпет у тканин! яеч-н,:к:в фосфолхп1Д1Е та рибоиукл&)Нових кислот, при ьлсок1й активности фермь-нту рибенуклеьаи (табл. 1,2).

BiKOBa динам!ка Шверадышх та деяхих орган!чних фосфат1в » у тканинах яечаик1в кродиць (икгЛ- сиро! тканини; М ± m; п - 9)

Таблица 1

N| Показники п/п I__

..В., i. к

м i

Ц Я. X

Ä,

1. Фосфор неорганхчний

2. "Фосфор кислотороачинний

3. ФосфодШди

4. Загалып пентпзи

5. Ри0онукле!иов1 кисдоти

1128,56i22/48 1987,09±4'4,'<70 891.53i 8/06 i7?0,50±35,90 4673,50illl ,9

..Л?»

«87,2&±22,50

i909,45± 9,11 1651,30+16,15 49bo,40±23,90

чотири

609,28± ö,98* 16S4,30±14,20 933,22+16,90 1194,50±59,60 5076,45±81,70

ш1сть

463,50± 5,75* 1410,25*28,90* G77,30±18,50* 1162,90461,95* 5074,70181,25"

■ц >

Прюитка: У uiii i наступних таблицах ступень дос^овзриост! ;р1зниц1 при пор1вняшп з вюйдчими

даними складае: Р< -0,05; f< 0,01;

PC 0,001

X

таская 2;

В!кова дгнашка тнеральних та деяких оргаШчних сполук: фосфору-в тканинах яечникхв свинок (мкг/г сиро! тканини; М ± га;-, п — 5)

N I л/л I

Локазники

В а к

с я ц я

один

чотири

!

шють

дев ять

1. Сосфор цмрган!чний

2. С«-сфзр кислоторОзчкнний

3. Загальн! пентози

4. Рибонукле1нов1 кислота

761,80+10,90 1143,70+35,90 470;39+13,15

451,08+21,70 672,85+14,90 336,50+11,60 3111,25±49,80

350,05±: 6,65. 740,55+- 7",.50"' 290,37Я&, 25' 3567,12+92,80

333,70+12,90*** 647,45415,70*** 257,75+1 Мб*** 3507, .37+136,80

г,

I

м

Досл1дженнями виявлено, що неорган1чн! та ккслоторозчинн! спо-луки фосфору розпод!лилися М1ж,фол1кулярною piдиною та оболонками фол!кул1в HepiBHOMipHO. Зокрема, у оболг ках фол1кул1в м1стилося зяачно б!лъше морального фосфору, пентоз i рибонукле!нових кислот, тод1 як.у фолакулярн1й piдин! переважав bmict кислоторозчинн»х enjлук фосфору.

Статеве збудження самок супроводжувалося гб!льшенням BMicTy неорган!чного фосфору у фэл1кулярн!й pifldKi в 1,4 рази, а кислото-

РОЗЧИННИХ СПОЛУК ЙОГО ЕМеНШИВСЯ у 1,6 рази В ПОРХВНЯНН! iS BMiCTOM

цих- речовин у фс 1кулярн1й рддин! яечншив свинок, як: були в стан! статевого спокою.

■ Отже, фолхкулярна родина е активне середовище, у якому знахо-дяться багато мхнеральних та кислотороачинних сполук 'фосфору, пен-този i pitöoHyKJie'iKCBi кпслоги. Bei ni речовини необх1дн! для росту i розвитку фол!кул1в та яйцекл1тин. Оробливо активно використову-ються тканиною яечникдв пентози. У свиноч за перюд-статевого доз-рдваяня в!д 2-х до 9-ти месячного вдку аагальна к1льк1сть пентоз зменшувалась на 54%. У nepioi овудяцП кгльк1сть в!льних пентоз в . тканин! яечник!в аростада. Очевидно це проходить за рахунок дефос-форилюваннд фосфорильованих пентоз, а, можливо, вони тут утаорюють-. ся в npoueoi трансальдолазно! та транскетолазно'; реакц!й (Marx Р., Fleigelson Р., 195?), "оск1льки у тканинах яечниюв тварин п^Пйно знаходяться ферменти пентозного шляху oöMiHy вуглевод!в (Georgieva J. et al.,' 1967). ■

Заслуговуе уваги динашка фосфолШд!в в тканин! Я5чник1в. Поступове. наростання ïx к!лькост1 в перiод статевого дозр1вашш са-.мок мозкливо пояснити тим, шр фосфолШди при посиленн' npoueciB oöMiHy речовин сприяють 1нтенсивному тканинному диханню, тдтримують активн1сть фермент!в i вменшують чутл:.з1сть ïx -SH-груп до дП iH-riöiiopiB (Rapoport S. et al., 1959; KipceHKO O.B., Вав!лова Г.Л., 1971). '

До моменту овудяцп BMicT фосфол!п1д1в у тканин! яечник!з зни-жувалась, шр пов'язано ia спсЬдльненням тканинного дихання у стате-вих залозах. Очевидно, що естрогени впливають на 1нтенсивн!сть пе-pe6iry ыетаболгчних процес!в у тканинах яечникдв i це особливо яс-краво виявляеться у" передовулящйний пер1од (Табл. 3).

Велику роль у вд1йснекн! нормально! функцП яечник!в в!д!гра-ють в1там1ни A i Е. 0станн1й приймае активну участь у скисно-г:1д-

Таблица 3

Вплив ста'. еЕого эбуджеяня на тнераяьних та деяких орган хчних сполук фосфору

в тканин1 ЯЕЧник1в кролиць (мчг/г сиро") та Г'хо'1 тканини; 1. ± ш; п - 10)

К) Покзннки 1 С и а тканин а Суха тканин а

п/л! 1 До пзрування 1 Перед |Розниця| До парування 1 Перед Р1зниця

'1 1 1 овудяШею I И 1 1 овуляшею В 73.

1. Фосфор неорган!чний 463,5+ 5,75 ' 271,3.^9,0 58,8 1942,6^10,4 135о,5±23,1 68,8

2. Фосфор кислотороз^инннй 1430,3±28,9 1863,1±19,5 124,7 5910,8420,1 9315,4+28,3 157,6

3. ФосфмШди 977,3±18,5 742,6+12,5 . 76,0 4095,0+15,2 . 3713,2+18,2 90,0

4. Загааьнй пентози 1162,9*61,8 767,1+8,£.6 64,0 4873,У±£0,0 3335,4+15,3 77,7

5. Вольна пентози 138,2+10,3 298,6+24,5 216,0 579,2+18,8 1493,2±3461 250,0

6. Фосфорильован1 пентози 1036,6+30,4 470,3+19,1. 45,3 4344,9+34,5 -2351,5+46,7 53,0

7, РибонуклеЗнсва клслоги 5074,7±В1,8 3063,3±9,95 60,4 21268,б±40,3 15316,4+54,1 62,2

1

Па 1

>

ноаних процесах, залоб!гаючи окислению каротину, в1там1ну А, прогестерону. Вежлива роль при цьому выводиться ЗН-групам, як1 в не-обх1дними при под1л1 кл!тин, для п!дтримання кислотно-лужно* рхвно-ваги у тканинах. Стан останньо! в!д1грае суттвву роль при включенн! ЗН-груп до активних центр1з окремих фермент!в.

У достпдах на коровах-донорах при стимуляцП пол!овуляцП ми вианачаяи в сироватцд кров! концентрац!ю каротину, в!тамну А та Е, 'вм1ст'2Н-груп, починаючи а першого дня стимуляцП до часу вимивання ембр!окав. Анал1а даних таблиц! 4 показуб, шр стимуляц!я полговуля-цП у кор1в-донар1в супрозоджувалась поступовим наростанням у сиро-ваид кров1 вм!сту ЕН-груп 1 каротину. Останки на трет1й день стимуляцП досягав найвищрго р1вня, на якому утримувався до дня еиш-вання ембр1он!в. Очевидно, при гчперфункцн статевйх залоз каротин активно мобШвуеться 1ь депо, оск!льки перед стимуляцхею пол1ову-ляцп в даних доагпдах" ми додаткового його тваринам не вводили. •

• Таблиця 4 Вплиа пол1овуляцП у кор!в-донор!в на вмхсг у сироватц: кров! БН-груп, каротину та в1тм!н!в А 1 Е (п - 5) •

Статистичн! | Л н ! о б р 0 б к и

покааники | 1 1 1 2 1 1 1 ' 3 1 ' 4 1 1 Вимивання ем6р1он!в

1 Г 2 1 3 I 4 1 5 I 6

м : ± И 1,57 0,010 БН-групи, ммоль/л 2,14 2,75 0,013 0,018 3,51*"* 0,025 4,05*** 0,032

М * т. 4,16 0,18 Каротин, 4,22 0,29 МКГ2 4,98 0,37 4,90** 0,25 4,99*** 0, '5

М • ± т 39,32 1,11 В1там1Н А, • 35,77 5,89 мкг2 36,82 1,01 £5,60** 1,02 39,29 1,35

и ± т 16,18 1,02 б!ташн Е, 16,09 0,33 мкТ% 15,87 1,67 14,04** 0,42 17,56 1,0(3

- гг -

Бмхст БН-груп за пер!од стимуляц}! пол!овуляцП, тобто з первого по чегвертий день гормонально! обробки, ароотав б!лъше як у два рази, а до дня вимивання ембр!он1в його р1веиь ще в!рог!днс п!двишувався. Очевидно, це пов'язано а посиленням в орган!вм! активное?! окисно-в1дновних процесхв, а БН-групи прицьому блокуютъ 1нЛ61тори тканинного дихання. ^

В.м!ст вгтачШв А ! Е при стимуляцП полювуляца! а першого по 'дбтвертий день в1рог1дно знижувався, що моде сз1дчити про активне використання дан их в!ташн!в в процес! обману речовин.

Одержан! данд. досл^джень динамики неорганхчних та орган1чних сполук фосфору в тканинах яечники кролиць, свинок 1 розпод1л цих речовин м!ж фол!куляркою р1диною та оболонками фол 1 кул1в в процес1 стг :евого доар!шнна тварин та .при статевому 1х вбудженнг показуе, що активность ыетабол1зму фосфорвьисниХ сполук зьпмоеться в аалеж-ност! В1д ф1в1олог1чного стану твариш та пер!оду статевого циклу. Стимуляц!я пол1овуляци, яка проходить при посиленн! регенеративно-прол!феративних процесхв в статевих заловах здшснюеться на фон1 п!двищеного Е1там!н;юго обману в ц!лому орган!амг донора. Про це св!дчать втЕи концбнтрацп в сироватц1 кров! в1там1н1в А 1 Е, БН-груп та каротину, тому-то в пер!оди активно! функцН статевих залов, процес статевого дозр!вання та стимуляцП пол!овуляцП,<самки повинн! бути поен1Стю вабевпечен1 достатком р!внеы в1там!нно-м!-нерального живленкя, абалансованими рац1онаыи та активним моционом.

3.3. Вивчення рал! вегетативних джжипйв ет!алог!К 1 патогенез! аахворювань та фушаЦональних розлад!в орган!в розмножсинй у коргв та телиць

Роль вегетативних дистон!й .у еиологП ! патогенез! аахворю-вань та функц!ональних розлад1в орган!в розмноженид 1 мохач!зм па-тогенетично1 Д11 блокади тазового нервового сплетхння вивчали на 10 кролицях, 15-ти здорових коровах 1 5-ти коровах в гнШо-катараль-ним ендоме^ритом, як! оули забит! на м'ясокомб1нат1.

' У кд!н!чних досупдження на коровах вотанозлено зону втрати больово! чутливрст! тканин зовн1шн1х статевих орган!в П1Д вг.ливом

(

парасакрально! блокади. Методом ректального дослхдження визначапи стан матки, маткових зв'язок i яечнюив. При гпсдязабШгаму огляд1 opraHia тазоЕо5 порожнини, встановлено, що введений методом пара-сакрально! 1нф1льтрац11 розчин новокаину поширювався по вентральн!й поверх»! крижово! kIctkm i займав плошу шириною до 4-х см 1 довжи-нш до 20 см з коююго боку тала. Загальна площа 1нф1льтрацП тканин становила у межах 160 см2. Така велика зона поширення новока!-нового 'розчину д1е на аначну с!тку нервових сплет!нь симпатичних нерв1в, чаотково на г!лки тазового 1 соматичних нерв1в, що проходить поряд. Внагл1док блокади наступало розслаблення i поступово втрачалась чутлив1сть прямо! кишга, poriB матки та маткових зв'язок 1 розслаблювалися !хст1нки.

У доетпдах на кролицях встановлено, щр ш'сля блокади тазового нервового спдет1ння, яку проводили через годину пкзля , природного парування, на протяз! 12 годин матка збыьиилась у 2-3 рази nopis-няно а маткою неспарованих самок. Вона кабула з.нтенСивно червоного кольору, ст1нка И була потовщена, набрякла, судини добре наповнен1 кров'ю. Одночасно наступали зм1ни в яечниках. Вони значко зб1лыиу-вапися в об'ем1, ч1тко проглядалась артер1альна с!тка, судини були роаширен!, фо^кудя вб1лъшеи1, стхкки гх'сильно напружен!, але ову-ляц1! через 15 годин (час спостереження) не виявлеко, хоча у корм! овуляцгя переваншо проходить через 10 годин л1сля парування. При г1столог1чкому доол1дженн1 у яечниках виявляли ч1тку капимрну ciT-ку, яка контрастно виступала навколо великих фод1кул1в. Биявлено ' тагож розширення судин коркового i мозкоаого rnpiB. Ст1нка фол1ку-л!в в центр1 потоншена, у Hift добре поматне розщеплення ея1те.гпаль-яих кл1тин.

Г1стох1м1чними дослздкеннами у тканинах матки встановлено зростання bmicty гл1когену. Bmict його був у декыька раз is б1ль-шим, Hi« у матц1 тварин, яким блокуваш парасимпатичний в1дд1д кер-вово! системи отатевих органгв.

.У кролидь, яким б'локували методом високо! сакрально! анестезп парасимпатичний в1дд1л вегетативно! нервово! системи, через 15 годин з часу блокади i парування яечники аовсхм не були п1дготовачими до овуляц! 1. Вони не змшилися у posMipi, фоыкули ледь виступади над поверхнею тканин i вигдядали такими, як у'неспарованих самок. Матка у цих кролиць була бладо-рожевсго кольору, з добре пом!тним спастичним скороч&шяы окремих груд м'язав !! poriB. Пстологхчклми

доетиджвннями судикно! реакцо 1 нх в ясчниках, н! в стонщ матки не виявлено.

Отже, проведен! дослоджЬння покааали, що ф!з(ологочна та сексуальна реакцхя вод акту природнього парування ! дгя комплексу гормонального характеру можуть реал!зуватися т1льки при нормальному стан1 симпатичного та парасимпатичного в!ддШв вегетативно! нерво-во'1 системи. При порушенно функцП парасимпатичного в!дд1лу, тобто на грунт! розладу реципроккост! мож вегетативними в!дд1лами ■ нерво-во! системи, повн!сто порушуеться ф!з!одагочна фуккцоя орган!в розмноження.

Проведен! дослоди показали, що параса?ральна блокада тазового нервового спдетоння переважно блокуе фунгацю симпатичного в!ддолу вегетативно! нервово! системи статевих орган1в. При цьому анижуеть- • ся реактивность ! посшшеться троф!ка тканин матки, шр веде до ак-ткваци холонерг'очних процесов, зб!льшення вмосту гл!когену, поси-лання м!сцево1 реаистентносто ! це мае сприятливий вплив на переб!г запал!,ного процесу (Мороз 1.Г., 1953; МосонВ.В., 196?; Шакуров М.Ш., 1967).

Аналог даних лотератури та проведених нами доапджень з цього питания показуе, що вегетативн . дистсноя, яка розвиваеться на по-чатков!й стадП запального процесу, мае спочатку поаитивний вплив. Але при тривалих бсльсвих в1дчуттчх, внасл!док переподразнення нер-вових рецоптор1в, виникае спазм артероол, порушуеться м!кроциркуля-ц1я кров1, у хворих тканинах розвиваеться г1покс!я. Вегетативна дистоноя при цьому поступово переходить у Ьегетативний невроз тазе еого нервового сплетоння. Власне в1н ! 6 основною причиною розвитку триьаюго запального' процесу та шрушення фозоолоПчно! функц!'! матки ! яечников.

Результата проведено! нами акушерсько! та г!некодог!чно! дис-паноериаац!! покушали, що в гослодарствах вах!дного рег!ону Укра'!ни у коров та телиць кр!м ал1ментарно"1 о штучно набуто! неплодност! високу питому вагу займае симптоматична непл!дн1сть, яка проявляться розними клон!чними формами (Табл. 5).

ЛналОзуючи дан! таблиц! 5 необХ|'дно в!дм!тити, що у кор!в перс-важно спосте^Игаються вахворювання матки, яко- становлять больше 55£, На додю хроночних та субклоночних ендометритов лриладае майже 302. Гостр! вапальн! лроцеси в матц! спостерогаються родше 1 пере-б!гають, в основному, у форм! катарального та гн!йно-катарального емдомотриту.

Таблица 5

Кл1н1чн1 форми симптоматично! нешидност! коров о телиць

П-640

В иди патолог! I 1 1 1 Кор 0 в и 1 Тел е ч 1

Всього | 1 | XX 1 | Всього 1 | 1

1. 1 Эапаленкя: 1 1 1 1

гострий ендометрит ' 58 11,4 4 2,9

хрон!чний та субкл1н!чний

ендометрит 149 29,6 6 ' 4,4

вагШт, церв1цит 88 17,4 47 34,9

2. Функц!ональн1 розлади V

язчников:

г!поплаэ1я - - 20 14,8

г!пофункц!я - 85 17,1 35 26,0

кгсти фоя!кул!в '40 7,9 6 4,4

персистентне жовте т!ло 50 9,9 14 10,4

3. Ускладнення запальних процес1в »

та функц!ональних розлад!в:

- атоноя матки 14 2,8 3 2,2

атроф1я яечнитв 20 3,9 - -

ВСЬОГО: . 505 ' 100 135 100

Для виявдення причин симптоматично! нешпдност1 було проанал!-зовано леребог род!в 1 п!сляродового пер!оду у 505 кор1в. При иъаыу враховували анамнестичн! дан!, а також записи в амбулаторних ¡кур-налах та диспансерних карточках (Табл. 6).

Як видно а даних таблиц! 6 у 25,7% кор!в була патология род!в. НайСальш часто спостерогали затримку поеладу (31,52) та неправильне членорозмщення плоду у матц1 (30,82). У 31,5% корлв було слаблення скоротливо! функцП матки ! м'яз1В черевнего преау, тобто первинн! ! вторинн! слабо перейми ! потуги, що в певши мгро могли обумовлю-вати таке важке ускладнення родов, як неправильне розм!щення плода в.матц! та затримку послоду.

Таблица 6

Частота патологП род1в 1 п!сляродового пер!оду у корхв

Показники . перебхгу род1в | Юльюсть кор!в . | УЛ. г п1сляродоводго пер!оду I_|_

Всього корз в 505 100

НЬрмальний переб1г род!в 375 74,3

Патолог!чн! роди: 130 25,7

- слаб! перейми«! потуги . / 41 . 31,5

- неправильне положения 1

членорозмхщення плоду 40 30,8

" затримкз посл1ду 41 31,5

- !нш1 ускладнення - 8 6,2

Нормальний переб!г шсляродо-

вого пер1оду 369 73,1

Патолог!чний переб!г пгсляро-

дового пер!оду: 136 26,9

- суб1нволюц!я матки 48 35,3

- випад1ння матки 15 11,0

- тсляродовий ендометрит 5? ' 41,9

- аншх ускладнення .16 11,8

Примхтка: до хнших ускладненъ род!в 1 П1сляродового пер!оду в!днесек1 травми, сух хоть 1 вуаьк!сгь родоьих шлях! в, випад!ння Ш-хви, скручування матки, задежування Шелл род1в, п!сляродовий парез

- ' ! ■ У 26,9Х кор!в зареестровано хвороби п!сляродового пер1оду. Найчаст!ше були п!сляродов! ендомегрити (41, ОХ) ! суб!нвашоц!я матки (35,ЗХ). У переважно'1 б1льшост! цих тварин ускладнення виникали у зв'язку з патологхею родового процесу, значно р1дше пхслдродов! захЕОрювання виявляли у кор!в п!сля нормальних род1в.

У 55,6Х непл!дних телиць були фундаоналън! розлади яечникхв, серед яких найчастше виявляли г!пофуикц1ю (26,ОХ) та гчпоплаз!*» (14,81). Обидв дисфуккц1сназ1ьн1 стани яечникгв виникали як насл!-док недол!К1в у год1вл1 та утримаши теличок в пер1од до шестим1-сячного в1ку з дня народження. Ппоплаз!ю яечник1в ми пов'язуемо !з порушеннями в технолога 3 утримання ! яко^тх годхвлх сухост!:;них ко-р!в, недостатньою к1льк1сгю випоеного ц!льного молока в молочний

пероод та спадковими валивши, що узгодауеться оз повреждениями Л1севич В.П. (1970), 1льонського в.В. (1984), -Карл!кова Д.В. (1984), Завертяева Б.П. (198?>.

У 14,4% телиць непл1дн1сть була пов'язана 13 затримкою жовтих т1л, а кости яечник!в вустрочалися лише у 4,4% телиць. Клан очно дисфункция яечник1В у коров та телиць провля„ася част!ше анафроди-з!ею, р1дше неповноц!нним сгатевим циклом.

Аналоэуючи результата клоночнихо лабораториях досл1джень мож-на стверджувати, 4 що в ет!олог!о залальних процес!в в матцо . рчр!-шальна роль належить умовно-патогенн1й мХкрофларо, яка заноситься в матку под час род1в та у п!сляродовий пер!од. На фон1 неповноц)нн-но'1 год1вл1 \ зниження загально! резистентност1 орган1зму розвива-ються запально процеси у внутр1шн!х статеви'х органах самок бактер1-алько! еиологП.

Очевидно, при патолог!! яечниМв виникав дисфункция ьпж занозами внутр!шньо! секрец!!', порушу б ться взаемозв' я&ок мож комплексом г!поталзмуо-гопофоа-яечники, що супроводжувться дистоноею вегетативно! 1нервац11, в основ1 яко! лежить розлад троф!чни>: процесов у тканинах орган1в розмноження.

Наш! кл!н!чн! спостереженнп, морфолог!чн1 досл!дження тканин матки та б1ох1м1чн! анал!зи сироватки кров о нелл1дних тварин пока-вали, щр V п!сляродовий Пер!од 1нволю1ийн! вмиш в статевих ор- анях проходили повально 1 тольки через два м!сяц! п1сля род!в у 50-60Х кор!в починала проявлятися перша стадия збудження статевого циклу.

Тому, розроблення рац!ональних схем л1кування гонекодоггчних захворювань та стимуляцП статево! функцП мзють грунтуватися на нормал18ац!1 процес!в троф!ки в тканинах матки 1 яечник!в.

3.4. Терапевтична ! етимулшча е$ективн!сть парасакралыю! блокада при еидометрит1 та гЗпофункцП я ершиков у кор!в 1 телиць

Вивчення ефективност! парасакрально! блокади тазового нервово-го сплет!ння проводили на хворих п!сляродовим, хроночним та субкл!-н1чним ендометритами тваринах, а також.при.г!пофункцП яечник!в.Де пов'язано з ' тим, що дано види патолог!! орган1в розмноження най-б1льш поширен! у кор1в х телиць в господарствах аах1дного регоону Укршни.

При розробленн! ефективних метсд!в терапП ендометрит1в ми враховували' дано л1тератури 1 результата власних дослдаень про характер функционального взаемозв'язку матки з яечниками 1 механ1ам дП препаратов, яко заотосовували. В схему локувальння, яку вико-ристовували в господарств1, додатково до медикамент!в Еключали па-расакральну блокаду. П виконували одноразово на другий день посля аутогемотерагй!. При важкому юиночному переб:огу, особливо Псляро-.дового ендометриту, блокаду тазового сплет1ння повторювали через чотири дно п^оля першого засотсування.

Ефективн1сть локувальних та стимулюючих процедур у кор!в 1 те-лйць визначали шляхом вагинального та ректального дослХджень, а також 13 використанням клОночних споотережень за характером переб!гу захворювання, проявом статевого циклу 1 запл!дненням тварин посля л!кування. При дослодженно матки визначали терм!ни в1дновлення ре-г!дност1, ступОнь аменшення и рогов та больово'1 реакц11 при паль-пацП, характер видыень з матки. Особли£у увагу придоляли в!днов-ленюо функцо') яечник1в, термину прояву першого статевого циклу 1 його повнощнность, резудьтативн1сть осомен!ння, переб!гу ваг!тноо-то, родов та посляродового перооду.

Групи хворих тварин (дослано! та контрольно'!) п!дбирали за принципом аналоПв, враховуючи характер ендометрит1в (п1сляродово, хрон1ч:д та субклон1чн1, якл прот!кають без ч1тких клон1чних оанак, але супроводжуються розвитком запальних процесса в ыатц! протягом тривалого перооду (до шести Л больше,мосяц!в), а також г гопофунк-цоею ябчников, яка характеризувалася переважно анафродиа1аа 1 в" ок-ремих Еипадках неповноцонними статевими циклами.

Схема локування тварин доел1дних груп була наотупною.

При поедяродових ендометритах:

- одноразова аутогемотерап1я, при яюй стаб1лоэоЕану кров БХ^ниы розчиноы цитрату натрою 1 32-ним розчином новокаину у сп1в-водношенно 6:0,5.: 1 одночасно вводили п1дшкорно 1 внутр!шньом*яаево по 35-40 мл;

- санацоя матки титрованими антиб1отиками чи н1трофурановими препаратами; .

- на другий день посля аутогемотерапП проводили парасакрапьну блокаду, яку при потребо повторювали через чотири дно поеля першого II виконання; .

- внутрошньом'язеве введения окситоцину;

- масаж матки-через пряму кишку протягом 5-15 хвилин; два-три рази за пер!од лхкувакня проводили починаючи 13 другого дня п!сля папасакрально! блокади.

При уронхчних та субшпночних ендометритах:

- санац1я матки та внутр1шньом*язеве Еведення титрования анти-б!отик!в протягом трьох дн1в;

• - одноразова аутогемотерап1я стаОШзованою кров'ю; '

- парасакральна блокада на другий день теля аутогемотералП одноразово.,

У кор!в контрольних груп медк.каментоане д1кування було анало-г!чним, але 1м не застосовували парасакрально! блокади.

При г1пофункц!1 яечштов: , - з перший день стимуляцП проводили аутогемотерапхю;

- на другий день тел я аутогемотералГ! - параоакральку блокаду, при як1й половину дози новока!нового розчину вводили в кран!-альну частину сплет1ння, а решту - р1вном1рно роаподоляли в; кау-дальному напрям!; блокаду повторювали через чотири дн1;

- з гретього дня тваринам починали вводиги прогестерон по 30 мг один раз на день протягом 6-8 дн!в;

- на четвертий день внутр1иньовенно - 0,5%- ний розчин новокаину 50-100 мл з окситацином (50-60 О.Д.);

- з четвертого дня проводили масак матки та яечникхв по 5-15 хвилин один раз на день протягом трьох-чотирьсх дн1в.

Тваринам контрольно! групп парасакрально! блокади не застосовували.

У коров дослздно! групи з посляродовим ендометритом на 2-3 день п1сля початку лхкувакня покращувався апетиг та загальний стан, • зб!льшувалася к1льк1оть ексудату, який вид!лявся з матки, при паль-пацП через пряму кишку в1дчувалосп ч!тке 1! скорочення. Больова реагаЦя матки при пальпацП послаблювалась. На п'ять-сом дн1в ско-рочувався пер!од видужання тварин.

Ефективн1сть парасакрально! блокади при хронхчних ендометритах проявлялася децо Шзноше у поровнянн! 1з п!слпродовими. У и.их тварин Ильки на 4-5 день п1сля блокади э'нвлялися видхлення з матки. , Ефектив носить л1кування ендометрит!в га стимулрцП функцП яечников показана в таблиц! 7.

На подстав! анализу результатов проведена досл1джекьо можна стверджувати про те, що парасакральна блокада тазового нервового сплет!кня на 20-257. п1двишуг ефгктивнхеть дхкувальних заход!в при

. - 30 -

гпсляродових ендометритах, на 21,32 при хрстчних та субкланачних ендометритах. Застосувакня п при галофункцГх яечникав у корав та телиць в поеднащи з медикаментозними аасобами падвищувало стимулю-ючу ефективн!сть на 16,8%. Одночасно у самок досладних труп, внас-ладок блскади, падвицувалася залл!днен1сть пз.сля лакування при пас-ляродових ендометритах на 21,3 х становила 90,4%; при хроначних а. субклШчних ендометритах вросла на 22Х х становила 70,42. При ць-ому, лергод в1д лакування тварин до .заплхднешга скоротився на 20-25 дн1в. " ,

. При гхпофункцх! .яечникав аастосування папасакрально! блокади пхдвищило залл1днен1сть корав 1 телиць на 14,8% в пор1вняннх з тв. ■ ринами контрольно! групи.

Отже, парасакралька 'локада тазового нервового сплетхння, зас-тосована як метод • патогенетично! тералх! в комл-жса 1з антибакте-р!альними та гормональними препаратами, мае високу л!кувальну 1 стймудюючу ефективнз.сть при акушерських та г!неколог1чних захворю-вакнях. У 75-882 кср1в та телиць, яким застосовували компдексний метод л!кування або стимуляц!!, п1ст одноразового курсу обробок наступало в1дновлення репродуктивда! функцП.

3.5. Роль травм 1 маирофлори в роавлтку патолог Га матки та яечнккав у корав-донорав п1сля вимивання еыбрюихв

Анализ процесса практично! реалхгацх3 б!стехкологП трансплан-тац1! ембрхонхв показуе, що в процес1 роботк часто неможливо уник-нути травмування слизово! оболонки шийки чи рогхЕ матки. При цьому, дуже часто створюються сприятлив1 умови для розвитку в статевих органах корови-донора пооттравматичного запального процесу. 0станн1й, при наявностх в матЩ мхкрофлори, ускладнюеться розвитком катарального айо гн!йно-катарального аапалення ендометраю. Наступним етапом цього процесу е розвиток патологачних зман як в матцх, так 1 в явч-никах, що супроводжуеться стайкою анафродизхею. Тому» з метою попе-реду.ення виникненья асептичних та гнхйно-катаральних вапальних про-цесхв в статевих органах корав-донорав, ми вважаемо доцхльним п!сля 1-Лжного вимивання ембр1онав виконувати спецаальн! процедури з вико-ристанням методав патогенетично! тералП, яка мали за мету п!дви-щення резистентност! слизово! оболонки матки до дх! макроорганазм1в, . Для вивченкя стану кснтаманаца! середовишд матки макрофлорою, яка заноситься пад час штучного ос!мен1ння тварин 1 вимивання быб-

Таблица 7

Лор1вняльна ефективн1сть еастосування парасакрадьно! блокади при Л1кувашй кор!в г телнць в патологхею матки та яечникхв

Шсляродовий ендометрит [Хронхчнин 1 субклхн!чний1 Ппофункцхя яечник1в Покаакики |_|_ендометрит • |_

_Г_р у п и_т в а р и н

Кхлькхсть тварин 7 груп! 42 42 75 ' 480 40 102

Тривал1сть хвороби 12; 17 ДН. 8-10 дн. 5-8 м1с. 5-8 м1с. 4-6 »Лс. 4-6 мхе.

Вхдновилася стагева цикл'чнхсть (к-сть, %) 32-76, ,27. 40-95,22 29-72,5Х 91-89,3%

Зашпдкилося п1сля лаку-вання чи сткмуляцп (к-сть, Ь) 29-69, Л% 33-90,42 37-49,32 338-70,4% 27-67,5% 84-82,3%

Ззлншилося. нешпдними (к-сть, 2) 13-30, ,9Х 4-9,52 38-ГО,7% 142-29,62 13-32,5% 18-17,77.

pioHiB, та встаовлення П род! в ускладненн! травматичного запального .процесу розвитком гнойно-катарального ендометриту, ми проводили бактер!олог!чне дослгджекня середовища Дюльбекко до та п1сля ви-користаяня його для вимивання еыбр!он1в. Досл1ди по вид1ленню та 1ндентифжацП культур MiKpoopraHisMiB проводили аагадьпрйнятими в 6aKTepio,iorii методами з вивченням морфолог 1чких i культуральких властивостей вид1лених штам1в. ; . " Результата проведених дослхдасень показали, що у вс-ix 19-ти п!ддосл1дних кор!в-донор1в до сьомого дня BariTHOcri в матд1 були виявлен1 жив! м1кроорган1вми. йидглен!' штами належали до умовно-па-тогенноЗ м!крофяори, яка s характерною для еякуляту буга!в та олун-ково-кишкового тракту тварин !, перевахно, складалася is двох-п'яти вид!в микроорганизм!в. Част1ше вони в!дносилися до таких видгв: Aeinobacter, Bac.cereus, Вас Tiesentericas, Вас. subtiles, Dipl.sep-ticus, Dipl.lanceolatum, Enterobacter, E.coli, Microooccus, Morgani morgani, Ps.aeruginosa, Ps.pyocyaneum, Staph. albus, Strep.sapro- ; phiticus, Strep.foecalis.

Тому, лроф1лактика травыування та цгдеспрямована санац1я середовища матки п!сля вимивання eMöpioniB мають велику практичну до-

UiJbHiCTb. ■ ' •

Чутливасть до антиб1отик1в м!кробних асоц1ац!й та окремих шта-м!в MiKpoopraHiBMiB дещо в1дразнядася м!ж собою. Так, окремх штами виявлялися добре чутливими до гентам!цину, мошмйцину, левом!дети-ну, еритром!цину, тетрациклину та неом!цину, тод! як мхкробна асо-ц1ац1Я, переважно, выявляла високу ст!йк1сть до аятибЮтик1в. Най--б!льш чутливими м!кробн1 асоц1ац!1 буди до неомЩину i тетрациклину. Щ антиб1отики у 100% еипздк^в ватримувади р!ст вс!х MiKpoopraHiBMiB асоц1ацН. У 402 тварин було встано'влено добру чутлив!сть мдкрофлори до левомЩетину, хоча вхн аатримував р1от майже 80% за-гально! маси колон in при сущльному nociBi матер!алу.

Як показали umi доаидхення, для санацП внутр!шнього середо-■ вища матки недоцдльно вастосовувати препарати пен!цил!ну та стреп- , томхцин, поск!льки Ц1 антибиотики майже у BCix тварин не мали вира-у.ено! антибактериально! дх! иа микрофлору матки. Мождиво, це пов'-язано з тим, що у форки трицшину чи спермосану пенщшпн, стрепто-мдцин та розчинний стрептоцид пост!йко вастосовуються для санаци сперми öyra'iB. В cnepMi значна частина MiKpoopraniaMiB вихивае i пост1йно роками шд час ос1мен1ння тварин статей i органи кор!в i

телиць конташнуютъся микрофлорою, яка е сайкою до цих антибготи-к1в. Тому, при л!кувашп бактер1альних залальких процесс в статс-вих органах самок Еелико! рогато! худоби в кожному конкретному ви-падку до1'1льно : язначатя чутливють шкробно! асощ^цП, яка заселяв матку, до окремих антибЮТи^в, щоб вибрати найби*и>ш ефективкий препарат. -

Комплексне клШчне та бактерхологхчне о.бстеження статевого апара^у кор1в-донор1в показало, що у б1лъшос?1 тварин Шсля вимивання ембрхонхв ,роава?аеться запалення матки та формування пег^ис-тентних жовтих т!л в яечниках (г^5л.8).

Таблица 8

Частота патологи органов розмноження у кор1в-донор!в (к!льк!сть та процент хворих тварин, п - 52)

Патолог!я матки '| ПатолоПя яечник!в_| Патология

Гострий |Хрон1чний| | Лерсис- ( К!сти |Фол!ку- | ендомет-[ендомет- |Церв!цит|тент.хов-| жоитих I лярн1 ¡яйцепроьодхв рит 1 рит [_ [ Т) т!ла | т!л | к!сти ' :__.

6-11,5% 38-73?. _ 16-30% 31-607. 6-11,5% 16-30%. 2 - 3,9%

Ирим!тка: неыпвпадаиня цифрових показниках мЗж к1льк1стю тварин та кхльгастю '¿х з патолоПею пов'язаяо з -"им, що ззхворюсання 'ябчник1в реестрували у кор1в не лише як самост!йн1 процеси, а 1 од-ночасно 13 патологхею матки

Неаважаючи на в1дпов1дн1сть ращотв годхвл! тварин зоотехшч-ним нормам, анализ сироватки кров! коргв свгдчить, ¡до на поотязг перших десяти дн1в пхсля вимивання ембрхонхв в1дбуваються певн1 по-рушення у вм!ст! каротину та в 1 там!ну А 1 з»чхення л1зоц1!мно'1 та бактерицидно'! активност! сироватки- кровГ.' На грунт 1 травмування слизово! оболонкн матки ! контамгнащ'^ 11 середовшца микрофлорою, яка заноситься Шд час штучного ос1мен!ння, асептичн! эапзльн! процеси ускладнюються розвитком гн1йно-катарального запалення. Одерка-н1 результата дбсл!джень свхдчагь, що коровам-^онорш вхдразу теля вимивання ембр!он1в необх1дно проводит« курс реабШтацтю-оздо-ровчих заход!в а використанням метол! в стимулнцп неспециф1чно1 ре-зистентност! оргатзму.

Значка! уваги у технолог!'! трансплантат') ембр1он!в дощльно

надавати питаниям застосування п^апаратхв простагландину F-ga як при лжуванн! .г!неколс хчних захворювзнь, так i при синхронхвацП охоти в окремих трупах тварин. На основ! проведених тривалих дослЬ iiв доведено, що данх препарата доцыьно використовувати тхльки пхсля вигначення стану органов размножения i стад!'i статевого циклу. Це да" мсжливхстъ попередити роевиток ускладнень, як1 виникають внасл!док роаладу нейро-гуморально! функцП яечникхв у корХв i телиць при нерацхональиому використаннх простагдандину F-2а.

3-Е. Розраблення. схеми реаб1л1тац!У i циклограмм багаторазо-вого вииорлстання корхв-донорхв та cnocofiiB тдаищення приживления ei«JpioHiB у рецщ1гент!в

Наш! клхн1чн1 спостереження за коровами-донорами показали, що !нволюцхя ендометрхю, а також гормонального i функционального стану яечнигав пхсля Енмивання eMSpiOHiB проходить б1льш пов!льно i мае сво! особливост! у nopiBHBHHi-is природним статевим вдйлом чи нор-мапьними родами. Якщо цього не врахов>вати i передчасно знову про-водити гормональну стимуляцш функцп яечникхв, то у донорхв вини; тють розлади р1зних систем орган!зму- i, в першу . чергу, "статевих opraHiB, де формуеться азхисна реакцхя у вигляд! тривало! депресП,

Яки.,0 реакцхя яечникхв на гормональну обробку невелика, в межах 5-7 жовтих Т1Л, то самостхйне розсмоктування 'ix наступав не ранхше 25-30 дн!в тела вимивання ембр1он1в. При реакц! i 8-10 i' б!льше жовтих тхл, perpeciH !х затягуеться на значно довший терм!н - до 50-60 дхб.

. Г!неколог1чними досл1дженнями корхв-донор!в на другий день пхсля Еимивання ембр1он1в нами було виявлено набряк i rinepeMiio слизово! оболокки nixBH, роги мзтю. буди округленх i болюч1, а оз-наки запального процесу зберхгалися до сьомога-Еиаьмого дня п!сля вимивакня. Травми ендометрхю та розвиток залалення ганьмують !нво-люц1йн! процеси до тих nip, доки не наступить повна регенерац!я слизоео! оболонки матки х не Ыдноеиться нормальна троф1чна функц1я вегетативно! нервово! системи та сёкреторна функщя ендометрхю. Тому, для ■ повторного ьикористання дояорхв;.' п!сля кожного вимивання проводили спец!адьний курс реабШтащйно-лхкувапьних процедур. Е1дразу пхсля вимивання емброонхв донору проводили санацхю матки тетрациклхновими антибхотиками або неом1цином, розчиненими,у 20 мл 302-ного роачину димексиду. Иромивну рхдину бактер1ологiчно дослхд-

.«ували на наявн1сть м!крофлори з в/.значали чутлиысть П до анти-б1отиков. У наступи дн1 застосовували пзрасакрадьну блокаду, шда-гарно 10-15 мл емульсП виготовлено! 1з рослинноз олзЛ 1 5Х-ного спиртового розчину йоду та гчвершували санацш. МЗтки . титрованими антибоотиками зг1дно результатов бактер1олог1чного досладження. На шостий о вооьмий дн1 п1сля вимиванвя викоиували аутогемотерапою, • ректально проводили масам матки 1 ябчник1в, п1дшк!рно вводили три-в1тамз.н чи тетрав1т а розрахунку 50-60 мг ь1тзм1ну Е. На дев'ятий-десятий день позторко вкконувзли. блокаду тазового нерЕового гпле-т1ння о роапочинали обробку фолокулос-тимулгаючим гормоном аСо вводили ГСЖК у монЗмальних тералевтичних дозах. У заключний пероод проводили десепсибШзуючу терап1ю. Посля цього на протязо 12-14 дн1в за тваркною вели постойний иагляд ' за проявления ознак статевого збудження.

Перший статевий цикл гпсля реабШтацП пропускали, а з другого починали проводит« гормональну стимуляц1ю полоовуляцП. Якш *п1сля проведеного курсу реаб1л1тацП у короси-Донэра не проявилося статев«? збудження протягом 10-15 дн1в, то тодо заотоссвували прос-тагландин Г-га. Я1СР ефэкту вод §аедення простагландину не було, проводили повне гз.некологочне досд1джем1я Донора для встановлеиня гричини о характеру патолого о.'При виявлейно ендометриту застосову-вали курс л1кування з використанням неслеффШНо! патогенетично! стимулюючо1 терапП.

Роврсблену циклограму з використанням схемй реа(Лл1тнц1йно1 терап!з перев!рили на 14 коровах-донорах. Протягом року кожну тва^ рину Еикорйстовували в серодньому три рази. Всъого проведено 41 ьл-мивання, отримано 25? емброон1в, виявлено 433 жовтих т1л. V шести кор1в (422) проявилися ознаки ендометриту. Шсля л1кування донор1в _эъову використовувалися для одержання ембрОонов.

Для усп1шного приживления емороонзв надввичаино валливе значения мае IX якость, стан середови1ца матки, ч?с якйй минув взд вимивання до пересаджування. а також мосце в псрожнино матки, куди пересаджено ембр1он. . Велику роль при цьому водограе також вок те-лиць-реципоентов, рора року, повн£ дотримання правил асептики та антисептики, а також зняття наяружеиня оз гаийки та рогзв матки п!д час трансплантацП.

3 метою п1двищеннл ефективносп пересадки 1 збиьыаиЦя приживления ембр1он1в рецип1ентам, застсседуеалл так! процедуры. За день до пересадки вводили 30-40 мг прогестерону та 3-4 на гСдроксргиасну

При пересаджувант емброонов рацип1екту'проводили , виооку парасак-ральну блокаду, роаподгляючи розчик ¿»овока!ну píbhomí рно вадо.вж тз~ ' еового кервоЕого сплетання, a noTiM тдшк!рнс вводили тетравгу .в дозi 5 мл. Через ш1сть дн!в niww. пересадки повторювали введения прогестерону та пдрэкортизону у тих же дозах. Шаля цьогр за реди-nieHTOM лротягои перших 25-ЗЬ днхв зд1йснювали щоденний аеуер.инар-! ний нагляд за проявлениям ознак статевого збудження.

3 метою иЦнки впливу описаних процедур наефективность приживления eM6piOHiE i3 телиць-рецип1бнт1в було сформовано д.в i групи: контрольну (9 -варин) та доел дну (10 тварин). Bcím телицям пересадили • ембрХони тольки в!дм0нно! та добро! якает.!. Телиць досл!дно1 групи обробляли гормональними i в1там!нними препаратами, а при пе-ресадц1 íM виковували дгюасакральну блокаду. Рецип!ентам контрольно! групи обробок не ррдводии.

Через три м!сяц! аьсля трансплантацП ycix рецип!ент1в nepeBi-ряли на BariTHiCTb ректальним досд1дженням. Результата перев!рки показали, шр у rpynj ослхдних тварин т!льн0сть становила 60%, у контрольной - мте 44Х.

Отже, викон^ння бдокяди тазового нервового сплетения та ^mojí альн о- ja тамишо t обробки рецип!ЕНТ1в при пересадц! ембр1ок1в п!д-вищуе ох приживления га рахунок релаксац!! матки, покрацения тро-фзчних процес1в та попередкения рогвитку в статевих органах запа- • леняя.

Ve zk

' * ■

Результата проведёних дослхджень показали, ар органи розмно-ження кор!в i телиць, завдяки дкарвац!i .соматичними та вегегативни-ми в!дд1лами нервово! системи,. дуже чуйно реагують на зовн1шн! 1 внутр!ин! подразники. При цьому здхйснюеться регуляц!я троф1чнюс прсцесхв в залржност! bifl píbhh функционального стану тканин. Характерно, що реал!зац!я ф!з!олог!чного ефекту статевих гормонiв здхйсншться саме через зегетагквний в!дд!л нервово! системи.

Тризале порушення реципрокио! 1нервац!1 м!ж симпатичним та па--расимпатичним в!дд!дами вегетативно! нервово! сиотеми призводить до розладу трофгки тканин opraHis розмноження i е причиною виншшення скремих функцЮнальних роалад!Е та захворювань. Встановлено, що саме у яд!йсненн! люгеально! фази статевого циклу головна роль налепить ларасимлатичному в1дд!лу нервово! системи, який регулюе nepio-

дичне в!дновлення секреторной функцП ст!нки матку, регенеративнI процеси 1 синтез лютеол1эшпв. Осташи шляхом дифуэп через стгнга: судин проникають з венозно! системи рогу- матки в артерш яечника 'минаичи таким чином загальне кров'яне русло. Здасне цим шляхом здхйснювться регуляция м1сцеаого процесу дютеол1ау. Пстолог1чними дослдаеннями показано наявкз.сть спецхальннх морфолог1чних структур, як! сприяють м1сцевому шляху лютеолазу.

Характерно, що при енчометритах перш &<* все поруиуегься здат-шсть стгнки матки синтезувати лютесшзин, том/ в, яечниках зоерага-еться активне жовте т1ло, яке контроле процес розвитку фол!кул!в та синтез естрогенних гс>рмон1в. Розвиток запальник прсцес!в в матц! веде до посилення функцП симпато-адреналово] системи, а це, в свою чергу, спрямовуе обмгн речовин за анаеробним шляхом 1 сприяе розвитку вегетативно-судинних розлад1в, як1 порушують рсг1онарний кро-вооб1г . та р1Еень живлення тканин.

Рентгенографшними дослгдженнями показано, що при триваглй анафродизП наступають структурн! змани в артер зльних анастомозах стгнки рогу матки. При цьому вони втрачають зд£:н1сть забезпечувати необх1дний р1вень кровооб1гу в1дпоп"дно до потреб функщовального стану органу. Саме цо особхивхсть потребно врахоауьати при визна-ченн! характеру лхкувальних заход!в. Тому нормализация лроцес1в трофики в тканинах матки в першочерговим завданням, на яке невинна бути спрямована терапия патогенетичного характеру. Новскапюким блокадам симпатичного в1дд1лу вегетативно! нервово! систими нада-еться тут дуже взоийого значения. Розрэблений нами мотод л^расак-ралыю! блокади тазового нервового сплетгния показав вясо'су ефек-тивн5.сть при застосуванн1 його в комплекс! лисувзлъних х стимудюю-чих заход1в при ендометритах та функц1оналъннх роздадах оргаьхв розмноженнн у кор1в 1 телиць,

Результати досладжень рол1 ^егетативл« невроа1в в патогенез! захворювань орган!в розмножевня складали основу розроблених схем реабШтацП кор1в-донор1в, циклограми багатсразоБОго !'х шг-ооис-тання для отримання ембр!он!в 1 способов п!двиш,ення пргживлення трансплантованих зародкхв у рецшпен-пв. Розробхений м»лод корс-кцп троф1ЧНиХ'Процес1в в тканинах оргашв розмноження мохе Оуги йнко-рмстаний спец1ад!стами, як! займаються траненлантацагао ем6р!о.иг, проводить л!кувлння акудерськич 1 г!кеколопчн11х хьороб та сТимудн-цш функцП яечник!в, з метсп понерэджения кеп.-адноот! та подведения ефективност! б!отехнологП роэве,ч>'НЛЯ велико'!;' регато! хул:оси.

виснокки

1. Рецллрокна вааеморёгуляц1я м1ж симпатичним та парасимпатич-нш вхдд1лами нервово! система органхв роамкоження самок забезпечуе в них вхдповхдний рзвень обмхну речовин з пер1оду статевого дозрх-ваиня до появи статевих циклов. Статеве збудження тварини супровод-куеться значним посиленням обмлших процесхв в тканинах явчник1в а значним и сповхльненням пхд час овуляцП.

2. Функцхональний эв'язок матки' а яечниками ад1йснюбться через артер1(9-венозн1 контаюти мхж кран1альною веною матки та артер!ею яечника. У мхсцях контаШв сть.ки судин потоншуються за рахунок м'язевого шару а формуванням спхльно'1 для обох судин адвентицП. Данх морфолог д. чнх структура е необх!дним пристосуванням для . забез-печення' дифузП бхологхчно активних речовин з венозно! системи мат-' ки у артер1альн1 судили статевих залоз самки. Власне цим шляхом вд1йснюеться один га гуморальних вэаемозв'язк1в матки з яечниками, що забезпечуе механизм . жгльного двтеод1ау.

3. Навколо централы'.)'.:', артераальних судин, як! вход ять у тканина рогу метки, формуеться велика с1тка артер1альних анастомозов, як1 пролвляють фунгадональну активн!сть при статевому вбудженн! та вагхтност!. У неплАдних кор1в в тривалою анафродиз!ев (4-6 мЗсяцЗв) наступають дегенеративн! 8М1ни названих колатеральних анастомоз1в, що б одн1£ю з причин поручения .регхонарноЗ м!кроциркуляцП кров! в стхнцх матки та роаладу "П секреторно! функцп. ^

4. Симпатичний, парасимпатичний та соматичкий вхддгди нервовоЗ системи статевих оргзн1в самок екстраорганно анатом1чно роэдгленх

• м1ж собою. Це ^озволяе аастосовувати блокаду тхльки певно'З групи нерв1в 1, таким чином, щлеспрямовано впливати на функцхональну ак-тивнгсть матки та Яечник1в у корхв 1 телиць,

5. Симпатична хнервацхя орган1в размножения у корхв х телиць здхйснюеться тазовим нервавим сплет1нням, яке лежить у сполучнхй тканин! з вентральноЗ поверхнх крижовоЗ к1стки г займае простхр в!д другого до четвертого крижових хребцхв. Це сплетхння представлена трьома гантями з1рноввдно! форми, котрх окремимиПлками з'едну-

- 39 - '

югься ¡«ж собок, га з пхдчеревним 1 сокячким спле'пннями. Соматичн! крнжоа! ньрви, яга. приймають участь в 1нерьацП статевих оргачхв (сором П'ний, сер.»дн1й х' каудальник геморо1.вальнП, не ьступэтать в анатом1чняй зв'язок а таэовим керзовин сплетпшям, хоча 1 проходят!! парад в сполучн1й ткашпи. Блокада цих н-?рв1в1 не мав пато1 енетичкс! Д1'г при хворобах матки 1 жгчя*шв. ■

6. При порушенн! ф1з1аяог1ЧЮ1 фуккцп орган 1 в ровмно.лення самок або розввтку в них аапальних процесс в змхкиетьоя в]дпов1днхсть регуляцП м!ж симпаткчним та паоасимпатичним взддглами нервоьо; .системи ьказаних орг?лив. Такз вегетаткьна диетонхя супрозодкуеться разладами трофши у.тканинах стат.е?»« органхв. При тривалих заладь--них провесах в патологхчш.й стан втягуьться також тазоье нервопе сплетхння. Саме це пхдтрпмув '1с»:ування запалиння 1 гальмуе процес вкдужаяня тварини.

?. Розроблена вперше т«хкзка пзрасакрально) блокади тазсвого нервового сг.летхннл 0,б-0,?2-ним роэчином новакаыу бачусться на рациональному оперативному доступ!, який забезпечуе безбол1сне введения анестетика. При ларасаграгьнзй блокад! в основному. ви-уиача-егься фунпця проьхдносп симпатичного вхддхлу нервовс! мготечи статевих органов самок. Блокада легко ьиконуетьсь ветерлнарпими спец1зл1стами в уыовах виробництва 1 це дае ьмогу широки аииориото-вувати Г) як метод патогенетично! терали при акушерськгх та г1н<=-кологхчних хворобах кор!в 1 телиць. Б залелюстх гид характеру аах-ворювання виколують блокад/ всьогд тазового сплеинкя (ьииока пара-сакральна блокада) або тхльки кь/д.?.льно1 Лого частпнм (низька пара-сакралька анестеахя).

8. До схеми л!куванкя кор1н при запаленнх органгв розмножекнл необх!дно включати: *

а') при п1сляра?рвому ен^сметр'лт!: ■ ' - аутогемотераЛхИ стабхлхговллст цитратом натр1ю та новлка1нся кров'«1 (кров 1 55-60 мл, йХ-нога цитрату натрхю 5"Ь ,ча, 3%-кого нввокашу 10 мл); '- санац1ю матки титровании антибиотиками чи ш.графуртнтяк.чн препаратам«;

- парБсачралъиу блокаду ь перший та четвертин дп! л1цуь"а>»ж?.

- окпитоцин шдишрна. Мае ах матки через пряму кишку протягом 5-16 хвилин два-три раги на курс л1кування з другого-треть-ого дня п1сля блокади;

б) при :;рон1чно).:у та суоклхкгчному ендометритах:

- гутогешгерапхю стайШзованою цитратом натр1ю та новокаином кров'ю;

- санацШ матки титрованими антиспотиками або внутршньом'язе-ве введения цчх же антибютик1в протлгом, трьох дк!в;

- внутр!шньовечно •■ 0,5%-ний роачин новокаину 75-100 мл з до-даванням 50-60 0.Д, окситоцину;

- на другий день нЮля аутогемотерапП парасакрапьну блокаду тазового нервового сплет1ния.

3. При дисфункцП яечнтйв стимуляцш проводиги в такой пооло-дозкоста ■'

- аутогемотерапоя, на другий декь - парасакральна блокада, при як1й половину доаи ■ новока!нового розчину вводкть з кожного боку пла в кран!альлу частину сплетхння, а решту роьномхрно роаподыяють в каудальному напрям!;

- з третього по .6-8 день л1куваннп вдонко прогестерон по £0 мг;

- на четвертой день внутршньовенно вводите 0,5%-ний рсачин новока!'ну в доз1 75-100 мл а додаванням 50-60 О.Д. .окситоци-ну; ■ ■ .

- ва восьмий день поеторити парасакральну блокаду;

- з четвертого дня цроьодити масаж матки та ясчнкк1в един раз на день по 5-15 хвилин протягом трьох-чотирьох дн!в. .

10. Застосування парасакрально! блокади разом з л1кареькими препаратами забезпечуе ефективнхеть л1кув£ ,ня при:

- пЮляродоЕих ендометритах у 95% тварин, без блокади у 7СХ;

- хрон1чних та субклхночних аапалбннях матки у 70,42, без бло-. кади у 492; . ■ '.'•-.

- гопофункцП яечншав стиму'люючий ефект наставав у 89% тварйн, без блокади у 72,5%.

11. Парасакральна блокада в комплекс! з л1кувальними або сти-мудежчими ззеобами забезлечувала крагде-вхдновлення функцг'¡' статевих орг&мт, 140 спринло пгдвищбнню заплодненостх-тварйн п!сля л!кування:

- при пгсляродоЕих ендометритах до 90,4%, без олокади 69%;

- при хронхчних та субклатчних ендометритах до 70,4% (без Алогсз-ди 49%);

- при Ппофункци явчкик1в до-82%, без блокади 68,5%.

12. Вимивання ембрютв з точки зору ветеринарно'* медицини ■СЛ1Д розглядати як штучний рзкн1й аборт, при якому проводить значке перенапруження нейрогуморальпо! оистеми орган!зму донора. Така оле-рац1я супрозоджуеться розвит:сом значно! больово'! та стр^сово! реак-ц1"1 на введения 1нструмент1в 1 вливания р1дини в псрожнину матки. Багаторазов1 вимьзання негативно впливають ка статеву циил1чн1сть ■гварики та вгдновлення- П плодючостх.. Застосування транкЕ1л1затор1в 1 низько? пзраса'сралиН01 ;<яестез11 при операцП вимивання забезпе-чуё слоклйну повед!нку донора 1 умови для одержзннп максимально!' KiJii.Koc.Ti псвновднних ембрГонхз.

13. При множинному дС'зрзванн! фол1кул!в у сироватц! кров1 ко-р1р-донор!в знижувться вмст в1там1н1в А 1 Е, тому стчмудяц1ю поп-овуляцП необхгдно проЕодити г одлоразовим уЕеденням.триватамгну чк тетрав1ту з роарахунку 50 мг Ь1таИну Е.

. 14. Дисбаланс гормо^в у организм: ,донор1Е пГсля вимивання ембр!он1В с.пов1льнюе переб1г 1ньол»пдйних процэс1в в мати! та е яечниках. При цьому, передчасне заСтосувачня прсстагландину Р- 2<* або його аналог1г призводить до розпад!в нейрогуморалыю'! функцп яечнтив а утворенням люте!новиг К1ст, як1 е причиною анафродизП. При тривалсму використанн! ко?1в-донор1в '1м необх1дно ироводити . спецгальний курс реабШтацП та лакування, до забезпечус отримання повноц!ньих ембр!он1в 1 власне це подовжуе термгн використання дс.-нор1в.

15. Розроолет схеми реабШтацт! 1 циклограмк багьторазоього вжюристаиня кор1в для отримання смбршшв грунтуются на комплексному застосуванн! патогенсгтично!, неспеци$ично1, симптсмати«ьо'1 та гормонально! тералп. Вони дають а мог у нротягом року 81 д докорп сдержувати по 3-4 рази я*1ск! еморюни 1 эбер!гати при. цьому ь лоров'я 1 шюдктстъ тварин.

13., Парасакрасана блокада, виконана рецитент'ач при пересадц!

ем6р1он1в зменшуе больозе в!дчутп> гаарин при введенн! !нструм<?нт!в через канал шийки матки,, посадив троф!чн! процеси в статевих органах 1 позитивно впливае на приживления зародк1в.

5. ЛРОПОЗИЦЙ" ДЛЯ ВИР0БНИЦТ8А

1. Для лхкування 1 профилактики акушерських та г1неколог!чних захворюЕань у корхв 1 телиць широко зостосозуьати парасакральну блокаду тазового нервовогс сплзтакня, як метод патогенетично! тера-Шк Блокаду проводити 0,6-0,7%-ниу розчином новокаЗну в доз1 0,5 мл на кг маси т!ла тварини. Загальну ?,озу розчину дхлять на дв! р1ЕН1' частили 1 вводять з двох бок1в т1ла тварини. -

2. Коровам при п!сляродових, хроь1чних-та субкл1н:чних ендо-метритах проводити парасакральну блокаду и сдночасчим заотосуванням методов лхкування, якг прийнята у ппактиц1 (аутогемотерап1я, внут-ршньоыаткове чи внутршньом'язеве вЕед?ння актибхотшав, окситоцин тг. малая мала;).

3. При г!пофуш:цП явчник! ь у кора в 1 телиць застосовувати ДЕоразову парасакральну блокаду тазового нервового сплет!кня у по-еднанн1 • з методами стимуляцН, як1 вчкориотовуютьоя у практшц (ау-тогемотергп1ч, прогестерон, окситоцин, фолхкушстимулхгачий гормон, ГСКК, месаж матки та ябчннк^в).

4. Корсьем-донорам прй сткмуляцИ пол10Еуляцп одночаино в уведенням гормоналъних препарат! вслхд застосовувати в терапевтич-них дозах в1там!ни А 1 Е.

5. Вдогехнологхс трансплантат 1 ембрютв кор!в дощльно до-псвнити такими заходами:

- захис-т орган1зму донора е!д на,т.арного болъового Ехдчуттм 1 стросу п!д час вимивання ембр!ок1в>Для цього за 10-15 хбилин перед, опррашею веодити амхназин в доз! 2-3 мл 2,5%-ного розчину на 100 кг маг-ч Т1ла; рометар чи ромпун 2 доз5 0,25 мл на 1и0 кг маси тхла;

- длп попередженкя роавитк/ тра?матично-1нфекц!йних запзльних проц9С1Р- у ствтевих органах ко5Лг-докор1в та рецнп!ент!в 1м сл!д прогоде.ти парасакральну блокаду. Перед вимиваяням ембр!оп!в викону-вати низьку парзслкральну анестег!». вводячи по 50 мл 0,б-0,7£-ного

розчину ноьока!ну з кожного боку Т1ла тваршш. Шсля Еимявання 1 перестдки feMSpioHiB проводи™ високу параоакральну блокаду, вво.»нчи по ICO мл розчину новокашу з кожного боку тзла тварини з ртгнгшр-ним розм!щечням новокашу вздовж тазового сплет1ння.

6. Вивчення методики проведения парасакрально! блскади тазового нервового сплет1ння доц1льно включите в програыу навчання студенев на факультетах ветеринарно! медицини i в прогррму факультету п!двищення квал!ф1кац11 ветеринарних cneuiasicriB.

СПИСОК ОПУВЛ1КОВАНИХ FOBIT ПО TEMI ДНСЕРГАШ!

1. Заверюха В. I. Концентрация неоргатчного фосфору, пентоз. рибонукле!нових кислот i фосфолшшв в тканин! яечник!в кролиць в валежност1 в1д bíkv //Питания морфологи, ricTOXiMii, ф1з1ологи i 6ÍOXÍMÍ1 тварин, 36.наук.праць ЛЗВ1, вип.1. 1970. -С.83-93

2. Зав!рюха В.I. Динам!ка неорган1чного фосфору та оргаи1чних його сполун: в тканин! яечнигав свиней залежно bír BiKy та $i3io.io-Пчного стану //В!сн.с!льськогосподарсько'; науки. -Í971. -N /. -С.109

3. 3aBÍpnxa B.I. Розпод!л пентоз та рибонук^е!нових кислот м!ж фол!кулярною рданою та сболснками фол!кул1в в тканин! яечнимв свинеи //Питания морфолог!!, ricToxiMii. üibiojrori'í i 6íoxímí"i T¡-a-рин. Зб.наук.праць ЛЗВ1, JIíbíb. 1971. -C.52-54

4. SaBiproxa B.I. Неорган1чний фосфат та за'-альн1 кислотоооз-чинн! сполуки фосфору в тканинi яечник!в свиней //Там же. -С.53-55

5. Мал!шевський 6.А., Заверюха В.I. НовокаЗнопа блокада при безшйдд! KopiB //Тваринництво Укра'1т;. -19/9. -N 7. -С. 18

6. Завирюха В.И., Малиаевский Е.А., .'¡.-вкивский Д. Н. Эффектиь-ный метод обезболивания и лечения заболеваний половых органов v коров //Информ.листок ЛвМТЦНТИиИ, Серия 33. -Львов, iQiO. - 4 с.

7. Саезич В.И., Завирюха В.И. ' Диметилсульфскскд при лечении гнойно-некротических процессов //Ветеринария. -1980. -N -С.V-SS

8. Заверюха В.Í., Кириловськмй М.С. Морфо-функц!ональн1 змни в статевих органах самок п1д впливом новока!нобих блокад //Bích. с!льськогосп'одарсько'1 науки. -К. -1980. -N 4. -С.77-78

9. Завирюха В.И., Крупник Я. И., .Хомин СДТ. . Парасзкральная анестезия.v коров и ее лечебно-профилактическая эффективность /'Хирургические билезни сельскохозяйственна* животных. Об.науч.-р. -П.. 19S0. -С.44-48 •

10. Завирюха В.И., Кудла И.М. Реабилитация коров-доноров после вымывания-эмбрионов //Информ.листок ЛвМТЦНТИиП. Серия 33. -Львов ■ 1992. -N 225-92. - 4 с.

11. Дифференциальная диагностика и терапия при акушерской и ги. .кологической патологии у коров. /Хомик С.П., 34вирюха В.И., КриханоЕский В. И.. Ситарчук В.Н. //Информ.листок Ровенского ЦНИИ-ТЗИ. -Ровно, 1992'. Серия 33. -N 40-92. - 4 с.

12. НоЕокаино-терапия при акушерской и гинекологической патологии у. корсв и тёлок /Хомин С.П.; Завирюха В.И., Крижановский В.И. , Ситарчук В.Н.. //Кнформ.листок Ровенского ЦНИИТЭй. -Ровно, 1992. -N 50-92. - 4 с.

13. Ветеринары! аспекта б1отехнологП трансплантащ ï eM6pioHÍB KopiB. /Хомин С.П., SaBipBxa В.I.. Кудла I.M.. Хомин Ю.С. //Мето-дичн1 рексмендацГ]'. -Льв1в, 1993. - 19 с.

- 14. SaBlpiDxa B.I.- Механ1зм нервового морфолог1чного i функционального зв'язку матки з яечкиками в норм! та принципи корекцП йо-го при namnoriï у кор!в //Рекомендащ ï поорган1зацП проф1лактики незарсвних хвороб с/г тварин i боротьба а нешйдностю маток. -К., 1994. - 14 с.

<

15. Завирюха В.К. Анатомо-топографические особенности иннервации и регионарного кровообращения органов , размножения у коров //Современные проблемы ветерийарной хирургии: . Матер.Междунар.науч. --ракт.конф.посЕящ. SO-легию со дня рожд.проф. И.И.Магды, Харьков, май, 1994 г. -Харьков. - 1994. -С.17-18

16. Завирюха B.K.¡ Кириловский H.G.s Левкивский Д.Н. К механизму терапевтического действия нсзокаиновои блокады тазового нервного сплетения //Повышение продуктивности и борьба с болезнями сельскохозяйственных животных в условиях промышленного животноводства /:Тез.докл.науч.-практ.конф. -Льеов, 1981. -С.62-63

17.- Зверева Г.В.. Хомин С.П., Завирюхз В.И. Применение блокады тазового нервного сплетения при трансплантации эмбрионов у крупного рогатого скота //Вопросы интенсификации и научно-обоснованного ветеринарного обслуживания промышленного ' животноводства. -Кишинёв, 27.08 1987 г. /:Тез.докл.конф. Кишинев, 1987. -С.100

18. Завирюха В.И., Хомин С.П., Шаловило С.Г. Профилактика субклжических эндометритов у коров-доноров //О широком использовании метода трансплантации эмбрионов в условиях качественного совершенствования с/х животных. Львов, декабрь, 1937 г. /:Тез.докл.Респ. науч.-практ.конф., Львов, 1987. -С.28-29

19. Хомин С.П., Завирюха В.И., Гамота A.A. Патогенетический способ восстановления функции яичников после полиовуляции у коров-доноров //Там же. -С.100-101

20. Зверева V.В., Хомин С.П., Завирюха В.И. Циклограмма многократного использования коров-доноров для получения эмбрионов //О' мерах по повышению эффективности и улучшению организации более широкого использования биотехнологии в племенном животноводстве. Львов, декабрь, 1988 г. /: Тез.докл. 11-й Респ.науч.-практ. конф. Львов, 19S8. -С.45

21. Ковокаиновая блокада тазового нервного милетения при нарушении воспроизводительной способности коров. Зверева Г.В., Завирюха В.К., Кириловский Н.С. и др. //Научные основы профилактики и лече-

ния патологии воспроизвод.функции с/х животных. Воронеж, октябрь, 1988 г. /:Тез.докл.Всес.науч.конф.Воронеж, 1988. -С.29

22. Динам1ка 1нволюцп матки у корхз-донор1в теля вимивання ембр1онхв. Зверева Г.В., Хс'мхнС.П., Заверюха В. I. 1 1н. //Ьхотех-нолог1чн1 досл1дкення 1 перспективи !х розвитку. Львхв. жозтень, 1990 р. /:Тез.долов. 1-1 Респ.конф.Львхв, 1990. -С.51-52

23. Завхрюха В.I., Кудла 1.М. Вплив анатом1чних особливостей будови шийки матки корхв на ефективнхеть вимивання х пересадки емб-рюнхв //Тез.допов. Мхжнаоод.наук. конф. "присв'яч. ИО-рокотзикам вхд дня заснув. Львхвського зоовет1нституту. Львхв, 1991. -0.21

24. Ефективхисть застосування есгрофану при кеплхдностх телиць. Зав1рюча В.I., Хомин С.П.. Михайлецька 0.3.. Андросвк М.Г. //1-Ук-ра'1нський симп. по ендокринолсгП тБарин, Льв1ь, 19£4 /:Тез.допов., Львхв, 1994. -С.40-41

25. Зверева Г.В., Завиргоха В.И., Кудла И.М. Роль вегетативных неврозов в патологии матки и яичников у коров // Матер.Всерос.науч. и учебно-метод.конф. по акушер.-,гинеколог, и биотехнике размножения животных, Воронеж, 1994. -Воронеж. -1994. -С.45-46

26. Хомин С.П., Ззвиргаха В.И., Кудла И.М. Патогенетическая терапия коров при гинекологических заболеваниях //Повышение продуктивности и совершенствование мер борьбы с болезнями животных /: Тез.докл.Всес.науч.конф. посвящ. 140-летию Харьковского зоовет. ин-та., Харьков, 1991. -С.100-101

27. Хомин С.П., Зав1рюха В.I., Андросюк М.Г. Б1отехнолог1чн1 критери идвищення ефективност1 трансплантацП ембрюнхв /ЛТез. доп.мхжнар.наук.конф. присвяч. 110-рхнницх вхд дня заснування 1нс-титуту, Льв1в, 1991. -С.Й4

28. Зав1риха В.1., Кудла 1.М. 1нервац1я матки у корхв та юп-н1чна оц1нка методхв 11 знеболення //: Тез.доп.49-1 наук.-виробн. конф. ЛАВМ, Льрлв, 1992. -С. 16

29. Хомин О.П., Завхрюха В.I., Тираное^ць В.1. Вплив соредови-ща матки 1 яйцепровод1н корхв-донорхв ка якить ембр!он1в //1-й Ук-рашський симпозхум по ендокринологз1 тларин /: Тез.доп., Львзв, 1994. -С.37-Й8 ' " '

30. Завирюха В.И., Кириловский Н.С. Некоторые морйэ-фулкиио-нальные изменения в половых органах самок под влиянием н'.'вокаино^ых блокад при борьбе с бесплодием //Меры борьбы с болезнями с/х животных и птицы в животноводческих хозяйствах УССР /Сб.науч.тр. -К. 1983. -С.69-70

31. В1Дновлення ф!з1олог1чно: фун'кцхЧ матки у корхи-динор!в п!сля вимивання ембрхонхв. Зверева Г.В., Хомин С.П., Зач)рюхп В,!., та хн. /.- Тез.доп. 47-1 наук.-практ.конф. з науков.-долл. ро6з~и ЛЗВ1, 1990. -С.101

32. Зверева Г.В., Хоми.чС.П., Завирюха В.И. аспекты трансплантации эмбрионов у крупного рогатого скота. / /и" га;-,роком использовании метода трансплантации эмбрионов в улоыгеч кл чественного совершенствования с/х животных, Львов, декабрь г. /: Гез.докл.Респ.конф., Львов, 108'Л -С.У.

33. Применение блокады тазового нервного сплетения при нарушении воспроизводительной функции коров-доноров. Зверева Г.В., Зави-рюха В.И.. Кирилоьский Н.С. и др. //О широком использовании биотехнологии трансплантации в племенном животноводстве, Львов, декабрь 1988 г. /: Тез.докл. П-й Респ.конф., Львов, 1988. -С.45

34. Завирюха В.И., Кудла И.М. Методы повышения эффективности трансплэнтацииэмбрионов у коров //Матер.Междунар.науч.-метод. конф. по акуш., гинекологии и биотехнике размнож.животных, Воронеж, 1994. -С. 25

35. Зашрюха В. I. Регуляц1я троф1чних процес1в - основа пато-генетично! гералП при стимуляци функцП яечник1в у кора в 1 тедиць /Зб.наук.праць, Б1ла Церква, 1995. -С.

36. Зав1рюха В. I., Кудла 1.М. Вивчення внутр1шньо"1' топографП кровеносно! системи органов розмнодення у кор!в за допомохою Х-промен ¿ь /ЛИжнародн. наук.конф. присвяч. 150-р!ччю в1д дня народження 1ваиа Пулюя. Львгв, травень 1995р. /:Тез.допов., Льв!в -1995. -С.141-142

SUMMARY

Zaviriucha V. I.

CORRECTION OF TROPHYCAL PROCESSES DURING PATHOLOGY OF

REPRODUCTIVE ORGANS AND ELABORATION OF METHODS FOR INCREASING OF EFFECTIVENESS OF EMBRIOTRANSPLANTATION IN COWS.

This is paper (manuscript) for the degree of Doctor of veterinary Science. Speciality 16.00.07 - veterinary obstetrics and biotechnology of reproduction.

Lviv Academy of Veterinary Medicine named after S.Z.Hzytskiy

Lviv, 1995

Defence of 36 scientific works, which contein theoretic research about the role of Vegetative nervous system arid Region blood circulation of uterus wall in the patogenesis of functional connection between the uterus and ovaries in cows and heifers. The results of theoretic researches v:ere the basis for the elaboration of methods for the treatment of diseases, regulation of the Reproductive function, increasing the effectivenes of biotechnolo-gical methods with the purpose of intensif! ation the cattle Reproduction. Worked out the method of parasacral blocade of pelvis plexus, its therapeutic and stimulating effectiveness is indicated during the treatment of afterbirth chronic endometrites and functional disorders of ovaries in cows and heifers. Worked out rehabilitation scheme of cows-donors after washing away embryos, cyclogrsm of prolonged emplyoment of cows for getting of embryos, elaboration of the method increasing embryons settle down at the recepients.

АННОТАЦИЯ -

Завирюха В.И.

Коррекция трофических процессов при патологии органов размножения и разработке методов повышения эффективности трансплантации эмбрионов у коров

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени доктора ветеоинарных наук по специальности 16.00.07 - ветеринарное акушерство и биотехнология воспроизводства Львовская академия ветеринарной медицины имени С.З.Гжицкого Львов, 1895 г.

Защищается 36 научных работ, которые содержат теоретическое исследование о роли вегетативной нервной системы и регионарного кровообращения стенки матки в патогенезе воспалительных заболеваний, функциональных растройств и механизме функциональной связи между маткой и яичниками у коров и тёлок. Полученные результаты теоретических исследований послужили .основой для разработки методов лечения заболеваний, регуляции воспроизводительной функции, повышения эффективности биотехнологических приёмов с целью интенсификации воспроизводства крупного рогатого скота. Разработана методика пара-сакральной блокады тазового нервного сплетения, показана терапевтическая и стимулирующая эффективность её при лечении послеродовых, хронических эндометритов и функциональных растройствах яичников у коров и тёлок. Рзработана схема реабилитации коров-доноров после вымывания эмбрионов,, циклограмма длительного использования коров для получения зародышей (зигот), а также способ повышения приживля-емости ьмбрионов у реципиентов.

Ключов! слова: вегетативна дистонгя, тазове нервове сплет1ння, трофика, нор.ога'1 нова блокада, прос-тагландин, мжрооргашзм, ендо-метрит, матка, яечник, ембрхон, трансплантац!я.