Автореферат и диссертация по медицине (14.01.01) на тему:Прогнозирование и профилактика железодефицитной анемии беременных, проживающих в экологически неблагоприятных условиях

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М.Ї. ПИРОГОВА

ПРОЦЕПКО ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСІЙОВИЧ

РГ6 и-і

МЯ 1939 удк 618.3:616.155.194-084-037:541.12.038

ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА

ЗАЛІЗО дефіцитно! анемії у

ВАГІТНИХ, ЩО ПРОЖИВАЮТЬ В ЕКОЛОГІЧНО НЕСПРИЯТЛИВИХ

УМОВАХ

14.01.01 - акушерство та гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації па здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ВІННИЦЯ - 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі акушерства та гінекології № 1 Вінницького державного медичного університету ім. М.І.Пироюва МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Мазорчук Борис Федорович, завідувач кафедри акушерства та гінеко логіі №1 Вінницького державного медич ного університету ім. МЛ.Пирогоіза МОЗ України

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Фраичук Анатолій Юхимович,

професор кафедри акушерства та їіиекології медичного факультету Тернопільсько] державно] медичної академії ім. ІІЯ.Горбачевського МОЗ України;

доктор медичних наук, професор Писарсаа Світлана Петрівна, завідуюча відділенням наукових проблем невиношування вагітності Інституту педіатрії акушерства та гінекології АМН України

Провідна, установа: Київська медична академія післядиилом

ної освіти ім. П.Л.Щупика МОЗ України, кафедра акушерства та гінекології №1

Захист відбудеться /І? _ 1999 р. о 1200 годині на засіданні спец-

іалізованої вченої ради К 05. 600. 01 при Вінницькому державному медичному університеті ім. М.І. Пирогова МОЗ України (286018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького державного ме* дичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України (280018, м.ВіннИця, вул. Пирогова, 56).

Автореферат розісланий “ 1999р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат медичних наук, доцент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми

В сучасному акушерстві проблема залізодефіцитної анемії (ЗДА), яка виникає у другій половині вагітності, набула особливого значення. За даними вітчизняних авторів ЗДА вагітних поступово зайняла провідне місце серед всіх ускладнень вагітності (Л.В. Тимошенко і співавт., 1993; А.А. Бутланов і співавт., 1994; Б.М. Венцковський, В.Г. Жегулович,

1997). За останні роки спостерігається поступове зростання частоти виникнення залізодефіцитної анемії серед вагітних різних регіонів України (Т.Т. Овчар, 1993; Ю.С. Паращук і співавт., 1995; СЛ. Писарєва і співавт., 1997; С.С. Леуш, С.М. Футоршга, 1997; А.Ю. Франчук і співавт.,

1998). За різними даними за останні 10 років кількість анемій серед вагітних збільшилась майже у 8-15 разів (А.Я. Сенчук, 1993) . У всьому світі розповсюдження анемії серед вагітних сьогодні оцінюється у 50-51% (F. Roodenburg, 1995), але у розвинутих країнах ці дані не перевищують 14-30% (JD. Cook el al., 1992; R. Earl et al., 1993; N. Milman et al„ 1994;

A. Begley, 1996).

У вітчизняній літературі розкриттю причин росту числа вагітних, хворих на ЗДА, присвячено небагато робіт. Після аварії на ЧАЕС з’явились спостереження росту деяких видів акушерської патології, зокрема анемії вагітних {Г.К. Степанківська і співавт., 1993; Б.М. Венцковський і співавт., 1996; M.JI. Тесакова і співавт., 1997). Але різні автори оцінюють вплив малих доз іонізуючого випромінювання на репродуктивну функцію неоднозначно (В.В. П'ятак і співавт., 1988; В.Меуег, 1991). Роботи останнього десятиріччя вітчизняних і зарубіжних авторів звертають особливу увагу на зростання не тільки екологічних, медично-біологічних, але і соціально-економічних чинників в розвитку акушерської патології, в тому числі і анемії вагітних (3. Розьіепа, 1991; Т.Т. Овчар, 1992; Б.Ф. Мазорчук і співавт., 1998; BHibbard, 1988). Таким чином, враховуючи сучасні завдання по встановленню розповсюдження захворювань, досить актуальним є вивчення епідеміології залізодефіцитної анемії серед вагітних різних областей (Р.В. Богатирьова, 1999; дані CDC, 1989; F. Johnson-Spear, 1994).

На сьогоднішній день достатньо розроблена схема терапії ЗДА з урахуванням етіологічних і патогенетичних чинників розвитку цієї патології у вагітних (Г.К. Степанківська і співавт, 1988; Т.Т. Овчар, 1991; К.И. Малевич, М.Л. Тесакова, 1993; М. М. Шехтман, 1995; А,Я. Сенчук, 1996;

B.М. Коломейчук, 1998; С.М. Футорний, 1998; L. Hallberg, 1992; J. Thomsen et al., 1995; F.Viteri, 1996).

Проте, питання профілактики ЗДА вагітних освітлені недостатньо.

Міри профілактики ЗДА стосуються, в основному, виявлення в амбулаторних умовах і в умовах денного стаціонару вагітних з високим ступенем ризику розвитку анемії, призначення вітамінів, аскорбінової кислоти і, враховуючи, що основний шлях надходження заліза в організм - аліментарний, розроблені рекомендації по харчуванню вагітних і впроваджені спеціальні дієтичні продукти (Ю.К. Джаббарова, А А. Кадьірова, 1989; Г.К. Герасимєнко, 1990; ГИ. Шайхоаа і сгававт., 1992).

Проблема профілактики анемії має два аспекти - первинний рівень запасів заліза в організмі і адекватність обсягів надходження заліза з їжею (Н.Уір, 1996). У сучасній літературі ці питання висвітлені недостатньо. Широке розповсюдження ЗДА серед вагітних, що спостерігається в останні роки, доводить неефективність корекції .харчування як профілактичної міри щодо ЗДА в умовах дії несприятливих екологічних чинників, залишаються недостатньо ефективними і методи лікування ЗДА.

Означені обставини диктують необхідність вивчення патогенезу ЗДА і підбору найбільш ефективних препаратів, що впливають не тільки на показники червоної крові, але і на рівень запасів заліза в організмі, і дозволять коригувати доклінічні, латентні зміни обміну заліза в організмі вагітаої жінки.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках наукової тематики кафедри акушерства і гінекології №1 Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пирогова “Клініко-математичні методи прогнозування, профілактики, лікування деяких видів акушерської і гінекологічної патології внаслідок дії факторів зовнішнього середовища і виробництва” (1996-2000). Шифр теми: 616-099:616,621-08:547.23 № держреєстрації 0196Ш04907.

Метою даної роботи є удосконалення терапії залізодефіцитаої анемії вагітних для зниження кількості ускладнень під час вагітності, пологів, післяпологового періоду у матері, плода та новонародженого в сучасних умовах.

Для реалізації поставленої мети вирішували наступні завдання:

1. Вивчено епідеміологію розповсюдження анемії серед вагітних в трьох областях України (Рівненській, Вінницькій, Львівській) і вплив її на перебіг вагітності, пологів, стан плода і новонародженого в умовах дії несприятливих екологічних чинників.

2. Виділені фактори ризику і визначені можливі причини зростання частоти залізодефіцитної анемії серед вагітних зазначеного регіону за останні роки.

3. Досліджено характер змін обміну заліза в організмі жінки при прогресуванні вагітності і визначено патогенетичне значення цих змін у розвитку ЗДА вагітних.

4. Розроблені і впроваджені в клінічну практику прогностичні критерії

з

розвитку ЗДЛ і визначені показання для призначення препаратів заліза.

5. Проведений порівняльний аналіз ефективності застосування органічних і неорганічних солей заліза для поповнення його депо, на підставі чого розроблений і впроваджений в практику комплекс заходів для вагітних групи ризику розвитку ЗДА, що призначається в ранні терміни вагітності.

Наукова новизна отршіштшх результатів. Вперше досліджена епідеміологія розповсюдження ЗДА серед вагітних в трьох областях України за останні 11 років і вивчено частоту залізодефіцитного стану серед невагітних жінок репродуктивного віку регіону, що досліджувався. Розроблено математичну модель прогнозу росту частоти ЗДА серед вагітшіх і визначено прогноз серед вагітних Вінницької області на найближчі чотири роки. Виявлені фактори ризику, та причини росту ЗДА вагітних у зазначених регіонах за останні роки.

Встановлено зміни обміну заліза при прогресуванні вагітності. Визначено, що ЗДА - остання стадія динамічних змін обміну заліза. Запропоновано поняття “преанемія” (залізодефіцитний стан) - латентні зміни обміну заліза, що передують змінам показників червоної крові вагітних.

Визначено, що для розвитку анемії має значення початкова адек-затність депо заліза в організмі жінки. Базуючись на цьому, розроблено критерії оцінки адекватності депо заліза під час вагітності, та показання для призначення препаратів заліза у ранні терміни вагітності. Проведена порівняльна оцінка ефективності застосування органічної га неорганічної солей заліза в ранні терміни вагітності.

Практичне значення одержаних результатів. Результати комплексного клініко-лабораторного дослідження дають можливість визнавати вагітних з високім ступенем ризику виникнення ЗДА а ранні терміт вагітності.

Одержані результате змін обміну заліза і знайдені порогові значення зівня сироваткового феритну (СФ) дозволяють в ранні терміни вагіт-іості прогнозувати розвиток ЗДА і визначати необхідність призначення трепаратів заліза для профілактики ЗДА шляхом лікування залізодефі-дитного стану, а також оцінювати адекватність застосованої терапії.

На тлі проведених досліджень для акушерської практики розроблені і впроваджено комплекс заходів по профілактиці ЗДА у вагітних з занніх термінів вагітності шляхом застосування органічної солі заліза -"люконату (в складі препарату “Тотема”) для лікування преанемії (залі-юдефіцитного стану).

Особистий внесок здобувана . Дисертантом самостійно проаналізована наукова література та патентна інформація з проблеми анемії ваг-тних, визначені мета та завдання дослідження. Розроблені анкети та

проведено анкетування вагітних та невагітних жінок для визначення факторів ризику розвитку ЗДА під час вагітності. Автор самостійно провів обробку статистичних матеріалів у регіонах, формування груп хворих, інструментальні та лабораторні дослідження, первинну обробку результатів обстежень.

Особисто дисертантом проведено статистичний аналіз результатів дослідження, написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки та запропоновані практичні рекомендації, забезпечено їх впровадження в медичну практику та відображення в опублікованих працях.

Апробація результатів дослідження. Основні положення роботи доповідалися на науковій конференції молодих вчених “Актуальні питання акушерства і гінекології” (Вінниця, 1995); науково-практичній конференції “Перспективы спирулины в биотехнологиях питания и фармакологии” (Вінниця, 1997); Міжнародній конференції, присвяченій 25-річчю клінічної фармакології (Москва, 1997); конференції молодих вчених, секція “Актуальні проблеми охорони материнства та дитинства” (Вінниця, 1998); Другому міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця,

1998); Другому міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 1998); Міжнародному симпозіумі “Актуальні проблеми біофізичної медицини" (Київ, 1998).

Апробація дисертаційної роботи проведена на спільному засіданні кафедр акушерства та гінекології К?1 і №2, загальної хірургії, біохімії, патологічної анатомії, соціальної гігієни і організації охорони здоров’я Вінницького державного медичного університету ім. М.І.Нирогова.

Основні результати дослідження використовуються в роботі пологових будинків м. Вінниці, та в навчальному процесі на кафедрах акушерства та гінекології №1 і №2, курсах гематології і клінічної фармакології Вінницького державного медичного університету ім. МІЛирогова.

Публікації. По темі дисертації опубліковано 11 робіт: 7 статей у

провідних наукових журналах, 3 - в матеріалах конференцій та тезах доповідей.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 136 друкованих сторінках і складається із вступу, огляду літератури, семи розділів власних досліджень, обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій і списку використаних джерел, який нараховує 103 українсько- та російськомовних і 85 іноземних джерел. Робота ілюстрована 28 таблицями і 7 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження Для аналізу розповсюдження ЗДА серед вагітних нами були відібрані Львівська, Рівненська і Вінницька області, які мають різну екологічну характеристику за рівнем радіонуклідних впливів. Для характеристики хімічних і радіаційних факторів оточуючого середовища зазначених областей використали дані санітарно-епідемічної та гідрометеослужби, видані у щорічних збірниках Мін. Еко-безпеки з 1992 по 1996 роки і Мін. Чорнобиля України з 1989 до 1996 року.

Епідеміологію ЗДА вагітних вивчали за даними щорічних “Звітів про медичну допомогу вагітним, роділлям і породіллям” (форма №21, затверджена наказом Міністерства статистики України від 20.05.1994р., звіт №3) 67 районних медичних установ зазначених областей з 1985 до 1996 року.

Прогнозування росту анемії серед вагітних на наступні чотири роки проведено за даними Вінницької області методом аналізу часових рядів (моделювання за Боксом-Дженкінсом).

Особливості перебігу вагітності та пологів у жінок з ЗДА вагітних, котрі мешкають в екологічно несприятливих умовах, вивчали шляхом порівняльного аналізу історій пологів 163 вагітних з ЗДА (І - основна група), котрі мешкають в місті з рівнем хімічного та радіаційного забруднення, що перевищує нормальні значення, з даними про 102 вагітних з ЗДА (II група - порівняння) екологічно чистого району Вінницької області.

Для визначення факторів ризику та чинників зростання ЗДА вагітних за допомогою спеціально розробленої анкети нами проведено опитування 128 жінок у терміні 37-40 тижнів вагітності. За рівнем гемоглобіну крові вагітні розподілені на дві групи. Основну, 1-у групу - 49 осіб -склали жінки з залізодефіцитною анемією, у яких на протязі всього гестаційного періоду середній рівень гемоглобіну був менше 100 г/л (94,8±0,66 г/л). До контрольної, ІІ-Ї груші віднесені 79 жінок з середнім рівнем гемоглобіну протягом вагітності більше ПОг/л (116,96^0,86 г/л). На підставі відповідей жінок проведений порівняльний аналіз обох груп. Фактичне харчування оцінювали за допомогою розробленої нами бальної методики.

За методикою випадкової вибірки відібрано і обстежено обмін заліза у 64 практично здорових невагітних жінок від 17 до 35 років. 85% з них планують стати матерями упродовж наступних 2-4 років.

Для визначення показників обміну заліза у вагітних в різні терміни обстежено 111 жіноіс. В 1 триместрі (середній термін вагітності склав 11,2^0,08 тиж.) обстежені 42 жінки, в другому триместрі (23,3±0,11 тиж.) - 36 і в третьому (37,2±0,08 тиж.) - 33 жінки.

Для розробки і оцінки ефективності запропонованих лікувально-профілактичних заходів у вагітних, які мешкають в екологічно несприятливих умовах, нами було додатково обстежено 77 вагітних жінок. Першу групу склали 19 жінок, котрі приймали препарат “Тотема", що містить органічну сіль - глюконат заліза; другу - 22 жінки, які використовували базисний препарат “Актиферин” з неорганічною сіллю - сульфатом заліза. Контрольну групу (36 осіб) склали жінки, які не отримували залі-аотерапії. Вагітні обстежені до призначення препаратів (середній термін

- 13,3±0,09 тюк.), та через півтора місяці після призначення.

У всіх обстежених жінок визначали концентрацію загального гемоглобіну спектрофотометричним методом, сироваткового заліза (далі СЗ), здібність сироватки зв’язувати залізо (ЗСЗЗ), рівень насичення трансфе-рину залізом (НТ) - бетофенантроліновим мікрометодом, кількість еритроцитів і інші показники загального аналізу крові, еритроцитаркі індекси визначали на гемоаналізаторі НС 5710 фірми “Danam”. Концентрацію сироваткового феритину (СФ) визначали радіоімунним методом з використанням наборів КІТ "Ірмоферитин”,.

Всі отримані дані оброблені методами дескриптивної статистики.

Основні результати дослідженпяю Порівнюючі екологічний стан в трьох областях за 1985-1996 роки, встановлено, що на території спостережених областей екологічні умови несприятливі для організму вагітної жінки. За рівнем хімічного забруднення три області можна вважати подібними. З 1986 року рівень радіаційного забруднення найбільший у Рівненській області (1,77±0,32 иЗв.рік*1), проміжний у Вінницькій (0,21±0,03; Р<0,05) і найменший - у Львівській (0,13±О,О1 мЗв-рік'1; Р<0,001 відносно Рівненської і Р<0,05 відносно Вінницької). З 1995 року рівень променевих навантажень у Вінницькій і Львівській .областях подібний.

У зазначених областях з 1985 по 1996 рік зросла частота ЗДА вагітних. Найбільший ріст спостерігався у Рівненській області - з 2,6±0,4% у 1985 до 37,7±3,7% у 1996 році, у Вінницькій області - з 7,5±0,5 до 36,7±2,6% і найменший ріст виявився серед вагітних Львівської області

- з 7,4±0,6 до 25,8±2,7%. Раніше кількість анемії збільшилася у Рівненській області - у 1988 році 4,5±0,7% і за даними 1989 року -10,3±1,8%’ (Р<0,05). У Вінницькій області зростання частоти анемії спостерігали з 1990 року - з 7,8±0,8% у 1989 році до 11±1,1% (Р<0,05). У Львівській області - з 1991 року (9,9±1,2% на відміну від 6±0,5% у 1990 році; Р<0,05). За три роки (1994 - 1996) рівень анемії серед вагітних Рівненської і Вінницької областей виявився подібним, а серед вагітних Львівської області вірогідно нижчим у порівнянні з показниками двох інших областей.

На прикладі Вінницької області проведено прогнозування частоти виникнення ЗДА серед вагітних в найближчі чотири роки, яке наведено на рис. 1. Відмічено тенденцію до продовження росту цієї патології вагітності.

Квартали (1983-1999 рр)

■ Слостер€*>:-^?ні *--- Прогноз •*••••

Рис. 1 Прогноз частоти виникнення анемії серед вагітних за матеріалами Вінницької області (1985-1996)

Вінницька область по частоті анемії схожа з Рівненською, хоча територія Вінницької області мас показники іонізуючого випромінювання в 10-15 разів менші, ніж в Рівненській. Тим не менше, у Львівській області, де за 11 років не змінювався радіаційний фон, ми також спостерігаємо значне зростання числа вагітних з анемією.

Таким чином, радіаційне забруднення території служить сприятливім чинником розвитку анемії вагітних, але не пояснює зростання числа д.ієї патології вагітності за останні роїш. Однакова частота анемії серед вагітних Вінницької і Рівненської областей підтверджує тезу про несприятливий вплив комплексу екологічних чинників, куди входять окрім онізуючого випромінювання (ІВ) регіональні виробничі чинники, хімічні ігєнти антропогенного походження, сільгоспхшія.

Порівняльний аналіз соціального положення і фактичного харчуван-ш вагітних з анемією і з фізіологічним перебігом вагітності показав, що :імейний прибуток у сумі від 101 до 300 грн був майже в однаковій сількості сімей (48,9 та 55,7%; Р>0,05), тоді як, порівнюючи групи серед іагітних з ЗДА, більший відсоток складали сім’ї з мінімальним прибутком, на відміну від вагітних з нормальною гемограмою - з максимальним.

За соціальним положенням розподіл вагітних показав, що у групі вагі-тдах без анемії більше службовців (36,7 проти 22,4%; Р<0,05), та робочих іиробничої сфери (10,1 і 8,16%; Р=0,05), тоді як, у 1-й групі більше студен-•ок (18,4 та 8,9%; Р<0,001). Серед вагітних з анемією вірогідно більше жінок, цо тимчасово не працюють - 18,4 і 8,9% відповідно (Р<0,05).

Оцінюючи рівень фізичних навантажень жінок, ми виявили, що се-іед вагітних з анемією більше, ніж у групі порівняння осіб фізичної

праці (16,3 і 7,6% відповідно; Р<0,05). Кількість жінок у яких переважає розумова праця, в обох групах подібна - 63,3% в 1-й і 72,2% у И-й групі (Р>0,05).

Кількість одиноких матерів у 1-й групі мала тенденцію до збільшення (9,1 і 7,5%; 0,05>Р<0,1). У цій групі вірогідно більше повторних шлюбів.

Шкідливі звички більше притаманні жінкам з залізодефіцитною анемією: паління відмічають 30% вагітних, помірне вживання алкоголю -55% (у здорових відповідно - 14%; Р<0,05 та 42%; Р<0,1). Конфлікти в сім’ях відзначають 35% вагітних з ЗДА при 21% у здорових (Р<0,05). Як наслідок, у 89% осіб з анемією виявлена дратівливість (при 20% у здорових, Р<0,05), плаксивість, розлад сну, відчуття невпевненості, тривоги, жахів (38% при 19% у групі порівняння; Р<0,05).

Порівняльна оцінка даних соматичного анамнезу виявила тенденцію до збільшення серед вагітних з анемією жінок, що хворіли на хворобу Боткіна (12,2 проте 5,1% серед жінок ІІ-Ї групи; Р<0,05), ревматизм (14,3 і 5,1% відповідно; Р<0,05), у 1-й групі вагітні частіше відмічають випадки кровотечі з ясен - 59% проти 50,6% (Р<0,1).

За даними анамнезу середній вік появи менархе у жінок основної групи складав 12,5±0,2 років проти 13,1±0,16 (Р<0,05) - контрольної. Тривалість менструації у жінок обох груп подібна (6,5±1,16 днів), рясні місячні серед хворих на анемію були майже у чотири рази частіше, ніж у здорових (Р<0,05).

Перенесені гінекологічні захворювання в обох групах подібні, але ми спостерігали тенденцію до збільшення частоти хронічних гнійно-запальних захворювань придатків матки серед вагітних з ЗДА (28,6 проти 20,3%; Р=0,05).

Під час теперішньої вагітності лікувальною фізкультурою займалися 41% жінок з анемією та 61% - здорових (Р<0,05). Рівень фізичного навантаження під час декретної відпустки характеризували як “високий” 23% хворих на анемію, та лише 4% здорових (Р<0,05). Стресові ситуації на протязі вагітності відмічають 58% хворих на анемію та 48% здорових жінок (Р<0,05).

Найбільші розбіжності виявлені при співставленні фактичного харчування до і під час вагітності. Серед вагітних з анемією 41% жінок харчувалися нерегулярно (серед здорових - 9%; Р<0,001), особливістю розпорядку харчування вагітних обох груп виявився перерозподіл денного раціону за рахунок значної переваги раціону вечора над ранковим. Такий режим харчування зберігався при вагітності у 50% жінок 1-ї групи, у 40% - ІІ-ї (Р = 0,05). Зміна характеру харчування під час вагітності, в основному, стосувалася підвищення кількості їжі (81%), а не її якості (19%), та відмовою від деяких видів продуктів (солодощів, муч-

них, гострих).

Вагітні з анемією вживають вірогідно менше цукру, м’яса, риби, птиці, сиру, яєць, хліба. Серед вагітних з анемією 75% жінок вживають рослинних жирів більше, ніж тваринних, і 26,5% - рослинних продуктів [картопля, капуста, буряк, гарбуз, цибуля, кабачки) більше, ніж тваринних (у здорових відповідно 53%, Р<0,05; 7,6%, Р<0,001). Такі овочі, та морква, томати, баклажани, бобові більше вживають жінки контрольної групи. Вони ж більше вживають і фруктів (98% при 86,9% серед вагітних з анемією; Р<0,05).

Слід відзначити, що високий відсоток вживання яблук серед вагітних і анемією (77,6%) зумовлений дотриманням рекомендацій акушерів після встановлення діагнозу анемії. Окрім цього, вагітні з анемією більше вживають круп і мучних виробів (окрім хліба).

Нами відмічено, що серед вагітних з анемією обмежена різноманітність :трав і продуктів і частіше зустрічається вживання продуктів після зберігання і повторної кулінарної обробки. Повна відмова від вживання печінки і нирок втричі частіше серед жінок 1-ї групи, ніж ІІ-ї (14,3 і 5,1% відповідно; Р<0,05); від вживання хліба - у 20,4 і 5,1% відповідно (Р<0,05). [Три розрахунку споживання основних харчових продуктів в балах ми зцілили фактичне харчування вагітних з анемією в 25,4 бали, здорових загітних - в 33,6 бали (Р<0,05).

Порівнюючи перебіг вагітності і пологів за даними історій пологів 163 загітних (І - основна група) з ЗДА, що мешкають в місті з рівнем хімічного га радіаційного забруднення, що перевищує нормальні значення, з даними 102 вагітних з ЗДА (П група - порівняння) екологічно чистого району Вінницької області, встановилено деякі особливості перебігу вагітності з ЗДА в умовах дії екологічних факторів,

Тоді, як серед мешканок міста вдвічі більше жінок з анемією легкого ггупеня ніж середнього (61,9 і 31,3% відповідно; Р<0,05), то серед меш-ісанок району ми спостерігали подібну кількість вагітних з легким, та переднім ступенями тяжкості анемії (55,4 і 41,2% відповідно; Р>0,05),

Ускладнений перебіг вагітності зустрічався частіше серед мешканок міста - 77,3% на відміну від мешканок села - 58,8% (Р<0,05).

Найчастішими ускладненнями перебігу гестаційного періоду в обох групах виявилась загроза невиношувашш вагітності і преєклампсія легкого ступеня. Але, порівнюючи ці показники за групами, ми встановили, що серед вагітних екологічно несприятливого міста преєклампсія зустрічалася вірогідно частіше, ніж серед мешканок екологічно чистого району - 39,3 проти 26,5% відповідно (Р<0,05).

Стосовно загрози невиношувашш, ця патологія поєднувалася з ЗДА частіше у другій групі, ніж у першій - 58,8 і 41,1% відповідно (Р<0,05).

В обох групах виявився вірогідним кореляційний зв’язок між ступенем тяжкості преєклампсії і хронічної фето-плацентарної недостатності (ХФПН) і тяжкістю анемії (г = 0,72 і 0,64 у першій групі та г = 0,77 і 0,60 у другій відповідно).

Аналізуючи перебіг пологів в обох групах, ми встановили, що у 68,1% вагітних першої групи і у 62,7% другої пологи були з ускладненнями (Р>0,05). Частіше серед жінок екологічно забрудненого міста спостерігали аномалії пологової діяльності, ніж серед вагітних екологічно чистого району - у 21,5 і 12,7% відповідно (Р<0,05). У 15,3% мешканок міста пологи, та післяпологовий період ускладнилися кровотечею, на відміну від 10,8% - у другій групі (Р<0,05). .

Ускладнений перебіг вагітності підвищує частоту оперативних втручань, котрі серед жінок першої групи склали 39,1% відносно 28,4% у вагітних другої групи (Р<0,05). Різниця показників першої і другої груп склалась, в основному за рахунок частішого застосування ручної ревізії порожнини матки серед породіль першої груші - 18,3% (11,7% у другій групі; Р<0,05). Причинами для використання даної операції були щільне прикріплення плаценти та її дефекти.

Ускладнення післяпологового періоду частіше зустрічалися серед жінок, хворих на ЗДА, що мешкають в екологічно несприятливих умовах - 32,5% при 26,7% серед жінок другій групи (Р<0,05). Септичні ускладнення склали 16,2 і 11,1% відповідно (Р<0,05). Частота післяпологового ендометриту в обох групах залежала від ступеня тяжкості анемії.

Ускладнення вагітності і пологів мали несприятливий вплив на стан новонародженого. У першій групі в 14,4% випадків діти народжувалися у стані асфіксії, і 24,1% - з гіпотрофією, тоді як у другій групі ці показники мали тенденцію до зниження - 11,1 і 20,8% відповідно.

Таким чином, анемія є важким ускладненням вагітності в умовах дії екологічно небезпечних факторів і несприятливо впливає на стан плода і новонародженого, а також е причиною ускладнень під час пологів та у післяпологовому періоді.

Показники обміну заліза у жінок наведені в табл.

Подальший аналіз отриманих даних показав, що серед невагітних жінок у 16% рівень гемоглобіну нижче 110 г/л. В цій групі жінок знижена середня кількість еритроцитів (3,2±0,12 х106л3), концентрація заліза сироватки склала 18,7±1,35 мкмоль/л. Нормальний рівень СЗ зустрічався у 65% невагітних жінок, але його поєднання з нормальною концентрацією гемоглобіну відмічено лише у 60% випадків. Ця група відносно залізодефіцитної анемії рахується здоровою. Аналізуючи стан депо заліза серед цих жінок, ми встановили, що середній вміст СФ склав 45,28 ±9,1 мкг/л, з коливаннями від 6,5 до 242 мкг/л.

Таблиця

Показники обміну заліза, в організмі жінки до і під час вагітності

П смїкіік Терм ін обстеж оння Р між НРВІГ І перш нм т р и м ,

Н ? І і 11 7 И і її “ н п <■ р ш ий трки естр п - і і другий грип е с т р п 8 а « Т р е т і й грмнестр п = 3 Д

М * т М * /п М * ш М *• ш

С и р о л а т « о в и й ф е р и ■» и н , м «г/л 8 » * 6,в 23,4 * 2,2 9 ,»■* 2.3 7,1 * 2,3 <0,05

Е р и г р о ц и т и , X і 9 ':/ я 3 * 0,05 2 ,Ь * 0.4 2,8* 1,5 4 2 ,& * 1,7 4 > 0 .0 5

Гемоглобін, г/л 117,5* ОД і 1 4 * 2 ,1 & 3 ,5 8 * 4,3 Я 2 * 3,8 6 > 0 ,0 5

Н Т , % $ г ,2 * 1,0 4 * і ,1 * 2,4 2 9 ,4 *■ 1 ,7 2 5,3*2,1 > 0 ,0 5

Гематокрит, % 5 4 ,« * 0,6 г 9 . а * і , з 2 Я , 7 1 * 1,0 2 6,28* 1,6 <0,05

М С V , м і к р о и 5 а а ,*> * і,) 4 8 7 ,1 * 2,1» 8 4 , 8 0 * 3,6 5 в , 8 8 * 8,6 > 0 ,0 5

М С Я , П г 3 0 , Я * 0,4 а і ,з *■ і .і 3 8,1* 1,55 3 1 ,7 б *■ 2 >0,05

мене, % 5 4,3* о , в 3 4,2* 1,1 3 Ч/ ,2 3 ± 2,1 5 6.55* і уб >0,05

С, иролмої* валізо, •4 * м ол>»/д 16,6* 1,3 1 2,4* 0,8 9,8 « * 2,2 і/ ,1 3 * 1,64 >0,05

П 3 С 3 3 , М х н м і> / л 5 0,8* 2 5 5,4* 1.8 7 3 ,2 4 * 7,2 7 0,85* 2 ,9 >0,05

л з с з а . М кмоль/л 3 5,4і-1,7 3 6,2* 2,2 5 0,61* 6.7 в б ,в + 4 ,в г >0,05

Примітка. Позначка * означає, що різниця достовірна (*-Р<0,05; **-?<0,001) по відношенню до показників першого триместру.

ІІри такому рівні феритину середня концентрація гемоглобіну дорівнювала 121,8 ± 0,23 г/л, СЗ - 20,8 ± 1,18 мкмоль/л, при НТ - 37,3 ± 1,15% і ЗСЗЗ- 55,8 ± 1 мкмоль/л. Всі ці величини характеризують нор-иальний обмін заліза в організмі.

У 35% невагїтних ж'їнок рівень заліза сироватки був нижче норми і складав 8,6 ± 1,08 мкмоль/л, у 2/3 з них сідеропенія супроводжувалась іадіяням рівня гемоглобіну, та кількості еритроцитів. Латентна сідеро-іенія супроводжувалася нормальним рівнем останніх двох показників, ше середнє значення СФ склало 24,8 ±5,3 мкг/л, з мінімальним значеним 2,0 і максимальним 75,5 мкг/л. В цій групі знижений коефіцієнт гасичення трансферииу - 13,7 ± 0,4%, і ЗЗСЗЗ - 28,65 ± 0,76 мшоль/л.

Маніфестна анемія, на відміну від латентної сідеропеиії, супроводжу-іалася зниженням концентраційних показників червоної крові і поглиб-іенням порушень обміну заліза - середній вміст феритину зішзився до ,7,9±1,6 мкг/л, СЗ - до 4,9±0,45 мкмоль/л, коефіцієнту насичення транс-^ерину - до 12,5±1,1%, а ЗЗСЗЗ підвищилася до 43,7 ± 8 мкмоль/л.

Оцінюючи показники всієї групи невагітних жінок репродуктивного віку, ми встановили, що з них 12% мають рівень СФ менше нижньої межі норми - 45,5±4,58 мкг/л (середнє значення - 19,96±1,95 мкг/л).

Серед 42 жінок, обстежених у першому триместрі вагітності, показники обміну заліза суттєво не відрізнялися від показників у невагітних. Середня концентрація гемоглобіну склала в першому триместрі - 114±2,1 г/л, у невагітних 117,3—0,19 г/л (Р>0,05). Кількість еритроцитів - 3,5±0,4 х10іг/л і 3,9 ± 0,05 х10!2/л відповідно (Р>0,05), Не відрізнялись і єритро-цитарні індекси: МСУ у невагітних - 8В,9±1,14 мікрон3, в першому триместрі - 87,2±2,18 мікрон3 (Р>0,05);МСН - 30,3±0,4 і 31,3±1,2 пт відповідно (Р>0,05); МСНС - 34,3±0,6% для невагітних і 34,2±1,1% для вагітних у першому триместрі (Р>0,05).

Порівнюючи рівень заліза сироватки та об’єми депонованого заліза, ми не виявили вірогідної різниці між концентрацією СЗ до вагітності і в ранні терміни - 15,6±1,3 і І2,4±0,8 мкмоль/л відповідно (Р>0,05). Але, якщо рівень феритину до вагітності - 38,6± 5,9 мкг/л, то наприкінці першого триместру ми спостерігали тенденцію до зниження об’єму депонованого заліза - СФ склав 23,4±2,2 мкг/л (Р<0,05). Ця картина віддзеркалює процес використання заліза із органів-депо на потреби організму матері і плода.

У першому триместрі ще не наступали зміни показників гемограми (лише у 8 осіб (19%) рівень гемоглобіну був нижче, ніж 110 г/л, (114±2,1 г/л) і спостерігався нормальний рівень СЗ поряд з коефіцієнтом насичення трансферину (до вагітності - 32,2±1,04%, у першому триместрі -34,1±2,4%; Р>0,05), що с “динамічними” і "транзитними” показниками, і характеризують лише тимчасову адекватність об’єму заліза в організмі жінки за рахунок наявності депонованого заліза.

У першому триместрі ми спостерігали також тенденцію до зниження гематокріту порівняно з його значенням у невагітних (29,3±1,3 і 34,6±0,6% відповідно; Р=0,05), що відображає початок процесу гідремії.

При прогресуванні вагітності поглиблюються зміни обміну заліза. В першу чергу це проявляється різким падінням наприкінці другого триместру рівня СФ до 9,3±2,3 мкг/л (на відміну від 23,4±2,2 мкг/л у першому триместрі; Р<0,01), СЗ - до 9,09±2,2 мкмоль/л (у першому триместрі - 12,4±0,8 мкмоль/л; Р<0,05), насичення трансферину залізом знизилось у першому триместрі з 34,1 ±2,4% до 29,4±1,7% у другому (Р<0,05).

Ці наслідки вичерпання депо заліза призвели до змін в периферійній ланці червоної крові - рівень гемоглобіну склав 93,58±4,3 г/л на відміну від 114±2,1 г/л у ранні терміни вагітності (0,05<Р<0,1), еритроцитів -2,8±1,54 хЮ12/л при 3,5±0,4 хЮ12/л у першому триместрі. При цьому

кількість жінок з анемією І ступеня тяжкості склала 30,6%. Нами спостерігається тенденція до зниження МСУ - з 87,2±2,18 до 84,89*3,5 мікрон3 у другому триместрі (0,05<Р<0,1); зниження гематокрігу - подальшому ‘розрідженню” крові - від 29,3±1,3%до 23,71± 1,9% (Р<0,05). Достовірно підвищується і ЗЗСЗЗ з 55,4±1,8 мкмоль/л у першому триместрі до 73,24±7,2 мкмоль/л в другому(Р<0,05), і ЛЗСЗЗ з 36,2=Ь2,2 до 50,81±6,7 якмоль/л відповідно (Р<0,05).

У третьому триместрі зміни обміну заліза подібні показникам у дру-'ому триместрі. Це стосується, в першу чергу, рівня феритину - 7,1 ±2,3 9,3±2,3 мкг/л відповідно (Р>0,05) і СЗ - 9,09±2,2 мкмоль/л у другому триместрі і 9,13±1,64 мкмоль/л наприкінці третього (Р>0,05). Мінімаль-іе значення СФ в групі обстежених перед пологами склало 2,2 мкг/л а максимальне - 13,3 мкг/л. Це ознаки декомпенсації обміну заліза і по-5ного вичерпання його запасів в організмі вагітної - внаслідок чого відбу-шються стійкі зміни периферійної ланки червоної крові: кількість жінок і ЗДА І ступеня тяжкості склала 57,6%, II ступеня - 3%. На поглиблення дефіциту заліза вказує і підвищення рівня ЛЗСЗЗ з 50,81±6,7 мкмоль/л і другому триместрі до 66,6±4,92 мкмоль/л (Р<0,05); ПЗСЗЗ не зміни-іася (73,24±7,2 і 79,65±2,9 мкмоль/л; Р>0,05).

Визначаючи цінність всіх лабораторних показників червоної крові для сарактеристики депо заліза, ми встановили, що високий кореляційний ів’язок з рівнем сироваткового феритину, окрім гемоглобіну, еритро-іитів і гематокріту має розмір здібності сироватки зв’язувати залізо, :ередня концентрація і середній вміст гемоглобіну в еритроциті. Що :тосується сироваткового заліза, то з рутинними індикаторами червоної :рові (гемоглобін, еритроцити і гематокріт) кореляційний зв’язок вия-іився дуже низьким.

Таким чином, ми виявили, що маніфестній анемії під час вагітності іередують латентні порушення обміну заліза - преанемія. Наші спосте->еження показують, що рівень гемоглобіну і сироваткового заліза не іожуть служити критеріями для оцінки його запасів в організмі. Більш іірогідним для оцінки запасів заліза і для прогнозу розвитку анемії є іизначення вмісту феритину в крові. У сучасній літературі немає єдиної Сумки про порогові значення СФ. Якщо рахувати адекватним рівень СФ іільше 200 мкг/л, то, як показало наше дослідження, при 40 мкг/л до іагітності неминуче виснаження запасів заліза у II - III триместрі, а при -Ф менше 20 мкг/л розвивається ЗДА. Ми вважаємо, що величину СФ (о 50 мкг/л можна назвати прихованим дефіцитом заліза - залізодефі-(итним станом (преакемія), а менше 20 мкг/л - критичним рівнем, після юго знижується рівень гемоглобіну і кількість еритроцитів.

Прийняте сьогодні призначення препаратів заліза з моменту знижен-

ня показників червоної крові недостатньо ефективно, тому, що до цього відбуваються латентні зміни обміну заліза. Темпи розвитку анемії залежать від повноцінності депо на час запліднення. Тому рання діагностика залізодефіциту (преанемії) і оцінка адекватності запасів заліза дозволять в ранні терміни вагітності компенсувати залізодефіцитний стан і відвернути розвиток маніфестного залізодефіциту - ЗДА.

Виходячи з цього, нами була проведена порівняльна оцінка ефективності поповнення запасів заліза призначенням жінкам першої групи органічної солі- глкжонату заліза (в складі препарату Тотема) і в другій групі неорганічної - сульфату заліза (Актиферин) в ранні терміни гестаціі для профілактики розвитку ЗДА вагітних.

Після проведеного лікування показники червоної крові залишались в межах норми тільки при використанні препарату Тотема. У жінок, що приймали Актиферин, поступово зростали зміни, що свідчить про прогресування залізодефіцитного стану, хоча явної анемії ще не спостерігалося.

Приріст основних показників обміну заліза відображено на рис. 2.

В Тотема В Актиферин □ Контроль

Рис 2. Приріст основних показників обміну заліза після лікування

У першу чергу, нами відмічений приріст рівня СФ у жінок, які отримували Тотему, на відміну від такого у жінок, котрі приймали Актиферин - 24,2±2,4 мкг/л та 10,1±1,5 мкг/л відповідно (Р<0,05). Достовірно розрізнявся і рівень насичення трансферину залізом (36,8% в першій на відміну від 20,5% в другій; Р<0,05), та кількість СЗ (22,1 мкмоль/л і 10,1 мкмоль/л відповідно; Р<0,05). Все це свідчить про ліквідацію залізодефіцитного стану під впливом Тотеми, чого не відбувається при лікуванні Актиферином.

Найгірші показники зафіксовані нами у жінок контрольної групи (зміна

іериферійної ланки червоної крові), які взагалі не отримували препа-затів заліза. Подальші дослідження показали, що після вживання орга-іічних препаратів заліза у 19,8% жінок перед пологами розвивається інемія першого ступеня, при застосуванні неорганічного заліза, анемія дала місце у 30,9% випадків. Найвищий показник анемії спостерігався у кіпок, яким не призначали препарати заліза - 62,2%.

Таким чином, виявилось ефективним застосування препарату “Тоте-та” для лікування залізодефіциту, іцо є профілактикою розпитку тяж-сої анемії через поступове виснаження депо заліза.

ВИСНОВКИ

1. Зал із о дефіцитна анемія вагітних - важке, широко розповсюджене гскладнення гестаційного процесу, зустрічається до 70-00% випадків і ; наступні 4 роки ймовірно прогресивно зросте її частота.

2. Чинниками росту частоти залізодефіцитної анемії серед вагітних а останні роки є погіршення екологічного стану оточуючого середовища нтропогенного походження, нераціональне і неповноцінне харчування агітних, шкідливі звички, фізичні і психічні перевантаження як на-лідок соціально - економічних проблем.

3. Залізодефіцитна анемія вагітних - остання стадія динамічних змін бміну заліза, що виникають після запліднення, і відображає зрив ком-:енсаторних реакцій обміну заліза. їй передує виснаження депо заліза залізодефіцитний стан), про іцо свідчіть зниження сироваткового фе-итину нижче 40-50 мкг/л.

4. Вимірювання феритину сироватки для діагностики залізодефіцит-ого стану - надійний метод доклінічяої діагностики розвитку ЗДА.

5. Профілактику та лікування ЗДА вагітних доцільно починати без-осередньо після діагностування залізодефіцитного стану, що в більшості ипадків запобігає розвитку клінічних проявів ЗДА а в разі прогресуван-я анемії виключає наявність тяжких ії форм.

6. Призначення в ранні терміни вагітності глюконату заліза (Тотема), о розвитку клінічних проявів ЗДА дозволяє підвищити рівень депояо-аного заліза і перешкоджає падінню рівня гемоглобіну та еритроцитів о мірі прогресування вагітності. Після вживання препарату Тотема у 9,8% жінок перед пологами розвивається анемія першого ступеня, при астосуванні сульфату заліза (Актиферин), анемія має місце у 30,!)% ипадків. Найвищий показник анемії спостерігається у жінок, яки не риймали препаратів заліза - 82,2%.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вплив анемії на перебіг вагітності, пологів і стан новонародженого у жінок, що проживають у зонах радіоактивного забруднення // Вісник проблем медичної реабілітації та фізіотерапії,-1997.- №2-3,- випуск 2,-С. 133-134 (співавт.: Колодій О.1., Мазорчук Б.Ф., Крамаренко О.П.).

2. Деякі гемодинамічні та гемічні показники у хворих з невиношуван-ням вагітності на фоні гіпертонічної хвороби в поєднанні з анемією // Невиношування вагітності (36. наук. пр. “Невиношувашш вагітності” (перша науково-практична конференція Асоціації акушерів-гінекологів Ук-раїни).-К.,1997.-96с. (співавт.: Дністрянська А.П., Мазорчук Б.Ф.).

3. Екологічні аспекти внутришньоутробної гіпоксії плода при зал із о-дефіцитній анемії вагітних //Оротерапия. Доклады Академии проблем гипоксии.-Том 2,-К.:НИМЦ “Норт” НАН Украины,-1998,- С.140-141(співавт.: Яковлева О.А., Мазорчук Б.Ф.).

4. Деякі екологічні аспекти проблеми анемії вагітних //Тези доповідей Другого Міжнародного конгресу студентів і молодих вчених,- Тер-копіль.-1998.- С.325 (співавт.:Мазорчук О.Б.).

5. Про можливі причини зростання частот анемії серед вагітних // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- Ш9,9.-№1,- С.77-79 (співавт.: Мазорчук Б.Ф.).

6. Определение уровня депонированного железа в организме небеременных женщин, как прогностический критерий развития железодефицитной анемии во время беременности // Вісник Асоціації акушерів-гінекологів України.-1999.-№2.- С. 64-67 (співавт.: Мазорчук Б.Ф.).

7. Деякі аспекти проблеми кесарського розтину серед вагітних з анемією // Вісник Вінницького державного медичного університету-1999.-№3(1).- С. 105-106.

8. Деякі аспекти перебігу вагітності та пологів у жінок з поєднанням анемі вагітних і пізнім гестозом // Лікарська справа.- 1999,- №3 (1045).- С. 132-133 (співавт. Камінський В.В., Жук С.І.)

9. Аліментарні та соціальні аспекти росту частоти залізодефіцитної анемії серед вагітних // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-1999.-№4.- С.199-201 (співавт.: Мазорчук Б.Ф.).

10. Порівняльна оцінка ефективності застосування органічної та неорганічної солі заліза для лікування залізодефіциту, та профілактики залізодефіцитної анемії вагітних // Фармацевтичний журнал.- 1999,- № 5.-

С. 86-88 (співавт. Мазорчук Б.Ф, Яковлева О.О.).

17

АНОТАЦІЯ

Процепко О.О. Прогнозування та профілактика залізодефіцитної анемії ! вагітних, що проживають в екологічно несприятливих умовах. - Руко-

ІИС.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук >а спеціальністю 14.01.01 - акушерство і гінекологія. Вінницький державній медичний університет ім М.ІІЇирогова МОЗ України, Вінниця, 1999р.

Дисертацію присвячено питанням про розповсюдження, причини росту фактори ризику виникнення ЗДА вагітних в сучасних умовах. В дисертації на основі вивчення особливостей обміну заліза при прогресуванні вагітності розроблено новий підхід до профілактики ЗДА. Встановлено, цо зал і з о деф іцитн а анемія вагітних - стадія зриву компенсаторних ди-;амічних змін обміну заліза після запліднення. Анемії передує залізоде-зіцитний стан (преанемія - виснаження депо заліза) про що свідчить ниженкя сироваткового феритину нижче 40-50 мкг/л. Для профілактиці ЗДА вагітних в рашіі терміни застосування органічної солі заліза (глю-онату) в складі препарату “Тотема" виявилось ефективнішим, ніж ке-рганічної (сульфат заліза) в складі препарату “Актиферин”. Призна-ення глюконату заліза після встановлення залізодефіцитного стану, ще о розвитку клінічних проявів ЗДА дозволяє підвищити рівень депоно-аного заліза і перешкоджає зниженню рівня гемоглобіну та еритро-итів при прогресуванні вагітності.

Ключові слова: залізодефїцитна анемія вагітних, епідеміологія, при-ини, сироватковий феритин, обмін заліза, лікування.

АННОТАЦИЯ

Процепко А.А. Прогнозирование и профилактика железодефицитной немии беременных, проживающих в экологически неблагоприятных ус-овиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских аук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. Винницкий «ударственный медицинский университет им. Н.И.Пирогова М3 Украи-ы, Виннница, 1999г.

Диссертация посвящена вопросам распространения, причинам роста факторам риска развития железодефицитной анемии среди беремен-їіх, проживающих в условиях действия ионизирующего излучения, омического загрязнения атмосферного воздуха, почвы, воды промыш-

ленными, транспортными продуктами загрязнения и продуктами сель-хозхимии. В диссертации, на основе изучения особенностей обмена железа по мере прогрессирования беременности, разработан новый подход к профилактике ЖДА.

Установлено, что ЖДА встречается до 70-80% среди беременных, проживающих в городе, а среднеобластные показатели для Винницкой области возросли с 7,2^0,49% в 1885г до 35,7=Ы,2% в 1996 г, для Ровен-ской - с 3,7:Ы,02 до 37,7±1,7%, Львовской - с 6,5±0,82 до 25,8±2,1%. По данным прогноза, в ближайшие четыре года отмечена тенденция роста частоты ЖДА среди беременных.

По нашим данным, радиоактивное загрязнение территории служит способствующим фактором анемии беременных, но не объясняет рост числа этой патологии беременности за последние годы. Одинаковая частота анемии среди беременных Винницкой и Ровенской областей подтверждает тезис о неблагоприятном воздействии комплекса экологических факторов, куда входят помимо ионизирующего излучения (ИИ) региональные производственные факторы, сельхозхимия.

Учитывая широкое распространение анемии, мы проанализировали ее влияние на течение гестационного процесса у женщин, проживающих в экологически неблагоприятных условиях, и установили, что осложненное течение беременности и родов имело место у 77,3% женщин (против 58,8 % в группе беременных, проживающих на территории, где химические вещества и уровень ИИ не превышают предельно допустимые концентрации).

Сравнительный анализ данных анамнеза, социального положения и фактического питания беременных с анемией и с физиологическим течением беременности показал, что в первой группе чаще встречаются беременные в возрасте 20-25 лет, первобеременные первородящие, повторнородящие среди повторнобеременных. У женщин с ЖДА в анамнезе больше родов и короче интервал между беременностями.

Факторами, способствующими развитию ЖДА во время беременности оказались психо-эмоциональные нагрузки, вредные привычки, ревматизм, болезнь Боткина, кровотечения из десен, обильные месячные.

К возможным причинам, вызвавшим рост анемии среди беременных за последние 10 лет относятся алиментарные факторы - нерегулярное и неполноценное питание, за счет чего в организм беременной не поступает достаточное количество не только железа, но и основных компонентов - белков, жиров, углеводов, витаминов, солей.

Группу риска составляют женщины с неблагоприятным обеспечени-м семьи- безработные, студенты, одинокие матери, в чем состоит со-иалыю-экономический аспект ЖДА беременных.

По результатам анализа изменений обмена железа по мере про-эессирования беременности нами установлено, что железодефицитная немия беременных - стадия срыва компенсаторных динамических изме-ений обмена железа, развивающихся с наступлением беременности и уть которых состоит в постепенном исчерпании запасов железа в орга-ах-депо. Манифестной анемии предшествует железодефицитное состо-ние - истощение депо, о чем свидетельствует снижение сывороточно-»ферритина до 40-50 мкг/л. Для развития ЖДА имеет значение перво-ачальный уровень депонированного железа и объемы поступления же-еза с питанием.

У 72% небеременных женщин детородного возраста мы диагаостиро-1лп железодефицитное состояние (величина СФ меньше 40-50 мет/л).

При установлении снижения уровня депонированного железа в ран-ле сроки беременности необходимо введение его в организм.

Для лечения железодефицитного состояния у беременных использо-шие органической соли железа (глюконата) в составе препарата Тоте-а оказалось эффективнее, чем неорганической (сульфата железа) в )ставе препарата Актиферрин. Назначение глюконата железа после л явления железодефицитного состояния, до развития клинических эоявлений ЖДА позволяет повысить уровень депонированного железа предотвратить падение уровня гемоглобина и эритроцитов по мере эогрессирования беременности. В поздние сроки среди беременных, ггорые принимали органическую соль - глкжонат железа, в 19,8% хзвились признаки ЖДА 1-й степени, при использовании неорганичес->го железа анемия имела место в 30,9% случаев. Наивысшая частота СДА оказалась среди беременных контрольной группы, которе не придали препаратов железа - 62,2%.

Ключевые слова: железодефицитная анемия беременных, эпидемио->гия, причины, сывороточный ферритин, обмен железа, лечение

ANNOTATION

Protsepko O.O. Forecasting and preventive management of Iron Deficiency Anemia of the pregnant women, living in ecologically adverse conditions-- Manuskri pt

Thesis for a candidate's degree by specialty 14.01.01 - Obstetrics and Gynecology.- Vinnitsa State Pirogov Memorial Medical University, Vinnitsa, 1999.

The dissertation is devoted to questions of distribution, reasons ol growth and risk factors of development IDA among pregnant in presenl time. Study of iron metabolism during pregnancy was used for developing of new way for IDA preventive management In dissertation was determine, that IDA among pregnant is a final stage of iron metabolism indemnification There is a Iron Deficient status (Preanemia) before developing of anemia which determine by serum ferritin decrease lower than 40-50 mkg/1.

For preventing IDA in first trimester using of organic Iron - Ferrous Gluconate (generic name is Totema) was more efficient than nonorganic Iron - Ferrous Sulfate (generic name is Aktiferrin). Treatment by the Ferrous Gluconate after detecting of Iron Deficient status (before developing of haemoglobin concentration changes) was effective for increasing oi iron stores and prevented haemoglobin level falls during pregnancy

Key loords: Iron Deficiency Anemia of the pregnant, epidemiology, reasons, serum ferritin, iron metabolism, management.