Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.01) на тему:Гепатодистрофия у собак служебных пород (этиология, патогенез, диагностика, лечение и профилактика)

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Дикий Олександр Андрійович

ргв од

І 3 [¿¡1 2]0) УДК 619:616 36 - 007.17-07/.08:636.74

ГЕПАТОДИСТРОФІЯ У СОБАК СЛУЖБОВИХ ПОРІД (ЕТІОЛОГІЯ, ПАТОГЕНЕЗ, ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА)

16.00.01 - діагностика і терапія тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Біла Церква-2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Білоцерківському державному аграрному університет Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - кандидат ветеринарних наук, доцент Колесник Валентин Якович, Національний аграрний університет, кафедра терапії та клінічної діагностики

Офіційні опоненти:

доктор ветеринарних наук, професор Кондрахін Іван Петрович, Кримськії] державний аграрний університет, завідувач кафедри терапії, клінічної діагностам та фармакології'

кандидат ветеринарних наук, професор Козачок Володимир Степанович

Національний аграрний університет, кафедра паразитології та тропічне ветеринарії

Провідна установа

Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини УААН лабораторії біохімії та бактеріальних хвороб молодняку, м. Харків

Захист дисертації відбудеться вересня 2000 р. о год. на засідань

спеціалізованої вченої ради Д 27.821.02 в Білоцерківському державному аграрном; університеті за адресою: м. Біла Церква, вул. Ставищенська, 126, навчальниі корпус № 8, ауд. № 1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Білоцерківського державног аграрного університету: 09110, м. Біла Церква, Соборна площа, 8/1, навчальнт корпус № 1.

Автореферат розісланий “ /<£ ” серпня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Стадник П.О.

Загальна характеристика роботи Актуальність теми. Собака - перша свійська тварина, яку приручила тюдина за її корисні якості. Собаки службових порід виконують караульні, патрульні, сторожові, спеціальні, пошукові і рятівні функції. В Україні частіше юзводять німецьких, кавказьких і середньоазіатських вівчарок, ротвейлерів, тер’єрів.

Однією з актуальних проблем патології у собак є хвороби печінки, які діагностують у 30-40 % тварин (Анохин Б.М. с соавт., 1999), проте вони ¡алишаються маловивченими не лише в Україні, а й у інших країнах (Willard M.D., 1992; Anderson J.G., Washabau R.S., 1992). Хвороби печінки ускладнюють перебіг поширених інфекційних та паразитарних хвороб (лептоспіроз, чума, піроплазмідози), гастроентеритів різної етіології, отруєнь ( Бацанов Н.П., 1992; 5елов А.Д. с соавт., 1995; Прус М. зі співавт., 2000). Однак, механізми розвитку зторинної гепатодистрофії при цьому не вивчені. Рання діагностика хвороб печінки -рунтується на лабораторних дослідженнях, оскільки клінічні симптоми зиявляються на пізніх стадіях патології. Проте, застосування неуніфікованих методів дослідження функціонального стану печінки не дає змоги отримати надійні <ритерії для діагностики патології. Окрім того, одержані результати часто наводяться без урахування віку і породи собак. Описані методи лікування хвороб іечінки у собак здебільшого застосовують не враховуючи різноманітності етіології га патогенезу патології.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Робота виконана згідно з науковою тематикою кафедри терапії та клінічної діагностики Національного іграрного університету та НДІ внутрішніх хвороб тварин Білоцерківського ДАУ.

Мета роботи - експериментально і теоретично обгрунтувати окремі питання патогенезу гепатодистрофії у собак службових порід, інформативність окремих юказників функціонального стану печінки для ранньої діагностики патології та .южливість застосування препарату RBS-King у комплексній терапії вторинної ■епато дистрофії.

Для досягнення мети необхідно було розв’язати наступні завдання:

а) з’ясувати фізіологічні ліміти деяких показників функціонального стану іечінки та гемопоезу у німецьких і кавказьких вівчарок та ротвейлерів;

б) вивчити інформативність окремих показників функціонального стану печін-си для діагностики гепатодистрофії;

в) вивчити патогенез гепатодистрофії у собак при аліментарній дистрофії та астроентериті парвовірусної етіології;

д) експериментально і клінічно обгрунтувати можливість застосування іегенераторного біостимулятора RBS-King для лікування і профілактики вторинної епатодистрофії у собак і на основі одержаних результатів затвердити настанову юдо його застосування.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в експериментальною обгрунтуванні фізіологічних лімітів показників функціонального стану печінки собак службових порід. Уперше в Україні вивчені деякі питання етіологі патогенезу і діагностики гепатодистрофії у собак цих порід. Експериментально теоретично обгрунтовані патогенез гепатодистрофії, гепатогастроентерального і гепаторенального синдромів у собак при аліментарній дистрофії та гастроентери' парвовірусної етіології, методика застосування препарату RBS-King для лікування профілактики вторинної гепатодистрофії.

Практичне значення виконаної роботи полягає у визначенні фізіологічни лімітів деяких показників функціонального стану печінки у собак службових порі, що може бути основою для діагностики хвороб печінки і контролю : ефективністю їх лікування. Встановлено, що найбільш інформативним показниками для діагностики гепатодистрофії у собак с аспарагінова та аланіноЕ трансамінази. Експериментально і клінічно обгрунтована ефективній застосування регенераторного біостимулятора RBS-King для лікування профілактики вторинної гепатодистрофії при парвовірусному ентериті та чуа м’ясоїдних, на основі чого Головним управлінням ветеринарної медицин Міністерства сільського господарства і продовольства України затверджен настанова на його застосування (постанови за № 15-15/40 від 22.09.1993 р. та : №15-14/13 від 9.03.1995 p.).

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що він самостійно вивчи показники функціонального стану печінки та морфологічного складу крові клінічно здорових і хворих на гепатодистрофію собак, визначив найбільї інформативні показники для діагностики гепатодистрофії, лікувальну профілактичну ефективність препарату RBS-King, узагальнив і проаналізува результати досліджень. Схема лікування собак, хворих на вторинн гепатодистрофію, розроблена спільно з кандидатом ветеринарних нау В.І.Головахою (Білоцерківський ДАУ), а дослід з визначення титру специфічни антитіл при імунізації собак проти чуми виконаний разом з доцента О.В.Яблонською (Подільська державна аграрно-технічна академія).

Апробація результатів дисертації проводилася на трьох міжнародни науково-практичних конференціях “Проблеми ветеринарного обслуговувани дрібних домашніх тварин”, що відбулися в м. Києві 1-3 жовтня 1997 р. (друга), 8-жовтня 1998 р. (третя) і 14-15 жовтня 1999 р. (четверта); міжнародній наукове практичній конференції молодих учених (1-2 квітня 1997 р., м. Харків) та к науковій конференції професорсько-викладацького складу Білоцерківського ДА' (1 листопада 1999 р.).

Публікації. Результати експериментальних досліджень опубліковані у 5-і статтях, що вийшли у фахових виданнях: журнал “Ветеринарна медицина Україні

з

1), “Вісник Білоцерківського державного аграрного університету” (4) та матеріалах 4-х міжнародних науково-практичних конференцій (4 публікації).

Структура та обсяг дисертації. Робота викладена на 124 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 31 таблицею, 11 рисунками і включає вступ, )гляд літератури, власні дослідження (7 розділів), їх аналіз і узагальнення, шсновки та пропозиції виробництву, список використаної літератури, що містить !60 джерел, у тому числі 90 іноземних, 6 додатків.

Вибір напрямів досліджень, матеріал та методи виконання роботи

Робота виконувалася протягом 1993-2000 рр. на базі клініки НДІ внутрішніх :вороб тварин Білоцерківського ДАУ. Об’єктом дослідження були собаки лужбових порід з Житомирського розплідника МВС, кінологічного центру, військової частини та приватного розплідника.

На першому етапі вивчали функціональний стан печінки (45 дорослих і 15 обак до дворічного віку) та морфологічний склад крові (55 і 18 собак) у клінічно дорових собак службових порід. На основі отриманих даних на другому етапі при испансерному обстеженні 85 собак (досліджено 130 проб крові) виявлені іайбільш інформативні показники для діагностики патології печінки у собак. На ретьому етапі роботи вивчали етіологію та патогенез гепатодистрофії у собак, яка озвивалася при дефіциті в раціоні енергії, поживних речовин, метіоніну та окоферолу, і при гастроентериті парвовірусної етіології, що дало змогу теоретично експериментально обгрунтувати розвиток гепатогастроентерального і епаторенального синдромів. На четвертому етапі виконувалися клініко-кспериментальні дослідження по лікуванню і профілактиці гепатодистрофії. ікспериментальне обгрунтування застосування препарату Дй5,-&>!g проводили за аступною схемою: а) вивчення гострої токсичності (10 щурів дослідної і 10 -оитрольної груп); б) гепатопротекгорні властивості препарату вивчали на 3-х рупах щурів - контрольній (5), першій дослідній (п’яти щурам вводили вуглець отирихлористий) і другій - 10 щурам вводили вуглець чотирихлористий і репарат ЯВБ-Кт^, в) вплив препарату на розвиток поствакцинальної реакції після іунізації проти чуми м’ясоїдних (10 цуценят дослідної і 5 - контрольної груп).

Клінічні дослідження проведені на 42-х собаках, хворих на гастроентерит арвовірусної етіології, та на 25-ти собаках з діагнозом вірусний гепатит, озроблена схема комплексної патогенетичної терапії, яка грунтується на ютосуванні гепатопротекторних препаратів, регідраційних розчинів та препаратів, (о відновлюють функцію серцево-судинної і сечовидільної систем.

За порідним складом у дослідах на 1-2-му етапах було 49 німецьких вівчарок,

о 14 ротвейлерів і кавказьких вічарок, інші породи були представлені 1-2 :обинами (8 собак); за віком було до 1 року б цуценят, 1-2 роки - 16, 2-8 років -

При виконанні роботи використовували наступні методи: морфологічниі склад крові визначали за загальноприйнятими методами, вміст гемоглобіну -гемоглобінціанідним методом, гематокритну величину - мікроцентрифутуваніш за Шкляром, загальний білок - рефрактометричним методом, білкові фракції -нефелометричним, вміст білірубіну - за Ієндраїшіком, Клегорном і Грофом : модифікації В.¡.Левченка і В.В.Влізла (1987); активність ACT і АЛТ - за методоа Рейтмана і Френкєля (1985), ГГТ - кінетичною кольоровою реакцією з L-y глутаміл-4-нітроанілідом; вміст сечовини - за кольоровою реакцією діацетилмонооксимом; креатиніну - за кольоровою реакцією Яффе, глюкози -ензиматичним глюкозо-оксидазним методом. Титр антитіл проти вірусу чумі м’ясоїдних визначали в РНГА.

Одержані результати досліджень обробляли з використанням методії варіаційної статистики (Ойвин К.А., 1960).

Результати досліджень та їх аналіз

Функціональний стан печінки та морфологічний склад крові у клінічно здорових собак службових порід

Вміст загального білка у сироватці крові собак був у межах від 62 до 83 г/і (74,2±0,77). У собак різних порід індивідуальні показники не виходили за визначен межі, але середня кількість білка мала тенденцію до збільшення у кавказький вівчарок (78,0+0,7 г/л), порівняно з німецькими (74,0+1,3) і ротвейлерами (74,0±4,' г/л). Стан білоксинтезувальної функції печінки визначали за вмістом альбумінів ліміт яких становить 32-45 г/л (37,3±0,7). Частка альбумінів у загальній кількост білка становить 51,3+0,8 % (42-58 %), альбуміно-глобуліновий коефіцієнт -1,06+0,03 (0,7-1,3).

Крім синтезу альбумінів, іншою специфічною функцією печінки є участь і обміні білірубіну, вміст якого був у межах від 0,4 до 5,4 мкмоль/л. У сироватц: крові здорових собак є лише некон’югований білірубін.

В останні роки при оцінці функціонального стану і структури гепатоцитії велика увага приділяється визначенню активності індикаторних ензимів: ACT, АЛТ

і ГГТ. Проведеними дослідженнями встановлено, що активність АЛТ у собак дещс вища, ніж активність ACT (табл. 1). Така тенденція є типовою для німецьких кавказьких вівчарок, у ротвейлерів середня активність обох ензимів однакові (0,74+0,13 і 0,74±0,09 ммоль/л).

Активність холестатичного ферменту - ГГТ становила в середньому 0,2+0,025 мккат, у 57,8 % собак була в межах від 0,02 до 0,2 мккат/л і лише у 8,9 % - більшок

0,52 (М ± 25).

"аблиця 1 - Активність індикаторних ферментів у сироватці крові собак _______________службових порід__________________________________

Біометричний показник АСТ, ммоль/л АЛТ, ммоль/л ГГТ, мккат/л

п 45 45 45

Lim 0,18-1,13 0,4-1,3 0,02-0,6

М ± m 0,72 ± 0,03 0,83 ± 0,04 0,20 ± 0,025

6 0,22 0,26 0,16

М ± 5 0,5-0,94 0,57-1,09 0,04-0,36

М ± 25 0,28-1,16 0,32-1,35 0-0,52

Одним із показників функціонального стану печінки є вміст сечовини в ироватці крові, оскільки в перипортальних гепатоцитах відбувається орнітиновий (икл її синтезу, і печінка є єдиним органом, де може знешкоджуватися велика :ількість аміаку. Вміст сечовини був у межах від 2,7 до 8,3 ммоль/л (5,4±0,2). іниження вмісту сечовини у сироватці крові є показником патології печінки, а іідвищення — нирок. Останнє більш доцільно аналізувати разом зі вмістом греатиніну, кількість якого становила в середньому 104,0±4,2 мкмоль/л.

Дослідженням показників функціонального стану печінки встановлено віро-'ідно меншу кількість загального білка у собак до дворічного віку (70,6±1,3 г/л).

Гемопоез у собак службових порід характеризується високим вмістом емоглобіну, неадекватно низькою кількістю еритроцитів, високою середньою юнцентрацією гемоглобіну в кожному еритроциті та відносно великим їх середнім іб’ємом (табл. 2).

'аблиця 2-Деякі показники еритропоезу у собак службових порід (п = 55)

Біомет- ричний показник Г емогло-бін, г/л Еритроцити, Т/л ВГЕ, пг Величина гематокриту, у проц. Середній об’єм еритроцитів, мкм3

Lim 146-230 4,5 - 8,0 20-41,5 30-55 47-90

M±m 186 ±3,4 6,4 + 0,12 ЗО ±0,7 41+0,84 65 ±1,7

5 25 1,0 5,5 5,5 10

М + 5 161-211 5,3 - 7,3 24,5-35,5 35,5-46,5 55-75

М ± 25 136-236 1 оо 19-41 30-52 45-85

Такі особливості є, очевидно, одним із еволюційних пристосувань організму обак службових порід до фізичного навантаження. Нами не встановлено татистично вірогідної різниці показників еритропоезу у собак обох статей та іізних порід. У молодняку спостерігалася тенденція до збільшення середнього б’єму та загальної дихальної поверхні еритроцитів.

Кількість лейкоцитів у собак службових порід становила в середньому 8,2+0, Г/л і не залежала від статі та віку. Характерними для лейкограми є нейтрофільни профіль крові, високий ядерний індекс (0,28), низький вміст базофілів т моноцитів, які виявлялися лише в окремих особин (моноцити - у 37,2 % собак).

Інформативність різних показників для діагностики патології печінки у собак

Вивчали шляхом проведення диспансеризації 85 собак службових порі, (досліджено 130 проб крові). Зміни, що характеризують патологію печіни встановлені у 50,3 % собак. ■

Порушення білоксинтезувальної функції печінки встановлено лише у 7,9 °, собак, проте в жодному випадку гіпоальбумінемія не супроводилас. гіпопротеїнемією. Частіше у собак із патологією печінки виявляли незначн гіперпротеїнемію (7,3 % з 110) і лише у двох - гіпопротеїнемію (1,8 %).

Вміст некон’юговаяого білірубіну був підвищений у 7,7 % собак. У цих твари; диглюкуронід білірубіну не виявлявся, активність трансаміназ у більшості твариї була в межах норми. У 5,8 % собак при нормальному рівні загального білірубіну крові з’являвся кон’югований.

Таблиця З - Інформативність деяких показників для діагностики патології печінки

у собак

Показник Досліджено проб, усього Виходить за межі норми

усього в процентах

Загальний білок 110 10 9,1

Альбуміни 38 3 7,9

ACT 110 32 29,1

АЛТ 110 32 29,1

ггт 85 6 7,1

Білірубін 52 7 13,5

Сечовина 110 20/1 18,2/0,9

Найбільш інформативним показником патології печінки було підвищенн. активності трансаміназ, що визначалося у 32 пробах (29,1 %), у тому числі у 2' пробах одночасно була підвищена активність обох ферментів, а в решті випадкі посилювалася активність лише одного ферменту. Активність ACT була в межах ві,

1,2 до 3,06 ммоль/л (1,7±0,08); АЛТ, відповідно - від 1,4 до 3,0 ммоль/л (1,71±0,08' Відношення ACT до АЛТ зростало у всій популяції хворих собак до 0,95±0,07 порівняно з 0,87±0,05 у здорових. Ці зміни засвідчують, що у собак з патологієь печінки руйнується як плазмолема, так і мітохондріальна мембрана. У зв’язку різною локалізацією обох трансаміназ коефіцієнт кореляції між ними низький (г =

0,09).

Активність холестатичного ензиму - ГГТ була підвищеною у 7,1 % собак і становила в середньому 4±1,2 мккат/л. Майже в усіх випадках її підвищення збігалося зі зростанням активності трансаміназ.

Вміст сечовини був знижений лише в одному випадку з 110 (0,9 %), що характерно для тяжких уражень печінки, а в 19-ти пробах - підвищений (від 8,4 до 20,6 ммоль/л), що є показником хронічного нефриту або легкої форми його гострого перебігу. У 52,4 % випадків збільшення вмісту сечовини поєднувалося з підвищенням активності трансаміназ, тобто у цих випадках розвивався комплексний гепаторенальний синдром. Розвиток цього синдрому підтверджується підвищенням вмісту креатиніну у сироватці крові, причому у 19-ти собак з 56 креатинінемія поєднувалася зі збільшенням активності трансаміназ. У 14-ти собак з патологією печінки нирки не були втягнуті у патологічний процес, проте в подальшому у деяких тварин підвищувався рівень сечовини або креатиніну, тобто патологія печінки ускладнювалася ураженням нирок.

Одним із патогенетичних механізмів ураження нирок є гіперамоніємія та нагромадження інших ендотоксинів, які не знешкоджуються ураженими гепатоцитами. Зниження фільтраційної функції ниркових клубочків настає знаслідок дії реніну, ангіотензину та простагландинів, розщеплення яких порушене лри патології печінки (ЗіесІеггіЬаІег 1987).

Роль аліментарно-дефіцитних факторів в етіології та

патогенезі гепатодистрофії у собак

Аналіз раціонів собак, які утримуються у розпліднику МВС та у військовій іастині, показав, що ці раціони дефіцитні за енергією (32,7 і 47,2 %), протеїном '14,0 і 26,4 %), метіоніном (16,4 і 19,8 %), цистином у сумі з метіоніном (14,1 і 10,3 /о), вуглеводами (25,7 і 21,1 %), ліпідами (24,0 і 35,7 %). Порушується вітамінне і мінеральне живлення, особливо значна нестача токоферолу (98 і 99,06 %).

Дефіцит енергії в раціоні на початку компенсується розщепленням глікогену іечінки і м’язів, але глікогеноліз швидко згасає. Організм прагне ліквідувати іефіцит глюкози шляхом глюконеогенезу. Гіперсекреція глюкокортикоїдів сприяє мобілізації жирів із депо. Жири переміщуються у печінку, де вони частково жиснюються. Водночас проходить швидка жирова інфільтрація гепатоцитів. Дьому сприяє дефіцит метіоніну, оскільки порушується синтез фосфоліпідів із тейтрального жиру. Окрім того, метіонін, як і холін, є попередником карнітину, і три його дефіциті знижується активність карнітинтрансферази. Наслідком такої іедостатності є дистрофічні зміни у гепатоцитах, зумовлені пригніченням процесів жиснення довголанцюгових жирних кислот (Покровский П.А., Крьістев А.П., 1977). Дефіцит біологічного антиоксиданту - токоферолу - спричиняє іагромадження ліпідних пероксидів та вільних радикалів, які окиснюють енасичені жирні кислоти, що входять до складу мембран гепатоцитів, викликають

їх некроз (Бондар З.А., 1970; Левченко В.І зі співавт., 1996; В.В.Влізло, 1998; Karsai F., Schafer M., 1984). Функціональний стан печінки у собак характеризується гіпоальбумінемією (34,7+1,2 г/л), підвищенням активності AJIT до 1,63±0,25 ммоль/л (р<0,01), ACT - до 1,11±0,19 ммоль/л (р<0,05), ГГТ - до 1,8±1,02 мккат/л. Вміст білірубіну був підвищений у 30 % собак і в середньому становив 5,4±0,6 мкмоль/л.

Вторинна гспатодистрофія у собак при гастроентериті

парвовірусної етіології

Частіше хворіли ротвейлери (30,9 %), німецька, кавказька і шотландська вівчарки (40,5 %), рідше - доги, чорні тер’єри, добермани. Захворювання проявлялося пропасницею, анорексією, блюванням, діареєю. У більшості цуценят, особливо ротвейлерів, гастроентерит супроводився симптомами міокардиту. Блювання і пронос спричиняють швидке зневоднення і втрату маси тіла, що закінчується часто шоком і загибеллю собак. Характерною ознакою для парвовірусного ентериту є зменшення кількості лейкоцитів, у тому числі у 46,4 % цуценят встановлена лейкопенія (у деяких лейкоцитів менше 3 Г/л). У лейкограмі -нейтрофілія з гіпопластичним (регенеративно-дегенеративним) зрушенням ядра, еозино- і моноцитопенія. Загальна кількість лімфоцитів зменшена. У більшості цуценят - олігохромемія і олігоцитемія.

Іктеричність видимих слизових оболонок не виявляли, болісність в ділянці печінки була лише в окремих собак. При комбінованому перебігу парвовірусного ентериту та інфекційного гепатиту спостерігали іктеричність склери, кон’юнктиви і слизової оболонки рота, в окремих цуценят - гепатомегалію, в багатьох випадках -болісність у ділянці печінки.

Функціональний стан печінки у цуценят, хворих на гастроентерит парвовірусної етіології, характеризується гіпопротеїнемією і гіпоальбумінемією, які виявлялися частіше у термінальній стадії хвороби, зростанням активності трансаміназ (у 75 % собак) та вмісту білірубіну у 40 % (табл. 4). Вміст сечовини був зниженим лише в одного цуценяти з 11-ти.

Таблиця 4 - Функціональний стаи печінки у собак при гепатодистрофії парвовірусної

етіології

Показник Одиниці виміру Здорові Хворі Р<

Загальний білок г/л 70,6+1,3 64,3±2,0 0,01

Альбуміни г/л 34,2±1,8 31,5+0,3 0,05

ACT ммоль/л 0,82±0,07 1,13±0,05 0,01

АЛТ ммоль/л 0,71±0,08 1,22±0,18 0,05

Білірубін мкмоль/л 3,4+1,4 7,1±1,2 0,05

Сечовина ммоль/л 5,5+0,22 8,9+1,3 0,05

Таким чином, при парвовірусному ентериті розвиваєтьс; гепатогастроентеральний синдром, який включає зміни, характерні дл) гастроентериту (порушення водно-електролітного обміну, що спричиняю^

{токсикацію, дегідратацію, гіповолемію, гемокоиденсацію, патологію різних рганів) та патології печінки (функціональна недостатність гелатоцитів, синдроми итолізу та холестазу). Схема розвитку гепатодистрофії при гастроентериті арвовірусної етіології подана на рис. 1

ГЕПАТОДИСТРОФІЯ

Рисунок 1 — Схема розвитку гепатодистрофії при гастроентериті парвовіруспої етіології

Клініко-експериментальне обгрунтування застосування

препарату ГШв-Кії^

Для лікування і профілактики вторинної гепатодистрофії ми застосовували ірепарат ШЗБ-Кії^, розроблений за керівництва О.М.Ніколаєнка (науково-¡ослідний центр “Ербіс”, м. Київ).

Гостру токсичність препарату вивчали на щурах лінії ^УІБІаг. Щурам ¡ослідної групи (10) препарат вводили в дозі, що у 100 разів перевищує ерапевтичну. Спостереження вели протягом 30-ти днів. Особливих відмінностей лінічного статусу у хцурів дослідної і контрольної груп не виявлено, прирости іаси тіла не мали вірогідної різниці. Абсолютна та відносна маса серця, легень, іечінки, селезінки і нирок не відрізнялася. Препарат не пригнічує еритро- і ;ейкопоез, не спричиняє негативного впливу на структуру і функцію гелатоцитів, іе порушує фільтраційну та екскреторну функції нирок.

Гепатопротекторні властивості препарату КВБ-Кіг^ вивчали на щурах, яким водили чотирихлористий вуглець (друга група). Щурам першої дослідної групи

вводили лише токсин, а щурам контрольної препарати не застосовували. У щурі першої дослідної групи розвивалися зміни, типові для патології печіню підвищувалася активність трансаміназ, зростав вміст білірубіну. У щурів друге дослідної групи активність ферментів була дещо вищою, ніж у щурів контрольне групи, але значно нижчою, ніж у першій дослідній групі. Таким чином, препара КІ35-Кіп§ значно знижує інтенсивність спричинених чотирихлористим вуглеце. дистрофічних змін гепатоцитів, тобто він має гепатопротекторні властивості і йог можна застосовувати для лікування і профілактики хвороб печінки.

Імуностішулюеальні властивості препарату вивчали при імунізації соба проти чуми м’ясоїдних, оскільки при цьому захворюванні також розвиваєтьс гепатодистрофія. Препарат ІШБ-Кі^ вводили цуценятам триразово: за 3 дні д вакцинації проти чуми, в день вакцинації та ревакцинації. У цуценят досліднс групи через ЗО і 60 днів від початку досліду було вірогідно більше лейкоциті (р<0,05), у лейкограмі - сегментоядерних нейтрофілів. Вакцинація стимулювал збільшення кількості лімфоцитів в обох групах. Титр специфічних антитіл бу вірогідно більшим лише через 60 днів після вакцинації. Таким чином, препара КВЗ-Кії^ стимулює макрофагальну систему, внаслідок чого індукується більх повноцінна відповідь на антиген.

Враховуючи позитивний вплив препарату ІШБ-Кі^ на показник неспецифічної резистентності та формування імунітету проти чуми м’ясоїдню його гепатопротекторні властивості, лікувальну і профілактичну ефективність пр різних хворобах, нами у співавторстві була розроблена настанова щод застосування препарату для лікування дрібних свійських тварин, яка бул затверджена Головним управлінням ветеринарної медицини МСГіП Україн (постанови за№ 15-15/40 від 20.09.1993 р. та за№ 15-14/13 від 9.03.1993 р).

Лікування собак, хворих на вторинну гепатодистрофію

У собак, хворих на парвовірусний ентерит, настає ураження печінки, серщ травної, сечовидільної та імунної систем, пригнічення еритро- та лейкопоезу. В( зазначені зміни враховані нами при лікуванні цуценят (рис. 2 ).

Регідратаційна терапія відновлює об’єм крові, тим самим позитивно вплива на функції печінки, серцево-судинної, сечовидільної і травної систем. Введенн глюкози з інсуліном відновлює глікогенсинтетичну функцію печіню кокарбоксилази - вуглеводну, ИЗЗ-Кіг^ - антитоксичну, рибоксину - білої синтезувальну та обмін нуклеотидів. Функції серцево-судинної систем відновлюються при застосуванні рибоксину, який позитивно впливає н коронарний кровообіг, стимулює активність ферментів циклу Кребса та синте нуклеотидів. Кардіотрофічний та кардіотонічний ефект має кокарбоксилаза, яка важливим компонентом енергетичного обміну.

Рисунок 2- Схема п ато ген етнчної терапії при гепятогастроентеральному синдромі у цуценят

Відновлення функцій серця позитивно впливає на функцію печінки, оскільки зід його роботи залежить нормальне кровопостачання печінки та обмін речовин у ■іш.

RBS-King застосовували внутрішньом’язово в дозі 1-1,5 мл на 10 кг маси тіла їерез день протягом 5-7 днів лікування, а в подальшому, за необхідності, один раз іа 5-7 днів; при тяжкому перебігу дозу препарату збільшували до 2 мл на 10 кг часи тіла.

Лікувальний ефект за цією схемою становив 82,4 % на вівчарках і 77 % - на зотвейлерах. Повторним дослідженням крові на 10-12-й день від початку хвороби зстановлено, що у цуценят відновлювався рівень глюкози в крові (3,9+0,3 ммоль/л), аещо знижувався вміст загального білірубіну (5,6±0,7 мкмоль/л), проте активність грансаміназ залишилася підвищеною у 50 % цуценят і становила: ACT - 0,95+0,05; 'УТГ -1,04±0,12 ммоль/л.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації експериментально і теоретично обгрунтовано патогенез ■епатодистрофії у собак службових порід, яка розвивається при дефіциті в раціоні їнергії, поживних речовин, метіоніну і токоферолу та при гастроентериті гарвовірусної етіології; розроблені та обгрунтовані інформативний метод ранньої

діагностики гепатодистрофії і схема патогенетичної терапії собак при вторинні; гепатодистрофії парвовірусної етіології.

2. Функціональний стан печінки у клінічно здорових собак службових порі, характеризується наступними показниками: вміст загального білка - 62,0-83,0 г/л альбумінів - 32,0-45,0 г/л, білірубіну - 0,4-5,4 мкмоль/л, сечовини - 3,0-8,; ммоль/л, активність АЛТ - 0,4-1,3 ммоль/л, ACT - 0,28-1,13 ммоль/л, ГГТ - 0,02-

0,6 мккат/л. Показники стану печінки не залежать від породи (німецька і кавказьк вівчарки, ротвейлер) і віку (виняток становить показник вмісту загального білка).

3. У крові клінічно здорових німецьких і кавказьких вівчарок та ротвейлері міститься 146-230 г/л гемоглобіну; 4,5-8,0 Т/л еритроцитів, 5-14 Г/л лейкоцитів Еритроцити собак великі за об’ємом (47-90 мкм3) та інтенсивно насичен гемоглобіном (ВГЕ в межах від 20 до 41,5 пг). Такі показники еритропоезу результатом пристосування собак до інтенсивного фізичного навантаження.

4. Найбільш інформативними для діагностики гепатодистрофії у собак є зміні активності аланінової та аспарагінової трансаміназ, які характеризують синдром цитолізу гепатоцитів: активність обох ферментів одночасно або одного з них бул; підвищена у 39 % проб із 110 досліджених. Менше діагностичне значення ма< визначення активності ГГТ, вмісту загального білка, альбумінів, білірубіну найменш інформативним є показник сечовини. Загальноклінічними методам] гєпатомегалія у собак не встановлена.

5. Гепатодистрофія досить поширене захворювання у собак службових порід при диспансерному обстеженні 85 собак відхилення від норми окремих показникії функціонального стану печінки, які є типовими для гепатодистрофії (зниженн: вмісту альбумінів, підвищення активності ACT, АЛТ, ГГТ, збільшення кількост білірубіну), встановлені у 43 (50,8 %). Основними причинами гепатодистрофії ; собак є дефіцит енергії, поживних речовин, метіоніну і токоферолу.

6. Вторинна гепатодистрофія у цуценят розвивається при гастроентерит парвовірусної етіології. Вона характеризується підвищенням активності аланіново (на 71,8 %) та аспарагінової (на 37,8 %) трансаміназ у 75 % хворих цуценят гіпопротеїнемією, гіпоальбумінемією, білірубінемією і гіпоглікемією у 20-30 °/ хворих. Зміни клінічного статусу цуценят та морфологічного стану печінкі характеризують розвиток комплексного гепатогастроентерального синдрому окремими елементами якого є функціональна недостатність гепатоцитів, синдромі цитолізу та холестазу.

7. Гепатодистрофія у собак службових порід поєднується з порушення!* екскреторної та фільтраційної функцій нирок, що проявлялося підвищенням вміст] у сироватці крові сечовини (15,0±0,8 ммоль/л) і креатиніну (241,0±14,4 мкмоль/л' Ці зміни характеризують розвиток гепаторенального синдрому. Подібні відхилена встановлені при інфекційному гепатиті.

8. Клінічна ефективність розробленої методики патогенетичної терапії собак ри вторинній гепатодистрофії парвовірусної етіології з використанням засобів, прямованих на відновлення водно-електролітного, вуглеводного і білкового бміну, функціонального стану печінки, нирок і серцево-судинної системи гановила 82,4 %. На 10-12-у добу від початку лікування у цуценят відновлювався івень глюкози (3,9±0,3 ммоль/л), знижувався вміст білірубіну (5,6±0,7 мкмоль/л), роте активність трансаміназ зменшувалася до фізіологічних показників лише у 0 % цуценят.

9. Препарат КВБ-Кналежить до групи малотоксичних: після його введення іурам у дозі, що в 100 разів перевищувала фізіологічну, не встановлено ідмінностей у клінічному статусі, приростах маси тіла, абсолютній і відносній масі нутрішніх органів, показниках гемопоезу, функціонального стану печінки і нирок, орівняно зі щурами контрольної групи.

Препарат дещо знижує інтенсивність дистрофічних змін у щурів після ведення чотнрихлористого вуглецю, тобто має гедатопротекторні властивості: кгивність АСТ становила 3,2±0,22; АЛТ - 2,95+0,15 ммоль/л, порівняно з 5,4±0,18 4,9±0,16 ммоль/л у щурів, яким вводили токсин.

10. Препарат КВ8-К^ ефективний для профілактики вторинної гепато-истрофії, яка розвивається у собак при парвовірусному ентериті і чумі м’ясоїдних, 'риразове введення собакам препарату в дозі 1 мл на 10 кг маси тіла за 3 дні до акцинації, в день вакцинації та ревакцинації проти чуми вакциною “Вакчум” причиняло більш значне, ніж у контролі, збільшення кількості лейкоцитів, у тому ислі нейтрофілів і лімфоцитів, та антитіл до антигенів збудника чуми, особливо ісля ревакцинації.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Встановлені ліміти показників функціонального стану печінки і нирок у обак службових порід можна використовувати для ранньої діагностики патології их органів, контролю за ефективністю лікування та прогнозування завершення вороби.

2. Для діагностики гепатодистрофії у собак службових порід необхідно изначати аланінову і аспарагінову трансамінази, максимальна активність яких тановить 1,3 і 1,13 ммоль/л, відповідно.

3. Для лікування собак при вторинній гепатодистрофії неінфекційної етіології

а при парвовірусному ентериті препарат рекомендується застосовувати

о 1,0-1,5 мл на кожні 10 кг маси тіла через день протягом 5-7 днів лікування, одальші 4-5 ін’єкцій (за необхідності) виконуються один раз на 7 днів.

4. Для підвищення імуногенезу при чумі собак препарат пропонуємо

водити внутрішньом’язово в дозі 1 мл на 10 кг маси за три дні до щеплення, в дні

еплення і ревакцинації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Головаха В., Дикий О., Семенів В. Застосування РБС для лікування профілактики парвовірусного ентериту і чуми собак //Вет. медицина України. -1996. -№ 8.-С. 37.

Дисертант апробував RBS-King у комплексній терапії парвовірусного ентериту.

2. Показники гемо- і лейкопоезу у службових собак /О.А.Дикий, В.І.Головаха Л.М.Богатко, В.В.Фасоля //Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. -Вип. 4, ч. 1. -Біла Церква, 1998. —С. 33-34.

Дисертант дослідив усі показники й узагальнив результати.

3. Функціональний стан печінки у службових собак /О.А.Дикий, В.І.Головаха МЛ.Тишківський, В.П.Фасоля //Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. -Вип. 5, ч. 1 -Біла Церква, 1998. -С. 70-72.

Дисертант дослідив активність ферментів і вміст білірубіну, узагальнив одержап результати.

4. Дикий O.A., Головаха В.І. Функціональний стан печінки у собак, хворих ш гастроентерит //Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. -Вип. 8, ч. 1. -Біла Церква 1999.-С. 75-78.

Дисертант вивчив показники функцій печінки при гастроентериті парвовірусної етіології провів обробку одержаних результатів.

5. Інформативність окремих показників для діагностики патології печінки : нирок у собак /О.А.Дикий, В.І.Головаха, В.П.Фасоля, Л.М.Соловйова //Віснш Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. -Вип. 11. -Біла Церква, 2000. -С. 32-37.

Дисертант провів клінічне дослідження собак та аналіз раціонів, визначив найбільн інформативні показники для діагностики гепатодистрофії у собак.

6. Головаха В.І., Дикий O.A. Гепато-ренальний синдром у службових собаї //Наукові досягнення в галузі вет. медицини: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф молодих вчених (1-2 квіт. 1997 р.). -Харків, 1997. -С. 17-18.

Дисертант узагальнив результати і сформулював механізм розвитку синдрому.

7. Дикий O.A., Головаха В.І. Регенераторний біостимулятор (РБС) - надійний активатор імунної системи у домашніх тварин //Проблеми ветеринарногс обслуговування дрібних домашніх тварин: 36. матеріалів III міжнар. наук.-практ: конф. (8-9 жовт. 1998 р., м.Київ, Україна). -K., 1998. -С. 25-27.

Дисертант вивчив імукостимулювальні властивості препарату РБС.

8. Застосування регідратаційної терапії при чумі та парвовірусному ентериті у собак /В.І.Головаха, Л.Є.Корнієнко, О.А.Дикий, Л.М.Корнієнко, В,В.Нагорний В.В.Власенко //Проблеми вет. обслуговування дрібних домашніх тварин: 36 матеріалів IV міжнарод. наук.-практ. конф. (14-15 жовт. 1999 р., м.Київ). -K., 1999 -С. 60-62.

Дисертант апробував ефективність глюкозо-сольових розчинів у комплексній терапі' гастроентериту парвовірусної етіології.

9. Лікування кишкової форми чуми м’ясоїдних у собак /В.І.Головаха Л.Є.Корнієнко, О.А.Дикий, Л.М.Корнієнко //Проблеми вет. обслуговуванш дрібних домашніх тварин: 36. матеріалів ІІ-Ї міжнар. наук.-практ. конф. (1-3 жовт 1997 р., м. Київ). -K., 1997. -C. 11-12.

Дисертант апробував препарат RBS-King у комплексній схемі лікування кишкової формі чуми м’ясоїдних.

Дикий O.A. Гепатодистрофія у собак службових порід (етіологія, патогенез, іікування та профілактика).- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за ліеціальністю 16.00.01 - діагностика і терапія тварин. - Білоцерківський іержавний аграрний університет, Біла Церква, 2000.

Мета дисертації - експериментальне і теоретичне обгрунтування окремих штань патогенезу гепатодистрофії у собак службових порід, інформативності токазників функціонального стану печінки для ранньої діагностики патології та можливості застосування RBS-King у комплексній терапії вторинної -епатодистрофії.

Вивчені фізіологічні ліміти деяких показників функціонального стану течінки та гемопоезу у собак службових порід залежно від віку, породи та статі. Зміни функцій печінки, типові для гепатодистрофії, встановлені у 43-х із 85-ти ;обак (50,8 %). Найбільш інформативними для діагностики гепатодистрофії у собак : зміни активності ACT і АЛТ. Основна причина патології печінки - дефіцит у раціоні енергії, поживних речовин, метіоніну і токоферолу. Вторинна ■епатодистрофія розвивається при парвовірусному ентериті та вірусному гепатиті, ’озроблена і апробована схема лікування цуценят при гепатодистрофії: її :фективність становила 82,4 %. Препарат RBS-King посилює імуногенез при закцинації собак проти чуми.

Ключові слова: гепатодистрофія, трансамінази, білірубін, білок, альбуміни, ііагностика, патогенез, лікування.

Дикий A.A. Гепатодистрофия у собак служебных пород (этиология, іатогенез, диагностика, лечение и профилактика). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по шециальности 16.00.01 - диагностика и терапия животных. - Белоцерковский 'осударственный аграрный университет, Белая Церковь, 2000.

Основная цель диссертации - экспериментальное и теоретическое обоснование некоторых вопросов патогенеза гепатодистрофии у собак служебных юрод, информативности показателей функционального состояния печени для эанней диагностики патологии и возможности использования препарата RBS-King в сомплексной терапии гепатодистрофии.

Изучены некоторые показатели функционального состояния печени у слинически здоровых собак. Содержание общего белка в сыворотке крови -52-83 г/л; альбуминов - 32-45 г/л; билирубина - 0,4-5,4 мкмоль/л; мочевины - 3-

5,3 ммоль/л; активность АЛТ - 0,4-1,3; ACT - 0,28-1,13 ммоль/л; ГГТ -1,02-0,6 мккат/л. Наиболее информативными показателями для диагностики епатодистрофии оказались изменения аспарагиновой и аланиновой трансаминаз: ктивность их была увеличена у 29,1 % исследованных проб, в то время как ГГТ - у

7,1 %. Нарушение белоксинтетической функции печени выявлено у 7,9 Ч исследованных животных, а пигментной — у 13,5 %.

Гепатодистрофия- широко распространенное заболевание служебных co6ai Изменения, типичные для гепатодистрофии (уменьшение количества альбумино] повышение содержания билирубина, активности трансаминаз, ГГТ), установлены 43-х из 85-ти собак (50,8 %). Основной причиной гепатодистрофии у собак питомниках является дефицит в рационах энергии, питательных вещест] метионина и токоферола.

Вторичная гепатодистрофия у щенков развивается при гастроэнтерш парвовирусной этиологии. Возникает комплексный гелатогастроэнтеральны синдром, который включает изменения, типичные для гастроэнтерита (нарушени водно-электролитного обмена, дегидратация, гемоконденсация, интоксикация) патологии печени, в частности характеризуется нарушением функциональног состояния гепатоцитов, синдромами цитолиза и холестаза. Гепатодистрофия собак часто сочетается с нарушением экскреторной и фильтрационной функци почек, что проявляется повышением содержания в сыворотке крови мочевины д 15±0,8 ммоль/л и креатинина до 241±14,4 мкмоль/л. Эти изменения характеризую развитие гепаторенального синдрома. Снижение фильтрационной функции поче развивается вследствие действия реннина, ангиотензина и простагландинк расщепление которых нарушается при патологии печени.

Для лечения собак, больных вторичной гепатодистрофией, котора развивается вследствие парвовирусного энтерита, разработана схема, котора включает средства, направленные на восстановление функционального сосгояни печени, почек, сердечно-сосудистой системы, водно-электролитного, белкового вуглеводного обмена. Клиническая эффективность разработанной схем! составляет 82,4 % на овчарках и 77 % - на ротвейлерах, однако через 10-12 дне после начала лечения полного восстановления структуры и функции гепатоцито не наступило у 50 % щенков. В комплексной терапии и профилактик гепатодистрофии испытан препарат RBS-King, который вводится внутримышечно дозе 1—1,5 мл на 10 кг массы тела через день в течение 5-7 дней, а при тяжел протекающей болезни дозу увеличивали до 2 мл. Препарат малотоксичен, обладае гепатопротекторными свойствами, стимулирует лейко- и иммуногенез пр вакцинации собак против чумы. Положительные результаты использовани препарата RBS-King для лечения и профилактики некоторых болезней домашни животных позволили утвердить наставление по его применению (постановлени Главного управления ветеринарной медицины МСХиП Украины № 15/40 о 20.09.1993 г.и№ 15-14/13 от 9.03.1999 г.).

Ключевые слова: гепатодистрофия, трансаминазы, билирубин, бело; альбумины, печень, диагностика, патогенез, лечение.

Dykyi O.A. Hepatic-dystrophy in dogs of service breeds (etiology, pathogenesis, iagnostics, treatment and prophylaxis). - Handwriting.

Dissertation in seek for scientific degree of veterinary sciences candidate on the Decialty 16.00.01 - diagnostics and therapy of animals. - The Bila Tserkva State .grarian University, Bila Tserkva, 2000.

Experimental and theoretic validation of some pathogenesis question in dogs of îrvice breeds is the aim of dissertation. Investigation on information indicators of inctional state of liver for early diagnostics of pathology and application possibilities for BS-King in the complex therapy of the secondary hepatic dystrophy is another aim of le dissertation.

The physiological limits of certain indicators of functional state of liver and smopoiesis in dogs of service breeds, depending on age, breed and sex were also udied.

Changes in liver functioning, typical for hepatic dystrophy were established with 3 dogs from the group of 85 ones (50,8 %). The most informative for diagnostics of spatic dystrophy in dogs are AST and ALT.

The main cause of liver pathology is the energy deficit in the allowance, lack of utrients, methionine and tocopherol. The secjndary hepatic dystrophy is developed nder the parvo-virus enteritis and virus hepatitis.

he scheme for puppies treatment against hepatic dystrophy with 84,4 % eficiency was ;aborated and tested.

The chemical RBS-King is increasing immunogenesis of dogs during vaccination jgainst canine distemper.

Key words: hepathic dystrophy, trans-aminases, bilirubinum, protein, albumen, iagnostics, patogenesis, treatment.

Здано до складання 20.072000. Підписано до друку 10.08.2000. Формат 60x84 1/1б. Ум. др. арк. 0,9. Зам. 644 - 100. Редакційно-попіграфічшій сектор відділу НТГП БДАУ.

09117, Біла Церква, Соборна площа, 8, тел. 3-11-01.