Автореферат и диссертация по медицине (14.00.05) на тему:Патогенетическое и клиническое обоснование дифференцированного лечения диффузных поражений печени с эндотоксикозом при некоторых гемобластозах

М1Н1СТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАШИ ЮАНО-ФРАНКШСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМ1Я

с ^

УДК 616.36:616-0991-092-08

АНТОФ1ЙЧУК Микола Петрович

ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ТА КЛ1Н1ЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ДИФЕРЕНЦШОВАНОГО Л1КУВАННЯ ХРОН1ЧНИХ ДИФУЗНИХ УРАЖЕНЬ ПЕЧШКИI СИНДРОМУ ЕНДОТОКСИКОЗУ ПРИ ДЕЯКИХ ГЕМОБЛАСТОЗАХ

14.01.02. - внутршш хвороби

АВТОРЕФЕРАТ „/ //

дисертацн на здобуття наукового ступеня ¿и ч/¿¿^у

кандидата медичних наук

1вапо-Франк1вськ -1999

Дисертащею е рукопис.

Дисертащя виконана в Буковинськш державнш медичшй академй

НАУКОВИЙ КЕРШНИК:

Доктор медичних наук, професор КОЛОМОСЦЬ Михайло Юршович, Буковинська державна медична академ1я, завщувач кафедри госттально! терапи та клпично! фармакологи

ОФ1Ц1ЙН1 ОПОНЕНТИ:

доктор медичних наук, професор БЫОЗЕЦЬКА Св1тлана 1вашвна,

Тернопщьська державна медична академ1Я ¡м. 1.Я. Горбачевського, завщувач кафедри госпггально! терапи № 2 доктор медичних наук, професор СВШЦЩЬКИЙ Анатолш Станиславович, Нащональний медичний ушверситет ¡м.О.О.Богомольця, завщувач кафедри госштально! терапи № 2

Провщна установа - Кш'вська медична aкaдeмiя шслядигшомно! о своп ¿м. П.Л.Шупика, кафедра гастроентерологи та д!етотерапи

Захист вщбудеться 1999 року о ¡3 годиш на засщанш

спещалвовано! вчено! ради Д 20.601.01 1вано-Франювсько! державно!' медично! академй (284000, мЛвано-Фрашавськ, вул.Галицька, 2).

3 дисертащею можна ознайомитися у б1блютещ 1вано-Франювсько! державно!' медично! академй' за адресою: мЛвано-Франювськ, вул.Галицька, 7.

Авторефера т розюланий р.

Вчений секретар спещал1зовано! вчено! pa^

доктор медичних наук, професор Ц?/[ ЧЛ" М.А.Ор'инчак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалынсть теми

Захворювання печшки у бшьшосп кра'ш св1ту е одшею з частих причин непрацездатносп та смертное^ (С.Д.Подымова, 1998). Серед основних етюлопчних факторов видшяють в1русний, алкогольний та токсичний, в тому 4hcjií медикаментозний, яю призводять до розвит-ку як гострих, так i хрошчних уражень печшки.

До групи npenapaTÍB з вираженими гепатотоксичними властивос-тями належать зокрема цитостатичш препарата, засоби, що е базови-ми у лшуванш онкогематолопчних захворювань. Серед останшх вар-то вщокремити групу л1мфопрол1феративних захворювань - патоло-riio, яка розповсюджена серед oci6, переважно, зршого та похилого вжу. Тшьки на долю плазмоцитоми припадае 1.2% bcíx випадгав зло-яюсних пухлин i 15% вщ ycix випадюв гемобластозт; середня захво-pioBaHicTb - 10.9 на 100 ООО населения (О.И.Камаева и соавт., 1997). Хрошчний л1мфолейкоз (XJIJI) - найбшьш поширений вид лейкемй', що складае 30% bcíx випадюв; поширешсть складае 3.9 та 2.0 на 100 000 чоловшв та жшок вщповщно, 90% хворих bíkom старше 50 роив (М.Вуд и соавт., 1997).

Лкування бшьшосп л1мфопрол1феративних захворювань е дов-готривалим (Я.1.Виговська та ствавт., 1998, С.М.Гайдукова, 1998, T.J.Kipps, 1998). Застосувэння цитостатичних 3aco6iB протягом дек-щькох мюящв призводить до розвитку шфекцшних ускладнень, ток-сичних уражень систем i оргашв, зокрема печшки (Т.Г.Фецич, 1997), що, в свою чергу, значно обмежуе застосування xÍMÍo-npenapaTÍB, по-ripiuye ягасть життя хворих i прогноз хвороби.

Крш того, в лп-ературних джерелах з'явилися дан! про те, що хро-н1чна персистенщя Bipycy гепатиту С може призвести до розвитку л1мфопрол1феративного захворювання, зокрема, хрошчного л1мфо-лейкозу або л1мфоми (G.De Rosa et al., 1997, J.C.Perez Alvarez et al., 1998). За даними Подимово* С.Д. (1998) у померлих вщ неопластич-них захворювань л1мфопрол1феративш захворювання (л1мфолейкоз та л!мфосаркома) часто поеднуються з цирозом печшки.

Токсичт впливи на оргашзм людини, особливо за умов "ском-проментованоГ' печшки, призводять до зниження детоксикацшноТ функцп останньоУ та розвитку ендотоксемн. Часто це призводить до прогресування синдрому ендогенноГ штоксикаци, розвитку полюрган-hoí нсдостатност1 (Т.Г.Фецич, 1997).

Останшми роками доведено важливу роль процеав активащ вшьнорадикального окиснення лшццв (BPOJI) плазматичних i внут ршньоюптинних мембран гепатощтв у патогенез! захворювань пе чшки (М.Д.Подильчак и соавт., 1996).

Змши лшопротешового складу мембран еритрощтв при акти ваци процеав BPOJI впливають на ступшь попршення реолопчни: властивостей еритроцит1в (О.П.Шувалова и соавт., 1997)-клтш, якт вщводиться основна роль у функцюнуванш мжроцир-куляторног« русла (К.П.Иванов, 1995, Г.И.Мчедлишвили, 1995). Саме попршенн: мшроциркуляци при патологи печшки сприяе поглибленню ендоток сикозу та розвитку так званого "порочного кола" (К.М.Дорохин В.В.Спас, 1994).

Таким чином, дослщження штенсивносп процеав BPOJ1 та функ цюнування протирадикальних захисних систем, морфофункщональ них особливостей еритрощтв у хворих з дифузними ураженнями пе чшки, особливо при л1мфопрол1феративних захворюваннях, мае, н тшьки теоретичний, але i кл1шчний ¡нтерес щодо розробки метод i адекватно'1 корекци, зокрема синдрому ендогенноУ штоксикаци.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертацшна робота виконана у вщповщнот з затвердженю МОЗ Украши планом науково-дослщних po6iT Б уковинськоУ держав hoï медично'У академп, i е фрагментом науково'У роботи кафедри гос штально'У терапи та юпшчно'У фармакологи на тему: "Вшьноради-каль не окиснення, мeтaбoлiчнi змши та особливостс мехашзmîb компен саци i декомпенсаци при деяких захворюваннях системи травления цитопешчних станах на Буковиш (в т.ч. в умовах дп фактор1в еколо пчно'У arpeciï) та обгрунтування диференцшованого лнсування, pea6i л!тацн, профшактики" (номер державноУ реестраци 0196V006738).

Мета дослщження: Пщвищити ефектившсть лжування хворих н; хрошчш дифузш захворювання печшки, хрошчний л1мфолейкоз т; \пеломну хворобу з синдромом ендотоксикозу шляхом визначення ме хашзм1в прогресування цих захворювань та удосконалення методик] патогенетично'У терапи.

OciioBiii завдання дослщження:

1. Вивчити та сшвставити штенсивтсть процеав вшьнорадикаль ного окиснення лшщв при дифузних ураженнях печшки та при л1мфо прол1феративних захворюваннях.

2. Впзначити мехашзми дскомпенсащ'У функцюнування захиснн

протирадикальних систем (мщь/цинк-супероксиддисмутази, системи глутатюну) при дифузних ураженнях печшки та при л1мфопрол1фе-ративних захворюваннях.

3. Вивчити та пор1вняти особливосп морфофункщонального стану еритрощтпв (здатшсть деформацн, показник вщносноУ в'язкост1 еритроцитарно! суспензп, пероксидну резистентшсть, copбцíйнy здатшсть) при дифузних ураженнях печшки та при л1мфопрол1фератив-них захворюваннях.

4. Вивчити можливють комбшованого застосування пентоксифь лшу та лшувального плазмаферезу, обгрунтувати методику диферен-цшованого його використання з метою корекцп синдрому ендогенно! шгоксикаци.

5. Дослщити вплив пол1ензимного препарату "Вобе Мугос® Е" на морфофункцюнальш властивосп еритроцита, синдром ендоген-но1 iнтoкcикaцií у хворих на лiмфoпpoлiфepaтивнi захворювання та обгрунтувати методику його застосування у комплексному лшуванш.

Наукова новизна одержаних результате

На основ1 комплексного дослщження хворих на хрошчш дифузш ураження печшки та л1мфопрол1феративн1 захворювання встановле-на взаемообумовлешсть некотрольованого пщсилення процеав ВРОЛ, декомпенсаци мexaнiзмiв протирадикального захисту, порушеннями реолопчних властивостей еритроцит1в та наявшстю 1 виражешстю синдрому ендогенно! штоксикацп.

Встановлено позитивний вплив комплексного застосування пен-токсифшну та плазмаферезу на морфофункщональний стан еритро-цит1в, функцюнування протирадикальних захисних систем, вира-жешсть синдрому ендогенно1 штоксикацп. Обгрунтована доцшьшсть диференцшованого застосування пентоксифшну та плазмаферезу для корекцп мшроциркуляторних порушень та ендотоксикозу при дифузних ураженнях печшки.

Вперше дослщжено вплив пол1ензимного препарату "Вобе Мугос® Е" на морфофункцюнальш властивосп еритроцтчв та детокси-кaцiйнi властивосп у хворих на л1мфопрол1феративш захворювання.

Практичне значення одержаних результате

Отримаш дат розширюють уявлення про патогенетичш особливосп розвитку синдрому ендогенноУ штоксикацп' при дифузних ураженнях печшки; свщчать про безпосереднш зв'язок м1ж структурно-функцюнальнимн змшами мембран еритрощтпв, штенсифжащею про-

цесж вшьнорадикального окиснення лшщнз, виражешстю ендотокси козу на фош функционально! нсподношнпосп окремих Mexam3MiB про тирадикального захисту, особливо за умов тривалого токсичного (ме дикам ентозного) навантаження.

Доведено дощльшсть комплексного застосування пентоксифш ну та плазмаферезу з метою корекцн наявного ендотоксикозу, мшро циркуляторних порушень при дифузних ураженнях печшки.

Результати дослщжень свщчать про позитивний вплив полдфер ментного препарату "Вобе Мугос® Е" на морфофункцюнальш влас тивост1 еритрощтв у хворих на л1мфопрол1феративш захворювання що, безумовно, сприяе покращенню мжроциркуляцп та зменшеннк прояв1в ендотоксикозу.

Впровадження результате дослщження в практику

Результати робота, у вигляд1, затверджених МОЗ Украши мето дичних рекомендацш (1997), та рац1онал1заторсько1'пропозицн (1998) впроваджеш в лшувальну практику терапевтичних, гастроентероло пчного та гематолопчного вщдшень ]-ï MicbKoï лкарш м.Чершвц] 2-ï MicbKoï полклшши м.Львова, дорожньо'1 клпично! лжарш № ст.Харюв, KJiiniiŒ госштальноУ Tepaniï Одеського державного медич ного ушверситету, 2-ï MicbKoï клш1чно'1 лжарш м.Тернополя, Херсонсь koï обласно'1 лiкapнi, клшжи шституту Tepaniï АМН Украши, 9-ï м1ськс лкарш м.Запор1жжя, полклшши ТМО № 1 м.Вшнищ, Харывськс обласно'1 юпшчно'1 лкарш, юинки кафедри гастроентерологи Харыв ського шституту удосконалення лшар1в, клшки Tepaniï стоматолс ri4Horo факультету, госштально'1 Tepaniï № 1 1вано-Франювсько\' ме дичноУ академп, 2-ï мюько!' лжарш м.Вшнищ, центральнш басейновг кл1шчшй лкарш м.Кшва, вщдшково'1 лжарш ст.Ужгород, Кримськс республкансько!' кл1шчно'1 лжарш iM.Семашко, Донецько! обласнс клш1чно"1 лкарш ¡м.Калшша, головному вшськовому клш1чному гос штал! МО Украши, клiнiки кафедри госштально'1 Tepaniï Украшськс медично'1 стоматолопчно1 академп.

Матер]али за темою дисертацн використовуються при читан} лекщй студентам, лкарям-штернам, практичним лкарям i при прс веденш практичних занять на кафедр1 госттально! Tepaniï та юпшчнс фармакологи Буковинсько1 державно! медично'1 академп, кaфeдpi ri строентерологп' 3anopi3bKoro державного ¡нституту удосконаленн лiкapiв, кафедрах госштально'1 Tepaniï та амейно'1 медицини Одеськс го державного медичного ушверситету, кафедрах Tepaniï стоматолс

пчного факультету, пропедевтики внутршшх захворювань, гостталь-но1 терашУ № 1 1вано-ФраншвськоТ державно'У медичноУ академн, ка-фeдpi шслядипломно'У подготовки лУкарУв Ужгородського державного ушверситету, кафедрУ госштально'У терашУ № 2 Нащонального Медич-ного Ушверситету Ум.О.О.Богомольця, кафедрУ полУклУшчно'У справи ЛьвУвського державного медичного ушверситету ¡м.Д.Галицького, кафедрах гастроентерологп та терашУ тдлУткового тку Харктського ¿нституту удосконалення л1кар1в, кафедр! терашУ факультету шслядип-ломноУ освгги Тернотльсько'У державно'У медичноУ академп, кафедрах госштально'У та факультетсько'У терапи Харив-ського державного медичного ушверситету, кафедрах госштально'У терапи" № 1 та пол> юпшчноУ терапи В1нницького державного медичного ушверситету ¡м.МЛ.Пирогова, кафедрУ внутрУшгах хвороб № 1 Донецького державного медичного ушверситету, кафедрУ госштальноУ терашУ № 1 Лу-ганського державного медичного ушверситету, кафедрах терапи та фгготераш'У медичного Унституту УАНМ, кафедрУ терашУ № 1 та гас-троентерологУУ ФПО Кримського державного медичного ушверситету Ум.С.1.Георпевського.

Особистий внесок здобувача

Внесок автора в отриманш результатУв е основним 1 полягае у ви-борУ теми, об'ему та методУв дослщження, у постановщ мети та фор-мулюваннУ завдань, досл1дження. СамостУйно проведено основний об'ем клУгачних, ¡нструментальних та лабораторних доашджень, аналгз та узагальнення результатУв дослщження, обгрунтування методУв лУку-вання, подготовка наукових матерУалУв до публУкацУУ. Особисто сфор-мульованУ висновки роботи, розроблеш практичнУ рекомендащ'У У за-безпечено Ух впровадження в медичну практику та вУдображення в опублУкованих працях.

Апробащя роботи

Основш положения дисертадУйноУ роботи доновУдались на 7779-й гадсумкових наукових конференцУях спУвробУтникУв Буковинсь-коУ державно'У медичноУ академУУ (1996-1998 рр.), на I симпозУумУ з мУжнародною участю "ХУрурпчш проблеми У еколопя" (м.ЧершвцУ, 5-6 жовтня 1995 р.), ПленумУ ПравлУння УкраУнського товариства ге-ронтологУв та герУатрУв "ФУзюлопя У патологУя органУв травления у оаб похилого \ старечого В1ку" (м.Чершвщ, 18-20 вересня 1996 р.), на Другому Укра'Унському тижш гастроентеролопв (м.Дшпропетровськ, 23-25 вересня 1997 р.), на Третьому Росшському гастроентеролопч-

ному тижш (м.Москва, 15-21 листопада 1997р.),Першшнауково-прак-тичнш конференцп початкуючих науковщв та молодих вчених Буко-вини "Бюлопя, медицина. Еколопя" (м.Чершвщ, 23-24 лютого, 18-19 березня 1996 р.), на Фальк-симпозиум1 "Нов1 направления в д1агнос-тищ та лжуванш захворювань печшки та кишечника" (м.Льв1в, 25 жовтня 1997 р.).

Апробащя дисертацп була проведена на сгальному зaciдaннi те-рапевтичних кафедр, науковоУ комюп Буковинсько! державно} медич-но1 академп, ЧершвецькоТ обласно! оргашзацн "Асощащя терапевтов ¿м.акад.В.Х.Василенка" 29 червня 1999 року.

Публжацп

За темою дисертацп опублжовано 12 наукових роб1т (в т.ч. 6 статей), отримано посвщчення на рацюнал1заторську нропозицио (№ 9/ 98 вщ 18.06.98 р. БДМА "Проведения лшувального плазмаферезу при корекцн ендотоксикозу у хворих з дифузними ураженнями печшки"), видаш методичш рекомендацп.

Структура та обсяг дисертацп

Дисертащя складаеться з1 вступу, огляду лггератури, опису метод1в дослщження, юпшчно! характеристики хворих, результата власних дослщжень, викладених у чотирьох роздшах, обговорення результате, висновк1в, практичных peкoмeндaцiй, списку використаних джерел.

Дисертащя викладена на 157 сторшках машинопису, шюстрова-на 11 таблицями та 30 рисунками. Покажчик л1тератури мютить 368 джерел, в т.ч. 122 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

Матер1ал та методи дослщження

3 1996 по 1999 роки проведен! дослщження у 128 хворих на ди-фузш ураження печшки (хрошчний гепатит - 43 особи, цироз печшки - 23) та на л1мфопрол1феративш захворювання, що супроводжували-ся дифузним ураженням печшки (хрошчний л1мфолейкоз - 41 чоловж, м1еломна хвороба - 21), в1ком вщ 17 до 75 роыв. Хрошчний гепатит та цироз печшки д1агностувалися за загальноприйнятими юншчни-ми, лабораторними критер1ями, а також результатами шструменталь-них та морфолопчних дослщжень у вщповщноеп з класифшашею М1жнародно1 Робочо! групи Всесв^тнього конгресу гастроентеролопв (Лос-Анджелес, 1994), затвердженоУ XIV з'Уздом терапевт1в Украши. Д1агнози Л1мфопрол1фсративних захворювань встановлювалися на

шдспш клиико-лабораторних ознак, цитолопчного дослщження пункта™ юсткового мозку. Стадтовання XJIJI проводилося за K.Rai таТ.Нап (1990), MX - за B.Durie та S.Salmon (1975).

Обстеження хворих, лжування i динам1чне спостереження за ними здшснювалося в умовах гастроентеролопчного та гематолопчного вщдшень 1-1 MicbKO'i кшшчно1 лп<арш м.Чершвщ.

Хворим на дифузш ураження печшки та лшфопро;пферативш зах-ворювання проводилися загальноювшчш обстеження: опитування, фпичне обстеження, комплекс юишчних, 6ioxiMi4HHX, шструменталь-них, рентгенолопчних, патоморфолопчних мстодт дослщження, а також визначення морфофункцюнальних властивостей еритрощтв за допомогою фшьтрацшних методик. Ультразвукове дослщження оргашв черевнсн порожнини проводили за допомогою апаратсв ф1рм "Aloka" та "Siemens". За необхщностю виконувалися комп'ютерна томограф1я оргашв черевно'1 порожнини, стернальна пункщя, трепа-нoбioпciя та пщрахунок м^елограми.

Кров для дослщження у хворих брали з лжтьово! вени вранщ на-тще. Як стабшзатор Kpoßi використовували гепарин або 3,8% розчин цитрату naTpiio.

Bmict у Kpoßi глутатюну вщновленого (ГВ) визначали титрацш-ним методом за О.В.Травшою (1955) в модифкаци 1.Ф.Мещи-шена, I.В.Петрово* (1983); малонового д1альдегщу (МДА) без пищацн. з iHinianiera НАДФН2 та аскорбатом - за Ю.В.Владимировим, A.I.Ap-чаковим (1972). Актившсть фсрмент1в вивчали: глутатюнпероксида-зи (ГП) та глутатюнредуктази (ГР) - за 1.Ф.Мещишеним (1982); глута-TioH-S-траисферази (ГТ) - за 1.Ф.Мещишеним (1987); мщь-цинк супе-роксиддисмутази (СОД) - за R.Fried (1975); глюкозо-6-фосфатде-гщро-генази (Г-6-ФДГ) - за A.Kornberg, B.L.Horecker (1955), в модифжаци Ю.Л.Захар'ша (1967). Актившсть фермен^в розраховували на 1 г ге-моглобшу (Hb), який визначали щанщним методом.

Пероксидну резистспттпсть еритрощтв визначали за методикою Н.О.Григорович, О.С.Мавричева (1989). Функцюнальний стан еритрощтв оцшювали за ix здатшстю до деформацл: шдекс деформацп (1ДЕ) визначали за методом Tannert, Lux (1981), в модифпсацп З.Д.Фе-дорово'1, М.О.КотовщиковоУ (1989); вщносна в'язкють еритроцитар-Ho'i суспензп дослщжувалась за методом О.Ф.ПироговоУ, В.Д.Джорд-жикiя (1963), в модифшацп З.Д.Федоровой М.О.Котовщиково1 (1989). Сорбцшну здатшсть еритроцшчв дослщжували за методом A.A.To-

гайбаева, А.В.Кургузкша та ствавтор1в (1988).

Наявшсть та виражешсть ендотоксикозу визначали за р1внем в кров1 середньомолекулярних пептщцв (СМП) за М.1.Габр1еляном (1984).

3 метою проведения активно! детоксикаци оргашзму та корекцп мшроциркуляторних порушень частиш хворих у комплекс лжу-валь-них заход1в проведено сеанси плазмаферезу (загалом -191 сеанс ПФ у 59 хворих).

Для зменшення поб1чних токсичних ефектт пол1х1мютерапи час-тиш хворих на л1мфопрол1феративш захворювання призначався пол-¿ферментний препарат "Вобе Мугосв3 Е" по 3 таблетки TpH4i на день за 30-45 хвилин до прийому 1ж1 протягом 2 тижшв при MX та 3-4 тижшв при XJIJI.

Статистична обробка результата дослщження здiйcнювaлacя за допомогою спещальних програм з використанням критсрно в1рогщ-ност! Ст'юдента i непараметричних критерпв - для незалежних сукуп-ностей - Ван дер Вардена, для одше! групи до i гасля лжування -Вшкоксона. Корелящйний анал1з проводили обчисленням коефпцен-та кореляци та його в1рогщност1 за методом "z" Филера. При цьому використовувався персональний комп'ютер Pentium 200-ММХ, за допомогою якого проводили статистичну та граф1чну обробку мате-piaiiy.

OCHOBHI РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩЖЕННЯ

Встановлено, що вмгст в кров1 МДА при XJIJI та MX збшыпений (р < 0.05) у пор1внянн1 з вжовою нормою, гад час проведения цитоста-тично1 Tepani'i мае тенденщю до пщвищення i зберзгаеться на такому piBHi впродовж одного-двох тижшв теля завершения лжування ци-тостатиками. Одшею з причин штенсифкаци процеав BPOJI е вплив на оргашзм людини р1зномаштних токсичних сполук, в тому чисш медикамента, що досить часто мае мюце при лжуванш багатьох зах-ворювань, зокрема л1мфопрол1феративних.

Виявлено декомпенсащю функцюнування окремих ланок систем про-тирадикального захисту. Так, актившсть СОД е зниженою (р < 0.05). Ко-ефщент сшввщпошення показниюв СОД/МДА е зменшеним, особливо у хворих похилого вжу (у 2.5 рази). Це свщчить про пщсилення з вшом процеав BPOJ1 та виснаження АОС. Найбшьш низьким цей коефщент був у хворих на хрон^чний гепатит та м1сломну хворобу.

Виявлено значне зменшення р1вня ГВ в KpoBi обстежених хворих Найбшьш вираженим зниження вмюту ГВ в кров1 було у хворих на MX (на 30.42%). Це обумовлено перш за все пщвшценим його спожи-вання в умовах активацп процеав BPOJ1, оскшьки ГВ е кофактором глюксилазно! реакцн та субстратом для ферменту ГП, який викорис-товуе активний водень сульфпдрильно'1 групи ГВ для знешкодження не тшьки пероксиду водню, але i будь-яких лшопероксщцв. Показни-ки активност1 ГП у обстежених хворих зршого вшу е пщвищеними, особливо у хворих на л^мфопрол^феративш захворювання. У хворих похилого вжу активн1сть ГП пригшчена.

На належному pibhi bmIct ГВ в юйтинах шдтримуеться як за раху-нок синтезу de novo, так i вщновленням окисненого глутатюну у НАДФН2-залежнш систем! ферментом ГР i безпосередньо залежить вщ функцюнування пентозофосфатного циклу. Пщвищення активносп ГР у обстежених хворих, особливо зршого вжу при XJIJI та MX, е, безумовно, компенсаторно-пристосувальним мехашзмом, направлении на пщтримання достатнього р1вня ГВ, що штенсивпо витрачаеться в рсакшях кон'югацп.

Результати наших дослщжень свщчать також про пщвищення ак-тивност1 Г-6-ФДГ в обох вжових тдгрупах при л1мфопрол1фератив-них захворюваннях (р < 0.05), яке е необхщним для забезпечення на-лежноТ кшькост1 вщновних форм НАДФН2 в умовах медикаментозного навантаження на оргашзм.

Зростання активносп ГТ, яке спостер1галося в ycix трупах обстежених хворих, (особливо при л1мфопрол1феративних захворюваннях - майже в 2 рази), також е фактором компенсаци у функцюнуванш протирадикальних систем. Збшынення х1\пчного навантаження спри-чинюе активацпо ГТ, що супроводжуеться зниженням р1вня ГВ, оскшьки знешкодження ксенобютигав, переважно бшковоУ природи, вщ-буваеться саме за рахунок i'x кон'югацп з ГВ. Свщченням цього е щшь-ний зворотнш кореляцшний зв'язок м1ж показниками вмюту ГВ та активносп ГТ (г = - 0.63, р < 0.05) у хворих на MX зршого вшу.

Зниження детоксикацшно! функци печшки при ХГ у хворих зршого вжу, за умов штенсифжаци процеав BPOJT, пщтверджуеться i ви-явленим нами корелящйним зв'язком (негативним) м1ж показниками вмюту МДА та активное^ ГТ (г = - 0.705, р < 0.001).

1нтенсифжащя процеав BPOJI, що мае м^сце при дифузних ура-женнях печшки, призводить до порушення матричноУ та бар'ерноТ

функщй мембран еритрощтв, змши активное^ ферментних систем, послаблению бяюк-лшщних взаем одш ] як наслщок дього - до структурно!' дезоргашзацп юптин в цшому.

Встановлено, що у обстежених хворих вщбуваеться значне змен-шення шдексу деформаци еритроцштв (1ДЕ), особливо найбшын ви-ражено при л1мфопрол1феративних захворюваннях (р < 0.001). При МХ значш гемореолопчш порушення обумовлеш плазмовими факторами. Збшьшена в'язкють плазми у цих хворих обумовлена патоло-пчними парапротешами та знаходиться у експонешдальшй залежност1 вщ концентраци останшх. Циркулюючи в кров'яному русл1, велико-молекулярш патолопчш парапротеши, прикршлюючись до мембра-ни еритроцита, збшьшують силу зближення червоних кштин, ство-рюючи М1жеритроцитарш мюточки та гадсилюючи агрегащю ерит-роцит1в. Кр1м цього, адсорбування молекул парапротеиив на мембран! еритрощтв знижуе 1х здатшсть до деформаци (р < 0.05).

Показники в1Дносно'1 в'язкосп еритроцитарно!' суспензи (ВВЕС) у обстежених хворих е суттево пщвшценими. Так, в1рогщне збшьшення значения ВВЕС при л1мфопрол1феративних захворюваннях, особливо при МХ, в пор1внянш з хворими на ХГ, ймов1рно, обумовлено знач-ними змшами проникливосп мембран та порушенням балансу кать ошв в результат розпаду юптин та парапроте'йнв, а також впливу метаболтв цитостатичних препарат1в.

Пщвищення показника СЗЕ як при дифузних ураженнях печшки, так 1 при л1мфопрол1феративних захворюваннях для р1зномаштних токсичних агагпв е, можна розщнювати як компенсаторний мехашзм. За умов недостатнього функщонування системи природньоК детокси-каци, головним органом якого е печшка, червонокр1вщ адсорбують на свош мсмбраш ксенобиотики та ргзномаштш метаболгги, зменшу-ючи 1х концснтращю в плазм1 кровь При цьому еритроцити викону-ють роль "перев1зншав" токсишв, в т.ч. СМП, \ транспортують !х до оргашв знешкодження або виведення з оргашзму, зменшуючи, тим самим, прояви ендотоксикозу.

Серед багатьох метод1в екстракорпоральноТ детоксикаци органь зму, що використовуються при лшуванш захворювань внутр1шшх оргашв, чшьне мшце належить плазмаферезу (ПФ). Шсля ПФ в бшьшосп випадюв ми спостернали достов1рне зниження вмшту МДА та р1вня СМП в кровт

Застосування на початку сеансу ПФ реопол!глюкшу, гепарину та

и

пентоксифшну, завдяки )х синерпчшй ди, покращуе кровоток в систем! мжроциркуляцп х, вщповщно, oптимiзye взаемодда тканинних депо та судинного русла.

Зменшення влпсту в кров1 маркерш ендотокснкозу - СМП та МДА теля ПФ спостер1галося як при ХГ, так ] при МХ. Суттевте зменшення вмюту МДА в кров1 обстежених хворих шсля лшування, в по-р1внянш ¿з СМП, можливо, пояснюеться тим, що на вщмшу вщ МДА, СМП е полжомпонентним показником, який через р1знорщшсть сво!х складових не завжди корелюе з1 ступенем важкосп патолопчного пронесу. Незважаючи на не, визначення вмюту СМП в сироватщ хворого е одним з надшних критернв ефективносп проводимо!' екстракорпо-рально! детоксикацп, зокрема, ПФ.

Використання пентоксифшну при проведенн! ПФ сприяло бшьш значному зменшенню вмюту в кров] МДА та СМП у обстежених хворих, що обумовлено позитивним впливом комбшащею пентоксифин-ну, реопо;пглк)кшу та гепарину на морфофункщональш властивост1 еритроцштв. Змши, яких зазнають еритроцити в результат! процеду-ри ПФ, мають позитивний характер. Так, теля проведения ПФ хво-рим на ХГ та на МХ вщшчалися достов1рне пщвищення здатносп еритроцитсв до деформаци, зменшення вщносно!' в'язкосп еритроци-тарно! суспензн, а також наближення показника СЗЕ до норми при ХГ. Застосування ж пентоксифшну при ПФ призводило до значного покращення показншав 1ДЕ, ВВЕС, СЗЕ у обстежених хворих, особливо при МХ. Враховуючи попршення показншав морфофункщональ-них властивостей еритрощтв з вжом, включения пентоксифшну в комплекс лжувальних заход!в, на нашу думку, е досить доречним 1 патогенетично виправданим.

Похилий вж хворих е досить вщносним протипоказанням до проведения процедури ПФ. Так, неодноразово 1 без ускладнень нами були проведет сеанси ПФ при МХ та ХГ хворим вком 74-75 роив.

Процедур! ПФ, окр1м вищевказаних, притаманний 1 антиоксидан-тний ефект, оскшьки видалення разом з плазмою токситв сприяе "еко-номп" ГВ, що витрачаеться пщ час реакцш кон'югацп ксенобютшав у печшц!. Свщченням цього е достсдарне пщвищення у хворих на МХ теля ПФ вм1сту ГВ.

Комбшоване використання пентоксифшну та плазмаферезу при ендотоксикоз! не тшьки зменшуе функцюнальне навантаження на пе-чшку, сприяе нормал!защТ бюх1м!чнпх показншав кров1, але 1 оптим-

¡зуе роботу систем протирадикального захисту. При МХ спостерка-лася дещо шша картина: незважаючи на проведений плазмообмш значения активное™ ГТ, ГП, ГР залишалися значно збшыпеними стосов-но вшовоУ норми, а Г-6-ФДГ достов1рно шдвищувалася лише в ос-новнш груш.

Така р1зноспрямовашсть змш в д1яльност: систем антиоксидант-ного захисту при ХГ 1 МХ обумовлена, на наш погляд, тим, що хво-рим на МХ поряд ¡з ПФ продовжувалося проведения специф1чноУ х1м1отерапи. Цитостатичш засоби, як вщомо, штенсифжують проце-си ВРОЛ.

Неможливють проведения ПФ хворому за певних умов (гшото-шя, виражена серцево-судинна недостатшсть, вщмова пащента тощо), вимагае пошуку нових засоб1в впливу на наявний ендотоксикоз, особливо тд час/тсля цитостатичноТ терапп.

Корекщя гемореолопчних порушень, що спостеркаються при л1мфонрол1феративних захворюваннях, сприятиме кращому функщ-онуваншо природшх систем детоксикаци, зокрема, в печшщ.

Проведене нами дослщження свщчить про позитивний вплив по-л1ферментного препарату "Вобе Мугосв® Е" на реолопчш власти-востс кров1 у хворих на л1мфопрол1феративш захворюваиня, особливо на МХ. Так, шсля курсового прийому препарату здатнють еритро-цилв до деформаци у обстежених хворих на гемобластози значно збшь-шувалася; вщносна в'язюсть еритроцитарно'У суспензи, навпаки, в1ро-гщно зменшувалася.

Збшьшення показника СЗЕ при гемобластозах можна пояснити по-явою на червонокр1вцях додаткових рецептор1в, що сприяе адгези на них р1зномаштних патолопчних фaктopiв (СМП, бюпопчно активш моле-кули, токсини), яю також призводять до попршення морфофункцюналь-них властивосгей еритровдтв. Використання ензимних препарата мож-ливо сприяе "упорядкуванню" рецепторного поля клшшних мембран, про що свщчить покращення показника СЗЕ (р < 0.05) у хворих на л1мфоп-рол1феративш захворювання шсля лжування.

Позитивний ефект ензимотерапй проявлявся не тшьки покращен-ням деяких гемореолопчних показниюв, але 1 дocтoвipним зменшен-ням вмюту в кров1 маркер1в ендотоксикозу - СМП та МДА.

Результата дослщження свщчать про дезоргашзацпо у функцю-нуванш систем протирадикального захисту у хворих на дифузш ура-ження печшки, особливо на фош токсичних (медикаментозних)

вшишв, яка бшыи значно виражена у хворих похилого вжу. Пору-шення морфофункщональних властивостей еритрощтв вщобража-ють спроможшсть оргашзму, зокрема печшки, протщияти активацй процейв лшопероксидаци, розвитку ендотоксикозу та пщтримувати лшщно-окиснювальну р!вновагу.

Корскшя синдрому ендогенноГ штоксикйцп при дифузних уражен-нях печшки г при л1мфопрол1феративних захворюваннях потребуе комплексу заход1в, яи направлен! не лише на безпосереднш етюлопч-ний мехашзм виникнення цього стану, але 1 вщновлення лшоперок-сидного балансу, що, безумовно, призводить до стабипзацп мембран еритрощтв, вщновлення ¡'х функциональных властивостей, поперед-ження розвитку грубих порушень мжроциркуляцп ¡, вщповщно, по-люрганноГ недостатносп. Такими властивостями волод!е комбшова-не застосування плазмаферезу \ пентоксифшну. Включения його до комплексу лжувальних заход1в для корекци СЕ1 е патогенетично ви-правданим I доцшьним, дозволяе пщвищити ефектившсть лжування.

Кшшчне застосування фармаколопчних засоб1в, спроможних ре-гулювати здатшсть еритрощтв до деформацп, впливати на в'язысть кров1, гадвищувати стшюсть еритроцитт до токсичних (в т.ч. перок-сидних) вшишв, безумовно, е перспективним та потребуе подальшо! науково! розробки.

висновки

1. При хрошчному л1мфолейкоз1 та м1еломшй хвороб! пщвищуеть-ся штенсившсть процеав вшьнорадикалыгого окиснення лшдав, найбшьш значно у хворих похилого вку.

2. При хрошчному л1мфолейкоз1 та м1еломнш хвороб! суттевими мехашзмами декомпенсащя функц!онування захисних протира-' дикальних систем для хворих зршого в!ку е шдвшцення актив-ност! глутат!онпероскидази, глутатюн-8-трансферази, глутат!-онредуктази, зниження активное^ супероксиддисмутази; для хворих похилого вку - зниження активносп глутатюнперокси-дази, супероксиддисмутази, тдви-щення активност! глутатюн-Б-трансферази та глутатюнре-дуктази.

3. Неконтрольована !нтенсиф!кац!я процеав вшьнорадикаль-ного окиснення лшццв при л!мфопрол!феративних захворюваннях супроводжуеться морфофункщоналышми змшами еритрощтв: попршенням IX рсолопчних властивостей (зменшуеться

здатшсть еритрощтв до деформацн, збшьшуеться вщносна в'язюсть еритроцитарно'1 суспензп, пероксидна резистентшсть та сорбцшна здатшсть сритроцитш).

4. Плазмаферез у комплексному лшуванш хрошчних дифузних уражень печшки, особливо за умов х1м1чного (медикаментозного) навантаження окр1м зменшення прояв1в синдрому ендо-генно1 штоксикацп, покращуе морфофункцюнальш властивост! еритроци™.

5. Пентоксифшш за рахунок значного покращення морфофунк-цюнальних властивостей еритроцит1в пщвищуе ефектившсть плазмаферезу при хрошчних дифузних ураженнях печшки.

6. Пол1ензимний препарат "Вобе Мугос® Е" в комплекснш те-рапи хрошчного л1мфолейкозу та м1еломно1 хвороби проявляе протиоксидантний ефект, сприяе покращенню реолопчних властивостей кров1 та зменшуе прояви синдрому ендогенноУ штоксикацп.

ПРАКТИЧШ РЕКОМЕНДАЦП

1. У хворих на дифузш ураження печшки та л1мфопрол1феративш захворювання за наявностс синдрому ендогенно'1 штоксикацп дощль-ним е визначення вмюту в кров1 показниюв штенсивност! вшьноради-кального окиснення лшццв та фактор)в протирадикального захисту: системи глутатюну, супероксиддисмутази, глюкозо-б-фосфатдегщро-генази, з метою визначення адекватних метод1В корекцй.

2. Кгашчне дослщження морфофункцюнального стану еритроципв (визначення здатносп до деформацй', вщносно! в'язкост1 еритроцитар-но1 суспензп, сорбщйно! здатносп еритроцит1в) е шфор-мативними для д)агностики та прогнозування синдрому ендогенноТ штоксикацп при дифузних ураженнях печшки. Динамша цих показниив може бути критер1ем ефективносп лкування.

3. Плазмаферез у людей похилого вп<у е ефективним методом лжу-вання хрошчного гепатиту та ь«еломно1 хвороби.

4. Для пщвищення ефективносп плазмаферезу е дощльним при-значення пентоксифшшу у добовш доз1200-400 мг за 2-3 дш до проце-дури 1100 мг внутршшьовенно за 30-40 хвилин до гемоексфузп, особливо хворим похилого вшу.

5. До комплексу лжувальних заход1в синдрому ендогенно'1 шток-сикацн при л!мфопрол1феративних захворюваннях слщ включати пол-

¡ензимний препарат "Вобе Мугос© Е", який покращуючи реолопчш властивосп еритрощтпв, 3ano6irae появ4 та прогресуванню мшроцир-куляторних розлад1в i зменшуе прояви ендотоксикозу.

ДРУКОВАН1 РОБОТИ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП

1. Коломоець М.Ю., Антофшчук М.П. Ефектившсть потслзишюго препарату "Вобе Мугосв® Е" при лiмфoпpoлiфepaтивниx захворюван-нях//Лкарська справа. Врачебное дело. - 1999. -№ 4. - С.150-154.

2. Антофшчук М.П. Застосування пентоксифшну при проведенш плазмаферезу хворим на дифузш захворювання печшки //Галицький лшарський BicHHK. - 1998. -Т.5, № 2. - С. 10-12.

3. Антофшчук М.П. Корекщя ендотоксикозу у хворих на л1мфоп-рол^феративш захворювання препаратом "Вобе Мугос® Е" //Галицький лжарський вкник. - 1998. - Т.5, № 4. - С.6-8.

4. Антофшчук М.П. ЗмшадетоксикацшноУфункци печшки в умо-вах тривалого медикаметнозного навантаження у хворих на дсяю ге-мобластози //Мате pi ал и XIV зТзду терапевив УкраУни. - Кш'в. - 1998. - С.334-336.

5. Антофшчук М.П. Змши морфофункщональних властивостей еритрощтв у хворих на вторинш ураження печшки, що супроводжу-ються ендотоксикозом //Матер1али XIV зЪду терапевт1в Украши. -Кш'в. - 1998. - С. 336-338.

6. Хухлина О.С., Антофийчук Н.П., Тимофеев В.В. Новицкий C.B. Влияние эндогенной интоксикации на иммунный статус больных хроническими диффузными заболеваниями печени //Российский журнал гастроээнтерологии, гепатологии, колопроктологии. Приложение № 4.-Москва. - 1997. -Т.7, № 5 .-С. 164-165.

7. Коломоець М.Ю., Антофшчук М.П., Тимофеев В.В. Шляхи оп-тим1заци корекцц ендотоксикозу у хворих на дифузш захворювання печшки //Врачебная практика. - 1998. - № 3. - С.40-42.

8. Антофшчук М.П., БойЧук P.P., Новицький C.B., Вахнюк М.О. 1нтенсившсть процесш вшьнорадикального окиснення та стан захис-них протирадикальних систем при хрошчному л1мфолейкоз1, л1мфог-рануломатозк //Матер1али I науково-практичноУ конференцп" почат-куючих науковщв та молодих вчених Буковини "Бюлопя, медицина, еколопя". - Чершвщ. - 1996. - С. 3-4.

9. Бойчук P.P., Антофийчук М.П., Новицький C.B., Вахнюк М.О. Процеси вшьнорадикального окиснення та захисш протирадикальш

системи оргашзму при хрошчному мклолейкоз1 //Матер1али I на-уково-практично'1 конференци початкуючих науковщв та молодих вчених Буковини "Бюлопя, медицина, еколопя". - Чершвщ, 1996. -

10. Антофшчук М.П. Стан системи глутатюну при хрошчному л1мфолейкоз1 з токсичним (медикаментозним) гепатитом у хворих зршого та похилого вшу //Матер1али Пленуму правлшня Украшсько-го наукового товариства геронтолопв i repiaTpm "Ф1зюлопя i пато-лопя орган1в травления у oci6 похилого та старечого вку". - Чершвщ, 1996.-С. 6-8.

11. Антофшчук M .П. Змши детоксикацшно!" функцп печшки у хворих на хрошчний л1мфолейкоз в умовах тривалого медикаментозного навантаження //Матер1али Другого Укра'шського тижня гастроен-теролопв. - Дншропетровськ, 1997. - С. 10-11.

12. Антофшчук М.П. Детоксикацшна функщя печшки у хворих на деяю гемобластози //Матер1али бшорусько-польсько-украшсько-го Фальк-симпоз1уму "HoBi направления в Д1агностиш та лжуванш захворювань печшки та кишечника". - Льв1в, 1997. - С.222.

Рацюнал1заторсьш пропозици

Антофшчук М.П. Проведения лкувального плазмаферезу при ко-рекцп ендотоксикозу у хворих з дифузними ураженнями печшки. № 91 98 вщ 18.06.98 року Буковинсько1 державно!'медичжн академп.

Методичш рекомендаци

Антофшчук М.П. Прогнозування перебку хрошчних захворювань печшки i жовчного Mixypa та корекщя порушень протирадикального захисту i мкроциркуляцп у хворих р13ного вку //МОЗ Украши. -Чершвщ, 1997. - 31 с. (сшвавтори: Коломоець М.Ю., Фед1в O.I., Бой-чук P.P., Воевщка О.С., Тимофеев В.В., Тодорко Л.Д., Хухлша О.С., Шорков G.I.).

С. 10-11.

ВВЕС ВРОЛ

ГВ ГП ГР

гт

Г-6-ФДГ

1ДЕ - 1ндекс деформацп еритроцита

МДА - Малоновий д1альдегщ

МХ - Млеломна хвороба

ПРЕ - Пероксидна резистентшсть еритроштв

ПФ - Плазмаферез

СЕ1 - Синдром ендогенно) штоксикацп

СЗЕ - Сорбщйна здатнють еритроципп

СМП - Середньомолекулярш пептиди

СОД - Ъл, Си-супероксиддисмутаза

ХГ - Хрошчний гепатит

ХЛЛ - Хрошчний л1мфолейкоз

АНОТАЦ1Я

Антофшчук М.П. Патогенетичне та клппчне обгрунтування ди-ференщйованого лкування дифузних уражень печшки з ендотокси-козом при деяких гемобластозах. Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спещальшстю 14.01.02. - внутршш хвороби. - Гвано-Франю-вська державна медична академ1я, 1вано-Фрашавськ, 1999.

Основш положения дисертацп м1стять пор1вняльний анал1з юншчних, бюх!м1чних, реолопчних показниюв при дифузких уражен-нях печшки, зокрема, при л!мфопрол1феративних захворюваннях, в залежносп вщ ступеня важкосп ендотоксикозу та змш морфофункщ-онального стану еритроцит1в.

Дисертащя присвячена вивченню ендотоксикозу у 128 хворих на ХДЗП, в т.ч. при л1мфопрол1феративних захворюваннях, в залежносп вщ штенсивност! процсав пероксидногого окиснення лшщв, стану протирадикального захисту, морфофункшональних властивостей еритрощтв. Встановлено та обгрунтовано можливкть корекци ендотоксикозу, виявлених порушень мкроциркуляци за допомогою ком-бшованого застосування плазмаферезу та пентоксифшну, а також препарату "Вобе Мугос Е".

Ключов! слова: дифузш ураження печшки, лшфоггрол/фератинш захворювання, ендотоксикоз, вшьнорадикальне окиснення лшшв, протирадикальш системи, морфофункщ'ональш властивост! еритро-цит1в, плазмаферез, пентоксифшш, "Вобе Мугос Е'\

АННОТАЦИЯ

Антофийчук Н.П. Патогенетическое и клиническое обоснование дифференцированного лечения диффузных поражений печени с эндо-токсикозом при некоторых гемобластозах. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.02. - внутренние болезни. - Ивано-Франковская государственная медицинская академия, Ивано-Франковск, 1999.

В работе приведены результаты клинико-лабораторного исследования 128 больных хроническими диффузными поражениями печени, в т.ч. при лимфопролиферативных заболеваниях - хроническом лимфолейкозе и множественной миеломе.

Диссертация посвящена изучению механизмов функционирования и декомпенсации систем противорадикальной защиты организма в зависимости от интенсивности процессов свободнорадикального окисления липидов, наличия и выраженности эндотоксикоза, нарушений морфофункциональных свойств эритроцитарных мембран у больных зрелого и пожилого возраста с диффузными поражениями печени.

При хронических диффузных поражениях печени наблюдается уси-ленние интенсивности процессов свободнорадикального окисления липидов, которая прогрессирует в прямой зависимости от выражено-сти цитолиза гепатоцитов и со степенью тяжести интоксикационного синдрома. Накопление в крови продуктов перекисного окисления липидов является одним из источников эндотоксикоза.

У больных зрелого возраста с хроническими диффузными поражениями печени при хроническом лимфолейкозе и миеломной болезни существенными механизмами декомпенсации функционирования защитных противорадикальных систем являются повышение активности гтутатионпероксидазы, глутатион-Б-трансферазы, глутатион-редуктазы, снижение активности супероксиддисмутазы. В пожилом возрасте таким механизмами являются уменьшение активности глу-татионпероксидазы, супероксиддисмутазы, повышение активности глутатион-Б-трансферазы иглутатионредуктазы. На этом фоне отмечается значительное ухудшение морфофункциональных свойств эритроцитарных мембран - способности эритроцитов к деформации, относительной вязкости эритроцитарной суспензии, перекисной резистентности эритроцитов и их сорционной способности.

Включение в комплекс лечебных мероприятий плазмафереза позволяло уменьшить проявления эндотоксикоза у обследованых больных, улучшало реологические показатели крови. Более существенными эти изменения были при комбинированном использовании плазмафереза и пентоксифиллина, что проявлялось уменьшением содержания в крови малонового диальдегида и среднемолекулярных пептидов, повышением показателей индекса деформации эритроцитов, относительной вязкости эритроцитарной субстанции, перекисной резистентности и сорбционной способности эритроцитов. Учитывая ухудшение показателей морфофункционалных свойств эритроцитов с возрастом, включение пентоксифиллина в комплекс лечебных мероприятий является необходимым и патогенетически оправданным.

Процедура плазмафереза обладает и антиоксидантным эффектом, поскольку удаление вместе с плазмой токсинов способствует "экономии" глутатиона восстановленного, который расходуется во время реакций конъюгаций ксенобиотиков в печени. Свидетельство этому -повышение у больных миеломой после плазмафереза содержания в крови глутатиона восстановленного.

Невозможность проведения плазмафереза при определенных условиях (выраженная сердечно-сосудистая недостаточность, отказ больного) требует поиска новых методов коррекции синдрома эндогенной интоксикации, особенно во время и после проведения цитос-татической терапии.

Проведенное нами исследование свидетельствует о положительном влиянии полиферментного препарата "Вобе Мугос Е" на реологические свойства крови у больных с лимфопролиферативными заболеваниями, особенно при множественной миеломе.

Использование энзимных препаратов возможно способствует "упорядочению" рецепторного поля клеточных мембран, о чем свидетельствует улучшение показателя сорбционной способности эритроцитов больных на лимфопролиферативные заболевания после лечения.

Положительный эффект энзимотерапии проявлялся не только улучшением некоторых гемореологических показателей, но и достоверным уменьшением содержания в крови маркеров эндотоксикоза.

Полученные результаты проведенного исследования свидетельствуют о дезорганизации функционирования систем противорадикаль-ной защиты у больных с диффузными поражениями печени, особенно

на фоне токсических (медикаментозных) влияний, которая особенно выражена у больных пожилого возраста.

Нарушения морфофункциональных свойств эритроцитов и, соответственно, микроциркуляции, отображают возможность организма и, в частности, печени, противостоять активации процессов окисления липидов, развития эндотоксикоза и поддерживать липидно-окис-лительное равновесие.

Клиническое применение фармакологических средств, способных регулировать деформабельность эритроцитов, влиять на вязкость крови, повышать стойкость эритроцитов к токсическим (в т.ч. окислительным) влияниям, безусловно, является перспективным и требует дальнейшего научного исследования.

Ключевые слова: диффузные поражения печени, лимфопролифера-тивные заболевания, эндотоксикоз, свободнорадикальное окисление липидов, противорадикльные системы, морфофункциональные свойства эритроцитов, плазмаферез, пентоксифиллин, "Вобе Мугос Е".

SUMMARY

Antofiychuk М.Р. Pathogenic and clinical discription differential treatment of hepatis deseare with endotoxicosis in different hemoblastosis.

Dissertation for academic Degree of Candidate of medical Sciences Speciality 14.01.02 ""internal desease» - Ivano-Francovsk. Medical Academy, Ivano-Francovsk, 1999.

Basis position of dissertation about determination of clinical, biochemical, reological analysis to hepatis desease, it take plase in lymphoprolipherative deseasets, it associated with difficuet syndrom of endointoxication and changes of morphofynctional state of erythrocytes. Dissertation tell about studies of 128 patients with endotoxicosis the basis of hepatis desease and with lymphoprolipherative desease too, 'n determination intensitication in processes of free radical lipide oxydation, state of protective radical system, morphofunctional state of erythrocytes.

The possibility of pharmacological correction of endotoxicosis, changes of microcircullation with helps of. Complex taking of plasmophereses and pentoxiphillinum, and polyenzymate drugs "Wobe Mugos E" is proposed.

Key words: hepatis deseas, lymphoprolipherative desease, endotoxicosis, free radical lipide oxydation protective antiradical systems, morphofunctional states of erytrocytes, plasmapheresis,pentoxifillinum, "Wobe Mugos E".