Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.07) на тему:Колостропрофилактика и комплексная патогенетическая терапия послеродовой субинволюции матки у коров

РГо

сд

ХЛРКШСЬКИЙ ЧООВЕТЕРИНЛРГПШ 1НСТИТУТ

На правах рукопису

Гришко Дмитро Семенович

КОЛОСТРОПРОФШАКТИКА ТА КОМПЛЕКСНА ПАТОГЕНЕТИЧНА ТЕРАП1Я ШСЛЯПОЛОГОВО! СУБШВОЛЮЦН МАТКИ У КОР1В

16.00.07 - Встеринарнс акушерство 1

бюТСХНОЛОПЯ 1ИДТВОрСННЯ

АВТОРЕФЕРАТ

диссртацп на здобуття паукового ступсня кандидата ветеринарних наук

Харюв - 1УУ5

Дисертащя е рукописом.

Робота виконана на кафсдр1 акушерства, гшекологн та бютехнологп розмноження сшьськогосподарських тварин Харювського зооветеринарного ш статуту та в лабораторп рспро-дуктивноТендокринолопУУкраУнськогонауково-дослщного шсти-туту фармакотерапп сндокринних захворювань.

Науков1 кер1вники: доктор ветеринарних наук, професор Логвшов Дмитро Денисович, доктор бюлопчних наук, професор, Гладкова Алла 1вашвна.

Офщшш опоненти: доктор ветеринарних наук, професор, Калиновський Григорш Миколайович, кандидат ветеринарних наук, старший науковий сшвробтшк, Вечтомов Валерш Якович.

Провщна установа: Бшоцерювський державний аграрии» ушверситег.

Захист диссртаци вщбудеться «. ¿г» /¿¿^ 1995 р.

годиш на засщанш спещал1зовано1 Ради К 02.23.02 в ауди-тор1'1 N 2 морфолопчного корпусу Харювського зооветеринарного шституту за адресою: 312050, Харювська область, Дергач1вський район, п/в Мала Данил1вка, ХЗВ1.

3 дисергащею можна ознайомитися в б1блютеги Харювськогс зооветеринарного шституту.

Автореферат роз1сланий « » ^¿^/¿г&И995 р.

Вчсний секретар спещал1зовано1 ^__

Вчепо! Ради, доцент СГ^^^-г, О.С.Яковлев

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть проблем». У становленш репродуктивно'У функцп, а отже й молочноУ продуктивное^ KOpiB, важливу роль вгднрас тсляпологовий псрюд i особливо характер його nepeoiry. У пей час вщбувасгься зворотний розвиток (шволгошя) статевих opraniB, а також змши в ;цяльносп Bcix opranie i систем, яю забезпечували nepeoir ваптносп га полопв, до стану, характерного для нсваггшого оргашзму.

Патолопчиий nepeoir шсляпологового перюду у KopiB найчастшю проявлясться у форм! гоетроУ субшволкмш матки, яка мае wicuey 20-80 %отелених KopiB (Нежданов А. Г., 1987; Наумен-ко H.I., 1989; Батраков О.Я., 1991). Але виявити и вдасться рщко, оскшьки клппчш ознаки мало виражеш, a Biporiani i npocri мстоди ранпьоУ д1агностики вщсутш. Виявляготь названий патолопчиий процес часпше при його перехо;и в ендометрит з клипчним про-явом, який без надежного лжування зумовлгостривалу неплщшеть

KopiB.

ГПсляпологова субшволющя матки виявлясться внаслщок ускладненого nepeoiry Baitniocri i ро;цв, у результат! порушення д1яльносп фегогшацентарноУ сисгеми pi3noro генезу (В.С.Власов, 1985; К.Г.Дашукаева, 1992; В.С.Авдсснко, 1993). Проте, питания патогенезу субшволкмш матки до цього часу вирппеш недо-сгатньо, a yeninma профшактика та лжування KopiB можлив1 гшьки теля досконального вивчепня мсхашзм1в пошкодження гомеостазу при цш патолопУ.

В умовах нашого часу пракгичним вегеринариим спещал1стам noTpioni еколопчно чип!, пешюдлив1 длятварин i воднораз недо-pori i ефективш препарати для профилактики шеляродових ус-кладнень. Таким препаратом с аутомолозиво (Д.Д.Л огвшов, 1981), але наукове обгрунтування його ди при шеляпологовш субшволюшУ матки розроблено недостатньо.

Мета i завдання дослщжень. Метою роботи було вивчепня

ефективносп та особливостей профшактичного впливу аутомо-лозива наоргашзм кор1в, атакожрозкриття дсякихсторш патогенезу шсляпологово'1 субшволкнш матки для обрання обгрунгова-ноТтсрапн.

У конкретш завдання дослщжень входило:

1. Вивчити ефектившеть профшактично1 дп аутомолозива.

2. Визначити клшчний, гормоналышй, мстабсиичнийта ¡мун-ний статус кор1в при введенш 1М власного молозива.

3. Вивчити деяю сторони патогенезу тсляпологово1 субшволюищ матки у кор1в.

4. Розробити 1 обгрунтувати комплексний метод тераппкор1в, хворих на тсляпологову субшволюцио матки.

Наукова новизна. Впсршс вивчеш клппчш, гормональна метабол1чш, 1мушп, гематолопчш аспекта мехашзму дп аутомолозива, яю визначають показания для засгосування препарату коровам з метою профшактики тсляпологовоТ субшволюцп матки. Визначена дородова \ шеляродовадинамжавм^ту сстрадюлу, прогестерону, тестостерону, кортизолу, трийодтироншу, тироксину, ЛГ, ПРЛ у сироватш кров1 кор1в пщ впливом молозива. Показано, що ефект аутомолозива визначасться дкю на основш ланки порушення шволюци матки теля род^в.

Розширеш ¡снуюч1 уявлення про патогенез тсляпологово! субптошогш матки, на основ1 яких запропоноваш критерп для ранньоТ д1агностики щй патолопУ у кор!в.

Вперше при лжуванш кор1в, хворих на субшволюцио матки, застосований гормональний препарат диптол. Розроблена схема комплексноУ тсрапи, яка включае призначення диптолу, оксито-цину, новокашу 1 тривпу. Вивчеш клипчш, гормональш ] метабол1чш зрушення в оргашзм1 кор1в у перюд лкування.

Теоретичне та практичне значения роботи. Результати дослщжень розширюють уявлення про перебн' шеляпологового перюду у кор1в. Доказано, то тдшюрна ш'скшя аутомолозива

- J -

коровам у найближчий час теля народження плода, попереджуе затримку послъду, скорочус гривалкть i змшюс особливосп поапдовоУ стадп ро;ив, прискорюс евакуашю jioxííí та забезпечус ф1зюлопчний nepeóir iiiBOJiionirinnx nponcciB статсвих opraiiiB.

Встановлено, то ni;i впливом аутомолозива вир1вшосться порушснс естрадюл-прогестеронове сшввщношення, активують-ся клшшш i гуморалып фактори ¡мунггету, нормал1зуюгься пронеси обмшу рсчовин. ГПдшктрневпорскуваппя власного молозива не шкщливе для KopiB.

Розроблений метод комплексно! Tcpani'í KopiB, хворих на шеляпологову субшволюцио матки.

Ochobhí положения, hkí виносяться на захист:

1. У paiiniií тсляпологовий перюд у патогенез! субшволющУ матки головна роль належить змшам есградюл-прогестеропового стввщношення в сторону збшьшення концетранн прогестерону, прш тчепшо ímvhho'í системи, а також порушенням калыпево-фосфорного стввишошення.

2. Профшактичний сфект аутомолозива у кор1в-породшь базусться на нормал1заци гормонального гомеостазу (змша есградюл-прогестеропового стввгдношення в сторону зростання коицентрацй' есгрогешв), а гакож стимуляцй 1мунно1 системи оргатзму, uto створюс сприятлив1 умови для nepeoiiy шеляпологового перюду у тварин.

3. Лжування KopiB, хворих на гостру субшволюцио матки, повинно бути комплексним i передбачати застосування поряд ¡з засобами патогснегичиоУ Tcpani'í BiTaMÍiíHHX га гормоналышх npenapaTÍB.

Апробашя робот». Матерши диссртацн доповщалися на пщеумкових паукових конференшях XapKiBCbKoro зооветеринарного шетитуту (1992, 1993, 1994, 1995рр.), па конференцп молодих вчених i cncuiaJiicTÍB Укра'ши (Харктв, 1992р.). на Всеросшсъкш науков1Й iучбово-методичшп конференции акушерства,пнеколопТ

та бютехшкирозмножсннятварин (Воронеж, 1994р.), на науково-практичшй конференци и проблем нешфскшйноУ патологи тварин (Бша Церква, 1995р.).

Реал1зац1я результат дослщженнн. Результата дослщжень використовуються практичними ветерннарними спещалютами при проведенш д1агностичних, профшактичних i лжувалышх заход1в у боротьб} з нешпдшетю KopiB, а також у навчальпому процеа при викладенш матер1алу з ветеринарного акушерства.

Публ1кацГь Основш результата дисертацп' опубликован! в 5 статтях наукового друку.

Декларант особистого внеску дисертанта. Bnpooinnn i скспе-рименталыи дослщження, ïx статистачне опращовання, анал1з обговорення, розробка комплексно'1 Tepaniï KopiB, хворих не тсляпологову субшволюцио матки BiiKonani автором особисто.

Обсяг i структура роботи. Текст дисертацп' викладений на 18: сторшках друкованого тексту, вмнпуе 18 таблиць, 4 малкшки складасться з вступу, оглядул1тератури, опису MarcpiajiiB, мстод1е та результате експериментальних дослщжснь, ïx обговорення buchobkîb, пропозицш для практики i списку лп-сратури, якш нараховуе 327 джерел.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ

Дослщи проведен! в умовах молочно-товарно!'ферми радгос пу «Скслястий» Токмаиького району 3anopi3bKoï обласп в 1991 1993 pp. на коровах чсрвоноУ стсповоУ породи bîkom 4-8 роюв середньо!" вгодованосп, масою 400-450 кг, з середньор1чною мо лочною продуктившетю 2700 кг. Забезпечсшсть рашошв у р1зн сезони року Î3 загальноТ поживносп складала 62-110 %, перетрав ного протеУну - 52-103 %, кальцно - 74-125 %, фосфору - 52-105 % каротину -57-155 %. Прогулянками тварини користувалися в за roui, а з середини травня до половини жовтня вони утримувалиа в лггньому табор!.

У nepio/t проведения досл1Дження господарство було благопо

лучпим з шфекцшних захворговань тварин.

Клинчний матер1ал, на шдстав! якого визначали частоту затримки поаиду, гострсУ субшволгошУ матки i шсляпологового ендомсфигу, одсржаний вш 1228 KopiB. Вивчсння ефективносп профшакшчпоУди аутомолозива проведено у виробшшомудослщ на 306 коровах. Експсримсптальна робота мала два егапи; профшактичшшггсрапевтичний.

Перший eran дослщжень, на якому вивчався вплив власного молозива на оргашзм Kopie, проведено на 14 коровах, з яких 8 складали доапдну трупу i 6 служили контролем. Тварин доапжували за 7 дшв до можливих полопб. Вони знаходились тд щоденним кл1шчним нагл ядом до 21-го дня шсляпологового перюду. Коровам дос;идноУ групп через 15-20 хв теля народження плода вводили пщиппрно 40 мл евгжоотриманого молозива.

Клипчт i лабораторш дослщження Kpoei проводили за 7 дтв до полепв, у стадно виведення плода i теля Honoris через 1, 4.10 i 2! ;uiíb. У ni ж першди шипрювали температуру ri;ia. частоту пульсу i дихання у Kopiu; шляхом епостсрежеиня i хронометражу вивчали nepeöir ро;ив, утворення в кашип шийки матки слизовоУ пробки. Проводилиректальне i вапнальнедос.'пдження, вщзначали po3MÍp, копсистенцпо i рипдшеть матки. Динамику шволюцп ста-тевих opraiiiß визначали за можливктю обведения рогш магки рукою, тривалосп nepio;iy езакуаци лохш i за TepMinoM повноУ рстракшУ матки за Tí локал1зашею в тазовш порожшпи. Також ресструвалп час прояву першоУстадп збудження стагевого циклу ¡заплщнення.

Для радю1муполопчпих i ¡мунолопчних дослщженьзаготовляли в nonicTHponoßi npo6ipKii сироватку кр о в i, заморожували i зберц'али в холодильнику при температур! -10-15° С. Для 6íoxímí4hhx досл!джень використовували св1жу сироватку KpoBi; для гематолопчних - цшьну кров, стабинзовану 0,2-0,4 мл 5 "п-ного розчинунагрпо лимоннокислого.

У сироватщ кров1 радю1мунолопчним методом визначали концентрашю прогестерону (П), естрадюлу(Е,), тестостерону (Т), кортизолу, трийодтироншу (Т3), тироксину (Т ), пролактину (ПРЛ) 1 лютеТшзуючого гормону (ЛГ). Використовували готов1 набори реактив1в для радю1мунолопчного аналЬу (Р1А-ПРОГЕС-ТЕЮН-ПР,Р1А-ЕСТРАДЮЛ-ПР,СТЕРОН-Т-1251,СТЕРОН-К1251-М, РЮ-Т3 -ПГ, РЮ-Т4 -ПГ, РЮ-ПРОЛ-ПР), що випускаються е Бшоруси, а також ЬНК-РЯ виробництва Францп.

Визначення вмюту ¡муноглобулпивО, ¿М в сировагкахкров: га молозива проводили методом рад1ально1 ¡мунодифуз1'1 Зс Манчнп, описаним Фр1мелем (1979) у модифкацпН.В.КлешноУтг сшвавт., (1983) з використанням моноспсциф^чних сироваток, одер жанихулабораторибюх1мГш1Ститутусксперименталь1Ю11клипчно' встеринарноТ медицини У ААН.

Бюх1м1чнимидосл1дженнямисироваткикров1 визначали: вмю: загального бшка рефрактомегрично; загального кальцно трилон метричним методом з мурексидом; неоргашчного фосфору з; Дуссе, каротино'ййв спектрофотометрично; резервно! лужност дифузшним методом за 1.П.Кондрахшом.

Загальний клнйчний аналЬ кров! проводили безпосередньо I господарствь Кшьюсть еритроципв \ лейкоците пщраховували 1 камер] Горяева. Влпстгемоглобшу визначали методом Саль Лей кограму визначали в мазках крови окрашених за Романовським Пмзою.

На терапевтичному етаги досльцжень вивчали патогене тсляпологовоТ субшволкмш матки у кор1в для розробки обгрун тованоУтерапп. Дослщ проведений на 20 коровах, у 8 з якихполон 1 шеляпологовий перюд проходили без ускладпень (1 -а група). ^ 12 кор1в, котр1 склали 2-гу групутварин, тсляпологовий перю, проходив з порушенням шволюци матки.

На них вивчена ефекжвшеть двох метод1в терапи: перший з використанням гормонального препарату диптолу, другий

комплексний патогснетичний метод з призначенням дигполу внутршшьом'язово в доз15 мл, \ тривпу - 10 мл, а також 10 0,о-ного розчину иовокаУну внутрплньочеревинно в доз1 15 мл з 50 ОД окситопину. Препарат диптол, розроблений в Укр НД1ФЕЗ, уяв-ляс собою комплекс андрогешв, естрогешв та Ух сф1р1В; дозволений Головним управлшнямветеринарп(1990р.);шя внкористания у ветеринаршй практиш.

У цьому дослци проводили юпшчпе обстеження кор1в за 7 дшв до можливих полопв, шд час виведення плода, вшокремлення послщу, а також спостерпали за переб1гом лох1ального перюду. Шкування розпочинали шсля прояву перших клппчних ознак за-хворювання. Д1ашоз уточняли за реакщсю Катеринова з лох1ями (С.ВЛльУнський та ствавт., 1989). Цю ж реакцпо використали для контролю видужання кор1в. Паралельно ефектившеть лжування контролювали акушерсько-гшеколопчним обстеженням тварин, а також лабораторшш дослщжепням кров!.

Статистична обробка матер1ал1В проведена на м1крокалькулятор1 «Елсктрошка МК-61» з обчисленням коефипснту в1ропдност1 за Стыодентом.

РЕЗУЛЬТАТ!I ДОСЛЩЖЕНЬ 1. Вплив аутомолозива на переб1г полопв та шелопологового

пертду у кор1в

Статистичний анатз гапшчного матер1алу, одержаиого про-тягом трьох. роюв вщ 1228 кор1в, дозволив визначити ч а спеть шсляпологовоУ субшволюцп матки \ впевнитися в ефективносп профшактичноУ дп аутомолозива.

Встановлено, то субшволюшя матки виявлясться у 27,91 ±0.87°'о кор1в шсля отелення. У тварин, котрим на прогяз1 першоУ години шсля народження плода вводили пщшюрно 40 мл власного молозива, часпеть субшволгоцГУ матки змешиувалася в 2.9 рази, проявляючись у 9,54±0,51 ° -о кор1В-родьчь (Р< 0,001).

Вивчення профшактичноУдп аутомолозива на оргашзм кор1в

показало, що у кор1в дослщноУ групи змнповався мсхашзм вищшення послщу. Вжс через 30-50 хвилин теля введения тва-ринам аутомолозива спостер1гали виразне пщеилення 1 почаст1шання послщових персй\ив, що забезпечувало вщокремлення зчистка за 207,141 11,34 хвилин, що на 54 хвили-ни ранние пор1вняно з коровами контрольно! групи (261,00115,02). Ця р1зниця в1ропдна, 1 с ознакою хорошоУ ско-ротливоУздатносп матки, яка забезпечус ф1зюлопчний псреб1г шволющУ репродуктивних оргашв, вщновлення статевоУ циюпчносгп та заплщнення.

Через 12-24 годин теля народження плода споетернали видшення ¡з зовшшшх статевих оргашв густого тяжа слизу, що вказус на нормальну функцпо залоз шийки матки, напрямлену на захист порожнипи матки вщ шфжування (Е.КЛбрапмов, .1991; В.П.Пол1щук, 1995).

Вжс на 10,8710,79 день шеля отелення у кор1в дослщноУ групи було можливим обвести роги матки рукою при ректальному дослщженш, а строк повноУ ретракщУ матки, який визна-чався за локал1зашею органа в тазовш порожниш, наставав на 16,8711,06 день. У кор1в контрольно!' групи ш показники були вишими: вщповщно 14,1710,881 20,5011,24 дшв.

3 3-4-го дня шеля род1в починався лоюальний перюд. Евакуащя лох1й у кор1в дослщноУ групи проходила акгившше I закшчувалася швидше, за 10,2810,60 дшв, тод1 як у кор1в коптрольноУ групи - за 15,0010,85 дшв, що с показником стиму-лящУ аутомолозивом шволюцшних процеав матки.

На м1сш ш'скщУ протягом доби теля введения молозива збери-алась незначна набряюисть, котра в наступи! дш роз-смоктувалася. В щ ж строки у кор1в реестрували пщвищення температури тша до 39,710,09 °С; тод1 як у тварин конгрольноУ групи - 38,9 10.06°С (Р< 0.001). В1ропдно зросгали також показники частота пульсу та дихання: вщповщно 83,012,39;

74,0±1,72 (Р< 0,02); 37,0±1,86; 31,6± 1,28 (Р< 0,05).

Можна допустити, що це реакшя оргашзму кор1в на бшки казешового ряду молозива.

2. Гормональный статус органвму кор1в пщ впливом аутомодозива

При апал1з1 даних радю1мунолопчних дослщжень встановле-но, що завершения плодоношения, розвиток пологовоУ д1яльност11 початок шеляпологового перюду у кор1в супроводжуеться штен-сивною гормональною перебудовою. Вона полягасв пщнятп кон-центрацн' Е, з 8,17± 1,52 нМ затиждень до отелення до 15,36± 1,68 нМ у перюд виведення плода 1 зниженш р1вня П з 6,03± 1,98 нМ до 0,44±0,13 нМ. Сшввщношення Е,/П змппоеться з 1,46 до 45,92. Паралельно зростас видигення простагландишв (N.Wigvist & а1., 1974). Конпенграшя кортизону зростала з 40,60± 11,59 нМ до 95,00±23,29 нМ. У цей час фетоплапентарна система активно переводить прогестерон, який забезпечував секреторну функцпо ендомегр1ю 1 блокував у перюд вагггноеп скорогливу длялынсть мюметрда, в коргикостероУди I есфогени (С.А.Власов, 1985). На цьомуфош прот1кають пологи.

Концентращя Т зменшувалась у перюд род1в 1 те бшыис в шеляродовому псрюд1, що зв'язано з активашею метабол1зму андрогешв у сторону ароматизашУ.

Протягом перш01 доби шеля полопв вмкт Е, падав до 0,68 нМ 1 в тсляпологовому перюд1 знаходився на базальному р1вш. Концентращя П досягала базальних значень ттьки на 4-ту добу

п1сля полопв.

Таким чином, шеляпологова шволющя статевих оргашв кор1в контрольиоУ групп вщбувасться на тл1 мннмалышх значень статевих гормошв. Це евщчить про пригшчення у кор1в шкретор-но'У функшУ ясчншав, яю не можуть активувати переб1г шволюшйних процеав.

Коицентрашя Г1РЛ не змпповалася протягом осташпх дшв

ваптносп, але мала тенденцио до зростання на 4-ту добу теля отелення. Очевидно, це пов'язано з початком лактацп, а зменшен-ня и на 10-й i 21-й дш теля полопв е достатшм для пщтримання молочно1 продуктивное^ (A.Muñan et al., 1987) i не заважае видшенню ЛГ, концентращя якого, навпаки. збшьшувалась наприкшщ дослщу. Це може евщчити про вщновлення циюпчно! активносп яечниюв у деяких кор1в.

У перюд род1в зростала концентращя тирео'щних гормошв. Мппмалышми piBHi цих гормошв були на 4-й день шеляродового перюду, а з 10-го дня знову збшыиувались. Таким чином, актившеть щитовидно! залози зростас шеля ро;цв.

У гормональному статус1 KopiB дослщноУ групи в перший день теля отелу вщзначали пщвищення р1вня Е., на 102,9 0/с (1,38±0,36 нМ) i його вщношення до Т на 46,1 %. Cnocrepirajin тенденцио падшня концентраци П до 0,19±0,08 нМ пор1впяпо з контролышм значениям - 0,32±0,06 нМ, або на 40,6%. Одночасно в 3,7 рази тдвшцувалось в1дношення Е.,/П. Тривал1сть вщокремлення послщу i евакуацп jioxiñ позитивно корелювали : р1внем E-, i негативно - з в Micro м П.

Концентращя Т, який е попередником естрадтолу збшьшувалась теля обробки молозивом на 39,1 % пор1вняно " показникомтварин контрольно! групи (вщповщно 2,42±0,12 нМ: 1,74±0,08 нМ).

Оскшьки постшно висока концентращя естрогешв у кров Kopie у раннш тсляпологовий перюд необхщна для пщтримкр виеокого тонусу мускулатури матки (1.М.Прокоф'ев, 1983), тс описаш 3míhh ендокриниого статусу KopiB е сприятливими дш нормал1зацп в1ддшення послщу i шволюцшних npoueciB репро дуктивних оргашв. Реал1защя гормонального ефекту аутомоло' зива, певно, здшсиюсться шляхом стимуляцп секрецй'ендометркг. простагландину, який забезпечус зняття «прогестеронового ojio ку», внаслщок чого складаються опт малый умови для ди ш

магку естрогешв 1 окситощшу. Вцшосно вищий р1вснь тестостерону в дослщшй грут тварин можс стимушоваги дно естрогешв на скорочсння матки.

На 21-у добу теля введения аутомолозива зростало стввщношення Е Д1 з 2,83 до 6,69, а концентратя Т - з 1,89±0,07 нМ до 2,28±0,11 нМ (Р< 0,02). Вшпчали збшыпення концентраци Л Г [ кортизолу, то евщчить про пщеилення ес'градюлсинтезуючоТ функци ясчншав 1 наближення у кор1в стадп збудження статсвого циклу.

3;псю молозива можна пов'язатитакожтдвищеиняюлькосп I Тд , особливо помггне в перил 4 дш теля обробки тварин. У результат! стимуляш обмйших процес1В актив1зусться д1яльшсть щитовидно! залози. Все не сприяс нормалыпй шволюцп матки.

3. Змша шохЬнчних показниюв кров! кор!в

Вмют загального бшка був мипмалышм у стадно виведення плода (6,89±0,41 г" о) \ вир1внювався теля полопв, знаходячись на вь'шосно поС1 ¡иному р!вш(7,48±0,39-7,58±0,30 1° о). Перед родами вмктбшка в сироватш кров1 кор1в змсншусться з причин великих за фат пластичного матср1алу на забезпечення потреб росту плода, а в першу добу теля род!в цс пов'язано з початком секрсци молозива, коли виводиться велика кьчьюсть бшкових фракцш, 1 з видгиенням лох1й. Стабнпзашя бшкового обмшу иастас шеля закшчепня лох1ального перюду (Е. Л. Горев, 1981).

Дефщит загального калышо у кор1в контрольно!' групи спостертали протягом всього дослщу. Найнижчий вмюгкальцпо вкшшваптносп можна поясните недостатшмйогонадходженням з кормом 1 збшыпенням Гюго потреб для мшерал1зацп скелсгу плода, а в тсляродовому псрюд1 - значним видшенням з молоком. Але навггь за таких умов адаптацшш можливосп оргашзму мо-жугь забезпечувати збшыиення юлькосп загального калыию в перюд полопв, коли вш необхиний для реал1зацп скоротливо'1 лдяльносп матки.

Концентращя неоргашчного фосфору в сироватш кров1 коп-трольних кор1в помгага знижувалась до 4-го дня шсляпологового пер ¡оду, з 5,55±0,28 мг% за тиждень до полопв до 4,81 ±0,25 мг% 1 на цьому р1в1п трималась прогягом всього дослщу, що можна пояснити активним його включениям у пронеси фосфорилюючого окисления субстрапв дихання юптин 1 забезпечення вщновних процеав в оргашзм1 кор1в.

Кальщево-фосфорне вщношення було постшно низьким. Оск1льки калыдш впливас на сгероУдосинтезуючу функцйо епдок-ринних оргашв з витрачанням енергп АТФ, а недостача фосфору обумовлюс дефщит акумулювання енергп в оргашзм1, то пору-ш-гння кальщево-фосфорного обмшу у кор!в мае суттеве значения в затримщ шволюцшних процеав стагевих оргашв.

Встановленодцо мш1мальнакшьк1с1ькаротино'цйв метилась у сироватш кров1 котрольних кор1в в останш дш ваптносп (0,60±0,05 мг%). ЕПсля полопв вш иормалЬувпвся на 10-й день. Це важливо для ф1зюлопчного перебшу шеляродового перюду, тому що з каротино'цив синтезуеться вггамш А, вщповщалышй за функцюнування еппелпо слизових оболонок статевих пшях1в, ендокриннихзалоз 1шших оргашв.

Показники резервноУ лужносп були нижчими вщ прийнятш норматив1в 1 бшьше всього зменшувались пщ час род1в 1 в перший день шсля отелення (391±10,63-380±14,18 об° о). Це свичить прс надходження в оргашзм тварин тдвшцено1 кшькосп летких кар-бонових кислот рубцевого бродпшя, що призводить до швидкогс витрачання основних солей буферних систем.

Шсля введения коровам аутомолозива через 1 деш вщзначалось бшьш виражене збш ьшення вм1сту загального бшка певио за принципом стимулюючо1 дпнеспециф1чно1 протеТнотерапп що безумовно сирияс швидшому переб1гу шволюцп матки.

Вже через день тсляш'екшУ молозива вм1сткалышо в1ропднс збшьшувався, з 6,87±0,33 мг% до 8,12±0,33 мг%, 1 швидш<

пор1вняио з контролем паближувався доф1зюлопчнихпарамстр1в. Бгпыпдишийчпо вир1внювалосякалыпсво-фосфорневщношепня.

ГПд впливом аутомолозива з першого дня теля отелу збшылувався вмют карогиноУд1в, а на 4-й день пей показник ставав в1ропдним, пор1вняно з тваринами контрольно!" групп (вщповщно: 1,0910,08 мг% 1 0,86±0,08 мг%, Р< 0,05).

Описаш зм1нпб10х1м1чнихпоказниюворга1пзмукор1вдослщно1 групп есприятливими для реал1заш1 ди стероУдних гормошв на гладеньком'язов1 юптини мюметрно, в результат! чого нормал1зусться перебш шволюин статсвих оргашв ! попереджу-готься шеляпологов! ускладнення.

4.3мша гематолопчних I деяких ¡мунолопчних показншав оргашзму кор1в

Доапдження показали, то в перюд полопв, в результат! високого папруження життсво важливих функтйй оргашзму суттсво зростас кшьшеть еритроштв, лейкоцит!в ! вм1ст гемоглоб!ну (в!дпов!дно 4,90±0,14 млн/мкл; 8,24±0.69 тис/мкл ! 102,5±0,10 г/л). То;и ж кшьюсть еозиноф!л!в зб!лынувалась (з 3,7±0,43 ° о за тиждень до полопв до 4,4±0,64 %, або на 18,9 %), ссгментоядерпихнейтрофшв - з 31,0±3,43%до 35,8±3,00° о, або па 15,5 %; монопипв - з 3,0±0,86 % до 4,2±0,43 %, або на 40,0 %.

ГПд час полог!в р!вень !мупоглобул!н!в в! ! М сироватки кров! був найвиишм (в!дпов!дно 14,24±0,90 мг/мл ! 3,00±0,19 мг/ мл). До 10-го дня шеляпологового пер!одуУх вм!стзмешпувався, а пот1м, на 21-й день пезначно збшылувався.

У перил дт теля полопв в1дбувасться деяке приппчеиня гемопоезу. Зменшення юлькосп сритрощтв зразу теля род1в зв'язано з припиненням д!яльност! фетоплапентарноУ сисгеми \ кровообшу плода, а зменшення кшькосп лейкощтв с результатом видшення Ух з молозивом \ в периваскулярну тканину ендомегрпо. де вони виконуюгь захисну функино.

Кшьюсть л1мфонит]в зростала з 10-го дня шлея огелення з

59,8±8,58% до 62,6±4,50% на 21-й день. Нацьомуфошзбшьшуеться кшьюсть плазмоципв -продуценпв ¡муноглобулппв О! 1 М. Цим можна пояснити збшьшення ¡муноглобулнйв на 21-й день теля род1в. Лох1альний перюд також харакгеризусться незначним мо-ноцитозом (3,4-3,6 %). Моноцити виконують роль тканшшш макрофапв у процес1 маточного очищения.

Таким чином, у пернп 10 дшв тсляпологового перюду у кор1Е значно знижусться актившсть деяких показник1в юптинних I гумо-ральних факторов ¡муштету.

Анал1з результа'пв, одсржаних вщ дослщних кор1в, дозволж зробити висновок, що аутомолозиво стимулюе гемопосз 1 ¡муню системутварин. Цепроявлялось у збшьшенш кшъкосп гемоглобшу еритрощгпв, лейкоцит1в, ¡муноглобулпив. У лейкограм1 кори дослщно1 групи з 4-го дня теля отелу переважною популяшск були Л1мфоцити (62,0 %), що евщчить про наростання продукт мононуклеар1в 1 активацпо клпипного фактора ¡муштету «Ф1зюлопчшшл1мфоцитоз>>можссприятисшпез>чмуноглобулпш класу М з 10-го дня шеляродового перюду. Концентрацп ¡муноглобулшу збшьшувалась з першого дня теля отслення приймаючина 10-йдсньпевнур1зницю(16,14±0,51 мг/мл) пор1вняш з показником коптрольноУ групи (12,40±0,66 мг/мл, Р< 0,05).

Для знания оптимального часу отримапня молозива з меток сфективного використання його для попередження субшволющ матки провели визначення ¡муноглобулайв у перших \ осташн: порщях молозива першого удою, а також у молозив1 другой удою. Встановлено, що перил струмеш молозива м1стили меиш ¡муноглобулипв,шжостанш. Пор1вшо1муноглобулшуС1 р!зшщ складала вщ 1,6 до 4,5 %, а по ¡муноглобулшу М - 4,2-4,5 % Найбшыла кшьюсть ¡муноглобулшу в! була в остапшх порщя: молозива першого удою 1 р1внялось 32,52±1,35-33,05±2,37 мг/мл ¡муноглобулпив М -6,22±0,27-6,40±0,38 мг/мл. У молозив1 друго го удою кшьюсть ¡муноглобулпив знижувалась незначно ! йоп

можна застосовувати в якосп профшактичпого засобу для кор1в. Молозиво другого удою кор1в шсля пщшюрного введения молозива м¡стило бтыпе ¡муноглобулппв.

Можна припустиги, що компонент молозива с не пльки гормональним, але й пластичним матер1алом для клтшних \ субюитинних структур матки, активують функцпо клпин, синтез простагландишв, живлення тканин ымуши пронеси. Щ явшиа нормал1зують обмш речовии, усувають запалып пронеси в тканинах, пщвищують природну резистептшсть оргатзму кор1в.

5. Порушеннн гомеостазу оргашзму кор1в, хворих на тсляпологову субшволюшю матки Укор1в знсускладненими пологами т1сляпологовимперюдом, вщокремлення послшу проходило в середньому за 253± 17,04 хв, почииаючись слабо вираженими переймами через 84± 19,34 хв шсля народженпя плода. Посгпдов1 перейми пмсилювались \ частннали поступово. Протяг ом 12-18 годин у шийш матки вах кор1в 1-1 групп утворювалася слизова пробка. Видшення лохш розпочиналосьз 3-го дня теля отелення. Лох1альний перюд завер-шувався за 15,410,78 д!йв.

У тварин, хворих шеляпологовою субшволюшсю матки, рееетрували порушенпя посл1дово1 стадп: перейми, в результат! яких вЬтходить зчисюк, наставали тзниис, були в'ялими, поели в1ддшявся на 32хв шзтше (285115,23 хв). Слизова пробка в шиши матки не утворювалася. На слизових оболонках тхви 1 и пере;щвер'я, а також шийки матки, знаходили числешп розриви. Рщю кров'янист! вникания починались у цих кор1в з 1 -го дня теля отелення, а на 4-5-й дш тсляродового перюду ставали брудно-арими, мали водянисту консистешйю та ¡хорозний запах. Ще за 7 Д1пв до полопв у кор1в, якч захворши на субшволюгшо матки, встановлено шдвишення темперагури тша, частот пульсу 1 ди-хання, виповино до 40 2±0.22 °С ; 88,414,181 40,412.53 за хвили- -ну.

Цд даш свщчать про тс, що субшволющя матки у кор1в с наандком патологичного псребну ваптносп 1 ро;цв.

У хворих кор1в у стадп вивсдсиня плода спостерпали генденшю до зниженняконцен грани Е,з 16,8±1,0нМдо 11,4±2,41 нМпри в1ропдному шдвищешнвмкггуП (вщповщно(),36±0,08нМ \ 0,89±0,18 нМ, Р< 0,05) \ зрушснш стввшношення М1ж ними в сторону П. Достов1рна р1зниця встановлена гакож за концентращсю ПРЛ,якабулавищоюухворихтварин(198,40±6,01 мод/л 1 291,53±36,95 мод/л, Р< 0,05), що, напевнс, було зв'язанс з1 змсншеннямр1вня Е,.

Зпоказншав обмшуречовин, характерними длязахворюван-ня субшволющсю матки, було зниження вмюту загального бшка в останш дш ваптносп па 5,5 %, а пщ час полопв - на 18,8 %, складаючи вщповщно 6,88±0,12 г% ¡5,80±0,60 г°/о. В\пст калышо змешнувався за тиждень до полопв на 19,6 %, а в стадп виведсння плода - на 6,1 %, (5,50±0,53 мг% 1 6,50±0,53 мг°о). Вмкт неоргашчного фосфору за 7 дшв до отслення складав 5,25± 0,16 мг%, а в псрюд полопв - 4,75±0,39 мг°/о, що також було нижчим вщповщних показниюв тварин без ускладнень тсляпологового перюду на 5,7 °/о'у на 12,6 %. Особливо нссприятливе сшввщношення калышо до фосфору вщзначали в останш дш тшьносп - 1,04.

Вм1сткаротипо'щву сировагш кров!кор1в 2-1 групи в дополо-говому1 шеляпологовому перюдахбувна 12-30° онижчимсередшх показшшв кор1в 1-1 групи. Протягом усього дослщу утакихкор1Е був знижений лужний резерв кров!.

Кшьюсть еритроципв у кор1в з субшволющсю матки булг в1рогщно меншою 1 складала за 7 дшв до род1в 3,93±0,13 млн/мкл Вм!ст гемоглобшу також був нижчим, а кшьмсть лейкоципв ■ помпно шдвищеною (7,93±0,37 тис/мкл), що на 20,9 % вище вщповщного показника у кор!в 1 -1 групи.

Р1ВН1 ¡муноглобулнпв ! М також помтю зменшувалис; наприкшш ваптносп, вщповщно на 54" <п 10 %.

Таким чином, субшволющя матки, яка розвиваеться у Kopie тс в перюд тшыюст1 i полопв, мае в сво'ш ociiobi багатосторонне порушення гомсостазу оргашзму. Алс головпим чинником ро-звигку паголопУ шволюшйних npoucciß с порушення стввщношення ccTporeniB i гестагешв у сторону збшьшенпя ос-ганнього. Очевидно, що магка знаходиться шд «прогестсроповим блоком» внаслъдок biдсуттюст! достатньоУ концентращУ лютеолпичного фактора -простагландину, при nopynieniii ;пяльносп залоз ендометрпоз причин йогозапалення, а такожпри 3MiHi гормонального фону, при якому блокусться його синтез i зменшусться бар'ерна фупктя слизовоУ оболонки матки. Все цс нсобхщно враховуваги при розробш обгрунтованих мегод1в лжуваиня Kopiß.

6. Ефектившетъ гормональгого i комплексного патогенетичного метод1в л1кування Kopie, хворих на шеляпологову еубшволюцпо матки Для Tepanii Kopiß з шеляпологовою субшволюшсю матки необхцтне застосування 3aco6iß, иормал1зуючих гормоналышй дисбаланс. У якосп одного з засоб1в, вътновлюгочих порушсис есградюл-прогестсропове сшввцшошення, використовували ес-трогенно-андрогенний препаратдиптол, який вводили 6 коровам 2-1 групп одноразово, внугрплньом'язово, в доз1 5 мл.

Та осюльки субшволютя матки с початкового ста;лсю запального пронесу, то розвивасгься в ендометр1У за серозним типом, то необхщно i обгрунтовано проводите комплексно лжування хворихкор1в. Тому 6 коровам через 6-8 годин теля ш'скшУ дигтголу вводили внугршшьочеревшшо 15мл 10°о-ногорозчинуновокаУпу з 50 ОД окситонину. 'Гакож коровам uic'i шдгрупи вводили внутршшьом'язово 10 мл гривну. Диптол руйнус «прогестероно-вий блок» i таким чином полшшуе умови для дп окситоцину на гладеньком'язсв1к;итиш1 Mio.Nieipiio. Патогенетичнатерашя з при-значениям новокаУну забезпечус протизапальну i нормотроф1чну

дао на осерсдок запалення i на оргашзм вцшому. Тривп1 стимулюс регенерацно ендомсгр1Ю i пормал1зус шволюцшш процсси в ста-тевих органах KopiB.

Ih'ckuí'í новокаУну в посднашн з окситоцином проводили з штервалом 48 годин до одужанпя. Таким чином, на двох ipynax KopiB вивчали пор1вняльну ефектившсть гормонального i комплексного мето;ивтсрапи. Пригормоналынйтераппз застосуван-ням диптолу одужали bcí 6 KopiB, яю знаходились у дослщг Тривал1сть'ÍX Л1кування склала 11,5±0,53 дшв. У еередньому через 46,3±0,53 дшв теля отелення у них наставала стадия збудження статевого циклу, а трнвал1сть неплциюсгп складала 65,7±2,4£

дшв.

Метод комплексно!' патогенетичноУ терапй' KopiB, хворих iu п1сляпологову субшволюцпо матки, виявився бшыи ефективним лжування тривало 8,7±0,71 дшв (Р< 0,01), а стад1Я збудженш статевого циклу виявляласьна 41,8±2,83депь. Зменшувавсяпсрю/ нешндносп до 41-,0±4,96 дшв (Р< 0,02).

Клнпчш спостереження показали, що на 4-й день з початю лжування значно покращувалися показники темпсратури тша частота пульсу i дихапня. На 8-й день вони були в!ропдними свщчили про одужання.

До лнсування у KopiB були несприяглив1 умови для nepe6ir шволюцшних процеав, якт характеризувались низьким р1внем Е (0,27±0,07 нМ) при nepeeasi П i Т (0,57±0,06 иМ i 2,37±0,17 нМ) Через 1 день теля лжування KopiB за схемою комплексноУ терагп ендокринний статус KopiB змнповався в сторону збшыиення Е., д< 0,73±0,08 (Р<0,01) i зменшення П до 0,39±0,06 нМ (Р< 0,1 >0,05). > такш обстановщ створюються умови для д1У окситоиину, ni, впливом якого матка активно скорочуеться i очищасться. Сприят лив1 для nepe6iry шволюцшних процес1в у матш гормональг 3míhh збсршалися иротягом всього перюду лжування завдяк пролонговапш ди диптолу. В цен перюд нормал1зуютьс

гематолопчш та бюх1м1чш показники кров1 кор1в.

Таким чином, ефсктивЕпсть лжуватшя залежала вщ його комплексное^ 1 поеднання препарапв. Схема комплексноУ терапп кор1в, хворих на тсляпологову субшволюцио матки, вщповщас основним принципам рацюнально'Утерат'п тому може застосову-ватися в встеринаршй практищ.

висновки

1. Субшволгощя матки с найбшыи раншм 1 поширсним ус-кладненням шеляпологового перюду у кор1в (27,9 %), що розвивасться на тгн патолопчного перебшу ваптносп I полопв. До основних патогенних фактор1в гостроУ субшволюцн матки наложить гормональна дисфунк!ия, яка проявлясться змешиенням стввщношення естрогешв до гесгагешв 1 зумовлюс чиселый по-рушення процес1в мстабо;азму, супроводжуючись запалыш.м про-цесом ендомстрпо.

2. Аутомолозиво попереджуе розвиток шсляпологовоУ субшволютУ матки у 65,8 °о кор!в. Д1я молозива проявлясться змшою мехашзму га змешиенням тривалост1 вщокремлення послщу, евакуаш'У лохш, ретракшУ матки, прискоренпям форму-вання ста;ш' збудження статсвого циклу 1 скороченням перюду нсплщносп.

3. Профшактична ;ия аутомолозива в оргашзли кор1в реа]нзусться шляхом вщновлення гормонального гомеосгазу, то виявлясться шдвищенням концентраш'У естрадшлу 1 його вщношення до прогестерону 1 тестостерону. Вмют прогестерону в кров1, навпаки.зменшусться. Таю кшьюеш змши статевих гормошв позитивно впливаготь па перебт тсляпологових ¡нволюцшних процеав оргашв вщтворення.

4. Аутомолозиво стимулюс обмшш пронеси в оргашзлн тварин: з перших дшв шеля ро;цв у сироватш кров1 зростас концешрашя гироксину'! трнйодтирошну, вм1ст загального бшка, калыию, каропшоУ;йв, атакож вир1вшостьсякалыисво-фосфорне

сшввщношення.

5. Застосування молозива сприяс пщсиленню гсмопосзу, а «ф1зюлопчний Л1мфоцитоз» в лсйко!рам1 доапдних кор1в свщчич ь про змщнення клшшного фактора ¡муштету. Одночаспо активу-ються 1 гуморальт фактори ¡муштету, то проявляеться збшыненням синтезу ¡муноглобулппв класу в! з першого дня, а ¡муноглобушшв М - з 10-го дня теля введения препарату.

6. При лжувашйкор1в, хворих на тсляпологову субшволюшю матки естрогенно-аидрогенним препаратом пролонговано1 ди диптолом, тварини видужують за 11,5 дшв. Перша стад1я збуд-ження статевого циклу проявлясться через 46,3 дшв теля отелу, а кшьюсть дшв нешидносп р1внясться 65,7 дшв.

7. Комплексна патогенетична терашя кор1в з порушенням шволюцн матки рлсля полопв включае застосування дигполу, окситоцину, ¡ювока'шу 1 фивпу. Вона д^с шляхом нормал1зацн естрадюл-прогестсронового стввцщотення, обшппих процесш 1 лжвщащ1 запального процесу ендометрпо через тдеилення скоро-чеиь матки 1 зв'1льнення и порожшши вщ паголопчних продукттв. При цьому тривалють ;пкування скорочусться па 2,8 дш \ рашше проявляеться стад!я збудження статезого циклу. Перюд нсшпдносгп скорочусться на 15,7 дшв.

8. Застосоваш методи тсратУ матоть високу еконолпчну ефектившеты 1 крб. 80 коп. при призначенш одного диптолу 1 4 крб. 99 коп. на 1 крб. затрат при лжуванш кор1в за комплексною схемою. Використання власного молозива для профшактики ус-кладнень тсляродового перюду у кор1в набагато дешевше лшування.

ПРОПОЗИЦП ДЛЯ ПРАКТИКИ

1. Дляранньо'1 д1агностики тсляпологовоУ субнтолюцн матки дошльно проводи™ клннчнета акушерське дослцгження кор1в в осташпй тиждень ваптиосп. в перюд полопв 1 в шеляпологовий пер1од. У хворих кор!в температура тша тдвищусться до 40° С,

частота пульсу - до 88, дихання - до 40 1 больше за хвилину. Послщов1 перейми розвиваються шзио, вътдшення послщу тривас понад 4 год. 45 хв. У шиши матки пс формусться слизова пробка. Порушена цшеть слизових оболонок шхви 1 шийки матки. 3 4-5-го дня теля полопв маточш ви пкання набувають брудно-арого кольору, риц<01 консистепци та ¡хорозпого запаху.

Пщ час впведення плода концентрашя сстрадюлу зменшуеться до 11,4 нМ, а прогестерону - пщвищуеться до 0,89 нМ. Знижусгься вм1ст бшка, кальцио, фосфору, каротино'Опв. Порушусться калыпсво-фосфорне виношення. Кшьюсть сритроципв зменшусться затиждень до полопв до 3,93 млн/мкл, а лейкоцит1в - збшыпусться до 7,93 тис/мкл при зиижешп р1вня ¡муноглобулипв.

2. Для профилактики субшволюпн матки впорскувати коровам тдшюрно власне молозиво в доз1 40 мл. Перевага в1ддасться останшм поршям доброяюсного молозива першого удою, отрима-ного 1 введсного про гягом години теля иародженпя плода.

3. Длялшування кор1в,хворихнатсляпологовусубшволюцпо матки, застосовувати комплексну патогенсгичну тераппо, дотри-муючись такоУ схеми: теля виявлення перших клпичпих ознак розладу шволгошУ матки, внутрпиньом'язово вводи ш диптол у доз15 мл 1 трив1тв доз1 10 мл. Через 6-8 годин внугршшьочеревинно ввести 50 ОД окситоцину 1 15 мл 10 %-ного розчииу новокаУну, 1 повторювати через кожш 48 годин до одужання тварини. Триви повторно вводити через 7 дн1в теля початку лпеування.

ПУБЛ1КАЦЙ НА ТЕМУ ДИСЕРТАЦН

1. Гришко Д.С. Ефектившсть колостропрофшактики при шеляродовш субшволюци 1 атошУ матки у кор1в // Ветеринарна медицина: М1жв1домчий гема гичнийнауковийзб1риик.-Вип.70.-К, 1995.-С.182-186.

2. Гришко Д.С. Мехашзм д1У аутомолозива при профшактиш субшволюци ма1ки у кир1В // Ма1ер1али наук.-пракг. конф.-Ч.2. Нешфекцшна патолопя тварин.-Бша Церква, 1995.-С.25-27.

3. Гришко Д.С. Вивчсння дп аутомолозива при профшактиш шсляродово1 атош1 та субшволгощ1 матки у кор!в // Проблем» ветеринарно"! медицин» по обслуговуванню тваринництва колск-тивиих та фермерських господарств: Матер1али конф. молодих вчених 1 спешал1спв Укра1ни.-Харк1в, 1992.-С.49-50.

4. Гладкова А.И., Гришко Д.С. Гормональный гомеостаз при нарушениях инволюции матки и ее лечении // Материалы Всероссийской науч. и учеб.-метод, конф. по акушерству, гинекологии и биотехникеразмнож. животных.-Воронеж, 1994.-С.42-43.

5. Гришко Д.С., Логвинов Д.Д., Гладкова А.И. Обоснование профилактики послеродовой субинволюции матки у коров ауто-молозивом//Материалы Всероссийской науч. и учеб.-мегод. конф. по акушерству, гинекологии и биотехнике размнож. животных.-Воронеж, 1994.-С.46-47.

_ 1

J.J)

Grishko D.S. Colostropropliylaxis and complex pathogenetic therapeutics post-natal uterus subinvolution in cows.

Thesis for maintaining master of veterinary science on speciality 16.00.07 - veterinary obstetrics and biotechnology of reproduction, Kharkov Zoovcterinarv Institute. Kharkov 1995.

Five scientific works are defended, they include clinical and experimental investigation on studies and substantiation some aspects of action of autocolostrum on uterus subinvolution.

It has been established that maen pathogenetic aspects of uterus subinvolution are hormone disfunction displaying in hypercstrogene-my raising the gestagen level and as a result metabolic changes leading to inflaming process of endomctry. Prophylaxis injection of autocolostrum just after theparturition makes hormone status and correlation of level of estradiol, progesteron and testosterone.

In blood whey the member of protein, calcium, carotene raises, correlation of calcium and phosphorus takes place. It has been shown the influence of autocolostrum on aggravation of haemopoesis and activation of cell and gumoral aspects of immunity.

On the basis of studies of pathogenetic features of uterus subinvolution a new scheme of treatment has been developed, this scheme includes usage of androgcns-cstrogcns mcdicinc such as digitol, oxy-tocene, novocaini and triovit.

Гришко Д.С. Колостропрофилактика.и комплексная патогенетическая терапия послеродовой субинволюшш магки у коров. Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.07. -вегеринарное акушерство и биотехнология воспроизведения, Харьковский зооветеринарный институт, Харьков, 1995.

Защищается 5 научных работ, которые содержа т клинические и экспериментальные исследования по изучению и обоснованию некоторыхеторон механизма действия аутомолозива, применяемого у коров для профилактики послеродовой субинволюции

матки.

Установлено, что ведущими патогенетическими факторами субинволюции матки являются гормональная дисфункция, проявляющаяся гипоэстрогенемией при повышении содержании геста-генов и, как следствие, множественными метаболическими нарушениями, сопровождающилшся воспалительным процессом эндометрия. Профилактическое введение аугомолозива коровам непосредственно после родов нормализует гормональный статус и соотношение между уровнями эстрадиола, прогестерона и тестостерона.

Наряду с этим в сыворотке крови увеличивается содержание общего белка, кальция, каротина. Выравнивается кальциево-фос-форное отношение. Показано также влияние аутомолозива на усиление гемопоэза и активацию клеточных и гуморальных факторов иммунитета.

На основании изучения патогенетических особенностей субинволюции матки разработана схема лечения коров, включающая применение андрогенно-эстрогенного препарата дигитола, окситоцина, новокаина и тривита.

Ключов1 слова: аутомолозиво, диптол, шеляпологова субшволющя матки, естрадюл, прогестерон, тестостерон, профшакгика, терашя.