Автореферат и диссертация по медицине (14.03.07) на тему:Влияние фенольных пигментов винограда на течение нитритной интоксикации

MIHICTEPCTBO ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАГНИ ОЛЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИИ УН1ВЕРСИТЕТ

Т8 ОД .

11 НОЯ 1906 На правак рукопису

СЛАВI НА Hi на ГеоргНвна

ВПЛИВ ФЕНОЛЬНИХ П1ГМЕНТ1В ВИНОГРАДУ НА ПЕРЕБ1Г Н1ТРИТН01 IНТОКСИКАШI Секспериментальне досл1дження D

14.03.08 - фармакология

А.втореФе-рат дисертащï на здобуття вченого ступеню кандидата 61олог1чних наук

Одеса - 1996

Дисертац1ею £ рукопис Работу виконано в Укра1нсъкому науково-досл1дному 1нститут1 М8дицини транспорту МОЗ Украйни

Науков1 KepiBHHKM - доктор медичних наук, професор

Гоженко Анатол1й 1ванович - доктор медичних наук, заслужэни: д1яч науки i техн!ки Укра'1н] професор Валентин йосипович Кресюн

0ф1ц1йн1 опоненти - доктор б1олаг!чнмх наук,

старший науковий сп!вроб!тник Гурман Ефро1м Fapi евич - доктор медичних наук, професор Кононенко ЕйталЛй Володимирович

Пров1дна установа - Ф1зико-х1м1чний 1нститут iM. ака

0. В.Богатського HAH Укра!ни

Захист дисертацП в!дбудеться"_^Г" iggß року <

ig /пп е

'<• ^ ■ годин! на зас1данн1 Спец1ал1зовано1 ради

Д 05.04.02 при Одеському державному медичному

ун!верситет1 С 270100, Одеса , пров.Вал!ховський,2).

Автореферат роз! слано "_Z_" iggß р.

3 дисертащсю можно ознайомитися в SiöjiioTeui ун1верситеп

Вчений секретар Спешал1зовано1 ради доктор медичних наук, професор /с JI. С. Годлевський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬШСТЬ ПРОБЛЕМИ: Гострота медико-б1олоПчного аспекту н!трат-и!тритного забруднення оточуючого середовища полягэе в неминучост! контакту з цими х!м1чними забрудника-ми 1 надкодження 1х до орган1зму людини або тварин.

Неорган1чн1 1 орган!чн1 н!трата, оксид 1 д1оксид азоту, азотна 1 азотиста кислота, пероксиацетил н1трат - вся ця гама токсикант1в являеться пост!йним фоном, на якому перебувае люпина (атмосфера, вода, 1жа, лХкарськ! препарата) С Я. (Зегуу, 1986: В. И. Метелица, А. Б. Давыдов, 1989: Л. А. Тиунов, 1995]. Метгемоглоб!нем1я - пров!дний патогенетичний фактор гем!чно! 1 тканинно! г1покс11 - викликас численн! ураження у р1зних системах орган1зму, але понад усе - в органах з високим р1внем окислгавального метабол1зму: нирках 1 кишечнику [А.И. Гоженко, 1987: В. С. Доренский 1994: А.С.Федорук, 1991]. Нав1ть субтоксичн1 1 м!н!мально токсичн! дози н!трат-н1трит-них забруднювач!в при 1х систематичному надходженн! призво-дять до гомеостатичних зрушень - посилюеться напруження ком-пенсашйних механизм!в, знижуеться р1вень резистентност1 ор-ган!зму [С. Н. Голиков и соавт.,1986:И.М.Трахтенберг,1991]. Фармаколог!чна кореки!я н!тритно! !нтоксикацИ являеться нин1 актуальною задачею. При л!куванн1 помарних '!нтокси-кш!й перевага в1ддасться антиоксидантним засобам: в!там!нам, глутат1ону, IX композиц!ям. Застосування Флаво-но!д1в у проФ!лактиц! нхтритних !нтоксикаШ.й, на даний момент, е питания малодосл!джене, але багатонад!йне для по-дальшого вивчення, в зв'язку з притаманною 1м, широтою Фармаколог! чного спектру СЛ.А.Тиунов, 1995]. До перспективных сполук цього класу шдносять Фенольш п1гменти, як! отри-мують 1з видушк!в винограду темнозабарвлених сорт!в: анто-

Шани 1 мелан1н. Антоц1ани маюгсъ мономерну, а мелан1ни винограду гетеропол!мерну будову. що, напевно, обумовлюе р1зноман1тн! фармакодинам!чн1 ефекти цих сполук. У фенольних п!гмент!в винограду виявлен1: антиоксидантна, 1муно-модулююча. антитоксична та imii види б1олог1чно! активност! С М. I kebuchi, 1980; Р. I. Macander, 1986: Н. Г. Антипов. 1990: А. X. Ахмадиева, 1993: И. Е. Ковалев, 19863. Bei ц1 властивост! сюпадать основу гомеостатичних мехатзм1в корекцП порушених функц1й, а також в!дносяться до базових механ!зм1в регулю-вання неспециФ1чно1 резистентност! организму, що передбачае можлив!сть ix ycniniHoro застосування для зниження токсичного впливу н1трат-н!тритних сполук i розробки н!тритпротек-торних засоб!в.

МЕТА I ЗАВДАННЯ Д0СЛ1ДЖЕННЯ : Метою даного досл!дження було вивчити основн! механ!зми впливу Фенольних п!гмент1в винограду на nepeöir hitphthoI 1нтоксикацП в эксперимент! i визначити доц1льн!стъ хх ттритпротекторного застосування. Головними завданнями цього досл1дження являться:

1. Досл1дити лги Фенольних п!гмент!в винограду на н! трат-Hi тритну токсикок!нетику при rocTpifi i хрон1чнл.й н1тритн1й iHTOKCHKauii.

2. Вивчити д1ю Фенольних п!гмент1в винограду на nepeöir hItphthoI ihtokcmkauii в пер1одах метгемоглоб1немИ.

3. Досл1дити фунюйональний стан организму в пер1одах ком-пенсацП н1тритнсп !нтоксикац!5.

4. Визначити основн! мехашзми фармаколог1чних ефект1в антош.ан1в i мелашну тд час н1тритно! !нтоксмкац!1.

НАУКОВА НОВИЗНА ДОСЛ1ЛЖЕННЯ :

- Встановлено, що ochobhI б!олог!чн! ефекти Фенольних nirM8HTiB винограду выявлялись на еталах усмоктування i ви-ведення сполук.

- Вперше встановлено, що проФ!лактичне введения Фе-нольных п1гмент1в винограду Ссумарно! фракцН антоц1ан!в i мелан1ну) per os, сприяе зниженню кониентрацИ метгемог-лоб1ну 1 зменшенню ступени ураження внутр1шн1х орган!в п1д час н1тритно1 iHTOtccHKauii.

- Всташвлена здатн1сть виноградного мелан!ну зб1льшувата кисневу смк1сть i лужний резерв кров!.

- Встановлено. що виноградний мелашн i антоц!ани понижу-вали токсичну д!ю н1триту натр1ю на функшонапьний стан ни-рок, шляхом збхльшення швидкост1 клубочково! Ф1льтрац15. сти-мулювання екскреторно! функцП i кислотовидхлення .

- Вперше встановлено значний стимулюючий вплив п1гмент1в винограду на ренальну екскрещю н1трат-н!тритних ioHiB у ди-нам1ц! хрон!чного експерименту в периодах метгемоглоб1нем11.

- Показано також, що д!я Фенольних nirMeHTiB винограду направлена на посилення механ!зму окисления н!тритних ioHiB в н1тратн1.

- Встановлено, що Фенольщ п1гменти винограду, в умовах хрон1чно! н1тритно! !нтоксикацП, виявляють мембранопротек-торний ефект, внасл!док стаб!л1зацИ сп!вв1дношення натр1ю i кал!ю. зокрема, у мембранах еритроцитхв.

- Вперше показано, що еномелатн знижуе 1нсорбц1ю н!трит-них ioHiB в тонкл.й кишш., а також обмежуе 1х токсичну д1ю на мембрани ентероцитав, завдяки чому, сприятливо д1е на транспорта! процеси натраю, кал1ю ! води.

ТЕОРЕТИЧНЕ I ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ РОБОТИ. Одержан! дан! про б1олог1чн1 еФекти Фенольних п!гмент!в винограду (мембрано-протекторний, деметгемоглоб1нстворюючий. д!уретичний та !н.). дозволяюггь поглибити уявлення про механ1зм 1х д!1 в умовах гостро! 1 хрон!чно! н!тритао1 !нтокс1кац11. Важливе теоре-тичне значения мае, встановлений нами. Факт утворення комплексу специФ!чних адаптац1йних реакшй по знешкодженню 1 виведенню !з орган!зму н!триту натр!ю. Зниження метгемог-лоб!немП 1 II г1поксем1чних та Пстотоксичних ефект!в дозволяв рекомендувати Фенолыи п1гменти винограду як н1трит-протекторний зас!б.

Натуральне походження п!гмент!в, нешк1длив1сть для ор-гач!зму людини та висока ф1з1олоПчна активность являються важливими критер1ями для використання IX як фармпрепарат!в, а також у вид1 харчових д1етичних дом1шок направлено! л!ку-вапьно! дП. Зниження токсичного вплиь V кисневм1сних н1тросполук п!д д!ею пол1Фенол1в винограду буде сприяти шдвищенню неспециф1чно£ резистентност1 организму.

АПР0БАЦ1Я МАТЕР1АШВ ДИСЕРТА1111. 0сновн1 положения дисер-тацИ викладен! 1 обговорен! на Укра1нськ!й науков1й конФе-ренцП "Актуальн! питания медицини транспорту" СОдеса, 1993р), на М!жнародн!й конферентХ "Еколог!чн! аспекта заб-руднення оточуючого середовища" СКи1в, 1996), на Вчених радах УкраХнського НД1 медицини транспорту С1995,1996).

ПУБЛ1КАЦ11. За темою дисертацЦ опубл1ковано 13 друкова-них роб1т, 1з них 2 журнальн! публ1кащ1 Сстаття 1 огляд) та патент РФ на винах! д. В НШПЕ Укра1ни подана заявка на винах! д "Спос1б визначення н!тратно1 еколог!чно! нагрузки на

организм людини i тварин". Per. N 95114818 С1995рЭ.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК АВТОРА у розроблення наукових результат! в, полягэб у визначенн1 мети, завданъ 1 прогр>ами досл!дження. виконанн! yclx експеримент!в, математичн1й об-робц1 даних, 1х обговоренн1, а також в Формулюванн! вис-новк!в ! положень, що ix винесено на захист,

ПОЛОЖЕНИЯ. ЩО IX ВИНЕСЕНО НА ЗАХИСТ:

1. Фенольн! п!гменти винограду виявляють фармаколог1чний ефект захисту в1д дП н!тритних !он!в п!д час н1тритно! iнтоксикац!i, д!ючи на pi3Hi ланки гомеостазу. Первинний еФект ni гментхв виявляеться в зниженн! р!вню метгемог-лоб!немП 1 нормал1зац!1 кисневого бюджету орган1зму.

2. OchobhI б1олог1чн! ефэкти Фенольних п1гмент!в винограду, еномелан1ну i антоц!ан1в, реал1зукггься: а) на шляхах всмоктування в тонкий кишц! - в зниженн! токсично! д11 на мембранотранспортн1 процеси в ентероцитах: б) на шляхах ре-нального виведення н!трат-н1тритних метабол!т!в - в поси-ленн1 д!уретичного ефекту, зб1льшенн1 екскрецИ кислот, ек-скрецП. н!трат-н1тритних ioHiB. Шгменти сприяють окислению н1тритних ioHiB у, менш токсичн! для орган1зму,- н!тратн1.

3. Виноградний мелан!н виявляе максимальну hiтритпротек-то рн у д1ю в пер!од метгемоглоб!немП, фармаколог!чн! ефекти анто1цан1в виявляються б1льш ч!тко у фаз! подальшо! компен-canii, за одну добу п!сля введения н1триту натр!ю.

ОБСЯГ ТА СТРУКТУРА ШСЕРТАЦ11. Робота мае вступ, огляд литератури, опис матер!ал!в i метод!в досл!джень, розд!л1в особистах досл!джень, обговорення одержаних результате та

висновк1в. Загальний обсяг дисертацП складае 216 стр. машинописного тексту. Iлюстративний матер1ал подано на 49 табли-цях та 39 малюнках. Покажчик л1тератури включае 228 джерел, зокрема- 70 1 наземник.

МАТЕР1АЛИ I МЕТОДИ ДОСШДЖЕННЯ. Гостр1 1 хрон1чн1 експе-рименти було проведено на 230 щурах-самках л1н11 Ы1Б1аг, вагою 180-250 г. В досл!дженнях використано два препарата 1з виноградних видушок сорту Одеський чорний: 13 енобарвник Сводний екстракт пол!Фенольного комплексу), ОСТ 18-239-75: 2) еномеланл.н, 3% р-н Служна екстракц!я), ТУ 88 СРСР 190-80-883. Склад енобарвника контролювапи по концснтрацИ ен1ну СсумарнЛй фракцП антоц1ан!в)- ОСТ 18-405-83 1 по сп!вв1дношенню моно- 1 пол1меризованих Форм фраки!$ анто-шан1в [С.С.Танчев, 1980]. Розчини енобарвника [антоц1ан1в] САШ 1 еномелан1ну (ЕЮ вводили перорально, за 1 годину до ттритно! 1нтоксикац15с. В гострому експеримент! н1тритну 3.нтоксикац1га середнього ступеню тяжкост1 моделювали перо-ральним введениям н!триту натр1ю у доз1 50 мг/кг, що мало призводити до значущих зрушень показник!в метабол1зму [ М. М. Середенко, 1987]. Тварин д1лили на 4. групи: 1. Контроль: 2. Р-н н1триту натр1ю С НЮ- 50 мг/кг: 3- АН, С 2,5мг/кгЗ+ НН: 4.ЕМ С10мг/кгЗ+НН. Виб1р дози АЦ - 2,5 мг/кг маси т1ла С по сумарн1й ФракцП антоц1ан1в), регламентувався документом ФАО/ВОЗ для харчових барвникав (Доклады N26,1984). Оптимальна дозировка для виноградного мелан!ну-10мг/кг знайдена експериментальним шляхом. Вивчення фармако-лог1чних 1 н1тритпротекторних властивостей АЦ 1 ЕМ проведено в короткотерм1новому 7д1б., а також в 30 1 70-ти лобовому експериментах. Досшдження проводились в пер1олак метге-

моглоб1немП - через 80 хв ! в пер1одах подалыпо! компенсацП, через 24 години п!сля hItpmthoï 1нтоксикац1!. Вивчення впливу п!гмент!в винограду на процеси транспорту води 1 електрол!т1в в кишечников! щур1в ln situ на ц1л1сно-му орган1зм1. проводили на основ! методу перФузП р1зних ди-лянок кишки А.М.Уголева С1986). В химус1 1 кров1 визначали вм1ст води, креатинину, !он!в натр1ю, кал1ю, N02". У розчин1 для перфузН - останн1 три показника. Характеристики мембранного транспорту для води, електрол1т1в 1 N02" розрахову-вали по кишечному кл!ренсу креатинину [В. С. Доренский,1994]. Функц!ю нирок оц1нювали в умовах !ндукованого водного д1урезу, 2,5-5% в!д маси т1ла, з експозиц1£ю 80 хв. У сеч! визначали креатинiH, кислота, що титруюггься, ам!ак, н!трати i н!трити. натр1й, кал!й. Екскрец!ю речовин розраховували на 100 г маси т!ла за 1 хв. Проводили також розрахунок показ-ник!в канальцевих npoueciB реабсорбцП натр!ю, iwreH-сивн!сть реабсорбцИ, а також транспорт натр1ю у проксимальному 1 дисталъному канальц! [О. В. Наточин, 1974]. В пробах сеч! ! кров! концентрац!ю креатинину визначали тестами Зйрми "Lachema". Натр1й ! кал!й в плазм1 кров! 1 сеч! визначали методом полум'яно! Фотометр!! на ФПЛ-1: кислоти, що титруються, ! ам!ак сеч! титрометричним методом [С.1.Рябов, 19793. Штрити ! н1трати в сеч! ! плазм1 визначали за допо-могою реактиву Гр!сса фотометричним способом С ГОСТ N 8558.1-78: ГОСТ N 8558.2-78). Розрахунки по токсикок1нетиц! н!трат-н!тритних ioHiB зд1йснювали, визначаючи ренальну ек-скреШю N02- + Шз-, в % до введено! дози N02~f загальну екскрец!в> [ D. A. Wagner, 1983] i розрахунковий час виведення BCieï дози. Показники кислотно-лужного стану CpOg, pCÛ2, С02, НСОз-, а також концентрац!ю буферних луг!в ВЕ СЕВЕ)

визначали 1онометричним способом на прибор! ОР-215 ф!рми "Radelkis" (Угорщина). Загальний гемоглоб1н визначали ц1ан-гемоглоб!новим, MetHb- Фэтометричним методом

[ Н. Ф. Боярчук, 1966]. Функц!оналъний стан червоно! кров! ыйнювали по гемол!тичн!й ст!йкосп1 еритроцит1в методом кислотного гемол!зу [ И. И. Гительзон, 1959]. Ступ!нъ ст1йкост1 еритроцит1в оц!нювали за часом розпаду CT) 10, 50, максимуму i 90% еритроцит!в [В.А.Воронин. 1989]. Р1зниця Тшах-Тю дае уявлення про стар1 Фракц11 еритроцит!в, Т90-Ттах -про молод1. Функц1ональне стар1ння Св1ковий 1ндекс) еритроцит!в розраховували по в!дношенню "Тгаах-Тю" до "Т90-Тшах". Ф!зи-ко-х!м!чний стан еритроцит1в: об'см i д1аметр еритроштв, концентрац1ю гешглоб1ну в кров1 1 в еритроцит!, число i густину еритроцит1в визначали за методом Т. Г. Свиридово!, 1990.

Р1вень малонового диальдегиду СМЛА) в печ!нц! i еритроци-тах визначали за методом [ И. Д. Стальной и Т. Г. Гаришвили, 1977], диенових кон'югаПв НЖК С Ж)- С И. Д. Стальная, 1977].

Функшоналъний стан печ!нки ошнювали по bmíctobí за-гального б!лку, альбумХну, р1вню AJTT i ACT, глюкози. Визна-чення проводились на 61ох1м1чному автоматичному ан ал i затор! "Cobas Mira S" СШвейцар1я).

Були проведен! г!столог1чн! досл!дження печ!нки, нирок Сгематоксил!н-еоз1н) i морФометр!я ворсинок тонко! кишки в PÍ3HÍ строки експерименту за методом Н. М. Тимофеева С1986).

Для статистачно! оц!нки даних використовували методи дис-перс1йного, кореляц!йного анал!зу; визначення р1вня ви-poríдностх за критер1ем Стьюдента-Ф!шера С пакет "Statgraphics 3.0"). Оформления граф1чних poöiT - пакет -"Foxgraf" на IBM PC-XT.

ДАШ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСШДЖЕНЬ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ В гострому досл!д1 перорапьне введения н!триту натр1ю (НЮ в доз! 50 иг/кг викликало г!поксем!ю середнъого ступе-ню тяжкост!, при цьому метгемоглоб1н CMetHb) п!двишувався в кров! до 36,7%. тобто б!лъше, н!ж у 10 раз!в. Стан метгемог-лоб!нем11 супроводжувався Г1первентиляц1ею, зниженням напру-ги кисню кров! рОй. р!вня г!дрокарбонатних 1он1в, величин лужного резерву i загалъного Hb, mo е характерним для мета-бол!чного ац1позу. Введения в организм щур!в фенольних п!гмент!в винограду СФПВЗ сприяло зниженню метгемоглоб!нем1! СМГЭ до 28,7% - еномелан!н i до 30,3%- антоц!ани. шо складае 21,9 i 17,4% Bifl р1вня MetHb "н!тритних" щур!в. В цих трупах також мав Micue комленсованмй метабол!чний ац!доз, але з б!льш вираженою компенсац!ею за раяунок респ!раторно1 компонента. В хроничному експеримент!, на-7-му добу, в ycix трупах виявлялосъ зниження ступеню порушень параметров кислотно- лужного стану СЮ1С), обумовлене зниженням МП 27.67% С"н1тритн!" щур!3, 14.68%- ЕМ, 20.9%- All. Значне пол!пшення стану KJIC виявлялосъ при дП ЕМ, бо жоден показник KJIC, за виключенням MetHb, не в1др!знявся в!рог!дно в1д контролю.

Через Micaub xpoHi4Hoi д11 НН, в rpyni "н1тритних" тва-рин, ступ!нь вираженоеП метаболичного ашдозу зменшуеться за рахунок мехатзм!в нирково! компенсацП i зниження в кров! нелетких кислот, а також деяко! стаб!л1зацП г!дрокар-бонатного буферу. АЦ знижував г!поксем!чний стан, покращую-чи так! показники, як MetHb, Hb i рН кров!. ЕМ не т1льки л!кв!дував стан ащдозу П1сле ттритно1 дП, але зб1льшував концентрацию буферних луг1в, в1дхиляючи КЛС у напрямку алкалозу, який мав компенсовану Форму. Такого роду г!перкомпен-сашя ац1дозу св!дчить про б!льш високу !нтенсивн!сть flii ЕМ

на метабол!чну регуляц!ю.

Таким чином, у динам!ц! 1-30 д!б в1дбувастъся Формування адапташйних механ!зм!в КЛС. налравлених на компенсування метабол!чного ац!дозу н!тритного генезу: посиленням венти-ляцЗЛ легенъ в гострому пер!.од1 та И заменою на подалыйи етапах зб1льшенням карбоанг!дразно1 активност1 ! д!яльност! буферу ННЬ/Н- НЬОй-

Мехашзм редукц!! Ме1НЬ е повн!спо зосереджений в еритро-цитах. В зв'язку з цим. динам!ка стану натр!й-кал!£Вого об-м!ну мала першорядне значения для об'ективно! оц!нки протекторно! дП ФПВ на активний транспорт у мембранах еритро-цит1в. Ыа^ -К-1" обм1н. т1сно пов'язаний з регуляшею кислат-но-лужного балансу, проявлявся у зрушеннях. характерних для метабол!чного аш дозу : викоду К-1- 1з кл!тин ! вступу у кл!тини Ыа+. Стаб!л1зуюча д1я ФПВ спостер!галася для кал!ю -на 7-З.й, натр1ю - на ЗОй добЬ що напевне, в1дображу£ р!зни-цю в компенсашйних механ1змах, обумовлених активн1стю р1зних компоненте регуляцП водно-сольового обкину (Мал. 1).

['-'-'■( 1-ша дайа 7-ка дойа 30-та доги

Мал.1. Показники зритроцитно-плазменого сп!вв!дношення елек-трол1т1в в динам1ц1 хрон!чно! н!тритно1 !нтоксикаш1: А- Ыа еритр/Ыа плазми! В- К еритр/К плазми: 1- ЫаЮ2 (50 мг/кг): 2- АЦ+Ма№)2: 3- ЕМ+МаМ02:

Нормал!зац!я Na+ -К"" обкину niд д!ею ФПВ набувае наглядност1 при пор!Внянн1 сп1Бв1дношеннь еритроцитарно-плазмених показ-hmkib: Маео/Ыапл i Кео/Кпл. Так, в "н1тритн1й" rpyni процес мембранно! дестаба л:3aui i мае явний характер: наростае рд.вень натр!ю С мал. 1-1А) i падае bmict кал1ю Смал.1-1В) в еритроцитах з 1 по 30 добу. ФПВ дЛють протилежним образом, понижуючи натр1й i зб!лъшуючи кал!й в еритроцитах, та ЕМ виявляе цю Д1ю бхльш енерг1йно С мал. 1-ЗА, ЗВ). Отже, ц! пози-тивни зм!ни у стан! мембран еритрощтв опосереднено св!дчать про зб1льшення активности мембранозв'язано1 Na.К-АТФази, завдяки чому нормал!зуеться структурно-Функшо-нальний стан мембран еритроцэтив.

Значну увагу в проведених досл1дженнях звертали на зм1ни, що вз.дбувалися у функшональн1й д1яльност! нирок, б о 70% н1трит1в, що були введет в орган1зм, екскретуються саме цим органом. Гострий период штритно"! 1нтоксикац11 характеризу-вався iстотним приппченням функционально! дП нирок. Так, nin д1сю НН в гострому досл1д1, в1дбувалось разке зменшення екскреторно!, !онорегулюючо! ФункцИ i кислотовид1лення, завдяки чому порушувалась д!яльшсть всього органа в шлому. На Фон! зниження Ф!льтрац1йно! здатност1 нирок Сна 60%), вшЦлення натр1ю з сечею посилюеться в три рази, кал1й в ce4i зростас в 1,5 рази: майже в пять раз знижуеться ек-скрец!я кислот i в два рази - екскрсидя ам!ака. Bei показни-ки канальцевого транспорту також приrHiчувались, у середньо-му на 40%. Д1я ФПВ проявлялася у ч1тко позначеному npoueci нейтрал!заш! токсичного еФекту НН по вищеназваних параметрах, що перевершували нав1ть показники !нтактних тварин. Так, налриклад, тд даею ЕМ, об'ем ce4i перевищував д!урез хнтактних щур1в - на 30% Оитритних- на 80%), юиренс ендо-

генного креатин1ну - на 60% (hítpkthhx на 130%). Аналог! чниы чином зм1нювались показники канальцевого транспорту. АЦ менш покрашував нирковий гомеостаз. Його ефект, в основному, виявлявся в стамулюванн! д!урезу в 1,7 рази в пор!внянн! з hítphthojo групою. Кислотовшйлення в фаз! гос-tpoi hítphthoi токсемИ у hítphthhx щур!в значно пригн1чува-лась. ЕМ зб1льшував екскрец!ю ам!аку в 3 рази, АЦ- в 1,5. Незважаючи на значну виражен!сть г1поксем11, екскреШя N02~ i N03" у гострому пер1од1, однак, не була 1нтенсивною: за 80 хв в!д початку !нтоксикацП було виведено 6,8; 8,8 i 13,8% Bifl введено! дози NaN02, в!дпов1дно, у "н!тритн!й", ЕМ i АЦ трупах СР<0,001). Переважну частку в сумарн1й екскрецП складали hítpmt-íohm: NOfc-: N03~ = 9:1, 6:1 i 2:1. Таким чином, у фаз! гостро'1 rinoKceMi'i д1я ФПВ виявляеться, переваж-но, посиленням клубочково! ф!льтрац!1 i дхурезу, причому ефект д!1 ЕМ виявляеться суттево б!льш вираженим.

На сьому добу хрон!чного експерименту у "hítphthoi" гру-пи щур!в збер!гаеться тенденц!я пригн1чення клубочково! Ф1льтрац11 i канальцева! реабсорбц!!. Д1уретичний ефект зни-жений, в1дносно контролю. Навпаки, ЕМ i АЦ достов!рно збхльшували Д1урез в 2,2 1 1,8 i, в так1й же Mipi, кл!ренс креатинину. Електрол1тна екскрец!я мала особливост!, як1 ви-виявлялися в посиленн! екскрец!! кал1ю п!д до ею ФПВ. Кисло-товид!лення в ycix трупах, тдданих hítpmthíü дП, перевер-шувало контроль приблизно вдв1ч1. Проте, ФПВ значно стимулю-вали 1нтенсивн1сть екскрецИ нiтрат--нiтритник íohíb: ЕМ - в 4,5, АЦ - в 2,3 рази. В цьому nepiofli cnocTepiгалась перевага частки HiTpaTHO'í екскрец!! над нггритною: в1дношення N0g~ до N03" "в н5.тритн1й", ЕМ i АЦ трупах складало 1:6: 1:47: 1:22. Хоча механ1зм подобно! трансформаш.1 не 3obcím зро-

зум1лий, можна припустити, шо шй процес мае адаптивна значения, оаильки дощльн!стъ окисления х!м!чно активних н1тритних 1он1в в, менш токсичн!, н1тратн1, полягае в зни-женн! ступеню 1х шк!дливо'1 дП на метабол1зм.

Для канальцевих процес1в, як 1 ран1шв, був характерним суттево б1льш високий р!вень дистального транспорту натр1ю в "мелан1нов!й" груп1. Антоц1ани, навпаки, б1льш впливали на проксимальний транспорт натр1ю. Таким чином, пров!дним ефек-том ФПВ наприк1нц1 перех1дного першду в!д терм!ново¥ до довгочасно! адаптаци, як 1 ран1ше, залишаеться д!уретичний ефект, за рахунок посилення клубочково! ф!льтрац!1. Посилен-ня канальцевих процес!в було причинно зв'язано з! зростан-ням секрецП кал!ю, а також кислото- ! н1трит-н!тратних !он!в. Отае, адаптац!йний механ!зм нирково! регуляцП, зфор-мований до 7-1 доби, був направлений, переважно, на стиму-ляц!ю ац!догенезу ! удосконапення М02(МОз)-екскреторно~де~ токсикац1йного процесу. як необх1дник ланок гомеостатичного регулирования г1поксемН ! нормагйзаш! кислотно-лужного стану кровх.

На ЗО-ту добу виражен!сть д!уретичного ефекту в ФПВ трупах послаблюеться. У ЕМ ! АЦ виявлялась певна дивергенц!я по в1дношенню до реабсорбцП Ыа. Так, екскрещя натр!ю з сечею п1д впливом АЦ, в1дносно "н!тритних" щур!в, знижуеться вчетверо. поряд з цим, в1дзначалась висока !нтенсивн1сть реаб-сорбц!1 натр!ю у ц!й труп! - 99,57%. В той же час, вплив ЕМ сприяе тдвищенню екскрецП ! клиренсу натр1ю. нав!ть дек1лька перевищуючи р1вень "н1тритно1" групи. Таким чином, у цей пер!од, в1являлось зниження екскреторно! Функц1I ни-рок, б!льш значне в "н!тритн!й" труп!: виявились також нов1 акцента в структур! канальцево! реабсорбцП у ЕМ ! АЦ груп:

!нтенсивн!сть реабсорбцИ натр1ю знизилась у "мелан!нових" тварин. але збхльшилась у щурав, як! отримували антоц!анов1 тгменти.

Анал1з ритму, Фазност! i кореляшйних зв'язк!в зм!нюван-ня д1урезу i показник1в екскреш! С креатин!ну, натр1ю, Kaniia, кислот, що титруються, амааку, HiTpaTiB i н!трит1в) на 1,3,5,7-му i 30 добу показав, що ренальний адаптац!йний механ!зм Формувався nifl д!ею ФПВ до 7-S доби, а аналог!чний механ!зм у н!тритник mypiв виявлявся на 30 добу. Даний ме-кан!зм включав tIcho зв'язан! м!ж собою С г = 0,7 i вице) па-раметри екскреи!1 К+. кислот, що титруються СТЮ, ЫНз. Ю2~, М0з~ i показники енеproзалежного активного транспорту нат-piro в дисталъному в!дд!л1 нефрону. На 7-й день сп1вв!дношен-ня aMOHio- i ац!догенезу у "н!тритних" ¡цур!в складалось на користь ац!догенезу, у ФПВ - переважав амонХогенез, але через MicHiib, ФПВ зм1нюктгь сп!вв1дношення кислотовид!лення TK+NH3 i eKCKpeuix N02~+N03- у напрямку значного посилення секрецИ останн!х. Так. у "штритник" щурхв цей показник складав 1:0,35; ЕМ=1:0,9: АЦ=1:0,8. АдаптаШ.йне посилення ренально! секрец!! н!трат-н1тритних 1он1в з 7-го по 30 день cBiдчить про виб1р орган!змом найкоротшого i максимально ефективного шляху зниження н1тритно1 iнтсжсикашi, яка саме спричиняе первинну rinoKceMira i вторинну тканинну rinoKciio. Ощнка токсикок!нетики введено! дози N02 i розрахункового часу виведення ix i3 орган1зму показуе, що вплив ФПВ значно стимулюе iнтенсмвнiсть цього процесу в динамШ! 1-30 д1б (Мал.2), завдяки чому, експозищя токсично! дП нхтритАв значно скорочувалась. Можно зробити висновок. що темпи Фор-мування ренального адапташйного механ1зму i ефективн1сть

RQ^OLinnir ЙПГТ* npiunu" П\7ТГГСПП ni П П5 Г-И"1 FM 1 О

Мал.2. Вплив п!гмент1в винограду на сумарну екскрец1ю н!трат-н1тритних ioHiB, в % до введено! дози N02, на 1-шу, 7-му та 30-ту добу хроначно! н!тритно! 1нтоксикаш.х СекспозиШя 80 хвилин теля введения н1триту натрЛю)

мениий Mipi, гид впливом АЦ.

Функц1оналъний стан периферично! кров!., як системи, то зазнаЕ основного впливу токсично! дПг характеризувався дея-кими змхненнями Ф1зико-х1м1чного стану еритрошт1в (ФХСЕ) в динам1ц1 експерименту.

У гострому досл1д! спостер1.галось вирогхдне зниження Hb i числа еритроцит!в. На гемол!тичних кривих Biявлялись зрушен-ня вл1во показник1в Тю i Т90. однак, було в!дсутне харак-терне зм!шення Tmax. Приймаючи до уваги те, то крива ди-нам1ки падхння ст1йкост1 еритрощтв вгдображае переважно в1ковий аспект: перша третина гемол1тично! криво! СТ10)-старх, друга СTmax)- зр1л! i остання третина СТ90) - молод! ермтроцити, неважко зам1тити, що зруйнування зазнали ФракцН старих i молодих клхтин, але зберз.галась ст1йк1стъ середньо! фракцН - 3Piлих еритроцит1в. В функщональному в3.дношенн1 саме ui кл1тини мають найб1льш висаку гл1кол1тичну фермента-тивну активность, шо с необх!дною для процесу редукцИ

MetHb. П!сля 60-ти ai6 циркуляцП еритроштв в кров'яномъ русл1, в склад! ряду ключовим фермент!в гл!кол1зу прогре-суюггь pi3H0MaHiTHi зм!ни: знмжуеться ïx функциональна активность, зм1нюеться в!дношення АТФ/АДФ [ G. Lohr, 1966: Shi Chien, 19773 ! форма еритроцит!в СЛ.В.Фхлев, 1987]. П!двище-ний гемол!з фраки!! молодих еритрошт1в, певно, зв'язаний ; незак1нченою спеииал!зад!Ею НАДН2-шт. с-редуктази ретикуло-иит1в в НАЛН2-Ме1НЬ-редуктазу зр!лих еритроцит!в.

На 7-мий день спостер!галось зб1льшення пер!оду резистен-тност! ! зниження ампл!туди гемол!тачно! криво!, що вказува-ло на структурн1 диспропорцП Фаз гемол!зу i на як!cHi 3Miш в стан! еритроцитарно! мембрани, оц!нити як! ми спробувалм за допомогою. так званого, BiKOBoro 1ндексу еритроштв CBIeo). Було знайдено, що п!д впливом токсично! fliï № в1дбувалось функц!ональне "постар!ння" мембран еритроцит!в : 8.21*0.65, проти 2.54*0.39 у !нтактних тварин (Р=0.01). в той час як ФПВ надавали захисно! fliï: Blee у Ali менший на 42%, у ЕМ - на 34%. Ще б1льший протекторний ефект ан~ тоц!ан!в виявився на 30-ту добу досл!дження, Bleo вирог!дно не в!др1знявся Bifl контролю. Дан! про як1сн! зрушення п!дтверджувались змгненням параметров ФХСЕ: диаметра, об'ему, густини, середнього вм1сту Hb в одному еритроцит!. В1дсутн!сть падхння гемол!тично! CTiflKOCTi еритроцит!в тдтвержувалася станом ПОЛ СМДА ! ДЮ'- в yci строки дос-лхдження, на висот! МГ, не спостер!галося посилення актив-HOCTi Ж i МДА: навпаки, на 1 i 30 добу в НН i ФПВ-групах виявлялось flocTQBiPHe зниження цих показниов, що, певно, можна пояснити широкою розповсюджен!стю процесу н1тритного враження б!лк!в з гем!новими трупами, до яких, KPiM Hb. взноситься ряд Фермент! в дихального ланиюга м!тохондр!й.

Метгемоглоб1неМ1Я. за умов д11 ФПВ, в токсичн1й МГ-фаз1 hítpmthoI 1нтоксикаиП С1-7-30 день), знижувалась однотипно: ЕМ д1яв в середнъому, на 12,5% ефективн1ше н!ж АЦ, то i в1дбивалося б!льш суттевими гомеостатичними зрушеннями п1д впливом ЕМ.

Одним 1з механ1зм1в д!1 ЕМ в тонк!й кишц1 In situ, вияв-леного нами, являеться гальмування мукозно-ciрозного транспорту íohíb, внасл!док чого знижувалась 1нсорби1я токсиканта в кров на 14% (Р<0,001). С1розно-мукозний транспорт, NOg-, навпаки перевершував показники "hítphthhx" щур1в на 35,7% СР=0,05). Одержан! дан1 добре узгоджуютъся с морфомет-р1чними показниками кишечних ворсинок. Д1я Н1триту натр!ю, який е потужним токсичним фактором, викликала гальмування швидкост! Mirpauix ентероцит!в, тому що висота ворсинок на 7-ий день хротчного експерименту in vivo знижувалась на 30%, але цей же показник, при попереднъому застосуванн1 ЕМ, не в!др1знявся в1д контролю. АЦ справляв менш виражений про-текторний ефект на кишечну станку. Таким чином, в токсичних Фазах нiтритноí iнтоксикац!I, на висот1 МГ-ефекту. фармако-лог1чна кореюДя токсикогенно! Hiтритноi дП б!льш ефектав-но реал1зувалась еномелан1ном.

Mipa повернення р1зних систем орган!зму niеле "токсичного збурення" ошнювалася через 24 години nione введения НН на 2,8 i 70 добу крон1чного експерименту, тобто в той момент, коли переважна частина НН була виведена Í3 орган1зму. Ошнка компенсац1йния зрушень в ранньому С 2, 8дi6.) i nisHbOMy С70д1б) nepioflax дозволила визначити ступ!нь "вто-ринних ефектав" токсиканта. Так, в ранньому пер!од1 адаптащi, стан метабол1чного ацидозу МГ-пер1оду змцнювався у "hítputhiih" i "EM"-mypiB на ресшраторний (2-й день) i не-

респ!раторний алкалоз в коыпенсован1й Форм! С8-й день), що св!дчить про наростання рол! нирково! компенсац!i КЛС i дея-ке "передозування" регуляторних систем посиленням зворотно-го зв'язку п!сле токсично! н1тритно! фази. В п!знъому nepiofli у "н!тритних" крис виявлявся нерестраторний субком-пенс1рований алкалоз, у той час, вплив ЕМ не л1кв1дував ац! дозу. Найменш в1дхилявся КЛС в пер!од! компенсац!i на 2,8 та 70-й день у щур! в ALI-групи.

К!льк1сн! порушення вм1сту електрол!т!в К+ i Na+ мало на-ростаючий характер в "н1тритн!й" груп! - з 2-I доби. В трупах з ФПВ, вони не л1кв!дувались лише в п!зньому nepiofli адаптац!!. Електрол!тний гомеостаз найб1лыа ефективно стаб!л!зувався ALL при цьому Na/K коеФ!ц!ент в еритроцитах, плазм! i ce4i не в1др1знявся достов!рно в1д контролю.

В фазах компенсац!i, при реоксигенацП кров!, зростала активац!я ПОЛ, особливо - у cTpec-nepiofli (2-га доб.), яка не знижувалась нав!ть на Фон1 фенольних п1гмент1в. В тзньо-му nepiofli, ФПВ достов!рно понижували р!вень МДА.

Зм1нення концентрацП MetHb найб!льш 4inco в1дображае р!зницю м!ж н!тритною групою ! трупами тварин, яким вводили ФПВ. В yci строки досл!джень, в nepiozu компенcauii, р1вень Met-Hb в иих трупах був вирог1дно нижчим, н1ж в "н!тритн1й", не дивлячись на поступове наростання цьото показника в ycix трупах з 2-! по 70-ту добу. Miж ЕМ- i АЦ-групами дос-TOBipHHX в!дм!н не виявлялосъ i це дозволяе припустити. що антоц1ани CBift еФект в повн!й Mipi реал!зують теля виведен-ня HiTPMTiB !з организму, тобто п!сле зак1нчення nepiofly МГ Сзсув nepiofliB ефективно! д!!).

Перни ознаки порушень фушайональното стану нирок в ран-ньому nepiofli адаптацП (8-ма доб.) спостер!гапись т1льки у

"н!тритних" щур1в- знижувалась !нтенсивн!сть реабсорбцИ натр!ю: порушення Юнного гомеостазу не корегувалися шляхом канальцевого транспорту. Шсля 70-денно! хрон1чно! н1тритно2 !нтоксикац!1. надм!рна за своею напружен!стю адаптац!я дом!нуючого органу - нирок, мала високу "структурну ц!ну", у вигляд1 морФолог1чних зм!нень нефрону. Вплив НН призводив до тотального ураження ус!х в!дд!л!в нефрону- склерозу клу-боч1с!в та атрофП канальц!в. На фон1 д!1 п!гмент1в винограду, тривала !нтоксикац!я також не минала безсл1дно: у "ЕМ"-щур!в спостер!галися порушення клубочкового апарату, в АЦ-груп! - ендотел1ю проксимальних каналыдв, але переб1г штритно! гшоксем!! проходив з! знаяно меншою к!льк1стю порушень, що п!дтверджуеться к.!льк!сною оцшкою морфо-лог1чних зм1ненъ та фотограф!чним матер1алом.

Таким чином, виявлен1 фармаколог!чн! ефекти Фенольних п!гмент1в винограду: зниження метгемоглоб!нем!1, стимулюван-ня натрат-нхтритно! екскрецН, мембранозахисна д!я та !нше, мають сприяти поглибленню уявлень про механ!зм впливу цих сполук п1д час ттритно! г!поксем!1. а також дозволякггь про-понувати IX для л1кування 1 проф1лактики гостро! та хронЛчно! н!тритнох !нтоксикац!1.

ВИСНОВКИ.

1. Штритна !нтоксикац!я середнього ступеню тяжкост1 в гострому i хрон!чному експериментак призводила до порушень гомеостазу: розвивався метабол!чний ац!доз, порукувався електрол1тний обм!н 1 зм!нювався морфоФункц!оналъний стан шлунково-кишкового тракту, нирок. червоно! kpobI.

2. Фенольн! п!гменти темнозабарвлених coptIb винограду, введен! перорально, в дозах 2,5 мг/кг (антоц!ани) i 10 мг/кг Сеномелан1н), за одну годину до н!тритно1 1нтоксикац1!, зни-жають концентрац!ю метгемоглоб!ну на 17,2-47,0%. Зниження метгемоглоб!ну було б!льш вираженим у еномелатна.

3. В динам1ц! хротчного експерименту встановлено. що по-переднБ введения виноградного мелашну (еномеланхну) в1днов-люе кислотно-лужний стан, порушений д1ею н!трит!в, на 7-му добу.

4. Еномелан!н i антоц!ани знижують токсичну д1ю н!триту натр!ю на нирки, що виявляеться в стимулюванн! мелан!ном ек-скреторно1 функц!! з 1-1 по 7-му добу, антоьцанами - з 7-i по 30-ту, нормал!заи!1 кислотовид!лення та шнорегулюшо! функцИ. максимально виражених у фенольних п1гмент1в винограду на 30-у добу, до того ж, багаторазово зростае ниркова екскрец!я штрат-ьптритних ioHiB: посилюеться окисления х!м!чно активних н!тритних !он1в в малотоксичн! н!тратн!.

5. Попередне введения фенольних п!гмент!в винограду сприяе нормал1заш1 метаболизму в еритроцитарних мембранах, зб!лыиуючи в них BMiCT кал1ю ! знижуючи вм!ст натр!ю.

' 6. npoBiflHi фармаколоПчт механ!зми н!тритпротекторно! дП сполук, що вивчались, реал!зуктгься при всмоктуванщ в тонк1й киши а також при виведенн! токсиканта нирками. In situ, на д!лянш тонко! кишки, встановлено зниження гИд

впливом еномелан1ну !нсорбц1! н1тритник 1он1в , а також об-меження токсично! д1! на мембрани ентероиит1в. шо виявля-лось нормал!зац!ею транспортних процес!в натр!», кал1га 1 води. В нирках, впродовж тижня хрон!чно! д!1 н!триту натр1я, формуеться адапташйно-компенсац!йний механ1зм регуляцН. який включае посилення т1сно пов'язаних м1ж собою процес1в ашдо-, атюн1огенезу, н!трат-н! тритно! 1 кал1ево! екскрецП. позитивно корелюючих з 1нтенсивн!стю транспорту нэгр1ю в дисталъному в1дд1л1 нефрону. Внасл1док д11 такого механ1зму до 30-1 доби зм1нюеться сп1вв1дношення кислотовид!лення 1 сумарно! екскрец!1 н!трат-н!тритних 1он!в вб1к останн1х.

7. Виноградний мелан!н справляе максимальну нХтритпротек-торну д!ю в пер!од метгемоглоб1нем1!. фармаколог!чн1 ефекти антоц1ан!в виявляються б!льш ч1тко у Фаз1 наступно! компен-сац!!. впродовж доби п1сля введения н!триту натр!ю.

8. Фенольн! п!гменти винограду можливо розглядати як пер-спективн! б!олог1чно активн! речовини для л!кування та проФ!лактики гостро! 1 хрон1чно! н1тритно! !нтоксикац!!.

СПИСОК ДРУКОВАНИХ РОБ1Т ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦЦ

1. Причины и механизмы интоксикации нитратами и нитритами // Медицина труда и пром. экология.- 1996.- N 4,- С. 15-21

С в соавт. с Гоженко А. И., Доренским B.C., Рудиной Е. И. и др.).

2. Радиорезистентность и биофлавоноиды. 1.Фенольные пигменты растений С Обзор) // Фармацевт, журн. 1996.-N2,- С. 2833 С в соавт. Лобенко А. А., Гоженко А.И.. Викторовым А. П.).

3. Способ получения зномеланина. Патент России N 2000299. Заявл. 16.12.91.-Открытия, изобретения. N33-36. публ. 07.09.93. С в соавт. с Гоженко А.И., Демидовой Т.В., Овчинниковым Г.П.)

4. Производство продуктов питания направленного лечебного действия. Информ. листок N 028-93/Р.- Одесса: ОЦНТиЭИ. -1993.- 6с (в соавт. с Рыбаком А.И., Топалом Г.И. и др.).

5. Стресспротекторное действие пигментов винограда// Украинская научн. конф. "Актуальные проблемы транспорта".-Одесса, 23-25 сент.1992г: Тез.докл.- Одесса,- 1992.-С.156-157 С в соавт. с Демидовой Т. В., Савицким И. В.).

6. Физико-химические свойства эритроцитов как надежный критерий для оценки воздействия неблагоприятных экзогенных Факторов// Украинская конф. "Актуальные вопросы медицины транспорта", Одесса, 21-23 сент.1993г:Тез. докл.-Одесса,1993. . -С.346-347 С в соавт. со Свиридовой Т.Г., Хайруллиной А.Б.)

7. Лечебно-профилактический эффект макаронных изделий "Виноградные"// Украинская конф. "Актуальные вопросы медицины транспорта", Одесса, 21-23 сент.1993г: Тез. докл. -Одесса. - 1993. - С. 328 С в совт. с Рыбаком А. И., Топалом Г. И.)

8. Экспериментальное обоснование терапии острой почечной недостаточности // Украинская конф. "Актуальные вопросы медицины транспорта", Одесса, 21-23 сент. 1993г: Тез. докл. -Одесса. -1993. -С. 99 С в соавт. с Гоженко А. И, Распутняком С. Г.)

9. Prophylaxis of digestive organs diseases . among seafarers and potentialities of food additives from grape pomace. The Golden Jubilee Symposium of the Finnish Institute of Occupational Health "From research to prevention", Helsinki, 20-23 March 1995, Finland, 1995, p. 78 С в соавт. с Lobenko А. А., Gozhenko A. I.).

10. Скорость транспорта натрия, калия и воды в перфузиро-ванной петле тонкой кишки при действии нитрита натрия и Фе-нольных пигментов винограда // Симпоз."Актуальн! питания реаб1л1тац11 гастроентеролог1чних хворих".- Черн1вц1, 17-18 кв1тня 1996: Тези доп.- Черн1вц1,- 1996.- С.132 Св соавт. с Доренский В. С., Куксань Н. И., Спитчак М. Н. )

11. Гистометрия ворсинок тонкой кишки в условиях нитрит-ной интоксикации и при воздействии Фенольных пигментов винограда // Симпоз."Актуальн1 питания реаб1л1тац!1 гастроен-теролог1чних хворих".- Черн1вц1^ 17-18 кв1тня 1996: Тези доп.- MepHiBUi.- 1996.- С.321.

12. Фенольные пигменты кожицы винограда и нитритная интоксикация // Симпоз."Актуальн! питания реаб!л1тац!1 гастроентеролог!чних хворих".- Чери!вц!, 17-18 кв1тня 1996: Тези доп.- MepHiBUi.- 1996.- С.322 С в соавт. с Гоженко А.И.).

13. Метод определения нитрат-нитритной экологической нагрузки на организм человека и животных // Междунар.конф."Экологические аспекты загрязнения окружагааей среды" - Киев, 26-28 марта 1996: Тез.докл. Киев,- 1996.- 43,- С. 44-45 С в соавт. с Лобенко А.А., Гоженко А.И., Деренским B.C.).

- '¿А -

Славина Н.Г. Влияние фенольных пигментов винограда на

течение нитритной интоксикации Диссертация на соискание ученой степени кандидата биолог ческих наук по специальности 14.03.08- Фармакология, Оде ский государственный медицинский университет, Одесса, 1995

Защищается рукопись, которая содержит результаты зкспер ментальных исследований предварительного действия фенольн пигментов винограда на функциональное состояние различи органов и систем в условиях нитритной интоксикации. Дл тельное введение пигментов эномеланина в дозе 10 мг/кг и а тоцианов в дозе 2,5 мг/кг снижает степень выраженности ни ритной интоксикации, что проявляется в уменьшении метгемо лобинемии, стабилизации натрий-калиевого баланса мембр эритроцитов и знтероцитов, нормализации функционального со< таяния почек. Установлено, что фенольные пигменты виногра. снижали токсическое действие нитрита натрия за счет ускоре; ного Формирования адаптационно-компенсаторного механизм, направленного на значительное усиление ренальной экскрет нипэат-нитритных ионов в динамике эксперимента, увеличен! скорости клубочковой Фильтрации, стимулирования экскрето! ной и кислотовьщелительной функции. Было установлено тага« что действие Фенольных пигментов винограда направлено i усиление механизма окисления нитритных ионов в нитратные.

Результаты исследований позволяют рекомендовать Ф< нольные пигменты винограда для использования их в качесп фармпрепаратов, а также в виде пищевых диетических добав< нитритпротекторного действия.

Ключоя! глета: эномелан1н, антошани, н!тритна 1нтоксикац1:

SlavinaN.G.

The influence of phenolic pigments of grapes on the course of nitrite intoxication.

Dissertation for a degree of Candidate of Biological Sciences,speciality 14.03.07-Pharmacology.Odessa State Medical University .Odessa, 1996.

The manuscript,that contains results of experimental researches of preliminary effect of phenol pigments of grapes on functional state of different organs and systems under conditions of nitrite intoxication,is defended.Long-term introduction of pigments of enomelanine at the dose of 10 mg/kg and anthocyan at the dose of 2,5 mg/kg lowers the degree of nitrite intoxication manifestation,that shows up in decrease of methemoglobinemia,stabilization of Sodium-Potassium balance of membranes of erythrocytes and enterecytes,normalization of fucntional state of kidneys.lt was verified that phenolic pigments of grapes reduced the toxic action of Sodium Nitrite at the expense of accelarated forming of adaptation-compensation mechanizm, directed at the considerable strengthening of renal excretion of nitrate-nitrite ions in the dynamics of the the experiment; through the increase of speed of glomerular filtratiorv.stimulation of excretory and acid-excretory function.lt was found out also that action of phenolic pigments of grapes is directed at strengthening of mechanizm of oxidation of nitrite ions into nitrate ones.

The results of the research allows us to recommend phenol pigments of grapes to be used as pharmacological preparations well as nutritious dietary additives of nitriteprotective action.

Key words:enomelanine,anthocyan.nitrite intoxication.

Подп.в печ„ 13.09.96 Формат 60x84 1/16 Офсетная печать бумага финская Заказ 264 ' Тираж 100

Проююдатвежсм1<ж4графг1ческйй отдел СШКЭД Украина, 270026, г.Одесса, ул. Ришельевская, 28