Автореферат и диссертация по медицине (14.01.01) на тему:Профилактика осложнений при внутриматочной контрацепции

ХАРК1ВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

РГб ОД

На правах рукопису

ПЕТРЕНКО СВЯТОСЛАВ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

ПРОФ1ЛАКТИКА УСКЛАДНЕНЬ ПРИ ВНУТР1ШНБОМАТКОВ1Й КОНТРАЦЕПЦ11

14.01.01—Акушерство I пнеколопя

Автореферат дисертацП на здобуття наукового ступеня кандидата меднчних наук

Харк!в—1996

Дисертац1ею е рукопис.

Робота виконана у Донецькому державному медичноку унг-верситет!.

Науковий кер¡вник—доктор медичяпх наук, професор МИРОВИЧ Давид Юрьевич

Оф1ц1йн1 опоненти: академ!к УАН НП, заслужгннй д!яч науки I техн1кн Укра1ни, доктор медичних наук, професор БОГДАШК1Н Мнкола Григорович,

акадсм!к УЕАН, доктор медичних наук, професор ГРЕЧАН1НА Олена Як1вна.

Пров1дка установа—Шститут пед!атрП, акушерства та г!иекодо-гП АкадемП медичних наук Укра1ни.

Захист дисертацП в!дбудеться . 1 А/ • _1996 р.

о годин! на зас1данн1 спец1ал1зовано1 вчено! ради Д 02.38.04 при Харк1вському державному медичному ун1верситет! (310022, м. Хар-к!в, пр. ЛенШа, 4).

3 дисертац1ек> можна ознайомитися у б1бл1отец! Харк1вського ыедичного ун!верситету (310022, ы. Харк1в, пр. Ленша, 4).

Автореферат роз1сланий . ^ * _1996 р.

Вчений секретер спеи,1ал1зопаноТ вчено1 ради, кандидат медичних наук,

доцент В. В. Кислнця

- о - ■

ЗАГЙЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЮТК АктуальяIсть проблема. Плзнуваниа сш'1, регулкцШ д1то-йзродженйя мае актуальна ан&чення н<? тшки'в мехах УкраТии, алз I в усьому св1т1.

Съогодн! регуляц!» кароцжуваност! зд1йС!Юоть запоб1ганиям ваптноот1 3-1 допомогою контрацептивних засо01& або переживаниям Еаг1тност( за дрпомогов втучиого аборту. [Ьрериеакня небз--жанс! ваптгосп (аборт) часто пригзодить до загшьних сяхгю-рювань гсй1тзл1й, б«згШдност1, неваиойу&аиню,. нид-.-ноауваинп, 1неим ускладнрннлм ваг1тност1 та полог1в (1.Д.Мзиу!лова, 1933, 1985;, ВЛ. Гркщчнко, В.В.Кропивко,. 138(3; Л,В.Антонова та сп1вавт., 1990; С.М.АОдужамЧлосз та сп1вавт., 1950; Ог¡т^з 0.А., 1985; МПзоп }. «И, а1, МЗО).

Тому 01льи д1евкм та безпечиин методом регуляцП народам-ваност1 е запобIгання непланово Г ваг1тност1 за допомогою конт-рацептяших засоб1в. -

Нзйефектнвн1Еим методом ?ппоб1ганйп взг)тяост1 е внутршньоматкова коитрадепи)а (ЕМК). Однак, ьнутр12гкьоматков1 контр-чцептивк, нчгйалСаючи иа внсоку ефективн11:ть, можуть шк-ликатй поб[чн1 явгеца, а нер1дко л ускладнення. Достагньо писаку питому вагу серед ус1е1 групи уекладявиь мае кровоточа ей типом метроррагИ. .або г 1 отрпол 1 меноре!, бол'ь'овий. синдром, експульс1я (Б.М.Кошк1н, 1985; СД1.Абдулам1лова та сШьавт., еЛ.Сотаикова та сп1г,язт..( 1'№3; Е. о!: а1, 1535;

ДийеЬегГ15С6; «Ли J. йЬ а!,'. 1Ш0• .

Установлено безеумгоаннй- ев'я.-гок ми вжяванням ЕШ та за-, пальним процесом в-'малому таз! - (Л.Е.Антонова та сшвзвт., 1990; Бипсо '«.. е1а1,, 1585; КачГтаи Р.', 1425),

Дая1 д1терятуря про характер та частоту ускладнень, нов'яззнйх з вэдваиняи ЕЖ б еалз?аю;:т1 Шд методики уведення, гакож нс'одноеначн! (Е.С Леркетша, 1073; , ВЛ.Грищ'гнга, С,Ре-юв, 1534).

Досл1д»енкя в1тчнзняних та заруб1жних вчених останшх рок1в эначно . доповнили уявлення про роль 1мунолог1чних фактор! в а патогенез) запальник захварпвань (Т.Ф.Татарчук, 1989). Однак, 1мунний статус, а також стан неспециф1чно! резистент-иостЛ орган1зму*у ж1нок, використовуючйх ШК( вивчеко "не-достагньо. Немае даних про ai.fl ни цах показних!в у здоровяк ж1нок-нос11в ШК, *1нок труп ризику в пер 1 од адаптацП. Шло вивчено стан гемод1намики орган!в малого тазу, 1снусть склад-ност1 щодо вибору оптимального розм1ру контрацептиву, що ут-руднюе рогробку проф1лактичних заход!в з! зниження ускладнень, пов'язанкх з використанням внутр1шньоматкових контрацептив1в.

Вккладен1 обставини визначили актуальн1сть проведения комплексного десл1джакня особливостей пере01гу периода. адап-тац11 до БЫК та розробку доступних метод1в профилактики ускладнень дано'го методу контрацепЩ I.

3 метою зниження.к1лькост1 ускладнень, пов'яганих г використанням внутр1шньоматковик контрацептивов,, розроблено'комп-лексний метод д1куЕально-проф1лактичних заход 1а (1нформац1йний лист ЮЗ. Укра1ни, 1988, Авторське са1доцтво на винах1д N152654? в!д -8.08.89). " .

Мета доел!доння. Зниження к1лькост1 ускладнень, що ви-никли при викоркстанн1 ВМК,

Завдзння досл1дження:

1. Еивчити кл!н1чн1 проявления ВШ в пер1рд адаптац! I, характер, та частоту-ускладнень в галежност! в!д методу уведен-

НЯ: ;

а) при уведенн! ЕЖ п1сля м1сячних (4-7 дн1в);

б) при уведенн! ВМК беапосередньо п1сля штучного аборту.-

2. Виачити 1мунодог1чну реактивн1сть, характер неспе-циф1чно1 регистентност1 орган1зму, стан м1крофлори п!хви, ге-мод1нам1ки ттки, деяки.с повазник1в функцП яечник1в у »1нок,

/ - 5 -

що використовуэали-ШК. .

3. Обгрунтувати принципа' 1ндав!дуального п1дбору показань га протипоказань до вливания ВШ з використанням даних кд1н1ко~!мунолог1чних досд1дкень та вибору оптимального ро8м1ру ШК . •

4. Рогробити систему : заход!в проф1дактики та зниження к1лькост1 ускладнень при вживанн! внутр1вньоматкових контра-цептквш на П1дстав1 проведения дося1джень.

Наукрва новизна прац! полягае ъ комплексному вивчеин! де-яких 1мунолог1чних покааник1в, стан! ы1крофлори п1хви та матки, ендокринних.показник1в( гемод!намики матки в пер 1 од адап-тацИ . орган!ему до контрацептиву, визначених адаптац1йних ре. акц1й як як1сно нових покаэншв неспецкфгчно! резистеитност! орган1&му для прогнозування ускладнень ЕШ.

• Впершэ эапропонована та апробована ефективна методика проф1йактики достконтрацептивних ускладнень.

Практичке значения. 5астосування розробленого п&тогене-тично оСгрунтованог'о комплексного методу. л!кувально-проф 1 лак-тичнкх' заход!в позитивно впливае на стан !кунолог1чно! реак-тивност! та нвспециф1чно| резистентном 1 организму, «!крспей-зад й1хви, функЦ!I ЯСЧНИК1В, /атака* на пер!од адаптацИ до ШК, а це, в свов чергу, сприяе гниженнв частота ускладнень та тдвищенню кл!н!чно!:. ефектввност! внутр1шиьоматково1 контра-цепц11. •■."'■•'.•,.

Декдарац1я конкретного оеобистого внеску дисертанта в розробку наукових ре8ультат!в, ¡дд вииосяться на захист: - ' : 1. Покайники 1му1Юлог!чаого стану, неспециф1чно! ре: зистентностГ орган !зцу, стан м!кррпейза*у п1хви, ендокринно! функц!! ясчник!в 1а гемод!нам!ки матки, поряд з кл1«1чнйми проявленняии ЕШС, найбиьш повно в!дбивають особливост! пережгу пйрЮда адаптацП до контрацептиву. ■

- б -

2. Адаптацтн! реакцП е як!сно новиш покааникамк неепе-цифшна! регистенткост! орган!ему при викориетанн! ЕЫК I доа-еоляють прогноаувати виникненння уекладнень. .

3. Баетосування комплексу л1кувалIно-проф!лактичних заходи а включениям активадшно! терапП, виб1р оптимального рогшру контрацептиву еуттево енилуе частоту постконтрацептив-них уекладнень.

4. Блнвання вкутр!шньоштково1 контрацепцП беапосередньо пюлл штучного аборту шдввдуе беэпачнють виникненна поб!чщх реакций та уекладнень.

Апробац!я-робота 1 п;.'Сл1кац!!. 3 основних пололень робота зноблено . допов!дь : 1 Обговорено II на :реегсуСл1канеькому сем 1 нар 1 -нарад 1 1'кра I ни. "Сучасн 1! метода ре гулящ I нэродаува-ност 1 та проф!лактики непланово1 ьаг 1 тноетI"(¡.; .Ыар 1 у по ль, Ш5 р.);'- ка.еас1данн1- Данецького облас^ого паукового това-риства йкушер!в-пнеколог1в (м.Донецк:, 1685); Укра1неькому ргспубл1канеькоыу еешнар1-нарад! («, Терлика, 1986);''на об-ласн1й науково-прак?ичн1П кснференщI л!кар!в' акушер! в-г 1 неко-лопв г питакь контрацепцП "Планування с!«'! та регуляц!я на-родлувакает1" (м.Деерлашеък, ' 1988}-; на ■сеи1нар1-нарад.1, респубд1канеько! »зли передового досв1ду («.Житомир,. .1988); на респуС'Л1канськ11Гнауксво-практичн1п кснферзнцП. (м.Кишянь-ов, 1«90); ешльноцу еас1дакн1'-кафедр'акушерства та Ннеко-догИ Н£ та N4 Донецького ыедичяого Шетитуту 1м.У.Горького.

' Ш Tet.il диеертацН -опубликовано 11 наукових • працъ та 1 винах!д.- • • ; ■ ;'

Впеоваджэнна результат!в 1 доел1д.*ень.- , -За , материалами досл1дмень видано 1нформац1йний лист ы:З Укра1ни "Проф!лактика уекладнень при вливанШ ' Енутр1шкьоматкоао1. контрацепцП" та видана.паи*ятка Донецшш облас-кш будинком. еаттар-йо! ссв!ти (1987). Отриыаяо авторське сг1доцтво . на винах1д

"Пристр1й для внгиодння рогм!р1в порешит изтки" (N 152554?, 19891. Р<?Еульгати прац) ексною-еал'иеь ни ЕДНГ Укра!ни (1988) та ВДНГ СРСГ (1989), отримэдо диплом i ступени."

Съогодн1 гас1б проФШктики усклацн?иь, яов'язаних з ви-користанкям ВМК,' впровадхено с к.?1кг;нУ- кг^кттгу. жпгачих конеультащп та г1иеколог1чних в1дд1лонь в micikhx та рапонких-л1карнях ДопецъкМ 1 t 7 сблзетя>: i'lri-^Um.

' ■ £?0Э«Ш"А fifi'gy JKS*PSS8Jti •* Дисерши» -tiatsiaoHo на 1в2 стор1нках мздикопкеного тексту, ддаетровано 56 таблицами та б малинками. .

• ДисертаЩя екдлдена г! вступу, огля.пу :i л1тературч, рогдШв власикх доел 1дань, заключив частшш, меновая та • практичних рекомендации .

■ Показчик л 1тератури ркяюча»; 207 дкерел, в них 115 в!гчиз-йяних та 69 заруС1Ш!х автор!!!. \ ,

; змгет роёоти

Изгнали ^'M^aa^acJiiw^HHH."-' Для ииршения поставле-_ них гавдакь проведено комплекса» сСстехенйя 2133 х!нок, у 650 з яких буяо.?-.*1сго кЬ4гяа:г профишктичнах гаход!в.; ■ • ;£<;! ^^«ши.асШз« буаи роади*м1 «а так! групя: ■ .. IA (KKTp-jJitb-j) > "гклад.чл;! (Ш пац1снтоК, яким Бнк УВОДИлись' в п*ршу менструального циклу зг1дно ыгтодичним реко-. мендзц 1 ям млз СГ^Г (ЬА.Иаиу1лоеа 'та еШваеторк, 1983) без до-дзттвих заходи. .

До l-ol ochochoI групи углйам 254 пзщентки, аким ШК . у&одивея Р урахуг-дарям • ро?рс5л?кого комшмю'у лисугаяь-но-прсф1лакт!!Чних саходt в.

До IIA групи (.контрольн?!) Е1джг!1ен1 385л.гц№ток, якнм Енутр ниньшатков 1... коитрацчптиви були ■ уведен i n ! сля втучного . аборту. • '".''.;•''.''.

п осисену Трупу'склпдзд'л. o05 .?:t!kik, rfkhm hpot'.'.kho коия-

• в - ■

деке л!кувально-проф1лвктичних ваход1в в урахуванням даво1 методики уведення.

III групу складали 456 пац!енток, яким було гроблено тиш1 шт/чкил аборт.

Оботеження л 1 нок проводилось через 7-10 дн!в п1сля уве-дення ЕЖ, 1, 3, 6, 12 м1сяц!в, 2-3 роки. '•

3 метоа вивчення м!кропейзажу у. жШок. аикористовувався м1кроскоп1чш!й та бактерЮлоПчкий ыетоди досл1дження вм!сту п!хш та цервЦ-сального га на л1/. Для оц!нки стану неспециф1чно1 рееиетенткост1 доел!дували концентрац!1 д1есцго.;а у сироватЩ кров1 та ц*рв1кальна1 ели el ы!кроыетодом (Гаркаа1 Л.Х.,- 1083). Про вм!ки в, !муннс-му статус! судили по к!лькост1 Т- та В-лiк^оцнт1в, .Бигначених' методом рогеткоутворення • за M.F.Sieveuii та хп1еь.зт./ (}972), прол!феративио1 активност1 Т-ли4оцит!в в реакцП бластно! транеформац1I, лейкоцит1в (ЗгЕТД), вьНсту ШуноглобулШв кяас!в АQ у сироватц! кров! та церв1кально! сллэ! (Ifonctuni et al, 1965).

Для вивчення -функцЮнального стану яечнкки в трупах х!юк, дасл!джуЕалися, проводились вим1ряння Сазально! температур«, . визначекйя. шийкового ¿кдексу, кольпоцитолог!чн! досл!дження, вязначенна в сироЕатш кров! гормон!в яечник1в (естрадЮлу та прогестерону).

' SmIct гормон 1 в у сироватц! кров1 вивчався ' рад1о1муно-л0г1чнии ызтодом г використанням в!дпое1дни>: стандартна на-CoplB для виаиачення естрйд1олу та прогестерону .вИчизняного виробющтва (м.Шнеьк).

Оесбллвос-т! KfGBOcCiry в шгц! виачаля методом реог1сте-рографП, Еживався чотирьохканалышй реограф "4РГ-1А", п1дклю-чений до шестиканального ел*ктроклрд1ографу "ЕКбГ-02"/ Реог-раф!я проводилась в горизонтальному полоденн1 п!сля 15 хвилин-ного спокон в перпт половин! ¿шструадыюго циклу, до ! п!сля

уведенвя ШК. '

Оц1нка параметр^ розпод1лення покагкик1в, впрахувзння характеристик форм та сили ев'яэк!в м1ж ними вд1йсн»вались еа ■допомогои стандартная програм багатом1рного статистичного анал1гу на ЕШ "Ел9ктрон1ка 32 ВТЦ 101".

Результата досд!джень та 1х обговорення. Проведено виэ-чення кл1н1чного п«ре<31гу пер1ода адаптацИ до ВМК, стану Нг.-нояог1чно1 реакливкосП та неспециф1ччоГ регистентност!, д*?я-кях показнкк!в функцП яечника, осо6лнео;т<;й маткового кровотоку, м1кропейзаду п!кви при викориетанн! внутр1шиьоматкового контрацептиву. ■ .

Анал1э кл1н1чник спостережекь дозволив установит«, ¡до везучими в структур! ускладнень у вс1х трупах, с;о доел!днува-лися, Сум кров'янист! вид1лення, що погодоусться з данями ВЛ.Грищенко, 1983; Н.К.Абдурахманов, 1990; МПзоп а1, 1990; ОН ,1. «X. а1, 1990.

• Кров'янист! вид!лення . прогягом персик ю-14 ди1в ■спостер!гались у 1,85 , раз1в' част1ше у ж1нок ПА групп в' пер1вкякн1 в •1А. Зб1льшекий об'вм • крововтрати у третьему 'менструальной' цикл! гб?р!гся у 28,19+1,81 X ж1нск ПА групп, в той час як при уведенн1 ВЩ в перву фагу менструального цик-*лу тшки у 10,03+1,0« пзшентск. Аналог1чн1 результат» отри-мая! В.1.Гриценко (1986).

Аиал!г подальшого спостереження св1дчить про б1льш швидк1 процеси адаптацИ органнвму при уведенн! ЕМК в перду фаву менструального циклу. При 6-ти м!сячн1й екслоаедП ЕМК г1пер-пол1менор1я в1даначена в 2 раги част1шз у ж!нок НА групп в пор!внякн1 а 1А. Т1льки через 12 м1слц1в спостереження об'«м крововтрати не в1др1гнявся в трупах, як1 досл1джуаались (6,42+0,72 в 1А та 7,31+1,19 Я В ИА).

Еявченкя больового синдрому догволплу резщккватм-кег-

начн! та поы!рн1 больов1 в!дчуття в перш! години та протягом 7-14 дн1в як проявления адаптац! I до контрацептиву, БолГ, як ускладнення, пов'яеан! . в внкористаннлм В®, чает!ше спостер1гали при тсляаСортЩй методиц! уведення. Так, П18в1ие 14 дн1в бодьовий синдром гбер1гався у 6,42+0,43 X ж1нок !А та. у 10,96+0,93 НА групп, черев 6 «1сяц1в в!дпсИдно у 3,77+0,40 К. та 4,65+0,42 X. . ' '

Е1дг»ачено, що частота самоа иьного вигнання БЫК вище при дан!Я ыетодиц1, уведення. Екслулье!я сиостер1галась у3,?б+0,43 X патенте« 1А та у 6,00+0,85 X НА труп. ..■:;"'/ '•'.".

Запальн! еахворювання д1агноотовано у. 4,85+0,67 X' х1нок 1А групп та у 7,31+0,82 НА, що перевищуе псказники, наведен! С.Ы.Абдуламиовою та сп!вавт. (1986); Т.Ф.Татарчук (1989) та 1нш1. .'. /• " • \ .-,■'•."'■

В структур! еапальни.х уекладнень мали перевагу еахворювання придатки ыатки (3,76+0,68 та.4,43+0,651 в !А та ПА трупах. в!дпов1дно). Але разом з тип, питона вага ендоыетрит1в, як! пали роавиток на\$он1 ЕНК, у пащенток ПА групи була ри-ща. " /'-.,' '■■", , ''Л /

До видааевня ШК га ыедичнш! покагниками (у гв'ягку в роввиненням ускладнень та неефективност1 терап11) в- 2,3 раги часПше удавалися до шеляабортно! методики уведення, н1ж при уведенн1.|в першу фагу менструального циклу. •'■

•. Для визначення груп рнгжу г Еиникнення постконтрацептив-них ускладнень.при р!вних методиках уведення проведено/анал1з сстанн!х э врахуванвям в1ку *1нок, к1лькост1 полог1в, аборт!в, роаы!ру контрацептиву, Пнеколог Иного анамневу, каяеност1 екстраген1тально1 патолог!!, а такал е врахуванням термШв ваПтноет!, яка перериваетьсяУстановлено, ; в;о частота крев'яниетих видиень . .ва \ типом метроррагП, . аб1льшення 1йнетруально1 вроврвтрати' аалежить в!д в!ку' I .вица серед

пац1енток у ВЩ1 до 15 та п1сля 25 рск1в. Причому 51льл вира-жена тендекц!я до зб1льиення частота дано! патолог! I спостер!гаеться при ШсляаСортнШ методиц!.

При рогвиванн! больового синдрому установлено эворотну залежн!сть. У вШ! 18-20 рок1в больовий синдром густр!чався в 9,1 рази част1ше в II труп!, н!ж у в1ц! 36-40 рок!в. Розвиван-ня больового. синдрому у молодих жIнок, як! це не народи-вали, в як!йсь м!р1 можна пояенити тим, що порожнина матки маленька, ендомэтр1й легко поранити, а матка б1льш обудлива.

Запальн1 захворювання при ЕМК чает 1с? зустр1чаяться а груп! в1ком в1д 21 до 25 рск1в, що, певно, пов'язано з характером сексуального життя.

Проел1дковуеться пряма корреляцШна зялелн1сть { »+0,0) м!ж к!льк1стю аборт1в в анамнез! та частотой рогвитку усклад-нень. Причому питона вага ускладкень вшца при п!сляабортн!й иетодиц! уведення ЕМК. Так, частота меноррагт при наявност1 трьох I б!льше а5орт!а в анамнез I гб!льшуеться в 3,1 рази в !А та в 1,4 раги в ПА трупах в пор1внянн! а пац!ентками, що мала в анамнез1 один аборт.

Больовий синдром такод спостер!тався в 2,1 раги част!ш* 'серед ж!нок, в анамнез! яких в!дэначено 4 та-б1лшг аборИв, н1ж серед ж1нок, як1 не пали штучного перернвачня ваг!т'ност1.

Установлено, цо використакня БК великого рогм!ру частЮэ супроюджуеться порушеккям менструального циклу, що, певно, псв'язане з 1х иайС!льи високо» травмувчою д!ею на адаптований ендоштр!й.

Сугтевим фактором , г виникнэння' ускладнень при вико-ристанн! ЕМК е обтяжекий ПнекслоПчний .та еоштичний внамнези а трупах, що досл!джуються.

Так, перушения менструального циклу га тшш метроррагИ на 10-14 дк! шдэначено в 2,2 рази част!п* у ж! кок И А груда з

ускладненим пнеколопчниы анамнезом, у пор1внлнн1 г тими, в анамнее! яких не було еахворюьань." Менш виражена р!гниця (в 1,8 рази) установлена при уведенш EUK Шелл мЮячних, що по-годжуеться э даниш Ы.Х.Курганове! ■ (19S5); Т.Ф.Татарчук (lese); Sliav S.T. et al (1580); Moser V. (lSSö); Tat um U.J. et al (ISSc).

Частота аапальннх гахворювань у д1нок t ускладненим Г1не-кслог1чннм анамнезом Суда ввда в 3,8 рази вЛА та в 4,6 рази в Ш трупах в пор1внанн1 ъ паЩентками, що рант не хвор 1 ли. Також установлено * 61лыи виеокий р1вень, постконтрацептивних уекдаднень запального харектеру у пащенток, як! шли сома-тнчн 1 гахворювання,: особливо 1нфекцтно! етЮлогП. Виеокий стушнь рнеику роэвитьу вапальних еахворювань у паци-нток з ускладненим Пнеколог шнш анамнезом та екстраген1талькою патолог моде бути пов'яэаний 31 аниженням эахисних можли-востей орган!ему, що вигначае необх1дн1сть проведения додатко-внх оадоровчих в-а>:од1'в а проф!лактично» метою.

Досл1дженкя дозволили установим, ¡до частота ускладнень при ШсляабортнШ методищ, поряд г ¡ниши факторами, визна-часться ¡яе й терм1ном -ваПтност!, , яка перериваетьея. Ступ1нь рнгику рогентку ускладнень вшций при уведеюи £ЫК бегпосе-редньо п1сля операцП штучного аборту в тершн! 11-12 тнжн!в.

Так,, KPOB'swtcTl В51Д1лэння на 8-14 дн! спостер1гались у 1,6 paeis р1дае при перериаашп ваг1тност1 в терм1н1 6-7 тилн1в, Iii ж в терм!н1 11-12 тишив.

Звертае на себе увагу аалежнють частот« та характеру ускладнень в!д тривалост!. використанна Eifö. Найбиышй р!вень ускладнень споетер1гаеться ■ в критичному пер!од1-,.. тривал1сть лксго 61дыаа у.вип&дку уведения контрацептив 1 в п!сля . втучного аборту. _

Несбхцио в1дзиащгги-'1 cuik епозиышу кориал1эащв

м!кропейгажу у гиц1снток ПА групп, якиЛ наСлилуетьси до по-кагник1в ступ!ня члстотн"п!:-;рм эдорови.ч кIнок лише через 12 м1сяц!е, в тоЛ час як в 1А груп1 - еже через 6-6 м!сяц1в експогицП ЕМК.

Еегперерсне використакня контрацептив 1в *1л1Ш? 3,6-4 рок1в супроводжустг-ся гростэиням !нф!кувзння статевих илях'.в. При бактер1олог1чному дос.ч 1'3;*енн1 установлено, тцо м!крофлора част1ш? предстзвленз асоц!зц1лми м1гроосгзн1гн1в, б!лш1сть з яких ¡<е чутлив! до антп51отик1в, що моле 'ути роэц1нено як по-рушекня фзктор1в неспецифШного та 1мунолог1чного захисту. На-явШсть бактер1алмто! флор» У ж1нок-нос!1в БНК не аавдди вик-лпкае проявления ендодатриту, але п!двищуе ригик рогвитку га-пзльннх гзхворквзнг..

Еактер1осксп1чн! та бэктер!.слог1чн! досл!ддення м!крсфло-ри п1хви 1 церв¡кал!ноге каналу дозволили установит«, що частота рсгвитку дпсбактерюзу галежить з!д тривалост! вико-ристания контрацептиву, та •зростзс в критичний пер!од до 6 м1сяц!в з моменту угедення та при .використани! понад 3,5-4 рок1в, а таь'ла вязнзчагтюя методикою увздення, наявн1етю в анамнез! гапа.-ышх захворювань ген!тал1Л.

КлШчниП знал!? в!шадк1в здпзльних гзхворювань орган1в малого тазу на фон! ЕМК т* чаететн вшткнення дисбактерЮзу покаеуе, що оетакиШ • чает1ше густр1ча£ться серед паЩянток, як1 в минулому мали хроШчн! захворювания ген!тал 1й та сома-тичн1 еахЕорювання !нфекц!тюТ етЮлогИ.. Всцеопнсан! дан1 укаеунть на той факт, що контрацептив у магц! е не ст1льки причиною запал!ного процесу, ск1лькм пронокукчим фактором, зд1бним викдикати эзгостр*нкя ендогенно! др!маючо1 1нфекцП.

Досл1даення ФункцЮнального стану ясчник!а при вливанн1 ВМК дозволило установите наявн1ет* в1дносно1 ПпоестрогенемП у ж!нок ПА групп, що, бегумовно, в1дбиваеться на тривалост}

- W'

перЮду адаптацИ та вигначас Шдвкщення ригику рогвитку уск-ладиоиь при дзи1й ыетодиц! уведення контрацептив1в. На-достатн1ст! дюте 1 новоI фааи за р1внем к!лькост! прогестерону в кров! »tKCK найчзст1аб enQCTSptranocb у лзц!ентск, яким ВЩ було уведено п!еля штучного аборту.

Еиявлен! ви1ни функцИ яечникЛв св1дчат» про доц!льн1сть Хх корекцП в коаплакс! проф1лактичних гаходха.

Для аианачення стутйия ригику роавитку гапальних аахворю-вань, пов'яаышх а уаеденням ВМК п1сля штучного аборту та ыюячнкх, проведено доел!д*ення неспециф1чно! резистентное! 1 орган$гму та 1муналопчно1 реактиьнос?!. _

Бигначення эагаяъних наспециф1чиих адаптац1йних реакц1Й (ЗНАР) в IA та НА трупах дозволило установите, що несприат-aiBl адаптац1йн1- рзакцП рееструоться в 1,43 рази част!ше у патентов IIA груга: на -хретю добу п1сля уведення EMS i в 1,5 рази на десяту добу. .

В1дновдет;я спркятяквих SHAF бйстр1ше.' проходить- у пац!енток, яким ЕШ-уводиЕс'я в пер¡ну фазу менструального цик^ лу.

В о5о>: трупах *1нс«' в уекладнеюш пнеколопчним анаше* зом пятака вага несприятлмвих ЗКДР Сула вища, н!ж у тих, хто XBOpiB pasta. выявлена биыв висска частота несприятливих ЗНАР в ПА гц'гп при перериванв! aarlTHocTt в терм!нах понад 10-11 тшш1в. Про родоЕлення пер!ода адзптацП до ШК в IIA труп! св1дчигь иайчасЯае вияьлення у цих ж!кок несприятливих адаптации« реакЩй (в 1,3 рази часПше в пор1внянн1 э IA трупов через 3 м1сдц1 експонщ!Г контрацептиву)»

Таким чином, ступ1нь рпенку роггитку ускладень, еокрема запального генеау, ыкций протягоы першего' м!сяця в!д моменту уведення-ШК в перку фс*еу цщцструадького циклу та протягом перших трьох Шсящв при викэристанн! мсляабортко! методики.

- IS -

Результата цих спостережень зб!Гашься з даними клШчних про-явлекь ВШ. Наведен! результата вкааують на необх1дн1сть ,уве-дення ЕМК т1льки на фовг сиряятдивих ЗНАР та п1дтр1шання Ix протягом критичного пер1оду.

»

Досл1дхення показники 1мунолог1чного статусу у я1нок IA та IIA труп дозволило установили, то !иунна система, напевно, а!дпов1дае на уведенна ЕМК, : причому ступ1нь зм1к р!гний в aä-лежност! в!д методики уведення контрацептиву. Так, в!дзна-чаеться деякэ зюашння в*двоено! к1лькост1 Т-л!мфоцит1в (51,2+0,6 % в 1А rpyni та 45,1+0,3% в IIA rpynl в noplBHRtmi э контролем, 53,1+0,62) при одном1сячн1й . експозицП. SmIct Т-д1м$оцит!в ' -в кров! ж!нок IA групи досягав р!вня таких у дан?рэд{':"пГеса'зак1нчення тримЮячного терм! ну в1д моменту ; уведёшш ЁМК. В той час як в IIA труп! в1дносна к!льк!сть ■'Т-л1йфоц1т1В залшаеться декШка понижено» через 3 1 нав1ть 6 м!сяц1з використання контрацептив1в.

5ы1ненкя фувкцюнавьно! активкост! Т-л1мфоцит1в за показ-никаш РБТЛ на ФГА, " в!дзначея! в IIA rpyni, сл!д розц!нювати, майуть, як пов'язанв а попередньою ваг!тн!сти та II перериван-няы. ' ,

Показшжа гуморального 1мун1тету, як1 вивчались протягом . 12 и!сяц1в використання ЕШ, а1д6ивають зм!кення 1муктго статусу в пер iод адаптацП 1 св1дчать про найб1льш високий ступень ривику розвитку запальних аахворювань, особливо при п1сляабортн1й методиц! уведення контрацептивia.

Еизначення зм!сту л1зоцима в сироватц! кров1 в трупах, як1 доел! давали, показала значке зниження (в 2,1 рази) у жшок а уеюадненням запального- характеру, цо роэвииулося П1зн!ше, саме це й указуе на можлив1сть використання даного показника о прогностичноо метоп. Акалопчна залежн1сть спостер!гасться у в!днсшенн1 зы!сту д!зоцима в цера!кально1

сли31.

Досл1джено характер кровооб1гу матки для хизначення И функц1скального стану.'

Вивчекня прочее!в адаптацИ, включасчих стан судинно! ре-активносИ матки, га даними реоПстерографП показало на-явн!сть деф1циту кровопостачання ендометр!я п1сля ув?д?ння ЕЖ протягом 6-6 м1сяц!в. Модна припустити, що Функц1оиальн1 пору-шення судинно! реактивност1 орган!в палого тагу е одШею г ланок роэвитку ускладнень, що виникли на фон! ЕЖ.

Метод реоПстерографП модна використовувати для визна-чення перЮду адаптацИ орган 1зму до внутрЮньсиэткового контрацептиву, а такод для контролю га як!стю л 1 куьально-проф 1 лак-тичних заход1в, епрядаваних на. зниження ускладнень, що внника-вть при використанн1 внутр 1 шньоматково I контрацепцИ.

Еиявлен! зм1ни покаэник1в ¡мукного та. неспециф1чного за-хисту, бактер1олог1чних, реоПстерографП та функцН яечник!в в пер!од адаптацИ до БМК спонукали нас' рогробити комплекс л1кувалько-проф1лакткчних заход!6 г метою гюаення к.1лькост1 ускладнень та Шдвгацейня кл1в1чга! ефективност1 БЫК. .

Комплекс включав у себе:

1. Вид1лення групп д1нок Шдвищеного ризику.

1.1. Подальше проведения додаткового обстеження в данШ груп1 ж1нок.

1.2. Проведения антабактер!альноI терапП (в груп1 ж1нок Шдвищеного ризкку а запалыщх захворювань).

2. Проф1лактичну санац!ю п!хви.

• 3. Еиб!р . оптимального розм1ру контрацептиву при уведенн! в перщу фазу менструального циклу.

4. Адаптац1йну терап!в.

5. Прискорення процес!в регенерацП ендо!.ктр1я (при уведенн! ЕМК п!сдя аборту) шляхом уведеюга естроген!в.

. - 17 -

б. Ф1э1отврапевтичн1 мегода-вяляву в груп1 ркзику при уведенн1 ЕМК п1сля аборту.

Критбр1яш ефективкост! л!кувально-проф1лактичних заходи, кр1м анал)эу кл!н1чних проявлень ВМК, е дан! бак.-терЮлог1чного обстежеиня, показникн 1мунолог1чно1 реактивно«! та неспециф1чно1 регисгентност!. -

В результат! активац1йно1 терапП в I основн1й грул1 фор-мування адаптацШвих реакц1Д було досягнуто у 89,-1?* та в II оснобн1й у 76,12" випадки вже на 14-16-у добу п1еля уведення ЕМК. В той час, як у аЦнок, що не отр1мувзлй адаптогени, са-мостШне в1дновлекня с-приятливих ЗНАР в1дэначбно лшае на третьему м!еяц1 в 1А груп1 та нз 4-5-му - в ПА труп!.

Результата бактер!олог!чкога досл!дженкя дозволили установим, :що вжиьання санацП п1хви зиижуе частоту вис1£ання па-тогеНних та ушвна патогенних" м1кроорган1гм!в ' 1з етатевих рлях!г, що сприяе гниженню частоти ускладнень запального характеру .

Виб1ркове вивчення показник1Е питанного та гуморального 1мун1тету св1дчить про те, ¡до п1сля проведения комплексу л1ку-вально-проф1лактичних эаход1в нормал1зац1я 1мунного гомеостаэу в!дбуваеться бистр!се як в 1, так 1 а II оеновних трупах.

В1дноеиа к1льк!сть Т-л1>4оцит!в вже через м!сяць п!сля уведення ЕШ складала 52,3+0,6Й в I та 49,6+0,3% у II оеновних трупах, [до в1дпов1дае покааннкам у здорових ж1иок. У паци-итск, що не отримували комплекс профиактичних эаход1в, 8м1ни-з Т-кл1тинкИ ланц! спостер1гаються ще й на 3-оыу Шсяц! ЕМК {47,8+ 0,01%). Зм1ет л1поцима в кров! ж1нок1 та II основно! труп перевищувало в 1,97 та 1,98 рази в1дпов!дно таке в контрольних I та И трупах.

Аналогична заледн)сть спостчр1гаеться Я при впгкачеин! зм!сту л!зоциш в церв1кзльнс! слиэ!.

- 18 -

Поряд а наведенши результатами лаборатории* та 1нстру-ментальних досл1дженъ ефективи!сть гапропонованого комплексу л1кувально-проф1лактичшх заход! в Шдтверджують ft кл1н1чн1 проявления ВМК. В1дзначеко зкиження частота ускяаднень в основних трупах, що досл1джуються. Так, кров'янисп вид!лення га типом метрорраг!! в1дзначалпсь в 1,9 рази р1дпе у kikok i основно! та в 1,0 рази - у ж1нок П основно! труп. Эниження ; частот Сольового синдрому, в групах, що досд1джувались, спостер1галось в1дпов1дно в 2,27 та в 1,49 рази. Прказовим е зменьшення питомо! ваги ускладнень запального характеру: в 1,9 рази в 1 осковн1й та в 2.21 в И основн1й групах, в пор1вкянн! 8 контролем.

Експульс1я ВМК спастер1галась р!дше в . 1,91 разя в I основн1Я та в 1,2 рази в II основн!й групах, в .пор1внянн! в пац 1 снтками, що не отримували .я1кувадьно-проф1лактичних за-ход1в.

К1льк1сть вилучеки* ВМК га медичяими покаваннями, що ха-рактериэув кл!н1чну ефективн!сть даного методу контрадепцП, в 1 основн1й було гнижено в 2,89 рази, а в II основн!й - в 1,62 рави в пор1внянн1 в контролем.

Результата проведения досд1джень . п1дтвердкувть доц1льн1сть застосування комплексу л1кувально-проф1лактичяих заход 1в для вниження к!льюост1 ускладнень та п1 движения клШчно! ефективност! внутр1шьоиаткрво1 контрацепцП.

- 19 7-, • в к с н с* в к и

1. Еирахен1сть та триваають ги1к вокааник1в !муно-лоНчво! реактиваост1, неспециф1чво'? реаистевтност! оргг>а1зму, м!крофлори п!хви, р!вня статевих гормон 1 в та, характеру крово-'' о(51 гу матки пропорц!йн! ступени ризику роевитку у складна :ъ при використанн! внутр1иньоматково1 контрацепц1I..

2; Ступень ризику розвитку ускладнень при уведенн!ЕУК п1сля аборту у 1.5 рази шций, н!ж при 1х уведенн! п!сдя ы!скчних, шр заловлено зм1нами 1мунолог1чяо1 реактивност! та неспециф!чно1 резистентвост!, складу м!крофзюри п1хви та матки, а також гормовальним балансом.

3. Найб1льший ризик виникневня ускладнень спостер1гаеться част!ше у ж!нок, да мають в: анамнез! г!неколог1чн1 захворюван-ня,, соматичну патолог!® ШфекцШо! ет!олог!1; тих, що не на. роджували , (молодаих за 18 рок1в), та ж!Нок в1кон старших 40 :рск!в. ' ' ■<'■: ' '"..'.'

4. Найб1льш- високий ризик розвитку ускладнень мае м!сце на протяз! першого м!сяод при уведенн! ВМК. Шелл м!сячних та( на протяз! 2-3 м!сяц1в при п!сдяабортному уведенн! ВМК.

5. Використання комплексу л!кувально~проф1лактичних заходов !з .включениям адаптоген!в' призводить до швидко! нор- ' мал!зац!1 показник!в 1иунолог1чного та кеспециф!чного гахисту орган!зму, щр спричивяе сприятлив!й течП пер'юду адаптацП до шк. . •..,•••'■:

6. Використання розробленого пристрою для вианачення роа-мер!в порешшни матки при 1идив1дуальному добор! контрацептиву дозволяв . знизити. к1дьк1сть" постконтрацептивних ускладнень ■ (больовий синдром, екепулыня, метрораг!я) на 31.2Х. •.'" .

. 7. Використання' .• комплексу . л!кувально-пгоф!лш-:тичних за-

- го -

код!в призводить до зниженкя частота ускладнень прк ЕМК в се-редньому в 1.4 рази у р1анкх труп д!нок.

ПРШИЧШ РЕКШ2НДАЦП

■ 1. Для Еидиешш rpjm ризику з виккккекнн ускладнень при аастосуванк! внутр!шш>оыаткоЕИх контрацептив!в необх1дно еико-ристовуватя' анамнестичк! та кл!н!чн1 дан!, показании !ыуно-лог!чно! реактивност! (к!дьк!сть Т-л!мфоцит!в) неспециф!чно1 резистенткост! (emIct л!водима в кров1 та (або) церз!кальноцу слиз!), характер запальних кеспециф!чних адаптаЩйних реакцШ.

Е. Перед уведеняям ЕШ для праф!яактикк ускладнень, sok-рема, запального характеру рекомйндуеться обстеження ж1нок не т!лькк г!векологом, але й л!карями !нших. специальностей для виявленна еистраген1талг>но1 патологИ та санацП екстра-ген!талгних осередк!в "1нфекц11.

3. Бс!м ж!нкам.перёд уведеяням ВШ йео~бх1дно проводити . проф1лактичку санацШ п1ква розчинада 2S борно! або молочко! кислот протагом 3-5 дн!в, При виявленй! иатогево! м!крофлори, ст1йко1 до трьох-п'яти анткб!отик1в проводите додаткову са-нац!в 0.5S спиртовим рогчином хлоргекс1д!ну б!глюконату, п1сля чого контрацептив уводите не ран!ве, в!» через 1 м!сяць.

4. ЕЫК узодити на фон! сяр>иятливих еагальних неспе-циф1чних адаптаЩйних реакцШ, як! необхддно п!дтримувати про-тягом критичного иер1оду.

' . 5. При .використанн! Шсляабортно! -методики в шийку матки уводати препарата естрогенно! д11, з подалышш внутр1шньом'яз-ковим уведенням го 200 ыг/кг протягом 2-3 дн1в. . .

8. При перериванн! ваг1тност! теры1ном б!льше 10 тижн!в уведення ЕМК робити черев добу п!сдя операцН,

- 21 -

7. У груп! пац1снток п1двиценого ризику з запальних зах-ворювань рекоиэидувати прийсм антиб1отик}в широкого спектру дП протягом 5-7 ди1в.

8. Дцспансерк? спостереження ж1нок з групи ризику прово-дити протягом первшс шестй м1еяц1а Шелл уведення ШК.

СПИСОК Р0Б1Т, СПУВЛ1К0ШШЯХ ПО ТЕШ ДИСЕРТАЦ11

.1. Устройство для определения размеров полости натки. Авторская свидетельство СССР N1526647 /сп1вавт.¡Шфович Д.Ю., Берко АЛ./.

2. Пути дальнейшего снижения абортов и повышенна эффективности применения ШС //Деп. ео ШШШ 113 СССР.-Донецк.мед.ии-т.-

. Донецк,198ё.-113797.-8Б. с./сгДвавт. :Мирович Д.Ю.,Берко АЛ./.

3. Профилактика, и возможности прогнозирования осложнений,связанных- с примэнешкц'внутркшточной контрацепции //II. сгегд акуиероз и гинекологов Грузии. Тез. докл. - Тбилиси, 1983.-' Т1,- С.47-48 /сп1вавт.! Берко А.Т./.

4. Елижайиие и 'отдаленные осложнения при применении внутрима-точной контрацэлции //Ваучт-техвическшг прогресс в медицине: Тез. докл. научи, конф. "Молодые ученые-медики - адраво-

О охрзнекгао Донбасса".- Донецк, 1986.- С.108-109.

Б. Профилактика осложнений, связанных с применением внутрима-точной контрацепции //Гесауйлшканская конференция по алани-ровамш семьи и снижению абортов.- /Тез. докл. -Еитошр, 1988.- С.76 /сШвавт.: Мйрович Д.Ю., Дсев Е.А./.

6. Профилактика и возможности прогнозирования осложнений,связанных с применением вкутршжмной контрацепции //ХУ'Есес. съезд акушеров и гинекологов: Тез. докл.-Донецк, 1989.-С.533-534.

7. Социальная и медицинская реабилитация после искусственного аборта // Ваучно-практ. конф. врачей акушеров-гинекологов: Тез, докл.- Кишинев, 1989.- С.166 /сп1вавт.-. Кирова«! Д.В., Берко а.т./.

8. Состояние! гемодинамики матки при использовании ьнутриматоч-ной контрацепции //Юбилейный сборник тезисов докладов ДонМИ им.А.М.Горького.-Доаецк, 1993.-С.42.

9. Состояние микрофлоры половых путей при использовании внут-риматочных контрацептивов // Там же -С.43. .

10.Осложнения внутригаточной контрацепции в зависимости от времени введения // Там же -С.44 /сЩвавт. :МкровичД.Ю./.

11.Возможности прогнозирования осложнений воспалительного характера при внутриматочяой контрацепции по данным иммунологической реактивности // .Материалы межяйяастной научйо-nparaù конф., посвященной 30-летнему юбилею кафедры акушерства и гшмдопт^Свгф*^ врачв*:Тв», докл.-Донецк, ,1995.-: С.106/СйШвт. :Мирович Д.Ю., Чернова Т.К./. ■■•':.•' :>.''}' ■'•'" V. V."...-'

12 .Профилактика осложнений при применении внутришточиэй контрацепции //Проспект ВДНХ УССР.-Киев, 1988.- 2 с. • • •

13 .Диагностические й лечебно-профилактические мероприятия при внутришточной контрацепции У/Проспект цгщх ССОР. -Москва, q 1989.- г с.

Петренко С.А. ' Профилактика осложнения при внутриматочной контрацепции

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по'специальности 14.01.0t - акушерство н, гинекология ,- Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 1S96. Изучены клинические проявления внутриматочной контрацепции в зависимости от методики введения, частота и характер осложнений, изменения- микропейзажа влагалищного содержимого и матки, иммунологического статуса, неспецифической резистентности организма, гормонального баланса, гемодинамики органов малого■тага. С учетом полученных результатов предложен и апробирован эффективный метод профилактики, лечения осложнений, связанных с использованием внутриматочных контрацептивов.

Petrenko S.A. Prevention of complications in intrautaral ocntraieptton. Dissertation is siariuscript.

The dissertation submitten for the Candidate- of medical sciences Decree in speciality 14.01.01 - Obstetrics . and Sinecology. Kharkov state Medical University, Kharkov, 1999. Clinical fianifestat.ions of infranteral contraception depend in? on the method of incert ion, chamges in the microflora of vaginal contents and the uteras, irrrtiimologic state, unsfecifto body resistance,, "hormonal balance, hemodynamics-cf the lesser pervts organs have been studied. An effective method of prevention-and treatment of complications associated with the чзг of - intranteral' contraceptives has been developed and approved with due. regard for the reseelts obtained.

- клкчое1 слова: внутрииньоматкова контрацепц1я, ускладнен-.ня, адаптаЩя, прогнозування, проф1лактика, л!кування. .