Автореферат и диссертация по медицине (14.01.01) на тему:Показатели гемодинамики при прогрессирующей беременности и в послеродовом периоде у женщин с железодефицитнои анемией

г Г К ОД

М1Н1СТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРА1НИ 'КИ1ВС6КА-МЕДИЧНА АКАДЕМ1Я П1СЛЯДИПЛ0МН01 ОСВ1ТИ

На правах рукопису

АБ1 САЛЕХ САЛ1М БР1КА

ПОКАЗНИКИ ГЕМОДНАМ1КИ ЗА ПРОГРЕСУЮЧОЮ ВАГ1ТНОСТЮ ТА У П1СЛЯР0Д0В0МУ (П1СЛЯ0ПЕРАЦ1ЙН0МУ) ПЕР10Д1 У Ж1Н0К 3 ЗАЛ130ДЕФ1ЦИТН0Ю ДНЕМIЕЮ

14.01.01. - Акушерство 1 гинекология

АВТОРЕФЕРАТ дисертацП наздобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

КИ1В - 1997

Дисертащею е рукопис

Роботу виконано на кафедр1 акушерства \ пнекологи № 2 КиТвсько'Т медичноТ академи тслядипломноТ освгси МОЗ УкраТни

Науковий кершник:

доктор медичних наук, професор Леуш Сташслав Серпйович

0ф|ц'|йн"1 опоненти:

доктор медичних наук, професор Вдовиченко Юрш Петрович доктор медичних наук Мельник Юрш В1кторович

Провщна устаноаа:

Науково-дослщний ¡нститут пед1атрп, акушерства I пнекологи ¡м. професора О.М.Буйка АМН УкраТни

Захист вьабудеться " _1997 р. о_годин1 на зас1данн1

спец!алаоеано| вченоТ ради Д 01.12.03 при КиТвсьюй медичнм академи тслядипломноТ осв|'ти МОЗ УкраТни (254112, м.КиТв, вул.Дорогожицька, 9).

3 дисертац|'ею можна ознайомитись у б16лютец! КиТ'вськоТ медичноТ академи пюлядипломноТ осв1ти МОЗ УкраТни (254112, м.КиТв, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розюлано " "_1997 р.

Вчений секретар спец1ал1зованоТ вченоТ ради кандидат медичних наук, доцент

Гвоздяк М.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦ1Т

Актуальжсть теми. Не зважаючи на те, що недокрт'я в1доме понад 150 роюв, i що зал1зодефщитну анемго (ЗДА) ваптних останн! два десятилптя стали вивчати особливо ретельно, в акушерсьгай практик вона лищаеться одним з найбтьш частих прояв1в екстрагежтапьноТ патологи (ВООЗ, 1991; Розыева, 1991; Lee К. et ai., 1983). Ал1ментарний шлях надходження зал ¡за, що звичайно цтком задовольняе потребу в ньому невагггноТ жжки, виявляеться недостатки nw час ваптносл внаслщок пщвищення витрат оргашзму, зростання об'ему еритрсцитт та збипьшення споживання тканинами плоду й плаценти для проду-кування гемоглойну, мюглобту, деяких ферментт (цитохрому С, ксантинооксидази). Увагу до проблеми зумовлено значною частотою спостережень несприятливого впливу ЗДА як на nepe6ir eariTHocTi, полопв й пюляродового перюду, так i на стан плоду i новонародженого (Овчар Т.Т., 1992; СенчукА.Я, 1996; HenobergS. et al., 1992).

З'ясовано, що загрозу переривання BartrHOCTi при ЗДА cnocTepiraioTb в 3 рази часгпше, токсикози 1-ï половини BariTHocTi - в 2 рази, а в 2-й половив - в 1,5 рази, hdk за неускладненою ваптжстю (Джаббарова Ю.К., 1987). Частота передчасних полопв при ЗДА, за даними БотвиловськоТВ.В (1993), скпадае 12%.

За даними Ахмедова А.О. (1982), 49% poflie при ЗДА ваптних мають tî чи mini ускладнення, а Джаббарова Ю.К. (1985) ускладнення полопв з Tieï ж причини виявила в 3 рази часпше нгж у жшок з нормальним bmîctom гемоглобЫу (НЬ). До наШмовфнших i частих ускпаднень род1в при ЗДА, перш за все, сл1д взнести кровотечЬ частота яких зростае вщповщно тяжкосл анемГГ з 5,7% при 1-му ступеш тяжкосгп до 40% при третьому ступеж (Пальванова Б., 1991). Звичайж також аномалм родовоТ д1яльносп переснно до 14% i передчасне зб1гання навколоплщних вод до 35% (Ахмедов А.О.,1982; Ботвиловская В.В., 1993). Ручне вщокремлення i видшення плаценти при ЗДА виконують в

4 рази часпше, нЬк у здорових, ппогалаючю спостер1гають у 39% i суб'|нволюц'1ю матки у 1,3% породть (Шехтман М.М. и соавт., 1987).

Ботвиловською В.В. (1993) зазначено, що в пгсляродовому nepiofli за тяжким ступенем анеми ваптних в1ропдними е змЫи неспециф1чноТ резистентносл организму i пов'язаний з цим ризик гжйно-резорбтивних ускпаднень, зокрема, за далеко неповними даними. ендометрит i шсляродовий мастит виявлено у 3% породть, тод1 як у неанемЬованих породть ¡нфекцмж ускладнення вщносно pifliui.

Не викликае сумжву вплив ЗДА на показники дтльносп акушерського стацюнару. Перинатальна смертжсть при ЗДА ваптних коливаеться вщ 1,8 до 19,9% (Якубова А.Я., 1980). Ппошю плоду при цш патологп, за матер1алами Давидово! H.I. (1979) та Scholl Т.О. et al. (1994), заресстровано в 40% спостережень, асфжаю при народженж - в 12%.

3 погляду на ЗДА ваптних, як на своерщний гестоз, бтышсть дослщниюв для з'ясування патогенезу зосереджуе увагу переважно на гематолопчному або ¡мунному аспектах. Показники ж гемодинамики протягом BariTHOCTi на тл1 приеднаноТ ЗДА вивчен1 недостатньо. Mix тим, не norpiÖHO особливих доказш, що сама лише змжа тиску в черевжй порожнин1 стае досить складним випробуванням для валтноУ, зокрема на скомпроментованому анем|ею преморбщному тл1, в pa3i нашаруванж ЗДА в nepeöiry ваптност).

Дослщження гемодинам|'ки nifl час вап'тносп пов'язано з певними труднощами й значними витратами часу. Нашстотжшими з них е вщсутжсть нешвазивних й безпечних для ваптноТ та плоду методш дослщження, хоч пошук засобш виявлення в динамщ1 BariTHOCTi зон функцюнапьних перевантажень, обгрунтування заходш до пщтримки BariTHOCTi задовго до появи машфестних симптомш ускладнень (невиношування, гестоз, ппока'я плоду та 1н.) уявлясться перспекгивним науковим напрямом. Спод-1вання пов'язаж з науково-техжчним прогресом, HOBiTHiMH технологами ¡нтеграпьноТ реографи т(ла, що в1дносно рщко використовувана за ваптжстю, хоч е одним з сучасних

репрезентативных, добре вщтворюванмх методш дослщження гемокардюдинам1ки.

Осктьки в досяжн!й нам лггератур1 тдходи до вивчення ЗДА ваптних переважно обгрунтоваж з позицм гематологи чи ¡мунологм, а не акушерства та проблем, пов'язаних з ваптжстю, гемодинам1чж ж показники взял до уваги мммапьно - все це зумовило виб1р теми й метод!в досшдження.

Мета дослщження. Вивчення послщовносл й термМв виникнення законом1рних зм1н гемодинам1ки за ф1зюлопчним перебтом ваптносл та волеммних порушень при нашаруванж ЗДА, протягом ваптносл та в гмсляродовсму перюд1 Опрацювання пропозицм щодо профтактики ускладнень ваптносп на скомпрометованому ЗДА преморбщному тл1.

Завдання дослщження.

1.3'ясувати й дати клмчну оцЫку характеру зм1н показнимв центрально"! та перифер|'чноТ гемодинамжи за професуючою ваптжстю та в пюляродовому перюд1:

а) за неускладненим перебтом ваптносл;

б) при ваптносл, ускладнежй ЗДА;

в) у здорових та хворих на ЗДА породть

2. ОцЫити роль змЫ показниюв гемодинамжи у прогноз! ускладнень ваптносл й шсляродового перюду при ЗДА.

Наукова новизна роботи. Наукова новизна дисертацП' полягае у вперше проведеному комплексному дослщженж системи кровооб!гу вподовж нормально"! та ускладненоТ ЗДА ваптносл за допомогою нешвазивних методш, що сприяс побудов1 сучасноТ модел1 патогенезу ускладнень вагггносл за умови зал1зодефщиту й гем1чно'| ппокси.

Поряд з цим визначене значения реографм в д1агностиф наслщюв ЗДА шд час ваптносл та в пюляпологовому перюдь

Наукове досл1дження виконане автором з метою з'ясування та клЫ'шноУ оцжки характеру зм1н показниюв центрально! та периферичноТ гемодинамки при прогресуючж ваптносп та в пюляпологовому перюд'| у здорових ваптних \ при наявносгп у них ЗДА.

Теоретичне значения результате. Вперше засобами новгснк вп-чизняних технолопй неТнвазивного характеру в переб1гу ваптносгп й т'сляродового перюду простежено поел ¡довлеть розвитку порушень центральной й перфержноТ гемодинамжи в раз1 ускладнення ваптносп ЗДА. Зроблено висновок про важливу роль виникаючого переван-таження гемокардюдинамжи й нагальну потребу рацюнальноТ об'емно-електролггноТ корекцн.

Практична значения результате дослщжень. З'ясоваж гемодинаммж зрушення та Тх кл!н)чн1 величини при I ступеш тяжкосгп ЗДА протягом ваптносгп та в тсляродовому перюдк Визначена д1агностична цжн1сть реографй у ¡дентифшаци насл1дюв ЗДА ваптних в переб1гу ваптносгп 1 в пюляпологовому перюдк

Запровадження результате дослщжень в практику.

Результати дослщження впроваджеж в практику ТМО № 2 Джпров-ського району м. Киева, впроваджеж в навчальний процес кафедри акушерства \ пнеколопТ №2 КиТвськоУ медичноТ академи шслядипломноТ осв1ти, рекомендован! лжарямчнтернам та слухачам курс1в удоскона-лення лжарш з фаху.

Апробащя роботи. Матер1али дисертацм обговорювапись на засщанж науковоТ ради пед(атричного факультету КМАПО, науковш конференци КМАПО за наслщками заинчених наукових робгс у 1996 роф, на науково-практичних конференфях ТМО Джпровського району м.Киева протягом часу виконання, на заЫданж проблемно'!" комюи

"Акушерство i пнеколопя" (лютий, 1997 р.), матер1али дисертаци використано у навчальному процес! на циклах удосконалення лкар1в.

Публ1кацп. За темою дисертацн опублюовано 5 наукових роб|'т.

Обсяг та структура дисертацн. Дисертафя викладена на !70 сторжках машинодруку й складаеться з вступу, огляду лтератури 4 роздМв власних дослщжень, заключения, висновюв, практичних рекомендацм, б1блюграф1чного показчика з ¡¿¿L джерел з краТн СНД та шоземних. Роботу тюстровано 40 таблицами та 36 дгаграмами.

Особистий внесок дисертанта у розробку основних положень дисертацн

Дисертацт е особистою працею автора, наслщком ретельного аналгау штчного матер1алу й досконалого оаолоджня сучасною технолопею нешвазивних електрофЫолопчних дослщжень за вдоутнютю ризику для матер! й плоду. Особисто автором обгрунтовано й опрацьовано д1агностичну модель, що включае ряд в1ропдних показниюв ¡нтегральноТ реографП" придатних для прогнозування ускладнень ваптност1 на тл1 ЗДА. Bei дослщження виконано автором особисто.

Основн1 положения дисертацн, що винссяться на офщшний захист:

1. Змши показниюв центрально'!' та перифер!чноУ гемодинамжи е BiporiflHHM воображениям обтяження вап'тносгп запЬодефщитною анем1ею;

2. Flepeöir третього триместру ускладеноТ ЗДА BariTHocTi характе-ризуеться попршенням скоротливоТ й насосноТ функфй серця;

3. За ЗДА ваптних тонус периферичних судии тдвищено й цей стан збер1гаеться ш'сля полопв, особливо у пород1пь з патолопчною крововтратою;

4. Наслщки реограф1чних дослцркень можуть приел ужитиея для обфунтування рщинно-електролггноТ' та зал1зозам1сноТ корекци за ускладненням ваптносп з ЗДА у симптомокомплека.

ЗМ1СТ РОБОТИ

Матер1ал та методи доелщження. Для виршення поставлених задач в р1зж термжи вагггносп та в пюляродовому перюд1 обстежено 207 жток, з них 120 - з нормальним вмютом НЬ периферичноУ кров1 (>110 г/л - перща трупа) та 87 - ¡з вынстом НЬ-110-100 г/л, що вщпозщае I ступеню ЗДА (друга група). 3 дослщження викпючеж стани, супроводжуван! запгаодефЩитом ¡ншого походження, зокрема урем1ю, захворювання печши, гемолггичж анемй'та ¡н.

В переб1гу прогресуючоТ ваптносп обстежено 82 особи, з них 47 здорових та 35 з анеымею. В тому чиелк за термшом ваптностч 10-12 тижнт -11 здорових ваптних, 26-28 тижшв - 21 здорова й 14 з анем1ею, 36-38 тижн!в -15 здорових та 21 з ЗДА.

В пюляродовому пергад1 обстежено 125 породтль: здорових 73, з них з фЫолопчною крововтратою, що не перевищувапа 10 мл/кг - 44,1 з патолопчною крововтратою понад 10 мл/кг - 29. 3 анем'юю обстежено 52 породтл1, серед них 24 - з нормальною крововтратою, 1 28 з патолопчною. Протягом першоТ' доби июля полопв з нормальною крововтратою обстежено 28 здорових та 19 анеммних породиль, а з патолопчною крововтратою - 20 без анеми та 18 з анемию. На п'яту добу теля крововтрати в ф1зюлопчних межах обстежено 26 здорових та 14 анем1чних породть. Те ж саме, але теля патолопчноТ кровтрати, досл1джено у 20 жшок з нормальним ршнем НЬ в перифершнм кров1 та у 17 з ЗДА.

Динам1ку показникш реограмм в тсляродовому перюд1 дослщжено у 25% здорових породтль та у 54,54% породтль з ЗДА пюля фЫолопчноТ крововтрати. Пюля патолопчноТ крововтрати обстежено

38% здорових породшль з першоУ групи та 25% породтль з ЗДА за вих1дними даними (друга група).

Для оцжки стану центрально'!' гемодинамш застосовано метод тетраполярноУ грудноУ реофафГ|' за Куб1чеком, а стану периферичноУ гемодинамжи (гомтки) - метод реовазографн.

Реофаф1я уявляе собою метод реестраци пульсових коливань сумарного опору тканин дослщжуваноУ дтянки струмов1 високоТ частоти (20-40 кГц) i малоУ сили (10 мА). Характер реографыноУ кривоУ визначаеться серцевою д1яльн'|стю, пульсовими коливаннями кровонаповнення и станом пружньов'язких властивостей судин (.Лохвицкий С.В. с соавт., 1987; Гутман Л.Б. с соавт.,1983).

Для реестрацн реограф|'чни кривих ми використовувапи реоанап¡затор РА5-01, за допомогою якого за методиками ЦКГ (центральна кардюгемодинамта) та ПГ (перифермна гемодинам1ка) виконували автоматизовану реестрац1ю, вЬирну обробку та визначення ЧСС (частоти серцевих скорочень), ТСЦ (тривагпсть серцевого циклу), ЧП (часового показника - тривалосгп перюду напруження мюкарду), ФВ (фазу вигнання), ВЧП (вщносного часового показника - вщношення фази вигнання до тривалосп серцевого циклу), БО (базисного опору тканин струмовО, ЧШН (часу швидкого наповнення судин гомтки), ЧПР (часу пщвищення реограми гомтки), АРГ (амплггуди реограми гомтки) та AI (амплггуди ¡нцизури гомтки) з лштом припустимоУ похибки ± 5% та УО (ударного об'ему серця), ХОС (хвилинного об'сму серця), У1 (ударного ¡ндексу), CI (серцевого ¡ндексу), CAT (середнього артер'|ального тиску), ЗПО (загального перифермного опору), РБТ -роботи серця), ВВ (венозного вщтоку з вен гомтки), ПЛ1 (площини додатноУ РГД), ПЛ2 (площини вщ'емноУ РГД) з л!мпгом припустимоУ похибки ± 10%.

Анал1з показниюв центрально!' та перифермноУ гемодинамжи провели з врахуванням термжу BariTHocri, шсляродового перюду та наявносл або в1дсутност1 анемп.

Отримаж результати пщдаж математичному анап1зов1 методами вар1ац1йноУ статистики.

Поршнюючи морфолоп'ю диференцмованих реофам при ЗДА ваптних та у здорових в термЫи 26-28 и 36-38 тижжв, було в'щзначено, що амплгсуда систол1чноТ хвиш вища у анем1чних, н!ж у здорових ваптних /в 26-28 тижжв вище на 15,69% (р<0,01); на 36-38 тижжв - на 6,34%/, причому вона наприюнф 111 триместру в обох випадках виявляеться нижче вщповщного показника у 26-28 тижжв на 16,54% (/х0,01) i 23,44% (рсО,05) вщповщно. Анакрота й катакрота при ЗДА ваптних Kpyriuii, Н1Ж у здорових, i ця особлив1сть бшьш виразна в термш 26-28 тижжв, нЬк перед родами в обох групах ваптних. Вершина диференцмованих реограм загострена у тих i ¡нших ваптних, i особливо у анем1чних. 1нцизура й д1астол1чна хвиля менш виразж при ЗДА ваптних.

В nepe6iry прогресуючоУ фЬюлопчноУ ваггтност1 ЧСС зростае й досягае максимума в термМ 26-28 тижжв (82,39±2,15/1') з наступним зниженням у 36-38 тижн1в до 78,71+2,54/1' (р<0,3). При ЗДА ваптних ЧСС в обидва термши одинакова i складас 86,55+2,40/1', що виявляеться часпшим, hdk у здорових, на 5,2% (р <0,2) в TepMiHi 26-28 тижжв i на 10% (р<0,05) перед родами.

Ударний об'ем сердця (УОС) з професуванням ваптност!, як у здорових, так i у хворих на анем1ю ваптних зростае до максимально! величини в термЫ 26-28 тижн1в, складаючи 121,84±5,66 мл - у здорових, i 116,96±7,4 мл - у анеммних. До 36-38 тижням ваптносп' УОС у ваптних обох груп зменшуеться на 31,38% (р<0,01) у здорових i на 19,4% (р<0,01) - у анем!чних, у яких УОС виявляеться бшьшим, нЬк у здорових на 12,81% (р<0,2). Аналопчно змЫюеться ХОС, який при ЗДА ваптних перед родами збтьшений на 29,37% (р<0,01). Виходячи з динам1ки зм1н ЧСС, УОС и ХОС, а також морфолопТ диференцмованих реофам можна дгёти висновку, що як при неускладнежй, так i при обтяжежй ЗДА вагггносп зм1ни гемодинам1чних показниюв

односпрямоваж з максимумом выраженосп в термж 26-28 тижн. -момент найбшьшого гемодинам1чного навантаження серцево-судинноУ системи. Ц1 змЫи особливо виразж при ЗДА ваптних. Перед родами таке навантаження при ЗДА ваптних збер1гаеться.

Для подолання такого навантаження, серце працюе ¡нтенсивжше, про що свщчить показник РБТ, який, лишаючись однаковим у 26-28 тижн. в обох трупах вагггних, на 36-38 тижн. виявляеться шдвищеним у анеммних ваптних на 22,22% (р<0,01).

Часовий показник (ЧП) з професуванням ваптност1 подовжуеться, що особливо пом^но в строк 36-38 тижн. у хворих на ЗДА ваптних (0,144 с при ЗДА проти 0,132 с - у здорових). Виходячи з цього можна зазначити, що при ЗДА вагггних I ступеню тяжкосп ¡снуе тенденцю до шдвищення ¡нтенсивносп роботи серця з одночасним попршенням його скоротливоТ здатносп.

В тсляпологовому nepiofli у анем1чних породшь, яи зазнали нормально! крововтрати, вщзначено як на першу, так i на п'яту добу, пор!вняно до здорових породшь, прискорення серцевих скорочень на 4 и 23,19% (р<0,01), збшьшення ХОС на 10 i 3,5%, збтьшення АДР на 22,82 i 3,65% (р«0,01), увеличение РБТ на 23,408 (рс0,01) и 9,89% (р<0,3), подовження ЧП на 10,4 i 7,33% (,£<0,2), зростання CAT на 12,2 (р<0,01) i 6,11% (р«0,2), УО при цьому, який був однаковим у першу добу, виявлявся зменшеним до п'ятоТ доби на 16,46% (р0,02). ЗПО при цьому був однаковим в обох трупах.

Виходячи з цього, слщ заувамотти тенденфю до зниження скоротливоТ здатносгп мюкарду у породшь, хворих на анем1ю I ступеню тяжкосп, котра компенсусться збшьшенням ¡нтенсивносп роботи серця.

При патолопчжй крововтрат1 у породшь з анемию, порюняно до здорових, знайдено як на лершу, так i на п'яту добу прискорення серцевих скорочень на 19,63 (р<0,01) i 17,2% (р<0,01), зниження хвилинного обему серця на 22,95 Сс«0,1) и 7,44%, снижение АДР на 11,04 (р< 0,3) i 19,66% (р<0,1) i РБТ-на 7,86 та 5,21%, що вказуе на зниження у цих породшь насосноУ функцн серця. Скоротлива здатжсть

мюкарду, що була однакова на першу добу, попршуеться при анемн на 16,51% (р<0,01). Таю ж закономфносл були отримаж при вивченж впливу поеднання патолопчноУ крововтрати 1ЗДА.

Вщзначено тшьки деяке покращення скоротливоУ здатност1 мюкарду на першу добу при ЗДА, що пояснюеться тим, що таи хвор1 в перш! дж знаходились в палатах ¡нтенсивноУ терапн, де отримували, окр1м ¡нфуз1ЙноТ терапп, гемотрансфуз1ю, яка покращувала кисневотранспортну функцто кровк

При вивченж даних реовазографн гомлки було з'ясовано, що тонус великих судин в термЫ 26-28 тижжв менше у ваптних з анемкю, н1ж у здорових на 12.42 (р<0,3), щоофнюеться як компенсаторна реак'фя Нперволеми, знайденоУ пщ час анемн ваптних в строк найбшьшого гемодинам1чного навантаження серцево-судинноУ системи. Ближче до полопв тонус зростае у ваптних з анем1ею на 6,25% пор'шняно з тонусом цих судин у здорових ваптних.

Тонус др|'бних судин за даними показниюв ЧПН та ЧПР з прогресуванням ваптност1 як у здорових, так I у хворих на анем'но ваптних - зменшуеться, апе у хворих на анем1ю ваптних запишаеться пщвищеним у поршнянж з показником здорових ваптних на 4,42%.

ГНдвищення тонусу др1бних судин за анемп ваптних с докл!жчною ознакою нашарування нефропати, частого акушерського ускладнення ваптност'| при затзодефщитжй анемм'. ЗПО (загапьний перифер!йний ошр), що вимфювався методом тетраполярноТ грудноУ реографп' за Кубичевим, з прогресуванням ваг1тносгп зростае як у здорових, так \ у хворих на ЗДА ваптних. Якщо пор1внювати величину цього показника при неускладнежй та обтяжежй ЗДА ваптосгп, з'ясовуеться, що вж тотожний у тих й ¡нших ваптних у термЫ 26-28 тижжв, а напередодж полопв знижуеться у анем!чних ваптних на 24,5% (р<0,1).

ГПдвищення тонусу дрйних \ середжх судин гомшки при реовазографп ваптних, хворих на анем1ю, поршняно з пщвищенням у здорових ваптних, а також зниження його в басейж грудноУ кпгтини, отримане методом тетраполярноУ грудноУ реографп, свщчить про те, що

при анемГУ ваптних навпъ I ступеню тривае централЬацт кровооб1'гу, спрямована на шдтримання життева важливих функцш органгаму ваптно'У.

Тонус великих судин в шсляродовому nepiofli, як у эдорових, так i у хворих на анем1ю породть, однаковий. Лише на першу добу теля патолопичноУ крововтрати у породть з початковою анем:ею вж був меншим, н1ж у здорових на 9,62% (р<0,2). В цей же пром1жок часу i при ф1згалопчжй крововтрат! тонус др1бних та середжх судин при анемн поршняно з вщповщним показником у здорових породть шдвищений до першоУ доби на 4,13 та 3,05% вщповщно, й до п'ятоУ - на 7,02 й 3,81%.

П.'сля род1в, ускладнених патолопчною крововтратою, на I добу ш'сляродового перюду тонус др1бних та середжх судин фактично однаковий у Bcix трупах породть, але до п'ятоУ доби при ЗДА шдвищуеться на 14,93 (р<0,01) та 10,83% (¿х0,01) вщповщно др1бним та сараеджм судинам. Таю змжи тонусу перифершних судин корелюють з динамкою змши CAT, який на п'яту добу у породть, хворих на анемто, шдвищений на 6% (р<0,2) при фЫолопчжй крововтрат, та на 5% (р<0,1) - при патолопчжй, до першоУ ж доби на 11% (р<0,01) - при фгаюлопчжй крововтрат! й на 12,2% (р<0,3) - при патолопчжй.

Така динамка, на нашу думку, пояснюеться тим, що Bci породтл1 з патолопчною крововтратою протягом першоУ доби тслярсдового перюду знаходилися в палатах ¡нтенсивноУ терапГУ, де Ум призначалася трансфузмна терашя, спрямована на вщновлення обсягу циркулюючоУ Kpoei, тод1 як анем1чн1 nopoflinni додатково отримували гемотранс-фуз1ю з метою боротьби з дефщитом гемоглобжу, апе до п'ятоУ доби вони вже уже знаходились у загапьних палатах, i такоУ допомоги не отримували.

Анатзуючи показники венозноУ частини судинноУ системи, доходимо висновку, що застм к-poBi не виникае при анемм. При вивченж БО, що показуе пдрофтьжсть тканин обстежуваного органу, зауважено, що при залгаодефщитжй анемГУ до першоУ пюляродовоУ доби утримуеться вища пдрофтьжсть незалежно вщ обсягу втраченоУ у

пологах кров!. До п'ятоТ доби такий стан нормалгауется у породть, ям зазнали мМмально'Т крововтрати, I дещо поглиблюеться при патолопчнш крововтрат1 - до 13,2% (р<0,3). Про що свщчать показники БО: на першу добу при анемП' бтьше на 6,087% (р<0,01) при фЫолопчнм крововтрат! й на 9,37% - при патолопчнм, а на п'яту менше на 6,11% (р<0,4) при нормальней та бтьше 6,86% (рс0,3) - при патолопчнш. Зважуючи на те, що деколи гестоз в шсляродовому перюд1 мае рецидиви, а така загроза ¡стотна при зашзодефщитжй анеми, в шсляродовому перюд! при запводефщитн1Й анемн л1кування повинно спрямовуватись не лише на стимуляфю гемопоезу, але й на покращення стану перифершноГ судинно'Т мережи

В шсляродовому пер!од1 у породть, хворих на ЗДА спостер^гають тах1кард1ю, особливо виразну за патологичною крововтратою. У здорових \ хворих на ЗДА породть, що зазнали фЫолопчноТ" крововтрати, УОС на першу добу однаковий, а на п'яту добу при ЗДА зменшений.

Пюля патолопчноТ крововтрати у породть в обох трупах УОС в1ро-пдно знижено пор1вняно з вщповщним показником у породть з ф!зю-лопчною крововтратою, особливо виразною е р1зниця в груш хворих на ЗДА.

Змжи ХОС в шсляродовому перюд1 вщбуваються пропорфйно зареестрованим коливанням УОС.

Висновки:

1. За залводефщитною анемию ваптних мае мюце пперволеммний тип кровооб1гу.

2. Показники гемодинамюи однонаправлеш, что засвдчуе переван-таження кровооб1гу за об'емом, як за неускладненим переб1гом ваптносп, так I в поеднанж з залоодефщитною анем1ею.

3. Протягом третього триместру ваптност1 показники гемодинаммного навантаження серцево-судинноТ у здорових ваптних повертаються у вих'щне положення, а за ЗДА збер1гаються на пщвищеному р!вн! й

супроводжуються погашениям, як скоротливоУ, так! насосноТ функцщ серця. Це с доказом того, що за тривалим переб^ом ЗДА на час полопв вже мае м'юце субкомпенсована серцево-судинна недостатжсть.

4. За ЗДА мае мюце падвищення тонусу периферичних судин, особливо у басейж мтких та середшх, що найчаслш е ознакою приеднання гестозу й побгжно засвщчуе централгаащю кровооб1гу.

5. Збереження пюля полопв пщвищеного тонусу мтких судин у оаб з ЗДА, особливо гпсля патолопчноУ крововтрати, мате наслщком попршення умов оксигенацп' тканин.

6. Наслщки дослщження центрально! й периферичноУ гемодинамжи е вагомим доказом на користь рщинно-електрол1тноУ корекцм при ускладненнях ваптност! з ЗДА у симптомокомплеш.

7. Пщвищення тонусу судин гомтки разом з1 зниженням його в басей-И грудноУ кл!тини засвщчуе, що при ЗДА валтних, навггь за I ступеней важкосл, вже мае мюце централпацт кровооб1гу, спрямована до шдтримки життевих функций организму ваптноУ.

ПРАКТИЧН1 РЕКОМЕНДАЦИИ

1. До перел1'ку обов'язкових досл('джень протягом прогресуючоУ ваптносл потр1бно включити неЫвазивж методи контролю гемодинамжи не часлше одного разу за триместр, що може прислужится додатковим крггер!ем дгагностики ЗДА й гемодинамнних перенавантажень на скомпрометованому преморбщному тлг

2. Абортивний характер симптомш обтяження ваптносл ЗДА й в1ропдн< наслщки, що попршують показники якосл д1яльносл родопом1чних установ, змушують до превентивного призначення за ваптшстю препаралв зап'1за, особливо при наявносл факгор1в ризику й на територшх, де ЗДА мае характер регюнальноУ патологн.

ПЕРЕЛ1К ОПУБЛ1КОВАНИХ НАКОВИХ ПРАЦЬ, ЩО В1ДОБРАЖА-ЮТЬ ОСНОВН1 ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЦИ :

1.Вплив об'ему крововтрати на центральну кардюгемодинамку у породтль з ЗДА Шкувальна справа.-1997.

2.Гемодинамические изменения при прогрессирующей физиологической беременности и осложненной ЖДА беременных. //Сборник научных работ сотрудников КМАПО. - Киев. 1997

3.Показники центрально! й перферично! гемодинамики при ЗДА ваптних. //Пленум правлжня асофацм акушерш-пнеколопв Укражи. -м.Черншф. - 1997р. (Спшавт. Леуш С.С.).

4.Тетраполярна реограф1я як нешвазивний тест порушень гемоди-намш в переб1гу ваптногя! //Зб1рник наукових праць сш'вроб1тниюв КМАПО. - КиТв. -1997 (Сшвавт. ОлгёникЮ.В., Леуш С.С.).

5.Проблема зашзсдефщитно! анемиза ваптнкггю на сучасному етат. (Огляд лгсератури) //Пед1атрш, акушерство I пнеколопя. -1997. (Ствавт. Леуш С.С.)

Summary

Abi Saleh Salim Brika

"Hemodynamic index during progressing pregnancy and postpartum (postoperative) in women with iron-deficiency anemia".

The abstract of dessertation in seek of scientific degree of candidate of medicale science by the speciality 14.01.01 of obstetrics and gynecology. Manuscript. Kiev Medical Academy for postgraduate education. Ukraine. Kiev. 1997.

The process of defending includs a study about non-invasive diagnostic methods that can reveal the early symptoms of complications due to iron - deficiency anemia in pregnant women.

During the compilation of these works, the deep and thorough clinical consideration was given to reography as a non - invasive method to study the circulation of blood in pregnant women.

A system of procedur were developed with the purpose of early discovering the symptoms that appear as a complication of iron-dificiency anemia in pregnant women.

АННОТАЦИЯ

Аби Салех Салим Брика. "Показатели гемодинамики при прогрессирующей беременности и в послеродовом периоде у женщин с железодефицитной анемией". Тезисы диссертации на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 -акушерство и гинекология. Рукопись. Киевская медицинская академия последипломного образования. Украина. Киев, 1997.

Защите подлежат исследования о неинвазивных диагностических методах выявления ранних симптомов нарушений, связанных с железо-дефицитной анемией беременных. При выполнении работы проведены обширные и глубокие клинические исследования средствами реогра-фии - неинвазивного метода изучения кровотока у беременных. Программой исследований предусмотрена возможность выявления ранних симптомов осложнений, возникающих в связи с железодефицитной анемией.

Ключов! слова: ваптжсть, зал^одефщитна анемш, гемодинамжа, ¡нтегральна реографЫ, реовазограф1я, пповолем1я, центрашзафя кровооб1гу, скоротлива й насосна функцт серця.