Автореферат и диссертация по медицине (14.01.15) на тему:Сопоставление формы и тяжести посттравматическойгидроцефалии с функциональными нарушениями нервной системы в отдаленном периоде легкой закрытой черепно-мозговой травмы.

хлрктеький шститутудосконалення hikapib

\

s i

V

БОРИСЕНКО BÏKTopifl Володимир1вна

УДК: 616.831 - 001 -06: 617.51 -008.46

ПОР1ВНЯННЯ ФОРМИ ТА ВАЖКОСТ1 ПОСТТРАВМАТИЧНО! ПДРОЦЕФАЛП 3 ФУНКЦЮНАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ HEPBOBOÏ СИСТЕМИ У ВЩЦАЛЕНОМУ ПЕРЮД1J1E1KOÏ 3AKPHTOÏ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВО! ТРАВМИ

14.01.15- нервов! хвороби

автореферат дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

XapxíB - 1998

Дисертащею е: рукопис

Робота виконана: в Харшвському ¡нституп удосконалення лжар

Луганському медичному ушверситет!.

Науковий кер1вник: доктор медичних наук, професор Деменко Василь Дмитрович, завщувач кафедрою загальноТ та дитячоТ неврологи Харк1вського ¡нституту удосконалення л1кар1в.

Офщшш опоненти: доктор медичних наук, професор Хобта Вячеслав Дмитрович -Кримський медичний ¡нститут, кафедра пашатрп та психотерапн з курсом неврологи факультету шслядипломноТ осв!ти

доктор медичних наук Волошина Натал1я Петр1вна -Харювський медичний ушверситет, доцент кафедри нервових хвороб

Провщна установа: Одеський медичний университет, кафедра нерв вих хвороб

Захист дисертацп вщбудеться "М" аГ_ 1998 р. о

годиш на засщанш спец1ал1зовано1 вченоТ ради Д 64.609.01 при Ха

ивському ¡нститут1 удосконалення лжар1в (310176, м. Харкш, ву

Корчапнщв, 58).

3 дисертац1ею можна ознайомитися в науковш б1блютещ ¿нституту.

Автореферат розкланий" _(! У_1998 р.

Вчений секретар спец1ал13ованоТ ВченоТРади,

доктор медичних наук, доцент

ГА.Григорова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

У зв'язку з науково-техшчною революцию в розвинутих краУнах констатуеться зростання нейротравматизму i, зокрема, черепно-мозкових ушкоджень, складаючих 39-50% ycix травм. Черепно-мозкова травма виходить на перше мкце серед причин CMepTi та шва-лщ^зацп найбшьш працездатноТ частини населения (Маджидов Н.М., 1980; Деменко В.Д, 1980, 1981; Бадалян Л.О., 1984; Ромоданов А.П., Педаченко Г.А., 1982; Курако Ю.Л., 1984, 1989; Волошин П.В., 1989, 1990; Тайшин В.Й., 1990, 1995; Мерцалов B.C., 1989, 1994; George В., 1981; Laubicker W., Klimesch W., Maier Т., 1981; Elkmd A.H., 1989). Легка ЗЧМТ е найчасп'шою i складае за даними р1зних автор1в до 80% ycix травм мирного часу (Деменко В.Д., 1973, 1981, 1996; Зозуля I.C., 1973; Ромоданов А.П., 1982; Хобта В.Д., 1989, 1990; Levin H.S., Grossman R.G., 1978; Cartidge G.R.J., Show D.A., 1981).

АКТУАЛЬШСТЬ ТЕМИ. 3 ростом черепно-мозкових ушкоджень збшьшуеться i кшькють Ух наслщюв, яю не завжди адекватш важкост1 nepeöiry гострого перюду хвороби. Через 1,5-2 роки теля травми тшьки у 30% потерпших настае повна юпшчна та соц1альна компен-сафя (практичне одужання), в шших 70% визначаеться р1зна за структурою та виразом посттравматична церебральна патолопя, яка су-проводжуеться у 58% випадюв сощально-трудовим обмеженням разного ступеня аж до швалцйзацп (Шогам I.I., Череватенко Г.Ф., 1984; Назаренко В .Г., 1989; ГоловченкоЮ.1.,1989; Перцев Г.Д., 1990; Ру-денко A.C., 1996; Radariov В., 1986 ; Dodwell D., 1988; Levin H.S. et al., 1988). Одним з найбшьш тяжких та серйозних наапдюв черепно-мозково'У травми е посттравматична пдроцефал1Я. За даними Деменко В.Д. (1980,1981), Курако Ю.Л. i БуюноУ B.B. (1989), Kuns U., Mauer U., Waldbrour H. et al. (1993), посттравматична пдроцефал1я у 38,5% хворих у вщдаленому riepio/ii легкоУ закритоУ черепно-мозковоУ травми обумовлюе функцюнальну неповноцшшеть i сощально-трудову дезадаптащ'ю зазначеноУ категор» хворих.

Взаемовщносини М1'ж формою, ступенем важкост! поеттрав-матичноУ пдроцефалГУ та функщональними гторушеннями нервово'У системи у хворих у ввдаленому nepiofli, особливо легкоУ закритоУ черепно-мозковоУ травми, практично не вивчалися, що в значнш Mipi перешкоджае д1агностиц1, експертиз!, прогнозуванню nepeöiry хворо-

би, и лжуванню та профшактиц! сташв декомпенсацп. Усе це 1 обу-мовлюе актуальшсть цього дослщження.

ЗВ'ЯЗОК РОБОТИ 3 НАУКОВИМИ ПРОГРАМАМИ, ПЛАНАМИ, ТЕМАМИ. Дослщження виконане в рамках планово! науково-дослщноУ робота кафедри загально'У та дитячоУ неврологи Харювського шституту удосконалення Л1кар1в "Структурно-функщональш взаемовщносини при шддалених наслщках закритоУ черепно-мозковоУ травми у дорослих 1 д1тей" (№ державно! реестрацн 01910015421).

МЕТА РОБОТИ: визначити залежжсть функцюнальних пору-шень нервово'У системи вщ форми та важкосп гщроцефал1У у в1даале-ному перюд! легкоУ закритоУ черепно-мозковоУ травми, установити прогностичш критери хвороби в обстеженого контингенту хворих та розробити споаб визначення гщроцефалп за допомогою електроф}з1-олопчних методов досшдження.

ЗАВДАННЯ ДОСЛЩЖЕННЯ: 1. Вивчити форми та важкють гщ-роцефали у хворих з вщдаленими наслщками легко! черепно-мозковоУ травми.

2. Визначити найчасгпш! юп'ш'чш синдроми в обстежених хворих.

3. Дослщити стан бюелектрично'У активное™ головного мозку, церебрально! гемодинам1ки; показники ехоенцефалоскопн та деяких вищих ¡нтегративних функц1й мозку.

4. Установити корелятивш взаемовщносини м1ж формою, ступеней важкост! посттравматичноУ гщроцефалп та функцюналъними по-рушеннями нервовоУ системи.

5. Розробити споаб визначення наявносп гидроцефала за даними електрофЫолопчних дослщжень.

6. Визначити прогностичш критерГУ хвороби в обстежених хворих з урахуванням стану лшвородинамжи.

НАУКОВА НОВИЗНА. За допомогою комплексу сучасних мето-дш обстеження вивчеш форми та важюсть гщроцефал!1 у хворих з вщдаленими наслщками легко! закритоУ черепно-мозковоУ травми. Визначеж основж кшшчш синдроми, стан бюелектричноУ активносп мозку, церебрально'У гемодинамжи, пам'ят1, уваги та темпу лроцеав мислення, розроблеш критерн прогнозування переб1гу хвороби. Установлен-! взаемовщносини м1ж структурними та функцюналъними

порушеннями при посггравматичшй пдроцефали у залежност1 вщ 'и форми та важкосп. Розроблений споаб д1агностики пдроцефали за данями електроф1з!олопчних обстежень.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ. Отримаш дат стосовно форми та важкосп пдроцефали в значжй м\р\ дають можлившть судити про структуры порушення в речовиш головного мозку та про стан л!кво-родинамш! в обстеженоУ категорн хворих. Результата електроф^зю-лопчних та психоф13юлоп'чних дослдаень дозволять правильнние оцшювати функцюнальний стан нервовоУ системи. В цшому ж знания структурних 1 функцюнальних порушень головного мозку, а також Гх взаемовщносин пщвищуе р!вень виучуваноТ патологи, що в свою черту сприяе адекватнш диференцшнш терапн та правшьшшому прогно-зуванкю переб1гу хвороби. Розроблений метод визначення наявносп п'дроцефалй' за даними електроф!зюлопчних методов доойдження може використовуватися в полжлшшах та невеликих стащонарах, що мае велике значения для повсякденноУ клипчноУ практики лжаря-невролога особливо полиапшчно? ланки.

Результата проведених психоф1зголоп'чних доапджень обу-мовлюють необхщтсть повсякчасного застосування ноотропних препаратов у комплексному лкуванш хворих з посттравматичною п-дроцефал1«о у вщдаленому перюд1 ЛЗЧМТ.

При внутршнш симетричнш посттравматичяIй пдроцефали сере-дньо! важкосп, як фактору формування 1 подальшого прогресування синдрому вегетативно!' дистонн, необхщно включати у комплексне лжування препарати, нормал!зуючи тонус вегетативно! нервово'1 системи.

Результата реоенцефалографи обумовлюють необхщшсть приед-нання вазоактивних препарата в комплексне лкування щег категорн хворих. Посттравматичну пдроцефалш треба розглядати як фактор ризику судинних захворювань головного мозку.

Електроф1зюлопчш методи д1 агностики (ехоенцефалоскошя, елек-троенцефалограф1я, реоенцефалографгя) та психоф13ЮЛопчш досл!-дження не вщм!няють сучасш нейрорентгенолопчш, а лише допов-нюють |'х, дозволяють з бшьшою точн1стю д(агностувати патолопю головного мозку.

ДЕКЛАРАЦШ КОНКРЕТНОГО ОСОБИСТОГО ВНЕСКУ ДИСЕРТАНТА В РОЗРОБКУ НАУКОВИХ РЕЗУЛБТАТ1В. Автором особисто проан&шзована наукова литература з виучуваноУ проб-леми, проведено патентно-шформацшний пошук, комплексне шпшч-не, нейрорентгенолопчне, електроф1'зюлолчне та психоф^зюлопчне обстеження хворих з посттравматичною пдроцефал1ею у в1ддаленому пер ¡од! легкоУ закритоУ черепно-мозковоУ травми та кореляцшний аналЬ результата цих обстежень. Установлен! корелятивш взаемо-вщносини м1ж формою, ступеней важкосп посттравматичноУ пдро-цефалП' та функщональними порушеннями нервовоУ системи, та роз-роблений споЫб визначення наявносп пдроцефалп за даними елект-роф1зюлопчних дослщжень, визначсж прогностичш критерп хвороби з урахуванням стану л\квородинам!ки. Результат« обстежень особисто згруповаш в таблиц}, малюнки 1 оброблеш методами математичноУ статистики.

АПРОБАЦМ РОБОТИ. Матер1али дисертацп доповщались та обговорювались на засщанш Луганського обласного наукового то-вариства невропатолопв (Луганськ, Ычень 1995 р.). Харювського обласного наукового товариства невропатолопв (Харюв, червень 1996 р.), на семшар-конференцп невропатолопв мкта Харкова та Харюв-ськоУ обласп "Новое в лечении заболеваний нервной системы" (Харк»в, червень 1996 р.), Першому Нацюнальному конгрес! невроло-пв, псих1атр1в та нарколопв УкраУни (Харюв, травень 1997 р.).

Результати обстежень структурних та функцюнальних порушень у хворих з посттравматичною пдроцефашею, а також споаб визначення наявносп пдроцефалп за допомогою електроф1з!Олопчних методов дослдасення впроваджеш в практику невролопчних вщдшень Луган-ськоТ обласноУ клшчноУ Л1карн1 та центральноТ' кшшчноУ лисарш № 5 мкта Харкова, ЛуганськоУ обласноУ псих1атричноУ лжарш. Матер1али роботи впроваджеш в навчальний процес на кафедр1 нервових хвороб Луганського медичного ушверситету, кафедр! загальноУ та дитя-чоУ неврологи Харювського ¡нституту удосконалення л1кар1в.

ПУБЛ1КАЦП. За матер!алами дисертацп опубликовано 8 науко-вих робгг: 5 - в зб\рниках наукових праць, 3 - в наукових журналах. Оформлена 1 рацюнал1заторська пропозищя (отримане посвщчення рац. пропозицп № 3067 УМСА).

СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ ДИСЕРТАЦЙ'. Дисертащя складаеться з вступу, огляду лггератури, загально! характеристики обстежених сворих та метод!в дослщження, трьох роздшв власних дослщжень, (аключення, bhchobkíb, практичних рекомендацш та б1блюграфй', що 1ал1чуе 268 джерел, з них 211 росшсько- та украУнськомовних i 57 ího-¡емних джерел. Робота викладена на 190 сторшках машинопису, 1рошюстрована 29 таблицами i 24 малюнками.

3MICT РОБОТИ

МАТЕР1АЛИIМЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ.

Для досягнення поставлено! у po6oTi мети i завдань було обстеже-io ПО хворих з посттравматичною пдроцефал1'ею у в1ддаленому пе-эю,щ легкоУ закрито! черепно-мозковоУ травми у виц в1д 16 до 60 роив. Серед них було 64 (58,2%) чоловдав та 46 (41,8%) жíhok. Уа хвор! леренесли легку закриту черепно-мозкову травму - струс та забш го-товного мозку легкого ступеня. Давшсть перенесено'1 травми вщ 1 до 58 poKÍB. Над уама хворими проводились базисш клшко-тбораторш дослщження (вивчався соматичний, невролопчний, ней-эоофтальмолопчний, нейроотолопчний статус). Посттравматична тдроцефалш д1агностувалась за даними комп'ютерно'У томограф1У ;КТ) - 55,5% обстежених, або ядерно-магштно-резонансно'У томогра-j)ií (ЯМРТ) - 6,4%, або пневмоенцефалографп (ПЕГ) - 38,1%- Пнев-иоенцефалограф1я проводилась за методикою Гейшсман J1.I. (1953), Шль Б.Н (1977).

Внутршня гщроцефал1я дтгностувалась при виявленш розширен-н!я шлуночково! системи мозку, наружна - при розширенш борозн великих швкуль мозку i зм!шана пдроцефал1Я - у випадку поеднання зищезазначених ознак. Стут'нь важкосп внутршньоУ гщроцефалп эцшювалась за критер1ями, розробленими Вавшовим С.Б. (1986). За юрмальш показники поперечних po3M¡pÍB шлуночку мозку для pb-Hioro в!ку використовувались норми, даш Верещапним М.В. (1986). Ступшь важкосп наружноУ пдроцефали ощнювалась за критер!ями, тпропонованими Mees J., та сшвавторами (1980) . Стушнь важкосп шшаноУ гщроцефалн ощнювалась при поеднанш вищезазначених

p03MÍpÍB.

Використовувались таю електрофЫолопчш методи дослщження: ехоенцефалоскошя (Ехо-ЕС), електроенцефалограф^я (ЕЕГ), реоенце-фалограф)'я (РЕГ). Оцшку результате ЕЕГ, РЕГ, Ехо-ЕС проводили за методикою Зенкова JI.P. та Ронкша М.А. (1982). Враховувались так! Ехо-ЕС-д1агностичж критери: - змщення М-ехо бшьш, »¡ж на 2 мм; - розширення III шлуночку бшьше 5 мм; - наявшсть до-даткових комплексов; - нормальна Ехо-ЕС-картина. Використовувались так! ЕЕГ-д1агностичш показники: - виразш дифузш пору-шення бюелектричноТ активносп головного мозку; - виразне зни-ження загального р1вня бюпотенщал^в головного мозку; - дезорганизация основного ритму; - пароксизмальна актившсть; - зона роздра-тування; - ¡рггативш змши; - дисфункщя серединних структур мозку; - нормальна електроенцефалограма. Брались до уваги так1 РЕГ-д1агностичш показники: - венозна повнокровшсть; - пщвищення тонусу артерий; - зниження тонусу артерш; - дистошя судин; - зниження пульсового кровонаповнення швкуль мозку; - нормальна реоенцефа-лограма.

Проводились так! психоф^зюлопчш дослщження: 1) визначення стану уваги та швидкосп сприйняття простих зорових сигнальних роздратувань шляхом "вщшукування чисел" за таблицями Шульте; 2) методика "вщшукування чисел з переключениям" за таблицею Платонова K.I.; 3) коректурна проба; 4) методика вщраховування чисел; 5) методика "запам'ятовування 10 сл1в", 6) методика "в'щтьорювання текста ". Враховувались таю показники психоф1зюлопчних обсте-жень: - стан короткочасно! пам'ятц - порушення уваги; - зниження темпу npoueciB мислення; - швидка втома хворого та виснажливкть псих!чних процессе; - нормальш результати психоф1зюлопчних до-слщжень.

Кожний показник оцшювався в одиницях i вщбивався аб-солютним числом. Статистична обробка отриманих даних проводилась методом рангово'] кореляцп з вираховуванням коефвдшта коре-ляцй' ранг1в Стрмена (р) i оцшкою його за таблицею критичних зна-чень коефвдента кореляцп ранпв Сгпрмена за даним п з урахуванням можливосп помилки, не перевищуваноУ 0,05 (5%). Матер ¡ал обл!ко-ваний на непрограмованому мжрокалькулятор1 ELSI MATE EL-231Н.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛ1ДЖЕНБ.

За результатами проведених обстежень (КТ, ЯМРТ, ПЕГ) легка посттравматична пдроцефал1я виявлялась у 65 (77,3%) хворих, серед-ньо! важкосп - у 25 (22,7%) хворих. Обстежених з наружною гщроце-ф ал ¡его було 23 (20,9%), внутршньою симетричною - 28 (25,4%), внутршньою асиметричною - 19 (17,3%), змшаною - 40 (36,4%).

Найчастше юншчними проявами хвороби в обстежених були: го-ловний бшь, головокруж1ння, нудота, блювання на висот1 головного болю, шум у вухах 1 голову роздратування, загальна слабюсть та швидка втома, порушення сну та уваги, зниження пам'ятк У невроло-пчному статуа найчастше мали м1сце: ашзокор1я, порушення конве-ргенцн, страб!зм, зниження роговичних та кон'юнктивальних рефлек-С1В, симптом Манна, асиметр1я обличчя, дев1ащя язику, рефлекси орального автоматизму, сухожильна ашзорефлекая, зниження черев-них рефлекс1в, шрамщна недостатшсть, порушення чутливосп, тремор вж, пальщв рук, коордииаторН1' розлади, патолопчш стопш рефлекси, лабшьшсть пульсу 1 артериального тиску, пперпдроз, порушення дермограф1зму.

Дослщження хворих проводилось у стадн декомпенсацп з рпним ступеней вияву синдрому лисворноТ ппертензн, що 1 було причиною перебування хворих у стацюнарк Синдром лжворноУ ппертензн юн-шчно найчастше проявлявся нудотою та блюванням, болем ¡з рухом очних яблук, змшою частота пульсу та дихання, позитивним симптомом Манна. Кр1м того, величина лпсворного тиску у 38% хворих ви-м1рялась при виконанш пневмоенцефалографн та коливалась вщ 380 до 690 мм. водн. ст. у сидячого хворого.

У 101 (91,8%) обстежених був зареестрований астешчний синдром, який найчастше характеризувався загальною слабюстю, швидкою втомою, роздратуванням, запальн1стю, плаксивютю, порушенням сну та уваги, зниженням пам'ятк У 44 (40%) хворих був виявлений синдром вегетативно!' дистонн, який часто супроводжувався симпато-адреналовими або ваго-шсулярними, або змнианими пароксизмами. У 42 (38,2%) обстежених мав м1сце епшептичний синдром у форм1 ге-нерал1зованих судорожних або парщальних, або пол1морфних прис-тушв. Дослщжування взаемовщносин м1ж формою, ступеней важкос-т1 посттравматичноТ пдроцефали та функцюнальними порушеннями нервовоУ системи показали, що астешчний синдром найчастше вияв-лявся у хворих з наружною, змшаною та внутршньою асиметрич-

ною пдроцефал1ею. Синдром вегетативно! дистонп часпше мав Micue при пдроцефалн середньоТ важкосп та внутршнш симетричнш пдроцефалн, що пояснюеться, певно, д1янням пщвищеного лжворного тиску на уражеш у результат закритоУ черепно-мозковоТ травми ri-поталамус та iHUji елементи л1мбко-ретжулярного комплексу. Епше-птичний синдром часпше виявлявся у хворих з легкою посттравматичною пдроцефал1ею та внутршньою симетричною гщроцефашею. Таким чином, проведеш дослщження показали, що в обстеженоТ кате-ropi'i хворих функцюнальш порушення обумовлеш не тшьки структу-рними змшами, а й загальною реакфею головного мозку на ¡снуючу патологпо.

При ехоенцефалоскопп у 77,3% обстежених виявлялись таи пато-лопчш показники як розширення III шлуночку бшьше 5 мм, наяв-HicTb додаткових комплекав, змвдення М-ехо бшьш, шж на 2 мм. У 71,8% хворих електроенцефалограф1я зафжсувала: дифузш порушення бюелектричноТ активносп головного мозку, зниження загального р1вня бюпотеншал1в, пароксизмальну актившсть i ¡ргтативш змши, зони роздратування, ознаки дисфункцп серединних структур мозку i дезоргашзашю основного ритму. Патолопчш ознаки на реоенцефа-лограм1 виявлялись у 95,5% хворих i характеризувались венозного по-внокровшстю, шдвищенням або зниженням тонусу артерш, знижен-ням пульсового кровонаповнення швкуль мозку, дистошею мозкових судин. При психофЫолопчному дослщжешп у 30,9% обстежених мали Micqe Ti чи iHiui порушення вищих ¡нтегративних функцш мозку, найчаспшими ¡з яких були: швидка втома хворого, виснажливють псих1чних процеав, порушення уваги, зниження темпу мислення, зниження короткочасно! пам'ятк

Дослщжувались також взаемовщносини М1ж формою та ступеней важкост1 посттравматичноТ пдроцефалн i результатами ехоенцефалоскопп, електроенцефалографн, реоенцефалографп. Виявилась наяв-н1сть корелятивного зв'язку з такими Ехо-ЕС-д1агностичними озна-ками: - розширення III шлуночка бшьше 5 мм (р=0,99 - найбшьш Tic-ний корелятивний зв'язок) - 40% випадюв; - наявшсть додаткових комплекав (р=0,97) - 30,9% випадюв; змщення М-ехо бшьше, шж на 2 мм (р =0,86) - 7,3% випадюв; - нормальна Ехо-ЕС-картина (р=0,74) - 22,7% випадюв. Нормальна Ехо-ЕС-картина зустр1чаеться часпше при легкш гщроцефали. TaKi ознаки, як розширення III шлуночка бшьше 5 мм та наявшсть додаткових комплекав характершнл для ri-

дроцефалп середньоТ важность Нормальна Ехо-ЕС-картина найчас-Time зустр1чалась при наружнш гщроцефал1У в пор1внянн1 з шшими п формами. Зм1щення М-ехо бшьше 2 мм характерно для внутршньоУ асиметричноУ пдроцефалн.

Розширення III шлуночка також найчаспше виявлялося при аси-метричнш внутршппй пдроцефалн. Наявшсть додаткових комплекав часпше зустр1чаеться при змшанш пдроцефалГ!.

При оцшюванш залежносп структурних змш та ЕЕГ-ознак коре-ляц1йний зв'язок виявлено з такими ЕЕГ-ознаками: - виразш дифузш порушення бюелектричноУ активносп головного мозку (р =0,98 -найбшьш ткний кореляцшний зв'язок) - 40% випадюв; - наявшсть пароксизмальноУ активносп (р =0,93) -15,5% випадюв; - наявшсть зо-ни роздратування (р = 0,93) - 9,1% випадюв; - ¡ргтативш змши (р =0,86) - 10% випадюв; - дезоргашзащя основного ритму (р =0,86) -2,72% випадюв; - нормальна ЕЕГ (р = 0,79) - 28,2% випадюв. Для легкоТ пдроцефалй' важливша нормальна ЕЕГ та дезоргашзащя основного ритму. При пдроцефалн середньоТ важкоеп часпше виявля-лись таю ЕЕГ-ознаки: виразш дифузш порушення бюелектричноУ ак-тивност1 головного мозку, пароксизмальна актившсть, наявшсть зо-ни роздратування, ¡р1тативш змши. Для наружно'1 пдроцефалн най-характершша ознака - дезоргашзащя основного ритму. При внутр1-шнш асиметричшй пдроцефал1У, у пор1внянш з шшнми Ti формами, часпше рееструвалися ¡р1тативж змши або нормальна ЕЕГ. При вну-тршнш симетричнш гщроцефал11 - зона роздратування. При зм1ша-шй гщроцефалй' найчаспше виявлялися таю ЕЕГ-ознаки, як виразш дифузш порушення бюелектричноУ активносп та пароксизмальна аК-тившсть.

Виявлена наявшсть кореляцшноУ залежност1 м1ж формою, ступе-нем важкосп посттравматичноУ гщроцефалй" та такими РЕГ-ознаками: - венозна повнокровшсть (р =0,98 - найткшший кореляцшний зв'язок) - 63,6% випадюв; - шдвищення тонусу артерш (р = 0,95) - 34,5% випадюв; - зниження пульсового кровонаповнення швкуль мозку (р = 0,95) - 20% випадюв; - зниження тонусу артерш (р =0,83) - 29,1% випадюв; - дистошя судин (р =0,83) - 15,5% випадюв; - нормальна РЕГ (р = 0,73) - 4,5% випадюв. При легюй гщроцефалй' найчаспше рееструвались таю РЕГ-ознаки, як венозна повнокровшсть, дистошя судин i нормальна РЕГ. При пдроцефалн серед-ньоУ важкост1 на РЕГ найчаспше вщзначалось зниження тонусу арте-

ptö, пщвищення ix тонусу та зниження пульсового кровонаповнення швкуль. Для наружно/ гщроцефашУ характернее зниження тонусу артерш та нормальна РЕГ. У хворих з внутршньою асиметричною пдроцефал1ею найчаепше рееструвались таю РЕГ-ознаки, як венозна повнокровшсть, зниження тонусу артерш та дистошя судин. Для хворих з внутршньою симетричною гщроцефал1ею на РЕГ характерна венозна повнокровшсть. У хворих 3i змшаною гщроцефал1ею найча-CTiuie виявлялись так1 РЕГ-ознаки, як пщвищення тонусу артерш i зниження пульсового кровонаповнення швкуль мозку.

Розроблений cnociö визначення наявносл гщроцефалп без рентге-нолопчних та рентгеноконтрасних метод ¡в достдження за допомо-гою електроф1зюлопчних метод1в обстеження - Ехо-ЕС, ЕЕГ, РЕГ. Ехо-ЕС, ЕЕГ та РЕГ-д1агностичш показники, з якими визначеш ко-реляцшш зв'язки, ощнювалися за 3-бальною системою. Найвищий бал надавався тому показнику, з яким знайдено найтюнший кореля-цшний зв'язок (найбшьший коефвдент кореляци ранпв Сшрмена - р). Ехо-ЕС-Д1агностичш показники розподшялись таким чином: розши-рення III шлуночку бшьше 5 мм (р =0,99) - 3 бали; - наявшсть додат-кових комплексе (р =0,97) - 2 бали; - змщення М-ехо бшьш, н1ж на 2 мм (р=0,86) - 1 бал; нормальна на Ехо-ЕС-картина (р=0,74) - 0 ба-л!в. ЕЕГ-д1агностичш ознаки розподшялись таким чином: виразн1 дифузш порушення бюелектричноУ активност! головного мозку (р=0,98) - 3 бали; наявшсть пароксизмальноУ активности (р=0,93) та зони роздратування (р=0,93) - 2 бали; дезоргашзащя основного ритму (р=0,86) та ipiTaTHBHi змши (р=0,86) - 1 бал; нормальна ЕЕГ (р=0,79) - 0 бал1в. РЕГ-д1агностичж ознаки розподшялись таким чином: венозна повнокровшсть (р=0,96) - 3 бали, пщвищення тонусу apTepiii (р=0,95) та зниження пульсового кровонаповнення швкуль (р=0,95) - 2 бали; зниження тонусу артерш (р=0,83) та дистошя судин (р=0,83) - 1 бал; нормальна РЕГ (р=0,73) - 0 бал1в. Загальна сума 9 бал'ш i бшьше (д1агностичних показниюв, визначених при Ехо-ЕС, ЕЕГ, РЕГ) свщчить про наявшсть гщроцефалп, вщ 6 до 9 бал1в - наявшсть г!дроцефалп можлива, вщ 3 до 6 бал1в - наявшсть гщроцефалп непевна, вщ 0 до 3 башв - вщсутшсть гщроцефалп. Цей метод дозволить навггь в амбулаторних умовах на ochobI результат1в Ехо-ЕС, ЕЕГ та РЕГ виявляти наявшсть гщроцефал1У, що мае велике значения для диагностики, лжарсько-трудовоУ експертизи, адекватного лжу-вання та прогнозування подальшого nepeöiry хвороби.

Дослщжувався взаемозв'язок м1ж результатами психоф1зю-лопчних досл1джень та структурними змшами при посттравматичнж пдроцефалм в залежносп вщ и форми та ступеня важкост1 методом ранговоУ кореляцп. Кореляцшний зв'язок виявлений з такими показ-никами: - зниження темпу процеав мислення (р=0,99 - найткшший кореляцшний зв'язок) - 60,9%; - порушення уваги (р=0,86) - 62,7% випадюв; - швидка втома хворих та виснажливкть псих1чних проце-ав (р=0,85) - 72,7% випадюв; - зниження короткочасноУ пам'ят1 (р=0,82) - 34,5% випадюв; - нормалью результата психоф1зюлопчних дослщжень, тобто вщсутшсть порушень вищих штегративних функ-цш мозку (р=0,78) - 19,1% випадюв. У хворих з легкою посттравматичною пдроцефал1ею частше рееструвалися порушення уваги, швидка втома та виснажливкть пашчних процес1в, та нормальш по-казники психоф1зюлопчних доанджень. У хворих з посттравматичною лдроцефал1ею середньоУ важкосп, при зютавленш з легкою гщ-роцефал1ао, часпше рееструвалося зниження темпу процес)в мислення та зниження короткочасноУ пам'ятк При наружшй пдроцефалн, у пор1внянш з шшими н формами, частше рееструвалися швидка втома хворих та виснажливкть пашчних процеав, зниження короткочасноУ пам'ятк При внутршнш асиметричнш г»дроцефал1У, частше ви-значалися зниження темпу мислення та порушення уваги. При внут-ршнш симетричнш гщроцефал1У, у пор1внянш з шшими п" формами, переважали нормалью результата психоф1зюлопчних дослщжень. Для змшаноУ гшроцефалГУ найхарактершше порушення уваги.

На основ1 анал1зу структурних \ функщональних порушень при посттравматичшй пдроцефалн розроблеш прогностичш критерн пе-реб1гу хвороби у залежност1 вщ стану лжвородинамжи. Прогностич-ними критер1ями можливосп виникнення епшептичного синдрому при посттравматичнш пдроцефал1У е поеднання внутршньоУ симет-ричноУ Г1дроцефал1У з наявшстю пароксизмальноУ активносп та зони эоздратування на ЕЕГ. Несприятливими прогностичними критер1ями эозвитку та посилювання важкосп синдрому вегетативноУ дистонГУ е тоеднання внутршньоУ симетричноУ посттравматичноУ пдроцефаш'У :ередньоУ важкосп та венозноУ повнокровносп або зниження тонусу 1ртерж на РЕГ. Змшана посттравматична пдроцефал1я середнього :тупеня важкосп е несприятливим прогностичним критер1ем ранньо-■о розвитку судинних захворювань головного мозку, так як при нш )аст!ше рееструеться зниження пульсового кровонаповнення швкуль

мозку на РЕГ. Змшана та внутршня асиметрична посттравматична гщроцефал1я е несприятливими прогностичними критер1ями ранньо-го виникнення та подальшого посилювання важкост1 астешчно'1 симптоматики, так як при цих формах пдроцефалп частше виявлявся ас-тешчний синдром. Наружна посттравматична пдроцефал1я середньоТ важкост! несприятлива умова розвитку мнестичних порушень так як при цш форм1 та ступеню важкосп посттравматичноТ пдроцефалп частше виявлялося зниження короткочасноУ пам'ять Це можна пояс-нити впливом тдвищеного лжворного тиску на кору головного мозку та п плокаею. При внутршшй асиметричнш пдроцефалп серед-ньо'1 важкосп частше виявлялось зниження темпу процест мислення, що е несприятливою прогностичною ознакою IX прогресування.

висновки

1. У хворих з посттравматичною гщроцефал1ею у вщдаленому пе-рюд1 легко!" закритоУ черепно-мозково/ травми наружна и форма складае 20,9%, внутршшя симетрична - 25,4%, внутршня асиметрична - 17,3% та змшана - 36,4%. Серед них легка пдроцефал1я виявляе-ться у 77,3%, середньоТ важкосп - у 22,7% обстежених. Найчастшими синдромами в обстеженоТ категорн хворих е: астешчний (91,8%), веге-тативно-дистошчний (40%) та ешлептичний (38,2%).

2. Результата електроф1зюлопчних досл1джень показують, що при електроенцефалографн частше рееструються виразш дифузш пору-шення бюелектричноТ активност1 головного мозку, пароксизмальна актившсть, зниження загального р1вня бюпотенщал!в мозку. При ре-оенцефалографп частше вщзначаються венозна повнокровшсть, пщ-вищення або зниження тонусу артерш, зниження пульсового крово-наповнення швкуль мозку, дистошя судин. Даш ехоенцефалоскопн найчастше характеризуються розширенням III шлуночка мозку бшьше 5 мм, наявшстю додаткових комплексе.

3. Психоф1зюлопчш досл!дження виявляють швидку втому хворих та виснажливють псих1чних процеав, порушення пам'ят1 та уваги, зниження темпу процеав мислення.

4. Наружна пдроцефал1я найчастше супроводжуеться астешчним синдромом, внутршня симетрична - епшептичним та вегетативно-дистошчним, внутршня асиметрична та змшана - переважно астеш-чним. При легкш пдроцефалп на фош астенп переважае епшептичний

синдром, при гщроцефали середньоТ важкосп - вегетодистожчний на фош астешчних прояв1в.

5. Установлена досить ч1тка залежшсть М1'ж формою гщроцефалп та електроф1зюлопчними i психоф1зюлопчними показниками хворо-би. НайчГташе вона проявляеться при змпнашй гщроцефалй', для якоУ характерними е наявшсть додаткових комплекав, дифузш порушення бюелектричноУ активност1 мозку i наявшсть пароксизмальноУ актив-HOCTi, шдвищення тонусу артерш, зниження пульсового кровонапов-нення швкуль мозку та порушення уваги.

6. Легка пдроцефал!я найчаслше супроводжуеться венозною пов-нокровшстю, дистош'ею судин, порушенням уваги, швидкою втомою та виснажливктю псих1чних процес!в. При гщроцефали середньоУ важкосп найчаспше зустр1чаеться розширення III шлуночка мозку та наявшсть додаткових комплекЫв, виразш дифузш порушення бюелектричноУ активност1 мозку, пароксизмальна актившсть, зони роздра-тування, зниження пульсового кровонаповнення мозку, зниження темпу процеав мислення та порушення пам'ять

7. Найважчим наслщком легкоУ черепно-мозковоУ травми, яка супроводжуеться пдроцефал1ею е еш'лептичний синдром, прогностич-ним критер1ем розвитку якого е поеднання внутршньоУ симетричноУ пдроцефалй' з порушеннями бюелектричноУ активносп мозку у форм1 пароксизмальноУ активности та зони роздратування.

8. Розроблений cnociö визначення наявностт гщроцефали без рент-генолопчних та рентгеноконтрастних метод1в дослщження за допо-могою електроф1зюлопчних методик е шформативним i може вико-ристовуватись у повсякденнш кшшчнш практиц! i особливо у неве-пиких стацюнарах та полшпшках.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛПСОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП

1. Борисенко В.В. Кшшко-функщональш взаемовщносини у хво-зих з посттравматичною вегетативною дисфункщею // УкраУнський исник психоневрологГ/. - 1896. - Т.4. - Вип. 3(10) - С. 325-326.

2. Дзюба А.Н., Борисенко В.В. Значения електроенцефалограф1У в цагностищ посттравматичного церебрального арахноУдату // УкраУн-;ький вкник психоневрологи. - 1996. - Т.4. - Вип. 3(10).- С. 333-335.

3.Борисенко В.В. Нарушения некоторых интегративных функций мозга при посттравматической гидроцефалии // Врачебное дело . -1997.-№5.-С. 91-92.

4. Деменко В.Д., Борисенко В.В. Мнестические нарушения у больных с посттравматической гидроцефалией // История Сабуровой дачи. Успехи психиатрии, неврологии и наркологии (сборник научных работ). - Харьков, 1996. - С. 410-411.

5. Деменко В.Д, Борисенко В.В. Особенности вегетативной дисфункции у больных с посттравматической гидроцефалией II История Сабуровой дачи. Успехи психиатрии, неврологии и наркологии (сборник научных работ). - Харьков, 1996. -С. 411-412.

6. Борисенко В.В. Особенность астенического синдрома у больных с посттравматической гидроцефалией // Юбилейный сборник тезисов молодых ученых и специалистов (посвящается 40-летию образования ЛГМУ). - Луганск, 1996. - С. 20.

7. Борисенко В.В. Диагностическая ценность эхоэнцефалографии при посттравматической гидроцефалии // Юбилейный сборник тезисов молодых ученых и специалистов (посвящается 40-летию образования ЛГМУ). - Луганск, 1996. - С. 21.

8. Дзюба А.Н., Борисенко В.В. Некоторые аспекты клинико-структурно-функциональных взаимоотношений в отдаленном периоде закрытой черепно-мозговой травмы II Материалы Юбилейной научно-практической конференции, посвященной 100-летию 4-й городской больницы г. Луганска. - Луганск, 1995. - Т.2. - С. 8-9.

АНОТАЦШ

Борисенко В.В. Пор1вняння форми та важкосп посттравматично! гщроцефал1'1 з функцюнальними порушеннями нервово\' системи у вщдаленому перюд! легко\' закритоТ черепно-мозково! травми. - Ру-копис.

Дисертащя на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук по спещальносп 14.01.15 - нервов1 хвороби. Харювський ¡нститут удосконалення лшар!в. Харюв, 1998.

Вивчеш форми та важюсть гщроцефали, функцюнальш порушен-ня у 110 хворих з посттравматичною гщроцефал1ею у вщдаленому перюд! легкоУ закритоТ черепно-мозково1 травми. Серед обстежених переважали хворг з легкою та зм'таною пдроцефал1ею. Найчастши-

ми синдромами е астешчний, вегетативно-дистошчний та епшептич-ний. Найчаспше у хворих вщзначалось розширення III шлуночку при Ехо-ЕС, виразш дифузш порушення бюелектрично!" активности головного мозку на ЕЕГ, венозна повнокровшсть на РЕГ, швидка втома та виснажлив1сть псих1чних процеав при психоф1зюлопчному дос-лщженш. Дослцркеш кореляцшш взаемовщносини М1Ж формою, важ-кктю посттравматичноТ гидроцефалi'i та функцюнальними порушен-нями нервовоТ системи. На ochobI цього розроблений cnociö визна-чення наявност1 пдроцефалн без рентгенолог!чних метод!в досль дження за допомогою електроф1зюлопчних методик. Розроблеш про-гностичш критери хвороби. Дано практичш рекомендацн по комплексному л1"куванню хворих з посттравматичною гщроцефал1ею.

Ключов! слова: посттравматична г1дроцефал1я, форма, важккть, функцюнальш порушення, психоф1зюлопчне дослщження, кореля-qifiHi взаемовщносини.

АННОТАЦИЯ

Борисенко В.В. Сопоставление формы и тяжести посттравматической гидроцефалии с функциональными нарушениями нервной сис-гемы в отдаленном периоде легкой закрытой черепно-мозговой травмы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских чаук по специальности 14.01.15 - нервные болезни. Харьковский институт усовершенствования врачей. Харьков, 1998.

Изучены формы и тяжесть гидроцефалии, функциональные нару-ления у 110 больных с посттравматической гидроцефалией в отда-1енном периоде легкой закрытой черепно-мозговой травмы. Среди )бследованных преобладали лица с легкой и смешанной гидроцефа-шей. Наиболее частыми синдромами является астенический, вегета-гивно-дистонический и эпилептический. Наиболее часто у больных 1ыявлялись расширение III желудочка при Эхо-ЭС, выраженные диффузные нарушения биоэлектрической активности головного мозга ia ЭЭГ, венозное полнокровие на ЮГ, быстрая утомляемость боль-1ых и истощаемость психических процессов при психофизиологически исследовании. Исследованы корреляционные взаимоотношения 1ежду формой, тяжестью посттравматической гидроцефалии и функ-(иональными нарушениями нервной системы. На оснований этого

разработан способ определения наличия гидроцефалии без рентгенологических методов исследования с помощью электрофизиологических методик. Разработаны прогностические критерии болезни. Даны практические рекомендации по комплексному лечению больных с посттравматической гидроцефалией.

Ключевые слова: посттравматическая гидроцефалия, форма, тяжесть, функциональные нарушения, психофизиологическое исследование, корреляционные взаимоотношения.

ANNOTATION

Borisenko V.V. Comparison of the form and gravity of posttraumatic hydrocephalus with functional violations of nervous system in the distant consequences of the light closed craniocerebral injure. - Manuscript.

Dissertation of a candidate of medical sciences on the speciality 14.01.15 - nervous diseases. Kharkov institute of doctors improvement. Kharkov, 1998.

There were studied forms and gravity of hydrocephalus, functional violation at 110 patients with posttraumatic hydrocephalus in the distant period of light closed cranio-cerebral injury. Among investigational patients were the persons with light and mixed hydrocephalus. The most frequent syndromes are asthenic, vegetative dystonia and epilepsy. Most often at patients were reveal the widening of the ventricle by Echo-EG, expressed diffuse violations of bioelectric activity of the brain by EEC, venous fullblooding by REG, quick tiredness of patients and weakness of mental process by phychophysiologycal investigation.

There were investigated correlation between hydrocephalus and functional violations of nervous system. On the basis of this was elaborated way of definition of hydrocephalus without roentgenological methods of investigations with help of work prognostic criterions of illness. There were put practical recommendations by complex treatment with posttraumatic hydrocephalus.

Key words: posttraumatic hydrocephalus, form, gravity, functional violations, psychophysiological investigations, correlation.