Автореферат и диссертация по медицине (14.01.10) на тему:Церебральная электроимпульсная терапия неврозоподобных состояний у детей, перенесших острую пневмонию

РГо ОД

» И V- '

І ’ ‘ *

ЗІРНИК Валентина Іванівна

ЦЕРЕБРАЛЬНА ЕЛЕКТРОІМПУЛЬСНА ТЕРАПІЯ НЕВРОЗОПОДІБНИХ СТАНІВ У ДІТЕЙ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ГОСТРУ ПНЕВМОНІЮ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації яа здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Одеса — 1996

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЗІРНИК Валентина Іванівна

ЦЕРЕБРАЛЬНА ЕЛЕКТРОІМПУЛЬСНА ТЕРАПІЯ , НЕВР030П0ДІБНИХ СТАНІВ У ДІТЕЙ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ГОСТРУ ПНЕВМОНІЮ

14.01.10 — Педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Одеса - 1996

Дисертація є рукописом.

Робота виконана в Одеському,державному медичному університеті МОЗ України.

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: доктор медичних наук, професор АРЯЄВ МИКОЛА ЛЕОНІДОВИЧ

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ: доктор медичних наук .

' МОЗАЛЕВСЬКИЙ АНАТОЛІЙ ФЕОДОСІЙОВИЧ

доктор медичних наук ■

Р03АН0В ВСЕВОЛОД АНАТОЛІЙОВИЧ

ПРОВІДНА УСТАНОВА: Київський державний інститут

вдосконалення лікарів МОЗ України

Захист відбудеться . 1996 р. огод.

на засіданні спеціалізованоі Вченоі ради Д. 05. 04. 01 -Педіатрія при Одеському державному медичному університеті С2?0 100, м. Одеса, Валіховський провулок, 2).

З дисертацією.* можна ознайомитися у бібліотеці Одеського державного ведичного університету.

Автореферат розіслано "^£"_______1996 р.

Секр'етар спеціалізованої Вченої ради, кандидат медичних наук

Н.В.Котова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальність проблеми. Поширенність гостроі пневмоніі, несприятливі тенденціі патоиорфозу хвороб органів дихання, які виявляються в наростанні тяжкого перебігу, збільшенні частоти хронізаціі процесу, ускладнень і порушення пси-хо-соціальноі адаптаціі роблять проблему реабілітаціі актуальною в медико-біологічному і соціальному аспектах СО. М. Лук'янова, М. Л. Тараховський, 1984; Б. Я. Резнік, Л. Л. Аряєв, 1984,.1986; С.В. Рачінський, В. К. Таточенко, 1987; І. Л. Бабій,

0. В. Зубаренко, 1989; Л. 11. Слободян, І. С. Сміян, Г. М. Баранова, 1991;

Т. В. Тарасова, 1991; А. К. Слепов, 1992; А. Ф. Мозалевський, 1994; N. P. Plotnicoff, Hurgo А. 1985; Zanz Ortega J. S. , flragones A.M., Alvares Angel У.,Bermudes Edo J. D. , Zaiz Rodriquerz B. ,1990).

Для сучасної реабілітаціі характерний шлях максимально допустимої відмови від Фармакотерапевтичних впливів і пошук немедикаментозних альтернативних засобів С М. І. Фонарьов,

0. Ф. Тарасов, 1980; М. С. Мощич, 1988,1991; М. Л. Аряєв, Г. С. Клочкова,

1992, 1993; R. Korintenberg, К. Ulrich, J. Ritter, U. St.ephani, 1990) .

Охорона здоров'я дітей, створення найкращих умов для зміцнення іх нервово-психічного здоров'я є однією із актуальних проблем сучасних педіатрів, психологів. Розробка методів діагностики, що вкажуть на індивідуальні відмінності, а також на відхилення або порушення Формування особистості один із шляхів іі вирішення. Інформація про характеристику особистості дитини допомагає обдумати різноманітні аспекти шкільного пристосування. І і значення ще більше, як-

що мова йде про дитину в періоді реконвалесценції після гострого захворювання. В закордонних дослідженнях оцінка розвитку особистості дитини проводиться, як правило, із залученням даних тестування С Е.М.Александровська, І. Н. Гільяшова, 1985; ' Korrintenberg R. , Ulrich К.,Ritter J.,1990).

У хворих на гостру і хронічну пневмонію Формуються неврологічні синдроми різного ступеня і характеру прояву, які впливають на прогноз основного захворювання ( В. Г. Шумілов, 1976, Ю.С.Мартинов,1986; А.А.Кім, 1992; 0. М.Сафронова, 1992; М. Swanson. 1990, Е.G.Uehner, 1991) .

Новим і перспективним методом відновлюючої терапі різних соматичних захворювань у дітей є церебральні елек-троімпульсні впливи, які на жаль.маючи великий терапевтичний діапазон, недостатньо вивчені з точки зору впливу на Функціональний стан центральнсГі і вегетативної нервовоі системи і адаптовані до завдань відновлюючої терапіі у реконва-лесцентів гостроі пневмоніі.

‘ Вищевикладене визначило мету і завдання дослідження.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - покращення результатів відновлюючої терапіі у 'дітей, які перехворіли на гостру пневмонію шляхом диференційного застосування цереб-ральноі електроімпульсноі терапіі у реконвалесцентів. Для досягнення вказаноі мети необхідно вирішити слідуючі завдання:

1. Вивчити стан антиоксидантної системи та інтенсивність перекисного окислення ліпідів, а також активність Г-6-ФД, ГК, ФФК у хворих в гострому періоді захворювання.

2. Оцінити доцільність застосування препаратів антиок-

сидантної дії в гострому періоді захворювання і на етапі відновлюючої терапіі. .

3. Вивчити емоціонально-особисті якості реконвалес-центів і стан вегетативної нервової системи у дітей, які перенесли гостру пневмонію.

4. Провести дослідження психофізіологічних особливос-

тей вищої нервової діяльності у дітей в відновлюючому періоді. . •

5. Оцінити ефективність комплексної відновлюючої терапії у дітей реконвалесцентів гострої пневмонії із застосуванням церебральних електроімпульсних впливів.

• Нацкова новизна. Вперше на основі оцінки стану антио-кислюючої активностіСАОАЗ крові, перекисного окислення ліпідів, активності Г-6-ФД, ГК, ФФК у хворих на пневмонію в гострому періоді захворювання обгрунтовано висновок про необхідність застосування препаратів антиокидантноІ дії - токоФерола ацетата і карніт.іна хлоріда і про недоцільність застосування антиоксидантних препаратів в періоді реабілітації реконвалесцентів при умові іх застосування в гострому періоді. Вперше з використанням опитувальника Р. Кеттела проведено аналіз емоціонально-особистих якйстей реконвалесцентів гос-троі пневмонії з неврозоподібними проявами. Вперше проаналізовано особливості вищої нервовоі' діяльності дітей, які перенесли гостру пневмонію в співставленні зі станом вегетативної нервової системи. Спрямованість цих змін дозволила обгрунтувати необхідність залучення в комплексне лікування психотропних впливів. Вперше обгрунтовано доцільність і ефективність проведення церебральної електроімпульсної терапії СЦЕТ) у дітей реконвалесцентів гострої пневмонії, які мають неврозоподібні розлади.

Практичне значення дослідження полягає в покращенні результатів терапії пневмонії в гострому періоді і на етапі

реабілітації реконвалесцентів. Застосування в гострому періоді токоферола ацетата і карнітіна хлоріда забезпечує більш сприятливу динаміку клінічного процесу, зменшує частоту ускладнень і покращує наслідки захворювання. Комплекс реабілітаційних заходів із включенням ЦЕТ дозволяє ліквідувати неврозоподібні розлади у дітей, які перенесли гостру

пневмонію, покращує короткочасну пам'ять, свавільну увагу,

розумову працездатність і психоемоційну стабільність. Внаслідок комплексної' реабілітаційної' терапії відмічається більш сприятлива динаміка перебігу відновлюючого періоду, покра-

щується психічне здоров'я школярів, що є ранньою профілактикою психічної і соціальної дезадаптації у дітей і запобігає Формуванню неврозу.

Впровадження результатів роботи. Результати проведених досліджень увійшли до інформаційного листа "Реабілітація дітей, які перенесли гостру пневмонію із застосуванням методу церебральноі електроімпульсної терапії СЦЕТ)"(1992), інформаційних листків "Лікування вегетативних порушень у дітей" С1993), "Церебральні імпульсні електровпливи в ко-

рекції вегетативних порушень у дітей'Ч 1993). По рекомендації Одеського обласного управління охорони здоров'я, вміщені в них матеріали рекомендовані для впровадження в практику денних стаці.онарів, реабілітаційних відділень-, фізіотерапевтичних відділень поліклінік, педіатричних стаціонарів. Практичні рекомендації, викладені в дисертації,- використовуються в дитячих закладах м.Одеси, доповідались на семінарах і конференціях для лікарів.

Публікації. На тему дисертації опубліковано 12 наукових праць, інформаційний лист. 2 інформаційних листки.

Основні положення, винесені для захисти.

1. Пневмонія у дітей ШКІЛЬНОГО ВІКУ В ГОСТРОМУ періоді спричиняє інтенсифікацію процесів ліпідної пероксидації з порушенням активності Г-6-ФД, ГК, ФФК на основі недостатності фізіологічної' антиоксидантної системи. Про клінічне значення виявлених метаболічних відхилень свідчить факт клінічного покращення стану хворого в умовах антиоксидантної терапії токоферола ацетата і карнітіна хлоріда.

2. Неврозоподібні стани у реконвалесцєнтів гострої пневмонії обумовлені їх емоційно-особистою характеристикою, а також особливостями психофізіологічних реакцій.

3. Церебральні електроімпульсні впливи забезпечують нормалізацію змін у вищій нервовій діяльності і стану вегетативної нервової системи у реконвалесцентів гострої пневмонії.

4. Комплексна реабілітаційна терапія реконвалесцентів гострої пневмонії у дітей з неврозоподібними розладами повинна залучати церебральну електроінпульсну терапію і проводитись без препаратів антиоксидантної дії при умові включення в комплексну терапію пневмоніі в гострому періоді захворювання токоферола ацетата і карнітіна хлоріда.

• Апробація роботи. Окремі розділи дисертації доповідалися і обговорювалися на республіканській науково-практичній конференції "Профілактика рецидивуючих і хронічних захворювань органів дихання у дітей та підлітків"ССімферополь,1992), науковому товаристві акушерів гінекологів України “Екологія і репродукція" СОдеса,1992), 3-му та 4-му Національних конгресах по хворобах органів дихання ССанкт-Петербург,1992: Москва,1994), науково-практичній конференції "Теоретичні і клінічні питання дитячоі кардіологіЇ"СХарків,1993), науково-практичній конференції "Сучасні асЬекти фармакотерапії

захворювань внутрішніх органів" СОдеса,1993), IX з'їзді дитячих лікарів України СОдеса,1993), І з'їзді Фтізіатрів і пульмонологів України СВінниця,1993) .

Обсяг і структура дисертації. Матеріал дисертації викладено на 112 сторінках машинопису, який охоплює: вступ, огляд літератури, 4 розділи, в яких описані методи і результати власних досліджень, заключення, висновки, практичні рекомендації. Робота ілюстрована 22 таблицями та 7 малюнками. Список літератури охоплює 255 джерел, з них 82 іноземних.

Особистий внесок автора в розробку наукових_____________ре-

зультатів. які винесено до захисту. Автором особисто проведені клінічні і основні лабораторні дослідження. Автор оволоділа основними методиками, необхідними для виконання роботи. Дисертант освоіла методику лікування неврозоподібних станів з допомогою церебральних електроімпульсних впливів. Робота над дисертацією, науковими положеннями, висновками і практичними рекомендаціями виконана самостійно. Науковий аналіз, статистична обробка отриманих досліджень і узагальнення результатів проведені самостійно. .

' ЗМІСТ РОБОТИ.

Матеріал та методи дослідження. Клініко-параклінічними і спеціальними методами було обстежено 32 дітей в розпалі пневмонічного процесу і 76 в періоді реконвалесценції з клінічними проявами неврозоподібних розладів, виділених із 228 дітей шкільного віку, які перенесли гостру пневмонію. В контрольну групу входило 80 дітей. Всі діти були шкільного віку. Діагноз пневмонії ставився з урахуванням критеріїв, відображених в "Класифікації неспецифічних бронхолегеневих хвороб у дітей’Ч 1981). Неврозоподібні стани ідентифікували-

ся згідно з МКБ IX перегляду СМКБ-ІХ-300. 93.

Комплекс клінічного обстеження хворих дітей включав звичайні методи збору анамнезу, об'єктивного обстеження, лабораторну і інструментальну діагностику. Спеціальні методи обстеження були направлені на виявлення психопатологічних особливостей, функціональних змін центральної і вегетативно і нервовоі системи у реконвалесцентів і оцінку стану деяких метаболічних процесів у дітей з гострою пневмонією.

Для оцінки характеру змін функціонального стану біомем-бран клітин крові спектрофотометрично визначалися активність еритроцитарних глюкозо-6-фосфатдегідрогенази СГ-6-ФД) методом КогпИегд А., Ногесіїег В. Ь. С1965), гексокінази СГК) методом Grignani Е. , Ьоііг й. и. С1960), фосфофруктокінази СФФЮ методом Я. ,Яаскег Е. С1959). .

Інтенсивність процесів вільнорадикального окислення оцінювали по вмісту малонового діальдегіду СМДА) еритроцитів СВ. З.Ланкін і співавт. , 1975), інтенсивності спонтанної і ініційованої іонами двовалентного заліза хемілюмінісценції СХЛ) плазми крові СЮ. А. Владимиров і співавт. ,1973).

Стан Фізіологічної антиоксидантної системи оцінювався по рівню антиокислюючої активності крові СА. П. Левицький і співавт. 1979), перекисної резистентності еритроцитів - ПРЕ СЛайег Е. С. , 1968), вмісту сульфгідрильних груп СБН) еритро-

цитів СВагте^ Я. .Зеїійтап А. ,1951), окисленого і відновленого глутатіону СС.Д. Балаховська, !.С.Балаховський,1963), суми пірідіннуклеотидів СНАД) ССарІап І.,1958), активності су-пероксідісмутази-СОД СМізга Н. Р. , ЕгісіоуісЬ І., 1972) і глута-тіонпероксидази - ГП СВ. А. Пахомова і співавт.,1982) крові.

На етапі реабілітаціі у дітей реконвалесцентів гострої пневмонії характеристика деяких якостей особистості проводи-

лас£ з використанням адаптованого модифікованого варіанту опитувальника Р. Кеттела СЕ.М.Александровська. І. Н. Гільяшова, 1985). Про функціональний стан центральної і вегєтативноі нервовоі системи судили на основі оцінки короткочасної пам'яті Спроба на запам'ятовування 10 слів), розумової працездатності Стест "кільця Ландольта"), свавільноі увагиСтаб-лиця Шульте), координації рухів Сметод В. Я. Еренкова, 1966), тремометрііСЛ. С. Башкірова, Л. І. Жижина, 1970) , "теппінг-тесту" Сз розрахунком коефіцієнту емоційної стабільності, 0.А. Чер-нікова, С. М. Оя,1969), спрямованості симпатичних або парасимпатичних реакцій згідно табличного аналізу вегетативних ознак СА. Д. Соловйова,А. Б. Данилова, 1991).

Дослідження проводилось в динаміці з ^етою оцінки елек-троімпульсних впливів в корекції неврозоподібних станів у дітей реконвалесцентів гостроі пневмоніі. Диспансерний нагляд дітей, які перехворіли на гостру пневмонію, проводився згідно діючих інструктивно-методичних рекомендацій на базі дитячого стаціонару з денним перебуванням.

□тримані в процесі спостережень дані оброблялися методом варіаційної статистики з використанням критерію Ст'юден-та для визначення достовірності відмінностй одержаних показників.

Результати дослідження і іх обговорення. З метою оцінки доцільності застосування препаратів антиоксидантної діі проводився клініко-параклінічний аналіз 32 випадків захворювання на пневмонію в гострому періоді. Дітей з 7 до 12 років було 25, старше 12 років - 7, по статевій ознаці дітей було майже порівно. Як правило, скарги були проявом катаральних ззнак Счастота зустрічання 0.937), інтоксикації СО,812), дихальної недостатності С0.625). В анамнезі виявлено несприят-

ливі антенатальні Фактори С0.125),' інтранатальні СО,094). постнатальні СО.С50).

. У дітей, яких спостерігали, по тяжкості перебігу переважала середньо-тяжка форма хвороби СО,656), серед них частіше діагностувалася вогнищева пневионія С0,619), тоді як у дітей, які захворіли тяжкою Формою С0.344) переважала сегментарна інфільтрація С0.636) і у 1 дитини СО,091) мала місце часткова інфільтрація. В групі дітей з тяжкою Формою ускладненої' пневмоніі' переважали діти молодшого шкільного віку, які часто хворіли до цього, в основному бронхо-легене-вими проц&сами. Ускладнення мали в основному токсичний характер С0.818), у 1 дитини С0,091) відмічалась деструкція легень. ‘

Лікування проводилось комплексне і включало раціональне харчування, етіопатогенетичну. симптоматичну і син-дромну терапію з урахуванням індивідуальних особливостей організму. На протязі лікування були сформовані 2 групи, які слівставляються по кількості дітей і тяжкості перебігу пневмонічного процесу. В основній групі, до якоі' ввійшли 17 дітей, комплексна терапія доповнювалась застосуванням препаратів мембранотропної і антиоксидантної" діі\ Основу для розробки і апробації раціональної схеми антиоксидантної і мем-бранотропної терапії пневмонії у дітей шкільного віку склали отримані в ході дослідження відомості про характер змін Функціонального стану біомембран клітин крові, системи антиоксидантного захисту і рівень процесів вільнорадикального окислення.

Встановлено, що в розпалі пневмонії у дітей шкільного віку відмічається зміна активності мембранопов'язаних Ферментів: активація ГК і зниження активності Г-6-ФД в еритро-

цитах. Ці результати розцінювались як відображення порушення Функціонального стану клітинних біомембран і слугували передумовою 'для з'ясування біохімічноі основи виявлених змін. За результатами оцінки надслабкого світіння плазми крові, період розпалу пневмонії у дітей шкільного віку супроводжується збільшенням рівню спонтанної і ініційованої іо-' нами двовалентного заліза хемілюмінісценції плазми.В періоді розпалу знижується рівень АОА крові і збільшується перекис-ний гемоліз еритроцитів, ідо відображає дефіцит вітаміну Е С О.Н.Воскресенский, В. А. Туианов, 1982, Е. С. , 1968).

Вміст малонового діальдегіду еритроцитів підвищений на протязі всього пневмонічного процесу.

Після проведеної комплексної терапії в гострому періоді з застосуванням препаратів мембранотропної і антиоксидантної дії в основній групі дітей, нормалізувався стан антиоксидантної системи та відновився стаціонарний рівень ліпідної пе-роксидації. Уже в періоді покращення відновлювались до контрольних значень АОА крові (6,46±0,61 відносно 6,36*0,16 мекв/хв. мл р>0,05), рівень перекисної резистентності еритроцитів (14,5+ 1,28 по відношенню до 15, 9±2, 2/, р>0, 05) , а також активність ГП (2,0±0,19 по відношенню до 2,3±Д,2 мкмоль/хв.мл,р>0,05). На відміну від контрольної групи, в основній групі в періоді одужання відмічається нормалізація рівня МДА в еритроцитах С4,14+0,61 по відношенню до 3,12+0,40 нкмоль/г НЬ,р>0,05).

Нормалізації біохімічних показників в основній групі відповідала більш сприятлива клінічна динаміка пневмонічного процесу. В контрольній групі дітей на період одужання не досягалось повної нормалізації компонентів фізіологічної антиоксидантної системи і встановлення контролю процесів пе-

роксидаиії і тому діти, які не отримували токоферола ацетата і карнітіна хлоріда потребують назначения цих препаратів в періоді реабілітації.

На протязі спостереження серед 22В дітей шкільного віку, які перенесли гостру пневмонію, відділено в особливу групу на ранньому етапі реабілітації 76 реконвалесцентів, у яких діагностовані неврозоподібні прояви. Серед них було більше дітей молодшого ШКІЛЬНОГО віку (0,618), хлопчики хворіли дещо частіше (0,592). Діагностика неврозоподібних розладів базувалася на наявності характерних скарг і анамнезу, результатів об'єктивного обстеження центральної і вегетативної нервової систем і завжди мала підтверження зі сторони емоційно^особистих якостей дітей і їх психофізіологічних досліджень. Найбільш характерними скаргами були головна біль(0,763), стомливість(0, 815), в'ялість(0,776), зниження апетиту (0,618), порушення сну (0,447), збудливість С0,329), подразнювальність(0, 368), порушення пам'яті(0,421), уваги(0,381), тривожність(0, 447). В анамнезі діти мали тяжкий пневмонічний процес(0,892), обтяжений преморбідний Фон (0,302), обтяжений сімейний анамнез по психоневрологічних захворюваннях(0,065), прояви енцефалічної реакції на висоті гострого .періоду пневмонічного процесу(0,105).

Під час неврологічного обстеження діагностовано дифузну неврологічну симптоматикуСО, 223), синдром .внутрішньочерепної гіпертензії (0,039), затримку психомоторного розвитку^, 026). По результатах оцінки вегетативної нервової системи у більшості дітей переважала симпатична спрямованість вегетативних реакцій.

Оцінка емоціонально-особистих якостей дітей, які перехворіли на гостру пневмонію і мають неврозоподібні розлади.

свідчить про і'х виразну неодорідність Стаб.І). Суть цих особливостей полягала в виявленні ряду якостей особистості, які свідчать про схильність до невротичних реакцій. Тестування дітей за допомогою адаптованого модифікованого дитячого персонального опитувальнйка Р.КеттелаС1985) дозволило виявити емоційно-особисті якості реконвалесцентів гострої пневмонії і об’єктивно оцінити роль факторів схильності, які можуть сприяти невротичним процесам. Аналіз результатів тестування по 12 шкалах свідчить. що формування неврозо-подібних розладів у реконвалесцентів гострої пневмонії пов'язано не лише з пренатальним Фоном і тяжкістю перенесеної пневмонії, але і з вихідною емоційною характеристикою особистості. В якості фактора ризику по виникненню неврозо-подібних розладів, звертає на себе увагу найбільш часте виявлення високих значень Фактора 0. Відомо, що діти з високою оцінкою саме по цьому фактору часто мають понижений настрій, легко виводяться із душевноі рівноваги, сповнені передчуття невдач. Високий бал може бути маркером тривоги або депресії, а розглянута ознака особистості являється основою виникнення невротичності.

Психофізіологічне дослідження центральної нервової системи дітей реконвалесцентів гострої пневмонії, які мають неврозоподібні розлади, виявило погіршення свавільної уваги, короткочасної пам'яті, координації рухів, зниження розумової працездатності, порушення статичного тремору, рухового темпу і ступеня емоційної збудливості, як у дітей молодшого так і старшого шкільного віку Стабл. 2).

Комплексна реабілітаційна терапія 76 дітей реконвалесцентів гострої пневмонії з виявленими неврозоподібними розладами проводилась на базі денного стаціонару дитячої

Таблиця 1.

Виявлення факторіь, що відображають деякі якості особистостей реконвалєсцентів гострої пневмонії з наврозоподібнип синдромом.

ФАКТОРИ високі значення середні значення низькі значення

' число дітей частота зустріч. число дітей частота ЗУСТРІЧ. число дітей частота зустріч.

А 17 0.224 5 0. 066 54 0. 710

В 23 0, 302 7 0.092 46 0. 606

С 27 0. 355 11 0,145 38 0, 500

Р 40 0, 526 • 9 0. 118 27 0, 355

Е 40 0, 526 5 0.066 32 0. 421

Р 24 0, 315 23 0, 303 29 0, 382

й 37 0. 487 22 . 0. 289 17 0, 223

Н 17 0, 223 24 0,315 35 0, 461 .

І 41 0. 539 9 0.118 26 0. 342

0 51 0, 671 4 0. 053 21 0. 276

03 49 0. 645 8 0.105 19 0. 250

04 28 0. 368 25 0,329 23 0, 303

Таблиця 2.

Показники психофізіологічного обстеження дітей реконвалесцентів гострої пневмонії шкільного віку, які нають ' неврозоподібні розлади С М + га 3.

Показники Діти молодшого . шкільного віку Р Діти старшого шкільного віку

досліджень реконва- лесценти здорові реконва- лесценти здорові

Час перегляду таблиці Шульте С сек) 204. 8±3. 82 186. 4±7. 42 <0.02 178. 4±3. 72 152. 0±7. 72 <0.01

Кількість відтворених слів 3.8±0.117 5.0±0. 23 <0.01 4. 4±0.105 6. 2±0.19 <0. 01

Час перегляду таблиці "кільця Ландо льта'Чсек) 682 ± 12.2 512 ± 11 <0. 01 558 ± 11.2 366. 2±10. 6 <0. 01

Кількість помилок в У. 6. 31±1.42 3. 6±0. 21 <0. 05 5. 71±1. 02 3.1±0. 17 <0. 05

Швидкість переробки інформації Сбіт/сек) 0. 57±0. 019 1.034+0. 20 <0. 05 0. 67+0. 011 1. 062+0. 20 <0. 05

Координація рухів (кількість торкань) 35.1+1.1 • 28.1+1. 4 <0.01 31. 2+1.2 25. 8+1.3 <0.01

Координація рухів С час виконання завдання в сек) 29.3+1.2 25.1±1. 3 <0. 02 27. 4±1. 03 23. 6±1. 1 <0. 02

Статичний тремор (кількість торкань) 6. 8+0. 4 4. 8±0. 8 <0.05 5. 02+0.8 3.01±0.3 <0.02

Статичний тремор (час торкання в сек) 10. 8±0. 7 8. 4±0. 6 <0.01 10. 02+0. 5 6. 2±0. 7 <0. 01

КЕС ’ 0.014+0. 001 0. 018+0. 002 <0. 05 0. 012±0. 001 0. 021±0. 003 <0. 01

міської консультативної поліклініки і включала створення лікувально-охоронного режиму. загальноукріплюючі Фактори. Фізіотерапевтичні методики і полівітамінотерапію. До основної групи ’входило 40 дітей, які додатково отримували церебральну електроімпульсну терапію на апараті "ЛЕНАР~ без використання медикаментозних, засобів. Застосовувалось лоб-но-смочкувате- розміщення електродів С на лобі - роздвоєний катод, на шиі' під смочкуватим відростком -роздвоєний анод). Метод реалізували при частоті імпульсів 700 - 1000 Гц, тривалості імпульсу 0,15 -0,2 мсек, силі струму 1,2 мАСв ре-> жимі змінної скважностї). Експозиція 20 - 40 хвилин, на курс

5-7 процедур. Під час проведення процедур основним критерієм адекватності параметрів електричного струму були клінічні ознаки, які характеризують настання Фази електроа-налгезії С2-й рівень першої стадії загальної анестезії), яка, як правило, проявлялась через 15-20 хвилин після початку процедури. У більшості ' дітей відмічалось зменшення емоційної напруги, відчуття розслаблення і тепла в кінцівках. Завдяки попередньому обстеженню дітей, використанню субпорогових значень сили струму, явищ неперенесення процедур У наших пацієнтів не було.

Про вплив ЦЕТ на клінічні прояви неврозоподібних розладів судили по результатах загальноприйнятих методів клінічного обстеження, включаючи оцінку вегетативної нервової системи, а також по даних психофізіологічного тестування.

В основній групі дітей, які отримували ЦЕТ, в порівнянні з контрольною групою реконвалесцентів, які не отримували ЦЕТ, достовірно зменшилась частота скарг на стомливість, головні болі, порушення сну, в'ялість,, подразню-вальність, тривожність, зниження апетиту Срис.1).

/. 20 16 12 8 4 0 4 8 12 16 20 24 28 32 36

І І ' І ' ' І І І І І ' І І 1_І І І І І І І І !__І І І І 1_

*2-

Ш#ЖУ/У////Жк

Рис.1. Вплив ЦЕТ на частоту виявлення ознак неврозоподібного стану у дітей реконвалесцентів гостроі пневмоніі.

в умовах терапіі з застосуванням ЦЕТ,

□

без ЦЗТ

1- стомливість.

2- головні болі,

3- порушення СНУ,

4- порушення уваги.

5- в'ялість.

6- подразнювальність,

7- тривожність,

8- зниження апетиту.

Після проведення процедур на апараті “ЛЕНАР" покращувався стан вегетативної нервової системи, судячи по прискоренню нормалізації вегетативних порушень порівняно з контрольною групою дітей, які не отримували ЦЕТ. Ознаки вегетативної дисфункції мали місце як в основній групі дітей СО, 4743, так і в контрольній СО,9103, але в останніх вегетативні порушення супроводжувалися більшою кількістю і різноманітністю симптомів. ■

Як підтвердили проведені психофізіологічні дослідження реконвалесцентів, в результаті проведеноі ЦЕТ терапії, нормалізувались показники короткочасної зорової пам'яті, розумової працездатності, свавільної уваги, координації рухів, статичного тремору, показники "теппінг-тесту" і практично не відрізнялися від аналогічних у здорових дітей; між ними та контрольною групою дітей, які не отримували ЦЕТ існує достовірна різниця. У дітей молодшого шкільного віку зменшився час переглядання таблиці Шульте в основній групі 187,2±4,0 сек в порівнянні з контрольною 197,2+4,3 сек Ср<0,053, діти запам'ятовували і відтворювали' більше слів після терапії С4,86±0,12 порівнюючи з 4, 0+0, 21, р<0, 053, зменшувався також час виконання коректурної проби "кільця Ландольта" С501,2+10,4 сек в порівнянні з 603±11 сек, р<0,05) і кількість помилок при виконанні цього завдання С3,8±0,11/ в порівнянні з 5,9±0,8Х. р<0,023, а також збільшувалась швидкість переробки інформації СІ,01+ 0,19 в порівнянні з

0,52+0,016 біт/сек,р<0,02). Процедури ЦЕТ також істотно впливали і на показники статичного тремору; зменшились кількість торкань в основній групі С5.01+0, 6 в порівнянні з 6,4+0,5 в контрольній групі,р<0,02) і час торкань С8,6+0,5 сек в порівнянні з 10,2+0,4 сек,р<0,053. Про покращення

координації РУХІВ в основній групі судили по зміні кількості торкань С29,0+1,2 відносно 34.2±1,1 в контрольній, р<0,01). часу виконання завдання С25,6*1,4 сек відносно 28,7+1,2,р<0,05). Свідченням покращення емоційного стану дітей за підсумками "теппінг-тесту” була динаміка показника темпу С18,1+1,1 в основній групі відносно 14,7±0,5,р<0,01) і зачення КЕС СО,018+0,001 відносно 0,015+0,002,р<0,02) .

Психофізіологічні дослідження після терапії у реконва-лесцентів старшого шкільного віку дозволяють зробити висновок про покращення свавільної уваги по зменшенню часу перегляду таблиці Шульте - 152,8+4,2 сек в порівнянні з контрольною групою 163,6+4,1 сек Ср<0,02). Достовірно покращилась в основній групі і короткочасна пам'ять, так як діти запам'ятовували 5,62+0.12 слів в порівнянні з 4,2+0,21 Ср<0,02). Про покращення розумової працездатності свідчили зменшення часу перегляду таблиці "кільця Ландольта" С373±14,4 сек в порівнянні з 512+10,2 в контрольній,р<0, 01), а також кількість помилок при виконанні цього завдання С3,2+0,13 в порівнянні з 5,4±0,32Х,р<0,01), і відповідно

швидкість переробки інформації в основній групі 1,03±0,1? в _ і

порівнянні з 0,83і0,016, Ср<0,02) у дітей, які не отримували ЦЕТ. '

В основній групі дітей старшого шкільного віку покращились показники статичного тремору: зменшились кількість торкань С3. 2+0,5,р<0,02), час торкань С6,4+0,6 сек,р<0,013; показники координації рухів: зменшилась кількість торкань С26,0+1,1,р<0,05), час виконання завдання С24,2±1,2,р<0,05) . Виросла і рухова активність реконвалесцентів після комплексу реабілітації з включенням ЦЕТ, судячи по результатах "теппінг-тесту": показник темпу виріс в основній групі

СЗО.ОІ+1,4 порівняно з 23, 1+0. 7, р< 0. 01 З і КЕС С0,02±0.001 по відношенню до 0,пі4+0.002. р<0,01).

Таким чином, отримані результати підтверджують можливість неиедикаментозноі корекції змін вищої нервової діяльності і вегетативної нервової системи.

Всі дані, отримані внаслідок проведених досліджень, дозволяють сформулювати ряд висновків і практичних рекомендацій, які можуть бути використані в практичній роботі педіатрів.

ВИСНОВКИ.

1. Клінічні особливості пневмонії в гострому періоді визначають індивідуальну характеристику патологічного процесу у реконвалесцентів, включаючи схильність до Формування неврозоподі.бних розладів.

2. Пневмонія у дітей шкільного віку в гострому періоді супроводжується порушенням Функціонування Фізіологічної антиоксидантної системи, інте.нсифікацією процесів неферментативного вільнорадикального окислення і зміною активності мембранопов'язаних ферментів, при цьому виявлена відповідність виявлених біохімічних змін і клінічних особливостей пневмонічного процесу.

3. Залучення до комплексної терапії в гострому періоді пневмонії у дітей шкільного віку токоферола ацетата і кар-нітіна хлоріда сприяє відновленню функції Фізіологічної антиоксидантної. системи, нормалізації процесів ліпідної перок-сидації і, як наслідок, більш сприятливому клінічному перебігові гострої пневмонії. Це проявляється у вигляді скорочення тривалості інтоксикації, нормалізації кольору шкіри.

покращення апетити і скорочення терпіну перебування в стаціонарі. зменшення частоти ускладнень і покращення наслідків захворювання.

4. В періоді реконвалесценції у дітей, які перехворіли на гостру'пневмонію, можуть виявлятися неврозоподібні стани, що супроводжується порушенням психоемоційної стабільності, свавільної уваги, короткочасної пам’яті, розумової працездатності, координації рухів, функцій вегетативної нервової системи.

5. За даними оцінки емоційно-особистих якостей дітей, які мають неврозоподібні розлади, виявлено патофізіологічну різноманітність обстеженого контингенту хворих, яку необхідно враховувати при підборі індивідуальної психотерапії та реабілітації.

6. Формування неврозоподібних розладів у ■реконвалес- х центів гострої пневмонії пов'язано як з обтяженим премор-бідним Фоном і тяжким перебігом перенесеного пневмонічного процесу, так і з вихідними психо-емоційними особливостями дітей, які перенесли гостру пневмонію; найбільше значення в якості Фактора ризику по виникненню неврозоподібних розладів має висока оцінка по шкалі 0 в опитувальнику Р. Кеттела.

7. Церебральна електроімпульсна терапія на апараті

"ЛЕНАР" при частоті імпульсів 700 - 1000 Гц, тривалості

імпульсу 0,15 -0,2 мс, силі струму 1,2 мА в режимі змінної скважності, тривалості сеанЬу 20 - 40 хвилин покращує Функціональний стан центральної нервової і вегетативної нервової системи, позитивно впливає на психофізіологічні показники вищої нервової діяльності.

8. ЦЕТ неврозоподібних розладів у реконвалесцентів гострої пневмонії сприяє більш сприятливому перебігу відновлюю-

чого періоди і може бути рекомендована для впровадження в комплекс реабілітаційних заходів без допоміжного призначення препаратів антиоксидантної дії.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.

1. В гострому періоді пневмонії у дітей шкільного віку з метою забезпечення більш сприятливої клінічної динаміки, зниження частоти ускладнень і покращення наслідків захворювання в комплексну терапію рекомендується включати токоферола ацетат у вигляді 5 У. розчину із розрахунку 1,5-2 мг/кг на добу в 2 прийоми С25 крапель на прийом дітям до 10 років, ЗО крапель на прийом дітям після 10 років) і одночасно кар-нітіна хлорід у вигляді 20 V. розчину по 1 чайній ложці 2 рази на день Св складі солодких блюд) на протязі 10-14 днів.

2. Реабілітацію дітей,•які перенесли гостру пневмонію, доцільно здійснювати на фоні основних відновлюючих заходів без застосування антиоксидантних препаратів при умові залучення в гострому періоді комбінації токоферола ацетата і карнітіна хлоріда.

3. В комлекс заходів по реабілітації дітей реконвалес-центів гострої пневмонії, які мають неврозоподібні розлади, рекомендуються залучати метод церебральних електроімпульс-них впливів, що дозволить зменшити у дітей прояви психофізіологічних порушень, а також частоту психічної і соціальної дезадаптації.

4. Фактором ризику у відношенні виникнення неврозо-подібних розладів у реконвалесцентів гострої пневмонії слід, вважати високі значення фактора 0 при використанні адаптова-

ного модифікованого варіанту дитячого персонального опиту-вальника Р. Кеттела.

5. ЦЕТ на апараті "ЛЕНАР" проводиться у реконвалес-цєнтів гострої пневмонії з неврозоподібними проявами з врахуванням індивідуальних особлівостей при частоті імпульсів 700- 1000 Гц, тривалості імпульсу 0,15-0,2 мс. , силі струму 1,2 мА, в режимі змінної скважності, тривалість сеансу 20-40 хв. Метод протипоказаний при захворюваннях кожі в місцях накладання електродів, органічному ураженні ЦНС і судомному синдромі, захворюваннях очей, індивідуальній непереносимості електричного струму, психічних захворюваннях, стійких пери-натальних порушеннях мозкового кровообігу, порушеннях ритму серця.

СПИСОК робіт, опублікованих за темою дисертації.

1. Психоэмоциональный статус детей реконвалесцентов острой пневмонии //3-й Национальный Конгресс по болезням органов дыхания. Санкт - Петербург, 1992. г- с 113. /Соавт. Аряев Н. Л. , Малому ж И. П. и др. /.

' 2. Применение церебральной электроимпульсной терапии в

комплексе реабилитационных мероприятий детей реконвалесцентов острой пневмонии // 3-й Национальный Конгресс по болезням органов дыхания,Санкт-Петербург,1992-с. 131. /Соавт.Аряев

Н. Л. , Клочкова Г. С. /.

" 3. Влияние последствия избыточного применения пестици-

дов на состояние здоровья плода и ребенка //Пленум правления научного общества акушеров-гинекологов Украины " Эколо-

* \

гия и репродукция" : Тез.докл.-Одесса,1992.-с. 7/соавт.Аряев

Н. Л. , Бределева Н. К. и др. /. ,

4. Виявлення та корекція гепатобіліарних порушень і вегетативних ДИСФУНКЦІЯ у дітей з регіонів з несприятливими екологічними умовами // Нове у діагностиці та лікуванні захворювань органів травлення: Перша Подільська наук.- практ. конф. гастроентерологів.-Вінниця,1993.-с. 129-130 / Співавт. Аряев М. Л. , Маломуж І. П./.

5. ЦЭТ невроподобных состояний у детей, перенесших острую пневмонию // Материалы науч. -практ. конф. , посвященной столетию болницы / Одес.обл.психиатр, больница И1,- Одесса,

1993,-с.29-30 /Соавт. Маломуж И. П. , Клещенко 3.И./.

6. Особенности фунционального состояния лимфоцитов и липидной пероксидации у детей с вегетативными нарушениями //там же. /Соавт. Аряев Н. Л. . Маломуж И. П. , Ников П. С. и др. /.

7. Состояние периферического и мозгового кровообраще-

ния у детей из загрязненной пестицидами окружающей сре-ды//Теоретические и клинические вопросы детской

кардиологии:Тез.докл. Украинской научно-практической конференции. -Харьков, 1993. - с.93-94 /Соавт.Аряев Н. Л. , Маломуж И. П. , Ников П. С. и др./. . .

8. Діагностика і корекція вегетативних дисфункцій у дітей з екологічно несприятливих регіонів //Тези доповідей IX з'їзду дитячих - лікарів Нкраіни.- Одеса,1993. -с.124/Співавт. Аряев М. Л. , Маслакова Е. 0. та інші/.

9. Фаркакотерапевтическая коррекция вегетативных нарушений различного генеза у детей // Современные аспекты фармакотерапии заболеваний внутренних органов:Науч.-практ.конф: Тез.докл.-Одесса,1993.-с. 61 /Соавт. Маломуж И.П./.

10. Применение антиоксидантов и церебральной электроим-пульсной терапии СЦЭТ) у детей, перенесших острую пневмонию

//Тези доповідей .1 з'їзду фтизіатрів та пульмонологіє України.-Вінниця,1993. - с.194 /Співавт. Аряев М. Л. ,Наслакова Е. 0. та інші /. ~

11. Комплексна терапія та реабілітація дітей, хворих на гостру пневмонію із застосуванням антиоксидантів і церебрального впливу //Тези доповідей 63 підсумкової студентської наукової конференції.- Одеса. 1994.-е.4.

12. Комплексная немедикаментозная реабилитация детей ре-

конвалесцентов острой пневмонии // 4-й Национальный Кон-

гресс по болезням органов дыхания. Москва, 15-19 марта,1994 /Соавт. Аряев Н. Л. Маломуж И. П. /.

13. Реабилитация детей, перенесших острую пневмонию с использованием метода церебральной электроимпульсной терапии СЦЭТ5:Информационное письмо,- Одесса,1992.-2с /Соавт. Аряев Н. Л. , Кенц В. В.., Михайлов Г. Т. /.

14. Лечение вегетативных нарушений у детей: Информационный листок.-Одесса,1993.-4с./соавт. Аряев Н. Л. , Клочкова Г.С./.

15. Церебральные импульсные электровоздействия в коррекции вегативных нарушений у детей ! Информационный листок.

- Одесса, 1993.-Зс./соавт. Аряев Н. Л. , Кенц В. В. , Маломуж И. П./.

ANNOTATION.

1. Zirnik Valentina Ivanovna.

2. Cerebral electro - impulse therapy of neurosis - like condition of children, that suffered from acute pnevmonia.

3. Dissertation is a manuscript; scientific degree - candidate of Medical Sciences. ■

4. Speciality 14.01.10 - Pediatry.

5. Odessa State Medical University. ’

6. Odessa, 1996.

7. The defended typescript contains 112 pages of text,

22 tables, 7 drawings. The work includes the results of observation of personal and psychophysio logical peculiarities of school-age children-reconvalescents, that suffered from acute pnevmonia, those who have neurosis-like disorder at the reabilitation stage. The materials of some metabolic disturbance investigation are presented in the defended typescript. Intensity of lipidic peroxidation at the peak stage 3f disease being confirmed, this enabled one to carry out intioxidant correction in the form of &-Tocopherol and Car-Titin. .

It is ascertained, that the changes of emotional condi-.ion and higher reconvalescents have place. The highest the-'apeutic effect was attained in the children, who received :erebral electroimpulse in complex-reconstruction treatment.

АННОТАЦИЯ.

І.Зирньїк Валентина Ивановна.

2. " Церебральная электроимпульсная терапия неврозоподобных

состояний у детей, перенесших острую пневмонию".

3. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук.

4. Специальность 14.01.10 - Педиатрия.

5. Одесский государственный медицинский университет. '

6. Одесса, 1996. . '

7. В защищаемой рукописи, содержащей 112 страниц текста, 22 таблицы; 7 рисунков представлены результаты исследований эмоционально-личностных и психофизиологических . особенностей детей реконвалесцентов острой пневмонии школьного возраста с неврозоподобными расстройствами на этапе реабилитации, а также некоторых метаболических закономерностей острой пневмонии

в. периоде разгара.

Установлен факт интенсификациилипидной пероксидации в остром периоде заболевания, что явилось основанием для назначения антиоксидантной терапии в виде токоферома ацетета и карнитина хлорида. Установлено изменение эмоционального состояния и высшей нервной деятельности у детей реконвалесцентов. Выявлено положительное влияние в комплексной восстановительной терапии церебральных электроимпульсных воздействий.

Ключові слова: діти реконвалесценти пневмонії, неврозо-подібні розлади, реабілітація, церебральна електроімпульсна терапія.