Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.01) на тему:Анемия телят (распространение, этиология, диагностика, лечение и профилактика)

ИЮІ) 1ЯЯ7

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ сп

1 На правах рукопису

СОКОЛЮК Василь Минович АНЕМІЯ ТЕЛЯТ

(поширення, етіологія, діагностика, лікування і профілактика) 16.00.01 - діагностика і терапія тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Сімферополь -1997

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Білоцерківському державному аграрному університеті.

Науковий керівник - доктор ветеринарних наук, професор,

академік У А АН

Левченко Володимир Іванович

Офіційні опоненти: 1. Доктор ветеринарних наук, професор

Кондрахін Іван Петрович

2. Кандидат ветеринарних наук, доцент Нідзвецький Казимір Генріхович

Провідна організація - Інститут ветеринарної медицини УААН

Захист відбудеться ” /й “ червня 1997 р. о 1400 на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 20.01.03 при Кримському державному аграрному університеті за адресою: 333030, м. Сімферополь, ЗО, навчальне містечко КДАУ.

Запрошуємо взяти участь в обговоренні дисертації при її захисті або надіслати Ваш відзив на автореферат на адресу: 333030, м.Сімферополь, 30, навчальне містечко Кримського державного аграрного університету, сектор захисту дисертацій.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кримського державного аграрного університету.

Автореферат розісланий ” “ Ґґ/Ь & // А?1997 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради, кандидат ветеринарних наук, доцент

Лукашик Г.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертації. По вивченню анемії телят, на відміну від анемії поросят, є лише поодинокі роботи (Курбаналієва С.К., 1982; Коризна B.C., 1987; Заволока А.А., Бережний А.Ф., 1982; Sarközy P. et аі., 1984; Bünger U. et al., 1986). В той же час, анемія телят, за даними P.Sarközy et al. (1984), U.Bflnger et al. (1986), має значне поширення і супроводиться зниженням продуктивності, ускладнюється бронхопневмонією і гастроентеритом.

Досить різноманітні дані літератури щодо етіології хвороби. Одні учені схильні вважати, що анемія у телят є наслідком інших хвороб, зокрема сальмонельозу (Заволока A.A., 1986, 1990; Заволока

A.A., Бережний А.Ф., 1988), диспепсії і бронхопневмонії

(Курбаналієва С.К., 1985).

Щодо лікування телят, хворих на анемію, то в літературі зустрічаються лише поодинокі повідомлення. Рекомендують застосовувати неорганічні сполуки заліза (Заволока А. А., Бережний А.Ф., 1988; Avran N. et al., 1985), гідрогенізований декстран заліза (Panichi G., 1970), фероглюкін (Курбаналієва С.К., 1982;

Коризна B.C., 1988, 1989; Анохін Б.М., 1994). Лише в окремих роботах вивчалося застосування комплексних препаратів, які впливають на різні ланки обміну речовин, імунітету, а не лише на гемопоез.

Таким чином, етіологія, патогенез, методи діагностики, лікування і профілактики анемії телят залишаються маловивченими, незважаючи на широке розповсюдження даного захворювання.

У зв’язку з викладеним, основною метою роботи було вивчення гемопоезу у телят, хворих на анемію, та лікувально — профілактичної ефективності комплексних мінерально — вітамінних препаратів при анемії телят у ранній постнатальний період.

Для реалізації даної мети необхідно було вивчити:

— стан гемопоезу у телят першого місяця життя в різних регіонах України;

— фізіологічні коливання показників гемопоезу у телят раннього віку в динаміці;

— поширення анемії у телят віком від 1-го до ЗО днів у різних біогеохімічних зонах України та в різні сезони року;

— показники гемопоезу у телят, хворих на анемію;

— деякі питання етіології та патогенезу анемії телят, теоретично обгрунтувати механізми розвитку хвороби;

— ефективність комплексних мінерально — вітамінних

препаратів для лікування телят, хворих на анемію, у ранній постнатальний період та їх профілактичну ефективність при даній патології.

Тема входила до завдання 05 проекту 14 ’’Ветеринарне забезпечення“ програми УААН ’’Продовольство — 95“, є частиною держбюджетної теми 082/1 —8; номер держреєстрації 0193042476.

Наукова новизна роботи полягає у вивченні фізіологічних коливань показників гемопоезу у телят раннього віку, теоретичному обгрунтуванні механізмів розвитку хвороби та методів лікування хворих телят, в тому числі із застосуванням розробленого мінерально — вітамінного препарату — мікрогепатовіту.

Практичне значення роботи полягає у з’ясуванні норми деяких показників гемопоезу у телят, вивченні поширення анемії серед поголів’я телят у центральній та західній біогеохімічних зонах України, деяких причин патології. Вивчений стан гемопоезу у телят, хворих на анемію, на основі чого рекомендовані прості і вірогідні методи діагностики хвороби. Розроблені, апробовані і впроваджені ефективні засоби терапії телят, хворих на анемію, які впливають не лише на гемопоез, а й на різні ланки обміну речовин, що особливо важливо для реабілітації телят, що перехворіли у неонатальний період колібактеріозом, диспепсією тощо. Матеріали досліджень використані при розробці НТД ( ТУ У № 46.15 ГО 005 — 95 ) і тимчасової настанови по застосуванню мікрогепатовіту, затверджених Державним науково-дослідним контрольним інститутом ветеринарних препаратів і кормових добавок 6 квітня

1995 р., ввійшли до методичних рекомендацій ’’Комплексна

диспансеризація великої рогатої худоби“, які затверджені науково-технічною радою Головного управління ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією МСГП України 19 грудня 1996р. ( протокол № 4 ).

Апробація роботи та публікація матеріалів досліджень. За матеріалами дисертації зроблені доповіді на науково — практичних конференціях ’’Вчені Білоцерківського державного сільськогосподарського інституту — виробництву“ (Біла Церква, 1994),

’’Наукове забезпечення агропромислового комплексу України в сучасних умовах“ (Біла Церква, 1995), ’’Неінфекційна патологія тварин“ (Біла Церква, 1995). По темі дисертації опубліковано 9 робіт.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, результатів власних досліджень, обговорення одержаних результатів, пропозицій виробництву, додатків, списку використаної літератури, який включає 256 джерел, в тому числі 179 вітчизняних і 77 зарубіжних авторів. Основний зміст дисертації викладений на 117 сторінках машинописного тексту, ілюстрований 39 таблицями, 1 рисунком.

Особистий внесок дисертанта у виконану роботу полягає у самостійному виконанні всього обсягу експериментальних досліджень. Розробка комплексного мінерально — вітамінного препарату — мікрогепатовіту проводилась під керівництвом академіка УААН В.І.Левченка, апробація — разом з колегами — співробітниками кафедри (Головаха В.І., Сахнюк В.В., Костюк М.М., Москаленко В.П., Влізло В.В.).

На захист виносяться наступні положення дисертаційної роботи:

а) динаміка показників гемопоезу у телят різного віку в господарствах центральної та західної біогеохімічних зон України;

б) динаміка показників гемопоезу у клінічно здорових телят;

в) поширення анемії телят у центральній і західній біогеохімічних зонах України;

г) стан гемопоезу у телят, хворих на анемію;

д) деякі питання етіології та патогенезу анемії телят;

е) методи діагностики анемії у телят;

є) результати вивчення лікувальної і профілактичної ефективності комплексних мінерально — вітамінних препаратів — цитровіту, польфаміксу—С та мікрогепатовіту при анемії телят.

2. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Матеріал і методика виконання роботи

Матеріалом для досліджень були корови перед розтелом, на перший день після отелення та телята від дня народження до ЗО — 40 —денного віку. Для вивчення розповсюдження, етіології, патогенезу, ефективності заходів по профілактиці анемії телят

раннього віку у 1989 — 1996 рр. клінічно досліджено 750 телят. Проведений аналіз 502 проб крові телят з центральної (Київська і Черкаська області) та 81 —західної (Волинська область) біогеохімічних зон України. Кров для досліджень брали в 1 — 3 — денних телят (в тому числі у 40 до першого випоювання їм молозива), а потім тричі через кожні 10 днів. Базові господарства: агрофірма ’’Яснозір’я“ Черкаського та КСП ім. Шевченка Корсунь—Шевченківського районів Черкаської області, ПСТ ’’Устимівське“, ДПЗ ’Терезине“, учбово — дослідне господарство Білоцерківського державного аграрного університету Київської, КСП ’’Росія“ Любомльського району Волинської областей.

Експериментальна частина роботи виконувалася за таким планом: а) вивчення показників гемопоезу уі — 3 — , 10 —, 20— і ЗО

— 40— денних телят; б) визначення фізіологічних коливань основних показників гемопоезу у клінічно здорових телят; в) вивчення поширення та основних показників гемопоезу у телят, хворих на анемію; г) вивчення основних причин анемії та окремих показників неспецифічної резистентності у хворих телят; д) розробка інформативних методів діагностики анемії; е) вивчення ефективності різних методів терапії та профілактики анемії телят із застосуванням цитровіту (40), польфаміксу—С (25) і мікрогепатовіту (22 телят) .

Гематологічні дослідження виконували на початку і по закінченні дослідів. У крові визначали кількість гемоглобіну — гемоглобін — ціанідним методом, еритроцитів і лейкоцитів — меланжерним методом у лічильній камері з сіткою Горяєва, вміст гемоглобіну в еритроциті (ВГЕ), кольоровий показник (КП), середній об’єм еритроцитів та їхню загальну дихальну поверхню розраховували за формулами, лейкограму виводили у мазках, пофарбованих за Романовським — Гімза. Гематокритну величину визначали уніфікованим методом за допомогою центрифугування (Тодоров Й„ 1968).

Неспецифічну резистентність визначали за такими показниками: кількість лейкоцитів, лейкограма, фагоцитарна

активність нейтрофілів (за методом Чумаченка В.Ю., 1975), вміст загального білка в сироватці крові (рефрактометром), загальна кількість імуноглобулінів у сироватці крові — за реакцією з 18 %— ним розчином натрію сульфіту, бактерицидна активність сироватки

крові (методом фотонефелометрії за Абрамовым С.С. із співав т., 1989), лізодимна активність (фотоелектроколориметричним методом Чумаченка Н.М. і Снегова Д.А. з модифікацією Маркова Ю.М. із співавт., 1974), елімінуючу здатність крові вираховували за методикою, описаною у книзі І.М.Карпутя (1993). Для диференціації гемолітичної анемії визначали кількість білірубіну у сироватці крові телят до випоювання їм молозива і у 10— денному віці (метод Ієндрашика—Клегорна і Гроффа).

Вміст міді і заліза у сироватці крові та кобальту у крові визначали методом атомно — абсорбційної спектрофотометрії (Славін В., 1971) на приладі С —131М. В одному із дослідів визначали вміст 2,3—дифосфо —гліцерату ( 2,3—ДФГ) в еритроцитах ( Dyce BJ. et al., 1973 у модифікації Апуховської Л.І. ). При вивченні лікувальної ефективності мікрогепатовіту вміст токоферолу, вітамінів Ві і В2 у сироватці крові визначали у лабораторії коферментів Інституту біохімії* ім. О.В.Палладіна НАН України сиектрофлуорометричним методом (Hancen L.L., Warwick W.G., 1966).

Одержані результати досліджень обробляли з використанням методів варіаційної статистики (Пушкарьов Н.В., 1973; Лакін Г.В., 1973).

2.2 Динаміка показників гемопоезу у телят

У 1 — 3 — денних телят центральної біогеохімічної зони вміст гемоглобіну коливався від 50 до 148 г/л (108,0 ± 2,0 г/л),а з 10— денного віку зменшувався. Ця тенденція в подальшому прогресувала,

і у телят ЗО —40—денного віку вміст його становив 91,0 ± 3,0 г/л. Кількість еритроцитів не зазнавала таких значних змін і вірогідне зменшення її, порівняно з показниками у новонароджених, було не в 10—денному , а у 20-денному віці (Р < 0,001). ВГЕ зменшувався ще пізніше.

Зменшення гематокритної величин у телят було вірогідним з 20 —го дня життя, і зв’язане воно зі зменшенням кількості еритроцитів ( г = 0,67 ), а у телят ЗО —40—денного віку — за рахунок зменшення об’єму еритроцитів.

Кількість заліза, міді, кобальту також поступово зменшувалася, і у крові телят місячного віку різниця з показниками у новонароджених була вірогідною, а вміст мікроелементів становив, відповідно 17,4 ± 1,1; 12,0 ± 0,8 і 0,6 ± 0,03 мкмоль/л.

У крові 1—3—денних телят із господарств західної біогеохімічної зони вміст гемоглобіну і кількість еритроцитів були меншими (на 14,9 і 11,5 %}, порівняно з телятами центральної зони. У місячному віці вміст гемоглобіну був однаковим у телят із господарств обох зон, а кількість еритроцитів у крові телят західної зони була меншою, що можна пояснити негативним впливом нестачі кобальту, кількість якого у цей період була у 2 рази меншою, порівняно з телятами із господарств центральної зони ( 0,31 ± 0,002 мкмоль/л ), оскільки вміст заліза і міді був майже однаковим. Переважний вплив нестачі кобальту на розвиток олігоцитемії можна аргументувати також тим, що середній об’єм еритроцитів у телят західної біогеохімічної зони (57,0 ± 0,3 мкм3) вірогідно більший (Р<0,001), порівняно з показниками у телят місячного віку із господарств центральної зони (43,3 ±1,8 мкм3).

Аналіз сезонних змін показників гемопоезу підтверджує позитивний вплив літньо — осіннього періоду, порівняно з зимово — весняним, на синтез гемоглобіну, насиченість ним еритроцитів, гематокритну величину та середній об’єм еритроцитів. Кількість еритроцитів у різні сезони року не відрізнялася (Р< ОД).

2.3. Стан гемопоезу у клінічно здорових телят

Виходячи з такої різноманітності показників гемопоезу, необхідно було з’ясувати норму у телят різного віку, враховуючи найбільш типовий клінічний показник — колір кон’юнктиви. Спочатку у кожній віковій групі відбирали клінічно здорових телят, кон’юнктива у яких була рожевою або червоною. Із гематологічних показників за основу був взятий вміст гемоглобіну. Розрахувавши величину середнього квадратичного відхилення (5 = ± 8,5 г/л), встановили, що вміст гемоглобіну у телят 1 — 3—денного віку (п = 50), колір кон’юнктиви у яких був характерним для здорових телят, коливається в межах від 95 до 129 г/л.

На основі отриманих результатів дослідження вмісту гемоглобіну провели статистичну обробку щодо інших показників гемопоезу у телят різного віку. Середні показники їх наведені у таблиці 1. Як видно, вміст гемоглобіну, гематокритна величина, середній об’єм еритроцитів, кількість заліза та міді у телят поступово зменшувались, а кількість еритроцитів залишалася стабільною.

У клінічно здорових 1 — 3 —денних телят західної біогеохімічної зони вміст гемоглобіну був на 9 %, у 10 —денних — на 14 % меншим, ніж у телят із центральної зони. В подальшому вміст гемоглобіну не відрізнявся. Кількість еритроцитів мала тенденцію до поступового зменшення, і у телят місячного віку їх було вірогідно менше, порівняно з телятами центральної біогеохімічної зони (Р < 0,05).

2.4. Поширення анемії телят і клініко - гематологічна характеристика хворих Основні критерії, за якими відносили телят до хворих на анемію, були два: блідий колір кон’юнктиви та зменшений, проти мінімальної норми, вміст гемоглобіну. Виходячи із цих критеріїв, встановили, що серед 148 одно—триденних телят з господарств центральної біогеохімічної зони хворих на анемію — 32,4 %, серед телят 10— денного віку — 35, 3; 20— денного — 34, 6; 30—40 — денного — 31,9 %. Найбільше хворих телят у зимово—весняний період. Дещо більш поширена анемія телят у західній біогеохімічній зоні: серед 10—денних тварин, хворих на анемію, — 47,8 %, серед 20— денних — 37,9 % телят.

Середня кількість гемоглобіну у хворих на анемію телят 1 — 3 — денного віку— 77,0 ± 1,9 г/л, місячного віку - вірогідно менша (табл. 2). Особливо низький рівень гемоглобіну (від 50 до 70 г/л) був у 4,2 % новонароджених телят, а потім кількість їх збільшувалася до

21,8 % у 10—денному і до 31,3 % — у 20 —денному віці.

Кількість еритроцитів у телят не так помітно відрізнялася від норми, як вміст гемоглобіну. Олігоцитемія, наприклад, встановлена у 15,4 % телят 10—денного віку, 19,8 % — 20 —денного, а

олігохромемія, відповідно, у 35,3 і 34,6 %. І все ж, кількість еритроцитів у телят, хворих на анемію, була вірогідно меншою, порівняно з клінічно здоровими (Р < 0,001), протягом всього періоду. Найменше еритроцитів було у телят 20 —денного віку (5,2 ±0,1 Т/л; Р < 0,001); у 31,5 % телят була встановлена олігоцитемія, в тому числі у 14,3 % телят еритроцитів було менше 4 Т/л.

За насиченістю еритроцитів гемоглобіном анемія була гіпохромна (35 %) і нормохромна (50 % телят). Величина гематокриту, вміст заліза, міді і кобальту у телят, хворих на анемію, вірогідно менші, ніж у клінічно здорових (табл. 1 і 2).

Таблиця 1 - Показники гемопоезу у клінічно здорових телят ( п = 50 )

Вік телят, днів Гемоглобін г/л Еритроцити Т/л В Г Е, пг Гематокрит— на величина, в проц. Середній об’єм еритроцитів мкм3 Залізо, мкмоль/л Мідь, мкмоль/л

1 - 3 112,0 ± 1,4 7,2 ± 0,3 16,0 ± 0,4 38,0 ± 1,0 52,0 ± 1,0 22,2 ± 0,8 18,2 ± 0,8

10 107,0 ±1,0 7,0 ± 0,2 15,7± 0,4 35,0 ± 1,0 49,0 ± 2,0 20,2 ± 1,1 16,1 ± 1,0

20 108,0 ± 1,0 7,5 ± 0,2 14,7 ±0,4 35,0 ± 1,0 48,0 ± 1,0 18,3 ± 1,3 14,4 ± 1,4

30 - 40 103,0 ± 1,4 6,7 ±0,2 16,3 ± 0,5 32,0 ± 1,0 46,0 ± 2,0 17,9 ± 1,3 11,6 ± 1,0

Таблиця 2 — Показники гемопоезу у хворих на анемію телят з центральної біогеохімічної

зони України

Вік телят, днів Гемоглобін г/л Еритроцити Т/л В Г Е, пг Гемато — критна величина, в проц. Середній об’єм еритроцитів, мкм 3 Залізо, мкмоль/л МІДЬ, мкмоль/л

1 - 3 77,0 ± 1,9 6,1 ± 0,2 12,6 ± 0,3 25,0 ±1,1 40,9 ± 2,1 18,4 ± 1,4 15,1 ± 0,4

10 75,0 ± 2,0 5,4 ± 0,2 13,9 ± 0,5 24,0 ± 1,0 44,4 ± 1,2 16,9 ± 1,5 11,0 ± 0,8

р < 0,1 0,01 0,1 0,5 0,1 0,1 0,001

20 75,0 ± 1,2 5,2 ± 0,1 14,4 ± 0,6 24,0 ± 1,9 46,2 ± 2,0 18,3 ± 1,6 16,6 ± 1,1

р < 0,1 0,01 0,05 0,5 0,05 0,5 0,1

30 - 40 71,0 ± 1,1 5,5 ± 0,2 12,9 ± 0,8 23,0 ± 2,0 41,9 ± 1,9 13,2 ± 2,0 11,3 ± 1,0

Р < 0,01 0,05 0,5 0,1 0,1 0,05 0,001

ЇКПОВі СИМПТОМИ aiiCMll проявлялись у телят З ДОСИТЬ НИЗЬКИМ вмістом гемоглобіну ( менше 70 г/л ). Загальний стан телят пригнічений, апетит знижений, шкіра малоеластична, сухувата. Кон’юнктива у телят анемічна, смоктальний рефлекс проявлявся із запізненням, був мало активним. Виявляли тахікардію, інколи — тахіпное.

2.5. Етіологія та діагностика анемії телят

Ряд дослідників (Курбаналієва С.К., 1982; Хайбулаєв С.К., 1984; Hibbs J., Conrad H., 1963) стверджують, що телята можуть

народжуватись із симптомами, характерними для анемії (уроджена анемія). Для перевірки даної гіпотези нами досліджено 40 телят, кров від яких відбирали до першого випоювання молозива. У 12-ти телят (30 %) вміст гемоглобіну був менший від норми, тобто у них анемія розвивалася у внутрішньоутробний період. Між вмістом гемоглобіну у хворих на анемію телят і їх матерів (також хворих на анемію) коефіцієнт кореляції був досить високим, але негативним (г= —0,80), а між кількістю еритроцитів— середнього ступеня (г = + 0,45).

В раціоні корів—матерів у період сухостою виявили дефіцит протеїну, міді, кобальту. І все ж встановити корелятивну залежність між показниками гемопоезу у матерів і одержаних від них телят нам не вдалося, а якщо така кореляція й спостерігалася, то вона була або низького рівня, або неоднозначною. Певно, у розвитку анемії у 1 — З—денних телят, крім аліментарних факторів, важлива роль належить й іншим, зокрема факторам, що стимулюють гемопоез у внутрішньоутробний період.

Крім аліментарних факторів, у новонароджених можуть спостерігатися імунні гемолітичні анемії, які розподіляють на 4 групи: алло — , транс — , аутоімунні та гетерогенні (Воробйов А.І. із співавт., 1985), Для новонародженого молодняку найбільш характерними є алло — та аутоімунні анемії, коли в їх організм надходять антиеритроцитарні антитіла, що зумовлено, зокрема, несумісністю крові матері і плода по еритроцитарних антигенах (Карпуть І.М. із співавт., 1989).

Проте ознак, характерних для таких анемій (білірубінемія, іктеричність кон’юнктиви, гемоглобінурія ), у новонароджених телят не виявили, тобто результати нашої роботи не дають підстав вести мову про гемолітичну хворобу.

У телят 10— і 20— денного віку анемія стає більш вираженою: у 5 — 8 разів збільшується кількість телят з надзвичайно низьким

12

вмістом гемоглобіну (50 — 70 г/л), посилюєтеся олігоцитемія, тобто у телят цього віку важлива роль у розвитку анемії належить аліментарно—дефіцитним факторам, що зокрема пов’язано із значним поширенням шлунково-кишкових хвороб у ранній постнатальний період. Гемолітичну анемію диференціювали за вмістом білірубіну: у 20 телят, що хворіли колібактеріозом і мали низький рівень гемоглобіну, білірубіну було 7,8 ± 0,6 мкмоль/л, а у ЗО телят з нормальним рівнем — 6,8 ± 0,5 ( Р < 0,1 ).

Аналіз результатів власних досліджень та даних літератури дав можливість узагальнити причини анемії у телят до місячного віку і теоретично обгрунтувати їх ( рис. 1 ).

Розлади травлення у неонатальний період порушують засвоєння протеїну, заліза, міді і кобальту та інших поживних і біологічно активних речовин, оскільки у хворих телят порушуються перистальтика кишечнику, пристінкове травлення внаслідок зменшення активності різних ферментів і виходу їх на поверхню крипт (Щербаков Г.Г., 1987), набряку слизової оболонки тонкого кишечнику, негативного впливу ентеротоксинів на адсорбцію, порушення структури (Сулейманов С.М., 1982) і функції

(Альохін Ю.Н., 1982; Головаха В.І., 1995) печінки.

Знижується синтез еритропоетину, який утворюється у нирках за допомогою кобальту, вітаміну Ві2 і гастромукопротеїну. Синтез останнього при патології шлунка також знижений ( Комар В.І. із співавт., 1991), а порушення структури печінки спричиняє зменшення засвоєння, синтез і депонування кобальту та вітаміну В)2-

Окрім аліментарно — дефіцитних факторів, у телят, хворих на колібактеріоз, диспепсію чи ротавірусний ентерит, утворюється ряд токсичних продуктів, які пригнічують функціональний стан кісткового мозку, тобто тут має місце і мієлотоксична анемія.

Діагноз на анемію необхідно ставити з урахуванням симптомів хвороби і результатів визначення вмісту гемоглобіну, кількості еритроцитів та величини гематокриту. За анемічним кольором кон’юнктиви вірогідність діагнозу досягає 84 %, блідо—рожевим — 56 %. Аналіз гематологічних даних телят від 1 — 3— денного до місячного віку дає можливість стверджувати, що найбільш

Шлунково - кишкові хвороби

Порушення

пристінкового

травлення

Порушення структури і функції печінки

Порушення функції підшлункової залози

АНЕМІЯ

ТЕЛЯТ

Кістковий

мозок

Зменшення

синтезу

еритропоетину

Абомазит і зменшення синтезу гастро-мукопротеїну

Зменшення всмоктування Со, Ре і віт. Ви

Бактеріальні 1 І Метаболічний

токсини 1 Азотемія 1 Ендотоксини 1 ацидоз

£

Рисунок 1 - Розвиток анемії у телят раннього віку

інформативним показником є вміст гемоглобіну, оскільки олігоцитемія і зменшена величина гематокриту виявляються рідше, ніж олігохромемія. За мінімальну норму необхідно приймати вміст гемоглобіну у 1 — 3— денних телят 95 г/л, у інших вікових групах — 90 г/л.

Зважаючи на широке поширення анемії і дані літератури (Багкдгу Р. еі аі., 1984; Вйпдег и. еі аі., 1986 ) про те, що анемія ускладнюється розладами органів травлення і дихання, важливим було з’ясувати деякі показники неспецифічної резистентності. Вміст загального білка, бактерицидна і лізоцимна активність сироватки крові, фагоцитарна активність нейтрофілів та індекс фагоцитозу. у клінічно здорових і хворих на анемію телят не відрізнялися. Але у

г

хворих телят спостерцігалася виражена тенденція до зменшення кількості лейкоцитів, вірогідно меншою була не лише відносна, а й абсолютна кількість нейтрофілів ( Р < 0,05 ). У зв’язку з цим елімінуюча здатність крові у хворих на анемію телят була значно меншою ( 17,9 ±1,3 тис. мікробних тіл в 1 мкл крові), ніж у здорових ( Р < 0,01 ).

2.6. Лікування і профілактика анемії телят

У першому досліді нами апробований цитровіт. До складу препарату входять вітаміни А, Р3, Е, К, Ві, В2, В3, залізо, мідь, цинк, глюкоза, сантохін.

Препарат застосовували телятам протягом ЗО днів, всередину у дозах 0,25 г/кг маси тіла ( для профілактики анемії ), 0,5 г/кг маси ( для групової терапії і профілактики ) і 1,5 г/кг — для індивідуальної терапії хворих телят. У контрольній групі були клінічно здорові і хворі на анемію телята. Кількість еритроцитів, ВГЕ, величина гематокриту у телят першої дослідної групи залишалася стабільною, на відміну від клінічно здорових телят контрольної групи, у яких показники гемопоезу мали тенденцію до зниження.

У телят другої дослідної групи вміст гемоглобіну вірогідно збільшувався, але у 35 % телят не досягав оптимального рівня, кількість еритроцитів зросла на 11,6 %. Цитровіт у третій дослідній групі відновлював усі показники гемопоезу, особливо добре стимулював синтез гемоглобіну, кількість якого збільшилася з 80,0 ±

3,8 до 107,5 ± 5,2 г/л ( Р < 0,001 ). В той же час доза 1,5 г/кг маси є,

за даними літератури, дещо великою з огляду на забезпечення телят ретинолом і холекальціферолом.

Оскільки хвороби шлунково-кишкового каналу у новонародженого молодняку спричиняють порушення не лише гемопоезу, а й різних видів обміну речовин, структури і функції печінки, необхідно для реабілітації перехворілих телят застосовувати препарати, які б відновлювали порушені гомеостаз, функції різних органів і систем. Співробітниками кафедри терапії Білоцерківського ДАУ був запропонований з цією метою комплексний мінерально— вітамінний препарат — мікрогепатовіт. Біологічну дію препарату вивчали на 22 телятах 8 — 12— денного віку. Телятам дослідної групи препарат давали всередину з молоком у дозі 0,4 — 0,5 г/кг маси протягом ЗО днів. У результаті кількість еритроцитів збільшилася на 66 %, гемоглобіну — 36,4, гематокритна величина — 45,5; загальна дихальна поверхня еритроцитів — на 31,2 %. Препарат підтримує оптимальний рівень токоферолу ( 0,035 ± 0,004 мкмоль/л ), вітамінів Ві ( 0,022 ± 0,0013 мг/мл }, В2 ( 0,0075 ± 0,001 мг/мл ) у сироватці крові.

Окрім новонароджених, на анемію хворіє 34,6 % телят 20— денного і 31,9% — 30 — 40— денного віку. Для лікування телят цього віку нами апробований польфамікс — С, але оскільки до його складу не входять мікроелементи, що стимулюють гемопоез, то безпосередньо перед його застосуванням у молоко додатково добавляли міді сульфату та кобальту хлориду у дозах, відповідно 60 і

2 мг. Польфамікс —С давали телятам по 10,0 щодня. У дослідній групі було 25 телят, з яких 12 — хворі на анемію, у контрольній — 18. Вміст гемоглобіну у крові телят дослідної групи збільшився на 22,7 %, в тому числі у хворих на анемію — на 42,4 %, кількість еритроцитів

— на 17,7 %, величина гематокриту зросла з 33,2 ± 1,1 до 35,2 ± 0,7 %. Середній об’єм еритроцитів у хворих телят збільшився на 13,9 %, а загальна дихальна поверхня еритроцитів — на 34,6 %. Препарат стимулює синтез білка, імуноглобулінів, підвищує продуктивність телят.

3. В И СНОВКИ

1. Гемопоез у новонароджених телят характеризується значною варіабельністю показників, особливо за вмістом гемоглобіну ( 50,0 —

148,0 г/л ). У телят, що вирощуються у центральній біогеохімічній

зоні (господарства Київської та Черкаської областей), спостерігається закономірне і поступове зниження вмісту гемоглобіну, кількості еритроцитів і гематокритної величини, починаючи з 10 — 20 — денного віку, а у місячному віці вірогідно меншими є ВГЕ та середній об’єм еритроцитів. У телят із господарств західної біогеохімічної зони (Волинська область) кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну менші, а ВГЕ і середній об’єм еритроцитів більші, ніж у телят із господарств центральної зони.

2. У клінічно здорових 1—3— денних телят вміст гемоглобіну коливається в межах 95,0 — 129,0 т/л, кількість еритроцитів — 5,0 —

9,0 Т/л, величина гематокриту — 30,0 — 40,0 %, ВГЕ — 12 — 20 пг, об’єм еритроцитів — 40 — 60 мкм3. Вміст заліза у сироватці крові становить у середньому 22,2 ± 0,8 мкмоль/л, міді — 18,2 ± 0,8 мкмоль/л, кобальту у крові десятиденних телят було 0,45 —

0,80 мкмоль/л. Протягом першого місяця життя вміст гемоглобіну, заліза, міді, кобальту, гематокритна величина і середній об’єм еритроцитів поступово зменшувались, а кількість еритроцитів залишалася стабільною.

3. Анемія телят — широко розповсюджене захворювання: у

господарствах Київської і Черкаської областей па анемію хворіє 32,4 % телят 1 — 3— денного віку, 35,3 % — десятиденного , 34,6 % — двадцяти^-денного і 31,9 % — місячного віку. Ще більше хворих на анемію телят у господарствах західної біогеохімічної зони України (Волинська область): серед десятиденних кількість хворих — 47,8 %, 20— денних — 37,9, 30 — 40— денних — ЗО %.

4. У телят 1 — 3— денного віку анемія за походженням — уроджена, обумовлена недостатньою годівлею маточного поголів’я і, можливо, порушенням механізмів регуляції еритропоезу у внутрішньоутробний період. Між вмістом гемоглобіну у крові хворих на анемію корів і одержаних від них телят ( до першого напування молозивом ) встановлена висока корелятивна залежність (г= —0,80), між кількістю еритроцитів — кореляція середнього ступеня

(г = + 0,45 ). У телят 10 — ЗО —денного віку анемія за етіологією аліментарно—дефіцитна, частково — мієлотоксична.

5. Анемія телят характеризується вираженого олігохромемією і гіпохромією: вміст гемоглобіну у крові хворих 1 — 3 — денних телят становив у середньому 77,0 ± 1,9 г/л, ВГЕ — 12,6 ± 0,3 пг, кольоровий

показник — 0,7 ± 0,02 ( у здорових, відповідно, 114,0 ± 2,0; 16,8 ± 0,5 і

0,9 ± 0,03 ). У 10 — 20— денних телят спостерігається тенденція до поглиблення патології: кількість телят, у крові яких вміст гемоглобіну становив від 50 до 70 г/л, збільшується з 4,2 % серед 1 — 3 — денних до 21,8 % серед 10—денних і 31,3 % — 20— деншіх. За

вмістом гемоглобіну в еритроцитах анемія частіше гіпохромна ( 35%) і нормохромна ( 50 % ), рідко — гіперхромна.

6. Середня кількість еритроцитів у крові телят, хворих на анемію, вірогідно менша, ніж у здорових (Р < 0,001), але олігоцитемія реєструється не так часто, як олігохромемія (від 8,8 до 19,8 % досліджених телят). Найбільш вираженою олігоцитемія була у молодняку 20—денного віку (5,2 ±0,1 Т/л), у 31,5 % телят, хворих на анемію, еритроцитів менше норми, в тому числі у 14,3 % телят — менше 4 Т/л.

7. У телят, хворих на анемію, спостерігається зменшення кількості лейкоцитів за рахунок сегментоядерних ( Р < 0,05 ), вірогідно знижена, порівняно зі здоровими, елімінуюча здатність крові ( Р < 0,01 ). Бактерицидна і лізоцимна активність сироватки крові у хворих і здорових телят не відрізнялися.

8. Діагноз на анемію необхідно ставити за результатами визначення вмісту гемоглобіну, мінімальний показник якого у 1 -З— денних телят становить 95 г/л, у старших — 90 г/л, те встановленням анемічного кольору кон’юнктиви. Гемолітичну анемігс диференціювали за відсутністю білірубінемії та типових симптомі! (іктеричності кон’юнктиви, гемоглобінурії і уробілінурії).

9. Для лікування телят, хворих на анемію, ефективним е мікрогепатовіт у дозі 0,5 г/кг маси. При його застосуванні вміст гемоглобіну збільшується з 77,0 ± 4,1 до 105,0 ± 5,2 г/л, кількісті еритроцитів — з 5,0 ± 0,4 до 8,3 ± 0,3 Т/л, величина гематокриту — :

22,0 ± 2,5 до 32,0 ±2,1 %, загальна дихальна поверхня еритроциті!

— на 31,2 %. Препарат підтримує оптимальний рівень вітамінів Ві, В: і токоферолу у сироватці крові.

10. Цитровіт можна застосовувати для групової терапії телят хворих на анемію, в дозі 0,5 г, для індивідуальної — по 1,0 — 1,5 г ш 1 кг маси тіла, для профілактики хвороби - по 0,25 г/кг, щоденно протягом першого місяця життя. Дозу препарату і мето/

застосування ( груповий чи індивідуальний ) необхідно корегувати за результатами диспансеризації телят.

11. Польфамікс —С з додатковим введенням до його складу міді сульфату і кобальту хлориду ефективний для групової профілактики і терапії телят, хворих на анемію. В результаті лікування вміст гемоглобіну зріс на 42,4 %, кількість еритроцитів збільшилася на 18 %, ВГЕ — 21,9, гематокритна величина — 35,7, загальна дихальна поверхня еритроцитів — на 34,6 %. Препарат стимулює

неспецифічну резистентність ( збільшується кількість загального білка, гамма — та імуноглобулінів ) і продуктивність телят (на 10,8 %) .

4. ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Діагноз на анемію необхідно ставити за вмістом гемоглобіну у кроьі, мінімальний показник якого у телят 1 — 3 — денного віку —

95.0 г/л, у телят 10—, 20— і 30 — 40— денного віку — 90 г/л.

2. Для індивідуального лікування телят, хворих на анемію, доцільно застосовувати мікрогепатовіт у дозі 0,5 г/кг або цитровіт по

1.0 — 1,5 г/кг маси з молоком щодня протягом першого місяця життя.

3. Для групової терапії телят, хворих на анемію, можна застосовувати цитровіт по 0,5 г/кг маси або польфамікс —С у дозі 10 г на добу, додаючи до останнього по 60 мг міді сульфату і 2 мг кобальту хлориду.

4. Для профілактики анемії телят необхідно застосовувати цитровіт у дозі 0,25 г на 1 кг маси тіла щодня з молоком протягом першого місяця життя або мікрогепатовіт у дозі 0,2 — 0,3 г/кг (згідно

з тимчасовою настановою, затвердженою ДНДКІ ветеринарних препаратів і кормових добавок 6 квітня 1995 р.).

5. Дози цитровіту, мікрогепатовіту і польфаміксу—С та методи їх застосування ( групова чи індивідуальна терапія, профілактика ) необхідно корегувати за результатами диспансеризації поголів’я, правила проведення якої викладені у методичних рекомендаціях ’’Комплексна диспансеризація великої рогатої худоби“, що затверджені НТР Головного управління ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією МСГП України 19 грудня

1996 р. ( протокол № 4 ).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Левченко В.И., Богатко Л.М., Соколюк В.М. Анемия новорожденных телят/ // Ветеринария.— 1990.— № 3.— C. 50 — 52.

2. Соколюк В.М. Вплив польфаміксу—С на гемопоез телят// Наукове забезпечення агропромислового комплексу УРСР: Тез. доп. респ. наук.—практ. конф. — Біла Церква, 1990.— Ч. 1.— С. 86 — 87.

3. Соколюк В.М, Москаленко В.П. Гемопоез у телят раннього віку //Вчені Білоцерків. держ. с, — г. ін—ту — вир —ву: Тез. доп. наук.—практ. конф. ( Біла Церква, 19 — 20 квіт. 1994 р. ) Біла Церква, 1994.— С. 108 — 109.

4. Восстановление обмена веществ, функционального состояния печени у телят, переболевших диареей/ В.И. Левченко, В.М. Соколюк, В.И. Головаха и др.// Материалы респ. науч. —практ. конф. по жив—ву и вет. мед. ( Витебск, сент. 1994 ).— Витебск, 1994.— С. 44.

5. Соколюк В.М., Богатко Л.М., Безух В.М. Клініко — гематологічна характеристика телят, хворих на анемію// Сучасні проблеми ветеринарної медицини: Тез. доп. наук.— практ. конф. молодих вчених ( Київ, лист. 1995 ).— Київ, 1995.— С. 56.

6. Стан гемопоезу і обмін деяких мікроелементів під впливом мікрогепатовіту/ В.¡.Левченко, В.М.Соколюк, В.В.Сахнюк та ін.// Наук, забезпечення агропром. комплексу України в сучасних умовах: Матеріали наук.— практ. конф., присвяч. 75 —річчю Білоцерків. держ. с. — г. ін—ту ( Біла Церква, трав. 1995 ).— Біла Церква, 1995,— С. 86

- 87.

7. Анемія телят раннього віку / В.М.Соколюк, В.П.Москаленко, В.В.Сахнюк та ін.// Наук, забезпечення агропром. комплексу України в сучасних умовах: Матеріали наук.— практ. конф., присвяч. 75 — річчю Білоцерків. держ. с. —г. ін —ту ( Біла Церква, трав. 1995 ).— Біла Церква, 1995.— С. 114.

8. Вплив мікрогепатовіту на обмін мікроелементів/ В.М.Соколюк, В.П.Москаленко, В.В.Сахнюк та ін.// Неінфекційна патологія тварин: Матеріали наук. — практ. конф. ( Біла Церква, 7 — 8 черв. 1995 р. ).- Біла Церква, 1995. Ч. 1. - С. 78 - 79.

9. Клініко — біохімічний та імунний статус телят раннього віку /

В.І.Левченко, В.М.Соколюк, Л.М.Богатко та ін.// Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. — K.: Урожай, 1995.— Вип. 70. — С. 75 — 80.

Соколюк В.М. Анемия телят { распространение, этиология, диагностика, лечение и профилактика ).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.01 — диагностика и терапия животных. Крымский государственный аграрный

университет. Симферополь, 1997,

По результатам исследования установлено значительное распространение анемии у телят до 30 — 40— дневного возраста, изучены показатели гемопоэза у больных, основные причины болезни. Разработаны оптимальные методы диагностики, лечения и профилактики патологии. Описаны механизмы развития анемии у телят. Применение микрогепатовита, цитровита и польфамикса — С восстанавливает гемопоэз у больных анемией телят, повышает неспецифическую резистентность и продуктивность животных.

V.M.Sokolyuk. Anemia of calves ( spread, ethiology, diagnostics, treatment and profilaxis ).

The thesis to achieve the scientific degree of Candidate of veterinary sciences, speciality 16.00.01 — diagnostics and therapy of animals. The Crimean state agrarian university. Simferopol, 1997.

The results of investigations show a considerable spread of anemia of calves at age of 30 — 40 days. The hemopoesis indications of sick animals and the main reasons of desease have been studied. The optimum methods of diagnostics, treatment and profilaxes of this pathology are developed. The mechanisms of development of calves anemia are described. The use of microhepatovit, citrovit and polfamix — C recoveres the hemopoesis of sick calves, raises the non-specific resistance and prodyctivity of animals.

Ключові слова:

Анемія, гемопоез, гемоглобін, еритроцити, величина гематокриту, діагностика, лікування, профілактика, неспецифічна резистентність, фагоцитоз, цитровіт, мікрогепатовіт, польфамікс — С.