Автореферат и диссертация по медицине (14.01.20) на тему:Восстановление дефектов суставных поверхностейаллогенным костным матримксом

MIHICTEPCTBO ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРА1НИ УКРА'ГНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛЩНИЙ 1НСТИТУТ ТРАВМАТОЛОГИ ТА ОРТОПЕДИ

, .) .'i 1 г iS03

На правах рукопису

БАШИНСЬКИЙ ГЕНАД1Й ПЕТРОВИЧ

Вщновлення дефеклв суглобових поверхонь алогенним kîctkobhm матриксом

(Експериментальне дослщження)

14.01.20 - травматолопя та ортопед1я

Автореферат дисертацГГ на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

КиГв - 1996

Дисертац1ею е рукопис

Робота виконана в УкраТнському науково-дослдному ¡нститут1 травматологи та ортопед»

Науков1 керюники: доктор медичних наук, професор Г.В. Гайко |кандидат медичних наук, Е.В. Бшяшевський|

Оф^йн! опоненти: Доктор медичних наук, професор Бруско А.Т.

доктор медичних наук, професор Волошин О. I.

Провдна орган!зац1я: Харювський науково-дослщний ¡нститут ортопедп та травматологи ¡м. проф. М. I. Отенко

Захист дисертацп вщбудеться

" л/С£/о?ьО/) & у¿<- 1996 р. на зас'|данн1 спец1ал1зованоТ вченоТ ради Д 50.19.01 "^Гравматолопя та ортопедя" при УкраТнському науково-дослмому ¡нститут1 травматологи та ортопед?!' /252054, м. Кий, вул. Воровського 27.

3 дисертац1ею можна ознайомитись в б1блютец1 УкраТнського науково-дослщного ¡нституту травматологи та ортопедп

Автореферат роздано " " 1996

Вчений секретар спец|'ап!зованоУ

вченоТ ради,доктор медичних наук У^/ В.А.Улещенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть проблеми. Серед проблем в сучасн1й ортопе-дП 1 травматологи, як1 найб1льш важно полагаться р1шенню, на одному з перших м1сть по актуальное^ стоять питания арт-ропластики з ефективним к1нцевим результатом - в1дновленням анатом1чно! будови суглобових поверхонь kIctok та функцп суглоб1в. Багаточисленн! експерименталыи та клШчн! спроби вир!шити дане питания, як правило, приводять т1льки до в3.д-новлення анатом1чно! структури kIctkoboI основи суглобово! поверхн!. Але проблема в5.дновлення суглобового хряща до те-пер1шнього часу залишаеться не вир!шеною.

За даними л1тератури в!домо, що в виршеши проблем арт-ропластики було юлька тенденшй. 0дн1 автори опрацювали пересадку нап1всуглоб1Б ( Ванштейн В.Г., 1965, 1972; 1мамал1ев A.C.. 1965, 1974; Крупно I.Л., Ткаченко С.С., 1967; Y. Boettger, С. Vorster, 1967). ihiuim.A. Воробйов, Г.Л.Смець (1960); В.А, Улещенко (1965. 1967, 1969); Л.Г.Коваленко (1971); Ю.Г. ежов з сп1вавт. (1992); Baksi (1991) вивчали можлив1сть використання в артропластищ ауто- або ало -, к1стково-хрящових сегмент1в суглобово! поверхн! оброблених i консервованих р1зними способами.

Однак, при цьому досягалось повне в1дновления к!стково! основи суглобово! поверхн1, але утворення суглобового хряща не в1дбувалось. Як правило, на суглобов1й поверхи1 формував-ся шар грубо! ф!брозно! сполучно! тканини, або волокнистий

хрящ, що приводило лише до задов1льних юиничних результа-т1в.

Особливий 1нтерес у проблем!, що вивчаеться, викликае група роб1т по використанню в артропластиц! к!стково-хрящо-вих ковпачк!в та "черпачк!в" ( Ярош М., Зеленка А., 1960; Левенець В.М., 1962, 1966, 1970, 1972; Богданов Ф. Р.. 1973, Крисюк А. П., 1974,1982; Гайко Г. В., 1982; Гайко Г.В.. Б1ня-шевський Е.В., 1984; Nigram, Rana, 1981). При цьому, досяга-лось повне вШовлення kíctkoboí основи суглобово! поверхн! аж до субхондр1ального шару 1 лише задов1льний кл!н1чний результат.

Необх1дно в1дм1тити. що як правило, досягалось формуван-ня на суглобов1й поверхн1 або волокнистого хряща, або шару волокнисто! сполучно! тканини. Аналог1чн1 результата були отриман1 1 авторами, як1 використовували при артропластиц! pl3Hi б!олог!чн1 прокладки (Б1няшевський Е.В., Панченко М.К., 1967; Скляренко Т.. К1нчая1.Д., 1972; Гайко Г.В., 1983; Пашков Е.П., 1994). Б1олог!чн! прокладки лише захищали суглобову поверхню, яка формувалась, в!д д11 вторинно! трав-матизацП. Приймаючи до уваги те, що вир!шення у повному об'ем! проблем артропластики вищевказаними способами не привело до результата, як1 оч!кувались, зац!кавленн1сть в по-шуках шлях1в П вир!шення в останн1й час р!зко знизилась.

В аспект!, що нас ц1кавить, особливе м!сце займае досл1д-жений Urlst М. та його школою алогенний к1стковий матрикс, 1накше кажучи, матер!ал, який виготовлений з kIctkoboí тканини, дем!нерал1зовано! за спещально розробленою методикою.

Багаточисленними експериментами та клШчними роботами було доказано, що алогенний к1стковий матрикс е пластичним мате-р1алом з вираженими остео!ндуктивними властивостями (Рибачук 0.I., Вайда В.М., 1984; Тамара 1.В., 1994; 1вченко В.К.. Фадеев ГЛ.. 1994; Сушко Ю. А. з сгивавт., 1995; ТМеНске е1 а1.. 1990) . Враховуючи дан1 А.А.Хан1на (1977). М. ипэ1 (1965), А. ЕебсН (1976), Kawaшura е1 а1. (1987) про те, що к1стковий матрикс мае не т1льки остео1ндуктивн1 але й хонд-ро!ндуктивн1 властивост!, ми вважали можливим проведения широкого комплексу експериментальних досл1джень з метою вив-чення використання хондро1ндуктивних властивостей к1сткового матрикса в артропластиц1 для досягнення позитивних в3.ддале-них результат1в - в1дновлення суглобового хряща.

Мета робота - експериментально обгрунтувати можлив1сть застосування к!сткового матрикса для артропластики, яка буде сприяти ефективному в1дновленню анатом1чно! форми та функцп суглоб1в.

Завдання робота:

1. Виявити можлив!сть проявления остео- та хондро1ндук-тивних властивостей св1жого суглобового хряща 1 хрящово! частини дем1нерал1зовано1 к1стково-хрящово! тканини при 1х ектоп1чн1й 1мплантац11.

2. Встановити особливост1 плину репаративно! регенерацП субхондр!ально! к!стково! пластинки 1 можлив1сть в!дновлення суглобового хряща в умовах зам1щення дефект!в суглобових- по-верхнь замороженою к1стково-хрящовою тканиною;

3. Виявити особливост! плину репаративно! регенерацП субхондр1ально! к!стково! пластинки 1 можлив!сть в!дновлення суглобового хряща в умовах зам!щення дефект1в суглобових по-верхнь замороженою к!стковою тканиною;

4. Встановити особливост! плину репаративно! регенерацП субхондр1ально! к1стково1 пластинки 1 можлив!сть в!дновлення суглобового хряща в умовах зам!щення дефект!в суглобових по-верхнь дем!нерал1зованою к!стково-хрящовою тканиною;

5. Виявити особливост! плину репаративно! регенерацП субхондр!ально! к!стково! пластинки ! можлив1сть в!дновлення суглобового хряща в умовах зам1щення дефект!в суглобових по-верхнь к!стковим матриксом.

Наукова новизна. Вперше в зр!внювальному аспект! вста-новлено особливост! репаративного остеогенеза та можлив1сть формування суглобового хряща рец!п!ента в умовах зам1щення дефекта суглобово! поверхн1 мед1ального виростка стегново! к!стки замороженою к1стково-хрящовою тканиною та дем!нерал1-зованою к!стково-хрящовою тканиною з збереженим суглобовим

хрящем та без нього.

На основ1 широкого комплексу досл1джень доказано новоут-ворення суглобово! поверхн1 переважно за рахунок хондро!дно! тканини при пластши дефекта виростка стегново! к1стки к1ст-ковим матриксом, виготовленим з субхондр1ально! кхстково! пластинки та п1длягаючо! губчасто! речовини.

Вперше дано експериментально-теоретичне обгрунтування можливост! в!дновлення не т!льки к1стково! основи суглобово! поверхн!, але й суглобового хряща п1сля замщення дефекта суглобово! поверхн! дем1нерал!зованим к!стковим матриксом, який складасться з субхондр1ально! к1стково! пластинки та губчасто! речовини к1стки.

Вперше встановлено значения вШовлення субхондрхально! к1стково! пластинки для формування суглобово! поверхн1.

Теоретичне 1 практичне значения роботи. Теоретична положения роботи доповнюють дан1 про долю суглобового хряща при трансплантацп в дефект суглобово! поверхн! замороженних та дем1нерал1зованих к1сткових та к1стково-хрящових трансплантат. Експериментально доказана 1 обгрунтована перевага при трансплантац!! к1сткового матрикса, який складасться з субхондр!ально! к!стково! пластинки та губчасто! речовини к!стки над трансплантацию к1стково-хрящових дем1нерал1зова-них трансплантат1в.

В1ддален1 дан1 1 робота в ц1лому можуть бути використан! в лекщйному та практичному курс! кафедр ортопед!! та трав-

матолог!!.

На основ1 пор1внювального анал!зу результат!в, як! були отриман! шляхом проведених експериментальних досл1джень, дано теоретичне обгрунтування ефективност! застосування в кл1-н!чн!й практик! алогенного к!сткового'матрикса з метою в1д-новлення анатом!чно! форми суглобових поверхонь к1сток.

Практична значим!сть робота полягае в знайденн1 можли-вост! для в!дновлення анатом!чно! форми та функц!! суглоб1в при 1х патолог1чних зруйнуваннях.

Отриман! результати повинн! бути врахован! при опе-рац!ях на зруйнованих суглобових к!нцях к1сток.

Впровадження. На даний час результати досл1джень вико-ристовуються в лекц!йних курсах кафедр травматолог!1 та ортопед!! та дитячо! х1рург11 ( курс ортопедп. травматолог!I) В!нницького державного медичного ун1верситету !м. М.I. П!ро-гова, кафедри патолог1чно! анатомП В1нницького державного медичного ун1верситету !м. МЛ. Шрогова.

Основн! положения, шо виносяться на захист.

- Алогенний к!стковий матрикс с не т!льки !ндуктором ос-теогенеза, але й активним !ндуктором хондрогенеза.

- При ектоп!чн!й 1мплантац11 св!жий хрящ ! хрящова час-тина дем1нерал!зован! кЮтково-хрящово! тканини не проявля-ють остео- ! хондро1ндуктивних властивостей.

- Оперативн! втручання на зруйнованих суглобових поверх-нях, з використанням для пластики дем!нерал!зовано1 к!стки,

сприяють в!дновленню анатом1чно! форми та функц11 суг-лоб!в.

Апробац1я роботи. Результата роботи доповШлись на Рес-публ!канськ!й науково-практичн!й конференцп травматоло-г!в-ортопед!в (В1нниця, 1986); симпоз1ум1 за пШумками нау-кового сп1вроб1тництва БрНДПО 1 Укра!нського НД1Т0 по проблемам "Експериментально-клШчне обгрунтування застосування алогенного к!сткового матрикса в ортопед!!" (Ки!в - Ереван, 1988); V Всесоюзному з'!зд1 травматолог1в-ортопед!в (Москва, 1988), зас1данн! проблемно! комШ! Укра!нського НД1Т0 (Ки-!в, 1996).

Публ!кац1! результат!в досл!дження. За матер1алами ди-сертац!! опубл1ковано 4 наукових роботи.

Структура та обсяг роботи. Дисертац!я виконана в УкрШПТО та с фрагментом теми: "Розробка, обгрунтування та запровадження системи заход!в оптим1зац!1 метод1В л1кування внутр1шньо-суглобових перелом1в, проф1лактики та л1кування !х ранн!х та п1зн!х ускладнень ! несприятливих насл1дк1в з метою покращення результат1в та зниження !нвал!дност!", шифр 3696 N держреестрац!! 01.96У017009 та "Розробка системи за-ход1в з оптим1зацП та л1кування перелом1в к1сток, виявити причини, обгрунтувати методи запоб!гання ! лхкування !х ускладнень та несприятливих насл1дк1в з метою полШшення ре-

зультатав 1 зменшення 1нвал1дност1" N держреестрац11 01.90У049044. Робота викладена на 168 стор!нках машинописного тексту, складаеться з введения, огляду л1теретури, опису матер!ал1в та метод!в досл1дження, п'яти глав власних дос-л1джень. заключения, висновк1в, списку л1тератури. У вказ1в-нику л!тератури приведен!'202 джерела, серед них 127 роб1т в1тчизняних 1 75 заруб1жних автор1в. Робота 1люстрована 64 м!крофотокартками.

Конкретний особистий внесок дисертанта. Конкретний особистий внесок дисертанта полягае в експериментальн1й роз-робц1 та обгрунтуванн! застосування алогенного к!сткового матрикса при артропластиц! з ефективним к!нцевим результатом на п1дстав1 проведених експериментальних досл1джень та одержаних даних в процес! роботи. Результати. як! складають матер1ал дисертацп, одержан! особисто автором ! базуються на експеримент!, який проведено на 140 кролях в п'яти сер!ях експерименту з терм!ном спостереження до 2 рок!в. Пошукувач осво!в методи г!стох!мП та св1тлово! м!кроскоп!1. Описано 2521 г!столог!чний препарат.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОЛИ Д0СЛ1ДЖЕННЯ

Робота виконана на 140 статевозр1лих кролях породи "Шиншилла", в1ком 1,5-2 роки, вагою 1,5 -2 кг.

На першому eTani досл1джень в м'язи с1дниц1 кролик!в 1мплантувались шматочки суглобового хряща взятого ex tempore та шматочки суглобового хряща дем1нерал!зовано! kIctko-во-хрящово! тканини. Доогпдження ектоп!чного остео- i хонд-рогенеза на 20 кролях були проведен! в терм!ни 3, 7, 14, 21, 30 д1б п1сля операцП. На кожен терм1н оперувавлось по 2 крол!. Використан1 результата кл1н1чних спостережень та rlc-толог1чн1 методи досл1джень. 3 кожного об'екта м'яз1в залитого в цело!д1нов1 блоки виготовлялось до 500 г1стотопогра-Ф1чних зр1з!в товщиною 8-12 MKM, 3 ЯКИХ nOTiM з р1зних р1вн1в в1дбирали до 20 зр1з1в i фарбували гематокс1л1ном 1 еоз!ном, а також п1крофукс1ном за Ван-Г1зон.

На другому етап! досл1джень вивчався репаративний остео та хондрогенез в умовах зам1щення дефекта суглобово! по-верхн1 р1зними видами к!сткового трансплантац1йного ма-тер!ала. Ця частина досл1джень виконана на 120 кролях. Вико-ристан! результата кл!ничних спостережень, а також г1столо-г1чн1 методи досл1джень в терм1ни 7. 21, 45, 90, 120, 180, 270, 360, 540 1 720 д1б. В кожному термШ спостережень було по 3 тварини. 3 кожного об'екту суглобово! поверхн! залитого в цело!д!нов1 блоки виготовлялось до 500 г1стотопограф1чних

3р1э1в ТОВЩИНОЮ 8-12 MKM, 3 ЯКИХ П0Т1М 3 р1зних piBHiB

в1дбирали до 20 зр1з1в 1 фарбували гематоксил1ном та eo3i-ном, а також п1крофукс1ном за Ван-Пзон.

На даному етап1 досл1джень проведено 4 cepi! експеримен-т1в.В кожн1й cepii прооперовано по 30 тварин.

В перш1й cepi! експеримент1в вивчались процеси репара-

тивного остеогенеза 1 можлив1сть в!дновлення суглобового хряща п1сля зам!щення дефекта алогенним к1стково-хрящовим трансплантатом аналогично! анатом1чно! будови ! величини. Трансплантата консервувались в р1дкому азот1 при I -196°С з використанням кр1опротектора та ант1оксиданта.

В друг1й серП експеримент1в вивчались процеси репара-тивного .остеогенеза 1 мокливЮть в1дновлення суглобового хряща в умовах, при яких зам3.щались дефекта суглобово! поверхн! к!стково-тканинним трансплантатом аналоПчно! сегмен-товидно! форми виготовленним з виростк1в стегна, з яких був знятий суглобовий хрящ. Трансплантат, як 1 в перш1й сер1!, оброблявся кр1опротектором та ант1оксидантом 1 консервувався при I -196° С.

В трет!й серП експеримент1в вивчались особливост1 про-цес!в репаративного остео- 1 хондрогенеза в умовах замИцення дефект1в суглобово! поверхн! алогенним к1стково-хрящовим де-м!нерал!зованим трансплантатом.

В чеверт!й сер!I експеримент!в вивчались особливост! процес!в репаративного остео- ! хондрогенеза в умовах зам!-щення дефект!в суглобово! поверхн! алогенним дем!нерал!зо-ванним к1стково-матричним трансплантатом ( або трансплантатом. який складасться з губчасто! основи 1 мае субхондр1аль-ну к!сткову пластинку, але без суглобового хряща).

Враховуючи особливост! структури та функцИ остеогенних кл!тин-попередник1в для б!льш ефективно! кр!оконсервац!! к!стково-хрящовоа тканмни проводилось поступове заморожуван-ня трансплантата з швидк!стю 1-1,5 градус!в на хвилину до

I - 40°С з швидким зануренням в р!дкий азот при Ь -196° С. Для захисту кл1тинних структур в1д шк!дливого впливу низьких температур нами використався кр1опротектор 15% 1,2 пропанд1-ол з дом1шками ант1оксиданту - 1онола кГ'М. В1д1гр1вання трансплантац1йного матер!алу проводили при I +37° С.

Всього було виготовлено 2521 г1столог!чний м1кропрепа-рат. Вивчення досл1дницького матер1ала проведено за допомо-гою м1кроскопа ф1рми "Рейхарт" (1976).

РЕЗУЛЬТАТИ Д0СЛ1ДЖЕНБ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

Проблема в!дновлення анатом1чно! форми суглобових повер-хонь, не зважаючи на деяка усп1хи в цьому питашп, все ще е актуальною. Як показали численн! експерименталып досл1джен-ня, при артропластичних операц!ях досягали повного в1днов-лення к!стково! основи суглобово! поверхн1, аж до субхондр1-ального шару. Що ж до безпосередньо суглобово! поверхт, то в б!льшост! випадк!в на н1й формуеться або волокнистий хрящ, або шар сполучно! волокнисто! тканини. Кл!н1чн1 результата операц!й з використанням б1олоПчних прокладок, нап1всугло-б!в, к!стково-хрящових трансплантат1в, спрямованих на в!д-новлення повноц1нно! суглобно! поверхн!, в кращому випадку також були лише задов!льними.

Нами вперше вивчались процеси репаративного остеогенезу 1 в!дновлення суглобового хряща при зам1щенн1 сегментопод1б-ного дефекта виростка стегново! кустки замороженою при Ь

-196° С к1стково-хрящовою алотканиною, при цьому вперше був застосований кр!опротектор 15% 1.2-пропанд!ол з домшками ант!оксиданту ЮТол 10--3 М. Не зважаючи на те. що нами були використан1 нов! методи консервування, переб1г репаративного остео- та хондрогенеза був практично такий самий. як 1 в по-передн!х досл1дженнях з застосуванням 1нших методик консервування к1стково! тканини та 1нших кр1опротектор!в.

Репаративний остеогенез досить активно в1дбувався у най-б1льш заглиблених в1д суглобово! поверхн! д1лянках. На 21 добу верх1вка трансплантата зам!щувалась к1стковою тканиною. Зам1щення к!стковою тканиною кл1тинн!х структур, розташова-них ближче до суглобово! поверхн1, в1дбувалося менш 1нтен-сивно. Суглобовий хрящ зазнав деструкцп. Суглобова поверхня оголювалась на 45 добу. У деяких тварин на И м!сц! утворю-вався дефект, що призводило до явищ артрозу, у формуванн! якого, не останню роль в!д!гравали залишки нерезорбованого хряща. як1 травмували 1нтактн1 д1лянки. Зам1сть субхондр1-ально! кЮтково! пластинки лише 1нод1 в1дновлювалась тонка замикаюча пластинка, яка т1льки в деяких випадках вкривалася грубою волокнистою сполучною тканиною.

Зважаючи на те, що хондро1ндуктивн1 властивост1 транс-плантовано! к1стково! тканини вивчались дуже мало, нами ви-р1шено питания доц1льност! використання при дефектах суглоб-них поверхонь алогенно! к1стково! тканини, заморожено! та консервовано!, як 1 в попередн!й сер!! експеримент1в, що Мали на мет! в!дновлення суглобового хряща. На 21 добу ! в б!льш! терм!ни спостережень, над к!стковою пластинкою транс-

плантата формувалися сполучнотканинШ нашарування, тобто па-нус. Будь-яких ознак формування хрящових юйтинних елемент1в у жодному з випадк1в не було виявлено. Появу елемент!в хонд-ро!дно! тканини на тонк1й замикактй к1стков1й пластинц1 ми спостер1гали т1льки через п!втори - два роки гпсля транс-плантацп kIctkobo! тканини. Це ми пояснюемо фактором руху, як1й обумовлюе диференц!ровку камб!альних елемент1в пануса в хондробласти. В абсолютно! б1льшост1 тварин формування суглобового хряща в д!лянках колишнього дефекту не cnocTepira-лось нав1ть через два роки тпсля onepeuii, що св1дчить про в1дсутн1сть 1ндукцп хондрогенезу з боку трансплантовано! алогенно! kIctkobo! тканини.

Це в!дпов!дае даним, як! були отриман! нами при ектоп!ч-н!й 1мплантац1! хряща, взятого ex tempore, в м'язи сШиЩ кроля. Через 30 д!б п!сля трансплантац!! ми не спостерггали явищ остео- та хондрогенеза.

Виб1р алогенного к1сткового матрикса для в1дновлення суглобових поверхонь пов'язаний з тим, що к1стковий матрикс пор!вняно з !ншими б1олог1чними трансплантатами с найб1льш ефективним 1ндуктором остеогенеза. Новоутворення kIctkobo! тканини при використанн1 к1сткового матрикса в1дбувасться cKopime, н1ж при застосуванн1 1нших вид1в трансплантат!в (Хан!н A.A. з сп1вавт., 1978; Савельев В.Г., 1983; Осепян I.A., 1984; Urist М., 1965; De Grot, 1975; Clowacki, Mllliken, 1985).

К1стковий матрикс мае досить виражен1 властивост!, що до стимулювання остеогенезу 1 BiH здатний актив1зувати малоди-

ференц!йован1 сполучнотканинн! елементи не т1льки з боку пе-piocTa та ендоста, але й з боку волокнисто! сполучной ткани-ни, яка оточуе д!лянку колишнього дефекта суглобово! поверх-н!.

Ще бальшу нашу зац!кавленн!сть викликае к1стковий мат-рикс тим, що BiH мае не т1льки остео!ндуктивн!. але хондро-!ндуктивн! властивост1 (Хан!н A.A.. 1977; Urist М., 1965; Nogami N., Terashima V., 1974; Reddi А.. 1974. 1976; Cawamura et al.. 1987). У сво!х експериментальнх досл!джен-нях по зам1щенню дефекта суглобово! поверхн! дем1нерал!зова-ним алогенним к!стково-хрящовии матриксом ми особливу увагу звертали на долю хрящово! частини дем!нерал1зованого к!стко-во-хрящового трансплантата. Анал!зуючи дан! експерименту, нами встановлено, що прошарок такого хряща повтстю !золюе к1стковий матрикс трансплантата в1д малодиференц1ойваних елемент!в пануса, який формуетьс на поверх! суглоба ! зава-жае ix диференц!юванню в хондро!дн1 клхтинн! елементи, тобто iHriöye хондрогенний ефект.

Нами доведено, що аж до повно! резорбцП та зам!щення KicTKOBol частини матрикса новоутвореною к!стковою тканиною в жодно! з тварин не спостер1галась поява хрящових кл!тинних елемент!в у панус!. Поява в сполучн!й тканин1 основи пануса ocTpiBiiiB малодиференц!йованого хряща в!дбуваеться т1льки п!сля повного зам1щення к1сткового матрикса к1стковою тканиною peuinieHTa. а також резорбц1! залишк!в суглобового хряща трансплантата.

Це св1дчить про те, що формування малодиференц1йованих

хрящових кл1тинних елемент!в i малодиференцшованого хряща в naHyci залежить пльки в!д впливу фактора руху на камб!альн1 кл1тинн1 елементи пануса. Все це перекликаеться з даними по ектоп1чн1й 1мплантац11 дем!нерал1зованого хряща, яка не дас. будь-яких ознак формування малодиференц1йовано1 kíctkoboí або хрящово! тканини. Нами доведено, що оптималый умови для формування суглобового хряща були при трансплантат! у вище-описанний дефект суглобово! поверхю дем1нерал1зованого к1сткового матрикса.

К1стковий матрикс на 45 - 90 добу повн1стю замщуеться новоутвореною к1стковою тканиною, яка мае ту саму структуру, що 1 виросток стегново! kíctkh. На 90 - 120 добу на 61льш1й в1дстан1 дефекту формуеться повноц1нна субхондр!альна пластинка, яка поступово у npoueci формування, починаючи з 21 -45 доби, вкриваеться шаром слолучно! тканини, в як1й пара-лельно виникають остр1вц1 хондро!дно1 тканини. 1з зб1.пьшен-ням терм!ну спостереження ui остр1вц1 хондро!дно1 тканини поступово зб1льшуються в розм1рах, особливо там, де новоут-ворена субхондр1альна к1сткова пластинка б1льш повноц1нна у функциональному в1дношенн1. На nl3Hix терм1нах спостереження хондрогдна тканина займас майже всю ловерхню дефекта, хоча суглобова поверхня залишаеться нер1вною, а у сум1жних д!лян-ках суглобового хряща виростка залишаються реактивн1 змхни з боку хондроцит1в, а також спостер1гаються дегенератив-но-дистроф1чн! процеси.

Пор1внювальний анал1з отриманих даних ui с i cepii та да-них попередн!х сер!й досл1дження св1дчить про те, що перебу-

дова Лоткового матрикса, формування субхондр!ально! замика-ючо! пластинки та ново! суглобово! поверхМ б!льш активно в1дбуваються. н!ж при використашп для пластики заморожено! та декальц1йовано! к1стки разом !з суглобним хрящем. Ц! дан1 дають п!дставу зробити висновок, що застосування к!сткового матрикса значно сприяе формуванню суглобово! поверхн1, тобто викликас хондрогенний ефект.

ВИСНОВКИ

1. Св!жий (взятий ex tempore) суглобовий хрящ та хрящова частина дем1нерал1зовано! к1стково-хрящово! тканини в умовах !х ектоп!чно! !мплантац!! не проявляють остео- та хондро1н-дуктивних властивостей.

2. Дем!нерал1зований к!стковий матрикс кортикально-губ-часто! структури при трансплантат! в дефект суглобово! по-верхн! сприяЕ формуванню ново! суглобово! поверхн! у д1лян1ц■ дефекта переважно за рахунок хондро!дно! тканини.

3. При пластиц1 дефекПв суглобово! поверхн! замороженою при при t -196"С з використанням кр1опротектора 15% 1,2-про-панд!ола з дом!шками ант1оксиданта !онол 10"3М к!стково-хря-

щовою або к!стковою алотканиною суглобова поверхня формуеть-ся переважно за рахунок сполучно! тканини.

4. Хрящова частина дем1нерал1зованого к1стково-хрящового матрикса е бар'ером, який перешкоджае процесу в!дновлення суглобово! поверхн!.

5. Добре сформована у функц1ональному вШошен! субхонд-р!альна к!сткова пластинка, як важливий б1омехан1чний фактор сприяе розвитку хондро!дно! тканини на суглобов1й поверхн! дефекта.

6. Застосування дем!нерал!зованого к1сткового матрикса для пластики дефект!в суглобових поверхонь мае перевагу перед 1ншими к!стковими матер1алами.

Практичн! рекомендаип.

При проведенн! артропластичних операщй з зам1щенням де-фект!в суглобових поверхонь перевага повинна надаватися ало-генн1й дем1нерал!зован!й к!стков!й тканин! кортикально-губ-часто! структури. Застосування такого виду трансплантац1йно-го матер!алу мае перевагу перед !ншими клстковими матер1ала-ми у в!дновленн1 анатом1чно! форми та функцп суглоб1в.

ПЕРЕЛ1К НАДРУКОВАНИХ РОБ1Т ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП

1. Лечение дефектов длинных трубчатых костей с применением костного матрикса, постоянного магнитного поля и аллопластики // Тез. докл. V Всесоюзного съезда травматологов-ортопедов. - Москва. - 1988. - С. 10-11. Соавт. Гайко Г.В., Биняшевский Э.В. , Ружицкий A.M.

2. Лечение детей с внутрисуставными переломами верхних конечностей //Республиканский межведомственный сборник "Ортопедия, травматология и протезирование". - Киев.- 1989.- N 19.- С. 136- 138. Соавт. Данилов A.A., Дубовой Ф.М., Кули-ченко А. Н., Куценко П. И.

3. Способ арторопластики с востановлением суставного гиалинового хряща // Республиканский межведомственный сборник "Ортопедия, травматология и протезирование" - Киев.- 1990.-N 20,- С. 23-25. Соавт. Гайко Г.В., Биняшевский Э.В.

4. Вплив алогенного кгсткового матрикса на процеси в1д-новлення суглобового хряща // "В1сник морфологП".- В1нни-ця. - 1996. - N 2. - С. 31-32.

АНОТАЦИЯ

Башинский Г.П. Восстановление дефектов суставных поверхностей аллогенным костным матримксом. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.20 - травматология и ортопедия. Украинский научно-исследовательский институт травматологии и ортопедии. Киев, 1996.

Защищается 4 научные работы в которых показаны особенности репаративного остеогенеза и возможность восстановления суставного хряща при замещении дефектов суставных поверхностей замороженой костно-хрящевой тканью и деминерализованой костно-хрящевыми тканью с сохраненным хрящевым покровом и без него. Установленно, что свежий суставной хрящ и хрящевая часть деминерализованой костно-хрящевой ткани не обладают остео- и хондроиндуктивными свойствами. Костный матрикс для восстановления дефектов суставных поверхностей суставов имеет преимущества перед другими костными материалами. При заполнении дефектов суставных поверхностей аллогенным костным матриксом сформировавшаяся суставная поверхность представлена хондроидной тканью.

Ключевые слова: суставной хрящ, костный матрикс, остео-генез, хондрогенез.

- 20 -ANNOTATION

Bashyrisky G.P. Restoration of joints areas defekts by allogenic bone matrix.

Thesis is submitted for Master's degree (Candidate of Medical science degree), speciality 14.01.20 - traumatology and orthopedics.

Ukrainian Scientifik and Research Institute of Traumatology and Orthopedics, Kiev, 1996.

We propose four scientific works in which are shown peculiaritis of reparation osteogenesis and possibilitys of investing cartilage restorationg during substitution of joints areas defects by freezed bone-cartilaginous tissue and demineralized bone-cartilaginous tissue with preserved cartilage cover and without it. We determined that fresh investing cartilage and cartilaginous part of demineralized bone-cartilaginous tissue have no osteo- and chondroinducteneous propertys. Bone matrix is more preferable for the restoration of joints areas defects than another bone materials. During fillin in of the joints areas defects by allogenic bone matrix new formed joint area is reprented by chondroid tissue.

Key words: investing cartilage. bone matrix, osteogenesis, chondrogenesis.

Ключов! слова: суглобовий хрящ, ¡истковий матрикс, ос-теогенез, хондрогенез. --