Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.03) на тему:Инфекционное бурсальное заболевание в птицеводческих хозяйствах Украины, разработка методов и способов диагностики

РГБ ОД

л _ . .. Ухрашська Акаделйя Аграриях Наук

2 7 ::'0Н Í994

Ihctutvt експерименталькоТ i клшгёно! ветеринарией медшшни

На правах рукопису

Юрченко Олексаидр Леонщович

1нфекцшна бурсальна хвороба в птахогосподарствах Украши, розробка метод1в та 3aco6is Д1агностики.

16.00. 03. - ветерииарна мисроб1олопя, вфусолопа, ешзоотолопя, мжолопя та ¡муколопя

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаци на здобуття ученого ступеня кандидата ветеринарних наук

XapKÍB - 1994

Робота виконана в лабораторй вивчення хвороб птшд шституту експеримен-тально! та клшчно! ветеринарво! медипини УААН

Науковий кер'мник - доктор ветеринарних наук В.В.Герман

ОфщШн1 опонечти - доктор ветеринарних наук, професор, лауреат Державно! преми Украши (Л.Панисар

кандидат ветеринарних наук ВЛ.Стеценко

Провгдна устанооа - 1нститут птах!вництва УААН

Захист дисертаци ввдбудеться " Ш " ЛУЛЦ & 1994 року в годин

на зайданш спешатзовано! Ради Д 020.68.81 при шституп експериментально! 1 ю-шично! ветеринарно! медицина: УААН за адресок»:

310023, Харюв-23, вул.Пушхшська, 83.

3 дисерташею можна ознайомитися у б1бл]отеш 1Е КВМ

Автореферат роз1сланий ГЦ^М 1994 р.

Вчений секретар спецгалгзовано! Ради доктор ветеринарних наук,

Конаржевський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшстъ проблемн. Птах1втштво - головна галузь тваринництва, яха забезпечуе люлину високояюсними продуктами харчування. ГОдвищення продуктивное! i sKocri maxiniimoï продукшТ - яедь i и'яса - башто в чому залежить в¡д досягнень ветеринарией медицини. Однак, ¡нтенсивний розвиток галуЗ! за-тримують захворюпаняя pi3Hoî етюлогп, знихуючи не тшьки продуктивность птиш, але й негативно вплнваючи на ïï збережешеть. До таких хвороб вщноситься шфекдшна бурсальна хвороба (ÎBX, хвороба Гамборо).

Перпн bwomoctj про 1БХ з'явилися у лператур! в кшщ 50-х рокдв. Cosgrove, A.S. в 1962 р. змановав хворобу Гамборо як небезпечне висококонтапозне захворювання курчат 2-15 -ти тижневого Bisy, Bipyc якого поражае ¡мунокомпетентш клтгаи оргатв (фабрищева сумка, тимус, селезшка), никли-кагочи ¡мунну нестачу i депреаю птивд, в результат! чого загибель мохе досягати ва5до 75%.

Хвороба Гамборо в птахогосподарствах Украши вперше була зареестрована в 199] рощ в швдеяних областях ( Герман В.В., Сжачина В.1., A.iieB А.С., Муляк C.B.). У господарствах, де вона виникала, загалъносаштарш та карантинш заходи не забезпечували ефекту захисту птищ вщ uiel хвороби. Не профиактувала хворобу i щлкобитз зам!на ¡того.шв'я птищ, а також вакцинашя ïl вакциною росшського BHlBln, Смертш'сть в грудах хворо/ rrraiti нараховувала 20-40 % , втрата продуктивном була в акалопчних межах.

У птахогосподарствах, де вшшкла да нова хвороба, к pin значного ехо-номгчного збипсу, ускладнювалась ешзоотична ситуашя i з шших шфекцш, через розвиток у птиц!, яха перехворала ¡мунодефщитного стану. Виникла проблема розробки стратеги боротьби з ньюкаслською хворобою, хворобою Марека та шшими ¡нфекшями. До тепершшъого часу на УкраМ були sucyrni ефектнвш засоби диагностики 1БХ, достатш дат про властивосп Bîpvcy, строку BÎpycoHOciiïcnta i шляхов його передач!.

Розробка 3aco6is диагностики являе собою актуальну задачу, i ïï piment« дозволить контролювати ешзоотичну ситуацию по ixiii хвороб!, обмежити роз-повсюдження збудннка i вцшд птиш.

Мета дослщжень. Метою них дослщжень було вивчення розповсюджеяня хвороби Гамборо в господарствах Украши i деяких бюлопчних якостей збудннка, а також розроблення засобш i метод1в д1агностики 1БХ.

Завдання дослижень. Для досягнення нам1чено! мети ставили завдання:

- дослщити яеблагополучт по ÎBX господарства, шдтвердити дшгноз цього захворювання В1русовид1деяням;

- вивчити лея xi бюлопчш властивост1 sipycy 1БХ;

- розробити еритроцитарний д1агностикум для виявлення специф1чних ан-тстл до Bipycy !БХ;

- вивчити природне проикання хвороби Гамборо за допомогою еритроди-тарного д1агностикума ÎE КВМ i обгрунтувати оснозш положения до ¡нструыш по 5оротьб1 з шею шфекшаю.

Наукова новизна. Розроблена технология 1 вщповщна документация для виробнидтва еритроцитарного д1агносгикума 1БХ. Впершена УкраШ проведено вивчення особлив остей проткання 1БХ у спещашзоваиих господарствах 1 дея-ких б!олопчних якостей в1русу. Розроблена схема ¡мушзаци для одержання специф^'шоГ свроватки.

Практична цинисть роботи. Розроблеш засоби \ метода диагностики 1БХ, як1 забезпечують експрес-д1агностику захворювання, прогнозування ешзоотичного процесу, контроль ефективносп вакцинопроф1лактики та ко-рекцйо й схем; розроблено НТД на еритроцитарний доагностикум 1 регламент ного викоршлування. Запропоновано тимчасову ¡нструкщю з профилактики та лжвйацц 1БХ.

Апробац!я. Осиовш матер1али дисертаци доповщались на украшсыцй кон-ференвд! молодих вчених I асшрантш з питань птах1вництва (1П УААН, Б!рки, 1992 р.); конференци молодих вчених 1 спещал1спв УкраТни з проблем ветери-' нарно! медшщни по обслуговуванню скотарства колективиих I фермерсьгах господарств (1Е КВМ УААН, Харк!в, 1992 р.); науково-практично! конференци "Ыотехволопя ветеринариих препарат" (1Е КВМ УААН, Харк1в, 1993 р.); засщаннгх 1 звггиих сесих вчевоГ ради 1Е КВМ УААН (1990 - 1993 рр.).

Публкацц. За темою дисертаци опубликовано 5 друкованих робот.

Основш положения дисертаци, як! виносяться на захист: - особливоста течи та розповсюдження 1БХ у птахогослодарствах Украши; - дат про деяы бюлопчт як осп збуднкка хвороби Гамборо; - матер ¡али по розробц! засоб^в 1 методов даагностихи !БХ.

Обсяг 1 структура дисертаци. Двсертавдя викладена на листах машинописного тексту 1 м ¡стать загальну характеристику роботи, о глад лггератури, експериментальш досшдження, обговорення результата, висновки, практичш пропозицн, литература ¡додаток. Робота шосгровава таблицами та малюнками. Ллература складаеться ¡3 А|)0 джерел, серед них 50 вггчизнянихта 40*0 закордонних авторов.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬН1ДОСЛЩЖЕННЯ

Матер!али 1 методи. Робота виконувалась у лабораторц вивчення хвороб птищ 1Е КВМ УААН протягом 1990-1993 рр.

Ешзоотолопчщ дан! були одержан; при обстеженш птахогосподарств, розмшених у р1зних репонах нашо! краши. Вивчались особливосп прояву захворювання птах1в, а тахож фактора, як1 впливали на стушнь ¡нфекцшного процесу.

У досладах використовували польовий штам ГЮ-92 1 вакцинш штами ВН1ВШ10 78. Дослщженна дроводидися ¡з сяровотками кров1 здорово!, хворо! ! перехворшо! птнщ, специф^чними сироватками до шфекшйного бронхиту, хвороби ньюкасла, шфекщйного ларинготрахеггу, рео-1 аденошфекци, а тахож з ¡мунними сироватклми кров! юз.

Для виршення поставлених завдань було використано 3 кози, 2 барани, 10 швтв, 1000 курчат! бш.ше 5000 ембрюш'в курчат ¡з господарств, благополуч-1шх щодо шфекцшних захворювань.

Робота виконувалась з використанням первинних культур ({мбробласпз ембрюшв курчат i перешеплюваних лшш клггин ЕНВ (ембрюнально! кирки в1вщ).

Для витотовлення еритрошггаркого диагностиками була використана методика Boydena в модифжагш цього способу, яка розроблена в лаборатори хвороб птиш iE КВМ.

На основ! ембрюнального i культуральяого Bipycy 1БХ було виготовлено 20 серш Д1апгостикума, з допомогою якого було дослщжено б1льше 10 тисяч зразкш сироваток xpoei muni в реакцп непрямо! гемаглюгииащ! (РНГА).

Збудиик хворобн Гамборо видшяли з тканин та оргашв хворо! птиц1. Подготовку материалу до заражения здшсиюнали загальновщомими методами. Дослвджений в1русний материал вводили в хоршналантоГсну порожнину ембрюнам курчат 9-11 -добового В1ку. Шдлягали заражению перещеплюван! культура клтш ЕНВ, ф!бробласти ембрюшв курчат. Кожна проба патматерхалу проходила не менше 3-х пасаааа, не рахуючи первинного видмення i nepesipxy на гемаглютинацио з 1 % еритроцитами швня.

Заражеш ембрюни i перещеплеш культури клггин вигримували 4-7 д1б при температур! 37 " С. ВЫбраиий BipycHiiü матер1ал теля контролю на вщеутшеть бактер1ально! i грибково! контамшацп, 3oepira.ia при температур) мшус 20" С.

Титрування Bipycy проводили на ембрюнах курчат. Титр розраховували по Reed L. and Muench Н. (1938) i в ЕЩ 50/0,2. Реакщю нейтрал!зацш проводили на ембршнах курчат за методом Deshukh D.R. and Pomeroy В. (1969), викори-стовуючи сталу ильккть сироватки i послщовно нарощуват10-ти кратш роз-ведення Bipycy в ¡зотошчному розчиш з рН-7,2. Сироватку з ¡ндексом нейтрал1заш! 100 i вшце вважали позитивною.

РЕЗУЛЬТАТЫ ДОСЛ1ДЖЕНБ

Випадки шфекцшно! бурсально! хвороби на УкраМ вперше були за-реестроваш в 1991 рощ в пшденних реп'онах ( Герман В.В., О'качина B.i., Aлieв A.C., Муляк С.В., 1991 ).

Вщповщно до неблагополучно! ешзоотично! ситуащ! по u,iii xsopo6i - була проведена робота по вивченню розповсюдзкення 1БХ у господарствах Одесько! обласп та шдтвердхення д!агнозу лабораторними доелвдженнями.

Було встановлено, що хвороба розповсюджувалася протягом 2-3 д!б з одно-часовимобсягом 70-100 % молодняка у в1щ2-10тиясшв. У курчат спостерпався розвиток Д1аре! з проявомапатн,скуйовджешстюопер1ння1 вщеутшетюапетиту. Гостра фаза проткання шфекш! була протягом 3-4 д!б i супроводжувалася смертшстю В1д 20 до 40 %.

При патологоанатом1чному дослщженш rpyniB у м'язовш тканин! грудини та стегон, вдалчалися розлип крововиливи, бурса була збитьшена в 2-3 рази, в 30-40 % випадыз гшеремшована або з крововиливами, в Г! порожниш ¡нколи знаходили фибрин з серозним ексудатом. Нирки збйтьшеш з крововиливами, в сечоводах знаходилась велика юльысть ypaiiB. Для уточнення д!агнозу

вщбирався гатолопчний матер1ал (фабрищева бурса, селезшка, нирки), з якого в подальшому в лаборатори був вщцлений В1рус I щентифшзваний як збудиик хвороби Гамборо. Д;агноз був пщтверджений лабораторним методом Дншропетровською Н1ВС, ВН1В111, республшшською лаборатор1ек>.

Збудник захворювання був видыений ¡3 проб патолоичвого матер1алу, вдабраного В1д пало!, хворо! та забито! птшц, з обстежених птахогосподарсгв: ДППЗ " Розд'тьнянський" (Раз-91), ППГ "Староказацький" (Ст-91), ПГ " Хаджибе1вський" (Х-91), П/Ф "Одеська" (0-91), ДПЛГ "Полкький"! 0(П-92).

Таблица I

Характеристика птищ I патологичного матер1алу, _дослЮженого па о1рус 1БХ_

Область, господарство Вж Кддачш ознзки Патологоана-тоючш ознаки Органа

Одеська обл. Раз-91 30-45 Д(арея, апатхя, скуйовдже- Ы1СП> опершая Наявш крововиливи в м'язах грудики 1 стегон, збьтьшенил фабршцевоТ бурей в 2-3 р. Фабрищева бурса, нирки, селезшха

Одеська обл. Ст-91 40-45 Дареа, в1дставання у росл та розвитку Збйшпення фабрндкво! бурей, внрок, селезшкн Фабрвдгсва бурса, нвркн, селезшка

Одесыса обл. Х-91 35-40 Диарея, апаты, висгаваквя у росл Крововиливи в м'язах стегон, збшыпення бурей М'ази, бурса

Одеська обл. Б-Д-91 30-40 Дцреа, скуйоважс-шсть опершая Збшлпеши бурей в 2 разя, ни рок, селезшки Бурса, нирки, селезшка

Одеська обл. 0-91 50-60 Апати, д»арея Зб1льшення селез1яки Внутриит органи

Кмвсъха обл. П-92 120 Диарея, а па-па Збьтыдекня селезшха, нирок, □ечшхи Внутр)шш органи

Було встановлено, шо при в!русовид1ленш патолопчний матер!ал необхщно вщбирати в початковий перюд проявления кляпчно! картиыи захворювання, тобто, протягом 3-4 доб. У перюд затухания захворювання в1рус практично видшити не вдавалося. У господарствах, де захворювання протекало у закритш

форм.!, Bipyc кидшгти також яе адалося. В!дх!д молодняка в цих господарствах з причта !БХ птищ нараховував 25-40 %.

На основ] одерга-тх даних (гаад. !) иожва зробигн висновок, що вказаш господа ¡ктиа с неблагополучными по ШХ. Можлизпм досерелом шфекгш в Одесыий облает! с гг-ахофабрихи та племез! :ггяхomenozaрстяа Молдовя, а а ДГГПЗ "Полкьхик" злхзорюваннабуто занесгяе з ¡мтюротованою птицею.

Авалопчне нолежнн? з теч1ею хвороби Гамборо серед хурей мало м!сце i в шпзих господарствах oíbracrí. 3 1992 року хвороба широко ноширя^шся у птахо-гоезтодарегеах Укранга. Були ззре^строван! сзалахи знфекдИ i пндшен збудник в Одс-еъхйг, Квшсьу.ш, Дшнрокетровсыий, Харювсьхш та rom. областях.

Бцгсу ефекгггшю. sacoéis дагносгяхя хвороби Гамборо усхладнювала постановку тотпогр дгкгнозу та ощкку ейзоотичис? ситуялш з uiet щфекци i не спрш.пз повергдж^ггпо розпозеюджеяня в!русу.

КУЛЬ-f ИВАЦ1Й В1РУСУ ХВОРОВИ ГАМБОРО

За наккма Sofdeker al., 1967, Hiteoer, 1970, Dobos, Р., НШ, BJ., 1979,

Lukertet. al., 19S4. A.-¡i ев Л.С., 1990, s;pyc мюробв Гамборо був адаптований до ехбрюш'з кур'зг ГЕК4., перевито! хулътурт кяггия Vero, BGM (кзгрки зптики cipo? африкалсько! мавгк), ф;5роблзстам ембр!<Ш1з курчат.

Буди Бапр-обук«» хулмз5ваца 'sipycy ÍBX ва ембрюнах курчат, пере-

щеклеша культур! ъл!тев Ver¡> i ЕЛО, а також ф1бробластах ЕК. Робота проводилась з трьема лгтаь'ш-,: - ГЮ-92, BHteffi í D 78.

.ГИсти í;6ü¡>5>:ií sipyerono материалу зз згга^.нояр-йшятимЕ методами його ? акорястоеуваля заражения не менш ¡ 0 - га ембрювге курчат у BÍni 9-11 ui6. Заражею & хсрЬнагшкпслу порпжнану а доз! 0,2 мл еыбр!оии шкубували «ротагом 7 доб прв темяератур! 37' С. Про нзлвзйегь eipycy судили по загибел! ембркмШ на 3-7 зобу roout заражения i зиявлеяв$ у влх харзктершпе ¡тояот-акатомг*сшх змш úipaiixoBi крововкдвдк в облает! голови, стегоя ! на корюкаяшшйсяш соолошй, oí-i мнения бурей, нкрок), я також нщеутшетю аглютикацн SMopioftiB курчат алантокяою р;дшкш палих зародк!в. В1'д eü6pi04ÍB в|доирали ХАО i алантоГсну ршяку, BipycHT-ш материал заморожу вали ара температура шнуе 20" С длг нлетутгех дослщжень. Загибель ембрюн1в i характерн! змнш спосгерн-ались, як правило, протягсм 2-4 цасааав, hotím вони зяикалл, ¡до одаак не зяключало рспродущж nipycy в ембрюнах. Можлнво це було зв'язано з цпаою eipycy при заражений

При хультивад« з:русу ÍSX на ф!бробластах ЕК використовувата 9-11 до-6obí емлр!они. Первггано-триюинЬоваш культура отримували шляхом дезагре-ranií ткани ей ембрюшв за допомогого розчишв 0,02 % версена i 0,03 % трипсину, пдарггих до температуря 37° С у вщношенв! 1:9. Висш кл!тия у культурачьи! сосуак ароводявся ¡з рпзрахунху 300-400 тисяч в 1 мл ростового середо»шпа. Заражгияя проводили на 24 годинну культуру ф!бробласпв у роз-Ееденн! 1:10 вирусного матер!алу в доз! 20 мл на 0,5 л флахон, яхай зливали через 35-40 хв. i додавали юдгримукте середовшпе, яке склад ал ося i3 piBHax 06'emíb сутлшеё середовищ »99 i пдрол!зату молочного альбумшу. КультивацЬо Bipycv проводили протятом 3-5 ai6. Було встановлено, шс ЦПД наступав через 48-72

одини, однак до 3-4 пасажу ЦПД не спостер1галась. Специф1чтсть цитопатич-шх змш шдтверджували заражениям ембрюшв курчат.

Позитивш результата були отримаш при культивацП в!русу 1БХ на перещеп-пованих культурах кл)гин ЕНВ. В якосп ростового середовшца для ЕНВ вико-)истовували р1вш об'еми сушпй середовищ - 199 1 пдрол1зата молочного ииьбумшу з додатком 10 % сироватки крупно! рогато! худ оби.

Кулътиващю проводили 1,5 л матрасах I 0,5 л флаконах. Пос1вна кондект-эащя кштин у матрасах складала на 1 мл середовшца 300-400 тис. 1500-600 тис. {флакон. Матраси витримували в термостат! при температур! 37" С. Флакони зозмлцували на роллер при швидкосп обертання 60 об/г I температур! 37' С.

Встановлено, що для ¡золяпд в!русу неббхщяо вихористовувати 24-48 годин-ау культуру шптян. Строк появи ЦПД залежить в!д дози вирусу ! юлькосп засаж!в. При первшшоыу його видшенш специф!чн! змши (утворення у моно-иар! порожнин, клтшних конгломерата, вакуол^защя ! округления клнин), звичайно спостерйгались шсля 2-3 пасаж!в в1русного матер1алу. ЦПД виявлялась через 48-72 години шсля заражения клгпш. В проведених досадах виявилось, по найбшып в!рулентний пггам - ПО-92.

Була вщпрацьована методика постанови перемежуючих пасашв у систем! ЕК - культура кгйшм - ЕК. Заражували ЕК, шкубуваля 1 яри наявносп хлрак-терних патологоанатом! чних змщ; тидбирали патматер!ал. В!русшш матер1алом заражували перещешповану культуру клгган, при наяв1 ЦГЩ вихористовували цей материал для подальшого заражения ЕК.

На основ! цього методу ми отримали досгатньо стабьтьш результата по репродукци вирусу 1БХ, який у подальшому був використаний у виробшштв! еритроцитарного даагаосгикума.

РОЗРОБКА ЕРИТРОЦИТАРНОГО Д1АГНОСТИКУМА 1БХ

Досладження останшх роив у галуз! медицина 1 ветеринарп свадчать, що найбьяып доступним у техничному виконанш методом, е реакщя непрямо! гемаг-лютинацО (РНГА).

Технолопя виготовлення б!опрепарату передбачала адсорбщю антитиг на поверхш нос!я ! наступшй аглютипацц в присутност! гомолопчного антигену. РНГА мае можливють виявити вщ 0,2-0,5 мкг антитш (Каральник Б.В., 1976, Дяченко Н.С., 1979). В!дм!чена як!сть РНГА означае и перевагу перед РН, РДП 1Р1Ф.

При розробц! еритроцитарного даагаосгикума 1БХ використовували класич-ний метод Бойдена (1951), запропоновашш для юлыисного означения антитш до бшкових антигешв р1зного походження 1 модифжацда цього методу, розроб-лену в лаборатори хвороб птиц! 1Е КВМ УААН. Як вщомо, особливу щншсть ця методика набула при вивченш в!руив, як! не мають гемаглютинуючих власти-востей.

3 урахуванням вишесказаного, при розробц! антигену для серолопчно! диагностики хвороби Гамборо були заплановаш настуши етапи дослщжень:

л

1. Означения найбыыи чутливог I техпологЬчнт бюлоггчног' сштеми для одержання оиробничог парти агрусу }БХ;

2. Приготування консервованих еритроцит1в барана;

3. ¡нактиващя виробничсн парти <нрусу ¡БХ;

4. СенсибЫзащя еритроцитгв барана трусом 1БХ;

5.1спит активностг еритроцитарного дгагностикума 1БХ.

Передбачалось також вггровадити схему ¡мушзаци р1зних тварин для одержання спеш!ф1чноТ ппер1мунноТ сироватки кровЬ

Виробннчу партда вирусу отримали при зараженш ембрюшв курчат 1 пере-щеплено! культури клшга, як описано вище.

Ф1ксзщю еритрощтв барана здШсшовали формальдепдом по такш схемг 10 % сушш еритроцита барана з'еднували з р1вним об'емом 5 % розчину формалшу на ¡зототчному розчшп №С1 з рН-7,2. Фтсуючий розчин з еригро-цитами витримували протягом доби в термостат! при температур! 37" С, периодично струшуючи. Шел я консерващ! еритропити 5-тикратно вдаливали ¡зотошчним розчином з рН-7,2.

1НАКТИВАЩЯ ВИР0БНИЧ01 ПАРТК В1РУСУ ШХ

Для приготування еритроцитаяого дтгностикума використову вали вфусний матер1ал, яхий шактивували формальдепдом ргзноТ хонцентрацц. Був випробу-ваний формальдегвд 35 %, 36 % 1 38,1 °/0 концентрацн, який добавляли до виробаичо: парт в1русу до 3 % концектраш! 1 розташовували в термостат! при температур! 37' С на 60 хвилин, дал! на водяну баню при температур! 56° С 30 хвилин (при прогр!В1, емисть з вирусом струшували 3-4 рази).

Таблиця 2

В плие концентрацП формальдейду на тактиващю в1русу /БХ.

Температура) Концентрат» формальзегцу

строк ¡нактиващТ ЗS % 36 % 38,1 %

1.37'С-60хв. - - +

2.56° С - 30 кв. - - +

Примтса: "+" - шактквус; "-" - не шактивуе

Результата дослщжепь показали, то повна шактивадая вирусу !БХ зд!Йснюеться при його обробщ 38,1 % формальдепдом у вцщовщному режим! (табя. 2). Якгсть шахтиваш коятролювали заражениям ембрюшв курчат 9-11 -тидобово! шкубаш!. Загибел1 ембрюн!в ! характерних патологоанатом! чних змш на хорюналантоГстй оболонщ не спосгер^галось протягом 3-х пасажлв.

визначення режиму сенсибШзлцн еритроцит1в в1руе<ж 1вх

Дла забезяечеяня ставдапгЕсста серШ ерэтроцитарного дапюстихуму 1БХ з зясокою акп!В:йстю ! сиецифЬн'.сгю, буп втробуваний слдаючий режим сеа-сибцазацй еритрощтан: пфус з тагром ¿О0,5 - 10г'! ££Д 50/0,2 мл; еритроцига до об'ему вирусу у вуиоыенш 1:10; »¡рус з еритроаитами у розведеав! фосфат-но-буфешшм розчиаоы з рИ-6,4 у ветожекш 1:4 експозшця 20 хв при темпера гур! 37* С.

Таблица 3.

Заяехнкть активности еригпроциашркош (Нагностисуму !ВХ асС титра в1русу1ВХ с&рбожхих на еритроцитах

ТйТрВ1русу , вглсрастайоги дла сенсаЗШгациГ СргГфООй'ПЙ (здОйяз ¡г/-5 1О5.0

Актвгтстч-ДШГйССПЖуИЗ 1:32 5:16

ВязодкиЙ тхтр С»рО?23ТКИ 1,64 1:6-1

Прояедекш ваюад<гсл^;юкшо1»заля (табл. 3), здо найб1яьяг р.свкв а^сор-баш& ¡прусу хгоро&я Гяуйоро Йюла а межах 'иго жсяпенграШ Ю*"'1'- 10*"* н?н 30 хви/шетлй сисшиму!

визнлташя штгимально* схеми 1мун!задН тварин

3 мечою одержаяия акагафгчш* ппер^му тс1 сироватки к ро»> до вирусу 1БХ було шшробувако 3 схема ¡мушзгцй, арсвгдсйих на йвшк, кроликах та козах. У результат внконанлх дос-шаш було вагааовлепо. що аабльъе нарошувашш С2еадф|чних анптл у снронаш,' х.рош кози в тиграх 1:32-1:128 забезсечузала наступая схеш. 'Ыутгацгю юз з два етасш.

Першзн етап. Трз ш'шй щодобово в дезах 1,5 - 3 - 5 мл ввутршншоиенно з Перервою 14 д^б. Другай етая. Повторе! ш'екца у тих же дозах знутршшьовеняо, перерва 13-17 д!б з настушшм ыдбором крози

Специф1чшсть л1офшзовано5 гшершунно? сироватки кози перев1рьди у ре-аиш нейтрал!защ! (РН) аа ЕК 9 -тидобозого вку з вккориааяням десятикратная розведевь трусу 1БХ в!д 50 - 10* 1 нормальною (негативною) сирогаткою. в РК вихорястовувгли титровайш виробннчий пггам в!русу 1бх.

06/iík реакш! проводили по Ршу i Мекчу i виражали в шдексах нейтрал^защТ. Для гшер1мунно! сироватки bíh був 1:100, для нормально! 1:10.

ХАРАКТЕРИСТИКА ЕРИТРОЦИТАРНОГО Д1АГНОСТИКУМА 1БХ lE КВМ

Нативний i л!офшзований еритродитарний д1агностихум готували у вигляд1 10 % концевтрацц.

Нативний еритроцитарний антиген являе собою гомогенну суспензцо темно червоного або коричневого кольору, який у прочее i збер!гання утворюе obí фракц!!: осад (еритроцити) i прозора надосадна радина (ф!зюлопчний глщеришзований розчин з рН-7,2).

Ллофшзований антиген являе собою гомогенну аморфну масу темно-черво-ного або коричневого кольору i розфасований в ампули, масова часпса вологи якого становшъ не бмьш 2,0-3,0 % по ГОСТ 24061 -81. Д!агностичним титром антигену е 1:8 i вшце. Збертаеться еритроцитарний д^агностикум у сухому i темному примвденш при температур1 2 - 8' С. Строк придатносп нативного антигену 6 мюяцгв, люф!л!зованого 12 mj'ctoíb з моменту виготовленяя, при дотримаяа вимог збер^гакня та транспортування.

ВИВЧЕННЯ АКТИВНОСТ11 СПЕЦИФ1ЧНОСТ1 ЕРИТРОЦИТАРНОГО ДГАГНОСТИКУМА ХВОРОБИ ГАМБОРО tE КВМ

Ахтавгасть еритроцитарного д1агностихуму (cepia №2, cepia №3) контро-лювали постановою реакцИ непрямо! гемаглютинацп (РНГА) ¡з специф!чнок> гшер^муиною сироваткою кров! кози до Bipycy хвороби Гамборо i звичайною курячою (табл. 4).

Для сдержанна 1,5 % робочого розведення еритроцитарного д1агностикума брали 1,5 мл нативного антигену i додавали у 8,5 мл глшерлизованого 0,5 ф1зюлопчного розчину. Готували cím 2-х кратних розбавлень ппер(мунно1 сироватки KpOBÍ до Bipycy tBX у об'ем1 0,2 мл на глшеришзованому 0,5 % ф1зюлопчному розчиш з рН-7,2. У bcí розведення сироватки вносили по 0,2 мл еритроцитарного д^агностикума. Перешк результатов проводили через 40-60 хв.

Контроль еритроцитарного д^агностикума на вщеутшеть спонтанно! аглюти-нацп проводили у глшеришзованому 0,5 % ф!з1олопчному розчиш Na С1 з рН-7,2 (табл. 4).

Контроль еритроцитарного Д1агноетикума 1БХ на специф!чшсть проводили ¡3 специф!чними сироватками до ХН (хвороби н'юкасла), 1ЛТ (шфекшйного ларшготрахеТту), 1Б (¡нфекшйного броюйту), peo- i аденошфекшТ. польовими сироватками здорово!, перехворшо! i вакциновано! птиц1, отриманими ¡з птахо-фабрик неблагополучних з цього захворювання (табл. 4).

Таблица 4.

Результата аивчепня активност11 специфичности д'шгностикума 1Е КВМ

Види сроваток Результат« зослшжень в РНГА

Сер^я № 2 Сергя № 3

Гшерммуина козача до В1русу 1БХ курен. 1:64 1:64

Вщ вакиинованоТ птиид проти 1БХ (ДППЗ "Полиыагл"). 1:16 - 1 проба 1:32 -1 проба 1:8- 4 проби 1:64 - 1 проба 1:16 - 1 проба 1:8 -5проб 1:4 - 1 проба

В« перехворало! птнш ШХ (ДППЗ "РОЗДШЫЫНСЬКИЙ"). 1:256- 1 проба 1:128-2 проба 1:32-3 проби 1:4-1 проба 1:64-3 проби 1:16-1 проба 1:32-2 проби 1:128 - 1 проба

Специфична до ХН. 0 0

Специф1чна до 1ЛТ. 0 0

Специфична до 1Б. 0 0

Спедиф. до реошфек. 0 0

Свецнф. до аденошф. 0 0

Свроватка здорових курчат. 0 0

Г-шцерин. 0,5 % 1зотошч. р-нз рН-7,2. 0 0

ДИНАЛИКА ПРИРОДНОГО ПРОТ1КАННЯ ХВОРОБИ ГАМБОРО В ПТАХОГОСПОДАРСТВАХ УКРА1НИ ЗА ДОПОМОГОЮ ЕРИТРОЦИТАРНОГО Д1АГНОСТИКУМА 1Е КВМ УААН

Як. показали наш дослщження по вивченню характеру проявления хвороба Гамборо, особллв'ютю шфекдшного пронесу в птахогосподарствах ¡3 замкнутим циклом виробнидтва продукцп було те, що захворювання набувало стацшнарного характеру.

Дослздження сироваток кров1 птищ в РНГА проводили з метою виявлення антитш до вирусу хвороби Гамборо. Для цього в господарствах, де була шдозра на 1БХ вщбирали проби кров1 (не менш 20) в!д курчат двох, 6-8 тижневого вису, а такох в1д доросло! птищ. Реакшю ставили за методикою, розробленою в лаборатори вивчення хвороб птищ 1Е КВМ УААН.

3 1992 року хвороба широко розповсюджувалась в птахогосподарствах Украши р1зного напрямху виробнидтва продукт!. Були зареестроващ спалахи шфекцп 1 видшений збудник у КшвськШ, Дншропетровськш, Одеськш, Харк!вськш I ш. областях.

Результата дослщжень показали, що не скр1зь В1рус був високовфулентним, так у Харк1вськш, Донецькщ областях 1 Криму спочатку В1рус був сла-бов1рулентням, однак в наступному час! В1рулептшсть його зростала. В Одеськш обласп нами був видшеняй високош'рулентний збудник.

Центральна лаборатор1я Украши з хвороб птищ разом з лаборатор1ею хвороб птищ 1Е КВМ УАЛН провела дослщження сироваток кров! птиш на хворобу Гамборо в племзаводах "1 племрепродукторах Украши з використанням д!агностикума 1Е КВМ в РИГА (табл. 5). Всього було дослужено бшыпе 1626 проб сироваток кров! птищ ¡з 13 господарсгв 8 областей. 1з них у 6 областях, в 10 господарствах у сироватках кров1 птиц! (в1к 20-150 д!б) виявлеш антитша до вирусу 1БХ в д1агностичих титрах <1:8 ж вишй), що свщчить про циркулящю в!русу хворобн Гамборо в цих господарствах.

Таблица 5.

Результати досмджень сироваток кров1 а РИГА.

Область, господарство К1ЛЬХ1СТЪ проб Позитивно Негативно Прию-чення

проб о/ /0

Дюпропетровська обл. ДППГ "Хриспзфор1вський". 77 - - 77

Донецьха обл. ДППГ ¡к. "Чапаева". 60 10 и 50

Юровотрадська обл. ППГ "КЧроЕський". 100 - - 100

Кримська обл. ДППГ ¡и. "Фрунзе". 150 - - 150

Кримока обл. ДППГ "Кримсысий". 150 7 4,5 143

Одеська обл. ПГ "Понятовсысий". 47 12 25 35 гггидя вакцино-вана ЛВ1Ч1

41 13 31 28 не вакцино-вана

Одеська обл. ПГ "Хаджибавський", 74 31 41 43 вакцино-вана ДВ1Ч1

Одеська обл. ДППГ " РоздшьнянськшГ. 26 5 30 18 не вакцин.

26 > 19 21 вакцин. ЗВ1Ч1

Ктвська обл. ДППГ "П01шський". 225 73 32 152

Ктвська обл. ДППГ "Рулнз". 75 2 2 73

Ктвська обл. ДППГ "Кучаковський". 200 35 17.5 165

Харкшська обл. ППГ "1скра". 225 25 И 200

Черкасыса обл. ППГ "Поэтльський". 150 8 5.3 143

Приведен! даш (табл. 5) показали, що захворювання широко розповсюдже-не в птахогосподарствах рЬно! спешал1заш! I технологи виробництва продукца. Наибольший процент позитивно реагуючо! пташ виявлений у господарствах, як; комплектують птинепоптв'я вш киакох постачальнийв.

Захворюванна реестрували у ва сезони року. Однак, виникнения спалах1в шфекдц в бшьшога випадыв було пов'азано з Д1ею вадповщно! кшъкосп факторов 1, передуам, станом резистентносп у курчат, отриманих ¡з неблагополуч-них господарсгв.

Негативно з^чувалася д1я стрес-факторгв, незбалансованого годування, циркуляция в стад1 шигах збудниюв в^русно! 1 бактериально! природи. Появ1 захворюванна спркало неблагополуччя господарств по реов1русшй шфекцп 1 кокцидюзу, дефщит б ¡.тку 1 в1там1шв у рациош.

Провокувала гостре прслчкання хвороби аерозольна вакцинащя проти ¡нфекцшного бронх!ту 1 ¡нфекцшного ларинготрахеТту. Джерелом збудника шфекцп е хворх I перехворш курчата та кури. Було встановлено, шо з високою смертшстю хвороба пропкас серед молодняка яечыих порщ у вяи 6-8 тижшв. У бшьш ранньому вш! 3-4 ткжш В1рус !БХ уражае курчат м'ясних порщ. Вжова р!зниця сприйнятливосп птгш до захворювання бшьш виражена в господарствах, де хвороба косить сташгнарний характер.

Щодо захисно! рол1 пасшних материнських антитш у курчат, отриманих вщ курей - реконвалесцента аб.) шушзоканях вакдинамн, то в цьому вадношенш ¡снуе однозначна трактовка - пасивш антитша затримують розвиток шфекцп. Нами було встановлено, що гасивно)мушзоваш курчата стшк1 до заражения В1русо'м 1БХ у В!Ш 7-14 Д10 в залежноел вщ р1вня 1 часу циркулявд специф^чних антитш до в1русу 1БХ.

У щлому експрес-Д1ак юстика дозволяе на раашй стад ¡У виявити хворобу 1 розробити заходи по борот ьб*'! профмактиш цього небезпечного захворювання курей.

висновки

1. Хвороба Гамборо з 1991 року шире ко розповсюджилась в птахогосподарствах Украши. Ндйбшьш гостро хвороба проткала в Одеськш облает!, викли-кавши вщхщ птиц! вщ 30 дл 80 %.

2. Видшений I адаптоваюш до бюлоп гних систем ешзоотичний штам в!русу ГЮ-92 забезпечуейого реиродукцио вт?.гр1 у межах 10 -Ю4''5 ЕЛД 50/0,2 мл.

3. В1зуалышй контроль репродукцГ В1русу 1БХ можливо проводити при культиваш! його на ембрюаах курчат ыд серонегативних кур-несучок I при адаптацц до перещеплено! культури клк.ш ембршнально! нирки в1ец1.

4. Для ¡нактиваш В1русу 1БХ потру шо 3% формалшу з концентрашею у вих!дному препарат! не менше 38 % йюрмальдепду.

5. Ефективна сенсибшзащя еритроптв здшснюеться вкусом 1БХ з титром 104,0_104,5_

6. Використання kí3 для ¡мушзацн вирусом 1БХ по заггровадженш cxeMi забезпечуевисокийpiBeHbспециф1чнихантитьт (1:32- 1:128) у сироватщкрови

7. Розроблений експрес-метод серолопчно! Д1агностики хвороби Гамборо у реакш! непрямо! гемаглютинацп, дозволяе виявляти циркуляшю Bipycy у пта-хогосподарствах, прогнозувати розвиток ¡нфекшйного пропесу i робити оцшку ефекгивносп вакцинопрофшактики.

8. Використання у практиш птахогосподарств еритроцитарного д1агностикума tBX i тимчасово! шструкцц з профилактики та л1квщаш! хвороби Гамборо забезпечить стабипзацда ешзоотично! ситуацй на Укра'пп з uiel ¡нфекцП.

ПРАКТИЧШ ПРОПОЗИЦП

1. Методика культивацц Bipycy хвороби Гамборо на ЕК i перешепленш культур! клшш ембрюнально! шрки bíbih.

2. Нормативно-техшчна документашя:

-Тимчасова ¡нструкщя з виготовлення i контролю еритроцитарного антигену для диагностики хвороби Гамборо;

-Тимчасов1 методичт вказ:вки щодо лабораторно! дтгностики хвороби Гамборо;

3. Тимчасова шструкшя з профилактики та лквщацн хвороби Гамборо.За-тверджено начальником Головного управлшня ветеринано! медицини з держвепспекшею МСГ i П Укра!ни Достоевським П.П. Юлипня 1993 р.

СПИСОК РОБГГ ОПУБЛЖОВАНИХ ПО TEMÍ ДИСЕРТАЦП

1. Юрченко O.JI. Вивчення ешзоотичних обставин шодо шфекшйяо! бур-сально! хвороби (1БХ, х.Гамборо) у птахогосподарствах Украши. // Тез. докл./ Укр. конф. молодих учених та асшранив з ггатань гшшвництва. - Bipxn, 1992. -С. 52.

2. Юрченко О.Л., Герман В.В. Вивчення ешзоотичних обставин по шфекщйнш бурсальнш xeopo6i (tBX, х.Гамборо) в птахогосподарствах Украши. // Проблеми вет. медицини по обслуговуванню тваринництва колектив-них та фермерських господарств: Тез. докл./ Конф. молодих вчених i спещалклчв Украши. Харив, 1992. -С.41.

3. Юрченко О.Л., Герман В.В., Муляк С.В. Вивчення метод1в культивуванкя Bipycy ¡нфекщйно! бурсально! хвороби (х.Гамборо).// Бютехнолопя вет. пре-паралв: Тез. докл. / Наук.-практ. конференцп. - Харк1в, 1993. -С.35

4. Экспресс-диагностика вирусных болезней сельскохозяйственных птиц. В.В. Герман, Л.А. Ольховик, Ю.А. Байдевлятов, А.Л. Юрченко, С.И. Власова. / Информ. листок. N 88 / Харьк., ЦНТЭИ, Харьков. 1993. - 2 с.

5. Тимчасова шструкшя з профилактики та лжвщат! ¡нфекшйно! бурсально! хвороби (х. Гамборо)./ А.Т. Борзяк, П.М. Ф1ль. В.В. Герман. О.Л. Юрченко. Б.М. Наталенко. К.. 1993. - 5 с.