Автореферат и диссертация по медицине (14.01.20) на тему:Роль эндогенной интоксикации в патогенезе псориаза и комплексная дезинтоксикационная терапия больных

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. О. О. БОГОМОЛЬЦЯ

т од

ТРУНІНА ТЕТЯНА ІВАНІВНА

УДК: 616.517: 546. 28: 616 - 085

РОЛЬ ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ В ПАТОГЕНЕЗІ ПСОРІАЗУ ТА КОМПЛЕКСНА ДЕЗИНТОКСИКАЦІЙНА ТЕРАПІЯ ХВОРИХ

14.01.20 - шкірні та венеричні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

КИЇВ - 1999

Дисертація є рукопис

Робота виконана в Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця МОЗ України.

Науковий керівник:

Офіційні опоненти:

Провідна установа:

доктор медичних наук, професор .Степаненко Віктор Іванович, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, кафедра шкірних та венеричних хвороб з курсом СНІДу

доктор медичних наук, Глухенький Борис Тихонович,професор кафедри шкірних та венеричних хвороб Київської медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупіка

доктор медичних наук, ст. науковий співробітник, Циркунов Леонтій Павлович, консультант медичного центру " Агапіт м. Київ

Дніпропетровська державна медична академія, МОЗ України, кафедра шкірних та венеричних хвороб, м. Дніпропетровськ

Захист дисертації відбудеться “ ” ьслЬтЩ 1999р. а$ годин

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.003.02. при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця за адресою 252004 м. Київ - 4, бульвар Шевченка, 17.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національногс медичного університету імені О.О. Богомольця { м. Київ - 17 вул. Зоологічна, 3 ).

Автореферат розіслано 1999

року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук

С.Г. Свирид

Актуальність проблеми. Псоріаз являється одним із найбільш поширених іахеорювань людини нез'ясованоТ етіології і характеризується хронічним зецидивуючим перебігом. У більшості країн світу цей дерматоз скаладвє 10 - 15% їід загальної кількості захворювань шкіри, а серед дітей - 19 - 22 % (Скрипкин Ю. K., 1987; Мордовцев В. Н.,1995, Чистякова И. A., 1997). В останні роки спостерігається статне зростання захворюваності на псоріаз з більш тяжким його перебігом та ускладненнями. Багаторічні дослідження етіології та патогенезу не розкрили в повній лірі суті дерматозу, а запропоновані різні гіпотези виникнення захворювання не ¡найшли одностайного визнання. В поодиноких публікаціях повідомляється про іідвищення концентрації в крові хворих на псоріаз середньомолекупярних пептидів, цо є свідченням наявності синдрому ендотоксикозу ( Гребенников В. А., 1987; Нарапоаа Г.Я., 1989 ).

Незважаючи на високу позитивну оцінку сучасних загальноприйнятих та >ригінапьних методів лікування псоріазу (фотохіміотерапія, селективне ультрафіолетове опромінення, кортикостероїди та інш.) повне оздоровлення хворих і юпередження загострень дерматозу, особливо тяжких його форм (артропатичного, ¡риТродермічного та пустульозного ), залишається невирішеним питанням ( Погорюй И. И.,1979; Коляденко В.Г.,1983; Задорожний БА,1985; Логунов В.П.,1992; Іащук АМ.,1993; Мілус І. C.,1998 ). Набуває визнання в комплексному лікуванні ісоріазу застосування сорбційної терапії з використанням карболену, іОліетилсшижсанів, бентонітів та інш., яи мають низку негативних оргвноліптичних їласгивостей, а для досягнення терапевтичного ефекту необхідно приймати великі ;обоеі ( 60,0 г ) і курсові дози з досить подовженим лікуванням. Разом з тим, орбційна терапія в оздоровленні хворих на псоріаз при належному пощуку нових ірепаратів є перспективною.

Враховуючи вицдевикпадена, ми підійшли до проблеми комплексного лікування ворих на псоріаз шляхом можливості поєднання нового ентєросорбенту силларду П, борів лікарських рослин та антиоксидантів. В доступних літературних джерелах ми е знайшли інформації про використання ентеросорбенту силларду П в комбінації з ікарськими рослинами для оздоровлення хворих і профілактики загострень псоріазу

врахуванням ступеня ендогенної інтоксикації. Силлард П досконало вивчений в аукоео - дослідному інституті хімії поверхні АН України та на кафедрі біохімії вінницького державного медичного університету ім. МІ. Пирогова. В 1993 році Іостановою Фармакологічного комітету «Полісорб МП» був перейменований на

Силлард П » ( Витяг з протоколу № 4 засідання Фармокопогічного комітету МОЗ країни від 29.04.1993р.).

Все це послужило нам підставою для застосування ентеросорбенту силларду та фітокоипозіцій лікарських рослин в комплексній терапії псоріазу. Фітошмпозиі складались наш із лікарських рослин, що справляють протиалергійн протизапальну, протисвербіжну, протекторну та стимулюючу функцію кор наднирників дію.

Дисертація виконана у відповідності до наукового напрямку кафедри шкірних і венеричних хвороб з курсом СНІДу комплексної теми НДР * Розробка нових метод діагностики і лікування хронічних дерматозів та венеричних захворювань. Державний реєстраційний № 0145. V. 00390.

Meta робот; визначити роль синдрому ендогенної інтоксикації в патогене псоріазу і розробити схему комплексною лікування хворих з приєднання ентеросорбенту силларду П і зборів лікарських рослин з метою скорочення терми реабілітації хворих на псоріаз і подовження періоду ремісії дерматозу.

Задачі дослідження;

1. Обстежити 150 хворих на псоріаз і 20 практично здорових осіб (контроль) : допомогою сучасних інформативних і адекаагтних клініко-лабораторних методик.

2. Дослідити у хворих на псоріаз динаміку ступеня ендогенної інтоксикаї

визначенням середньомолекулярних пептидів ( СМП ), циркулюючих імунні комплексів (ЦІК), адсорбційної спроможності еритроцитів (АСЕ), стану перешено окислення ліпідів та активності антиоксидантної системи і оксиредукгаз.

3. З врахуванням результатів дослідження ендотоксикозу розробити і впровадь

нову схему лікування хворих на псоріаз ентеросорбентом силлардом П визначенням разових та курсових доз в комплексі із складеною композі^е

лікарських рослин та іншими засобами.

4. визначити показання та протипоказання для застосування силларду П сполученні з фітозасобами в лікуванні хворих на псоріаз.

5. Порівняти ефективність нового методу лікування псоріазу із загальноприйняте

терапією без ентеросорбенту силларду П і фітозасобів близьким і віддалей»

спостереженням.

Наукова новизна отриманих результатів.

Вперше на достатній кількості хворих на псоріаз (156) проведено вивчення значені синдрому ендогенної інтоксикації в патогенезі цього дерматозу, ступінь як знаходився в прямій залежності від клінічно'! форми хвороби.

Розроблена і впроваджена в практику оригінальна, досить ефективна схеї комплексної терапії хворих на псоріаз з приєднанням нового ентеросорбен

силларду П в комбінації з лікарськими рослинами.

з

Практичне значення одержаних результатів. Завдяки впровадженню нової дезинтоксикаційної схеми лікування хворих на псоріаз, особливо тяжких його форм, з приєднанням в реабілітаційний комплекс нового препарату силларду П і фітокомпозицій (відварів}, суттєво підвищилась ефективність та перспективність процесу оздоровлення пацієнтів: скоротився на 7-8 діб термін одужання і в середньому у 2 рази подовжився період ремісії.

Впровадження наукових розробок. Основні положення дисертації впроваджені в шкірному відділенні Київської центральної міської клінічної лнсарні, в Київському та Вінницькому обласних шкірно-венерологічних диспансерах, шкірному відділенні залізничної вузлової лікарні м. Вінниці, включені до навчальних планів пікарів-нтернів та курсантів ФПК на кафедрах дерматовенерології Національного медичного університету їм. О.О. Богомольця і Вінницького державного медичного університету м. М.І. Пирогова.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом спільно із науковим керівником »зроблено і впроваджений новий спосіб лікування дерматозу ентеросорбентом жшардом П, визначено разову та курсову дози препарату в комплексі з композиціями іікарських рослин та іншими медикаментозними засобами. Автором особиста проведені їсі клінічні спостереження та лабораторні дослідження, систематизовані та узагальнені примані результати, проведена їх статистична обробка.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційних досліджень »оповідались на VI з'їзді дерматовенерологів України ( м. Харків, 1992 ), Республіканській конференції по курорто-фізіотерапіг ( м. Львів, 1992 ), засіданні Сиївського міського та обласного товариства лікарів-дерматовенерологів( 1995 ), шугово-практичній конференції молодих вчених та лікарів Національного медичного університету ім. акад. 0.0. Богомольця ( 1996 ).

Публікації. Матеріали наукових досліджень за темою дисертації викладені у 15 ірукованих працях: 3 статті у наукових фахових журналах, рекомендованих ВАК країни, 6 статей і 6 тез у збірниках робіт профільних науково-практичних шференцій та матеріалах з'їздів.

Структура І обсяг дисертації. Робота викладена українською мовою на 168 торінках і складається із вступу, аналітичного огляду літератури, 8 глав спеціальних іоспіджень, обговорення, результатів обстеження, висновків та сливу використаної Іітератури, в який внесено 327 українсько - російськомовних та 84 - іншомовних ркерел. Текст ілюстрований 32 таблицями, 3 витягами історій хвороб.

ЗМІСТ РОБОТИ.

Об'єкт та методи дослідження. В клініці шю'рних та венеричних хвороб НМУ бстєжено 156 хворих на псоріаз. Еритродермічна клінічна форма діагностована у

28 пацієнтів, аргтропатачиа - у 22, еритродермічна є сполученні з артропатичнсно - ; 16, звичайна - у 80 хворих. Отже, серед доглянутих нами хворих 66 ( 42 % страждали на тяжкий псоріаз, причому у чоловіків він спостерігався у 39 (45%), і у Жінок - у 27 ( 39 % ). Чоловіків було 88, жінок - 70. Вік хворях від 15 до 7! років, але у найбільш активному працездатному періоді життя ( до 50 років ) бул< 120 (77%) пацієнтів і тільки 36 ( 23 %) - старші 50 років.

Всім хворим на псоріаз в динаміці проводили загальноклінічні лабораторн

дослідження.Перед лікуванням були розділені на дві групи по 78 осіб в кожній Контрольна група лікувавалась за традиційною методикою без силларду П фп-озборів. Дослідна група лікувалась за традиційною схемою з приєднання* єнтеросорбенту силларду П та зборів лікарських рослин: валеріана ( корінь ), мелісг лікувальна, пустирнмк звичайний, кріп, чистотіл, подорожник, полинь гірка, хвои

польовий, аїр болотний ( корінь ), локриця ( корінь ), золототисячник звичайний дее'ясил, спориш. Силлард П { П - пероральний ) - дрібнодисперстна фракцн кремнезему аеросилу, яка не проникає через слизову оболонку шлунково кишкового тракту. Дозволений до клінічного застосування Управлінням пс

впровадженню нових лікарських засобів і медичної техники МОЗ СРСР:

№ 211 - 15 / 4995 від 8 - XII - 1986 р.: ГОСТ № 14922. Він характеризується

надзвичайною сорбційною активністю: 1 г препарату здатний струкгурувати 15 -201 води, зв'язати 300-600 мг білка та 1*10* мікробних тіл і більше.

Силлард П легкий, блатно - білий, пухнастий порошок без смаку і запаху

Добова доза силларду П 0,1 г на 1 кг маси хворого. Препарат вживався у вигляд

гелю: добову дозу силларду П висипали в склянку, заповнену джерельною ті кіп’яченою водою кімнатної температури, ретельно розмішували ложкою до утворення однорідної завісі - гелю і випивали через дві годи після їжі три рази на день. Курс продовжувався 2-3 тюод в залежності від перебігу дерматозу, але не більша З тижнів. Фітотерапія проводилась настоєм зборів лікарьских рослин усередину, б також відварами для ванн. Призначали вітаміни А, Є чи аєвіт, настойку елеутерококу, гліцирам, піридоксальфосфат, при артропатичному та еритродермічному псоріазі е стадії загострення - кортикостероїди ( середні дози ) чи некортикостероїдн протизапальні препарати, ультрафіолетові опромінення за розробленою нами схемою. Крім того, назначались щоденно ванни з відварами вівсяних висівок ( ч» вівсяної полови, соломи) та чистотілу через день. Зовнішньо: лоринден чи іншг кортикостероїдна мазь, сірчана, цинкова - рівні частики змішували і змазувала уражену шкіру 1-2 рази на добу. Контрольна група не одержувала силларду П і фітозборів.

Для визначення ступеня ендотоксикозу у хворих на псоріаз і у здорових осіб контрольної групи ми досліджували вміст СМП, ЦІК, ДСЕ ( гл. З ), проміжний (дієнсшх «он’югатів та діенкетонів ) і кінцевих (малоний діальдегід ) продуктів

іерекисного окислення ліпідів, сумарну антиокислювальну активність сироватки крові гл. 4), активність МПО та СДГ ( гп. 5 ).

Серед широкого кола метаболітів, які негативно впливають на організм, багато і вторів виділяють середньомолекулярні пептиди (Николайчик В. В., 1984; Габриэлян іИ., 1985; Владыка А.С., 1937; Авалоа 8.Е., 1989), Ми досліджували вміст СМП в шззмі крові 156 хворих на псоріаз за методом Н.И. Габриелян і спіеает.( 1983) з ¡«користанням СФ-26. Вимірювання проводилось в ультрафіолетові« променях з іовжиною хвилі 254 і 280 нм. Показники визначались одиницями, еквівалентними »личині єкстинціТ. У здорових осіб контрольної групи вони дорівнювали 0,23 і 3,003 і 0,17 + 0,004.

До лікування у всіх обстежених хворих на псоріаз (158) вміст СМП в 2,7, 3,1 »за перевищував контрольні цифри ( різниця вірогідна: Р < 0,001 ). При їритродерммному псоріазі він був в 3,7, 3,4 раза більше показників здорових сонтрольних осіб, при артропатичному в 3,7, 3,8, при еритродермічному в поєднанні \ артропатичним в - 3,8, 4,4, при звичайному - в 2,2,1,7. Отже, вміст СМП в крові (ворих на псоріаз знаходився а прямопропорційній залежності від тяжкості клінічної £орми дерматозу. Порівняння показників концентрації СМП в крові хворих на юоріаз звичайний в різних стадіях захворювання з'ясувало, що в прогресуючій фазі ісоріазу вміст СМП був на 40%, 132% і 87%, 70% вищим, ніж в стаціонарній та зегресивній відповідно. Неоднаковим виявився вміст СМП у хворих з різного тлощею ураження шкіри. У хворих з розповсюдженим псоріатичним процесом 60% і зільціе поверхні щкіри показник СМП в 1,4, в 1,8 раз визначався вищим, ніж при ураженні шкіри ЗО - 60 % (Р < 0,001). Після курсу терапії в стані одужання чи толіпшення вміст СМП в крові суттєво знизився більше в дослідній групі, але ■юрмалізації показників не настало, особливо у хворих на тяжкі клінічні форми псоріазу , що моя® служити обгрунтуванням для продовження терапії в амбулаторних умовах. Тільки у хворих з обмеженою псоріатичною висипкою вміст а крові СМП не відрізнявся від норми.

До інтегрального показника ендогенної інтоксикації відноситься коефіцієнт адсорбуючої спроможності еритроцитів ( АСЕ). Величина його залежить від фізико* хімічного стану поверхневих структур мембран еритроцитів ( Уманский МА, 1979; Чижевський А.Я., 1980). Ми визначали у 156 хворих на псоріаз АСЕ за методом А.А. Тогайбаева (1988) в модіфікації Л.В. Липа (1990). До лікування показник АСЕ в 2,5 раза перевищував контроль. При аналізі АСЕ в різних клінічних групах хворих на псоріаз з’ясувалось, що при еритродермічному, артропатичному, еритродермічному а поєднанні з артропатичним, звичайному вона була в 3,3; 2,7; 3,4; 2 рази вищою за контроль. Ісготао різними виявилися показники АСЕ у хворих на звичайний псоріаз з неоднаковою площею ураження шкіри. Так, при 60 % і більше ураженої шкіри, 30% -60%, 30% і менше показник АСЕ в 3,3; 2,3; 1,6 раза перевищував контроль. Після

лікування в дослідній групі АСЕ в 1,3 раза була нижчою показника в порівняльнії групі { Р < 0,001 ). При еритродермічному псоріазі АСЕ знизилась в дослідній фуг в 2 рази в порівнянні з показником до лікування; при артропатичному - в 1,5; прі еритродермічному в поєднанні з артропатачним - в 1,8; при звичайному - в 1,! раза; в порівняльній групі відповідно - в 1,7; 1,4; 1,5; 1,3 раза, що свідчить пр< більш ефективнішу комплексну терапію з приєднанням ентеросорбенту силларду Г та фігозборів ( табл. І ).

Таблиця І

Показники ендотоксикозу у хворих на псоріаз до і після комплексного лікування силлардомП та фітозборами в залежності від важкості перебігу дерматозу

Клінічна форма псоріазу Період обстеження СМП опт. Щільність ЦІК опт. щільність АСЕ %%

254 НМ 280 нм

Всі обстежені п = 78 п = 78 д.т. 0,65±0,002* 0,53±0,003* 83,7±0,4* 40,3±0,04*

п. л. д. 0,35±0,004** 0,25±0,005" 43,6±0,7** 24,7±0,02**

п. л. п. 0,4210,006''* 0,33±0,004 47,5±0,2 31,7±0,3

Еритродерм. п = 14 п = 14 д. т. о.вш.ог-* 0,58±0,006* 75,3±0,9* 61,3±0,2*

П. л. д. 0,37±0,03** 0,22±0,005** 38,8±0,3** 29,7±0,04**

п. л. п. 0.48+0,03 0,34±0,006 55,4±0,6 36,8±0,7

Артропатичний п = 11 п — 11 Д.Т. 0,88*0,04* 0,64±0,008* 67,5±0,09* 49,6±0,5*

п. л. д. 0,3110,01" 0,27±0,006** 41,3±1,2** 27,3±0,6**

п. л. п. 0,5410,02 0,42±0,01 48,6±1,3 34,5±0,7

Еритродерм. Артропатич. п = 8 . п = 8 д.т. 0,92±0,03* 0,75+0,04* 84,7±1,4* 64,2±0,9*

п. л. д. 0,45±0,02** 0,37±0,02** 33.7±0,6** 36,3±0,8**

п. л. п. 0,59±0,03 0,48±0,02 62,4±1,2 43,6±0,9

Звичайний п*45 ле 45 я-т. 0,51±0,01* 0,38±0,003* 41,8±0,2* 36,2±0,04*

п. л. д. 0,27±0,004** 0,21±0,005** 36,4±0,3** 20,4±0,07**

п. л. п. 0,35±0,003 0,27±0,004 42,3±0,5 27,4±0,06

Здорові п = 20 0,23±0,003 0,17±0,004 32,7±0,8 18,3±0,2

* - вірогідність різниці показників до і після лікування;

** - вірогідність різниці показників дослідної і порівняльної груп; д.т. - до терапії;

п.л.д. * після лікування дослідної групи;

П.Л.П. - після лікування порівняльної групи.

Діагностичне та прогностичне значення у визначенні ступеня ендотсжсикозу має лькісний та якісний показних ЦіК в сироватці крові, який до лікування у 156 хворих а псоріаз в 2,8 раза перевищував показник контрольної групи. У хворих на ртродермічний, артропатичний, еритродермічний в сполученні з аргропатичним, вичайний псоріаз вміст ЦІК в крові в 4; 3,7; 4,6; 1,9 раза перевищував контроль. Ьже, при тяжких формах псоріазу концентрація ЦІК виявилась суттєво вищою, ніж ри звичайному псоріазі. У хворих на звичайний псоріаз спостерігалась вірогідна алежність вмісту ЦІК від стадії { вищий при прогресуючій ) та розмірів ураження .¡юри; при площі ураження менше 30% на відрізнявся від контролю.

Аналіз даних табл. І дає привід стверджувати, що ступінь ендотоксикозу у бстежених дослідної фупи за показниками СМП після комплексного лікування з риєднанням силларду П і фітозборів при 254 і 280 нм знизився в 1,9 і 2,1, за ЦІК в 1,6, АСЕ - в 1,6 раза, а в контрольній фупі віповідно - в 1,5 і 1,6; 1,3; 1,3 аза (Р< 0,001).

інтегральним показником ендотоксикозу може служити стан клітинних мембран, юрушення функції яких спричиняється зміною перешеного окислення ліпідів Ананенко А.А., 1964; Печевисгзя Н.Г., 1992). Ми вивчали показники перекислого ікислення ліпідів за допомогою визначення в крові 70 хворих на псоріаз еритродермічний - у 15, артропатичний • у 15, еритродермічний в поєднанні з іртропатичним - у 10, звичайний - у ЗО ) і у 20 здорових осіб ( контроль ) «алонового діальдегіду, дієнових кон'югатів, дієнкетонів, вміст яких до лікування іутгєво перевищував контрольні величини (Р < 0,001). При співстайпенні одержаних іезупьтатів в різних клінічних фупах з’ясувалось, що у хворих на еритродермічний ісоріаз рівень малонового діальдегіду в сироватці крові перевищував показники осіб окгропьноТ фупи в 2 раза, у хворих на звичайний псоріаз - в 1,5 раза, у хворих на іртропатичний псоріаз- в 1,6 і 1,2 раза, у хворих на еритродермічий псоріаз в «єднанні з артропатачним - в 2,3 і 1,7 раза відповідно, вміст дієнових кон'югатів у ворих на еритродермічний псоріаз в 3,3 , в 1,8 раза перевищував показники

:онтрольної групи і хворих на звичайний псоріаз, у хворих на артропатичний - в 2,3, j 1,2; у хворих на еритродермічний в поєднанні з артропатачним -в 3,7, 2 раза був алщим контролю і показника хворих на звичайний псоріаз. Рівень дієнкетонів у ©орих на ертродермічний псоріаз перевищував в 3,5 і в 1,3 раза показники

юнтрольної групи і хворих на звичайний псоріаз відповідно, у хворих на артропатичний псоріаз-в 2,3 і в 1,1 раза, у хворих на еритродермічний псоріаз в

тоєднанні з артропатачним - в 4,3 1 в 1,8 раза. Із наведених результатів видно,

вміст малонового діальдегіду, дієнових кон'югатів, дієнкетонів в сироватці крові у <ворих на псоріаз істотно визначав»! підвищеним, особливо високим їх рівень був три тяжких формах псоріатичної хвороби.

Паралельно з дослідженням вмісту продуктів переписного окислення ліпідів МІ визначали антиохистовальну активність крові. Виявилось суттєве пригніченні антиоксидантної дії в залежності від тяжкості клініки псоріазу: при еритродермічному артропатичному, еритрод ерм ¡чному в поєднанні з артропатичним вона вірогідно нижча ніж при звичайному псоріазі. Вміст субстратів переписного окислення ліпідів активність антаокислюекльної системи виявилися в залежності від стаді' псоріазу при прогресуючій стадії псоріазу порушення були істотно більшими,ніж прі стаціонарній і регресивній. Отже при псоріазі відбуваються зсуви в жировому обмін які обумовлять розвиток синдрому ендитоксикозу ( табл. 2 }.

Таблиця :

Динаміка показників перекнсного окислення ліпідів і активності антиоксидантно системи в сироватці крові хворюі на псоріаз до 1 після лікування

Клінічна Форма Псоріазу \ Тести пХ. ріод\ обстем\ Мапоно- Вий діальдегід Дієноаі кон’югати Дієнкетоки Антхоксид. активність %%

Всі обстежені N*»70 ДТ. 4,31 ±0,02 2,86 ± 0,004 1,09 ±0,007 36,4 ± 0,02*

Л.Л.Д. 2,34 ±0,03* 1,78 ±0.006" 0,63 ± 0,004* 44,6 ± 0,07*

л.л.п. 3,13 ± 0,05м 2,11 ±0,003" 0,91 ± 0,002” 39,5 0,1"

Еротро- Двр, п=15 д.т. 4,82 ±0,07 3,76 ±0,05 1,24 ±0,03 31,2 ±0,08

П.Л.Д. 2,29 + 0,03* 1,71 ±0,07’ 0,83 ±0,04* 44,2 ± 0,07*

П.Л.П. 3,44 + 0,06** 2,09 ±0,2** 0,95 ±0,02** 37,3 ±0,4**

Аргтро-латичний п = 15 А-Т. 3,78 ±0,09 2,64 ±0,07 1,03 ±0,02 38,6 ±0,3

П.Л.Д, 1,99 ±€,06* 1,76 ±0,08* 0,74 ±0,01* 45,3 ± 0,07*

П.Л.П. 2,91 ±0,3** 2,03 ±0,06** 0,86 + 0,02** 33,8 ±0,2**

Еритро-дерм. Артро-патичний п = 10 д.т. 5,41 ±0,2 4,23 ±0,09 1,52 ±0,05 28,7 ±0,6

Л.Л.Д. 3,01 ± 0,5* 2,35 ±0,2’ 1,12 ±0,03* 38,4 ±0,2*

П.Л.П. 4,51 ± 0,4** 2,82+0,3" 1,17 і 0,06** 32,5 ±0,1**

Звичайний л = 30 Д.Т. 3,22±0,0в 2,13 ±0,04 0.91 ±0,03 40,2 ±0,2

П.Л.Д. 2,23 ±0,04* 1,64 £0,05* 0,42 ±0,02* 47,6 ±0,3*

П.Л.П. 2,63 ±0,02** 1,92 ±0,06** 0,62 ±0,04** 43,5 + 0,5"

Здорові л = 20 2,35 ±0,07 1,14 ±0,03 0,35 ±0,01 48,6 ±0,8

** - вірогідність різниці показників до і після лікування;

* - вірогідність різниці показників дослідної і порівняльної груп; . .

д.т. -до терапії;

п.л.д. - після лікування дослідної групи;

П.Л.П. - після лікування порівняльної групи.

Із табл. 2 видно, що після лікування в фазі клінічного видужання і значного поліпшення настало достовірне покращання показників ліпідного обміну, особливо у хворих на звичайний псоріаз. Ефективнішою була терапія з приєднанням в комплекс ентеросорбенту силларду П та фітозборів.

Провідне місце в розвитку різних патологічних процесів, в тому числі і в обміні ліпідів, займають розлади ферментативної діяльності. Ми вивчали активність міелопероксидази (МПО ) в нейтрофілах крові у 66 хворих на псоріаз ( 52 -чоловічої статі, 34 - жіночої ) і 15 здорових людей ( 8 - чоловічої, 7 - жіночої }. До початку лікування активність МПО у пацієнтів на псоріаз в 1,6 раза була нижчою показника контрольної групи. Різниця вірогідна: Р < 0,001. Суттєве зниження ії виявлено у 16 хворих на еритродермічний псоріаз, у 8 - на артропатачний, у 12 -на еритродермічний в поєднанні з артропатичним, у 23 - на звичайний з дифузними рясними ураженнями шкіри. При прогресуючій стадії дерматозу активність МПО була- достовірно нижчою, ніж при стаціонарній і регресуючій { Р < 0,001 >. Паралельно досліджувалась сукцинатдегідрогеназа ( СДГ >, активність якої в 2,3 рази була нижчою показника контрольної групи. Різниця вірогідна: Р < 0,001. Виявлена залежність активності СДГ від стадії псоріазу: при прогресуючій стадії вона була значно нижчою, ніж при стаціонарній та регресуючій ( Р < 0,001). За допомогою обчислення коефіцієнта кореляції показників активності МПО і СДГ установлений тісний прямий взаємозв'язок: г = + 0,88. На підставі одержаних результатів дослідження активності в крові хворих на псоріаз МПО та СДГ можна стверджувати, що пригнічення їх активності обумовлено ендотоксикозом.

Після проведеної комплексної терапії з приєднанням ентеросорбенту силларду П та фітозборів у хворих дослідної групи настало суттєве підвищення активності МПО та СДГ в порівнянні з показниками до лікування; 0 контрольній групі хворих, що не одержували ентеросорбенту і фітозборів, також підвищилась активність МПО та СДГ, але вірогідно менше, ніж в дослідній групі Як в дослідній групі хворих на псоріаз, тж і в контрольній після лікування активність МПО і СДГ не досягла показника здорових людей (Р < 0,01).

Можна припустишся думки, що активність каталітичної спроможності ферментів пригнічена ендогенною інтоксикацією, яка, незважаючи на проведену терапію, зберігалась у пацієнтів в стані клінічного одужання чи істотного покращання патологічного процесу з боку шкіри, хоч і меншої інтенсивності. Про це свідчить також і коефіцієнт кореляції між показниками функціональної активності

досліджуваних оксиредуктаз і ступенем підвищення концентрації СМП і Ц1К в крові: г= -0,86, який доказує про тісний зворотний зв'язок між ними ( табл. З ).

Таблиця З

Динаміка активності ИПО і СДГ в крові у хворих на псоріаз в залежності від клінічної форми до і після комплексного лікування

Клінічна форма псориазу Період обстеження МПО РР1Р2 СДГ РР1Р2

Всі обстежені П«б6 Д.Т. 1,63 ±0,005 0.001 0,94 ±0,002 0,001

п. т. 2,08 ±0,006 0,001 1,49 ±0,003 0,001

Еритродермічний П= 16 Д.Т. 1,12±0,03 0,001 0,53 ±0,008 0,001

л. Л.Д. 1,68 ±0,04 0,001 0,95 ±0,02 0,001

п. гі. п. 1,34 + 0,02 0,001 0,74 ±0,005 0,001

Артропатичний п = 14 Д.Т. 1,23+0,04 0,001 0,85 ±0,007 0,001

П. Л. Д. 1,84 ±0,05 0,001 1,62 ±0,04 0,001

п. л. п. 1,69 ±0,07 0,001 1,36 ±0,06 0,001

Еритродермічний 3 артропатичним п= 12 Д.Т. 0,96 ± 0,006 0,001 0,42 ±0,03 0,001

п. л. д. 1,34 ±0,02 0,001 0,71 ±0,04 0,001

п. л. п. 1,15 ±0,03 0,001 0,63 ±0,05 0,001

Звичайний п-44 ДТ. 2,12 ± 0,01 0,001 1,26 ±0,005 0,001

п. л.д. _ 2,72 ±0,004 0,001 2,13 ±0,02

п. л. л. 2,54 ±0,002 0,001 1,76 ±0,006

Здорові (контроль) п= 15 - 2.56 ±0.03 0.001 2.14 ±0.04

Р - вірогідність різниці з контролем до лікуваня Р1 - вірогідність різниці з контролем після лікування Р2 - вірогідність різниці показників дослідної і порівняльної груп д. т. - до терапії; п. л. д. - після лікування дослідної групи; п. т. - після терапії; п.л.п. * після лікування порівняльної групи.

Проведені дослідження вмісту СМП, ЦІК, АСЕ, метаболітів перекисного окисленні ліпідів, білка, а також активності МПО і СДГ у крові хворих і отримані дан дозволяють констатувати, що в патогенезі псоріазу суттєву роль відіграє синдро* ендотоксикозу, ступінь якого знаходиться у лрямопропорційній кореляції із клінічнимі проявами та стадією дерматозу. Позитивність розробленої та впровадженої намі схеми комплексної терапії із приєднанням ентеросорбенту силлардуП та лікарськи: рослин сприяє детоксикації, клінічному одужанню чи значному покращанню

пролонгації ремісії понад рік у більшої кількості хворих дослідної групи, ніж у групи пацієнтів порівняння за рахунок, найбільш ймовірно, активної елімінації із організму надлишків метаболітів окисно - відновних процесів, що в основному створюють ендотоксикоз. До цього необхідно додати біосгимуляцію та нормалізацію лікарськими рослинами ендокринної, нервової, захисної, ферментативної, травної систем, функції печінки та інших органів.

Об'єктивним критерієм ефективності розробленої схеми лікування хворих на псоріаз служать яю'сні показники: в дослідній групі одужання та істотне поліпшення настало у 52 ( 67%) із 78 пацієнтів, а в контрольній - у 43 ( 55 %). До оцінної категорії результатів терапії відносяться тривалість санації хворих; дослідна група лікувалась в умовах стаціонару 30,7 + 0,7 ліжкоднів, а контрольна - 37,8 + 0,8 (Р< 0,001).

Суттєве значення в характеристиці методу оздоровлення хворих на псоріаз має довготривалісгь ремісії та частота рецидивів, які визначались катамнестичним способом на протязі трьох років. В дослідній групі ремісія продовжувалась -16,8 ±

0.03 місяців, в контрольній - 10,7 + 0,04. Термін ремісії був в залежності від клінічної форми псоріазу та ступеня ендогенної інтоксикації. У хворих на еритродермічний, артропатичний, еритродермічний в поєднанні з артропатичним псоріазом термін ремісії був меншим, дак у хворих на звичайний псоріаз, причому у контрольній групі він був коротший, ніж а дослідній фулі. Скорочення рецидивів і подовження ремісії а дослідній групі були обумовлені комплексним превентивним лікуванням 1 - 2 рази на рік силпардом П та фітозборами перед загостренням дерматозу, а також дотриманням хворими рекомендацій лікаря.

Проведені нами дослідження хворих на псоріаз і контрольних здорових осіб свідчать про надзвичайну складність патогенезу псоріазу, в ланцюзі якого важливу ланку займає синдром ендогенної інтоксикації. Розроблена, апробована і впроваджена комплексна терапія з приєднанням ентеросорбенту силларду П і зборів лікарських рослин сприяла суттєвому зменшенню ендотоксикозу, одужанню чи істотному поліпшенню стану здоров'я хворих дослідної групи і подовженню ремісії в порівнянні з показниками пацієнтів контрольної групи, які не одержували силлард П і фгтозбори.

ВИСНОВКИ

1. У обстежених 156 хворих на псоріаз ( еритродермічний - 28. аріропатичний - 22,

еритродермічний в поєднанні з артропатичним - 16, звичайний - 90 ) виявлений синдром ендогенної інтоксикації внаслідок суттєвого підвищення вмісту в крові СМП, ЦІК, АСЕ, метобйпітів перекислого окислення ліпідів ( малонового діальдегіду, дієнових кон'югатів, дієнкетонів ), зниження антиоксидантної активності та

каталітичної спрмажносгі МПО і СДГ ( Р < 0,001 ), який слід вважати вагомої ланкою патогенетичного ланцюга псоріазу.

2. Ступінь ендотоксикозу знаходився в залежності від клінічних проявів, стад дерматозу та площі ураження шкіри: у хворих на еритродермічий, аргролзтичниі еритродермічний в поєднанні з артропатичним псоріазом в прогресуючій стадії великими ділянками ураження шкіри він був вірогідно вищим, ніж при звичайно« псоріазі в стаціонарній та регресуючій стадіях з обмеженою псоріатичною висипкою.

3. З метою зниження синдрому ендогенної інтоксикації та поліпшення комплексног лікування хворих на псоріаз нами розроблена нова схема з приєднання! ентеросорбенту силларду П, зборів лікарських рослин ( валеріана ( корінь ; золототисячник, меліса лікувальна, пустирник звичайний, кріп, чистотіл, подорожниі полинь гірка, хвощ польовий, аїр болотний ( корінь ), локриця ( корінь ), дев'ясиг спориш) тв удосконаленого методу УФО.

4. Для визначення ефективності запропонованої схеми доглянуті хворі на псоріа були розділені на дві ідентичні по складу групи по 78 осіб: дослідну і порівняльн ( силларду П і фітозборів не одержували ). Після курсу комплексної терап показних« ендогенної інтоксикації достовірно знизились у всіх хворих обох груп, ал а дослідній групі зниження було вірогідно суттєвішим, ніж в порівняльній. При цьом як в порівняльній, так і в дослідній групах синдром ендотоксокозу при зіставленні показниками контрольних здорових осіб зберчпвся, хоч і меншої інтенсивності, щ може, бути аргументом для продовження лікування в амбулаторних та домашні умовах з метою подовження ремісії.

5. Розроблена нами схема комплексного лікування сприяла одужанню і значнрм поліпшенню в дослідній групі у 52 (67 %) із 78 пацієнтів, а в порівняльній - у 4 ( 55 % ); тривалість стаціонарного лікування: 30,7 ± 0,7 ; 37,8 ± 0,8 ліжкоднів; термі ремісії 16,8 + 0,03; 10,7 + 0,4 місяців відповідно; таким чином, більше трьох років ві продовжувався у 11 хворих дослідної групи і тільки у 2 - порівняльної.

6. Запропонована схема лікування хворих на псоріаз характеризується істотної ефективністю, відсутністю протипоказань і ускладнень, нешкідливістю, доступнісп застосування як в стаціонарних, так і в амбулаторних умовах, дешевизної ентеросорбенту силларду П і фітосировини, вона позитивно сприймаєтьс пацієнтами.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Розроблена і апробована схема комплексного детоксикаційного лікування псоріаз з приєднанням ентеросорбенту силларду П, зборів лікарських рослин, УФО з оригінальною схемою та інших. СиллардП у вигляді геля ( добова доза 0,1 г на оди кг маси) вживати за 2 години до їжі чи після їжі три рази на день. Термін курсу 2 -тижні, але не більше, в залежності від клініки та перебігу дерматозу.

2. Збір лікарських рослин виготовляти із рівних вагових часток подрібненої фітосировини ( корінь валеріани, золототисячник, меліса, пустирник звичайний, кріп, чистотіл, подорожник, полинь гірка, хвощ польовий, корінь аТру болотного, корінь локриці, дев'ясил, спориш ), придбаної в аптеці- При самостійній заготівлі рослинного матеріалу слід дотримуватись певних умов та правил збирання, консервації та його зберігання. Приготування відвару фітокомпозицїї і його вживання здійснювати за інструкціями та рекомендаціями фармацевтів. Необхідно використовувати емальований чи скляний посуд. Добова доза суміші лікарських рослин для дорослих одна сгошаа ложка на 200,0 мл окропу дистильованої чи джерельної води ( кип'ятити на малому вогні 20 - 30 секунд ). Після одної години настоювання пити по 4-5 столових ложки перед їжею 3-4 рази на день.

3. В період ремісії під час проведення протирецидивної терапії в умовах амбулаторії рекомендується клініко - лабораторне обстеження хворих на псоріаз.

НАУКОВІ ПРАЦІ, ОПУБЛІКОВАНІ ЗА МАТЕРІАЛАМИ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ендотоксикоз в патогенезі тяжких форм псоріазу та його корекція комплексною терапією із застосуванням силлардуП і фітозборів II Лікарська справа. - 1997. -№2. - С; 126-130.

2. Стан перешеного окислення ліпідів у хворих на псоріаз // Лікарська справа. * 1998. - №3. - С.105- 107.

3. Особливості патогенезу, перебігу і лікування псоріазу у хворих молодого і літнього віку // Лікарська справа. -1999 • № 2. - с. 99-102.

4. Вміст середньомолекулярних пептідів (СМП) в крові при псоріазі // Шостий зїзд дерматовенеролога України. Тези доповідей. - Хаоьків, 1992. - С.42. / Співавтори: Гезь Б.М., Бондар С.А. /.

5. Лікування хворих на псоріаз //' Там же. - С.5 / Співавтори: Недобой П.М., Шупенько М.М., Шмигло М.П., Лобода Т.М., СалямАлі І.

6. Формування захворюваності дітей на дерматози у Вінницькій області // Там же. -С.42. / Співавтор Пархоменко І.Л. /.

7. Коливання показників вмісту Т - і В - лімфоцитів в крові хворих на псоріаз у сполученні з захворюванням систем травлення // Нове у діагностиці та лікуванні захворювань органів травлення. Перша Подільська науково - практична конференція гастроентерологів 22- 24 вересня 1993 р. Тези доповідей. - Вінниця, 1993. - С.20 -21. І Співавтори: Бондар С.А., ГвзьБ.М. /.

8. Кількісний емісг Т - і В - лімфоцитів в крові хворих на псоріаз та органи дихання // Перший з'їзд фтізіатрів та пульмонологіє України. 14-16 вересня 1993 р. Теж доповідей. Вінниця, 1993. - С.144 - 145. І Співавтори: Гезь Б.М., Бондар СА, ЛяшенкоІ.Н І.

9. Полісорб в комплексній терапії хворих на псоріаз И В кн.: Вінницький державниі медичний Університет ім. МІ. Пирошва. Матеріали з наукової роботі співпрацівників університету. - Вінниця, 1994. - С.Э38.

10. Применение полисорба в дерматологии II Новый сорбент широкого диапазоне действия « Полисорб « І Экспериментальное и клиническое направление использования полисорба в условиях санчасти и здравпунктов предприятий дпі лечения травм, вирусного гепатита, атеросклероза, отравлений и други) заболеваний /. Сб. материалов науч. - практ. Конференции под редакцией проф Луцюка Н.Б, - Винниица - Пермь. - 1994. - С.27 -29. / Соает. Бондарь СА /.

Н.Энтеросорбционная терапия в дерматологии II Акт. вопросы дерматовенерологии Науч. - прапич. Сб. - Днепропетровск - Хмельницкий, 1996, - С.225. / Соает Бондарь С А /.

12. Поєднання псоріазу і сифілісу // Акт. Вопросы дерматовенерологии / науч. лрактич. сб. статей /. Выпуск 10. Днепропетровск - Хмельницкий, 1997. - С. 129.

13. Адсорбційна спроможність еритроцитів І АСЕ / і ІТ кореляція з активніш оксиредукгаз крові при псоріазі// Там же, * С.112.

14. Динаміка білків а сироватці крові хворих на псоріаз // Там же. - С.113.

15. Лікарські рослини і силлард П у комплексній терапії хронічних дерматозів /І Вісниі проблем медичної реабілітації та фізіотерапії. 1997. - № 2 - 3. - Випуск 3. С.162 - 165. І Співавт. Бондар С.А., Мороз О.В. /.

АНОТАЦІЯ

Труніна Т.І. Роль ендогенної' інтоксикації в патогенезі псоріазу та комплексні дезинтоксикаційна терапія хворих. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фаход

14.01.20 - шкірні та венеричні хвороби. Національний медичний університет

ім. О.О. Богомольця, Київ, 1999.

Вивчалась роль ендогенної інтоксикації в патогенезі псоріазу, рівень якої знаходиш в прямій залежності від клінічних проявів та стадії дерматозу. На підстає одержаних даних і з врахуванням клінічної характеристики захворюванні розроблений комплексний спосіб детоюсикаційного лікування пацієнтів на псоріаз ; застосуванням енгеросорбції сорбентом силлардом П та фітозборів.

Ключові слова: псоріаз, силлзрд П, екгеросорбція, лікарські рослини, ендогенні інтоксикація, комплексна терапія.

АННОТАЦИЯ.

Трунина Т. И. Роль эндогенной интоксикации в патогенезе псориаза и комплексная дезинтоксикационная терапия больных. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинких наук по специальности 14. 01. 20 - кожные и венерические болезни. Национальный медицинский университет ии. АЛ Богомольца, Киев, 1999.

Изучалась роль эндогенной интоксикации в патогенезе псориаза, уровень которой находился е прямой зависимое™ от клинических проявлений и стадии дерматоза. Обследовано 156 больных псориазом ( 86 - мужчин, 70 - женщин ) в возрасте 15 - 75 лет, среди которых эритродермия диагностирована у 28, артропатия - у 22, эритродермия в сочетании с артропатоей - у 16, обычный псориаз • у 90 пациентов. До печения у больных псориазом количественное содержание з крови средних молекулярных пептидов (СМП) в ультрафиолетових лучах СФ - 26 с длиной волны 254 и 250 нм было в 2,7 и 3,1 раза выше контрольних цифр ( Р < 0,001 ), причём при зритродермическом псориазе - в 3,7; 3,4 раза, при артропатическом - в 3,7; 3,8, при зритродермическом в сочетании с артропатическим - в 3,8; 4,4, при обычном - в 2,2; 1,7; циркулирующих иммунных комплексов (ЦИК) - в 2,8 раза (Р < 0,001 ), в 4; 3,7; 4,6; 1,9, коэфициент адсорбционной возможности эритроцитов ( АВЭ ) - в 2,5 раза { Р < 0,001 ), а 3,3; 2,7; 3,4; 2 раза, метаболитов перекиснога окисления липидов; малонового диапьдегида - в 1,8 раза(Р < 0,001), в 2; 1,6; 2,3; 1,4; диеновых коньюгатов - а 2,5 раза ( Р < 0,001), в 3,3; 2,3; 3,7; 1,9; диенкетонов - в 3,1 раза ( Р < 0.001), в 3,5; 2,3; 4,3; 2,6 сответстаенно клинической форме дерматоза. Показатели активности антиоксидантной системы были понижены всреднем на 12,6% ( Р < 0,01 ), при зритродермическом - на 17,4%, при артропатическом - на 10%, при зритродермическом в сочетании с артропатическим - на 18,9%, при обычном псориазе -

» „Л/ ,/ е ендамие . „

на 8,4%. У больных псориазом установлено активности миэлопероксидазы в 1,3 раза и сукцинат>дегидрогеназы - в 2,3 раза. Виявленные изменения показателей гомеостаза находились в зависимости от стадии заболевания; в прогрессирующей стадии они были достоверно существеннее, чем в стационарной и регрессивной. Нарушения обменных процессов формируют синдром эндотоксикоза. При псориатической эритродермии, артропатии, эритродермии в сочетании с артропатией изменения показателей изучаемых тестов были более значительными, чем при обычном псоризе (Р < 0,001).

С учетом полученных результатов исследования степени эндогенной интоксикации разработана схема комплексной дезинтоксикационной терапии с включением нового энтеросорбента силларда П и сборов лекарственных растений: корень валерианы, меллиса лечебная, пустырник обычный, укроп, чистотел, подорожник, полынь горы®я, хвощ полевой, корень аира болотного, корень лакрицы, золототысячник обычный, девясил, спорыш, обладающих противоаллергическим, противовоспалительным, противозудным, протекторным,

нармализующим работу желудочно-кишечной, сердечно-сосудистой систем, печени я стимулирующим коры надпочечников действием. Силлард П ( П - перольный ) -мелкодисперстная фракция кремнезема аэросила, которая не проникает через слизистую оболочку желудочно - кишечного тракта. Разрешен для клинического применения Управлением по внедрению новых лекарственных средств и медицинской техники МЗО СССР: № 211 -15 /4955 от 8 декабря 1986 г.: ГОСТ № 14922. Он имеет исключительно высокую химическую чистоту ( 99,9 % основного вещества ), термически устойчив, не портится при длительном хранении, не подвергается микробной деструкции, характеризуется чрезвычайной сорбционной активностью: 1 г препарата способен структурировать 15-20 г воды, связать 300- 800 мг белка и 1*10® микробных тел. Структура препарата аморфна. Он владеет высокой степенью гидрофильности, большой скоростью адсорбции (1-4 мин), протеиннектическими свойствами, обеспечивающие ему связывание и выведение многи> активных, в биологическом отношении соединений, которые имеют белковую природу ( эндо- и экзотоксины, ферменты). Средний размер силларда П - 5-10 нм, удельна? поверхность - 300 м2.

С целью определения эффективности разработанной схемы комплексной дезинтоксикационной терапии обследованные больные псориазом были разделены нг две группы - опытную и сравнительную! контрольною ). Все больные получат» традиционную терапию. Опытная группа дополнительно получала силлард П в виде геля ( 0,1 г на 1 кг массы тела) внутрь 3 раза в день через 2 часа после еды нг протяжении 2-3 недель, но не более 3 недель. Лекарственные растения в равны> частях смешивались, одна столовая ложка сбора высыпалась в эмалированнук посуду и заливалась 1 стаканом дистиллированной воды, или родниковой подогревалась до кипения, 1,5-2 часа настаивалась и выпивалась перед едой е три приема в течение 1-2 месяцев. После курса комплексной дезинтоксикационной терапии в опытной группе больных псориазом достоверно улучшились показателе эндотоксикоза по сравнению с показателями контрольной группы, на 7-8 дне$ сократился период реабилитации, почти в 2 раза увеличилась продолжительное*! ремиссий. Разработанная и внедренная в практику здравоохранения новая схеме лечения больных псориазом с присоединением энтеросорбента силларда П ч фитосборов характеризуется существенной эффективностью, отсутствие»/ противопоказаний, безвредностью, доступностью, она позитивно воспринимаете? пациентами.

Ключевые слова: псориаз, силлард П, сорбент, знтеросорбция, лекарственны« растений, эндогенная интоксикаций, комплексная терапия.

Trunina T.l. A role for endegenous intoxication in psoriasis pathogenesis and the complex désintoxication therapy in psoriasis patients. - Manuscript.

Thesis for a candidates degree in medical sceinces by speciality 14.01.20 - cutaneous and venereal diseases. - The O.O.Bogomolets National Medical University, Kiyev, 1999

The role was investigated of endogenous intoxsication in the psoriasis payogenesis the level of which was in directly depended from the clinical sympthoms and dermatodis stage.

On the basis of the data obtained and taking into accounnt the disease clinical characteristics there was elaborated the complex method of the detoxication treatment of psoriasis patients with using enterosorbtion sorbent sillard P and medical plants.

Key words: psoriasis, sillard P, enterosortrtion, medicinal plants, endogenous intoxication,-complex therapy.