Автореферат и диссертация по медицине (14.00.05) на тему:Состояние перекисного окисления липидов и антиокислительных свойств крови при хронических поражениях печени

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ п г п ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИИ ІНСТИТУТ

Pis ол ;

- На правах рукопису

‘ ' ОН і Ьії

ААОЇСЕЄНКО ТЕТЯНА АНАТОЛІЇВНА

СТАН ПЕРЕКИСНОГО ОКИСЛЕННЯ ЛІПІДІВ ТЛ АНТИОКИСЛЮВАЛЬНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ КРОВІ ПРИ ХРОНІЧНИХ УРАЖЕННЯХ ПЕЧІНКИ

(14.00.05 — внутрішні хнороби)

Автореферат дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Харків, 1993

Робота виконана на кафедрі факультетської терапії медичного факультету Харківського медичного інституту

НАУКОВИИ КЕРІВНИК — доктор медичних наук, заслужений діяч науки та техніки України, професор ХВОРОСТИНКА В. М. '

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ:

доктор медичних наук, професор ДЕЙНЕКО Н. Ф. доктор медичних ііаук, професор СЕМИДОДЬКА Ж. Д.

Ведуча організація, що дала відгук на роботу — Український науково-дослідний інститут терапії

у І ^

Захист дисертації відоудеться 14 жовтня 1993 р. 0....7О...годич

на засіданні спеціалізованої ради „ .ї>.лм,іі.ж................

при Харківському медичному інституті (310022, м. Харків, проспект Леніна, 4)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського медичного інституту.

Автореферат розіслано «, .................... .1993

Р-

Вчений секретар спеціалізованої ради, кандидат медичних наук

ОВЧАРЕІІКО Л. 1.

Антугупні сть теш. '

Хронічні зехворвваиня печінки е о^чим із найбільш поширених варіантів ураження шлунково-кишкового тракту у дорослих. Особливо значушу медихо-ооціальну проблему становлять совою алкогольні ураження печінки /АУП/, що вражають перев&'кно осіб працездатного віку, нерідко приводять до іняалідізації і смерті хворих.

Патогенез АУП е багато факторним процесом. Доведена роль токсичних, токсикоалорпвдих, ауто імунних механ і з мі в у формуванні і подальшому розвитку АУП. Вивченню ролі перекислого окислення ліпідів /ПОЛ/ в розвитку даного захворювання присвячені окремі • праці. Результати цих досліджень рзбіяні і не дозволяють, скласти цілісного уявлення про роль ПОЛ в розвитку АУП. Не вивчалась також роль стану системи' антиоксидантного захисту /ЛЗЗ/ у цього контингенту хворих. Відсутність інформації про особливості стану системи ПОЛ-ЛОЗ при різноманітних варіантах АУП не дозволяє . використовувати ці показники а ролі діагностичних критеріїв.

6 одиничні повідомлення про ефективність антибксвдантів при лікуванні хронічних захворювань печінки. Не рогяябілені в достатньому обсязі принципи антиоксидантної терапії, не визначені раціональні комбінації штиокседантів.

Таким чином, актуальним е вивчення особливостей стану системи П0Л-А03 у хворих з АУП, виявлення взазмозвйзків між цими показниками та іншими характеристиками функціонального стану • печінки, клінічним статусом хворих, а також розробка принципів раціональної терапії антиоксидантами.’

Мета і основні завдання дослідження.

Метою даного дослідження було вивчення стану системи ПОЛ-ДЗЗ при АУП, виялвення взавмззв"язку між компонентами системи ГОЛ-ЛОЗ і о шовними клініко-лабораторними показниками, розробка антиоксидонт-збагаченої терапії АУП, яка підвищує ефективність лікування хворих, •

Для здійснення поставленої мети дослідження плшуволи вирі. шити такі заздипгя:

1.Вивчити стан процесів пероксідації ліпідів, активність деяких компонентів системи АОЗ, єхидність мембранних структур до спровокованого переккснИмй сполуками руйнування у хворих з основними варіантами ЛУП.

2. Визначити взазшзв"язок між станом системи ПОЛ-ЛЗЗ і основними

„ 4

кліііп<о-л.'>(^рп.торіиш показниками у хгорпх ЛУП, довести роль про-

о в П9ІІ у Яатогенезі ЛУП, обгрунтувати доціліи сп> застосування интиогсі'дгічтіп для корекції стану ПОЛ у хворих /0/11

0. Розробити П випробувати оптимальні схемі штиок сидянт-пбп.гг-ісюі терапії для досліджених впріштіп ЛУП.

4. Порівняти дглгміку основних клінігіо-лабораторпіх показників у хворих ЛУП при ліку» мін і відліпім і запропонованим способом.

5. Оцінити ефективність застосування антиоксидантів у ролі засобі? патогенетичної терапії в комплексному лікуванні хворих ЛУП.

Наукова иопигла дослідження.

1. Встановлено порушення стопу процесів пероксидації ліпідів у хворих з наіібільш пошцхліими формами ЛУП.

2. Доведена наявність змін у співвідношенні доших компонентів системи '“чтиоіссццпіітного захисту і покзішсів перекислої резно-

* тептносгі еритроцитів у хворих АУП.

3. Доведена роль процесів нерок сид оції ліпідів у патогенезі АУП, обгрунтована доцільність застосування онтиоксццшітів для патогенетичної терапії АУІІ.

4. Ирпналізовако вилив антиоксидантів на оаювпі клініко-лабо-раторіі показники хворих АУП. Скл ад єн і ди^орепціПовші схеші лікування основних варіснтів ЛУП із застосуванням антиоксидантів,

що впливають на основні лямки патогенезу АУП, забеспечугать достатню корекцію основній клінічних симптомів. •

Пречтичче значення дослідження. - .

Щоосдені дослідження і отримані результати дозволяють:

1. Бішористовувати як загальнодоступні діапюстичні тести при ЛУП де/«і показники стану системи Н0Л-ЛЭЗ: рівень у сироватці крові МДЛ, активність катплази, пероксіщази, показнім перекишої р;яистентітості еритроцитів.

2. Застосувати для диференціальної діагностики ЛУП та характеристики їх нпреСігу діагностичні індекси, що характеризують співвідношення між різноманітними компонентами системи ПОЛ-ЛОЗ.

3. Використовувати показники К\ДА і перекислої резистентності ерит-. ртцигів /ІІГ1І/ для етапного контролю ефективності лікування,

як показники, що на'ібільш адекватно відбивають вираиенність цитолітичного сішдіхпіу.

4. Бклізчаїи пр.іродж’П міро розчинний антиоксидант токоферол до комплексної терапії хворих ЛІТІ; дозволяя ліквідувати інтенси-4ікоція ІК)Л, прискорює доспгпення клініко-лабораторіі ремісії,

•підвнщуо ефективність лікування, покрацуа прогноз зихворюв&ння.

Для захисту виносяться такі полоиенняі

1. У хворих ЛУП доцільно визначити рівень деяких показників

стану системи ПОЛ-ЛОЗ. . • •

2. Ошоші клінічні парі «яти ЛІТІ характиризують ся певним спов-рідним столом системи П0Л-/СЗ. .

3. їснус взей і,пзи" лзок мі я інтенсивністю процесів ПОЛ і внра*ш-ніегп цитолітичного синдрому, шстивністо патологічного П)юцусу в печінці.

4. Введення до комплексної терапії ЛІТІ антиоксиданта токові о лу усуваз октивацію ПОД, сприга більш швидкому досягненнп клініко- -лабораторгаї ремісії.

Апробація дисертації. • . ■

Основні положення дослідження викладались на облягтиitl "Научно-технический процесс в медицино" /Харьков, 19Ш/; науково-

пршети’тій конференції "Хроническое воспаление и зайолевтио оргшов пищеварения" /Харьков, 1991/; реслубліпгиськіЯ t

"Заболовшия оргяюв пищеварения с то’ти зрения тчрапстя и хирурга/" /Донецк, 1992/; засідання Харківського няуново-медишого товариства Даркіо, 1990,1991,1992/,

Публікації. -

По темі дисерптції опубліковано 4 праці,

Об"вм та структура дисеїчації.

Дисертація виклеєна на сторінках млзимопишого тексту ¡82. ілюсгровша 57 таблицями, 4 діяграишяі» виписками 3 історій роб тематичних хворій. Дисертація сялпдпсться із введення, огляду літератури, п"лти розділів влааінх спостеркв-нь, заключно? ччетте«", висновків та практичних рекомендацій.

Перелік літературних джерел сялядмться із 157 вітчиг*?(яит та 59 зарубіжних.

Методи і матеріали дослідження. .

Доетідкення.-ароводилось на базі, гастроентерологічного відділення областаої ‘клінічної лікарні м. Харкова. Було обстежено 143 хворих АУТІ. У 50 з них було виявлено хронічний переметуючий . алкогольний гепатит /ХПАГ/, у 53 - хронічний активний алкогольний гепатит ДААГ/, у 40 хворих -« алкогольний цироз печінки /АЦП/, Для визначення нормальних рівнів досліджуваних показників було обстежено 20 практично здорових чоловіків.

Клінічний діагноз вивірявся з допомогою комплексу клініко-лаборато^их, біохімічних, імунологічних тестів.. Стан пігментного обміну оцінювався по різню в сироватці крові загального, зв"яза-ного та вільного білірубіну./Для хараК'&еристики обміну ліпідів визначали рівень загального холестерину, вільного та естерифі- . кованого холестерину, загальних фбефодіпідів. Досліджували вміст загального білка та основних білкіо&Ш^ фракцій, показники тиш-лової проби. Для оцінки фіброяласмчних процесів'в організмі визначали вміст оксипроліну в сироватці крові. Використовувались деякі ензиюлогічні, тести: вмістім АСГ,АЛТ, лужної фосфатази, гаммаглютамілтранспептидазл, Для характеристики імунного статусу хворих визначали рівень Т-,В-,0-лікфцитів укрові, кілкісгь теофілінчуїдивкх /Г£Л/ ітеофілрезистентних /Г£Р/ лімфоцитів. ’

Стан гуморального, імунітету оцінювався ПО утриманні циркулюючих імунних комплексів /ЦІК/. Дяя візуаліаації іореологічних змін печінки використовувались інструментальні методи дослід- -квня: ультразвукове сканування оргжів Черевної порошини та радіоізотопне дослідження печінки. '

Стан процесів ПОЛ. оцінювали по рівню в сироватці крові хворих вторинного продукту ПОЛ. малойового диальдегіду' ДІДА/, що визначався методом Гаврилова-Гаврилової-Малуль. Дяк ха~ . рактерисггики стану системи антиоксидантного захисту /ДОЗ/ визначали вміст в сироватці крові ферментів, що наділені антиоксидантною активи і стюікаталази та Пероксадази. Для виявлення забезпе-ченності організму нефермвнтними ліпідними антиоксадантними фак- . торами} схильності мембранних структур до спровакованого екзр-генними перекисами руйнування застосовувався показник -перекисної , резистентності еритроцитів /ПРЕ/. , ' .

Статистична обробка результатів дослідження виконувалась-'з допомогою програмуєшго мікропроцесора "Електроніка Ш-54" із застосування-: методу варіаційної статистики, кореляційного, дисперсійного і дискретно-динамічного аналізу. Використовувався •

пакет програм, адаптованих для медико-біологічних досліджень.

Для більш детальної характеристики стану системи ПОЛ-ДОЗ. використовувався метод парних індексів, запропонований для характе- . ристики стану багатофакторсьіх систем, Застосовували^ такі показники, :цо характеризують співвідношення між основними компонентами системи ПОЛ-ДОЗ, a cawe діагностичні індекси КАТ/ЬЩА, ПО/ВДА, ПРЗ/:.ЩА, КАХ/ПРЕ, ПО/КАТ. ^

■ Результати лосяідження та їх обговорення.

• В результаті прозеденого клінічного, яабораюріого та інсгру-менатльного обстеження наш були виявлені характерсі особливості' досліджуваних варіантів АУЛ. _ .

Група хворих ШАГ складалась із ЬО чоловіків: 12 хворих були у віці до 44 років, 38 - від 45 до 49 років. Виявлено такі характерні особливості снашезу: тривалість-систематичного прийому алкоголю до 5 років /23 хворих/, або 5-Ю років /19 хворих/, початок систематичного прийому алкоголю після 16 років /42 хворих/, кратність прийому алкоголю І раз на 3 дні /39 чловік/, пе-раваяно вживалось вино /33 чоловіки/, середня разова доза не пе/ ревізувала 250 мл /41 чоловік/. Як праьило, хворі палили /35 чоловік/, вживали їиу з низьким вмістом білків та вітамінів /18 чоловік/. Найбільш типовими скаргами були відчуття важкості в правому підребер‘'ї /40 чловік/, помірно виражені болі в правому підрсбер"ї /33 чоловіки/, психоемоційна несталість /ЗІ чоловік/. Харістеріими об"ективншм симптомами у хворих ХПАГ були болючість, увільнення печінки /41 чоловік/, поміріо виражене збільшення печінки /4а •олоаік/, сірувато-блідий колір шкіри /26 чоловік/. При ультразвуковому обстеженні оргнів черевної порояиини у хворих ХПАГ виявлено збільшення сагітального розміру печінки по правій серединно-ключичній лінії понад 12 см /45 чоловік/, споо-терігалось заокруглення краю печінки /27 чоловік/, звивистість деяких судин печінки /43 чоловік/. Ехоструктура печінки, еластичність її не вирізнялись від норми. Збільшення розмірів пе- . чінки при незмінності її макроструктури підтверджувалась радіоізотопним дослідженням. ■

У хворих ХПАГ спострігались зміни деяких біохімічних показників /табл.І/. Помірно підвищувався рівень загального і зв"яза-ного білірубіну, спостерігалась незначна гіпопльбумінемія та гі-иергамиаглобулінемія, підвищувались показники тиьюлової проби. Підвищувався вміст оксипроліну в сироватці крові, що свідчить про активацію фібропластичних процесів у печінці. Спостерігалось

■ Таблиця І

Основні показники функціонального стану печінки та імунного статусу у хворих ХПАГ

ПОіСАЕНИіСИ ГРУПИ ' Достовірність

. хворі ХПАГ здлрові розбішостей

Білірубін загальний 15,17+1,53 12,63*0,72 ¿0,01

мш>ль/л '

^Білірубін зв"язний 7,34+0,94 3,50+0,17 < 0,01

МКМ0Л1-/Л ■ -

Альбуміни % 50,04+1,35 58,10+0,68 ■ < 0,001

Глобуліни % 20,69+0,34 . 15^56*0,41 < 0,001

Тимолова проба ОД 3,79+0,48. 2,04+0,22 < 0,001 .

Загаяні йосфоліпі-ди,Ммойь/л 4,38+0,06 3,06+0,06 < 0,001

Загальний холесте-рін, і.г:оль/л 5,04+0,17 4,77+0,09 ;> 0,1

Вільгий холестерін ииоль/л I,37+0,10 . 0,46+0,04 < 0,001

Зв"язаний холео-терін, мшль/л 3,67*0,17 3,68+0,17 > 0,5

ACT ммоль/л 0,67*0,05 0,47+0,04 с 0,001

AJiT ммоль/л 0,65+0,06 0,42+0,02 ^ 0,001

у-ГГП Е/л . 102,31220,23 50,00+4,09 . < 0,001 -

ОКсипролін мг/ш 5,03+0,23 3,83+0,20 ' - <с 0,001. •

Т-лімфовдти % 41,41*1,48 ' 47,98+0,95 ;>0,5 .

В-лімфоцити % 4,14+0,39 7,75+0,89 0,001

О-лімфоцити % ■ 47,29*1,44 48,80+2,21 > 0,5

ТФР-лімфоцити % 31,51+1,21 28,Ііїі ,46 < 0,001

ТФЧ-лімфациги % . ■ 17,97+1,01 ' 24,21+1,43 ^ 0,01 ’

ТФР/ГФЧ 3,06+0,13 1,30+0,11 < 0,001

цік здіцег . 7,65+0,53 4,67+0,68 ' < 0,5)1

ЦІК 4; Ь% ГЄГ . . 14,07+0,23 П,77^,0‘3 < 0,01

Сі%/С3% • . 1,20+9,07 2,51+6,0? ' ^ о.Рг> . °

незначне підвищення вмісту загальних фосфзліпхдів і вільного холв-. стерину у сироватці крові. Можливо, підвищення рівня вільного холестерину мгс адаптаційний гєнез - е повідомлення про антиоксидантну дію холестерину, Активність АСГ і АЧТ лідви.цуралась несуттєво, тоді як рівень у-ГТП значно підвищувався.

' У xEopiiX ХПАГ мав місцо дисбаланс кількісних співвідношену між основними популяціями імунокомгетентних клітин /табл. І/.

Вміст В-лімфоцитів знизувався, спосгерігачась тенденція до зниження вмісту О-лімфоцитів, що підтверджувалось підвищенням індексів T/D, Т/В, 0/Б. Змінювалось також співвідношення між Т-ліі.фцитамл з хелперною та супресоріою актизпісг». Спостерігалось незначне підвищення вмісту Т£>Р кліті« на фоні зниження рівня ТіЧ, і о регуляторний індекс ТФРДоЧ підзищувавсгг, що свідчить прх> зниження сулресорюго1 потенціалу. Більш значними були зміни показників гуморального імунітету. Підвищувався зміст середньо-ьялекуляри’Х ЦІІЇ, більш значно - ЦІК 3,4?', ПЕР, що мають більшу , молекули рну вагу.

Г^упа хвор:іх ХААГ становила 53 чоловіки: 40 хворих 'були віком до 44 років, ІЗ - від 45 до 49 років. Більшість хворий, мали тривалість захворювання 5-Ю років. Характерні особливості снашезу даних хворих: тривалість систематичного вживання алко-гола 5-Ю.років /38 чоловік/, початок систематичного вживання . алкогола з I4-IG років /24 чоловік/, прийом алкоголю щоденний ' /32 чоловік/ або не рідше І разу а 2-3 дні /21 чоловік/, пере-важо вживались сурогати алкоголю /52 чоловіки/, середня разова доза перевищувала 150 мл, типовими були алкогольні ексцеси /52 чоловіки/, безладний спосіб яшття /39 чоловік/, низькобілкова дівта /43 чоловіки/, Характерними скаргами були постійні болі в правому підребер"ї /45 чоловік/, які супроводжувались різноманітними диспепсичними явищами, схудненням /41 чоловік/, у всіх паціеентів були вразні астенічні явища, Найбільш поширеними об'єктивними симптомами були субіктеричність слизових оболонок /44 чол./, шкіри /36 чол./, збільшення, болючість, ущальнення . печінки /44 чол./, долонна еритема /40 чол./, телеангівктазії

• /28 чол./, атрофія м"язів плечового пояса /40 чол./, ознаки полінєйропатії /33 чол./.

При ультразвуковому дослоднениі у хворих ХЛЛГ спостерігалось значне збільшення печінки. Вертикальний розмір печінки по серединноключичній лінії збільшувався до-17 см. У 8 хворих, до

. ■. то

22 ом - у 28 чоловік, більше 22 см - у 7 чоловік. Закруглення крав печінки мало місце у 36 хворих, нерівність краю - у 21 хворого. Зміни їло структури спостерігались у 42 хворих. Чергування зон підвищених і зниженої ехогенносгі мало місце у 23 хворих. Часто спостерігалась розширеність, звивистість вен печінки /34 чол./, лериваскуляряа інфільтрація /23 чол./, повна облітерація судин ' а утворенням мілких зон підвищенної ехогєнності /21 чол./. Еластичність печінки була знижена у 15 хворих. Збільшення селезінки виявилось у 16 хворих. При сцштіграфії печінки мало місце збіль- . шення печінки /39 чол./, нерівномірність розподілу ренгенфаршіре-Парату /42 чол./, накопичення його в облсті селезінки зазначено у 6 хворих.

У хворих ХААГ спостерігались значні змін; 6іої.ікічн>х показників /табл.2/. Значно під вдувалось утримання загальної* і кон"ю-Говшого білірубіну, більш значною, нік при ХПАГ була гіпоальбу-омінемія та гіперга\шаглобулінемія, високих значень досада тимолова проба. Вміст, оксипроліну був найбільш значний у порівнянні з іншими варіантами ДУТІ. Максимальним було підвищення рлзня загальних фосфзліпідів, що свідчить про вивільнення ф^орліпідів із аруйновших мембранних структур. Рівень загального і вільного холестерину також підвищувався найбільш суттєво у лорівншні з' іншими варіантами АУП. Вміст зв"язного холестерину практично не відрізнявся від норми. Рівні ACT, АКТ досягли на1більи;хх значень у порівншні з іншини варіантами АУП, а рівень у-ГШ був підвішений .у тій же мірі, що і при ХПАГ.

У хворих ХААГ' зміни імунного статусу мали значну вираисність /табл.2/ Вміст Т- і В-лімфоцитів у крові знижувався, 0-л1ыф°Чит*Б підвищувався. Система В-лімфоцитів пригнічувалась найбільп значно - індекс Т/В був підвишєнним. Найвираженними у порівняю і з іншими формами АУП булодомінувааня фракйії О-лімфоцитіз.Індека 0/В був максимальним, ТД)-мінімальним у хворих АУП. Причиною цього явищашже бути як порушення перетворення О-лімфоцитів у Т- або В-лігфоцити, так і підвищенний вміст у фракції К-лімфоцитів. Найбільшу вираженність при данному варіанті АУП на^увао ,и,ио баланс між лімфоцитами з хелперною та супресоршю активністю. Підвищення рівня ТФР-лімфоцитів і зниження рівня ТйЧ-ліифоцитів було найбільш вираженим при ХААГ. Імунорегляторшй індекс досягав найбільших значень відносно інших варіантів АУП, що свідчить про виражене зниження супресорюї активності. Рівень Ц1К 3,4'-* lltT та’ Ц1К 4,5% ПЕГ при ХААГ був також виїде, ніж при ХПАГ, зберігалось перевалне накопичення більш важких ЦІК, про що свідчить ,

• • II

Таблиця 2

Основні показники функціонального стану печінки та імунного статусу у хворих ХААГ

ПОКАЗНИКИ - ' ГРУПИ хворі здорові Дрстовіріість розбіжностей

Білірубін загальний • мкмоль/л 18,34+2,07 / 12,63+0,72 ' < 0,01

Білірубін за"язений ■ < 0,01

мкмоль/л 8,44+1,00 ' ' 3,56+0.17 .

Альбуміни % . 46,27+1,49 58,10+0,68 < 0,001.■

у-глобуліни % 24,64+0,60 15,56+0,41 ' < 0,001

Тимзлова проба ОД 7,64+0,89 * 2,04+0,22 . < 0,001

Оксипролін мг/мп 8,31+0,47 3,83+0,20 < 0,001

Загалні фосфіліпіди . < 0,001

ммоль/л 4,73+0,07 3,06+0,06

Загальний хале стерин 5,10+0,24 . 4*77+0,09 . <; 0,01

кшль/л „

Холестерин ВІЛЬНИЙ 1,37+0,12. . 0,46+0,04 * < 0,001

і.о.оль/л

Холесггерин ЗВИЙЗШ1!!Й ммзль/л . 3,70+0,17 . 3,138*0,17 > 0,5

• АЛТ ммзль/л . .1,24+0,05 0,47+0,04 < 0,001

ACT ммэль/л І,21+0,05 0,42+0,00 ^ 0,001 •

' у-ГГП Е/л . 120,69+22,07 50,00+4,89 < 0,001

Т-лімфоцнти % 36,46+1,69 47,98+0,95 ^ 0,01

В-лЬфЩИТИ’ % 4,39+0,28 7,75+0,89 < 0,001

0-лімфзцити % 55,66+1,54 ' 48,Ю+2,2І < 0,01

ТіР-лімфоцятн % 40,66+1,07 28,11+1,46 < 0,001

ТФЧ-лімфоцити % 13,16+1,38 24,21+1,43 < 0,001

Т4РДЇЧ ■ . 4,89*0,15 ‘ 1,30+0,11 с 0,001

ЦІН 3,4 ПЕГ 10,(40,03 4,67+0,68 <0,01

ЦІН 4,556 ПЕГ 13,48*0,53 11,77*2,08 <0,01

' 0А%/&% I,37j0,ll 2,51 >0,09 < 0,05

» 12 зниження коефіцієнту С4$/С3%. ' ■ ‘ ■

Група хзорих АЦП складалась з 40. чоловіків, розподілза віком по двох вікових категорія« був рівномірний. Всі хворі кали тривалість захворювання понад Ь років. Характерні особливості анашезу: тривалість систематичного прийому алкоголю 5-Ю років /25 хворих/ і більше 10 років /Іо чол./, початок систематичного прийому алкоголю після 16 років /26 чол./, прийом алкоголо в середньому І раз на 3 дні /33 чол./, середня разова доза більше 150 мл /43 чол./, надавали первагу горілці /ІЗ чол./ або сурогатам /24 чол./, мали діегу з низьким вмістом білків та вітамінів /ЗІ .чол./, вели безладний спосіб ямття /ЗО чол./. Провідними скаргами • були слабкість /33 чол./, зниження працездатності /38 чол./, .ваккість і тупий біль у правому підребер'ії /£5 чол./, анексія /ЗІ чол./, метеоризм /ЗІ чол./, Тиловики об"єктишими симптомами були телеангіектазії /ЗІ чол/, малиновий язик /ЗО чол./, пальмар-на еритема /26 чол./, атрофія м"язів плечового поясу /33 чол./, субіктеричність склер /21 чол./, збільшення розмірів живота /21 чол/. Топографічні характеристики печінки були різноманітиш» іноді внаслідок асциту печінка була недослана для дослідження. Типовим було виявлення згостреного крап печінки /23 чол./, спде-номегалія /33 чол./. '

При ультразвуковому дослідженні у хворих АУЛ збільшення печінки спостерігалось у 28 хворих, найбільш часто сагітальний розмір вечінки становив 17-22 см /23 чол./. Атрофія печінки спосте- -рігалась у 8 хворих. Нерівність контуру печінки відмічено у 34 чоловік, ущільнення капсули - у 34 чоловік. Харктерним булогрубе порушення ехоструктуриї мали місце додаткові ехосишали середніх розмірів /22 чол./, симптом "снігової рурі" /14 чол./,‘ цільні стрі-чковедні структури /12 чол./, широка смуга високої ехогенності /12 чол/» Спостерігалось грубе порушення судинної структури печінки: облітерація дрібних судин /28 чол./, різка звивистість ' вен /28 чол./, непостійний колібр судин /14 чол./. Еластичність печінки була зниженою у 36 хворих. Про’ портальну гіпертензію свідчило збільшення діаметру портальних вен /38 чол./, реканалі-зація пупкових вен /12 чол./, накопичення асцитичної рідини навколо печінки /14 чол./, у бокових відділах живота /IIчол./, у тлоі-у тазі /8 чол./,Збільшення селезінки спостерігалось у 27 хворих. При овднтіграфії печінки збільшеїшя її розміру спостерігалось у”2І хворого, мали місце числені крайові дефекти накопичення ренгенфармпрепарату у 29 хворих» Накопичення ренгенфарм-препарату в області селезінки спостерігалось у вслх хворих, не-

нфрідко інтенсивність зображення селезінки була більшою, ніж печінки /37' чол./.

У хворих АЦП спостерігались вираженні зміни біохімічних показників /табл.З/. Підвищення рівйя загального і коіГ"юговашого білірубіну було найбільш зиражнним у порівнянні з іншими варіантами АЛ1. Найбільш значними були й зміни білкового обміну: вира-женність г і по ал ь буі н о м і ї, гіпергаммаглобулінемії, підвищення тиі.олової проби досягло максимального для АУЛ значення. Вміст оксипрсиіну підвищувався помірно. Рівень загальних фосфоліпідів буз лідвищенний в тій же мірі, що й при ХААГ. Підвищення загального и вільного холестерину було менш значним, ніж при ХААГ. Зміст зв”я-занного білірубіну був підвищенний, що сзідчить про зниження холін-естерифікупчої функції печінки, [¿енш значним, ніж при ХААГ було підв;іщення рівня АСГ і AJIT. Рівень^-ГТП був найвищим відносно інших варіантів ХШ. - '

У хворих /ЩІ зміни показників кліткового імунітету мали менш виражений характер, ніж при ХААГ /табл.З/. Зберігалось зниження вмісту Б-лімфоціїтів у крові на фоні помірного підведення вмісту. О-лімфоцитів. Індекс Г/0 був нормальним, Т/В та О/tí були підвищені Дисгіалшс між лімофцитами з хелпернО» та супресорною активністю був менше вираженим, ніж при ХААГ. Зміни показників гуморального імунітету досягають найбільшої вираженності при'даному варіанті АУП. Ступень накопичення ЦІК була найвищою при АЦП, найзначнішим було накопичення ЦІК 3,4% ПЕГ, що мають більшу молекулярну масу.

У всіх вищеназванних групах хворих АУЛ вивчався стан системі Í10Ü-A03 /табл.4/. У хворих ХПАГ сопстерігалось помірно виржане підвищення вмісту ІДЦА у сироватці крові, значне підвищення показника ПРК, що свідчить про активацію процесів вільнорацикалшого окислення і підвищення нестабільності мембранних структур. Змінювався і стан ЮЗ: активність перокевдази суттєво знижувалась, вміст каталази підвицувався, що можна розцінити як вияв захисної активації ферменту. Змінювався і характер корреляційних відношень ЩА - кпталоза Z -0,büjh0,08, Р<0,01, у контролі 5 =-0,67+0^15, Р<0,001. Більиі слабким-ст.яв ал взпемозв"пзок між ЗДА і пероксидаг-JOÉ т-0,Т)7+и,І0. Г-0,0І у контролі £=-0,77*0,13 ?<0,01 та між ОДА рівнем ІІРЙ 0.Ь7+0,І0, Р<0,GI у нормі ¿"=0,96*0,14, Р<0,01

Оаюші показники функціонального стану печінки та імунною статусу у хворих ЛЦП '

ПОКАЗНИКИ ■ ГРУПИ хворі ЛЦП здорові Достовірність розбіжностей

Білірубін загальний ІЛСОЛЬ/Л • 20,30*1,97 і 12,63+0,72 . . <0,01 :

Білірубін зв"га«ший кмоль/л 10,32+1,37 3,50+0,17 с 0,01 •

Альбуміни % 43,50+1,28 58,10+0,68 ' < 0,01

у-глойуліни % 28,01+0,55 15,56+0,41 <0,001

Тимолова проба ОД 8,80+0,Ш 2,04+0,22 < 0,01 '

Оксипролін мг/мл ■ 4,40+0,16 . • 3,83+0,20 <■ 0,05

Загальні фосфоліпіди ш.сль/л 4,67+0,05 3,06+0,06 . < 0,001

Загальний холестерин имоль/л ■ • . • 4,01+0,11 .4,77+0,09 <0,01

Холестерин ВІЛЬНИЙ мшль/л 0,96+0,14 0,46+0,04 < 0,01

Холесгорш ов"язвиий - ' - <0,01 .

шоль/л 3,05+0,12 ' 3,88+0,17 '

МТ ммоль/л 1,00+0,08 0,47+0,04 -і 0,001

АСІ ммоль/л • 0,76+0,07 0,42+0,02 <0,001

у-ГГП Е/л 167,30+9,22 50,00+4,83 < 0,01

Т-лімфоцити 55 ‘ 48,40+1,20 . 47,98+0,95 >0,5

В-ліі/фзцити % ' 4,21*0,33 7,75+0,Ю < 0,001

О-лііфцити % 61,74+1,67 48,89+2,21 • • < 0,05

ТФР-лімфзцити % 36,79^1,57 26,11+1,45 < 0,001

ТФЧ-ліифоцити % 19,90*1,63 24,21+1,43 <0,001

ТФРДФЧ • 1,97*0,23 і,зр+о,ц <0,001

Ц1К 3,4$ ПЕГ • І6.7+1.СГ? 4,67*0,68 <0,01

ЦІК 4,Ь% ПЕГ 19,28+1,ОТ 11,7742,06 <0,001

С4Й/С326 * 1,25+0,26 2,51+0,09 <0,05

Показники сгшу системи ГОЛ-ЮЗ у хворих ЛУП

ГРУПИ ВДА . кчиль/л . КАГАЛ АЗА і« ГТїГОКСНДАЗА ПРЕ ммоль/мин/л

ХПАГ ' 4,54+0,12 „ 37,0+0,5 216+2,7 11,52+0,69

<0,05 <0,001 < 0,001 <0,001-

Р2 <0,05 < 0,05 :»0,5 <0,001

»3 1.0 о" л <0,001 > 0,5 <0,05

ХААР 8,10+0,22 -23,5+0,7 220+3,7 31,70+0,95

Рі <0,001 > 0,5 <0,001 <0,001

Р2 < 0,05 < 0,05 >0,5 < 0,001 !

Р4 <0,05 <0,05 <0,05 <0,001

АЦП 4,62+0,18 11,8*0,9 212+3,1 18,48*0,69 :

Рі <0,05- < 0,05 <0,001 <0,001- і

рз >0,5 < 0,001 > 0,5 >0,6 ;

Р4 < 0,05 <0,05 <0,05 <0,001 . !

Контрольна група '2,96+0,12 20,1+2,7 340+3,1 3,97+0,20 •! , " і

Примітки: -

- у порівняла з ідентичіими показниками контрольної групи

р£ - У порівнжні показників ХПАҐ а ХААГ

Рд - у порівнжні показників )ШАГ з ЛЦП

Р4 - У порівнжні показників ХААГ з ЛЦП

Зміна взеешвідносин в системі П0Л-ЛЭЗ набуваз більш демзн-стратиьного характеру при нолізі лариих діагностичних індексів /табл.о/. Зміна характеру співвідношення мін рівнем 1.ЩЛ і актив-н і ста лероксдази приводить до різкого зниження індексу ПО/лДА. Оскільки спостерігаються рЬнослрЯмОЕьНА зміна активно cri фс р.ент і в ЮЗ, індекс ПО/¡ÎÆT он кується. Про збреа:ення антиоксидантних властивостей к&тал&зи, її здатності підьш>,уйати сБо» активність адекватно збільшенню інтєнс/лчіоіті ПОЛ свідчить збереження йор- . мальнкх /указників індексу КАТ/ИДА. СтулГнь піданцвння гока.зни<а ПР£ при ХПАГ 6у$а. ¿ільшй», ні« лвщкість Збільиення МДА> ІНД«*с ПРЕ/ї(ДА підвищувався, говорить Пре складний геиоз збільшення нестабільності мембротикх структур, накопичення перекисів с tir,ми одним з декількох фл*т<?рі'й..

У хворих ХЛАГ спостарігалось найбільш виражено накопичення і/ІДА у сироватці крові й найбільш значне підвищення показника ПРЄ відносно інших варіантів ЛУП. Активність кататази не відрізнялась від контрольних значень, рівень нерок ездази був он*гений. Прямий кореляційний зв"язок між рівнем І.ІДА і активністю катал ази ослаблювався =0,4У+0,0І, Р<г 0,001, знижував ся індекс КАХДДА, . ідо свідчить про втрату компснсаторіих можливостей катал ази, зрив адаптаційних функцій qc-рменту.

Зберігалась слабка пряма кореляційна залежність між рівнем . МДА і пероксидазк £ =0,6о+0,ІЗ, Р< 0,01, недостатність перокси-дазної реакції підтверджувалась подальшим .-зниженням індексу ПО/ВДА. Невідповідність між активністю пероксид tu 11: і катал аз и при ХААГ підтверджуй подальше зниження індексу ГІ0/КАТ. Більш слабка пряма кореляційна залежність ' спостерігається між рівнем ЭДА та НРгі ? =0,49+0,12, Р- 0,01. Збільшення ПРії перевищи збільшення рівня ОДА, індекс ПРЕДіДА мас максимальне для АУП значення.

У хворих АУП спостерігалось поміріе збільшення рівня Ї>У(А в сироватці крові, аналогічне такому ».при ХПАГ. Активність ката-лази, більш стабільного, ніж перкседаза, антиоксидантного фер>-менту, також знижувалась. Змінювався характер кореляційних відношень між МДА і каталазою g =0,97+0,04, Р<0,01, індекс КДГ/ВДА знижувався. Активність перокседази була знижена дещо менше, ніж при ХААГ. Кореляційний зв"язок між рівнем МДА і пероксидади Оуи ■ слабким Z =0,31+0,01, Р 0,01, індекс ПО/ИцА був знит. ний у тій же мірі, цо і ппи ХПАГ. '

Середні значення діагностичних індексів, що характеризують стоп системі Шл-ЛЗЗ при ЛУП. .

ГРУПИ дано стичні Підеш /м + а/

■ іШ/ВДА по/зда ПРЕ/ЭДА КАГ/ПРІЇ ПО /ж

ХПЛГ 8,2 2+ 49+ 2,56+ 3,19+ ’ 6,93+

п=50 0,13 1,9 0,04 0,08 0,16 ■

РІ . <г 0,05 <0,001 <0,001 • <0,001 < 0,001

Р2 с 0,001 с о.ооГ < 0,001 < 0,001 < 0,001 •

Р3 ¿0,001 <0,01 <0,001 < 0,001 ' < 0,001

ХААГ 3,05+ 26+ 4,07+ 0,74+ 9,24+

п=53 0,05 0,5 0,03 0,01 0,11

РІ ■ <0,001 <0,001 У-Ч о О О V < 0,001 <0,001

Р2 < 0,001 < С,001' < 0,001 < 0,001 < 0,001

р4 >0,1 ¿-0,001 • < 0,01 > 0,1 < 0,001

АЦП 2,75+ 45+ 3,78}; 0,74+ 23,33+-

п=40 0,31 1,8 0,07 - 0,08 2,82

РІ . ■ •со, 001 < 0,001 <0,001 <0,001 < 0,01

рз Л о О О ►—* > 0,1 < 0,001 < 0,001 <0,001

Р4 >0,1 < 0,001 ¿-0,01 >0,1 < 0,001

Контрольна група 7,45+ 110+ 1,34+ 5,63+ 16,36+

п=20 0,-48 5,8 0,02 0,45 . 0,42

Примітки:

Р^.- у порівніпні о ідентичним показниками контрольної групи

- у порівнжні показників ХПАГ з ХААГ Р3 ~ У порівнжні показників ХДАГ з /ДІЇ '

1*4 - У порівняні показників ХААГ з АЦП .

При АЦП ступінь пригнічення катадази був більшим, ніж перок-свдази, індекс ПО/КАТ перевищував контрольні значения. Таким чином, мав місце не тільки зрив адаптаційної ролі фзриян-а ката-лази, але й значне зниження її активності. .Показник ПРЕ при /ЦІ абільшувався більше, ній при ХПАГ, але менш значно, ніж при ХААГ індекс ПРЕ/ЩА також займав проміжне положення між аналогічними показниками при ХПАГ та ХААГ.- Менш значна, ні.г. прл ХААГ, схильність мембранних структур до індукосанного екзогенними перекисами руйнування, зумовлена комплексом факторів,, у тому числі й більш низьким рівнем продуктів Б0Л. '

. Для вивчення взаємозв'язку між інтенсивністю процесів ПОЛ та деякими показникам! біохімічного, • імунологічного та клінічного s статусу хвоирх АУП застосувався дисперсійний однофакторний аналіз, ■ що дозволю виявити наявність та силу взосмозв"язку між факторами, але не встановлює характеру причкнно-наслідкових співвідношень. Дисперсійний аналіз проводився по скринінговому принципу - критерій Фішера визначався для всіх показників, але тільки деякі з і них мали дійсний вплив на рівень ¡.ЇДА. j

Накопичення МДА супроводжувалось підвищенням рівня кон"югова- ! ного білірубіну, що можна розцінити кк прояв активації процесів ‘ ! цитолізу. Крім того, гіпербілірубінемія моке бути й захистною ре- ; акцією: в деяких екелєра консольних прцярс повідомлялось про аі- ! тиоксмдантні властивості білірубіну. |

Із показників білкового обміну на процеси ПОЛ слабко впли- 1 вал рівень альбуміну: низькодисперші білки здійсняють галь-цуючий вплив на процеси ПОЛ, їх дефіцит сприяз активації вільно-редикольних процесів. Більш значний взшмозв"язок спостерігався мія рівнем МДА та г аммагло бул ін і в. Інтенсифікація ПОЛ та активація імунозалальних процесів відбуваються паралельно.

Серед показників, що характеризують стш ф^аіштного обміну, ■ спостерігався взаємозв'язок між рівнем ЬЩА та вмістом гаммагл»-тамілтршіспептидази, ЛСГ, що в ензиматичними маркерами цито-літичних процесів.

Серед показників ліпідного обміну виявлено зв"язок мін КЦА та рівнем загальних фоефхяіпідів сироватки крові. Підвищення вмісту загальних фосфоліпідів відбиває процес руйнувати мзм-бранних струвтур під час активації вільно радикальних процесів.

Такоа мав місце взшшзв"язоК мік рівнем МДА та вмістом вільного холестерину, що мохна розцінити ці результат пригнічення холіне слеразної реакції. Припущення» що вільний холестерин в також і субстратом для игкбрданого вілшорздикального окислення е

дискутабельним.

З показників, ;цо характеризують стан імунного .гомеостазу, взаешвллйв виявлено між рівнем ЭДА та вмістом Т-лімфоцитів і ТФЧ-лімфзцитів. Отримані результати співпадають з експеременталь-ними даними про лрйгаічуючий вплив вільних радикалів на Т-залежу ланку іі/унітету, більшу чутливість до продуктів ПОЛ лім-(¡оцитів із супреоорюо АКТИВИ і стм. Можливо й інше пояснення прИчинно-наллідкових взазшзв’’язків: снижения супресоршї актив' ності сприяз формування синдрому гіперпероксидації.

Порівнювалась ступінь інтенсифікації ПОЛ з вираженії і стю деяких клінічних симптомів. Більш високий рівень ПОЛ слосгері- . гався у хворих, цо віддають перевагу міцним нерсфінованим алкогольним напоям, зловтаваоть їми в більш високих дозах, мають дефіцит у дісті білкових та вітамінних факторів.

Клінічним індикатором синдрому гіпзрпероксвдації N0,4318 в палати больовий синдром. У всіх хворих, цо мали рівень МДА більший, ніж сорсдній по групі, спостерігались постійні болі у право^ підребер"і, з;о сулро вод ну вались вираженого астенізацісю. Причиной даного явища і.ожна вважати значний нейро токсичний вплив продуктів вільнорадикального розщеплення ліпідів. •

Таким чином, у хворих ЛУП нас місце інтенсифікація процесів лероксці&ції ліпідів, що розвивається на фоні недостатної _ ’ захишості ролі системи-ЯЗЗ. Активація процесів ПОЛ супроводжується збільшенням нестабільності мембраних структур, збільшенням показника ПРЕ. Інтенсифікація ПОЛ супрсвод.чується зни-кенняк вмісту Т- та З-лімфсцитів, зниженням еулресяркої «стив-ноетї дії фоцнтгв. Ступінь накопичення продуктів ПОЛ В8®є норов ”}*-сглі.й. з виражекн істю цитолітичного синдрому, активні стп патолоГІЧНОГО Г.роЦЗеу. ' ' ■

. Виявлені зміни стану системи ПОЛ-АЗЗ були вивчені в процесі лікувгніЬі хворих ФП нідоким бааисйим способом у 20хворих ХПЛГ.

23 хворих ХА/Т та ховрГРі АЦП, а також при лікуванні гйтиокси-дант-збагаченою терапію /ЗО хворих ХПАГ, ЗО хворих ХААГ, <20 хворих АЦП/. Ефективність лікування оцінювалась за строками зникнення суб"сктивних і об"ективних симптомів захворювання. У^ кінці тритижневого курсу лікування контролпвали клініко-лайораторні, інструментальні, імунологічні показники та тести, що. характерйзу-ють стан системи П0Л-А03. ■ * , ' •

Застосування базисного способу лікування, що складався з дієтотерапії та карсилу, еоенціале у хворих ХПАГ, а у хворих ХААГ і АЦП лікувальний комплекс складався з карсилу, унітіолу, мотіндо-лу, дозволяло ліквідувати больовий та диспепсичний синдроь: відповідно у 12 'та 8 з 20 хворих ХПАГ, у II та 16 з 23 хворик ХААГ та 8 і 4 хворих з 20 прк АЦП. Для досягеннл позитивного клінічного ефекту використовували и допоміжні симптоматичні препарати.

¿наслідок лікування.відомим способом у частини хворих покращились показники пігментного, білкового’, ліпідного обмінів, знизився рівень ЦІК. ■

Однак не відбулось нормалізації вмісту продуктів ПОХ у сироватці крові, збереглось зниження активності антиоксидантних ферментів каталази тй. перокседази, зберігались ознаки підвищенної нестабільності мембранних структур - показники ПРь, у-ГШ, АС'Г, рівень загальні« фосфоліпідів залишались підвищеннями. На був даний комплекс наділений і достатньою коригуючою дією на показники клітинного імунітету.

Таким чином, враховуючи недостатній коригуючий вплив,базисного способу лікування на стан системи П0Л-АЭЗ, на стан клітинного . імунітету, недостатній нейротропний та ангіотрофічний вплив даного комплексу препаратів, він був збагачений токоферолом. Головну роль у виборі даного препарату, що є природним жиророзчинним антиоксадантом,мала наявність у препарату і нейротропної і ангіотрофічної дії, певний вплив на обмін статевих гормонів. Токоферол застосовувався в дозах 0,6 г/д у хворих ХПАГ та АЦП, та 1,2 г/д у хворіос ХААГ.

Під впливом штіхксї'Дьнт-Збагачвної терапії повного усунення больового та диспепсичного синдромів вдалось досягти у 19 та 22 з 30 хворих ХПАГ, у 22 та ЗО з ЗО хворих ХААГ, у 15 та 16 з 20 хворих АЦП. При цьому не використовувались допоміжні симптоматичні препарати, що зменшувало фармакологічне неван-таження на печінку. ,

У хворих АУП, що отримували антиокседант-збагачену терапію, частіше спостерігалась нормалізація показників білковго та пігментного обміну, відновлювалась нормальна активність транса-міназ, більш значно знижувався рівень у-ГГП, покращувалась холестерин-естерифікуюча функція печінки /табл. 6/-

Таблиця 6

Стен системи ПОД-ЮЗ у хвоирх АУЛ після лікування. відомим та запропонованим споообом

.ГРУПИ . ВДА ммоль/л ПОКАЗНИКИ * КАТА/'ІАЗА КЧ перокседаза кшль/мин/л ПРй

ХПЛГ

Контрольна 3,77+ 27,5+ 22-1+ 5,12+

група . 0,І5~ о.? ‘ 5,0 .0,84"

0 пита а - 3,05+ 20,5+ 273+ 6,20+'

група 0,І5~ 3,1 " 7,2" 0,94~

До сто в і рн і сть< 0,05 <0,05 <0,05 <0,05

розбішостей /р/

ХААГ

Контрольна 5,34+ ' 24,7+ 235+ 23,1+.

група ' 0,20 0,8 ■ 4,3 1,4 .

Опитна 3,14+ 23,0+ 237+ 12,1+

група 0,37~ 0,9 " 5,4“ • 1,9 ‘ ,

Достовір-іість •

розбішостеіі

/Р/ ¿0,05 >0,5 >0,5 <0,01

АЦП •.

Контрольна 4,31* 13,6+ 230+ . 15,24+ '

група 0,25 1,2.“ 6,2“ . 1,12 “

Опитна 3,01+ 12,8+ 220+ 14,70+

група 0,15_ 1,4 ". 4,5 , 3,1 “

До сто вірі і сть 0

розбіяяостеЯ

/Р/ -г 0,05 • >0,5 >0,5 >0,5

При даному варіанті лікування вдавалось досягти нормалізації рівня МДА в сироватці крові, аіачна знизити показники ПР1І, у хворих ХПАГ покращувались показники, ;цо характеризують сган форменітів ЮЗ. . ■

Антиоксидпнт-збагачоний варіант лікування мав і імунокоригу-

ючі властивотаі. відновлювалось нормально співвідношення між Т-, Б- та 0-лімфоцитами та між клітинами з холперши та слре-сорюю активністю. Можливо, імунокоригуюча дія антиоксидантів зумовленна усуненням впливу продуктів ПО.)* на Т-залежну ланку імунітету. ■ •

Надзвичайно цінним ефектом запропонованого способу лі- ' кування є значне покращення суб"ектишого стану у всіх хворих, повна ліквідація асгано-невротичних проявів у 17 з ЗО хворих

ХПАГ, у 26 з ЗО хворих ХААГ та їй з 20 хворих /¿ЦІ. Зі/гншува- .

лась вираженність неврологічних та судин их "позапечінкових знаків" - зменшувались або змикали прояви периферичного артеріоло- венозного шунтувшня, прояви гіперестрогенеиії, неврологічні симптоми. .

Певним недоліком даного варіанту терапії е недостатній ко-риуувчий вплив н'а активність ферменів /03 перокездази та ката-лави, уповільнений нор,\:алізуічий вплив на показники ПРК, у-ГТП та ЦІК. Шаслідок тритижневого курсу лікування у деяких хворих не вдавалось досягти нормалізації показників ПРЕ, у-ПГП, ЦІК.

Таким чином,при АУТІ доцільно застосовувати антиокенцант-збагачені терапевтичні кощекси. При ХІ1АГ раціонально застосовувати карсил та токоферол. При ХААГ та АЦП ефективне сполучення мембраностабілізуючиго препарату, протизапального препарату* унітолу та токоферолу. Широкий спектр фармакологічної дії токоферолу в сполученні з Його антиоксидантною дією, відсутність побічних ефектив дозволяють вважати його препаратом вибору при лікуванні основних варіантів АУП< ХПЛГ, ХЛАГ, Та АЦП.

вжхювок .

1. У всіх хвирих ЛУП спостерігалась активація ПОЛ, що проявлялась підвищенням рівня МДА в сироватці кров'і. Міра накопичення МДА залижіть від активності патологічного процесу в печінці та клінічного варіанту перебігу АУП. ' ,

2. При всіх варіантах АУТІ спостерігалось зменшення активності фзрменту системи АО3 пероксидази, Активність каталази, що такоя

1 входить в систему АОЗ, при ХПАГ підвищузться, при ХААГ дорівнює контрольним значенням, при АЦП знижена. • . 1

3. Активність ПОЛ при АУП корелюз із збільшенням показника пере-

кислої резистентності еритроцитів, вираженністя цитолітичного синдрому. . -

4. Активація ПОЛ на фоні зміни активності компонентів АОЗ в од-

нівю з причин руйнування мембранних структур гегіатоцитів;у зв"язку з цим доцільно застосовувати внтиокседанти для корекції стену системи ПОЛ у хворих. АУП. .

5. Природний антиоксидант токоферол, що застосовують ся в різних дозах при основних варіантах АУП, мас достатній коригуючий вплив на рівень ПОЛ у хворих АУП, сприяз усуненню багатьох симптомів, безпосередньо не пов"язаниЯ з активацією ПОЛ

ПРАКТИЧНІ РШ.’ШДЩІ • ' ’ '

1. Всім хворим АУП доцільно виконувати дослідження стену системи

ПОЛ-АОЗ: визначення вмісту в сироватці крові ЗДА, активності каталази, пероксидази, рівень перекислої резистентності еритроцитів. .

2. Використання діагностичних індексів, що характеризують спів-

відношення між компонентами системи ПОЛ-АОЗ, дозволда підвищити чутливість і специфічність досліджень, проводити диференційну діагностику різноманітних варіантів АУП. ‘ ' <

3. Для лікування хворих АУП в залежності від клінічного варідату, доцільно вживати такі варіанти антиоксццант-збагаченої терапії:

1. При ХПАГ - карсті 0,935 Зр.д, токоферол 0,2./ р.д. .

2. При ХААГ - карсил 0,7 3 р.д, токофзрол 0,4 3 р.д. унітіол Ь% 5 ют в/м щодня, метиндол 0,025 3 р.д. . . . -

3. При АЦП •- карсил 0,07 3 р.д. токоферол 0,2 3 р.д. унітіол '

5% 5 мл щодня в/м, метиндол 0,025 3 р.д. верошпирон 0,025 3 р.д. /при наявності'асциту, набряків/. ■ .

Антиокседнати слід вживати тільки у комплексі з іншими засобами

патогенетичного лткувшнп ЛУП, тому що тільки мздика№НтоьшШ вішим на рійні ланки датогсітау захьортшшл дозволь досягти внскої с-<)октишості лікуопння.

4. ЗапропоноішшЛ ьвтод комплексного лікуппішя хворих /УП із застосуванням антиоксццнітіп еф°КЇИИІ1і!:* но їребуо додаткового вживашя симптоматичних препаратів і може пропонуватися для широкого використання на практиці.

Перелік праць, опублікованих по тєуі щісертгепї ;

U- ■

1. Пероксцдпция липидов и антиокислительние свойства крови при хронических заболеваниях печени //Сб.тр./Харьковск.кмд.ин-та -Харьков, 1991 - С. 17/ Моисеенко Т.А. '

2. Антиоксиданты d экспериментальной и клинической гепатологии

/Врачебн. дело- 1991 7. - С.17-21/ у співавторстві з

Хворостинкою D.M. .

3. Особенности перекислого окисления липцг^ов при заболеваниях печени. Хроническое воспаление и заболевшие органов пищеварения» Тез. докл. конф. - Харьков, 1991 - С.72/ у співавторстві з ’ Хворостинкою Ь.М.

Л. Коррекция иммунных нарушений при алкогольных поражения печени //Заболевания органов пмцопарения с точки зрения торапевта и хирурга. - Ирогр. и тез. докл. конф. - Донецк, 1992 - С.208/ у співавтосртві з Хворостинкою В.М., Хвисок G.C., Нестерцрпою І.Я. Бязровою D.D.