Автореферат и диссертация по медицине (14.01.03) на тему:Разработка и применение метода электротермоадгезии как метода соединения биологических тканей в хирургии желудочно-кишечного тракта

МППСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАШИ КИЮСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМШ 1ЛСЛЯДИПЛ0МН01 ОСВ1ТИ

1М. П.Л.ШУПИКА

ЛЯШЕНКО АНДР1Й ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 616.34-089.86+615.841+615.468.6

РОЗРОБКА ТА ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ЕЛЕКТРОТЕРМОАДГЕЗН ЯК ЗАСОВУ 3'€ДНАННЯ БЮЛОГ1ЧНИХ ТКАНИН В Х1РУРГИ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ

14.01.03 - х1рурпя

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацн на здобутгя наукового ступеня кандидата медичних наук

Кшв- 1999

Дисертащею е рукопис

Робота виконана в 1нституп клипчноТ та експериментальноТ xipyprii' АМН УкраТш Науковин кер|вник:

доктор медичних наук, професор Фурманов Юрш Олександрович, Заслужений Д1яч науки та техтки Укра'ши, кср1вник вщщлу експериментальноТ xipyprii Гнституту клЫчноТ та експериментальноТ xipyprii АМН Укра'ши

Офщшш опонемти:

доктор медичних наук, професор Томашук 1ван Прокопович, головний xipypr Лшувалыго-оздоровчого об'еднання при Кабшет! MimcTpiB УкраТни

доктор медичних наук, професор Шал1Мов Серий Олександрович, Заслужений д1яч науки та техшки Укра'ши, директор УкраТнського науково-досладного ¡нституту онкологи та радюлош МОЗ Укра'ши

Провщна установи:

Нацюнальний медичний утверситет iM. О.О.Богомольця МОЗ Укра'ши

Захист дисертацп вщбудеться "IT Л. 2000 р. о годиш на засщанн1 спещалповано1 вченоТ ради Д 26.613.02 при КиТвськй медичнш академи шслядипломноТ ocbith ¡ы. П.Л.Шупика МОЗ Укра'ши (254112, м. КиТв, вул. Дорогожицька, 9).

3 дисертащею можна ознайомитись у науковш бШлютещ КиТвськоТ медичноУ академи шслядипломноТ oceiTH ¡м. П.Л.Шупика МОЗ Украпш (м. Кшв, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розкланий 1999 р.

Вчений секретар

спещалповано'Т вченоГ ради канд. мед. наук, доцент

Гвоздяк М.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалмдсть теми. Проблема з'еднаппя тканин в xipypriï шлушсово-кишкового тракту е досить луалыгою. Це зумовлсно значною ильистю ускладнень, шо виникають шсля використання для ормування анастомозш традицйших шовних методик (алерпчш реакцй' накетгут, реакшя на оронне тшо - нерозсмокгувальш питки, анастомозиш, переанастомозити, шовш гранульоми, гспроможшсть анастомозу). Hi недолги притаманш i методикам, де для накладання анастомозу шористовують скобу (стаплери). Частковим BJtpiineinuM вишезгадашн проблеми е застосування cicHoï синтетично!' розсмокгуючоГ нитки ("DEXON", "MAXON", "VICR1L"). Однак щ нитки мають 1соку coöiBapiicTb i ïx використання не зводитъ нашвець головний недолж будь-якого шовного aTcpiajiy - його властив1сть виступати ескалатором, завдяки якому шкроби ми-рують з просв!ту иншвника чи шлунку вглиб анастомозу i в черевиу порожнину. Деяи xipypra вшдають перевагу эмпресюнним приладдям та засобам з пам'яттю форми (Tiede A. Hamelmann N.. 1987, Hardy LH.,1985, Engemann R.1993). Однак застосування цих методик пов'язано з риэиком тимчасового (лишения в opraHBMi стороншх Tin, ми-ращя яких по кишечнику не с завжди прогнозованою. Таким шюм, в xipyprii iciiye проблема розробки нових, б1лыи досконалих методик з'еднання бтлопчних канин. Такими, на наш погляд, с методики, засноваш на принцип! зварювання тканин. До цього часу ¡доmi два види зварюва1шя: лазарне та ультразвукове. Торкаючись проблеми лазерного зварювання, пщ В1дм1тити, що в сучасшй практищ воно застосовусгься виключно для з'еднання невелиых :aciiBÎB тканин в урологи, офтальмологи, чи взагал!, "пльки як допомшний герметизуючий метод Скобелкш O.K., Брехов €.1,1986, Gurpinar Т.,1996). Лазарне устаткування мае високу собшарпсть, езручне в машпулящях. Щодо використання ультразвукового зварювання (Лощилов В.1.,1972, [иколаев Г.А.,1980), то результата його застосування е досить сумшвними. В теперешшй час цей вид варювання майже не використовуеться. В наших дослщженнях був розроблений та пройшов пробаццо новий метод зварювання бюлолчних псанин - елехтрогермоадгез^я (еясктрозварювання).

Зв'язок робота з науковнми протамами. планами, темами. Репрезентована робота е частиною омплексно'1 науковоТ пращ, присвяченоУ зварюванню бюлопчннх тканин, шо виконусгься пститутом кл1шчно1 та експериментально! xipypriï АМН Украши разом з 1нститутом лектрозварюванпя HAH Украши ¡м. академжа С.О.Патона nia особистам кер1вницгвом академжа >.€.Патона.

Мета i ззвдання дослцщення. Метою досотджеиня було створенпя методу з'еднання тканин, що абезпечигь достатню тривюсть анастомозу, повпий герметизм, що не залишае в глибига з'еднаних кашпт cTopomiix тш, доступного xipypraM та такого, що мае низьку соб1варпсть, шдвшцус сх1нчний piBcHb та скорочуе час oriepanjï.

Завдання дослщження:

1. Дослщгти та встановити режими електричного струму, що забезпечать надйтс зварюват тканин i не приведуть до коагулящйпого некрозу.

2. Досл1дити показники тривкостт зварювальйого анастомозу портняпо з тртшст анастомозу, виконаного за допомогою шовноТ методики.

3. Дослдагги строки епггешзаци просвхту кицпйвника та nepeöir запального процесу в 301 анастомозування у випадку зварювальйого сполучення nopioiwiio з шовним сполученням.

4. Зробити портняшш зварювальйого з'еднання з шовним щодо частот втшкнеш] тсляоперащГашх зяук та випадив рубцьового стенозу просвпу кишкгеяика.

5. Зробити поршняння зварювально! методики з шовною щодо тривалосп операщйног втручання.

Наукова новизна одержаних результата. Метод електротермоадгези не мае аналопв в csiTOßi практищ. Це зумовлено тим, здо слектричний струм широко використовуеться в цшях коагуляцп i нев!Домий як можливий 3aci6 з'сднапням тканшг организму. Нашу роботу засновано на спроможнос електричного струму, заданого режиму модулю i конфигурации пщведеного до спещалыюг шструментарио, викликати оплавления кра'1в з'сднаних поверхень. Огриманий "оплав" герметичи зварюс noBepxni, що з'еднуються, i, охолоджуючись та застигаючи, угворюе нове сполучення. У Mici зварювального шву немае стороншх т'ш, а знаходяться лише власт денатуроваш тканини.

Практичпе зиачення одержаних результатов. Застосування дано! методики з'еднання ткашш д: можливкть скоротити час операщйиого втручання у 2-4 рази. Метод дозволяе з'еднувати тканин герметично, ¡стотно знижуе витрати щодо дорогих xipypri4iinx MaTepianiB (розсмоктуючи hhtki стаплери, припади з пам'ятпо форми тощо). Для елехтрозварювання norpioHi лише джерел електричного струму та möip пшцетгв або аларапв для з'еднання рпних тканин. Електрозварювани виконувалось також за допомогою лапароскотчного ¡нструментарк.

Особистий внесок здобувача. Мета i задачи доыпдження визначеш автором. Диссртант особист здшснив експериментальне достдження на бших щурах, свинях, кроликах. Розроблеш moacj оперативних втручань дозволили вивчити тривысть анастомозу та репаративну регенерацно на pi3i строки. Автором проведена статистична обробка результатов дослщження. Днсертангом особисто т за його беспосередньою участю вивчеш оптимально характеристики електричного струму дл формування анастомозш методом електротермоадгези. Bei роздши дисертацп написан! здобуваче самостийно.

Апробашя результатов дисертацй. Результата дисертацй обговорювалися на заеданиях вчених ра 1КЕХ АМН Украо'ни та ГЕС HAH Украши, були продемонстроваш в експериментальних операциях Луосвшьському утверситето (США).

Публшацп. За матер1алами днсертацн надруковат чотири друкованих робота в журнат "Юптчна рурпя" та два авторських свшоцгва.

Структура дисертади. _Дисертащя вмццуе 148 сторшок машинописного тексту. Для написания гляду лггератури використаний MaTCpiiui 150 джерел (38 вггчизняних та 112 заруб^жних). Диеертащя ¡стать три роздши, мае 40 фотографш, 18 таблиць, 5 формул. Перший роздш - огляд лггератури -ютадаегься з п'яти пщроздопв i мае за мету висвшшги стан проблеми безшовного з'еднання тканин в bitobih xipypriMHiH практищ. Другий роздал дисертади - млтер1али i методи дослщжень. Тре-пй озд1т - власт дослщження, схладаеться з двох шдроздЫв. У першому пщроздш анал1зуються i иводяться оптимальш режими електрозварювання бюлопчних ткаиин. Друтий - складаегься з отирьох Н1дрозд!Л1В, що описують опсрацй, виконаш за допомогою електрозварювання та onepauii оигрольжн групи. Дисертацй шстагь заключения, висновки та огляд викорисганоТ лггератури.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

MaTepiann та методи досл1дження.

Робота виконана на 303 експеримеиталытх тааринах (250-ти бишх щурах, 50-тн кроликах та 3-х ;вшигх). ÜHÖip лабораторних тварин визначений поетавленими заеданиями в кожнш cepii :ксперимс1гпв. Так, для визначеши оптимальних режимов електричного струму використовували шеративш втручання на шлунку, тонкому и товстому юшшвннку, iicmmhlü та mxipi бших щур1В. У1одслюва1шя операщй анастомозувашш килшвника здойсшовалося на товспй кишщ кролшив та ;виней.

Сгатистнчна обробка даних проведена за допомогою крнтерй'в Ф^шера-Ст'юдепта та иепараметричного критер1я Mann-Whitney V для неспряжених сукутшостей з використанням стандартних комп'ютерних програм.

У першому пщроздш другого роздшу дасться загальнз характеристика техннси електрозварювання бшлопчинх тканин, шодо pi3imx труп шструментар1Я, який для цього використовусгься. Детально висв^тлена будова орнгшалыих зварювалышх шструмоглв та прилад!в, приводяться схеми наркозного забеспечення опсративних втручань.

У другому niдрозд»!i другого роздшу оплсуються методики, завдяки яким вщбувалося випробуваиня електрозварювашм та пор^вняння його з шовною методикою сполучешм ткашпт.

Перший пщроздш третьего роздшу присвячений з'ясувашпо фактор1в, що визначають ягасть електротермоадгезивого сполучення. Встаиовлела вадповадшеть м!ж якктю зварювального з'вднаши та видом толопчноУ тканини, р1зними параметрами електричного струму та режимами зварювалыгоТ компресн. За для цього на першому еташ роботи було виконано дев'ять груп експеременпв на 250-ти бших щурах, 10-ти кроликах та 3-х свинях, в яких дослшжеш властивосп зварюваних тканин та Д1Я на них р13них параметр^ процесу зварювапня.

В першш груш експериметтв з'ясовувався стутпнь придатносп Т1С1 чи ¡ншо? тканитго бут з"еднано\' методом електротермоадгези.

В експсриментах друго? групи з'ясовувалися порогов! напруги електричного струму для рЬго тканин вщцезгадуваних тварнн, себто тт мшшальт показ пики напруги, що зумовлюють сам можливкггь зварювання 1 не пошкоджують ткапгаш.

Третя груш експерименлв ставила за мету поршшгпг яюстъ зварювального сполучення залежи вщ збшьшення напруги струму та часу зварювання для того, щоб встановити залежшсть тривыс сполучення 1 гютолопчноТ картини мюця зварювання вщ вищезгаданих параметр1В. Доя цьог пор1вняш два вида зварювального шва, виконаного з мшмальною напругою та тривало: експозишао та навпаки, з бшьшою напругою та короткою експозищею.

Четверга група експерименпв була присвячена доелщженню температуря зварювання, яка забезпечила оптималыгу тривюсгь сполучення I не привела б до терм1чних ушкоджень. ПорЬннянн проводили у трьох групах експерименгальних тварнн, яким виконували зварювання при р1зни значениях температури.

В п'ялй, шосттй, та сьомш групах експеримехгпв з'ясовувався вплнв частоти електричного струму фро!пу зростання ¡мпульсу електричного струму та стушня модулями електричного струм вщповщно, на тривюсть та життсздатшсть зварювального сполучення.

У восьм!й грут експериментгв дослшжувався зв'язок М1Ж опором тканшш та пеобхипога дл зварювання кшыастю енерги.

У дев'ятш груш експерименлв була дослщжена залежшсть тривкостт зварювального з'сднання В1 ступегао компресй ткапин тд час зварювання.

ГНсля визначення оптимальних параметров зварювання головною метою доиндження стал пор!вняння якосН зварювального сполучення з яыстю з'еднань, сформованих шовною методикок Головною оперативною моделлю була операщя межкшпкового анастомозування на товстом кшдкшнику кролика. Було прооперовано 40 експериментальних тварин, що були подьтеш на чотир групп. Першш виконували товсто-товстокишкову злуку "бк-у-бк" за допомогого ганцету дл зварювання. Прокснмальний 1 дистальний вщдшки перегнута кишки заглушувалн теж методикоь зварювання. В другш груш експернменталышх тварин виконувалося анастомозування "кшець-у кщець" за допомогою зварювального апаратного устрою "ПЕРИМЕТР". У третШ груш анастомоз] формувалн теж за допомогою апаратного пристрою, але по ¡шшй методищ -"МАНЖЕТА". Четверт група слугувала за контроль. В останшй були сформован! звичайш шовш анастомози методикок "бис-у-бж", виконатн дворяд!шм вузловим швом з вживанням лавсанових ниток. Проксимальну т дистальну кукси перегнуто!' кишки також формували за допомогою ниток. Результата поршнянн ствставляли за критерйями макроскотчними, пстолопчними та на тривисть. Макроскош'ша оцшк анал^зувала форму анастомозу, його прохщшсть, наявшсть та стушш. стенозу, наявшсть аб< вщ'смшсгь злук. Тривюсть вницрювалн апаратом для гщропреси. Анастомози дослщжували на 7-у 14-у, 30-у, 60-у, 180-у добу шсляоперащйного втручання.

За допомогою секуидовишрювача з'ясовували час, нотр!бний для формувагам анастомозу за >помогою вузлових ШВ1В, пшцетною та апаратною методиками зварювання.

OcHQBHi результата досл1джень.

Вщповщно з першого частиною досящжень 1х беспосередтм результатом було встановлешы шшальних параметра процесу електрозварювання та встановленнх величини компреЫйпо1 сили, ;обхщно1 для щщьного та яысного зварювання тканин.

Так, дослщжсна придаттсть ршшх тканин бути поеднаними методом електрозварювання. становлено, що найбшьш придатними для зварювання е M'axi тканини тонкого та товстого швдвника, елчового та жовчпого Mixypa, почеревшш. Ткаиюш брижейки, шлунку та шири ймагать пром1жиу позицио, а наймете придатпими для зварювання е м'язет масиви та юневротичш тканини.

Було встановлено, що зварювання pi3raix тканин експернментальних тварин можливе при ¡шмальних значениях напруги електричного струму. Значения величини uie'i мгашалыго! напруги и вважали пороговим. Модуль порогових напрут вшрЬняегься для тканин ршшх тварин. Так, дтя щрювання бюлопчних ткатш бтих щурт була потр1бна напруга, що коливалася в ¡нтервалах вщ 5,57 ± 1,81 В до 32,00 ± 1,21 В, залежно вщ виду сполучаемо! ткангаш. Щодо бшьших масиЕнв санин кролика та свиш, то вони потребують бйтьшоГ напруги (вщ 27,10 ± 2,81 В до 67,90± 4,60 В -тя кролика i вщ 35,001 12,42 В до 63,33 1 22,54 В - для сейш).

При nopiBHHHHi пстолопчно! картшш сполучення та його тривкосгп залежно вщ змши пввщношення напруги зварювання та його експозицп у 4aci встановлено, що режим зварюваши з нималыюго напругою та довгою експозщцею (2 секундн) достемешт пщвищуе тривккть юлучення та знпжуе стушнь терм1ЧН01 деструкци.

Важливим було питания щодо температури у 30ni зварювання, i'i впливу на зовшшшй вид та яюсть йрювального сполучення. Встановлено, що тривккть з'еднатш зростае при температур! 90°С эр1вняно з мипмалыгого температурой, при лип можливе зварювання (70°С). Разом з тим, >арювання при температур! 90°С не призводить до явгац терм^чного некрозу, що подекуди iocTepiranocb при зварюваши з температурою боьш, шж 100°С.

При дослщжешп залежнос-ri тривкосп та пстолопчних характеристик зварювального сполучення д частота електричного струму достеменно? р1зшщ1 виявлено не було. Встановлена подражнююча ¡я низкочастотного струму на м'язов1 волокна, що призводить до i'x сильного скорочення. У зв'язку з им зварювання електричним струмом низьких частот (нижче 500-^ц) неприпустимо.

Ощнка зварювального з'еднаши в залежнос-п вщ фронта зросташгя ¡мпульсу електричного струму 2 виявила достатньоУ р1знищ в рамках фронпв вщ 150 до 300 мс , водночас при коротких фронтах 0 мс) тривккть сполучепня достемсшю знижувалася (141,00146,19 мм Hg проти 182,00+20,02 мм g, 178,50114,30 мм Hg, 179,50119,24 мм Hg).

Б

При поршняшп модульовапих режимов з рЬшш ступенем модуляцш (6 Гц, 15 Гц, 30 Гц) т немодульованого режиму виявлено, що немодульований режим достеме!шо знижус тривккт сполучення (164,00113,03 мм Hg проти 185,50 ±10,58 мм^ та 186,00115,42 ммВД, спричиияс бшьп термрпи ушходження. Водночас результата засгосування р13ких змодульованих рсжишв суттево I В1др1зняються мЬк собою.

Випрбування опору виявили близысть цього параметру для р1зних тканин (ишра - 320,00134,1 Ом проти печинки 331,00130,73 Ом, шлунок - 222,40+38,49 Ом проти товсто! кишки 178,00132,3 Ом). Разом з тим, з'еднання цих тканин потребуе власного режиму зварювання. Тому визначеш опору тканшт задля завдання киткосп енергп 1 взагагм режиму зварювання, вважали недощльним.

Нашими дослщженнями виявлений сутгсвий вплив на тривюсть зварювального з'еднання, и спричиняе компреая тканин тд час зварювання. Так, тривюсгь сполучення достемегаго зрост. бхльш, шж у двти (175,00127,88 мм Hg проти 70,50114,63 мм Не), при використант компресшш: режимю зварювання пор1вшгао 31 зварюванням без компресп.

Шсля визначення опгимальних параметров зварювання пор1внювали яккть зварювальнр анастомоз1в, вихонаних рпшшл методиками ручного й апаратного зварювання м1ж собою та контрольною групою апастомозш, виконаних граднцшиою шовною методикою.

З'ясовапо, що через 7 д1б лнпя анастомозу в уах трупах операцш являе собою ригидний рубец утворений незршою сполучною тканиною. В уых трупах спостер1гався високий ступи лейкоцитарно!" шфиштрацп, особливо в групах апаратного зварювання. Найменша лейкоцитар! шфшьтрацш констатована в груга зварюва1шя за допомогою плщету. Злук та стенозу не вщм^чен Тривысть анастомозу, сформованого методикою ручного зварювання, досягала третини тривкос неушкоджено! спнки кинтвпиха кролика (360 мм ^ проти 1000 мм Щ), в групах апаратно1 зварювання (280 мм Иё ,320 мм Нё), а в контрольной груш була вжцою (420 мм Hg).

Через 14 Д1б шсля операцп ештел1альна вистшка не була вщновлена в жодшй гру експериментальних тварин, однак у груш шнцетного зварюваши шсляоперащйшш рубсць 6} утворений грануляц1Йною тканиною середнього ступеня зршосп, а в групах апаратного зварюваш та в контрольшй груш рубець був представлений незршою гранулящйною тканиною. 1нфшьтрац лейкоцитами також була найменыпою у груш шнцетного зварювання. Випадяв стенозу не В1дм1чен тод1 як шсляоперащшп злуки констатували в обох групах апаратного зварювання (вщповщно два од!ш випадок). Тривюсть зварювального сполучення в груш шнцетного зварювання майже досяп тривкосп шовного анастомозу (520 мм ^ проти 540 мм Hg) 1 була дещо нижчою в груш апаратного зварювання (425 мм 450 мм

Через 30 д!б повного вщновлення ештел1ально1 внсплки анастомозу не вщбулося в жодшй груг але найбшьш фииолопчну картину спостср^гали у груш шнцетного зварювання - дефект слизов оболонки 200 мкм проти дефекту 700-1200 мкм для апаратних методик та 1980 мкм для контрольн групи. Ознаки запалешш спостер1гали в уих групах операцш кр1м групи ншцетного зваршванн Констатовано рубцьове звуження просвггу кишки в одному внпадку на 1/3 та 1/4 д1аметра шдпогнд1 для методик апаратного зварювання "МАНЖЕТА" 1 "ПЕРИМЕТР" .Тршчасгь сполучення 6у]

imraia в групах пищепюго зварювання та коггтрольнш (780 мм Hg) та дещо нижча в групах фатного зварювання (670 мм Hg та 655 мм Hg).

Через 60 д|'б гп'сля операцн повне вщповлення слизовоТ оболонки сностер1галося в rpyni :ктрозварювання за допомогою зварювального шнцету. В iimmx групах найменший дефект 13овоГ оболонки (400 мкм) в!дМ1чений у rpyni апаратного зварювання "ПЕРИМЕТР" пороняно з лгою "МАНЖЕТА" й контрольною групою (дефект 600-800 мкм). Ознаки найбшыпого запаленпя явилпся в контролыпй rpyni та rpyni апарагного зварювання "МАНЖЕТА", пор!вняно з групою ЕРИМЕТР", де вщм!чалася незначна лейкоцитарна шфшьтрацш, та групою ганцетного фювання, де ознак запаленпя не вдапчсно взагат. ГСсляоперашйного стенозу не спостерналося в >дтй rpyni. Злуки були наявт в поодгагоких випадках у групах "ПЕРИМЕТР", ганцетного арюванш i в контрольной. Тривкють сполучення в групах гапцетпого зварювання та контрольнш сягла тривкосп crimen ¡нтактпого киишвника кролика. Щодо груп апаратного зварюваши, ивысть була дещо 1шжчою (845, 830 мм Hg).

Через 180 д'16 теля операцн повне вщновлення слнзово1 оболочки спостср1гали в ycix групах спериментальних тварии. Рубцьового стенозу не виявлено в жоднш rpyni. Мало М1сце по одному падку утворення злук, що в (шагали в1сцерол!зу в групах "МАНЖЕТА", "ПЕРИМЕТР" та 'Нтрольгай. Пстолопчпа картина в ycix групах була приблнзно однакова. Ознак запаленпя не ocTcpirann в жодшй з груп. В контролыпй rpyni спостсрн-али капсуляцно шгток. Тривюсть галучення в ycix групах досягла тривкосп ¡нтактно! кишки кролжа.

При внм1рюваши за допомогою секундовим1рювача часу, noTpi6noro для формування анастомозу допомогою вузлових umin, ганцетного зварювання та апаратного зварювання, з'ясовано, що нпетне зварюваши скорочуе час анастомозувалня вдв1чн (20 хвшпш протн 40 хвилин), а апаратне арювання в 4 рази (10 хвилин протн 40 хвшпш).

Сшвстзвляючи отримаш результат« моясна стверджувати, що методика зварюваши за допомогою нцету мае переваги пор1вняно з нппими. В rpyni ганцетного зварюваши рашще починалася 11Тел1'зац|'я, процеси запалетш були найменш виражеш. В операциях ще: групи гтанменша була i nbKicTb тсляоперащйних злук. Тривыстъ зварювального сполучення на двотижневий TepMiH )сягас тривкост1 шового сполучення товстого кшшивника кролжа. Через 2 М1сящ тривюстъ !арювання з'еднапня не ввдр^знялася вщ тривкосп иггактноУ спнки киишвника.

висновки

1. Дчя формування повпощнного мЬккиткового анастомозу за методом електрозварювашю юначеш режими електричного струму, як! забезпечують зварювання й не призводять до эагулящйного некрозу. Електрозварювання слщ проводите з порогового для кожши ткаготнп апругою i експозшнею 2 сек. Температура у зош зварювання мае шдтримуватися на pisHi 90°С. епридатним для зварювання с викорнстання низькочастотного струму i коротких фроштв юстання ¡мнульсу. Використанш змодульованого режиму дошлт.пше nopiniumo з немодульованим.

2. Тривисть елскгрозварювального сполучення в двогнжднсвий термщ майжс дося тривкосп шового сполучення, а починаю чи з месячного термшу i дат не вщрзняеться вщ трнвкс шва. На строк 60 даб тривккть як зварювального сполучення так i шовного досягае тривкосп crii ¡нтактного киишвника кролика.

3. Ештел1за1вя просвпу кипшвнпка у групах апаратного зварювання i контрольшй вщбуваег в строки вщ 60 до 180 шб теля операцн, а у rpyni ручного зварювання - в строки вщ 30 до 60 теля операщйного втручання, а ознакн запального процесу теля електрозварювання за допомог пшцету вщухали в строки вщ 14 до 30 даб теля операцн, при ¡шлих методиках анастомозування строки вщ 60 до 180 д>б.

4. Результата макроскошчноГ оцпгки вцконаних операшй заевщчуютъ слщуючий вщссг виникнення рубцьового стенозу та гасляоперацшних злук вщповщно у трупах: зварювання допомогою 1»нцету (0%/10%), апаратне зварювання "МАНЖЕТА" (10%/20%), апаратне зварюва1 "ПЕРИМЕТР" (10%/40%), шовна методика (10%/30%).

5. Вживання ганцетно! методики електротермоадгезн скорочус тривал^сть onepaniÜHi втручання вдв1Ч1, а вживания апаратноТ методики зварювання - в чотири рази.

6. АналЬ результата випробування методу електрозварювання в експериметт тдтверда його придатшеть для з'еднання бюлопчних ткашш шлунково-кишкового тракту, необхщшеть доцшьшеть апробащ\' i впровадження в юитку, тому що вш вдосконалюе техшку операцн,не залив в тканинах стороншх ттл, скорочуе час операщйного втручання та строки загоення шеляоперащга ран.

СПИСОК ОПУБЛПСОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП

1. Лавряк A.C. Саенко В.Ф. Маркулан Л.Ю. Андреацев С.А. Ляшенко А.О. Використаш бюфрагментуючих колець "VALTRAC" в xipyprii ободочно! кишки // Юшпчна xipypria.- 1995.-N« 5 с.3-5.

2. Фурманов Ю.О. , Ляшенко А. О. Експериментальш модел1 для апробацй' новнх xipypri4Hi методик i матер1аЛ1в // Клппчна xipyprix.- 1998.-N» 9-10, -с. 55-57.

3. Ляшенко А.О., Фурманов Ю.О. Бесшовш методи виконання операцш на органах травлегаи клшищ та експеримент! //Юптчна xipypria.-l 999, -№4, -с.49-52.

4., Фурманов Ю.О.,Ляшенко А.О. Поеднання бюлопчних тканин методом електрозварювання Юннична xipypria.- 2000, №1, с.14-16.

5. A.c. 98031496/В,- 3aci6 з'еднання судин та ¡шлих порожнистих оргашв тварин чи людини

icTpiii для його здШснепня // Патон E.G., Лебедев В.К., Ворона Д.С., Фурманов Ю.О., )чемський B.I., Ляшенко А.О.(Укра'та).- Заявлено 25.03.98, Опубл. 29.12.1999, Промислова снЦггь,-№8.

6. A.c. 98031492. - 3aci6 з'еднання м*яких бюлопчних тканин i улаипувашм для його здшснення // гон Б.е., Лебедев В.К., Ворона Д.С., Фурманов Ю.О., Карчемський B.I., Лягаенко А.О.(УкраГна).-влено 25.03.98, Опубл. 29.12.1999, Промислова власнють,-№8.

АНОТАЦ1Я

Ляшепко А.О., Розробка та застосування методу електротермоадгези як засобу з'еднання лопчних тканин в xipyprii шлунково-кишкового тракту,- Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спещалыпстю 14.01.03 -ургш. - Кшвська медична академй шслядипломноТ освгги ¡м. П.Л.Шупика МОЗ Украйш, Кшв, >9.

Дисергашю присвячено розробщ нового, що не мае апалопв, методу з'еднання бтлопчних тканин унково-кишкового трасту при оперативних втручаннях на органах травного каналу. На ocrioei лерименталышх дослщжень, проведених за допомогою сучасних макро- та мнсроскотчних годик на 303 лабораторних тваринах показан! переваги репрезентованого методу у пор1внянш з [дищйним шовним засобом апастомозування. Були запропоноват оптимальт характеристики :ктричного струму, за умов використання яких гривюстъ анастомозу найбшьша, а терм!чш кодження найменнн. Застосовуючи винайдеш параметри струму, виконаш межкишков1 1СЮМОЗИ "6iK-y-6iK" та "кшець-у-кшець" методом ручного та апаратного зварювапня, проведене альне поршняння з шовною методикою

Юпочов1 слова: килпивник, анастомоз, безшовне з'еднання, зварювання.

Summary

Lyashenko А.О., Elaboration and application of elektrowelding method for junction of biological tissues iurgery of gastrointestinal tract. - Manuscript.

Dissertation for competition of Candidate of Science by speciality 14.01/03 - surgery. Kiev. Medical ademy of postgraduate education by P.L.Shupic.Ministiy of Health, Ukraine, Kiev, 1999. Dissertation is devoted to elaboration of a new (no analogy) method of junction of biological tissues of itrointenstinal tract during operation on the organs of digestive canal.

The advantages of the method compared with traditional suture anastomosis are described on the basi: experimental investigational made with application of mo-dem macro- and micromethods on 303 laborat animals.

Optimal characteristics of electric current for the best strength of anastomosis, the least thermic dama were found out.

Using the above mentioned parametrs of current, interintestinal side-to-side and side-to-end anastomc were performed by method of manual and apparatus welding. A detailed compatison with suture method i done.

Key words: intenstine, anastomosis, sutureless junction, welding.

АННОТАЦИЯ

Ляшенко A.A., Разработка и применение метода электротермоадгезии как метода соедине биологических тканей в хирургии желудочно-кишечного тракта,- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук но специально 14.01.03 - хирургия. - Киевская медицинская академия последипломного образования П Л.Шупика МОЗ Украины, Киев, 1999.

Диссертация посвящена проблеме разработки нового, не имеющего аналогов, метода соединс биологических тканей желудочно-кишечного тракта при оперативных вмешательствах на орга пищеварительного канала. Данный метод имеет существенные преимущества перед извести шовными и бесшовными методиками анастомозировапия. Анастомозы, сформированные мето электросварки, накладываются быстро, герметично, зона соединения не содержит инородных те. отличие от известных в настоящее время методик сварки биологических тканей (лазерно ультразвуковой), метод электротермоадгезии более универсален, не требует для созд; достаточной прочности соединения применения рааличных "припоев", не требует использовг дорогостоящей, сложной в манипуляциях аппаратуры, экономит время. Для налож( электросварочного анастомоза необходим лишь источник электрического тока и набор пинцетов аппаратных устройств для соединения тканей. На основе экспериментальных исследова проведенных с помощью современных макро- и микроскопических методик на 303-х лаборатор животных показаны преимущества представленного метода в сравнении с традиционным шов способом анастомозирования. Для этого выполнены исследования в 9-ти группах эксперименталь животных (белых крысах). В каждой группе исследований проверялся один из главных параме электрического тока па предмет его влияния на прочность электросварочного соединения и сте термических повреждений свариваемых тканей. После того, как оптимальные парам! электрического тока были установлены, выполняли операции формирования межкишечного соу пннцетной и аппаратными методиками электросварки в трех группах экспериментальных живот (кроликов). В четвертой группе кроликов операции были выполнены с помощью шовной методик

>ыли найдены оптимальные характеристики электрического тока, при условии использования орых, прочность анастомоза наибольшая, а термические повреждепия наименьшие. Так, было ановлено, что электросварку следует проводить с пороговым для каждого вида тканей ряжением и экспозицией 2 секунды. Температуру в зоне сварки необходимо поддерживать на вне 90°С. Неприменимо для электросварки использование низкочастотного тока и коротких ютов нарастания импульса электрического тока. Использование модулированного режима дпочтительней по сравнению с смодулированным. Исспользуя определенные параметры тока, юлнены межкишечные анастомозы "бок-в-бок" и "конец-в-конец" методом ручной и аппаратной рки, проведено детальное сравнение с шовной методикой. Оказалось, что прочность сварочного стомоза сравнима с прочностью шовного на двухнедельный срок. Через два месяца прочность рочного и шовного анастомозов достигает прочности интактной кишечной стенки кролика, ггелизация просвета раньше всего наступает в группе ручной сварки (срок от 30-ти до 60-ти суток) внительно с группами аппаратной сварки и шовного анастомозирования (срок от 60-ти до 180-ти ок). Признаки воспаления в группе шшцетной сварки перестали наблюдать в сроки от 14-ти до 30-суток, тогда как при прочих методикам апастомозировапия - сроки от 60-ти до 180-ти суток, ультаты макроскопической оценки свидетельствуют о следующем проценте возникновения нового стеноза и послеоперационных спаек соответственно в группах сварки с помощью пинцета Ь/10%), аппаратная сварка "МАНЖЕТА" (10%/20%), аппаратная сварка "ПЕРИМЕТР" (10%/40%), вная методика (10%/30%). Применение шшцетной методики электросварки уменьшает щолжительностъ операционного вмешательства вдвое, применение аппаратных методик сварки -гтыре раза.

Результаты экспериментальных исследований метода электросварки подтверждают его годность для соединения биологических тканей в хирургии желудочно-кишечного тракта, [есообразность апробации и внедрения в клинику, потому, что он совершенствует технику рации, не оставляет в тканях инородных тел, уменьшает продолжительность операционного :шательства.

Ключевые слова: кишечник, анастомоз, бесшовное соединение, сварка.

Пщписано до друку 27.1 0.99 р. Формат 60x90/16. Ум. друк. арк. 1,0.

Наклад 100. Зам. 402. Друкарня «Стальконструкцп».