Автореферат и диссертация по медицине (14.00.11) на тему:Варикозная экзема с сопутствующим микозом стоп у лиц пожилого и старческого возраста (особенности клиники, патогенеза, терапии и профилактики)

МШ1СТЕРСТБ0 ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я»УКРА1НЙ

КИ1ВСЫШЙ МЕДИЧНИЙ УН13ЕРСИТЕТ 1М. АКАДЕМША О.О. БОГОМОЛЫЩ

На правах рукспису УДК: 616.521-022.7-005.9+616.5-002.828-005-053.9

ВЕРЕТЕЛЬНИК

..ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВКЧ

ВАР1К03НА ЕКЗЕМА С СУПУТНШ М1К030М СТОП У 0С1Е ПОХИЛОГО ТА СТАРЕЧОГО В1КУ (0С0БЛИВ0СТ1 КЛШ1КИ, ПАТОГЕНЕЗУ, ТЕРАП11 ТА ПРОФШКГЛКИ) ' .

/14.00.11 — шк1рян1 та венер1чн1 хвороби/

АВТОРЕФЕРАТ

ДисертацН на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук

Ки1в - 1993

- Праця виконана на «кафедр1 шкХряних те венермчних захворювагп ДнХпролетровського та ЗаиорГзького медичних Хнститут1в, на 5кз1 Заг.орХзького обласного пх1ряяо-венеррлог1чаого дисглнс!

Лаукозий кер1ваик:

доктор медичнкх наук, професор З.П.Федотов

0ф1ц1йн1 опонентм: доктор медичних наук,

профзсор БЛ.Ггухеаький

кандидат медичних наук, .

3.С.Ягодка

Зедуча установа: ХаркХвсьхий науково-Досл1дний Хцститут дермато-вензрологИ

За.«зет вХдбудеться "_Г7 _"_червня___ 1993_р. о "_13 _"го,

на засХданнХ- СпецХалХзованоХ на^козо! ради КиХвськсго медич унХрерситету "1н1стерстаа охорони здоров'я Укра1ни. •ч'(252004. 'м. Ки1б,4, Бульвар Шеачеякс„ 13)

3 /.и<-е[-ган2еэ мож;:а .рзнгйомитис/-. л б1бт.1отец: 'х'У КЗ У;:ри!н /.(.торшера г гозХсязшИ! _"_?£авл£ _Х9?3:.. _ ,'

-л-тъул-. скрет&р Спе^ХагХзоаансХ на/ксво1 рад?., догнт

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АгГГУАЛЬН1СТЬ ДОСЛХЦЕЕННЯ. В практищ лхкар1В дермато-венеро-логтв М1К03И стоп та мхкробна екзема - це найчастхше рееструемх дерматози /Б.Т.Глухенький, 1974; Н.Д.Шеклаков, В.Ы.Лещенко, 1978; Л.Д.Тищенко^ 1972; В.П.Федотов, 1983; Г. ВчяесМ , I974;W-Sbarwin зствавт., 1979/. Треба зазначити, що вивчення цих дерматоз! е особливо актуально у oci6 похилого та старечого В1ку» 3 ycix кл:-щчних форм екземи, найбхлып розповсюджена мхкробна екзема, особливо так З'вана вар: коз на або паратравматична. Локалхзащя екземи на гомтгках та стопах пояснветься порушеннями гемоцинашки та М1кроцИркуляц11 в областх нижн1Х К1НЦ1В0к/А.Я.Бра1Л0ВСЬКий, 1953; Н.Н.Туранов, В.С.Петрова, К.В.Воздвиженсыса, 1969; Б.Р.Рейимку-лиев, 1975/. Лише в окреыих роботах проводилось вивчення мгкроб-нох екземи у oci6 похилого та старечого вгку i робилися спроби розробок рахцональних, науково-обгрунтованих методхв Tepani'i /А.Я.Бра!ловський, I9S3-I970; О.Д.Кочура зхсшвавт., I963-I97I; ГЛ.Ластовецька, 1965;Г.В.Кошлаков, 1968/. В Л1тературх наявнг небагаточисленнг суперечливх дан: про 1мунолог1чний стан, алер-г1чну реактиЕнтсть у хворих екземою похилого та старечого siity, а такоя про порушення з боку первого!, серцево-судинно1 систем, функцхй шлунково-кишко во го тракту, печхнки та iHnrax opraHiB. € окремх дат про досить чаете поецнання у них екземи та мхкоза стоп, що пояснпеться "сприятливим фоном" для проннкнення в nmipy та XX придатки патогенних гриб1в/А.Я.Брахловський, 1963; В.А.Леонов, 1974/. Гриби, збудники MiKosiB, викликагть досить виразн1 эм1ни у гомеостазх, що як видно здхйснюе певний вплив на npoTi-яання екземи i зумовлюе торпхдщеть до Tepani'i. Хоч вивчення по-дхбних комбхнацхй становить великий науковий та практичний хнте-рес, в Л1тератур1 ми не виявили шмибних дослхджень. Особлиад

актуадьне обгрунтування показань I методики патогенетичног тера-П1х з урахуванням наявних порушень, а також вхку хворих.

МЕТОЮ ДОСДХДШЖ стала розробка по Казань I методики комплексно! деференцхйованох корегуючо! терапП вархкознох екземи з супутнхм рубромхкозом у осгб похилого та старечого вхку з урахуванням стану гемодингаски, мх кроциркуляхи х, реологхчних власти-востей кров!, кисневого обмхну, показнюав хмуиного статусу, а також ощнка 11 ефективносм.

ВИХОДЯЧИ 3 ЦЬОГО, БУЛИ ПОСТАВЛЯЙ НАСТУПИ! ЗАВДАННЯ:

1. Вивчити особливостх кл1н!чних прояв1В та перебггу вархкознох екземи з супутшм рубромхкозом з урахуванням вхку х стану гемодинамики, мхкроциркуляхц1, реологгчних властивостей кровх, кисневого обшну, ввдхливши при цьсму р1зш р1внх порушень.

2. Вивчити стан Т- и В- ланок хыутптету, м1кро- х макрофа-гальних реакщй у хворих рхзними клхшчюши формами вар1козно1 екземи, а також при ускладненш гх грибковое ¿нфекцхею у ос1б похилого та старечого В1ку.

3. На пхдетавх ретельного тархвняльного вналхзу у кожного ^конкретного хворого вархкозною екземою хз супутюм рубромхкозом, видхлити патогенетично обгрунтован! терапевтичт групи з уреху-ванням кл1тчних виявхв I перебхгу дерматозхв, В1ку, показнимв функцхональних та 1мунолоПчимх дослхджень.

4. Роэробити методику -т» о^грунтувати показания комплексного патогенетичного корехуючого лхкування хворих на вархкозну ек-зему хз сулуттм рубромхкозом з диференщйованим урахуванням клх-нхчних особливостей та перебхгу дерматоз!в, лабораторних показникхв, овднити эфективнхеть терапН, дати науково~обгрунтован1 ре-комендацх I лхкувально-циспансерних та ре&бглхтадайних мхроприемств

НАУКОВА НОВИЗНА Д0СЛ1ДЖЕНН8. Вперше виявлен! патогенетичш

особливостх розвитку варткознсп екземи, усклацнено! руброшкэ-ом у осхб похилого та старечого вхку, що супровоздуеться по-ушеннями функц11 гмунного статусу, стану гемодинашки, шкро-яркулящ I, реолог1чних властивостей кровг, кискезого обит ну, со алежать В1Д кл1н1чних особливостей I перебхгу дериатозгв та бтку БОрИХ.

Еперхе, на щдстав1 порхвнялъного аналгзу клхн!чних особли-остей т перебхху вархкознох екземи ¿э супутньою гркбковою 1нфек-Хетэ у осгб похилого та старечого Ехку, а також даякх лабораторию: ослхдяень науково-обгрунтовано вицхлення двох терапевтичккх груп диференцх Лаванов розробкою методики х показанной 1горигуюио1 те-апП, при цьому дана клхк1 ко-лаборатсрна пщнка П ефективностх.

¡РАКТКЧНА ЩНКхСТЬ ПРАЩ I ВТхЛШНЯ. На пхцставх проведения ослхд-кень, практичнхй охоровд здоров'я запропонована методика озпоцхлення хворих на вархкозку екэеиу хз супутнш рубромхкозом

терапевтичнх групи, а такот. дкференщйованх показания г комплекс, ауково-обгрунтованих препарайв.

Видений високоефектйвкий метод кошлексного лхкування варх-ознох екземи хз супутнхм рубро»икозом у ос1б похилого та старе-эго В1ку, рацхональн1 про$1лактичн1 мхропркемства хз скорочен-ям строкх в лхкування х подовженнкм строяхв решсхх.

Зсономгчний ефект в1д втхлення склав 1628 купонхв при лхку-анн1 одного стащонарного хворого.

За результатами пращ надруков&щ ыетодйчнх рекоменцашх: Цх агностика, лхкування та профхлактика ексудативних дакозхв та :гземи стоп", м.Запорхжжя, 1985.

Наслхдки роботи втхленх в практику обласнкх циспансерхв: ппропетровського, Запор13Ького, Це л х но град с ь ко го, Астрахансько-з, Чершведького. Матерхали дисертац:I втхленх до учбсвого про-

цес 1вано-Франк1вського, Донецького, Днхпропетровського, Запо-рхзького медичних хкститутхв.

АПР0БАД1Й РОБОТИ. Основнх положения дисертадхх втхлен1 I обговорен! НД:

1. Науков1Й конференщ1, «»Братислава, 19Э0;

2. Д М1«народному кгкологхчноиу симпоэтумх "Мгкози та гыуно-. дефицита", Летнград, 1991;

2. У1 Всесоюзно^' з'хзд! дермато—венеролоив, м.Челябшск, 1989;

4. I Всесоюзному хцунолопчному з'хвцх, Сочх, 1989;

5. Науково-лрактичних кокференцхях лхкархв дермато-венероло-1*1 в Харкхвськох облаем у 1988-1389рр,, Запорхзькох области у 1987-193Эрр.

6. НаукоЕО-практичних конференциях молодих вченкх Запор:эько медичного шетитуту, и*Запор1жжя, 1987-1989рр.

7. Засхданнях Залорхэького та Днхпропетровсьгого науковхх товаристь деркато-венеролоив у 1987-1991рр.

ВИДАННЯ. За матерхапаии дкеерталгх видакх 13 наукових роб1Т.

СТРУКТУРА I ОБ'дкеертащх. Дисертащя складаеться з всту-пу, огляду лхтератури, чьотирьох роздглхБ власних дослхджень, :'Антвкк, виснов1пв, вказхЕника лхтературк.

арацк Iлюстровака 29 таблицяыи, 2 ыалюнками. Бхблхографт г. складена гз В1тчмзняних та хноземних джерел/180+51/.

ЗМ1СТ РОБОТИ.

МАТЕР1АШ I ЫЕГОДЙ Д0СЛ1ДЖШЙ. 1йд наглядом знахоцилося 204 особи в В1щ о0 рокхр, I старше. Основну групу складаля 102 хворих варIкозноо екзеыога 13 супутшм рубромхкозоы та дв1 групк порг^няння: 51 хворий вархкояною екяемого бе* супутнього мхкозу, а тз.ког. 51 особа без патолог! х шк1рк та цексмпенсацх I з боку 1нших

!?г'*н1в I систем. Серед оглянут:« б/ли "I чолсх)!:: та ; глксимальний з1к дослХджуваии.х дооягав 3Ч ро;:1в.

ллХнХчна картина взрХкозно! екземи як у основнХй гру~1, п. у груп! порХвняння характеризувалася пвреьакною докалХза:.!?. :а нижнХх к1.-щ1вках, в мХсцях розиирвних вен, поряд з эагГ?г ■ирааками, дХлянок дерматоскяерозу та атрофХ! зкХри. ^гзк- . - -ячки, здеб1льшого- були рХзко обмежеч! з!д здорово! г;:1р;:. — оч! складалк 65,у грулХ г;;р1::;:дннл -

ся! - -Ч.Е?, у груп! пор!ваяннл - лаявлХст;, тр?£Х -••..•

-.2 аареестроаано у 36,3% хворих, у груп! повХвняиня -

При цьому н1гт1 I шкХра стоп були лражонХ з усХх хвових словно! досл1джувано1 групи, у 96а з них були враженХ соуд^Х зтул-X. ГекералХзацхя процесу вХдм1чаласл у X3 хворих з дисемХнова-ими вогнищами екземи з висипачням папульозних, папуло-везм/ль: -их та пустульозних елементХа вдалених вХд основного мХсця зрь-

йння.

У 40 хворих ураження яХгтХи по г1пертрсф1чному типу, у 3-т -э змХшаному, у Х9 - по атроф1чному, у 9 - по нормотрофХчному. чХшаний тип ураження нХгтХв зареестрований у третини досл1дже-1х, об'еднуючи прикмети г!пертрофХ1 I атрофП, а також у деяких зорих - он1хогрифоз.

Серед хворих на вар1козну екзему переважали особи, що хвор1-1 в1д б м!сяц1в до 5 рок1в. Серед хворих сквамозним м1козоч, 1йчастХше з.устрХчалися особи, що хворХли в1д X року до 20 рокХв.

Про стан мХкроциркуляцХХ судили на п!дстав1 реовазограм 5ВГ), кап1ляроскопХ1 нХгтевого ложа, б1ом1кроскоп1Х бальбарноХ >н'юнктиви, визначенню агрегацИ еритроцитХв за методов а.Ашк!наз1, коагулограмХ.

ЗеличХну напруження киснв у шкХр! (р03) визначали за допомо-ю полярографа I ?-б0 (ЧехосювакХя), шляхом пэслХдовного зазтс-

— L> •»

сування кисневох та гипоксичнох проб. Окстгемоыетрхю проводили за допомогоя íotookcíгемометра - 057. Дослхджували стутпнъ наси-чення киснем артерхальнох /С^АК/ i венозно* /OgBK/ KpoBi, а також капхляро-венозну рхзншж за киснем /КВРС^/.

Одночасно вивчен! фагоцитарна активнгсть лейкопиттв /ФАЛ/ по втдношенню до стафхловокового штаму, титр комплемента за lOCfá ге-молхзом /Л.С.Резнхкова, 1967/, визначали число Е- та ЕАС розеткоу ворююиих клхтин. /E-РОК та EAC-PCW по fíV.üoyicjaLL i ХПЛепскб к1льк1сть плазматичних клхтин у лейноконцентратхв за Н.$.$ок1ною, р1вень хмуноглобулхнхв А, М,у сироватщ кровх заб.М0П£1ГМ Вивчали сп1ВВ1Цношення Т_ и Т„ в тестх поданного розеткоутворенн.

л С

йункшональну активн1сть лхмфоцитхв за допомогою бластнох транс-формашх лхм$оцитхв в пер1фер1Ян1Й kpoeí /с ФГА / PeirUPOtfvT2.verr.9v/ 1975/, а також пиркудююч$ хмуннх комплекси.

РЕЗУЛЬТАТ!! ДХЛ1ДОННЯ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ. Реографхчнг дослхд хення хворих на вархкозний симптомокомплекс вказали на порутення периферично1 гемодгнам1ки, як i в 61льшостх эяпап.к13 Мали артерхо-спастичний характер. У rpyni порхвняння аиявлялася тенденцхя до спастяко-атон1чного стану судин, коли реограми виявляли нерегу-лярн1сть кривих - атон1Ю судин на гом1лках i спазм у пальцях стоп arto спазм судин передплхч i гхпотон1ю пальцхв рук. У oci6 похилог вхку без патологП шктри в i дм1 чаься переваяно гшотонхчний характер реограм. Морфофункшональний тип патологи буЕ найб1льш власт вин для хворих на вар:козну екзецу хз супутнхм míkosom стоп,в гру пах порхвняння показники анатомхчнкх порушень судин буди нижчх, саатистично цостовхрно вхдрхзняячисъ В1д показ никта ochobhoí дос-л1дяуванох групи/р < 0,05-0,01/,

Кашляроскопхчна картина ногтевого ложа у хворих основнох дсслхпденоз групи характеризувалася здебхльпого спастячним i спас

:икоатонхчним станом каЛ1Ляр1в. В групх поргвняння хворих на ва-якозну екгему направлен!сть судкнного тонуса була аналогичною к ¡ерэтатсанням спастикоатонхчнэго стану /ХИ^ ■ 8,83, при р< 0,01/. фтерхалы« вхдцтли кадхлярних дуг в обох груиах хворих знаходи-гась у стадг1 спазму, були зкороченх, онколи крапковг, кровотгк )'ув або стрхмкий, або часто уриЕчатим. Калхляроскошчна картина сарактеризувалася блгдим щанотичнкм фзном, кхлькхсть кап:лярхв з I мм ргЕнялася 6-8, прик«1плярний набряк та венозне пхцсосочхове :плетхння часто не виэначались. В груш порхвняння у осхб без па-

ГОЛОГ1I шкхри кап1ЛчроскоП1Я вхдзначалася г!потон1чним станом кар

11ляр1 в з суцхльнкм кровотоком /ХИ = 8,04, при р< 0,01/. Кхль-псть кап!ляр1в в I мм досягала 3-14, ехдмхчалися подсвженх инцх ут, фон яартхни буг ро«севки, прккалхлярний набряк I венозна мере-ка виразнг.

При б10М1кроскоп!х бульбарнох кон'юккткри до початку лхкуван-кя була характерна периферийна вазоконстриквдя з переважним залу- , гениям артер1ол, при тому артерхо-венулярне спхввхдноаення дхаме?-рхв ставало р!в ним 1:о - 1:8. Споетертгалаея нсрапномхрнхсть ка-лхбру судин, зменгаення квхилярного кровотоку. Середнхй кон'внкти-вальний показ ник до початку терапхх становив 10,59— 0,16 баллххц статистично достовхрно вгдрхэняЕчись вхд рхЕЧя локазника в групх зцорових осхб /р < 0,001/.

При дослхдженнЁ ыткроииркулящi у хворих 13 груди порхвнкння спостерхгалися зыхни тонуса кхкросуцин, виразна вазоконстрхкпхя, перезажно артериального сектору /спхввхдношення дхаметрхв артер!ол I вхдповхдних 1М венул 1:5 - 1:5/, Середнхй кон*снктквальний по-казник становив 9,93 2 0,24 баллхв, вхдрхзняючись В1Ц групи по-рхвняння /7,99 ± 0,13/.

При вивченнх агрегащйнох мэжливостх еритротатхе у всхх груп

хворих вХдмХчалася пХдвищена агрегацХя еритроцктХз, яка достов] но перевершувала (р £ 0,001) контролън! показникк у здорових ос групп порХвняннк (13,1 £ 0,43 бал1з).

^Од.чаче, якщс у хворих групи порХвняння показник агрегацП еритроцит1в становив 15,5 0,39 бал1в (3-4 клас агрегацП), тс в основн1й груп1 у хворих був р1вний 16,06 - 0,77 (4-й клас агр гац11). При цьому у них визначалася найбГльша к1льк1сть великих розгалуджених I шаровидних агрегат1в.

Про стан реологХчних властивостей кров!, що значно впли-вають на стан мХкроциркуляцП, ми також судили по вивченню коаг лограм, 31дм1чалася тенденц1я до гХперкоагуляцП I пригн1ченнв ф1бринок1зу в досл1джуваних трупах. У вс1х хворих похилого та отаречого в1ку, на в1дм1ну в1д контрольно1 групи здорових ос 16 було астановлено порушення загальноскипаючо1 активност! кров1 т. окремих II ланок. Схильн1сть до г1перкоагуляц11 була максимальн зиражена у хворих основно1 групи. Най61льш1 сдвиги в систем1 ко гуляцП кров1 виявлен1 у хзорих загостреними розповсюдженими пр цзсами хк1ри.

Низьк1 показникк 0эЗЯ I висок.1 КЗРС^ при оксХгемометрХХ ви) лен1 у хворих основно1 групи, на в!дм1ну в1д показник1в у здорових осХб - св1дчення пХдвиценого вживання кис но тканинами при щ захворвваннях. Результата #осл1ждень вказують, цо наявний корел) ц1йний зв'язок м1ж рХвнем на'Ъичення киснем кров1 та виракеиХстю гостроти I розповсюджен1стю дерматозу.

Проведен! нами полярограф!чн1 дослХдкення стали в1дображен-ням к1нцевого стану кисневого постачакня ык1ри. Зм1ни рО^ в ек1; хворих обох груп оули неоднор1дн1, що п1дтверджувалося рТзницею з хронологХчних I амплХтудних показниках полярограф1чних кривих. Шлком певна рХзниця показник1в була обумована тин, що в груп! пор!вняння п!двищення кисневого резерву, що п!дтримуе процесп

кислення у вратекхй шкхрх проходило заздяки включению рхэного юду мехамзмхв, ¡до ззбезпечуэть постачання кисню до ткхри. В сновн1й групх низький кисневий резерв був обновлений обмеже-и).а» комлеясаторннми мзжливостямк, вн&слхдок порушекня геыод!натки I к1крсниркуляц!1. Шш, в!роГ1дно, I пояснюетъся стхйкий пе-еб1г гкзем* х мп:оз1в у хворих щех втковоХ категорхI, з части-и реяидивэмл I стхйкхста до мецикаментозно'х терапхх.

При визчент хмунного стану у трупах пор1Вняння /хвор: на ва-Iкозну ечзему без супутнього рубромхкочу I похил1 особи без па-ологх'1 якхри/, були эгганозленх рхэчоспрямоващ змхни рхзних ла-ок гмунттету, Аналхз одертаних реэультатхв дэслхдження мхкро-та макрофагалъних реакщй не дозволиз нам статистично достовхрно иявити э.мхни к:лькост1 цих :сл:тин в обох групах, в той же час пост^гх гчлося я^вищеяня IX функцхо нал ь но I актавностх при наяв-остт ял.р1кознох екземи. Яоряд з цим пригнхчувалась комплементар-а яктинтсть сиронатай крозх /г грут хворих ЗА = 51,4 - 3,2Й, ВТ-тест 1,01 - 0,2$, титр комплементу 28,У £ 1,4 од.; в групх пореЗин - <М » 74,2 £ 10,ЗЯ, НСТ-тест 2,31 1 0,32, тирт компле-ент1 1Э,б - 3,12 ед./.

Звертае на себе увагу гпдвисення у хворих групи порхвняння

хлькостх плаэмацитхв до 8,29 - 0,8 * Ю9/л, проти 3,42 £ 0,42 *

9 /

О /л у здорових, при нормально кхлькостх лейкоцит!в, еоз!нофх-гв, та Е- лху^оцитхв /0,36 ± 0,03 • 109/У, а також зниження у«х ласхв Iыуноглобулх эт в А 2,02 - 0,14 г/л /у здорових 2,01 ± ,21 г/л/, С& М 0,82 ± 0,14 г/л /у здорових 0,9 1 0,12 г/л/Л^ ,2 ± 0,8 г/л /у здороЕих 10,1 - 1,52 г/л/, пхдвищення ргвня ВДК з 82,3 ^ 7,2 ед./у здорових 41,5 ^ 5,8 од./. Кайбхльший дисба-анс 1мунного статусу був заявлений у Т- ланвд, що характеризуйся знижннням Т- л1:|фоцит1Е до 0,79 - 0,13 ' 109/л /у здорових -

1,12 ± 0,2 • 10®/л/ за рахунок Т- хелперхв до 0,19 ± 0,03 • Ю9/л /у эдорових 0,23 ¿ 0,04 • 109/л/ на фот эначного зростакня 0-лхмфоцки* до 1,2 i 0,14 • 109/л / у эдорових 0,6 i 0,1 ' 109/л/, Т- супресорхв до 0,2 ¿ 0,04 • Ю9/л /у эдорових - 0,16 - 0,04 • 10®/л/. При цъочу значно пригн1чувалась функциональна активтсть Ï- клхтин за даними реакцх! лхисЬопитхв на ФГ'А 25,6 - 2,3« /у зяо-рових 52,1 ± 8,2$/, а такоя змекаення коефххцента Т:Б л1мфоиит1в до 7,21 - 0,22 / у здороЕих - 4,1 - 0,56/. Особливп насторожувало зниження хндексу спхвв1дношення Тх и Тс до 1,0 - 0,75 / у эдорових 1;3 - 1,5/.

При цослгд-кеннх 1мунолоичних показникхв у 102 хворих основных групи вщмхяалося подальше прихп^чення фагоцитарно! актмвност! лейкоцит!s цо 33,2 - 2Я, зниження показникхв HCT- теста до 0,53 -0,СЬ% и титру комплемента до 32,9 i 1,5оец. PiEeub 1мувоглобул1ну класу А не зазнавав статистично достовхрних 3MÍh /2,12 - 0,11г/л/, хоч значимо /р < 0,05/ знижався piscHb хмуноглобулхнхв класу /6,21 i 0,4 г/л/ та M /0,48 ± 0,08 г/л/, у пор1янянн1 э хаорими, що страждапть тхльки вархкоаноп еквемоп. Не спостерхгалося вкраз— них kLxíxíchmx 3kíh лейкоцит: в, еозхнофхлхв та Б- лхмфоцитхв /0,36 i 0,03' Ю9/л/. Ехдмтчався високий рхвень плазмоцитхв /8,8 ± 0,7 ' 109/л/ i Ш /79,5 ± 6,8 од/. У хворих Ъсновнох групи абсолятний i а^носний pinehb Т- лхмфоцитхи /35,9 - 1,9^ i 0,88 ± 0,12 • Ю9/л/, як i piвень Т- лхкфоцитхв /34,2 ± 1.756/ в перифер1йнхй Kposi, залияалися без суттгвих змхн, порхвняльно s хворими тхльки на вархкозну вкзему, але рхвечь ïx був статистично достовхрно гадаге, hî* у здорових ociö. При вхдноснхй hesmíhhocti Т- хелперхв /0,18 ¿ 0,03 * Ю9/л/ виникало подальше пхдвищення числа Т- cynpscopiB /0,27 £ 0,04 • 109/л/ i зниження сп1вв1пношеи-ня кхльяостх Тх и Тс в абсолютних тиграх /0,85/. Звертачо на себе

/вагу тдвищення 0- лхмфоцитхв /1,42 - 0,25/ в основнхй дослхд-туванхй груп:. Статистично значиме эниження /р < 0,05/ властно! грансформацтх лхмфопитгв пхд впливом ФГА /21,4 £ 3,3?/ свхдчило хро пригнхчення функционально! актирностх лтмфоцитхв. Спхввхдношен-чя Т- I В- л1}А^оцитхв у цхех групи було зниженим /2,4 £ 0,3/. Есе де свхдчить про певну етапнхсть роэвиттсу 1мунккх зругаень та вклю— зенням у ехдпов1Днх хмунн1 реакцхI р1энкх плукокогаетентких клх-гин та гуморальних факторхв, хотрх залегали вхд клхнхчних особливее-гей дерматоз!в. !!орхнняльне вивчення, у вэаеиозв'язку э кл:гщ«ни-1И особлиЕостями х переб!гом дерматоз!в. Функщокальних поругаень лериферично! геиодинамхки, мхкроциркуляцхх та хмунногс стану дозволило видхлити патогенетично обгрунтоЕа!« кдтнх ко-лаборз-:орнх р1 внх порушень у хворих. Це надало дажливхстъ розробити ме-годи диференцхйовано! патогенеткчно обгрунтоханах терад!х, об'ед-гавшн хворих у двт терапэвтичнх групи.

Гая, у першу терапевтичну групу увхйяли хрорх до 70 рхчкого !хку 13 локализованный проявами варГкознох екзеьп» та рубрсмхкозу, [о мали не бтлып 5 врхжених нхгтевих плаивок. При лабораториях ослхдженнях у них вия?илася сполучена оргачо-функтпональна пато— огхп мхрроциркупящ!: 1,0 - 0,1; кон'юнктивальний хндекс » 15,6 -,08 бапхв; агрегацхйний хкдекс « 10,14 ± 0,90 бвлхв та наступит окаэники тмуиного статусу: 5А ■ 51,4 - 3,2%; титр комплемента • 8,9 ± 1,4*; Щ - 32,3 ± 7,2 од; М - 0,82 4 0,14 г/л; -,2 ± 0,8 г/л; ЕАС-Р0К - 12,8 ± 2,1^; Е-КЖ - 33,3 ± 4,15?; Тх -7,8 ± 3,13?; Тс - 15,6 £ 3,2$.

До друго! терялсвтачно! групи буди ?1.дкесвн1 ВС1 хворг, тартше 70 роххв, а також особ* до 70 рокхв, у яких спостерхгали-я дисэдпнащя ехэематозного процесу, трофхчнх виразки, розгалу-енх I генералхзованх форми руброыхкозу, що иачи 6 I б1льше вра-

<ених нхгтевих платтбок. При лабораторно-хнструкентальному обсте-кених у них йиявилась кайбхльш виразна, знерхдка огранхчна пато-логтя пери^-тг/чно! гемодЁнаыгки та мхкроциркуляцхх: = 0,8 £

0,"о; кок'жнлтиваяьшй хндекс = 15,3 - 0,71 быпв; агрегацхйний т»декс = 10, 51 £ 0,59 балг в. 1ыункий статус характерязувався нас-т^пчи пог?.зиика«и: М » Зь,2 £ 2,1?; титр комплементу => 32,9 -

1,-Л; ЦИК - 79,5 £ од.; ^ Л « 0,43 £ 0,08 г/л; ^ » а,2 £ 0.4 г/л; "АС-РОК - 12,8_+1,&& Е^РОК - 35,9 £ 1,'Л; Тх • 17,8 £ 3,2-; Гс = 10,ЬЛ £ 2,9«.•

Хвором першах терапевтично! групп за посадниками прязначали-С9 п! ц'!'п! рг-.х еяецення 0,2Ъ% розеину хлористого ¿;ги!ЬЦ1Ю з 0,5 мя тз ч-оиенчим додатком по 0,2 ил до разовогдози 2,0 мл, на курс 20-Я' гх'скцхй, вьг/тртшньо м'язове введения К розчиму пдмедралу пэ 1,0 «л щоденно, декамевхт по I таблетщ трич1 в день. С пато-гегеткчних прспб.ратхз ми рекомендовали ескузан по 15 крапель три— и* о аень, фосфаден по 0,05 г триад в день, нуклехнат натрхю по 0,5 г внутршны) тричх в день, оротат калх-о по 0,5 г внутрхшньо три"! п день. Зовнхшню тераптп екяеми проводили з зале*хностх вхд к.м'шчко! симптоматики захворшлння.поетапним зистосуванням при-мочок, паст, старохднях мазей. Етхотропне лптування руброыхкозу проводили гризео^-львхном по загально прийнятхЯ иетодицх.

У другхй терапентачтй груп1 проводили аналог1чну загальну т мхсцеву терал1ю рубромоозу. Л} кування вархкоэкох екземи супро-водяувалося також, проведениям курсу 0,2Ь£ розчину хлористого каль-вдп за вказанноп методов, введениям протигхстамхнних препаратов I призначенням внутрхшньо декамевгту. С патогенетичних засобхв зас-тосовували трентал по 0,1 г внутрхшньо тричх на день, внутрганьо-м»яэово 1% розчин АТ8 по 1,0 мл цоденно, оротат калхя по 0,5 тричх в день }" 20, спленхн по 1,0 мл внутрхшньом,язово дв1чх на добу,

пентоксил по 0,2 тричг в день Г 25. Шсцеве л1кування ек?еми проводили аналоГ1Чно хворкм першо! терапевтично! групи, для л:купания трофхггних виразок застосовували лазеро-, магкхтотерашю, ви-користовуБали ензхмотератго з протеолттичними ферментами, епхте-Л1зупч1 маз1.

За вказаною методою прол1Ковано 99 ХЕорих похилого та старе-чого вхку, що ссраяцають на варткозну екэему 13 супутнхм рубромх-козом. Аналхя найблктчих реяультаттв запропонованого нами засобу лхкування показав, ¡до середн1 строки регресування клтнхчних про-яв1в дерматозов у хвор;гх першох терапевтично! групи скоротилися на 3,8 дня I склалн 22,7 дня, у хворых другох терапевтично£ групи середня тривалхсть переб.ування у сташокарх скоротилася на 3,6 дня I склала 28,3 дня. Виявлено також скорочення строгав ел1М1на-щх гриб1в 13 осерецкхв враженмг на гладкхй шкхрх в першхй тера-певтичн1й груш на 4,4 дня х в зругхй - на 4,5 дня.

Порхвшзячи показники хнструмевтального, бхоххмхчного, хыу-нологхчного та електрофхэхологхчного дослгджень хворих до початку 1 шсля закхнчення патогенетичного лхкування вгдкгиена тенцек-шя до покращення функщопального стану периферугчно1 геиодвнамхки та ихкропиркулпп I• Так, в середньону, в 2 терапевгичних групах реографхчний шдекс стеновив 1,2 - 0,15; кон'юнктивальний хндекс = 7,45 - 0,38 балх?; агрегашйний « 12,5 ± 0,50 бачтв. Такоя була вхдмхчена нормалхзащя покаэникхв коагулограм, оксигемометр11, дхнашчних ЗМ1Н р0£ в шкхрх кворих. 1мунокоригуюча терапхя сприя-ла позктивким зрушенням Т- ланки хмущтету /зростання рхвня Е-РОК, пхдвшцення реакцхI лхмфодамв на ФГА, зниження Т- супресо-р1в/. Вхдшчене зростання хмуноглобулхн1в лласх в i М, що прий- . маять участь у синтез1 осноених видхв антитхл-яахисникхв, а також ФМ, функщI нейтрофШв, комплементу сироватки кров!.

- 14 -

КаЯблкжчх позитйен1 клт н1ко-лабораторн1 результата розроб-леного нами патогенетичного способу лткування, дозволили включит Яого до загального плану л1кувально-диспансерних мгроприсмств по реаб:д1та1пх хворые похилого та старечого Е1ку, що хворхють на чар!козну екзему хз супутнхм рубрсмпсозом,

Аналхз результат!е проведених дослхдтень дозволив рекомен-дувати проведения комплексу необххднкх мхропркемств, що включещ до загального плану л1куЕально-даспаксернох роботи з профхлактша розвитку та загострень вар1кознох екземи у ос:б похилого та ста-речото В1К>,

По-перие, проводиться лхкуваалг загальних захзорювань, зок-рема хрон1чно1 венознох недостатностх ни.глах кхгщгеок терапевтам ча ххрургами-ангхологаки. Особливе м:сце придхляеться супутньэыу рубромхкозу. Шелл вилиски хз стадхо.нару, хворх предо вдували П1д ьашш нагляцом эагальну гриэеофульвхнотерапхю I шецеке фунгхцяа; че л1кт/вання на протязх 7-3 мхсяцхв, ак до вхдростання здоровкх нагтевих платхвок i негативнкх результат!б мхколоГ1Ч!ш: досяхд-

лбЬЬ.

-ио-друге, лткуваннн треба зд1йсн«вати 1з урахуванняа-? пато-генетичних мьхйшзшв як вперке еияикбого захворэзання екземи, хони буае аосягкуте !,:акс1-.!Ш!Ьно могишве стихан:-ш екзематозногс

Пв-трете., кепиг.&ментознс. профилактика егзеыи у вигляях за-гагкиого 1 ^хсцьвого птатрицуточого курсу докугаккя /циаголхк по 0,1 г ка побу про тягом 10-15 днхв разом 1з псл1кхтам1нами/

г зьрход, .чо педецу«- иаступу рещухьзу захЕорпсання., гс як правило» Х'йни.чги у зишово-осгннЛ» перхэц.

По-це1«ер?е, ксобххдко усунеиня акххушвих фактор:в, щэ езрмяеггь ?й':икненнп екземи £><*о ренидивх* /хюбутог1, алккентар

— 15 —

II» медикаментознх, нервово-психхчш, ¡Мзичнт:/.

По-л'яте перецбячасться дотртшузапня гералтолсг:гчно1 гхгхг-гхгхгнхчний режим, чергуьаккя пращ з вхппочинком, ращональ-■>е харчування, вюгочно х з Г1Поглергхчноп лтктою^

По-гаосте, надзвичайио ватишва санпросвхта, в тому числ! по хитанням антемхкотило! дезинйекпхх.

Зпстосування комплексу Л1кувально-диспансерних М1 ропрксмст;? ! хворих похилого та старечого вхху, гло страдсдаять Р1Д вархкоэно: »кземи хя супутнхч рубромткозсм, дало мотливхстъ отримати псзи-:ивнх вхдлалечх результат« у курованих хзорих. Так, на протязх 3 рочхв аиспансерного наглялу у 98^ хворих сешкив1в екземи не ^арегстровано, цхлтовите Еилхкування руброьзхозу було аосягнуте г 70,3*о спостерехених. Не дозволило скоротити госпхталхзовану тхворямнхсть у середньому на 3,7 дня, зменшити кхльи1сть реци-(Ивхе захворявання, що приявело до економхчногс ефекту, зо ста— •овить 1328 купон1В при лхкузаннх одного стацхснарного хворого.

В И С Н О В К И: I. Еивчекня клхнхчних проявхв I перебхгу вахнкозно1 екземи, 1 такси хх оеобливостой при сутгугньсму рубромхкозт, дозволило ют? но вита зчле^нхсть хх В1д В1ку, суиутнхх захворювань, виявити ■хпо^схг» тканин, яка сприяла розвитку алерг1чних реаявдй, що по— :илюптъ мтсцегу х клхтинну гхпокс1И, особливо на фонт спазму .ртерхол, спастяко—атон1чного стану яахтиляртв та венуд, знижених ¡еолоГ1чних рластивостей крс£1, порушених окусдовально—вгдновнюс [ропес1в скхри х режиму кчхтиняого дяхання.

2. При винчен« хмунного стану при вархкознхй екземх хэ су-утнхм рубромххозом у остб похилого та старечого вхку, у яких в асдхпок зхкових гшхн були наявнх виразн! змхни структура та

функцхх хмунокоететентних клгтин, в1дмгчалося пригнгченкя фагоцитозу, комплементарнох активностх кровт, змгасувавея рхвенб хмуно глобу-тргр класу- "У та М, пхпБИщувався титр сиркулюючих хмуннкх комплексов, пхавичувалась кхлькхсть Т- супресор1в та 0- лимфоцит!: пригнтчувались реакцтх лхытфоцитхв на вплив ФГА, що в значнхй итрх зяле-кэли В1Ц клхнхчнкх особливостей х перебхгу церматозхв.

3. На ссноех поргбнтльного аяалхзу кл1нхчних особливостей перебхгу цеомзтоз1в, лабораторких зсувхр, видглент цех терапев-глчн1 гр.упи хворих !з св-эерхцн*« характером поруиень: в першхй груп1 опинилксь особи до ТО рогств хз обмеченичя уражентает лкхри, чеанячнини набр^ками та вхдеутчтстю тро^хччкх Е'/разок, хз скта-мояно-гиперкератотичким мгкояом стоп, обмгжсним онххомхкозом, 13 функшоч.гяьнями г «ерФэйучкцгочаяьнмми гторугсениями гемодинамхки, мг^ро'-иркуяяцхх, коагулопатхI латентного характеру та гхпоксхгю Т"а«ич, а також рееструвавсг впевний дисбаланс Т- { В- ланок хму-Итету, деруI пригнхчення макрофагалъних реактай; у другхй групх буки особи, стархгае 70 рокхв, хз двсемхГоЕаними ураясенняын скхри, н?явн1сте тройтчних гир°.»лк, набр.чку, рззгалуп,женим руйромхкозом, 13 б1лып гтмбап".'И порутснирми ггмодиномхки, ыхкроциркуляцхI, рео-логхчних властквостеР :-:рсрх, ¡мунногс стансу.

4. Еипхпення ¡твсх терапевтичниххтруп хворих варгкозною екзе— моп хз супутнхм рубромхког>ом, дозволили рояробити методику дифе-ренцхаованох коригуячо! терапН хз чхтко о б грунтовании призна-ченнрм пагогенвтичних препаратов /гОпосенсибхлтзуячих, седатигних, загалъно-эмхцнюччих, ангиотропних, хмуномсцулятор1в/, що нацзло можлиехсть оцержати сприятлквяй терапевтичний ефект та економхп бхлызе нхж 1600 купонхв на одного хворого, а також рояробити наухово-обгрунтсвант рркоыендац!х лхкувально-диспансерних та реа-Зхлхташйних мхропригиств.

С il и с о к

опубликованных работ по теме диссертации

1. Особенности клинических проявлений варикозной экземы с со-1утствующим микозом стоп у лиц пожилого и старческого возраста// 1ктуалькые вопросы дермато-венерологии. - Запорожье, 1337. - С.21.

2. Особенности клиники и патогенеза микробной зкзешл у больных : рубромккозом пэадмсго а старческого возраста//Тезисы докл. П 1ежинстит. обл. конф. молодых ученых и специалистов-медиков. -1апорожье. - Запор, мед. институт. - 19Ó7. - C.Ió.

3. Периферическая микроциркуляция у большие пожилого а старчес-:ого возрьста, стра.дакцж мнкро'чой якземай, осложнённой дермато-гатией//Совреаеннме аспекты диагк., леч., л профилакт. ножных, (енерических и других заболеваний, передающихся половым путем. -лрьхов, 1368. - С.30-31 /в соавт./.

4. Особенности комплексной терапии микробной экземы с сопутствую-;им рубромикозом у лиц пожилого к старческого возраста//Актуаль- • :ые вопросы дермато-венерологии. - Запорожье,1966. — С.39-40.

Ь. Иапрядеьяе кислорода е коже больных микробной экзеиой, ое-окненкой дерыатофиткей у лиц пожилого и старческого возраста при олярографических ксследованиях//Тезксы докл. к Ш Ыежинстит. обл. онф. молодых ученых и специалистов мбдикое по актуальн. вопр. еорет. и практич. кокфер. - Запорожье,Хгоо. - С.20-21. о. Периферическая гемодинамика у больных пожилого и старческого озраста, страдаищих микробной экземой и сктутствуициы микозом стоп//Актуальные вопросы дермато-венерологик. - Запорожье,1989, -¿52-53 /е соавт./.

7. /¿зменение иммунного Ьтатуса больных с хроническими стафилокок-оршк поражениями кожи под влиянием специфической иммунотерапии// езисы докл. УХ Боеросскйск. съезда дериато-венерологов. - Чел«-

бинск. - ГЗоЗ. - С.4Ы/е соаЕТ./« S. Особенности имиучокорреятирущей терапии шгсробной /"вари-::o3hoii' /' якземы у лиц пожилого к старческого возраста//Современ-hbte ПОДХОДЫ К БОПр. ДИ&ГН., КЛИНИКИ, лечения И профкл. КО'ХНЫХ И ьенгркч. к других заболеваний. передававшие половым путем. -ларькоз,1933. - С» 30.

5. Клиническая оценка особенностей иммунного статуса у больных гркбковкми инфекциями для дифференциальной диагностики, прогнозирования и терапевтической коррекции/УТеэисы докладов I Всесоюзно! иммунологического сьеэда. - Сочк /15-17 ноября/, 1ЭВЭг. - Т. Л. -С.^ОЭ/ii соавт./.

ю. 'GLinieaL ahd experimental ^valrvation of Epidemiology/ cii^no&iis melhods, pathogenesis stnd oomplex py of Trichophyton rubrum infeofions . // ffli/GopalhotasicaL Batfs Scienti'-fie. Confsrensß wi&i Ohtar national Partipaiion. Bratislava , UnarcK is, collnation of cxbs-fcrao-U - 1990 - s 14 (в, швт).

12 .лыкукэкорригирующая терапия микозов стоп в сочетании с микробной экземой у лид пожилого к старческого возраст-^/^атериали 11 №е%аунар. микологического симпозиума "ЗДикозьт к имиунокефициты". Лекинг-р&с, -99'.. - С.^Р ;т соавт./.

Ii. Применение лазеротерапии б комплексном лечения больных попитого и старческо.-: гозраста, стрзд&ших микробной ^кзеиой с со-путетвул-:..:. ¡.:г..гоза^ стоп//нктулальные вопросы медицины и бкояо-- Днепропетровск, iüs>Ä. - С. 151 /б соавт./.