Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.05) на тему:Изучение минеральной насыщенности костяка в норме и при патологии у крупного рогатого скота по материалам трепанобиопсии

П Г ъ л

•1 « Од'

-Hl/jlcj^pTE^^bcbKoro господарстьа 1 продовольства УкраКни У]!ргЛ'нсьний дервашшЛ аграрний уи1в(!рситет

На правах рукописи улк 619:617:616:391

КЭДРЯВЧЕНКО Олександр Василъович

вивчення м1нераш101 касичен0ст1 К1СТЯКА 3 hcpmi та ПРИ патологи u велнк01 Р0ГАТ01 хндоби па ЙАТЕР1АПЙМ ГРЕПА1105ЮПС1Й

16.00.05 - Зетеринарна xipypria

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацП па здойцття нацкового ступеня кандидата ветеринарних Kays;

КИ1В - 1994

Дисар1ац1й с руколисон.

Робота внконана на кафедр1 х1рург11' Якра1'нського державного аграрного а»1верситету.

Науковнй кер1вник: -доктор ветеринарних наук професор В.Б. БОРИСЕВЙЧ

0ф1ц1йн1 опоненти: -доктор ветеринарних наук професор В.И. 13ДЕПСШЯ

-канд. ветеринарних наук доцент 1.Г. ПОГУРСЬШ

ПрозЦна орган1зац1я: -ЛыНвська академ1я ветеринарних наук.

Захист дксертацЦ' ЕШудеться 14 кв1тнй 1934 року о 14 год. в УкраТнському державному аграрному ун1верситет1 на эас1данн1 спец!ал1зовано* ради Д 01.05.03. УДАУ за адресов: 252041, и.Ки1в-41 вул.Потех1на 16. уч.корп.12 гуд.412.

Запрояуеио взяти участь в обговореми: днсертацП' при VI" захисП, або кад1слатк ваш в1дгцк на автореферат за адресов: 252041 м.КиГв-41 вул.ГероТв Оборони 15. УДПУ, сектор захисту дисертац1й. г

3 дисертац1ев иовна ознайомитись в бIбл1стец! НкраУнського дерлазного аграрного ун1верситету.

Автореферат роз1сланий 14 березня 1394 року.

Вчений секретар спец1ал1зованоГ ради, доцент

В.Т. ЩИЕИ

Вступ.

Йктуальн1сть теми. ¡Лнеральний обн1н грае вавливу роль в ¡шттед1ялъност1 тваринного орган1зыу, Пого порувення, в 6iль-boctI в вигляд! остеодистрофй негативно впливавть на продук-ти н1сть с!льсышгосподарських тварин, вЦтворення та стаи новонародаеного молодняка, в першу чергу велакоТ рогато! худо-би, завдаючи цим значн! еконои!чн1 збитки. Останне зумовлоио вирокин розповспдаенняи остеодистроф!чних поруиенъ, як! досить часто рееструаться у кор!п, бик!в та в!дгод!вельного молодняка.

Б сучасиоыу тваринництв!, зокрома, в зв'язку з аварПв на Чорнобильськ!й ЙЕС, на територП, забруднен!Я рад!оактивнини речовинани.мае м!сцэ !нтенсивний псрех!д в продукти харчування (н'ясо. ыолоко) рад1онукл1д!в,як1 ыаить токсичн! канцерогенн! властивост!, цо складае серйозну соц1альну та медичку пробами.

Кр!и цього.у кор!в, що угримутться в уиовах рад(оактивно-го лрёс!нгу мае м!сце вшшкнення рад!ац1йно1 остеодистрофН (В.Б.Еорисевнч, !Э92р.). Таким чином, в даний час. вавливим е не т!льки вивчения стану тваринного оргаШзку, але ft поиук илях!в зниаення негативного впливу рад1озктивного опро«!нення, знивення надходшшз рад!онукл!д1в в тваринницьку прбдукц!в. До того а, остеодистроф1чн1 порувення р!зноГ природи не р!дко являиться причиною виникнення ц!лого ряду х1рург1чних захворп-вань тварин (переломи kIctoh, артричн! процеси, нсбут! зм!ни постановки к!нц1вок, дефориацП копитець) (В.Б .Борисезич,1989р. та 1на1.).

Вивченням ет!опатогенезу остеодистроф1чних порунень та 1'х зв'язок э х1рург1чн!ши захворвванняни зайналиея И.Й.Г.лбиш ( 1907), ft,1.Кондаков (1965р), Й.Отиленко (ШОр), 3Л.Baxter, F.I.Biol (1981), Н.А.Уразаев та 1н. (1985р.), Н.А.Судаков ( 1988р.), 1.0.Повазенко ( 1987р.), В.В.Борисевич ( 1982, 1984, 1988), С Л.Братиха ( 1985р.), ч0.Ф.Петренко ( 1988р.).

Д1агностиков поруяень ы!нерального оби1ну зайналиея Г.В.Домрачев (1949р.),1.Г.1арабр)н (1953р.), Н.П.СудаковС1984, 1985), ВЛЛгнатев ( 1973р.), Й.З.Обяор!» ( 1968р.), :

С.ПЛвановсъкий ( 1974, 1978, 1931 ), С .П.Лолецький, I.Г.Погурський (1987), W.Prlbot (1982), ».Schaidt u.a. (1970), J.Denöek u.a. (1Э82), I.Marek u.a. (1985). В.Б.Борисевнч, H.M,Мельникова (199G), В.Б.Борисевнч, О.В.Кудрявченко ( 1938, 1989,1992) та 1нш1.

Пета I завдання досл1дкень. Розробку иетодц тропаноб1оп-cii зд1йснено з иетою вдосконаленнз метод!в д1агностики пору-пеаь м1неральнзгс обм1ну. Даннй ыетод, з посл!дузчиии морфол*-г1чшш, х1м1чн!Щ.г1столог1чн1Ш досл1дкенняаи ккткових зразк1в, в поеднанн! з вивчениям морального", 6!лкового спектру сиво-ротки Кров1,1:л1н1|;о-иорфолиг1чно1" картини кров1,дае иовлив1сть виясити р1вень елолог1чнсго npeciiiry, зокрена.в зв'язку з п!д-EiiqsHOJa радlaqlfijioia за6ридпен1ств окрених рег!он!в Ь'краУни, вивчити глибиау nponecla.anl проходять в орган!зы1 тварини, но внзначае ванливе еколог!чне 1 наукове значения запропоновано! г спи.

йетою наших досл1д«еиь було: 1. 0волод1ти 1 впровадити цеюд трег.аноб1опсП hIctkoboI ткашши велико! рогато!' худобн; 2..6кзначиги значения методу трепаней!опсП' в вквчени! р!зно-каи1тних фори остсодистроф1чних порушеяь; 3. Використати ттоц tpenauoöionclY в поеднанШ з гецатолог1ч-ШШН, б1ох!и1ЧШШИ Д0СЛ1Д20Ш1ЯИИ кров! у liopiß, EiO зндходяться в уносах з р!зшш рйд1оактившш фоном,

Паукоса новизна робсти: 5. Спорее на икра\"н1 i ь кра\'нах СНЛ запропоиоваикй, апробований 1 впровадзенпй cnoclö прихят-тевого отримання к!сткоэого зрезку для посл1дачого йзго вив-ченнн и&рфолог1чпшш ! б!ох!м!чшши методами; 2.0триыан! об'ективн! дан! про стан'к!стяка, йоге н1нерально1' насиченост! при зитт1 тварини;

3. Внвчено стан гуйчато!' к!стки 1 визначена роль остесдистро-Ф1чних поруионь в х1рург!чн1й патологП у кор!ь, цо зазнали на протаз! трнвалого часу рад1оактивиого npeclury.

Практична ц!нн1сть: 1. Розроблен! нодол! 1нструиент1в, в тому числ! двурозд1лышго трепану,для öloncli kIctkoboY тканн-ни.ко дае моилив1сть удоскопалити-д1агностику порупень ulnspa-л1зац1Т к1стяка,'ло иае значения в вивченн! та про®1лактиц1 ба-

гатьох х1рирг1ц;::'ч захворпвань спорчо-рухового апзратц: 2.3авдяки методу трепано61опсП, в поеднаин1 з 1няики методами досл1дяения.отримаи1 нов! дан! про стам тваринного срган1гну в уыовах тривалого перебуванна в к!сцях з високим. рад1оэктивним

фОНОК.

(Зпробац1я роботи. Осиовп! положения дисортац1йно1' роботи допов1дались 1 бцг.и схвален! на наукових конферетЦях прооч-сорсько-вииладацъкогс скла;;у 1 асп!рант!в УкраУнського державного аграрного уи!версигету 1331, ( 332, 1353 рр., гга Всвсовз-н1й пауков 1Л конферекцП' ветеринарних хГрург 1о (ы.51ла Церквз. 1991р.) та з'1'зд1 рад!оЙ1 олог1в.

Публ1кац1я результат^ дослЦжень, Натор1али роботи опуб-л1кован! в А науковнх статтях.

Структура та об'ен дисертацП. Д|;сертац1я внкладона на 97 стор!нках машинописного тексту 1 складаеться з вступу, ог/;яду л!тератури. власних дослЦяйнь, обговорення результат^ доел!-дкень, висновг^.в, заключения 1 додатк 1в, Робота ьм1аус схеми, 7 таблиць. 20 иалшш!в та <?огограф!й. Список л!тератури вклв-чае 113 в1тчиэняних та заруЫзних дяерел.

Зласн' дссл}д2е,?"я.

1.Натер1ал 1 методи досл1дяснь,

Досл1ди проводили в пер1од з с!чня 1831 року по с1чц.-,!> 1992 року в государствах Пол1ського 1 Киево-Сзятоиинського, район1в КиУвськоУ облает!.

Для вивчення впливу пЦвицених доз рад!оактивиого опром1-нення та 1нкорпороваких рад!оакгивних речовин на твариннкй ор-ган!зн I зокрема на к1сткову тканину, а такоя для вивчення впливу цеол!ту на р1вень ви'сту рад1оиукл1д1в в колок!, в рад-госп! "Хабне" Лол!ського району,з ц1лыМсгэ рэд!оактивного за-бруднення грунту 40 Ки/кк2 (по рад1оцез1в), п!сля ур1вявгчого пер!оду, буди сформован! дс1 групп кпр1в: досл1дна 1 контрольна - по 10 гол1в в кохн!й. Досл!дн!й груп! кср!в задавали цео-л!т Сох1рницького родовича в рац1он з розрахунку 0,5 г на 1 кг к.в. (в середньоич 300-350 г на голову). 3 контролГ иеол!т не виксристсвувався.

Об'ектоы навях досл!дгень була контрольна трупа кор1в радгоспу "Хабне", а також в якост1 другого контроле, 1 для пор!вняяня, под!бн1 досл1двення, виключапчи використання цео-л1ту, проводили на коровах-аналогах станцП и'ясного скотарст-ва "Зорзель" Укра1'нського дергавного аграрного ун!верситету, з щ!льн!стю рад1оактнвного затруднения грунту близько , 1 Ки/ки2 (по рад!оцез!в).

В К01Н0НЦ окреыому дослЦяенн!, поквартально, на протяз1 року, викоригловували матер!ал в1д 5-10 кор1в чорно-рябоТ породи 5-7 р!много в 1ну, р!вно1' лродуктивност!, як! на протяз! всього 8иття знаходились в господарств! та пост!йио зазнавали впливу к1сцевих Фактор!в забруднення середовива.

Перед початком досл!ду,та в послЦушчоку, иоШсячно, проводили анал1з рац!ону, рад!оиотричний контроль кори!в, молока, обл!к продуктивности виэнзчення Ф1з1олог1чного стану кор1в контрольно!' та досл1дно\' груп, кл1н!чн! дослЦзеиня.

11а початку досл!ду та в послЦцвчому, иоквартально, брали по 5-10 проб кров! для П' иорфолог1чних та б1ох!н!чних досл1д-*ень. Корфолог1чы досл1диення кров! зклочали встановлення к!льиост! ер1троцит!в, геноглоб!ну (традиц!йшш в гсма:олог11 методой),лейкоцит1в (внкористовдвчи прилад "Пикоскек"Р$-4И) та виведення лейкограыи, Е1охШчн1 досяЦшшя кров! включали: вивчекня вн!сту б!ли1в сиворотки кров! методом електрсфорезу 61лк1в в пол1акрилаиЦноиу гел! в присутност! додецилсульфату натр!й, а таков визначення ви1сту в сивороти! кров! кальц!в, ыагн!а, цинку, м1д1, зал!за, натр1п, кал1а, стронц!®, цез!о методом атош>-адсорбц1Яно1' спектрометр!V на спектрофотометр* (Ш5-1, а вн!ст неорган!чного фосфору-калорикетричним методом з ваиадат-мол1бденовик реактивом по Пулсу, в модиф!кац!Т В.О. Корокислова та Л,Й.Кудрявцеве*.

Одиочасно виконували в!дб1р проб к!стково1' ткзиипи методом трепаноб1опс11'. 3 ц!1в кетов, наин запропонован! нов! 1нструнентк, трепал, у вигляд; трубки з неряав!5)чоГ крин!, доб-кшоз 3 са та внутр!ин1н д1анетром 6 ни. Один к!нецъ трубки загострений. а протилезшкй деко потовцений, до нього приварен! ручки. До трепана додаеться иачдрен, для виитовхування проб.

д1лякц! зовн1инього горба клубовоУ к!стки (наклона), готува-и опорац1йне поле, проводили 1нф1льтрац1йнд аиастоз1и, розр!з к1ри довжинога 1-1,5 см I вколочували тропам п товяу зовн!к-ього горба клубовоУ к1стки до к1стково-5юзиовоу пороанини. 1сля вилучення трепана з к!стковии зразком ранд обробляли нтисептичнин порошком. Шви не накладали, рана заговеться по ервиннонд натягд на протяз! 10-14 д1б.

Перед х1м1чним анал!зон гдеряаний 61оптат зваяували, виы1-ювали об'ем, та проводили знеяирення, знвводхсния, розчинення ' суи1и1 концептрованоУ азотноУ та соланоУ кислот, та розввден-я к1сткового л1зату б!дистильованов водоп. Вы1ст я!неральних леыепт1 в в л1зат! визначали на атомко-збсорбцШюку спектро-етр1 1Ш-1, а вы1ст иеорган!чного фосфору калороаетричним не-одом з ванадат-ыол1бденовиы рвактиеоы в нодифишваному наии пособ1 Пулса (Й.В.Кудрявченко, 1991) на ЧЕК "НРЕКОЬ".

Трепаноб1оптати к1сткозоУ тканини для г1столог!чних дос~ 1д*ень готували по загально прийнят!й ^етодиц! (Г.Я, Меркулов 963, йЛ.Кононський, 1976 ). ЗрIзи фарбували ге«атокснл1и-еози-ои, п!крофуксином по Зан-Г1зоид,та проводили визначенна солей апна по Коссе.

0дерзан1 г1столог1чн1 препарат" вивчали в св1тловому 1кроскоп1.

Для одночасного отрииання зразк1в к1стки для х1и1чного та 1столог1чного досл1днень , иаии сконструйована ориг!нальна одель двурозд!льного трепака.

Б'.ометричнд обробку одерзаиих даних проводили по нетодиц! екомендован!й Р.Б.Стр1лковии, 198йр.

Результати та анал1з досл1д1ень.

1.Нл1н1кп-лабораторне дослЦхення.

Радгосп "Хабне", в1дд1ленкя "Новий мир", знаходиться езпосередньо б!ля 30 ка зони контролю авар!У на ЧОЕС, де 1льн1сть рад1оактивного забрудк&ння складае 40 Ки/кн2 (по ад1оцез1а), та силою експозиц1ЯноУ дози в зиново-стШовий

пер i од 80-120 икР/год, а в л1тн1й - 120-160 мкР/год.

Досл1дас1тя цков утримання кср i в даного государства показала, до дозове навантааеннл niд зовн1иньсго опроа!нсння ка оргав1зк твария на протаз! 5 рок1в складае в середньоиу 2,3 бер. 1(р1ы цього.з рац!онон в орган1зи кор!в ¡¡¡одобово пос-тупае 115,5 к5к рад!оцвз1в. Дозове навантаяеннз за рахунок 1нкорпорованих рад1ондкл1д1Б цез!а склало близько 0,40 За (40 úsp) в pin.

Таким чинок, тварини, що утринувались на твриторП дэио1' Micijoeocil, тривалнй час п!ддавалися "значкоиу рад1оактивноиу npeciHry.

Проведен! клШчн! досл!дшшя тварин в п!ддосл1дних государствах внявили значн! *зы 1ки в1так1шю-и1нерального oúiíiny. üo супроводауоались поруавнням статико-динаи1чиого апарату тварин (артрити, артрози, поруионня постановки к!нц1-вок, рофорилц1я копитець, розсиоктування о'станн!х хвослових хребц!в).Ц1 зн1пн кали на 20-30% 61льве ризповевдвення та були б!лиш вираагенI серед кор1в радгоспу "Хабне" в пор1внянн1 з коровами станцП" «'ясного скотарства "Ворзель".

2.Досл!дебння kIctkoboI тканини.

. НорфологШнв дослЦаеиия kIcikobvix зразк!в , одорваних кетодон трепаноб1опс11, показали в1дн1нн1сть деяких показпик!в трепаноб1оп1ат!в кор1в з р!знии planea рад1ац!йного npeclury, зокреиа товщкнн храмового пару трепаноб1оптат[в , питоио! ваги сироте 1 знехирено-зневодзено!' к1стки, та вutстц кальц!в, фсс-Фору, i;ar¡iij¡', натр1ю в анатоцо-ф1з!олог1чноау об'еи! ¡Истки. Так, товцина хрящового вару трепаноб1оптат!в у кор!в радгоспу "Хабне" в 2 рази б1льшз, н!а у Kopie станцП и'ясного скотарства 'Варзекь" 1 станозить 7.2+-0.43 ¡¿к проти 3.6+-0.21 ta, ко ыоака пояснити упов1льнешиш теып!в пвретворення храцово! ткашшк . в к1сткову. Питона вага citpoY к1стки э1д кср!в з р!зних госиодарств не суттево в!др1зняеться als собэз, в той час, як питона вага знеан^ено-зневодвоно! гЛстки, ака 1 ви!цуе н1нерадьи1 кошюнанти, у кор!в радгоспу "ХаСнз"

достоо!рно ниаче та у кор1в-аиалог1в станц1 V м'ясного скотар-ства "Ворзель", в1дпов1дно ЗВ5.0+- 20,7 мг/снЗ проти 473,3+--27,1 иг/сиЗ. Бк1ст основних остеотронних влеаент1с а зразках кор!в радгоспу "Хабне" в 8,30 раза нзньио, нЛ* в зразках кор)в станцП «'ясного скотзрства "Борэель", в1дпов1дно 0,033+-0,003 г/смЗ проти 0.276+-0,524 г/снЗ.

Пизченнн пн'.сту и1неральянх речоыш х!стковоУ тканини катодом атомпо-адсорбц!йноГ :пектрометрП' показало, що в к1стяку кор!в в к!ру посилеппя рад!оаитивного прес!г.гу зн!ниет1>ся вм!ст найб!льв вагомих м1неральких компонент^.

Так, в перерахушсу на 1 кг сиро! к1стки, у зразках кар1в радгоспу "Хабне", наШлыа пом!тне знигення в«1сту калъц1н. 52.4+-З.Э проти 85,3+-8,5г/кг а зразках кор!в станцП «'ясного скстарства "Ворзель", вм1сту кал1в, в!дпов1дно 225.0^-33,3 чроти 395.0+-13.34 иг/кг, незначне зиеньвеиня вм!сту фосфору 44,1г-3,б проти 47,2+-5,9 г/кг; вирагене зб1львепня вм1сту зал1за 642,Он—94,4 проти 248.0+-42.9 нг/кг, мШ 43,0+--4,3 проти 9.4+-0.7 кг/кг, стронц!в 28.8+-6,? проти 9,44-0»6 иг/кг, а такса таких токсячних остеотропних елвкент!в, як спинець в1дпов1дно 25.0+-3.2 проти 13,2+-3,0 нг/кг, поява кадм!в 0,94-0,1 мг/кг, який в к!сткових зрлзках кор!в станцП «'ясного скотарства "Ворзель" не виявленнй.

Зиеныення к!льксст1 кальц1п, кал!ю, фосфору тоцо, характерно для остеодистрофИТ взагал!. В даноиу випздку.зыеньшення вк1сту еггрияло проведения вапиування грунту в к1сцезост! з п!двищенниы рад1ац!йнии фонок (антирад1ак1йний агротехн1чний зах!д), ко привело до осадвбння Сперех1д в нерозчиин! сол1) 1 зяеиьвення засвоввання цих елеменг1в рослинани 1 як насл1док-тваринаык.

На думку й.Я.Судакова та сп1вавт.(1975), зона Укра1нсько-го Пол1сся сприяе виникненнв остеодистроИЯ, так як грунти 61дн1 кальц!ен, йодоа. кобальтом, цинком та 1на., з таков вони иавть п!двивений вм!ст стронц1в, кади!в, свинца,

Зг1д»ю даиих I,Г.Иарабр1на, обн!н та вн1ст калъи1н I фосфору в орган1зкI тварин залевить в!д багатьох ц1кроел8меит1ь тз при Ух неблзгоприеиному слЛввиноаенн! виннкавть остэодист-

рофП.як! не п!ддаються л!кувшшв з прим1ненняи р!зних давай Ц1 дистрофП розповсмдхеин! в б!огеохШчних npoBiHuiflx б1дн кобальтом , иарганцеы , йодом та збагачених стронц!ем, dapie н!келеи.

Результат наших досл1даень сп!впадавть з данини вицезп даних автор is.

Так, п1двиц8ний вы1ст в навколипньому середовия1 i в k!i тмкц сгронц!»,. гний е а«тагон1стон кальЩв, негативно вп/:'в< на bmIct останнього в к1стяку тварин.

На думку В.Т.Самох!на (1961). О.Яразасва (1980),кади; не в1дноситься до життево необх!дних елеиент1в. При забрудне! н1 середовища в!н иоке накопичуватись в рослинах, а при надх( длснн! його з корнаки в велик!» к!лькост! виникае перерозпод! цинку в орган! зи 1, з иаступшш зиенаоиняи всиоктування i ви!сту останнього.Вадлииск кадм!в поруаще оби!н не т!льки м1; та иинку, але й кальц1в, фосфору та зализа, до веде до гальщ вання росту, aiieuiT, зи'1н в форнуванн1 скелету.

Це знайшло певне в!дображенна в проиедених нами досл1дге лях, стосовно зиешвения вм1сту кальц!н. кал1в, фосфору,зб!ль вення вк1сту цинку, н1д1, зал!за. Значке п1двицення ви!с? зал!за обумовлене тако«,кровозиливами в к1стково-иозков1 в!чк та г.осиленняи кровонаповнення губчато! kIctkh, оск!льки зал1з входить до складу еритроцит!в,якши ц1льно заповнен1 kIctkobo иозков! в1чка.

Ви!ст 1шш м1нералышх компонент1в складае мШграи i ix зи!ни но кашть виравеного впливу на р!вень и1нерал!зац1 к!стяка 1 тоиц при перерахуванн! в периому приблихенн! кип нохна знехтувати.

lie мени ва»ливим, в внвчени! kIctkobo! тканини, е г1стол г1чнв досл1двення трепаноб!оптат1в.

Трепаноб1оптьт складаеться з трьох зон: зовн1вньо¥ хряяо во!', вузькоГ проы1яно1' зони енхондрального остеогенезу та зон губчатой к1стки.

В трепаноб!оптатах кор!в, станцП' м'ясного скотарств "Ворзель",г1столог1чно в1дм1чабтъса нормальний переб1г енхонд рального остеогенезу. Хондроцити, ак1 розтавован! в вигляд

1зогенних груп, переходять в ы!крозону колонок хрядових кл!тин. Хрящов1 кл!тков! колонки складаються з багатьох стиснутих хря-иових ил! тин. оточених прошарками базоф1льноУ а1нкл1тково1" ре-чови;;и (хрящовими балками). Розташован! п!д хряаовими колонками кл!тини зб!льиуються в об'еы!, в Ух цитоплазм. починапть вЦкладатися сол! папна (фарбуяться по Косое та гематоксШном) в вигляд1 и!лких зерен. 1ипрегнац1я солями вапна в1дм1чаеться танои 1 в д1лянхах ы1нкл!тковоУ речовини, цо знаходиться м!з кл1тинаии.

Форкуеться зона кальциф!кац!У,в1дпов1дальна за дтворення к!стковоУ тканини , по типу енхондралького остеогенезу (П.Ц.Наяуга, 1967).

Перетворення хряцовоУ тканини в к1сткову в!дбуваеться п!д впливоц проростаючих в зону оссиф1кац!У кровоносних судии Зб1льшення ступеи! васкуляризацП супроводзуеться остаточнин зруйнуванням хряцового матриксу та утворенням к1стковоУ тканини в виг ляд 1 типовой губчатоУ к!стки, трабекули якоУ иають внражену в1чкову будову, яка мае яировий к1стковип иозок. Балки губчатоТ к!стки р!вн1, трабекули.добре вираяон!. Б1льи1сть остеоцитарних лакун занят! остеоцитами з крупними ядрами, овальноУ форчи.

3 трепаноб1оптатах, одерханих в!д кор!в радгоспу "Хабне", патог!столог1чне проявления поручения енхокдралъного остеогенезу полягае в розииренн! на окреыих д!лянках кровоносних судии, розтаиованих н1з и1крозоною хряцових кл!ткових колонок та н!крозонов хряпа, но п1ддаеться кальциф1кац!У. В д1лятова-них судинах виникае стаз кров1, вих!д II р!дкоУ частини в отп-чувч! тканини, в результат! чого в1дбуваеться б1льв сильн!ие, н!я звичайно, оводнення хряцових кл!тин зони енхондрального окостен!ння.

Судинн! зы1ни супроводхувться таков вирагенин поруиенням процес!в оссиф1кацП' хрящовоК зони. Упов1лышеться заы1цення хряцового ыатр1ксу, представленого протеогл1кана«и, осеУном губчатоУ к1стки, до вклвчае в основному глвкопротеУни.

Вказан! зм1ни помНно потовчупть м!крозони кальциФ1кова-ного хряща та м!нрозони Форнувчихся к!сткових балок. Останн!.

поряд з властивими Ти в норм! гл1колротеУнамн, внлвчаать таког велика к1льк1сть прогеогл1кан!в, та окреы! хряцоп1 кл1тшш, до вказуе на-незавериений остаогснез. К1сцями, в товц! к1сткових трабекул, виявлявться включения (фрагненти) тиггових храцових колонок з добре збер1гшншся хондроиитаии та хряцовши ба-каии.

К1стков1 балки та трабекули,сформован! на основ! незавер-веиого остеогенезу.проавлявть виражен! деструкшш! дистроф1ч-н1 зи!ни, як1 проявляются в вкгляд1 фрагыентувчо! остеодист-рукцП, остеол!зу, остеонекрозу, зруйнувания та л!з!су к!см:о-вого мозку, крововилив!в в к!стково-ыозков1 в!чка, цтвпрення водкнкстих к!ето1'дних пороанин, "пузирний" огтеспороэ.

Таким чикоя, ¡зс1 вицеперерахован! зк1ни являшть собой наШльо характер»! зы1ии губчатой к!сткозо)' субстанцИ п!д впливои тривалоТ променевоХ та токсично! д!1" 1нкорпорованих рад1онуклШв, в зв'язку о иостШш» перебувашям кор!в в зон! з високои »1льн1ств рад!оактивного забруднекня.

З.ДослЦзення кров).

Генатолсг1чне дослШення кров1 корIв господарств з р!з-ким рад1оактквниы фоноы показало суттеву р1зница з боку II' кл1н1ко-норфолог1чних показккк!в.

Кл1н1чн1 показники кров1 кор1в станцП м'ясного скотарст-ва "Ворзель" ^находились в.ые*ах ф1з!олог!чно1' норми.в той час, як показники кров! кор1в радгоспу "Хабне" иали суттев! зм!ни, Так, к!льк1сть геноглоб1ну становила, в1дпов1дно 115+-1.17 г/л проти 103+-4.39 г/л.

К!льк!сть еритроцит!в ле в1др!знялась и1з собой.

К!льк!сть лейксцит!в п,кров1 кор!в радгоспу "Хабке" становила 2,8+—0„ 14 Г/л проти 8.3+-0.15 Г/л у кров! кор!в станцП м'ясного скотарства "Зорзель", а вм!ст еозкноф1л!в достов1рно вице, в1дпов!дно Й.3+-0,13 проти 5,3+-0,15.

3 боку нейтрофШв.спосп'р^ався п1дви5ений вм!ст в кров! кор!в радгоспу "Хабне". Появления вних (12,34-0.13) та п1движений вм!ст палочко-( 1С.8+-1,2 проти 3,8+-0Л4),та сегнентоядер-

- И -

них, в1дпов1дно 43.7+-2.9 проти 22,9+-2,0.

По в1днопенна л!мфоцит1в, спостер!галося зиияення !х ви1сту (2?.,0+-2,6 протн 62,8+-2,0), а по в1дновешпо моноцит1в спглтер1галося зб1львення 1'х к!лькост! (ii,7+-1.8 проти 4.2+0.15).

Таким чином, зи!ни картини кров! кор1в, з м1сць з р!зшш рад1оактивнии фоном, носять мозаУчний характер,

За даниии багатьох автор!в, кл1н!ко-морфолог1чна картина кров! при гостр!Я проненев!й хвороб! характеризуемся р1зкии зниаеннаи лейкоцит1в до 1000-2000 в ннЗ. зниаенняи л1мфоцит!в в вЦсотковону сп1вв1дношенн1 та поява г1персегмеитованих нвйтроф1л1в. При хрон!чному переб!гу проиеневеУ хвороби в по-чатков!й стад!! спостер!гаеться лай!льн!сть к1лькост1 еритро-цнт1в, лейкоцит!в та троыбоцит!в. 3 розвиткои'хвороби, в1ди.1-часться ст1йка лейкопен!я з нер!зко вирашшм л1нфоцитозои, аозинофШей, еозинопен1ей. та появоа нейтрофШв я токсичной зернист1сти. 3 розпалом хвороби спостер1гаеться спустовення к1сткового нозку.

Паи! дослЦження показали зк!ни картини кров1 кор1в, утриыуваних в умовах рад!оактивного прес1нгу,характернГ як для гостро!,так 1 для хрон!чно! Форн промвневоУ хвороби - лейкопе-н!я з незиачиои еозиноф1л1ев та з р!зко вираяенин нейтроф!-льозом,появоа велико! к!лькост! вних та значнин bhIcom палоч-ко- та сегыентоядерних нейтроф!л1в. а такон л1ыфоцитопеи1е8 та «оноцитозом, по ыоана . пояснитя компоновано^ (зовн1вн1ев та 1нкорпорованов; д1ею рад!оактивного опром1пэння.

Б1ох!н!чне досл!даення' сиворотки кроз1 кор!в з plr ntx гссподарсто на ва!ст кальц!а, кал!и, аагн1в, цшшу, н1д1, зал!за, натр!ю показало, по суттевих в!дн1кностеП в !х к!ль-::!сноыу вираз! у кроо! пор Is р!зпих господарств не в1дн1час'.ь--ея 1 !х кояивання залваать в основному в1д пори року.

Иваги заслуговуе ви!ст строиц1а. D сиворотц! кров! кор1в рздгоспу "Хабне" к!лы!!сть цього елекенту в 1,8 раз!в б!льзе His в сиворотц1 ¡:ров1 кор1в станцП м'ясного скотарствг. "Зорзель", so пояснвегься б1льв насивнин надходнешши цього елеиенту з кормом та б1.пьа 1атснсиш1ин всноктуваниян в кров з

влунково-киякового тракту.

Стаб1льн1сть в«1сту елемент1в в кров1, обуыовлено д1ев механ1зм1в гокеостазу, який забезпечуе пост1йн1стъ внутр1иньо-го середовица тваршшого оргаи!зиу.

Вивчення Фрзкц1йного складу б1лк!в плазки кров! гзтодом слектрофорезу в пол1акрилаи!дному гел! у кор!в, що утримувться в умовах з норыалышм рад1оактивним фоном та у кор!в з хрон!ч-ним впливом ¡ннорпорованого опром1нення, полазало достоверно зниаения загального б!лку в сиворотц! кров1 кор1в радгоспу "Хабне" 1 склало 12,82.

К1льк!сна характеристика Фракц!йного складу 61лиIв сиворотни кров1 кор!в такой ма1 деяк! розб15ност1 1 П зы1ни спостер1гаються б основному у кор1в з господарства з п!двище-нии рад1оактивнии фонон.

Так. перла б1лковз Фракц!я, цо в1дпов1дае В-л1попроте1'ду, в процентному та к!льк!сноыу вираз! не достов!рко вица. Друга б!лковз фраиц!я, 1денткф!ковака як 1.-иакроглобул1к була досто-в1рко нивча в концентрац1йноку вираз!. Третя Фракц1я, цо в1д-пов1дае гама-глобул!нам (1ыуннкм глобул1нам) в концентрац1йно-ку вираз! була достов!рно нигча.Четверта Фракц1я Сгапюглоб1н), в процентному та концентрац1йноку вираз1 ыас тенденц1в до зб1льшшя. П'ята Фраки!я Шлки систеыи комплементу) та сьома Фракц1я (п!дфракц1я тра>1сфарин1в),в процентному тэ к.1льк!г.нону вираз! в дек1лька раз!в була нивча. 8, 8, 9, 10 фракцП в-Цк1-нкостей не кали. Одинадцята фракц!я, ко в!дпов!дзс гомзиглсчку, в концентрац!йному вираз1 була нигча. Дванадцята фрахта -лередбачливо в1дпов!дае в1там1ну Д, зм!н не мала.

Вк1ст 61лкових фракц1й в сиворотц! кров! суттево зм1нюс-ться при р1зних захворпвак'нях, тому, вивчення стану б!лктв в опром1неному орган1зм! дуле вавливо. Поручения вк!сту загального б1лку сивороткн кров! в1ды!чаеться при розвитку промене-во'1' хвороби, це обумовлено зв1наии фуикцП орган!в скнтизуючих (51лксв1 речовини, порренням ФуикцП" ¡злунково-кизкового тракту, ст1нок судии та 1н.

При проиеневоыу ураженн! орган1зму зм!кветься вмХст ги-копроте1"д!в - високоиолекулярних комплексов, до складанться з

б1лка 1 мукопол!сахарид!в (А.И.Пастухов,1373р.). До них в1дно-.сяться б1олог!чно активн! речовиии (гопадотроп!к, церулоплаз-м!н. трансфера. ф1бр!ноген, протромбин та 1н,3, як1 прийнапть участь в регуляцП' 1цуноб1олог1чннх властивостеЯ кроз!. М1сце синтезу глякопроге1д1в - печ!нка.

За даиики Я.АЛванова, 1933р., при гострону переб1гу променево1" хвороби п!д.виязетья р!поиь загальних протеШв в сивороти! кров!, вн1ст огтаточного азоту, зктивикть ам!ко-трансфвраз, трансаы1наз, лактодсгЦратази, знинуетьса актив-н!стъ ход!нестеуази, вн!ст гликогена в печ!нцк

В!ди!нн!сть результат^ наших досл1д*8нь в1д дани» л1те-ратури ми мояемо пояснити тии, цо э результат! тривалсго хро-«1чного !нкорпог.оваи«го опром1нен«я в!дбувасться висна1енн« захясних сил оргаШзну. Так 1.В.Рясн1цы«!й п1дкреслпе, и о сти~ хуляшч! дози рад1ац1'1, як! н1двикуптъ р!оеиь основного обы!ну, приводить до ПпертрофП та г1перфункцП кл1тини. Але надли-кова г1пертриф!" кл!тин, компенсуючр! систана приводить до комплексу "локального зноиування". та переходу процесу б стад1п виашення та ФункцЮналъно'! недсстатност!.

Довготривале п!движения р!вня основного обм1ну в окреких кл!тинах обов'язково приводить до заенаення срок!в \"х яиття.

Висновки.

1,0стеод!строф1чн1 порувення грапть важливу роль б ет1о~ пзтогенез1 ц1лого ряду х1рург!чнях хвороб Сартрози, остеохондроза, набут! эк1ии в постанови! к1нц!вйк, та 1н.)

2.Трепаноб!опс1я к!сгково1' ткашши в д!ляна1 зик!снього горба клубовоТ к!стки пор!вняно проста, та легко виконувана з умовах господартва.

3.Вивчеиня б!оптату дсзволве одераувати безпссередн!, об'ективн! дан! про стан к1ствсво1" тканини, прсцеси, як! в н1й в!дбузаэться при кчтт! тварини.

4.Вякористзкня двурозд!льяого трепану дае 5.лжлив!сть одсряузати одчочасно два зраэва к!стковоУ тканина,для 0!ох*а1-

чного та г!стоыорфолог!чногс дослЦяення, цо доаволяе д!агнос-тувати та дифереиц1ввати р!зн1 Форхи остеодистроф1й.

5.6икористання методу трепаноб!опсП дае зиогу проводити ранни д!агностику остеод!строф1чних поруиень (ю появи кл!н1ч-них признак1в) та в подальаоыу контролввати 1'х динаи!ку.

6.Б1ох1н1чне та г1столог1чнв вивчення трепаноб!оптат!в поглнблюе га розвирве уявлення про ет!опатогенез остеодистро-Ф1чних поруаень.

7.Довготривале перебування кор1в в м!сцях з високов «1льн!ств рад1оакт1!вного забруднення грунту (40 Ки/км2) обуао-влве виникнення в них рад!ац!йноГ остсодистрофП'.

8.Рад!ац!йна остеодистроф1я г 1г.-•патологично нае озиаии незавервеного остеогенезу, остеол1зу, остеонекрозу, фрагмекту-вчо\" остоодиструкцП", крововилив!в в к1стково-иозков! в1чка, 3 наступнии к1стоТдно-пиэ1'.рпУ|И перетБоренняи 1'х вм1сту.

З.Кл!н1чне проявления рад1ац1йно! остеодистрофПС супро-водкуеться зм1иа«и з боку кл1н!ко-иорфолог1чних показник!в кров1, фракч1йного складу б!лк1в плазми кров!, вы1сту к1цера-льних компоненте к!стковоТ тканини.

10.При досл1д!енк! кров!, виявлен! ознаки променево! хвороби - лейкопен1я з незначнов еозиноф1л1ев та з р!зко' вираяеним нейтро$1льозок, появов в кров! велико!' к1лькост1 вних та значний вм!ст палочко- та сегыентоядерних нзйтрофШв, а такок л1нфоцитопен!а та моноцитоз.

11.Вивчення Фракц1йного складу б!лк!в плазаи кров! кор!в, чо зазнали впливу 1нкорпорованого опрои!нення. показуе дост<з-в1рне знишшя вм1сту загального б!лку, та суттев! зн!ни бокового спектру плазии кров!, обуиовлене, по вс!й в1рог!дност1, зк!нани б1локсинтсзувчих систем, кровотворних орган!в, !куно-коыпетентних кл!тин.

12.Б зв'язку з рад1ац1йниы прсс1нгои,в к1сткоб!й тканин!, спостер!гаеться пои!тне знияення вн!сгу кальц!в, кал!а. фосфору, п1двицення ьи!сту зал1за, к!д!, свинца, стронц1в, появления кади!в,

13.Вы1ст в сиворотц! кров! макро- та м!кроеленент1в ке в!дображае зм!н и!нерально1" насиченост! к!стяка, в зв'язку з

регуляторнини мехаШзнами орган!зму 1 м uose бути п1дставога в д1агностиц! остеодистроф1й.

ЗПШЧЕННЯ.

Таким чипом, вперпе на Укра1"нI та в бувшоыу СРСР, вино-ристаний нетод трепаноб1опс1Т, но доззоляе одеркувати безпо-середн1, об'ективн! дан! про стан kíctkoboT тканини при svittI тварини.

Розроблен!, апробоваШ та впровадаен! ориг1нальн! 1нст-руиеити, внасл!док чого спроцен! опсративн! прийоли одертання к1сткового зразку. В!дпрзцьован! приЯоми пЦготовки використа-нпя kIctkobhx б!оптат!в для поглибленого вивчення стану kíctko-boY субстаицП.

На основ! запропонованого нами методу, вперие,вивчена та опред1лено Шсце в х!рург!чн1й патологП" одна 1з форм уравсння кIсгдка - рад!ац!Лна остеодистроф1я, до мае розповсядкеннл серед KopiB, як1 на пратяз! трявалого часу утрш*,удались в умо-вал з високос ч1льп!ств рад1актнвного забруднекия.

Зкасл1док проведения досл!дзеиь остановлено,цо при дэнШ KlcTüOBlfl патологП',поряд з поруиелияи ы1нерзльно! фази, пато-лог1чнлии процесаии в к 1стков1й субстанцП. в орган!з?«1 в!дбу-пазтьел поручения к!льк1сного вк1сту б1лков«х фракц1й суторот-мя y.posl, за!¡ш кл1н!ко-морфолог1чноТ картнни нров!.

Парол!к роб!т опубл!ковашк по теп! дисертацП'.

1.Борисевич В.Б., Тольно Бонас, Кудрявченко Й.В. Трепа-нобнопсия костной ткани у крупного рогатого енота. //Ветеринария- 1308-Н6 -с.4!.

2.Борисович В.Б., Тольно Бонас, Кудрявченко A.B. Исследование костного пуиктата, полученного двухраздельннм трепаном. //Ветеринария- 1988- Hli-c.51.

3.Борисевич В.Б., Мельникова H.H., Кудрявченко Я.В.Содер-

вание ыинеральных веществ в костяке откармливаемых бычков в норь'е и при остеодистрофия //Ветеринария- 1391-Н1 l-c.48.

4.КцдряБчекко A.B. Трепанобиопсия костяка у крупного рогатого скота //Проблемы хирургической патологии сельскохозяйственных еивотных; Тезисы докладов Всесоюзной научной конференции. Белая Цгрьковь 1931 с.?8-?9.

5.Ворисввич 6.Б. Мельникова H.H., Ткаченко Т.Н., Кудрявченко A.B.. Сень Т.М., Дояецкнй С.П., Минеральный обмен н морфологические показатели крови коров на Полесье в связи с аварией на Чернобыльской ЙЗС //Проблемы сельскохозяйственной радиоэкологии - пять лет спустя после аварии на Чернобыльской АЭС: Материалы региональной научно-практической конференции /20-21 ивия 1991/ Еитоиир 1991- с.87-88.

G.Борисович Б.Б., Потоцкий Н.К., йциоин H.H., Мельникова К.П., Кудрявченко A.B. и др. Изменение губчатой кости и крови у коров в связи с аварией на 4A3C.//Bicmiit аграрних наук-1992 Кб- с.27-30.

7.Борисевич Б.Б., Кудрявченко Й.Б. и др. Радиологическое и гистологическое изучение трепанобиоптатов губчатой кости у коров из регионов, пострадавши в результате аварии на Чернобыльской ЙЗС. //Радиобиология - 1932-115 (тоы 32 вып.5) с.047-653.

8.Сень Т.М., Кудрявченко А.Б., Борисевич Б.Б. Влияние цеолита на костную ткань при хроническом облучении: Иатериали радиобиологического съезда, Киев. 2С-25 сентября 1993г. - Пуцино 1993 - с.908.

9.Кудрявченко Й.8., Борисевич D.S., Сухоиас Б.П. Трепанобиопсия кости наруийго-подвздошного" бугра у крупного рогатого скота. //Удостоверение на рационализаторское предложение S27 от 28.3. 1988 1PtH J)[J; удлу, tiэг. юс)