Автореферат и диссертация по медицине (14.01.19) на тему:Применение частично деминерализированного костного аллотрансплантанта в реконструктивно-восстановительной хирургии среднего уха у больных гнойным средним отитом

М1Н1СТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРА1НИ КШВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛВДНИЙ ШСТИТУТ ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГА 1М. ПРОФ. О.С. КОЛОМИЙЧЕНКА

и (/ -7 На правах рукопису

У (I г--

НЕ^ИПОРЕНКО ПАВЛО ВГГАЛШОВИЧ

УДК616.284-089.844

ЗАСГОСУВАННЯ ЧАСТКОВО ДЕМ1НЕРАЛ1ЭОВАНОГО К1СТКОВОГО АЛОТРАНСПЛАНТАТА В РЕКОНСТРУКТИВНО-В1ДНОВН1Й Х1РУРГН СЕРЕДНЬОГО ВУХА У ХВОРИХ НА ГШЙНИЙ СЕРЕДН1Й ОТИТ

14.01.19. - оториноларинголопя

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Кит 1999

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана ¡м. М.Горького

в

Донецькому державному медичному ушверсите

доктор медичних наук, професор Сушко Юрш Олександрович, завщувач вщдшом тимпанопластики Кшвського науково - дослщного шституту оториноларингологи

¡м.проф.О.С.Коломшченка МОЗ Укра'ши.

доктор медичних наук, професор 1ськ1в Богдан Григорович, завщувач кафедри оториноларингологи КшвськоТ медичноУ академи шслядипломно осв1ти iM. П.Л.Шушка.

доктор медичних наук, професор Березнюк Володимир Васильови завщувач кафедри оториноларинголог ДншропетровськоУ медичноУ академй'.

Провщна установа: Нащональний медичний уншерситет

¡м.акад.О.О.Богомольця МОЗ УкраУни кафедра оториноларингологи, м.КиУв.

Захист вщбудеться " ¿V 2000 року. годин1 на засщаш

спещал1зованноУ вченоТ ради Д 26.611.01 в КиУвському науково-дослщном ¡нститут1 оториноларингологи ¡м.проф. О.С.Коломшченка МОЗ УкраУш (252057, КиУв 57, вул. Зоолопчна, 3).

3 дисертащею можна ознайомитись у б1блютещ КиТвського науково дослщного шституту оториноларингологи ¡м.проф. О.С.Коломшченка.

Автореферат розкланий

' --у/1999 року.

Вчений секретар спещал1зованоУ вченоУ ради,

кандидат медичних наук АЛ.Розкладка

Науковий KepiBHHK:

ОфщШш опоненти:

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть теми.

За час свого розвитку реконструктивна х!рурпя середнього вуха досягла певних ycnixie у морфолопчнш та функщональнш реабштаци хворих з р1зними формами гншного середнього отиту.

Протягом останшх 25 рок1в набули поширення вар1анти функцюнально-реконструктивних операцш ¡з збереженням задньоТ CTiHKH ЗОВШШНЬОГО слухового проходу, 3 формуванням П0ВПр0Н0СН01 системи середнього вуха (Portmann, 1967; Jansen, 1968).

Тимпанопластика закритого типу, на вщмшу вщ вщкритого вар-¡анта, мае на уваз! формування повггряно1 аттикоантромасто'щально! порожнини, що сполученаз барабанною порожниною i слуховою трубою. Задня стшка зовшшнього слухового проходу при цьому зберааеть-ся або вщновлюеться. Проте залишаються суперечносп у пщходах до виконання закритих вар1анта тимпанопластики при р1зних формах хрошчного гншного середнього отиту (ХГСО). Зумовлено це усклад-неннями, що мали М1сце у вщдаленому шсляоперацшному перюдь Ефектившсть xipypri4Ho'i реабштаци хворих на ХГСО багато у чому залежить вщ вибору показань щодо оптимальнго способу операцй' з огляду на характер патолопчного процесу, функцн слухово!" труби, po3Mip антромасто'щальноТ порожнини (Ю.А.Сушко, 1978; И.А.Яшан, 1979; М.Б.Крук, 1988; Д.Н.Кокоркин, 1997; Holmquist, 1978; Wehrs, 1981; Jacler.Shindler, 1984), продовжуеться опрацювання показань щодо вщкритих i закритих BapiamiB тимпанопластики.

У питанш патогенезу тсляоперащйних ретракцш шсля закритого BapiaHTa операци у хворих на ХГСО, Д.Г.Тарасов та сшвавт.(1988) вщзначають важливу роль в i'x утворенш тимпанального перешийка татимпанальнихсшвусть. Внизц1випадк1воднимзмехашзм1в розвитку ретракцшних втягнень шсля функцюнально-реконструктивних опе-ращй (ФРО) на середньому Byci е недостатня вентилящя передшх i задшх в1ддшв эш- та ретротимпанальних порожнин через порушення функцш слухово'1 труби. В.В.Березнюк та ствавт.(1998), вказуючи на недолжи закритих BapiaHTiB операци (розвиток рубцево-спайкового процесу в дшянщ лабиринтних висон i слухових юсточок, утворення ретракцшно-го закутка барабанноТ перетинки з рецидивом ретракцшно'1 холестеа-томи), говорять про можливкть «пром1жного» вар1анта операцй", який вхлючае елементи закритого i вщкритого способу тимпанопластики з облггеращею адиту со-антрально'1 дтянки при збереженш задньоГ CTiHKH слухового проходу. На пщстав1 вищесказаного слщ вщзначити, що для профилактики втягнень тимпанально/ мембрани теля ФРО закритого

типуз недостатньою вентиляцшною функщею слуховоТ труби Heoöxi-дне подальше розроблення ефективних cnocoöiß тимпанопластики з урахуванням анатомо-функцюналь-них можливостей середнього вуха.

Основна увага при здшсненш мастоУдопластики придшяеться фор-муванню близького до нормальних p03MipiB i форми зовшшнього слухового проходу. Як трансплантати застосовують не лише аутотканини: м'язовК м'язово-фасщальш, сполучнотканинно-м'язошст-KOBi клапт1 на шжщ (М.1.0всянников,1965; Palva Т., Makinen, 1979; Janzen V.,1981), аутоюстку (Т.В.Богданова,1974; Palva Т., 1988), жирову тканину (Gacek R.,1976), атакож консервоваш тканини людини: ребро-вий хрящ (В.Д.Меланьин, 1975;В.П.Нечипоренко, 1984;DecherH., 1985), люфшзовану гомоюстку (Н.В.Зберовская, 1973), консервовану в 0,5% розчиш формалшу гомоюстку (В.Д.Меланьин, А.К.Ботпаев, 1976; А.Ю .Запорощенко, 1977). Застосовують i штучш матер1али (В.Д.Меланьин, А.М.Петровская, Н.Ф.Силяева, 1978; Schädel А., Ganzer U.,1989). Останн1м часом усшшно застосовуеться при мастоУдопластищ алоген-ний KicTKOBKfi матрикс (А.К.Покотиленко, С.Ф.Яловой, 1989; КХА.Сушко, С.Ф.Яловой, О.Н.Борисенко, 1989). Р1зноманггшсть методик i MaTepianiB, як1 застосовуються при здшсненш мастоУдопласти-ки, свщчить про продовження пошуюв бшьш ефективних cnocoöiB i трансплантате.

Виб1р частково демшерал1зованого к1сткового алотранспланта-та(ЧДКА) обгрунтовуеться простотою моделювання при реконст-рукци задньоУ стшки зовншнього слухового проходу i мастоУдопластищ. Пролонгована стшшсть юстки ¡з залишковим 20%вмютом солей каль-щю до поступового розсмоктування i замщення юсткою рецитента необхщна для бшьш масивного розвитку репаративних процеав, яю в часЦ як правило, вщстають вщ дегенеративних i е фактичним 'ix на-слщком. Такого ж висновку дшшли А.К.Покотиленко та сшвавт.(1995) в експеримент1 з хрящовою тканиною собак з р1зним ступенем мше-рал1зацй'.

Автори вщзначили, що велию просторов! i яkichi втрати остеоп-родуцентного оюстя i, особливо, його репродуктивного шару шд час гн¡иного середнього отиту i наступного радикального оперативного втручання сприяють повшьному наростанню ¡з сулижних дшянок на оголеш KicTKOBi стшки кровоносних судин i нового ошстя. Тому зба-лансоваш в час! процеси дегенераци кктки ¡з залишковим bmictom солей кальцто сприяють, коли настае можлив!сть репаративного остеогенезу материнського ложа рецишента, бшьш р1вном1рному i по-вному замещению новою меткою, без розвитку сполучноУ i ф1брозноУ

тканини з неминучою деформащею стшок у подальшому.

Зв'язок з науковими програмами.

Дисертац1я е фрагментом держбюджетноУ НДР №0195У000649 "За-соби стабмшаци плазматичних мембран в патогенетичшй терашУ хрон-¡чних полшозних риносинугпв".

Мета дослщження. Полшшення морфолопчних 1 функцюнальних результата сануючих 1 слухополтшуючих операцш на середньому вус1 у хворих на ХГСО.

Задач1 дослщження.

1. Розробити методику приготування частково демшерал!зова-ного юсткового алотранспланта.

2. Вивчити характер { строки розвитку морфолопчних змш, що вщбуваються у ЧДКА шсля пересадки у кгсткову порожнину.

3. Розробити методику \ показания щодо мастоУдопластики у хворих на хрошчний гншний середнш отит, яка виконуеться одночасно з функцюнально-реконструктивною операщего закритого типу.

4.Вивчити ефективжсть запропонованоУ методики мастоУдоплас-тики в ранньому 1 вщдаленому шсляоперащйному перюдк

Наукова новина.

1. Застосовано новий вид пластичного матер1алу - частково демшерал1зований юстковий алотрансплантат - при здшснеш мастоУ-допластики 1 реконструкци задньоУ юстковоУ стшки зовшшньо-го слухового проходу у хворих з р1зними формами гншного середнього отиту (ГСО).

2. Вперше вивчено характер 1 строки розвитку морфолопчних змш, що вщбуваються у ЧДКА теля його пересадки у ккгкову трепанацш-ну порожнину при мастоУдопластицк

3. Опрацьовано 1 застосовано показания \ методика мастоУдоп-ластики, яка проводиться одномоментно з закритим вар1антом тимпа-нопластики.

4. Вперше показано, що для оцшки ФРО закритого типу з засто-суванням ЧДКА при недостатшй функци слуховоУ труби строки спос-тереження у вщдаленому перюд1 мають бути не менше 2-х роюв.

Практична цшшеть роботи.

В результат проведеного дослщження доведено, що трансплантация ЧДКА е високоефективним способом замщенняюсткових дефекта уреконструктивнш хирурги середнього вуха. Юстковий матрикс алот-рансплантата 1 його остеогенш клтши утворюють центри остеогенезу для формування новоУ юстки, котре практично завершуеться через 3 мкящ шсля трансплантаци, а повне визр1вання новоутвореноУ юстко-

воУ тканини спостерйгаеться через 4 míchijí теля пересадки.

Пропонований cnoc¡6 частковоУ1 тотальноУмастоУдопластики, яка виконуеться одночасно з закритим BapiairroM тимпанопластики при недостатшй фуикцн слухов о i труби, дае змогу запоб1гти розвитков1 рет-ракцШних аттикових закутюв, вторинних перфорацш неотимпаналь-ноУ мембрани, ф1броз1в барабанноУ порожнини, покращити морфолопчш i функцюнальж результата слухополтшуючих операцш.

Впровадження в практику.

Матер ¡ал и дослщжень застосовуються в po6oT¡ Донецького об-ласного центру MiKpoxipypri'í вуха на 6a3i ЛОР-клжш шституту не-вщкладноУ i вщновноУ xipypri'í АМН УкраУни.

Особистий внесок здобувача.

Кшшчний огляд, Bifl6ip хворих, визначення функцюнального стану слуховоУ труби, а також аудюлопчну характеристику хворих, xipyprÍ4H¡ втручання у хворих на хрошчний та гострий середнш отит автор проводив самостийно у ЛОР-юншщ IHBX.

Автором спшьно з сп1вроб1тниками вцщщу морфологи ЦНДЛ Донецького державного медичного ушверситету вивчено характер i строки розвитку морфолопчних зм!н, яю вщбуваються у часгково демшерал1зованому юстковому алотрасплантал шсля його пересадки.

Апробацш результате роботи.

Матер1али дисертацшноУ роботи доповщалися i обговорювалися на засщаннях щор1чного науково-практичного товариства оторинола-ринголопв ДонецькоУ облает! (1994-1999), на \пжобласшй науково-прак-тичнш конференцй' (Донецьк, 25-27 вересня 1994), на республжанськш науково-практичнш конференщУ (Свпатор1я, 18-19 травня 1995), на секцшному засщанш VIII зЪду оториноларинголопв УкраУни (КиУв, 6-8 червня 1995), на республжанськш науково-практичнш конференци (КиУв, 9-11 вересня 1997), на м1жнароднш науково-практичнш конфе-ренци (Дн1пропетровськ, 1-3 жовтня 1997), на науково-практичнш кон-ференцп «Патояопя органа слуху» (Донецьк, 9-10 вересня 1999).

Публшацп.

За темою дисертацп опублжовано 3 журнальш роботи i 8 - в зб1рниках наукових праць.

Обсяг i структура роботи.

Дисертащя викладена на 115 сторшках друкованого тексту. Бона складаеться ¡з вступу, огляду л!тератури, чотирьох роздшв власних спостережень, пщеумкового роздшу, bhchobkíb, практичних рекомен-дацш, покажчика лггератури, який нал1чуе 196 джерел, з них 73 - ¡нозем-них автор1в. Робота шюстрована 18 таблицями та 39 рисунками.

3MICT РОБОТИ МАТЕР1АЛИI МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕННЯ

Для досягнення поставлено'1 мети та завдань було застосовано матер1али загальноюишчного та спещального дослщження 291 хворого з р1зними формами гншного середнього отиту: 67 хворих з гострим гншним середшм отитом, ускладненим мастоУдитом (ГГСО, мастощит), 73 хворих з хрошчним гншним мезоештимпанггом (ХГМЕ), 99 хворих з хрошчним гншним ештимпаштом (ХГЕ), 52 хворих шсля рашше перенесеноУ радикальноУ операци на Byci (РО).

Onepoeani xeopi подтеш нами на дв1 групи:

1 клЫчна група (121 хворий) - як трансплантат для масто'щопла-стики i реконструкщУ задньоУ кктковоУ ст1нки зовшшнього слухового проходу застосовано частково демшерал1зований кютковий алотранс-плантат;

2 кшш'чна група (100 хворих) - для мастоУдопластики i реконст-рукцн задньоУ юстковоУ стшки зовн1шнього слухового проходу застосовано декальцинована к1сткова тканина (ДКТ).

Для зручносп ми подшили мастоУдопластику на кшька вар1ант!в.

Такий подш х1рурпчноУ облггерацп порожнин соскопод1бного вщростка, з нашоТточки зору, е зручним у юпшчнш практищ, тому що при цьому воображено обсяг ! етап оперативного втручання.

Тотальна первинна мастоТдопластика мае на уваз1 обл1теращю а нр о м а сто 1 да л ь н оУ порожнини у момент сануючоУ операщ'У.

Тотальна вщстрочена масто'щопластика - пломбуеться мастоУдаль-на порожнина разом з антрумом через 7-10 д1б шсля сануючоУ опе-рацГУ.

Тотальна вторинна мастоУдопластика виконуеться з метою лжвщаци антромастоУдальноУ порожнини з реконструкщею задньоУ кютковоУ стшки зовшшнього слухового проходу при повторних х1рур-

пчних втручаннях на середньому вусл через тривалий час шеля саную-401 операци.

При частковш первиннш масто'щопластищ пломбуеться тшьки масто'щальна частина порожнини, антрум залишаеться повггряним. Масто'щопластика виконуеться одночасно с сануючим етапом.

Часткова вщстрочена масто'щопластика мае на уваз1 збереження повггряного антрума з обл1теращею шсляоперацшноТ' порожнини со-скопод^бного вщростка через 7-10 Д1б теля сануючого етапу.

Мета частковоТ вторинноТ' масто'щопластики - зменшення об'ему антромасто'щальноУ порожнини при повторних операщях на середньому вуа через тривалий час шеля сануючоУ операци.

Уах хворих першоУ юпшчноУ групи залежно вщ виду масто'щопластики ми подшили на 4 пщгрупи.

1а - шеля масто'щотоми (масто'щектомн) при гострому гншному середньому отит1, ускладненому масто'щитом (часткова або тотальна вщстрочена масто'щопластика) - 36 хворих.

1Ь - при тимпанопластищ закритого типу у випадках патологичного процесу в антрум1, його малого об'ему 1 неможливосп зберегти його слизову оболонку, недостатньоУ функщУ слуховоУ труби, склеротичного типу будови соскопод1бного вщростка (тотальна первинна масто'щопластика) - 16 хворих.

1с пщгрупа - при тимпанопластищ закритого типу з наявшетю великих розм1р!в антромасто'щальноТ порожнини 1 глибоких закутюв в нш, недостатньоУ функци слуховоУ труби (часткова первинна мас-тоУ-допластика) - 39 хворих.

1с1 - при проведенш тимпанопластики шеля рашше зробленоТ за-гальнопорожнинноУ операци (тотальна вторинна масто'щопластика, часткова вторинна масто'щопластика) - 19 хворих.

Хворих другоУ клничноУ групи також було подшено на пщгрупи за тим самим принципом.

2а - июля масто'щотоми (масто'щектомп) при гострому гншному середньому отит1, ускл. масто'щитом (часткова або тотальна вщстрочена масто'щопластика) - 19 хворих.

2Ь - при тимпанопластищ вщкритого типу пщ час сануючоУ операци з метою лжвщаци антромасто'щальноУ порожнини (тотальна первинна масто'щопластика) - 27 хворих.

2с - при тимпанопластищ вщкритого типу пщ час сануючоТ операци з метою зменшення об'ему масто'УдальноУ порожнини (часткова первинна масто'щопластика) - 20 хворих.

2с1 - при тимпанопластищ вщкритого типу шеля рашше проведе-

hoi радикальноУ операцп (часткова вторинна, тотальна вторинна мас-тоУдо пластика) - 22 хворих.

У зв'язку з тим, що часткова i тотальна первинна мастоУдопласти-ка з реконструкфею задньоУстшки слухового проходу при закритому BapiaHTi тимпанопластики проводилася тшьки серед хворих 1 групп (55 oci6 lb i 1с пщгрупи), ми, для пор1вняння, вивчили 70 ¡сторш хвороби oci6, прооперованих у 1987 - 1994 роках. Щодо цих хворих було застосовано закритий BapiaHT тимпанопластики з реконструкщею зад-ньоУ стшки слухового проходу без корекци об'ему антромастоУдальноУ порожнини - 3 кшшчна група.

Розповсюджена холестеатома була противопоказаниям до вико-нання мастоУдопластики, виняток складала обмежена ретракц1йна ат-тикальна холестеатома.

Розроблено показания для виконання xipypri4Ho'i обл1терац1У ант-р о м асто Уд ал ь н о У порожнини.

Хворим з гострим гншним середн1м отитом, ускладненим мас-тоцщтом, п1сля сануючого етапу проводилася часткова або тотальна вщстрочена мастоУдопластика. Критер1ями для мастоУдопластики е ку-пування гншного процесу в середньому Byci i в соскопод1бному вщро-стку, нормал1зац1я отоскоп1чноУ картини, вщновлення слуху.

Показания для частковоУ первинноУ (вщстроченоУ) мастоУдопластики:

1. Функц!я слуховоУ труби 3 ступеня.

2. Диплоетичний або склеротичний тип будови соскопод1бного вадростка.

3. Об'ем антромастоУдальноУ порожнини понад 4 см3.

4. Наявшсть глибоких i погано дренованих закутк1в в антромас-тоУдальн1й порожнин1.

Показания для тотальноУ первинноУ (вщстрочено!) мастоУдопластики:

1. Функция слуховоУ труби 4 - 5А-2 ступеня.

2. Склеротичний тип будови соскопод1бного вщростка.

Показания для тотальноУ або частковоУ вторинноУ мастоУдопластики:

1. Стан гпсля сануючоУ операцп вщкритого типу з наяв1пстю великих po3MipiB антромастоУдальноУ порожнини, погано дренованих i не-достатньо доступних для огляду закутов у цш порожниш, част] рецидиви запального процесу у середньому Byci.

2. Функщя слуховоУ труби 4 - 5А-2 ступеня.

Обсяг спец1ального дослщження включае: дослщження слуховоУ

функци, визначення функцислуховоУтруби (за Miller), визначеннясту-пеня пневматизаци соскопод1бного вщростка, визначення об'ему ан-тромастощальноУ порожнини методом волюметр». Застосування методу комп'ютерноУ томографы скроневоУ юстки дозволило нам простежити за станом середнього вуха у вщцаленому шсляоперацшному nepiofli.

За результатами тимпанометри ми ощнювали вентиляцшну функ-цш слуховоТ труби перед оперативним втручанням.

Щодо динамжи репаративних процеав у середньому Byci в раннь-ому шсляоперацшному nepiofli ми мали робити висновки на шдстав1 в1зуального спостереження стану задньоУ стшки слухового проходу, цитолопчного дослщження раньового вщдтьного.

Критер1ями оцшки морфолопчних результат ФРО закритого типу у вщдаленому шсляоперацшному перюд1 (1-5 роюв) за даними отомкроскошУ були вторинн1 перфораци i наявшсть ретракцш тимпа-нальноУмембрани, ф1броз барабанноУ порожнини, повна i часткова епщерм1защя порожнини.

Дослщження слуховоУ функцГУ в однаковому обсяз1 проведено шсля операци у 55 хворих шсля закритого BapiaHTa тимпанопластики з мастоУдопластикою i шсля 70 функцюнально-реконструктивних операций закритого типу без xipypri4Ho'i облгтераци антромастоУдальноУ порожнини. Обсяг дослщження включав визначення сприймання шеп-¡тноУ тарозмовноУ мови, тональних поропв повггряно-та кютковоп-роведених звук1в, к1стково-повггряного штервалу, р1вня 100% розб1рливост1 мови i тонального приросту слуху. Анал1зу пщдаш даш аудюметричного дослщження до операци i у вщцаленому nepiofli на протяз! 1-2 i 2-5 poKiB.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩЖЕННЯ

Трансплантащя ЧДКА виконувалась переважно з метою облгтераци порожнин соскопод1бного вщростка i реконструкцп задньоУ кютко-воУ стшки зовн1шнього слухового проходу. Усього прооперовано 121 пащент. 36 з них - з приводу гострого гншного середнього отиту, ускладненого мастощитом. 85 oci6 хворши на pi3Hi форми ХГСО.

У npoueci робота проведено дослщження i вивчено характер i строки розвитку морфолопчних змш, що вщбуваються в ЧДКА шсля його пересадки.

Матер1алом дослщження слугували 15 фрагмента ЧДКА, вида-лених при повторних операщях у строки вщ 1 до 24 мкящв. В ycix ви-падках бюптат був взятий i3 зони повного заживления на 5-6мм вщ к1сткового краю до центру мастоТдальноУ порожнини. Причиною для

реоперацш у двох випадках був рецидив холестеатомного процесу в се-редньому вуа, в рент 13 - коригуюч! операци. Кр1м того, вивчено 5 шматочюв «нативних» ЧДКА, пщготовлених до трансплантацп.

В результат! проведеного дослщження виявлено, що транспланта-Ц1я ЧДКА е високоефективним способом замщення к!сткових дефекте у реконструктивнш х|'рурги середнього вуха. Збалансован! у час! про-цеси дегенерацп кктки ¡з залишковим вмктом кальщю з настанням можливост! репаративного остеогенезу материнського ложа рецишен-та сприяють бшьш р!вном!рному ! повному зам!щенню новою ккткою, без розвитку сполучноУ та ф!брозно'У тканини з неминучою деформа-ц!ею ст!нок у подальшому. Юстковий матрикс алотрансплантата та його остеогенн! кл!тини в умовах достатнього кровопостачання утво-рюють центри остеогенезу для формування новоУ к!стки, котре практично завершуеться через 3 мкящ теля трансплантаци, а повне созр1вання новоутвореноУ юстковоУ тканини спостер!гаеться через 4 мкящ шеля пересадки.

Серед облшового складу хворих 1-1'групи, що вивчалася, виявлено: 25 (20,7%) пащента з ХГМЕ, 30 (24,8%) хворих з ХГЕ, 30 (24,8%) пащен™ шеля перенесеноТ попереду РО, 36 (29,7%) хворих з на-слщками гострого гн!йного мастоУдиту при ГГСО. Обмежену аттикаль-ну холестеатому виявлено у 13(23,6%) хворих з ХГМЕ та ХГЕ щеУ групи.

Щодо динам!ки репаративних процес!в у середньому вуа в раннь-ому п!сляоперац!йному перюд! ми опосередковано робили висновки на пщетав! в!зуального спостереження за станом задньоУ ст!нки слухового проходу ! неотимпанальноУ мембрани, цитолог!чного дослщження ранового в!ддшьного.

В!зуальне спостереження за процесом приживления реконструйо-ваноУ задньоУ ст!нки зовн!шнього слухового проходу ! меатотимпа-нального клаптя дозволяе контролювати васкуляризац!Ю транплантата, ступ!нь запальноУ реакцн ¡, в раз! необхщност!, здшенювати медика-ментозну корекц1ю.

Цитолог!чне дослщження ранового вщдтьного проводили за до-помогою мазтв-вщбитюв за методом М.П.ПокровськоУ (1969). Цей метод е простим ¡доступним,таким, що достатньо характеризуе переб!г репаративних процессе. 3 вираженост! фагоцитозу можна робити висновки щодо мкцевоУ ! загальноУ реактивност! организму. Ранове вщцшьне беруть для дослщження ¡з дренажа або слухового проходу за допомогою ватничка ! переносять на предметне скло. Мазок висушу-ють на повпр!! шеля фкеацй' в метиловому спирт! фарбують за Рома-новським-Гимзе. У мазках-препаратах пщраховують 100кл!тин. Вм!ст

ештел1альних клггин, нейтрофшв, л1мфощтв, моноцита, еозинофшв виводять у вщсотковому вщношенш. Звертають увагу на фагоцитоз, стушнь захвату 1 перетравлювання мжрофлори. Збирання матер1алу проводиться через день протягом 10 дшв.

У першш груш пащент^в було вщзначено найменшу реакщю тканин на оперативне втручання. У перш! три доби шсля мастоУдоплас-тики вщдшьне по дренажу було переважно серозно-кров'янисте, пом!рне. В рановому ексудат1 спостер1галися клтши вазогенного походження ¡з вмютом сегментоядерних нейтрофшв у межах 78,8% ± 1,7%. Було виявлено значну кшьюсть незмшених еритроцита (15-20 у пол! зору), еозинофшв - 3,1% ± 0,3% та поодиною к;птини плоского ештелда.

Через 4-5 дшв теля операци вщдшьне у бшьшосп хворих змен-шуеться 1 мае серозний характер. Кшьюсть сегментноядерних нейтрофшв знижуеться до 75,3% ± 1,2%. Протягом 7 дшв шсля операци спостер1гаеться дальше зниження в ексудат1 кшькост1 сегментоядерних нейтрофшв до 69,1% ± 1,5%, кшьюсть л1мфоцит!в збшьшуеться до 20,1% ± 0,2%. Через 9-10 д1б п1сля операцГУ запальна реакщя спадас. Вщдшьне у слуховому проход! незначне, серозне, ¡з вмютом сегментоядерних нейтрофшв у межах 61,8% ± 1,5%, л1мфоцит1в - 23,2% ± 0,5%, еозинофшв - 1,4% ± 0,2%. Трапляються одиною клтши плоского ештел1ю - 4,1% ± 0,3%. Бактер1ального обаменшня не виявлено у жод-ному випадку.

У хворих другоУ групи шеляоперащйний перюд проходив з найбшьш вираженими ознаками запальноУреакц1У. У перил три дш п1сля операци ексудат по дренажу був переважно серозно-слизистого характеру, вщ пом1рного до великого. Вм1ст сегментоядерних нейтрофшв вщм1чено у межах 81,2% ± 1,3%. Траплялися незмшеш еритроцити (15-20 у пол1 зору), кшьюсть еозинофшв становило 3,6% ± 0,4%. У 12 хворих було виявлено кокову мжрофлору, фагоцггарна актившеть знижена. Через 4-5 дшв вщдшьне з вуха у бшьшосп пащента збер!-галося. Нейтрофшьна реакщя бшьш виражена. Кшьюсть сегментоядерних нейтрофшв збшьшилася до 84,1% ± 1,6%. Трапляються зруйноваш нейтрофши, фагоцитоз пом1рно виражений. На 6-7 добу шсля операци в ексудат1 вщм1чаеться досить високий вкпет сегментоядерних нейтрофшв (76,4% ± 0,7%). Фагоцитарна актившеть дещо збшьшуеться. Визначаються поодиною кл1тиии плоского епител1ю - 3,1% ± 0,1%. Через 8-10 д1б теля операци раньове вщдшьне у бшьшост1 хворих незначне, в серозному ексудат1 знижуеться кшьюсть сегментоядерних нейтрофшв до 72,5% ± 0,9%, кшьюсть л1мфоципв збшьшуеться до 24,1% ± 0,3%, еозинофшв знижуеться до 2,2% ± 0,1%. Мжробна флора спос-

терзалась у 15 хворих.

Таким чином, при анал1з1 результата цитолопчного дослщження в комплекс! з даними клшчного спостереження репаративних про-цес1в шсляоперацшного пер1оду було виявлено, що при застосуванш ЧДКА для мастоУдопластики вщм1чаеться менш виражена запальна реакщя на х1рурпчне втручання. При використанш ДКТ ранов1 про-цеси найбшьш виражеш, вщм1чаеться бшьш тривала ексудащя, ДКТ е менш стшким до бактер1альноУ флори.

В ранньому шсляоперацшному перюд1 у хворих основноУ групи шсля масто'щопластики при ГГСО ускладненому масто'щитом (36 оаб -1а пщгрупа) у 2 (5,5%) випадках утворилася завушна нориця. Нагноения трансплантата при цьому не вщм1чено. При рев1зи порожнини норищ були виявлени др1бш шматочки ЧДКА у м'яких тканинах, що було техшчним огр1хом пщ час операцп. В контрольн1й груш у щеУ ж само! категорн пащента (31 оаба - 2а пщгрупа) нагноения трансплантата з утворенням завушноУ норищ спостер1галося в 6(19,4%) випадках (р<0,05). При додатковому проведенш курсу антибактер1альноУ та гормонально'! терашУ, а також мюцевого лкування у 4 пащента щ ускладнення були кушрувань У 2(6,5%) хворих у зв'язку з вираженим м1сцевим запальним процесом ми були змушеш видалити алотрансп-лантат (ДКТ) ¡з шсляоперацшноУ порожнини (р<0,05).

В ранньому шсляоперацшному перюд1 у хворих на ХГСО 1 клппчноУгрупи шсля частковоп тотально! масто'щопластики з рекон-струкщею або без реконструкци задньоУ мстковоУ стшки слухового проходу (85 оаб) у 2(0,2%) пащента вщзначалася по\нрно виражена запальна реакщя мкцевих тканин 1 ш в жодному випадку не зафксова-но нагноення та вщторження трансплантата. У 2 груш пащента (69 хворих) на протяз1 перших 20 д1б шсля операцп у 3 (4,3%) хворих вщм1чалася виражена запальна реакщя м1сцевих тканин, купована шсля додатковоТ корекщ! медикаментозного лжування, у 2 (2,9%) пащента спостер1галося нагноення трансплантата 1 у 1 (1,4%) випадку трансплантат видален (р<0,05).

Основними критер1ями ощнки ефективносгп масто'щопластики у вщдаленому шсляоперащйному перюд1 (1-5 роюв) згщно з даними отомжроскопи, була форма зовшшнього слухового проходу, стан його задньо! стшки.

В 1 груш хворих часткова 1 тотальна масто'щопластика з ре-конструкщею задньо! стшки слухового проходу проведена 71 пащенту, в контрольнш 2 груш проводилася реконструкщя задньо! стшки тшьки при тотальшй масто'щопластищ - 29 хворим. Термш спостереження -1-

5роюв. Оцшюючи стан зовшшнього слухового проходу у хворих 1 групи, слщ вщзначити в уах випадках його цшковиту епщерм1защю. За формою реконструйоваш слухов! проходи наближаються до нормаль-них.

В контрольнш груш кшькють втягнень проксимальних (дисталь-них вщдшв реконструйованоУ задньоУ стшки слухового проходу вщповщае 6 (20,7%) и 3 (10,3%) випадшв. У 2 (6,8%) хворих щеУ групи спостеркався ллзис трансплантата з утворенням редукованоТ антро-мастоУдальноУ порожнини, в 1 (3,4%) випадку з частковою ешдермпа-щею порожнини (р<0,05).

МастоУдопластика без реконструкцГУ задньоУ юстковоУ стшки слухового проходу виконано 14 хворим 1 групи 140 патентам другоУ групи. У цш категорп хворих ми частше спостер1гали зменшення об'ему трансплантата ¡з збшьшенням розм1р1в антромастоУдальноУ порожнини. В основнш груш" пащешчв в 1(7,1%) випадку вщм1чено незначне збшьшення об'ему шсляоперацшноУ порожнини. В контрольнш груш збшьшення розм1р1в антромастоУдальноУ порожнини зафжсовано у 5(12,5%) хворих. ДКТ л1зувався у 3(7,5%) пащент1в 2 групи, непов-на епщерм1защя шсляоперацшноУ порожнини вщм1чалася у 4(10%) хворих (р<0,05).

Таким чином, можна дшти висновку, що застосування ЧДКА як матер1алу для обл1терацн порожнин соскопод1бного вщростка 1 ре-конструкци задньоУ юстковоУ стшки слухового проходу полшшуе мор-фолопчш результата операцш, не спричиняе мюцевоУ запальноТ реакцн навколишшх тканин, у вщдаленому шсляоперацшному пер1од1, замь щуючись кктковою тканиною рецишента, не зменшуеться в об'ем11 не деформуеться.

При виконанш функцюнально-реконструктивних операщй зак-ритого типу для профшактики розвитку ретракцшних закутюв, вто-ринних перфорацш неотимпанальноУ мембрани 1 рецидиву патологичного процесу у середньому вуа в комплекс! засоб1в, функцй слуховоУ труби 3 ступеня 1 обсягом антромастоУдальноУ порожнини бшьше 4 см3, перспективним, за нашими даними, е застосування част-ковоУ мастоУдопластики, а при функцн слуховоУ труби 4 - 5А-2 ступеня - тотальноУ масто'щопластики з вщновленням або збереженням задньоУ стшки слухового проходу - основна дослщжувальна група (1Ь и 1с пщгру-пи - 55 оаб).

В контрольнш груш (3 кшшчна група - 70 оаб) пащентам у мину-лому зроблено ФРО закритого типу без х1рурпчноУ обл1тераци антромастоУдальноУ порожнини.

Критер1ями оцшки морфолопчних результата ФРО закритого типу у вщдаленому шсляоперацшному nepiofli (1-5 роюв), за дани-ми отомжроскопй, були вторинн1 перфораци i наявшсть ретракцш тимпанальноУ мембрани, ф1броз барабанноУ порожнини.

1з таблиц! видно, що у строки спостереження до 2-х poxis приблиз-но з однаковою частотою в обох трупах хворих було вщм1чено вторин-ну перфоращю тимпанальноУ мембрани - у 3(5,4%) oci6 основноУгрупи i у 4(5,7%) пацшента контрольно!' (р>0,05). Через 2-5 роюв зареестро-вано збшьшення кшькост! даного роду ускладнень у хворих контрольноУ групи - 9(12,9%) пащенпв i вщносну стабшьшсть в основнш rpyni -4(7,2%) (р<0,05).

В основнш rpyni хворих у 4(7,2%) пащент1в вщм1чеш ретракци неотимпанальноУ мембрани, в контрольнш rpyni це ускладнення вияв-лено у 8(11,4%) oci6 у строки спостереження до 2 роюв (р<0,05). У строки вщ 2 до 5 роюв в основнш rpyni хворих Ух юльюсть становила 5(9,1%) oci6, у контрольнш rpyni - 11(15,7%) oci6 (р<0,05).

Ускладнення у вигляд1 ф1броза барабанноУ порожнини трапляли-ся у хворих контрольноУ групи доскшрно частше. У nepuji 2 роки у 2(3,6%) пащентш основноУ групи, у 3 (4,3%) oci6 контрольноУ групи. Протягом 5 роюв вщповщно у 3 (5,4%) i 6 (8,6%) хворих (р<0,05).

Таблиця

Пор1вняльна характеристика шсляоперацшних ускладнень шсля тимпанопластики закритого BapiaHTy у хворих основноУ i контрольноУ труп через 1-2 i 2-5 роюв

Шсляоперащкш ускладнення Строки обстеження Дослиувана група

Основна Контрольна

Вторннна перфорашя тимпанально! мембрани роки 3(5,4%) 4(5,7%)

2-5 роив 4(7,2%) 9(12,9%)

Ретракщя тимпанально! мембрани 1*2 роки 4(7,2%) 8(11,4%)

2-5 роюв 5(9,1%) 11(5,7%)

Oi6po3 барабанной порожнини роки 2(3,6%) 3(4,3%)

2*5 роив 3(5,4%) 6(8,6%)

Шдбиваючи пщсумки вищезгаданих морфолопчних результате, можна вщзначити статистично достов1'рну вщмшшсть кшькост1 ускладнень у пащента основноУ 1 контрольноУ груп ¡з збшьшенням строю'в спостереження. Таким чином, облггеращя антромастоУдальноУ порожнини при закритих вар1антах ФРО с недостатньою функщею слуховоУ труби дозволяе зменшити юльюсть ускладнень, таких як вторинш перфораци [ ретракцГУ тимпанальноУ мембрани, ф!броз барабанноУ порожнини, в перил два роки в 1,3 раза, у строки В1'д 2 до 5 роюв - в 1,7

рази 1 досягти стшкоУ ремкн хрошчного запального процесу у серед-ньому вус1.

При вивчен1 результата ФРО ми провели загальний пор1вняль-ний анал1з функцюнальних результате у хворих обох груп.

Серед хворих дослщжуваноУ групи, що були опероваш за закри-тим типом, у 9(16,4%) пащента було проведено аттикоантротомио з х1рурпчним розширенням адитуса, тимпанопластикою 1 частко-вою мастоТдоплаетикою. В контрольнш груш18(25,7%) хворим на ХГСО виконано закритий вар1ант ФРО з х1рурпчним розширенням адитуса.

Тональш пороги юстковоУзвукопровщносп не перевищували до операци р1вень 20 дБ у 69,3% ± 2,8% хворих дослщжуваноУ групи 1 у 68,7% ± 2,7% хворих контрольноУ групи (р>0,05). Шсля операци протягом 5 роюв Ухш значения мало змшилися в обох трупах - 69,5% ± 2,7% 1 69,1% ± 2,6% вщповщно (р>0,05). Отже, при трансплантацн ЧДКА 1 ДКТ у юстков1 порожнини середнього вуха не вщзначено в жодному випадку пригшчення функци внутр1шнього вуха.

При анал1з1 величин поропв повггрянопроведених звук1в шсля операци протягом 2-х роюв кшьюсть хворих, яюмали сощально-адек-ватний р1вень тонального слуху була р1зною в обох трупах 1 бшьшою в друг1й, якщо врахувати приблизно однаковий вихщний передоперац-шний р1вень - 14,5% ± 1,8% в основнш груш 1 15,3% ± 1,9% в контрольнш груш пащент1в (р>0,05). В основн1й груп1 кшьк1сть хворих з таким слухом становила 85,8% ± 3,1%, в контрольнш - 88,1% ± 3,4% (р>0,05). Але при спостереженш протягом 5 роюв в основнш груш цей р1вень тонального сприйняття практично не змшився - 85,7% ± 3,2%, а в контрольнш груш спостер^галося його зниження до 76,5% ± 3,3% (р<0,05). Середн1 величини тональних поропв у хворих основноУ групи у строки спостереження вщ 2 до 5 роюв шсля операци на основних частотах мовного диапазону (500Гц; 1000Гц; 2000Гц; 4000Гц) станови-ли вщповщно 28,7дБ; 25,6дБ; 25,9дб; 22,6дБ 1 у пащента контрольноУ групи - 24,ЗдБ; 22,9дБ; 20,6дБ; 19,9дБ. Якщо врахувати вихщний пере-доперац1йний р1вень тональних поропв, то у хворих основноУ групи позитивна динамжа тонального слуху виражена бшьше на основних частотах мовного д1апазону в пор1внянн1 з контрольною групою. Приркт тонального слуху на цих частотах становив вщповщно 25,1дБ; 24,7дБ; 22,5дБ; 19,8дБ (в середньому 23,2 ± 0,1дБ) 1 в контрольнш груш хворих 21,6дБ; 20,4дБ; 20,1дБ; 18,6дБ (в середньому 20,2 ± 0,1дБ) (р>0,05).

Величини юстково-повггряного ¡нтервалу мають под1бний характер розподшу. До 2 роюв спостереження юстково-пов1трянний ¡нтер-

вал до 20дБ на вказаних частотах мовного д1апазону ухворих основноУ групи в середньому становив у 81,1% ± 3,4% при вихщних цифрах 13,2% ±2,1%. В контрольнш груш цш показник становив 84,2% ±3,5% та 13,3% ± 2,2% вщповщно (р>0,05). Через 5 роюв вщм1чений юстково-повггряний штервал залишився незмшним у хворих основноУ групи -84,1% ± 3,6% ¡спостер1галосяйогозниження до 72,1% ±3,6% у хворих контрольноУ групи (р<0,05).

Пор1внюючи функцюнальну ефектившсть тимпанопластики у хворих на ХГСО з хрошчною недостатшстю функцй слуховоУ труби, котрим було проведено функцюнально-реконструктивш операщУ закрытого типу, можна вщзначити, що функцюнальж результата операшУ закритого типу з х1рурпчною обл1терац1ею антромастощальноУ порож-нини в перил 2 роки практично не в1'др1зняються вщ таких без мастоУ-допластики. При вивчеш у бтьш п!зн1 строки шел я операцп (до 5 роюв) простежуеться стабшьшсть функцюнальних результата у хворих з частково ни повшетю облггерованою антромастоУдальною порожниною, а в гругп хворих, де не проводилася корекщя об'ему антромастоУдаль-ноУ порожнини, спостер1гаеться зниження функцюнальних показник1в. Це шдтверджуеться наявшетю кращоУ розб1рливосп мови, бшьшим вщеотком хворих, яю мають сошально адекватний р1вень слуху 1 меныш величини юстково-пов1трянного ¡нтервалу вщповщно, бшьш виражений прирост слуху у хворих основноУ групи у пор1внянш з контрольною.

ВИСНОВКИ

1.ЧДКА утворюе центриостеогенезудляформуванняновоУюстки, котра практично завершуеться через 3 мкящ теля трансплантат'!, а цщковите визр1вання новоутвореноУюстковоУтканини спостер1гаеться через 4 \псяц1 шел я пересадки.

2. Хворим на ГГСО, ускладненим мастоУдитом, шеля сануючого етапу доцшьно проводити вщетрочену часткову або тотальну мастоУ-допластику.

3. Облпгеращя антромастоУдальноУ порожнини при закритих вар1-антах ФРО з недостатньою функщею слуховоУ труби дозволяе змен-шити юльюсть ретракц1й та вторинних перфорацш тимпанально! мембрани, ф1броз1в барабанноУ порожнини у вщдаленому шеляоперац-шному перюд1 (2-5 роюв) в 1,7 раз1в 1 досягти ст1йкоУ ремкн хрошчного процесу у середньому вуск

4. Функщональш результата операци закритого типу при недо-статнш функцп слуховоУ труби з х1рурпчною обл1терац1ею антромас-

тоУдальноУ порожнини у перни 2 роки практично не шдр1зняються вщ таких без мастоУдопластики. У бшьш шзш строки шсля операци (до 5 рок1в), вщм1чаеться стабшьшсть функцюнальних результата у хворих з облггерованою антромасто'Удальною порожниною. У груш хворих, де не проводилася корекщя об'ему антромастоУдальноУ порожнини спо-стер1гаеться зниження функцюнальних показнишв.

Практичш рекомендаци.

1. ЧДКА е високоефективним матер1алом для зам1щення юстко-вих дефект у реконструктивнш х1рурпУ середнього вуха, який не спри-чиняе мюцевоУ запальноУ реакц1У навколишшх тканин, не викликае пригшчення функцп внутршнього вуха, не зменшуеться в об'ем11 не деформуеться у вщдаленому шсляоперацшному перюд1, замщуючись юсткою рецитента через 4 м1сящ шсля пересадки.

2. Застосування пропонованого способу частковоУ або тотальноУ первинноУ мастоУдопластики з урахуванням розроблених критернв достов1рно полшшуе вщдапеш морфолопчш 1 функцюнальш результа-ти ФРО закритого типу.

СПИСОК РОБ1Т, ОПУБЛ1КОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП

1.Применение частично деминерализованных костных аллотран-сплан-татов при мастоидопластике // Журнал ушных, носовых и горловых болезней.- 1994.-И5 - С.7-11.

2. Применение частично деминерализованного костного аллот-рансплантата для уменьшения объема трепанационной полости в реконструктивной хирургии среднего уха // Журнал ушных, носовых и горловых болезней,- 1996.-Ж - С.69-72.

3. Репаративный остеогенез в частично деминерализованном костном аллотрансплантате в различные сроки после пересадки при мастоидопластике // Журнал ушных, носовых и горловых болезней.-1998.-К6 - С. (Сшвавт.: Шевченко Т.П.).

4. Сравнительная оценка методов мастоидопластики с применением различных трансплантатов // Мат. межобластной науч.-практ. конф., посвященной 25-летнему юбилею кафедры болезней уха, горла и носа факультета усовершенствования врачей,- Донецк, 1994,- С.22.

5. Морфологические и функциональные результаты мастоидопластики частично деминерализованным костным аллотрансплантатом // Мат. респ. науч.-практ. конф. оториноларингологов, посвященной 60-летию Крымского научного общества оториноларингологов и 60-летию каф. оториноларингологии Крымского мед. института, 18-19 мая 1995г.- Евпатория, 1995.-С.79-80.

6. Хирургическая облитерация мастоидальиой полости частично деминерализованным костным аллотрансплантатом при тимпанопла-стике. В кн.: Тези VIII з'Узду оториноларингологов УкраТни, 5-10 червня 1995р.- Кшв.- С.253-254.

7. Пластическая хирургия среднего уха у больных, ранее перенесших общеполостую операцию // Актуальш питания MÍKpoxipypriT вуха та захворювань верхн1х дихальних шлях1в,- Кшв 1997.- С 45-46. (Сшвавт.: Кочерга В.В.)

8. Частичная мастоидопластика как метод лечения послеоперационных отитов // Актуальш проблеми оториноларингологи.- Матер. м1жнародноГ наук.-практ. конференцн,- Дншропетровськ, 1997.- С. 145146. (Сп1вавт.: Нечипоренко В.П.).

9. Мастоидопластика при тимпанопластике по закрытому типу / /Матер, наук.-практ. конф., присвячено'Т 100-p¡44ioздня народження проф.О.С.Коломшченка, 30 березня - 2 кв1тня 1998р.- Кшв,1998.-С.562-564.

10. Сравнительная характеристика ближайших и отдаленных результатов функционально-реконструктивных операций закрытого типа с мастоидопластикой и без нее // Журнал вушних, носових i горлових хвороб.- 1999.-N5, додаток N1.- С.89-92.

11. Морфологические результаты мастоидопластики с применением частично деминерализованного костного аллотрансплантата и декальцинированной костной ткани // Журнал вушних, носових i горлових хвороб,- 1999.-N5, додаток N1,- С.92-95. (Сшвавт.: Андреев П.В.)

АНОТАЦ1Я

Нечипоренко П.В. Застосування частково демшерал1зованого KicTKOBoro алотрансплантата в реконструктивно-вщновнш xipyprií се-реднього вуха у хворих на гншний середнш отит. - Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спещальшстю 14.01.19. - оториноларинголопя. Кшвський нау-ково дослщний i петиту т отоларингологи ¡м. проф. О.С.Коломшченка, МОЗ УкраТ'ни, Кшв, 1999.

Дисертащя присвячена проблем! обгрунтування застосування нового виду пластичного матер1алу - частково демшерал^зованого kíctko-вого алотрансплантату (ЧДКА) - при зд1йснен1 мастощопластики i реконструкцпзадньоТк1стковоТст1нки зовнплнього слухового проходу у хворих з р1зними формами гншного середнього отиту.

Вперше вивчено характер i строки розвитку морфолопчних змш, що вщбуваються у ЧДКА шеля його пересадки у юсткову трепанац1й-

ну порожнину при мастощоп ласти цк Показано, що ЧДКА утворюе центри остеогенезу для формування ново!' юстки, яке практично завер-шуеться через

3 \псяц1 теля трансплантацп, а цшковите созр1вання новоутворе-H01 KicTKOBOi тканини спостер1гаеться через 4 мюяф п1сля пересадки.

Опрацьовано i застосовано показания i методика масто'щопласти-ки, яка проводиться одномоментно з закритим вар1антом тимпанопла-стики. Кшшчш дослщження, проведен! при лшуванш 125хворих на гншний середшй отит, дозволили встановити, що результати операцш з облггерацкю антромастощальноУ порожнини при закритих вар1антах ФРО з недостатньою функщею слуховоТ труби краиц, н1ж у контрольнш rpyni спостережень. Застосування мастощопластики частково демше-рал1зованим к1стковим алотрансплантатом дозволило зменшити ри-зик пкляоперацшних ускладнень, забезпечити бшьш ст1йк1 морфолог1чн1 та функцюнальш результати у в1ддаленому перюд1 п1сля реконструктивно-вщновних операщй на середньому Byci.

Ключов! слова: гн1йний середнш отит, тимпанопластика, масто'1-допластика, закритий BapiaHT.

АННОТАЦИЯ

Нечипоренко П.В. Применение частично деминерализованного костного аллотрансплантата в реконструктивно-восстановительной хирургии среднего уха у больных гнойным средним отитом. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.19. - оториноларингология. Киевский научно-исследовательский институт отоларингологии им. проф. А.И.Коломийченко, МЗ Украини, Киев, 1999.

Диссертация посвящена проблеме обоснования применения нового вида пластического материала - частично деминерализованного костного аллотрансплантата (ЧДКА) - при выполнении мастоидопла-стики и реконструкции задней костой стенки наружного слухового прохода у больных с различными формами гнойного среднего отита.

В работе использованы материалы предварительного обследования и последующего хирургического лечения 291 больньного с различными формами среднего отита. 221 пациенту произведены различные варианты мастоидопластики. В зависимости от применяемого трансплантата больные распределены на 2 группы: частично деминерализованный костный аллотрансплантат - 121 чаловек(1 клиническая группа); декальцинированный костный трансплантат -100 человек (2 клиническая группа). По разработанной методике первичной облитерации

антромастоидальной полости при закрытых вариантах функционально-реконструктивных операций (ФРО) прооперировано 55 человек. В группу сравнения вошли 70 пациентов, ранее перенесших ФРО закрытого типа с идентичными дооперационными анатомическими и функциональными характеристиками среднего уха (3 клиническая группа).

Выбор частично деминерализованного костного аллотрансплан-тата обосновывался несложностью моделирования при реконструкции задней стенки наружного слухового прохода и мастоидопластике. Установлено, что пролонгированная устойчивость кости с остаточным 20% содержанием солей кальция к постепенному рассасыванию и замещению костью реципиента необходима для более массивного развития репаративных процессов, которые во времени обычно отстают от дегенеративных и являются фактическим их следствием. Разработана методика приготовления ЧДКА.

Впервые изучен характер и сроки развития морфологических изменений, которые происходят в ЧДКА после его пересадки в костную трепанационную полость при мастоидопластике. Показано, что ЧДКА создает ценры остеогенеза для формирования новой кости, которое практически завершается через 3 месяца после трансплантации, а полное созревание новообразованной костной ткани наблюдается через 4 месяца после пересадки.

В ходе работы были исследованы и проанализированы ближайшие и отдаленные морфологические результаты мастоидопластики, проведен анализ послеоперационных осложнений в ранний и отдаленный периоды. Установлено, что ЧДКА не вызывает местной воспалительной реакции окружающих тканей. В отдаленном послеоперационном периоде, замещаясь костной тканью реципиента, не уменьшается в объеме и не деформируется.

Определены критерии для различных вариантов мастоидопластики. Разработаны и применены показания и методика мастоидопластики, которая проводится одномоментно с закрытым вариантом тимпанопластики. Клинические исследования, проведенные при лечении 125 больных с различными формами гнойного среднего отита, позволили усвтановить, что функциональные и морфологиические результаты операций с облитерацией антромастоидальной полости при закрытых вариантах ФРО с недостаточной функцией слуховой трубы в отдаленном послеоперационном периоде (2-5 лет) в 1,7 раз лучше, чем в контрольной группе наблюдений.

Применение мастоидопластики частично деминерализованным костным аллотрансплантатом позволило уменьшить риск послеопера-

ционных осложнений, обеспечить более стойкие морфологичные и функциональные результаты в отдаленном периоде после реконструк-тивно-восстановительных операций на среднем ухе.

Ключевые слова: гнойный средний отит, тимпанопластика, мас-тоидопластика, закрытый вариант

ANNOTATION

Nechiporenko P. V. Using of partially demineralyzed bone allograft in reparative-and-plastic surgery on the middle ear for patients with purulent inflammation of middle ear. - Manuscript.

Dissertation for obtaining scientific degree of Candidate of Science (Medicine) by speciality 14.01.19.- Otolaryngology,-Kiev Research Institute of Otolaryngology named after Prof. Kolomiychenko, Ministry of Public Health of Ukraine, Kiev, 1999.

Dissertation is dedicated to the problem of the basing of use new kind of plastic material - partially demineralyzed bone allograft (PDBA) - during implementation of mastoidoplasty and reconstruction of posterior bone wall of external acoustic meatus for patients with various forms of purulent inflammation of middle ear.

For the first time the nature and development terms of morphological changes were studied that happen in PDBA after its grafting to the bone trepanation cavity during mastoidoplasty. It was shown that PDBA creates osteogenesis centers for the formation of new bone, which is practically completed in 3 months after transplantation, and complete maturation of the new-formed bone tissue is observed in 4 months after grafting.

There were worked out and used readings and methods of mastoidoplasty, which is carried out simultaneously with closed variant of tympanoplasty.

Clinical examinations that were carried out during treatment of 125 patients with various forms of purulent inflammation of middle ear permitted to determine that results of operations with obliteration of antromastoid cavity in closed variants of reparative-and-plastic operations with deficient function of auditory tube better, than in control observation group.

The use of mastoidoplasty by partially demineralyzed bone allograft allowed to diminish the hazard of postoperative complications, to ensure more steady morphological and functional results in remote period after reparative-and-plastic operations on the middle ear.

Key words: chronic purulent otitis media, tympanoplastic, mastoidoplastic, closed technicke.

Здано 15.12.99 г. Пщписано до друку 15.12.99 г. Формат 145x215 (60x90/16). Друк офсетний. Пашр офсетсупер. Ум. др. л. 1,2. Замовлення № 499. Тираж 100 прим1рниюв.

Друкарня Донецького державного медичного ушверситету ¡м. М. Горького УкраУна, 340003, м. Донецьк, пр. Илшча, 16. Тел.: (0622) 97-19-07.