Автореферат и диссертация по медицине (14.01.27) на тему:Принципы и эффективность дифференцированного использования экстракорпоральных методов лечения больных бронхиальной астмой

1НСТИТУТ ФТИ31АТР1Т I пульмонологи ÎMenï Ф. Г. ЯНОВСЬКОГО АКАДЕЛШ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАШИ

УДК: 616.248-085-036.8.

ТКАЧЕНКО ЮР1Й ЯКОВИЧ

Принципи та ефективнкть диференцшованого застосування екстракорпоральних метод'т лшування у хворих на броншальну астму 14.01.27 — пулымонолоп'я

Автореферат

дисертаци на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

kmíb — 1999

Дисерталпею е рукопис

Робота виконана в 1нстнтут1 фтиз1атр1I I пульмонологи 1меи

Ф. Г. Яновського АМН Украши та у В1йськово-медичной управл1НН1 Служйи дез пеки УкраКни

НАУКОВШ КОНСУЛЬТАНТ:

доктор медичних наук, професор Захараш Михайло Петрова начальник ВI йськово-медичного управлшня Служби сЗезпек Укра '¿ни

0Ф1Ц1ИШ ОПОНЕНТИ:

доктор медичних наук, професор Мостовий Юр1й Михайлович зав I дуючий кафедроп пропедевтичноI терап I! Вшицьког дерзсавного ыедичного ушверситету 1мен1 М. I. Пирогова

доктор медичних наук, професор -Свшцицькяй Анатолг Стан1славович, зав1дусчий кафедрой госштально! терап I N 2 Нацюнального ыедичного ушверситету 1мен 0.0. Богомольця

доктор медичних наук, професор Лисенко Григорг [ванович, завгдуЕчкй кафедроп сшейно! медицини курсом кл1 начнем ¡мунолоп1 та алерглогп Кшвсько медично I академп шелядипломно! осв I ти ¡меш П. Л. Щупик

ПРОВ IДНА УСТАНОВА:

Кримсысий респуйлIканський науково-дослхдний институт ф1зичних метод I в Л1кування I медично I клшатолоп! шеш I. М.Сеченова МОЗ Автономно I Республгки Крим загалыюклШчний в1ДД1л Сы. Ялта)

Эахист в1дбудеться "ЗД'^цгхспоср 1999 р. ост" Л~годин1 н; зас!данш спец1ал:зовано1 вчено1 ради Л 26.552.01. пр: 1нститут1 фтиз^атрг ! г пульмонолог11 ш. Ф.Г. Яновського АМ УкраСни за адресою: 232110, м.Ки'/в, МСП-680, узвгз Протает Яр, 7.

3 дисертацгею мохна ознайомитись у б1бл1отец1 1нститут; фтю1атрп 1 пульмонологи 1м. Ф,Г. Яновського АМН УкраУн: См.Ки1в, узв1з Протаяв Яр, 7).

Автореферат роз I с ланий ^сО&гпнлАлддэ року.

Вчений секретар

загальна характеристика роботи

Ак1^а/тьаХстъ_хеии

"L'asthma n'est past mortal" (астматики не помиравть) - так у 39 рощ С.Frousean визначав перспективи для хворих на бронх!аль-астму (БА). Однак на пороз! другого тисячол^ття, незважаючи на i4HH£î науковий прогрес у виявленш механ:зм1в роэвитку БА i на кливють високоефективного медикаментозного забезпечення, 5пинне прогресування хвороби та зростання показншив смертност1 ycix крашах стало великим парадоксом С Sly R.M. , 1994). Так, <ворюван 1 сть на БА в Украшг зб!льшлась з 1985 року майже в 2 зи (Перцева Т.О., 1999). В 01льшост1 розвинених кра!н розповсвд-чють БА коливаеться на piBHi 3-7 °Л, хоча в нашт KpaiHJ m $ри необ'ективно значно зншсен! (Фещенко 10.!., 1997).

Як св1дчить св1това Л1тература, щороку зб1льшуБться юлыисть эрих, що потребуюсь призначення системних кортикостерошв пина Л. 0. , 1996). Так, у 1984 рощ в Канад1 системна стеро!дна эашя застосовувалась у 85 X випадкгв стацюнарного лгкування, а 1989 рощ - вже в 96 % випадыв CKuo Е., Kesten S., 1993). Ана-гччно зросло вхивання системних кортикостерошв шсля виписки стационару з 77 % у 1984 рощ до 82 % у 1989 рощ. За даними возеландських вчених, шд час загострення БА системну стероину pan но отримували 50 У, стацюнарних хворих, а шсля виписки 40 % эдовжували вживати шдтримуюч! дози системних кортикостеро1Д1в wong T. et al,, 1989). У" Шотландп теля виписки 31 стационару призначали 69 % хворим на БА (Lipworth B.J., 1993).

Виходячи з вищезгаданого серйозно! уваги заслуговуе пошук ективних методов немедикаментозного яисування та ix поеднання з часними медикаментозними засобами СМостовий Ю. М. , 1995; Перцева 0. , 1999). 1 тому особливе мюце в лшуваннг хворих на БА ймають екстракорпоральн1 методи Л1кування (ЕМЛ), як! грунтувться принципI коригування циркулюючо! кров1 або Ii компонента зними методами в екстракорпоральних уыовах. До ЕМЛ В!дносяться мосорбщя, ¡муносорбщя, спленосорбщя, плазмаферез та ьтрафюлетове опромшення кровь Незважаючи на те, що на цей час копичений експериментальний i юшпчний материл, який засвичуе ективнють цих методiв при р1зноман!тних патолог¡чних станах, в му числ! i в лшуванн1 хворих на БА (Карандашов В. И. , Петухов Б., 1997; Захараш М.П. и др., 1998), але й дос1 залишаються виршеними такт проблема, як ефективнють шуносорбт i на

ДНК-утримуючому сорбент! у хворих БА; поршняльна характернее pi3HKx гемосорбент1в укра!нського виробнщтва; брак досл!Джс ¡подо застосування спленосорбтi i ультраф;олетового onpoMiHei кроы у хворих БА; кратшсть i частота сеансiв плазмаферезу, яь його ефектившсть при рюних формах БА i головне - не розробле алгоритм диферентйованого застосування ЕМЛ у хворих на БА.

До в i дносно кових фактор! в алерпчнсп в1Дпов!Д1 належг iД1отипнi анти-IgE аутоан'птла CalgE) та утворюван! ними IgE шунш комплекса (IgE-algE), яким в1дв0диться роль не т;ль ефектора, але i регулятора IgE синтезу. Ix роль в патогенеэ1 БА зовеiм визначена, а Л1тературн! вiдомоетi стосовно дослужен 3MIH IqE-algE в процес! Л!кування оуперечлив! (Iwamoto Y. , 19t Stadler В., 1990; Нугманова Д.С., 1994).

Катастрофа на Чорнобильсыай ЛЕС поставила перед людств проблему визначення впливу радiam i на орган1зм людини, а т 01льше - на орган1зм хвороi лвдини. Вiдомоетi щодо зм1Н системна I локального ¡мун1тет1в у хворих на БА, якл зазнали впли рад;ат I шеля aeapii на Чорнобильсыай АЕС в Л1тератур! Украти зарубимся В1дсутн1. 3 цих причин дуже важливими стають дослужен у хворих на БА, Ж1 зазнали я11 рад!ацп.

Дисертатя е фрагментом колективних наукових досл1джень рамках НДР ВН £9.00.0052.89 "Розробити сучасш методи Д1агностик диферентйованого лшування i профшактики бронх 1ально) астми иередастми залежяо В1Д алерпмного стану", номер держреестрац 01.880 086824 та 0К 91.83 "Вивчити ефективнють застосуван сорбент;в при алерпчних захворюваннях о 1мунними порушеннями розробити технологIи ix застосування", номер держреестрац,i i 01000005 Р. Обидва досл1дженкя виконуиались в 1нститут1 фтиз1атр I пульмонологи АМНУкраши. ilsia-aösöiaieuHa

Розробка принципIB, критерпь та алгоритму диферентйовано: застосування екстракорпоральних методiв Л!кування: гемосорбш i ) рiзних сорбентах, шуносорбцп, спленосорбщ i, плазмаферезу ' ультрафюяетового опромшеккя кров! у комплексному Л1куван! хворих на БА.

1. Провести пор!вияльний анал13 впливу гемосорбцГ!, залеж} в!д марки i об'ема сорбенту, на клiн:чнi прояви, шунолопчь

стивнють, функцию зовншнього дихання, чутливють рецептор I в шв до бронхол^тичних I бронхоспастичних речовин. специфгчну I •¡ециф I чну реактивнють шк I ри, а також бI ох Iш чнI ознаки эгено! ¡нтоксикатI у хворих бронх!альною астмою.

2. Визначити вплив шуносорбалI на клипку, IмунологIчну ктивнють, фунмпю зовншнього дихання, чутливють рецептор!в НХ1В до бронхол!тичних 1 бронхоспастичних речовин, а також пециф1чну реактивность шири у хворих бронхиальной астмою.

3. Зробити пор1Вняльний анал!з впливу плазмаферезу на Н1ЧН1, 1мунолог1чн1 показники 1 функцю зовншнього дихання у •рих бронхгальною астмою, залежяо В1Д К!ЛЬК0СТ1 процедур.

4. З'ясувати вплив спле'носорбд!1 на клш1ЧН1 прояви, шуноло-шу реактивнють, функцш зовншнього дихання 1 чутливють брон-> до бронхолгтичних речовин у хворих бронхгальною астмою.

3. Визначити вплив ультрафиолетового опромшення кров1 на IнIчнI прояви, функщю зовншнього дихання, чутливють рецепто-з бронхIв до бронхол!ТНЧНих : бронхоспастичних речовин, неспеци-■шу реактивнють иш ри, а також бюхш^чн* ознаки енлогенноI гоксикацп у хворих бронхиальной астмою.

6. Доагпдити особливост: локального I системного ¡муштету та яив на останнгй екстракорпоральних методов я¿кування у хворих онхIальною астмою, як! зазнали Д11 рад1ацп внасл1док аварп на рнобильсыай ЛЕС.

7. Оишити без посереди I та В1ддаяен1 результата лгкування орих бронх¡альною астмою, застосовуючи екстракорпоральнI методи кування.

8. Розробити показания I алгоритм диференцгйованого признания екстракорпоральних методI в лIкування у хворих бронх Iальною -:тмою.

Назййва-иангаа-йа§в5а!шх_в§а!мьш1а

В роботI створена комплексна диференц¡йована характеристика гмосорбт1 ¡з застосованням р!зних вадпв сорбентов в1тчизняного фобництва у хворих на БД. Вивчена ефективнють гмуносорбцп на Ж-утримуючому сорбент! та п вплив на кшншо-функцюнальну та лунолопчну реактивнють хворих на БА, а також зроблена пор1В-яльна характеристика шуносорбц! г з традицгйноо гемосорбтев. зтановлена необхШа к^лькють сеансов плазмаферезу. Проведена эмплексна кл1шко-1мунолог1чна та фуикц^онально-алерголопчна ор:вняльна характеристика гемосорбт1 на р1зних сорбентах,

плазмафорезу, епленоеорбт i та ультрафиолетового опромшення кро в Л1куванн1 хворих на БА. Вперше досгпджено локалький шун1т дихально! системи i особлмвост! системно! шунолопчно! реактивн cti у хворих на БА, що зазнали дм радыцп гпсля аварп на ЧАЕ< та вплив ЕМЛ на шуштег у таких хворих. Розроблен! критерм ■ алгоритм диференщйованого застосування ЕМЛ в лшуванш хворих Б, а також вперше вивчено вплив гемосорбцп на р!вень 1дЕ~утр1шуюч; шунних комплекса. Визкачений критер 1й оцшки ефективнос гемосорбт i на ochobi обчислення коефщ1ента IgE-algE/IgE ¡ i шдстав; цих дослижень одержано патент на винах¡д N 12580 Украi на МПК5 А61М1/34, G01N33/564.

0EüKlüHBg_2Haa§Bea_2aeEsaH!iJ(_ES2iíí2blQIÍi

Головним практичним значениям роботи е розрэблеш принципи критер!¡ призначення того чи шшого ЕМЛ, а також алгоритм дифере} тйованого ix застосування залежно в1д форми, фази i переб:гу БI Окрш того, виявлен! розбишост! в реактях орган13му хворих БА i застосування гемосорбентi в р[зних марок i об'ешв, а такс В1дкрита особлив 1сгь впливу на ¡мунолопчну реактивн ють орган гзд ДНК-утримуючого сорбенту i спленосорбшi кр1зь донорську свиня1 сеяезшку. Встановяена необх1Дна кратн1сть i ылыпсть сеанс i плазмаферезу, а також необхлдний об'ем плазми, що вилучаеться.

За результатами проведения дослдеень одержано патент ь, винах1д, впроваджено чотири рацюнал [заторсыа пропозицн В1дд1ленн1 бронх1ально1 астми ¡нституту фтиз1атрп i пульмонолог! АМН Укра ¡ни, у центральному госшгал! Служби безпеки Укра i ни, центральному в1йськовому ключному гост тал i М1н1стерства оборон Укра ¡ни, госштал! Мппстерства внутршн1Х справ Укра ¡ни госштал1 Госкомкордону Укра1ни, Кримському республшанському НДI ф1зичних метод!в лшування i медично1 юпматояогп ¡мен 1.М.Сеченова МОЗ Автономно! Республ1ки Крим.

0со6истий_внесок_заоб^вача

Конкретна особиста участь дисертанта полягае в плануванн мети ¡ визначетп основних завдань роботи, розробщ методологi досл!дження ¡ плану обстеження хворих. Автор самост!йно пров: аналю : статистичну обрабку всього матер ¡алу, а також узагалыш результат« роботи; ним безпосередньо виконаш bc¡ сеанс; спленосорбц; ¡, ультрафюлетового опром!нення кров* i значн; частина плазмаферез1В, ¡мунсорбщй i гемосорбцгй, а тако; функцюнальн!, алерголопчн; та клппчш Д0СЛ1Дження. Авторо!

Зоти запропонован метод неспециф1чно] шуносорбцп на -С-утримуючому сорбентi у хворих на БА. Лоля участ! автора в гент1 складае 20 Автор брав безпосередню участь в

гашзацп, плануванш i виконанш обох НДР, в рамках яких шнувалась дисерташйна робота.

Автор висловлюе вдячнють колективу лабораторм шунологп статуту фтизиатрli i пульмонологи АМН Украши Сзав!дуюча -эн-кореспондент АМН Укра'ши, професор, док. мед. наук Чернушенко 1>.), особисто професоровх, док. мед. наук Когосов1й Л. С. , а шж молодшому науковому cniBpo6iTHiiKOBi лабораторм шунологп, ад. бюл. наук Новосад Ф. И. за Д0сл1Дження загального /ноглобулшу Е, результата яких лягли в основу патента.

¿ЕШ2ба1иа_Е§2Уйьтат.!.в

Ochobhi положения робота оприлоднеш на I Всесоюзному Конгре-по хворобах орган¡в дихання (Kin в, 1990); II Всесоюзному Конг-

по хворобах органа дихання (Челябшськ, 1991); XV Congress the European Academy of Allergology and Clinical Immunology iris, France, 1992); The 3rd Annual Congress of the Respiratory ;iety (Firense, Italy, 1993); I International Congress of nunorehabilitation (Sochi, Psussia, 1994); I Микнародшй конфе-зцп " 1мунод i агностика i шунотерагпя" (ЕНтебськ, 1995); V ;публ1канськ1й науково-практичнШ конференцп "Застосування sepiB у медицинi i бюлогм" (Ялта, 1995); науково-практичн1й оферент i "Проблеми бронхолегеневоi патологii в учасник1В к:в1дацп насл1дк1В аварп на ЧАЕС" С Ки i в, 1999); науково-зктичних конференциях 1нституту фтизштрп t пульмонологи АМН Dai ни (1998, 1999) та В1йськово-медичного управлшня Служби зпеки Украши (1997, 1998, 1999).

Пу5а1кацП

За темою дисертат i опуйги ковано 11 самоспйних i 8 статей у 1вавторств1 в виданнях, як! рекомендованi ВАК Украши; отримано гент на винахiд.

QScaU.i_£IOVKiyE§_a!!SeEiaUil

Робота складаеться з вступу, огляду Л1тератури, викладу мате-MIB I метод¡в Д0СЛ1Дження, семи розд1Л1в власних досл1джень, зершення, bmchobkib, практичних рекомендацiй, бгблюграф! i, яка гадаеться з 180 джерел В1тчизняних i джерел близького заруб1жжя 234 - далекого заруб1жжя. Дисертац!Я викладена на 282 стор1Нках ш-гаписного тексту, ¡люстрована 61 таблицею, 5 малюнками.

эшст роботи

Шд нашим наглядом знаходилось 860 хворих на БА, як! эалеж В1Д застосованого ЕМЛ були умовно под1ленI на десять труп (табл.

Таблиця 1

Групи обстежених хворих

Групи „Кпшасть с т ё ж е н _Сереан1й _цк_( роки) и X Вид лхкування

I 185 39,60 ± 7,80 гемосорбЦ1я на СК

II 96 35,90 ± 10,70 гемосорбтя на КА

III 25 31,80 ± 11,20 гемосорбц$я на

Гемосфер!

IV 15 36,60 + 8,70 мала гемосорбц!я

на СКН-100

V 25 34,90 ± 8,70 мала ¡муносорбтя

на ДНК-100

VI 35 41,50 £ 6,70 шуносорбтя на

ДНК-400

VII 61 38,90 ± 4,50 спленосорбидя

VIII 105 34,70 ± 3,80 плазмаферез

IX 247 41,70 1 2,50 ультрафюлетове

опромшення кров1

X 66 37,40 ± 2,70 базисне Л1кування

При пор1внянн1 вс¿х груп статистично достсшрних розб!жностей г статевому складу, формах г ступенях тяжкост: захворввання, К1Л1 косп гормонозалехних хворих не виявлено. Крш того, для контро; шунолопчних I бюх!М1Чних показншав обстежено 20 здорових ос1 - донор!в кроы, середшй ык яких був (33,20 + 3,60) роки.

У всIX хворих вивчались так1 КЛ1Н1ЧН1 симптоми як добова к:х К1сть приступI в задухи I вдих1в 1нгаляц1йних бронхол1тшав швидкють досягнення ремюп' за тривал1стю введения внутргшньовен них кортикостеро!Д1в.

Стан функт \ зовнгшнього дихання СФЗД), чутливють /3-адренс рецепторIв бронхIв до симпатом1метик1в в проб! з 200 мкг фенотеро лу I бронх 1альна пперреактившсть в проб1 з ацетилхолшом оциш вались за допомогою петл1 "потIк-об'ем". Дослгдження проводияис на апарат! Custo-V.it СФРЮ. Визначались УС (життева емкют

ггень), FVC (форсована життева емкють легень), FEV1 Соб'ем фор-званого видиху за першу секунду), MEF75 (максимальна об'емна зидкють пов!тряного потоку на pi &н i видиху 25 % FVC), MEF5Q максимальна об'емна швидкють пов1тряного потоку на рiвнi видиху 3 % FVC), MEF25 (максимальна об'емна швидкють пов1тряного потоку a piBHi видиху 73 У. FVC). Показники розраховувались в абсолютних ■¡аченнях та у В1Дсотковому в1дношенш до належних величин.

Постановка ишряих тестiв зд1йснювалась за загальноприйнятою этодикой розчином пстам!ну, ацетилхояiну i домашнього пилу.

¡мунолоп чнi параметри вивчались до та на першу, сьому i отирнадцяту добу пгсля проведения EMI. Визначались кглькють -кл1тин (Е-РУЮ I ix субпопулящй: активних (Еакт-РУЮ, эрмостаб1ЯЬНИХ (Етс-РУЮ; тео$1лгнстгйких СЕтфс-РУЮ и эофШнчутливих СЕтфч-РУК), а також прол!феративна здатшсть -Л1мфоцит1В з лIмфоцитарним мгтогеном СРБТЛ э JIM). Вивчалась Iльк;сть В-Л1мфоцит1В (ЕАС-РУК); ix функциональна активность - з эпомого» визначення piBHtf ¿муногяобул2н;в М, G i А. Оцiнювали роцеси ауто1мун1зац1I шляхом визначення ргвня циркулювчих шунних омплекс1в (Ц1Ю i антиил до антигену легенево! тканини за еактею спохивання комплементу з легеневим антигеном (РСК з ЛА). ункцюнальний стан нейтр0$1льних гарнулоцит!в ощ нювали оглинальною здатнютю: процент фагоцитозу СПФ) i фагоцитарне исло СФЧ), метабол1чн!й активност! (НСТ-тест) кл!тин.

Bmict загального IgE в сироватц! KpoBi проводили муноферментним методом на шввдиисному флсорометр! Diagnostic ystems ф^рми Bio Wittaker ССША) з використанням стандартно! ест-системи. В podoTi також визначали IgE у склад1 Ц1К (IgE-algE) а методом Нишевой Е. С. и др. (1991) i розраховували коефщ!ент niBBiдношення вм:сту IgE у склад! Ц1К i в сироватщ кров! коефгцгент 1дЕ-Ц1К/1дЕ), до гемосорбцп та в першу добу шсля, от im знаходили р1зниц» мхж ниш.

Стан локального шун1тету бронхолегенево i системи визначався ляхом проведения бронхоскопii, шд час яко( виконувались öioncia а бронхоальвеолярний лавах з отриманням бронхоальвеолярного змиву БАЗ). В БАЗ визначали життездата!сть oithh. Юптинний склад осл!джували методом обчислення вгдсоткового cntBBiдношення кя1тин A3: альвеолярних макрофапв, нейтрофпгьних гарнулоцит1в, 1мфоцитгв та еозиноф!Л1в, Функц юна льну активнють альвеолярних акрофапв i нейтроф1 льних гарнулоцитгв визначали дослиженням

чистих кл1тинних популяций. Оцшивали адгезивш якос альвеолярных макрофаг ib, ix поглинальну здатшсть - визначенням i ФЧ, а також кисневозалежний метаболам - реакщею в1ДИОвлен н1трооинього тетразол1ю С HCT-тест). Функцюнальний ст нейтр0ф1льних гарнулоцит!в визначали шляхом досл1дження фагоцитуючоi активносп СПФ i ФЧ), також бактерицидно! здатнос за HCT-тестом. Кр:н цього обчислювався рхвень секреторного IgA.

1мунолопчн1 доел iдкення виконувалися в лаборатор шунолоп i 1нституту фтаз i атр 1i i пульмонолог i i АМН Укра ши методиками, ш.о описан! Чернушенко Е. Ф. та Когосовой Л. С. (1984).

Ендотоксичний синдром оцгнввали р1внем молекул середньо1 ма (МСМЗ. Ix розраховуваяи до та через один, сim i чотирнадцять д пюля процедури методом Копитово! Т.В. ¡з сшвавторами С1991).

Одерханий цифровий матер i ал оброблений загальноприйнятни; методами вар i au. i Ahoi статистики. ЕШМьтати_аосг11ажень._ Пор1вняльна_е$ективн1сть_застдсуванн СОЕб§нтах_1_спленосоЕби11_у_хвоЕих_бвонх1а

Bei 31S хворих, у В1Дношенн1 яких була застосована гемосорс Ц1Я (ГС), умовно поделили на три групи: I, II i III (див. табл. 1'. 3 традишйнеш ГС на СКН сорбент! пор!внювали VII групу, в Л1кува1 Hi якоУ застосували спленосорбцгю (СС) на свишпй селезшць

Частота приступi в задуки i, в1Дпов!Дно, частота використан! 1нгаляц1йних бронхол1тик1в в першу добу зменшилась достов1рно лии шеля СС. В груш хворих, яким затосували ГС на сорбент i мар> СКН, це в1дбулося на сьому добу, в той час як в двох шших групг лише на чотирнадцяту добу.

Середня тривал1сть використання внутршньовенних кортикосте ро i д i в, що взютт i хворими на початку л^кування, склала в I груг. (7,20 í 1,20) дн1, в II групi СЮ,10 ± 1,40) ДН1, III rpynt (9,£ ± 1,50) дн! i в VII - (6,70 ± 1,50) дн1. Пороняно з контрольною групою, де цей термш складав (13,20 í 2,30) дн!, розниц достов1рна лише в I i VII трупах.

Досл1Дження змш 4>ЗД показало, що в трупах хворих, де провел ГС на сорбентах марки КАУ i Гемосфер достов1рН1 зм!ни ФЗ в1дбувалися лише на чотирнадцятий день, що СЛ1Д роэглядати, я недостатньо ефективне лжування, В той же час шеля СС i ГС н сорбент i марки СКН це в!дбувалося на сьомий день. Застосуванн сорбентов марки СКН призвело також, на В1ДМ1ну В1Д шших сорбент!

СС, до зб1льшення чутливосп /?-адренорецепторiв бронх:в до фено-гролу. Загальновиомо про важливу роль десенситизацп /3-адренер-1чно1 рецепт/ в патогенез) запалення дихальних шлях!в i розвитку шерреактивност! бронх!в (Marone G. et al. , 1986; Nijkamp F.P., ;nricks P.A., 1990), тому виновлення функционально! блокади -адренорецептор1в бронх¡в можна розгляяати як один ¡з можливих эхан!зм1в впливу ГС у хворих БА. 1мов1рне пояснения цього факту находиться в експериментальних роботах, в яких сшвроб1Тники II зсковського медичного шституту зазначили, що ГС може в!дновлюва-i ф1зико-хш1чн1 властивост1 кл1тинних мембран (Чучалин А. Г. , 389). Водночас жоден вар!ант ГС i СС не впливали на неспециф]чну эактивнють бронх i в i шк!ри.

Результата наших досл!джень шдтвердили biäomocti (Bentley .И. et al., 1992; Kline J. N., Hunninhake G.W. , 1994; Лебедев К. А. др., 1987 Чернушенко Е.Ф., 1992) про зм1ни гуморально! i кл1тин-ланок шунитету у хворих на БА. Так, у наших хворих до ГС i СС !ДМ1чалися знижена к1лькють i функцюнальна активнють Т-кл1тин, зрушення ix субпопулятйного складу, явища дисшуноглобулшеш i, адала фагоцитарна здатнють кл!тин кроы, зростав р!вень аутспму-них процесс. Пюля застосування сорбент ¡в марки СКН виновлення 1лькост1, функцюнальних властивостей та субпопулятйного складу -лшфоцит!В наставало вже в найближчий шсляоператйний перюд перша доба), В-кл1тини ранше були здатн1 до нормального антит1-эутворення (сьома доба), биьше знижувався р1вень ауто!мунних poueciB, нормал1зувались функцюнальш якост1 фагоцитарно! систе-и кров1 Счотирнадцята доба). В той же час застосування сорбентiв АУ ! Гемосфер менше впяинуло на Т-ланку ¡муштету i фагоцитарну истему та, в!дп0в1дн0, на аутсимунш процеси. Пюля СС в1Дновлен-я !мунологjмного стану вибуваяося шзнше-. на чотирнадцяту добу.

Заслуговуе на увагу дослиження впливу ГС на ргвень агального IgE. В1домо, що важллвим механ!змом алерпчних реакшй егайного типу, як1 беруть участь в патогенезi атошчно! форми БА, бюсинтез IgE (Kovalenko H.N. et al. , 1992; Новосад Ф. й. , 1998). эму, врахувавши попередн1 дан1 про биьш ефективне л!кування в I руш хворих, яким застосували ГС на сорбентах марки СКН, ми ивчили вплив ГС на вмют IgE лише у цих хворих. Змгни IgE в I руш поршдавали 13 змшами у 20 хворих з контрольно! (X) групи. эрмою були показники 20 здорових ociö - донора кровг. Р1вень IgE э ГС становив С196,SO £ 10,30) МО/мл, що було вшце норми (норма -

(26,00 i 4,SOD MOaui). На першу добу шсля операцп bmict I достов1рно зниэився до С42,40 ± 7,80) МО/мл, але залишався ви норми. На сьому добу £iH не в1др1знявся В1Д норми: (32,50 ± 10,6 МО/мл. Так само було i на чотирнадцяту добу. ¡Но стосуеться X гру хворих, то bmict IgE в процес! Л1кування залишився незмшни (140,90 ± 12,20) МО/мл i (137,10 i 10,80) МО/мл, в1дпов1дно до шсля Л1кування.

Як ранше було встановлено (Iwamoto I. et al., 1989 ), хворих БА циркулш>ть анти-IgE аутоантитгла (algE), як! бувають а в В1льн1й форш, ado в форм! комплексу з IgE (IgE-algE) (Djurup et al. , 1984), 1снують пов 1домяення, що залежно В1Д '¿х специф!чн cTi стосовно Fc-рецепторш, вони можуть зменшувати ¡нтенсившс негайно1 реакт \ CDjurup R. et al. , 1984; Stevens W. J. , Bri C.H. , 1984). За шшими В!ДОМОСТями (Добродеев Л. К. , Суслоно: Т.к., 1990), IgE-algE вшграють роль регулятора IgE синтез; Окрiм того, деяк! автори (Stevens W.J. et al. , 1983; Iwamoto I. i al. , 1989) вважають, що п¡движений piBeHb IgE-algE в кров1 хвор] БА полегшуе п nepedir, тод1 як за гншими даними (Нугманова Д. С, 1994), важкiсть перебегу БА не впливае на ргвень IgE-algE.

Нами були досл!джен1 змши р1вня IgE-algE в процес Л1кування. Отриман! результата засвгдчили, шо шсля ГС вже ] першу добу достовiрно зростав р!вень IgE-algE з (3,47 t 0,1', МО/мл до (45,50 ± 8,90) МО/мл, Снорма - (3,10 ± 0,80) МО/мл). П; чому эвертала на себе увагу зваротня залежшсть: в Mipy знижеш Р1вня загального IgE зростав ревень шунних комплекс1В IgE-algl Аналогична динамша була i в контрольна (X) rpyni.

Встановивши у хворих на БА зворотну залеюпсть Mi ж равнял IgE i IgE-algE, ш вир шили розробити iмунологiчний критер1й, ят Mir би бути предиктором ефективност! Л1кування. Для цього г ефектившстю терапП ми розд! лили I трупу, де застосували ГС t сорбент i СКН, на ДВ1 ш дгрупи, Першу шдгрупу склали пашенти позитивним клтчним ефектом Шсля ГС, в другу шдгрупу вв1йшя особи з В1дсутн1стю кл1Н1чного ефекту nicna ГС, У хворих ode шдгруп розраховувався коефШент сшвв1дношення шляхом визначенн В1дношення вмiсту IgE-algE до BMicTy IgE в сироватц! кров (коефтент IgE-algE/IgE). Шсля чого розраховувалася р^зниця Mi величинами коефщ1ент1В до ГС i на першу добу Шсля ГС. Як можн побачити (табл. 2) в rpyni хворих, де отрммали позитивний ефек р1зниця коефШентчв була бгльше Н1Ж одиниця. По запропонованом

и

Таблиця 2

Динамика сшввиношення piBHiB загального IgE i IgE-algE у хворих на бронх¡альну астму до та шсля гемосорбцп на copöeiiTi СКН залежно В1Д ефективност1 Л1кування СМ ± ш)

Показники Групи Шлыпсть___ ___Етапи_обстеження_______

до лГкування Г-а до5а теля __________________гемосовбцп^.

обстежених

.гальний IgE 10/мл)

[E-algE Ю/мл)

>еф!Ц1снт ¡E-algE/IgE зниця mi ж )e$iагентами

1 шдгрупа

2 шдгрупа^ Здоровi особи

1 шдгрупа

2 шдгрупа Здоров! особи

1 шдгрупа

2 шдгрупа

1 шдгрупа

2 шдгрупа

16 232,70 ± 10,30 4 175,30 + 24,70 20 26,00 ± 4,50 2,17 ± 0,17 4,30 ± 3,10 ± 0,009 0,02 2,41 0,14

х

0,80 0,80

Ol) (<1)

26,40 ± 7,80у 126,60 ± 25,90

63,50 ± 8,90ху 20,20 ± 1,20

2,41 0,16

Примiтки:

1.x- достав ¿рно поргвняно ¡3 эдорогими особами;

2. у - достоверно пор^вняно з даними до гемосорбцii;

3. * - 1 шдгрупа - хвор! з позитивним юпшчним ефектом шеля гемосорбцп;

4. # - 2 Шдгрупа - XBopi з в1дсутн1сто клшгчного ефекту шсля reMocopduii.

гтоду нами отримано патент на винах1Д С патент 12580 А Укра Чна, Ж5 А61М1/34, G0N33/564).

Встановлена законом!рн1сть змгн (зворотня кореляиЛя) BMicTy агального IgE i tмунних комплекс!в IgE-algE в сироватц1 кров1 озволяе зробити припущення, що антитела до IgE вшграють захисну оль, поск1льки зв'язуить саме IgE з утворенням такого комплексу, ри цьому зростання BMicTy iмунних комплексib IgE-algE мае пряму алежшеть в1Д юпшчнеп картини: з появов достов1рно позитивно!' инам1ки в КЛ1Н1Ц! хвороби зростае р1вень ¡мунних комплексе gE-algE. Цей факт можна пояснити так. Як В1домо, algE можуть алежати до р^зних клас1в ¡муноглобулШв, в тому чист I до еаг1нового класу (Stadler В.М. , 1990). Шд час гемоперфузп кров! ерез колонку з сорбентом в]дбуваеться руйнування кл1тин, з ивгльненням велико! KinbKocTi бюлопчно активних речовин (Шмелев

Е. И. , 1991), в тому числ1, як ми вважаемо, i IgE, який частковс ociaae на сорбенп, а частково стимулюе синтез IgE-аутоантит!л : подальшим утворенням ¡мунних комплекса. Наша гпотеза мае непрям« шдтвердження: в Mipy зниження ршня IgE, эростав ргвень утворени) ним комплексш. Така точка зору про захисну роль algE зб1гаеться с думкою 1нших автор!в, якi встановили зменшення ¡нтенсивност! негайних алерпчних реакций в Mipy зростання algE i íxhi> комплексш з IgE СНишева Е. С. , 1992), що може перешкоджату зв'язуваннв IgE з мембраною базоф1Л1В (Stadler В. М. , 1990).

Виходячи з ¡снуючого положения щодо важливост1 IgE в патогенез! piзних форм БА ми дослщили вплив ГС на його ревень эалежнс в i д форми захворювання. Для цього I група хворих була подiлека на дв i шдгрупи: 1 шдгрупа - з атошчною БА i 2 шдгрупа - з неатошчною формою БА. Виявлено (табл.3), що до ГС piBeHt загального IgE був достовфно вице норми в обох трупах, але в груш з атошчною формою захворювання достов1рно больше К1Ж у хворих на неатошчну БА. Шсля ГС вже на першу добу показник досяг норми в груш ос i б з атошчнов БА, в той час, як у хворих з неатошчною БА р1вень загального IgE достов!рно знизився на сьому добу шсляопераидйного пер i оду i не досяг норми на чотирнадцяту.

Сл1д шдкреслити, то у хворих, яких лшували традишйно, BMicT загального IgE в npoiteci Л1кування залишався 01льше норми незалежно В1Д форми захворювання. Наш1 дан1 зб1гаються з результатами ihiüoi роботи (Новосад Ф.И. , 1998), в ЯК1Й автор шдкреслив, що ГС позитивно впливала на bmict загального IgE в сироватш кров1 у хворих незалежно В1Д форми БА, але результативншою була при атошчшй форм!.

Патолог1чн! процеси, незалежно В1Д факторib ix спричинення, призводять до розвитку "метабол iчноi iнтоксикацií", одним 13 проявi в яко ! е шдвищення р1вня молекул середньо! маси (МСМ) (Громашевська Л.Я., 1997). В цьоыу контекст1 нами дослужено вплив pi3HHx гемосорбентгв на р1вень МСМ у хворих на БА в кл1н!чних умовах. Результата роботи показали, що у bcix хворих до Л1кування був високий р1вень МСМ i це cm впадало з кл1Н1чиими проявами загострення хвороби. Вже в перший день шсля застосування Г С показник достов1рно покращав, досягнувши нормальних значень, незалежно biä сорбенту. На 1нших етапах обстеження показник мав тенденцию до подальшого зниження, залишаючись в межах норми (табл. 4).

Позитивний вплив ГС на ендотоксичний синдром та участь

ДИНа.М1Ка ВМЮ'гу ¡«1ГШЦ>ЖЛ'и ige, у л£ирил на иуиялюмипу GOJ.MJ

в npoueci лжування залежно В1Д форми захворювання (М + ш)

Вид К1льк1сть Форма Концентрат я загального IgE на етапах обстеження (МО/мд)

лжування хворих захво- до 1-а доба 7-а доба 14-а доба

(п) рювання лжування лжування лжування лжування

гемосорбшя 10

плазмаферез 10

базиена тератя 10

гемосорОШя 10

плазма<1)ерез 10

базиена терагпя 10

Контроль, 20 здоровi особи

X V VZ V2

атопШна 226,50 + 10,90 27,60 + 9,60 26,50 + 10,10 25,40 + 7,80

х V vz V2

атотчна 253,90 + 11,90 138,90 + 13,20 166,50 + 13,10 130,90 + 12,40

атошчна 184,50 + 14,90

174,30 + 12,40 XV XV

неатошчна 109,30 + 12,60 83,80 + 11,70 54,30 + 10,30 49,50 + 4,60

Х2

Х2

неатошчна 89,10 + 11,10 66,90 + 9,20 64,70 + 12,10 59,30 + 9,30

х

XS

неатогпчна 97,30 + 9,40 26,00 + 4,50

99.40 + 9,20

w

Прим1ТКИ:

1. х - достов!рко nopiвнянс з контролем;

2. у - Д0СТ0В1РН0 пср!вняно з даними до лжування;

- достов1рно порхвняно Mix трупами хворих на атопшну i неатошчну бронх1альну астму.

X

X

останнього в патогенез i неатошчнсп БА (Кужко М. М. и др., 1989 Ткаченко Ю. Я. , 1991) та и асшринового вар1акту (Гогуев Н.Т. 1984; Евсюкова Е.В., 1989) робить патогенетично обгрунтовани застосування ГС при цих формах захворювання.

QoСÍSH?íbна_ефективн¡.сть_застосуваннд_1муносдЕбц11_1_мало1 гемосор6ц11_у_хвових_б2дцх1аяьною_астт

Наступним етапом робота стало Д0СЛ1Дження ефективност шуносорбцп С 1С) на ДНК-утримуючому сорбент! i мало1 гемосорбил СмГС) у хворих на БА. Враховуячи те, що шуносорбен1 виготовляеться у двох вар¡антах об'емib: по 100,0 мл i 400,0 мл то ми дослщхували вплив 1С в двох трупах: V i VI. В V груп зробили малу i муносорбц i ю См 1С) на сорбент i емклстю 100,0 мл, тод як в VI груш зробили 1С на сорбент i емнютв 400,0 мл. IV груп; складали xeopi, яким застосували мГС на сорбент! СКН-1К емнют) 100,0 мл. Ця група була водночас контролем для V групп.

Анал1з зыши клшшних симптомiв (частота приступ iв задухи . частота використання 1нгаляц1йних бронхол1тик!в) хвороби показав, що достовфнг змши в1дбувались на сьому добу в двох трупах, д« застосували 1С, в той час як шсля мГС - на чотирнадцяту добу.

Середня тривал1сть використання внутрiшньовенних кортикосте-ро!Д1в, що вжит! хворимм на початку п!кування, склала в IV груп; (11.20 ± 2,30) дн1, в V груш С9,10 í 1,20) дн! та в VI груп; (6,90 ± 1,00) дн1. Пороняно з контрольною X групою, де цей терм и складав С13.20 ± 2,30) дн1, р^зниця достовгрна лише в VI груш хворих, до яких застосували 1С на сорбент i емшстю 400,0 мл.

При госп1тал1зацп в кл1Н1ку у хворих цих груп виявлен! noMipHi рестриктивнi та В1дносно тяхки обструктивн* порушення. Достовфш змши функцп зовншнього дихання в груш хворих, де застосували мГС, в^дбувалися лише на чотирнадцятий день. Це ели розглядати, як наслики недостатньо ефективного лгкування. В той же час шсля 1С под1бний ефект спостерп'ався на сьомий день. Застосування !С в повному обсяз1 призвело такох, на В1дм1ну В1д 1нших вар 1акт i в сорбцм, до збглъшення чутливост1 /3-адренорецепто-piB бронхш до фенотеролу, однак жоден варгант сорбцгí не впливав на неспециф]чну реактивн1сть бронх1в та чутливють рецептора шк1ри до ацетилхолту i п станину.

У наших хворих з боку шунолопчних показншав спостер^гались традищйне зниження к!лькост1 i функцюналыкм активност1 Т-клi тин, порушення ix суйпопуляшИного складу, явища

Змши р^вня молекул середньо! маси у хворих на бронх1альну астму в процесс лжування (М + т)

Вид лшування

Кллькють Р1вень молекул середньо! маси на етапах обстеження (ум. од.) хворих до 1-а доба 7-а доба 14-а дсба

(п) лжування лжування лжування лжування

гемоеорбшя на СКН 35

гемоеорбшя на КАУ 35

гемоеорбшя на 20 Гемосфер)

ультрафшлетове 50 опром!нення кров1

баз иена терашя 11

Контроль, 20 здоров1 особи

x v v v

464,00 + 67,00 306,00 + 33,00 234,70 + 10,80 251,60 + 11,80

х v v у

335,00 + 28,00 288,00 + 36,00 252,00 + 18,00 198,00 + 1°.00

х У

341,00 + 17,00 262,00 + 21,00 231,00 + 19,00 201.00 + 12,00

х V V

308,70 + 6,40 253,30 + 5.60 234,70 + 10,80 251,60 +

хх v

297,40 + 11,20 289,40 + 11,20 244.50 + 10,70 275,00 +

246,00 +6,00

11,50 О! У

8,10

Прим1тки:

1. х - достовзрно лор]вняно з контролем:

2. у - достов1рно пор1вняно з данями до Л1кування.

дисшуноглобулгнемп I низький р1вень нормальних антител, зниженн фагоцитарно! здатшст! юптин кров1, зростання р1вня ауто1мунни процесгв. Щсля застосування 1С функщональна актившсть Т-кл1ти в:дновилась на сьому добу, а глсля м1С - на чотирнадцяту добу водночас шсля мГС не в¡дновилась нав!ть на чотирнадцяту Субпопуляш йний склад Т-лшфоципв ставав нормальним в трупах, яких були застосоваш 1С I м 1С, М1ж сьомим 1 чотирнадцятим дне л 1 сляоперацI йного пер ¡оду. Здатнють В~лшфоцмт:в до нормальног антит1лоутворення в¡дновилась на сьому добу шсля 1С I н чотирнадцяту добу - пгсля м!С, на в ¡дни ну ви групи, в якг застосували мГС, де показник не досяг нормальних значень. Кр I порушень нормального антит1лоутворення у хворих спостер1галас. дис:муноглобулIнешя за рахунок високого р!вня 1дС. Достов^рн зм1 ни показника вгдбулися на сьому добу в груш хворих, в якг застосували м!С. На чотирнадцяту вгн ставав нормальним у хвори: шсля 1С, тод! як шсля мГС вм!ст 1дв не В1ДНовився.

Що стосуеться р!вня аутошунних процес1в, то в трупах бу; високим р1вень Ц1К I протилегеневих антшчл. Ц1К достов^р» знизився в груш хворих шсля !С в першу добу, в той час як в дво: ¡нших трупах В1дм1чалась тенденшя до зниження на вс!х етапа: обстеження. Очевидно, в Ц1й груш основна к1лькють Ц1К бул; видалена з кровотоку шляхом адсорбцп на сорбент! завдяки перфуз! всього об'ему циркул»ючо1 кровь Юлыасть протилегеневих антити досягла норми лише в груш хворих, в як1й використовувалась 1С, н; чотирнадцяту добу.

Анал1з зм!н монощггарно-макрофагалько( системи кров! св1дчш про повне в1дновлення п шсля 1С I часткову нормал1зацш шслз м!С I мГС на останньому еташ спостереження.

Наведен I результата свичать, що ефектмешсть ДНК-утримуючогс сорбента не поступаеться звичайному СКБ-сорбенту. Щодо мГС, то ¡1 ефективнють, так само, як I ефектившсть м!С, СЛ1Д вважать недостатньою I це спонукае застосовувати сорбцш в обсяз1 не меш одного об'ему циркулшчо1 кровь Однак перфуз1ю б1льших об'емгг кров!, нIж один об'см циркулюючо! кровь ми вважаемо недоц^льним, оск!льки у хворих на БА гемасорбц!я с, в першу чергу, Iмунокоригуючою процедурою, а не детоксикашйною; I по друге -б1льш велик1 об'еми перфуз¡1 викликають руйнування кл1тин кров1 (Шмелев Е. И, , 1991).

Пов!ва2Льиа__ефекгивн1сть___застосування___й1аних___1ар1ант]в

Зазма$еЕезу_х_хвових_беонх1аяьною_асхмд!д

Незважаючи на певн1 досягнення в дослужен! плазмаферезу СПф) ри БА, залишаються невиршеними так! питания: встановлення опти-ально'! кратност i ceaHciB i об'ему плазми, що вилучаеться; iTi!Mi3au,i я замщаючо! lepanii; роз робка метод i в пролонгацп |>екту Пф. 3 урахованням вищенаведеного, ми спробували В1Дповюти i Ц1 запитання.

По-перше, була запропонована модифгкатя традиц^йного методу í> (рацпропозицгя N 1122 bu 15.06.89 р.D, яка полягае в тому, що хворого за один сеанс вилучалося не больше 500 мл плазми. Така, хить noMipHa, втрата дозволяла не проводити плазмозамщення.

Надал! всi 105 хворих, в л1кувашп яких застосували Пф, клали VIII трупу, яка в своо чергу, залеюю в1д к^лькост! сеанс1в fi, була роздi лена на три п]дгрупи: VIII-а трупа - 24 хворих з цним сеансом Пф, VIII-в група - 53 хворих з трьома сеансами Пф та [II-с - 28 осiб з п'ятьма сеансами Пф.

Вплив Пф на клгшчн! ознаки захворювання показав, що частота зистушв задухи достоверно падала в першу добу теля Пф. Те ж те стосусться i частоти використання ¡нгаляшйних 1пматомшетик1В. Така швидка позитивна динам1ка дозволила нам 1стосувати Пф до п'ятнадцяти хворих, як i перебували в ггматичному стан i. Завдяки Пф тринадцять хворих було успшно 1ведено з цього стану в день застосування плазмаферезу, а 1нших зорих - на другий чи трет iй день.

Середня тривал1сть використання внутришньовенних кортикосте-5 íд г в, то призначались хворим на початку л!кування, склала в tll-a групi (12,60 ± 1,30) дш , в VIII-в rpyni (7,10 ± 1,60) mi i в VIII-с rpyni (7,10 '+ 1,80) дн!, при Р<0,05 в пор^вняши [II-а групи з VIII-в i VIII-с трупами. В napiBHHHHi з контрольною групою, де цей термiн склав (13,20 ± 2,30) дн1, р1зниця зстов1рна лише в VIII-в i -с трупах.

От же, кл i н i чна ефективш сть трьох варi ант i в Пф була резною: tií6i льш позитивн i результата були отримаш в VIII-в i VIII-с >упах, де проведено, В1ДПОВ1ДНО, три i п'ять сеанс iв Пф.

ЗМ1НИ параметрíb функци зовншнього дихання проаналшован; у , хворих VIII-а групи, 33 хворих VIII-в групи i 28 хворих VIII-с >упи. Bíh дозволяв зробити так i висновки. Вже шеля першого 'ансу Пф достов!рно покращились показники ФЗД у вигляд!

нормал1зацп емнютних параметров I зб1льшення швщцасни: Виконання сеанс!в Пф дал1 призводить до закономерного зменшеш обструктивних лорушень, в той час як зупинка в використанн! цьо] методу викликала зростання обструктивних зм!н, що спостер1галось VIII-а груш, коли на сьому добу лжування з'являлась тенденшя ; зниження ГУС, ГЕУ^ I МЕГ50 ! збшьшення р!знищ М1Х УС I ГУ( Виконання трьох I п'яти Пф призводило до статистично ¿¡льшо] впливу на бшьшсть параметр I в фуккцп зовншнього диханш Проведения п'яти сеансIв не мало переваги перед виконанням трьс сеанс Iв Пф.

В подальшому ми досл1джували вплив р1зно! к1ЛЬкост1 Пф I 1мунолог1чн1 показники. Було встановлено, що ефект залежить в) к!лькост1 сеанс1в Пф. Найсйльш ефективна, з !мунолог1чно! точг зору, Д1я буяа виявяена в УШ-в I УШ-с трупах, де, В1ДП0В1ДНС зробили три I п'ять сеанс¡в Пф. Цей вплив виявився у нормализац: в1дносно1 К1лькост1 Т-Л1мфоцит1в (на чотирнадцяту добу) 1 функцюнально! здатност! (на сьому добу Шхування". субпопуляцШного складу Т-юптин (на сьому добу), вм1сту Гдв (1 сьому добу), ауто1мунних процесс (на чотирнадцяту дос Л1кування); в1Дновленням властивостей фагоцитарно! системи кро! (на чотирнадцяту добу Л1кування). Водночас в VIII-а груш, ; виконали один Пф, на аналог! чних етапах обстеження в!ДНОС! кглькчсть Т-лшфоцитгв, IX функциональна активнють субпопуляц 1 йний склад не досягли норми, хоча I достов^ покращали; незаконом1рно зменшився р1вень 1дв \ Ц1К на фс» шдвищено! РСК з ЛА та порушених якостей НГ. Сл!д додати, и проведеня п'яти Пф не мало переваги над трьома сеансами.

С потреба б!лыи конкретно сказати про зм!ни загального 1дЕ процес1 л!кування Пф. Так, враховуючи попередн! результат стосовно низько! ефективносп Л1кування в VIII-а груш, де 6} застосували один Пф, вм1ст загального 1дЕ вивчався в двох останш трупах. Вмют реапнових антит1л до застосування Пф був достов!рь вищим за норму I складав (174,00 ± 11,50) МО/мл, при норм1 (26,00 1 4,50) МО/мл. В першу добу шсля процедури В1Н достов1рк не зм!нювався I дорзвнював (127,90 ± 11,20) МО/мл. На сьому дос спостереження показник становив (95,10 ± 10,90) МО/мл, який бу меншим в!д даних до Пф, але б1льшим норми. I нав1ть в кши Л1кування ВМ1СТ 1дЕ не наблизився до норми: (62,10 ± 10,80) МО/мл

Виходячи з ¡снуючого положения подо важливост! 1дЕ

атогенез! р!зних форм БА, ми дослиили вплив Пф на його р1вень алежно в1д форми захворювання (табл. 33. Було встановлено, що до ф ревень 1дЕ був достов1рно вищим норми в обох трупах, але в руш з атошчною формою захворювання достов1рно б1 лыиим, Н1Ж у ворих з неатошчною БА. Шсля Пф в першу добу ргвень показника не ипнювався як при атошчшй БА, так I при неатоШчшй. Повний курс ф не викликав нормал1зацп вмюту 1дЕ в жодшй з труп. Але, в рут хворих з атошчною БА в1дбулося достов!рне зниження оказника на сьому добу лшування, на в4дм1ну В1д друго! шдгрупи. арто зауважити, що на всех етапах спостереження у хворих з тоШчною БА ргвень загального 1дЕ був набагато б1льший, шж у ворих з неатошчною формою захворювання. Цей факт те раз ¡дтверджуе важливу роль 1дЕ в патогенез! БА, р!вень якого значною 1рою залежить в 1Д ступени важкост I 1 форми хвороби СКо\га1еп)со . N. е1 а1. 1992; Новосад Ф. И. , 19983.

Якщо брати до уваги той факт, що 1дЕ В1Д1грае одну з пров1д-их ролей в патогенез! атошчноУ форми БА (Релеева И.В., 1991; ущин И.С., 19933, то проведения Пф дотльно, в першу чергу, ворим з атошчною формою захворювання, а - враховуючи швидкють ШН1ЧНОГО ефекту - в гострий пер1од хвороби чи при астматичному ган!.

ЕФ§ктивн1сть_застосувоннд_у/зьтраф1о/7ето _хво2их_брднх1аяьною_ас1мою._

Анализ зм1ни ознак захворювання показав, що ультрафюлетове промшення кров1 (УФОК) суттево не впливало на основш кл1Н1чш рояви БА, однак сприяло прискоренню ремюп через скорочення эрмшу застосування внутрIшньовенних кортикостеро!Д1в. Так, эредня тривалють 1х використання склала в основшй груш (7,20 + ,90) дн1, тод1 як в контрольна груш - (13,20 ± 2,10) ДН1, 1зниця тх. трупами достов1рна.

Неспециф!чна чутливють бронх ¡в до адетилхолшу вивчена у И ворих основно'1 групи до I через добу пюля сеансу УФОК. Не важаючи на те, що проба була позитивною в обох випадках, однак, эдо до процедур« УС знизилась на 21 %, то л юля - на 14 залог1чно змшювались 1 ¡нип показники: РУС - до процедури на 22 , пюля на 15%, РЕУ1 - 29 % I 20 %, МЕР75 - 31 % I 22 %, МЕЕ50 -3 % I 24 %, МЕР25 - 40 У. \ 27 %. Водночас повний курс УФОК не ■л 1 нив чутливост1 /3-адренорецептор1в бронх1в до фенотеролу.

Досл!дження функцп зовншнього дихання проведено стосовно 57

хворих ochobhoi групп та 33 особам контрольно! групи. Дj визначення безпосереднього впливу УФОК проведе! плацебо-контрольований експеримент. Для цього 19 хворим основнс групп провели один сеанс УФОК, а 12 особам контрольно!' групи плацебо-сеанси. Реестратя показншав протягом доби показала, в безпосередньо бронхол1тичного ефекту не було, однак у контрольн] груш впродовж доби ДОСТОВфНО зросли 0бструктивн1 ЗМ1НИ, ТОД1 5 в основнiй rpyni параметра не Т1льки не зменшились, а й ма; тенденцио до зб1льшення. Зазначений феномен можна пояснит зменшенням бронх1ально! гшерреактивност1 завдяки УФОК, що бу; доведено ранние. В процес! курсового застосування УФОК у хворь основно! групп так1 показники ФЗД, як VC i FVC, були достов1р1 б!льш1 вгд контрольно; групи хворнх.

Неспециф!чна чутлившть ишри вивчена у 20 хворих основнс групи i 16 - контрольно! групи. Результата засв1дчили, що завдя! УФОК зменашлась чутливють шк1ри до ацетилхол!ну, однак яш мехашзмом - або блокадою рецепторов пшри, зниженням синте; цього мед!атору, чи прискоренням його метабол1зму - залишаетьс дос1 не з'ясованим. Ця законом¡ршсгь дозволяв рекомендувати УФС хворим на БА, у яких клтчна картина захворювання мае uiKipt прояви, так1 як кропивниця, або атоп!чний дерматит та деяк1 лншi.

Встановлено, що УФОК мае дегоксичну i протизапальну Д1 (Кутушев Ф.Х., 1990; Голиков Г.В., 1991). Тому у nauieHTi визначали вплив УФОК на стушнь ендотоксикозу за р1внем молек> середньо! маси (МСМ) Стабл. 4). Результата показали, що в основш груш р1вень ИСМ досягав норми на другий день п!сля УФОК, в тс час як в контрольной - на сьому до бу спостере,.;ення. Вериф1каш безпосереднього впливу УФОК виявлялась в ход! плацебоконтрольова ного експерименту результати якого засвгдчили, що шсля ¡стинног сеансу УФОК на наступну добу р1вень МСМ падав з С308,70 ± б,4С ум.од. до C2S3,30 ± 5,60) ум. од., тод1 як шсля плацебо-сеансу не змшовався: (297,40 + 11,20) ум. од. ! (289,40 ± 11,20) ум. од BIДПОВ1дно.

В основн1й груш така позитивна динамiKa р1вня МС проявлялась не у bcix хворих. Тому в процесi подальшог спостерекення було встановлено, що ефективним л!кування було хворих, р!вень МСМ у яких п!сля першого сеансу УФОК знижувався н 50 1 б!лыле умовних одиниць. На шдстав1 цих даних ми отримал св! доцтво на рацпропозитю N 1113 В1д 20.02 . 89 року на cnoci

>гнозування ефективносп УФОК у хворих на БА.

Наш1 результата засв1дчувть, що ендотоксичний синдром и грае певну роль в патогенез i БА. Дан1 про позитивний вплив Ж на ендотоксичний синдром сп1впадають з висновками багаточи-[ьних poöiT 1нших авторiв, однак - лише стосовно ендотоксикозу, :ликаного ¡ншими захворюваннями (Карандашов В. И., Петухов Е.Б. , )7; Соколов В.А. и др., 19913. Приймасчи до уваги участь МСМ у 'огенез1 неатошчног БА (Куюсо M. М. и др., 1989; Коваленко H.H. др., 1989) та п асшринового варианту (Гогуев Н. Т. , 1984; :юкова Е. В. , 1989), застосування УФОК у лисувашп цих двох форм с, на наш погляд, патогенетично обгрунтованим.

81ааа(!енн1_везудьхати_застос^вання_екетракор

Для дослгдхення вгддалено! ефективноен лшування нами була ¡роблена анкета, яку надiслали поштов 836 хворим. В1ДП0В1Д1 -:ети були одержан1 В1д 349 С41,7 70 респондент!в. Серед bcix ;их враховувались два критерп: терм1н ремюп та частота госш-изашй на pi к до i шсля застосування ЕМЛ. Була застосована роблена нами чотирьохбальна система: В1ДМ1НН1 результата, якщо [iciя тривала 01льше 1-го року; добр1, коли рем1С1Я тривала :ьше 6 М1СЯЦ1В; задов 1льн1 - решс1я перевищувала 3 М1сящ; та адов1льн1, якщо peMicia не досягала 3 М1сящв, або nepeöir зах-иовання шсля застосування ЕМЛ вимагав збшьшення дози системних тикостеро1Д1в. Окремо визначалась доза системних кортикостероi-

яку приймали XBopi на час госп!тал1заш i i шсля Л1кування.

Результата, як! характеризуют^ В1ддален1 результата, засв1д-:и наступив: сума В1дмшних i добрих результата складала - 65,6 исля спленосорбт i, 64,7 % шсля ¡муносорбцп, 58,2 У. шсля юсорбцп на сорбентах марки СКН, 57,1 % шсля ультрафюлетового |ОМ1нення кровь 50,0 % шсля гемосорбцп на сорбентах марки ', 44,4 7. шсля плазмаферезу, 44,0 % шсля мало! шуносорбцн, 7 % в груш без ЕМЛ, 35,0 °А П1сля гемосорбцп на сорбентах |ки Гемосфер та 34,0 % шсля мало! гемосорбцп.

Анал13 середнкн частота госштал1зацп на piK по трупах до i ля Л1кування i3 застосуванням ЕМЛ показав (табл. 5), що частота П1тал1зашй зменшилась у bcix трупах, але достов!рнов динам1ка а лише в окремих: в I груш гисля гемосорбцп на сорбентах СКН 2,70 + 0,30) до СО,60 + 0,20) рази на piK; в VI rpyni шсля носорбцп на ДНК-сорбентi об'емом 400,0 мл з (2,30 + 0,30) до

Таблица 5

Частота госштал1зашй на piK у хворих на БА до i ni сля застосування екстракорпоральних метод ib л^кування СМ ± ш)

Групи К1льк1сть Вид ______Частота_госщтал1зац1й_____

обстежених л^кування до Л1кування шсля лисуванн

I 55 гемосорбшя 2,70 + 0,30 0,60 + 0,20х

на СКН

II 34 гемосорбшя 1,90 + 0,40 1,10 + 0,30

на КАУ

III 20 гемосорбшя 1,80 ± 0,30 1,20 + 0,40

на Гемосферi

IV 15 гемосорбшя 2,30 ± 0,40 1,30 + 0,50

на СКН-100

V 25 шуносорбшя 2,20 ± 0,20 1,50 + 0,40

на ДНК-ЮО

VI 34 шуносорбшя 2,30 ± 0,30 0,60 + 0,205

на ДНК-400

VII 41 спленосорбцдя 2,60 ± 0,40 0,50 + 0,30J

VIII 27 плазмаферез 1,90 ± 0,30 1,00 + 0,30

IX 42 ульграфюлетове 1,70 + 0,30 0,90 + 0,40

опром1нення кров1

X 36 базисне 1,70 0,50 0,80 + 0,30

Л1кування

Приметка, х - достов1рно пор1вняно з даними до Л1кування.

(0,60 ± 0,203 рази на piK i в VII труп i шсля спленосорбц!i С2,60 ± 0,40) до (0,50 ± 0,30) рази на piK.

Якщо роэглянути ефектившсть застосування ЕМЛ з точки зор впливу на шдтримушу дозу системних кортикостерошв, то картш дещо В1др1знялась. 3 ycíx десяти труп хворих недостовгрн^ зменшення дози кортикостеро'шв було лише в двох трупах: II групг де застосували гемосорбшю на сорбентах КАУ i III трупа, де бу; використана гемосорбшя на сорбент! Гемосфер. I тут необхш зупинитися: в контрольна rpyni хворих, також, вдалося достов1р> знизити шдтримуочу дозу системних кортикостеро'шв, що можна було розшнити, як результат достатньо ефективного Л1куванн* Однак, виходячи з попередн!х даних видно, що у цих хворих тривг л1сть peMicii í частота госштал1защй зм1нювались незаконом^рнс

1 в¡дм!ну в!д ряду !нших труп. Очевидно, у цих хворих зменшення ззи системних кортикостеро1ДI в призвело до втрати контроле над ;реб1гом захворювання ! до В1Дпов!дного скорочення часу ремюп.

Отже, вищенаведений фрагмент роботи дозволяв зробити висно-ж, що серед ус IX ЕМЛ достов!рно впливали на переб1г захворювання ше так! методи: спленосорбтя, шуносорбиля на ДНК-сорбент: та ?мосорбщя на сорбентах СКН у традиц!йних об'емах. 3 выносною шею 1мов1рност! щодо впливу на переб1Т захворювання можна гово-1ти про малу ¡муносорбцш, плазмаферез I ультраф!олетове опром1-?ння кровь I, насамк^нець, можна досить ч!тко стверджувати, що ютосування мало! гемосорбц:! та гемосорбцI! на сорбентах марки 1У I Гемосфер не вплинуло на переб1г захворювання.

0собливост1_шунолог|чного_ст^__зазнали__щливу

ШХацП.пхсля.аварЦ.на^АЕС!.

Катастрофа на ЧАЕС поставила перед людством проблему впливу 1Д!ац 11 на оргашзм людини, а тим бшьше - на органам хворо! )дини. Тому ми вирI шили досяIдити стан системного I локального »ун1тету у хворих на БА, як! зазнали впливу рад^ацп, а також >сл!дити вплив ЕМЛ на системний шуштет у цих хворих.

Для вир!шення завдання було вид1лено дв1 групи хворих на БА: ! I XII групи. XI групу склали 28 хворих на БА середнього В1ку 53,60 ± 3,703 роки, як I були переселениями 13 забруднених |дюнукл1дами територ1Й, тод1 як в другу - XII групу вв1йшло 20 юрих 13 середнш в1ком С32,10 ± 2,40) роки, котр! мешкали в 1ших областях Украши. Контролем були показники 20 здорових ос ¿6.

Шд час анал!зу бронхоальвеолярного змиву СБАЗ) було :тановлено, що эагальна хшыасть I життездатшсть кл1тин БАЗ гли практично однаковими у хворих обох груп та не В1др!знялись д контролю. Однак, клгтишшй склад БАЗ значно в!др1знявся В1Д >нтролю. Так, у пац!енТ1в XI ! XII груп було зареестровано досто-рне зниження к^лькосп альвеолярних макрофапв: (66,20 ± 2,80) У. (65,80 ± 2,30) X, В1ДП0В1ДН0, в XI I XII трупах, при норм! 17,50 + 1,70) У.\ законом¡рне з<51льшення к!лькост! нейтроф1льних >анулоцит!в: (20,10 ± 2,50) % 1 С 19,50 ± 2,40) %, В1ДПОВ1ДНО, в I XII трупах, при норм! (1,30 1 0.50) У.; поява еозинофШв :,70 ± 0,40) У. ! (2,30 ± 0,30) вШовШо, в XI ! XII трупах, л в контрол1 не визначалися. Загальна К1льк!сть л!мфоцит!в БАЗ ! вирюнялась в жоднI й з груп. 0ц1нка функционально! здатност! ъвеолярних макрофаг!в I поглинальна здатшсть нейтроф!льних гра-

нулоцитiб встановила, що у патент!в XI i XII труп m показнш були достов!рно низсч!, н!ж в контрольна rpyni. Достов1рно1 ptam ц! Ы1Ж XI i XII трупами не було. KpiM того, р1вень секреторно] IgA становив у хворих XI групп С 1,90 i 0,70) мг/мл, що не В1дрп нялось В1Д показника в XII груш, де bih складав (1,80 ± 0,0е, мг/мл i в контрольна rpyni, де bih дув - (2,30 ± 0,06) мг/мл.

Морфолопчний матерiал, який було отримано пц час бронхоск( пи, св1дчив про наявнють запальних ЗМ1Н у вигляд1 ендобронх1'; 0-1 ступеню у bcix хворих XI i XII труп. В той самий час атроф; слизово! оболонки вимшались у С27,2) % i у (7,5) % патентп вiдповiдно, в XI i XII трупах. Другою оеоблив1Стю у хворих ) групи було зб1льшення геморапчних прояви у вигляд! крапкових i плямистих екх!моз!В. Вони спостер]гались у (35,8) 7. хворих ) групи та у (11,3) % патентов XII групи.

Загальновлзнано, що доелдаення БАЗ внесли виршальний вкл; у формування сучасно! концептi БА, як запального захворювання Д1 хальних шлях!в i в наш! уявлення про КЛ1ТИНН1 мехашзми БА. Orpi MaHi дан! про зм1ни у кл¡тинному складi БАЗ у хворих 1 сшвпадають з результатами 1нших авторib, як1 визначали зб!льше} к1лькють еозиноф1Л1в i зменшену к!льк!сть альвеолярних макрофаг; (Smith D.L., Deshazo R.D., 1993), зростання доя1 нейтроф1льн1 гранулоцит1в в БАЗ (Djucanovic R. et al. , 1991), як! е перше ефекторною кл¡тиною у ыдпов!Дь на алерген (Черняев А. Л. и др. 1997). Ti ж сам1 автори виявили зб1льшення К1Лькост1 Л1мфоцитп чого ми не встановили. 1мов!рним пояснениям даного факту може бу. Р13НИЦЯ в трупах досл1джених: наша група складалася переважно хворих на неатошчну БА, в той час, як в згаданих роботах це 6yj переважно "атошчнГ" хвор!. Поява еозиноф1Л1В в БАЗ е доказс висунуто1 пропозитi CBarnes P.J., 1989) разглядати БА, j хрошчний еозиноф1 льний десквамативний бронх1т.

Дал1 доелiджувались особливосп стану системного 1мун1тету хворих на БА, як1 зазнали впливу радшцп шеля аварп на ЧАЕС, т визначення дп EMJI на нього. Для цього було вшбрано XIII i XI групи. В груиу XIII ввШшов 31 хворий з середнш bikom (41,20 3.10) роки, стосовно яких використовувався той чи ¡нший ЕМЛ. Сере них було: 2 л1кв1датори аварп на ЧАЕС i 29 переселентв з забру.1 нених радюнукл!дами територ!й. В лтуванш 7 застосували плазма ферез, 2 - спяеносорбилю, 17 - гемоеорбщю, 5 - ультрафюлетоь опром!нення кровь Трупу XIV було сформовано рандом!зованим мето-

ом так, щоб у Hiй була така ж сама К1лыасть хворих, але з еколо-¡чно "чистих" perioHiB, яким застосували Ti ж caMi методи лшу-ання в аналог 1Чному сшвв1дношенн1. Середшй bik хворих в груш ув (36,50 ± 4,70) роки. В контрольну трупу хворих, яку лгкували радитйно без ¿муномодуляторш, ув^йшло 36 хворих БА 13 загально! онтрольно] (X) групи, середн1й bik яких був (37,40 t 2,70) роки.

Анал1з цих даних показав, що у хворих на БА виникали ознаки горинного шунодеф*циту у виглядп зниження в1дносно! К1лькост1 i унктональних можливостей Т-кл1Тин з лорушеннями ix субпопуляшй-эго складу на тл1 нормально! к1Лькостг В-л!мфоцит1В, але !з зни-энням здатност! до антит1лоутворення; явищ дис!муноглобул1нем1i; 1двищення р1вня Ц1К i протилегеневих антит1Л; напруження фагоци-^ючо! системи. Сл1Д шдкреслити, що системний шуштет хворих на якi зазнали дп рад!ацп , не вир1знявся В1Д системного шуш-эту хворих з еколог1Чно "чистих" perioHiB. ! останне - застосу-ання ЕМЛ у хворих на БА сприяло В1дновленню киыасного i якюно-з складу Т-ланки системного шун1тету та здатност1 В-лшфоцит1в з нормального антит1лоутворення, а також зниженнп ршня аутошу-13am 1 i нормал1зат!' процессе фагоцитозу у хворих обох груп.

Шдводячи шдсумок всьому досл1 дженню, можна зробити висно-ж, що диференцШоване застосування ЕМЛ суттево впливас на пере-¡г БА та дозволяе зробити лжування nauisHTiB б!льш ефективним.

висновки

1. Принцип диференшйованого застосування екстракорпоральних 5ТОД1В Л1кування у хворих на бронх¡альну астму визначаеться зизначенням методу залежно В1Д форми, фази i ступеня важкост! 1Хворювання.

2. Показаниям для:

- гешсорбид i i i муносорбц г i е фаза загострення важкого i федньо-важкого перебегу захворювання чи нестаб1льна рем1С!я 1фекщйно-алерг1чно'1 астми, яка потребуе зб^льшення шдтримуючо! )зи системних корикостеро!д1в;

- плазмаферезу е астматичний стан;

- спленосорбц! i е фаза загострення важкого переб!гу 1нфекщй->-алерпчно1 астми або необхинЮть зменшення гормонозалежност1;

- ультрафюлетового опромшення кров! е неатошчна бронх¡аль-i астма з легким i середньоважким переб!гом або атошчна форма, щи загострення викликано бактер1алыюп чи BipycHOc ¡нфектев, а

також - у раз1 супутньо! патологи шк1ри.

3. Алгоритм застосування екстракорпоральних метод1в лжува; ня у хворих на атошчну бронх тльну астму вимагае спершу проведе; ня трьох сеанс1В плазмаферезу, а попм гемосорбцп, в той час, ; у хворих неатошчною бронх¡альною астмою - ультрафюлетового onpi мшення кров1, а пот!м гемосорбцп.

4. Гемосорбтя на сорбентах КАУ i Гемосфер, а також мал; гемосорбиця i ¡муносорбшя у хворих на бронх1альну астму i ефективн1, на вимшу В1Д використання гемосорбцп на сорбент; марки СКН I ¡муносорбцп на ДНК-сорбентi в традиц1йному об'ем!.

5. Гемосорбтя на сорбентах марки СКН i гмуносорбцгя на ДН1 утримуючому сорбенп в традищйному об'еш, на В1дмшу В1д сплен! сорбтI, ультрафиолетового опромшення кров; i шших вариант гемосорбцп, п!двищуе чутлив1сть /3-адренорецептор1в бронхов.

6. Застосування спленосорбдii, ¡муносорбцп i традишй! гемосорбцп на сорбентах марки СКН у хворих бронх!альною астм! зменшуе гормонозаяежшсть i ь 1,5 рази зб!яьшуе термин ремюп.

7. Плазмаферез, як i спленосорбц1Я, у хворих на бронхтлы астму дозволяе отримати клгн1чний ефект в першу добу застосуванн: в той час як традищйна гемосорбЦ1я, 1муносорбЦ1Я та ультрафюл! тове опромшення кровг - в перший тиждень, при чому найб!Л] ефективним е проведения трьох або п'яти сеансiв плазмаферезу п] загальному об'ем1 вилучено'1 плазми В1Д 1200 до 1500 мл.

8. Ультраф! олетове опромшення кров1 знижуе неспецифш! г шерреактивн I сть бронх i в i неспециф1чну чутливють ишри, в т< час як 1НШ1 екстракорпоральн1 методи Л1кування не мають тако] впливу, при чому ультрафюлетове опромшення кров i i традитй! гемосорбцгя на СКН-сорбентах зменшуе ендотоксичний синдром.

9. Системний i локальний 1щи1тет хворих бронх 1альною астмо) як! зазнали дм рад^ацп шсля авар!! на ЧАЕС, не В1др1зняеть< вiд аналопчних показншов хворих з еколопчно "чистих" територИ

10. Застосування екстракорпоральних методiв лжування хворих бронх¡альною астмою сприяе в1дновленню Т-ланки системно! шун1тету, здатност1 В-л1мфоцлт!В до нормального антитiлоутворе! ня, а також, зниженню ауто¡мун!эат i i нормал1зацп фагоцитоз] незалежно В1Д наявност1 чи В1дсутност1 радюактивного впливу.

11. ¡мунолопчним критер1ем прогнозування ефективност1 гемс сорбт I у хворих бронхшльною астмою е ргзниця коефщ1ент] IgE-algE/IgE до i шсля i i застосування.

ПРАКТИЧНI РЕКОНЕНДАЦ11

1. Екстракорпоралып методи Л1кування у хворих на бронх¡альну ;тму нео<5х1дно застосовувати диференшйовано.

2. У хворих на бронх¡альну астму шд час астматичного стану эаще застосовувати плазмаферез, який необхино проводити кохен ?нь або через день - В1Д трьох до п'яти сеансiв на курс Л1куван-я, при загальному oö'emi вилучено! плазми В1Д 1200 до 1500 мл.

3. У nauieHTiB з високим вм!стом шуноглобулшу Е б1льш атонально використовувати гемосорбщю, яку сл!д виконувати на зрбентах марки СКН в об'ем! 400,0 мл, при перфузп одного об'ему лркулюючоI кров!, а и ефектившсть краще прогнозувати новим ^<унолог!чним критер1ем, який полагав у визначенш р1знищ зефщ1ент!в IgE-algE/IgE.

4. Високий bmict молекул середньо! маси е критерии для эизначення ультрафюлетового опромшення кров!, ефективн!сть coro можна прогнозувати по змшах ртня молекул середньо! маси до шсля першого Д1кувального сеансу.

5. У pa3i застосування гемосорбци в гострому перюд1 хворим 1 атошчну бронх 1альну астму на шдготовчому erani дотльно про-;сти три сеанси плазмаферезу, в той час як у хворих неатошчною }онх!альною астмо» - ультрафшлетове опромшення кровг.

6. 3 метою зменшення гормонозалежност1 у хворих на зонх1альну астму доцдльно виконувати спленосорбцш.

7. У pa3i загострення атошчно! форми бронх¡ально! астми актер1альною чи вирусной ¡нфекшею краще застосувати ультрафюле-зве опромшення кров!, яке також показано при супутн!й ишршй _ 1толопI незалежно вгд форми захворювання.

8. При загостренн! неатошчно! форми бронх¡ально! астми у 131 легкого I середньоважкого nepeöiry захворювання доц!льно . штосувати ультраф!олетове опромшення кров1, в той час, як при 1жкому nepeöiry - гемосорбщю, ¡муносорбц1ю або спленосорбцио.

9. При атотчшй форм! бронхiально! астми гемосорбщю сл1д юводити у раз1 виражено! сенсиб! л!зац.11 до алергену, як :дготовчий етап перед проведениям специф!чно! iмунотерапi!.

СПИСОК ОПУБЛ1КОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП

1. Клинико-иммунологическая характеристика больных бронхиальной астмой при ультрафиолетовом облучении аутокрови / Коваленк< H.H., Когосова JI.C. , Ткаченко Ю. Я. , Гуменюк Н. И. , Карнах Р. И., Линева Е. И., Панащук И. А. // Врачей, дело. -1993. -n 8. -С. 59-62.

2. Ткаченко D. Я. Влияние облученной ультрафиолетовыми лучам! крови на бронхиальную гиперреактивность у больных бронхиально! астмой // Врачеб. дело. -1S93. -N 7. -С.77-78.

3. Сравнительная эффективность гемосорбции и ксеносорбции з больных бронхиальной астмой / Коваленко H.H., Когосова Л.С., Ткаченко Ю. Я. , Гуменюк Н. И. , Панащук И. А. , Марков А. Е. // Врачеб. дело. -1995. -N 3. -С. 159-161.

4. Ткаченко Ю.Я. Медико-биологические аспекты применение ультрафиолетового освечивания крови в медицине // Врачеб. дело. -1996. -N 5-6. -С. 36-40.

5. Клинико-иммунологическая характеристика лечения больны: тяжелым течением бронхиальной астмы методом экстракорпоральной подключения донорской селезенки свиньи / Коваленко H.H., Когосов; Л. С. , Ткаченко Ю. Я. , Круглова И. Ф. , Панащук И. А. // Врачеб. дело. -1996. -N 10-12. -С.88-91.

6. Ткаченко Ю.Я. Традиционная и "малая" гемосорбция в леченш больных бронхиальной астмой //Врачеб.дело. -1997. -N6. -С.123-125.

7. Ткаченко Ю. Я. Комплексная сравнительная характеристик; гемосорбции на разных сорбентах у больных бронхиальной астмой. Сообщение 1. // Украш. пульмон. журн. -1997. -N 3. -С. 63-65.

8. Ткаченко Ю. Я. Комплексная сравнительная характеристик; гемосорбции на разных сорбентах у больных бронхиальной астмой. Сообщение 2. // Укра(н. пульмон. журн. -1998. -N 2. -С. 38-40.

9. Спленосорбция, как метод клинико-иммунологической реабилитации больных бронхиальной астмой /Когосова Л.С. , Ткаченко Ю.Я., Панащук 'Л. А. , Чопчик А. Д. , Круглова И. Ф. , Гуменюк Н. И. // Укра!н. пульмон. курн. -1998. -N 2. -С.42-44.

10. Ткаченко Ю. Я. Клинико-иммунологические параллели гемосорбции с применением различных сорбентов в лечении больных бронхиальной астмой // Врачеб. Дело. -1998. -N 5. -С. 113-115.

11. Обгрунгування кратност1 виконання плазмаферезу в Л1куван-HI хворих на бронх!альну астму / Эахараш М. П., Ткаченко Ю. Я.,

валенко M. M. , Когосова Л. С. , Чопчик А. Л., Панащук 1.0. // кар. справа. -1998. -N 6. -С.108-113.

12. Захараш М. П., Ткаченко Ю. Я. , Скляренко В.Г. Клинико-имму-логическая характеристика гемосорбции на ДНК-содержащем сорбенте больных бронхиальной астмой // Провизор. -1998. -N 8. -С.44-45.

13. Ткаченко Ю.Я. Сравнительная характеристика иммуносорбции плазмафереза в лечении больных бронхиальной астмой // Провизор. 998. -N14. -С. 30-31.

14. Ткаченко Ю. Я. Вщдалеш результата застосування екстра-рпоральних методов лшування у хворих на бронх1альну астму // IH. хIр. -1998. -N 7. -С. 38-40.

15. Юпн1Ко-бюхш1чна ефективш сть ультрафюлетового ocbit-вання кров! i гемосорбцп у хворих на бронх¡альну астму / П, Захараш, Ю. Я. Ткаченко, В. К. Онойко, В. Г. Скляренко // Лаб. агностика. -1998. -N2C4). -С. 21-23.

16. Захараш М. П. , Ткаченко Ю. Я. , Выдай H. Н. , Скляренко В. Г. авитационная хирургия крови Сллазмаферез) в лечении больных онхиальной астмой / М.П.Захараш, Ю. Я.Ткаченко, H. Н. Быцай, Г. Скляренко // Kjîîh. xi р. -1998. -N 9. -С. 40-41.

17. Ткаченко Ю. Я. 1мунолопч1п особливост1 впливу екстракор-ральних методIB л!кування у хворих на бронх1альну астму, як1 за-али дп радiami // Лаб. дгагностика. -1998. -N 3(5). -С.27-30.

18. Ткаченко Ю.Я. Показатели функции внешнего дыхания и сис-мы кровообращения при ультрафиолетовом освечивание аутокрови у льных бронхиальной астмой // Укра1'н. кард. журн. -1998. -N 9.

. 60-62.

19. Ткаченко Ю. Я. Влияние ультрафиолетового облучения крови и иосорбции на биохимические признаки эндогенной интоксикации у льных бронхиальной астмой // Л1кар. справа. -1999. -N 4.

.121-125.

20. Бат. 12580 А Укра/на, МПК5 А61 M 1/34, G0N33/564. Cnocid iнки ефективност1 гемосорбцп у хворих на бронх¡альну астму / 1Когосова, Ю. Я. Ткаченко, I. В. Бережна, Ф. И. Новосад (Украша). -N D62952; Заявл. 29.06.94; Опубл. 28.02.97, Бюл. N 1.

Ткаченко Ю. Я. Принципи та ефектмвшсть днферентйованого застосування екстракорпоральних методiв шкування у хворих на бронх1альну астму. - Рукопис.

Дисертатя на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спетальшстю 14.01.27 - пульмонолопя. 1нститут фтизшт-рij I пульмонологи шен! Ф. Г. Яновського АМН Укра1ни, Khib, 1999.

Дисерташю присвячено розробт принцип i в i алгоритму диферен-тйованого призначення екстракорпоральних методiв лжування CEMJD у хворих на бронх1альну астму СБА). Встановяеио, що вибф методу та IX посднання визначаеться формою, фазою i ступенем важкост! за-хворювання. Визначено залежшсть ефекту гемосорбт i В1Д марку сорбенту i об'ема перфузовано! кров;, як i впливу плазмаферезу bii к1Лькост1 сеанс ib i об'ему вилученоi плазми. Не виявлено р!знищ mi ж хворими БА, як! зазнали дп рад^аци теля аварГ) на ЧАЕС, i хворими з "чистих" penoHiB в показниках 1мун1тету i ефективност; ЕМЛ. Розроблено прогноз ефекту гемосорбт i обчисленням сшвв1Дношения IgE в циркулоючих шунних комплексах до загального IgE.

Ключав1 слова: бронх гальна астма, гемосорбт я, шуносорбшя сяленосорбтя, плазмаферез, ультрафюлетове опромгнення кров!, 1д!

Tkachenko Yu. Уа. Principles and efficacy of differentia applying of extracorporal treatment methods of bronchial asthm patients. - Manuscript.

Thesis for a medical sciences doctor's degree by specialit 14.01.27 - pulmonology. The F. G. Yanovsky Institute of Tuberculosi and Pulmonology of Ukrainian Medical Science Academy, Kyiv, 1999.

Thesis is devoted to creating the step approach in applyin different methods of extracorporal treatment CET) of bronchia asthma patients (BAP). Author determined that choice of ET metho depends on form, phase and course of disease. The dependence о haemosorption efficacy on brand of adsorbent and perfusion bloc volume was determined as well as plasmapheresis efficacy on proce dure quantity and blood extraction volume. It was revealed tha BAP exposed to radiation have the same immunologic features and E efficacy as those from ecologically "clean" regions. The predictc for haemosorption efficacy is based on coefficient between IgE j circulating immune complexes and serum IgE was stated.

Key words: bronchial asthma, haemosorption, immunosorptior splenosorption, plasmapheresis, ultraviolet blood irradiation, Ic

Ткаченко Ю. Я. Принципы и еффектлвность дифференцированного эименения экстракорпоральных методов лечения у больных бронхиаль-эй астмой. -Рукопись,

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских аук по специальности 14.01.27 - пульмонология. Институт фтизиат-т и пульмонологии имени Ф.Г.Яновского АМН Украины, Киев, 1999.

Диссертация посвящена разработке принципов и алгоритма <5фференцированного подхода к назначению экстракорпоральных этодов лечения у больных бронхиальной астмой. На основании «лиза лечения 860 больных автором делается вывод, что выбор зтода лечения и их сочетание определяется формой, фазой и гепенью тяжести заболевания. В работе определено, что применение ¿■мосорбентов КАУ и Гемосфер, как и гемосорбции в малом объеме у ильных бронхиальной астмой, менее эффективно, чем гемосорбции в задиционном объеме на сорбентах марки CRH. Установлено, что [>ферентные методы лечения не влияют на неспецифическую зонхиальную гиперреактавность, специфическую и неспецифическую /вствительность кожи, в то время как гемосорбция на сорбентах 1рки СКН и иммуносорбция на ДНК-содержащем сорбенте повышают ^вствительность ß-адренорецепторов бронхов. Автором доказано, что 1ьтрафиолетовое облучение крови уменьшает неспецифическую шерреактивность бронхов и неспецифическую чувствительность кожи, s влияя на /3-адренорецепторы бронхов. Показано, что плазмаферез ззволяет получить более быстрый клинический эффект, по сравнению традиционной гемосорбцкей, но менее продолжительную ремиссию, )и этом манипуляцию необходимо выполнять от трех до пяти сеансов. ;тановлено, что спленосорбция, иммуносорбция и традиционная ^мосорбция на сорбентах марки СКН уменьшает гормонозависимость и *еличивает продолжительность ремиссии. Изучение локального шунитета показало, что для больных бронхиальной астмой характер> снижение количества секреторного иммуноглобулина А, количества функциональной активности альвеолярных макрофагов, появление шшофилов, увеличение количества нейтрофильных гранулоцитов со шжением их функциональных свойств. В тоже время системный и жальный иммунитет больных бронхиальной астмой, подвергшихся >здействию радиации после аварии на Чернобыльской АЭС, как и )фективность екстракорпоральных методов лечения были практически [алогичными, что и у больных из экологически "чистых" регионов.

Определены следующие показания для гемосорбции и иммуносорб-

ции: 1) фаза обострения тяжелого и средне-тяжелого течени заболевания либо нестабильная ремиссия инфекционно-аллергическо формы бронхиальной астми; 2) атоническая форма болезни на этап подготовки к специфической иммунотерапии. Плазмаферез показан пр астматическом статусе или обострении атопической форм заболевания, в то время как спленосорбция - при астматическо статусе либо с целью снижения гормонозависимости. Показанием дл ультрафиолетового облучения крови является обострение легкого среднетяжелого течения неатопической бронхиальной астмы ил атопической - в случаях обострения, обусловленного бактериально либо вирусной инфекцией, а также при сопутствующей кожно патологии. Алгоритм применения экстракорпоральных методов лечени у больных атопической бронхиальной астмой предполагав предварительное проведение плазмафереза, а затем гемосорбции, в т время как у больных неатопической - ультрафиолетового облученм крови, а затем гемосорбции. В диссертации разработан новый принци прогнозирования эффективности гемосорбции, основанный н вычислении коэффициента отношения 1дЕ в составе циркулируют« имммунных комплексов к общему IдЕ в сыворотке крови.

Ключевые слова: бронхиальная астма, гемосорбция, иммуносорб ция, спленосорбция, плазмаферез, ультрафиолетовое облучение крови 1дЕ.