Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.05) на тему:Клинико-морфологическая характеристика и некоторые вопросы иммуноморфогенеза и терапии конъюнктивитов животных

^ #

с <s>

Я «Г НАЦЮНАЛЬНШ АГРАРНЫЙ Ш1ВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

С1Л1Н Яиитро СамХйлович

КЛIH1КО-МОРФОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ДЕЯК1 ПИТАНИЯ . 1МШОМОРЗОГЕНЕЗУ I ТЕРАПП КОН'ШНКТИВИПВ ТВАРИН

16.00.05 - ветаринарна х1рург1я

18.00.02 - патолог1я, онколог1я 1 норфолог1я тварин

■а

Автореферат дисертац11 на здобуття наукового ступени кандидата ветеринарния наук

КиХв 199?

Дисертацхею е рукопис

Робота виконана на кафедр! паразитолог!!' та патанаток!* Одеського с!льськогосподарського институту

Науковий кер!вник - почесний член НТТ, доктор ветеринарних на

проФесор Кривутенко Олександр 1ванов

Науковий консультант - доктор ветеринарних наук, проФесор

Борисевич Володинир Борисович

0ф1ц1йн1 опоненти - акаденхк УААН, доктор ветеринарних наук, проФесор Красн1ков Генад!й Андр1йов

- Заслуженна прац1вник вищо* осв1ти Укра^ни доктор ветеринарних наук, проФесор Панько 1ван Семенович

Пров!дна орган1эац1я - Харк1всъкий зооветеринарний 1нститут

Захист дисертаци в1дбудеться " ^ " 199?Р

о Л. год. на эас!данн1 спец1ал1зовано* вчено* Ради Д.01.05.0 в Нац1ональнону аграрному уи1верситвт1

С252041, КиХв, вул. ГеРо1в Оборони. 15) 3

3 дисертац!ею иожна оэнайонитися у б!бл1отец1 Нац1онального аграрного ун1вврситвта

Автореферат роз1сланий " _" _ 1997р.

, Вчений секретер —>

спва1и1эовшоХ вченоХ Ради ¿Щ^х^/^Ги^и^ ^ /

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТН Абту&льн1сть проблэии. 3 офтальмолог1чно1 практики ветеринарно? та гуман1тарноI медицини в!яомо, що перевахна б1льш!сть очних хвороб перепадав на кон'юнктивити. За разними даними, кон'юнкти-вити складають в1д 22.4 до 62. в'/, серед амбулаторних хворих на оч! СДюдина 3. Т. , 1959; Звенштейн 3. М. , Табачникова С. М. , 19705, . та виявляються у 3.6/. населения СИайчук Ю. Ф. и др., 1970). В ветеринарной медицин! тако! статистики не ведеться, але е вс1 Щдстзви, эважаючи на унови утринання, оч!кувати ш б1льш високих статис-тичних показник!в (Кривугенко А.И. и др.,1993?. В той час, як розвиток сучасних проблем патологи та ц!льоспрямоване вивчення рол1 1мунних проц0с1в в патогенез1 заразних та незараэних хвороб дали можлив1сть виявити загальн! эаконон1рност1 1муноморФогенеэу в центральних органах 1мун1тету, локальн1 1мунолог1чн1 зн!ни в органах, як1 пост1йно контактують з багатьма еколог!чно шкХдливи-ми Факторами в доступн!й л!тератур! не досл!дженх.

В зв'язку 'э поширен1стю та складн!стю терапЦ хрон1чних кон'юнктивитХв, а також недостатн1м висв!тленням в д!тератур1 патогенезу, особливо стосовно 1нуноморФолог1* кон'юнктиви, ц1 питания заслуговують подальшого, б1лъш детального вивчення.

Кота 1 эавдання яосл1джань. Метою досл1джень було дати кл1н!ко-(1орфолог1чну характеристику кон'юнктиаитГв тварин та еис-в1тлити деяк1 питания *х 1муноморФогенезу та патогенетичноК те-рап11.

Завданняи роботи було досл1дити:

- розповсюдження захворювань очей тварин в умовах п!едня УкраХни ;

- особливост1 онтогенезу л!нФо!дно^ тканини кон'юнктиви слХпо-та эряченароджуваних тварин;

- норфолог!ю л1нФо1дно-еп1тел1ального комплексу кон'юнктиви

1нтактних та хворих на кон'юнктивит тварин та особливост! його тканинного дихання;

г кл1н1чн! та морФолог!чн! особливост! деяких 1мунолог!чних Феномен!в у здорових та хворих на кон'юнктивит тварин;

- пор1вняльну еФективн1сть р1зних способ!в введения бго-лог!чно активних рвчовин в кон'юнктиву;

- вплив ультразвука на переб!г кон'кжктивит1в та норфолоПю

кон'юнктиви!

- патогенетичний вплив фонофорезу аскорб1ново! кислоти на кл1н!ко-1мунолог1чн! ознаки кон'юнктиви в стан! хрон!чного запа-лення.

Наукова новизна отринаних даних. На основ! одержаних даних встановлена эахворюван!сть на кон'юнктивити серед тварин та гете-рохрон1я онтогенетичного розвитку л!мФоКдноХ тканини кон'юнктиви тварин. При хрон1чних кон'юнктивитах вперига виявлено 1нг!бування тканинного дихання кл!тин л1нФо!дно - еп!тел!ального комплексу кон'юнктиви. шо викликае пригн1чення деяких 1нунолог!чних Феномен 1в. Встановлено також, шо ультразвук впливае на кон'юнктиву нормал1зуючин чином та е кращим засобом введения 61олог1чно активних рвчовин в кон'юнктиву, ФоноФореэ аскорб1ново£ кислоти нор-мал1зуе 1нунний деф1цит кон'юнктиви завдяки стимуляц!^ пригн!че-ного тканинного дихання кл!тин л1мфо5[дно-еп1тел!ального комплексу кон'юнктиви.

В досл1дженнях новим також е п!дх!д до оц1нки не т1льки кл1н!чних та патоиорФолог!чних, але й 1мунолог!чних та нета-бол1чних особливостей стану кон'юнктиви в процес! Ц онтогенезу, а також розробка патогенетично! терап11 кон'юнктивит!в тварин. При цьону кон'юнктива роэглядаеться не !зольовано, а як пери-Фор1чна ланка загально! 1мунно* системи. До початку досл1джень не було проведено кл!н1ко-морфол!чного мон!тор!нгу захворювань очей

з уловах п!вдня Укра^ки та не були вивченх особливост! 1нуномор-Фогенезу та патогенезу кон'юиктивит!в у тварин.

До захисту виносяться:

- розповсюджен!сть захворювань очей у тварин в умовах мхста та сХльськогосподарських п1дприемств п1вдня ЫкраЛни;

- особливост! онтогенезу л1мФо¥дно:£ тканини кон'юнктиви у слЛпо- та зряченароджуваних тварин;

- особливост1 тканинного дихання кл!тин л!нФо¥дно еп!тел1ального комплексу кон'юнктиви та переб1гу деяких 1иуно-лог1чних Феномен1в у хворих на кон'юнктивит тварин в пор!внянн1 з 1нтактнини>

- вплив фонофорезу аскорб1ново2 кислоти на переб1г хрон1чних кон'юнктивит1в.

Наухопо-прадтична ц1нн1сть роботи. Одержан! данГ доводять эначну розповсюджен1сть кон'юнктивит1в у тварин в уиовах нхста та с1льсъкогосподарських п1дприемств, гетерохрон1ю Форнування л1мфоМного апарату кон'юнктиви. Виявлено особливост! патогенезу хрон1чних кон'юнктивит1в та спропожн1сть нориал1эац1¥ патогене-тичних эсув1в введениям в кон'юнктиву аскорб1новоХ кислоти шля-иом ФоноФорвэу, а також доведен 1 пэреааги цього способу, да дасть зногу оптии1зувати л1кування хрон1чних кои'юнктивит1в у тварин..

Впропадяанкя результатIn науховил досл1джонь. 0тринан1 дан! були використан1 при розро6ц1 методичних вказ1вок "Еколог1чн1 аспекты в морфологИ тварин", 1нФорнац1йних листк1в N 232-95, N065-98, N163-86 та.N164-86, як! було видано Одеським центром наукоао-техн1чкоХ та аконом'1чно¥ 1нФорнац11, а також заявки на одерхання патенту ЫкраХни на "Спос16 лХкування хрон!чних кон'юн-ктивит!в" N 96041621 в1д 24 кв1тня 1996 р.

Матор1али дисертацЮно! роботи "Кл1н1ко~норФолог1чна характеристика та деяк! питания 1муноморфогенезу 1 терапН кон'юнкти-

- с -

витхв тварин" використовуються при читанн1 лекц1й, в методичних розробках лабораторно-практичних занять, виконанн1 дипломних та курсових робхт на кафедр! паразитолог!I та патологично? анатомах Одеського СГХ та 1нших вуз1в крахни та СНД.

Матер1али власних досл1джень включено до розд1л1в "Запалення", "1иуноморФолог1я", ."¡мунопатологхя" та "Розтин тварин" ;державнох учбовох програни з дисциплин " Патолог1чна анатом!я, розтин та судова ветеринар1я", яку складено за завданням учбово-методично-го об'еднання СУМО) Управл1ння вишо'х аграрног осв1ти Шнсхльгосп-прода Укра1ни (Ки'1в, 1994).

Апробац1я роботи. На основ1 натерхалхв роботи та одержаних да-них зроблено доповгд! на наукових конФеренц!ях Одеського с1льськогосподарського 1нституту С1994, 1995 та 1996 рр. Все-рос1йськ1й науково-методичн1й конференция з патолог1чно¥ анатоми с1льськогосподарських тварин СВоронеж,1993); Шжнародн1й науко-во-практичнхй конференцЦ СВ1тебськ,1996).

Дисертац1я в ц1лону обговорена та апробована на об'еднаному эас1данн1 сп1вроб1тник1в кафедр паразитолог! 5£ та патанатом11, анатомН та г1столог!1', ветеринар'но-сан1тарно:£ експертизи та Фармаколог 15!, акушерства та х1рургИ, терап13£ та кл1н1чно¥ д1агнос-тики Одеського с!льськогосподарського 1нституту (протокол N2 в1д 28 листопада 1998 року).

Матер1али дисертацЦ опубл!кован! в працях Всерос1йсько"х нау-ково-методично! конФеренц1х э патолог!чно1 анатомИ с1льськогос-подарських тварин (Воронеж, 1993), науково-практичнох конФеренц11 "Не1нфекц1йна патологхя тварин" (Б1ла церква, 1995), науково? конФеренцЦ "Морфофункцгональний статус ссавц1в та птах!в" (Симферополь, 1995), м1жнародно! науково-практично! конференцхх "Ве-теринарн1 та зоо1нженерн1 проблеми тваринництва" (В1тебськ,1996), в 1нФорнац1йних листках Одеського ЦНТЕ1, в методичних вказ!вках.

Всього за текст яисертац!! видано 14 роб1Т.

Структура та об"ем роботи. ДисертацХя складаеться з1 вступу, огляду л1тератури, - опису матер3.ал1в та методик власних дос-л1джень-, IX результат!в, обговорення, а також висновуЛв, до-датк!в та списку лхтератури з 289 джерел С 87 з них видано за межами СНД). Праця йае 135 стор!нок, 12 таблиць, 20 малюнк1в.

Двкларац1я особистого вноску дисертанта. Ус1 експериментальн1 досл!дження за темою дисертац5Л викоиан! дисертантом повн1стю 1 самост1йно, анализ одержаних результат1в проведено сп1льно з нау-ковим керХвником та науковик консультантом.

МАТЕР I АЛИ I МЕТОДИ ДОСЛГДЖЕНЬ

.т.

Роботу виконано на кафедр1 патоФ1з1олог1х та патолог1чно!£ ана-топ1'1 Одеського сз-льськогоеподарського 1нституту з 1993 до 199в року. Деяк! досл1дження проведено в лабораторН каФедри Ф1з1оло-г!2 та 61ох1м1!г с1льськогосподарських тварин 0СГ1 Сзав1дувач кафедрою професор Б.В.Смолян1нов), а також в умовах сХльськогоспо-дарських п1дприемств п1вдня Нкра1ки та зооветеринарного центру при Одеському державному зоопарку. Досл1дження проводилися в1д-пов!дно плану науково-дослхдницько! роботи институту - Респуб-л!кансько! комплексно! науково-техн1чнох программ "Продовольство - 95" - "Ветеринарне обслуговування

Матер1алом для досл1джень були кон'юнктива, г!стозр1зи з нех, гомогенати клхтин л!мфо':£дно-еп1тел1ального комплексу кон'юнктиви, як! в1дбиралися в!д 1нтактних та хворих на кон'юнктивити р!зного перебхгу тварин.

Для проведения дослХджень було використано матер1ал в1д 2523 п3.ддосл1дних та 10171 контрольних тварин.

П1д час роботи эастосовувались р1эн! методи досл!джень, а саме:

al п&тодого&н&ток1чн1 яосд1джання проводили згЧдно схем опису орган!в, патолог!чних вогнищ, серознш: та слизових оболонок (М.С.Жаков, 0.I.Кривутенко з спхвавт.,1991 та 1н.> Дослгдження розвитку л1мФохдно5; тканини кон'юнктиви 1нтактних тварин в онтогенез! проводилося за допоногою макроскопгчного эафарблення л1мФо!дних структур кон'юнктииви in toto за розробленою нами методикою СКривутенко 0.I., СЛл1н Д.С., 1995).

65 кл1н1ко-експерниентальн1 досл1дження складалися з mohíto-pIhгу захворювань очей у тварин, досл1джень пор1вкяльно! ефектив-hoctI р1зних способ1в ввадення б1олог1чно активних речовин в кон'юнктиву та впливу ультразвука на лереб!г кон'юнктивит1в.

Проведения кл1н1ко-норФодог1чкого мон1тор!нгу захворювань очей тварин складалося з отримання та анал!зу в!дпов1дних данях в умо-вах н1ста та с1льськогосподарських п1дприенств.

Для пор1вняння еФективност! р1зних способ!в введения 6io- . логАчко активних речовин в .кон'юнктиву було сФормовано дв! п1ддосл1дн1 групи тварин за принципом аналог1в. В перш!й rpynl в л1ве око вводилося по 0.1 ил 1'/. роэчиву аскорб1'ново¥ кислоти методой ультразвукового фонофорезу: В друг1й rpyni така ж к1льк!сть acKOpßlHOBoi кислоти вводилася субкон'юнктивальною 1н"екц1ею, Через десять хвилин та через годину по одн1й°теарин1 з кожно! групи п1длягали еутанаэП, та в них в!дбиралися проби кон'юнктиви з обох очей. Через одну добу еутаказ!3£ п1длягали yci тварини, в них в!дбирадися частки кон'юнктиви, як1, як 1 попередн1, п1длягали спектрофотоиетр1чному досл1дженню на bhíct аскорб1новоХ кислоти двократно з кожноЗ проби. ГЦсля одержания реэультат1в пор1внював-ся bmíct асхорб1новоХ кислоти в правому та л1воиу очах, через 10 хвилин, годину та добу п1сля введения.

Для досл1дження впливу ультразвука на пер©б1г кон'юнктивит!в було сформовано дв! групи поросят. В досл!дн1й труп! було викли-

кано лвосторонн1й хрон1чний кон'юнк-ивит за В.Б.Борисевичем. На Jißi 041 ПОРОСЯТ OÖOX ГР.УП було проведено по ein п'ятихвилинних сеансов впливу ультразвуком. Пасля зэкхнчення досладу tbüfhhh п1длягали эутаназ1Х, проводився в1дб!р та Ф1кеац1я очей э кон'юн-ктивою. Облхку пхдлягала кл!н1чна картина, а також bhict бхлка та нукле5£нових кислот в кон' юнктивх, . як! визначалися за Варб.ургом та КрicTiaHon.

зЗ г1столог1чн1 досл1джоння проводилися nie ля ФхксацЦ 10/. ао-дяним розчинон нейтрального Формал1ну, р1диною Карнуа та заливания в параФ1н чи цело¥д1н, а також препарати готувалися на заморо-жуючому mIkpotohI. Препарати Фарбувалися гематокеилДном i еозинон за Карац!, а також за Ван-Г1зоном для виявлення сполучно! тканини.

г) б1ох1«1чн! досд1дж9Ння тканинного дихання кл1тин л1мФоХдно-еп1твл1ального комплексу проводилися полярограФ1чним методом, для чого готували гомогенати тканин. ШвидкДсть поглинання кисню гомо-генатами тканин визначали полярограф1чним методом на полярограФ1 ЛП-7 (Чех1я). -3 полярограм, як1 робилися самописцем, брали швид-к1сть поглинання кисню при окисленн1 ендогенний субстрат1в CVi), тривал1сть цього процесу Ctj.Jj щвидк1сть поглинання кисню при до-даванн! до полярограФ1чно! чаигэчки 10 икМ сукцикату CU25 та трм-вал1сть окисления сукцинату Ctg)' швидк1сть поглинання кисню при додаванн1 субстрата фосфоридюваиня - 200 ммкМ АДФ СУз> та три-вал1сть ФосФорилювання Ct3)s швидк1сть поглинання кисню при вис-нажанн1 субстрату фосфорилювання у в!дрегульованому стан1 спокою (V4) та тривал1сть цього процесу Ct4), а також швидк1сть поглинання кискв яри дояаванн! гоз'едкувача окисления та ФосФорилювання 2,4-д1н1троФенолу СУднф).

д5 1нунодог1чн1 досл1джоння включали досл1дження 1муно-лог1чно! реактивност1 здорових та хворих на хрон1чний кон'юнкти-вит тварин, а також впливу ФоноФорезу аскорб1новоi кислоти на

!нунолог!чну реактивность.

Для досл!дження 1нунолог!чно£ реактивност! здоровий та хворих на хрон!чний кон'юнктивит тварин проводилося Форнування трьох груп по п'ять морських свинок, дв! э яких п1ддосл1дн1, а третя -контрольна. В хрон1чно запален! л!в! оч! першо!!! досл!дноХ групи та 1нтактн! л!в1 оч! контрольно'! групи втирався яечний б!лок. Через 21 добу 0.1 мл яечного б1лку було введено тваринам ус!х трьох груп внутр!шньочеревно э !нтервалом в одну годину. В перш!й досл1дн1й та контрольных трупах п1сля !н'екц!1 проводився контроль повед!нки, апетиту, рух!в та стану ока безпосередньо п!сля !н'екц15!, через одну хвилину, 5, 10, 30 хвилин, одну та три годи-ни п!сля !н'екц11'. П1сля внутр!шньочвревно1 1н'екц11 яечного б1лка до 21 доби в друг!й досл!дн1й груп! викликався та п1дтриму-вався за викладеною методикою хрон!чний кон'юнктивит в правих очах. На 21 добу спостр1гвлася кл1н!чна картина в очах ус!х трьох груп тварин, п1сля чого в прав1 оч! першо!£ досл!дно! та контрольно! груп тварин та в обидва ока другоХ досл1дно! групи .втирався яечний б1лок. П1сдя цього Ф1ксувалася " кл!н!чна картина кон'юнктиви очей ус1х трьох груп тварин та виражем!сть алер-г1чних реакц!й. П1сля проведения кл1Й1чних досл1джань тварини п1длягали ©УтаназИ, проводився в!дб1р та Ф1ксац1я очей. ;.

Для досл1дження впдиву фонофорезу аскорб1нозо£ кислоти на 1му-нолог1чну раактивнЛсть кон'юнктиви в стан1 хрон1чного западення було сформовано дв1 групи морських свинок. Обиде 1 групи сен-сиб1л1эувалися до яечного б!лка за Адо САдо А.Д.,1970), а перед розр1шэнням викликався мрон1чний кон'юнктивит в ус1х очах. В перш1й груп1 на прав! оч1 впливали ультразвуком, а на л!в1 оч! впдивали ультразвуком э попередньою 1нстиляц1ею 2 крапель 1'/. роз-чину аскорб1ново!( кислоти. В друг1й груп! л1ве око п!длягало фо-ноФорезу аскорб1новоI кислоти аналог!чно перш1й груп1, а в прав!

-ll-

oví ¡.нстилювалася аналогична к!льк1сть аскорб1ново!с кислоти без впливу ультразвука. Щсля зак1нчвння двох сеансов обробок прово-дилося втирання яечного бхлка в yci 041 тварин. Зверталася увага на кл1н1чний nepeöir запальних процес1в п1д час обробок та вира-жен1сть алерг!чних реакций в кожному oui.

0З гвльн1нтолог1чи1 яосд1джання проводилися з метою д1агносту-вання теляз!озу та сетар!озу. Проводилася оФтальмоскоп1я та до-сл1дження змив1а э кон'юнктиви (Авророй В.Н., Лебедев A.B.,1985).

жЗ статистичн1 досд1джеиня полягали в обчисленн! статистичних покаэник1в, а також а п1дтверд*енн1 достов1рност! ©ксперимен-тальних даних. Анал1з проводився в!дпов1дно "ТОСТ 8,207-76. Прямые измерения с многократными наблюдениями. Методы обработки результатов наблюдений", а також за Ф1шерсом в модиф!кац1Х е.В.Ион-цеа1чуте-Ер1нгенеС1964) (Fishers R.A.,Yates F.,1963j Steel R.G., Torrie J.H., 1980; Finney D.J.,1080; Parker R.E.,19835.

РЕЗУЛЬТАТ» Д0СЛ1ДЖЕНЬ Кл1н1ко-морфолог1чний мок1тор1нг захворювань очей тварин.

При анал1з! даних мон!тор1нгу захворюваност1 очей можна добре виявити эалежн1сть в1дпов1дних показник1в эахворюваност1 в1д виду тварин. Так, захворюван1сть сл!понароджуваних тварин Ссобак та kotIb) досягае, за нашими даними 68.17. в деяк1 м1сяц1, а в серед-ньону скдаяае 35. IX, з яких 8.3У. припадае на первинн! очн! хворо-би. Ыодо зряченароджуваних тварин, то хвороби очей виявлено у 14.2У. вeликoY рогато! худоби, 4.9Z др16ноХ poraToï худоби, 6У. коней, та лише 2Z свиней.

Таку р1зницю в показниках захворюваиост1 у сл1по- та эрячена-роджуваних тварин ножна пояснити дуже аисокин bmIctom циркулюю-

чих стволових клатин в перинатальний лерход СЕернет Ф,, 1964), коли у сл1понароджуваних тварин в!дсутня, а у зряченароджуваних, навпаки, присутня антигенна стимуляция кон'юнктиви. Помхтну р1эиицю в эахворюваност1 очей с1льськогосподарських тварин сл1д вважати насл1дкон еволюц1йноз: адаптаци до способу 1снування, яка виробила §1льш чи менш е<рективн1 засоби захисту ока, эважаючи на 1нтенсивн1сть еколог1чного прес!нгу шкл.дливих Фактор1в з боку оточуючого середовища СБонашевская Т.Н. и др., 1984).

9 сл1понароджуваних тварин переважну к!льк1сть кон'юнктивит1в складали гн1йн1 Форми (78.17.), а катаральн1, Ф1бриноэн1 та фол1кулярн1 кон'юнктивити складали В1ДП0В1ДН0 17.6, 1.4 та 2.9'/.. При досл1дженн1 с!льськогосподарських тварин серед кон'юнктн-

вит1в пвреважали катаральн! Фории С88.3>; в середньоиу), а гн!йн1

л-

Фории складали лише 11.2'/.. Щрдо Ф1бринозних та Фол1кулярних хон'юнктивит1в, то вони найже не зустр!чалися.

Онтогенез л1нФо¥дноу тканини кон'юнктиви тварин.

Онтогенетично л1мфо5£дн1 структури кон'юнктиви виявлен1 у собак вжв в 2-3 к1сячкоку в1ц1, а у 3-4 нАсячноиу в1ц1 виявлено аг-рэгац!ю л1мФоХдно¥ тканини у Фол1кули, як! переважно ло-кад1зуються на трет1й пов!ц1. Ы кот!в л!мФо!дна тканина вияв-ляеться вжв в 2-я и1сячиому в1ц1, а до 3 и!сяц1в вже агрегуеться в кон'юнктив1 третьо! пов1ки. Подальше накопичення л1нФоКдно! тканини у сл1понароджуваних тварин в!дбуааеться за умов патолог!* кон'юнктиви. В зряченароджуваних тварин л1нФо5сдна тканина в кон'юнктив1 1снуе да «о народження та XX розвиток - в перинатальний перЮд обуновлюе 1 эначно б1льший я вм1ст у дорослону стан1, н1ж'у сл1понароджуваних тварин. 3 1ншого боку, в!дсутн1сть антигенной стинуляцН кон'юнктиви в перинатальний пер1од в сл1ло-

народжуваних тварин обумовлюе недостатн!й розвиток л!мФ01ДН01 тканини кон'юнктиви у дорослих тварин. Так, у велико! рогатот ху-доби вже в перинатальний пер!од вм!ст л1г1Фо1Дно¥ тканини в кон'юнхтив! третьо! повхки сягае 7.IX, а у дорослих тварин в се-рвдньому складае 23.3/. В сл!понароджуваних тварин Скоти та собаки) в кон'юнктив! третьоХ пов1ки л!иФо¥дний компонент складае меншэ 2.5'/. у 3-й н1сячному в!ц! та сягае ледве б!льше 3V. .у дорос-лому в1ц1.

ИорФолог1я л!мФо¥дно-еп1тел1ального комплексу кон'юнктиви 1нтактних та хворих на кон'юнктивит тварин та особливост.1 його тканинного дихання.

ПолярограФ1чи1 доел1дження тканинного дихання кл1тин л!м-Фо1дно-еп!тел1ального комплексу кон'юнктиви виявили значк! в1дзнаки в поглинанн1 кисню гоноганатами здоровой, гостро та хро-н1чно запалено! кон'юнктиви. Одержан! дан1 наведен! в таблиц! 1.

Таблиця 1

Парамвтри тканевого дихання кл!тии л!мФоеп1тэл1ального комплексу кон'юнктиви

тварини VI Ьх иг УЗ V« и УяКФ СД ДК РС

здорова 3"

кон'юнк

1 3.5 2.1 5.5 2.2 6.5 1.0 4.5 0.9 5.5 118 144 122

2 2.5 2.0 4.0 1.4 4.5 1.3 2.5 1.0 3.5 113 180 140

3 1.8 1.3 3.4 2.0 4.8 0.9 3.1 0.9 2.5 138 150 084

4 3.5 1.4 5.5 0.8 7.4 0.4 .1.9 0.5 2.8 135 383 137

5 4.8 1.3 8.0 1.1 13.6 0.4 5.8 0.3 4.4 227 243 078

б 4.1 1.5 5.3 0.8 8.2 0.5 4.5 0.6 7.3 154 182 162

сервдн! 3.37 1.6 4.95 1.66 7.47 0.75 3.68 0.7 4.3 147 214 117

гострий

кон'юнк

1 1.8 2.1 2.8 1.9 4.2 1.5 2.8 0.8 2.8 150 150 084

2 3.8 1.2 3.8 2.1 8.9 0.9 2.5 0.4 4.4 183 275 176

3 Б. 2 1.4 5.2 1.5 9.1 1.9 2.8 0.4 7.2 175 350 277

4 0.7 0.5 8.3 2.8 12.5 0.3 2.8 0.9 2.8 198 450 100

6 7.2 1.8 7.2 2.4 12.2 0.4 5.0 0.4 5.0 170 243 100

середн! 3.74 1.4 5.06 2.12 8.98 1.0 3.14 0.58 4.44 176 294 145

продовження таблиц! 1

тварини VI У2 из гз У4 и Уднф СД ДК Р С

хрон!чн кон'юнк 1 2 3 1.7 1.4 2.1 1.6 1.8 0.9 1.4 1.5 1.8 1.6 1.4 1.5 2.6 2.8 3.1 0. 4 0.3 0.4 0. 9 0. 7 0. 9 0. 9 0. 7 0. 6 2.0 1.8 1.6 185 186 171 288 40 344 22: 257 177

середн! 1. 73 1.43 1.57 1.50 2. 83 0. 37 0. 83 0. 73 1.80 181 344 217

»Оп1дкреслен1 в1др1зняються в!д контрольних достовХрно Ср<0.01)

ПолярограФ1чн1 досл1дження тканинного дихання кл1тин л1мФо¥дно-еп1тел1ального комплексу кон'юнктиви доводять р1зке пригн1чення життед1яльност1 при хрон1чнону запаленн1. Значно зни-жена швидк1сть поглинання кисню на ендогенних субстратах при май-жв незм1нн1й тривалост1 цього процесу вказуе на те, шо запаси ендогенних субстрат!в при хрон1чних кон'юнктивигах майже вичерпан1. Незм1нн1сть, та, нав1ть, эиеншення швидкост1 поглинання кисню при додаванн1 сукцинату св1дчить про 1нг1бування сукцинатдег1дроге-назного комплексу м1тохондр1й. Кр1и того, важливу роль в1д1грае погана доступн1сть субстрат1в окисления та фосфорилювання, що п1дтверджуеться незначною тривалХстю цих процес1в при значно кенш1й 1х швидкост! в хрон1чно эапалон1й кон'юнктив1 у пор1внянн! 1з здоровою. -Навпаки, при гострих кои'юнктивитах збер!гаетьс« значна к1льк1сть ендогенних субстрат1в, дешо стимулюеться ак-тивнЛсть сукцинатдег1дрогвнаэного комплексу, полегшуеться достуг до субстрат1в. Взагал1, важливим ступеней у розвитку зсува дс низькоенергетичного стану е початкова активац1я енергетичного об-м1ну, а зсув м1тохондр1й до низькоенергетичного стану дае одну ; складових частин неспециф1чно¥ в1дпов1дноЫ реакц!! тканини н< зовн1шн1й вплив 1 е дуже зручною м1рою, яка дозволяе оц!нити гли-бину пошкодження тканини.

Кл1н1чн1 та морфологпчнд. особливост! деяких 1мунолог!чних фвномен!в у здорових та хворих на кон'юнктивит тварин.

При втиранн! яечного бхлка в хронхчно эапалену кон'юнктиву ви-никае б1льша чи ненша сенсиб1л1зац1я органхзну морсько! свинки до яечного альбум1ну, шо деионструеться, з одного боку, ricTo-лог1чною картиною !мунолог!чно¥ aHeprii кон'юнктиви, з другого боку - анаФ!лактоОдними реакц!ями р!зного ступени вираженостх аж до анаФ!лактичного шоку э летальним к1нцем при внутр!шньочеревно-му розр!шенн1 0.1 мл яечного б1лка, а з третього боку - фактом десенсиб1л1зац11 п!сля анаФ!лакто¥дних реакц!й при повторному втиранн1 в око алергену.

Таким чинон> п1дтверджуеться думка про можливу тяжку алер-г!эац!ю орган1зму кр1зъ слизову оболонку при порушенн! м!сцевого 1нун1тету (Хазенсон Л. Б., Чайка H.A., 1987), яке руйнуе так званий Феномен 1нунолог1чного виключення СJ. Bienenstock et al.,1980).

Спроба викликати алерг!чнкй кон'юнктивит при сенсиб1л!зац!Х внутр1шньоЧ9ревною 1н'екц1ею 0.1 мл яечного б!лка шляхом втирания алергену в оч1 виявила &лерг!чний кон'юнктивит середньоХ сили в коктрольн1й rpynl тварин, в!дсутн!стъ алерг1чних реакц1й в перш!й rpynl внасл!док двсенсиб!л!зац!)£, сильну адерг1чну реак-ц!ю в 1нтактних очах другоХ досл1дно! групи та виражену анерг!ю нрон1чно запалено! кон'юнктиви другоХ досл1дно! групи тварин.

Кл!н1ко-експеринентальн1 досл!дження эФективност! р!зних способ!в введения б!олог!чно актионих речовин в кон'юнктиву.

Пор1вняльн1 дан! стосовно введения аскорб1ново! кон'юнктиву шляхом субкон'юнктивалькоХ 1н'екц11 та эведвно в таблиц! 2.

кислоти в

фонофорезу

Таблиця 2

Пор1вняльна еФективнхсть р1зних способ1в введения б1олог1чно-активних речовин в кон'юнктиву

час п1сля введения 0.1ил 1/ РОЗЧИНУ вм!ст аскорб!новох кислоти в тканинах кон'юнктивиСиг/.З

субкон'юнктивальна 1н'екц!я ультразвуковий ФоноФорез

досд1д контроль зм!на 7. досл1д контроль зн1на/.

10 хвилин 1 година 1 доба 32. 4 17.1 21.8*1.17 20.9 16. 2 21.5*1.04 +55 г +5. 67. +1.4 7. р>0.1 20.4 21.8 21.1*0.46 17.6 19.5 17.9*1.14 +15.9 7. +11.8 7. +17. 9/. Р<0.01

Таким чинои, ФоноФорез л1карських речовин нае виражен1 переваги над 1ншини способами введения л1карських речовин в кон'юнктиву, особливо у ветеринарн1й оФтальиолог1чн1Я лрактиц!.

Вплив ультразвука на пэреб!г та морфолог!ю кон'юнктивит!в.

Бплив ультразвука на кон'юнктиву кл1н!чно виражаеться легким, ст1йким охоронним запаленням на 1нтактних очах та загостренням хрон1чного запалення, яке веде до б1дьш бдагоприенного переб1гу захворювання. Вн1ст б1лка в кон'юнктив1 при хрон1чному кон'юнкти-вит1 збХлывуеться в пор1внянн1 з 1нтактним окон в зв'язку э пато-генетичною дег1дратац1ею кон'юнктиви та роэвиткон в н!й сполучно* тканинм. Ца п1дтверджуетъся знаншаиням вн1сту нукле!нових кислот при хрон!чнону кон'юнктивит1, ко на фон1 дег1дратац1'1 св1дчить про зменшення сп1вв1дношення кл1тинних та м1жкл!тинних еленент1в в кон'кшктив1, тобто збХльшуеться вм1ст сам® м1жкл!тинного б!лка сполучно! тканини.

При впливов1 ультразвука на 1нтактну кон'юнктиву вм1ст б!лка зиеншуеться за рахунок г1дратац1Х кон'юнктиви, але одночасне эб1льшення ви1сту нукле¥нових кислот св!дчить про прол1Феративн.у активн1сть кл1тинних конпонент1в кон'юнктиви.

Вплив ультразвука на хрон!чно эапалену кон'юнктиву веде до

зб!льшення вм!сту бхлка при одночасному зменшенн! вм1сту нук-лвхнових кислот, шо св1дчить про деяку г1дратац1ю кон'юнктиви та прол1Феративну неспроможн1сть "Ц, то узгодж.уеться з даними про пригн!чення енергозабвзпечвння синтетичних рвакц1й.

Таким чином, активуюча д!я ультразвука на кон'юнктиву а стан! хрон!чного запалення недостатня, а потребуе введения б1олог1чно активних речовин для в1дновлення "енергопостачання" синтетичних реакц1й. Введения таких речовин на фон! деякого загострення запального процесу швидко приводе до нормал!зац!1 захисних Функц1й кон'юнктиви та до одужання тварин.

Патогенетичний вплив ФоноФорезу аскорб 1ново']; кислоти на кл!н!ко-1мунолог!чн1 ознаки кон'юнктиви в стан! хрон!чного запалення.

Кл1н1чн1 спостереження стану очей при розвитку в останн!х алерг1чно!£ реакцЦ дозволяють провести в1зуальну оц1нку ступеня вираженост! алерг!чнозг реакц1! Св плюсах чи балах). Ц! спостере-ження зведено в таблиц» 3.

" Таблица 3

Вплив ФоноФореза аскорб1ново2 кислоти на 1нунолог'1чну реактивн!сть хрон1чно эапаленох кон'юнктиви,

0 виражен!сть рэакци прин!1тки.

гру тварини и к 1 и 4 ни 1 ч>& ял г. 1 ни 1

ч кл1н1чн1 та морфолог1чн1

пи 1 балы ознаки

N1 3 ФоноФорез АК; р<0.05

л N2 + 2 ст1йка г1перем!я кон'юнктиви.

П 1 N3 ++ 3 кезначний хеноз, роэширення

в N4 1 кап1ляр1в, г!дратац1я 1 роз-

Е 1 N6 + 2 рихлення сполучно! тканини.

гч середня 2 2*0.84 л1иФоХдна 1нФ!льтрац1я судин

г N1 + 2 ультразвук;

ш п N2 + 2 ст1йка г1перем1я кон'юнктиви.

р N3 + 2 незначний хемоз, роэширення

А а N4 * 1 кап1ляр!в, г1дратац1я 1 роэ-

в N5 + 2 рихлення сполучно! тканини.

1 середня 1 8*0.45 л1мФо!дна 1нФ1дьтрац1я судин

продовження таблиц! 3

о вираженДсть реакцП прим1тки,

гру тварини

ч .лЛХНХЧНа та морфолог 1чн 1

пи 1 */± б ал и ознаки

N1 2 ФоноФорез АКг р<0.01

л N2 + 2 стхйка г1перем1я кон'юнктиви,

Д 1 N3 3 незначний хемоз, розширення

в N4 ++ 3 кап!ляр!в, г1дратац1я Д роз-

Р 1 N5 + 2 рихлення сполучно1 тканини.

и середня 2 4*0.55 лХмФохдна 1нф1льтрац1я судин

У N1 * 1 1нстиляи1я АК;

г п N2 - 0 сух1сть, бл1д1сть кон'юнктиви

р N3 * 1 розвиток сполучно! тканини, .

А а N4 • 1 втрата кл1тинних елемент1в.

в N5 - 0 дескваиац!я еп1тел!я.

1 середня 0 6*0.55 г!перхронатичн1сть ядер

Результата досл1джень впливу ФоноФореэу аскорб1ново! кислоти на хрон1чно запалену кон'юнктиву п!дтверджують дунку про р1зке пригн1чення 1нунолог1чно1 реактивност! кон'юнктиви при хрон!чних запаленнях, а також спроможн1сть аскорб1ново1 кислоти впливати на не! нормал!,зуючим чинон.

Норпал1зуюча тканинне дихання кл1тин л!мфо5(дно-еп1тел1алъного комплексу кон'юнктиви дхя аскорб!ново! кислоти значно поси-• люеться фонофоретичним шляхом IX введения в кон'юнктиву, який, з одного боку, дозволяв аскорб!нов!й кислот1 вводитися безпосеред-ньо в кл1тини та тривало утримуватися в них, а, э 1ниюго боку, ультразвук стимулюючим чином впливае на кл1тинпий обм!н речовин та спонукае хл!тини використовувати заошаджен1 реэерви.

ВИСНОВКН

1. Запалення сполучноХ оболонки ока е найпоширен1шою патологию ока у тварин як в с1льськогосподарських пхдприемствах, так 1 у м1ських власник!в (87.9/. та 89.2/. в1дпов!дно).

2. Серед кон'юнктивит!в у домашн!х та с!льськогосподарських тварин переважно зустр!чаються гн!йно-катаральн! та катаральн!

- 19 -

Форми Сдо 78.1"/. та до 88. ЗХ в!дпов1дно).

3. Генуе виражена р!зниця м1ж вм!стом л1мФо'1ДНо¥ тканини в кон'юнктивх у слд.по- та зряченароджуваних тварин в онтогенез!. В зряченароджуваних тварин л1мФо¥дна тканина утворюеться щэ в пл1дний пер!од, а у сл1понароджуваних почин&е Формуватися лише п1сля прозр!вання, 1,' в зв'язку з цим, вм1ст л1мФо!дноХ тканини в кон'юнктив1 дорослих зряченароджуваних тварин набагато 61лыиий, н1ж у сл1понароджуваних Сдо 23.ЗХ та до 3. 29Х в1дпов1дно).

4. В1дпов1дно р1вию антигенноХ стимуляц11 л1нФо¥дна тканина кон'юнктиви переважно Форнуеться в складках та зморшках останньо! у напрямку дН сили тяж1ння, тобто найб1льш розвинена л1мФохдна тканина в кон'юнктив! нижньо* та третьо! пов1к, та значно менш розвинена в кон'юнктив1 верхньоХ пов1ки та очного яблука.

5. При гострих запаленнях кон'юнктиви тканинне дихання кл1тин л1нФо!дно-еп1тел1ального комплексу кон'юнктиви дето стимулюеться, а при ярон1чния запаленнях тканиннэ дихання р!зко пригн1чуеться в результат! виснаження субстрат1в окисления та Фермвнтативно* ак-

тивн0ст1.

в. Р1вень вн!сту аскорб!новоХ кислоти в кон'»нктив1 позитивно корелюб э активн1стю тканевого-дихання .1 р1эке пад!ння вм1сту ас-корб1ново! кислоти при ирон1чних кон'юнктивитах дае эмогу прогно-зувати эначну еФективн!сть в!там1ну С саме в л1куванн! ц1е¥ патологи.

?..Хрон1чн! кон'юнктивити виснажукггь онергетичн1 зд1бност1 кд1тин в так1й м1р1, да ца приводить до м1сцевого 1нунодеф1циту, який виражаеться в анергЦ кон'юнктиви при викликанн1 м1сиевоХ алерг1чно! реакц11.

8. Н1сцеяий 1мунодеФ1цит кон'юнктиви при хрон1чних кон'юнктивитах веде до неспроможност1 виконання Феномену 1нунолог1чного аиклячення, шо ноже мети насл!дком пост!йну свнсиб!л1зац1ю ор-

ган!зма кр!зь кон'юнктиву алергенаки рХзного лоходження.

9. Субкон'юнктивальн! хн'екцЦ б1олог!чно активних речови! доэволяють р!эко зб1льшити вп1ст останн!х в кон'юнктив!, але вж< через годину ix концентрац1я майже не перевишуе контроль, шс пов'язано з швидким дренуванням речовин з м1жн.д1тинного простору.

10. Ультразвуковий ФоноФорез б!олог1чно активних речовин проводить останн1 кр1зь кд!тинн1 неибрани, шр доэволяе утрипуват! п1двищвний вм1ст цих речовин в к0н'юнктив1 протягон доби п1сл5 сеансу.

11. Застосування ультразвука при л!куванн1 хрон1чних кон'юн-ктивит1в у тварин приводить до деякого эагострёння запалення те розсмоктування ексудату, шо значно скорочуе терм!н л1кування при доброму знесенн! процедур тваринаии.

12. Ультразвуковий фонофорез аскорб1новоХ кислоти дешо загос-трюе переб1г хронхчних кон'шктивит!в, та дозволяе одержати кра-щий та тривал1ший терапевтичний ефект в пор1внянн1 э эастосуван-ням т1льки ультразвука, та, особливо в пор1внянн1 з 1нстиляц1е» роэчину аскорб1новоХ кислоти. N

13. Ультразвукова обробка кон'юнктивально! порожнини пр* хрон1ччних кон'юнктивитах п1двищуе - Функц10нальну - спроможн1сть м!сцевого 1мун1тету до 1нунолог1чноХ в1лпов1д1, що виражаеться, г одного боку, посиленням алерПчно! експериментальнох реакц1Х, а г другого боку, зменшенням терм1ну нейтрал1зац11 насл1дк1в викли-кання експериментального хрон1чного кок'юнктивиту.

14. фонофорез аскорб1ново! кислоти впливае на 1иунолог1чн5 реактивн!сть кон'юнктиви таким же чином, як ультразвук, але, эав-дяки в1дновленню енергопостачання, ше б1льше посилюе спро-можн1сть кон'юнктиви до 1мунолог1чно<£ в1дпов1д! та скорочуе т©рм1н д!кування.

ПРОПОЗИЦ11 ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА

1. 3 метою мониторинга та подальше? проФХлактики захворювань >чей у тварин доц!льно регулярно проводити диспансер1эац1ю тварин на предмет виявлення вхдповЛдних захворювань.

2. Проведения макроскоп1чного зафарблення кон'юнктиви та виз-1ачення в нхй вмхсту л1мФоИдного компоненту може дати 1НФормац1ю тро антигенний пресанг оточуючого середовиша на тварин.

3. Визначення особливостей тканинного дихання кл!тин лгмфо^д-10-еп3.тел1ального комплексу кон'юнктиви дае змогу зробити висно-5ок про функциональней стан захисних механ1зм1в очей.

4. Вчасне л!кування кон'юнктивитхв, особливо хронхчних форм, запобхгае алерг1зацН организма кр!эь очЗ..

5. Для отримання пролонгованноI ди агент!в в кл!тинах л1кФо-¿дно-еп1тел1ального комплексу кон'юнктиви доц1льно застосовувати мьтразвуковий фонофорез.

6. Ыльтразвуковий фонофорез 1"/. розчину аскорб1ново¥ кислоти 1р1зь тонкост1нний гумовий м!хурець з переварено» водою в непе^-. ?орвиому стационарному режим! потужн1стю 0.2-0.4 Вт/кв.см та три-зал!стю 5 хвилин дае эмогу в!дновити втрачену при хрон1чних запа-»еннях 1иунолог1чну реактивность за 7-10 сеансов та значно скоро-гити термин лХкування кон'юнктивит!в.

СПИСОК ПУБЛ1КАШЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП

1. Кривутенко А.И. и др. Морфологические особенности лимфоид-юго аппарата конъюнктивы животных// А.И.Кривутенко, В.Б.Борисе-1ич, Д.С.Силин// Диагностика, патогенез, патокорфология и профилактика болезней сельскохозяйственных животных /Мат. Всерос. 1ауч.-метод, конф. по пат. анат. с.х.жив.- Воронеж, 1993. -

91-92.

2. Кривутенко А.И., Силин Д.С. Клинико-анатомический монито-

ринг конъюнктивитов животных и использование ультразвука для . чения//Незараэная патология с.-х.животных.- Ч.2.- Белая церко) 1995.- с.132.

3. КРивутенко А. И. , Силин Д.С. Методика макроскопическ( выявления линфоидных структур конъюнктивы животных// Морфоф; кциональный статус млекопитающих и птиц.- Симферополь, 199! с. 124-125.

4. КРивутенко А.И., Силин Д.С. Использование ультразвука в ■ panии конъюнктивитов животных. Информационный листок N232-Одесса, 1995. -4с. ;"*

5. КРивутенко А.И.,Силин Д.С. Введение лекарственных вешэст! ткани конъюнктивы. Информационный листок N065-96 Одесса,1996.

6. Силин Д.С. Особенности иммунологических реакций в конъ! ктиве при ее хроническом воспалении. Информационный лис N163-96 Одесса,1996.-2с.

?. Силин Д.С. Крлвутенко А.И. Определение критерия сравне: конъюнктивы по удельному весу лимфоидной ткани. ИнФормацион листок N164-96 Одесса,1996.-2с.

8. Сал1н Д.С., Кривутенко 0.I., Борисевич В.Б. 0собливост1 : тогенезу гострих та хрон!чних кон'юнктивит!в// Ветеринарна ме, цика УкраЛни, N3,1996.-с. 12.

9. СДлхн Д.С., КРивутенко 0.I., Борисевич В.Б. Морфофункц нальн! зм1ни кон'юнктиви тварин при кон'юнктивитах в еколоПч

■ му аспект1//Актуальн1 проблеми ветеринарно! патологи.—КмХв,19: с.216.

10.Кривутенко А. И., Силин Д.С. Видовые и возрастные особенн ти морфологии лимфоидного аппарата конъюнктивы животных// Мор' функциональный статус млекопитающих и птиц.Симферополь, 199 с.122-123

11. Кривутенко А.И., Силин Д.С. Распространенность, особенн

и патогенеза и терапии конъюнктивитов животных//Ветеринарные и юоинженермые проблемы животноводства.-Витебск, 1986.-с.46-4?.

12. Силин Д.С. Сравнительная характеристика различных спосо-ов введения лекарственных веществ в конъюнктиву животных//Вете-'Инарные и эооинженерные проблемы животноводства.-Витебск, 1996.-.67.

13. Кривутенко О.I., Гончарук Т.е., С1л1н Д.С., Кривутенко 0.0. в1на Л,О. , Рачинський В.Н. , Любомська О.В. Еколог1чн1 аспекти в орфологИ тварин. Методичн1 вказХвки.-Одеса,1996.-36с.

14. Кривутенко О.I., С1л1н Д.С. Спос1б л!кування хрон1чних он'юнктивит1в у тварин. Заявка на одержання патенту Укра!ни 96041621, Держпатент Укра1ни,1996.-18с.

ilin D.S. Clinical and morphological characteristic and some uestions of animal conjunctivites immunornorphogenesis and herapia. The thesis is presented for the degree of Candidate of eterinary sciences in speciality 16.00.05 - veterinarian urgery? 16.00.02 - animal pathology, oncology and morphology, ational Agrarian University, Kijiv, 1997.

he manuscript is defended in which researches of animal ondunctivites spreading, peculiarities of pathogenesis, mraunomorphogenesis and pathogenetical therapia are contained, etermined the chronic conjunctivites cause the great depression f conjunctiva limphoid-epitelial complex tissue respiration, hich destruct the local immunity functions. The method of ptimisation of chronic conjunctivites treatment through tissue espiration stimulation was proposed.

илин Д.С. Клинико-морфологическая характеристика и некоторые опроси инмуноморфогенеза и терапии конъюнктивитов животных, исертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных аук по специальностям 16.00.05 - ветеринарная хирургия; 16.00.02 патология, онкология и морфология животных. Национальный аграр-ый университет, Киев, 1997.

ашишдется рукопись, которая содержит исследования распространен-ости, особенностей патогенеза, иммуноморФогенеза и патогенети-еской терапии конъюнктивитов животных. Ыстановлено, что хрсни-вские конъюнктивиты вызывают резкое угнетение тканевого дыхания имФоидно-эпителиального комплекса конъюнктивы, которое наруиает ункционирование местного иммунитета. Предложен способ оптммиза-ии лечения хронических конъюнктивитов путем стимуляции ткан&во-о дыхания.

Ключов! слова: м1сцевий амунатет, хиуноморфогенез, Im.vho-эФ1цити, корекцхя 1МУНОдеФ1цит!в, стипуляц1я хмуногенезу, эн'юнктивити, ультразвуковий ФоноФорез.