Автореферат и диссертация по медицине (14.01.22) на тему:Ультрафиолетовое излучение в комплексном лечении периодонтитов (клинико-экспериментальное исследование)

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. акад. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

ч_ "

УДК 616.314-002-08-059:615.831.4:615.33

КОВАЛЕНКО ОЛЕНА ЛЕОНІДІВНА

УЛЬТРАФІОЛЕТОВЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ПЕРІОДОНТИТІВ (КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

14.01.22 - Стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ -1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Грохольський Анатолій Павлович,

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри терапевтичної стоматології з курсом дитячої стоматології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук Косенко Костянтин Миколайович,

Одеський науково-дослідний інститут стоматології МОЗ України, директор інституту

доктор медичних наук, професор Марченко Олексій Іванович,

Інститут народної медицини МОЗ України, завідувач кафедри терапевтичної стоматології (м. Київ)

Провідна установа: Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, кафедра терапевтичної стоматології (м. Полтава)

Захист відбудеться “ Л/) “ б{, '&иЛ <1660 р. о_/3_ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.03 при Національному медичному університеті ім. акад. О. 0. Богомольця (252004, м. Київ-4, бульвар Шевченка, 13$

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці НМУ (252057, м. Київ-57, вул. Зоологічна, 1)

Автореферат розіслано “ ЗО “ 1999 р-

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ^ Я. М. Вітовський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Проблема лікування верхівкових періодонтитів їалишається однією із важливих і далеко не розв’язаних в сучасній стоматоло-ії. ЇЇ актуальність обумовлена значним розповсюдженням цього ускладнення сарієсу, високим відсотком невдач і ускладнень під час лікування, відсутністю :табільних результатів при використанні традиційних методів лікування. Важ-іивість проблеми полягає і в тому, що верхівковий періодонтит є причиною острих гнійно-запальних уражень щелепово-лицевої ділянки, сприяє розвитку юматичних захворювань (В. С. Иванов, 1973; А. Кодукова та співавт., 1989; Н. Н. Баканов та співавт., 1997; Е. В. Боровский та співавт., 1997; М. Hulsmann, 1993,1995, 996).

За останні роки у зв’язку із змінами, що відбулися у клінічному перебігу іапальних захворювань, значно ускладнилось лікування хворих (А. И. Гру-іянов та співавт., 1996; Н. II Бажанов та співавт., 1997; М. А. Губин та співавт., 998). Головними причинами, які обумовлюють важкість перебігу запально-

о процесу в періодонті та труднощі в лікуванні, є зміни у видовій структурі ібудників гнійної інфекції, низька чутливість облігатно-анаеробної мікрофлори до більшості лікарських засобів, що використовуються для обробки сореневих каналів, зростання кількості антибіотикорезистентних форм >актерій, зниження імунологічної реактивності організму. Поряд із цим, недостатня ефективність традиційної медикаментозної терапії періодонтитів іумовлена вибірковою активністю лікарських препаратів щодо облігатно- та факультативно-анаеробної мікрофлори кореневих каналів, наявністю у багатьох антисептиків токсичної дії на тканини навколоверхівкової ділянки (А. И. Марченко та співавт., 1983,1986,1989; А. Г. Тышко та співавт., 1988, 989; Е. Ф. Кононович та співавт., 1989; В. Н. Яковлева та співавт., 1992;

І. Г. Ивашкевич, 1993,1995; М. Stern et al., 1990; R. Weiger et al., 1993,1995;

P. E. A. Comes et al., 1996). Тому, цілком очевидно, що застосування ідекватних антимікробних засобів відіграє важливу роль в успішному іікуванні верхівкових періодонтитів. Це визначає необхідність розробки но-іих ефективних методів лікування даного захворювання.

Поряд із існуючими немедикаментознимн засобами впливу на кореневу іікрофлору (ультразвук, лазерне випромінювання та ін.) увагу привертають льтрафіолетові промені. Широкий спектр їх лікувальних властивостей, окрема, бактеріцндна, протизапальна, гіпосенсибілізуюча, аиалгезуюча, імуно-юдулююча дія, здатність стимулювати репаративні процеси кісткової тка-іини (Л. А. Комарова, 1958,1986,1993; Н. А. Владимирова, 1971; Т. В. Кара-іевцева та співавт., 1971,1975; А. Н. Обросов, 1971; P. Н. Михайлова, 1975; >. А. Барабой, 1980,1982; О. И. Ефанов та співавт., 1980; К. А. Самойлова

та співавт., 1985,1986; Н. А. Бушанская та співавт., 1990; В. О. Нікітін та співавт., 1995; W. P. Rock, 1974; J. A. Parrish et al., 1978 та ін.) обумовлюють перспективність використання цього фізичного фактору для знешкодження мікрофлори кореневих каналів та ліквідації запального процесу в навколоверхівкових тканинах. Оскільки в доступній літературі ми не зустріли повідомлень про використання ультрафіолетових променів внутрішньоканальним методом для лікування періодонтитів, вважали за доцільне провести дослідження в цьому напрямку.

У зв’язку із наміром використати УФ-промені внутрішньоканальним методом, врахували те, що вони мають обмежену проникливість вглиб тканин організму людини. Але, водночас, звернули увагу на публікації, які свідчать про ефективність використання місцевих УФ-опромінень у поєднанні з антисептичними, бактеріостатичними, хіміотерапевтичними речовинами, в тому числі, із антибіотиками при лікуванні ряду захворювань (С. М. Витушкина, 1956; Л. А. Комарова та співавт., 1986).

Викладене вище визначає актуальність проблеми, мету і завдання даного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної теми, що виконувалась на кафедрі терапевтичної стоматології з курсом дитячої стоматології КМАПО ім. П. Л. Шупика МОЗ України за відомчим планом “Лікування захворювань пародонту імобілізованими на пірогенному кремнеземі лікувальними препаратами”. Номер держреєстрації ИАО1013634, шифр 10-0-95.

Мета і завдання дослідження. Експериментальне обгрунтування і вивчення клінічної ефективності застосування внутрішньоканаль-ного УФ-опромінення у поєднанні із антибактеріальним препаратом широкого спектру дії в комплексному лікуванні гострих і загострених хронічних періодонтитів.

Для досягнення поставленої мети передбачали розв’язання наступних завдань:

1. Розробити ультрафіолетовий пристрій з метою підведення УФ-випро-мінювання в кореневі канали зубів та до навколоверхівкової ділянки.

2. Вивчити пропускну здатність дентину зубів для інтегральних ультрафіолетових променів залежно від довжини хвилі УФ-випромінюван-ня, товщини дентину із урахуванням групової належності зубів та анатомічних частин зуба.

3. Експериментальним шляхом обрати поєднання УФ-випромінювання з антибактеріальним препаратом для ефективного впливу на мікрофло-

з

ру кореневих каналів зубів. Вибрати дозу ультрафіолетового випромінювання та концентрацію антибіотика для клінічного застосування.

. Визначити показання та розробити методику лікування гострих і загострених хронічних періодонтитів методом поєднання внутрішньо-канального УФ-опромінення і 0,1 % розчину гентаміцину.

. На підставі клінічних, мікробіологічних і рентгенологічних даних проаналізувати ефективність лікування гострих і загострених хронічних періодонтитів у найближчі терміни спостережень.

. Провести клініко-рентгенологічну оцінку віддалених результатів лікування.

Наукова новизна одержаних результатів. У відповідності із постав-еною метою та завданнями роботи вперше:

розроблений принципово новий ультрафіолетовий прилад, обладнаний волоконною оптикою та спеціальними наконечниками, які забезпечують підведення потоку інтегральних УФ-променів в кореневі канали зубів та до навколоверхівкової ділянки; вивчена пропускна здатність дентину зубів для інтегральних ультрафіолетових променів;

розроблений і практично реалізований новий метод лікування гострих і загострених хронічних періодонтитів, який грунтується на поєднаному застосуванні внутрішньоканального УФ-опромінення і ОД % розчину гентаміцину;

вивчена ефективність впливу інтегральних ультрафіолетових променів у поєднанні з 0,1 % розчином гентаміцину на мікрофлору кореневих каналів зубів при верхівкових періодонтитах.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблений ме-од поєднаного застосування внутрішньоканального ультрафіолетового промінення і ОД % розчину гентаміцину дозволив розширити арсенал фективних засобів для лікування верхівкових періодонтитів. Його вико-иєтання суттєво скорочує терміни лікування гострих і загострених хро-ічних періодонтитів, зменшує відсоток ускладнень, забезпечує високий івень сприятливих результатів у найближчі і віддалені терміни спосте-ежень, що дає можливість підвищити та покращити якість стоматоло-ічної допомоги хворим із верхівковим періодонтитом. На підставі кліні-них, мікробіологічних і рентгенологічних даних розроблені і впроваджені практику рекомендації щодо використання даного методу для лікуван-я гострих і загострених хронічних періодонтитів.

Розроблений метод впроваджений в учбовий процес кафедри тера-евтичної стоматології з курсом дитячої стоматології Київської медич-

ної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шуиика МОЗ України, в лікувальну практику стоматологічних поліклінік м. Хмельницького, м. Луцька.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота с особистою працею автора. Здобувай самостійно проаналізувала літературу з даної проблеми, провела забір матеріалу для лабораторних та мікробіологічних досліджень, обстежила та провела лікування хворих, проаналізувала результати клінічних, лабораторних, мікробіологічних досліджень, здійснила їх статистичну обробку та зробила наукові висновки.

Лабораторні дослідження (виготовлення шліфів зубів та вивчення їх пропускної здатності для УФ-променів) дисертант виконувала спільно із співробітниками кафедри автоматики і телемеханіки Національного технічного університету (завідувач кафедри - д. т. н., проф. А. А. Крас-нопрошина) та співробітниками відділу фотохімії Інституту фізичної хімії ім. Л. В. Писаржевського НАН України (завідувач відділу - д. х. н. С. Я. Кучмій).

Мікробіологічні дослідження автор виконувала спільно із співробітниками лабораторії -загальної мікробіології Київського науково-дослідного інституту епідеміології і інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевсь-кого (завідувач лабораторії - к. м. н. О. І. Поліщук).1

Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідались на засіданні наукового медичного товариства стоматологів м. Києва (1990), науково-практичних конференціях лікарів-стоматологів Волинської області (м. Луцьк, 1995), Хмельницької області (м. Хмельницький, 1997), спільному засіданні кафедр терапевтичної стоматології з курсом дитячої стоматології, щелепово-лицевої хірургії, ортопедичної стоматології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України (1999 р-).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано шість наукових праць, в тому числі три наукових статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, і авторське свідоцтво.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 150 сторінках друкованого тексту і складається із вступу, огляду літератури, трьох розділів власних досліджень, підсумку, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних літературних джерел, до якого входять 208 робіт україно- та російськомовних авторів і 74 роботи - зарубіжних авторів. Дисертація ілюстрована 24 таблицями та 22 рисунками.

* Автор висловлює щиру подяку співробітникам вище названих наукових лабораторій за консультативну і практичну допомогу.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Для розв’язання поставлених завдань в роботі використані лабораторні, мікробіологічні, клінічні та рентгенологічні методи досліджень.

З метою опромінення кореневих каналів зубів та навколоверхівкової ділянки нами сконструйований принципово новий ультрафіолетовий пристрій (АС СССР N 1466759 от 15.11.88 г.) (рис. 1). Використання в його складі набору гнучких волоконних світловодів різного діаметру (0,4-1,0 мм) довжиною 1,5 м і спеціальних наконечників (прямого та кутоподібного) забезпечило підведення потоку інтегральних УФ-променів від джерела (ртутної лампи високого тиску ДРШ-250) безпосередньо в кореневі канали зубів, що є достоїнством запропонованої конструкції. Дана конструкція (рис. 2) складається із блоку живлення (1), корпусу (2), джерела УФ-випромінювання (а), фокусуючої оптичної системи (б), вузла кріплення (в), гнучкого волоконного світловоду (г), наконечника (д).

В процесі роботи використовували світловоди діаметром 0,6 мм і 0,8 мм. Вихідна потужність на кінці світловоду 0,6 мм становила 0,7 мВт, на кінці світловоду 0,8 мм -1,20 мВт.

Недекальциновані шліфи зубів готували товщиною 50 мкм, 150 мкм, 450 мкм за спрощеною методикою. Разом виготовлено 96 шліфів.

Пропускну здатність шліфів дентину для ультрафіолетових променів вивчали на приладі “Спекорд М-40” (фірма Carl Zeiss Yena, Німеччина).

У 33 хворих основної групи і у 16 хворих контрольної групи з гострими, та із загостреними хронічними періодонтитами вивчали видовий і кіль-

Рис. 1. Прилад для ультрафіолетового опромінення

Рис. 2. Схема приладу для ультрафіолетового опромінення

кісний склад мікрофлори кореневих каналів до лікування і під час лікування. Матеріал із кореневих каналів забирали за допомогою двох стерильних пульпоекстракторів. Від першого пульпоекстрактора відсікали кінчик з путридними масами у пробірку з 1 мл 0,15 М розчину хлориду натрію, від другого - у пробірку з модифікованим середовищем Кітта-Тароцці. З першої пробірки по 0,1 мл висівали на тверді поживні середовища: кров’яний агар, Ендо, Сабуро, які інкубували аеробно при 37°С Крім цього, з 0,1 мл готували розведення проби 1:10,1:100 (для підрахунку колоній облігатних і факультативних анаеробів). По ОД мл кожної проби засівали на чашки із збагаченим кров’яним агаром. Засіяний у другу пробірку матеріал і чашки із збагаченим кров’яним агаром культивували в анаеробних умовах за удосконаленою методикою А. Г. Тышко (1984). Ідентифікацію культур факультативно- і облігатно-анаеробних бактерій проводили до рівня роду за Міжнародним визначником бактерій Bergey’s (1989)

In vitro на тест-культурі S. aureus-209 вивчали антимікробну дік інтегрального УФ-випромінювання і антибіотиків широкого спектру дії ампіциліну, олеандоміцину, тетрацикліну, стрептоміцину, мономіцину канаміцину, гентаміцину - при самостійному і спільному застосуванні.

Антимікробну дію інтегрального УФ-випромінювання спільно з ген таміцином вивчали в експерименті на 18 клінічних штамах облігатно

анаеробних бактерій родів Peptostreptococcus, Bacteroides, Clostridium та на 18 полікультурах, виділених із кореневих каналів зубів від хворих з гострими і загостреними хронічними періодонтитами.

Ефективність впливу інтегральних ультрафіолетових променів у поєднанні з 0,1 % розчином гентаміцину на мікрофлору кореневих каналів при гострих і загострених хронічних періодонтитах оцінювали за кількістю виділені® із каналів під час лікування штамів облігатно- і факультативно-анаеробних бактерій та рівню мікробного засіювання каналів. Забір матеріалу проводили у перше відвідування безпосередньо після обробки каналів, а потім у друге відвідування після видалення турунд із каналів.

До клініко-рентгенологічного обстеження були залучені 198 хворих віком 15-55 років, у яких пролікували 215 зубів з різними формами гострих і загострених хронічних періодонтитів. Зокрема, у 139 хворих основної групи провели лікування 151 зуба розробленим нами методом, у 59 хворих контрольної групи - 64 зубів із використанням традиційних медикаментозних засобів - розчину йодинолу та евгенолу. Розробленим методом лікували різці та ікла верхньої щелепи з добре прохідними кореневими каналами. В основній і контрольній групі канали пломбували каніфоль-новоіманиновою пастою, запропонованою С. В. Косенко (1986).

Для постановки діагнозу використовували класифікацію И. Г. Лу-комского (1956 р.)

Методика лікування розробленим методом полягає у наступному. Перед ультрафіолетовим опроміненням кореневого каналу прилад протягом 10 хвилин виводили на його нормальний температурний режим. Алмазним 5ором турбінного наконечника розкривали порожнину зуба із дотриманням всіх правил асептики. Під купільницею 0,1 % розчину гентаміцину видаляли путридний розпад, ретельно проводили інструментальну, а потім медикаментозну обробку каналу 0,1 % розчином гентаміцину. Розкривали верхівковий отвір. Після висушування в канал вводили світловід необхідного діаметру і опромінювали канал по всій довжині (рис. 3). Час опромінення світловодом 0,6 мм і 0,8 мм становив 5 хвилин. Навколоверхівкову ділянку освітлювали додатково впродовж 2 хвилин. Після проведеної процедури в каналі залишали турунду з 0,1 % розчином гентаміцину. Зуб залишали під пухкою чи герметичною пов’язкою залежно від важкості клінічного перебігу запального процесу. У наступне відвідування, через 2 дні, лікування проводили за відпрацьованою методикою. Перед пломбуванням кореневого каналу проводили додатковий сеанс ультрафіолетового опромінення.

Клініко-рентгенологічний аналіз віддалених результатів лікування провели в терміни спостережень до 20 місяців.

Площі осередків деструкції на рентгенограмах визначали за допомогою спеціального апарату “Пародонтонегатоєкопу”, запропонованого А. П. Грохольським (1970).

Статистичну обробку результатів досліджень здійснювали за критерієм ї Стьюдента-Фішера, критерієм узгодженості '2 Пірсона (И. П. Ашмарин та співавт., 1962), критерієм вірогідності ^ для двох зв’язаних сукупностей (В. Ю. Урбах, 1964).

Результати експериментальних досліджень

Вивчення пропускної здатності дентину зубів для інтегральних ультрафіолетових променів, яке проводили на довжинах хвиль 333 нм та 400 нм, показало, що пропускання УФ-променів дентином змінювалось залежно від групи зубів, анатомічних частин зуба (коронка, корінь), довжини хвилі УФ-випромінювання. Так, на досліджуваних довжинах хвиль дентин ікол пропускав більшу кількість УФ-променів, ніж дентин різців, а показники пропускання кореневого дентину ікол та різців перевищували показники пропускання коронкового дентину цих груп зубів. Водночас, пропускна здатність дентину зубів була вищою в діапазоні 400 нм, ніж на довжині хвилі 333 нм. Тому, найвищі показники пропускання відзначили у кореневого дентину ікол в діапазоні 400 нм (35,8 ± 1,22 %). Відмінність між показниками пропускання кореневого дентину ікол та перших різців на цій довжині хвилі становила 10 % (р <0,001), між показниками пропускання кореневого дентину ікол та других різців - біля 14 % (р<0,001). Таким чином, вище проведені дослідження дозволили встановити, що дентин зубів, незалежно від їх групової належності та анатомічних частин, має більшу пропускну

Рис. З Ультрафіолетове опромінення кореневого каналу

здатність для УФ-променів довгохвильового діапазону, яким, за даними літератури, притаманна невисока бактерицидна активність (В. А. Барабой, 1982; Ю. А. Владимиров та співавт., 1989).

Пропускна здатність дентину зубів для УФ-променів змінювалась залежно і від товщини дентину. Встановили, що на довжині хвилі 333 нм і 400 нм кореневий дентин товщиною 50 мкм, 150 мкм, 450 мкм пропускав більше УФ-променів, ніж коронковий дентин такої ж товщини. Водночас, показники пропускання кореневого та коронкового дентину були вищими на довжині хвилі 400 нм, ніж в діапазоні 333 нм. Зокрема, найвищу пропускну здатність мав кореневий та коронковий дентин товщиною 50 мкм на довжині хвилі 400 нм (42,8 ± 1,31 % і 24,3 ± 1,33 %). В міру збільшення товщини кореневого та коронкового дентину пропускання ультрафіолетових променів зменшувалось. Отже, на підставі отриманих результатів дійшли висновку, що УФ-промені мають обмежену проникливість вглиб дентину зубів і, відповідно, обмежені можливості для впливу на мікрофлору, що засіває мікроканали дентину.

Враховуючи дані літератури про ефективність використання УФ-онромінень у поєднанні із антибактеріальними препаратами при лікуванні ряду захворювань, а також публікації про здатність ультрафіолетових променів підвищувати чутливість мікрофлори до антибіотиків (Е. Г. Степа-нян та співавт., 1979), припустили можливість використання УФ-променів внутрішньоканальним методом у поєднанні із антибактеріальним препаратом для знешкодження мікрофлори кореневій каналів при верхівкових періодонтитах.

Експериментальному пошуку поєднання УФ-випромінювання із антибактеріальним препаратом передувало вивчення видового складу кореневої мікрофлори. Визначили, що у 33 хворих основної групи і у 16 хворих контрольної групи з гострими та загостреними хронічними періодонтитами мікрофлора кореневих каналів до лікування була представлена асоціаціями облігатно- та факультативно-анаеробних бактерій. Із загальної кількості виділених штамів більшу частку становили неспороутворюючі анаероби родів Peptostreptococcus, Bacteroides. Крім цього, були виділені і спороутворю-ючі бактерії роду Clostridium. Серед факультативних анаеробів переважали представники кокової мікрофлори. Отримані результати стали підставою для використання в дослідах in vitro тест-культури S. aureus-209 та клінічних штамів облігатно-анаеробних бактерій родів Peptostreptococcus, Bacteroides, Clostridium.

Мікробіологічними дослідженнями встановлено, що мінімальна пригнічуюча ріст S. aureus-209 доза інтегрального УФ-випромінювання становила

288 мДж/мм2. Серед антибіотиків широкого спектру дії: ампіциліну, олеандоміцину, тетрацикліну, стрептоміцину, мономіцину, канаміцину, гента-міцину - найбільшу активність щодо S. aureus-209 виявляв гентаміцин. В результаті впливу на еталонний штам УФ-випромінювання спільно з досліджуваними антибактеріальними препаратами встановили найвищий антимікробний ефект у разі використання УФ-випромінювання спільно з канаміцином та УФ-випромінювання спільно з гентаміцином. Оскільки гентаміцин виявляв більшу активність щодо S. aureus-209, ніж канамі-цин, вибір зробили на користь поєднання УФ-випромінювання з гентаміцином.

Мікробіологічні дослідження, проведені in vitro, показали, що інтегральне УФ-випромінювання спільно з розчином гентаміцину виявляло високу антимікробну дію щодо клінічних штамів облігатно-анаеробних бактерій родів Peptostreptococcus, Bacteroides, Clostridium та полікуль-тур, виділених із каналів зубів, і таким чином, обгрунтували доцільність застосування УФ-випромінювання у поєднанні з розчином гентаміцину для знешкодження мікрофлори кореневих каналів при лікуванні гострих і загострених хронічних періодонтитів.

З метою знешкодження кореневої мікрофлори обрали дозу інтегрального УФ-випромінювання 720 мДж/мм2, яка відповідає експозиції опромінення світловодом 0,6 мм і 0,8 мм - 5 хвилин. Вибір дози зробили із урахуванням величин мінімальних пригнічуючих доз інтегрального УФ-випромінювання, які були встановлені експериментально щодо представників мікрофлори кореневих каналів. Гентаміцин використали в концентрації 0,1 %, яка рекомендована для місцевого застосування (С. М. Навашин та співавт., 1982).

Для впливу на тканини навколоверхівкової ділянки обрали дозу 288 мДж/мм2, що відповідає експозиції освічування світловодом 0,6 мм і

0,8 мм - 2 хвилини. Обрана доза не виявляє пошкоджуючої та мутагенної дії на клітини організму людини (К. Д. Оболенская та співавт., 1986; К. А. Самойлова та співавт., 1986).

Результати клінічних досліджень

Лікування гострих і загострених хронічних періодонтитів методом поєднання внутрішньоканального ультрафіолетового опромінення і 0,1 % розчину гентаміцину проводили в кількості 2-4 сеансів. Кількість лікувальних сеансів залежала від важкості клінічного перебігу гострого запального процесу в періодонті. З гострими формами періодонтитів вилікували 48 зубів (31,79 %), із загостреними хронічними періодонтитами -103 зуби (68,21 %). В контрольній групі - 23 (35,94 %) і 41 (64,06 %) зуби

відповідно.

У найближчі терміни спостережень найвищий клінічний ефект встановили при лікуванні гострих серозних періодонтитів, оскільки 100 % зубів вилікували за два відвідування. В ці ж терміни закінчили лікування 22,58 % зубів з гострими гнійними періодонтитами. Проте, більшість зубів з гострими гнійними періодонтитами (70,97 %) виліковали за три відвідування.

Лікування гострих серозних періодонтитів традиційними медикаментозними засобами частіше закінчували у трете відвідування (62,50 %), а гострих гнійних періодонтитів - у третє (40,00 % зубів) і четверте відвідування (33,33 % зубів).

Під час лікування розробленим методом значно швидше, ніж при традиційній медикаментозній терапії усувались клінічні симптоми гострого запального процесу в періодонті, внаслідок чого суттєво скоротились терміни лікування (в днях). Так, при гострих серозних періодонтитах середня кількість відвідувань знизилась до 2,0 порівняно з контрольною групою (2,6 ± 0,12, р <0,001), а середня тривалість лікування при цьому скоротилась до 2,2 ± 0,09 днів, тобто в 2,2 рази (4,9 ± 0,54 дні, р<0,001). При гострих гнійних періодонтитах середня кількість відвідувань в основній групі зменшилась на 0,4 (2,8 ± 0,09, р>0,05), а середня тривалість лікування - в 1,6 разів (3,9 ± 0,20 дні) порівняно з контрольною групою (6,8 ± 0,56 дні, р <0,001). Таким чином, клінічні дослідження показали, що ефективність лікування гострих періодонтитів розробленим методом значно вища, ніж традиційним медикаментозним.

Результати мікробіологічних досліджень дозволили встановити, що в основній групі під час лікування, у друге відвідування, в 12 разів зменшилось висіювання із каналів штамів факультативних анаеробів (р <0,05), в 3,8 разів - облігатних анаеробів (р <0,05), в 24 рази знизився рівень мікробного засіювання каналів порівняно із показниками до лікування. Поряд із цим, у перше відвідування, безпосередньо після первинної обробки каналів лише у 2,9 % випадків вдалось виділити бактерії. Отже, на підставі вище отриманих даних дійшли висновку, що внутрішньоканальне УФ-опромінення у поєднанні з 0,1 % розчином ген-таміцину дозволяє швидко та ефективно знешкоджувати кореневу мікрофлору, однак не забезпечує тривалий час високого рівня знезараження кореневих каналів. Контамінація макроканалів, що відбулася після їх первинної обробки, на наш погляд, обумовлена реінфекцією з боку дентннних канальців. Розбіжності в результатах висіювання під час лікування обгрунтували доцільність проведення додаткового сеансу

внутрішньоканального УФ-опромінення перед пломбуванням каналів.

Після традиційної медикаментозної обробки каналів суттєвих змін у видовому і кількісному складі кореневої мікрофлори не спостерігали.

На заключному етапі лікування гострих періодонтитів у 4,17 % випадків в основній групі і у 8,70 % - в контрольній групі виникли ускладнення внаслідок незначного виведення каніфоль-новоіманинової пасти за межі верхівки кореня . Вони проявились у вигляді незначних болей при накушуванні. Через 2-3 дні у хворих основної групи ці симптоми самостійно усувались.

Позитивний ефект лікування гострих періодонтитів в основній групі становив 95,83 %, в контрольній - 91,30 %.

Про високу клінічну ефективність розробленого методу свідчать результати лікування загострених хронічних періодонтитів. Для ліквідації процесу загострення при хронічних гранулюючих та хронічних гранульоматоз-них періодонтитах частіше застосовували три лікувальні сеанси. Тому лікування більшості зубів (52,43 %) завершили за три відвідування. Після двох лікувальних сеансів у два відвідування вилікували 28,15 % зубів, а 19,42 % -після чотирьох сеансів у чотири відвідування.

Лікування загострених хронічних періодонтитів із застосуванням традиційних медикаментозних засобів закінчили в основному у третє (43,90 % зубів) і четверте відвідування (34,15 % зубів).

Під час лікування загострених хронічних періодонтитів розробленим методом клінічний ефект досягався швидше, ніж при використанні традиційних медикаментозних засобів. Зокрема, при загострених хронічних гранулюючих періодонтитах, в однаковій мірі, що і при загострених хронічних гранульоматозних періодонтитах, середня кількість відвідувань зменшилась до 2,9 ± 0,09 порівняно з контрольною групою (3,2 ± 0,16, р>0,05), а середня тривалість лікування при цьому скоротилась в 1,6 разів (4,3 ± 0,20 дні в основній групі та 6,9 ± 0,51 дні в контрольній, р <0,001), що безсумнівно свідчить про перевагу розробленого методу лікування.

Із 103 зубів, лікованих розробленим методом, 22 зуби (21,26 %) попередньо не витримували герметичне закриття при застосуванні медикаментозних засобів. Але нам вдалось досягти позитивних клінічних результатів у всіх випадках, зокрема, у два відвідування вилікували 4 зуби (18,18 %), у три -15 зубів (68,18 %), у чотири - 3 зуби (13,64 %).

Мікробіологічні дослідження показали, що в основній групі у друге відвідування порівняно з показниками до лікування зменшилось в 5,2 рази висіювання із кореневих каналів штамів факультативних анаеробів (р <0,05), в 2,4 рази - облігатних анаеробів (р<0,05), знизився більше, ніж в 100 разів

рівень мікробного засіювання каналів. Поряд із цим, після первинної обробки каналів лише у 3,2 % випадків були виділені бактерії.

У хворих контрольної групи під час лікування видовий і кількісний склад кореневої мікрофлори не зазнав суттєвих змін.

Ускладнення під час лікування загострених хронічних періодонтитів виникли в основній групі в 10,67 % спостережень, в контрольній - в 19,51 %, головним чином, у тих зубах, канали яких були пломбовані із виведенням каніфоль-новоіманинової пасти у значній кількості за межі верхівки кореня. Невисокий відсоток ускладнень під час лікування розробленим методом, їх менш виражений характер та тривалість у порівнянні з контрольною групою обумовлені, на нашу думку, багатоплановим позитивним впливом ультрафіолетових променів на перебіг запального процесу в навколоверхівковій ділянці, насамперед, їх антимікробною, протизапальною дією, здатністю активізувати місцевий імунітет, стимулювати репаративні процеси.

При лікуванні загострених хронічних періодонтитів розробленим методом сприятливі результати досягнуті у 89,33 % випадків, в контрольній групі - в 80,49 %•

Загалом, позитивний ефект лікування гострих і загострених хронічних періодонтитів у найближчі терміни спостережень становив 91,39 % в основній групі та 84,37 % - в контрольній.

Отже, результати клінічних, мікробіологічних та рентгенологічних досліджень дозволили встановити, що метод поєднаного застосування внутрішньоканального УФ-опромінення і 0,1 % розчину гентаміцину в комплексному лікуванні гострих і загострених хронічних періодонтитів ефективно впливає на мікрофлору кореневих каналів та активно усуває гострий запальний процес в тканинах навколоверхівкової ділянки. Завдяки цьому суттєво скоротились терміни лікування, знизився відсоток ускладнень, досягнуті високі позитивні результати у найближчі терміни спостережень.

Ефективність розробленого методу підтвердили результати контрольного обстеження пацієнтів через 3, 5-6, 10-12, 18-20 місяців після пікування.

Залежність відновлення навколоверхівкових тканин від методу об-зобкп кореневих каналів проаналізували через 3, 6,10,12 місяців після іікування. Встановили, що за рівноцінно вихідними умовами (пломбу-зання каналів було проведено ідентичним пломбувальним матеріалом Ю рівня верхівкового отвору) осифікація навколоверхівкових осередків зідбувалася швидше у пацієнтів основної групи. Причому, тенденцію до

випередження репаративних процесів простежили вже через 3 місяці після лікування, коли середня площа дефекту зменшилась в 2 рази, тоді як в контрольній групі - в 1,5 рази. На нашу думку, це обумовлено активним впливом УФ-променів на перебіг відновних процесів в тканинах навколоверхівкової ділянки. Через 10 місяців після лікування у всіх пацієнтів основної групи осередки деструкції осифікувались повністю , в контрольній групі - через 12 місяців. Вірогідність відмінностей у результатах регенерації навколоверхівкових тканин підтвердив критерій £- для двох зв’язаних сукупностей (р<0,05).

Через 12 місяців після лікування гострих періодонтитів розробленим методом одержали позитивні клініко-рентгенологічні результати у 100 % обстежених. У пацієнтів скарги були відсутні, на рентгенограмах патологічних змін у кістковій тканині не виявили.

Після лікування загострених хронічних періодонтитів кращих результатів досягли при пломбованих каналах до рівня верхівки кореня. Зокрема, до кінця терміну спостережень (18-20 місяців) повне відновлення навколоверхівкових тканин відзначили у 82,50 % випадків, часткове - у 17,50 %. При виведенні пломбувальної маси за межі верхівки кореня показники були нижчими - 73,21 % і 14,29 % відповідно.

В цілому, позитивний ефект лікування загострених хронічних періодонтитів розробленим методом у віддалені терміни був досягнутий у 92,71 % спостережень. У 7,29 % випадків процес стабілізувався. В контрольній групі ці показники становили 87,88 % і 12,12 % відповідно.

Залежність віддалених результатів від клінічної форми періодонтитів нами не встановлена. Однак, простежили зв’язок між частотою відновлення кісткових структур та величиною осередків деструкції. Найбільш інтенсивно реабілітація навколоверхівкових тканин відбувалась при невеликих осередках в терміни до 6 місяців, а великих - в терміни до 12 місяців.

Аналіз віддалених результатів лікування залежно від віку хворих дозволив встановити, що у більшості пацієнтів юнацького та першого періоду зрілого віку (15-21 рік і 22-35 років) процеси регенерації закінчувались до 6 місяців, а у пацієнтів другого періоду зрілого віку та похилого віку (36-50 років та 51 рік і старші) - в терміни до 10-12 місяців.

Таким чином, клініко-рентгенологічний аналіз віддалених результатів лікування гострих і загострених хронічних періодонтитів свідчить про ефективність розробленого методу лікування у комплексі із застосуванням пломбувального матеріалу - каніфоль-новоіманинової пасти.Високі і стабільні результати значною мірою пов’язані із сприятливим впливом УФ-променів на перебіг відновних процесів в тканинах навколоверхівкової ділянки,

зокрема, із їх протизапальною, імуномодулюючою дією, здатністю стимулювати репаратпвні процеси. Відсутність рецидивів захворювання обумовлена герметичною обтурацією кореневих каналів пломбувальним матеріалом.

Розроблений метод простий у проведенні, нешкідливий, може успішно застосовуватися у клінічній практиці.

висновки

1. Дентин зубів незалежно від їх групової належності (різці, ікла) та анатомічних частин (коронка, корінь) має більшу пропускну здатність для УФ-променів довгохвильового діапазону. В міру збільшення товщини дентину (50 мкм, 150 мкм, 450 мкм) пропускна здатність для ультрафіолетових променів зменшується.

2. В умовах експерименту інтегральне УФ-випромінювання спільно з розчином гентаміцину виявляє високу антимікробну дію щодо тест-культури S. aureus-209, клінічних штамів облігатно-анаеробних бактерій: пептострептококів, бактероїдів, клостридій, - а також щодо факультативно-анаеробної мікрофлори кореневих каналів.

3. Інтегральне ультрафіолетове випромінювання в дозі 720 мДж/мм2 у поєднанні з 0,1 % розчином гентаміцину може бути рекомендовано для знешкодження мікрофлори кореневих каналів при лікуванні верхівкових періодонтитів.

4. Під час лікування гострих і загострених хронічних періодонтитів методом поєднання внутрішньоканального УФ-опромінення і 0,1 % розчину гентаміцину швидко усуваються симптоми гострого запалення в навколо-верхівкових тканинах, скорочується тривалість лікування (в днях) відповідно в 2,2-1,6 рази порівняно з традиційною медикаментозною терапією.

5. Розроблений метод вірогідно зменшує під час лікування висіювання із кореневих каналів штамів облігатно- і факультативно-анаеробних бактерій, знижує рівень засіювання каналів мікрофлорою.

6. Позитивний клінічний ефект при застосуванні розробленого методу в комплексній терапії гострих і загострених хронічних періодонтитів становить 91,39 %■

7. Клініко-рентгенологічний аналіз, проведений через 12 місяців після лікування гострих періодонтитів, дозволив встановити 100 % позитивних результатів, а через 18-20 місяців після лікування загострених хронічних періодонтитів - 92,71 %. Відзначили залежність відновлення навко-ловерхівкових тканин від методу обробки кореневих каналів, рівня їх пломбування, величини осередку деструкції, віку хворих.

8. Висока ефективність, простота проведення дозволяють рекомендувати розроблений метод для застосування в клінічній практиці з метою лікування гострих і загострених хронічних періодонтитів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Метод поєднання внутрішньоканального ультрафіолетового опроміненню і 0,1 % розчину гентаміцину пропонується застосовувати для лікуванш гострих і загострених хронічних періодонтитів.

2. Лікування пропонованим методом здійснюється за допомогою ультрафі олетового пристрою, який обладнаний набором гнучких волоконних сві тловодів різного діаметру (0,4-1,0 мм) довжиною 1,5 м та спеціальніші наконечниками (прямим, кутоподібним).

3. Розроблений метод показаний для застосування в одно- і багатокорене вих зубах з добре прохідними кореневими каналами. Можливо його ви користання для лікування зубів з погано прохідними каналами за умо ви попередньої підготовки каналів за сучасними ендодонтичними мето диками.

4. Лікування гострих і загострених хронічних періодонтитів розроблені» методом рекомендовано проводити в кількості 2-4 сеансів. Тривалісті сеансу при використанні світловодів діаметром 0,6 мм і 0,8 мм становиті 7 хвилин.

СПИСОК НАУКОВИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Коваленко 0. Л. Дослідження проникності дентину зубів для ультра фіолетових променів.//Новини стоматології. -1998, N 1 (14). - С. 43-4?

2. Коваленко 0. Л. Підвищення ефективності лікування періодонтиті методом поєднання внутрішньоканального ультрафіолетового опре мінення та розчину гентаміцину .//Новини стоматології. - 199* N 2 (15). - С. 46-48.

3. Коваленко Е. Л. Результаты лечения верхушечного периодонтит ультрафиолетовым облучением канала корня зуба с применение! гентамицина.//Лікарська справа/Врачебное дело. - 1998, N 5. С. 136-139-

4. АС 1466759 СССР, МКИ А 61N 5/06, А 61 С 19/06. Устройство для ульт

рафиолетового облучения./Л. И. Коваленко, Е. Л. Коваленко, Е. Г. Ф< доров. Заявлено 13.07.87; Опубл. 23.03.89, Бюл. N11.-3 С.

5. Грохольський А. П., Коваленко 0. Л. Проникність ультрафіолетови променів крізь дентин коронок і коренів різних груп зубів.//3б. науі

праць співроб., присвяч. 75-річному ювілею Київського держ. ін-ту удо-сконал. лікарів. - К., 1993- - С. 46-47.

6. Коваленко О. Л. Безпосередні результати лікування гострих і загострених хронічних періодонтитів методом внутрішньоканального УФ-опромінення в поєднанні з використанням ОД % розчину гентаміци-ну.// 36. наук, праць співроб. КМАПО по закінчених та перехідних НДР за 1990-1996 рр. - К, 1997. - С. 298-299-

Коваленко 0. Л. “Ультрафіолетове випромінювання в комплексному лікуванні періодонтитів (клініко-експериментальне дослідження)”. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22. - стоматологія. - Національний медичний університет ім. акад. 0. 0. Богомольця, Київ, 1999

Дисертаційне дослідження присвячене розробці нового методу лікування гострих і загострених хронічних періодонтитів, який грунтується на поєднаному застосуванні внутрішньоканального ультрафіолетового опромінення і ОД % розчину гентаміцину. Для реалізації методу створений принципово новий ультрафіолетовий пристрій, обладнаний волоконними світловодами та спеціальними наконечниками. Проведені лабораторні дослідження (вивчена пропускна здатність дентину зубів для УФ-променів) і мікробіологічні дослідження обгрунтували доцільність використання інтегральних УФ-променів у поєднанні з розчином гентаміцину для знешкодження мікрофлори кореневих каналів зубів при лікуванні періодонтитів. Встановлено, що застосування внутрішньоканаль-чого УФ-опромінення у поєднанні з ОД % розчином гентаміцину в комплексному лікуванні гострих і загострених хронічних періодонтитів сприяє швидкому усуненню клінічних симптомів гострого запалення в періодові, вірогідно знижує засіювання кореневих каналів облігатно- і факультативно-анаеробною мікрофлорою. Ефективність розробленого методу полягає у суттєвому скороченні термінів лікування (в днях), низькому зідсотку ускладнень, високому рівні сприятливих результатів у найближчі і віддалені терміни спостережень. Метод нешкідливий, простий в іроведенні. Його використання в клінічній практиці розширює межі консервативного лікування періодонтитів.

Ключові слова: періодонтит, внутрішньоканальне УФ-опромінення, іропускна здатність, дентин, кореневі канали, мікрофлора.

Коваленко Е. Л. “Ультрафиолетовое излучение в комплексном лече-

нии периодонтитов (клинико-экспериментальное исследование)”. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22. - стоматология. - Национальный медицинский университет им. акад. А. А. Богомольца, Киев, 1999-

Диссертационное исследование посвящено разработке нового метода лечения острых и обострившихся хронических периодонтитов, который основывается на сочетанном применении внутриканального ультрафиолетового облучения и 0,1 % раствора гентамицина. Для реализации метода создан принципиально новый ультрафиолетовый прибор, оснащенный гибкими волоконными световодами разного диаметра и специальными наконечниками.

Клинической апробации предшествовали лабораторные и микробиологические исследования. Впервые изучена пропускная способность дентина зубов для интегральных ультрафиолетовых лучей. Результаты исследований показали, что дентин зубов независимо от их групповой принадлежности (резцы, клыки) и анатомических частей зуба (коронка, корень) пропускает в большем количестве УФ-лучи длинноволнового диапазона. Кроме этого, установлено, что с увеличением толщины корневого и коронкового дентина (50 мкм, 150 мкм, 450 мкм) пропускная способность для интегральных УФ-лучей уменьшается. Проведенные исследования позволили заключить, что проникновение интегральных УФ-лучей вглубь дентина ограничено, следовательно, ограничены их возможности для воздействия на микрофлору, обсеменяющую микроканалы дентина.

In vitro на тест-культуре S. aureus-209 изучено антимикробное действие интегральных УФ-лучей и антибиотиков широкого действия: ампициллина, олеандомицина, тетрациклина, стрептомицина, мо-номицина, канамицина, гентамицина - при самостоятельном и совместном применении. На основании полученных результатов выбрано сочетание УФ-излучения с гентамицином. Дальнейшие микробиологические исследования показали, что интегральные УФ-лучи совместно с раствором гентамицина оказывают эффективное воздействие на облигатно- и факультативно-анаэробную микрофлору корневых каналов и обосновали, таким образом, целесообразность применения выбранного сочетания для обезвреживания корневой микрофлоры при лечении острых и обострившихся хронических периодонтитов.

Внутриканальное ультрафиолетовое облучение в сочетании с 0,1 % раствором гентамицина применили у 139 больных при лечении 48 зубов с остры-

1И периодонтитами и 103 зубов с обострившимися хроническими периодон-итами. У 59 больных контрольной группы в 64 зубах для обработки корневых каналов использовали традиционные медикаментозные средства - раствор юдинола и эвгенол. Каналы зубов в основной и контрольной группе пломби-ювали канифоль-новоиманиновой пастой.

Курс лечения разработанным методом составлял 2-4 сеанса. Наиболее 1Ысокий клинический эффект установлен при лечении острых серозных 1ериодонтитов, так как 100 % зубов было вылечено за 2 посещения. Боль-пинство зубов с острыми гнойными периодонтитами (70,97 %) и обострив-пимися хроническими периодонтитами (52,43 %) вылечено после трех сеансов

1 три посещения.

В сравнении с традиционной медикаментозной терапией лечение раз->аботанным методом способствовало более быстрому купированию клинических симптомов острого воспаления в периодонте, что привело к существен-юму сокращению сроков лечения (в днях). Так, средняя продолжительность [ечения острых серозных периодонтитов сократилась в 2,2 раза (р <0,001), »стрых гнойных периодонтитов и обострившихся хронических периодонти-’ов - в 1,6 раз (р <0,001).

Микробиологические исследования показали, что во время лечения ост->ых и обострившихся хронических периодонтитов достоверно уменьшается ;ысеваемость из корневых каналов штаммов факультативно- и облигатно-щаэробных бактерий в сравнении с показателями до лечения, снижается ровень обсемененности каналов микрофлорой.

Осложнения при лечении острых периодонтитов разработанным мето-юм возникли в 4,17 % наблюдений, при лечении обострившихся хрони-(еских периодонтитов - в 10,67 % и были обусловлены выведением пломби-ювочного материала за верхушку корня. В сравнении с контрольной груп-юй носили менее выраженный характер и были менее продолжительными.

В целом, положительные результаты лечения острых и обострившихся ропических периодонтитов в ближайшие сроки наблюдений составили '1,39 %.

Анализ клинико-рентгенологических данных, проведенный через 12 1есяцев после лечения острых периодонтитов, позволил установить 100 % юложительных результатов, а в сроки через 18-20 месяцев после лечения бострившихся хронических периодонтитов -92,71 %. При этом установлена ависимость восстановления околоверхушечных тканей от метода обработ-:п корневых каналов, уровня пломбирования каналов, размера очага [еструкции, возраста больных.

В целом, клинические, микробиологические, рентгенологические иссле-

дования показали, что применение внутриканального ультрафиолетового облучения в сочетании с 0,1 % раствором гентамицина в комплексном лечении острых и обострившихся хронических периодонтитов существенно сокращает сроки лечения, снижает процент осложнений, обеспечивает высокий уровень положительных результатов лечения в ближайшие и отдаленные сроки наблюдений. Метод безвреден, прост в проведении. Его использование в клинической практике расширяет пределы консервативного лечения периодонтитов.

Ключевые слова: периодонтит, внутриканальное УФ-облучение, пропускная способность, дентин, корневые каналы, микрофлора.

Kovalenko Е. L. Ultra-violet radiation in the complex treatment of periodontitis (clinic-experimental research). - Manuscript.

Thesis for seeking a degree of the Candidate of Medical Sciences by speciality 14.01.22. - stomatology. - Academician A. A. Bohomolets National Medical University. Kyiv, 1999

Dissertation on the research dedicated to working out of a new method of treatment of the acute and exacerbated chronic periodontitis, based on the usage of intracanal ultra-violet radiation in combination with 0,1 % of gentamyciny’s solution. A completely new ultra-violet apparatus, equipped with the light-fibres and special ferrules was created for the realization of this method. There were made laboratory researches (was studied the capasity of the dentine of teeth for UV-rays) together with microbiological researches grounded the expediency of the usage of integral UV-rays in combination with gentamyciny’s solution for rendering harmless of microflora of the root canals of teeth in the treatment of periodontitis. It was found out that in the complex treatment of acute and exacerbated chronic periodontitis the usage of intracanal UV-radiation in combination with 0,1 % of gentamyciny’s solution assists in fast liquidation of clinic symptoms of the acute inflammation in periodont, really reduces sowing of the root canals with obligate- and facultativ-anaerobic microflora. Effectiveness of the devised method reveals in the essential reduction of the terms of treatment (in days), reduces percentage of the after-effects, high level of the positive results in the nearest and earlier terms of observations. The method is harmless and simple in use. Its usage in the clinic practice broadens the boundaries of the conservative treatment of periodontitis.

Key words: periodontitis, intracanal UV-radiation, capacity, dentin, root canals, microflora.

илвчтно-илтвий

ЦЕНТР

Підписано до друку 21.05.99- Формат 60x90 У16.

Друк: Комп'ютерно-видавнича лабораторія загальноуніверситетського навчально-наукового центру "Нові інформаційні технології"

НПУ імені М. П. Драгоманова Віддруковано з готових оригіналів.

Наклад 100 прим.

Адреса: м. Київ вул. Воровського, 49, тел. 216-02-16