Автореферат и диссертация по медицине (14.01.01) на тему:Структурно-функциональное состояние эритроцитов при анемиях беременных в процессе лечения липином

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

- 9 И;0Л 1337

АРАУАБЕЛЬ ПЕРЕЙРА

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ЕРИТРОЦИТІВ ПРИ АНЕМІЯХ ВАГІТНИХ В ПРОЦЕСІ ЛІКУВАННЯ ЛІПІНОМ

14.01.01 - Акушерство та гінекологія.

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Харків -1997

Роботу виконано в Харківському інституті удосконалення лікарів на кафедрі перинатології та гінекології.

Науковий керівник

- доктор медичних наук, професор Грищенко Ольга Валентинівна.

Науковий консультант:

- члєн-кореспондент НАН України, лауреат Державної премії, доктор біохімічніх наук, професор Бєлоус Аполон Максимович.

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор, Щербакова Валентина Василівна;

- доктор медичних наук, професор Громова Антоніна Макарівна.

Ведучі заклади:

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (м.Київ).

Захист дисертації відбудеться “___”___________1997 р.

о 13.30 на засіданні спеціалізованої ради Д 02.38.04 при Харківському державному медичному університеті (310 022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Харківського державного медичного університету (310 022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розіслано “_____________________________”_199 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук,

О.П.Танько

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальність проблеми

Анемія вагітних та захворювання, які її супроводжують, є однією з частих причин високої материнської захворюваності та дитячої смертності [Димитров Д., 1977; Омаров M. A., 1977; Степанківська Г.К., 1978; Кадирова A.A., 1983; Яремчук Т.П., 1993; Тимошенко Л.В. та співавт., 1993]. Згідно з сучасними уявленнями [Касимов A.K., 1982; Джаббарова Ю.К., 1983; Казакова Л.М., 1993; Cambiagh L. et al., 1975] анемія вагітних є несприятливим прогностичним фактором, оскільки значно частіше ускладнюється пізнім токсикозом, а також сприяє розвитку ускладнень при пологах та в післяпологовому періоді. Найбільш розповсюдженною формою у вагітних є залізоде-фіцитна гіпохромна анемія, частота якої, за даними різних авторів, коливається в межах 50-90% від загальної кількості анемій [Салупере В.П., 1979; Тихонова Л.В., 1983; Басова Т.П. та співавт., 1990; Sturgeon P., 1970].

Причини розвитку залізодефіцитної анемії вагітних остаточно не з’ясовано, хоча цьому питанню присвячено ряд гіпотез. Згідно з однією з них [Абдурахманов М.К., 1970, 1976; Димитров Д., 1980; Подорожний А.П.., 1985; Базарова O.A. та співавт., 1986; Шамільян В.В., 1984] анемія у вагітних розвивається в результаті дефіциту заліза та інших мікроелементів (Fe, Cu, Zn, Со), нормальне всмоктування та трансмембранний транспорт яких порушується, що приводить до пригнічення процесів обміну вітамінів, гормонів та інших біологічно активних сполучень в організмі вагітної [Єргіна Г.Ш., 1984; Подорожний А.П., 1985]. Існують також традиційні погляди на розвиток анемії вагітних, пов’язані з недостатністю харчування, втратою крові та дефіцитом вітамінів [Іванова І.П. та співавт., 1977; Граскін Г.Я. та співавт., 1985; Лехтман С.М. та співавт., 1987]. Анемія у вагітних дуже часто виникає на фоні різних соматичних екстрагенітальних захворювань (пієлонефрити, гастрити, серцево-судинна

патологія, панкреатити, токсоплазмоз, гіпотіріози та ін.) [Димитров Д., 1980; Wong К. et. al., 1962].

В останні роки все більшу увагу привертає гіпотеза імуно-біологічного генезу виникнення гіпохромної анемії вагітних [Антоненко Б.Н. та співавт., 1984; Ідельсон Л.І., 1987; Гень С.А., 1988; Білокриницька Т.Є., 1989; Карпенко В.Г., 1994], згідно з якою в сироватці крові жінок та клітинних імуних системах з’являються антигени, які сенсибілізують та активізують статус вагітної.

Незалежно від правомочності тієї чи іншої концепції механізму анемій вагітних, очевидним стеє той факт, що розвиток анемії вагітних супроводжується досить складними фізіологічними змінами плазматичних мембран та регуляторних систем цитозолю еритроцитів, а також інших клітин мієлоїдного ряду, які приводять до розвитку вторинних ускладнень в період вагітності.

Оскільки порушення метаболічних процесів при анеміях вагітних носять генералізований характер, зміни гуморальних систем досить сильно модифікують функцію клітинно-відновних процесів, які здійснюються НАД - та глютатіон-залежними ферментами, а також тих, які змінюють структурно-функціональний стан плазматичних мембран еритроцитів і, перш за все, роботу іонтранспортуючих систем (Na+ - К+ = АТРазу, Ca2+" АТРазу) [Антонов В.Ф., 1982]. Оскільки при розвитку анемії змінюється іонний гомеостаз клітин, це приводить до розвитку сфероцитозу та їх лізису. Збереження гідрофобного бар’єру мембрани, де ключову роль відіграють фосфоліпіди біошару та процеси перекисного окислення, є не менше важливим в аспекті підтримки фізіологічного статусу еритроцитів, так як вони контролюють функцію цитоплазматичних ферментів енергетичного обміну, які є джерелами генерації АТФ та регулюють властивості 2,3-дифосфогліцерату (2,3-ДФГ) - ключової системи, яка підтримує транспорт 02 в клітині. У разі розвитку тяжких форм анемії, коли причинний фактор проявляє максимальний ефект, явища клітинної

з

патології посилюються, розвивається гіпоксія на рівні організму, яка приводить до порушення нормального перебігу вагітності. Це пов’язано, перш за все, з тим, що зменшується численність та якісні властивості еритроцитів, а отже, і інтенсивність газового обміну на рівні тканини.

Однак дотепер багато питань розвитку та перебігу біохімічних процесів на клітинному рівні при анемії вагітних залишаються багато в чому неясними, хоча цьому питанню останнім часом присвячено декілька робіт [Борзова Л.В. та співавт., 1985; Дякова Н.Г. та співавт., 1986; Абдуллаева Д.А. та співавт., 1988; Абдуллаходжаєва І.М. та співавт., 1989].

Проблема ефективного лікування анемій вагітних також багато в чому залишається не вирішеною.

Мета роботи

В зв’язку з цим метою роботи стало дослідження структурно-функціонального стану мембран та білків цитозолю еритроцитів при анемії вагітних різного ступеню важкості, а також обгрунтування й з’ясування терапевтичної ефективності ліпіну, як речовини, яка має антиокислювальну активність.

Завдання дослідження Для досягнення поставленої мети в роботі вирішувались такі завдання:

1. Дослідити рівень процесів перешеного окислення ліпідів (ПОЛ) та проникність мембран еритроцитів для іонів.

2. З’ясувати активність антиоксидантних ферментів, в яких міститься глютатіон (СБН) - пероксидазу - (вБН-Р) - редук-тазу - (вБИ-ІІ) в еритроцитах.

3. Вивичити динаміку розпаду фосфорорганічних сполук (АТФ, 2,3-ДФГ, Рн), pH та характер трансформації різних форм гемоглобіну (НЬО, НЬ, Ні) в клітинах.

4. Дослідити ефективність біологічно активного фосфо-ліпіду - ліпіну в сполученні з традиційною терапією для корекції виявлених патохімічних ушкоджень мембран та гемоглобіну еритроцитів.

Наукова новизна

В роботі, на основі комплексного вивчення характеру патохімічних процесів в еритроцитах вагітних, хворих на анемію, отримані дані про характер процесів ПОЛ та стан антиокислювальної ферментної системи, регулюючих вільно-радикальні процеси в клітинах. Вперше вивчена динаміка фосфорорганічних сполук (АТФ, 2,3-ДФГ, Рн) та pH в клітинах методом 31Р-ЯМР, який дав змогу встановити, що при анемії вагітних в ізольованих еритроцитах відбувається більш швидке зниження співвідношення АТФ/АДФ, ніж в нормі. Встановлено, що виявлені вище процеси ПОЛ та енергетичного виснаження еритроцитів спричинюють порушення фізіологічного співвідношення різних форм гемоглобіну і полегшують вхід екзогенного Са2+ в еритроцити.

Теоретична та практична значущість роботи

Отримані дані дозволяють в деякій мірі розкрити механізми структурно-метаболічних процесів, які відбуваються як в організмі вагітних хворих на анемію, так і в еритроцитах. Ці дані можуть стати основою для пошуку нових методів лікування вагітних з анемією з урахуванням тяжкості хвороби та розробки діагностичних тестів в медичній практиці.

Практична цінність роботи полягає в тому, що рекомендоване застосування вітчизняного препарату ліпіну в поєднанні з традиційною ферробіотерапією хворих на анемію вагітних виявилось ефективним засобом для пригнічення патохімічних процесів на рівні мембран еритроцитів і, тим самим, покращуючим клінічний хід вагітності. Ліпін є доступним препаратом, що дає змогу широко застосовувати його в клінічній практиці, оскільки він не дає ускладанень і знижує ризик загрози невиношування вагітності.

Впровадження результатів роботи

Основні висновки та положення роботи впроваджені в практику міського пологового будинку №4 м. Харкова, міського акушерсько-гінекологічного центру на базі клінічного

пологового будинку №5, міського клінічного пологового будинку №1 і використовуються в педагогічній роботі кафедри перинатології та гінекології ХІУЛ.

Апробація роботи

Основні положення дисертації було викладено на спільному засіданні кафедр перинатології та гінекології, акушерства та гінекології №1 та №2 Харківського інституту удосконалення лікарів (1996 р.). Основні положення дисертації було висвітлено й обговорено на засіданні Харківського обласного наукового товариства акушерів-гінекологів (1996 р.)

Публікації по темі дисертації

За матеріалами дисертації опубліковано 5 наукових статей у відкритій пресі.

Структура та обсяг дисертації

Дисертація викладена на 124 стор., складається із введення, розділу літературного огляду, двох розділів власних досліджень, заключення, висновків, практичних рекомендацій та списку літератури, який включає 307 літературних джерел. Дисертація ілюстрована 9 таблицями та 7малюнками.

Декларація особистого внеску автора в розробку

науковнх результатів, які виносятся на захист

Пошукач під час виконання дисертації самостійно виконував підбір хворих, клінічне обстеження і спостереження в динаміці перебігу захворювання за тематичними хворими та за вагітними контрольної групи. Всім пацієнткам проводився забір крові для клінічних та біохімічних досліджень. Самостійно проводилось внутрішньовенне введення розчину, який містив ліпін. Дисертантом призначалось лікування, фіксувались зміни, які відбувались під дією лікування, яке проводилось, оцінювався клінічний перебіг вагітності.

Автор особисто аналізував вітчизняну та зарубіжну літературу з даної проблеми, провів статистичну обробку отриманих наукових результатів.

Основні положення, які виносяться на захист

1. У вагітних жінок, які страждають від залізодефіцитної анемії, спостерігається посилення процесів ПОЛ, які проявляються в підвищенні вмісту МДА, КД, порушується функція антиоксидантних ферментів, транспорт Са2+, трансформація гемоглобіну, що приводить до виникнення гіпоксичного синдрому в організмі матері.

2. При ЖДА у вагітних спостерігається порушення стабільності мембран еритроцитів внаслідок фосфоліпазного гідролізу ліпідів, що порушує іонний гомеостаз. Наслідком цього є тканинна гіпоксія. Ліпін, будучи представником природних фосфоліпідів, ефективно покращує клінічний перебіг анемії за рахунок інгібування процесів ПОЛ, стабілізації синтезу макроергів в еритроцитах і сполучених з ним процесів транспорту Са2+ та трансформації різних форм гемоглобіну.

3. Включення ліпіну в комплекс лікувальних заходів у вагітних з ЖДА дає змогу знизити частоту проведення гемотрансфузій, сприяє більш повному відновленню гематологічних показників, а також значному зниженню частоти акушерської патології при пологах, в післяпологовий період і у новонароджених.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження

В основу дослідження покладено спостереження за 123 вагітними жінками, із них у 88 в клінічному аналізі крові виявилось зниження гемоглобіну нижче 110 г/л, кількість еритроцитів менше 3,5 10і2 г/л та кольоровий показник нижче

0,9. Всіх пацієнтів було розбито на 4 групи.

Першу групу становили 35 жінок (контроль) з неусклад-неним перебігом вагітності (НЬ крові 120-115 г/л); друга група -33 жінки, вагітность яких протікала на фоні анемії легкого ступеню (НЬ крові нижче 110-90 г/л); третя - ЗО вагітних жінок з анемією середньої тяжкості (НЬ крові 90-70 г/л); четверта група - 25 вагітних жінок (НЬ крові менше 85 г/л), які на фоні звичайної консервативної антианемічної терапії отримували додатково новий фармакологічний препарат - ліпін - натуральний фосфоліпід, який має стимулюючу дію на функції клітини.

Під час вибору вагітних для обстеження виключались жінки хворі на гастрит, виразкові ураження 12-ти палої кишки та шлунку, нирок та клітин крові. При цьому виключались також пацієнти, анемія у яких могла розвинутись на грунті професійних шкідливостей або вад (наркоманія, куріння, алкоголь).

Зважаючи на це, можна вважати, що у обстежених нами хворих нема даних в анамнезі тяжких соматичних захворювань, які б сприяли розвитку анемії, за вийнятком перенесеного токсикозу вагітності, який супроводжується загрозою переривання вагітності [Набієва М.А. та співавт., 1984; Герасименко Г.В. та співавт., 1990].

Всі групи вагітних з анемією одержували традиційне лікування, яке включало феропрепарати (сульфат заліза, ферум-ЛЕК, ферамід, вітаміни та лікарські засоби за показниками, а в 4-ій групі з середньою тяжкістю анемії додатково вводили внутрішньовенно фосфоліпід - ліпін з розрахунку 10-15 мг/кг маси тіла повільно, струмово 1-2 рази в день. Всього 7-10 введень препарату на курс (6-10 діб).

Всі вагітні в стаціонарних умовах підлягали традиційному комплексному обстеженню, яке включало: клінічні аналізи крові, концентраційні функції нирок, склад білкових фракцій крові, рівень залишкового азоту, креатиніну та цукру крові, характер коагулограм, а також ультразвукове сканування в динаміці на апараті “Toshiba”. Рівень сироваткового заліза в крові визначали за допомогою набору Біо-Лаб-Тест (Югославія) шляхом фотометрування комплексів Fe2+3 Р-фенантроліном. Результати виражали в ммоль/л.

Для спеціальних біохімічних досліджень застосовували свіжу венозну кров, взяту на гепарині натще з ліктьової вени вагітних. Під час дослідження інтенсивності ПОЛ в мембранах еритроцитів враховували характер спонтанної та Fe2' індукованої хемілюмінесценції (ХЛ) 15% суспензії еритроцітів в розчині Dulbecco (Serva). Вимір проводили на біохемілюміно-метрі БХЛ. Процес ХЛ індукували 0,25 мМ розчином FeCl2 та замірювали протягом 3 хв.

Кількість МДА в еритроцитах та сироватці крові визначали за реакцією з тіобарбітуровою кислотою [Коробей-нікова Є.Н., 1989] з подальшою спектрофотометрією при 532 нм. Рівень дієнових кон’югатів (ДК) в гептанових екстрактах еритроцитів та плазмі крові реєстрували на 2-во променевому спектрофотометрі “Spekord UV-VIS” зі швидкістю Юсм/хв в інтервалі довжини хвиль 200-250 нм та на спектрофотометрі СФ-16 при 232 нм [Гаврилов В.П. та співавт., 1995].

Активність GSH-P вимірювали за швидкістю окислення глютатіону (GHS) в присутності гідроперекису третичного бутілу, використовуючи спектрофотометрію на СФ-16 за методом Моін В.М. (1986), a GSH-R - за швидкістю окислення NADH [Панченко Л.Ф. та співавт,, 1975], виміряного на 2-во променевому спектрофотометрі “Spekord UV-VIS”. Швидкість транспорту 45Са в еритроцити розраховували за методом Покудіна Н.І. та співавт. (1988).

Вміст різних форм гемоглобіну (НЬО, НЬ, Ні) в еритроцитах оцінювали за допомогою диференціальної спектрофотометрії, використовуючи коефіцієнти екстинції, наведені в роботі

г-у/ай: еі аІ.Ь. (1973). Спектри поглинання записували на спектрофотометрі “РІІЕ ІЖІСАМ 8Р-800”, кров розводили 1:100 фізіологічним розчином в 5М фосфатному буфері.

Для неруйнівного контролю за швидкістю утилізації макроенергічних сполук (АТФ, 2,3-ДФҐ, Рн) використовували метод31Р-ЯМР високого дозволу вирішення. На основі хімічних зрушень неорганіного фосфату визначали pH в еритроцитах.

Статистичну обробку отриманих результатів проводили на персональній ЕОМ, використовуючи критерії Фішера-Ст’юдента.

Результати особистих досліджень

Вагітні першої групи були контрольними, оскільки вагітність у них протікала без будь-яких ускладнень. В другій групі хворих вагітність протікала на фоні анемії легкого ступеню, а в третій та четвертій - на фоні анемії середньої тяжкості. Ці групи хворих одержали традиційну антианемічну та симтоматичну терапію, яка включала препарати заліза, вітаміни групи В, Є, С, РР та фолієвої кислот, детоксикаційні препарати - гемодез, реополіглюкін, глюкозоновокаїнова суміш, кавінтон, димедрол, альбумін. В четвертій групі вагітним додатково внутрівенно вводили ліпін, який є високоочищеним фосфоліпідом, який має антиокислювальні та мембранста-білізуючі властивості.

Вивчення стану процесу еритропоезу та рівня сироваткового заліза проводили у вагітних контрольної групи (здорові) та у вагітних з анемією до та після лікування, яке проводили (на 14 день). В 2-й групі вагітних з легким ступенем анемії, яких лікували традиційними методами, включали препарати заліза (сульфат заліза, ферум-ЛЕК, ферамід, вітаміни групи ВіС), явно позитивної динаміки в гематологічних показниках не виявилось (таб. 1), так як зміни носили характер тенденції (р>0,05).Вміст гемоглобіну в крові дещо знижувавсь і складав 102±0,02 г/л, хоча кількість еритроцитів збільшилась на 15% від рівня контрольних величин і досягла 3,9±0,0М0І2/л.

Показники Групи обстсженних хворих

1 2 3 4

контроль А Б А Б А Б

Гемоглобін, г/л 115,7±0,12 95,5±0,81 105,7±0,8 86,3±0,3 95,8±0,9 80,5±0,5 110,1±0,6

Еритроцити, 1П12/гт 5,5±0,08 3,8±0,09 4,9±0,09 3,0±0,01 3,5±0,05 3,1±0,08 4,5±0,07

Лейкоцити, 107л 6,9±0,005 6,2±0,01 р,<0,05 6,2±0,05 р,<0,05 б,9±0,03 р,<0,05 7,0±0,01 р,<0,05 б,8±0,02 Р,<0,05 7,5±0,01 р,<0,05

Лімфоцити, % 20Д±0,02 19,7±0,05 р,<0,05 21,2±0,014 р2<0,05 20,8±0,07 р>0,05 23,0±0,02 р,<0,05 21,3±0,05 р>0,05 25,3±0,09 р2>0,05

Нейтрофіли, % 69,3±0,01 59,3±0,6 р,<0,05 57,9±0,4 р2>0,05 52,8±0,81 р<0,05 60,3±0,51 р2<0,05 58,7±0,72 Р,>0,05 65,4±0,55 р2<0,05

Кольоровий показник 0,9±0,0007 0,8±0,002 р,<0,05 0,8±0,001 р,<0,05 0,91 ±0,003 р>0,05 0,91±0,005 р7<0,05 0,85±0,003 Р,>0,05 0,95±0,007 р>0,05

Загальний білок, г/л 72,5±0,03 61,3±0,02 р,<0,05 62,5±0,03 р,<0,05 65,8±0,15 р,<0,05 68,3±0,35 р,<0,05 68Д±0Д8 р,<0,05 75,3±0,23 р,<0,05

Примітки: 1, 2, 3, 4 - групи обстежених;

А - до лікування; Б - після лікування;

Р) - показник достовірності в відношенні до контролю;

Р2 - показник достовірності в відношення до дня лікування.

Разом з тим помітно, що в групі вагітних, що отримали комплексне лікування, яке включало препарати заліза і ліпін, відзначалась очевидна стимуляція процесів формування та дозрівання згаданих вище клітинних елементів крові, а також збільшення загального білка в крові. Особливо чітко виявлялась динаміка з боку НЬ і червоного ростка крові. Після проведеного комплексного лікування НЬ практично наближався до норми і складав 118,5±0,5 1012/л (табл. 1). Аналогічна тенденція простежувалась і при дослідженні лейкоцитів, лімфоцитів та нейрофілів (табл.1).

При дослідженні гематологічних показників у вагітних з анемією було виявлено зниження гемоглобіну з 110 г/л до 85 г/л та еритроцитів - від 3,9 до 3,0 1012/л. При цьому в другій та третій групах в крові рівень сироваткового заліза був на 50% вище, ніж в першій та четвертій групах (табл. 2). Можна вважати, що збільшення сироваткового заліза в процесі розвитку анемії пов’язано не стільки з мобілізацією депонованого заліза, скільки, очевидно, з деструкцією еритроцитів в результаті зниження їх осмотичної резистентності, що підтверджують і інші дослідники [Г.М.Абдуллаєв та співавт., 1985; Д.А.Абдуллаева та співавт., 1988].

При дослідженні процесів ПОЛ нами було виявлено, що при анемії вагітних в еритроцитах відбувається активація вільно-радикальних ланцюгових реакцій в ліпідному біошарі мембран еритроцитів, які є головною причиною збільшення перекисного гемолізу клітин. Подібного роду процеси, які ведуть до порушення структури ліпідного біошару мембран, суттєво впливають на протікання метаболічних процесів в еритроцитах

і, зокрема, порушують іонний гомеостаз, структурний стан гемоглобіну та транспорту 02, що є причиною розвитку гіпоксії тканин в організмі вагітної. До аналогічних висновків дійшли і інші автори [Л.А.Ганіна, 1985; В.П.Корпушин та співавт., 1988]. Однак динаміка й механізм індукції процесів ПОЛ при анемії вагітних вивчені досить обмежено і не дозволяють на сьогодні зробити узагальнюючі висновки з цього питання.

Таблиця 2. Вміст сироваткового заліза до та після ____________лікування вагітних з анеміею._________

Групи обстежених хворих Кількість обстежених Рівень заліза, кмоль/л

А Б

І- (контроль) 35 15,9±0,67

II - (легка ступінь анемії) 33 29,8±0,82* 21,5±1,2*

III- (середня ступінь анемії) 30 33,4±0,58* 23,8±2,1*

IV -(середня ступінь анемії після комплексного лікування яке включає ліпін) 25 29,8±0,48* 19,7±0,92

Примітка: А - до лікування;

Б - після лікування;

* - достовірні (р<0,05) відміни порівняно з контролем.

Таблиця 3. Спонтанна та індукована хемілюмінісценція суспензії еритроцитів і плазми крові в обстежених вагітних з ____________анаміею.____________________________________________

Об’єкт дослідження Групи хворих Характер ХЛ

Спонтанна Індукована

Еритроцити Плазма 1 153,3±21,5 103,5±10,5 475,7±90,3 36,5± 174,5

Еритроцити Плазма 2 243,0±40,0 337,3±70,9* 925,4±97,2 747,3±92,3

Еритроцити Плазма 3 589,5±99,5* 221,0±76,0* 157,4±128,8* 3097,5±88,5*

Еритроцити Плазма 4 192,5±30,6 115,7±22,5 1680,5±85,0 2650,9±75,5

Примітка :*- достовірні відміни (р<0,05) відносно контролю.

Нами визначено, що при анемії вагітних в міру прогресування анемічного процесу в плазмі крові і суспензії еритроцитів збільшується концентрація люмінісцуючих продуктів розпаду біоструктур клітин, яка супроводжується спалахом спонтанного та Ре2+-індукованого надслабкого світіння, а також накопиченням ДК і МДК, які являють собою проміжні та кінцеві продукти переокислення ліпідів, що мають високу токсичність відносно структурних і каталітичних білків клітин (таб.З, мал.1).

Б

2500' , к

*

2000 - —. 3500 - *

п 3000 - —

1500 - б ... 2500 - —тт

2000 -

1000 - 1500 -

* 1000 -

500 — 500 - * *

а г Г 0 і— Г г~

0 Г 1 —► 1 2 3 ,

1 2

Мал.1. Рівень спонтаної (а) і Ре2+-індукованої (б) ХЛ суспензії еритроцитів (А) і плазми крові (Б) у обстежених хворих клінічних груп (1-4).

Подібну тенденцію спостерігали І.М.Абдуллаходжаєва в співавт. (1989) в суспензії еритроцитів у вагітних з анемією, яка протікає на фоні гестозу, де було виявлено збільшення МДА в умовах спонтанного та індукованого Ре2+ ПОЛ.

Як показали наші дослідження, при ускладненні вагітності анемією відбувається вірогідне (р<0,05) підвищення рівня МДА в еритроцитах. Цей процес знаходиться в прямій залежності від тяжкості анемії, складаючи при легкій формі приріст 39% відносно контролю, при середній - 54%. Введення в комплекс

9.0 Н

8.0

7.0 -

6.0 -

5.0 -

4.0 -3,0' 2,0" 1,0

А

21

Б

4,8

1

6,3

2,5

6,0

2,3

8,8

2,9

7,6

2,6

З

4,1

1.8

♦ л > і V і ‘ і

до після до після після

■т1------►

Групи вагітних

Малюнок 2. Рівень МДА в плазмі крові (А) і суспензії еритроцитів (В) у вагітних контрольної групи (1), легкої (2), середньої тяжкості анемії (3) та після лікування ліпіном (4)

лікування фосфоліпіду - ліпіну приводило до зниження МДА, яке наближалося до величин, встановлених в групі здорових вагітних (мал. 2).

Хоча механізм посилення процесів ПОЛ в еритроцитах при анемії вагітних остаточно не визначений, базуючись на викладених вище фактах, ми припустили, що причинами інтенсифікації процесів ПОЛ при даній паталогії є, по-перше, високий рівень сироваткового Ре, який не може індукувати вільнорадикальні процеси в мембранах, і, по-друге, зниження активності ферментних антиоксидантних систем захисту еритроцитів. В результаті досліджень з’ясувалось, що при легких формах анемії активність СБН-Р і СБН-ІІ зберігається на достатньо високому рівні, перевищуючи показник в контролі на 50%, однак при анемії середньої тяжкості функцій 08Н-Р дещо знижується , хоча активність СБН-Я підвищується на 100%. Це свідчить про деяке зниження антиокислювального потенціалу еритроцитів вагітних в процесі розвитку анемії, хоча їх здатність зберігати пул відновленного СБН зберігається на досить високому рівні, оскільки СБН є активним протектором гемоглобіну від токсичної дії АФК і ліпідних гідроперекисів.

Гідроперекиси ліпідів являються також досить активними модифікаторами бар’єрних властивостей мембран, оскільки нами встановлено, що при анемії середньої тяжкості вхід Са2+ в еритроцити через плазматичні мембрани достовірно збільшується (р<0,05) порівняно з контролем, складаючи 1,15 10 б. Подальше прогресування анемії приводить до подальшого підвищення входу Са:‘ в еритроцити до 1,82 10 6 г/л. Причому це явище не усувається як після традиційного, так і після комплексного курсу лікування. Причини активації входу Са2+ в еритроцити при анемії залишаються неясними і вимагають спеціальних окремих досліджень.

Головним висновком даних, отриманих при дослідженні динаміки фосфорорганічних сполук методом 31Р-ЯМР АТФ, АДФ, 2,3-ДФГ і рН, являється той факт, що при анемії в еритроцитах прискорюється процес гліколізу, який веде до швидкого виснаження запасів АТФ і закислення внутріклітинного середовища. Подібного роду внутриклітинні процеси,

а також активація ПОЛ в мембранах еритроцитів, які супроводжуються накопиченням токсичних продуктів переокис-лення, веде до модифікації структурного стану НЬ і накопичення його метафори, не здатних трансформувати 02 в тканини. Сукупність виявлених нами патохімічних процесів в еритроцитах являється, очевидно, суттєвою причиною розвитку гіпоксії в організмі матері та плоду.

Порівняльна оцінка ефективності традиційної антиане-мічної терапії, яка включає препарати заліза, вітаміни, мікроелементи та комплексного курсу лікування, який включає ліпін, показала значно вищу ефективність останнього, так у вагітних 4-ї клінічної групи нарастала стійка ремісія. Крім того, поліпшилось протікання вагітності, зміни явища загрози переривання вагітності, не було виявлено випадків затримки внутрішньоутробного розвитку плоду. Відзначена в цій групі також більш висока оцінка за шкалою Апгар дітей, які народились.

Таким чином, застосування ліпіну як мембранного стабілізатору, що має антиокислювальні властивості, в комбінації з традиційною терапією являється ефективним, патогенетично обгрунтованим заходом запобігання розвитку гіпоксії матері і плоду, приводячи в кінцевому результаті як до покращення гематологічних, так і до акушерських і перинальних показників.

ВИСНОВКИ

1. В міру розвитку та поглиблення анемії у вагітних відбувається інтенсифікація процесів ПОЛ в еритроцитах, які супроводжуються активацією спонтанної та індукованої ХЛ, накопиченням ДК і МДА.

2. Встановлено, що підвищення активності С8Н-Н і ОБН-Я, яке виявляється на стадіях розвитку анемії, являється однією з причин гальмування процесів ПОЛ в еритроцитах.

3. Виявлено прискорений вхід 45Са2+ в еритроцити, який залежить від тяжкості анемії і, поряд з процесами ПОЛ, є важливою причиною модифікації внутріеритроцитарного гемоглобіну.

4. З поглибшенням анемії змінюється співвідношення різних форм гемоглобіну (НЬО, НЬ, Ні) в сторону збільшення деоксигемоглобіну і метгемоглобіну, не здатних транспортувати 0„ що приводить до зниження оксигенації тканин і розвитку гіпоксії.

5. В еритроцитах вагітних, хворих на анемію, спостерігається прискорений розпад АТФ, зменшення співвідношення АТФ/АДФ та більш швидке зниження рН, що вказує на високу інтенсивність процесів гліколізу в клітинах.

6. Традиційна антианемічна терапія анемії у вагітних різними препаратами заліза в сполученні з вітамінами не дає виразного лікувального ефекту і не усуває патохімічні зміни в еритроцитах.

7. Комплексне застосування феропрепаратів і ліпіну являється ефективною лікувальною дією, яка усуває виявлену паталогію еритроцитів, за вийнятком мембранного транспорту Са2\

8. Розроблена на основі експериментальних клініко-лабора-торних даних комплексна терапія вагітних з ЖДА, яка включає поряд з препаратами заліза засіб з антиоксидантною дією - ліпін, покращує загальний стан вагітних, сприяє ліквідації анемії, нормалізації показників морфофункці-онального стану еритроцитів.

9. Удосконалений комплекс диференційованих і індивідуалізованих лікувально-профілактичних заходів при ЖДА сприятливо впливає на протікання вагітності, пологів, стан плоду

і новонародженого, сприяє зменшенню частоти перинаталь-ної паталогії.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1.Для терапії залізодефіцитних анемій вагітних рекомендовано використання препаратів заліза, вітамінів в комбінації з парентеральним введенням мембранного стабілізатора та антигіпоксичного засобу - ліпіну.

2. Рекомендуємо призначати феропрепарати: перорально сульфат Ре по 1г. З рази на добу; ферум-ЛЕК - 2-4 мг через добу внурім’язово; ферамід - по 0,1-0,5 г внутрівенно через

добу; комплекс вітамінів С і групи В, а також ліпін з розрахунку 10-15 мг/кг маси тіла повільно, струменево 1-2 рази на добу (7-10 введень на курс).

3. В процесі обстеження та лікування вагітних з анеміею слід враховувати характер впливу процесів ПОЛ в еритроцитах, що можна здійснити шляхом визначення рівня кінцевого продукту - МДА за допомогою доступного спектрофотометричного способу.

4. Ефективність, доступність та безпека застосування ліпіну дозволяє рекомендувати його для лікування анемій вагітних в медичній практиці як активний мембранстабілізатор.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ

1.Механизмы модификации различных форм гемоглобина и фосфорорганических соединений в эритроцитах беременных, больных анемией.// Акушерство и гинекология. -1996. -№3.-С.23-27.

2.Интенсивность процессов перекисного окисления липидов и активность антиоксидантных ферментов в эритроцитах при анемиях беременных. // Украинский биохимический журнал. - 1996. - №3. - 116-120.

3.Комплексное лечение ферропрепаратами и липином беременных с анемией различной степени тяжести. // Вестник проблем биологии и медицины,- 1996. -№6.~ 45-49.

4.Исследование макроэргических соединений в эритроцитах беременных при анемиях методом 31Р-ЯМР.// Доповіді Національної Академії Наук України. 1995. - №9,-С.121-123.

5.Исследование концентрации фосфорорганических соединений в эритроцитах при анемии беременных методом 31Р-ЯМР. / Тезисы докладов. Минск - 11-94.- С.58.

19

АННОТАЦИЯ

АРАУ АБЕЛЬ ПЕРЕЙРА “Структурно-функциональное состояние эритроцитов при анемиях беременных в процессе лечения липином”

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 -Акушерство и гинекология. Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 1997.

Защищается диссертационная работа, посвященная изучению терапевтических возможностей естественного фосфолипида липина для лечения беременных, страдающих железодефицитной анемией. Установлено, что стимуляция эритропоэза, восстановление нарушенных морфо-функциональных свойств эритроцитов, уменьшение тканевой гипоксии у беременных, страдающих анемией, может достигаться внутривенным введением липина. Определены изменения процессов ПОЛ в сторону интенсификации в эритроцитах по мере углубления анемии, сопровождающиеся спонтанной и индуцированной ХЛ, накоплением ДК и МДА. Установлено изменение соотношения различных форм гемоглобина, интенсификация гликолиза в клетках, что приводит к снижению оксигенации тканей и развитию гипоксии. Обосновано применение комплексной терапии, включающей, наряду с препаратами железа, липин, что приводит к ликвидации анемии у беременных, нормализации морфо-функционального состояния эритрцитов, улучшению общего состояния беременных. Доказана эффективность предлагаемого метода лечения.

20

ANNOTATION

ARAO ABEL PEREIRA “Structurally-functional condition of erythrocytes at anemia of pregnancy during treatment by lipin”.

The thesis for candidate degree in medical science (manuscript)

- on a specialty 14.01.01 - Obstetrics and Gynecology. Kharkov state Medical University. - Kharkov, 1997.

Thesis, dedicated to explore therapeutics possibilities of natural phospholipid lipin for treatment pregnant, suffering from iron deficiency anemia, is defend. Is determined, that stimulation oferythrogenesis, restoration of broken morpho-functional properties of erythrocytes, the reduction of tissular hypoxia at pregnant, suffering from anemia, can be attained by intravenous introduction of lipin. Changes of processes the POL in the party intensification in erythrocytes in accordance with a deepening anemia, accompanying spontaneous and induced CL, accumulation DC and MDA are determined. Change of a correlation of the various forms of hemoglobin, intensification of glycolysis in cells are determined, that results in decrease of tissular oxygenation and development hypoxia. Application of complex therapy, including, alongside with preparations of iron, lipin is reasonable, that results in liquidation anemia at pregnant, normalization of a morpho-functional condition of erythrocytes, improvement of a general condition pregnant. Efficiency of an offered method of treatment is proved.

Ключові слова: ліпін, природний фосфоліпід, еритроцити, анемія, ПОЛ, інтравенозне введення